Командувач ВМС повідомив, коли в Україну прибудуть катери зі США

Американську патрульні катери класу Island прибудуть до України протягом першого півріччя 2021 року, повідомив командувач Військово-морських сил України контрадмірал Олексій Неїжпапа в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Очікуємо, що «Айленди» дійдуть до нас протягом наступного першого півріччя, а до кінця 2021 року набудуть всіх спроможностей – тоді матимемо дивізіон з п’яти катерів цього класу. Нині катери проходять у США відповідне технічне обслуговування й доозброєння, у січні наші українські екіпажі вирушають до Балтимора, де проводитимуть допідготовку на борту», – розповів Неїжпапа.

Він додав, що вже підписаний контракт на будівництво американських катерів Mark VI для України.

«Сподіваємось, за два найближчі роки (тобто до кінця 2022-го) перша партія дійде до ВМС України. Ми вже повністю визначились із системами озброєння, що встановлюватимуться як на Mark VI, так і на «Айлендах», – зазначив Неїжпапа.

Він нагадав про попередні переговори з Великою Британією щодо будівництва восьми ракетних катерів (з комплектацією) для ВМС України.

«Сподіваємось у січні отримати фідбек від британських колег, тоді терміни й інші деталі стануть більш зрозумілими», – додав командувач ВМС.

У жовтні 2019 року Україна безоплатно отримала від США три катери класу Island.

Всього в 1985–1992 роках для Берегової охорони Сполучених Штатів Америки збудували 49 катерів класу Island («Айленд»). 37 із них продовжують службу в Береговій охороні США, інші кораблі США вже передавали Пакистанові, Грузії і Коста-Риці.

Вирішення бюрократичних перепон щодо отримання цих катерів Україною тривало роками. Процес активно зрушив з місця лише навесні 2018 року після виходу розслідування програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

18 липня 2020 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що США схвалили продаж Україні до 16 патрульних катерів Mark VI і супутнього обладнання.

Неїжпапа: у 2021 році очікуємо закупівлю турецьких безпілотних комплексів Bayraktar для потреб ВМС

Військово-морські сили України очікують у 2021 році закупівлю для їхніх потреб турецьких безпілотних авіаційних комплексів Bayraktar, повідомив командувач ВМС Олексій Неїжпапа в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Для застосування у Чорноморській та Азовській операційній зоні Bayraktar матимуть покращені тактико-технічні характеристики, наприклад, збільшену дальність польоту. Задіємо їх для висвітлення надводної обстановки, забезпечення дій сил як на березі, так і на морі», – розповів Неїжпапа.

Він також зазначив, що Україна повинна використовувати всі існуючі способи отримання потрібних кораблів, тому домовилася про виробництво турецьких корветів типу ADA.

«Українські суднобудівні заводи повинні мати технології, що відповідають стандартам НАТО. А завдяки корвету типу ADA ми матимемо доступ до таких технологій. Справа у тім, що будівництво корветів типу ADA розпочнеться на турецькій верфі, після чого його добудовуватимуть на нашій, в Україні», – сказав Неїжпапа.

У грудні 2020 року Україна та Туреччина підписали угоду про передачу технологій виробництва корветів ADA і ударних БПЛА Bayraktar.

 

В ОП повідомили про візит президента Франції і прем’єра Італії в Україну в 2021 році

У першій половині 2021 року до України з візитом має приїхати президент Франції Емманюель Макрон, повідомив заступник керівника Офісу президента України, дипломатичний радник президента Ігор Жовква.

«Продовжуватимемо українсько-французьку взаємодію у політичній та економічній сферах. У першій половині 2021 року готуємося до змістовних переговорів на найвищому рівні під час офіційного візиту президента Франції Макрона до України, впродовж якого буде започатковано й низку нових економічних проєктів», – написав Жовква в статті «Пріоритети України у зовнішній політиці в 2021 році», опублікованій у виданні ZN.UA.

Він також додав, що, «враховуючи тісні дружні відносини, які встановились у президента Зеленського з прем’єр-міністром Італії під час візиту до цієї держави», у 2021 році очікується візит голови італійського уряду Джузеппе Конте в Україну. 

Точні дати обох візитів наразі невідомі.

12 січня в Україну прибуде новообрана президентка Молдови Мая Санду. Це буде її перший закордонний візит після обрання.

 

Україна напрацьовує нову дорожню карту відносин зі США – ОП

Україна напрацьовує нову дорожню карту двосторонніх відносин зі США, повідомив заступник керівника Офісу президента України, дипломатичний радник президента Ігор Жовква.

«Ставимо за мету побудувати ефективний діалог із новою адміністрацією США на всіх рівнях, у тому числі на найвищому. На порядку денному залишається офіційний візит президента України до США. Вже зараз напрацьовуємо нову змістовну дорожню карту двосторонніх відносин, яку маємо обговорити і почати реалізовувати вже у 2021 році», – написав Жовква в статті «Пріоритети України у зовнішній політиці в 2021 році», опублікованій у виданні ZN.UA.

Також, за його словами, серед важливих завдань – «налагодження системного діалогу» з представниками оновленого Конгресу для подальшого зміцнення двопартійної підтримки України.

«Працюватимемо, щоб оновлена політика США сприяла зміцненню трансатлантичної єдності, посиленню НАТО та розширенню і зміцненню безпекової підтримки України. Окремий блок питань – нові економічні проєкти між Україною і США у сфері сільського господарства, енергетики, інформаційних технологій», – додав Жовква.

У листопаді Джо Байден переміг на виборах президента США. Його інавгурація запланована на 20 січня.

Президент України Володимир Зеленський наразі не отримував запрошення на інавгурацію новообраного президента США Джо Байдена, повідомив минулого місяця міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю виданню ТСН.ua.

Водночас, за словами Кулеби, Україна отримала від Сполучених Штатів Америки агреман на призначення Оксани Маркарової послом у США.

Добкін заявив, що йде в мери Харкова

Колишній голова Харківської ОДА і екснародний депутат від «Опозиційного блоку» Михайло Добкін заявив, що йде у мери Харкова після смерті Геннадія Кернеса.

«Всупереч всім спекуляціям, Харківська міськрада в установленому законом порядку подала звернення до ВР з приводу призначення нових виборів мера у зв’язку зі смертю Кернеса. Так що відтягнути вибори на максимальний термін не вийде», – написав Добкін на сторінці у Telegram.

Він додав: «І так, Добкін йде в мери».

Михайло Добкін і на жовтневих місцевих виборах подавався на цю посаду, але потім зняв свою кандидатуру на користь Кернеса.

Днями секретар Харківської міськради Ігор Терехов анонсував передачу до Верховної Ради звернення з проханням призначити позачергові вибори міського голови. Як повідомляла агенція «Інтерфакс-Україна», Терехов запевняв, що це буде зроблено 31 грудня, як того вимагає законодавство. Чи отримала Верховна Рада таке зверення учора наразі невідомо.

Закон «Про місцеве самоврядування» передбачає, що в разі смерті міського голови, не пізніше ніж на 15-й день, людина, що виконує його повноваження (секретар міськради), звертається до Верховної Ради з клопотанням про призначення позачергових виборів.

16 грудня міський голова Харкова Геннадій Кернес помер на 62-му році життя у клініці в Берліні, де проходив лікування після ускладнень від COVID-19.

З 1 січня головувати в ОБСЄ почала Швеція. Її представниця заявила, що конфлікт на Донбасі – серед головних тем

Швеція, що відсьогодні починає річне головування в Організації з безпеки і співробітництва в Європі, зосередиться на захисті європейського порядку безпеки, вирішенні тривалих конфліктів та зміцненні демократії й гендерної рівності, повідомляє сайт організації.

«Тривалі конфлікти і кризи в регіоні ОБСЄ, як-от ситуації, що ми спостерігаємо в Білорусі, Україні і навколо неї, а також зростання напруженості навколо Нагірного Карабаху, вимагають постійної і загальної уваги з боку нашої організації. Це, очевидно, буде в нашому порядку денному на початку року», – заявила нова голова Організації, міністер закордонних справ Швеції Анн Лінде.

14 січня вона пообіцяла детально презентувати програму дій Постійній раді ОБСЄ.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у твітері привітав Швецію і пані Лінде з початком головування в ОБСЄ: «З нетерпінням чекаю зустрічі з вами в Києві та обговорення спільних зусиль щодо подальшого захисту порядку європейської безпеки».

Українська делегація для участі у Тристоронній контактній групі зазначила, що свій перший закордонний візит як очільниця ОБСЄ Анн Лінде планує здійснити до України.

«Символічно, що свій перший закордонний візит у новій якості Анн Лінде планує здійснити саме до України. Очікуємо на неї в Києві вже цього місяця. Розраховуємо, що цей візит буде важливою нагодою Діючій голові ОБСЄ побачити на власні очі наслідки триваючої зброїної агресії та тимчасової окупації Російською Федерацією частин території України», – повідомила у фейсбуці Українська делегація у ТКГ.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

У перший день нового року бойовики 7 разів відкривали вогонь на Донбасі – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі у денні години 1 січня сім разів порушили режим припинення вогню.

«Ворожу вогневу активність було помічено декілька разів неподалік Авдіївки. Тут противник застосував проти наших захисників міномети 82-го калібру, гранатомети різних систем та стрілецьку зброю. Також в обідню пору біля Авдіївки з напрямку населеного пункту Яковлівка було візуально виявлено БпЛА противника типу «квадракоптер» з перетином лінії розмежування, який вмілими діями наших воїнів був збитий. Поблизу Водяного, що на Приазов’ї, російсько-окупаційні війська вели вогонь з ручного протитанкового гранатомета та стрілецької зброї… Неподалік населеного пункту Золоте-4 противник застосував гранатомети різних систем та великокаліберні кулемети, а поблизу Новолуганського – стрілецьку зброю», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, бойових втрат та поранень серед українських військових немає.

Бойовики угруповання «ДНР» звинувачують українських військових в обстрілі територій поблизу Петровського. Бойовики угруповання «ЛНР» на своїх ресурсах не повідомляють про бойові дії 1 січня.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Лазебна: постійно виплачуємо пенсії 660 тисячам пенсіонерів з окупованих територій

Україна постійно виплачує пенсії 660 тисячам пенсіонерів, повідомила в інтерв’ю Радіо Свобода міністр соціальної політики України Марина Лазебна.

«Я за те, що люди, які заробили свою пенсію в Україні, мають її отримати. А для цього нам треба для них спростити або надати умови і можливості. Тому сьогодні, наприклад, на двох КПВВ у «Щасті» та «Золотому» будуть відкриті такі центри обслуговування, ми вже знаємо, що там будуть обов’язково присутні працівники Пенсійного фонду. Якщо навіть ця людина сьогодні не входить в число цих 660 тисяч пенсіонерів, яким ми нараховуємо пенсії, значить вона зможе прийти і оформити», – сказала Лазебна.

За словами міністра, у випадку, якщо людині виповнилося 60 років місяць чи три місяці тому, вона працювала і живе на нині окупованих територіях, то їй потрібно приїхати на підконтрольну Україні територію, зайти в пенсійний фонд і оформити пенсію.

«Це все залишається чинним, воно діє. Головне – щоб не були закриті пункти пропуску», – додала представниця уряду.

10 липня правозахисна організація Human Rights Watch у листі до президента України Володимира Зеленського закликала українську владу посилити спроби захистити права українців похилого віку, які живуть на непідконтрольній уряду території Донецької та Луганської областей.

Правозахисники наголошують, що Україна повинна завершити дискримінаційну практику, яка змушує пенсіонерів із ОРДЛО перетинати лінію розмежування для отримання пенсії.

За даними правозахисників, щомісяця близько одного мільйона людей перетинають блокпости на Донбасі. Понад половина з них – люди, які їздять на підконтрольну українській владі територію для отримання пенсій. Щоб здобути право на виплати, пенсіонери повинні мати статус переселенця.

Тодішній віцепрем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба заявив, що питання виплат пенсій в окремих районах Донецької та Луганської областей може бути вирішене лише в контексті деокупації.

 

 

Між Україною й Ізраїлем починає діяти зона вільної торгівлі

1 січня починає діяти зона вільної торгівлі між Україною та Ізраїлем.

«Це новий рівень відносин між країнами та зелене світло для збільшення українського експорту, тіснішої кооперації у сферах high-tech, інжинірингу, розвитку інвестиційної співпраці», – заявляв раніше президент України Володимир Зеленський.

Переговори про зону вільної торгівлі між Україною та Ізраїлем почалися у 2015 році.

21 січня 2019 країни підписали угоду. У липні Верховна Рада ратифікувала документ.

Угода передбачає можливість експортувати до Ізраїлю за спрощеною процедурою агропродукцію та продовольчі товари, продукцію хімічної та легкої промисловості, будівельні матеріали, електроніку.

Із таборів у Сирії повернули громадянок України з дітьми – президент

До України з Сирії повернулися громадянки України з дітьми, повідомив президент Володимир Зеленський.

«Додому нарешті повернулися наші громадяни з Сирії – це жінки з дітьми. Кілька років їх утримували у надзвичайно жахливих умовах у таборах для переміщених осіб. Там, де немає життя і де пекло стає повсякденністю. Для держави це було одним із найскладніших завдань останнього часу – дістати їх звідти. Для цього працювали і наші дипломати, і спецслужби України, і партнерські спецслужби», – написав він у соцмережах вранці 1 січня.

Подробиць Зеленський не навів, але, за даними ЗМІ, йдеться про повернення двох громадянок України і семи їхніх дітей. Вони перебували в Сирії у таборах для цивільних, де утримують дружин і дітей полонених чи загиблих бойовиків екстремістського угруповання «Ісламська держава».

Як повідомило «Суспільне» з посиланням на Офіс президента, встановлені громадяни України у цих таборах перевірені спецслужбами, інформації про причетність цих людей до терористичної активності немає.

За даними ТСН, всього повернення до України очікують ще 57 людей.

У жовтні голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав українську владу повернути на батьківщину близько сотні жінок і дітей, які перебувають у сирійському таборі для бежінців «Ель-Хол».

Офіс президента закликав Меджліс «не політизувати» тему українців у Сирії.

Громадянський конфлікт у Сирії, який переріс у війну, почався у березні 2011. За час конфлікту понад 400 тисяч людей загинули, мільйони вимушені були залишити свої домівки.

 

Фігуранта бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» привезли з Криму в СІЗО Ростова-на-Дону – адвокат

Фігурант бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Зекір’я Муратов, етапований раніше з анексованого Криму, прибув до СІЗО-1 російського Ростова-на-Дону. Про це громадському об’єднанню «Кримська солідарність» повідомила адвокат Еміне Авамілєва.

«Як стало відомо з офіційних джерел, 28 грудня він був доставлений в СІЗО-1 в Ростовській області. Наступне засідання, де почнеться розгляд кримінальної справи по суті, призначене на 12 січня 2021 року на 10-ту годину ранку в Південному окружному військовому суді», – розповіла адвокат.

Російські силовики затримали Зекір’ю Муратова 7 липня, коли активісти заявили про обшуки в домівках кримських татар в окупованому Росією Криму. Дії російських силовиків засудили в Представництві президента України в АРК, а Головне управління Національної поліції в АРК і Севастополі почало кримінальне провадження.

ФСБ звинуватила Муратова і ще кількох кримських татар в участі в осередку забороненої в Росії і на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

«Справа Злочевського»: в ОГП відповіли на заяву НАБУ, що підозрювані можуть уникнути відповідальності

В Офісі генерального прокурора оприлюднили заяву щодо підслідності у справі щодо рекордного хабаря керівництву САП, про яку раніше сьогодні НАБУ заявило, що підозрювані через це можуть уникнути відповідальності.

«Офіс генерального прокурора вважає за необхідне відреагувати на непрофесійну риторику, яку собі дозволили окремі співробітники НАБУ щодо ролі Офісу генпрокурора у питанні розслідування так званої справи про надання хабара керівництву НАБУ і САП, в якому підозрюється колишній міністр екології (Микола Злочевський – ред.). Сьогодні в ЗМІ з’явилася новина про те, що Офіс генпрокурора намагаєть захистити ексміністра екології часів Януковича… Офіс генпрокурора пропонує своїм партнерам в особі керівництва НАБУ перейти від практики спілкування на сторінках інтернету до живої ділової дискусії, припинити розповсюджувати неправдиву інформацію та ділитися службовими даними зі сторонніми особами з метою поширення їх у ЗМІ», – заявили в ОГП.

У відомстві визнали, що ухвалою Печерського райсуду Києва від 24 грудня скарга адвоката в інтересах підозрюваного на бездіяльність генпрокурора Ірини Венедіктової в справі про вирішення спору щодо підслідності, була задоволена.

«У своїй ухвалі суддя Т.Ільєва постановила змінити підслідність в зазначеному кримінальному провадженні та доручити розслідування іншому органу досудового розслідування. Така ухвала слідчого судді Печерського районного суду м.Києва була оскаржена Офісом генпрокурора в апеляційному порядку. Станом на 31.12.2020 ні Генпрокурором І.Венедіктовою, ні будь-ким іншим з числа керівництва Офісу генерального прокурора не приймалося рішення про зміну підслідності в кримінальному провадженні. Будь-яка інформація, яка прямо або опосередковано підтверджує це твердження – брехня», – додали у відомстві.

Раніше сьогодні у НАБУ повідомили, що Печерський районний суд Києва вирішив забрати «справу найбільшого в історії антикорупційних органів хабаря» в Національного антикорупційного бюро України.

«Печерський райсуд Києва 24 грудня 2020 року втаємничено, без участі прокурорів САП, ухвалив рішення, яким фактично зобов’язав генерального прокурора забрати провадження в НАБУ та передати до іншого органу досудового розслідування. Рішення є незаконним, оскільки закон прямо забороняє передавати справи НАБУ до інших органів досудового розслідування. Саме через такі дії підозрювані можуть уникнути відповідальності», – заявили в бюро.

За даними слідства, влітку 2020 року ексміністр екології з іншими особами намагалися підкупити за 5 млн доларів США керівників НАБУ та САП, аби ті закрили кримінальне провадження за підозрою у заволодінні та подальшій легалізації коштів, виділених Нацбанком як рефінансування приватному «Реал-Банку».

12 червня детективи НАБУ задокументували факт надання хабаря керівництву антикорупційних органів у 6 мільйонів доларів. Пізніше у САП уточнили, що йшлося про 5 мільйонів доларів, а ще 1 мільйон знайшли в автомобілі податківця, що був призначений йому як посередникові. Усього затримали трьох осіб. За повідомленнями антикорупційних органів, хабаря давали за закриття справи щодо власника компанії «Бурісма», екчиновника Миколи Злочевського, який нині перебуває у розшуку.

13 червня керівники САП і НАБУ заявили, що до справи про пропозицію хабаря можуть бути причетні працівники Офісу генпрокурора. В ОГП заявили про проведення службового розслідування.

У компанії «Бурісма» раніше запевниили, що Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря керівникам антикорупційних органів.

Україна засуджує напад на аеропорт у Ємені – МЗС

Міністерство закордонних справ України засуджує напад на аеропорт тимчасової столиці Ємену Адена 30 грудня, жертвами якого стали десятки людей, заявив речник МЗС України Олег Ніколенко.

«Розглядаємо цей терористичний акт як спробу замаху на членів легітимного та міжнародно визнаного уряду Ємену. Напад має на меті підірвати зусилля, зокрема у рамках реалізації Ер-Ріядівської угоди, із стабілізації безпекової, політичної та гуманітарної ситуації в Ємені», – заявив Ніколенко.

Міністерство також висловило співчуття сім’ям загиблих і побажало якнайшвидшого одужання постраждалим.

!Україна незмінно підтримує територіальну цілісність та суверенітет Єменської Республіки. Висловлюємо солідарність із новосформованим урядом та народом Ємену у їхньому прагненні та зусиллях задля досягнення довгоочікуваного миру та злагоди в країні», – додав Ніколенко.

Щонайменше 22 людини загинули внаслідок серії вибухів та обстрілу аеропорту Адену на південному заході Ємену, пів сотні були поранені. Вибух стався невдовзі після посадки літака, на борту якого були члени нового уряду Ємену, які прилетіли з Саудівської Аравії. Представники влади поклали відповідальність за «боягузливий терористичний напад» на шиїтських повстанців Хуті. Прем’єр-міністр Маїн Абдулмалік Саїд і члени кабінету міністрів не постраждали під час нападу.

Кабінет міністрів був сформований після укладення угоди про розподіл влади між прибічниками президента Абд-Раббу Мансура Хаді і сепаратистською Південною перехідною радою.

У Ємені з кінця 2014 року триває конфлікт, після того, як підтримувані Іраном повстанці руху Хуті захопили столицю Ємену, місто Сану.

Бойові дії призвели до загибелі понад 100 000 людей і до найгіршої у світі гуманітарної кризи, внаслідок якої мільйони людей опинилися на межі голоду.

Як сепаратисти з Південної перехідної ради, так і сили, що підтримують Хаді, є частиною антихутійської коаліції, але президента підтримує Саудівська Аравія, тоді як перехідну раду – Об’єднані Арабські Емірати.

Микитась каже, що не ігнорував засідання суду

Колишній народний депутат і екскерівник будівельної компанії «Укрбуд» Максим Микитась заперечив заяви прокурорів про те, що він з невідомої причини не з’явився до суду.

«Свавілля й інсинуації продовжуються. Сьогодні, як і вчора, мене ганяють по всьому місту. Дзвінками і повістками за двадцять хвилин бути в іншій частині Києва. І тут же дають новину, що я не з’явився в суд… Зараз дізнався інформацію про примусовий привід до суду і побачив новини, що я нібито знову не з’явився в суд. Це брехня! Я сьогодні вранці вже був у суді», – написав Микитась у фейсбуці.

За ексдепутата словами, на 10:00 у нього була повістка «бути в поліції на допиті в іншому місці». «Поки ми туди їздили вони показати неявку і дискредитують мене», – додав Микитась і показав копію повістки.

Він також наголосив, що має намір бути на засіданні суду, яке перенесли на 13:00. Засідання почалося з більш як півгодинним запізненням. Микитась і його захист беруть у ньому участь.

Шевченківський районний суд Києва вранці 31 грудня ухвалив рішення про примусовий привід Микитася на засідання з обрання йому запобіжного заходу 31 грудня о 13:00.

Відповідне рішення оголосила слідча суддя після того, як ані Микитась, ані його захисники не з’явилися на засідання 31 грудня, і, за словами прокурорів, не вказали причини неявки.

На вчорашньому засіданні захист Микитася просив про перерву для ознайомлення з матеріалами справи, стверджуючи, що часу до засідання було недостатньо. Однак це клопотання суддя відхилила.

Читайте також: Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

Підозру у викраденні людини та вимаганні грошей поліція оголосила Микитасю 29 грудня.

Обвинувачення просить взяти його під варту. Микитась, який вже співпрацює зі слідством у справі про заволодіння майном Нацгвардії, зараз перебуває під домашнім арештом. Він назвав нову справу провокацією.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.

НАЗК відновило доступ до реєстру декларацій після модернізації

Національне агенство з питань запобігання корупції 31 грудня відновило роботу Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (реєстру декларацій), повідомила пресслужба НАЗК у четвер.

«Реєстр декларацій уже доступний для всіх користувачів. НАЗК звертає увагу суб’єктів декларування, що перенесення деяких даних із кабінетів користувачів ще триває. Якщо ви, наприклад, не змогли знайти в кабінеті історію листування з уповноваженою особою НАЗК, будь ласка, не хвилюйтеся. Ці дані будуть відновлені вже найближчим часом», – йдеться в повідомленні.

За даними НАЗК, в результаті модернізації у реєстрі є такі оновленн:

– Тепер персональні дані в чернетках документів не зникають. Суб’єкт декларування може заповнювати документи з різних пристроїв та з різними кваліфікованими електронними підписами (КЕП);

– Декларант може переглянути й завантажити всі подані ним документи з персональними даними у форматі HTML і PDF зі свого кабінету;

– Зручніша робота з КЕП. У разі використання декларантом декількох КЕП відсутня необхідність проводити процедуру зміни КЕП у реєстрі декларацій;

– Відтепер у реєстрі декларацій можливо подати повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента в електронній формі. Раніше суб’єкти декларування повинні були подавати їх тільки в паперовій формі.

29 грудня у НАЗК попереджали, що через модернізацію доступ до реєстру декларацій може бути частково обмежений до кінця 2020 року.

Суд продовжить розгляд запобіжного заходу Микитасю, якого підозрюють у викраденні людини

Шевченківський районний суд Києва 31 грудня має продовжити розгляд питання про обрання запобіжного заходу колишньому народному депутатові, екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю, якого поліція підозрює у викраденні юриста та вимаганні. 

Засідання суду з цього приводу почалося 30 грудня, проте ввечері оголосили перерву до 31 грудня для розгляду заяви на відвід слідчого судді.

Сьогоднішнє засідання має початися орієнтовно о 9:00.

На вчорашньому засіданні захист Микитася просив про перерву для ознайомлення з матеріалами справи, стверджуючи, що часу до засідання було недостатньо. Однак це клопотання суддя відхилила.

Читайте також: Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

Підозру у викраденні людини та вимаганні грошей поліція оголосила Микитасю 29 грудня.

Обвинувачення просить взяти його під варту. Микитась, який вже співпрацює зі слідством у справі про заволодіння майном Нацгвардії, зараз перебуває під домашнім арештом. Він наразі не коментував звинувачення.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.

Справа Микитася: суд взяв паузу до завтра через заяву про відвід слідчого судді

Суддя Шевченківського суду оголосила перерву до 31 грудня для розгляду заяви на відвід слідчого судді у справі колишнього народного депутата Максима Микитася. Про це вона заявила в залі суду увечері 30 грудня.

«Оскільки подання даної заяви про відвід слідчого судді унеможливлює подальший розгляд справи, очевидно, така заява буде передана на авторозподіл. Орієнтовно дана заява буде розглянута завтра о 9 годині в цьому ж приміщенні», – заявила вона.

Раніше захист Микитася просив про перерву для ознайомлення з матеріалами справи, стверджуючи, що часу до засідання було недостатньо. Однак це клопотання суддя відхилила.

Читайте також: Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

30 грудня суд почав обирати запобіжний захід розгляд справи проти екснародного депутата, колишнього керівникі будівельної компанії «Укрбуд» Максима Микитася, в якій його звинувачують у викраденні людини та вимаганні грошей. Про відповідну підозру Національна поліція повідомила йому 29 грудня.

Обвинувачення просить взяти його під варту. Микитась, який вже співпрацює зі слідством у справі про заволодіння майном Нацгвардії, зараз перебуває під домашнім арештом. Він наразі не коментував звинувачення.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.

В Офісі генпрокурора вважають законним указ президента про відсторонення Тупицького

Президент України Володимир Зеленський відсторонив голову Конституційного суду Олександра Тупицького згідно з вимогами законодавства, заявили в Офісі генерального прокурора 30 грудня.

Як стверджують в установі, який очолює представниця партії Зеленського Ірина Венедіктова, позиція Конституційного суду щодо відсторонення необґрунтована.

«Законодавство України потрібно застосовувати комплексно з урахуванням його бланкетних норм, які містяться у профільних кодексах та спеціальних законах. Припинення повноважень судді Конституційного Суду України чи звільнення судді КСУ з посади не охоплюють питання тимчасового відсторонення судді КСУ у зв’язку із набуттям ним статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення», – заявляють в Офісі генеральної прокурорки.

Читайте також: «Зеленський перевищив власні повноваження» – експерт про рішення тимчасово відсторонити голову КСУ

Згідно з позицією ОГПУ, відсторонення від посади є одним із інститутів кримінального судочинства, закріпленим у Кримінальному процесуальному кодексі.

Раніше сьогодні Конституційний суд України заявив, що президент Володимир Зеленський вийшов за межі своїх конституційних повноважень і порушив положення Конституції, видавши указ про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького, тому має негайно скасувати цей документ.

Напередодні КСУ заявив, що планує призначити спеціальне пленарне засідання через указ президента Володимира Зеленського про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького від посади.

Малюська анонсував приватизацію чотирьох тюрем у 2021-му

Активну фазу «Великого продажу в’язниць» у 2020 році почати не вдалося, заявив міністр юстиції Денис Малюська 30 грудня.

За його словами, на заваді стали бюрократичні перешкоди. Водночас Малюська вказав на те, що в державному бюджеті 2021 року передбачені доходи від продажів в’язниць.

«Доходи від приватизації в’язниць будуть розподілятися за пропорцією 70/30 (70% – у спецфонд та, відповідно, на нове будівництво, 30% – у загальні доходи бюджету). Це хоч і трохи затягує строки, але все-одно надає нам змогу врешті-решт продавати в’язниці у межах процедури малої приватизації. Тож у 2021 році очікуйте приватизацію щонайменше чотирьох в’язниць», – написав він.

Читайте також: «У нас є в’язниці, де на одного засудженого припадає менше ніж 1 кв.м простору» – правозахисниця

Також Малюська анонсував публікацію «Рейтингу в’язниць», відкриття нових об’єктів в’язничної інфраструктури, будівництво нових слідчих ізоляторів та зміни в законодавстві, які мають змінити систему кримінальних покарань.

Серед досягнень 2020 року міністр назвав появу платних камер у СІЗО та скорочення мережі в’язниць.

«Під ніж» пішли 12 установ з гіршими, у порівнянні з аналогами, умовами утримання. Це дозволило нам зменшити кількість співробітників та дещо підвищити заробітні плати тим, хто залишився», – зазначив він.

У серпні Міністерство юстиції оголосили про початок великого розпродажу нерухомого майна пенітенціарної системи.

МЗС: Україна очікує від Ірану проєкт технічного звіту про обставини збиття літака МАУ

У Міністерстві закордонних справ України заявили, що українська сторона очікує від Ірану проєкт технічного звіту про обставини збиття літака «Міжнародних авіаліній України» на початку року. Про це йдеться в заяві речника МЗС, що є в розпорядженні Радіо Свобода.

«Констатуємо, що далі заяв, які іранська сторона робить в ЗМІ останніми днями, взаємодія не просувається. Домовленості, досягнуті під час другого раунду консультацій в Тегерані наприкінці жовтня 2020 року, Іран досі не виконав. Така ситуація є особливо неприйнятною, оскільки йдеться про долі невинних людей», – йдеться в заяві.

У МЗС також прокоментували заяви Ірану про схвалення виплат по 150 тисяч доларів родинам загиблих у катастрофі літака МАУ.

«Розмір компенсацій для родичів громадян, загиблих внаслідок збиття Іраном літака рейсу PS752, має бути визначений шляхом переговорів сторін. Важливою передумовою має стати встановлення причин трагедії та притягнення винних до відповідальності. При визначенні розміру компенсацій також буде враховуватися міжнародна практика у подібних катастрофах», – йдеться в заяві.

У МЗС наголосили, що Україна разом з іншими постраждалими країнами продовжить докладати максимальних зусиль для встановлення справедливості у цій справі й притягнення винних до відповідальності.

28 грудня в Міністерстві закордонних справ Ірану заявили, що представили свій технічний звіт для України та інших сторін за результатами розслідування причин катастрофи літака, втім у МЗС заявили, що не отримували звіту.

Цей звіт від іранської сторони українські дипломати називали фінальним документом, на якому базуватиметься як кримінальне розслідування катастрофи, так і визначення сум компенсацій для рідних жертв.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.

Україна домовилася про поставки 1,8 мільйона доз вакцини проти COVID-19 з китайською компанією – ОП

Україна отримає 1,8 мільйона доз вакцини проти COVID-19 від китайського виробника вакцин, повідомляє Офіс президента.

За повідомленням, Міністерство охорони здоров’я після переговорів, які вело з вересня, «на виконання завдання президента Володимира Зеленського» уклало контракт про постачання на територію України «в максимально короткі терміни» вакцини виробництва компанії Sinovac Biotech проти респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

В Офісі президента повідомили, що Sinovac Biotech є найбільшою китайською компанією з виробництва вакцин. «Щорічно вона виготовляє від 300 до 500 мільйонів доз вакцин, які схвалені в 34 країнах світу. Компанія розробила та вивела на ринок вакцини проти гепатиту А і В, вірусів грипу, включно з пташиним, паротиту. Рішення про закупівлю вакцини Sinovac Biotech проти COVID-19 у кількості 50 мільйонів доз вже ухвалила зокрема Туреччина», – йдеться в повідомленні.

Україна використовуватиме вакцину Sinovac Biotech для захисту насамперед тих громадян, які мають критичний ризик інфікування, і тих, хто виконує критичні функції у боротьбі з пандемією, додали в ОП. Щеплення буде безкоштовним.

За даними Офісу президента, вакцина Sinovac Biotech (CoronaVac) є інактивованою вакциною, яка випускається у шприці та зберігається при температурі від +2 до +8 градусів за Цельсієм. «Проведені клінічні випробування у різних країнах, за результатами проміжних даних, показали ефективність препарату до 97%. Так, ІІІ фазу клінічних випробувань було проведено в Індонезії (1600 пацієнтів, ефективність 97%) та Туреччині (1325 пацієнтів, ефективність 91%). Завершується III фаза клінічних випробувань у Бразилії, проміжні результати очікуються 7 січня 2021 року», – йдеться в повідомленні.

На січень наступного року планується отримання дозволу на застосування препарату в Китаї та інших країнах, також вакцина буде подана на прекваліфікацію до ВООЗ у лютому 2021 року, додали в ОП.

Вартість однієї дози вакцини складає 504 гривні.

За умовами договору, перша партія вакцини у кількості 700 тисяч доз буде поставлена в Україну протягом 30 днів після офіційної реєстрації в Китаї, або одним із компетентних органів Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, Ізраїлю, Індії, Мексики, Бразилії, або за централізованою процедурою компетентним органом Європейського союзу.

В Офісі президента уточнили, що постачання здійснюватиметься окремо від механізму COVAX, за яким Україні гарантовано отримання восьми мільйонів доз вакцини безкоштовно.

У липні Китай розпочав програму екстреного використання вакцини, спрямовану на працівників критичних сфер та інших осіб із високим ризиком зараження. Станом на середину листопада він щепив близько одного мільйона людей, використовуючи принаймні три вакцини – дві розроблені державною китайською національною групою Biotec (CNBG) і одна – Sinovac Biotech.

Дані про випробування вакцини проти COVID-19, розробленої китайською компанією Sinovac Biotech, різнилися: проміжні дані випробувань на пізній стадії в Туреччині показали, що її вакцина CoronaVac ефективна на 91,25%, тоді як дослідники в Бразилії кажуть, що «постріл» був ефективним на понад 50%.

Раніше про те, Україна веде переговори з Китаєм про постачання вакцини від коронавірусного захворювання COVID-19, повідомляв міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська влада інтенсифікує переговори зі світовими фармацевтичними компаніями й урядами інших країн, щоб прискорити постачання в Україну якісної й перевіреної вакцини від COVID-19.

За словами Зеленського, МОЗ проводить переговори з багатьма західними партнерами: «і Moderna, і AstraZeneca, і з китайськими виробниками, і з європейськими виробниками про постачання вакцини».

В інтерв’ю Радіо НВ головний санітарний лікар Віктор Ляшко повідомив, що Україна може безкоштовно отримати додаткові вісім мільйонів доз вакцини від коронавірусу в межах ініціативи COVAX на додачу до вже гарантованих восьми мільйонів.

Раніше Міністерство охорони здоров’я спільно з Центром громадського здоров’я затвердило загальнонаціональний план вакцинації.

Він передбачає впродовж 2021–2022 років охопити вакцинацією від коронавірусу щонайменше 50% населення України (або близько 20 мільйонів людей).

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов заявляв, що МОЗ розраховує провести першу вакцинацію від COVID-19 в лютому 2021 року.

Тимошенко, Порошенко та Ляшко очолили рейтинг недовіри серед українців – КМІС

Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко, лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко та лідер Радикальної партії Олег Ляшко очолили рейтинг недовіри серед українців, йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології.

Тимошенко не довіряють або скоріше не довіряють 78,1%, Порошенку – 75,7%, а Ляшку – 69,8%.

Далі ідуть міністр внутрішніх справ Арсен Аваков (68,2%), лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок (65,3%), один з лідерів «Опозиційної платформи – За життя» Віктор Медведчук (62,7%), колишній прем’єр Володимир Гройсман (62,2%) та президент України Володимир Зеленський (59,6%).

Опитування проводили з 17 до 23 грудня 2020 року. Методом особистого інтерв’ю з використанням планшетів опитали 1200 респондентів, що мешкають у 85 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим).

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки не перевищує: 2,9% — для показників, близьких до 50%, 2,5% — для показників, близьких до 25%, 1,9% — для показників, близьких до 12%, 1,3% — для показників, близьких до 5%.

 

КСУ призначить спеціальне засідання через рішення Зеленського відсторонити Тупицького

Конституційний суд планує призначити спеціальне пленарне засідання через указ президента Володимира Зеленського про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького від посади. Про це йдеться в повідомленні суду 29 грудня.

У суді посилаються на Кримінальний процесуальний кодекс України, згідно з яким президент може відсторонювати осіб, яких призначає, на основі клопотання прокурора «в порядку, встановленому законодавством».

Також пресслужба КСУ вказує на гарантії незалежності суддів цього органу, в тому числі – особливий порядок припинення повноважень чи звільнення судді.

«Рішення про звільнення судді Конституційного Суду України з посади з підстав, визначених частиною другою статті 149-1 Основного Закону України, ухвалюється виключно Конституційним Судом України на спеціальному пленарному засіданні, і жоден інший орган чи посадова особа не можуть ухвалити таке рішення замість нього. Таким чином, з цього приводу буде призначено спеціальне пленарне засідання Конституційного Суду України», – заявили в КСУ.

29 жовтня президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення на два місяці голови Конституційного суду України Олександра Тупицького від посади судді КСУ, повідомляє пресслужба президента.

За повідомленням, таке рішення президент ухвалив «після отримання та опрацювання фахівцями Офісу президента клопотання Офісу генерального прокурора».

28 грудня в Офісі генерального прокурора повідомили, що планують відправити клопотання президенту України про усунення Олександра Тупицького з посади голови Конституційного суду України.

Читайте також: Тупицький – підозрюваний. Що далі?

Перед тим у понеділок голова Конституційного суду України Олександр Тупицький не з’явився до Офісу генерального прокурора, куди його викликали для вручення підозри. Оскільки Тупицький не з’явився до ОГП, повідомлення про підозру йому направили поштою. Як уточнили в ОГП, тепер голова КСУ вважається підозрюваним у підкупі свідка та в завідомо неправдивих показаннях свідка.

21 грудня журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) опублікували розмови голови КСУ в розслідуванні «Плівки Тупицького», які можуть свідчити про його причетність до суддівського шахрайства та отримання хабарів.

Зокрема, Тупицькому інкримінують вчинення злочинів, передбачених статтею 384 (завідомо неправдиві показання) та статтею 386 (примушування свідка до відмови від давання показань, а також до давання завідомо неправдивих показань та підкуп свідка з тією самою метою).

«Схеми», зокрема, опублікували запис розмови за участю Олександра Тупицького, який свідчить про те, що голова Конституційного суду до нинішньої посади як районний суддя Донецька у період 2006–2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу.

Після цього, вже працюючи заступником голови КСУ, Тупицький намагався відмовити свідка від свідчень правоохоронцям про ці події та заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту.

Запис розмови журналісти верифікували, проаналізували та співставили із подіями того часу. Сам Тупицький утримався від коментарів по суті поставлених журналістами запитань.

Радник Єрмака: секретар РНБО зробив подання на звільнення Кривоноса кілька місяців тому

Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов зробив подання на звільнення генерала-майора Сергія Кривоноса з посади заступника секретаря РНБО ще кілька місяців тому, повідомив радник голови Офісу президента Андрія Єрмака Олексій Арестович у фейсбуці.

«На своїй новій посаді себе не проявив, і рішенням секретаря РНБО кілька місяців тому був поданий на звільнення і повернення в розпорядження міністра оборони України. Зокрема, Кривонос провалив підготовку законопроєкту про територіальну оборону, був відсторонений з позиції керівника робочої групи з підготовки закону», – написав Арестович.

За його словами, після цього Кривонос почав «інтригувати» проти нового закону і «зайнявся організацією політичної кампанії, спрямованої на дискредитацію вищого військово-політичного керівництва України».

Він додав, що «правоохоронним органам України належить ще визначити в рамках кримінальної справи про спробу організації державного перевороту у 2017 році, за якою Кривонос проходить «свідком», чи був він там свідком, чи соратником організаторів».

Сам Кривонос наразі не коментував допис Арестовича.

29 грудня президент України Володимир Зеленський звільнив його з посади заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Це сталося за кілька днів після того, як Кривонос розкритикував ідею Зеленського мобілізувати чоловіків і жінок у випадку нападу Росії. Своє звільнення генерал-майор назвав «новорічним подарунком».

Заступником секретаря РНБО Сергій Кривонос став іще за часів п’ятого президента України Петра Порошенка.

Кривонос був призначений на цю посаду 12 березня 2019 року – невдовзі після рішення припинити участь у президентських виборах. До цього він обіймав посаду заступника командувача Сил спеціальних операцій Збройних сил України.

 

Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

Колишньому народному депутату Максиму Микитасю повідомили про підозру у викраденні людини і вимаганні, відтак не мають стосунку до кримінальних проваджень проти нього в інших правоохоронних органах, повідомила пресслужба Національної поліції 29 грудня.

«Фігуранту оголосили про підозру у вчиненні двох тяжких злочинів – викрадення людини та вимагання. Будь-які маніпуляції на цю тему можуть бути розцінені як втручання в діяльність правоохоронного органу», – йдеться в заяві.

У Нацполіції зазначають, що оприлюднили лише частину доказів у справі, яку ведуть проти експарламентаря.

Читайте також: Справа Татарова вже не у САП, «це все змінює» – речниця

«Кримінальне провадження, де фігурує Максим Микитась і яке розслідують слідчі підрозділи Національної поліції, не має нічого спільного з кримінальними провадженнями, досудове розслідування яких за підслідністю здійснюють інші правоохоронні органи», – запевняють у правоохоронному органі.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

29 грудня поліція повідомила колишньому керівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю підозру у викраденні юриста та вимаганні. Він наразі не коментував звинувачення.

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.

Колишній депутат перебуває під домашнім арештом.