Бойовики минулої доби 5 разів відкривали вогонь на Донбасі – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі упродовж минулої доби п’ять разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«Поблизу Водяного на Приазов’ї, збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь в бік наших позицій з мінометів 120-го калібру. На цьому напрямку ворог вдруге за кілька тижнів вдався до дистанційного мінування українських позицій. Так, окупанти закинули 12 заборонених мін ПОМ-2, використавши ПКМ-1. Тричі противник порушив режим припинення вогню і неподалік Авдіївки. Для провокації наших воїнів спершу застосував ручний протитанковий та підствольний гранатомети, а згодом – стрілецьку зброю», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, бойових втрат та поранень у ЗСУ немає.

«Від початку поточної доби, 19 грудня, порушень режиму припинення вогню не зафіксовано. По всій лінії розмежування спостерігається тиша», – додали українські військові.

Бойовики угруповання «ДНР» на своїх ресурсах заявили, що ЗСУ п’ять разів порушили режим припинення вогню минулої доби на Донбасі, в угрупованні «ЛНР» про обстріли захоплених бойовиками територій на Луганщині не повідомляють.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

30 держав надали Україні ту чи іншу допомогу через COVID-19 – МЗС

28 держав, а також держави-анклави Ватикан і Суверенний Мальтійський Орден в тій чи іншій формі надавали Україні допомогу в протидії поширенню коронавірусної хвороби протягом 2020 року. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України у відповідь на запит Радіо Свобода.

«МЗС із залученням закордонних дипломатичних установ України веде пошук іноземних партнерів для отримання гуманітарної та консультативної допомоги, а також організації закупівель засобів первинного захисту, медичного обладнання та медикаментів», – йдеться у відповіді відомства.

Читайте також: Moderna знищила 400 тисяч доз вакцини від COVID-19 через помилку на виробництві – Bloomberg

Судячи з даних міністерства, найбільшим донором України за обсягами грошової допомоги є Сполучені Штати – спершу вони виділили 17,3 мільйона доларів екстреної медичної допомоги Україні. В жовтні цю суму збільшили до 19 мільйонів.

13,8 мільйона з цієї суми за програмою «Міжнародна екстрена допомога» Агентства з міжнародного розвитку USAID призначені для покращення можливостей місцевих медичних закладів. Ще 5,2 мільйона – це гуманітарна допомога Державного департаменту «для підтримки найбільш уразливих верств населення під час пандемії».

Детальний перелік вже отриманої допомоги від країн світу – в інфографіці нижче:

Деякі проєкти з надання допомоги досі в процесі розробки, йдеться у відповіді МЗС. Наприклад, естонський концерн BLRT Grоup долучився до створення Центру медичної допомоги у Дніпрі та закупівель апаратів штучної вентиляції легень для нього.

Як повідомляє міністерство, українська приватна компанія «Ілляшев та партнери», яка має вихід на ринок Естонії, співпрацює з неурядовою організацією «Товариство Червоного Хреста та Червоного Півмісяця» щодо «низки проєктів гуманітарної допомоги Україні у зв’язку із пандемією COVID-19». Ця допомога передбачає забезпечення захисними масками, костюмами та засобами гігієни.

Двічі протягом року президент Володимир Зеленський контактував із прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу щодо надання Україні гуманітарної допомоги. У липні з цього ж питання спілкувалися міністри охорони здоров’я двох країн Яаков Ліцман та Максим Степанов, які домовилися, що Україна зможе отримати ізраїльську вакцину, коли Тель-Авів завершить випробування.

Індія навесні надала Україні препарат гідроксихлорохін, який один час вважався одним із ймовірних ліків від коронавірусної хвороби. Крім того, уточнюють у МЗС, у вантажі індійської гуманітарної допомоги була партія вакцин від тифу, менінгіту, холери і малярії для українських військових, які виконують миротворчу місію в Демократичній республіці Конго.

Канада планує, окрім вже виділених коштів, надати 700 тисяч доларів до гуманітарного фонду для України, виділити 290 тисяч доларів для місцевих громад, а також засоби захисту й обладнання Національній поліції, Національній гвардії, Міністерству оборони, судовій системі та муніципальним органам.

Китай наразі розглядає надання владою провінції Гуандун товарів першої необхідності Київській області. Також МЗС повідомляє про «забезпечення комунікації» з офісом заснованика Alibaba Group Джека Ма щодо передачі Україні 50 тисяч тест-наборів для діагностики коронавірусу.

Читайте також: ВООЗ: Китай погодився прийняти слідчу групу, яка дослідить походження коронавірусу SARS-CoV-2

Уряд Німеччини, окрім наданої допомоги, працює над скеруванням 150 мільйонів євро кредиту на боротьбу з епідемією та передачею українському МОЗ 18 апаратів ШВЛ на суму понад 500 тисяч євро.

МОЗ також у травні на виконання доручення тодішнього віцепрем’єр-міністра з питань євроінтеграції Вадима Пристайка передав посольству України в Сингапурі інформацію «щодо можливості залучення гуманітарної допомоги з боку сінгапурського Фонду Temasek для боротьби з коронавірусом в Україні (15 тисяч ПЛР-тестів Fortitude 2.0)».

Держава-анклав Суверенний Мальтійський орден, розташована в Римі, окрім вже наданої допомоги, повідомила український МОЗ про можливість надання:

500 упаковок препарату Flectormed Medic (7 пластирів у кожній упаковці, діюча речовина – диклофенак, термін придатності – травень 2021 року),
500 упаковок Vicks Flu Giorno e Notte VICKS, у кількості (12+4 таблеток у кожній упаковці, діюча речовина – парацетамол, псевдоефедрину гідрохлорид, дифенгідраміну гідрохлорид, термін придатності – червень 2021 року)

МЗС також повідомляє про допомогу приватних компаній Туреччини. Зокрема Анкара організувала допомогу від мобільного оператора Lifecell: два апарати ШВЛ та безоплатні мобільні послуги для лікарів, пільговий мобільний зв’язок для громадян України.

Холдингова турецька компанія «Онур Груп» надала 10 мільйонів гривень лікарням Львова та області: три мобільні рентген-системи вартістю майже у 7 мільйонів гривень та інше медичне обладнання, засоби індивідуального захисту. Guris Holding надала допомогу у розмірі 1,1 мільйонів гривень Одеській області.

Limak Holding надала засоби індивідуального захисту, респіратори FFP2 та одну реанімацію в лікарні Києва. Турецько-українська асоціація бізнесменів TUID надала пральні машини турецької марки BEKO інфекційним лікарням у Львівській та Херсонській областях.

Читайте також: Низка європейських лідерів самоізолювалися через позитивний діагноз Макрона на COVID-19

Швейцарія заявила про готовність надати гуманітарну допомогу 11 лікарням на сході України на суму понад 1,5 мільйона франків (47,3 мільйона гривень). Як заявляє МЗС, Швейцарське бюро співробітництва в Києві планує надати буде для боротьби з короновірусом 200 000 франків (6,3 мільйона гривень).

«Федеральна вища технічна школа Цюриха та дирекція українського державного підприємства «Новатор» ведуть переговори щодо спільної розробки прототипу апарату ШВЛ з використанням досвіду українських та швейцарських експертів, а також залучення потужностей ДП «Новатор». Станом на 1 липня 2020 року був підписаний Меморандум про взаєморозуміння між МЗС України та Федеральним департаментом закордонних справ Швейцарії з метою створення передумов для фінансування швейцарським урядом проєкту з розроблення апаратів ШВЛ на базі ДП «Новатор» з використанням досвіду експертів Федеральної вищої технічної школи Цюриха», – йдеться у відповіді МЗС.

Читайте також: У Німеччині розпочався новий локдаун – на тлі рекорду смертності від COVID-19

Японія, своєю чергою, включила Україну до переліку держав, які можуть отримати безоплатну партію експериментального препарату для лікування COVID-19 Favipiravir, відомого в цій країні як Avigan в кількості 12,2 тисячі пігулок, яких може вистачити на понад сотню пацієнтів. Це стане можливо після спільних клінічних тестувань ліків.

У жовтні Кабінет міністрів ухвалив проєкт угоди з урядом Японії про «надання гуманітарної допомоги Україні у вигляді лікарського засобу Favipiravir». Уряди обмінялися відповідними нотами 19 жовтня.

Крім того, японська компанія Medical&Biological Laboratories заявила про готовність передати 1000 пробних ПЛР-тестів для діагностики коронавірусу FLUOROSEARCH Novel.

«Посольством України в Японії проведено переговори з представниками японської компанії «Marubeni Protechs Corporation» (входить до складу торговельного дому «Marubeni Corporation»), за результатами яких японська сторона висловила готовність надати медичні засоби/обладнання для протидії поширенню в Україні COVID-19. Питання визначення потреб української сторони опрацьовується з МОЗ України», – повідомили в дипломатичному відомстві.

Крім того, у МЗС нагадали й про допомогу, яку Україна надавала за кордон. 4 квітня Київ надіслав 20 українських медиків до Італії для допомоги в протидії епідемії коронавірусної хвороби.

«8 квітня 2020 р. Україна відправила до Італії п’ять тон спеціальних санітайзерів для дезінфекції лікарень і рук медичних працівників. Друга партія гуманітарної допомоги загальною вагою п’ять тон, що містила засоби дезинфекції, була направлена до Італії 15 квітня 2020 року», – йдеться в повідомленні.

 

Налаштований по-бійцівськи. Вітренко заявив, що готовий боротися за посаду в уряді

Колишній виконавчий директор компанії «Нафтогаз Україна» Юрій Вітренко і надалі лишається відкритим до пропозицій щодо роботи в уряді, попри те, що напередодні депутати не підтримали його кандидатуру на посаду першого віцепрем’єр-міністра і міністра  енергетики. Про це Вітренко заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода. 

«Якщо фракція ще раз мене запропонує, я не зможу сказати «ні». В мене є певні бійцівські риси, мене це не те що заводить, але коли ти вже ув’язався в якусь бійку, то треба доводити справи до кінця», – зазначив Вітренко. 

За словами Вітренка, після того, як депутати не проголосували за його кандидатуру, його до себе викликав президент Володимир Зеленський і вони «вже  неодноразово зустрічалися».  Вітренко не уточнив, про що саме під час цих зустрічей він говорив з президентом, але натякнув, що Зеленський і надалі хоче бачити Вітренка в уряді.

«Президент налаштований теж по-бійційвськи – загалом і до мене зокрема», – сказав Вітренко. 

 

17 грудня, після голосування у парламенті, стало відом, що Верховна Рада може повторно розглянути питання про призначення Юрія Вітренка першим віцепрем’єр-міністром – міністром енергетики у січні. Про це заявив глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

«Будемо мобілізувати голоси, я думаю, у січні. Це десь числа 25-го», –  зазначив Арахамія

17 грудня Верховна Рада не призначила Юрія Вітренка першим віцепрем’єр-міністром і міністром енергетики.

Депутати «Слуги народу» дали 153 голоси за призначення Вітренка, представники «За майбутнє» – 18, «Довіри» – 12, також його підтримали троє позафракційних.

Юрій Вітренко працював виконавчим директором компанії «Нафтогаз Україна». 16 липня цього року він повідомив про звільнення.

Нідерландський суд повідомив розклад наступних засідань у справі MH17

Окружний суд Гааги в Нідерландах повідомив розклад наступних засідань і початок розгляду по суті в справі щодо перших обвинувачених у збитті літака рейсу MH17 «Малайзійських авіаліній» над Донбасом 2014 року.

За повідомленням, слухання справи по суті, як очікується, почнеться 7 червня 2021 року, в понеділок.

Іще перед тим відбудеться низка інших засідань.

Як нагадав суд, підготовча стадія у справі завершилася 25 листопада. Тоді суд передав матеріали справи слідчому судді для додаткового розслідування. Нині, виходячи з повідомлень слідчого судді цьому судові про поступ у розслідуванні, суд уклав попередній графік подальших слухань.

Зокрема, наступне з них призначене на 1 лютого 2021 року. На ньому мають розглянути такі теми, як поступ додаткового розслідування і статус позовів про відшкодування збитків, які подадуть родичі жертв загиблих у літаку, а також подання Прокуратури Нідерландів про перевірку реконструкції збитого літака рейсу MH17, яка мала б уточнити відповідність його пошкоджень ураженню ракетою зенітно-ракетного комплексу «Бук».

Далі, на слуханні 15 квітня 2021 року, суд має вирішити, чи здійснювати таку перевірку, і в разі позитивного рішення також те, коли її здійснювати. Якщо суд схвалить її, вона, як очікують, відбудеться в травні 2021 року.

І далі, якщо додаткове розслідування слідчого судді буде просуватися, як очікується, суд почне розгляд кримінальної справи по суті 7 червня.

Під час останнього з підготовчих засідань суду 25 листопада суд, зокрема, відмовився розглядати альтернативні версії катастрофи літака рейсу MH17, про що клопотав захист одного з обвинувачених.

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук» зі складу Збройних сил Росії, доставленого перед тим із Росії і відразу після збиття вивезеного назад. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.

Перший кримінальний судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17 – за першими результатами кримінального розслідування, яке веде в Нідерландах міжнародна Спільна слідча група (JIT), – почався 9 березня. Його веде Окружний суд Гааги, а слухання відбуваються в Судовому комплексі Схіпгол на території однойменного аеропорту біля Амстердаму. Відтоді з перервами відбулася низка судових сесій на підготовчій стадії в цій справі.

Обвинувачені – троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР»; Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ»; Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», підполковник запасу повітряно-десантних військ Росії, який на окупованій частині Донбасу отримав «звання полковника» і був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку в цьому процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

Тим часом слідство не виключає, що зможе зібрати достатні докази, щоб притягти до відповідальності й інших можливих призвідників загибелі людей у збитому літаку.

Зеленський призначив Старуха головою Запорізької ОДА

Президент Володимир Зеленський призначив Олександра Старуха головою Запорізької обласної державної адміністрації, повідомляє Офіс президента 18 грудня.

Сьогодні ж Зеленський підписав відповідний указ, звільнивши перед цим його попередника Віталія Боговіна. Боговіна днями обрали головою Запорізької обласної ради.

16 грудня уряд України погодив призначення на посаду голови Запорізької обласної державної адміністрації її ексочільника Олександра Старуха. Він керував облдержадміністрацією упродовж двох років за часів президента Віктора Ющенка і був знятий з посади з приходом до влади президента Віктора Януковича.

Читайте також: У Запоріжжі в суді опротестовують рішення про обрання головою облради очільника ОДА Боговіна

Олександр Старух народився у Запоріжжі 1973 року. Закінчив історичний факультет Запорізького державного університету, зараз – Запорізький національний університет. Має науковий ступень – кандидат історичних наук. Учасник Помаранчевої революції та Революції гідності в Запоріжжі. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. Одружений. Має двох дітей.

У 1998-2004 роках Олександр Старух викладав у Запорізькому державному університеті. З 2005 по 2008 роки працював на різних посадах у Секретаріаті президента, в т.ч. обіймав посади заступника та керівника Керівник Головної служби регіональної політики Секретаріату Президента України. З травня 2008 по березень 2010 року очолював Запорізьку обласну державну адміністрацію.

Після звільнення з посади голови Запорізької ОДА Старух займався науковою та політичною роботою. Зокрема, з серпня 2013 по липень 2020 року очолював Запорізьку обласну організацію ВО «Батьківщина». У 2015-2019 році був депутатом Запорізької обласної ради, був головою фракції «Батьківщини». Також двічі у 2012 та 2014 роках Старух балотувався від «Батьківщини» у народні депутати, однак не пройшов до парламенту.

За час протестів у Білорусі в посольства України просили допомогу 20 людей – Кизим

За весь час протестів у Білорусі, які тривають від серпня, до посольства України по допомогу зверталися 20 людей, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода посол України в Білорусі Ігор Кизим.

«Що стосується кількості затриманих: будь-яке посольство чи консульство реагує тільки на тих, хто звертається, і декларує, що хоче допомоги. Таких людей, якщо брати за весь період, було людей 20, які сиділи там, просили нашої допомоги, з якими працювали наші консули і сприяли їхньому звільненню», – повідомив посол, відповідаючи на запитання, скількох українців затримували на акціях у Білорусі.

«Але, в будь-якому випадку, є велика група людей, яка не звертається по допомогу до посольства чи консульства. Чому? Деякі акції протестні відбувались настільки швидко, і настільки велику кількість людей забирали, що на наступний день складали протокол, і відпускали під зобов’язання ніколи більше не брати участь у таких акціях. Тому цих людей ми навіть не фіксували», – додав він.

За його словами, на всі запити до білоруського МЗС із проханням надати дані про кількість людей, які були заарештовані чи затримані, оперативної відповіді посольство не отримувало.

«А пізніше вона приходила, але там уже була зовсім інша кількість людей… Відмова йде, як правило, і адвокатам, і нашим консульським співробітникам. Мовляв, зараз COVID-19 , не час спілкуватись особисто з тими, хто затриманий там», – сказав Кизим.

Посол також повідомив, що представників диппредставництва не допускають до українця, якого арештували за участь в білоруських протестах два тижні тому.

«Я не можу назвати прізвища, тим більше, що це людина, яка була затримана під час такої ж протестної акції два тижні тому, і зараз вона перебуває там. У нас, на жаль, немає контакту. Ми написали відповідні прохання, щоб зустрітися з ним, але відповідь приблизно така, як я вам казав перед цим. Ми продовжуємо працювати», – сказав посол.

За його даними, це людина, яка живе в Білорусі тривалий час, але має український паспорт.

Від серпня в Білорусі тривають масові протести проти режиму Олександра Лукашенка, якого ЦВК країни оголосила переможцем президентських виборів 9 серпня. Учасники протестів заявляють про масштабні фальсифікації і вимагають відставки Лукашенка, який балотувався на шостий термін поспіль. При розгонах маніфестацій постраждали сотні людей, тисячі були затримані, багато хто розповів про тортури і знущання в СІЗО.

Сам Лукашенко стверджує, що голосування було чесним, а протести проти нього зрежисовані з-за кордону.

Були контакти на рівні спецслужб і розмова президентів – посол про «вагнерівську спецоперацію»

У рамках затримання на території Білорусі групи російських бойовиків ПВК «Вагнера» в липні 2020 року відбувалися контакти на рівні спецслужб двох країн і розмова президентів. Це підтвердив посол України в Білорусі Ігор Кизим в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.

«Я так розумію, що йшлося про контакти на рівні спецслужб. Я знаю, що такі «вагнерівці» були, вони були захоплені білоруськими силовими структурами. Потім відбулась розмова наших президентів, і вони про щось домовились. Наскільки я розумію, була домовленість певну кількість людей віддати. Я тільки можу підтвердити факт, що такі розмови були щодо передачі або засудження цих осіб тут в Білорусі. Тому що були навіть докази участі цих осіб в операціях на Донбасі проти українського населення», – зауважив посол.

Ігор Кизим, водночас, додав, що ні він особисто, ані посольство не були залученими до цих переговорів. Зазвичай подібні контакти відбувають напряму між спецслужбами, оминаючи дипломатів, сказав він.

29 липня в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрює їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» ​«надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.

Україна просила видати їй затриманих бойовиків, бо вони брали участь у бойових діях на Донбасі і воювали проти ЗСУ.

Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 з 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.

18 серпня у соцмережах і деяких ЗМІ, які посилалися на неназвані джерела, з’явилася інформація про те, що затриманих у липні в Білорусі російських бойовиків насправді планували затримати українські спецслужби, які понад рік вели операцію з розшуку і затримання причетних до злочинів на Донбасі, зокрема до збиття малайзійського літака рейсу MH17.

За повідомленнями, бойовикам, які воювали на Донбасі, нібито запропонували «роботу» від імені російської приватної військової компанії, щоб «виманити» їх з Росії. Під запис вони нібито розповідали про свою участь у бойових діях на Донбасі.

18 серпня ці записи, автентичність яких наразі перевірити неможливо, були оприлюднені.

За даними ЗМІ, зокрема, видання «Українська правда», після того, як силовики доповіли про спецоперацію Офісу президента, вона була зірвана, ймовірно, через витік інформації.

Служба безпеки України назвала російським фейком й інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків ПВК «Вагнера» в Білорусі і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави».

Схожу заяву зробили начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов і голова Офісу президента Андрій Єрмак.

Повне інтерв’ю з послом України в Білорусі Ігорем Кизимом читайте на сайті Радіо Свобода після 11:00.

Голова МЗС України радить Тихановській «чітко» визначитися з позицією щодо Криму

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, говорячи про можливий візит до Києва лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської, вказав на те, що вона повинна «чітко» визначитися з позицією щодо Криму.

«Наші люди спілкувалися, я був готовий провести з нею телефонну розмову. Але я передав, що дуже важливо, щоб у пані Тихановської була чітка позиція щодо російської агресії проти України. Це в її ж інтересах, тому що, умовно кажучи, якщо вона приїде в Україну і почне спілкуватися зі ЗМІ, першим питанням буде: «Чий Крим?». І будь-яка нечітка відповідь зіграє проти самої пані Тихановської. Тому я тут більше навіть про неї дбаю, ніж про себе», – зазначив Кулеба в інтерв’ю Радіо НВ.

Раніше в ексклюзивному інтерв’ю Радiо Свобода Тихановська сказала, що Крим належить Україні за міжнародним законом. Але на уточнювальне питання про те, чий Крим де-факто, опозиціонерка відповіла: «маємо те, що маємо».

У розпал президентської кампанії в Білорусі – 27 липня цього року – Тихановська заявила, що Крим «фактично є російським».

А в інтерв’ю інтернет-виданню «Медуза», опублікованому теж 27 липня, кандидат у президенти Білорусі від опозиції ухилилася від прямої відповіді на питання, що стосується анексованого Росією українського півострова.

Компанії, дотичні до Медведчука і Козака, зводять першу транскордонну канатну дорогу між Росією і Китаєм

Компанії, пов’язані з родиною голови політради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука та його соратника Тараса Козака, зводять канатну дорогу між Російською Федерацією та Китаєм. Після закінчення будівництва в Амурській области російська влада обіцяє його реалізаторам податкові пільги для комерційної діяльності на кордоні двох країн. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» – спільному проєкті Радіо Свобода та UA:Першого «Дорога в Китай».

Журналісти встановили, що Олександр Баримов – власник і директор російської компанії «ЗЕД Девелопмент», що зводить канатну дорогу, водночас є гендиректором АО «Ньюйол». «Ньюйол» входить в структуру «Юг Энерго» – компанії, бенефіціарною власницею якої, відповідно до декларації Медведчука, є його дружина – телеведуча Оксана Марченко.

Журналісти повідомляють, що Баримов спільно користувався однією автівкою із Олександром Мартиненком – засновником АО «Ренессанс», бенефіціарною власницею якої, відповідно до декларації Медведчука, є Оксана Марченко.

Крім цього, у Марченко із Баримовим є фінансові взаємовідносини – придбання цінних паперів – на значні суми (понад 133 мільйона рублів – це приблизно 2,1 мільйона доларів). А в період із 2016 по 2018 рік той же Олександр Баримов керував російською фірмою соратника Медведчука – народного депутата Тараса Козака ООО «Добробут Инвест» (Козак декларував цю компанію як власну у 2015, 2016, 2017 і 2018 роках).

Водночас, вказують «Схеми», зв’язок із родиною Медведчука прослідковується і через інвестора будівництва канатної дороги – групу компаній «Регіон».

ГК «Регіон», як зазначено на її сайті, контролюється російським бізнесменом Сергієм Сударіковим, якого у російських ЗМІ називають близьким до Ігоря Сєчіна – очільника «Роснєфті» і давнього друга президента Росії Володимира Путіна.

У листопаді минулого року російський «Інтерфакс» повідомив, що брат Віктора Медведчука Сергій Медведчук «бере участь в ухваленні рішень щодо розвитку ПАТ «Аптечна мережа 36,6». Крупним акціонером цієї компанії є «Московський кредитний банк» із концерну «Россіум», який тоді очолював Сергій Сударіков.

Віктор Медведчук в коментарі журналістам підтвердив, що його брат Сергій співпрацює із вказаними компаніями, водночас заперечив свій бізнес-інтерес у зведенні канатної дороги та своє знайомство із Олександром Баримовим.

«Якщо мій брат працює менеджером в якійсь структурі, то чому я повинен до цього мати якесь відношення? І Баримова я не знаю. Невже ви думаєте, що я знаю всіх сьогодні менеджерів тієї чи іншої структури, де моя сім`я чи моя дружина є бенефіціаром?» – зазначив Медведчук.

Власник і директор «ЗЕД Девелопмент» Олександр Баримов на повідомлення та дзвінки журналістів не відповів. У групі компаній «Регіон» у відповідь на запит зазначили, що бачать вигоду в будівництві через високий пасажиропотік – 1 мільйон на рік, а також перспективу отримати статус резидента особливої території «Приамурська», що передбачає податкові пільги заради розвитку кооперації між Росією та Китаєм.

Як повідомляли «Схеми», Родина Віктора Медведчука володіє низкою компаній, які беруть участь у видобутку і переробці нафтопродуктів на території Росії. Це, зокрема: «НЗНП Трейд» – компанія, яка на сумнівному конкурсі отримала право видобувати нафту на Гавриківському родовищі у Ханти-Мансійському окрузі; ТД «НЗНП» – компанія, яка займається продажем нафтопродуктів; «Югтранс-НЗНП» – компанія-перевізник; і АТ «НЗНП» («Новошахтинський завод нафтопродуктів»). Як встановили журналісти програми «Схеми», нафтопродукти цього підприємства, попри суворі санкції США, накладені на Віктора Медведчука у 2014 році, постачаються у порт Г’юстона для американської корпорації Exxonmobil.

 

Сполучені Штати засуджують продаж кримської «Масандри» соратнику Путіна – представник США в ОБСЄ

Сполучені Штати засуджують продаж кримського винзаводу «Масандра» структурам банку «Росія», основним акціонером і колишнім головою ради директорів якого є Юрій Ковальчук, якого ЗМІ називають «касиром Путіна». Про це на засіданні Постійної ради ОБСЄ у Відні 17 грудня заявив постійний представник США при ОБСЄ Джеймс Гілмор, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Крим.Реалії».

«Окупаційна влада цього тижня спостерігали за продажем найбільшого винного заводу Криму одному з соратників президента Путіна, що стало ще одною образою жителів Криму, які є громадянами України», – заявив Гілмор.

Також він нагадав, що у російському ув’язненні залишається понад 90 кримчан.

 

«Повідомлення про жорстоке поводження і тортури широко поширені. Буквально цього тижня адвокати 12 кримськотатарських політв’язнів відвідали своїх клієнтів, яких утримують у двох в’язницях в Башкортостані. За їх словами, один з ув’язнених серйозно хворий і мав позитивний тест на коронавірус, в той час як шість інших відчувають симптоми, аналогічні симптомам коронавірусу, але ще не пройшли тестування. Також нещодавно було зареєстровано кілька випадків коронавірусу серед кримськотатарських політв’язнів, що містяться у СІЗО Сімферополя. Всі, хто був несправедливо ув’язнений, повинні бути звільнені», – наголосив постійний представник США при ОБСЄ.

Він додав, що умови утримання в тюрмах в анексованому Криму і в Росії піддають життя і здоров’я цих та інших ув’язнених підвищеному ризику під час пандемії.

 

«Окупаційна влада продовжують використовувати пандемію як привід для розправи над тими, хто виступає проти окупації. Наприклад, 11 грудня суд оштрафував Венеру Мустафаєву, матір ув’язненого лідера «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва, за нібито порушення пов’язаних з коронавірусом обмежень на проведення громадських зібрань, коли вона провела одиночний пікет біля будівлі суду, де засудили її сина до 14 років в’язниці», – повідомив Гілмор.

Джеймс Гілмор також підкреслив, що США засуджують підписання закону, який «посилює покарання за критику російської окупації або просто за ствердження правди про те, що Крим – це Україна».

 

14 грудня стало відомо, що російська влада окупованого Криму продала винний завод «Масандра» дочірній структурі банку «Росія», який належить наближеному до президента Росії олігарху Юрію Ковальчуку.

«Південний проєкт» заплатив за «Масандру» на електронному аукціоні 5 327 177 000 рублів (це понад 2 мільярди гривень). «Південний проєкт» отримав завод за ціною, яка незначно перевищує стартову.

Завод «Массандра» був побудований у 1894 році. Зараз підприємство володіє 4 тисячами гектарів виноградників на 180 кілометрах кримського узбережжя.

 

Українські делегати поїдуть на сесію ПАРЄ в січні – Ясько

Народні депутати-члени делегації України до Парламентської асамблеї Ради Європи планують відвідувати січневу сесію ПАРЄ, повідомила голова делегації України в установі, представниця «Слуги народу» Єлизавета Ясько 17 грудня.

За її словами, такого рішення делегати дійшли на екстреному засіданні.

Читайте також: В МЗС нагадали Раді Європи про кризу довіри після безумовного повернення Росії до ПАРЄ

«Представники усіх фракцій одноголосно висловилися, що треба їхати на січневу сесію в ПАРЄ. Як відомо, в листопаді було ухвалено рішення, що зимова сесія ПАРЄ 21 року відбудеться у так званому гібридному форматі. Людською мовою це означає, що делегації, які можуть/хочуть працювати – їдуть до Страсбурга, решта делегацій візьмуть участь онлайн», – написала депутатка.

Вона зазначила, що за особисту участь у сесії висловилися представники всіх фракцій одноголосно.

У вересні ПАРЄ скасувала сесію, заплановану на жовтень 2020 року, через пандемію коронавірусу.

Січнева сесія Парламентської асамблеї запланована на 25-28 січня 2021 року.

Шкарлет «не є якимось чудовиськом, яке поїдає освіту» – Корнієнко про призначення голови МОН

Голова фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко прокоментував Радіо Свобода призначення Сергія Шкарлета міністром освіти.

На думку лідера фракції більшості, побоювання, викликані призначенням Шкралета виконувачем обов’язків, не справдилися.

«За цей час, який пройшов із першого голосування – тоді я мав більше сумнівів, звісно, зараз я вже менше їх мав, тому що за цей час більшість «страшилок» про Шкарлета, які розповсюджувалися, не справдилися. Він не є якимось чудовиськом, яке поїдає освіту, він працює. Є питання різні виробничі, я навіть деякі питання йому ставив у робочому порядку, але він на них зазвичай дуже коректно, фахово відповідає. Я думаю, що майбутнє в української освіти з таким міністром точно є», – заявив він.

Корнієнко також позитивно відгукнувся про відсутність підтримки кандидатури Шкарлета з боку парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій.

«У такій ситуації комітет буде краще виконувати контрольну функцію, яку він зазвичай у нас в парламенті традиційно гірше виконує, ніж законодавчу», – вважає народний депутат.

Водночас представники кількох інших фракцій, які не підтримали призначення, розкритикували кандидатуру Шкарлета. Представник «Батьківщини» Михайло Волинець назвав колишнього виконувача обов’язків «не компромісною фігурою».

Читайте також: «Нова коаліція» і «уряд на трьох»: у чиїх інтересах відбуваються зміни у виконавчій владі?

«Тим більше – яка суперечка в освіті (освітянській спільноті – ред.). Виконавча влада мала б на це також реагувати. І ми повинні з парламенту, як законодавча гілка влади, подавати хороший сигнал і, очевидно, й самі мали б допрацьовувати і з Офісом президента, і виконавчою гілкою влади. Такої співпраці, очевидно, немає», – підсумував він.

Представник «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович, який критикував Шкарлета і в сесійній залі, сказав Радіо Свобода, що виступає проти цього призначення через «професійні і моральні якості» Шкарлета, зокрема через його роботу за часів міністра освіти Дмитра Табачника.

«Людина, звинувачена в плагіаті, зараз буде очолювати Міністерство освіти і науки – це абсолютно неприпустимі речі. Прикро, що сьогодні з другої спроби все-таки його було обрано на цю посаду… Думаю, що це, окрім всього іншого, ще й ляпас тим десяткам науковців, які звернулися до народних депутатів з приводу того, що не можна таку людину з такими професійними й моральними якостями обирати міністром освіти», – заявив він.

Читайте також: Парламент не призначив Вітренка міністром енергетики

Про таке звернення, зокрема, повідомляла напередодні народна депутатка від «Голосу» Наталія Піпа. За її заявою напередодні, вона отримала листа з підписами 300 науковців, студентів і освітян із проханням не допустити призначення Шкарлета.

«Ключове, що змінює, поки він був т.в.о. – він не мав права голосу на Кабміні. Зараз він почувається вже впевненіше як міністр», – пояснила Піпа Радіо Свобода.

Вона висловила думку, що в призначенні Сергія Шкарлета були зацікавлені деякі ректори вищих навчальних закладів. Власне, президент Володимир Зеленський і сам визнавав, що консультувався з очільниками ВНЗ, перш ніж запропонувати Шкарлета на посаду очільника МОН.

«Ця людина є пристосуванцем, який буде задовольняти тих, хто не хоче змін в освіті, а хоче зберегти старі схеми і, ймовірно, продавати місця. Ну і його заяви про те, що можна скасувати ЗНО для заочників або «Нову українську школу почати з п’яти років»… Тобто його задовольняє все, що відбувається, і те зокрема, які зарплати мають освітяни і який рівень освіти в країні», – сказала парламентарка.

Верховна Рада призначила Сергія Шкарлета міністром освіти і науки 17 грудня. Більшість голосів дала фракція «Слуга народу», також його підтримали представники «Опозиційної платформи – За життя», «За майбутнє», «Довіри» і семеро позафракційних депутатів.

Голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак («Слуга народу») повідомив, що комітет рекомендував парламенту самостійно ухвалити рішення шляхом голосування. Відтак комітет не висловив конкретної підтримки кандидатурі Шкарлета.

Профільний комітет парламенту не підтримав кандидатуру Сергія Шкарлета і в червні 2020 року. Зрештою Кабінет міністрів призначив його виконувачем обов’язків міністра освіти і науки.

Шкарлет став міністром освіти – рішення Верховної Ради

Парламент 17 грудня підтримав кандидатуру чинного виконувача обов’язків міністра освіти і науки Сергія Шкарлета на посаду міністра. За висловилися 226 народних депутатів, проти – 43, утрималися 39, не голосували 35 парламентарів.

Зокрема за призначення проголосував 171 народний депутат від «Слуги народу», 20 – від «Опозиційної платформи – За життя», 12 від партії «За майбутнє», 16 представників «Довіри» і семеро позафракційних.

Представляючи кандидата, прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що він «має значний професійний досвід і знає сферу освіти зсередини».

Читайте також: «Нова коаліція» і «уряд на трьох»: у чиїх інтересах відбуваються зміни у виконавчій владі?

Сам Шкарлет під час виступу заявив, що в приіоритеті його роботи стоїть розвиток проєкту «Нова українська школа».

«Ми затвердили базовий компонент – 5-9 клас, і на сьогодні рухаємося в тому напрямку щоб створити в обов’язковому порядку ті речі, які дають можливість формувати концепцію робочих навчальних програм в кожному з напрямків освіти», – заявив він.

Представники опозиційних партій розкритикували кандидатуру Шкарлета за зниження бюджетних видатків на освіту в бюджеті 2021 році та незабезпечення вчителів засобами захисту під час пандемії.

Крім того, народний депутат від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович закинув Шкарлету його підтримку «Партії регіонів» та Віктора Януковича під час його президентства. У відповідь Шкарлет заявив, що працював та отримував державні відзнаки не тільки за Януковича, а й за часів співголови фракції «ЄС», п’ятого президента Петра Порошенка.

Читайте також: Партія регіонів, плагіат, Табачник і корупція: інтерв’ю з т.в.о. міністра освіти Сергієм Шкарлетом

Голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак («Слуга народу») повідомив, що комітет рекомендував парламенту самостійно ухвалити рішення шляхом голосування. Відтак комітет не висловив конкретної підтримки кандидатурі Шкарлета.

Профільний комітет парламенту не підтримав кандидатуру Сергія Шкарлета і в червні 2020 року. Зрештою Кабінет міністрів призначив його виконувачем обов’язків міністра освіти і науки.

Парламент не призначив Вітренка міністром енергетики

Верховна Рада не призначила Юрія Вітренка першим віцепрем’єр-міністром і міністром енергетики.

Депутати «Слуги народу» дали 153 голоси за призначення Вітренка, представники «За майбутнє» – 18, «Довіри» – 12, також його підтримали троє позафракційних.

Юрій Вітренко працював виконавчим директором компанії «Нафтогаз Україна». 16 липня цього року він повідомив про звільнення.

Читайте також: «Нова коаліція» і «уряд на трьох»: у чиїх інтересах відбуваються зміни у виконавчій владі?

На посаді у «Нафтогазі» Вітренко відповідав, зокрема, за газові переговори з Росією. Також команда на чолі з виконавчим директором «Нафтогазу» вела судові процеси з «Газпромом».

З 23 листопада обов’язки міністра енергетики тимчасово виконує Юрій Бойко. Його попередниця Ольга Буславець стала першою заступницею.

Сьогодні ж Верховна Рада призначила міністром аграрної політики та продовольства голову Держгеокадастру Романа Лещенка.

Зеленського назвали політиком і розчаруванням року – опитування

Одночасно політиком і розчаруванням 2020 року назвали українці президента Володимира Зеленського, свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 4 до 9 грудня.

Так, політиком року Зеленського назвали 20% опитаних. При цьому, зазначають автори дослідження, цей показник значно менший, ніж наприкінці минулого року (тоді політиком року його назвали 46%).

Крім того, 10% опитаних назвали політиком року Петра Порошенка, 5% – Юрія Бойка, 4% – Віктора Медведчука, 3% – Дмитра Разумкова, 3% – Юлію Тимошенко, 2% – Віталія Кличка, 2% – Володимира Гройсмана, 1% – Ігоря Смешка, 1% – Анатолія Шарія. 36,5% не змогли назвати жодного політика (у 2019 році таких було 24%).

«Попри те, що 20% респондентів назвали Володимира Зеленського політиком року, помітно більше (42%) назвали його розчаруванням 2020 року», – повідомили автори опитування.

Крім того, 10% розчаруванням року вважають Петра Порошенка, по 2% – Віктора Медведчука, Дениса Шмигаля, Юлію Тимошенко, Олега Ляшка, Олексія Гончарука, 1% – Святослава Вакарчука. Про розчарування усіма політиками заявили 5% респондентів, а 17% не змогли назвати нікого.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 4 по 9 грудня 2020 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Опитали 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

США ніколи не змиряться зі спробою Росії анексувати Крим – посольство

США вітають резолюцію Генеральної асамблеї ООН щодо порушення Росією прав людини у Криму. Про це йдеться у повідомленні посольства США в Україні.

«Ми вітаємо резолюцію Генеральної Асамблеї ООН, що закликає Росію дотримуватись зобов’язань як окупанта в Криму і негайно припинити вчиняти там порушення та знущання. Росія має звільнити незаконно затриманих українців і забезпечити безперешкодний доступ спостерігачів за правами людини. Ми ніколи не змиримось зі спробою Росії анексувати Крим», – мовиться у повідомленні.

 

Генеральна асамблея ООН 16 грудня ухвалила оновлену і посилену резолюцію про ситуацію з правами людини в окупованому Росією Криму. 

«Резолюція закликає посилити взаємодію у рамках міжнародних структур, аби змусити Росію як окупаційну владу виконувати зобов’язання згідно з міжнародним гуманітарним правом, забезпечити безперешкодний і повний доступ до Криму для міжнародних моніторингових місій», – повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Документ підтримали 64 країни-члена ООН, проти проголосували – 23 країни, утрималися – 86.

Раніше в МЗС України повідомили, що одним з ключових елементів оновленого проєкту резолюції став заклик про посилення взаємодії в рамках міжнародних платформ для тиску на Росію. Серед важливих положень, за даними відомства, є заклик до припинення кримінального переслідування за ухиляння від військового призову, засудження безкарності за насильницькі зникнення і констатація ролі ФСБ Росії в застосуванні тортур.

 

Закон про особливий статус Донбасу передали на підпис Зеленському

Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков підписав закон, який продовжує на рік дію статті 1 закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО)». 

Відповідна інформація розміщена на сайті парламенту.

Зазначається, що 16 грудня документ направлено на підпис президенту Володимиру Зеленському.

 

Верховна Рада підтримала відповідний законопроєкт напередодні, 15 грудня. Законопроєктом, зокрема, пропонується пролонгувати дію закону до 31 грудня 2021 року включно.

Закон про особливий порядок самоврядування на Донбасі авторства тодішнього президента Петра Порошенка Верховна Рада ухвалила у вересні 2014 року. Він передбачає, що особливий порядок на окремих територіях буде введений «після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України»

Жителі Криму можуть отримати онлайн-консультації в лікарів Херсонщини – представництво президента в АРК

Громадяни України, які проживають в анексованому Криму, мають можливість отримати онлайн-консультації у лікарів Херсонської області, повідомило Представництво президента в Автономній республіці Крим.

Згідно з повідомленням, кримчани можуть підписати декларацію з сімейним лікарем дистанційно і мати щоденний доступ до консультацій онлайн.

«Для цього не обов’язково перетинати адміністративний кордон і відвідувати лікарню в Херсонській області для підписання паперової декларації. Досить підписати її в онлайн-режимі, просто зателефонувавши і отримавши контакти вашого сімейного лікаря. На даний момент така послуга доступна тільки в Херсонській області, але органи влади працюють над системним вирішенням питання доступу до онлайн-послуг наших громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях», – йдеться в заяві.

Читайте також: Росія хоче посадити проукраїнського активіста з Криму Приходька на 11 років за ґрати – адвокат

Представництво оприлюднило номер гарячої лінії для кримчан в Херсонській обласній державній адміністрації з питань медичних послуг, за яким можна отримати консультацію і контактні дані сімейного лікаря.

Віцепрем’єр-міністр України, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков раніше стверджував, що українська влада готова розгорнути гуманітарні табори на адміністративному кордоні з Кримом через погіршення ситуації з поширенням коронавірусної інфекції і дефіцитом ліків на окупованому півострові.

Після цього перший віцеспікер підконтрольного Кремлю парламенту Криму Юхим Фікс заявив, що Криму і його жителям «не потрібна» допомога Києва в боротьбі з коронавірусною інфекцією.

Головою Дніпропетровської облради став висуванець «Слуги народу», земляк Зеленського

Головою Дніпропетровської обласної ради нового скликання став депутат від партії «Слуга народу» Микола Лукашук, арбітражний керуючий із Кривого Рогу. Його обрали на сесії облради 16 грудня.

До бюлетеня для таємного голосування було внесено одну кандидатуру.

За кандидатуру Лукашука проголосувало 95 депутатів. 14 депутатів обрали пункт «не підтримую жодну з кандидатур».

Новообраний голова подякував депутатам за довіру.

До складу обласної ради нового скликання входить 120 депутатів від семи партій.Найбільше мандатів у «Слуги народу» (30) та «Опозиційної платформи – За життя» (27). Найменше – у ВО «Батьківщина» (8).

На сесії 16 грудня депутати облради створили 7 фракцій.

Микола Лукашук є керівником некомерційної професійної організації «Національна асоціація арбітражних керуючих». Балотувався за списком «Слуги народу» також до Криворізької міської ради.

Рішення суду в Гаазі можуть мати «дуже великий» вплив на громадян Росії – Кориневич

Рішення Міжнародного кримінального суду в Гаазі можуть мати «дуже великий» вплив на російських громадян, попри те, що Москва заявила, що не визнає юрисдикцію МКС, заявив постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич.

«МКС не розглядає питання відповідальності держав, він розглядає питання відповідальності індивідів за скоєння найтяжчих міжнародних злочинів: геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів. Відповідно, оскільки Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду,… МКС може розглядати все, що відбувалося і відбувається на території України, незалежно від того, громадяни якої країни вчинили злочин», – сказав Кориневич в ефірі телеканалу «Настоящее время» (створений Радіо Свобода у співпраці з «Голосом Америки»).

«Тому, незважаючи на те, що Росія не ратифікувала Римський статут, незважаючи на її заяву про те, що вона не буде співпрацювати з МКС, російські громадяни все одно можуть бути відповідальними у МКС за злочини проти людяності і воєнні злочини, скоєні в Криму і на Донбасі, оскільки МКС має юрисдикцію щодо всієї території України», – додав він.

Кориневич висловив сподівання, що в основі майбутнього розслідування ситуації в Україні будуть «злочини, скоєні громадянами Росії і громадянами інших країн, які чинили їх, працюючи на окупаційні адміністрації Росії в Криму і на Донбасі».

Крім того, він сподівається, що найближчим часом Палата попереднього провадження МКС дасть дозвіл Офісу прокурора суду в Гаазі на відкриття цього розслідування. 

«Це зараз найголовніше…, щоб цей дозвіл був отриманий якнайшвидше і щоб розслідування відкрили. Після цього почнеться зовсім новий етап роботи, Офіс прокурора МКС буде працювати не тільки з інформацією в електронному і паперовому вигляді, а і з даними свідків, жертв, має почати працювати з доказами, тобто це вже буде більш слідча робота, а не лише канцелярсько-паперова. І на цьому етапі, на етапі розслідування має бути відкритий польовий офіс прокурора МКС у країні, по ситуації в якій проводиться розслідування, а це Україна», – заявив представник президента в АРК.

Коли буде відкритий цей польовий офіс – наразі невідомо, сказав Кориневич, як і те, скільки часу може тривати розслідування. 

«Це можуть бути місяці, можуть бути роки», – заявив він.

Прокурорка Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі Фату Бенсуда 11 грудня відзвітувала про завершення попереднього вивчення ситуації в Україні в контексті анексії Криму й війни на Донбасі. Зокрема, вона вказала, що на даний час «iснують розумнi пiдстави вважати, що широкий дiапазон дiянь, скоєних в контекстi ситуації в Україні, становлять воєнні злочини і злочини проти людяності в межах юрисдикції МКС».

У Запоріжжі за закритими дверима і без ЗМІ обрали голову облради

Частина депутатів Запорізької облради, що сьогодні зібралася на засідання під охороною невідомих, заявляє про обрання головою Запорізької облради Віталія Боговіна, який пройшов до ради за списками партії «Слуга народу». Про це також заявляє і сам посадовець, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Все відбулося в рамках чинного законодавства по регламенту, тому рішення прийнято одноголосно 43 депутатами. Була присутня більшість членів лічильної комісії – чотири (з семи – ред.)», – зазначив заступник голови лічильної комісії депутат облради від «Батьківщини» В’ячеслав Колесников.

Боговін сказав, що він склав повноваження голови ОДА. На питання журналістів, чому на засідання не були допущені ЗМІ, заявив, що це питання не до нього, Він також сказав, що не бачив, коли до зали, де проходило засідання, не допускали інших депутатів.

«Все було відзнято на відео, згідно регламенту. Протоколи були всі підписні. В реєстрі всі підписи в більшості. В межах закону», – наголосив Боговін.

 

В той же час один з лідерів місцевої організації ОПЗЖ, присутній на засіданні облради народний депутат Володимир Кальцев заявляє, що голосування частини депутатів обласної ради поза межами сесійної зали і за зачиненими дверима є захопленням влади у регіоні. Народний обранець також повідомив, що підготує відповідне звернення до керівництва СБУ щодо захоплення державної влади.

«Якщо правда те, що пишуть депутати, то на наших очах відбувається незаконне захоплення влади. Якщо ми побачимо, що губернатор обраний головою облради, то не знаю, де він міг бути обраний, в якому кабінеті і ким. Він так міг би і вдома на кухні обратися, дружину покликати, пару дітей і оголосити себе головою облради. Це чітке порушення статті Конституції. Кримінальний злочин», – заявив Кальцев.

Про захоплення влади також заявили і представники фракції «Європейська солідарність», які оприлюднили офіційне звернення з вимогою до правоохоронних органів надати відповідну оцінку подіям в Запорізькій обласній раді.

 

15 грудня мало продовжитися засідання першої сесії Запорізької обласної ради. Після того, як депутати від фракцій «Слуга народу», «Опозиційного блоку», «Єднання» та «Батьківшини» на чолі з головою ОДА Віталієм Боговіним залишили залу обласної ради і окремо зібралися у 300-ій залі Запорізької ОДА, туди прийшли депутати від ОПЗЖ, а також присутні на засіданні обласної ради народні депутати від ОПЗЖ Олександр Пономарьов і Владимир Кальцев. Втім, потрапити до приміщення вони не змогли – вхід до нього охороняли невідомі молодики, які раніше перебували біля приймальні голови ОДА і представилися ветеранами війни на Донбасі.

 

Депутати облради від ОПЗЖ покликали до 300-ої зали поліцію і вимагали від неї завести їх до зали. Згодом молодики покинули місце біля входу до 300-ої зали, втім зайти туди депутати від інших фракцій не могли – двері до зали були зачинені. Журналістів туди також не пускали і не запрошували.

Народний депутат від ОПЗЖ Володимир Кальцев заявив, що чотирьох депутатів у 300-му залі утримують насильно і вони хочуть покинути приміщення, і вимагав від поліції відкрити двері. Присутній на поверсі заступник голови обласної поліції заявив, що задокументував звернення нардепа і рішення про відкриття дверей має ухвалити слідчо-оперативна група.

Після прибуття слідчо-оперативної групи вхід до зали огородили стрічкою і поліція нікого не пропускала до входу. Згодом депутатів, які перебували у 300-ій залі ОДА, по одинці випускали через зачинені двері через запасний вхід зали з боку обласної ради. На питання кореспондента Радіо Свобода про те, що відбувається на засіданні у 300-ій залі ніхто з депутатів нічого не відповідав. Згодом біля приймальні голови ОДА Боговін і представник фракції «Батьківщина», екс-заступник Владислав Куценко дали брифінг, на якому повідомили про обрання голови обласної ради.

У фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Абдулгазієва погіршився слух у СІЗО – адвокат

Підконтрольний Росії Верховний суд окупованого Криму у вівторок, 15 грудня, відхилив апеляцію захисту у другій сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» на обмеження терміну ознайомлення адвоката з матеріалами одного з фігурантів справи Тофіка Абдулгазієва. Про це адвокат Еміль Курбедінов розповів «Кримській солідарності».

Він додав, що у Абдулгазієва у СІЗО почалися проблеми зі слухом.

«Він погано чує тепер. Він не знає, що з вухами відбувається, але слух у нього погіршився. Одне вухо трохи чує, більш-менш, інше – дуже погано чує», – розповів Курбедінов.

За словами Кубердінова, матеріали цієї справи вже направлені у Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону у Росії.

«Ми чекаємо етапування хлопців в Ростов-на-Дону», – наголосив адвокат.

 

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 16 жовтня розглянув клопотання слідчого ФСБ про обмеження терміну ознайомлення з матеріалами справи щодо фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір». Суд частково задовольнив клопотання слідства і встановив термін ознайомлення до 20 листопада.

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій в Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Міністр захисту довкілля і міністр у справах ветеранів подали заяви на звільнення – Разумков

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський та міністр у справа ветеранів Сергій Бессараб подали заяви про звільнення. Про це спікер Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив 15 грудня.

«Надійшли заяви про звільнення від двох міністрів: міністра захисту довкілля та природних ресурсів України та міністра у справах ветеранів», – сказав він наприкінці засідання Верховної Ради.

Читайте також: Верховна Рада ухвалила бюджет-2021

Разумков попросив профільні комітети зібратися на розгляд цих питань 16 грудня, щоб парламент зміг розглянути їх у сесійній залі.

Ані Абрамовський, ані Бессараб не повідомляли про причини своїх рішень.

Роман Абрамовський очолив Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів у червні 2020 року. Сергій Бессараб став міністром у справах ветеранів 12 березня 2020 року.

У НАЗК прокоментували рішення ВР щодо відновлення повноважень агенства

Ухвалення Верховною Радою рішення про відновлення повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) дозволить відомству запрацювати, заявив керівник НАЗК Олександр Новіков.

«Ухвалені законопроєкти справді дозволять НАЗК відновити свою роботу. Чиновники, які зазначили неправдиві відомості в деклараціях за попередні роки, через рішення КСУ не зможуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності… НАЗК розпочинає відновлювати роботу за всіма основними напрямками, керуючись положеннями прийнятих змін до закону України «Про запобігання корупції, – сказав Новіков.

Як йдеться на сайті відомства, НАЗК сформувало пропозиції щодо усунення яких в законі про запобігання корупції агентство внесе найближчим часом.

«Закон зобов’язує НАЗК інформувати Вищу раду правосуддя або КСУ про початок моніторингу способу життя будь-якого судді. Наслідки: Заходи із моніторингу способу життя суддів не будуть ефективними», – кажуть в НАЗК.

Також, як зазначають у відомстві, закон визначає, що складати протоколи щодо суддів мають право лише голова НАЗК та його заступники. Така практика може створити небезпечний прецедент – виписування окремих процедур щодо деяких категорій правопорушників.

«Це може дати право іншим категоріям — депутатам, поліцейським — також претендувати на окремі процедури щодо себе», – пояснюють у НАЗК.

Закон також зобов’язує НАЗК створити за допомогою програмних засобів «чергу» декларацій та інформувати декларанта про включення до цієї черги – «програмні засоби в цьому випадку не зможуть зробити процес ефективнішим» через несправжні декларації, зазначили в агенстві.

15 грудня Верховна Рада відновила повноцінну роботу Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), ухваливши внесення змін до закону «Про запобігання корупції». Перед тим у НАЗК скаржились, що уже 50 днів робота відомства «лишається на паузі» через рішення КСУ.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону «Про запобігання корупції», в тому числі деякі повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції. Зокрема, здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб; здійснення контролю та перевірки декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

Українська делегація пропонує розглянути питання обміну на засіданні ТКГ 15-16 грудня

Тристороння контактна група зі врегулювання ситуації на Донбасі 15-16 грудня проведе чергове засідання, на якому українська делегація пропонує розглянути низку питань, зокрема обмін утримуваними особами. Про це українська делегація повідомила напередодні на своїй сторінці у фейсбуці.

До розгляду пропонують такі питання:

звільнення утримуваних осіб,
розблокування російською стороною роботи КПВВ,
фіналізація домовленості про 19 ділянок розмінування,
фіналізація домовленості про чотири нові ділянки розведення,
забезпечення вільного й безперешкодного доступу СММ ОБСЄ до всієї території України,
міжнародних гуманітарних організацій – до утримуваних осіб.

Як йдеться в повідомленні, 15 грудня заплановане засідання підгруп (політичної, гуманітарної, безпекової та економічної), 16-го – загальне засідання ТКГ.

Минулого тижня уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила число утримуваних на окупованих територіях Донбасу громадян України: 241.

Перед цим віцепрем’єр, міністр із питань тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив, що питання про обмін утримуваними особами навряд чи вдасться вирішити до кінця нинішнього року.

Останній обмін утримуваними особами на Донбасі відбувся 16 квітня. Офіс президента повідомив, що з полону звільнили 20 українців. У контрольованих Росією угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» сказали, що українська сторона передала 14 осіб.

На початку серпня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив про підготовку нового обміну у форматі «100 на 100». Єрмак висловив сподівання, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не навів.

Президент призначив Лисого керівником Державного управління справами

Президент України Володимир Зеленський призначив керівником Державного управління справами Ігоря Лисого. Відповідний указ від 14 грудня оприлюднили на сайті Офісу президента.

«Призначити Лисого Ігоря Васильовича Керівником Державного управління справами з 15 грудня 2020 року шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», – мовиться у повідомленні.

Іншим указом Зеленський звільнив Лисого з посади заступника керівника Держуправління справами, та увільнив від тимчасового виконання обов’язків керівника цього відомства.

«Юридично нікчемне рішення»: Джеппар прокоментувала продаж «Масандри» в анексованому Криму

Заступниця міністра закордонних справ Еміне Джеппар назвала порушенням норм міжнародного гуманітарного права продаж винного заводу «Масандра» в окупованому Криму. Про це вона написала в своєму Твітері 14 грудня.

«Росія, як держава-окупант, в чергове зухвало порушила норми МГП. В умовах санкційної ізоляції в Кремлі за копійки пустили з молотка активи незаконно експропрійованогоПрапор Україниконцерну «Масандра» своїй же дочірній компанії. Це рішення юридично нікчемне і Росія нестиме за нього відповідальність», – заявила заступниця голови МЗС.

Сьогодні ж Джеппар повідомила, що очолила українську делегацію на онлайн-консультаціях із Європейським союзом щодо правових наслідків окупації Криму.

«Окремо привернула увагу до незаконного ведення бізнесу та відвідання окремими іноземними політиками Криму. Наголосила, що українська сторона і надалі не залишитиме такі порушення без належної уваги», – зазначила дипломатка.

14 грудня стало відомо, що російська влада окупованого Криму продала винний завод «Масандра» дочірній структурі банку «Росія», який належить наближеному до президента Росії олігарху Юрію Ковальчуку.

«Південний проєкт» заплатив за «Масандру» на електронному аукціоні 5 327 177 000 рублів (це понад 2 мільярди гривень). «Південний проєкт» отримав завод за ціною, яка незначно перевищує стартову.

Завод «Массандра» був побудований у 1894 році. Зараз підприємство володіє 4 тисячами гектарів виноградників на 180 кілометрах кримського узбережжя.

Нацбанк визнав неплатоспроможним банк екснародного депутата Фурсіна

Національний банк визнав неплатоспроможним «Місто Банк», який належить колишньому народному депутату Івану Фурсіну. Про це регулятор повідомив 14 грудня.

Як заявляють у НБУ, рішення має на меті захист інтересів вкладників та кредиторів установи.

«Проблеми в банку з капіталом відбулися через втрату одного з основних активів – підприємства з переробки сої у Херсонській області. Балансова вартість об’єкту нерухомості становила понад 271 мільйон гривень (майже 17% від усіх активів банку). У результаті втрати об’єкту капітал банку впав нижче нормативного рівня», – йдеться в повідомленні Нацбанку.

Читайте також: У Зеленського заявили про стабільність макроекономічної ситуації в Україні

За даними регулятора, частка «Місто Банку» від чистих активів платоспроможних банків становить 0,1%, тож визнання його неплатоспроможним не вплине на стабільність банківської системи.

78% з вкладників банку – 2 282 людини – отримують назад повний обсяг своїх вкладів, позаяк вони не перевищують ліміт Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто 200 тисяч гривень. Загальна сума виплат може сягнути 307,8 мільйона гривень, що дорівнює 60% від загальної суми вкладів.

97,18% акцій банку належать Івану Фурсіну – народному депутату Верховної Ради 7-го («Партія регіонів») і 8-го («Воля народу») скликань. Фурсін, за даними проєкту журналістських розслідувань Радіо Свобода та Суспільного мовлення «Схеми», мав давні бізнес-стосунки з олігархом Дмитром Фірташем.