Спостерігачі руху «Чесно» повідомили, що о 20:00 неділі усі дільниці в Конотопі Сумської області закриті, явка виборців перевищила 30 відсотків.

«Коротко про підсумки: явка на виборах склала 30,8%. Усього у місті Конотоп на виборчих дільницях проголосувало 18, 516 осіб», – йдеться в повідомленні руху «Чесно» у фейсбуці.

Центральна виборча комісія поки даних щодо голосування не озвучила.

Раніше у «Чесно» повідомляди про декілька фактів порушень виборчого законодавства і складені відповідні протоколи.

Повторні вибори мера Конотопа призначили після смерті восени через ускладнення від COVID-19 Олександра Лугового. Сьогодні виборці обирали з-поміж сімох кандидатів. У списку претендентів був і ексмер Артем Семеніхін, який у попередньому голосуванні якраз і поступився нині покійному Луговому, здобувше друге місце.
…

Німецька редакція новин Tagesschau перепросила за розміщення в одному зі своїх сюжетів карти, де Крим позначений як територія Росії. Як повідомив у твітері посол України в Німеччині Андрій Мельник, ЗМІ «вже виправив помилку».

«Через звернення журналіста Bild Юліана Рипке і оперативного листа посольства першому німецькому телеканалу ARD редакція новин Tagesschau визнала свою технічну помилку – позначення Криму як частини Росії, виправила її, а також вибачилася», – написав Мельник.

Tagesschau (у перекладі «Щоденні новини» – ред.)– німецька національна та міжнародна телевізійна служба новин, створена мережею громадського телебачення ARD.
…

У неділю в кількох регіонах України триває голосування на місцевих виборах, в перебігу якого громадяни депутатів міських, селищних та сільських рад, а також їхніх голів.

Як йдеться на сайті Центральної виборчої комісії, виборами охоплені загалом 13 областей.

Зокрема, у Конотопі Сумської області обирають мера.

Як передає рух «Чесно» у фейсбуці, явка станом 13:00 склала 14,35%. Повідломляється про 7 виявлених порушень виборчого законодавства і складені відповідні протоколи.

Повторні вибори мера Конотопа призначили після смерті у жовтні через ускладнення від COVID-19 Олександра Лугового.

Крім того, сьогодні обирають і голів сільських рад – Брошнів-Осадської селищної ради Івано-Франківської області, Мурованської на Львівщині та Уланівської – на Вінничині.

Напередодні у ЦВК заявляли про загрозу зриву виборів Уланівської сільської ради через судове рішення. Втім у відомстві додали, що виборчий процес не може бути скасований, зупинений або перенесений (за винятком введення воєнного чи надзвичайного стану), а тому тамтешня ТВК має вжити заходів, щоб вибори відбулися.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі у денні години неділі чотири рази порушили режим припинення вогню.

«Поблизу населеного пункту Піски ворог двічі відкривав вогонь в бік українських позицій, використовуючи зброю різних видів – підствольний гранатомет, великокаліберний кулемет та стрілецьку зброю. Неподалік Водяного, що на Приазов’ї, російсько-окупаційні війська вели вогонь з ручного протитанкового гранатомета і стрілецької зброї. Біля населеного пункту Південне, що в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ», збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь з автоматичного станкового гранатомета, великокаліберного кулемета та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

Інформації про постраждалих через обстріли серед військових ЗСУ немає.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформації про бойові дії 24 січня немає.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

«Російська службо Бі-Бі-Сі, не підтримуйте російські фальшиві наративи. Крим окупований»
…

Тарас Кремінь обурений відсутністю реакції на заяву Держдуми Росії з боку українських політиків
…

У Службі безпеки України повідомили нові деталі про затримання свого співробітника за звинуваченням у підготовці вбивства колеги.

Як сказали на брифінгу начальник слідчого управління Головного слідчого управління СБУ Анатолій Буліч і в. о. начальника відділу Офісу генерального прокурора Андрій Лисокобилка, спецоперацію затримання здійснили 22 січня.

«Вчора Служба безпеки затримала одного з організаторів під час передачі частини коштів. Це була оплата за послуги підготовки злочину. Затримано співробітника Штабу антитерористичного центру при СБУ за готування до вбивства на замовлення іншого співробітника СБУ», – розповів Буліч.

Він повідомив, що збір інформації відбувався тривалий час на етапі досудового розслідування. Слідчі СБУ встановили, що існувала змова кількох осіб, які розробили план вчинення злочину, організатор підшукав виконавця і запропонував за вбивство 50 тисяч доларів.

За його словами, затримання здійснили «рівно в той момент, коли було достатнього доказів планування злочину». У даному випадку СБУ спрацювала на випередження, додав він.

Як наголосив Буліч, це кримінальне провадження, незважаючи на різні інтерпретації у ЗМІ, не є якимись «розбірками» між співробітниками СБУ, а є безпосереднім попередженням вчинення особливо тяжкого злочину.

Він також додав, що так само не відповідають дійсності чутки про те, нібито хтось утік у наручниках із місця затримання.

Лисокобилка, зі свого боку, повідомив, що затриманому наразі оголошено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями Кримінального кодексу України, в яких ідеться про готування до посягання на життя працівника правоохоронного органу за попередньою змовою.

За його словами, передбачене законом покарання за цими статтями – позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічне позбавлення волі.

Також, повідомив він, 23 січня Шевченківський районний суд Києва обрав підозрюваному запобіжний захід – тримання під вартою без можливості внесення застави.

«На запитання ЗМІ щодо відношення до резонансної справи колишнього першого заступника голови СБУ Дмитра Нескоромного Анатолій Буліч зазначив, що процесуальні норми поки що не дозволяють оприлюднювати цю інформацію. Однак він запевнив, що найближчим часом представники Служби безпеки проведуть окремий брифінг, де нададуть нові матеріали відносно розслідування, зокрема і з цього питання також», – мовиться в повідомленні СБУ.

Інших імен, зокрема, затриманого чи того, на кого, за їхніми словами, готувався замах, посадовці не назвали.

Раніше 23 січня СБУ підтвердила повідомлення про затримання чинного співробітника СБУ, який готував убивство свого колеги, але так само імен не називала.

Але в інтерв’ю українській службі британського мовця BBC у Службі безпеки підтвердили, що йдеться про повідомлення журналіста Юрія Бутусова.

22 січня той, посилаючись на свої неназвані джерела в СБУ, стверджував, що затриманим за підозрою в організації замовного вбивства був полковник СБУ Юрій Расюк, жертвою мав стати бригадний генерал СБУ, начальник головного управління внутрішньої безпеки Андрій Наумов, а замовником нібито був полковник СБУ Дмитро Нескоромний, колишній перший заступник голови СБУ і начальник головного управління боротьби з корупцією.

Журналіст також стверджував, що це було кримінальною «розбіркою» між групами впливу в СБУ в їхній боротьбі за «кришування» тіньового бізнесу.

Також, за його словами, Нескоромного розшукують, йому заборонений виїзд із України.

Деякі засоби інформації також писали, нібито під час спецоперації був затриманий і другий фігурант, але він буцімто зміг утекти вже з кайданками на руках, і ніби втікач і був Нескоромним. Ніяких підтверджень своїм словам вони не наводили.

Служба безпеки України в цій справі вже зверталася до представників ЗМІ з проханням «керуватися офіційними джерелами інформації».

Тим часом у месенджері Telegram 23 січня з’явився канал, названий іменем Дмитра Нескоромного і з його фотографією. Автор цього каналу стверджує, що він дійсно той самий Нескоромний, що він уже перебуває в Німеччині і планує найближчими днями влаштувати пресконференцію «в столиці однієї з держав ЄС» і оприлюднити матеріали, за його словами, про зв’язки чільних представників нинішньої влади України з Росією.

Підтверджень, як і заперечень, правдивості цих тверджень наразі немає.
…

У суботу, 23 січня, до посольства Росії в Києві прийшли люди для участі в акції на підтримку російського опозиціонера Олексія Навального. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода.

За його словами, близько 10-15 людей тримали в руках плакати, ще близько 30-ти були присутні у якості учасників акції та глядачів.

Майже по закінченню акції до посольства прийшли близько двох десятків чоловіків. Вони зривали плакати на підтримку навального з паркану посольства, а також виривали їх з рук учасників акції.

Між учасниками акції та прибулими відбулася словесна суперечка. Зокрема останні заявляли, що нібито Навальний підтримував анексію Криму. За словами кореспондента, учасники акції також провокували противників, ставлячи питання на кшталт: «А ти був в АТО?», «Де ти був коли забирали Крим?».

Суперечка переросла в штовханину, прибулі чоловіки вдарили кількох учасників акції, згодом противників мітингу відтіснила поліція, яка перебувала на місці. Двох з них затримали, але невдовзі відпустили.

Акції на підтримку Навального відбуваються сьогодні у Росії та деяких містах світу. 

Журналісти Радіо Свобода стежать за протестами в Росії наживо, разом з експертами обговорюють, як ці події можуть вплинути на політичну ситуацію в Україні.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі та критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки умовно засудженого. Ідеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок був ухвалений з порушенням прав Навального.
…

КСУ розглядав справу у формі усного провадження 7 і 9 липня 2020 року; обидва засідання супроводжували акції на підтримку мовного закону
…

В Італії Апеляційний суд присяжних Мілану виправдав українського солдата Віталія Марківа через відсутність складу злочину і доказів його причетності до факту загибелі італійця і росіянина на Донбасі шість років тому. Про це йдеться у мотиваційній частині вердикту суду другої інстанції.

Міланський трибунал 3 листопада 2020 року звільнив бійця Марківа з ув’язнення, що тривало майже 3 з половиною роки. Раніше, влітку 2019 року, суд першої інстанції у Павії засудив військового з українсько-італійським громадянством до 24 років позбавлення волі. Тоді його визнали причетним до смерті іноземних репортерів Андреа Роккеллі й Андрія Миронова і до замаху на життя французького фотографа Вільяма Ругелона. Останній перебував із колегами на місці інциденту і був поранений внаслідок стрілянини між українським військом та проросійськими бойовиками неподалік міста Слов’янська .

Заперечивши причетність українського солдата до згаданого інциденту, суд у Мілані однак підтвердив відповідальність України та її війська за «атаку на цивільних (журналістів)».

«Суд не виявив доказу, що підсудний Марків із співслужбовцями був співучасником в інкримінованому йому злочині», – мовиться у рішенні Апеляційного суду присяжних Мілана.

Документ є в розпорядженні Радіо Свобода.

За висновками суддів, не встановлено, що 24 травня 2014 року, в день трагічного інциденту, Марків був на службі саме у післяобідній час, коли загинули двоє журналістів і був поранений фоторепортер.

«Неможливо стверджувати, що Марків свідомо сприяв фактам, у яких його звинувачують, допомагаючи іншим військовослужбовцям, які несли службу на той момент на горі (Карачун)», – вважають судді другої інстанції. Тому і був ухвалений виправдальний вирок через відсутність складу злочину, підсумовують присяжні.

Натомість вони підтверджують висновки колег у першій інстанції про «умисний і цілеспрямований напад на групу іноземних репортерів» з боку українських сил, розташованих на горі Карачун. «Атака на Миронова, Ругелона і Роккеллі відбулася за відсутності будь-якої провокації або наступу ні з їхнього боку, ні з боку проросійських сил», – посилаються міланські судді на підсумки присяжних Павії. Суд другої інстанції вважає, що командування українських збройних сил видало неправомірний наказ своїм підлеглим, порушуючи міжнародну конвенцію про захист цивільних на війні.

Як відомо, сторона захисту стверджувала, що за воєнної ситуації під час перехресного вогню неможливо встановити, внаслідок пострілів якої сторони конфлікту загинули Роккеллі й Миронов.

Висновки міланських суддів ґрунтуються головно на свідченнях очевидців інциденту Вільяма Ругелона і таксиста Євгена Кошмана (допитаного у жовтні 2014). Останній підвозив іноземців зі Слов’янська до керамічного заводу Zeus. Також достовірними назвали свідчення усіх італійських журналістів, які виступали на процесі в Павії від обвинувачення.

Водночас суд у Мілані визнав недостовірними і непридатними для відтворення фактів свідчення від сторони захисту – п’ятьох командирів Національної гвардії і чотирьох військовослужбовців. Присяжні вважають, що українських військових слід було заслухати не як свідків, а як підозрюваних.

Мілан відкинув прохання захисту про долучення нових доказів на стадії апеляції. Прохання від захисників бійця та України названі судом «непотрібними, запізнілими і недоречними» для реконструкції фактів шестирічної давності.

Провідний захисник солдата Раффаеле Делла Валле назвав обґрунтування міланських суддів щодо відповідальності України абсурдними й утримався від коментарів.

Своє бачення для Радіо Свобода висловив адвокат від цивільного відповідача Ніколо Бертоліні Клерічі: «У Мілані повторили версію Павії про відповідальність України (за збройний напад на журналістів), але Україну та її військо не засудили. Держава була учасником процесу як цивільний відповідач, бо був підсудний її солдат. Марків визнаний невинним, він вільний – і Україна вийшла з процесу».

Захисники ще будуть вирішувати, чи доцільно і чи можливо взагалі Україні та Марківу оскаржувати останній вердикт. Не виключено, що генпрокуратура і родина загиблого репортера Роккеллі подаватимуть апеляцію до касаційного суду – третьої інстанції італійського судочинства. Наразі їхня реакція невідома. Але правники вже зауважують на юридичній колізії. «Якщо родина Роккеллі подає апеляцію до касаційного суду, то це слід робити стосовно Марківа, а він же визнаний невинним і звільнений… Тому наразі неясно, як може повернутися справа. Може, родина загиблого буде подавати окремий цивільний позов щодо України і вимагати відшкодування, та і це невідомо», – зазначив адвокат Бертоліні Клерічі.

Апеляційний суд у Мілані в Італії 3 листопада ухвалив рішення виправдати за відсутністю складу злочину і негайно звільнити українського нацгвардійця Віталія Марківа, громадянина України й Італії, якого звинувачували в убивстві двох іноземних журналістів на окупованій частині Донбасу в травні 2014 року. Після цього він був звільнений і повернувся в Україну.

Слідчий комітет Росії 23 грудня повідомив про висунення звинувачення у вбивстві проти українського нацгвардійця Віталія Марківа, а також оголошення його у міжнародний розшук. Раніше Марків також був заочно арештований і оголошений у розшук у Росії.

 
…

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про день жалоби в Україні 23 січня через трагедію в Харкові.

Відповідно до указу, у цей день на всій території України буде приспущений Державний прапор на будинках і спорудах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій.

Також мають бути скасовані розважально-концертні заходи та внесені відповідні зміни до програм теле- та радіопередач.

«У цій страшній пожежі ми втратили 15 людей. Це були чиїсь батьки та матері, чиїсь бабусі й дідусі. Так, у них позаду було довге життя, але попереду їх точно не мала чекати така жахлива смерть. Ці люди мали право на турботу, догляд та безпеку на схилі своїх років. Щоб гідно вшанувати їхню пам’ять, завтра оголошено день трауру. Бо зайвих громадян в Україні не існує», – сказав Володимир Зеленський.

21 січня в Харкові відбулася пожежа в будинку для літніх. За даними рятувальників, загинули 15 людей.

Генпрокурор Ірина Венедіктова повідомила, що в справі про пожежу в Харкові затримані чотири людини, слідство розглядає три версії причин інциденту.

 
…

Президент України Володимир Зеленський мав телефонну розмову з новообраним головою Християнсько-демократичного союзу Німеччини Арміном Лашетом, повідомляє Офіс президента 22 січня.

Як стверджують у ОП, Зеленський став першим закордонним лідером, який поспілкувався з новим лідером ХДС, колишня очільниця якої Анґела Меркель наразі є канцлеркою Німеччини.

За повідомленням, Лашет, поміж іншого, висловив співчуття через пожежу в Харкові, яка призвела до загибелі 15 людей.

«Новий лідер ХДС наголосив, що Україна може покладатися на спадкоємність політики Німеччини. Володимир Зеленський висловив щиру подяку за це й зауважив, що це дуже важливо для українців, особливо в питанні досягнення миру на Донбасі», – йдеться в заяві Офісу.

Читайте також: Лашет очолив правлячу партію Німеччини, але справжній спадкоємець Меркель досі не відомий

Крім того, співрозмовники домовилися розвивати співпрацю між Україною та федеральною землею Північний Рейн-Вестфалія, яку наразі очолює Лашет.

«Північний Рейн-Вестфалія – найпотужніша в економічному плані федеральна земля Німеччини. Тому особливо радий активному розвитку співробітництва між Україною та очолюваною вами федеральною землею», – йдеться в цитаті Зеленського, яку наводить пресслужба.

Також президент запросив Арміна Лашета до України.

Армін Лашет очолив консервативну німецьку партію «Християнсько-демократичний союз» 16 січня.
…

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що бойовики ОРДЛО передаватимуть полонених українців за маршрутом Ростов-на-Дону – Мінськ – Київ. Про це омбудсмен сказала в коментарі Радіо Свобода.

«Ми дізналися нову інформацію, її розповсюдили. Наша інформація була правильна. Потім іншу інформацію почали розповсюджувати деякі політики, що ніби-то (передавати – ред.) будуть через Майорськ (КПВВ «Майорське» – ред.), а потім все ж таки відбулося так, як відбулося. Тобто, вони за планами поїхали через Донецьк – Луганськ – Ростов-на-Дону – Мінськ. Потім потрібно, щоб це вирішували уповноважені органи із пропуску», – сказала Денісова.

Омбудсмен додала, що нової інформації щодо передачі поки немає.

Вчора Денісова заявляла, що інформація про кількість українців, яких планують передати бойовики ОРДЛО, постійно змінюється. За день до цього вона повідомляла про те, що до передачі готують дев’ятьох осіб.

Народний депутат від «Опозиційної платформи – За життя», проросійський політик Віктор Медведчук 21 січня заявив, що йому передають чотирьох жінок (раніше говорили про дев’ять осіб). Він додав, що ще напередодні писав листа до СБУ з проханням про таку передачу на КПВВ «Майорськ». У незаконних збройних угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» Медведчука раніше назвали «посередником» у передачі утримуваних.

Водночас правозахисники писали, що цих людей іще 20 січня вдень вивезли в Росію, щоб потім через Білорусь повернути в Україну літаком Медведчука. За їхніми даними, це був запасний варіант, якщо СБУ і президент Володимир Зеленський не погодяться на «Майорськ».

Також вчора голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук заявив, що процес передачі кількох громадян, утримуваних бойовиками на непідконтрольній Україні території Донбасу, народному депутатові від ОПЗЖ Віктору Медведчуку зупинено.

Читайте також: Чому Медведчук? Розбираємо версії анонсованого обміну за спиною України (рос.)

16 січня в підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угрупованнях «ДНР» і «ЛНР», що захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними, заявили, що вирішили «в односторонньому порядку» передати владі України деяких утримуваних ними ув’язнених українських громадян. За їхніми словами, йдеться про групу жінок, літніх і важко хворих осіб, у яких російські гібридні сили не бачать загрози для себе.

При цьому в заяві від імені обох угруповань стверджується, що передача має відбутися «за посередництва Віктора Медведчука», про що вони повідомили йому листом попереднього дня, 15 січня.

Угруповання не уточнили, в чому має полягати це «посередництво» і між якими саме сторонами, враховуючи, що передача, за їхніми ж словами, «одностороння», тобто здійснювана не в результаті переговорів із кимось.

Українська делегація в ТКГ розкритикувала роль Медведчука в поверненні українців із ОРДЛО, заявивши, що він і Росія намагаються «використати полонених у своїх політичних інтересах».

 
…

Із 16 січня в Україні мовою обслуговування споживачів є державна мова
…

Спеціальна антикорупційна прокуратура підтвердила Радіо Свобода закриття справи, відомої як «Роттердам+».

Водночас причин цього й інших подробиць у пресслужбі САП не навели. Радіо Свобода надіслало запит до САП.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) 21 січня ввечері повідомило в твітері, що прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко вдруге закрив справу «Роттердам+».

НАБУ заявляє, що оскаржить це рішення.

«НАБУ готує скаргу на ім’я в.о. керівника САП (це Максим Грищук – ред.) щодо рішення прокурора Пономаренка про закриття справи «Роттердам+». Сподіваємося на оперативний розгляд», – сказано в повідомленні.

У грудні 2020 року Антимонопольний комітет України повідомив, що закрив справу, широко відому як «справа Роттердам+».

Провадження в цій справі, офіційно «за ознаками порушення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), законодавства про захист економічної конкуренції», АМКУ закрив через недоведеність порушення, мовиться в повідомленні.

Справу розпочали 2019 року за інформацією Національного антикорупційного бюро України. У бюро зазначали, що НКРЕКП протягом 2016–2017 років проводила розрахунок прогнозованої оптової ринкової ціни (ОРЦ) електричної енергії з порушенням алгоритму, визначеного Порядком ОРЦ, шляхом ручного коригування прогнозованої ОРЦ за попередній розрахунковий період на користь ТЕС.

Порушення алгоритму могло свідчити про повернення до «ручного режиму» і суб’єктивного ціноутворення для теплових електростанцій. Це могло надати останнім переваги порівняно з іншими учасниками ринку (конкурентами), зокрема атомними електростанціями (АЕС), нагадали в АМКУ про обставини справи.

Саме ці підозри про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не були підтверджені. При цьому в АМКУ звернули увагу, що відсутність порушення законодавства про захист економічної конкуренції «не виключає можливого порушення інших норм законодавства України».

Формула «Роттердам+», одним із багатьох елементів якої була й вартість вугілля для ТЕС у вугільних хабах у портах Роттердам, Амстердам і Антверпен у Нідерландах і його доставки в Україну, була запроваджена 2016 року; 2017-го в постанову про це внесли деякі зміни. Вона втратила чинність 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії.

Як заявляли в НКРЕКП 2016 року, ця формула мала вирішити питання залежності України від вугілля з непідконтрольних урядові територій, яке того року перестало бути доступне, вивести ціноутворення в енергетиці з-під ручного управління, прив’язати ціну українського вугілля до світових цін, а також збалансувати діяльність державних шахт.

Як казав тодішній голова НКРЕКП Дмитро Вовк, таким чином був встановлений «прозорий механізм, що встановлює граничну ціну вугілля для генерації», що є першим кроком до переходу від адміністративного управління до ринкових механізмів і прозорого ціноутворення на ринку електроенергії.

Необхідність прив’язки ціни енергетичного вугілля до європейської ціни в НКРЕКП пояснювали тим, що, як і у випадку з ринком газу, значна частина вугілля може бути імпортована, бо майже половина українського вугілля опинилася на непідконтрольній урядові частині території Донбасу.

За повідомленнями, ця формула була вигідною для енергогенерувальних підприємств (значною частиною яких володіють компанії Ріната Ахметова) і невигідною для підприємств із великим енергоспоживанням (яких багато серед активів Ігоря Коломойського і Віктора Пінчука). Відтак підконтрольні цим олігархам засоби інформації стали на протилежні позиції в інформуванні про цю тему.

Споживання населенням ця формула безпосередньо не стосувалася і не призвела до значних зростань цін на електроенергію.

Критики стверджували, що ця формула завищує кінцеву ціну електроенергії, й ініціювали судові позови проти неї ще з 2016 року, невдовзі після початку її застосування. Кілька судів визнали цю формулу законною.

Крім того, критику формули активно використовували супротивники п’ятого президента України Петра Порошенка, звинувачуючи його нібито в причетності до заподіяних нею збитків. Порошенко відкидає звинувачення і, вже втративши президентську посаду, закликав неупереджено розслідувати справу «формули «Роттердам +».

У НАБУ почали розслідування в справі цієї формули 2017 року. Після приходу до влади в Україні президента Володимира Зеленського він у травні 2019 року вимагав від НАБУ і САП протягом трьох місяців показати «відчутні результати в розслідуванні резонансних корупційних злочинів».

Відтак у серпні 2019-го детективи НАБУ за процесуального керівництва САП повідомили шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам+», про підозру у вчиненні дій, у результаті яких, за твердженням бюро, споживачам електроенергії було завдано 18,87 мільярда гривень збитків. Уже на початку серпня 2020 року в НАБУ стверджували, що розмір шкоди від цієї формули, «встановлений на підставі низки науково-економічних досліджень і судових експертиз», становить уже 39 мільярдів гривень.

Тим часом наприкінці червня 2020 року голова САП Назар Холодницький заявив, що на той час не існувало висновків експертів про можливі збитки від застосування цієї формули і що з цього питання тільки призначені експертизи.

А в липні 2020 року державне підприємство «Центренерго» фактично повернулося до застосування формули «Роттердам +» при закупівлі вугілля українського видобутку від компанії «ДТЕК Енерго» Ріната Ахметова – його почали купувати за ціною, прив’язаною до імпортного паритету, а саме до біржових котирувань вугілля на європейському хабі в порту Роттердам.
…

Низка народних депутатів від «Слуги народу», ОПЗЖ та групи «За майбутнє» скаржилися на дії співробітників Державної прикордонної служби відносно себе, своїх родин чи помічників. В офіційних листах, адресованих керівництву ДПС, вони вказували на ретельний огляд, начебто передачу інформації щодо них чи про перетин кордону їхніми родичами або нарікали, що прикордонники відмовляють у в’їзді їхньому оточенню. При цьому народні депутати використовували свої повноваження, адже відправляли скарги як депутатські звернення, хоча згідно з роз’ясненням Конституційного суду такі звернення можуть бути зумовлені лише скаргами та заявами виборців і стосуватися лише питань, пов’язаних саме з депутатською діяльністю. Про це йдеться у матеріалі проєкту «Схеми», журналісти якого отримали доступ до численних депутатських звернень у різні державні органи, яких немає у публічному просторі.

Співголова фракції «Опозиційна платформа – За життя» Вадим Рабінович у лютому 2020-го року, після повернення з-за кордону направив депутатське звернення на ім’я керівництва Державної прикордонної служби, в якому зазначив, що під час перетину кордону, на моніторі комп’ютера біля його прізвища були зроблені якісь записи та відмітки.

Вадим Рабінович припустив, що прикордонники передавали «невідомим особам інформацію про перетин ним кордону».

У листі депутат попросив вжити заходів, назвати підстави стеження та прізвища осіб, які дали вказівку повідомляти про його перетин кордону. Згодом Рабінович написав ще одне депутатське звернення з вимогою перевірити наведені ним факти та притягнути «винних осіб до встановленої законом відповідальності».

У Державній прикордонній службі у відповідь зазначили, що їхні співробітники діяли відповідно до закону, а також процитували роз’яснення Конституційного суду про те, що депутатські звернення можуть бути зумовлені скаргами та заявами виборців і стосуватися лише питань, пов’язаних саме з депутатською діяльністю.

Інший депутат від ОПЗЖ Вадим Столар скаржився керівництву Держприкордонслужби на те, що 20 жовтня 2019 року його затримали прикордонники і не дозволяли залишати «Міжнародний аеропорт Київ» (Жуляни). У листі Столар перерахував свої депутатські привілеї і зазначив, щовідповідно до Митного кодексу України обранці не підлягають особистому огляду, як і ручна поклажа та багаж – митному огляду.

Як і Вадиму Рабіновичу, у відповіді народному депутатові Столару в ДПС нагадали про роз’яснення Конституційного суду і зазначили, що зміст його звернення стосується його особисто, а не питань, віднесених до депутатської діяльності.

Ані депутат Рабінович, ані депутат Столар не відповіли на прохання про коментар.

Їхній колега по фракції ОПЗЖ Віталій Борт у лютому 2020 року також звертався до прикордонників. Він звертав увагу, що до його помічника службові особи митних органів застосовують ретельний, додатковий огляд. Депутат просив повідомити, який «уповноважений орган дав відповідне доручення».

У коментарі «Схемам» Віталій Борт розповів, що його помічника «щоразу на кордоні зупиняють і допитують, обшукують і потім відпускають». І додав: «Я маю право давати депутатський запит. Це моє особисте право».

Ще один депутат від ОПЗЖ Федір Христенко у своєму депутатському зверненні до керівництва Держприкордонслужби писав, що в інтернеті поширюють інформацію про перетин його дружиною кордону в напрямку Москви. Зокрема, що вона була в російській столиці – 10 разів, починаючи з 2017 року. Христенко попросив провести службове розслідування щодо «незаконного розголошення такої інформації».

У Держприкордонслужбі провели перевірку і відповіли, що такі дані вони не поширювали. Раніше блогер Денис Казанський та ЗМІ повідомляли, що депутат Христенко в центрі Москви провів розкішну вечірку із запрошенням зірок російської естради.

Пізніше народним депутатом зацікавилися в НАЗК і пообіцяли перевірити, яким коштом він влаштував дорогу вечірку. У Нацагентстві чекають відповідей від власників російського ресторану та артистів, а сам депутат заперечує витрати.

Заступник голови фракції «Слуга народу» Артем Культенко, через чотири місяці після того, як склав присягу народного депутата, надіслав до ДПС листа, в якому зазначав, що «не надає згоду на обробку персональних даних». У своєму зверненні Культенко посилався на Конституцію і закон «Про захист персональних даних».

У коментарі журналістам представниця Уповноваженого у сфері захисту персональних даних Інна Берназюк пояснила, що «державні органи обробляють персональні дані на основі закону, а не на основі згоди, і якщо ДПС має обов’язково обробляти персональні дані при перетині кордону , то вона не може не виконати такий обов’язок, покладений на неї законом».

У розмові зі «Схемами» Культенко заперечив, що надсилав саме депутатське звернення: «Це не є депутатське звернення. Як громадянин України я надсилаю ті речі, які мені потрібні, так, як я вважаю за потрібне. Вони не стосувалися ніякої діяльності, нічого. Це мої особисті права, яких я дотримувався по закону».

Як зауважують журналісти, звернення було оформлене на бланку народного депутата, з підписом та вихідним номером.

Депутата від групи «За майбутнє» Олександра Герегу, як виявили «Схеми», цікавило, чому прикордонники у грудні 2019 року відмовили у в’їзді громадянину Латвії Бунде Айварсу, працівнику «Епіцентру К». Співвласник мережі гіпермаркетів «Епіцентр» Герега у депутатському зверненні просив керівництво ДПС «втрутитись у ситуацію, переглянути прийняте рішення та дозволити перетин державного кордону».

Прикордонники відповіли, що відмовили у в’їзді іноземцю через доручення Державної міграційної служби і запропонували Герезі для з’ясування обставин звернутися туди.

Раніше цей же депутат надсилав звернення на ім’я мера Києва Віталія Кличка, в якому була пропозиція купувати все необхідне медичне обладнання, завезене в Україну на літаку «Мрія», у мережі торговельних центрів «Епіцентр». У листі були вказані телефони кількох контактних осіб і помічниці депутата та зазначено, що доданий прайс.

Пізніше у розмові зі «Схемами» Герега зауважив: «Взагалі це була помилка моєї помічниці. Вона дійсно на бланку народного депутата кинула. Чому? Коли ми її запитали, вона чітко сказала, що думала, що так буде швидше і краще для суспільства… Скільки привернули увагу всієї країни? І ви запитуєте. А якби кинула на бланку компанії «Епіцентр» – ну, кому воно потрібно? А так, бачте, одна помічниця який зробила маркетинг компанії «Епіцентр».

Депутатські звернення не є публічними і не реєструються апаратом Верховної Ради України, мовиться у розслідуванні.

Раніше «Схемам» вдалося отримати у своє розпорядження сотні сторінок офіційних звернень народних депутатів 9-го скликання, які журналісти проаналізували і дізналися, чим цікавилися депутати і що саме вони взялися вирішувати – а деякі навіть від своїх перших днів у Верховній Раді – за допомогою такого «інструменту»: просили прискорити розслідування кримінальних справ щодо себе, дізнавалися про стан справ у конкурентів свого ж родинного бізнесу, допомагали сімейному бізнес-партнерові чи рекламували товари свого ж гіпермаркету.

Використання права на депутатське звернення у власних інтересах у НАЗК називають одним із найчастіших порушень з боку посадовців.

 
…

Процес передачі кількох громадян, утримуваних бойовиками на непідконтрольній Україні території Донбасу, народному депутатові від ОПЗЖ Віктору Медведчуку зупинено, повідомив голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук. За його словами, літак, який мав привезти цих людей, не вилетів.

«Той літак, який мав привезти людей, не вилетів. Не тому, що немає палива чи ще чогось. Виникає просте запитання: хто летить у літаку? Ці люди мають паспорти? Вони внесені до відповідного реєстру? Це ж не просто подорож на конях – це дуже далека, причому міждержавна дорога. Спочатку вони летять із Донецька до Ростова-на-Дону, потім із Ростова-на-Дону до Мінська, а потім із Мінська в Україну. Це вже нездійсненне питання. Літак цього зробити не може», – заявив Кравчук в ефірі «5 каналу» 21 січня.

Він також наголосив, що повернення українців з полону – це справа не Медведчука, а справа України.

«Не може приватна особа займатися питаннями такого масштабу без держави, а якщо вона береться за це або це підтримується Росією, то це означає тільки одне: зробити навколо конкретної людини піар для того, щоб підняти її авторитет», – заявив голова української делегації в ТКГ.

Раніше уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що інформація про кількість українців, яких планують передати бойовики ОРДЛО, постійно змінюється.

За її словами, поки що невідоме місце перебування українців. Денісова додала, що зараз підтверджено два маршрути, за якими може відбутися процес передачі. Це – КПВВ «Майорське» та маршрут Ростов-на-Дону – Мінськ – Київ.

Тим часом, народний депутат від ОПЗЖ, проросійський політик Віктор Медведчук, якого в угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» раніше назвали «посередником» у передачі утримуваних, 21 січня заявив, що йому передають чотирьох жінок (раніше говорили про дев’ять осіб). Він додав, що за день до цього писав листа до СБУ з проханням про таку передачу на КПВВ «Майорськ».

Водночас правозахисники писали, що цих людей іще вчора вдень вивезли в Росію, щоб потім через Білорусь повернути в Україну літаком Медведчука. За їхніми даними, це був запасний варіант, якщо СБУ і президент Володимир Зеленський не погодяться на «Майорськ».

20 січня омбудсмен заявила, що процес переговорів щодо обміну заморожений.

«ОБСЄ не має відношення до будь-якого обміну. Питання звільнення незаконно утримуваних (осіб – ред.) обговорюються насамперед на ТКГ в Мінську. І зараз можна сказати, що процес заморожений, нічого не відбувається», – додала омбудсмен.

16 січня в підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угрупованнях «ДНР» і «ЛНР», що захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними, заявили, що вирішили «в односторонньому порядку» передати владі України деяких утримуваних ними ув’язнених громадян України. За їхніми словами, йдеться про групу жінок, літніх і важко хворих осіб, у яких російські гібридні сили не бачать загрози для себе.

При цьому в заяві від імені обох угруповань стверджується, що передача має відбутися «за посередництва Віктора Медведчука», про що вони повідомили йому листом попереднього дня, 15 січня.

Угруповання не уточнили, в чому має полягати це «посередництво» і між якими саме сторонами, враховуючи, що передача, за їхніми ж словами, «одностороння», тобто здійснювана не в результаті переговорів із кимось.

Українська делегація в ТКГ розкритикувала роль Медведчука в поверненні українців із ОРДЛО, заявивши, що він і Росія намагаються «використати полонених у своїх політичних інтересах».

29 грудня 2019 року відбувся обмін утримуваними особами – на вільну територію України повернулися 76 людей: 12 військових і 64 цивільних. Серед звільнених – журналіст Станіслав Асєєв, спецпризначенці Сергій Глондар та Олександр Коріньков, викладач і публіцист Олег Галазюк.

Україна віддала 124 особи – колишніх «беркутівців», яких обвинувачують у розстрілі людей на Майдані в 2014 році; обвинувачених у теракті в Харкові 2015 року, яких засудили до довічного ув’язнення; військовополонені росіяни, колаборанти (засуджені за відповідні злочини), фігуранти кримінальних справ, пов’язаних з підтримкою російських окупаційних сил на Донбасі та з тероризмом.

Останній обмін утримуваними між Україною та російськими гібридними силами на Донбасі відбувся 16 квітня 2020 року. З полону звільнили 20 осіб, а українська сторона передала угрупованням Кремля 14. У списках спочатку значилося 18 прізвищ, але 4 не погодилися повертатися в ОРДЛО.
…

Представник президента України в АРК Антон Кориневич 22 січня в День Соборності України наголосив на особливій важливості соборності українських громадян, які проживають зараз в окупованому Криму й на окупованих територіях Донбасу.

«Якщо більше ста років тому важливим було єднання українців з Наддніпрянщини і Західної України, то сьогодні особливе значення має соборність усіх громадян України, які проживають на території України, зокрема, на тимчасово окупованих територіях – в Криму і на Донбасі. Сьогодні ми живемо в своїй державі, проте значна частина наших громадян проживають в умовах окупації. Саме тому значення Акту Злуки та Дня Соборності сьогодні є важливим символом того, що всі ми разом і тимчасова окупація обов’язково закінчиться, а наш державний прапор буде піднято на всіх частинах території України», – написав Кориневич в привітанні на своїй сторінці в фейсбуці.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова також висловила упевненість у швидкому «повернення в українську сім’ю» Криму й окупованих територій Донбасу.

«Сьогодні ми, українці, єдині в своїх прагненнях – відновлення територіальної цілісності України, повернення наших незаконно утримуваних громадян і відновлення миру на Сході. Впевнена, що дуже скоро мій рідний Крим, тимчасово окуповані території Донбасу повернуться в українську сім’ю, і це стане ще однією світлою сторінкою в історії нашої держави, яким став акт злуки ЗУНР і УНР 102 роки тому. З днем Соборності України!» – йдеться в повідомленні на її офіційній сторінці в фейсбуці.

Президент Володимир Зеленський у своєму вітанні висловив упевненість у тому, що в майбутньому українці зможуть «все подолати і разом стануть творцями нового акта злуки».

22 січня 1919 року був проголошений Акт Злуки. Це одна з найвизначніших подій доби Української революції 1917–1921 років. Ухвалення цього документа означало об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.

День Соборності України – державне свято, його офіційно відзначають з 1999 року.

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року це свято не відзначають на півострові, проте біля пам’ятника Тарасові Шевченку в Сімферополі регулярно з’являються квіти, прикрашені українською символікою.

 
…

Народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко у депутатському зверненні до СБУ та Державної прикордонної служби цікавився можливістю в’їзду в Україну російських акторів, які відвідували Крим після окупації Росією або публічно схвалювали анексію півострова, а деякі з них офіційно включені до «переліку осіб Міністерства культури України, які становлять загрозу нацбезпеці». Про це йдеться у матеріалі проєкту «Схеми», журналісти якого отримали доступ до численних депутатських звернень у різні державні органи, яких немає у публічному просторі.​

Як з’ясували журналісти, 17 лютого 2020 року Олексій Гончаренко направив до Служби безпеки та прикордонників листа із проханням надати «офіційну інформацію про відсутність заборони на в’їзд» вісьмом артистам із Росії. Таке звернення депутат з ЄС пояснив тим, що до нього звернулась директорка «Московського театру «Школа сучасної п’єси» – «з клопотанням з метою організації гастролей артистів трупи цього театру в Україну», орієнтовно – навесні-влітку 2020 року.

У списку згаданих Гончаренком артистів – засновник та художній керівник «Московського театру «Школа сучасної п’єси» Йосип Райхельгауз.

Як виявили журналісти, у червні 2014-го в інтерв’ю «Ехо Кірова» він заявив, зокрема: «Коли я вперше почув, що там, у Криму, вимагають у Росію – я так зрадів, нарешті, яке щастя, це наш Крим, це російський Крим. Все правильно, і якби ми не поспішали, не силували, дали б цій любові якийсь час розвиватися… По результату все правильно: Крим наш».

Також Райхельгауз відвідував Ялту у 2016-му році, де виступав головою журі фестивалю «Театр. Чехов. Ялта» – про що йшлося у сюжеті телеканалу «НТС Севастополь».

«Це було ще до того, як був введений карантин. Я хотів, щоб з гастролями в Україну, в Одесу приїхав «Московський театр «Школа сучасної п’єси» Йосипа Райхельгауза, це одесит, це людина, яка спілкується українською мовою, підтримує Україну, не підтримує анексію Криму, всюди має абсолютну принципову позицію щодо цього. І тому я направив звернення щодо цього, щоб дізнатися, чи є по якихось акторах цього театру заборона. Я ж не просив, щоб їх впустили. Тут сказано, можуть заїжджати чи ні?» – так Гончаренко пояснив журналістам.

Депутат з ЄС підкреслив, що Райхельгауз є його «особистим другом»: «Він ніколи не підтримував анексію Криму, я з надзвичайною повагою ставлюся до нього, допомагав організовувати гастролі його театру раніше, і буду радий, коли закінчиться карантин, дуже хочу, щоб його театр знову приїхав в Україну».

Серед вказаних у зверненні Гончаренка артистів – також російська акторка Ірина Алфьорова, яка включена до переліку осіб Мінкультури України, які створюють загрозу нацбезпеці.

Також Гончаренко запитував про можливість в’їзду в Україну Юрія Чернова, який зіграв у фільмі «Крим». Як повідомляли російські медіа, цю стрічку зняли за підтримки міністерства оборони Росії.

У зверненні Гончаренка згадана також російська акторка Олена Санаєва. В одному із сюжетів на телеканалі «НТС Севастополь» йшлося про те, що у 2016 році, після анексії Криму, вона брала участь у фестивалі «Театр Чехов Ялта» як членкиня журі.

Крім того, у вказаному депутатом списку – Марат Башаров. Раніше кримські журналісти у Києві просили держоргани пояснити, чому йому та іншим артистам дозволяють гастролювати, якщо вони не визнають територіальну цілісність України – коли приїжджали із виступами в анексований Крим без офіційного українського дозволу.

У коментарі журналісту «Схем» Гончаренко заявив: «Я питаю їх (СБУ і Державну прикордонну службу – ред.), ці люди конкретно були помічені в антиукраїнській діяльності чи ні? Якщо вони були помічені в антиукраїнській діяльності – їм немає чого робити в Україні. Якщо вони не були помічені в антиукраїнській діяльності – ласкаво просимо, приїжджайте і давайте обмінюватися культурою».

На уточнення журналіста, чи цікавився депутат ЄС публічними висловлюваннями цих артистів, зазначив: «Ні, не цікавився. І не маю це робити. Тому що я не СБУ і не ДПС».

Як з’ясували «Схеми», Держприкордонслужба відмовила депутату Гончаренку у наданні інформації щодо можливості в’їзду акторів московського театру, посилаючись на заборону поширення персональних даних.

Депутатські звернення не є публічними і не реєструються апаратом Верховної Ради України, – йдеться у розслідуванні. Раніше «Схемам» вдалось отримати у своє розпорядження сотні сторінок офіційних звернень народних депутатів 9-го скликання, які журналісти проаналізували і дізналися, чим цікавилися депутати і що саме вони взялися вирішувати – а деякі навіть від своїх перших днів у Верховній Раді – за допомогою такого «інструменту»: просили прискорити розслідування кримінальних справ щодо себе, дізнавалися про стан справ у конкурентів свого ж родинного бізнесу, допомагали сімейному бізнес-партнерові чи рекламували товари свого ж гіпермаркету.

Використання права на депутатське звернення у власних інтересах у НАЗК називають одним із найчастіших порушень з боку посадовців.

 
…

Європейський союз цього року має почати перегляд Угоди про асоціацію з Україною. Про це йдеться у листі від президента Європейської ради Шарля Мішеля та очільниці Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн на адресу Володимира Зеленського, повідомили в Офісі президента.

«Керівники інституцій ЄС відзначають, що цьогоріч розпочнеться всеосяжний перегляд Угоди про асоціацію. Планується поглиблення галузевої співпраці, зокрема у цифровій та екологічній сферах», – мовиться у повідомленні.

Як зазначили у ОП, в планах також підписання найближчим часом Угоди про спільний авіаційний простір. Окрім того, розпочато роботу попередньої оціночної місії ЄС у контексті майбутньої Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції.

Про такі кроки було домовлено під час минулорічного саміту Україна – ЄС.
…

Інформація про кількість українців, яких планують передати бойовики ОРДЛО, постійно змінюється, заявила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

«Інформація, яка стосується односторонньої передачі на підконтрольну уряду України територію незаконно ув’язнених громадян України, які утримувалися на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей постійно змінюється», – написала омбудсмен у фейсбуці 21 січня.

За її словами, поки що невідоме місце перебування українців. Денісова додала, що зараз підтверджено два маршрути, за якими може відбутися процес передачі. Це – КПВВ «Майорське» та маршрут Ростов-на-Дону – Мінськ – Київ.

Тим часом, народний депутат від ОПЗЖ, проросійський політик Віктор Медведчук, якого в угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» раніше назвали «посередником» у передачі утримуваних, заявив, що йому передають чотирьох жінок (раніше говорили про дев’ять осіб). Він додав, що ще вчора писав листа до СБУ з проханням про таку передачу на КПВВ «Майорськ».

Водночас правозахисники пишуть, що цих людей іще вчора вдень вивезли в Росію, щоб потім через Білорусь повернути в Україну літаком Медведчука. За їхніми даними, це був запасний варіант, якщо СБУ і президент Володимир Зеленський не погодяться на «Майорськ».

Вчора омбудсмен заявила, що бойовики ОРДЛО 20 або 21 січня передадуть Україні дев’ятьох незаконно утримуваних осіб.

Денісова також зауважила, що процес переговорів щодо обміну заморожений.

«ОБСЄ не має відношення до будь-якого обміну. Питання звільнення незаконно утримуваних (осіб – ред.) обговорюються насамперед на ТКГ в Мінську. І зараз можна сказати, що процес заморожений, нічого не відбувається», – додала омбудсмен.

16 січня в підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угрупованнях «ДНР» і «ЛНР», що захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними, заявили, що вирішили «в односторонньому порядку» передати владі України деяких утримуваних ними ув’язнених громадян України. За їхніми словами, йдеться про групу жінок, літніх і важко хворих осіб, у яких російські гібридні сили не бачать загрози для себе.

При цьому в заяві від імені обох угруповань стверджується, що передача має відбутися «за посередництва Віктора Медведчука», про що вони повідомили його листом попереднього дня, 15 січня.

Угруповання не уточнили, в чому має полягати це «посередництво» і між якими саме сторонами, враховуючи, що передача, за їхніми ж словами, «одностороння», тобто здійснювана не в результаті переговорів із кимось.

Українська делегація в ТКГ розкритикувала роль Медведчука в поверненні українців із ОРДЛО, заявивши, що він і Росія намагаються «використати полонених у своїх політичних інтересах».

29 грудня 2019 року відбувся обмін утримуваними особами – на вільну територію України повернулися 76 людей: 12 військових і 64 цивільних. Серед звільнених – журналіст Станіслав Асєєв, спецпризначенці Сергій Глондар та Олександр Коріньков, викладач і публіцист Олег Галазюк.

Україна віддала 124 особи – колишніх «беркутівців», яких обвинувачують у розстрілі людей на Майдані в 2014 році; обвинувачених у теракті в Харкові 2015 року, яких засудили до довічного ув’язнення; військовополонені росіяни, колаборанти (засуджені за відповідні злочини), фігуранти кримінальних справ, пов’язаних з підтримкою російських окупаційних сил на Донбасі та з тероризмом.

Останній обмін утримуваними між Україною та російськими гібридними силами на Донбасі відбувся 16 квітня 2020 року. З полону звільнили 20 осіб, а українська сторона передала угрупованням Кремля 14. У списках спочатку значилося 18 прізвищ, але 4 не погодилися повертатися в ОРДЛО.
…

На адресу офісу уповноваженого із захисту державної мови надійшло близько 200 звернень, починаючи з 16 січня 2021 року, коли першочерговою мовою обслуговування споживачів в Україні стала державна – українська мова. Про це мовний омбудсмен Тарас Кремінь повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода.

«За цей час надійшли переважно із Києва та Київської області, як це не дивно. З півдня і зі сходу – якраз найменше. Звичайно, з кожного регіону – по два, по три, по п’ять звернень. Частина з них мають рекомендаційний характер, частина з них справді є з підтвердженням конкретного факту. Звичайно, надходять і такі листи, де є чітке визначення, порушення, факт, доданий файл. І, напевно, 10 звернень ми будемо оформлювати як скарги і безпосередньо розпочинати заходи державного контролю», – сказав Кремінь.

За його словами, зазвичай у скаргах йдеться про відмову обслуговувати українською мовою. «На першому етапі, коли так би мовити клієнт зайшов і замість «добрий день» почув «здрасте». Це, звичайно, відсутність написів українською мовою на вивісках окремих закладів, це відсутність цінників українською мовою. І це, звичайно, відсутність україномовної версії інтернет-магазинів. Таких звернень у нас предостатньо», – додав уповноважений.

Крім того, сказав Кремінь, трапляються і скарги на телеканали.

«Є, звичайно, якісь банальні речі, як скажімо: «я проти всіх українських телеканалів, тому що не встиг ведучий розпочати телевізійну програму українською як його співбесідник заговорив російською і завершилася програма українською, розберіться». Це, звичайно, сфера Нацради з питань телебачення і радіомовлення. І питання квот – це передусім функція конституційного органу такого як Нацрада. У нас з ними підписаний меморандум, ми вже працюємо, у нас є спільний наказ. Найближчим часом ми будемо оприлюднювати результати такої нашої роботи», – сказав мовний омбудсмен.

Станом на 18 січня в офісу уповноваженого із захисту державної мови було близько сотні звернень.

Від 16 січня 2021 року, відповідно до статті 30 закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою.

Верховна Рада України 25 квітня 2019 року ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який 16 липня того ж року набрав чинності. Він деталізував державний статус та вживання української мови в різних сферах життя: від бізнесу – і до освіти.

 
…

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення щодо подій Революції гідності, де йдеться про численні порушення прав людини і відповідальність влади України щонайменше за смерть одного протестувальника – науковця зі Львова Юрія Вербицького.

Революцією гідності або Євромайданом називають події в Україні з листопада 2013 до лютого 2014 року. Протести розпочалися після того, як український уряд заявив про припинення курсу на євроінтеграцію, силовики жорстко розганяли учасників демонстрацій, тоді загинули близько 100 людей. Акції протесту спричинили зміну влади в країні.

Суд розглядав справи «Шморгунов та інші проти України», «Луценко і Вербицький проти України», «Кадура і Смалій проти України», «Дубовцев та інші проти України» та «Воронцов та інші проти України».

ЄСПЛ постановив, що в межах цих справ були багаторазово порушені статті про заборону тортур і нелюдяності, право на свободу та особисту недоторканність, право на життя, свободу зібрань та асоціацій, право на повагу до приватного і сімейного життя Європейської конвенції про права людини.

Європейський суд вважає, що українська влада тоді свідомо використовувала жорстоке поводження, а затримання багатьох учасників протесту були довільними. ЄСПЛ вказує, що влада від початку навмисне намагалася зірвати мирні протести, а порушення були стратегією держави.

Суд зазначив також відсутність в Україні ефективного механізму для розслідування злочинів, скоєних силовиками і недержавними агентами під час цих подій. За рішенням суду Україна має виплатити деяким заявникам компенсацію матеріальної та моральної шкоди, а також покрити судові витрати.

У листопаді 2018 року генпрокуратура України повідомила, що розкрила більшу частину з 4 тисяч 700 злочинів, на причетність до справ перевіряли 15 тисяч осіб. Прокурор Сергій Горбатюк п’ять років очолював слідство у справах Майдану, але восени 2019 року його звільнили. У лютому 2020 року він розповів телеканалу «Настоящее время», що фактично 90% тих, хто оголошений у розшук у цих справах, перебувають у Росії.
…

В Службі безпеки України повідомили про затримання на Одещині громадянина України, який проходив службу у створеному і контрольованому російськими спецслужбами органі угруповання «ЛНР».

«Оперативники СБ України встановили, що уродженець Луганської області добровільно вступив до лав одного із НЗФ на окупованій РФ території Луганщини. Згодом, за сприяння кадрових співробітників псевдоспецслужби, продовжив терористичну діяльність на штатній посаді у так званій «Службі прикордонної охорони МДБ ЛНР». Зі зброєю в руках він виконував завдання із забезпечення пропускного режиму на КПП «Дякове» (ТОТ Луганської області на кордоні з Росією), через яке на територію України незаконно постачалась російська військова техніка і озброєння», – повідомили в СБУ.

Повідомляється, що наразі затриманий надає слідчим інформацію про переміщення військової техніки та озброєння з території Росії на ТОТ Луганської області, персональні дані кадрових російських військовослужбовців і співробітників спецслужб, які курували діяльність бойовиків тощо.

«Також перевіряється наявна інформація стосовно причетності затриманого до вчинення тяжких злочинів на тимчасово окупованій території, а саме вбивств і катувань українських військових та мирних громадян. Фігуранту повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України, та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою», – повідомили в СБУ.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував на четвер, 21 січня, позачергове засідання уряду, на якому розглянуть питання про звільнення заступника міністра з питань стратегічних галузей промисловості Віталія Немілостівого.

«В четвер зранку уряд збирається на позачергове засідання. На порядку денному одне питання – звільнення заступника міністра з питань стратегічних галузей промисловості Віталія Немілостівого. Я вже не раз казав – в нашому уряді немає недоторканих. Ще раз доведемо ці слова діями», – повідомив Денис Шмигаль у Telegram.

Раніше у мережі з’явилося відео, на якому людина, схожа на Немілостівого, у стані, як напідпитку, затримана патрульними. Офіційної причини, чому готується звільнення, наразі немає.

Сам Немілостівий поки ситуацію публічно не коментував.

Віталій Немілостівий став заступником міністра з питань стратегічних галузей промисловості в серпні 2020 року. Відомство очолює Олег Уруський.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби двічі порушили режим припинення вогню.

«Неподалік населеного пункту Старогнатівка збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь в бік наших позицій з великокаліберного кулемета та снайперської зброї. Внаслідок ворожих пострілів був поранений військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил. Воїна оперативно доставили до лікувального закладу, де йому надається необхідна допомога лікарів», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що з початку поточної доби вздовж всієї лінії розмежування порушень режиму припинення вогню не зафіксовано.

На ресурсах угруповання «ДНР» бойовики звинувачують ЗСУ в обстрілі напередодні територій поблизу окупованого Донецька. На сайтах угруповання «ЛНР» інформації про бойові дії немає.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Міністерство закордонних справ України спільно з постійним представництвом президента України в АРК направили на розгляд Ради національної безпеки і оборони стратегію деокупації анексованого Росією Криму. Як повідомила перший заступник міністра закордонних справ Еміне Джеппар під час комітетських слухань у Верховній Раді, до 26 лютого РНБО можуть прийняти схвалити цей документ.

«Коли ми тільки починали розробляти архітектуру і бачення «Кримської платформи», ми разом з Постійним представництвом президента в АРК ініціювали розробку своїх частин стратегії деокупації і, синхронізуючи з урядом і профільним міністерством тимчасово окупованих територій, відправили їх на розгляд РНБО. Ми очікуємо, що у символічну дату 26 лютого у нас буде тематичне засідання РНБО і ухвалення подібної стратегії. Я знаю точно, що робота над цим ведеться», – наголосила вона.

Українська делегація в Парламентській асамблеї Ради Європи має намір ініціювати створення «Кримської платформи».

За словами заступника голови Офісу президента Ігоря Жовкви, саміт української «Кримської платформи» має відбутися 23 серпня 2021 року.

 
…

25 січня стартує конкурс із обрання очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, повідомила генеральна прокурорка Ірина Венедіктова.

За її словами, таке рішення на засіданні 20 січня ухвалила комісія з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП.

«Оголошення буде опубліковане на сайті Офісу генпрокурора протягом трьох найближчих днів разом із нормативними актами, що регулюють діяльність Комісії та проведення конкурсу. Вже понеділка розпочнеться процес відбору керівника однієї з ключових інституцій. Чекаємо професійних, принципових і рішучих кандидатів, які готові в чесній боротьбі довести, що гідні очолювати САП та показати той результат, якого зачекалося суспільство від антикорупційних органів», – написала Венедіктова у фейсбуці ввечері 20 січня.

Заступник генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький оголосив про свою відставку 21 серпня.

У фейсбуці він опублікував копію наказу генерального прокурора Ірини Венедіктової, згідно з яким із цього ж дня Холодницький звільнений «у зв’язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням».

Назар Холодницький працював в органах прокуратури 14 років, а Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру очолював із моменту її створення в 2015 році.

 
…

«Немає жодної легітимності в тому, що Росія захопила територію і претендує на те, що анексувала її»
…

Орджонікідзевський райсуд Харкова 20 січня обрав запобіжний захід ексмеру Слов’янська Нелі Штепі. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна».

 «Клопотання прокурора про обрання Штепі Нелі Ігорівні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити частково», – заявила суддя Олена Глебко.

 Обмежувальні заходи триватимуть принаймні до 19 березня. Штепа має перебувати вдома з 22:00 до 5:00.

Суд призначив початок слухань справи по суті на 28 січня. Це вже вп’яте цю справу розглядатимуть спочатку

Ексмера Слов’янська Донецької області Нелю Штепу затримали в липні 2014 року. 8 жовтня 2014-го їй оголосили остаточну підозру в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, які спричинили загибель людей) і частиною 1 статті 258-3 (створення терористичної групи чи організації) Кримінального кодексу України. У прокуратурі зазначали, що їй загрожує довічне ув’язнення. Штепа звинувачення прокуратури відкидає.

У 2017 році її випустили зі слідчого ізолятора під домашній арешт.

24 жовтня 2019 року Європейський суд з прав людини вирішив, що Україна має виплатити колишньому меру Слов’янська Донецької області Нелі Штепі 3 600 євро компенсації. ЄСПЛ визнав обґрунтованою скаргу Штепи про відсутність підстав для її арешту та занадто довге розслідування її справи.

 
…