Єрмак: рішення ТКГ не несуть зобов’язань для держави, вибори на Донбасі – тільки після контролю за кордоном

Голова офісу президента України Андрій Єрмак наголошує, що ніякі рішення Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу не несуть ніяких політичних зобов’язань для української держави, а вибори на цій території можливі тільки після повернення контролю України над нині непідконтрольною Києву ділянкою кордону з Росією.

«Я хотів би, щоб було чітке розуміння, трохи сказати про те, що ТКГ – це консультаційний майданчик. Це не представництво держави… Люди, які там працюють, працюють на громадських засадах. Вони не отримують зарплату, й фактично виробляють рішення, які потім імплементуються через органи, які ці рішення можуть юридично й політично приймати. Тому не треба переоцінювати й висловлювання, і якісь проміжні ідеї, які відбуваються в рамках цих консультацій», – сказав він в ефірі телеканалу «Україна 24».

Він також заявив, що український план мирного врегулювання для Донбасу передбачає місцеві вибори на нині окупованих територіях регіону – але як кінцевий етап цього плану, і тільки після відновлення контролю України над її кордоном із Росією на цій ділянці.

«Фінальним етапом цього плану є проведення місцевих виборів на підставі українського закону й Копенгагенської конвенції. Відповідно, при підготовці до цих виборів є певний термін, протягом якого необхідно підготувати – демілітаризувати, забезпечити режим безпеки на непідконтрольних (Києву – ред.) територіях. Достатньо сказати «так» – Україна повинна повернути свою територію, Україна забирає контроль над держкордоном і на демілітаризованій зоні проходять демократичні вибори», – сказав він.

Голова президентського офісу також заявив, що для президента Володимира Зеленського «немає нічого важливішого, ніж припинити цю війну на українських умовах і в інтересах України».

У цьому ж інтерв’ю Андрій Єрмак також запевнив, що народний депутат Микола Тищенко (фракція «Слуга народу») не ввійде в українську делегацію в ТКГ.

«Таке питання навіть не розглядалося… Я думаю, до таких розмов підштовхнула фотографія Тищенка з Кравчуком (головою української делегації в ТКГ, першим президентом сучасної України Леонідом Кравчуком – ред.) під час зустрічі представників ТКГ з групою депутатів», – сказав він.

Тищенко днями заявляв, що ввійшов до ініціативної групи з перезавантаження Тристоронньої контактної групи і що вперше взяв участь у парламентській групі щодо законодавчих змін стосовно Донбасу, і опублікував фото з Леонідом Кравчуком. Після того його колега в парламенті, заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук у прямому ефірі Радіо Свобода заявила, що статус чи повноваження Миколи Тищенка не відрізнятимуться від тих, які матимуть інші народні депутати, що входитимуть у цю парламентську групу. «Депутатська група «Шлях додому» була створена для того, щоб мати можливість не через публічні заяви обмінюватися з нашими перемовниками, а сісти і спокійно задати питання та отримати відповідь», – заявила вона. За її словами, цю групу створили задля кращої комунікації між парламентом і ТКГ.

Росія, а за нею й підтримувані і скеровувані нею незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», що захопили частину Донецької й Луганської областей і визнані в Україні терористичними, наполягають на буквальному прочитанні третьої з так званих мінських домовленостей 2014–2015 років, так званого Мінського комплексу заходів, у якій Україна була вимушена погодитися на те, що повернення їй контролю за кордоном мало б стати останнім пунктом врегулювання, вже після місцевих виборів на нині окупованих територіях. За словами соратників тодішнього президента Петра Порошенка, який був змушений узгодити цей документ, такий нереальний пункт був фактичною гарантією неможливості виконання мінських домовленостей у їхньому нинішньому вигляді і відтак збереження санкційного тиску Заходу на Росію до зміни ситуації в майбутньому.

При цьому перша з трьох мінських домовленостей, так званий Мінський протокол, яка так само чинна, але вимоги якої Росія ігнорує, передбачає «забезпечити постійний моніторинг на українсько-російському державному кордоні і верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і Російської Федерації». Цей пункт досі не виконаний, Росія не бажає обговорювати його.

Нинішня влада президента Володимира Зеленського і його партії «Слуга народу» теж загалом дотримується позиції, що вибори на нині окупованих територіях неможливі без відновлення контролю за кордоном. Зокрема, сам Зеленський заявляв, що відновлення контролю над кордоном є серед неодмінних передумов проведення місцевих виборів на цих територіях.

Чинна нині постанова Верховної Ради України про призначення місцевих виборів не передбачає проведення таких виборів на нині окупованих територіях Донбасу і Криму і визначає відновлення повного контролю України за її державним кордоном як одну з низки передумов для можливості проведення таких виборів у майбутньому. Росія вимагає скасувати ці пункти постанови і через це блокує переговори в ТКГ.

Припинення вогню може існувати, поки Путіну це вигідно, зараз період підняття ставок – Клімкін

Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що проголошений нині на лінії фронту російсько-української війни на Донбасі режим припинення вогню вигідний перш за все президентові Росії Володимирові Путіну.

Згадуючи в «Суботньому інтерв’ю» 2 жовтня нинішні масштабні пожежі біля лінії фронту на Луганщині, спричинені, за даними українських військових і місцевої влади, обстрілами з використанням підпальних боєприпасів російськими гібридними силами, Клімкін сказав: «А з припиненням вогню? От вам сьогодні вже є відповідь. Підпали, реально, обстріли, Луганщина».

«Ну, і Путін все одно буде піднімати ставки. Я думаю, що припинення вогню може існувати до того моменту, поки Путіну це вигідно. Зараз період підняття ставок. І Путін просто так не дасть українській владі скористатися перевагами від припинення вогню і в контексті місцевих виборів, і в контексті ставлення, і так далі», – сказав він.

«Путін завжди грає. Якщо хочете, припинення вогню з боку Путіна – це просто зміна тактики. Не більше того. Оскільки для нього Донбас нічого не значить. Для нього Донбас – це не як для нас частина української землі, а це засіб, інструмент… Важіль впливу на Україну, важіль впливу на наших союзників. Це більше нічого реально. Він бачить це абсолютно технологічно. У нього розум працює зовсім по-іншому. Тобто або він, або інше. І це вже, на жаль, не зміниться», – заявив колишній голова МЗС.

Черговий, формально чинний нині режим припинення вогню був проголошений на лінії фронту на Донбасі з 27 липня. Російські гібридні сили порушили його практично з першого ж дня, і ці порушення тривають майже щоденно, внаслідок них гинуть і зазнають поранень українські військовослужбовці. Але влада нинішнього президента України Володимира Зеленського, який заявив як свою мету закінчити війну на Донбасі будь-що, наполягає, що українські війська не мають права діяти у відповідь на ці порушення, щоб таким чином далі заявляти про чинність цього перемир’я, а відтак і виконання своїх мирних обіцянок, напередодні місцевих виборів 25 жовтня.

Російська сторона, ведучи бойові дії проти українських військ, не коментує рівень дотримання чи порушення нею перемир’я.

Клімкін про вибори на Донбасі до відновлення контролю над кордоном: я від початку казав, що це не буде працювати

Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що від початку був проти положення в Мінських домовленостях про вибори на Донбасі до відновлення контролю над кордоном.

«Я від самого початку це сказав (і це, до речі, всі пам’ятають: і наші, і німці, я нещодавно ми розмовляли з ними – вони це згадували, і французи), що це ніколи не буде працювати. Це шлях в принципі до, якщо це було би реалізовано, до федералізації України. Але ці угоди ніколи не могли би бути виконані. Оскільки, щоб їх виконати, потрібно розписати послідовність і гарантії виконання різних заходів», – сказав Клімкін в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

У відповідь на питання ведучого, чому Україна підписала угоди, колишній міністр сказав: «Безпека. Безпека і можливість утримати, зняти ескалацію навколо Дебальцевого і взагалі на фронті, оскільки Росія планувала не тільки ж Дебальцеве, а й подальшу масштабну ескалацію. Це була просто логіка деескалації. А потім це все дипломатично і політично відіграли».

Другі Мінські угоди були підписані 12 лютого 2015 року. Цей документ повинен був змусити сторони конфлікту на Донбасі виконувати так званий «Мінськ-1» – домовленості, укладені у вересні 2014 року. Передбачалося, що другі мирні домовленості зможуть повністю врегулювати ситуацію до кінця 2015 року, однак жоден із 13 пунктів повністю так і не виконали, а припинення вогню та відведення зброї відбулося лише частково, зазначають як сторони конфлікту, так і незалежні спостерігачі.

Росія заявляє, що є лише «гарантом» виконання Мінських домовленостей, і відкидає звинувачення в підтримці сепаратистів.

Клімкін: шкодую, що Україна не розірвала дипвідносини з Росією

Колишній міністр закордонних справ України розповів, що звертався до трьох країн, щоб ті взяли на себе консульські відносини з Росією, якби Київ розірвав дипломатичні відносини з Москвою

Командування Повітряних сил ЗСУ заперечує заяву Кучера про ймовірну причину катастрофи «Ан-26»

Командування Повітряних сил Збройних сил України заперечує заяву голови Харківської обласної державної адміністрації про ймовірну причину катастрофи «Ан-26».

«Хоч на ефір пан Кучер не прийшов, у прямому включені він ганебно перейшов на особистості та дорікнув командувачу Повітряних Сил, начебто літаку, на якому перебував його (Сергія Дроздова) син, дали пріоритет при посадці. Мовляв ця хвилина могла вплинути на успішну посадку Ан-26Ш. Брехня і маніпуляція!» – переконують в Повітряних силах.

Увечері 2 жовтня в ефірі Кучер звернувся до командувача Повітряними силами ЗСУ Сергія Дроздова і заявив: «Ви сказали з приводу свого сина, який перебував на другому борту (борт, який приземлився першим – ред.). Це те, про що я говорю, що пріоритет посадки був даний другому борту, який був справний. Ви це підтвердили, я собі ніколи не дозволяв публічно до цієї розмови озвучувати цю історію, хоча я знав про все».

За його словами, він «просто констатував факт», що на другому борту був син Дроздова.

Сам командувач Повітріяних сил заявив: «Літак, який знаходився на посадці у віддаленні 4 кілометрів, і другий, який був на траверзі, і ще повинен пролетіти по прямій близько 6 кілометрів, щоб виконати розворот і зайти на посадку, то, будь ласка, порахуйте, розберіться, а потім звинувачуйте керівника польотів. Ніякої вказівки керівнику польотів я не робив».

Ввечері 25 вересня літак Повітряних сил ЗСУ Ан-26 впав біля Чугуєва Харківської області за два кілометри від військового аеродрому. На борту літака 1977 року виробництва було 27 людей – військові льотчики та курсанти університету Повітряних сил імені Кожедуба. Вижив лише один курсант, зараз він перебуває у лікарні.

ДБР повідомило, що попередньо перевіряє чотири версії авіакатастрофи на Харківщині:

катастрофа внаслідок технічної несправності агрегатів літального апарату;
катастрофа внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків екіпажем;
неналежне виконання службових обов’язків особами, які були відповідальними за керування польотами;
неналежне технічне обслуговування літака та підготовки його до польоту.

 

IKEA: незаконно заготовлена деревина з України не використовується при виробництві меблів

Незаконно заготовлена деревина з України не використовується при виробництві меблів IKEA, повідомила компанія 2 жовтня, передає «BBC News Україна».

«Результати розслідування третьої сторони за сприяння Legallis LLC, яке передбачало відвідування лісових ділянок, а також нашого внутрішнього розслідування командою фахівців з постачання деревини та питань лісового господарства, не виявили будь-яких ознак того, що до нашого ланцюга постачання потрапила незаконно заготовлена деревина», – розповіли в IKEA.

У заяві йдеться, що обидва розслідування Earthsight вказали на складну інтерпретацію закону про санітарні рубки у сезон тиші.

«Ми віримо, що завдяки своїй присутності можемо робити внесок у відповідальне ведення лісового господарства для зміцнення біорізноманіття, забезпечення ефективного виробництва і підтримки місцевих громад», – наголосили в компанії.

У червні британська неприбуткова організація Earthsight заявила, що її дослідження, здійснене протягом 18 місяців, виявило, що «компанія IKEA продає букові стільці, вироблені з деревини, отриманої шляхом незаконних рубок у лісах українських Карпат, де живуть зникаючі види рисей та ведмедів».

Розташоване на Закарпатті державне підприємство «Великобичківське лісомисливське господарство»  заявило, що інформація у звіті «не підтверджена жодним документальним фактом». IKEA почала аудит постачальників деревини з України.

Британія слідом за ЄС розширила санкції за будівництво Керченського мосту

Велика Британія, яка виходить із Європейського союзу, але продовжує дотримуватися його санкційної політики, слідом за ЄС розширила свій санкційний список у зв’язку з будівництвом Керченського мосту.

Управління застосування фінансових санкцій Міністерства фінансів Великої Британії оприлюднило 2 жовтня цей список, який посилається на аналогічне рішення Євросоюзу 1 жовтня і повторює його.

Таким чином, Британія слідом за Євросоюзом оголосила про фінансові санкції щодо ще двох фізичних і чотирьох юридичних осіб із Росії чи окупованого нею Криму у зв’язку з підривом суверенітету і територіальної цілісності України.

ЄС уперше запровадив санкції щодо компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту між окупованим Кримом і сусідньою Росією, в липні 2018 року.

Загалом санкції як Євросоюзу, так і низки інших держав проти Росії через окупацію Криму були запроваджені 2014 року, відтоді їх кілька разів продовжували і розширювали.

Зеленський заперечив можливість надання військової допомоги України Азербайджанові чи Вірменії

Президент України Володимир Зеленський заперечив можливість надання Україною військової допомоги Азербайджанові чи Вірменії.

Україна закликає Вірменію й Азербайджан до діалогу і до деескалації ситуації в Нагірному Карабасі, і про надання військової допомоги з боку України якійсь зі сторін конфлікту не може бути й мови, заявив він журналістам у перебігу візиту в Чернівці.

За його словами, така позиція України як держави виважена і правильна.

Зеленський додав, що в останні роки Україна й Азербайджан налагодили тісні відносини як на економічному, так і на геополітичному рівнях. Тому, сказав він, Україна стояла й стоятиме на позиції підтримки цієї держави.

Водночас він наголосив: ухвалення рішень щодо надання чи ненадання військової, гуманітарної або будь-якої іншої допомоги іноземним державам – це компетенція виключно президента і верховного головнокомандувача, а не народних депутатів чи будь-кого іншого.

Зеленський вочевидь мав на увазі заяву народної депутатки, члена фракції партії «Слуга народу» Людмилу Марченко – 1 жовтня в ефірі телеканалу «Україна 24» вона заявила: «Україна готова сьогодні на різних майданчиках підтримувати Азербайджан. Це і військова підтримка, і гуманітарна, всім тим, що потрібно буде в майбутньому. Це військова ситуація».

Цю заяву вже критикували керівники МЗС і МВС України.

Зокрема, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба так само нагадував, що кожен народний депутат «може висловити свою позицію чи думку з будь-якого питання, але рішення про надання допомоги іноземним державам належить до компетенції уряду та президента України». Він закликав усіх «до зважених заяв та коментарів, які б не збуджували емоції, не провокували протистояння і ворожнечу, а відповідали офіційній позиції Української держави». Міністр також нагадав, що в Україні є вірменська й азербайджанська діаспори, тому «вкрай важливо забезпечити мир та міжнаціональну згоду для всіх етнічних громад, які проживають в Україні».

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков теж заявляв, що Україна не буде надавати військову допомогу в азербайджансько-вірменському конфлікті жодній зі сторін. Водночас він, так само не називаючи імен, критикував «надто вже cхильних до фантазій депутатів».

Україна дотримується принципу підтримки територіальної цілісності Азербайджану в його міжнародно визнаних кордонах.

Давній конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах знову перейшов у режим повномасштабного збройного протистояння 27 вересня. І сам Нагірний Карабах, і ще кілька прилеглих до нього районів Азербайджану контролюють вірменські сили. Нагірний Карабах є міжнародно визнаною частиною території Азербайджану, але населення там складають місцеві вірмени за національністю.

Баку не визнає самопроголошену «Нагірно-Карабахську республіку» за сторону конфлікту і називає цю територію окупованою Вірменією. Єреван теж формально не визнає цю «республіку», але фактично надає їй всіляку підтримку і нині по суті воює від її імені.

Україна планує приєднатися до санкцій ЄС проти Білорусі – Кулеба

Україна планує приєднатися до санкцій Європейського союзу проти Білорусі, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Я хочу подивитися на остаточне юридичне рішення, хто там у цьому списку. Але так, ми налаштовані приєднатися до цих санкцій, бо тут вже йдеться про питання послідовності політики», – заявив Кулеба в інтерв’ю британському громадському мовцеві «Бі-бі-сі».

«Україна вважає, що в цій ситуації важливо діяти єдиним фронтом. Ми робимо все, що в наших силах, щоб допомагати народові Білорусі в цій складній ситуації», – додав він.

Міністр наголосив, що ціна такої солідарності для України набагато вища, ніж для країн ЄС чи НАТО, бо Україна не перебуває під «парасолькою захисту» цих об’єднань, а розширення впливу Росії в Білорусі загрожує безпеці України.

Також 2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив санкції проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу.

Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.

У переліку наразі немає Олександра Лукашенка. Але в Євросоюзі раніше наголошували, що нинішній список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.

Під санкції потрапили наразі чільники Міністерства внутрішніх справ Білорусі, внутрішніх військ і сил спецпризначення міліції, Комітету державної безпеки, а також керівники Центральної виборчої комісії країни.

Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

Раніше свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. Також про аналогічні санкції оголосили Велика Британія і Канада. В усіх цих списках, на відміну від списків ЄС, є і прізвище Лукашенка.

І Європейський союз, і ще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.

Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.

Сергій Гармаш не помітив великих втрат через відсутність Фокіна у ТКГ

Відсутність Вітольда Фокіна в Тристоронній контактній групі щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу не стала великою втратою для переговорного процесу, в тому числі з погляду Росії, вважає представник ОРДЛО у Тристоронній контактній групі Сергій Гармаш. Про це він сказав в ефірі Радіо Свобода.

«Поки що, судячи з останнього засідання (ТКГ – прим. ред.), яке проходило вже без Фокіна, я не помітив великих втрат. І, чесно кажучи, це мене здивувало – Росія їх теж не помітила. Тобто вона жодного разу не згадала про Фокіна і не порушила питання, що нібито хороші люди йдуть, а залишаються лише «екстремісти», – сказав Гармаш.

30 вересня президент Володимир Зеленський своїм указом вивів Вітольда Фокіна зі складу делегації України в Тристоронній контактній групі й увільнив його від виконання обов’язків першого заступника голови делегації України в ТКГ після тривалих протестів широкої громадськості і опозиційних політичних сил. На цю посаду Зеленський призначив Фокіна, прем’єр-міністра України в 1990–1992 роках, у середині серпня.

Під час перебування на посаді Фокін в інтерв’ю проросійському виданню «Страна.ua» заявив, що треба оголосити загальну амністію бойовикам російських гібридних сил, а не вибіркову, залежно від тяжкості їхніх злочинів, провести місцеві вибори на окупованій частині Донбасу вже зараз, без виходу звідти Росії і вирішення питань безпеки, і вирішити питання якогось «особливого статусу» ОРДЛО, «а краще – всього Донбасу».

У владі, зокрема в офісі Зеленського, тоді відмежувалися від цих заяв Фокіна, але виступали за те, щоб він продовжив роботу в ТКГ. Проте його викликали для пояснень до Верховної Ради. І на засіданні парламентського комітету, де його заслуховували, Фокін зробив нову заяву – що не бачить «ніякого підтвердження, що на Донбасі йде війна між Росією і Україною».

Після цієї заяви комітет рекомендував звільнити Вітольда Фокіна з посади в ТКГ, про його слова різко відгукнувся голова МВС Арсен Аваков, голова офісу президента Андрій Єрмак заявив, що той має піти з ТКГ, і врешті, перед указом про його звільнення, в офісі президента офіційно заявили, що заяви Фокіна «категорично розходяться» з офіційними позиціями української держави.

 

Без ексклюзивних умов: Кравчук розповіла про роль Тищенка у вирішенні питань щодо Донбасу

Статус чи повноваження Миколи Тищенка не відрізнятимуться від тих, що матимуть інші народні депутати, котрі входитимуть у відповідну парламентську групу. Про це в прямому ефірі Радіо Свобода розповіла заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук.

За її словами, задля кращої комунікації між парламентом та Мінської ТКГ, у Верховній Раді, було створено спеціальну парламентську групу, що має назву «Шлях додому». На першому засіданні цієї групи був також присутній і Микола Тищенко, проте, каже Кравчук, не лише він.

«Я була на цій зустрічі, після якої пан Тищенко запостив фото з Леонідом Кравчуком. Також на тій зустрічі було близько 30-ти депутатів, котрі в той день змогли приєднатися. Тому розказувати про якісь ексклюзивні умови (для Тищенка-ред.) точно не варто. Мені також цікаво працювати в цій групі. Вона називається «Шлях додому». Це депутатська група була створена для того, щоб мати можливість не через публічні заяви обмінюватися з нашими перемовниками, а сісти і спокійно задати питання та отримати відповідь», – розповіла Євгенія Кравчук в прямому ефірі на Радіо Свобода.

 

За словами депутатки, Тищенко не матиме стосунку до оновлення Тристоронньої контактної групи, оскільки «перезавантажити Мінськ можуть лише лідери «Норамандського формату».

Щодо того, чи планується розширювати склад групи шляхом долучення до неї народних депутатів, Кравчук зазначили, що у складі української делегації ТКГ і так працює три народних депутата, котрі є головами комітетів, і «додавати ще якихось народних депутатів «аби було», не вважає за корисне.

28 вересня, народний депутат від фракції «Слуга народу» Микола Тищенко заявив, що увійшов до ініціативної групи із перезавантаження тристоронньої контактної групи. Про це він сказав на брифінгу в КВЦ Парковий, повідомляло видання НВ.

Того ж дня, на своїй сторінці у фейсбуці, Тищенко написав, що вперше взяв участь у парламентській групі щодо законодавчих змін по Донбасу, і опублікував фото з главою української делегації в ТКГ Леонідом Кравчуком.

 

Аваков: Україна не буде надавати воєнну допомогу в азербайджансько-вірменському конфлікті

Україна не буде надавати воєнну допомогу в азербайджансько-вірменському конфлікті, заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков у твітері.

«Україна не буде надавати військову допомогу в азербайджансько-вірменському конфлікті жодної зі сторін. А ось медичну допомогу – таблетки для надто вже cхильних до фантазій депутатів – треба б пошукати усією країною», – написав Аваков у твітері.

Імовірно, він має на увазі члена фракції «Слуги народу» Людмилу Марченко. 1 жовтня в ефірі телеканалу «Україна 24» вона заявила: «Україна готова сьогодні на різних майданчиках підтримувати Азербайджан. Це і військова підтримка, і гуманітарна всім тим, що потрібно буде в майбутньому. Це військова ситуація».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив у фейсбуці, що кожен народний депутат «може висловити свою позицію чи думку з будь-якого питання, але рішення про надання допомоги іноземним державам належить до компетенції уряду та президента України».

Він закликав всіх «до зважених заяв та коментарів, які б не збуджували емоції, не провокували протистояння і ворожнечу, а відповідали офіційній позиції Української держави».

Міністр нагадав, що в Україні є вірменська та азербайджанська діаспори, тому «вкрай важливо забезпечити мир та міжнаціональну згоду для всіх етнічних громад, які проживають в Україні».

Активна фаза давнього конфлікту між Азербайджаном і Вірменією розпочалася 27 вересня. За кілька днів загинули, за різними даними, десятки або сотні людей. Сторони заявляють про втрати серед цивільних і звинувачують одна одну у застосуванні важких видів озброєння і найманців.

У 1988 році в Нагірному Карабасі (тоді – Нагірно-Карабаська автономна область Азербайджанської РСР) відбулися мітинги місцевого вірменського населення, яке прагнуло приєднання до тодішньої Вірменської РСР. Баку не погодився з цим.

У 1992–1994 роках сторони вели масштабні бойові дії. В цей час Азербайджан втратив контроль над територією Карабаху і прилеглих до нього районів, всього близько 20% території країни. Тоді регіон залишили майже всі азербайджанці і десятки тисяч біженців інших національностей.

 

Microsoft планує інвестувати 500 млн доларів у розвиток хмарних сервісів в Україні

Компанія Microsoft планує інвестувати 500 мільйонів доларів у розвиток хмарних сервісів Azure в Україні.

Віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що розглядає можливість переходу сервісів «Дія 2.0» на хмарні сервіси Microsoft.

«Ми вдячні Microsoft за прояв особливої уваги до нашого ринку, за те, що ви обрали саме нашу країну. Однією з пріоритетних цілей нашого міністерства є за 2,5 року оцифрувати 100% держпослуг. І цього неможливо робити, якщо не буде дата-центру, в якому ці дані зберігатимуться в нашій країні. По суті Microsoft може стати першим масштабним проектом, який допоможе нам реалізувати нашу амбітну ціль», – сказав Федоров.

За даними видання AIN.ua, інвестиції підуть на будівництво двох дата-центрів Microsoft в Україні. Домовленості також передбачають знижки або спеціальні умови для українських державних органів та організацій на Microsoft.Azure, Office 365 й інших хмарних сервісів.

Звіт «кварталівської» кінокомпанії в Росії: збитки скоротили, хочуть збільшити продажі – «Схеми»

Російська компанія «Грин Филмс», співзасновником якої до весни 2019 року був Володимир Зеленський, а станом на цей час досі є перший помічник президента Сергій Шефір, прозвітувала про свій бухгалтерський баланс і фінансові показники за 2019 рік.

У компанії зазначили, що «не ухвалювали рішення про припинення або скорочення діяльності», скоротили збитки на 32% і пояснили, чому прокат фільмів приносить менше доходів.

Журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший) проаналізували дані бухгалтерського балансу та «Пояснення до бухгалтерського балансу і звіту про фінансові результати за 2019 рік», які компанія опублікувала на російському Державному інформаційному ресурсі бухгалтерської (фінансової) звітності.

Керівник «Грин Филмс» зазначає у поданих документах, що товариство «не ухвалювало рішень про припинення чи скорочення діяльності», а навпаки «вживає заходів для збільшення об’ємів продажів і зниження собівартості».

У «Поясненні» йдеться про те, що компанія вже кілька років поспіль працює собі в збиток, витрачаючи більше, ніж заробляє. Але в 2019 році, попри майже 50% скорочення доходів в цілому, та зокрема, й від надання прав на використання кінофільмів, «Грин Филмс» вдалося зменшити збитки на третину порівняно з минулим роком, до майже 5 мільйонів рублів (близько 1,7 мільйона гривень).

У звіті зменшення доходів пояснюють так: «Зниження виручки обумовлено тим, що основна частина прав на використання АВП (аудіовізуальної продукції – прим.ред.) припадає на перші місяці прокату фільму в кінотеатрах, а в наступні періоди дохід від використання фільмів знижується».

У той же час, зі звітності випливає, що зменшити збитки компанії здебільшого вдалося через скорочення адміністративних витрат – зокрема, оплати праці й видатків на оренду приміщень.

Також у «Грин Филмс» прозвітували про зменшення боргового навантаження за 2019 рік на 12%, до понад 170 мільйонів рублів (або майже 58 мільйонів гривень). Це може свідчити про те, що у компанії не збираються згортати діяльність, а навпаки, дотримуються обіцянок перед кредиторами, щоб продовжувати роботу.

У документі зазначено, що «Грин Филмс» володіє нематеріальними активами, вартість яких станом на грудень 2019 року склала майже 137,2 мільйона рублів (майже 47 мільйонів гривень). Це права на аудіовізуальні твори: «8 новых свиданий», «8 первых свиданий», «8 лучших свиданий», «Мамочки», «Между нами девочками», «Папаши», «Петля Нестерова», «Ржевский против Наполеона», «Служебный роман. Наше время», «Я буду рядом» та сценарій «The Replacement».

Також у «Поясненні» прозвітували, що повернули Міністерству культури Росії 35 мільйонів рублів (майже 12 мільйонів гривень) на виробництво фільму «Вниз», а також відсотки за користування коштами федерального бюджету.

Сергій Шефір на прохання «Схем» прокоментувати плани російської фірми, де він є співзасновником через кіпрську компанію, не відповів. Натомість зазначив: «Функції засновника в комерційних компаніях можуть не збігатися з виконавчими посадами в цих же компаніях. Я не обіймаю жодних посад в органах управління кіпрської компанії, не відповідаю за операційну діяльність, не веду бухгалтерський облік і навіть не провітрюю приміщення офісу».

На початку 2019 року «Схеми» з’ясували, що Володимир Зеленський і його бізнес-партнери мають компанії у Росії, попри запевнення тоді ще кандидата у президенти, що закрили бізнес у 2014 році. Журналісти знайшли три російські фірми, які займаються виробництвом кінофільмів і телевізійних програм: «Вайсберг Пикчерс», «Платинумфильм» і «Грин Филмс».

Засновник усіх трьох компаній – зареєстрована на Кіпрі Green Family Ltd, кінцевим бенефіціаром якої був вказаний Володимир Зеленський і його партнери по «Кварталу 95».

​Володимир Зеленський спочатку заперечував цей факт, але потім визнав і вибачився перед журналістами.

Тоді з’ясувалося, що компанія «Грин Филмс» не лише працює в Москві, але й успішно пройшла відбір у конкурсі на отримання державного фінансування з бюджету Росії та отримала 35 мільйонів рублів (майже 12 мільйонів гривень) на фінансування фільму-трилера «Вниз».

У березні «Схеми»​ повідомляли, що Володимир Зеленський позбувся частки у російському кінобізнесі на користь Андрія Яковлєва – автора «Студії Квартал-95».

Він вийшов із кіпрської компанії-засновниці ООО «Грин Филмс» Green Family LTD. Після цього частки у Green Family LTD розподілилися так: Андрій Яковлєв – 20%, Борис Шефір – 15%, Сергій Шефір – 15%, Appex International LTD Тімура Міндіча – 50%.

Андрій Яковлєв, Борис і Сергій Шефіри – давні бізнес-партнери Зеленського по «Кварталу 95». Тімур Міндіч – соратник Ігоря Коломойського і бізнесмен, що має частку в наближених до олігарха медіаструктурах.

21 травня 2019 року Сергій Шефір був призначений першим помічником президента Володимира Зеленського. Син Сергія Шефіра працює помічником народного депутата від «Слуги народу» Юрія Кісєля.

Адвокати заявляють про «грубі порушення» щодо ознайомлення із сімферопольською «справою Хізб ут-Тахрір»

Адвокати фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» заявляють про «грубі порушення» з боку слідства російського ФСБ в Криму. Йдеться про процес ознайомлення обвинувачуваних та їхніх захисників із матеріалами кримінальної справи, слідство в якій уже завершене. Про це в коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіли адвокати Ліля Гемеджи та Еміль Курбедінов.

Так, слідство ФСБ Криму відмовляє адвокатам в ознайомленні із аудіо та відеоматеріалами справи, зокрма про приховане стеження з боку ФСБ за фігурантами справи.

«Багатьом з моїх колег, кому усно, кому письмово, було відмовлено в наданні цих записів. Приховування аудіо та відеоматеріалів робиться навмисно, щоб сторона захисту не змогла належним чином ознайомитися з ними», – розповів Курбедінов.

Ліля Гемеджи подала скаргу в російську прокуратуру Криму на дії слідчого ФСБ Криму.

Курбедінов вважає, що співробітники російської ФСБ Криму навмисно кваплять адвокатів і їх підзахисних із ознайомленням. Йдеться про 56 томів кримінальної справи (в кожному томі близько 250 сторінок), речові докази, а також про аудіо та відео матеріалах. Захист і підсудні почали ознайомлення з матеріалами справи на початку вересня.

«Завдання стоїть швидко прогнати ці матеріали, не дивлячись на велику кількість обвинувачених. Перший крок з боку ФСБ в цьому напрямку вже зроблено – справа розбита на «п’ятірки». Другий крок – зробити так, щоб все пройшло у найкоротші терміни, не звертаючи уваги на об’ємність. Все прогнати, відправити хлопців по етапу, а справу віддати в Південний окружний військовий суд. Я ж вважаю так: якщо слідство йшло півтора року, то і у нас має бути мінімум півтора року на ознайомлення», – пояснив адвокат.

Самі ж фігуранти справи у минулі вихідні відмовилися покидати СІЗО №1 Сімферополя і їхати на ознайомлення, розповіла адвокат Ліля Гемеджи. За її словами, фігуранти також написали низку заяв про порушення їхніх прав з боку ФСБ Криму.

«Частина хлопців читають матеріали справи в підвальному приміщенні: там душно і сиро. Після цих скарг СІЗО почало видавати сухпайки, які містять свинину. Хлопці можуть їсти звідти тільки 6 галетних печеньок. Водою вони нормально не забезпечені. Також їм не видають індивідуальні засоби санітарно-гігієнічного характеру», – розповіла адвокат.

Російська влада публічно не коментує заяви адвокатів фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір».

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

В анексованому Криму в російську армію призвали 25 тисяч осіб – МЗС України

З часу анексії у 2014 році в російську армію в Криму призвали близько 25 тисяч осіб, повідомило 1 жовтня Міністерство закордонних справ України.

«З початку окупації Росія провела вже 11 кампаній, під час яких близько 25 тисяч осіб були незаконно призвані у збройні сили Росії», – йдеться в повідомленні.

У МЗС зазначили, що Росія «повинна припинити такі правопорушення і неухильно дотримуватися зобов’язань держави-окупанта».

«Закликаємо світове співтовариство належним чином відреагувати на порушення міжнародного гуманітарного права і прав людини на тимчасово окупованих територіях України», – йдеться в заяві.

Міністерство нагадало, що відповідно до міжнародного гуманітарного права, зокрема Конвенції про захист цивільного населення під час війни, державі-окупанту заборонено примушувати осіб служити в її збройних або допоміжних силах, а також чинити тиск і вести пропаганду на користь добровільного вступу до армії.

4 квітня в Міністерстві оборони Росії повідомили, що мають намір призвати на військову службу 3300 кримчан, більшість з яких планують відправити на службу за межі Криму, до військових частин Південного та інших військових округів сусідньої Росії.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Зеленський заявив про бажання відвідати «чарівний Китай»

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що хотів би відвідати «чарівний Китай», а також запросити в Україну голову Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна. Про це він розповів в інтерв’ю китайському інформагентству «Сіньхуа», інформує 1 жовтня пресслужба Офісу президента.

«Ми маємо відновити повноцінний політичний діалог між нашими державами, маємо відновити динаміку двосторонніх контактів на рівні міністерств і відомств, на рівні очільників урядів, парламентів та, безумовно, лідерів. Буду радий вітати голову КНР Сі Цзіньпіна в Україні. Для мене було б великою честю відвідати чарівний Китай», – зазначив Зеленський.

Президент вважає, що серед пріоритетних напрямів практичного співробітництва між країнами є кредитно-інвестиційна, агропромислова, машинобудівна і транспортна сфери.

Зеленський також наголосив, що Україна стала однією з перших країн, яка підтримала ініціативу голови КНР «Один пояс, один шлях».

«Україна має унікальне географічне розташування – на східному кордоні ЄС, на шляху з Азії у Європу, а також між Чорним і Балтійським морями. У нас є необхідний економічний і промисловий потенціал для ефективної участі в цьому амбітному проекті», – твердить Зеленський.

Раніше цього року, 1 серпня, Україна надала Китаю безвізовий режим: тепер громадяни КНР можуть подорожувати в Україну на один місяць без оформлення віз. Це передбачає указ президента Володимира Зеленського

Цей крок поліпшить співпрацю між двома державами, а також привабить туристів та інвестиції, пояснюють в МЗС України та у парламентській більшості. Експерти ж вважають таку співпрацю України та Китаю нерівнозначною та вказують серйозні ризики.

Президент України ухвалив своє рішення про безвіз для китайців на тлі зростання напруги між країнами Заходу та Китаєм: після того, як у ЄС звинуватили КНР у дезінформації щодо коронавірусу, а в США – у спробах підірвати світовий порядок.

Рада ЄС розширила список санкцій, пов’язаних із будівництвом Керченського мосту

Рада ЄС ухвалила рішення про доповнення переліку індивідуальних санкцій щодо осіб і організацій, які підривають, на думку Євросоюзу, цілісність і суверенітет України, двома фізичними та чотирма юридичними особами, причетними до будівництва Керченського мосту. Ці дані опубліковані у четвер в Офіційному журналі ЄС.

До оновленого списку санкцій увійшли Олександр Ганов, генеральний директор «Гранд Сервіс Експрес», і Леонід Риженькін, заступник гендиректора інфраструктурних проєктів компанії «Стройгазмонтаж». Під санкції також потрапили «Ленпромтранспроект», Дирекція з будівництва залізниці Беркакіт-Томмот-Якутськ, Кримська залізниця, «Перша кримська страхова компанія».

Раніше посли ЄС схвалили санкції проти двох фізичних і чотирьох юридичних осіб за будівництво Керченського мосту. ЄС ввів санкції щодо компаній, які брали участь в будівництві цього мосту, в липні 2018 року.

Санкції проти Росії через анексію Криму були запроваджені в 2014 році, відтоді їх кілька разів продовжували і розширювали.

ВАКС відсторонив Холоднюка від посади голови Державної судової адміністрації

Вищий антикорупційний суд 1 жовтня відсторонив Зеновія Холоднюка від посади голови Державної судової адміністрації терміном на два місяці до 1 грудня.

«Я підтведжую той факт, що дійсно слідча суддя відсторонила його від посади, задовольнила клопотання. Усе транслювалося наживо», – підтвердила Радіо Свобода речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис.

Таким чином, суд задовольнив клопотання Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Рішення може бути оскаржене в Апеляційній палаті.

Вищий антикорупційний суд у серпні повертав прокуророві клопотання детектива НАБУ про відсторонення від посади голови Державної судової адміністрації через брак обґрунтування та деяких процесуальних документів.

Із 3 серпня до 16 вересня до Зеновій Холоднюк перебував під особистим зобов’язанням за рішенням ВАКС.

Холоднюка підозрюють у створенні злочинної організації, перешкоджанні діяльності Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і зловживанні впливом.

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлові Вовку, його заступникові і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова ДСА.

За тим повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) і створення штучних перешкод у їхній роботі».

19 липня голова ОАСК Павло Вовк заявив, що йому ніяку підозру не вручали. 20 липня таку ж заяву зробив Зеновій Холоднюк.

26 липня 2019 року Національне антикорупційне бюро України оприлюднило записи розмов, імовірно, суддів Окружного адміністративного суду Києва, зокрема голови цього суду Павла Вовка і його заступника Євгена Аблова. Ці особи, за даними НАБУ і Генпрокуратури (нині Офісу генпрокурора), фігурують у справі про організацію винесення завідомо неправосудних судових рішень і втручання в діяльність судових органів із метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Того ж дня представники НАБУ і Генпрокуратури України провели обшуки в Окружному адмінсуді Києва і в Суворовському районному суді Одеси. В ОАСК назвали обшуки НАБУ і ГПУ тиском.

Фігурант розслідування «Схем» Халімон: почалось «полювання» на «слуг народу»

Після публікації розслідування «Схем» заступник голови фракції «Слуга народу» Павло Халімон вийшов на пресконференцію у Києві, де поскаржився на «тренд «полювання» на «слуг народу», але не прокоментував по суті викладені журналістами факти.

Напередодні «Схеми» розповіли, як генпрокурорка Ірина Венедіктова блокувала розслідування щодо Халімона через ймовірне вимагання ним неправомірної вигоди, попри аудіозаписи, які можуть про це свідчити – і які «Схеми» отримали в своє розпорядження і проаналізували, співставивши з подіями того часу. Сам Халімон раніше у коментарі до журналістського розслідування підтвердив справжність розмов, але заперечив, що вимагав хабар, стверджуючи, що грошову винагороду йому пропонував сам заявник.

В день публікації «Схем» в Офісі генпрокурора повідомили, що у липні не вбачали підстави для відкриття провадження, але днями за результатами «особистого прийому одного з народних депутатів» порушили справу. Юристи вважають, що тепер це не має сенсу, адже через зволікання з відкриттям справи шанси задокументувати ймовірні докази вже втрачено.

«Хочу відзначити, що останнім часом «полювання» на «слуг народу» вже стало трендом», – заявив Халімон на пресконференції 1 жовтня, яку він зібрав, щоб розповісти про нібито викриту корупційну схему на державному підприємстві «Івківці» за участю колишнього народного депутата Олега Дмитренка.

Сам Дмитренко 21 липня звернувся до НАБУ із заявою щодо можливого вчинення злочину народним депутатом від «Слуги народу» Павлом Халімоном. Він повідомив, що здійснював на диктофон аудіозапис зустрічей та телефонних розмов із депутатом та його довіреною особою – іншим підприємцем Сергієм Селютіним. За його словами, записи свідчать про те, що йому пропонували вирішення проблем із правоохоронцями та сприятливі умови для ведення аграрного бізнесу в Чернігівській області – в обмін на грошову винагороду у 40 мільйонів гривень.

«Схеми» отримали від заявника ці плівки у своє розпорядження. Зустрічі та телефонні дзвінки відбувалися протягом липня. Під час розмов використовувалася, ймовірно, завуальована термінологія – «титульний лист», «ксерокопія», «пакет документів», «10 відсотків від документів». Детективи НАБУ вивчили записи, надані заявником Дмитренком і 22 липня звернулись до генеральної прокурорки Ірини Венедіктової з проханням розпочати кримінальне провадження, в рамках якого збиралися зафіксувати ймовірний злочин депутата в офіційний процесуальний спосіб. Однак наступного дня отримали відмову з Офісу генпрокурора за підписом Венедіктової, у якій йшлося про те, що «на теперішній час відсутні визначені КПК України підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР».

Як розповів журналістам Дмитренко, з того часу заступник голови фракції Халімон та посередник Селютін перестали виходити із ним на зв’язок.

Журналісти «Схем» проаналізували записи, опитали учасників цих зустрічей та проаналізували події, які при цьому відбувалися.

Зокрема, одна із зустрічей, на якій, зі слів Дмитренка, були присутні Павло Халімон та його однопартієць Андрій Мотовиловець, відбулася 15 липня в Офісі президента. Судячи із записів, тоді про гроші не йшлося, водночас чоловік з голосом, схожим на голос Халімона, говорив: «…щоб нам з вами не псувати стосунки, оскільки ми живемо з вами в одному регіоні, і наші діти ходять разом в школу і таке».

Пізніше в коментарі журналістам і Халімон, і Мотовиловець підтвердили, що така зустріч була. Під час цієї зустрічі, за словами нардепів, вони, навпаки, обговорювали доведення до банкрутства держпідприємства «Івківці» на Чернігівщині, з яким за контрактами веде бізнес ексдепутат Олег Дмитренко: фірма його родини – сільськогосподарське товариство «Батьківщина» – платить за гектари землі і за це збирає врожай зернових культур.

Після зустрічі в ОП Дмитренко продовжив записи свого спілкування з народним депутатом – під час якого, за словами аграрного бізнесмена, він намагався «підігравати» співрозмовникам, щоб отримати якомога більше задокументованих підтверджень їхніх намірів.

На деяких записах розмов ішлося, зокрема, про «титульний лист», «ксерокопію» та телефонну розмову з Дмитренком, вочевидь, у стінах Верховної Ради. «Схеми» запропонували прослухати їх Халімону та прокоментувати записи.

Зрештою той підтвердив журналістам автентичність розмов, але заявив, що він не вимагав хабаря, а навпаки – Олег Дмитренко його пропонував: «Не було такого (про вимагання хабара «30+10» – ред.). Таке було, але пропонував він, – заявив нардеп. – Це підприємство знаходиться на моєму окрузі, до мене звернулись люди, я допоміг як народний депутат, зробив якийсь адміністративний супровід».

Заступник голови президентської фракції також підтвердив, що приходив на зустріч у супроводі Селютіна: «Так, була (така зустріч – ред.). Ті ж самі питання обговорювалися, мені просто був необхідний свідок, я попросив Селютіна, щоб він поїхав зі мною, щоб… якщо ми будемо порушувати кримінальну справу, щоб він підтвердив цю інформацію, що Дмитренко пропонував хабаря».

Народний депутат Андрій Мотовиловець підтвердив, що був учасником зустрічі на Банковій – разом зі своїм соратником по партії Павлом Халімоном та Олегом Дмитренком. Метою зустрічі, за його словами, було «пояснити колишньому народному депутату, що підприємство буде працювати».

«Жодного, жодного пропонування вимагання, ніяких сум не обговорювалося, в моїй присутності, присутності Дмитренка і Халімона», – підкреслив Мотовиловець.

Сергій Селютін на дзвінки та повідомлення «Схем» не відповів.

На уточнення, чи спілкувався Халімон з Венедіктовою, нардеп відповів, що не спілкувався, і додав: «Більше того, я до неї звертався. Але не можу розголошувати».

18 вересня Дмитренко звернувся до Антикорупційного суду – з вимогою зобов’язати генеральну прокурорку внести відомості в ЄРДР. За два дні до публікації розслідування суд ухвалив відповідне рішення.

«Схеми» відправили письмовий запит до Ірини Венедіктової із запитаннями – якими мотивами вона керувалася, коли відмовила детективам у відкритті кримінального провадження та чи спілкувалася з депутатом Халімоном на цю тему.

На письмовий запит в Офісі генпрокурора відповіли в день публікації. Там підтвердили, що «на той момент» (тобто в липні – ред.) підстав для відкриття провадження не було. У генпрокуратурі розповіли, що у вересні на особистий прийом до Венедіктової прийшов один із народних депутатів, і за результатами прийому 24 вересня таки було розпочате досудове розслідування, яке доручили проводити НАБУ. Там «Схемам» відповіли, що відомості про це відсутні, інформація про відповідне провадження не надходила.

Також у відповіді ОГПУ зазначається, що Ірина Венедіктова не спілкувалася з депутатом Халімоном «щодо ініціювання НАБУ розпочати кримінальне провадження».

«Генеральний прокурор вирішила внести ці відомості два місяці потому, коли зафіксувати в момент злочину надання депутату неправомірної вигоди вже фізично неможливо, – зауважує виконавчий директор громадської організації «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик. – Тепер уже сам народний депутат повідомлений про спробу НАБУ відкрити щодо нього кримінальну справу. Тому зараз у відкритті генеральним прокурором кримінального провадження немає сенсу, зважаючи на те, що всі розумні процесуальні дії детективів Бюро зафіксувати вимагання депутатом хабара очевидно не матимуть у собі результату, бо їх мало сенс робити в момент вчинення злочину».

«Запорукою розслідування справи про хабарництво є затримання злочинця «на гарячому», а також здобуття важливих доказів, що певна особа вимагає хабар. Наразі момент втрачено, ймовірність щось встановити в цій справі дорівнює нулю. Подальше розслідування, скоріш за все, не матиме результату, а буде лише втратою часу для детективів та прокурорів», – додає юрист громадської організації «Центр протидії корупції» Андрій Савін.

«Справа Burisma»: прокурори кивають один на одного – спецрепортаж

Колишні українські прокурори звинувачують один одного у проблемах із розслідуванням справ щодо газовидобувної компанії Burisma. А нинішні слідчі органи не повідомляють про перебіг розслідування, пояснюючи, що ці матеріали – з обмеженим доступом. Про це йдеться у спецрепортажі Радіо Свобода «Вибори в США: фактор «справи Burisma».

Генеральна прокуратура України у 2014 році розпочала розслідування щодо компанії Burisma, яку створив ексміністр екології Микола Злочевський, серед звинувачень – незаконне збагачення і видача дозволів на користування надрами. Найбільша приватна газовидобувна компанія України та її засновник заперечують порушення.

У 2014 році британські правоохоронці заарештували 23,5 мільйони доларів на рахунках фірм, пов’язаних зі Злочевським, за підозрою, що вони мали злочинне походження. Але коли Лондон звернувся до української Генпрокуратури за документами про підстави арешту, їх вчасно не надали, тому арешт коштів зняли.

Ексгенпрокурор України (2015-2016) Віктор Шокін покладає провину за це на Віталія Каська, заступника генпрокурора Віталія Яреми, а потім – і заступника самого Шокіна, коли той очолив відомство після Віталія Яреми.

«Це пан Касько, на жаль, котрий відповідав за міжнародний блок, і повинен був надати довідку своєчасно в суд Лондона. Але він чомусь, і з цього приводу було кримінальне провадження, цього не зробив своєчасно, і це дало змогу зняти цей арешт», – заявив Віктор Шокін у коментарі Радіо Свобода.

Але документи доводять, що восени 2014 року Віталій Касько звертався з проханням передати такі документи у Лондон невідкладно. Раніше в інтерв’ю виданню Bloomberg Касько заявив, що «справа Burisma» лежала в ГПУ на полиці.

Натомість Віктор Шокін наполягає, що працював ефективно, але не зміг завершити розслідування немовби через політичний тиск. Це ставить під сумнів, зокрема, Сергій Горбатюк, ексначальник управління спеціальних розслідувань ГПУ (2014-2019). «Якщо би воно активно розслідувалось, то фактично залишався би лише розшук Злочевського», – сказав Горбатюк у коментарі Радіо Свобода.

Ексгенпрокурор України (2014-2015) Віталій Ярема, зі свого боку, повідомив Радіо Свобода, що розслідування у справі Burisma не було для нього пріоритетом, бо «тоді ще кров не висохла на Майдані». 

«Коментувати щось, що відбувалось на рівні слідчих якогось окремого кримінального провадження я, на жаль, через п’ять років вже не можу», – додав він.

За розвал цієї справи у 2014 році прокурорам ГПУ, ймовірно, заплатили хабар у розмірі 7 мільйонів доларів. Про це в жовтні 2019 року на закритому слуханні в Конгресі США розповів Джордж Кент, заступник помічника Державного секретаря з питань Європи та Євразії. Про це йдеться у проміжному звіті про справу Burisma, який представили у Сенаті США у вересні 2020 року.

Віталій Ярема каже, що вперше почув про ймовірний хабар від Радіо Свобода і до цього не причетний. 

Американські сенатори у вересні 2020 року звернулися до ФБР з проханням надати інформацію про ймовірній хабр. Діяльність компанії Burisma опинилася в центрі уваги у США через те, що син ексвіцепрезидента і нинішнього кандидата на президента США, демократа Джо Байдена входив до Ради директорів компанії з 2014-го по 2019 роки.

29 вересня президент США Дональд Трамп згадав про роботу Гантера Байдена на українську компанію під час перших передвиборчих дебатів, у відповідь Джо Байден наголосив, що його син нічого поганого в Burisma не робив. Сенатори-республіканці вважають, що така діяльність створювала конфлікт інтересів, але не виявили наскільки присутність сина Байдена в Burisma вплинула на політику США щодо України.

Радіо Свобода звернулося із запитом до Офісу генпрокурора України, аби з’ясувати, чи розслідуються справи щодо компанії Burisma зараз. Звідти відповіли, що справи, в яких Миколі Злочевському оголосили підозру, не стосуються діяльності компанії Burisma. В НАБУ повідомили Радіо Свобода, що дані про хід розслідування справ, в яких фігурують компанія Burisma чи Микола Злочевський, належать до інформації з обмеженим доступом. 

У справі про можливе незаконне вивезення екссудді Чауса до Молдови підозрюваних немає – НАБУ

Національне антикорупційне бюро України повідомило про відсутність підозрюваних у кримінальному провадженні щодо організації можливого незаконного вивезення групою осіб колишнього судді Миколи Чауса через державний кордон України до Молдови. Про це пресслужба НАБУ повідомила у відповідь на запит Радіо Свобода.

«У вказаному кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлялось, досудове розслідування триває», – відповіли у НАБУ.

Надати подробиці щодо обставин здійснення досудового розслідування у НАБУ відмовилися, пославшись на таємницю слідства.

У вересні у Державному бюро розслідувань повідомили Радіо Свобода, що передали до НАБУ кримінальне провадження щодо організації можливого незаконного вивезення групою осіб колишнього судді Миколи Чауса через державний кордон України до Молдови. 

А Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила Радіо Свобода, що екстрадиція підозрюваного в хабарництві Миколи Чауса з Молдови затягується через судові розгляди.

«На даний час за запитом України триває процес екстрадиції вказаного судді з території Республіки Молдови, правоохоронці якої взаємодіють з Україною щодо його екстрадиції. Разом із тим, повідомляємо, що вказана особа оскаржує в судовому порядку відмову президента Республіки Молдова в наданні політичного притулку», – повідомили у САП у відповідь на запит Радіо Свобода.

Одночасно в суді першої інстанції в Молдові триває судовий розгляд питання екстрадиції судді до України. Наступне судове засідання призначене на 25 жовтня, додали у прокуратурі.

У САП нагадали, що здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за обвинуваченням Чауса в отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

На запитання, коли можна очікувати екстрадиції екссудді, у прокуратурі не відповіли.

9 серпня 2016 року у НАБУ повідомили, що викрили суддю Дніпровського районного суду Києва Миколу Чауса в одержанні неправомірної вигоди в розмірі 150 тисяч доларів. За повідомленням, ці кошти виявили у двох скляних банках, одну з яких суддя особисто закопував у дворі власного приватного домоволодіння.

Верховна Рада 6 вересня 2016 року підтримала подання ГПУ про надання згоди на затримання та арешт (взяття під варту) судді. З 11 листопада 2016 року Микола Чаус перебував у міжнародному розшуку за лінією Інтерполу з метою арешту й подальшої екстрадиції в Україну.

1 березня 2017 року Чауса затримали в Молдові. Одразу після цього Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявила про наміри вимагати видачі його Україні для проведення досудового розслідування відповідно до законодавства.

На початку березня 2017 року документи на екстрадиційний арешт судді направили молдовській стороні. Захист екссудді Чауса заявляв, що наполягатиме на наданні йому політичного притулку в Молдові.

У листопаді 2017 року Вища рада правосуддя звільнила Миколу Чауса з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва, бо 1 вересня 2016 року в судді закінчилася відпустка, однак після цього він на роботі не з’являвся.

У липні 2019-го слідчі Державного бюро розслідувань зареєстрували кримінальне провадження щодо організації можливого незаконного вивезення групою осіб судді через державний кордон України до Молдови.

 

Росії треба було подумати про воду до того, як вона захоплювала Крим – Пайфер

Росії треба було подумати про водопостачання Криму до того, як вона незаконно захопила український півострів, розповів в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії ТВ, дослідник Стенфордського університету і колишній посол США в Україні Стівен Пайфер.

«Я можу зрозуміти стурбованість Росії, але вона повинна була подумати про це (водопостачання півострова – ред.), перш ніж незаконно захоплювати Крим у 2014 році», – наголосив експосол.

Він повідомив, що при цьому Росія навряд чи зважиться на військові дії через дефіцит води в Криму, тому що, якщо дивитися на канал від точки, де той виходить з Дніпра, і до точки, де він фактично перетинає лінію з Кримом, то його протяжність становить приблизно 100 кілометрів.

«І якщо ви збираєтеся захопити цей канал і пустити ним воду, ви повинні контролювати весь канал, оскільки в іншому випадку його можуть заблокувати. Це була б серйозна військова операція. Я думаю, що операція такого масштабу майже напевне призведе до нового раунду ще жорсткіших санкцій з боку Сполучених штатів і Європи. Санкції допоможуть надати стримувальний ефект на росіян, якщо ті задумають щось подібне. Крім того, масштаби таких військових дій – це досить складне завдання для Росії», – резюмував Пайфер.

Раніше окупаційна влада Сімферополя повідомляла, що жителі міста продовжують скаржитися на проблеми з водопостачанням – слабкий тиск і недотримання графіку подачі води, обмеження у водопостачанні анонсували на 1-2 жовтня.

З 7 вересня у Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районах через посуху і обміління водоймищ ввели третій, найжорсткіший етап обмежень подачі води.

У російському уряді Криму повідомили, що готуються до «найгіршого сценарію» з водопостачанням півострова. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов раніше повідомляв, що не виключає того, що Росія визнає надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році постачання води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють із водосховищ природного стоку та підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові. Окупаційна влада Криму регулярно закликає жителів півострова економити воду.

«Існує небагато ознак того, що Росія анексує Донбас» – експосол США

Дослідник Стенфордського університету і колишній посол США в Україні Стівен Пайфер вважає, що немає на сьогодні підстав говорити про намір Росії анексувати, за аналогією із Кримом, територію Донбасу. Про це він сказав в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії ТВ.

«Подивіться на останні шість років: спочатку росіяни незаконно застосували військову силу для захоплення Криму, провели цей абсолютно фальшивий референдум, а потім незаконно анексували півострів. Той факт, що це нелегальні дії, підтверджується тим, що так мало країн в світі визнали включення Криму до складу Росії. Але якщо говорити про Донбас, то Росія не намагалася його анексувати. Там не зробили нічого, що наводило б на думку про те, що Москві потрібен Донбас. У Росії засвоїли, що захоплення Криму обійшовся набагато дорожче, ніж очікувалося», – сказав Пайфер.

На його думку, Донбас «коштував би» Росії ще дорожче, ніж Крим, і вона, ймовірно, не згодна на такі «витрати».

«Схоже, Кремль дійсно використовує Донбас як засіб: це спосіб чинити тиск на уряд в Києві. Існує не так багато ознак того, що росіяни насправді анексують Донбас. Думаю, це наближає Донбас до врегулювання ситуації. На жаль, Росія не зробила того, що повинна була, щоб залагодити цей конфлікт. Це одна з причин, чому я вважаю, що в якийсь момент Заходу слід розглянути питання про подальші санкції, щоб спробувати вплинути на витрати і прибуток Москви від того, що вона робить на Донбасі», – резюмував експосол США в Україні.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

«Деструктивний контент з Росії»: СБУ заявила про блокування «ботоферм» перед місцевими виборами

У Службі безпеки повідомили про заблокування каналів розповсюдження з Росії і від сепаратистського угруповання «ДНР» деструктивної інформації з використанням «ботоферм» напередодні місцевих виборів в Україні.

«Оперативники та слідчі спецслужби встановили, що телекомунікаційні платформи використовувались для створення і просування фейкових акаунтів і спільнот в інтересах РФ та незаконних збройних формувань. За задумом кураторів, масове поширення неправдивої інформації серед українського сегменту мережі інтернет» напередодні місцевих виборів мало дестабілізувати ситуацію в країні. Для організації протиправної діяльності організатори схеми використовували сім-картки українських і російських операторів мобільного зв’язку. Співробітники СБУ встановили особи всіх фігурантів, які перебувають на території нашої країни. Оплату від замовників вони отримували через заборонені російські платіжні системи», – розповіли в СБУ.

За даними СБУ, під час проведення обшуків у Києві та Донецькій області правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку, SIM-картки, чорнові записи щодо реєстрації користувачів соціальних мереж, які «розміщували матеріали провокаційного характеру на шкоду інформаційній безпеці».

«Наразі перевіряється версія стосовно причетності до організації вказаної протиправної діяльності спеціальних та розвідувальних органів так званої «ДНР» і Росії. Триває досудове слідство за ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної групи чи терористичної організації) Кримінального кодексу України», – зазначили в СБУ.

Читайте також: З початку року СБУ відкрила близько 80 справ через держзраду і створення терористичних організацій

Раніше СБУ вже повідомила про блокування «ботоферми» з поширення «деструктивної інформації». Тоді теж повідомлялося про викриття анонімних віртуальних акаунтів для поширення фейкових новин про політичну ситуацію в Україні.

«Страус заховав голову в пісок». Качура про реакцію своєї партії «Слуга народу» на заяву нардепа Галушка

Народний депутат від «Слуги народу» Олександр Качура розкритикував відсутність чітких дій та реакції своєї партії на заяву депутата Верховної Ради Миколи Галушка, який заявив про продаж владною партією місць у списках.

За словами Качури, він просив винести це питання на засідання фракції, проте цього не зробили.

«Якби ми жили в європейській площині, то всередині партії могла би бути серйозна розмова. А в нас, на жаль, я зараз скажу таку сенсаційну річ, не те, що повинен сказати представник партії «Слуга народу». Але в нас страус заховав голову в пісок по цьому питанню, як і про інших питаннях також», – заявив Качура в прямому ефірі Радіо Свобода.

 

За словами народного депутата, «кейс Галушка» – це наслідок того, що в президентській фракції брак комунікації, і наразі, каже Качура, визріла потреба в перезавантаженні фракції на рівні керівництва.

Напередодні голова партії «Слуга народу» у коментарі Радіо Свобода заявив, що «продаж місць у списку з’ясувати важко».

 

26 вересня народний депутат від фракції «Слуга народу» Микола Галушко заявив, що виходить із партії. У своєму відеозверненні до президента України Володимира Зеленського він стверджував, що всі місця в списку «Слуги народу» в його окрузі №97 у Київській області були продані.

У партії «Слуга народу» заявили, що вивчають заяву Галушка. «Це дуже серйозні звинувачення, оскільки «договорняки» і торгівля місцями в списках суперечать моральним засадам нашої команди. Тому служба безпеки партії вже почала відповідні перевірки», – йшлося в офіційній заяві партії у фейсбуці 27 вересня.

 

Суд не задовольнив скаргу «Демсокири» на відмову в реєстрації на виборах у Києві

Окружний адміністративний суд Києва повідомив, що партії «Демократична сокира», яка оскаржувала в суді відмову Київської міської територіальної виборчої комісії реєструвати політичну силу на вибори до столичної ради, відмовили в задоволенні позову.

«Як встановлено з матеріалів справи, підставою для відмови у реєстрації кандидатів стало те, що грошова застава була внесена із порушенням вимог Порядку внесення, повернення або перерахування грошової застави на місцевих виборах, а саме – кошти були внесені не місцевою організацією політичної партії, яка висунула кандидата на посаду, або місцевою організацією відповідної партії вищого рівня», – йдеться в повідомленні.

В ОАСК встановили, що документ про внесення грошової застави, «передбачений ст. 222 Виборчого кодексу України як обов’язковий, був поданий не тим суб’єктом, що визначений абз.4 ч.2. ст.225 Виборчого кодексу України, а тому висновок територіальної виборчої комісії про відмову у реєстрації кандидатів є обґрунтованим».

Суд зазначив, що відхилення від законодавчо встановлених правил внесення грошової застави і надання переваги одному суб’єкту виборчого процесу буде свідчити про порушення принципу рівності, передбаченого Виборчим кодексом України. При цьому, додали в суді, чинним законодавством не встановлено жодних обмежень щодо «повторного подання документів, оформлених належним чином».    

Днями представники партії «Демократична сокира» заявили, що Київська міська територіальна виборча комісія відмовила її кандидатам у реєстрації на тій підставі, що «застава за вибори по Києву сплачена з рахунку всеукраїнської, а не місцевої організації».

Місцеві вибори в Україні призначені на 25 жовтня.

В ОП назвали неприйнятними заяви Фокіна щодо Донбасу

В Офісі президента України назвали неприйнятними і заявили, що «неприємно вражені особистими оцінками й коментарями», висловленими першим заступником голови української делегації в Тристоронній контактній групі Вітольдом Фокіним.

«Робота української делегації в Тристоронній контактній групі завжди базувалася на повному розумінні національних інтересів України та абсолютної правди про війну і хто є хто в цій війні. Особисті думки кожного з представників України не тільки жодного разу не заважали переговорам, а й не суперечили офіційній позиції держави, нашим засадничим імперативам і тим завданням, які президент Володимир Зеленський поставив перед делегацією», – йдеться в заяві.

В ОП наголосили, що офіційна позиція України «повністю збігається з об’єктивною реальністю та політичною правдо». 

«Саме з російського вторгнення почалася тимчасова окупація Автономної Республіки Крим, міста Севастополя й окремих районів Донецької та Луганської областей України. Саме ця держава повністю контролює тимчасово окуповані території України та має вирішальний вплив на все, що там відбувається. Це цілком очевидні істини», – заявили в Офісі президента. 

Заявам Вітольда Фокіна, які «категорично розходяться» з офіційними позиціями держави, вже надана «належна оцінка», перш за все – суспільством, додали в ОП. 

«Тим більше, що метою діяльності держави та її представників є досягнення сталого миру лише на українських умовах. А саме: абсолютне й довготривале припинення вогню на Донбасі, звільнення всіх утримуваних осіб, виведення всіх незаконних збройних формувань і військової техніки з території України, повна деокупація та повернення Україні контролю над кордоном з Росією. Задля цього й працює наша делегація в Тристоронній контактній групі», – наголосили в ОП.

29 вересня перший заступник голови української делегації в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі Вітольд Фокін заявив на засіданні комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, що не бачить жодного підтвердження того, що на Донбасі триває війна між Україною та Росією.

За його словами, на сході України проти ЗСУ воюють бойовики і найманці з 30 країн світу, підтримувані Росією.

Фокін також заявив, що виступає за надання особливого статусу всій території Донецької та Луганської областей. Він запропонував оголосити загальну амністію на окупованих територіях Донбасу і провести вибори.

Після цього голова Офісу президента Андрій Єрмак сказав, що заяви Фокіна щодо Донбасу не відображають офіційну позицію України, і додав, що, на його думку, Фокін має залишити склад ТКГ.

Парламентський комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування вирішив звернутися до президента Володимира Зеленського і рекомендувати йому звільнити Фокіна.

Критичні відгуки на адресу Фокіна через його висловлювання залишив у фейсбуці і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Президент Володимир Зеленський призначив Вітольда Фокіна першим заступником голови української делегації в ТКГ у серпні цього року.

Голова Офісу президента Єрмак заявив, що Фокін має піти з ТКГ

Голова Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що перший заступник голови делегації України в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі Вітольд Фокін має покинути склад групи. Про це голова президенської канцелярії написав 29 вересня у фейсбуці.

«Хіба це пан Фокін погодив зобов’язання провести вибори в ОРДЛО не після, а до повернення Україні контролю над кордоном з Росією? Ні, не Фокін. Чи, може, пан Фокін погодив зобов’язання консультуватися щодо змін українського законодавства? Ні, не Фокін. А хто в 2014 році не став захищати Крим від захоплення? Пан Фокін? Ні, не Фокін. Ви знаєте прізвища. Але чомусь звертаєте більшу увагу на слова, в тому числі й цих людей, ніж на плоди тих справ, які були зроблені. І найголовніше. Все це не виправдовує сьогоднішні слова пана Фокіна. Моя особиста позиція – пан Фокін має піти з ТКГ», – написав Єрмак.

Андрій Єрмак наголосив, що Тристороння контакта група не ухвалює жодних рішень, а є «логістичним майданчиком» для узгодження деталей та домовленостей, які досягаються лідерами «нормандського формату».

«Усі принципові рішення ухвалюються тільки президентом і парламентом України та урядом. Президентом – у рамках діалогу лідерів «нормандського формату». А Верховна Рада ухвалює відповідні закони. І ніяк інакше», – додав Єрмак.

29 вересня перший заступник голови української делегації в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі Вітольд Фокін заявив на засіданні комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, що не бачить жодного підтвердження того, що на Донбасі триває війна між Україною та Росією. За його словами, на сході України проти ЗСУ воюють бойовики і найманці з 30 країн світу, підтримувані Росією. Фокін також заявив, що виступає за надання особливого статусу всій території Донецької та Луганської областей. Він запропонував оголосити загальну амністію на окупованих територіях Донбасу і провести вибори.

Після цього голова Офісу президента Андрій Єрмак сказав, що заяви Фокіна щодо Донбасу не відображають офіційну позицію України.

Парламентський комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування вирішив звернутися до президента Володимира Зеленського і рекомендувати йому звільнити Фокіна.

Критичні відгуки на адресу Фокіна через його висловлювання залишив у фейсбуці і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.