Справа Назарова може негативно вплинути на військову підтримку України – ексрадник міністра оборони США

Обвинувальний вирок генералу Віктору Назарову може послабити військову підтримку України з боку західних держав та вплинути на ставлення нової адміністрації в Сполучених Штатах. Таку думку висловив колишній заступник генерального секретаря НАТО, колишній заступник міністра оборони Сполучених Штатів і колишній посол США в Росії Александер Вершбоу.

«Ніхто не може знати точно, як це рішення вплине на військову підтримку. Але дійсно є ризик, що це рішення відштовхне від України її друзів у Конгресі та серед пересічних людей. В ширшому контексті рішення буде ілюстрацією того, як Україна реформує свою судову систему, в тому числі цивільні суди», – заявив дипломат 11 січня під час онлайн-конференції, яку організував Atlantic Council.

Вершбоу – один із експертів, які підписали звернення ексрадника міністра оборони США, президента The Potomac Foundation доктора Філіппа Карбера і генерал-лейтенанта у відставці, екскомандувача американської армії в Європі Бена Годжеса, які закликали українську владу не судити військових у цивільних судах за бойові накази.

На його думку, для адміністрації обраного президента США Джо Байдена, який обійме посаду 20 січня, приклад Назарова може стати причиною коливань – чи надавати і надалі підтримку Україні.

«Його адміністрація вочевидь підтримає територіальну цілісність і незалежність України. Але рішення щодо Назарова може стати важливим фактором щодо підтримки. І пізніше цей фактор може стати важливим і для інших партнерів України з блоку НАТО», – наголосив Вершбоу.

Військові експерти, в тому числі три американські генерали у відставці, та дипломати закликають Офіс президента, Верховну Раду, Верховний суд, а також Раду національної безпеки і оборони детально вивчити справу генерала Віктора Назарова і гарантувати, що цивільні суди не будуть судити військових за віддання бойових наказів.

У березні 2017 року в Павлоградському міськрайонному суді на Дніпропетровщині завершився судовий процес у справі про загибель 49 українських військовослужбовців у літаку Іл-76, збитому бойовиками в аеропорту Луганська влітку 2014 року.

Генерал-майор Віктор Назаров, який на момент трагедії був начальником штабу антитерористичної операції, був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу України (недбалому ставленні до служби, вчиненому в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків). Його засудили до 7 років позбавлення волі. Він подав апеляційну скаргу на це рішення.

Дніпровський апеляційний суд відхилив апеляцію генерала Віктора Назарова, якого суд першої інстанції засудив до 7 років ув’язнення через службову недбалість, яка призвела до збиття літака Іл-76 і загибелі українських військових 2014 року. Відповідне рішення суд ухвалив 11 грудня, залишивши рішення Павлоградського райсуду області без змін.

23 грудня, розглянувши скаргу Назарова, касаційний кримінальний суд у складі Верховного суду зупинив виконання вироку та витребував матеріали справи.

 

Україну на інавгурації президента США представлятиме посол Єльченко

Українську державу 20 січня на інавгурації президента США Джо Байдена офіційно представлятиме посол України у Вашингтоні Володимир Єльченко. Про це з посиланням на слова дипломата 11 січня повідомляє інформагенція «Укрінформ».

«Інавгурація президента – це спеціальна церемонія в США, яка точно не пов’язана із зустрічами з іноземними лідерами. Для цього існують окремі офіційні візити», – пояснив Єльченко.

У пресслужбі посольства України в США уточнили, що це стосується всіх без винятку країн, які мають посольства в Сполучених Штатах. «Цього року інавгураційний комітет поінформував нотою всі іноземні дипломатичні представництва у Вашингтоні, що жодних змін стосовно рівня участі не передбачається», – зауважили в українському посольстві.

Колишній віцепрезидент США демократ Джо Байден здобув перемогу на виборах глави Білого дому 3 листопада 2020 року. Його інавгурація запланована на 20 січня.

За традицією, обраний президент складає присягу на балконі Конгресу США в присутності запрошених гостей та багатотисячного натовпу американців. Через карантинні заходи, пов’язані з пандемією COVID-19, інавгураційний комітет оголосив про обмеження на церемонії, а команда Джо Байдена й Камали Гарріс звернулася до американців із проханням залишатися вдома цього дня. Крім того, передбачаються зміни в процедурі традиційної ходи президента від Капітолію до Білого дому.

 

Зеленський підписав закон про підвищення зарплат немедичних фахівців у сфері охорони здоров’я

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про підвищення оплати праці немедичних фахівців у сфері охорони здоров’я, повідомив Офіс президента.

Документ має на меті підвищення рівня соціального захисту працівників медичних закладів, які залучені до надання медичних послуг, однак мають вищу немедичну освіту.

 

«На сьогодні в клінічних лабораторіях працюють спеціалісти з вищою професійною немедичною освітою. Біологи, біохіміки, бактеріологи та інші, які проводять діагностику COVID-19, водночас не отримують доплати до заробітної плати, встановленої для медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я, котрі надають медичну допомогу хворим на коронавірус», ­– заявили в Офісі президента.

Кабінет міністрів з дня набрання чинності цим законом має встановити доплати до заробітної плати вказаній категорії осіб на період дії заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19.

 

Військові експерти і дипломати США закликають Зеленського вивчити справу генерала Назарова

Військові експерти, в тому числі три американські генерали у відставці, та дипломати закликають Офіс президента, Верховну Раду, Верховний суд, а також Раду національної безпеки і оборони детально вивчити справу генерала Віктора Назарова і гарантувати, що цивільні суди не будуть судити військових за віддання бойових наказів. Про це йдеться у зверненні, яке є у розпорядженні Радіо Свобода.

Експерти підтримали дослідження ексрадника міністра оборони США, президента The Potomac Foundation доктора Філіппа Карбера і генерал-лейтенанта у відставці, екскомандувача американської армії в Європі Бена Годжеса. 22 грудня в газеті Kyiv Post вони вказали на можливі небезпечні наслідки засудження генерала Віктора Назарова – його визнали винним у загибелі 49 українських військовослужбовців у літаку Іл-76 17 червня 2014 року. Літак збили в аеропорту Луганська підтримувані Росією бойовики. Назаров на той час був начальником штабу антитерористичної операції.

На думку Годжеса і Карбера, і справа Назарова, і інші справи проти бойових командирів за їхні накази, які розглядають цивільні суди, підривають українську національну безпеку. Серед тих, хто підтримав їхню думку, колишні посли Сполучених Штатів в Україні, екскомандувачі сил НАТО та екскерівники Північноатлантичного альянсу. Ані прокурори звичайних судів, ані самі судді не мають потрібної спеціалізації та знань, щоб ухвалювати рішення стосовно військових командирів, говориться у зверненні. За їхніми даними, хоча президент Володимир Зеленський і доручив головнокомандувачу Збройних сил України Руслану Хомчаку дослідити бойові обставини в справі Назарова, водночас Офіс генерального прокурора ініціював кілька кримінальних справ проти інших офіцерів Збройних сил України за бойові втрати.

«Ані Сполучені Штати, ані інші західні країни, які надають Україні військову підтримку, ніколи б не дозволили поводитися зі своїми командирами так, як поводилися з генералом Назаровим», – пишуть Годжес і Карбер. 23 грудня Верховний суд зупинив виконання вироку генералу Назарову і витребував його справу для подальшого вивчення.

Автори і інші підписанти звернення пропонують українській владі такі кроки:

– Детально вивчити справу Назарова, максимально враховуючи глибину занепокоєння цією справою великої кількості досвідчених українських бойових офіцерів і командирів, а також заяву про членство України в НАТО. Справу потрібно переглянути в рамках західної практики;

– Переконатися, що суди над військовими офіцерами з питань їхніх бойових наказів у час війни відбуватимуться у військовому суді, перед військовим суддею та журі присяжних, яке складатиметься з офіцерів, що мають бойовий досвід;

– Зберігати зупинення виконання вироку генералу Назарову та не допустити будь-яких інших заходів проти нього до завершення вивчення його справи на найвищому рівні.

Переслідування генерала Назарова та криміналізація його наказів у цивільному суді може радувати тільки Росію, вважають Годжес і Карбер.

У березні 2017 року в Павлоградському міськрайонному суді на Дніпропетровщині завершився судовий процес у справі про загибель 49 українських військовослужбовців у літаку Іл-76, збитому бойовиками в аеропорту Луганська влітку 2014 року.

Генерал-майор Віктор Назаров, який на момент трагедії був начальником штабу антитерористичної операції, був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу України (недбалому ставленні до служби, вчиненому в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків). Його засудили до 7 років позбавлення волі. Він подав апеляційну скаргу на це рішення.

Дніпровський апеляційний суд відхилив апеляцію генерала Віктора Назарова, якого суд першої інстанції засудив до 7 років ув’язнення через службову недбалість, яка призвела до збиття літака Іл-76 і загибелі українських військових 2014 року. Відповідне рішення суд ухвалив 11 грудня, залишивши рішення Павлоградського райсуду області без змін.

23 грудня, розглянувши скаргу Назарова, касаційний кримінальний суд у складі Верховного суду зупинив виконання вироку та витребував матеріали справи.

 

Яценюк заперечує, що купив квиток на інавгурацію Байдена за 400 тисяч доларів

Колишній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заперечує, що купив квиток на інавгурацію президента США Джо Байдена за 400 тисяч доларів.

«Сьогодні, проспавшись після свят, з понеділка на роботу вийшли провокатори і відразу ж криворуко народили чергову маячню. У помийних тг-каналах з’явилося повідомлення: «Арсеній Яценюк купив білет за 400 тисяч доларів на інавгурацію Байдена». І ще якісь подробиці про фотографію з новообраним президентом США. Слабенький фейк. Хоча могли б додати, що кошти заплачено з «першого мільярду», відсвяткованого на «24 віллах у Маямі» на гроші зі «Стіни», яка збудована з «вбитих у Чечні росіян», – написав Яценюк у фейсбуці.

Інавгурація президента США Джо Байдена запланована на 20 січня. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомляв, що наразі невідомо, чи президента України Володимира Зеленського запросять на інавгурацію, оскільки вона відбуватиметься в умовах пандемії. 

 

Кулеба прокоментував порівняння Земаном штурму Капітолію з Майданом

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба прокоментував заяву президента Чехії Мілоша Земана, який порівняв штурм Капітолію у США з подіями Революції гідності у 2014 році.

«Загалом я не люблю насильницькі революції, тому, наприклад, не люблю Майдан. А зараз це мають прямо вдома американці», – заявив він в інтерв’ю виданню Blesk.

«Все одно, що хтось вирішив би  порівняти Мілоша Земана з Вацлавом Гавелом. Формально обидва президенти Чехії, але, насправді, нічого спільного», – написав Кулеба у твітері.

 

Раніше порівняння подій довкола Капітолія з українським Майданом дозволив собі зробити перший заступник посла Росії в ООН Дмитро Полянський. Він назвав сцени у Вашингтоні «в стилі Майдану». Росія та особисто її президент Володимир Путін хибно стверджували, що українська Революція гідності була переворотом за підтримки США.

Група прихильників чинного президента Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу США. Вони мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. У засіданні оголосили перерву, поліція Капітолія евакуювала членів Конгресу з будівлі. П’ятеро людей загинули, 52 людини були заарештовані.

 

Штаб ООС: бойовики у неділю один раз відкрили вогонь на Донбасі

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі у денні години неділі один раз порушили режим припинення вогню.

«В обідню пору у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід» було зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню. Так, у передмісті Авдіївки російсько-окупаційні війська відкрили вогонь в бік українських позицій зі станкового протитанкового гранатомета. Про факт порушення режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, серед українських військових бойових втрат та поранень немає.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» бойовики звинувачують українських військових у обстрілах околиць Донецька та Калинівки.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

За підсумками саміту «Кримської платформи» повинні бути посилені санкції проти Росії – Чубаров

За підсумками саміту «Кримської платформи» повинні бути посилені санкції проти Росії, заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в ефірі Радіо Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода).

«Крім заяв, повинні бути озвучені конкретні кроки, які робитимуться цими державами, щоб російські війська дійсно покинули Крим. Треба зробити все, щоб «Кримська платформа» стала успішною і не закінчилася провалом», – сказав Чубаров.

За його словами, ті іноземні держави, які підтримають платформу, повинні виступити за посилення санкцій щодо Росії, зокрема, за негайне ембарго на російські енергоносії.

«Або ж ці уряди можуть максимально скоротити будь-які взаємини з Росією, оскільки її дії загрожують і їхній безпеки, і їхнім народам. Я розумію, що це надзвичайно складно для окремих держав, що це пов’язано з економічними втратами, але треба ж якось зупинити російську загрозу, що розповзається над усім світом», – сказав голова Меджлісу.

У МЗС України раніше повідомляли, що саміт з деокупації Криму планують провести в Києві в травні 2021 року. Пізніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква сказав, що саміт відбудеться цього літа.

Перший заступник міністра закордонних справ Еміне Джеппар в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» з деокупації півострова буде ухвалена відповідна декларація.

Речник МЗС Росії Марія Захарова наголошувала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.

Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов переконаний, що створення нового міжнародного майданчика не допоможе «повернути Крим».

 

Фігуранта справи «Хізб ут-Тахрір» Абдуллаєва залишили у штрафізоляторі до 22 січня – рідні

Фігуранту сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Теймуру Абдулаєву, який перебуває у російській колонії, де захворів на COVID-19, продовжили час перебування в штрафному ізоляторі до 22 січня. По це агентству «Укрінформ» повідомила мати ув’язненого кримчанина Діляра Абдуллаєва.

«Мала офіційну коротку розмову з молодшим сином Теймуром о 17:00. Він у ШІЗО, покарання продовжили до 22 січня! Теймур вже перестав з’ясовувати, за що. Каже, марно, все одно неможливо довести свою невинність», – розповіла Абдуллаєва.

Вона додала, що син все ще відчуває слабкість, у нього досі кашель, також погіршився зір. Чоловік просить надіслати йому окуляри, в яких він зможе читати. Жінка також розповіла, що ліки і вітаміни, які вона переслала синові в колонію, отримані ще до Нового року. Але їх Теймуру поки не віддали.

За її словами, харчування у сина вбоге – «баланда і вода з хлібом». У камері ШІЗО наразі він не сам, там перебувають чотири людини.

Підтвердження інформації про утримання Теймура Абдуллаєва у штрафному ізоляторі колонії Башкортостану немає, зазначає проєкт Радіо Свобода Крим Реалії.

 

Раніше Абдуллаєв приблизно п’ять місяців провів у штрафному ізоляторі, після чого його перевели в камеру із суворими умовами утримання.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону виніс вирок фігурантам сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» у червні 2019 року. Пізніше Верховний суд Росії змінив вирок кримчанам.

Таким чином, Узеїр Абдуллаєв отримав 12 років і 6 місяців ув’язнення, Рустем Ісмаїлов – 13 років і 6 місяців, Еміль Джемаденов – 11 років і 6 місяців, Айдер Саледінов – 11 років і 6 місяців. Теймур Абдуллаєв після перегляду вироку отримав 16 років і 6 місяців колонії, при цьому для нього передбачений адміністративний нагляд строком на 1 рік і 4 місяці.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з цими вироками і закликало посилити санкційний тиск на Росію.

Правозахисний центр «Меморіал» визнав усіх фігурантів цієї справи політичними в’язнями.

 

П’ять країн, потерпілих від збиття літака «МАУ» в Ірані, обіцяють притягти Тегеран до відповідальності

П’ять країн, громадяни яких загинули внаслідок збиття літака «Міжнародних авіаліній України» в Ірані рік тому, у спільній заяві обіцяють притягти Тегеран до відповідальності.

«Рік тому, рано-вранці 8 січня 2020 року, літак рейсу PS752 «Міжнародних авіаліній України» було збито двома іранськими військовими ракетами класу «земля-повітря» поблизу Тегерана. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять загиблих і висловлюємо щирі співчуття всім, хто оплакує жертви трагедії PS752. Ми поділяємо горе сімей, родичів і друзів, які втратили близьких», – мовиться в заяві, яку оприлюднили Міністерства закордонних справ України, Канади, Великої Британії, Швеції й Афганістану.

«Ми терміново закликаємо Іран надати повне і всебічне пояснення подій та рішень, які призвели до цієї жахливої авіакатастрофи, включаючи конкретні дії для того, щоб це більше ніколи не повторилося. Наші країни притягнуть Іран до відповідальності з метою встановлення справедливості і забезпечать виплату компенсацій Іраном в повній мірі сім’ям загиблих і постраждалим державам», – заявили п’ять потерпілих країн.

Іран після тривалих зволікань нарешті передав Україні і, ймовірно, іншим згаданим країнам проєкт технічного звіту щодо обставин збиття літака Boeing 737 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», що сталося під Тегераном 8 січня 2020 року, повідомляв 5 січня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Його заступник Євген Єнін тоді ж додав, що цей проєкт технічного звіту щодо причин загибелі літака Іран передав Україні «з п’ятої спроби».

Тепер Україна вивчає його. Київ має два місяці на коментарі й зауваження до звіту, після чого Іран матиме ще місяць на його доопрацювання. Так само його вивчають і інші потерпілі країни. Остаточний звіт оприлюднять лише після затвердження радою Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO).

В МЗС України наголошують, що визначення сум компенсацій для родичів загиблих, як і подальше кримінальне розслідування збиття літака, має базуватися на остаточному звіті іранської сторони про технічне розслідування, коли він буде затверджений.

Літак Boeing 737-800NG з реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня 2020 року. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни шести країн (Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану, Великої Британії), в тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Іран, попри повідомлення західних країн із посиланням на свої розвідки, що літак був збитий із комплексу протиповітряної оборони «Тор» російського виробництва зі складу Корпусу вартових Ісламської революції, кілька днів продовжував твердити, що причиною катастрофи була технічна проблема з літаком.

Лише вранці 11 січня в Ірані офіційно визнали свою вину за збиття українського літака, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність. При цьому на той час уже стало відомо, що літак збивали двома ракетами з півхвилинним інтервалом, тобто не йшлося про один помилковий пуск.

Іран заявляв, що причиною «помилки» стала вкрай напружена тими днями ситуація внаслідок обміну повітряними ударами зі США – мовляв, батарея ППО, терміново переведена під Тегеран із іншого місця, не знала місцевих особливостей і могла сприйняти український літак за американську крилату ракету.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мали б погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкинула таку пропозицію.

Невдоволення діями іранської влади в цій справі висловлюють і в самому Ірані, громадян якого було найбільше серед загиблих (а серед пасажирів із іншими громадянствами більшість теж були вихідцями з Ірану).

У липні 2020 року почалися переговори Києва з іранською стороною щодо збиття літака, в жовтні відбувся другий раунд. Але вони наразі ні до чого конкретного не привели.

Посол Британії спростувала чутки про «послаблення кримських санкцій» із боку Лондона

Посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс спростувала чутки про нібито послаблення Лондоном санкцій щодо окупованого Росією Криму, які поширюють деякі засоби інформації.

«Велика Британія підтримує територіальну цілісність України та дотримується санкцій проти Росії за незаконну анексію Криму. Повідомлення про те, що ці санкції було послаблено, є неправдивими. Загальна ліцензія, видана британським Міністерством фінансів для морських портів Криму, відтворює цілі та зміст ліцензійного відступу, передбаченого статтею 6а рішення Ради ЄС №269/2014, а отже, зберігає дію аналогічної політики. Інформація та інструкції, визначені Загальними ліцензіями, доступні на офіційній сторінці Офісу виконання фінансових санкцій при Мінфіні за цим посиланням: bit.ly/3s5kCcC», – мовиться в її заяві.

Ідеться про те, що, коли в ніч на 1 січня Велика Британія остаточно вийшла з Європейського союзу, її формально перестали стосуватися санкційні норми ЄС, тому країна відразу ж запровадила з 1 січня свої власні санкції, які повторили санкції Євросоюзу. Ці санкції передбачають можливість певних винятків – зокрема, санкції через окупацію Криму, – і ці можливості теж повторені в нових санкціях Лондона.

Зокрема, згадана можливість відступу від санкцій щодо Криму існує в ЄС із 2017 року. «І раніше була можливість здійснення розрахунків за основні потреби в кримських портах, зокрема придбання продуктів харчування, ліків, оплату лікування. Ні про які інші нововведення не йдеться», – пояснив речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».

Раніше низка засобів інформації, в першу чергу російських чи проросійських в інших країнах, посилаючись на згадану можливість винятку щодо окупованих Росією кримських портів у нових британських санкціях, запроваджених 1 січня, стверджувала, ніби тим самим Лондон «послабив санкції щодо Криму».

Кулеба «стурбований» подіями у Вашингтоні

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба прокоментував штурм будівлі Конгресу у столиці Сполучених Штатів.

Кулеба висловив стурбованість нападом прихильників президента Дональда Трампа на Капітолій, де Конгрес розглядав оскарження результатів президентських виборів.

«Стурбований подіями у Вашингтоні. Впевнений, що американська демократія впорається із цим викликом. Відновити верховенство права та демократичних процедур потрібно якнайшвидше», – заявив очільник МЗС.

Він додав, що таке відновлення важливе «не лише для США, а й для України та всього демократичного світу».

Четверо людей загинули внаслідок штурму Капітолію, 52 людини заарештовані.

Вночі проти 7 січня офіційний представник Капітолію повідомив, що будівля знову взята під охорону через кілька годин після того, як у неї прорвалися прихильники президента США Дональда Трампа.

Група прихильників Трампа у середу після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час проходила спільна сесія палат Конгресу США, щоб офіційно затвердити голоси виборників, поданих на виборах, і перемогу демократа Джо Байдена.

У засіданні оголосили перерву і поліція Капітолію евакуювала членів Конгресу з будівлі.

Денісова просить КСУ визнати неконституційною медичну реформу

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова просить Конституційний суд України визнати неконституційною медичну реформу.

«Сьогодні звернулася до Конституційного суду України з конституційним поданням про визнання неконституційними окремих положень законів України що стосуються сфери охорони здоров’я, надання медичних послуг населенню, питань ліквідації та реорганізації закладів охорони здоров’я в умовах реалізації медичної реформи та подолання  пандемії COVID-19», – написала Денісова у фейсбуці.

Вона заявила, що новим викликом для України стала боротьба з пандемією COVID-19, «але більшість державних органів та служб виявилися неготовими ані організаційно, ані юридично і навіть психологічно до цього».

«Складнощів у протидії хворобі завдали й певні законодавчі зміни, а також започаткована у 2017 році медична реформа, що відбувається одночасно з реформами децентралізації та адміністративно-територіального устрою. Хоча в цілому введені як парламентом, так і урядом держави обмежувальні заходи з подолання інфекційної хвороби мають виправдану мету – збереження життя та здоров’я людини», – зазначила Денісова.

Вона вважає, що «Основи законодавства України про охорону здоров’я», закони України «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» також виявилися не адаптованими до загрози здоров’ю, що виникла. За її словами, про це свідчать як внесені до деяких з них протягом березня-травня 2020 року зміни та доповнення, так і ухвалені інші закони та правові акти.

«Таким чином, виникла ситуація, за якої розпочата медична реформа із наступним встановленням на законодавчому та підзаконному рівнях у деяких випадках неспівмірних меті засобів досягнення – протиепідемічних заходів, призвели до порушень та обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, свідченням чого є численні звернення громадян до мене, як до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», – написала Денісова.

За її словами, у зверненнях порушувалися питання щодо неконституційності впроваджуваної медичної реформи, нерозумності, неспівмірності мети та заходів, які намагався встановити уряд для подолання пандемії COVID-19, про неконституційність окремих положень законів України, відповідних постанов Кабінету Міністрів України.

«Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи також право на охорону здоров’я, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов’язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері охорони здоров’я, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин могли бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що їх право, його зміст і обсяг буде ними реалізовано», – додала Денісова.

Вона звернула увагу, що в статті 49 Конституції України закріплено основоположні принципи щодо права кожного на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування, а охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

 

Шмигаль доручив перевірити інформацію про можливу підпільну вакцинацію в Україні

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль доручив Міністерству охорони здоров’я та Міністерству внутрішніх справ перевірити інформацію про «можливу підпільну вакцинацію препаратами невідомого походження».

«Я є прихильником вакцинації. Згідно з планом, затвердженим МОЗ, першу партію вакцин отримають лікарі, що працюють на передовій боротьби з COVID-19. Сам буду вакцинуватися власним коштом у другу або третю чергу, коли офіційно зареєстрована вакцина надійде у клініки», – написав Шмигаль у телеграмі.

Він додав, що Україна очікує першу партію вакцин — 1,9 млн доз від китайської компанії Sinovac Biotech. Керівництво країни проводить перемовини з іншими світовими виробниками вакцин, які пройшли клінічні випробування. Наразі жодна з вакцин не є сертифікованою в Україні.

«Впевнений, жодна свідома людина не буде вакцинуватися препаратами невідомого походження. Нагадаю рецепт, як уберегтися від хвороби: носіть маску, мийте руки, дотримуйтесь соціальної дистанції», – додав прем’єр.

Голова редакційної ради видання «Обозрветаль» та політичний діяч Михайло Бродський 5 січня увечері опублікував блог, у якому звинуватив голову комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації та народний депутат від «Слуги народу» Михайло Радуцького та голову уряду Дениса Шмигаля в незаконному ввезенні вакцини і проведенні таємних щеплень.

Радуцький заявив у коментарі Радіо Свобода, що «не бачить особливого сенсу коментувати цю маячню». Він пообіцяв зробити собі щеплення перед камерами, як тільки вакцина від COVID-19 з’явиться в Україні.

 

Радуцький відповів Бродському: «Як тільки Україна отримає вакцину, я зроблю щеплення під камерами»

Голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, народний депутат парламентської фракції «Слуга народу» Михайло Радуцький прокоментував Радіо Свобода звинувачення голови редакційної ради видання «Обозреватель», політичного діяча Михайла Бродського у незаконному ввезенні вакцини в Україну та таємній вакцинації представників уряду та парламенту.

«Я не бачу особливого сенсу коментувати цю маячню. Мабуть, комусь дуже сумно уперше за десятиліття проводити в Україні різдв’яні і новорічні свята. Однак хочу запевнити, як тільки в Україні з’явиться вакцина – я публічно зроблю щеплення під камерами», – сказав Радуцький.

Михайло Бродський 5 січня увечері опублікував блог, у якому звинуватив Радуцького та голову уряду Дениса Шмигаля в незаконному ввезенні вакцини і проведенні таємних щеплень.

«29 або 30 грудня чартерним рейсом в Україну була таємно завезена партія вакцини Pfizer: швидше за все, її без розмитнення пронесли через «Зал офіційних делегацій», прикриваючись паспортом якогось депутата», – написав Бродський.

Радіо Свобода звернулося за коментарем до пресслужби прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

Вакцина Pfizer потребує температурного режиму в мінус 70 градусів за Цельсієм. Ця температура має зберігатися протягом всього ланцюга доставки. Лише в останні п’ять днів, як зазначає виробник, перед використанням препарат може транспортуватися в холодильниках із температурою від 2 до 8 градусів.

 

Компанія «Біолік» підтвердила слова Медведчука, що подала на реєстрацію неперевірену російську вакцину від COVID-19

Харківська фармацевтична компанія «Біолік» підтвердила слова проросійського діяча Віктора Медведчука, що подала на реєстрацію в Україні неперевірену російську вакцину-кандидата проти COVID-19, відому як «Спутнік-V», яка не пройшла належних випробувань.

«У зв’язку з численними запитами адміністрація АТ «Біолік» повідомляє, що 31.12.2020 р. на адресу МОЗ України нами дійсно була відправлена заява про державну реєстрацію лікарського засобу – вакцини «Гам-КОВІД-Вак», – мовиться в повідомленні на головній сторінці компанії зі згадкою про офіційну назву російського препарату, що було оприлюднене 5 січня.

Компанія також оприлюднила копію своєї заяви про намагання державної реєстрації в Україні неперевіреної вакцини-кандидата розробки країни, яка веде нині гібридну війну проти України. При цьому ця заява опублікована тільки на головній сторінці сайту – в інших місцях, на кшталт розділу новин, її немає.

Можливість легального використання в Україні цього російського препарату, про яке не раз твердив Віктор Медведчук, голова проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя» і кум президента Росії Володимира Путіна, вже виключили раніше українські посадовці.

Зокрема, про відсутність будь-яких раціональних підстав для закупок цього виробу заявляв 3 січня голова державного підприємства «Медичні закупівлі України» Арсен Жумаділов. Він звернув увагу, що в сегменті так званих векторних вакцин, у якому намагається ствердитися російський препарат, що не пройшов належних випробувань, є значна конкуренція, і деякі вакцини цього типу вже отримали дозволи на використання.

Перед тим, 2 січня, на неможливості використання в Україні препарату «Спутнік-V» наголошував головний санітарний лікар України, заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко. Україна буде використовувати лише ті вакцини проти COVID-19, які успішно пройшли третю фазу клінічних досліджень, «тому всі чутки та політичні заяви щодо державної реєстрації в Україні російської вакцини-кандидата не відповідають дійсності», наголосив він.

Ляшко звернув увагу, що Україна ухвалила рішення про можливість реєстрації вакцин, які зареєстровані в країнах із суворою регуляторною політикою.

Ідею застосування в Україні російської вакцини, відомої як «Спутнік-V», яка не пройшла належних випробувань, але, попри це, схвалена для використання в Росії, протягом останніх місяців активно просуває Віктор Медведчук. Востаннє наразі він заявляв про це 1 січня, повідомляв сайт його партії.

За тією заявою Медведчука, яке нині підтвердила харківська компанія «Біолік», ця фірма звернулася до Міністерства охорони здоров’я України і Державного експертного центру МОЗ із заявою про державну реєстрацію медичного препарату – вакцини «Спутнік-V» – для вакцинації нею українських громадян.

При цьому Медведчук повторював російські заяви про високу безпечність і ефективність цієї вакцини і про те, що її готуються використовувати ще в кількох країнах, крім Росії, – але не згадав, що вона досі не пройшла обов’язкової для затвердження третьої фази клінічних випробувань.

Водночас він також твердив, ніби відмова від використання чи реєстрації в Україні цієї вакцини, яка є наразі вакциною-кандидатом із неперевіреною за міжнародними нормами безпечністю й ефективністю, за його словами, «свідчитиме про злочинний намір влади позбавити українських громадян права на отримання медичного захисту від коронавірусу».

Віктор Ляшко у своєму дописі 2 січня навів дані про випробування російської вакцини з сайту Національної медичної бібліотеки США, де, зокрема, збирають дані про випробування вакцин. За цими даними, російська вакцина «Спутнік-V» ще лише випробовується чи готується до випробування в третій клінічній фазі в Росії і ще чотирьох країнах. Зокрема, в Росії, де в випробуванні, як заявлено, бере участь 40 тисяч учасників (що загалом відповідає міжнародній практиці), його планують завершити тільки 1 травня. Випробування в Білорусі мали б завершити 10 квітня (але в ньому бере участь лише сто осіб), в Індії (з 1600 учасників) – у вересні, а в Венесуелі (2000 учасників) і в Об’єднаних Арабських Еміратах (1000 учасників) – аж у грудні 2021 року.

Віктор Медведчук уже намагався пов’язати харківську компанію «Біолік» із можливістю виробництва в Україні неперевіреної російської вакцини-кандидата. Із кількома заявами про це він виступив у першій половині грудня 2020 року. Тоді, після першої з тих заяв, 8 грудня підприємство виступило з заявою, що виробництво будь-якого препарату можливе лише за умови його державної реєстрації в Україні. Але й після того Медведчук продовжував пропагувати виробництво незареєстрованої вакцини-кандидата на цьому підприємстві.

У Міністерстві охорони здоров’я України вже заявляли, що будуть використовувати тільки ті вакцини, які пройдуть реєстрації в таких країнах чи юрисдикціях, як Європейський союз, США тощо. Серед інших, Україна також домовляється з розробниками вакцин проти COVID-19 у Китаї – але й їх можна буде використовувати тільки після належної реєстрації.

На відміну від китайських, кілька російських вакцин-кандидатів, серед яких і «Спутнік-V», які вже зареєстровані і застосовуються в Росії попри незавершені випробування, викликають у світі сумніви через очевидну політизованість прискореного схвалення їх Москвою: президент Росії Володимир Путін сприймав цю вакцину як проєкт державного престижу і домагався зареєструвати її в цій країні раніше, ніж десь у світі буде зареєстрована будь-яка інша вакцина.

Законодавці, лояльні Трампу, роблять «марну» заявку на скасування результатів виборів у США

Група конгресменів-республіканців, лояльних президентові США Дональду Трампу, планує заперечити перемогу його опонента, обраного президента Джо Байдена, коли Конгрес США збереться 6 січня, щоб підтвердити результати колегії виборників після виборів, що відбулись у листопаді. Вони вказують на «безпрецедентні звинувачення у шахрайстві з виборцями», незважаючи на те, що ані розслідування, ані суд не знайшли ніяких доказів поширених порушень. Заявка може затримати затвердження результатів виборів Конгресом, але скасувати їх вважається практично неможливим. Цей крок викликав розкол серед законодавців від партії Трампа, і багато експертів з конституційного права відносяться до числа тих, хто заявляє, що він «підриває» довіру до виборчого процесу в США. Трамп ще не визнав, що програв, і сказав, що планує приєднатися до своїх прихильників для маршу протесту у Вашингтоні, округ Колумбія, в день, коли перемога Байдена буде підтверджена. (Відео RFE/RL, Reuters, AP, AFP)

«Приватбанк» виставив на продаж ТЦ у Дніпрі. Початкова вартість – 518 млн гривень

Державний банк «Приватбанк» виставив на продаж своє нерухоме майно – торговельний центр «Приозерний» у Дніпрі.

Стартова вартість центру на вулиці Боброва,1 становить 518 мільйонів гривень.

Аукціон запланований на 15 січня. Він має відбутися на сайті електронної торговельної системи EP Liquid.

 

Антикорупційний суд відмовився застосувати примусовий привід до судді Вовка – активісти

Вищий антикорупційний суд України відмовився застосувати примусовий привід до судді голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка, повідомили активісти громадської організації «Центр протидії корупції».

«Сам Вовк до суду вкотре не з’явився. Під час засідання продемонстрували відео, як детективи НАБУ вручають Вовку повістку до суду, а той її демонстративно викидає. Суддю Біцюка зухвала поведінка Вовка не переконала в доцільності застосувати щодо нього примусовий привід. Чим керувався суддя невідомо, бо повний текст рішення буде оголошено тільки завтра», – розповіли в ЦПК.

Для Вовка просять заставу у 3 млн грн. Арештувати його не можна через суддівський імунітет, який не зняла Вища рада правосуддя. НАБУ зверталося до генпрокурорки Ірини Венедіктової з проєктом відповідного клопотання та проханням ініціювати перед ВРП питання про дозвіл на затримання та взяття від варту Вовка.

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк заявляв, що іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.

Також Вовк наголосив, що детективи не вручали йому підозру.

 

НАБУ викликає Кононенка на допит як свідка в справі про зловживання владою

Національне антикорупційне бюро викликає екснародного депутата Ігоря Кононенка на допит у кримінальному провадженні. Про це йдеться в повістці, яку НАБУ оприлюднило 5 січня.

Як уточнюється в документі, йдеться про кримінальне провадження за фактами зловживання владою, яке спричинило тяжкі наслідки, та перевищення службових повноважень.

У Бюро уточнюють, що публікують повістку «з огляду на попередні неявки без поважних причин на виклики» Ігоря Кононенка. В разі неявки йому загрожує штраф або примусовий привід.

Ігор Кононенко не коментував публічно виклик на допит.

Читайте також: Микитась під вартою «за Татарова» – адвокати і НАБУ

3 серпня 2020 року НАБУ повідомило про підозри першим фігурантам справи про фірму «Аркона Газ-Енергія», яка отримала спецдозвіл на користування надрами газоносного родовища в Полтавській області за штучно заниженою вартістю, в результаті чого державі були завдані збитки у розмірі майже 200 мільйонів гривень.

За даними журналістів проєкту Радіо Свобода «Схеми», із цією компанією були пов’язані люди з оточення п’ятого президента Петра Порошенка та його бізнес-партнера, депутата Верховної Ради 8 скликання від «Блоку Петра Порошенка» Ігоря Кононенка.

Ігор Кононенко свій зв’язок з фірмою «Аркона Газ-Енергія» заперечував. При цьому він підтвердив своє знайомство з одним із власників компанії – Олегом Ольховим, який очолював спорт-клуб «5 елемент» Порошенка та Кононенка.

Читайте також: Антикорупційний суд вирішив не зменшувати заставу фігурантці «справи Злочевського»

У пресслужбі партії Порошенка «Європейська солідарність» заявили, що його оточення «не має жодного відношення до осіб, яких НАБУ підозрює у зловживаннях у сфері видобутку газу»

Згодом 1 липня 2020 року Окружний адміністративний суд Києва визнав недійсною ліцензію на розробку Свистунківсько-Червонолуцького родовища на Полтавщині, що було основним активом фірми «Аркона Газ-Енергія», яку навесні оточення п’ятого президента і народного депутата Петра Порошенка продало Вадиму Новинському в 60 разів дорожче (за понад 240 мільйонів гривень), ніж придбало в держави.

Офіс генпрокурора України відправив до Польщі підозру ексголові Укравтодору

Офіс генерального прокурора України відправив до Польщі підозру колишньому виконувачу обов’язків голови «Укравтодору» Славоміру Новаку.

Йому інкримінують умисне невиконання рішення та постанови суду, що набрали законної сили, а також перешкоджання їх виконанню (ч. 3 ст. 382 Кримінального кодексу України).

За даними слідства, Новак упродовж 2017-2019 років умисно не виконував рішення місцевого суду та Верховного суду України про поновлення на посаді начальника Служби автомобільних доріг в одній з областей України, активно перешкоджаючи їх виконанню.

«Внаслідок таких дій державним виконавцем на Державне агентство автомобільних доріг України накладено штрафи, а також попереджено колишнього посадовця про кримінальну відповідальність за невиконання судових рішень», – заявили в прокуратурі.

Наприкінці липня 2020 року НАБУ повідомило, що колишньому виконувачу обов’язків керівника «Укравтодору» Славоміру Новаку оголосили підозру. Йому інкримінують прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (стаття 368 Кримінального кодексу).

21 липня прокуратура Варшави також висунула звинувачення Славоміру Новаку, який є громадянином Польщі і очолював «Укравтодор» у 2016-2019 роках.

 

Антикорупційний суд вирішив не зменшувати заставу фігурантці «справи Злочевського»

Вищий антикорупційний суд України вирішив не зменшувати заставу колишній керівниці організаційно-розподільного департаменту Державної фіскальної служби, яка є фігуранткою справи про спробу дати хабар керівникам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро України.

Захист просив зменшити фігурантці заставу з 120 024 200 гривень до 41 329 890.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає. Повний текст ухвали буде оголошений 6 січня 2021 року о 14:30.

Дії підозрюваної кваліфікували за частиною 4 статті 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі).

12 червня детективи НАБУ задокументували факт надання хабаря керівництву антикорупційних органів у 6 мільйонів доларів. Пізніше у САП уточнили, що йшлося про 5 мільйонів доларів, а ще 1 мільйон знайшли в автомобілі податківця, що був призначений йому як посередникові. Усього затримали трьох осіб.

За повідомленнями антикорупційних органів, хабаря давали за закриття справи щодо власника компанії «Бурісма», екчиновника Миколи Злочевського, який нині перебуває у розшуку.

13 червня керівники САП і НАБУ заявили, що до справи про пропозицію хабаря можуть бути причетні працівники Офісу генпрокурора. В ОГП заявили про проведення службового розслідування.

У компанії «Бурісма» раніше запевниили, що Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря керівникам антикорупційних органів.

Міністр: у 2020 році сума надходжень від платних камер перевищила 2 млн гривень

У 2020 році сума надходжень від платних камер перевищила 2 мільйони гривень, повідомив міністр юстиції України Денис Малюська у фейсбуці.

Він оприлюднив чергові світлини того, як міністерство витрачає кошти, отримані з платних камер.

«На фото – ремонт безкоштовної камери на 22 особи у державній установі «Київський слідчий ізолятор». Собівартість: 67 450 гривень. Ну і традиційно нагадую, за цей ремонт сплачено 0 (нуль) гривень платників податків», – написав Малюська.

Міністерство юстиції анонсувало платні камери підвищеного комфорту в слідчих ізоляторах у квітні. У травні платні камери з’явилися в Лук’янівському СІЗО Києва, а згодом і в інших містах.

У КВУ назвали головних прогульників Ради в 2020 році

Громадська організація «Комітет виборців України» проаналізуваала відвідування парламентськими фракціями та групами пленарних засідань Верховної Ради за підсумками 2020 року, назвавши головними прогульниками депутатів групи «За майбутнє».

«В середньому впродовж року на пленарні засідання приходили лише половина депутатів групи – 46%. Також низькі показники реєстрації в народних депутатів «Опозиційного платформи – За життя». В середньому на засіданнях Ради реєструвалося 53% депутатів політсили. У депутатів ВО «Батьківщини» показники відвідування на рівні 56%. Вищі результати в депутатів групи «Довіра» та фракції «Голос». В середньому на засідання приходили 67% нардепів «Голосу» та 68% – «Довіри», – йдеться в повідомленні КВУ у фейсбуці.

Згідно з повідомленням, лідерами за відвідинами Ради впродовж 2020 року стали народні депутати «Слуги народу» та «Європейської солідарності». В середньому на засіданнях ВР було зареєстровано 71% депутатів «Європейської солідарності» та 72% депутатів «Слуги народу», вказали в КВУ.

Читайте також: Депутати фракції «ОПЗЖ» очолили одразу два рейтинги – прогульників та кнопкодавів

Всього у 2020 році відбулося 89 пленарних засідань Верховної Ради України.

Бойовики минулої доби 7 разів відкривали вогонь на Донбасі – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі упродовж минулої доби сім разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«Поблизу населених пунктів Мар’їнка, Лебединське та Красногорівка противник відкривав вогонь зі станкових протитанкових гранатометів. Біля Лебединського, Пісків та Мар’їнки – з великокаліберних кулеметів, а неподалік Водяного, що на Приазов’ї – з ручних протитанкових гранатометів та стрілецької зброї… Поблизу Південного російсько-окупаційні війська вели вогонь в бік українських позицій з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї, а біля Світлодарська – з автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів », – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, бойових втрат та поранень у ЗСУ немає.

«Від початку поточної доби, 4 січня, в районі проведення операції Об’єднаних сил порушень режиму припинення вогню не зафіксовано», – додали українські військові.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах про обстріли захоплених ними територій не повідомляють.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.