Народна депутатка від фракції «Опозиційна платформа –​ За життя» Наталія Королевська у коментарі Радіо Свобода пояснила, навіщо її 19-річний син Ростислав Солод балотується в депутати Краматорської міськради.

«Дитині – 19 років (рівно стільки років я в політиці), і в принципі все його життя проходило в політичному середовищі. Пів року тому, коли почалась пандемія (коронавірусу – ред.), ми разом з ним поїхали з гуманітарними місіями. І коли він занурився у це життя вже не зі сторони, не очима мами, а своїми власними, коли у нього така ініціатива (балотуватись – ред.) виникла, то була моя умова: «Якщо ти хочеш іти в політику і якось хочеш себе проявляти, то іди, будь ласка, на Донбас: ти там народився, ти там виріс. Іди там і запитуй у людей кредит довіри. Якщо люди тобі довірять бути депутатом міськради на Донбасі, то, звісно, я не можу бути проти цього», – розповіла Королевська.

На запитання Радіо Свобода про те, чи не зарано її син розпочав політичну кар’єру, якщо наразі навіть не має закінченої вищої освіти і, відповідно, – досвіду, депутатка сказала, що ні.

«Я думаю, що точно краще розпочинати з самих низів на політичних сходах, ніж потім в 20 років ставати депутатом Верховної Ради, як наобирали тут зелені, яка до цього не мала ні досвіду, ні якогось місця роботи», – вважає Королевська.

При цьому, за її словами, політична діяльність аж ніяк не заважатиме сину здобувати вищу освіту.

«Сьогодні діти вже настільки цифровізовані, настільки вміють оптимізувати свій час, що він з цим впорається. А не впорається, значить, буде відповідати за це», – сказала Королевська.

На запитання про те, як у її родині відреагували на критику щодо балотування сина, відповіла, що «давно не читає фейсбук», але «в кожного є право на свою думку».

Про те, що 19-річний син депутатського подружжя Наталії Королевської та Юрія Солода Ростислав буде балотуватися у депутати Краматорської міськради, стало відомо 24 вересня.
…

У вівторок відбулося перше засідання апеляційного суду присяжних у Мілані щодо засудженого українського солдата Віталія Марківа. Минулого року суд першої інстанції у Павії засудив його до 24 років тюрми, визнавши причетним до убивства іноземних журналістів на Донбасі у травні 2014 року.

Як передає кореспондент Радіо Свобода, сьогодні виступили суддя-доповідачка, прокурор обвинувачення, адвокати потерпілих та цивільних позивачів, захисники держави Україна і нацгвардійця Марківа.

Захист зосередився на проханні трьох основних речей: проведення розслідування на місці трагічного інциденту, здійснення судом балістичної та звукової експертиз і долучення до процесу фрагменту документального фільму-розслідування The wrong place з експертизами та коментарями італійських фахівців і нових свідків зі стрічки.

Просять адвокати також заслухати 20 нових свідків, яких виявила українська сторона під час недавнього розслідування. Захист наголосив і на неправомірності судового провадження щодо бійця та держави України з боку Італії.

«Це могло мати місце, якби випадок стався на території Італії, а не за кордоном, відповідно до норм міжнародного захисту», – зазначив для Радіо Свобода Ніколо Бертоліні Клерічі, захисник від України.

Адвокатка бійця Донателла Рапетті, зі свого боку, додала, що обвинувачення «маніпулює» італійським громадянством підсудного під час процесу, адже він виявився єдиним «італійцем» на горі Карачун, де перебували майже півтори сотні українських вояків Нацгвпрдії та ЗСУ.

Вона наголосила на важливості проведення балістичних екпериментів, особливо щодо характеристики автомата Калашникова, який був на озброєнні у солдата. Адже у вироку йдеться, що цей автомат мав спеціальну оптику, завдяки якій Марків розгледів журналістів біля керамічного заводу. Адвокатка каже: навіть у згаданому фільмі демонструють цей автомат і доводять, що з його оптичного пристрою можна бачити ціль не далі ніж на 600 метрів, а цивільні перебували значно далі, на відстані 1760 м. Тому так важливо долучити і кадри фільмурозсл-ідування, де також говорять нові свідки, не заслухані у Павії, наголосила захисниця Марківа.

Обвинувачення навпаки заявило, що фільм зовсім не вважають новими доказами, а швидше, оцінкою подій і суб’єктивною точкою зору на подію з боку його авторів.

Сторона обвинувачення наполягала на підтвердженні усіх своїх аргументів.

«Насправді документальний фільм не є документом, тому вже не може бути долучений до справи на цій стадії. Адже йдеться про технічну оцінку з явними оціночними елементами, тому цю стрічку не слід брати до уваги. Суд уже має достатньо доказів. Слухати нових свідків теж не обов’язково, бо вже достатньо очевидців та експертів вислухали під час процесу у першій інстанції. Та й виїздити в Україну для розслідування не варто, бо маємо у розпорядженні відео і фото, які доволі чітко дозволяють відтворити перебіг подій у день трагічного випадку», – сказав у коментарі для Радіо Свобода Паоло П’єраґостіні, адвокат від цивільних позивачів журналістської асоціації СesuraLab.

Прокурор же під час виступу додала, що нові докази та розслідування в Україні зайві, бо через шість років після інциденту «і місцевість змінилася, і керамічна фабрика вже реконструйована», а карти з Google і так точно відображають особливості аналізованого місця та відстані.

Решта представників обвинувачення категорично відмовляються від коментарів для українських медіа.

Адвокати від захисту відзначили позитивний момент сьогоднішніх слухань, а саме, коли суддя-доповідачка про суть справи Роккеллі-Марківа детально розповіла про вимоги сторони захисту, цитуючи основні пункти апеляційної заяви.

На наступному засіданні 1 жовтня суд має вирішити, чи долучати до апеляційного процесу додаткові виправдувальні докази, і чи проводити слідчі експертизи та розслідування в Україні. Від цього рішення буде залежати подальший розклад засідань. Попередньо оголосили, що у четвер в рамках судових дебатів має виступати сторона обвинувачення. А адвокати захисту матимуть слово на засіданні 7 жовтня.

Зранку перед початком слухань біля Міланського трибуналу українські активісти з плакатами згуртувалися для підтримки засудженого солдата Марківа. З ними також були італійські політики від Радикальної партії, яка послідовно вимагає справедливого суду на стадії оскарження вироку суду першої інстанції.

Суд вирішив проводити засідання у закритому режимі для публіки через пандемію коронавірусу. Допустили обмежене число медійників із забороною відео та фотозйомок. Дозволено лише італійському державному каналу RAI3 робити відеозапис та ділитися відеокадрами із колегами. Також Radio Radicale може проводити аудіозапис і поширювати його. Окрім родичів учасників процесу, на слуханнях також присутні чільний представник Генконсульства України в Мілані Євген Шквира та незалежна спостерігачка від міжнародного Центру сприяння захисту прав людини (Страсбург) Анна Пєтухова, яка спільно з українськими та російськими правозахисниками аналізує перебіг процесу.

30-річний старший сержант Національної гвардії України Віталій Марків відбуває покарання у тюрмі суворого режиму біля Мілана після того, як у липні минулого року суд першої інстанції засудив його до 24 років неволі. Суд у Мілані почне розглядати апеляцію 29 вересня.

Марківа заарештували в Болоньї 30 червня 2017 року. Суд присяжних і прокуратура Павії стверджують, що журналісти загинули внаслідок прицільних мінометних пострілів вояків Збройних сил України, а нацгвардієць Марків відстежував рух цивільних і передавав інформацію побратимам.

Ні суд, ні слідчі не брали до уваги версію про можливість пострілів на ураження з боку російських гібридних сил, біля яких тоді і перебувала група репортерів без розпізнавальних знаків.

Територію, де стався трагічний випадок, контролювали тоді банди Ігоря Гіркіна.

Сторона захисту солдата відсоює версію, що репортери потрапили під перехресний вогонь, тому неможливо встановити, внаслідок яких пострілів (із боку бойовиків чи ЗСУ) загинули італієць і росіянин.

На переконання захисників військового, Віталій Марків зі своєї бойової позиції фізично не міг бачити цивільних на відстані 1800 м, а єдина зброя у його володінні (автомат Калашникова) не мав оптичного пристрою для розпізнавання об’єктів чи людей на такій великій відстані.

Адвокати захисту оскаржили вирок і подали позов до апеляційного суду присяжних Мілана, суду другої інстанції. Київ категорично не погоджується з обвинувальним вироком і чекає остаточного виправдання бійця Віталія Марківа й ЗСУ. Офіційний Рим тримає дистанцію і заявляє про незалежність та неупередженість італійського судочинства.

 
…

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков відреагував на нові заяви першого заступника голови делегації України у Тристоронній контактній групі Вітольда Фокіна.

«Фокін, на війні, якої, як ви говорите, немає – загинули тисячі наших солдатів і цивільних. Скажіть це родинам загиблих від російських «Градів» під Савур-Могилою і Іловайськом!?. Мерзотник.

«Їх там немає» – це слова Путіна, а не представника України.

Слова Фокіна за останні тижні завдають колосального збитку країні і приносять біль і гнів у серця українців.

Махрового ідіота не можна ховати за старістю.

Негайно гнати, щонайменше знову на пенсію», – написав Аваков 29 вересня у фейсбуці.

Раніше цього ж дня Вітольд Фокін заявив на засіданні комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, що не бачить жодного підтвердження того, що на Донбасі триває війна між Україною та Росією. За його словами на сході України проти ЗСУ воюють бойовики і найманці з 30 країн світу, підтримувані Росією.

Після цього комітет парламенту вирішив звернутися до президента Володимира Зеленського і рекомендувати йому звільнити першого заступника голови делегації України у Тристоронній контактній групі Вітольда Фокіна.
…

Народний депутат із фракції «Голос» Соломія Бобровська підготувала депутатський запит до президента Володимира Зеленського з проханням відкликати Вітольда Фокіна з української делегації Тристоронньої контактної групи зі врегулювання ситуації на Донбасі.

«Під запитом вже встигло підписатися 49 народних депутатів. Не впевнена, що усі нардепи підтримають цю ініціативу, але це точно покаже справжні обличчя кожного парламентаря», – написала Бобровська у фейсбуці, де оприлюднила копію запиту.

Вона додала, що «заяви Фокіна про проведення виборів на окупованих територіях, про особливий статус Донбасу і про припинення війни на сході не тільки паплюжать наш  авторитет на міжнародній арені, але й демонструють Путіну «зелене» світло для реалізації його кривавих планів на наших територіях».

Вітольд Фокін, колишній прем’єр-міністр України, нині перший заступник голови делегації України в ТКГ, в інтерв’ю проросійському виданню «Страна.уа» 29 серпня заявив, зокрема: «Сьогодні, щоб припинити війну і вберегти життя бійців і командирів, моя позиція – треба оголосити загальну амністію, провести вибори, вирішити питання особливого статусу окремих районів, а краще – всього Донбасу».

Із критикою цієї заяви виступили голова Верховної Ради Дмитро Разумков, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, керівник офісу президента Андрій Єрмак, а також сам Дмитро Кулеба, його також викликали для пояснень до Верховної Ради.

Президент Володимир Зеленський призначив Вітольда Фокіна першим заступником голови української делегації в ТКГ у серпні цього року.

 
…

Приморський районний суд Одеси 29 вересня ухвалив рішення про нічний домашній арешт активіста Сергія Стерненка. Про це сам Стерненко повідомив у твітері, не уточнивши час дії такого запобіжного заходу.

Минулого тижня, 22 вересня, Стерненко повідомив, що термін його домашнього арешту сплив, але додав, що чекає від прокуратури нового подання про арешт.

Сторона обвинувачення наполягала на триманні Стерненка в слідчому ізоляторі.

6 серпня Шевченківський районний суд Києва підтвердив домашній арешт Стерненка, але змінив умови – з цілодобового на нічний домашній арешт.

Під час засідання прокурор Микола Бозовуляк повідомляв суду про ймовірний ризик, сторона обвинувачення вважає, що Стерненко може переховуватися від слідства.

Досудове слідство у цій справі завершене. Відповідне рішення оприлюднили захисники Стерненка.

Крім того, захист та сам одеський активіст повністю відкидають позицію обвинувачення, як і не визнають провину Стерненка.

Раніше Сергій Стерненко перебував під цілодобовим домашнім арештом. 3 липня Апеляційний суд Києва залишив такий запобіжний захід без змін.
…

Виключений із фракції «Слуга народу» народний депутат Олександр Юрченко, якого підозрюють у хабарництві, заявив, що не вчиняв ніяких протиправних дій, і має намір «далі боротися». Він сказав про це кореспонденту Радіо Свобода 29 вересня біля будівлі Верховної Ради в Києві.

На питання про те, чи планує він складати мандат, депутат відповів: «Ні в якому разі, мене обрали люди, дали мені обов’язки, я маю ці обов’язки виконувати. І тим більше, ви бачите, що моя діяльність, мабуть, комусь заважає, і ми будемо далі боротися».

Юрченко повідомив, що заставу за нього внесли «люди, які є небайдужими до ситуації з екологією на Київщині, переймаються проблемами полігонів». Він заперечив інформацію в ЗМІ про те, що заставу за нього міг внести народний депутат із фракції «Слуга народу» Андрій Холодов.

«Моя позиція: жодних злочинів я не вчиняв, жодних грошей я не брав, нікого не спонукав і ні в кого ніяких грошей не вимагав. Наразі інші обставини я не можу розголошувати, оскільки триває досудове розслідування», – сказав Юрченко.

Коментуючи дані про те, що в 2009 році він начебто вкрав із магазину кілька пляшок пива, Юрченко сказав, що це фейк.

«Це один із тих фейків, які зараз на мене впали, я найближчим часом це спростую так, щоб всім було зрозуміло, що ця інформація є недійсною», – додав він.

21 вересня Вищий антикорупційний суд вирішив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у понад 3 мільйони гривень для виключеного з владної фракції «Слуга народу» депутата Олександра Юрченка. Депутата тоді взяли під варту в залі суду. Пізніше він вийшов із СІЗО після внесення застави.

Юрченко під час засідання суду заперечив провину і заявив про наклеп на себе.

17 вересня в НАБУ заявили, що Юрченку повідомлено про підозру в отриманні неправомірної вигоди з використанням законних повноважень та обов’язків ( ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України). Це сталося того ж дня, коли депутата виключили з фракції партії «Слуга народу».

13 вересня колишній член фракції «Слуга народу», народний депутат Гео Лерос опублікував у соцмережі пост, що два дні тому НАБУ нібито затримало помічника депутата зі «Слуги народу» Олександра Юрченка за хабарництво. Наступного дня партії «Слуга народу» заявили про намір Юрченка написати заяву про вихід із фракції. В Офісі президента підтримали це рішення.

15 вересня Національне антикорупційне бюро України закликало генерального прокурора Ірину Венедіктову підписати підозру народному депутату щодо «отримання неправомірної вигоди» за внесення пропозицій до одного із законопроєктів. Вона зробила це 17 вересня. 

У НАБУ вказали, що раніше помічникові депутата повідомили про підозру в отриманні хабаря. 15 вересня цьому помічникові Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 1 млн 552 тисяч гривень застави. У ВАКС повідомили Радіо Свобода, що підозрюваний вніс заставу 16 вересня в повному обсязі.

Олександр Юрченко є головою підкомітету з питань поводження з побутовими відходами комітету Верховної Ради України з питань енергетики і житлово-комунальних послуг.
…

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар провела онлайн-зустріч із верховним комісаром ООН із прав людини Мішель Бачелет, під час якої «докладно розповіла» про ситуацію з порушенням прав людини в анексованому Криму, а також про забезпечення водою жителів півострова, повідомляє пресслужба українського відомства.

«Пані верховного комісара ООН було докладно поінформовано про нові факти численних грубих порушень Росією прав людини та міжнародного гуманітарного права на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також окремих районів Донецької та Луганської областей», – йдеться в повідомленні.

Також наголошується, що Еміне Джеппар ознайомила Мішель Бачелет «із реальною ситуацією» навколо поставок води на територію Криму, підкресливши недолугість російських фейків щодо «гуманітарної катастрофи в Криму». 

«Було відзначено, що Росія дбає не про постійне населення півострова, а про реалізацію своєї неоколоніальної політики, в рамках якої РФ переселила на Кримський півострів, у порушення міжнародного гуманітарного права, за оцінками різних експертів, до восьмисот тисяч власних громадян, а також про задоволення своїх військових потреб в контексті подальшої мілітаризації Криму», – наголосили у МЗС.

На початку липня верховний комісар ООН із прав людини Мішель Бачелет, представляючи доповідь про стан прав людини в Криму, також повідомила, що на півострові продовжують застосовувати тортури й обмежувати свободу слова.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини у Криму – це вигадка.

З 7 вересня в Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районах через посуху й обміління водоймищ ввели третій, найбільш жорсткий етап обмежень подачі води.

У підконтрольному Кремлю уряді Криму повідомили, що готуються до «найгіршого сценарію» з водопостачанням півострова. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов раніше повідомляв, що не виключає того, що Росія визнає надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

28 вересня Аксьонов дав доручення про примусовий викуп свердловин із водою, що перебувають у приватній власності, у разі, якщо власники відмовляються «надавати до них доступ».

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова, «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».

Україна припинила постачання води до Криму Північнокримським каналом після окупації півострова Росією 2014 року. До того через цей канал забезпечувалося до 85 відсотків загальних потреб Криму в прісній воді.

Нині власних джерел прісної води на півострові загалом вистачає для потреб населення, але вже не для промисловості, сільського господарства тощо. Підконтрольна Росії влада Криму регулярно закликає жителів півострова економити воду.

 
…

Народний депутат від «Слуги народу» Микола Тищенко увійшов до парламентської групи, створеної для врегулювання війни на Донбасі. Про це він повідомив журналістам на брифінгу в конгресно-виставковому центрі «Парковий» 28 вересня.

За його словами, група має на меті пошук «нових рішень».

«Коли президент йшов до парламенту, його головною тезою, за який проголосувала вся країна, був мир. Тому сьогодні ми знаходимо нове рішення і я дійсно є одним із членів цієї групи», – заявив народний депутат.

Читайте також: Минулої доби на Донбасі зафіксували чотири порушення режиму тиші – штаб ООС

Він не надав подробиць щодо заходів, які планує парламентська група, пообіцявши презентувати їх згодом.

«Не все так добре, як хотілося б. Тому президент і ми, як його команда, шукаємо нове рішення. Всі ці рішення спрямовані на виконання наших обіцянок, як народних депутатів, як громадян цієї країни», – сказав Тищенко.

Раніше 28 вересня парламентар повідомив у своєму фейсбуці, що вперше взяв участь у «парламентській групі з законодавчих змін по Донбасу».
…

Верховний суд визнав законними дії лікарів ексголови Державної фіскальної служби Романа Насірова і зупинив провадження про стягнення одного мільйона гривень за позовом Насірова з доктора медичних наук Максима Соколова, кардіолога, який давав свідчення про стан його здоров’я на суді у 2017 році.

Як повідомляє пресслужба Верховного суду у фейсбуці, таке рішення Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду ухвалив 23 вересня.

«Проведення комісійного обстеження позивача відбулося на підставі постанови детектива НАБУ, яка не була оскаржена. Лікарі, створюючи комісію для обстеження позивача, а також під час його обстеження діяли відповідно до постанови слідчого, виконували свої професійні обов’язки, будь-яких підстав вважати, що зазначені дії є незаконними та що внаслідок таких дій позивачеві було спричинено моральну шкоду, немає. Аргументи позивача про незаконність дій лікаря щодо розголошення лікарської таємниці в судовому засіданні, неможливості його допиту як свідка тощо має перевіряти суд у кримінальному провадженні», – йдеться в повідомленні.

У Верховному суді заявили, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що спірні правовідносини в цій частині є цивільними.

«Такі відносини виникли з приводу збирання й оцінювання на предмет належності та допустимості доказів, отриманих у кримінальному провадженні. Тому розгляд заявлених вимог як позовних не може відбуватися за правилами жодного з видів судочинства. КЦС ВС рішення районного суду і постанову апеляційного суду в частині позову до лікаря про визнання незаконними дій, що полягають у розголошенні лікарської і медичної таємниці стосовно позивача під час надання показань як свідка, та відшкодування моральної шкоди, пов’язаної із розголошенням лікарської таємниці, скасував, провадження у справі в цій частині закрив», – повідомили у суді.

У квітні 2019 року суд відхилив апеляцію ексголови Державної фіскальної служби та колишнього кандидата в президенти Романа Насірова на рішення Шевченківського районного суду Києва, який раніше відмовив йому у позові до лікаря Максима Соколова.

У грудні 2018-го Шевченківський районний суд Києва відмовив поновленому очільнику Державної фіскальної служби України Роману Насірову в позові до лікаря Максима Соколова, який свідчив у кримінальному провадженні щодо посадовця. Насіров вимагав від лікаря один мільйон гривень компенсації.

Лікар Максим Соколов – інтервенційний кардіолог, який працює в Інституті кардіології імені академіка Миколи Стражеска. НАБУ зверталося до його інституту з проханням здійснити обстеження стану здоров’я Насірова. Пізніше, як голова комісії, він давав свідчення у суді у справі посадовця.

31 січня 2018 року Кабінет міністрів України звільнив Романа Насірова з посади голови ДФС.

15 лютого Насіров попросив Окружний адміністративний суд Києва поновити його на посаді голови Державної фіскальної служби. А 11 грудня Окружний адміністративний суд Києва поновив його на посаді голови Державної фіскальної служби України. Втім, фактично він на роботу не вийшов.

Наразі ДФС розділили на Державну податкову й Державну митну служби.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень.

Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

 
…

Підконтрольний Росії «голова Криму» Сергій Аксьонов дав доручення про примусовий викуп джерел води в анексованому Криму у приватних власників, які відмовляються «надавати до них доступ». Про це він заявив 28 вересня на засіданні оперативного штабу по ситуації з водопостачання, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на російські медіа.

«Якщо є якісь технічні питання, непорозуміння з власниками, значить, включайте прокуратуру, ухвалюйте рішення відповідно. Водопостачання – це спільна справа, вода – це (для – ред.) всіх, а не власність. Не буде жодної свердловини, яка не дає можливості подати воду людям, особливо в період НС. Якщо відмовляються, приймайте адміністративне рішення про примусовий викуп, якщо був такий викуп », – цитує Аксьонова російська державна агенція ТАСС.

Читайте також: «Просити Україну чи взяти силою»: Росія в глухому куті через Крим, що висох без дніпровської води (рос.)

Як нагадує Крим.Реалії, жителі Сімферополя продовжують скаржитися на проблеми з водопостачанням та недотримання графіка подачі води.

Україна припинила постачання води до Криму Північнокримським каналом після окупації півострова Росією 2014 року. До того через цей канал забезпечувалося до 85 відсотків загальних потреб Криму в прісній воді.

Нині власних джерел прісної води на півострові загалом вистачає для потреб населення, але вже не для промисловості, сільського господарства тощо. Підконтрольна Росії влада Криму регулярно закликає жителів півострова економити воду.
…

У владній партії «Слуга народу» назвали недостовірною інформацію ЗМІ про те, що олігарх Рінат Ахметов щомісяця платить 2-2,5 мільйона доларів цій партії й Офісу президента.

«Від компаній Ріната Ахметова депутатська фракція політичної партії «Слуга народу» у Верховній Раді України грошей не отримувала», – заявили у пресслужбі партії на запит Радіо Свобода з проханням прокоментувати відповідну статтю видання «Українська правда».

У партії також додали, що «питання про захист порушених даною публікацією немайнових прав народних депутатів України, що складають депутатську фракцію партії «Слуга народу» у Верховній Раді, перебуває на вивченні в юристів».

Раніше в Офісі президента України назвали «фейком» інформацію ЗМІ про те, що олігарх Рінат Ахметов щомісяця платить 2-2,5 мільйона доларів Офісу президента і партії «Слуга народу».

23 вересня видання «Українська правда» із посиланням на одного з «крупних бізнесменів» повідомило, що олігарх Рінат Ахметов виділяє гроші на команду президента Володимира Зеленського і «Слугу народу».

Видання вказувало, що Рінат Ахметов зберігає своє становище, «задобрюючи нову владу»: наприклад, купує по 300 «швидких» для сіл, бере під опіку декілька областей на час пандемії коронавірусу.

«А менеджер середньої ланки з його холдингу – Денис Шмигаль – став прем’єр-міністром у березні. Денис Шмигаль, як і в.о. міністра енергетики Ольга Буславець, демонстративно дистанціюються від інтересів Ахметова, але питання тарифів для зеленої енергетики чи ТЕС вирішуються значно динамічніше й ефективніше, ніж для державного «Енергоатома». При цьому на каналах медіагрупи Ахметова не критикують прем’єра Шмигаля», – пише УП.

У пресслужбі олігарха наведені в статті дані назвали «абсолютною брехнею», що завдає шкоди діловій репутації Ріната Ахметова.

Там нагадали, що бізнесмен не веде політичну діяльність із 2012 року і зосереджений на благодійності та розвитку футбольного клубу «Шахтар».

 
…

Прокуратура АРК і Севастополя передала до суду обвинувальний акт щодо колишнього судді Апеляційного суду Автономної республіки Крим, яка перейшла на службу в російські судові органи Криму після анексії півострова, повідомляє 28 вересня пресслужба відомства.

Згідно з повідомленням, прокуратура надіслала обвинувальний акт за ч.1 ст. 111 КК України (державна зрада).

«Встановлено, що суддя, яка після окупації півострова в 2014 році перейшла на службу в незаконно створені судові органи держави-окупанта, розуміючи, що правосуддя на тимчасово окупованому півострові має здійснюватися відповідно до законодавства України, незаконно керуючись законодавством Росії ухвалювала протиправні рішення, сприяючи таким чином окупації півострова, забезпечуючи становлення і зміцнення окупаційної адміністрації та надаючи допомогу Росії в проведенні підривної діяльності проти України», – йдеться у повідомленні.

Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років, зазначили у прокуратурі АРК.

У прокуратурі АРК не назвали імені підозрюваної.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі упродовж денних годин 27 вересня чотири рази відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«Пострілами зі станкового автоматичного гранатомета, великокаліберного кулемета та підствольного гранатомета ворог порушував проголошений режим припинення вогню поблизу населеного пункту Опитне. Зі стрілецької зброї – на ділянках лінії зіткнення неподалік Оріхового та Шумів», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат і поранень немає.

У незаконному збройному угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в обстрілі села Південне, окупованого бойовиками. Сепаратисти з гуруповання «ЛНР» на своїх не звітують про ситуацію на лінії зіткнення протягом дня.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу і до 6 вересня українські військові не повідомляли про поранених та вбитих внаслідок бойових дій. Тоді внаслідок обстрілів на Донбасі один військовий загинув, ще один був поранений.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Платформа з деокупації Криму об’єднуватиме всі заходи, які стосуються Криму, на різних рівнях. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реаліі розповіла перша заступниці голови Міністерства закордонних справ України Еміне Джеппар.

«Мета Кримської платформи – це винесення теми Криму на найвищий міжнародний, політичний рівень. Ця платформа буде охоплювати кілька рівнів. Найвищий – це лідери держав, для яких ми готуємо Кримський саміт. Зараз важко говорити, чи можна буде його провести фізично (через пандемію COVID-19 – ред.)», – сказала Джеппар.

За її словами, МЗС планує провести саміт 26 лютого, в День опору Криму російської окупації.

Читайте також: Експрем’єр Японії назвав анексію Криму однією з причин непідписання мирної угоди з Росією

«Наступний рівень – це міністри закордонних справ і міністри оборони. Під цей рівень ми будемо підтягувати різні заходи в рамках НАТО, ЄС, ООН, ОБСЄ, Ради Європи. Це буде екосистема заходів протягом року і це повинні бути системні речі», – каже заступниця міністра.

Напередодні Еміне Джеппар повідомила, що Україна планує запросити Росію до участі в міжнародній платформі з деокупації Криму, але надії на те, що Кремль погодиться, небагато.

 
…

Британська загальнонаціональна телерадіомовна організація BBC вибачилася за публікацію неточної карти України в новині про катастрофу в Харківській області літака Ан-26.

При цьому мовець не уточнив, що неточність полягала у тому, що анексований Росією Крим не був позначений територією України. Крім того, була використана транслітерація назви Києва з російської – Kiev замість Kyiv. 

«Попередня версія цієї історії містила мапу, що була неточною. Ми приносимо вибачення за помилку», – йдеться в доповненні до матеріалу.

Раніше на помилку звернуло увагу посольство України у Великій Британії.

«Важко повірити власним очам. Сподіваємося, це була звичайна помилка, яка буе виправлена в найкоротший час», – написали в дипломатичному представництві.

Незабаром редактори BBC видалили зображення мапи без Криму.

У серпні фінська телекомпанія Yle оприлюднила заяву про помилку в своїй публікації, де Кримський півострів був позначений таким же кольором, як і територія Росії. 

Схожі інциденти, коли видання публікують карту, де Крим позначений як частина Росії, стаються регулярно. Українські дипломати звертаються до видань із вимогою виправити помилку.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Росія та Японія не підписали мирну угоду в тому числі через анексію Криму – про це колишній прем’єр-міністр Японії Абе Сіндзо повідомив у матеріалі видання Nikkei.

За словами Абе, під час зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним в грудні 2016 року він відчув, що Путін готовий активно домагатися вирішення територіальної суперечки з Японією. Найближе до врегулювання, вважає він, обидві країни були в період до зустрічі в листопаді 2018 року в Сингапурі.

«Було розуміння, що ми нарешті наближаємося до переговорів про укладення угоди», – сказав Абе. Він додав: у певний момент очікував, що матиме повідомити про це рішення народу та розпустити нижню палату парламенту для проведення позачергових виборів.

Читайте також: Йосіхіде Суга став новим прем’єр-міністром Японії

«Але зрештою угода так і не була підписана. Абе цитує зовнішні фактори, а саме – дедалі більш напружені відносини між Вашингтоном і Москвою після анексії Росією Криму», – пише видання на основі інтерв’ю з японським політиком.

Японія багато років оскаржує приналежність чотирьох островів Курильської гряди – Ітурупа, Шикотану, Кунаширу і Хабомаї. Вони були окуповані СРСР наприкінці Другої світової війни. Через територіальні суперечки Росія і Японія досі не підписали мирний договір. У листопаді минулого року після зустрічі японського прем’єра Сіндзо Абе і російського президента Володимира Путіна стало відомо, що Японія готова повернутися до декларації щодо островів 1956 року. У ній СРСР погоджувався передати Японії Хабомаї та Шикотан після підписання мирного договору.

У січні 2020 року в Москві відбувся черговий раунд переговорів між президентом Росії Володимиром Путіним і прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе. Після переговорів Кремль заявив, що «поки не фіксує будь-яких змін в позиції Японії».
…

22-й саміт Україна – Європейський союз має відбутися 6 жовтня. Про це президент України Володимир Зеленський домовився у телефонній розмові з президентом Європейської ради Шарлем Мішелем.

«З нетерпінням чекаємо зустрічі з вами та Урсулою фон дер Ляєн (головою Єврокомісії, – ред.), щоб обговорити важливе партнерство Україна – Європейський Союз», – мовиться у повідомленні Зеленського.

Попередній саміт Україна – ЄС відбувся у липні минулого року. За його підсумками були підписані угоди щодо фінансової підтримки громадянського суспільства, децентралізації, антикорупційних заходів і реформ.

 
…

«Причини трагедії стануть предметом ретельного розслідування» – Олексій Данілов
…

Печерський районний суд Києва скасував нічний домашній арешт для колишньої народної депутатки Тетяни Чорновол, повідомила її адвокатка Ірина Кузіна в коментарі «Ґратам». Тепер її запобіжним заходом є особисте зобов’язання.

Клопотання про зміну запобіжного заходу подала прокуратура. Згідно з українським законодавством, підозрюваний не може перебувати під домашнім арештом більш як пів року.

При цьому прокурор просив, щоб суд заборонив Чорновол покидати її село Гора на Київщинні. Суддя це клопотання не задовольнив, пишуть «Ґрати».

10 квітня співробітники ДБР провели обшук у будинку Чорновол. Їй повідомили про підозру в умисному вбивстві людини під час підпалу офісу Партії регіонів у дні Революції гідності в лютому 2014 року. Вона відкидає звинувачення.

16 квітня Печерський районний суд Києва відправив Чорновол під домашній арешт. Згодом запобіжний захід змінили на нічний домашній арешт.
…

Зміна уряду на початку березня і звільнення реформаторів стали тривожними сигналами щодо готовності протистояти корупційним інтересам – представник ЄС
…

Уряд планує будівництво нового аеропорту в Закарпатській області. Про це повідомляє пресслужба Кабінету міністрів з посиланням на міністра інфраструктури Владислава Криклія.

Відповідну заяву Криклій зробив під час візиту на Закарпаття в делегації президента Володимира Зеленського. За словами міністра, Кабінет міністрів вже затвердив фінансування передпроєктних та проєктних робіт на суму 30 мільйонів гривень.

«Хочемо реалізувати цей проект у рамках державно-приватного партнерства, де держава буде брати на себе витрати на будівництво аеродрому, а приватний інвестор займатиметься зведенням терміналу. Орієнтовний обсяг інвестицій – 3-4 мільярди гривень. Все залежатиме від подальших розрахунків і місця, де буде знаходитись майбутній аеропорт», – заявив Криклій.

Він припустив, що проєкт може стати «значною приватною інвестицією» в розвиток області.

Читайте також: #ЖіночаСправа: Тетяна Вачиля – голова Холмка, яка три роки боролася за створення ОТГ на Закарпатті

Міністр вказав на проблемне розташування аеропорту «Ужгород» поруч із українсько-словацьким кордоном, через що неможливо подовжити його злітно-посадкову смугу.

«Також неможливо встановити радіотехнічні засоби посадки через щільну забудову міста та світлосигнальне обладнання, яке розташоване на території Словаччини. Практично впродовж усієї своєї діяльності летовище повністю залежить від словацької сторони. Але для нас важливо відновити роботу цього аеропорту, поки на Закарпатті будуватиметься нове сучасне летовище», – пояснив Владислав Криклій.

24 вересня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що Україна та Словаччина підписали угоду, яка дозволить відновити роботу міжнародного аеропорту Ужгорода.

Проблемою для роботи аеропорту в Ужгороді було те, що злітна смуга летовища закінчується на кордоні зі Словаччиною, і літаки злітають і заходять на посадку через повітряний простір Словаччини.

 
…

Росію запросять брати участь у міжнародній платформі з деокупації Криму, але надій на це небагато. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла перша заступниця голови МЗС України Еміне Джеппар.

«Ми запросимо Росію взяти участь у цій платформі. Звичайно, ми розуміємо, бачачи їх страусину позицію все шість років, як вони викручують ситуацію, абсолютно цинічно поводяться щодо України і міжнародного права, тому надій, що Росія візьме участь в цій платформі, небагато», – зазначила заступниця міністра.

За її словами, якщо одним із завдань цієї платформи є відстеження того, що відбувається у Криму, то в МЗС України розуміють, що «мова йде про злочини, які Росія здійснює в Криму».

«Ми переконані, що те, що сталося у 2014 році в Криму і на Донбасі – це порушення того світопорядку, який виник після Другої світової війни. Не тільки Україна зацікавлена у відновленні справедливості. Це тест для західних країн», – наголосила Джеппар.

Президент України Володимир Зеленський під час виступу на загальних дебатах 75-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН закликав до участі в створенні міжнародної платформи з деокупації Криму і підтримки оновленої резолюції щодо ситуації з правами людини на анексованому півострові.

 
…

За народного депутата Олександра Юрченка, якому інкримінують отримання неправомірної вигоди з використанням законних повноважень та обов’язків, повністю внесли заставу у визначеному судом розмірі в 3 мільйони 1656 гривень. Про це цу коментарі Радіо Свобода 25 вересня заявила речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемериc.

«За нього (Олександра Юрченка – ред.) учора у повному обсязі внесли заставу, ми видали відповідну довідку, і наскільки я розумію, він вже скористався цією довідкою, тобто для пред’явлення у місці, де він утримувався і вийшов з нього. Чи він це так зробив, я не знаю, але мав би так зробити», – сказала у коментарі Радіо Свобода речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемериc.

21 вересня Вищий антикорупційний суд вирішив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у понад 3 мільйони гривень для виключеного з владної фракції «Слуга народу» депутата Олександра Юрченка. Депутата тоді взяли під варту в залі суду.

Юрченко під час засідання суду заперечив провину і заявив про наклеп на себе.

17 вересня в НАБУ заявили, що Юрченку повідомлено про підозру в отриманні неправомірної вигоди з використанням законних повноважень та обов’язків ( ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України). Це сталося того ж дня, коли депутата виключили з фракції партії «Слуга народу».

13 вересня колишній член фракції «Слуга народу», народний депутат Гео Лерос опублікував у соцмережі пост, що два дні тому НАБУ нібито затримало помічника депутата зі «Слуги народу» Олександра Юрченка за хабарництво. Наступного дня партії «Слуга народу» заявили про намір Юрченка написати заяву про вихід із фракції. В Офісі президента підтримали це рішення.

15 вересня Національне антикорупційне бюро України закликало генерального прокурора Ірину Венедіктову підписати підозру народному депутату щодо «отримання неправомірної вигоди» за внесення пропозицій до одного із законопроєктів. Вона зробила це 17 вересня. Того ж дня Юрченка офіційно виключили з фракції «Слуги народу».

У НАБУ вказали, що раніше помічникові депутата повідомили про підозру в отриманні хабаря. 15 вересня цьому помічникові Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 1 млн 552 тисяч гривень застави. У ВАКС повідомили Радіо Свобода, що підозрюваний вніс заставу 16 вересня в повному обсязі.

Олександр Юрченко є головою підкомітету з питань поводження з побутовими відходами комітету Верховної Ради України з питань енергетики і житлово-комунальних послуг.
…

Заступник голови фракції «Слуга народу» Юрій Кісєль просив підвищити зарплату своєму помічникові – сину першого помічника президента Микиті Шефіру – у чотири рази, а також ініціював призначення йому двох премій в перші три місяці роботи – загалом це 40 тисяч гривень. У коментарі журналістам депутат підкреслив, що підбір помічників та розподіл фонду заробітної плати – це його законне право. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший) – «Сімейні цінності «слуг народу».

Відповідно до отриманих документів з Верховної Ради, заступник голови фракції «Слуга народу» Юрій Кісєль у вересні 2019 року звернувся до Апарату парламенту з поданням встановити зарплату Микиті Шефіру, який є його помічником за трудовим договором на постійній основі, на рівні 6 тисячі гривень.

Потім Кісєль звернувся з проханням підвищити Шефіру зарплату з 1 листопада 2019-го – до 24 тисяч гривень. Тоді ж депутат попросив також виплатити помічнику премію – у розмірі 20 тисяч гривень. І через місяць – повторив прохання щодо премії на ту ж суму.

«Таким чином, виходить, що син головного помічника президента Володимира Зеленського за перші три місяці роботи міг отримати з держбюджету дві премії та чотирикратне підвищення зарплати», – йдеться у матеріалі.

«Схеми» звернулись за коментарем до заступника голови фракції.

У відповідь Юрій Кісєль зазначив: «Статтею 34 Закону України «Про статус народного депутата України» передбачено, що народний депутат самостійно визначає кількість помічників-консультантів, які працюють за строковим трудовим договором на постійній основі, за сумісництвом і на громадських засадах у межах загального фонду, який встановлюється йому для оплати праці помічників-консультантів Постановою Верховної Ради України; здійснює їх підбір, розподіляє обов’язки між ними та здійснює особисто розподіл місячного фонду заробітної плати помічників-консультантів».

Про роботу сина першого помічника президента Сергія Шефіра – Микити Шефіра – вперше Радіо Свобода повідомило у вересні 2019 року.

Юрій Кісєль – народний депутат з Кривого Рогу. У липні цього року його родина придбала майно президента: Володимир Зеленський продав дружині Кісєля земельну ділянку та нерухомість в Іванковичах на Київщині.

Раніше «Схеми» показали, як низка «слуг народу» обзавелись родичами-помічниками, хоча перед виборами кандидат Зеленський обіцяв, що за нової владі «кумівства не буде».
…

«Висновок комітету був майже одностайним і безапеляційним…» – Забродський
…

Майже три сотні законодавців зі США та Європи написали листа до Олександра Лукашенка із закликом звільнити політичних в’язнів.

270 законодавців з 29 країн заявили, що занепокоєні через затримання опозиціонерки Марії Колесникової та двох її колег з опозиційної Координаційної ради.

Вони також критикують затримання Віталія Шклярова, політичного технолога з паспортами Білорусі та США, який одружений на американській дипломатці.

«Оскільки трансатлантичні законодавці міцно відданні збереженню та посиленню свободи, демократії та правам людини в Європі, ми пишемо із глибоким занепокоєнням через несправедливі затримання режимом опозиційної лідерки Марії Колесникової та її колег», – йдеться в листі.

Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України.

Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі. Її заарештували до 8 листопада.

Через два дні в Мінську в цій же справі затримали двох опозиціонерів Максима Знака та Іллю Салея.

Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».

Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка.

 
…

Центральна виборча комісія зареєструвала уже 13 кандидатів у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі №208.

24 вересня ЦВК зареєструвала 13-им кандидатом 30-річного Ігоря Гунька.

До цього комісія зареєструвала 12 кандидатів – Олексія Оскера, Михайла Побігая, Сергія Суханова, Івана Донця, Олега Ляшка, Віталія Чорного, Василя Крутчака, Анатолія Григоровича Гунька, Анатолія Миколайовича Гунька, Володимира Василевича, Івана Симоненка та Михайла Цісельського.

Центральна виборча комісія призначила вибори народного депутата на окрузі №208 у Чернігівській області на 25 жовтня. Попереднього парламентаря від цього округу Віталія Давиденка знайшли мертвим 23 травня 2020 року.
…

Центральна виборча комісія затвердила форми та кольори виборчих бюлетенів на майбутніх місцевих виборах. Про це 24 вересня повідомили у ЦВК.

Зокрема затверджено кольори бюлетенів: блакитного кольору – з виборів депутатів Верховної Ради АР Крим, обласної ради; світло-зеленого кольору – з виборів депутатів районної ради; світло-жовтого кольору – з виборів депутатів міської ради; світло-сірого кольору – з виборів депутатів районної у місті ради; кремового кольору – з виборів депутатів сільської, селищної ради; світло-рожевого кольору – з виборів сільського, селищного, міського голови.

Зазначається також, що виборчі бюлетені повинні бути надруковані державною мовою на однаковому папері та на одному аркуші відповідного кольору з текстовою частиною лише з одного боку.

Місцеві вибори в Україні відбудуться 25 жовтня.
…

Санкції Європейського союзу проти компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту, отримають «зелене світло» найближчими тижнями. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода.

«Санкції ЄС щодо Білорусі все ще заблоковані, але є певний прогрес, так як санкції щодо осіб, відповідальних за будівництво Керченського мосту, і тих, хто несе відповідальність за кібератаки на Бундестаг в 2015 році, отримають «зелене світло» найближчими тижнями», – мовиться у повідомленні.

Як зазначає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, раніше Кіпр блокував санкції Європейського союзу, запроваджені через будівництво Керченського мосту. ЄС запровадив санкції щодо компаній, які брали участь у будівництві цього мосту, в липні 2018 року.

Санкції проти Росії були запроваджені в 2014 році у відповідь на російську анексію українського півострова. Відтоді їх кілька разів продовжували і розширювали.

Крім того, ЄС запровадив секторальні санкції проти Росії, вони діють наразі до 31 січня 2021 року; а також пакети санкцій проти Росії через окупацію та анексію українського півострова Крим – вони діють до 23 червня 2021 року.
…

Міністерство закордонних справ України відкликає патронат над «Німецько-українською комісією істориків» (DUHK), повідомило 24 вересня посольство України в Німеччині.

У посольстві нагадали, що установче засідання комісії відбулося 27 лютого 2015 року в Мюнхені.  

«Доводиться з гіркотою констатувати, що за п’ять років «роботи» «комісією» так і не було підготовлено і не було видано жодної публікації щодо спільних сторінок історії для ознайомлення широкої німецької громадськості. Відтак, «комісія» остаточно втратила рештки довіри української сторони. Більше того, протягом останнього року не посилилося враження, що в існуючому форматі діяльність комісії відповідає національним інтересам України. Саме це й стало останньою краплею терпіння  і спричинило відкликання патронату МЗС України», – йдеться в повідомленні.

У посольстві наголосили, що з точки зору офіційного Києва DUHK «представляє собою до сьогодні ніщо інше, як суто німецьку наукову асоціацію істориків, яка була ініційована Товариством історикинь та істориків Німеччини у вересні 2014 р. та організаційно оформлена як окремий комітет цього Товариства (VHD)… До її роботи німецькою стороною були нею ж адресно запрошені вибрані українські історики… На пропозицію колишнього Федерального міністра закордонних справ Ф.-В.Штайнмайєра від 29 березня 2016 р. тодішніми главами МЗС Німеччини та України цю «комісію» було взято під їх патронат». 

У посольстві додали, що «великі сподівання», які покладалися українською стороною на згадану комісію у контексті реального поширення у Німеччині знань про історію України, себе не виправдали. 

«Ця «комісія» свідомо самоусунулася із публічного громадського дискурсу у ФРН щодо найбільш резонансних сторінок спільної історії. Це особливо проявилося під час пленарного обговорення у травні 2017 року в Бундестагу основоположного питання утвердження історичної відповідальності Німеччини перед Україною за злочини нацизму, яке «комісія» проігнорувала. Черговим лакмусовим папірцем такої дивної позиції стала пряма відмова «комісії» від участі у дискусіях щодо визнання Бундестагом Голодомору 1932-33 рр. геноцидом українського народу на основі відповідної народної петиції, попри відповідні звернення до «комісії» з боку депутатів німецького парламенту. Лише під шаленим тиском громадськості «комісія» була зрештою фактично примушена організувати єдиний захід на цю тему, а саме вебінар 24 вересня 2020 року», – йдеться в повідомленні.

Водночас українська сторона ініціювала перед офіційним Берліном створення – «на виключно паритетних засадах» – повноцінної Міжурядової українсько-німецької комісії з історичних питань для системного й об’єктивного дослідження спільних сторінок історії, додали у посольстві.

А щодо згаданої DUHK, то у диппредставництві зауважили, що українська сторона, хоча й дистанціюється від цієї інституції, «втім бажає їй всіляких успіхів».

Раніше Український інститут національної пам’яті висловив застереження щодо назви дискусії «Чи був Голодомор геноцидом?», організованої 24 вересня Німецько-українською комісією істориків.

 
…