Заарештований підконтрольним Кремлю судом в анексованому Криму житель Сімферополя Денис Кашук відмовився від незалежних захисників. Цю інформацію проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії підтвердив адвокат Назім Шейхмамбетов, який виступав одним із захисників сімферопольця.

Адвокат вирішив не коментувати це рішення Кашука.

Рідні заарештованого підтвердили в ефірі Радіо Крим.Реалії, що Кашук відмовляється від незалежних адвокатів, але запевняють, що він змушений це робити.

Раніше Шейхмамбетов повідомив, що ФСБ Росії затримала жителя Сімферополя Дениса Кашука за підозрою в придбанні і зберіганні зброї. У коментарі Крим.Реалії дружина Кашука, Ольга, розповіла, що він не виходив на зв’язок з 17 грудня, а в їхньому будинку пройшов огляд.

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 20 грудня обрав Кашуку запобіжний захід у вигляді утримання в СІЗО до 18 лютого 2020 року. Сторона захисту оскаржила арешт.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест через арешт Кашука в анексованому Криму.

 
…

«Все інше – це території, якими московити заволоділи, завдячуючи власній тваринній жорстокості і підступності» – мер Херсона
…

Київський апеляційний суд відправив під нічний домашній арешт колишнього народного депутата із Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олексія Кайду, якого підозрюють у нападі на чинного народного депутата зі «Слуги народу» Андрія Богданця в кулуарах парламенту.

Запобіжний захід обраний до 12 лютого 2020 року.

12 грудня Печерський районний суд Києва відмовився задовольнити клопотання прокурора, який просив відправити Кайду під арешт. Натомість колишнього депутата відпустили на поруки.

За день до цього в стінах парламенту стався конфлікт між депутатом від «Слуги народу» Андрієм Богданцем та групою представників ВО «Свобода». Після цього парламентаря шпиталізували зі струсом мозку.

Сутичка сталася біля приміщення, де відбувалося засідання аграрного комітету, який почав розгляд законопроєкту про обіг земель сільськогосподарського призначення. Наразі «Свобода» виступає проти запровадження ринку землі.

Поліція відкрила провадження за статтею 346 Кримінального кодексу України (погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча).
…

8 листопада патріарх Олександрійський і всієї Африки Феодор ІІ вперше згадав ім’я Епіфанія як предстоятеля ПЦУ в диптиху православних церков
…

Сторона обвинувачення у справі про вибух під час мирної ходи біля Палацу спорту у Харкові клопотав про довічне ув’язнення для обвинувачених Володимира Дворнікова, Віктора Тетюцького і Сергія Башликова, але водночас просив змінити їм запобіжний захід із арешту на особисте зобов’язання, пояснивши це включення згаданих осіб до списків на обмін утримуваними особами. Про це із зали суду повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Зараз у суді триває засідання, розгляд перебуває на етапі судових дебатів.

Раніше родичі загиблих внаслідок теракту та громадські активісти мітингували під Офісом президента у Києві та кілька разів у Харкові проти можливого обміну (з Росією) обвинувачених. На акцію вийшло кілька десятків людей. 

22 лютого 2015 року біля Палацу спорту в Харкові під час мирного маршу «Єдності та гідності» стався вибух. Подію кваліфікували як теракт, на місці загинули двоє людей, були поранені ще 11. Згодом двоє поранених померли в лікарні, серед загиблих – правоохоронець і троє активістів – Данило Дідик (15 років), Микола Мельничук (18 років), Вадим Рибальченко (37 років), Ігор Толмачов (52 роки).

У справі щодо організації теракту і закладенні міни проходять троє підозрюваних – Володимир Дворніков, Віктор Тетюцький і Сергій Башликов, яких, за даними слідства, завербували російські спецслужби. Чоловіки свою провину заперечують.

 
…

Поліція встановила особу підозрюваного у нападі на кількох співробітників медіа під час розгляду апеляції на запобіжний захід фігурантці справи Шеремета Юлії Кузьменко 24 грудня, повідомляє Міністерство внутрішніх справ.

«Провівши першочергові слідчі дії, поліцейські встановили одного із нападників. Ним виявився 29-річний мешканець Київської області. Відомо, що раніше молодик уже мав проблеми із законом: у 2016 році напав із ножем на киянина», – йдеться у повідомленні на фейсбуці відомства.

За цими даними, поліцейські підготували проект підозри та скерували документ для погодження у прокуратуру; слідчі дії тривають.

Як повідомляється, 24 грудня до правоохоронців звернулися троє медійників, і ті почали провадження за статтею «погрози або насильство щодо журналістів». Імен постраждалих у відомстві не називають.

Як зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко, у вівторок, 24 грудня, про перешкоджання журналістській діяльності повідомили четверо співробітників медіа: Антоніна Бєлоглазова та Дмитро Кучер (видання «Правовий контроль» і Sharij.net), Юлія Корзун (видання Страна.ua) та Алла Жизневська (телеканал «ЗІК»).

Апеляційний суд Києва 24 грудня відхилив апеляційну скаргу на запобіжний захід для однієї з підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко, яку 14 грудня заарештували на два місяці. 

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня 2019 міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків. Усі свою причетність до злочину заперечують. 

 
…

Наступний допит блогерки та волонтерки Марусі Звіробій заплановано на 10 січня. Про це Звіробій повідомила журналістам після сьогоднішнього допиту у Державному бюро розслідувань.

За її словами, допит був «адекватний».

«Мене опитував слідчий, який приходив до мене з обшуком, і зі мною були два мої адвокати. Прискіпатися немає до чого сьогодні, молодці», – зазначила Звіробій.

Вона додала, що залишається у справі в статусі свідка.

28 листопада співробітники Державного бюро розслідувань прийшли з обшуком до квартири Олени Біленької, яка відома як блогерка Маруся Звіробій. За два дні до того, ДБР скерувало до Генпрокуратури проєкт підозри народній депутатці від «Європейської солідарності» Софії Федині та Марусі Звіробій. На думку слідства, 26 жовтня Федина та Звіробій висловлювали погрози вбивством, адресовані президенту Зеленському. Обидві підрозрювані відкидають звинувачення.

Маруся Звіробій (справжнє ім’я Олена Біленька) – нагороджена волонтерською відзнакою «Народний герой України»; учасниця Революції гідності, ініціаторка проєкту «Допомога пораненим Майдану»; влітку 2014 року на волонтерський засадах організувала полігон, на якому інструктори навчали початковій військовій підготовці тих, хто добровільно йшов на фронт; пізніше полігон став центром підготовки контрактників десантно-штурмових військ, а його випускників почали називати «Марусиними ведмедями»; військовослужбовець ЗСУ та Національної гвардії України; звільнена в запас за станом здоров’я.
…

Державні газові компанії України та Росії 26 грудня повинні зустрітися у Відні, щоб погодити умови нового контракту про транзит природного газу. Представники українського «Нафтогазу» та російського «Газпрому» мають знайти альтернативу нинішньому 10-річному контракту, термін дії якого закінчується 1 січня, і, як очікується, замінити його на п’ятирічну угоду, щоб російський газ далі надходив до Європи через Україну.

«26 грудня ми будемо працювати над спільним варіантом (угоди – ред.)», – заявив раніше виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко. Він додав, що завершити погодження договорів планують 27 грудня, але за необхідності продовжать роботу на вихідних.

Очільник Міненерго Росії Олександр Новак в коментарі російським ЗМІ 25 грудня також висловив сподівання, що угода про транзит газу буде підписана в ці вихідні.

У Берліні 20 грудня підписали протокол представники України, Росії, Євросоюзу, а також компанії «Оператор газотранспортної системи України», «Нафтогазу» та російського «Газпрому». Сторони попередньо домовилися зберегти транзит, натомість українська енергетична компанія відмовилася від позовів проти російського монополіста.

Серед найважливіших домовленостей сторін:

«Газпром» погодився до 29 грудня виплатити «Нафтогазу» 2,9 мільярда доларів, як це передбачає рішення Стокгольмського арбітражу від лютого 2018 року
сторони відкликають всі позови, за якими наразі немає ухвалених рішень, в тому числі – позов «Нафтогазу» до російської енергетичної корпорації на 12,2 мільярда доларів та на 1,33 мільярда кубічних метрів газу
з активів та майна «Газпрому» знімають арешти, сторони відмовляються від претензій в майбутньому щодо претензій у зв’язку з контрактами на постачання та транзит газу від 19 січня 2009 року
після виконання цих умов – «Газпром» та «Нафтогаз» укладають договір про транзит газу через Україну​

Водночас у протоколі не йдеться про позови проти Росії як держави: наприклад позов «Нафтогазу» щодо активів, втрачених в нині окупованому Кремлем Криму.

Близько 40% з 200 мільярдів кубометрів газу, які Росія відправляє щороку в Європу, транспортується через мережу українських трубопроводів.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби відкривали вогонь 12 разів, а від початку поточної – один раз.

Згідно з повідомленням напередодні сепаратисти стріляли, зокрема із заборонених Мінськими домовленостями видів озброєння, сьогодні – зі стрілецької зброї – в районі Невельського.

Втрат з боку ЗСУ за середу і перші години четверга немає, додали у штабі.

В угрупованні «ЛНР» українських військових звинуватили в двох обстрілах за минулу добу. На ресурсах угруповання «ДНР» зведених даних про обстріли захоплених бойовиками територій немає.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 
…

Предстоятель Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук) в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що процес підготовки до беатифікації (зарахування до лику блаженних) митрополита Андрея Шептицького триває.

«Він був невигідною фігурою чи для польської сучасної історіографії, чи для комуністичної пропаганди. Тобто він ламав всякі рамки, в які його хтось хотів втиснути. І очевидно, що це напрацювання забрало багато часу. Але історичний процес вже закінчився. Тобто папа вже ствердив окремим декретом його (Андрея Шептицького – ред.) геройські чесноти. Тепер зокрема цього року відбувається дослідження вже зафіксованого чуда, чудесного оздоровлення за посередництвом праведного митрополита Андрея. Але є певний юридичний процес», – сказав отець Святослав.

У 2015 році папа Римський Франциск оголосив спеціальний декрет про героїчність діянь митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. Також до Риму передали опис історії, коли у США оздоровилась дівчинка, чия родина молилась до митрополита Андрея.
…

Рядовий Наталія Куліш, про побиття якої повідомив міністр оборони, у коментарі Радіо Свобода розповіла, що тілесні ушкодження їй завдала інша військова – Віра Загороднюк. Інцидент трапився ще 14 грудня.

«Нас відправили шити тенти на машини. Віра заявила, що не буде шити тенти та поїде додому, їй нібито важко це робити. Я почала обурюватися, зав’язався конфлікт, вона почала мене лаяти, а потім вдарила по зубах і вибила два. Синець на обличчі я замазувала, а зуби приклеїла і так ходила до 19 грудня. Потім поїхала до військового шпиталю», – розповіла Куліш, яка проходить службу у військовій частині А3438.

Туди її відправили після проходження навчання у Старичах, Львівська область. Бійку, за словами Куліш, бачив командир роти забезпечення, де вона служить, Михайло Савічев. Втім, він сказав, що нібито нічого не бачив і що жінка нічого не доведе.

За інформацією Куліш, Загороднюк та ще одна військовослужбовець, Юлія Пономарьова, розповіли слідчим, що 19 грудня прийшли в квартиру до Куліш. Там їх зустріли двоє чоловіків, що зізналися в побитті військовослужбовця.

За словами Куліш, конфлікти у підрозділі в неї почалися одразу – з квітня 2019 року. Вона служить кухарем, але, за її словами, їй доводилось працювати різноробочим, зокрема, ремонтувати приміщення, виконувати будівельні роботи. З самого початку вона почала говорити про корупцію в підрозділі, але заяву до військової прокуратури не написала – через тиск і погрози.

«Я почала говорити про розкрадання сухих пайків, про те, що збирають з нас гроші, по 100-150 гривень на місяць, невідомо на що. Мене викликав заступник командира частини з тилового забезпечення Дмитро Ангелюк та заявив, що «я або служу, або не служу» і погрожував звільнити мене за станом здоров’я», – говорить Куліш. 

З квітня до грудня військовослужбовець п’ять разів лікувалась в шпиталі, в тому числі в неврології та гінекології.

Куліш звинувачує Ангелюка у продажі сухих пайків та крадіжці продуктів. Її слова зараз розслідуються – Радіо Свобода чекає коментар військової прокуратури одеського гарнізону. Сам Ангелюк телефоном підтвердив проведення розслідування, але заперечив обвинувачення Куліш щодо корупції та погроз.

25 грудня міністр оборони Андрій Загороднюк повідомив, що в у військовій частині на Одещині побили жіннку-військовослужбовця. Він взяв справу під особистий контроль.
…

У Харкові, під стінами обласної державної адміністрації, відбулася акція протесту проти внесення у списки для обміну із російською стороною обвинувачених у теракті 22 лютого 2015 року, внаслідок якого загинули четверо людей – Володимира Дворнікова, Віктора Тетюцького і Сергія Башликова. В акції взяли участь близько 150 людей.

За словами адвоката потерпілих Олега Головкова, нині процес, який тривав понад чотири роки, вийшов на фінальну стадію. Вже 26 грудня, під час чергового засідання, може стати відома дата оголошення вироку.

За даними Радіо Свобода з власних джерел, усі троє обвинувачених є у списках для обміну, який, згідно з домовленостями Тристоронньої контактної групи в Мінську, має відбутися ще до Нового року.

Учасники акції протесту вважають, що до винесення вироку і навіть після нього обмінювати обвинувачених не можна.

«Їхня провина повністю доведена слідством, і якщо нині ми віддамо терористів Росії, це створить небезпечний прецедент, який означатиме, що будь-хто може приїхати, влаштувати теракт, а потім його обміняють і він залишиться не покараним», – каже активіст Валентин Бистріченко.

Напередодні, під час судового засідання у справі, адвокати обвинувачених заявили Радіо Свобода, що про внесення їхніх підзахисних у списки обміну з російською стороною їм достеменно не відомо, втім, вони розраховують на такий розвиток подій.

«Мені було відомо, що перемови щодо включення до списку були і що вони включені. Підтвердити вказану інформацію я не можу, очікуємо, дуже сподіваємося, що таке може трапитися», – заявив адвокат Ігор Нагорний, який захищає у суді обвинуваченого Володимира Дворнікова.

22 лютого 2015 року біля Палацу спорту в Харкові під час проведення урочистої ходи з нагоди річниці перемоги Революції гідності стався вибух. У результаті теракту загинули четверо людей, серед них неповнолітній школяр Данило Дідик. Також було поранено дев’ятеро людей.

26 лютого 2015 року співробітники СБУ за підозрою у вчиненні теракту затримали трьох жителів Харківщини – Володимира Дворникова, Віктора Тетюцького і Сергія Башликова. Усім трьом оголосили підозру за ч. 3 ст. 258 (терористичний акт) і ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю). 22 квітня 2015 року обвинувальний акт доправили до Фрунзенського районного суду Харкова. Обвинувачені своєї провини не визнали.

Через два роки по тому, у лютому 2017-го, прокурор області Юрій Данильченко заявив, що обвинувачені у скоєнні теракту й їхній захист затягують процес розгляду справи, хоча вона, за словами прокурора, була завершена на 90%.

У квітні 2017 року суд почав слухання у справі про теракт від самого початку, бо в колегії суддів сталась заміна.

Загалом, за даними адвоката потерпілих Олега Головкова, за 4,5 роки слухання справи було зірвано або засідання не відбувалося 170 разів.
…

Провадження за фактом «незаконного переправлення осіб через державний кордон»
…

До окупованого українського Криму з сусідньої Росії прибув перший російський потяг, що дістався півострова так званим Кримським мостом.

Цей потяг із Санкт-Петербурга до Севастополя був у дорозі 43 години 25 хвилин. Російські засоби інформації подають захопливі репортажі про те, як його пасажири «були в захваті» від такої подорожі, як вони «відчували ейфорію» і плакали від радощів. «Коли вагони перетнули межу Кримського мосту (це було в ніч на 25 грудня – ред.), начальник потяга наказав вимкнути світло в коридорах. Усі вигукнули від радощів, дехто вітав одне одного з майбутнім Новим роком, розмахуючи червоними і білими повітряними кульками», – повідомляє, наприклад, державне російське агентство «ТАСС». А в Севастополі, за цими повідомленнями, потяг урочисто зустрічали «під звуки гармошки».

Попередніми днями, 23 грудня, залізничний рух мостом між Кримом і сусідньою Росією формально відкрив президент Росії Володимир Путін, який вкотре прибув на окупований український півострів на порушення норм міжнародного права і українського законодавства. Автомобільний рух цим мостом відкрили 2018 року.

Побудова цього мосту стала черговим порушенням Росією суверенітету і територіальної цілісності України, крім того, міст обмежив максимальну висоту суден, здатних пройти під ним в Азовське море. Офіційний Київ засудив цей проєкт.

ЄС і США також засудили спорудження мосту і запровадили санкції проти тих, хто брав участь у його будівництві, зокрема проти бізнесмена Аркадія Ротенберга, близького соратника Володимира Путіна, чия компанія отримала права на будівництво мосту.
…

Вищий антикорупційний суд залишив під вартою ексзаступника міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Юрію Гримчаку, повідомляє пресслужба ВАКС.

«Слідча суддя Вищого антикорупційного суду задовольнила клопотання детектива НАБУ щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колишньому заступнику міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Так, підозрюваному продовжено строк тримання під вартою на 53 дні (до 14 лютого 2020 року включно) із альтернативою внесення застави у сумі 1 999 761 гривень», – йдеться в повідомленні.

У ВАКС нагадали, що дії Гримчака кваліфіковані за статтею про зловживання впливом.

Юрія Гримчака і брата його дружини Ігоря Овдієнка затримали 14 серпня у справі про вимагання 1,1 мільйона доларів хабарів за нібито сприяння в ухвалені рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави. Перед затриманням вдома у заступника міністра пройшов обшук. Їм інкримінують злочин, передбачений статтею 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).

15 серпня Юрію Гримчаку та Ігорю Овдієнку оголосили підозру. За версією слідства, «бралися кошти на погодження проєктів будівництва та реконструкції будівель та споруд» і «вирішення цивільного позову у Верховному суді». 22 жовтня Гримчаку змінили підозру на частину 2 статті 28, частину 3 статті 369-2 (зловживання впливом).
…

Фігуранта другої бахчисарайського «справи Хізб ут-Тахрір», координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва вивели у вівторок із засідання Південного окружного військового суду російського Ростова-на-Дону через «неповагу до суду», повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Сьогодні Сервер Мустафаєв продовжив допит свідка Артикбаєва (співробітника ФСБ Росії – ред.), який постійно відповідав на його питання, що він «не пам’ятає », або «не знає ». Тобто Артикбаєв перестав відповідати на питання. У нього було тільки два варіанти відповідей. І постійно питання Сервера знімав головуючий суддя Зубаіров», – розповів адвокат Айдер Азаматов.

За його словами, Мустафаєв висловлював обурення і сказав судді: «Таке враження, що мозок цього свідка пересадили вам». В результаті суд порадився і вирішив «видалити» Сервера Мустафаєва на одне судове засідання.

Відтак, в наступному судовому засіданні він участі не братиме. Мустафаєв не закінчив допит свідка, у нього залишилося ще близько 60 питань. З них він поставив близько 15-ти.

15 листопада Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір».

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій в Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

 
…

Після розгляду апеляційної скарги Верховним судом Росії, адвокати фігурантів першої сімферопольської групи «Хізб ут-Тахрір» мають намір звертатися в міжнародні інстанції зі скаргами. Про це в коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла адвокат Ліля Гемеджі.

«Сторона захисту виклала свої аргументи, чому вона вважає вирок Північно-Кавказького військового окружного суду Ростова-на-Дону незаконним. Всім нашим підзахисним була знижена міра покарання на півроку, що сторона захисту не розцінює як значне досягнення. Після отримання вироку на руки, адвокати будуть подавати скаргу в Європейський суд з прав людини», – розповіла Гемеджі.

Вона уточнила, що, можливо, скарги будуть подавати і в комітети ООН, де «ми будемо продовжувати доводити невинність своїх підзахисних і порушення ряду статей Європейської конвенції».

Захисниця уточнила, що можливий обмін утримуваними між Росією і Україною вирішить питання «політичних переслідувань тільки тимчасово, але не вирішить проблему глобально».

«Якщо розглядати обмін як можливе рішення даної проблеми, то для родичів політв’язнів – це було б великою підмогою, коли сім’ї могли б возз’єднатися. Але обмін, на превеликий жаль, не вирішує глобально всієї проблеми. І після того, як звільнять одних, можливе кримінальне переслідування інших активістів», – зазначила Гемеджі.

Верховний суд Росії при розгляді апеляційної скарги 24 грудня змінив вирок фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група). Терміни ув’язнення для кримчан зменшилися на 6 місяців.

Таким чином Узеір Абдуллаєв отримав 12 років і 6 місяців ув’язнення, Рустем Ісмаїлов – 13 років і 6 місяців, Еміль Джемаденов – 11 років і 6 місяців, Айдер Саледінов – 11 років і 6 місяців. Теймур Абдуллаєв після перегляду вироку отримав 16 років і 6 місяців колонії, при цьому для нього передбачений адміністративний нагляд строком на 1 рік і 4 місяці.

12 жовтня 2016 року в Криму було проведено обшуки у п’яти мусульманських сім’ях. В результаті обшуків було затримано п’ятьох кримських татар, яких звинувачують в участі в забороненій в Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір»: Рустема Ісмаїлова, Узеїра Абдуллаєва, Теймура Абдуллаєва, Еміля Джемаденова, Айдера Саледінова.

Зараз кримчани перебувають у російському Ростові-на-Дону. 10 серпня суд продовжив їм арешт на два місяці.
…

Святошинський районний суд Києва 24 грудня під час засідання у справі проти п’ятьох ексберкутівців, обвинувачених у масових вбивствах на Майдані 20 лютого 2014 року, розглядав результати балістичної експертизи, водночас жодна зі сторін не порушувала питання про зміну запобіжного заходу. Про це, як передає УНІАН, заявив прокурор Яніс Сімонов.

За його словами, жодних процесуальних підстав для зміни запобіжного заходу ексберкутівцям не існує.

Сімонов спростував інформацію ЗМІ про нібито тиск на прокурорів, щоб вони внесли клопотання про зміну запобіжного заходу для всіх п’ятьох ексберкутівців (Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури та Олега Янішевського) з метою їхнього ймовірного внесення у списки на обмін утримуваними особами.

Наступне засідання у справі призначене на 14 січня.

23 грудня «Громадське ТБ» з посиланням на «джерела, дотичні до судової справи», повідомило, що українська сторона в рамках обміну утримуваними особами буцімто планує передати бойовикам колишніх беркутівців, обвинувачених у розстрілі людей на Майдані.

Жодного офіційного підтвердження, що ексберкутівці будуть долучені в списки на обмін немає.

Станом на лютий 2018 року слідством було встановлено 48 фактів убивств та 80 фактів замахів на вбивства людей 20 лютого 2014 року в центрі Києва. Фігурантам справи, яку розглядає Святошинський суд, інкримінують перевищення службових повноважень, незаконне поводження зі зброєю, умисне вбивство та заподіяння тілесних ушкоджень активістам Майдану. Колишні бійці спецпідрозділу «Беркут» не визнають вини за жодним із пунктів.

Фігуранти справи Олег Янішевський, Сергій Зінченко та Павло Аброськін залишаються наразі в СІЗО. Олександр Маринченко – під цілодобовим домашнім арештом, Сергій Тамтура – під нічним домашнім арештом без носіння електронного браслету.
…

Верховний суд Росії при розгляді апеляційної скарги 24 грудня, змінив вирок фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група). Терміни ув’язнення для кримчан зменшилися на 6 місяців, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Таким чином Узеір Абдуллаєв отримав 12 років і 6 місяців ув’язнення, Рустем Ісмаїлов – 13 років і 6 місяців, Еміль Джемаденов – 11 років і 6 місяців, Айдер Саледінов – 11 років і 6 місяців. Теймур Абдуллаєв після перегляду вироку отримав 16 років і 6 місяців колонії, при цьому для нього передбачений адміністративний нагляд строком на 1 рік і 4 місяці.

На засіданні були присутні міжнародний спостерігач з Нідерландів Тіман Каувін, представник посольства США Софія Будай та міжнародний спостерігач з Євросоюзу Каміла Ласкевіч.

За словами активістів, у залі суду і на вулиці присутні близько 70 осіб. Фігуранти справи брали участь в засіданні по відеозв’язку: з СІЗО Таганрога і СІЗО-5 Ростова-на-Дону.

12 жовтня 2016 року в Криму було проведено обшуки у п’яти мусульманських сім’ях. В результаті обшуків було затримано п’ятьох кримських татар, яких звинувачують в участі в забороненій в Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір»: Рустема Ісмаїлова, Узеїра Абдуллаєва, Теймура Абдуллаєва, Еміля Джемаденова, Айдера Саледінова.

Зараз кримчани перебувають у російському Ростові-на-Дону. 10 серпня суд продовжив їм арешт на два місяці.
…

Директор Державного бюро розслідувань Роман Труба завершує свою каденцію на посаді. Це передбачає закон про перезапуск Державного бюро розслідувань, який 24 грудня повернувся до Верховної Ради з підписом президента України Володимира Зеленського.

Глава держави підписав закон про внесення змін до закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо удосконалення його діяльності.

Верховна Рада України 3 грудня ухвалила закон, який передбачає перезавантаження Державного бюро розслідувань. Відповідне рішення підтримали 252 народних депутати.

Серед ухвалених правок, зокрема, дозвіл слідчим Генпрокуратури, які займалися справами Майдану, без конкурсу перейти на роботу до ДБР. Через цю правку адвокатка Євгенія Закревська оголосила голодування.

17 жовтня Рада ухвалила у першому читанні президентський законопроєкт про внесення змін до закону «Про Державне бюро розслідувань» в частині вдосконалення його діяльності.

Згідно з текстом законопроєкту, директора ДБР буде призначати президент за поданням конкурсної комісії без подання прем’єр-міністра. У чинному законі президент призначає директора ДБР за поданням голови уряду, відповідно до рішення конкурсної комісії.

Президентський законопроєкт також пропонує, щоб директор ДБР сам призначав і звільняв свого першого заступника і заступників, визначав їх обов’язки, вирішував питання про застосування, відповідно до рішення дисциплінарної комісії ДБР, дисциплінарних стягнень до працівників бюро.

Читайте ще:

Понад 10 людей голодують разом із адвокаткою Закревською: хто вони і чого хочуть

У ДБР треба створити управління у справах Майдану – Євгенія Закревська​

Розслідування справ Майдану може бути зупинене: як цього не допустити​

 
…

Колишній голові ради директорів АТ «Дельта банк», заступнику начальника департаменту корпоративного бізнесу банку та директору одного з товариств з обмеженою відповідальністю 23 грудня оголошено підозри у розкраданні 4,4 мільярдів гривень, повідомила пресслужба Нацполіції.

«Правоохоронці встановили, посадові особи АТ «Дельта банк» незаконного виводили грошові активи в особливо великих розмірах. За схемою, вони упродовж 2012-2015 років здійснювали кредитування підконтрольного фіктивного суб’єкта господарської діяльності. Гроші перераховувалися на підставі фіктивних угод за межі території України на рахунки підконтрольних офшорних компаній. Водночас, службові особи АТ «Дельта банк», для прикриття такої незаконної діяльності, несанкціоновано втручалися в роботу міжнародної платіжної системи та вносили неправдиві відомості до автоматизованої банківської системи. Такі дії стали підставою визнання АТ «Дельта банк» неплатоспроможним та запроваджено тимчасову адміністрацію», – йдеться в повідомленні.

Наразі перевіряється можлива причетність інших службових осіб та власників «Дельта банк» до протиправної діяльності, додали у Нацполіції.

Ще у 2016 році повідомлялося, що прокуратура Києва почала кримінальне провадження за фактом заволодіння службовими особами «Дельта банку» понад 4,5 мільярдів гривень.

У жовтні 2014 року «Дельта банк» віднесли до категорії проблемних, згодом банк віднесли до категорії неплатоспроможних. Через рік, у жовтні 2015 року, Національний банк України вирішив відкликати банківську ліцензію та ліквідувати «Дельта банк», ліквідувати «Дельта банк» запропонував Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
…

Речник постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко заявив, що позиція ООН щодо запуску Росією поїздів Керченським мостом полягає у тому, що організація вимагає дотримання резолюції про територіальну цілісність України.

«Маємо реакцію генерального секретаря ООН (Антоніу Ґутерріш – ред.) на відкриття залізничного руху через «кримський міст»: мають дотримуватися резолюції про суверенітет та територіальну цілісність України», – написав Ніколаєнко у фейсбуці.

Він нагадав, що резолюції Генасамблеї безпосередньо засуджують будівництво мосту «як грубе порушення Статуту ООН, а також застерігають російських посадовців від неузгоджених візитів на Кримський півострів».

«Протиправні дії Російської Федерації на тимчасово окупованій території України не мають залишатися без відповіді міжнародної спільноти», – зазначив речник постійного представництва України при ООН.

Президент Росії Володимир Путін 23 грудня запустив рух поїздів по мосту через Керченську протоку.

У МЗС України висловили протест через неузгоджений візит президента Росії Володимира Путіна до окупованого Криму та відкриття залізничного мосту Кримським мостом.

Автомобільну частину моста через Керченську протоку відкрили для руху легкових автомобілів у травні 2018 року, пізніше був відкритий рух вантажного транспорту.

Керченський міст протяжністю 19 кілометрів коштував 3,7 мільярда доларів.

Офіційний Київ засудив цей проект не тільки через порушення суверенітету і територіальної цілісності України, а й через заниження допустимої висоти для суден, що проходять під Керченським мостом.
…

За сорок кілометрів від анексованого Росією Криму на заставі «Скадовськ» у Херсонаській області служать 200 українських прикордонників. Про це повідомили у Державній прикордонній службі України, відреагувавши на матеріал телепроєкту «Крим.Реалії» (проєкт Радіо Свобода), в якому українські морпіхи, що базуються у Скадовську, заявили, що на цій ділянці кордону майже немає прикордонників.

«Даний підрозділ знаходиться на досить загрозливому напрямку, адже від крайньої точки острова Джарилгач до окупованого Криму – всього близько 40 кілометрів. У разі виникнення агресії з боку Росії даний підрозділ може прийняти заходи самостійно, а також у взаємодії зі ЗСУ, СБУ», – заявив керівник пресслужби Херсонського прикордонного загону Іван Шевцов.

За його словами, зараз військові на заставі охороняють смугу Чорноморського узбережжя завдовжки 280 кілометрів. Прикордонники застави «Скадовськ», каже Шевцов, озброєні стрілецькою зброєю, мають патрульні катери, радіолокаційну станцію «Наяда-5» та прожектор Б-200. Бронетехніки в арсеналі немає. Найближчий підрозділ, оснащений бронетехнікою, розташований за 70 кілометрів від Скадовська –  це оперативно-бойова прикордонна комендатура «Сиваш».

Херсонський прикордонний загін охороняє ділянку державного кордону, що включає адміністративні території у межах Миколаївської та Херсонської областей, визначені райони Чорного моря. До складу загону входять вісім відділів прикордонної служби «Рибаківка», «Очаків», «Миколаїв», «Херсон», «Залізний порт», «Скадовськ», «Хорли», «Преображенка» і оперативно-бойова комендатура «Сиваш».

У листопаді у матеріалі «Загроза з окупованого Криму: як морпіхи утримують «фронт» у Скадовську» від телепроєкту «Крим.Реалії» один із морпіхів-розвідників заявив, що «у Скадовську є велика діра у кордоні».

За даними Держприкордонслужби, з часу анексії Криму на заставі «Скадовськ» російські військові чи диверсійні групи ФСБ Росії не були помічені. Прикордонники кажуть, що найчастіше затримують браконьєрів, які займаються незаконним виловом крабів у Чорному морі. У жовтні відрапортували, що врятували 250 тварин.
…

Запуск Росією залізничного руху Керченським мостом – чергове порушення суверенітету та територіальної цілісності України з боку Кремля. Про це заявив речник комісара з питань зовнішньої політики Європейського союзу.

«Залізничне сполучення – це ще один крок до вимушеної інтеграції незаконно анексованого півострова з Росією та ізоляцією Криму від України, частиною якої він залишається. Крім того, міст обмежує прохід суден через Керченську протоку до українських портів в Азовському морі. Європейський Союз очікує, що Росія забезпечить безперешкодний і вільний прохід через Керченську протоку, відповідно до міжнародного права», – мовиться у повідомленні.

ЄС вкотре підтвердив свою повну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Європейський союз не визнає і не визнає незаконну анексію Кримського півострова Росією.

Президент Росії Володимир Путін 23 грудня запустив рух поїздів по мосту через Керченську протоку. 

У МЗС України висловили протест через неузгоджений візит президента Росії Володимира Путіна до окупованого Криму та відкриття залізничного мосту Кримським мостом.

Автомобільну частину моста через Керченську протоку відкрили для руху легкових автомобілів у травні 2018 року, пізніше був відкритий рух вантажного транспорту.

Керченський міст протяжністю 19 кілометрів коштував 3,7 мільярда доларів.

Офіційний Київ засудив цей проект не тільки через порушення суверенітету і територіальної цілісності України, а й через заниження допустимої висоти для суден, що проходять під Керченським мостом.
…

Суддя Київського апеляційного суду, яка розглядатиме апеляцію на арешт підозрюваного в справі про вбивство Пава Шеремета Андрія Антоненка, ухвалила рішення обмежити допуск журналістів до зали засідань.

«Два нацгвардійці не пускають ЗМІ до суду у справі Шеремета. За словами пресслужби суду, суддя ухвалила не пускати до зали більше ніж 35 осіб», – повідомив кореспондент Радіо Свобода.

Згодом він додав, що зміг потрапити на засідання.

«У залі засідань Київського апеляційного суду людей чимало. Але є навіть вільні сидячі місця. Проте суд обмежує прохід медіа і активістів усередину. Радіо Свобода потрапило дивом», – вказав кореспондент.

Київський апеляційний суд має 23 грудня розглянути апеляцію сторони захисту одного із підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка на його арешт. Розгляд апеляції мав відбутися минулого тижня, але заплановане на 20 грудня засідання перенесли через те, що суддя не встиг ознайомитися із матеріалами справи.
…

Представництво президента України в Автономній Республіці Крим засудило «черговий неузгоджений з Україною візит 23 грудня 2019 року президента Російської Федерації Володимира Путіна на тимчасово окуповану Російською Федерацією територію України».

«Будь-який в’їзд/виїзд до тимчасово окупованого Криму має відбуватися лише за погодженням з українською стороною та через КПВВ на адміністративній межі», – ідеться в повідомленні.

У представництві додали, що жодні дії Росії щодо Криму не змінять закріплений у Конституції України та міжнародно визнаний статус Автономної Республіки Крим і міста Севастополь як невід’ємних частин території України.

Президент Росії Володимир Путін 23 грудня запустив рух поїздів по мосту через Керченську протоку. Як повідомляє російське агентство ТАСС, на рейковому автобусі Путін прослідував із окупованої Керчі до російської станції Тамань.
…

23 грудня президент Росії Володимир Путін має взяти участь в офіційній церемонії відкриття залізничного сполучення між Росією та анексованим нею Кримом.

Автомобільну частину мосту через Керченську протоку відкрили для руху легкових автомобілів в травні 2018 року, пізніше було відкрито рух вантажного транспорту. У травні 2019 року президент Росії Володимир Путін заявив, що залізницю через Керченський міст добудують «з випередженням графіка».

Читайте також: Дорого и опасно: что говорят о запуске поездов из России в Крым (текст проєкту Крым.Реалии)

Керченський міст протяжністю 19 кілометрів коштував 3,7 мільярда доларів і є найдовшим в Європі, наступним після нього є міст Васко да Гама у Португалії.

Офіційний Київ засудив цей проєкт не тільки через порушення суверенітету і територіальної цілісності України, а й через заниження допустимої висоти для суден, що проходять під ним.

ЄС і США також засудили спорудження мосту і запровадили санкції проти тих, хто брав участь в будівництві, зокрема проти бізнесмена Аркадія Ротенберга, близького соратника Володимира Путіна, чия компанія отримала права на будівництво мосту.
…

Питання деокупації Криму треба вирішувати не в рамках мінських переговорів, а «іншими механізмами», заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко в інтерв’ю агентству «Укрінформ».

«Якщо бути прагматичним, то питання сходу треба вирішити тими механізмами, які спеціально сфокусовані на сході. Кримські проблеми – іншими механізмами. Там теж є механізми. Просто той, який застосовується щодо сходу, так званий мінський процес, на мою думку, слід залишати в такому стані, як він є. Переговори і без того непрості», – зазначив Пристайко.

Раніше Міністерство закордонних справ України привітало ухвалення на 74-й сесії Генеральної асамблеї ООН 18 грудня «оновленої і посиленої» резолюції щодо захисту прав людини в анексованому Криму.

Документ, зокрема, закликає припинити переслідування активістів на півострові, звільнити всіх незаконно затриманих громадян України. Також резолюція засуджує практику призову кримчан в російську армію.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 27 листопада сказав, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму є вигадкою.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 
…

Наша політична сила буде вимагати запровадження санкцій проти прямого постачання газу з Росії – п’ятий президент України
…

23 грудня президент Росії Володимир Путін поїде відкривати залізничне сполучення між Росією та анексованим нею Кримом, повідомляє пресслужба Кремля.

«Голова держави візьме участь в урочистих заходах, присвячених відкриттю залізничного руху через Кримський міст», – інформує Кремль.

Читайте також: Дорого и опасно: что говорят о запуске поездов из России в Крым (текст проєкту Крым.Реалии)

Автомобільну частину мосту через Керченську протоку відкрили для руху легкових автомобілів в травні 2018 року, пізніше було відкрито рух вантажного транспорту. У травні 2019 року президент Росії Володимир Путін заявив, що залізницю через Керченський міст добудують «з випередженням графіка».

Керченський міст протяжністю 19 кілометрів коштував 3,7 мільярда доларів і є найдовшим в Європі, наступним після нього є міст Васко да Гама у Португалії.

Офіційний Київ засудив цей проєкт не тільки через порушення суверенітету і територіальної цілісності України, а й через заниження допустимої висоти для суден, що проходять під ним.

ЄС і США ввели санкції проти тих, хто брав участь в будівництві моста, зокрема проти бізнесмена Аркадія Ротенберга, близького соратника Володимира Путіна, чия компанія отримала права на будівництво мосту.
…