Вищий антикорупційний суд оголосив перерву в судовому засіданні про обрання запобіжного заходу заступникові голови Офісу президента Олегу Татарову. Засідання перенесли на 12:30 28 грудня.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, відкласти засідання до наступного тижня попросила прокуратура, щоб мати змогу підтвердити свої повноваження.

Прокурорів немає в ЄРДР після зміни підслідності справи Татарова. За словами представників САП, на сьогодні не призначена група прокурорів.

Раніше стало відомо, що Офіс генерального прокурора пізно ввечері 23 грудня змінив підслідність справи Татарова, забравши її в НАБУ і передавши Службі безпеки.

У НАБУ розкритикували такі дії ОГП і заявили, що вони мають на меті унеможливити обрання запобіжного заходу Татарову.

В ОГП ситуацію не коментували.

Татаров заявив, що дізнався про зміну підслідності зі ЗМІ, і додав, наполягатиме на проведенні всіх судових слухань, «щоб усі докази були досліджені, і щоб суд дав незалежну і якісну оцінку всім доказам, які надав орган досудового розслідування».

Татаров заперечує свою причетність до злочинів. Коли директор НАБУ Артем Ситник повідомив деякі подробиці розслідування, що, за його словами, доводять таку причетність, Татаров пообіцяв подати проти нього позов «про захист честі, гідності та ділової репутації».

У НАБУ наголошують, що «мають докази того, що заступник керівника Офісу президента, у минулому – топпосадовець державної компанії «УкрБуд» – причетний до надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 млн грн Національної гвардії України».
…

Вночі з 23 на 24 грудня депутати Запорізької облради обрали головою ради Олену Жук, яка була обрана до неї за списками партії «Слуга народу». За неї проголосувало 46 депутатів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Також під час засідання ради ексголова Запорізької ОДА Віталій Боговін, про обрання якого головою облради 15 грудня заявляла частина депутатів, повідомив про складання своїх повноважень голови облради.

Засідання обради тривало від 14 години 23 грудня і закінчилося вночі 24 грудня. Під час нього депутати обрали нову лічильну комісію, до якої делегували своїх представників п’ять з семи представлених в раді політсили. Також було проведено голосування за заступників голови облради: першим замом обрано Людмилу Любим від «Опозиційного блоку», а двома замами – Владислава Куценко з «Батьківщини» та Генадія Фукса з фракції «За майбутнє». Останній також був обраний замом голови облради під час засідання 17 грудня, коли 44 депутати обрали головою ради Віталія Толочека.

За заступників голови ради 23 грудня голосували двічі, адже, згідно регламенту ради, голова ради має право вносити повторно кандидатів на посаду замів голови. Спочатку за кандидатів проголосували лише 41 з 46 депутатів ради (для обрання необхідно 43 депутатів ради – ред.). Під час другого голосування вони отримали 46 голосів від 46 депутатів, що брали участь у голосуванні.

У голосуванні за замів та голову Запорізької облради не брали участь депутати від «Європейської солідарності» та ОПЗЖ, які не вважали Боговіна, який скликав своїм розпорядженням продовження сесії, легітимно обраним головою ради, а відповідно розглядали поточне засідання ради як зібрання депутатів.

На засіданні облради був присутній новопризначений голова Запорізької ОДА Олександр Старух. На початку засідання він звернувся до депутатів з промовою про необхідність поновлення сталої роботи ради та ухвалення бюджету області на наступний рік.

15 грудня частина депутатів Запорізької обласної ради повідомила про обрання головою ради очільника Запорізької ОДА Віталія Боговіна, обраного депутатом за списками партії «Слуга народу». Після чого він заявив про складання повноважень голови ОДА. Тоді дві з семи фракцій облради заявили, що не визнають Боговіна легітимно обраним головою ради через те, що голосування за нього проходило за закритими дверима без участі ЗМІ та під охороною невідомих осіб.

Пізніше, 17 грудня 44 депутати Запорізької облради провели засідання, на якому обрали іншого голову ради, Віталія Толочека. Він пройшов до ради за списками партії «Слуга народу». Також було обрано трьох заступників голови обради.
…

Міністерство закордонних справ Литви звернулося до Росії із закликом надати фігуранту сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Теймуру Абдуллаєву, в якого в СІЗО виявили COVID-19, належну медичну допомогу і допустити до нього адвокатів.

«Дуже тривожна новина про поводження з незаконно затриманим Росією громадянином України Теймуром Абдуллаєвим. Ми закликаємо Росію дотримуватися міжнародного закону, надати йому необхідну медичну допомогу, забезпечити доступ до адвокатів і українських консулів, а також звільнити всіх незаконно затриманих громадян України», – йдеться у повідомленні МЗС Литви у твітері.

Напередодні мати Теймура Абдуллаєва повідомила у фейсбуці, що її сина знову помістили в штрафний ізолятор, хоча 27 листопада мав завершитися термін його перебування в ШІЗО.

Раніше Абдуллаєв приблизно п’ять місяців провів у штрафному ізоляторі, після чого його перевели в камеру із суворими умовами утримання.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону виніс вирок фігурантам сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» у червні 2019 року. Пізніше Верховний суд Росії змінив вирок кримчанам.

Таким чином, Узеїр Абдуллаєв отримав 12 років і 6 місяців ув’язнення, Рустем Ісмаїлов – 13 років і 6 місяців, Еміль Джемаденов – 11 років і 6 місяців, Айдер Саледінов – 11 років і 6 місяців. Теймур Абдуллаєв після перегляду вироку отримав 16 років і 6 місяців колонії, при цьому для нього передбачений адміністративний нагляд строком на 1 рік і 4 місяці.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з цими вироками і закликало посилити санкційний тиск на Росію.

Правозахисний центр «Меморіал» визнав усіх фігурантів цієї справи політичними в’язнями.
…

Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» № 1074-ІХ. Про це ввечері 23 грудня повідомляє офіційний сайт глави держави.

«Підписаний документ усуває прогалини в законодавстві, що виникли у зв’язку з рішенням Конституційного суду України від 27 жовтня 2020 року, та забезпечує можливості притягнення до кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», – ідеться в повідомленні.

Раніше в грудні цей закон підписав і передав на підпис президентові голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

Законопроєкт 4460-д Верховна Рада ухвалила 4 грудня.

Перед цим законопроєкт розкритикувало Національне агентство з протидії корупції. У відомстві звернули увагу, що документ не передбачає позбавлення волі за умисне недостовірне декларування чи неподання декларації.

При цьому обмеження волі (замість штрафу) передбачене за подання недостовірних даних на 8,4 мільйона гривень чи більше. У НАЗК наголосили, що за недостовірне декларування на понад 1 мільйон гривень повинно бути передбачене ув’язнення.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації.
…

У посольстві також повідомили про початок роботи над Мішленівським гастрономічним гідом по київських ресторанах
…

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту колишньому президенту державної будівельної корпорації «Укрбуд» Максиму Микитасю.

«23 грудня слідчий суддя ВАКС продовжив строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту колишньому президентові державної будівельної корпорації «Укрбуд». Підозрюваному заборонено залишати житло у нічний час із 23:00 до 07:00. Також підозрюваний зобов’язаний: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у справі; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; носити електронний засіб контролю (браслет)», – йдеться в повідомленні ВАКС у фейсбуці.

Повідомляється, що термін дії ухвали – до 23 лютого 2021 року включно.

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.
…

Українська делегація в Тристоронній контактній групі повідомила, що у середу з окупованої території Донбасу вдалося повернути військовослужбовця Збройних сил України.

«Сьогодні, завдяки відповідним діям Гуманітарної підгрупи в ТКГ, українській стороні було повернуто військовослужбовця однієї з механізованих бригад ЗСУ, молодшого сержанта Пупка Олександра Івановича, який за обставинами, які встановлюються, нещодавно потрапив на тимчасово непідконтрольну територію», – йдеться в повідомленні української делегації у ТКГ.

Інших подробиць наразі немає.

Днями штаб операції Об’єднаних сил повідомив, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі захопили і утримують із 17 грудня в полоні військовослужбовця одного з підрозділів військової частини в районі проведення ООС.

Бойовики незаконних угруповань визнали, що 17 грудня «затримали без застосування зброї» військовослужбовця ЗСУ біля Слов’яносербська. В угрупованні «ЛНР» заявляли, що буцімто цей військовослужбовець «у стані наркотичного сп’яніння» прийшов на позиції бойовиків.

Сепаратисти стверджують, що за останні дні загалом уже троє військовослужбовців 14-ї бригади ЗСУ буцімто самовільно залишили свої позиції. Вони також продовжують твердити, що один із них, раніше захоплений бойовиками, «при спробі перетину лінії зіткнення помер від передозування наркотиками дорогою в лікарню». Тіло того військовослужбовця представники російських гібридних сил уже повернули – зі слідами побоїв по всьому тілі й убитого шляхом задушення.

Раніше уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила про 241 утримуваного на окупованих територіях Донбасу громадянина України.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Міністр оборони України Андрій Таран прокоментував свою можливу відставку на тлі повідомлень про буцімто «проблемні моменти» у співпраці парламентаріїв із очільником Міноборони.

«Я першим поінформую суспільство, якщо настане час відкривати «третій конверт». Поки що – фальшстарт», – процитувала у середу пресслужба Міноборони слова Андрія Тарана щодо його можливої відставки.

Раніше сьогодні перший заступник голови Комітету з питань національної безпеки, оборони й розвідки Михайло Забродський в коментарі Радіо Свобода розповів, що комітет надіслав на ім’я президента Володимира Зеленського листа, підписаного головою комітету, де вказані проблемні моменти у співпраці парламентарів із міністром оборони Андрієм Тараном.

Інший член комітету, представник «Голосу» Сергій Рахманін заявляв у середу в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна», що комітет направив президенту листа саме з висловленням недовіри міністрові оборони Андрію Тарану.

Читайте також: «Новий стиль» ЗСУ: міністр оборони Таран обіцяє змінити відносини у війську

Тим часом, Міністерство оборони на своїй сторінці у фейсбуці повідомило, що під час розширеного засідання колегії оборонного відомства, яке відбулося напередодні, наголошувалося на взаємній «конструктивній налаштованості у форматі співпраці профільний комітет парламенту – Міноборони».

Генерал-лейтенант Андрій Таран призначений на посаду міністра оборони 4 березня 2020 року. 13 березня він став також членом РНБО.
…

Розслідувальна група Bellingcat наразі розслідує справу про нібито зрив масштабної операції із затримання у Білорусі бійців російської «ПВК Вагнера». Про це в інтерв’ю редакторці інтернет-видання «Гордон» Олесі Бацман розповів один із розслідувачів групи Христо Грозєв.

«Зараз працюємо над одним документальним фільмом, а не лише розслідуванням з приводу дуже цікавої історії, яку зробила українська розвідка. Ми побачили, як хороша частина вашої військової розвідки разом з хорошою частиною СБУ придумали план, як обдурити, розіграти ГРУ, ФСБ та «вагнерівців», – зазначив він. На думку Грозєва, цим же методом скористався Навальний, коли змусив ймовірного співробітника ФСБ зізнаватися у спробі його вбивства.

Грозєв додав, що був здивований, коли українська влада почала заявляти, що не причетна до операції.

«Я ніколи не бачив ситуації, щоб був хороший проєкт, який зробив із російських спецслужб посміховисько, клоунів, а потім держава відмовилася від цього виграшу. Це було дуже дивно», – наголосив журналіст.

На запитання журналістки, чи не взялася би група за рослідування вбивств на Майдані під час Революції гідності, Грозєв зазначив, що для цього їм би знадобилася допомога українських журналістів. «Краще, щоб хтось нам допомагав, але так, ми готові цим зайнятись», – сказав Грозєв.

29 липня в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрює їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» ​«надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.

Україна просила видати їй затриманих бойовиків, бо вони брали участь у бойових діях на Донбасі і воювали проти ЗСУ.

Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 з 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.

18 серпня у соцмережах і деяких ЗМІ, які посилалися на неназвані джерела, з’явилася інформація про те, що затриманих у липні в Білорусі російських бойовиків насправді планували затримати українські спецслужби, які понад рік вели операцію з розшуку і затримання причетних до злочинів на Донбасі, зокрема до збиття малайзійського літака рейсу MH17.

За повідомленнями, бойовикам, які воювали на Донбасі, нібито запропонували «роботу» від імені російської приватної військової компанії, щоб «виманити» їх з Росії. Під запис вони нібито розповідали про свою участь у бойових діях на Донбасі.

18 серпня ці записи, автентичність яких наразі перевірити неможливо, були оприлюднені.

За даними ЗМІ, зокрема, видання «Українська правда», після того, як силовики доповіли про спецоперацію Офісу президента, вона була зірвана, ймовірно, через витік інформації.

Служба безпеки України назвала російським фейком й інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків ПВК «Вагнера» в Білорусі і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави». Схожу заяву зробили начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов і голова Офісу президента Андрій Єрмак.

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними прокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров отримав у відділенні «Укрпошти» в Києві листа від Третього апеляційного суду загальної юрисдикції Красноярського краю Росії, в якому його вказали як «підсудного». Про це він написав на своїй сторінці у фейсбуці 22 грудня.

«Але все написане вище – лише прелюдія до старого питання: як ще довго поштові відправлення каральних органів Росії, країни-агресора, на адресу громадян України будуть оформлятися з грубим порушенням порядку, передбаченого чинним законодавством України?», – поцікавився Чубаров.

До цього «Укрпошта» принесла на домашню адресу Чубарова в Києві лист, автором якого є підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму.

У Сімферополі 23 липня в суді почався розгляд по суті кримінальної справи стосовно Рефата Чубарова. Його судять в анексованому Криму заочно. Адвокат Чубарова за призначенням Олександр Осокін оскаржив проведення судового розгляду за відсутності голови Меджлісу кримськотатарського народу.

Як пояснив раніше адвокат Микола Полозов, його не допустили до захисту Чубарова в цій справі, пославшись на «конфлікт інтересів».

У кінці березня цього року російські слідчі в анексованому Криму заочно висунули звинувачення голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову за статтями про «організацію масових заворушень», «публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії».

Чубаров зазначив, що російська влада «почали чергову хвилю репресій проти кримськотатарського народу».

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова назвала цю справу незаконною і «ще одним із різновидів репресій проти корінного народу Криму».

Прокуратура АРК відкрила провадження через кримінальну справу, яку російські слідчі відкрили проти Чубарова.
…

Український уряд також висловив свою підтримку принципам ініціативи США «Чиста мережа»
…

Центральна виборча комісія призначила на 28 березня 2021 року проміжні вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі №50 (Донецька область), обраний в якому торік позафракційний народний депутат Руслан Требушкін, за результатами жовтневих місцевих виборів, став міським головою Покровська.

«До комісії надійшла ухвала Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень народного депутата України Требушкіна Р.В., обраного в одномандатному виборчому окрузі №50 (Донецька область), за особистою заявою. Тому комісія призначила проміжні вибори народного депутата України в зазначеному окрузі на неділю, 28 березня 2021 року», – йдеться в повідомленні ЦВК.

Виборчий процес проміжних виборів починається 27 січня 2021 року, додали у ЦВК.

Раніше позафракційний народний депутат Руслан Требушкін написав заяву про складання депутатських повноважень у зв’язку з обранням його на посаду Покровського міського голови Покровського району Донецької області. 16 грудня Верховна Рада достроково припинила повноваження народного депутата Руслана Требушкіна.
…

У Верховній Раді України планують напрацювати зміни до закону про місцеве самоврядування, які передбачатимуть автоматичне визнання факту смерті мера без необхідності додаткового голосування депутатами певної ради, повідомив голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко.

«Згідно з законом про місцеве самоврядування, Верховна Рада має призначити перевибори. Але для того, щоб ми це зробили, потрібно ще дві умови: має бути звернення від виконувача обов’язків (мера – ред.), у цьому випадку це секретар, а до того, як з’явиться це звернення, ця рада має ухвалити рішення про факт смерті, яке приймають ради на засіданні шляхом голосування… Під час роботи над новою редакцією законопроєкту про місцеве самоврядування ми зробимо все-таки, щоб у разі загибелі мера було автоматичне визнання цього факту», – сказав Корнієнко, відповідаючи на запитання про призначення перевиборів мера Харкова після смерті Геннадія Кернеса.

Водночас Корнієнко наголосив, що проведення таких перевиборів малоймовірне у березні 2021 року.

«До Виборчого кодексу ми внесли правки, які полягають у тому, що всі довибори в країні – місцеві та парламентські – проводяться у дві дати: останній тиждень березня і останній тиждень жовтня. Для того, щоб оголосити вибори територіальної виборчої комісії та провести їх, Верховна Рада має зробити це за 60 днів до цих дат… Якщо відлічити 60 днів від 28 березня, то це буде 28 січня. Фактично в нас є проміжок тільки в останній тиждень з 25-го по 30-те, щоб оголосити вибори і щоб вони відбулися у березні. Тому коли я говорю про низьку ймовірність їх проведення у березні, я ґрунтуюся на законах та графіку, певних етапах», – пояснив Корнієнко.

17 грудня стало відомо про смерть мера Харкова Геннадія Кернеса. Його похорон відбудуться завтра, 23 грудня.

В громадянській мережі «Опора» пояснили, що через низку процедурних питань, прописаних у нинішньому законодавстві, нові вибори у Харкові можуть відбутися ще нескоро.

Після місцевих виборів 25 жовтня кілька переможців голосування померли. Так, 28 жовтня після COVID-19 пішов із життя мер Борисполя Київської області Анатолій Федорчук, 29 жовтня – міський голова Новгорода-Сіверського Чернігівської області Олег Бондаренко. Обидва були переобрані на свої посади. Вже відомо, що у Новгород-Сіверському вибори міського голови призначені на 17 січня 2021 року, а в Борисполі – на 31 січня. 16 листопада хвороба забрала життя новообраного мера Конотопа Сумської області Олександра Лугового. Вибори мера Конотопа відбудуться 24 січня 2021 року.
…

«Е-платформа міститиме дані українською та англійською мовами про ключові події та факти щодо перебігу міжнародного збройного конфлікту…»
…

Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник повідомив, що детективи НАБУ клопотатимуть про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави для заступника голови Офісу президента України Олега Татарова. Про це Ситник заявив 22 грудня у програмі «Утро» телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».

«Вчора (21 грудня – ред.) Татаров прийшов у НАБУ – йому вручили підозру. Сьогодні вирішується питання про вручення йому клопотання про обрання запобіжного заходу. Детективи ініціюють арешт з альтернативою внесення застави, але яке рішення прийме прокурор, я не знаю», – сказав Ситник.

Водночас сам Олег Татаров на сторінці у Telegram заявив, що про ніякий його арешт не може бути мови.

«Директор НАБУ Ситник заявив, що ініціює мій арешт. Хочу повідомити визнаному винним у корупції чиновнику, який загрався, що його PR-акція закінчиться так само, як вся його попередня діяльність – нічим. Не буде і не може бути ніякого арешту за повністю сфальсифікованим кримінальним провадженням, де немає жодного факту чи доказу. І ще раз нагадую, що ця справа – особиста помста чиновника, який не має ні морального, ні юридичного права очолювати НАБУ і давно повинен бути звільнений у зв’язку з доведеними фактами корупції», – написав Татаров.

18 грудня Національне антикорупційне бюро України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили, що повідомили про підозру заступникові голови офісу президента України. Імені заступника не назвали, але з тексту підозри випливає, що йдеться про Олега Татарова.

Йому інкриміновано надання неправомірної вигоди групою осіб за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України («Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі»).

Слідство вважає, що вказана особа, у минулому – топпосадовець державної компанії «Укрбуд», – може бути причетною до надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 млн грн Національної гвардії України, уточнили в НАБУ.

За цим повідомленням, згаданий заступник голови офісу президента України є третім підозрюваним у вчиненні цього злочину: окрім нього, у справі підозрюються заступник директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України і колишній народний депутат, екскінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Укрбуд Девелопмент».

У САП нагадали про подробиці справи: коли в перебігу досудового розслідування встановили, що дії групи осіб, у тому числі посадовців Нацгвардії, щодо обміну нерухомого майна, призначеного для Нацгвардії, між двома житловими комплексами в Києві призвели до втрати активів на загальну суму 81 635 448,00 гривень. У рамках розслідування цього факту призначили судову оціночно-будівельну експертизу. Але «колишній народний депутат у змові з особою, яка на той час надавала йому юридичні послуги», домовився з провідним експертом, і той за «винагороду» у вигляді машиномісця занизив різницю між ринковою вартістю житлових комплексів більше ніж в 11 разів – із 81 млн гривень до 7 млн гривень.

НАБУ розслідує справу, яка стосується можливої причетності Олега Татарова до фальсифікації експертизи у справі колишнього народного депутата Максима Микитася про можливі зловживання і розкрадання грошей на суму понад 81 мільйон гривень під час будівництва житла для Нацгвардії. Це будівництво вела компанія «Укрбуд», президентом якої був колишній депутат Микитась; Татаров у той час був одним із чільних посадовців «Укрбуду» – юристом компанії.

Татаров заперечує свою причетність до злочинів. Коли директор НАБУ Артем Ситник повідомив деякі подробиці розслідування, що, за його словами, доводять таку причетність, Татаров пообіцяв подати проти нього позов «про захист честі, гідності та ділової репутації».
…

Більше 120 тисяч кримчан оформили біометричні паспорти у Херсонській області з моменту анексії півострова Росією в 2014 році. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила прессекретар Державної міграційної служби України в Херсонській області Юлія Галицька.

«З моменту анексії Кримського півострова кримчанами оформили 121 589 біометричних паспортних документів … Переважна кількість складають закордонні паспорти – 98 139, і 23 410 – id-карт», – розповіла Галицька.

Вона також наголосила, що кримчани можуть звертатися в будь-який відділ ДМСУ для оформлення паспортних документів.

Раніше прес-секретар Херсонського прикордонного загону Держприкордонслужби України Іван Шевцов розповів Крим.Реалії, що жителі Криму можуть безперешкодно перетинати адмінкордон материковою Україною з недійсним українським паспортом.

Також у Державній міграційній службі України попередили, що жителі Криму, які раніше оформили українські біометричні документи, зможуть забрати їх після припинення карантину або обмежувальних заходів. Документи знищувати не будуть.

 
…

Вони закликали до негайного відсторонення Сергія Шкарлета з посади міністра освіти і науки України
…

Заступниця керівника Офісу президента Юлія Ковалів оголосила про відставку за власним бажанням.

«Я залишаю посаду заступника керівника Офісу президента. Це був неймовірний досвід та велика відповідальність у складний для країни час. І я дякую Володимиру Зеленському та кожному, з ким ми працювали разом і досягали результатів», – написала чиновниця і навела приклади успіхів у своїй роботі, до яких зараховує прозорі аукціони з приватизації державного майна та продажу дозволів на користування надрами, перші концесійні угоди та новий закон про концесію, початок лібералізації спиртової галузі та інші.

У телеграм-каналі Офісу президента України вказано, що «Володимир Зеленський відзначив важливу роль пані Юлії у своїй команді».

«За словами глави держави, вона зробила вагомий внесок в економічний розвиток України. Так, за її участю були напрацьовані заходи з підтримки людей і бізнесу на період посилення карантинних обмежень, ухвалена низка важливих законів та налагоджена тісна співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема з МВФ», – ідеться в повідомленні.

Раніше цього мсяця Юлія Ковалів заявляла, що макроекономічна ситуація в Україні залишається стабільною всупереч рецесії у світовій економіці.

«Ми бачимо стабільність валюти, стабільність фінансового ринку, бачимо одну із найнижчих історично облікових ставок Національного банку, ми бачимо низькі рівні інфляції. Відповідно, у порівнянні з іншими глобальними кризами – 2008 року, 2014-15-х років – насправді цей рік відносно спокійний і стабільний з точки зору фінансового ринку», – сказала Ковалів на першій щорічній міжнародній конференції, організованій UkraineInvest.

Також у грудні Національний банк України зберіг облікову ставку на найнижчому рівні 6% (він тримається вже понад пів року), а Міністерство фінансів України змогло провести успішне розміщення ОВДП на суму майже 16 мільярдів гривень.

За оцінками Міністерства економіки, спад ВВП України за підсумками 2020 року становитиме близько 5%.

 
…

Прокуратура Автономної Республіки Крим (АРК) та Севастополя встановила, що 32 судна порушили правила перетину адмінмежі окупованого півострова, йдеться у повідомленні пресслужби прокуратури.

«В рамках кримінального провадження встановлено ще 32 судна, що порушили порядок в’їзду та виїзду з окупованого півострову, та за клопотаннями прокуратури АР Крим та м. Севастополя на них накладено арешти. Також прокуратура автономії планує направити до Укрбюро Інтерполу запит для внесення таких суден до бази розшуку та направити запити до іноземних держав про міжнародну правову допомогу, з метою виконання арештів», – йдеться у повідомленні.

З липня 2014 року Україна офіційно припинила функціонування всіх портів анексованого Росією Криму, гавані півострова закриті для міжнародного судноплавства. Проте деякі іноземні судна здійснюють заходи в Крим, які кваліфікуються як дії, що підривають суверенітет України та порушують норми національного законодавства. Це, як нагадує Офіс генпрокурора України, тягне за собою кримінальну відповідальність судновласників, операторів та капітанів суден.
…

Ольга Буславець, яка рішенням уряду була звільнена з посади тимчасової виконувачки обов’язків міністра енергетики, вирішила покинути і посаду першого заступника голови відомства. Про таке рішення Буславець повідомила у фейсбуці.

«Прошу звільнити мене з посади першого заступника міністра енергетики з 22.12.2020», – йдеться у тексті заяві.

Буславець додала, що поки не коментуватиме причини свого рішення, як і подальших планів.

20 листопада Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив рішення звільнити тимчасову виконувачку обовʼязків міністра енергетики Ольгу Буславець і призначити на її місце Юрія Бойка, який був заступником профільного міністра. Пізніше стало відомо, що Буславець залишається в міністерстві на посаді першого заступника міністра енергетики.

Ольга Буславець була призначена в.о. міністра енергетики у квітні цього року.
…

Літак із тілом обраного мера Харкова Геннадія Кернеса, який помер у Німеччині, прибуде до приблизно о 19 годині 21 грудня. Про це на брифінгу в понеділок сказав секретар міської ради Ігор Терехов.

«Ми очікуємо на прибуття з Берліну літака з тілом Геннадія Адольфовича орієнтовно о 19:00. Похорон, як я вже казав раніше, 23 числа, це середа. В нас буде відспівування в Благовіщенському соборі вранці, потім прощання з Геннадієм Адольфовичем буде у фоє Харківського оперного театру з 9 години 23 числа до 13 години. Після чого він буде похований на Другому кладовищі», – сказав він.

Читайте також: Кернес і COVID-19: на Харківщині найвища смертність

За очікуваннями Терехова, на похорон Кернеса приїде велика кількість людей, в тому числі з інших міст. Він додав, що рух центром міста буде обмежений у середу.

«Ми розуміємо, що це робочий день. У нас буде оголошений траур. Відповідне розпорядження я підпишу. Вулиця Сумська буде частково закрита… Попросимо водіїв утриматися від проїзду до центральної частини міста. Рух до кладовища, від Благовіщенського собору, по вулиці Сумській до 16:00 буде частково перекрита», – зазначив він.

Раніше Ігор Терехов вже зазначав, що в день похорон мера Харкова можливі обмеження руху.

Коли про смерть Геннадія Кернеса стало відомо 17 грудня, в Харкові оголосили триденну жалобу на 17, 18 і 19 грудня. Пізніше інформацію на сайті Харківської міськради оновили, скоротивши жалобу до двох днів 17 і 18 грудня.

Геннадій Кернес, який тривалий час лікувався від наслідків коронавірусного захворювання COVID-19, помер у ніч на 17 грудня в клініці в Німеччині, де він майже три місяці перебував на лікуванні.

61-річний Геннадій Кернес, який був міським головою Харкова й раніше, з 2010 року, і мав вкрай суперечливу репутацію, ще в середині вересня захворів на COVID-19 і був терміново доставлений на лікування до Німеччини – за деякими повідомленнями, в досить серйозному стані.
…

В Україні стартувала урядова інформаційна кампанія «EUКраїна». Як передає урядовий портал, мета кампанії – підвищити обізнаність українців щодо переваг євроінтеграції.

«Європейська інтеграція стосується всіх аспектів нашого життя – це краща освіта, більші можливості для українського бізнесу, зручні адміністративні послуги, захищені права споживача, якісні продукти на полицях магазинів. Кожен українець може пришвидшити рух України до ЄС, якщо буде слідувати європейським стандартам та цінностям. Саме тому ми запускаємо нову інформаційну кампанію, аби розповісти українцям, як імплементувати євроінтеграцію в кожен аспект нашого щоденного життя», – заявила віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

Згідно з повідомленням, кампанію створено за підтримки Представництва ЄС в Україні та проєкту Association4U.

1 вересня 2017 року набрала чинності Угода про асоціацію, яка зміцнює зв’язки між Україною і Європейським союзом. Багато норм угоди про асоціацію були тимчасово застосовані іще з 2014 року, але вступ в дію угоди забезпечив тіснішу співпрацю між Брюсселем і Києвом у таких сферах, як зовнішня політика, правосуддя, освіта, наука і технологія.

Україна є учасницею програма «Східного партнерства», що стартувала 2009 року і має на меті наблизити офіційний Київ разом із ще кількома країнами до вступу в ЄС. Водночас програма не містить чіткої пропозиції вступити до блоку.
…

Міністр оборони запропонував журналісту чотири посади, але жодна з них не передбачає доступу до ухвалення рішень
…

Предстоятель Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України Епіфаній розповів в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода про переходи парафій підрозділу РПЦ в Україні, УПЦ (МП), до ПЦУ і про те, хто перешкоджає таким переходам.

«Упродовж першого року після отримання Томосу (про канонічну автокефалію ПЦУ – ред.) і в цьому році до нашої церкви долучилося приблизно 600 парафій із боку РПЦ в Україні», – сказав він у «Суботньому інтерв’ю».

При цьому він зазначив: «Звичайно, що впродовж останнього року цей процес практично припинився. Але не повністю».

«Ці переходи відбуваються поодиноко по кожній області. І дуже часто ми цього навіть не афішуємо для того, щоб не було протистоянь», – додав Епіфаній.

За його словами, існує опір перереєстрації таких громад на рівні чиновників: «Бо якщо громада ухвалює рішення, хоча це неможливо приховати, подає відповідні документи на реєстрацію, але існують певні проблеми з перереєстрацією цих документів на місцях, в обласних адміністраціях дуже довго розглядають, інколи навіть відкликають рішення. Нам відомо, що є вказівки, певні чиновники працюють, щоб припинити весь цей процес».

Як сказав глава ПЦУ, йому відомо про повідомлення, зокрема в засобах інформації, в яких стверджувалося, що нині вже колишній заступник голови офісу президента Сергій Трофімов давав розпорядження про припинення реєстрації.

«Є дуже багато повідомлень про те, що він справді давав такі розпорядження. І коли я спілкувався на місцях із деякими «губернаторами» (головами обласних державних адміністрацій – ред.), коли я відвідував єпархії, то мені деякі «губернатори» говорили, що їм надходили вказівки. Тобто без прізвища, але надходили такі вказівки не реєструвати. Навіть письмово приходило до деяких, щоб вони не перереєстровували переходи, а відкликали навіть ті рішення, які були ухвалені попереднім головою ОДА. Тобто таке було. І є свідчення навіть тих осіб, які стикнулися з цією проблемою», – повідомив Епіфаній.

В Україні з початку 2019 року чинний закон, який встановлює і регулює право релігійних громад на зміну підлеглості. Він полегшив громадам, які перебували у складі УПЦ (Московського патріархату), можливості переходу до канонічної автокефальної помісної Православної церкви України.

Православна церква України була створена як канонічна автокефальна помісна церква з благословення Вселенського патріархату в грудні 2018 року на Об’єднавчому соборі в Києві. Цей собор об’єднав представників усіх гілок українського православ’я і поклав край так званому «розколові» в Україні, про який твердили прихильники Москви. На початку 2019 року Вселенський патріарх Варфоломій вручив предстоятелеві ПЦУ митрополитові Київському і всієї України Епіфанію томос про канонічне визнання автокефалії ПЦУ як помісної церкви України.

Відтак ПЦУ є однією з 15 канонічних автокефальних помісних церков, які складають православну спільноту, і єдиною канонічною православною церквою на території України.

Підрозділ РПЦ в Україні, так звана Українська православна церква, що підпорядкована Московському патріархатові, є частиною канонічно визнаної РПЦ, але на території України її канонічний статус сумнівний. Вона не є автокефальною і не має статусу помісної церкви. Як повідомляв Вселенський патріарх, «в дусі пастирської чуйності ми тимчасово терпимо існування українських ієрархів під Росією не як місцевих правлячих єпископів, а лише як титулярних (таких, які не керують тією єпархією, назву якої вони використовують – ред.) або тих, що перебувають (мають резиденцію) в Україні, ієрархів» у сподіванні, що вони об’єднаються з канонічною ПЦУ.
…

Вселенський патріарх 30 листопада оголосив, що здійснить офіційний візит в Україну на День Незалежності в серпні 2021 року
…

Президент України Володимир Зеленський сподівається, що США за президентства Джо Байдена зміцнить підтримку України в її протистоянні агресії Росії, зокрема у війні на Донбасі. Про це він заявив в інтерв’ю американському щоденникові New York Times, яке вийшло друком 20 грудня.

«Новий президент Джо Байден, мені здається, знає Україну краще, ніж його попередник, бо ще до свого президентства він, так би мовити, мав глибокі відносини з Україною й добре розуміє росіян, добре розуміє різницю між Україною та Росією і, мені здається, добре розуміє ментальність українців. Це дуже допоможе посилити ці відносини й додати в процесі врегулювання війни на Донбасі й деокупації наших територій. Мені здається, США можуть сильно додати, дуже сильно», – сказав Зеленський (цитуємо за текстом інтерв’ю, який оприлюднив сайт офісу президента 19 грудня; того ж дня й американське видання оприлюднило свою статтю про це інтерв’ю на своєму сайті).

Крім того, Зеленський сказав, що «дуже хотів би» участі США в «нормандському форматі» переговорів про врегулювання на Донбасі. «Ви знаєте, ми дуже не хочемо топтатися на місці», – наводить газета його слова і пояснює, що вони стосуються того, що переговори під проводом європейських партнерів, Франції й Німеччини, вже шість років не приводять до конкретних результатів. Видання також нагадує, що Зеленський із самого початку свого президентства прагнув, щоб США теж відігравали роль у цих переговорах.

Видання нагадує, що Байден як віцепрезидент США за президентства Барака Обами відповідав за відносини з Україною, де він із різним успіхом працював над боротьбою з корупцією, а з 2014 року і над завершенням війни на Донбасі.

Газета додає, що, як очікують, Байден буде заохочувати Зеленського виконувати свої обіцянки щодо боротьби з корупцією і чітко порвати зв’язки з українськими олігархами, частина яких пропагує проросійські ідеї на своїх телеканалах. Зеленський же, пише видання, вдався до зволікання в цьому напрямку.
…

«Ігор Коломойський не є президентом. І виступати від України, від імені президента України, від уряду України він не може…»
…

Президент України Володимир Зеленський виступив на захист концепції витрачання державних ресурсів на розвиток інфраструктури за умов, коли в країні триває епідемія COVID-19. Про це він заявив в інтерв’ю газеті The New York Times, оприлюдненому ввечері 19 грудня.

«Багато звинувачень на мою адресу, мовляв, під час пандемії я приділяв багато часу інфраструктурі. Зараз люди побачили, що наші швидкі почали добиратися до хворих швидко. Наші МНС (пожежні машини) почали доїжджати швидше. А в нас, на жаль, таке було – на сході України була велика пожежа, й траплялися випадки, коли не могли дістатися. А зараз не за добу можна доїхати, а з’явилася можливість добиратися за хвилини. Коли гасили пожежі, ми зберегли величезну кількість життів. Зараз ми бачимо, що інфраструктура важлива», – сказав Зеленський.

Президент каже, що чинна влада зробила «чотири тисячі кілометрів доріг у цьому році, що перевищує загальну кількість кілометрів доріг, зроблених за попередні 10 років».

На початку червня 2020 року стало відомо, що з Фонду боротьби з COVID-19 витратили близько 30 мільярдів гривень, тобто менш як половину. Решту – а це 35 мільярдів – уряд спрямував на «Велике будівництво» доріг та інших об’єктів інфраструктури.

Читайте також: Голова «Укравтодору» назвав «комунікаційним промахом» те, що «спецфонд сформувався як COVID-фонд»

18 червня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект №3509, який передбачав, зокрема, перерозподіл грошей із Фонду боротьби з COVID-19 на ремонт і будівництво доріг та інших об’єктів інфраструктури.

У Фонді боротьби з COVID-19 недостатньо коштів для реалізації трьох бюджетних програм, заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан на початку вересня.
…

Попри пандемію російська окупаційна влада продовжує репресивну кампанію в захопленому нею Криму, передусім проти кримських татар. Про це, як повідомляє пресслужба МЗС України, заявила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар під час Ради ООН з прав людини. За її словами, політв’язні та особи з симптомами COVID-19 позбавлені належної медичної допомоги в Криму.

«Вона звернула особливу увагу на ситуацію з Теймуром Абдуллаєвим, який попри коронавірусну хворобу був переведений у штрафний ізолятор. Дипломат наголосила, що, попри вимоги Четвертої Женевської конвенції, Росія не вживає заходів для стримування пандемії, веде масові заходи військового характеру, включаючи незаконний призов, а реальні цифри випадків захворювання і смерті приховуються», – йдеться в повідомленні.

Крім того, як стверджує Еміне Джеппар, Росія жорстко обмежила пересування між півостровом і материковою Україною, що, за її словами, негативно позначається на демографічній ситуації на півострові й освітніх правах кримської молоді.

У Росії поки не коментували заяву першої заступниці міністра закордонних справ України.

Раніше голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матильда Богнер повідомила, що пандемія коронавірусної інфекції загострила проблеми населення в анексованому Криму і ОРДЛО. Зокрема – через обмеження свободи пересування та впливу на реалізацію соціально-економічних прав людей.
…

У Державній міграційній службі Радіо Свобода повідомили, що із заявами про визнання біженцем чи особою, що потребує захисту, до України звернулися 15 громадян Білорусі.

«До територіальних органів ДМС протягом серпня-листопада 2020 року із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, звернулось 15 громадян Республіки Білорусь. Щодо 10 осіб територіальними органами ДМС прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту», – йдеться у відповіді Державної міграційної служби на запит Радіо Свобода.

Згідно з повідомленням, за серпень-листопад поточного року рішення про визнання громадян Білорусі біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, та про відмову у наданні захисту в Україні, ДМС не ухвалювала.

Радіо Свобода зверталося до міграційної служби з проханням повідомити, скільки громадян Білорусі звернулись до України за політичним притулком, починаючи від 9 серпня 2020 року, коли відбулись президентські вибори у цій країні.

Водночас в інтерв’ю Радіо Свобода посол України в Білорусі Ігор Кизим повідомив, що за весь час протестів у Білорусі, які тривають від серпня, до посольства України по допомогу звернулися 20 людей.

Від серпня в Білорусі тривають масові протести проти режиму Олександра Лукашенка, якого ЦВК країни оголосила переможцем президентських виборів 9 серпня. Учасники протестів заявляють про масштабні фальсифікації і вимагають відставки Лукашенка, який балотувався на шостий термін поспіль.

За даними ООН, під час жорстких дій силовиків проти протестувальників було затримано понад 27 тисяч людей. Також надходили повідомлення про катування та жорстоке поводження, кілька людей загинули.

Сам Лукашенко стверджує, що голосування було чесним, а протести проти нього зрежисовані з-за кордону.
…