Питання про «приєднання» Донбасу до Росії немає на порядку денному, заявив 29 січня речник Кремля Дмитро Пєсков. 

«Ні прямо, ні опосередковано таке питання на порядку денному не стоїть», – сказав Пєсков.

28 січня головна редакторка російського телеканалу RT (російської фінансованої державою телекомпанії, раніше відомої як Russia Today) Маргарита Симоньян, виступаючи в окупованому Донецьку, запропонувала «приєднати» Донбас до Росії.

«Люди Донбасу хочуть жити у себе вдома і хочуть бути частиною своєї величезної, великої, нашої щедрої батьківщини. І ми зобов’язані їм це забезпечити. Росіє-матінко, забери Донбас додому», – сказала вона.

У МЗС Росії слова Симоньян назвали її особистою точкою зору.

Частини Донецької і Луганської областей опинилися під контролем підтримуваних Росією бойовиків, відколи з 2014 року триває збройний конфлікт на Донбасі, якому передувала російська окупація Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 
…

Від 2014 року в російську армію призвали понад 28 тисяч жителів Кримського півострова, повідомила в своєму звіті про ситуацію з дотриманням прав людини і міжнародного права в окупованому Криму Кримська правозахисна група.

«У 2020 році влада РФ провела в Криму дві кампанії за призовом жителів Криму в армію РФ, а всього за період окупації було здійснено 12 мобілізаційних кампаній. За заявами «військового комісаріату Криму» і Міністерства оборони РФ, в 2020 році в армію РФ мобілізовано не менше ніж 6300 призовників. 3300 осіб – у рамках весняної кампанії і не менше ніж 3000 – осінньої. Таким чином, всього за період окупації з Криму в армію Росії мобілізовано не менше ніж 28 044 осіб», – йдеться в повідомленні.

Також правозахисники уточнюють, що задокументували 81 нову кримінальну справу за ухилення від служби в армії Росії кримчанами, передану на розгляд в підконтрольні Кремлю суди. За весь період, за їхніми даними, таких справ було 163, по 153 із них вже винесли вироки і 10 – перебувають на стадії розгляду.

1 жовтня 2020 року в МЗС України повідомили, що з 2014 року в російську армію в окупованому Криму призвали близько 25 тисяч осіб.

Раніше Прокуратура АРК оголосила про підозру військовому комісару Євпаторії і Сак через «примус кримчан служити у Збройних силах Росії».

Прокурор Автономної Республіки Крим і Севастополя Ігор Поночовний повідомив, що жителі Криму, яких призвали до російської армії, не можуть зазнавати кримінального переслідування на материковій частині України.

Також у відомстві просять кримчан звертатися телефоном або електронною поштою в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.
…

Екскерівник Держінвестпроєкту Владислав Каськів причетний до будівництва нового гірськолижного курорту «Боржава» у Карпатах.

Це проєкт, який Офіс президента Володимира Зеленського має намір реалізувати як розбудову інфраструктурного потенціалу для проведення в Україні зимових Олімпійських ігор. Журналісти програми «Схеми» у співпраці із словацьким Центром журналістських розслідувань імені Яна Куцяка виявили, що Каськів став радником із широкими повноваженнями словацької компанії «Carpathian Mountain Resort», яка через низку українських фірм володіє понад 0,5 тисячі гектарів земель у Закарпатській області, де планують побудувати курорт.

Водночас сам Каськів каже, що «особисто, поки що, не залучений до проєкту».

У розпорядженні журналістів опинилися документи, згідно з якими Владислав Каськів став радником словацької Carpathian Mountain Resort, отримавши широкі повноваження представляти та розвивати проєкт в Україні. Відповідно до угоди, щомісячна оплата Каськіва за такі послуги наразі складає 2000 євро.

В іншому листі, датованому листопадом 2019 року, йшлося про майбутні плани закріпити володіння словацькою компанією Carpathian Mountain за Владиславом Каськівим.

Як виявили журналісти, лист підписаний Юрієм Залуським, який також був на нараді в Офісі президента України влітку 2020 року, коли австрієць Гернот Ляйтнер презентував проєкт нового гірськолижного курорту в Боржаві.

У відповідь на запит «Схем» Ляйтнер підтвердив, що Владислав Каськів став радником Carpathian Mountain Resort.

«Я запросив Владислава Каськіва стати радником проєкту на професійній основі. Ми мали успішний досвід роботи з ним та його командою, коли працювали для українського уряду над розробкою зимових Олімпійських ігор 2022 року. Вони чудово впоралися», – повідомив Гернот Ляйтнер.

Ляйтнер також підкреслив, що є власником Carpathian Mountain Resort: «Ця компанія, в тому числі, є частиною корпоративної структури мого проєкту в Україні (проєкт «Боржава» – ред.)».

Як йдеться у розслідуванні, ця компанія володіє пів тисячею гектарів землі на Закарпатті, де планують побудувати новий курорт. Наразі ці землі арештовані в рамках кримінальної справи НАБУ щодо ймовірного розкрадання бюджетних коштів Держінвестпроєкту, коли ним керував Владислав Каськів.

До 2019 року землями на Закарпатті володіла інша фірма австрійця Ляйтнера Teleferic Holdings, через яку, за даними офіційного слідства, були виведені кошти з держбюджету, призначені для втілення «Олімпійської надії». Цей проєкт мав бути реалізований за президентства Віктора Януковича, а відповідальним за це на чолі Держінвестпроекту був Владислав Каськів.

На уточнення журналістів, чи вважає австрієць прийнятним вести перемовини і домовлятись про будівництво курорту на землях, незаконне заволодіння якими є предметом розслідування у кримінальному провадженні, він відповів: «Я був дуже здивований арештом активів, оскільки це приватна інвестиція і не пов’язана з відмиванням грошей. Ми належним чином приймемо ці, очевидно, політично вмотивовані звинувачення і доведемо, що це перший проєкт гірськолижного курорту в Україні, який розробляється належним чином».

Владислав Каськів заперечує причетність до нинішнього проєкту «Боржава»: «Особисто, на жаль, ні, поки що. Але я би не проти був, щоб цей регіон розвивався, тим більше, що це – мій мажоритарний округ».

Він також підтвердив, що «час від часу» спілкується з австрійцем Гернотом Ляйтнером. На уточнення, чи планує він як депутат від ОПЗЖ в Закарпатській облраді, куди він був обраний за результатами місцевих виборів у 2020, займатися лобіюванням проєкту «Боржава», Каськів відповів: «Бачите, термін «лобіювання» у наших умовах контекст не дуже позитивний має, хоча, напевно, в інших країнах кращий. Якщо я буду корисний в цьому плані, звичайно із задоволенням».

Журналісти проєкту «Схеми» також отримали доступ до листування Каськіва, а також особистих помічників та довірених осіб народних депутатів від ОПЗЖ Сергія та Юлії Льовочкіних. Електронні листи, які охоплюють період з 2014 по 2016 роки, з-поміж іншого свідчать про те, що Юлія Льовочкіна була причетна до управління рахунками австрійської компанії Teleferic Holdings.

Доступ до вмісту електронних скриньок Льовочкіних та їхнього оточення отримали журналісти OCCRP – Міжнародного центру дослідження корупції та організованої злочинності, та надали його «Схемам». Оригінальність цього архіву підтвердили фахівці цієї організації.

Листування вказує на те, що Юлія Льовочкіна погоджувала трансфер коштів із компанії Teleferic через латвійський банк на рахунки її дочірніх українських фірм, які витрачали їх на скупку земель на полонині Боржава на Закарпатті – якраз у тій місцині, на якій планувалась реалізація «Олімпійської надії» Віктора Януковича. Цей проєкт так і не був реалізований, не в останню чергу через те, що гроші, призначені на проєкт, були виведені в офшори – що є предметом розслідування НАБУ щодо розкрадання та легалізації коштів. Серед підозрюваних у справі – рідний та двоюрідний брати Владислава Каськіва.

Юлія та Сергій Льовочкіни залишили без відповіді запити журналістів.

«Схеми» звернулись в Офіс президента із запитанням, чи вважають там прийнятним домовлятися про партнерство з особами, які можуть бути причетні до розкрадання бюджетних коштів та чи знають на Банковій, що австрієць Ляйтнер тісно співпрацює з Владиславом Каськівим та Юлією Льовочкіною.

У відповідь в ОП зазначили: «Наразі йдеться саме про залучення інвестицій, а не про проєкт державно-приватного партнерства. Весь переговорний процес українська сторона веде виключно із представником австрійської компанії Austrian Teleferic Holdings. Щодо інших питань, в Офісі президента на даний момент відсутня запитувана інформація».

Гернот Ляйтнер у відповіді на запит журналістів підтвердив, що має ділові стосунки з Юлією Льовочкіною, не уточнивши в яких саме бізнес-проєктах. «Я ніколи не зустрічався з Сергієм Льовочкіним. Проте я добре знайомий з Юлією Льовочкіною, з якою вперше познайомився у Відні в 2015 році. Зараз у нас є сталі ділові відносини протягом декількох років», – повідомив Ляйтнер.

Раніше журналісти видання «Наші Гроші» оприлюднили розслідування, в якому розповіли, що до діяльності Ляйтнера в Україні навколо проєкту курорту Боржава причетна «група Льовочкіна».

 
…

Журналісти проєкту «Схеми» отримали доступ до листування екскерівника Держінвестпроекту Владислава Каськіва, а також особистих помічників та довірених осіб народних депутатів від ОПЗЖ Сергія та Юлії Льовочкіних. Електронні листи, які охоплюють період з 2014 по 2016 роки, з-поміж іншого, свідчать про те, що Юлія Льовочкіна була причетна до управління рахунками австрійської компанії Teleferic Holdings GMBH. Це одна з компаній, через яку, за версією офіційного слідства НАБУ, були виведені кошти з державного бюджету, призначені на реалізацію проєкту «Олімпійська надія», коли Держінвестпроектом керував Владислав Каськів.

Листування вказує на те, що Юлія Льовочкіна погоджувала трансфер коштів з компанії Teleferic через латвійський банк на рахунки її дочірніх українських фірм, які витрачали їх на скупку земель на полонині Боржава на Закарпатті – якраз у тій місцині, на якій планувалась реалізація проєкту «Олімпійська надія». Наразі ці землі арештовані в рамках кримінальної справи НАБУ за фактом розкрадання бюджетних коштів Держінвестпроекту. Це розслідування триває.

Офіс президента Володимира Зеленського відновив цей проєкт, і Андрій Єрмак у липні 2020 року прозвітував про успішні перемовини з австрійським інвестором Гернотом Ляйтнером, який презентував на Банковій проєкт гірськолижного курорту у Боржаві.

Саме на цього австрійця була оформлена компанія Teleferic, включно з періодом, коли рахунками компанії, як свідчить листування, управляли з офісу Юлії Льовочкіної, йдеться в розслідуванні програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) у співпраці із словацьким Центром журналістських розслідувань імені Яна Куцяка.

Доступ до вмісту електронних скриньок Льовочкіних та їхнього оточення отримали журналісти OCCRP – Міжнародного центру дослідження корупції та організованої злочинності, та надали його «Схемам». Оригінальність цього архіву підтвердили фахівці цієї організації.

Відповідно до кореспонденції, зокрема, фінансовими питаннями Льовочкіних займався британець Чарльз Трехерн. Він, як виявили в OCCRP раніше, тримав частку родини Льовочкіних у латвійському Trasta Komercbanka та управляв їхніми рахунками. Також дотичною до проєкту була Ірина Дирдіна – ексдиректорка юридичної фірми «CTR». Згідно з деклараціями Льовочкіних, саме цій фірмі політики довіряють багато років управління своїми цінними паперами та корпоративними правами.

В одному із листів, датованому 21 березня 2014 року, довірена особа Льовочкіних Дирдіна, звертаючись до британця та його асистентки, просила переказати майже 215 тисяч євро від австрійської компанії Teleferic до української фірми «Боржава резорт холдінг» з призначенням: «поповнення капіталу». При цьому, в листі окремо зазначалось: «Гроші необхідні для придбання землі».

Крім того, серед залучених до проєкту осіб виявилися колишні та теперішні особисті помічники Юлії Льовочкіной: Сергій Ковалишин, Ірина Кутуєва та Зореслава Нікітчина (Любанська).

В імейлах з’являється згадка про «Ю.В.» – це ініціали Льовочкіної Юлії Володимирівни, з якою такі проплати «погоджені».

Про те, що гроші від Teleferic Holdings надходили до українських компаній, що скуповували карпатську землю з 2014-го по 2016 роки свідчать банківські платіжки, які також є у листуванні.

Проєкт «Олімпійська надія» так і не був реалізований, не в останню чергу через те, що гроші, призначені на проєкт, були виведені в офшори – що є предметом розслідування НАБУ щодо розкрадання та легалізації коштів. Серед підозрюваних у справі – рідний та двоюрідний брати Владислава Каськіва, який у 2010-2014 роках очолював Держінвестпроект і був відповідальним за реалізацію «Олімпійської надії». Офіційне розслідування встановило, що кошти на рахунки низки офшорних компаній, в тому числі і Teleferic Holdings GmbH, були виведені з державного бюджету.

Наразі компанія Teleferic більше не є власником компаній, що скупили землю на Закарпатті. Замість неї у структуру власності цих фірм ввели словацьку фірму Carpathian Mountain Resort. Вона теж формально оформлена на австрійця Ляйтнера, з яким голова офісу президента Єрмак зустрічався на Банковій.

У розмові з журналістами Каськів сказав, що вважає розслідування НАБУ щодо його родичів «безперспективним», а повторну появу австрійця Гернота Ляйтнера пояснює його великим досвідом. Депутат облради також заперечує причетність до нинішнього проєкту «Боржава». «Особисто, на жаль, ні, поки що. Але я би не проти був, щоб цей регіон розвивався, тим більше, що це – мій мажоритарний округ».

Юлія та Сергій Льовочкіни залишили без відповіді запити журналістів. Їхні колишні помічники Сергій Ковалишин та Ірина Дирдіна, які фігурували у листуванні, від коментарів відмовились.

Австрієць Гернот Ляйтнер зазначив у відповідь «Схемам», що Владислав Каськів залучений до реалізації проєкту курорту в Боржаві в якості радника, та підтвердив, що має ділові стосунки з Юлією Льовочкіною, не уточнивши в яких саме бізнес-проєктах. Щодо арешту земель у рамках кримінальної справу НАБУ він зазначив: «Я був дуже здивований арештом активів, оскільки це приватна інвестиція і не пов’язана з відмиванням грошей».

Раніше журналісти видання «Наші Гроші» оприлюднили розслідування, в якому розповіли, що до діяльності Ляйтнера в Україні навколо проєкту курорту Боржава причетна «група Льовочкіна».

«Схеми» звернулись в Офіс президента із запитанням, чи вважають там прийнятним домовлятися про партнерство з особами, які можуть бути причетні до розкрадання бюджетних коштів та чи знають на Банковій, що австрієць Ляйтнер тісно співпрацює з Владиславом Каськівим та Юлією Льовочкіною.

У відповідь в ОП зазначили: «Наразі йдеться саме про залучення інвестицій, а не про проєкт державно-приватного партнерства. Весь переговорний процес українська сторона веде виключно із представником австрійської компаніїї Austrian Teleferic Holdings. Щодо інших питань, в Офісі президента на даний момент відсутня запитувана інформація».

 
…

Думка головного редактора російського телеканалу RT (російської державної телекомпанії, раніше відомої як Russia Today) Маргарити Симоньян про необхідність приєднати Донбас до Росії є її особистою точкою зору. Про це офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила 28 січня в коментарі російському телеканалу «Дождь».

«Це її думка, це її точка зору, це її позиція. До того ж, вона її озвучувала і до цього в різних формах», – сказала Захарова.

Вона зазначила, що Симоньян не є ані держслужбовцям, ані чиновником.

Раніше російські і сепаратистські ЗМІ поширили повідомлення про те, що 28 січня Маргарита Симоньян, виступаючи на форумі «Русский Донбас» в окупованому Донецьку, заявила таке: «Люди Донбасу хочуть жити у себе вдома і хочуть бути частиною своєї величезної, великої, нашої щедрої батьківщини. І ми зобов’язані їм це забезпечити. Росіє-матінко, забери Донбас додому».

До форуму, який влаштували сепаратисти, крім Симоньян, долучилися її чоловік, телеведучий каналу НТВ Тигран Кеосаян, головний редактор радіостанції «Говорит Москва» Роман Бабаян і депутат Держдуми Андрій Козенко.

У МЗС України заявили, що планують заборонити в’їзд в країну для Кеосаяна після повідомлень про відвідини окупованого Донецька, вказавши, що Симоньян і Бабаян «давно нев’їздні».

Ватажок бойовиків, голова угруповання «ДНР» Денис Пушилін, як пишуть сепаратистські ресурси, представив на форумі «доктрину «Русский Донбас», якою буцімто мають намір керуватися сепаратисти. У ній угруповання «ДНР» та «ЛНР» називають «російськими національними державами», вказують на плани встановити контроль над усіма територіями Донецької та Луганської областей України. При цьому безпосередньо про входження до складу Росії там не згадується.

Частини Донецької і Луганської областей опинилися в руках підтримуваних Росією бойовиків, відколи з 2014 року триває збройний конфлікт на Донбасі, якому передувала російська окупація Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Слідчі Державного бюро розслідувань повідомили колишньому президенту України Віктору Януковичу підозру в державній зраді через «Харківські угоди» з Росією, повідомив Офіс генерального прокурора.

За версією слідства, Янукович, «діючи за попередньою змовою з вищими посадовими особами Російської Федерації… на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та економічній безпеці України, надав іноземній державі – Російській Федерації та її представнику – президенту РФ Дмитру Медведєву допомогу у проведенні підривної діяльності проти України».

Прокуратура заявляє, що 21 квітня 2010 року в Харкові Янукович підписав угоду, яка під приводом отримання знижки на природний газ штучно створила передумови до збільшення чисельності військ Росії. Документ на 25 років продовжував строк перебування Чорноморського флоту Росії в Криму.

Слідство вважає, що угода та укладені контракти між «Нафтогаз України» та російським «Газпромом» фактично не надавали жодної знижки на природній газ.

«Перед підписанням документів ціна для України була двічі штучно завищена Російською Федерацією: станом на кінець 2008 року ціна газу за 1 тисячу кубічних метрів для України становила  179,5 долара США, тоді як на кінець 2010 року – 352,33 долара США. Крім цього саме зниження визнавалось зобов’язаннями України з державного боргу перед РФ, що погашаються», – повідомляє прокуратура.

За версією слідства, Росія спочатку штучно створювала та накопичувала борг України перед нею за поставку природнього газу,  а потім в його погашення, у тому числі шляхом  нібито надання знижки, фактично безоплатно розташовувала Чорноморський флот Росії на території України.

Новина доповнюється…
…

Верховна Рада підтримала реформу Служби безпеки України в першому читанні. Документ підтримали 285 народних депутатів.

У парламенті зазначають, що законопроєкт пропонує «значно посилити контррозвідувальний та антитерористичний напрямки діяльності СБУ», розширити її повноваження застосувати сили та засоби проти терористичних організацій, незаконних збройних і воєнізованих формувань, транснаціональних злочинних угруповань за межами України, а також проведення спеціальних інформаційних операції та протидії проведенню таких операцій проти України.

Законопроєкт пропонує розмежувати контррозвідувальну та оперативно-розшукову види діяльності Служби безпеки України у зв’язку з чим запропоновано із Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» виключити контррозвідувальну діяльність як підставу для проведення оперативно-технічних заходів.

Документ також передбачає, що СБУ виключать із закону про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю. Таким чином, мають бути ліквідовані спеціальні підрозділи СБУ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю.

У доопрацьованому проєкті передбачене поетапне скорочення штатної чисельності Служби безпеки України і її часткова демілітаризація.

 
…

Ексголова Державної митної служби Максим Нефьодов збирається оскаржити рішення Окружного адміністративного суду Києва про відмову у задоволенні позову щодо поновлення його на посаді. Про це Нефьодов сказав у коментарі Радіо Свобода.

«Це очікуване рішення. Я думаю, що про «вовче правосуддя» всі у нас чули, тому тут якихось, на жаль, подиву чи надмірних сподівань, я думаю, ні в кого, в принципі, бути не могло. Звичайно, я буду оскаржувати (ухвалу суду – ред.). Звичайно, мета – дійти до Верховного суду, на який у нас все-таки якісь сподівання є в країні», – сказав Нефьодов.

ОАКС 28 січня відмовив Нефьодову у задоволенні позовних вимог щодо поновлення його на посаді Голови Державної митної служби України, повідомили у пресслужбі судової влади 28 січня.

Читайте також: У МОН вивчають рішення ОАСК про перегляд підручників з історії за позовом Портнова

«Позивач просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України, датоване 24 квітня 2020 року, «Про звільнення Нефьодова Максима Євгеновича з посади Голови Державної митної служби України» і просив поновити його на зазначеній посаді. Також, позивач просив ОАСК стягнути на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходячи з розміру його середньоденної (годинної) заробітної плати», – мовиться в повідомленні.

24 квітня 2020-го уряд звільнив з посади керівників Державної митної служби Максима Нефьодова та його заступників, а також голову Державної податкової служби Сергія Верланова. Нефьодов став керівником Митної служби в липні 2019 року.

Президент України Володимир Зеленський на пресконференції 20 травня 2020-го, оцінюючи роботу Нефьодова на посаді, сказав: «Мінус десятки мільярдів гривень за рік, немає наповнення бюджету».

20 травня 2020 року Нефьодов подав позов до ОАСК з проханням оновити його на посаді голови Державної митної служби.

 
…

Президент України Володимир Зеленський своїм указом продовжив безвізовий режим для громадян Великої Британії до 30 січня 2022 року.

Скористатися безвізовим режимом зможуть іноземні громадяни, якщо строк їхнього перебування в Україні не перевищує 90 днів протягом 180 днів.

Україна вперше запровадила безвізовий режим для британців 31 січня 2020 року у зв’язку з виходом Великої Британії з Європейського союзу. Указ втрачав чинності 30 січня 2021 року.

Водночас Британія не скасовувала візи для громадян України. 

 
…

Міністерство освіти і науки України не має повноважень ухвалювати рішення щодо працевлаштування чи звільнення викладачів вищих навчальних закладів. Про це в МОН зазначили у відповідь на запит Радіо Свобода щодо ситуації в Національному педагогічному універстеті імені Драгоманова у зв’язку з висловлюваннями викладачки цього закладу Євгенії Більченко.

Міністерство вказує на те, що діє в межах Конституції та законів України, а також положення про МОН.

«Відповідно до частини третьої статті 34 Закону України «Про вищу освіту» призначення та звільнення з посади працівників, вирішення інших кадрових питань належить до виключної компетенції керівника закладу вищої освіти», – роз’яснюють у відомстві.

Крім того, згідно з раніше оприлюдненою позицією МОН, мовне питання «може та має обговорюватися в демократичному суспільстві, винятково з повагою і толерантністю».

Читайте також: Мовний закон України. Чому влада Росії лякає ним російських громадян?

«Україна обрала свій шлях щодо мовного питання. Він про турботу навколо державної мови, що є важливим для країни. Нас, україномовних та російськомовних, об’єднує те, що ми всі – українці. І ми всі маємо турбуватися про нашу країну та нашу мову», – йдеться в повідомленні відомства.

Згідно з заявою міністерства, дискусії навколо мови «не можуть доводитися до абсурду» і повинні мати риторику поваги, незалежно від позиції.

Радіо Свобода надіслало запит ректору Національного педагогічного університету імені Драгоманова щодо цієї ситуації.

Напередодні Голова Первинної профспілкової організації працівників Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова професор Іван Горбачук оприлюднив звернення, в якому засудив висловлювання викладачки кафедри культурології та філософської антропології університету Євгенії Більченко щодо закону про забезпечення функціонування української мови як державної.

Читайте також: Сійярто анонсував створення робочої групи щодо наслідків закону про освіту для угорської меншини

Приводом зокрема став допис Більченко, в якому вона називала закон про забезпечення функціонування української мови як державної «лімфовузлом на тілі онкохворої американської колонії».

Крім того, в мережі поширилися уривки виступів Більченко, на якому вона заявляє про «неонацизм» в Україні, а також називає війну Росії проти України «братньою».

Студентська спільнота факультету української філології та літературно ї творчості імені А. Малишка НПУ імені Драгоманова засудила позицію викладачки. Студенти зокрема закликали керівництво університету «відреагувати на ситуацію».
…

У президентській канцелярії не вказали, про які саме «кроки» йдеться
…

Україна підозрює щонайменше п’ятьох осіб у справі про злочини у так званій підпільній в’язниці «Ізоляція», що на території колишнього заводу ізоляційних матеріалів в окупованому Донецьку. Про це ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії розповів начальник управління Департаменту щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Офісу генерального прокурора Андрій Лещенко.

«На цей час є 5 осіб, які вчинили ті чи інші злочини, але це не свідчить, що правоохоронні органи знають про злочин тільки цих п’яти осіб. Ні. В цілому їх близько 50. Найближчим часом, сподіваємося, що будуть певні процесуальні рішення по цій кримінальній справі. Але це вже вирішувати безпосередньо процесуальному керівнику в конкретному кримінальному провадженні, чи достатньо доказів на цей час, для того, щоб пред’явити звинувачення тій чи іншій людині», – пояснив Андрій Лещенко.

Також Лещенко заявив, що Україна зацікавлена в покаранні тих, хто скоїв злочини, в тому числі, на окупованій території, як на національному, так і на міжнародному рівні. Щоправда, у міжнародних судових інстанціях інший підхід до доведення події злочину, сказав посадовець.

«Існує таке поняття «форма командної відповідальності, яка відсутня в нашому національному законодавстві. Що це означає? Якщо є людина, яка знає або дізналася потім, що стосовно полоненого або цивільного відбувалися якісь військові дії, але вона не припинила це чи не притягнула до відповідальності людей, які коїли ці злочини, то ця людина вважається співвиконавцем цього злочину. Це надає можливість Міжнародному кримінальному суду притягати до відповідальності людей, які фактично не коїли катувань, зґвалтувань чи вбивств, але знали про те, що такі події відбуваються на території, яка знаходиться під їхнім контролем чи їхньою відповідальністю», – зазначив Лещенко.

У 2014 році російські гібридні сили захопили територію музею сучасного мистецтва (колишнього заводу ізоляційних матеріалів) та влаштували там таємну тюрму. Про утримання та тортури там заявляли звільнені з полону громадяни. Зокрема, там утримували вченого Ігоря Козловського та журналіста Станіслава Асєєва.

Нещодавно російська Вікіпедія намагалась видалити статтю «Изоляция Тюрьма» через українські джерела, на які посилаються автори. Стаття досі перебуває на розгляді щодо видалення.
…

В Офісі генпрокурора повідомили про надання судом дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно колишнього Міністра оборони України у «справах Майдану». Повідомляється, що ексміністр переховується від органів слідства та суду.

«Рішення суду надає право стороні обвинувачення на проведення досудового розслідування стосовно підозрюваного за його відсутності (in absentia). Дозвіл надано у кримінальному провадженні за підозрою колишніх президента України, міністра внутрішніх справ України та його заступника, голови Служби безпеки України та його першого заступника, командувача внутрішніх військ МВС України та інших високопосадовців в організації у складі злочинного угруповання з 18 по 20 лютого 2014 року незаконного перешкоджання проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій, перевищення влади та службових повноважень, що призвело до настання тяжких наслідків, умисних вбивств та замахів на умисні вбивства, а також умисного завдання тяжких тілесних ушкоджень», – повідомили в ОГП.

21 січня в Офісі генпрокурора також повідомили про надання судом дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно колишнього командувача внутрішніх військ МВС України у «справах Майдану».

Читайте також: Справи Майдану: суд дозволив заочно розслідувати дії ексзаступника голови МВС Ратушняка

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними прокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

Міністр закордонних справ Петер Сійярто закликав українського колегу Дмитра Кулебу спільно працювати щодо втілення законів про мову та освіту. Про це він заявив під час спільної пресконференції з Кулебою 27 січня.

«Я звернувся до пана міністра, щоб ми почали спільну роботу у зв’язку з законом про мову, який викликав певну напругу в наших відносинах. І ми хочемо створити робочу групу, яка отримає повноваження у зв’язку з тим, якиим чином потрібно втілювати закон про освіту. Якщо ці консультації будуть успішними, то дуже багато факторів непевності ми зможемо виключити. Це, наприклад, питання тих 40 шкіл, які зараз працюють у поселеннях, де населення становить менше за 50 тисяч, і що буде з кількістю годин угорської мови», – сказав міністр.

За словами Сійярто, він отримав обіцянку від української сторони, що питання буде «конструктивно розв’язано». Крім того, за його словами, Київ надав певні гарантії і щодо закону про національні меншини.

«Пан міністр (Кулеба – ред.) мене запевнив, що закон про національні меншини буде узгоджений і будуть проводитися консультації з угорською меншиною», – додав він.

Кулеба, своєю чергою, висловив переконання, що законодавство про національні меншини повинно бути інклюзивним.

«Тому, коли йдеться, наприклад, про розробку закону про нацменшини, безумовно, процес розробки цього закону має бути інклюзивним і включати залучення представників національних меншин, у тому числі угорської», – сказав голова українського МЗС.

Читайте також: «Немає жодних підстав вважати, що українські угорці схильні до сепаратизму» – Кулеба

На думку Сійярто, законодавство про мову і освіту варто розглядати в комплексі.

«Я вважаю, що розглядати потрібно разом як закон про мову, так і закон про освіту. І ми отримали інформацію, що угорська мова вже не належить до регіональних. Також ми отримали інформацію про нові положення закону про мову. Я попросив пана міністра, що, коли вони будуть вести перемови з нацменшнами, вони вели консультації по суті», – розповів він.

Верховна Рада України 25 квітня 2019 року ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який 16 липня того ж року набрав чинності. Він деталізував державний статус та вживання української мови в різних сферах життя: від бізнесу до освіти.

 
…

Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони, що передбачає подачу до Верховної Ради законопроєкту про «вдосконалення відповідальності» за недостовірне декларування, повідомляє пресслужба голови держави.

Йдеться про проєкт закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

За повідомленням, РНБО схвалила цей законопроєкт і рекомендувала президентові подати його на розгляд до Верховної Ради як невідкладний.

Документ, зокрема, передбачає повернення покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі за недостовірне декларування і неподання декларації.

«Так, пропонується внести зміни у статтю 366-2 Кримінального кодексу (декларування недостовірної інформації), передбачивши, що умисне внесення недостовірних відомостей до декларації, які відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, карається штрафом від 3000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років», – повідомили у пресслужбі президента.

«Якщо суб’єкт декларування умисно вніс недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, то пропонується встановити покарання у вигляді штрафу від 4000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років», – йдеться в повідомленні.

Крім того, документ передбачає внесення змін до статті 366-3 Кримінального кодексу (неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), згідно з якими за умисне неподання декларації передбачається карати штрафом від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, чи позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

У РНБО ще наприкінці грудня повідомляли, що Зеленський внесе законопроєкт про «вдосконалення» відповідальності за недостовірне декларування.

15 грудня Верховна Рада відновила повноцінну роботу Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), ухваливши внесення змін до закону «Про запобігання корупції».

Перед тим у НАЗК скаржились, що робота відомства була призупинена через рішення КСУ від 27 жовтня, яким суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону «Про запобігання корупції», в тому числі деякі повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.
…

В Україні залишаються знеструмленими 117 населених пунктів, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Станом на 07:00 27 січня внаслідок ускладнення погодних умов (мокрий сніг, дощ та пориви вітру) через спрацювання автоматичної системи захисту ЛЕП залишаються знеструмленими 117 населених пунктів у 5 областях, а саме: Житомирська – 79, Київська – 13, Одеська – 13, Чернігівська – 11 та Запорізька – 1», – заявили в ДСНС.

Рятувальники попереджають, що 27 січня очікується значний мокрий сніг, налипання мокрого снігу та ожеледиця на дорогах в Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Черкаській та Полтавській областях. У південній частині країни прогнозують пориви вітру 15-20 метрів на секунду.

 
…

«Правоохоронці вже працюють. Автори, очевидно, за межами України – інакше 2 помилки в слові «Україна» не пояснити»
…

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба привітав Ентоні Блінкена з призначенням державним секретарем США і висловив сподівання на поглиблення українсько-американського стратегічного партнерства.

«Вітаю Тоні Блінкена зі вступом на посаду державного секретаря США. Сподіваємося на подальше посилення українсько-американського стратегічного партнерства на благо наших народів. Нехай наш альянс внесе великий акорд у трансатлантичну єдність і стійкість», – написав Кулеба у твітері.

26 січня Сенат США офіційно затвердив Ентоні Блінкена на посаді державного секретаря.

За каденції президента США Барака Обами Блінкен працював радником з питань національної безпеки тодішнього віцепрезидента Джо Байдена. Також Блінкен входив до команди Байдена, коли нинішній президент очолював комітет із закордонних справ Сенату.

Призначення Ентоні Блінкена підтримали представники обох партій, але майже половина республіканців проголосувала проти його кандидатури.

На слуханнях у профільному комітеті Сенату 19 січня Блінкен продемонстрував відмінне від представників попередньої адміністрації бачення пріоритетів зовнішньої політики США. Він закликав покладатися на співпрацю з традиційними американськими союзниками та міжнародними інституціями, щоб допомогти США подолати виклики, серед яких дипломат назвав пандемію коронавірусної інфекції, зростання впливу авторитарних держав та інші загрози глобальній стабільності.
…

Вища рада правосуддя (ВРП) звернулася 26 січня до Міністерства закордонних справ та до Кабінету міністрів із проханням повідомити, чи офіційним шляхом надсилали посли країн «Групи семи» (G7) в Україні перелік пріоритетних заходів щодо реформи судової системи та антикорупційних органів. Про це йдеться в повідомленні на сайті ВРП.

Також цей орган суддівського врядування цікавить, «чи планується, у разі отримання їх (пропозицій послів – ред.) офіційними каналами, інформувати відповідні органи державної влади України, у тому числі Вищу раду правосуддя, про зазначені пропозиції».

Вища рада правосуддя в списку пропозицій дипломатів фігурує як організація, якій потрібне термінове реформування.

В Офісі президента України раніше 26 січня заявили про готовність до «широкого фахового обговорення» запропонованої послами країн «Групи семи» (G7) дорожньої карти судової та антикорупційної реформ в Україні. Таке обговорення має відбуватися «з обов’язковим залученням до дискусії представників судової влади, антикорупційних органів і іншої професійної спільноти», сказав заступник керівника Офісу президента України Андрій Смирнов.

«До порад треба ставитися як до порад. Без строків їх реалізації і без примушування, але з відчутним рівнем професійного діалогу на рівні самої судової влади і антикорупційних органів. Переконаний, що кожен згаданий суб’єкт владних повноважень (ВРП, ВККСУ, ДСА, ВАКС, ВС, НАЗК, НАБУ) готовий до діалогу, наслідком якого стануть дійсно якісні перетворення в роботі цих органів», – сказав чиновник офісу Зеленського.

Посли країн «Групи семи» (G7) 25 січня представили перелік пріоритетних заходів з відновлення довіри громадськості до української судової влади та антикорупційної інфраструктури.

У тексті, оприлюдненому дипломатами, вказано, що, серед іншого, необхідно терміново відновити правові норми щодо боротьби з корупцією і гарантувати, щоб кандидати на ключові посади в судові і правоохоронні органи призначалися прозоро.

«Наголошуємо, що поряд із необхідністю термінового впровадження дій щодо усунення шкоди, завданої Конституційним судом антикорупційним установам України, не менш важливим є забезпечення процесу виходу цих установ із кризи з наданням їм можливості ефективно виконувати свою місію. Через це положення, спрямовані на відновлення відповідальності за помилкове декларування або умисне неподання декларації про майно, які були ухвалені Верховною Радою 4 грудня, не мають достатнього стримувального ефекту і, отже, не є ефективним інструментом запобігання корупції», – вказують посли G7.

Наприкінці 2020 року посли країни G7 мали зустріч із президентом Володимиром Зеленським, в перебігу якої просили забезпечити чесний і прозорий відбір суддів КСУ.

27 жовтня 2020 року Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України. 15 грудня Рада відновила повноцінну роботу НАЗК.
…

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що, за наявною в неї інформацією, реалізація рішення ватажків угруповань «ЛДНР» про «односторонню передачу» на контрольовану урядом України громадян, які незаконно утримуються у місцях несвободи на тимчасово окупованих територіях Донбасу, продовжується, але точна дата їхнього повернення наразі невідома.

«Мною з’ясовано, що у відношенні деяких осіб, з-поміж тих, кого планують передати, ще досі тривають засідання у так званих судах. Тому кількість та кого саме повернуть – невідомо. За словами батьків та близьких, заявлені громадяни жодного разу не виходили на зв’язок з рідними, а їхнє місце перебування їм невідомо», – повідомила Денісова у фейсбуці.

Вона зазначила, що з початку січня 2021 року кількість незаконно утримуваних громадян України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей зросла, і наразі становить – 267 осіб. З них 226 – цивільні особи, у тому числі 4 волонтерів, 37 – військовослужбовці, 4 – добробати, додала Денісова.

Раніше омбудсмен казала, що бойовики ОРДЛО передаватимуть полонених українців за маршрутом Ростов-на-Дону – Мінськ – Київ. Вона зазначала, що інформація про кількість українців, яких планують передати бойовики ОРДЛО, постійно змінюється.

Народний депутат від «Опозиційної платформи – За життя», проросійський політик Віктор Медведчук 21 січня заявив, що йому передають чотирьох жінок (раніше говорили про дев’ять осіб). Він додав, що написав листа до СБУ з проханням про таку передачу на КПВВ «Майорськ». У незаконних збройних угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» Медведчука раніше назвали «посередником» у передачі утримуваних.

Водночас правозахисники писали, що цих людей іще 20 січня вдень вивезли в Росію, щоб потім через Білорусь повернути в Україну літаком Медведчука. За їхніми даними, це був запасний варіант, якщо СБУ і президент Володимир Зеленський не погодяться на «Майорськ».

Також голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук заявив, що процес передачі кількох громадян, утримуваних бойовиками на непідконтрольній Україні території Донбасу, народному депутатові від ОПЗЖ Віктору Медведчуку зупинено.

16 січня в підтримуваних Росією незаконних збройних угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» заявили, що вирішили «в односторонньому порядку» передати владі України деяких утримуваних ними ув’язнених українських громадян. За їхніми словами, йдеться про групу жінок, літніх і важко хворих осіб, у яких російські гібридні сили не бачать загрози для себе.

При цьому в заяві від імені обох угруповань стверджується, що передача має відбутися «за посередництва Віктора Медведчука», про що вони повідомили йому листом.

Українська делегація в ТКГ розкритикувала роль Медведчука в поверненні українців із ОРДЛО, заявивши, що він і Росія намагаються «використати полонених у своїх політичних інтересах».
…

Міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто відвідає Україну з робочим візитом 27 січня. Про це повідомила пресслужба МЗС.

«27 січня міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто відвідає Україну з робочим візитом на запрошення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби. Керівники зовнішньополітичних відомств України та Угорщини проведуть переговори з актуальних питань українсько-угорських відносин, обговорять подальші кроки для зміцнення довіри у взаєминах та реалізації потенціалу співпраці двох країн», – йдеться в повідомленні.

Також планується спільна пресконференція міністрів в онлайн-форматі. Акредитовані ЗМІ матимуть змогу поставити запитання політикам, додали в МЗС.

 
…

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов заявив, що українська мова – єдина державна мова, статус якої закріплений у Конституції, і Україна не потребує порад Росії щодо цього питання. Так він прокоментував у Facebook заяву секретаря Ради безпеки Росії.

«Щодо заяви секретаря Радбезу РФ стосовно державного статусу української мови. Українська мова – єдина державна мова, статус якої закріплений в Конституції України, і порад Росії або будь-якої іншої країни світу щодо цього питання ми не потребуємо», – написав Данілов.

Секретар РНБО зазначив, що після окупації українського Криму та розв’язання війни на частині території Луганської та Донецької областей під кураторством і за безпосередньою участю російських військ Росія для України – країна-агресор.

«Нова історія взаємин можлива тільки після повного звільнення українських територій, видачі військових злочинців, державних зрадників, покарання винних у плануванні та здійсненні військової агресії проти нашої країни, – тільки після того, як останній російський солдат покине територію України. Ми вас сюди не кликали», – додав Данілов.

Раніше секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев заявив, що ухвалення українською владою закону про державну мову є «продовженням русофобських дій місцевих політиків, керованих зі США».

Як повідомляло Радіо Свобода, із 16 січня в Україні мовою обслуговування споживачів є державна мова.

 
…

Верховна Рада може розглянути кандидатуру на посаду міністра енергетики 27-29 січня, повідомив перший заступник голови фракції «Слуга народу» в парламенті Олександр Корнієнко.

«Голосування за Вітренка вже може бути в середу, четвер або п’ятницю», – розповів Корнієнко.

Народний депутат зі «Слуги народу» Олександр Качура заявив, що президент України Володимир Зеленський просив підтримати кандидатуру Вітренка.

21 грудня уряд вирішив призначити Юрія Вітренка першим заступником міністра енергетики і покласти на нього тимчасове виконання обов’язків міністра. 

За чотири дні до цього Верховна Рада не змогла призначити Вітренка першим віцепрем’єр-міністром і міністром енергетики.

До липня 2020 року він працював виконавчим директором компанії «Нафтогаз Україна». 

 
…

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков сподівається, що парламент ухвалить закон про прискорену реєстрацію вакцини від COVID-19 під час свого засідання 28 січня.

«Ми скорочуємо з вами строки (внесення альтернативних законопроєктів – ред.) у вівторок. І в четвер, я сподіваюся, він буде проголосований як за основу, так і в цілому. Сподіваюся, там не буде якихось додаткових пересторог до цього. Якщо ні, то через тиждень ми це зробимо», – сказав Разумков в ефірі телеканалу ICTV.

25 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що вакцинація від COVID-19 почнеться в лютому, коли Україна отримає перший мільйон доз вакцин.

 
…

Підконтрольний Кремлю Нижньогірський районний суд Криму відхилив клопотання захисту цивільного журналіста Айдера Кадирова про припинення кримінальної справи проти нього, повідомив громадському об’єднанню «Кримська солідарність» адвокат Еміль Курбедінов.

За його словами, основою для порушення кримінальної справи проти Кадирова є сторінка в соціальній мережі «ВКонтакте», через яку якась особа розсилала жителям Криму повідомлення.

«Ось із однієї сторінки «Вконтакте», я вважаю, що це фейкова сторінка, у них «народилося» відразу п’ять кримінальних справ», – повідомив Курбедінов.

Адвокат повідомив, що всі клопотання захисту мають розглянути на найближчих засіданнях.

Айдера Кадирова, зокрема, звинувачують за статтею про «неповідомлення про злочин».

31 серпня 2020 року з’явилася інформація про те, що російські силовики проводять обшуки в будинках чотирьох кримських татар у кількох районах окупованого Росією Криму. У Айдера Кадирова обшук все ж не проводився, але, як повідомила дружина активіста, в чоловіка забрали український паспорт і відвезли до Сімферополя на допит.

Читайте також: Нові затримання в Криму: активіст Кадиров відмовився від психолого-психіатричної експертизи – адвокат

Кримськотатарських активістів 31 серпня відпустили під підписку про невиїзд.

Проти активістів порушили кримінальну справу за статтею «про неінформування» (205.6 КК Росії). У ФСБ заявили, що в 2015 році в соцмережі «Вконтакте» затримані буцімто листувалися з Уміджоном Дадажоновим, який, за даними російських силовиків, брав участь у діяльності угруповання «Ісламська держава». Чотирьох кримчан звинувачують у тому, що вони не повідомили про це в правоохоронні органи.

Прокуратура і поліція АР Крим почали кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків в будинках кримськотатарських активістів. У Представництві президента України в АР Крим засудили обшуки російських силовиків у будинках кримських татар.

У МЗС України висловили протест, а також заявили, що від Росії чекають виконання резолюцій ООН і звільнення затриманих кримських татар.
…

Міністерство культури та інформаційної політики 25 січня повідомило про внесення до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України, двох громадянок Росії.

«14 січня 2021 року до Міністерства культури та інформаційної політики надійшли листи Служби безпеки України щодо включення до переліку осіб, які становлять загрозу національній безпеці, громадянок РФ Юлії Глєбової (псевдо Юлія Беретта – ред.) та Альони Апіної. Відповідними наказами МКІП від 22 січня російських артисток було включено до переліку. Процедура здійснюється автоматично», – йдеться в повідомленні відомства.

Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, складає Міністерство культури України на підставі звернень Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Нині у переліку, який почали складати у 2015 році, зазначені 159 осіб.
…

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова висловила сподівання на зустрічі з послом ЄС, головою Представництва ЄС в Україні Матті Маасікасом, що за декілька місяців в Україні з’явиться новий очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

«Відсьогодні почався прийом документів від кандидатів, який триватиме до 15 лютого. Ми сподіваємось, що вже за кілька місяців комісія в результаті прозорого і відкритого відбору зможе обрати дійсно гідного очільника САП», – цитує Ірину Венедіктову сайт Офісу генпрокурора.

Сайт ОГП вказує, що Матті Маасікас «підтримав обрання керівника САП на прозорих засадах і спираючись на високі міжнародні стандарти, а також наголосив на важливості появи моделі відбору, яку можна застосовувати в майбутньому».

25 січня стартував конкурс з обрання голови Спеціальної антикорупційної прокуратури. 22 січня на сайті Офісу генерального прокурора оприлюднили вимоги до конкурсантів. Конкурс оголошено й на заміщення ще двох посад: заступника керівника САП; начальника п’ятого відділу управління процесуального керівництва‚ підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП.

Заступник генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький оголосив про свою відставку 21 серпня 2020 року. У фейсбуці він опублікував копію наказу генпрокурора Ірини Венедіктової, згідно з яким із цього ж дня Холодницький звільнений «у зв’язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням».

Назар Холодницький працював в органах прокуратури 14 років, а Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру очолював із моменту її створення в 2015 році.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі у денні години понеділка п’ять разів порушили режим припинення вогню, один український військовослужбовець зазнав поранення.

«Поблизу Південного, що в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ», російсько-окупаційні війська відкривали вогонь з мінометів 120-го калібру, протитанкового ракетного комплексу, станкових протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів. Неподалік населеного пункту Хутір Вільний збройні формування Російської Федерації вели вогонь з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. В результаті ворожого обстрілу один український воїн отримав поранення. Військовослужбовця оперативно доправлено до лікувального закладу, де йому надається необхідна медична допомога лікарів», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, також поблизу Тарамчука і Водяного бойовики відкривали вогонь зі стрілецької зброї, а біля Водяного – ще й з підствольного гранатомета.

«На обстріли противника українські захисники відкривали вогонь у відповідь», – додали у штабі.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» бойовики звинувачують українських військових в обстрілах упродовж 25 січня територій поблизу Золотого-5 та Горлівки.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

У 2014 році Київ хотів відновити подачу воду до окупованого Росією Криму, йдеться в сюжеті Радіо Свобода, яке отримало документи від політика Андрія Сенченка, який з березня до вересня 2014 року виконував обов’язки заступника голови Адміністрації президента України.

28 березня 2014 року – через 12 днів після невизнаного Україною та світом кримського «референдуму» – у тодішнього віцепрем’єра, міністра регіонального розвитку Володимра Гройсмана відбулася нарада про «Питання фінансово-економічного забезпечення та режим роботи Північно-Кримського каналу у 2014 році».

У другому пункті протоколу наради йшлося про доручення Держводагентству «невідкладно забезпечити безперебійну подачу води Північно-Кримським каналом» та «в одноденний строк надіслати листи суб’єктам господарювання Автономної Республіки Крим з пропозицією укласти договори з Управлінням Північно-Кримського каналу на постачання води та визначення умов проведення розрахунків за неї».

Гройсман наразі не надав відповіді на запит Радіо Свобода з проханням про коментар.

Ексголова Держводагентства Василь Сташук, який обіймав посаду з 2010 до 2014 року та був люстрований, підтвердив, що уряд готувався постачати воду окупованому Криму.

«Я знаю, що була комісія, яка засідала з приводу тарифу на випадок постачання води. Здається, там була або гривня, або дві гривні (вартість послуги за постачання одного кубометра води – ред.)», – розповів Сташук Радіо Свобода.

8 травня 2014 року тодішній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив акціонувати Північно-Кримський канал.

«Прошу опрацювати питання щодо можливості утворення публічного акціонерного товариства, частка держави у статутному капіталі якого становить 100%, на базі майна Управління Північно-Кримського каналу. Про результати у десятиденний строк поінформувати Кабінет міністрів з відповідними узгодженими пропозиціями. Гройсману В.Б.», – йдеться в дорученні за підписом Яценюка.

Радіо Свобода надіслало запит експрем’єру та отримало відповідь від його пресслужби.

«Державне агентство водних ресурсів України як центральний орган виконавчої влади, дії якого координувалися Кабінетом міністрів на чолі з Арсенієм Яценюком, обмежило постачання води у Крим у квітні 2014 року. 13 травня 2014 року Держагентство водних ресурсів офіційно повідомило, що припинило постачання води в Крим. Зазначені дії уряду є фактами, що свідчать про реальну позицію і дії Арсенія Яценюка щодо цього питання. Будь-які припущення, домисли та фантазії будь-кого про якісь інші наміри прем’єр-міністра Яценюка є особистими припущеннями, домислами та фантазіями окремих осіб», – відповіли в експрем’єра.

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році постачання води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють із водосховищ природного стоку та підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові. Влада Криму регулярно закликає жителів півострова економити воду.

 
…

Президент України Володимир Зеленський вважає, що одним з перших кроків на шляху протидії зовнішнім загрозам може стати формування «альянсу безпеки» з-поміж країн-партнерів. Про це він сказав під час зустрічі зі співробітниками Служби зовнішньої розвідки, повідомила пресслужба Офісу президента.

«Ми навчилися стримувати та протидіяти зовнішнім загрозам. Настав час переходити до більш амбітних дій і бути більш проактивними, відстоюючи національні інтереси нашої держави», – сказав Зеленський.

За його словами, одним з перших кроків на цьому шляху може стати формування «альянсу безпеки» з-поміж країн-партнерів.

«Сьогодні ми не маємо права повторити помилки сторічної давнини. А отже – повинні працювати понад свої можливості», – зауважив президент.

Глава держави також додав, що Служба зовнішньої розвідки має щоденно посилювати стратегічну та оперативну складові, аналітичну діяльність та якість інформації, впроваджувати нові підходи й досвід провідних спецслужб світу.

 
…