Дата Пленуму Верховного суду досі невідома, повідомило управління комунікаційної діяльності ВСУ у відповідь на запит Радіо Свобода.

При цьому управління нагадало, що 18 липня голова Верховного суду Валентина Данішевська в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» заявила, що пленум відбудеться не раніше, ніж у вересні.

22 червня Хмельницький міськрайонний суд звернувся до Верховного суду з проханням скликати пленум, щоб вирішити, чи потрібно звертатися до Конституційного суду щодо офіційного тлумачення частини 1 статті 105 Конституції України («Президент України користується правом недоторканості на час виконання повноважень»).

Хмельницький міськрайонний суд цікавиться, чи можливо притягнути президента Володимира Зеленського до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення під час виконання повноважень.

3 червня під час робочої поїздки до Хмельницького президент Володимир Зеленський із делегацією попив кави всередині приміщення місцевого кафе в порушення карантинних обмежень. Після того, як фото оприлюднила пресслужба президента мережею поширилася критика користувачів щодо поведінки президента і його оточення в умовах пандемії коронавірусу. 

10 червня поліція склала адміністративний протокол на власника кафе та відвідувачів, включно з президентом.
…

Поліція Одеської області повідомила про складання адміністративного протоколу на чоловіка, який напав на «обвинуваченого в тяжкому злочині» біля Приморського суду Одеси. Про це йдеться в повідомленні від 1 вересня.

«31 серпня невідомий облив схожою на сечу рідиною чоловіка, який є обвинуваченим у тяжкому злочині. Протиправні дії молодика помітили дільничні офіцери поліції, які несли службу з охорони публічного порядку. Тож правоохоронці оперативно встановили особу порушника. Ним виявився 18-річний житель Чорноморська. На молодика склали адміністративний протокол за статтею 173 (дрібне хуліганство) Кодексу України про адміністративні правопорушення», – йдеться в заяві поліції.

Ім’я людини, на яку скоїли напад, поліція не повідомляє, водночас описані обставини вказують на те, що йдеться про активіста Сергія Стерненка.

Напередодні, 31 серпня, Стерненко повідомив про спробу облити його невідомою речовиною перед засіданням у Приморському суді Одеси у справі проти нього.

«На мене намагались напасти і чимось облити прямо на вході до суду перед засіданням по сфабрикованій проти мене справі. Перед першим же засіданням. Але все гаразд», – написав він у своєму Телеграмі.

Поліція стврджує, що ані постраждалий внаслідок інциденту, ані його офіційні представники не зверталися до правоохоронців через напад. Натомість юридична компанія «Міллер» заявила напередодні, що зверталася до поліції через цей випадок, а нападників було троє.

Слухання у справі проти Сергія Стерненка, якого звинувачують в умисному вбивстві, відбулося в Приморському суді Одеси 31 серпня. 1 вересня суд задовольнив клопотання захисту активіста про відвід колегії суддів. Справу спрямували на новий авторозподіл.

 
…

Вища рада правосуддя повернула генеральній прокурорці Ірині Венедіктовій три клопотання про тимчасове відсторонення суддів Окружного адміністративного суду Києва і ще два відмовилася задовольнити. Про це йдеться в повідомленнях ВРП 1 вересня.

Рішення Ради стосуються заступника голови ОАСК Євгенія Аблова, суддів Ігоря Погрібніченка, Олексія Огурцова, Ігоря Качура та Володимира Келеберди. Клопотання щодо Погрібінченка, Келеберди та Огурцова ВРП повернула без розгляду, пояснивши це нібито «порушенням порядку повідомлення про підозру» суддям.

Читайте також: Ситник прокоментував заяву ОП, що він «виконує обов’язки» директора НАБУ

Клопотання щодо Аблова та Качура ВРП розглянула, однак дійшла висновку, що докази проти суддів нібито отримані з порушеннями Кримінального процесуального кодексу, а ризики через продовження ними своєї діяльності «не обґрунтовані».

Також Вища рада правосуддя заявила, що даних про її зв’язки з ОАСК, які Національне антикорупційне бюро оприлюднило 1 вересня, не було серед матеріалів, долучених до клопотання Венедіктової.

«Оприлюднення на сайті НАБУ матеріалів, не долучених до клопотань Генпрокурора, які розглядає ВРП, має ознаки впливу на Вищу раду правосуддя у позапроцесуальний спосіб, чому буде надано оцінку на підставі законодавства», – стверджують в Раді.

Раніше 1 вересня ВРП відмовилася відсторонити голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка за клопотанням генеральної прокурорки.

11 серпня НАБУ оголосило в розшук Вовка і ще кількох суддів ОАСК, яких підозрює в намірі захопити державну владу. У НАБУ заявили, що вдалися до такого кроку, бо підозрювані не прибували на допити, а місце їх перебування було невідоме.

У відповідь Вовк заявив про тиск на суд і стверджував, що йому ніхто не вручав ані повісток, ані підозр. Він заявляв про готовність прийти на допит до Національного антикорупційного бюро України в разі, якщо НАБУ вручить йому «повідомлення про підозру в установленому законом порядку».
…

Народний депутат Гео Лерос виключений з парламентської фракції партії «Слуга народу». Про це політична сила повідомила на своїй сторінці у фейсбуці.

«Повідомляємо, що за результатами збору підписів більшістю голосів народних депутатів ухвалено рішення про виключення Лероса Гео Багратовича з числа членів фракції політичної партії «Слуга Народу» у Верховній Раді України», – заявили у фракції.

Сам Лерос заявляв, що президент України Володимир Зеленський наказав збирати підписи за його виключення з фракції після сьогоднішньої промови. З трибуни парламенту Лерос розкритикував Зеленського і заявив, що той «не став воювати зі старою системою», а «просто з нею злився».

В Офісі президента наразі не коментували звинувачення з боку Лероса.

Гео Лерос відомий, зокрема, після публікації у фейсбуці відеокадрів, на яких брат голови Офісу президента проводить кілька розмов. Законодавець називає ці зйомки «відеодоказами», як «Єрмак через свого брата барижить державними посадами, впроваджує свою програму до правоохоронних структур та оборонки (привіт з РФ), ну і, звичайно, заробіток на державі».

Сам голова Офісу президента Андрій Єрмак звернувся до СБУ та ДБР, «щоб було проведено всебічне розслідування обставин здійснення цих записів, передусім їх достовірності, всіх фактів, а також хто і на чиє замовлення це робив, як ці записи опинилися у Гео Лероса».

Брат Андрія Єрмака Денис заявив, що є «вільним громадянином, який має право зустрічатися з ким завгодно, знайомитися із ідеями громадян, проєктами». Він наголосив, що в нього є громадська організація «Українське бюро національного розвитку», що «займається розробками, науковими адаптаціями проєктів, пов’язаних з економікою, соціонікою».
…

Журналісти-автори фільму The wrong place спільно з правозахисниками та деякими політиками Італії закликали громадськість країни до детального обговорення справи про загибель італійського репортера Андреа Роккеллі на Донбассі 6 років тому і звинувачення у причетності до його смерті українського військового Віталія Марківа. 

На цьому наголосили сьогодні в італійському сенаті під час презентації першої частини фільму The wrong place. Режисер документальної стрічки Крістіано Тінацці зауважив, що завдання журналістського розслідування полягало у глибшому дослідженні справи Роккеллі-Марків, а не у відстоюванні позиції «за» чи «проти» якоїсь із сторін процесу. 

«Цим фільмом пропонуємо відкрити дебати, щоб зрозуміти краще резонансну справу, пропонуємо йти до кінця для пошуку правди», – сказала Елеонора Монджеллі, заступниця голови Італійської федерації прав людини. 

Вперше на пресконференції щодо справи Роккеллі-Марків був присутній представник Демократичної партії (з урядової коаліції) сенатор Роберто Рампі. Як відомо, на політичному рівні темою вже активно переймаються ліберальні партії «Італійські радикали» та «Більше Європи». 

«Я переконаний пацифіст, але розумію, що під час воєнної ситуації, на жаль, солдатам доводиться убивати. При цьому не можна уявити, що стосовно усіх трагічних інцидентів на війні відкривають справи щодо убивства. Думаю, цей фільм допоможе досягти бажаного результату, надаючи нові елементи для глибшого розуміння справи», – сказав сенатор Рампі.

Присутні переглянули 35-хвилинний фрагмент фільму. Його автори з’ясували нові факти та спілкувалися зі свідками, які не були залучені до судового процесу в Павії, де минулого літа бійця Нацгвпрдії України Марківа засудили до 24 років неволі за сприяння в убивстві італійця Андреа Роккеллі і росіянина Андрія Миронова.  Початкові кадри демонструють околицю міста Слов’янська на Донеччині, куди на таксі прибули троє іноземців Роккеллі, Миронов та француз Вільям Ругелон, котрий був поранений внаслідок трагічного випадку 24 травня 2014 року. Використані відео зі звуком пострілів, де перед смертю Андрій Миронов пояснює журналістам, що потрапили під перехресний вогонь «стріляють з обох боків».

Ці відеокадри, представлені на суді, присяжні Павії проігнорували, попри наполягання захисту, який стверджував, що в умовах збройного конфлікту неможливо встановити, внаслідок чийого пострілу загинули журналісти. Подаючи кадри з місця події, автори наголошують: «Жодного розслідування на місці події слідчі не проводили». 

Увагу глядача звертають на окремі суперечності мотивації вироку. Зокрема, обвинувачення та судді переконані, що ініціатором збройної атаки того травневого дня були Збройні сили України, а бойовики нібито сиділи тихо і спокійно. Однак відео, зняте французом, свідчить про інше, а саме постріли з автоматичної зброї, на думку військових експертів, лунають близько від групи іноземців, тобто від бойовиків, а не від ЗСУ з гори Карачун за 1760 метрів до місця інциденту. Це власне і підтверджують слова ще живого Андрія Миронова, коли той говорить про «вогонь з обох боків». 

Стрічка сповнена детальними фаховими поясненнями картографів, балістів та інших експертів, які спростовують твердження присяжних, що з позиції Марківа на Карачуні можна було розрізнити людські постаті на відстані понад півтора кілометри. 

Завершальна частина фільму буде готова пізньої осені. За словами режисера Тінацці, документальну стрічку пропонуватимуть для прокату міжнародним компаніям та для представлення на кінофестивалях. 

Учасники презентаційного заходу висловили сподівання, що матеріали фільму сприятимуть неупередженому розгляду справи у суді другої інстанції, що починається у Мілані 29 вересня.

Від участі у заході та в наданні коментарів для стрічки відмовилися представники обвинувачення та сторони потерпілих. Представники італійської преси у переважній більшості проігнорували презентацію фільму. На думку присутніх, опитаних Радіо Свобода, це стало зайвим доказом небажання місцевої медіаспільноти започаткувати докладну дискусію про суперечливу справу. 

30-річний старший сержант Національної гвардії України Віталій Марків відбуває покарання у тюрмі суворого режиму біля Мілана після того, як у липні минулого року суд першої інстанції засудив його до 24 років неволі. Його заарештували в Болоньї 30 червня 2017.

Солдата, який, окрім українського, має й італійське громадянство, суд присяжних міста Павії визнав причетним до умисного вбивства двох цивільних іноземців на війні біля Слов’янська Донецької області 24 травня 2014 року. Тоді загинули італійський фоторепортер Андреа Роккеллі і його перекладач, російський дисидент Андрій Миронов. Внаслідок того ж інциденту французький репортер Вільям Руґелон зазнав поранень, згодом він став головним свідком обвинувачення.

Суд присяжних і прокуратура Павії стверджують, що журналісти загинули внаслідок прицільних мінометних пострілів вояків Збройних сил України, а нацгвардієць Марків відстежував рух цивільних і передавав інформацію побратимам. Ні суд, ні слідчі не брали до уваги версію про можливість пострілів на ураження з боку російських гібридних сил, біля яких тоді і перебувала група репортерів без розпізнавальних знаків. Територію, де стався трагічний випадок, контролювали тоді банди Ігоря Гіркіна.

Сторона захисту солдата відсоює версію, що репортери потрапили під перехресний вогонь, тому неможливо встановити, внаслідок яких пострілів (із боку бойовиків чи ЗСУ) загинули італієць і росіянин. На переконання захисників військового, Віталій Марків зі своєї бойової позиції фізично не міг бачити цивільних на відстані 1800 м, а єдина зброя у його володінні (автомат Калашникова) не мав оптичного пристрою для розпізнавання об’єктів чи людей на такій великій відстані.

Адвокати захисту оскаржили вирок і подали позов до апеляційного суду присяжних Мілана, суду другої інстанції. Київ категорично не погоджується з обвинувальним вироком і чекає остаточного виправдання бійця Віталія Марківа й ЗСУ. Офіційний Рим тримає дистанцію і заявляє про незалежність та неупередженість італійського судочинства.

 
…

У «Слузі народу» збирають підписи, щоб виключити з фракції народного депутата Гео Лероса, повідомила народна депутатка Єлизавета Ясько у фейсбуці.

«У фракції збирають голоси за виключення Гео Лероса з фракції. Офіційно заявляю, що я утрималася. Не дивлячись на те, що я не завжди згодна з Гео, я не хочу і не буду займати позицію проти Гео Лероса», – наголосила Ясько.

Сам Лерос переконаний, що президент України Володимир Зеленський наказав збирати підписи за його виключення з фракції після сьогоднішньої промови. З трибуни парламенту Лерос розкритикував Зеленського і заявив, що той «не став воювати зі старою системою», а «просто з нею злився».

В Офісі президента наразі не коментували звинувачення з боку Лероса.

Гео Лерос відомий, зокрема, після публікації у фейсбуці відеокадрів, на яких брат голови Офісу президента проводить кілька розмов. Законодавець називає ці зйомки «відеодоказами», як «Єрмак через свого брата барижить державними посадами, впроваджує свою програму до правоохоронних структур та оборонки (привіт з РФ), ну і, звичайно, заробіток на державі».

Сам голова Офісу президента Андрій Єрмак звернувся до СБУ та ДБР, «щоб було проведено всебічне розслідування обставин здійснення цих записів, передусім їх достовірності, всіх фактів, а також хто і на чиє замовлення це робив, як ці записи опинилися у Гео Лероса».

Брат Андрія Єрмака Денис заявив, що є «вільним громадянином, який має право зустрічатися з ким завгодно, знайомитися із ідеями громадян, проєктами». Він наголосив, що в нього є громадська організація «Українське бюро національного розвитку», що «займається розробками, науковими адаптаціями проєктів, пов’язаних з економікою, соціонікою».
…

1 вересня в Україні розпочинають навчання 428 тисяч першокласників, повідомило Міністерство освіти та науки.

«Вітаємо здобувачів освіти – школярів, учнів, студентів, курсантів, аспірантів. Відсьогодні, зокрема, розпочинають навчання понад 4,2 мільйона учнів, з них – більш як 428 тисяч першачків», – розповіли в міністерстві.

У відомстві нагадали, що цьогоріч 1 вересня особливе через пандемію коронавірусної хвороби COVID-19.

«Держава робить усе можливе, щоб створити у закладах освіти безпечні умови для навчання та розвитку. Віримо, що це тимчасові виклики, з якими ми усі обов’язково впораємось», – наголосили в МОН.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов розповідав, що в зонах червоного рівня епідемічної небезпеки навчання буде відбуватися дистанційно. Згідно з інтерактивною мапою МОЗ, до «червоної зони» віднесені, зокрема, Чернівці та Івано-Франківськ.

При цьому в Чернівцях міська рада дозволила працювати школам у звичайному режимі, остаточне рішення про роботу має ухвалювати керівництво навчальних закладів.

 
…

Колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук увійде до команди аналітичного «Центру Євразія» (Eurasia Center), який є складовою частиною американської Атлантичної ради (Atlantic Council).

«Центр Євразія» має честь оголосити, що Олексій Гончарук приєднається як наш новий заслужений співробітник. Перебуваючи на посаді прем’єр-міністра України в 2019–2020 роках, Олексій Гончарук очолював орієнтований на реформи уряд. Ми надзвичайно раді вітати його в команді», – ідеться в повідомленні «Центру Євразія» у твітері.

Олексій Гончарук був першим головою уряду за президентської каденції Володимира Зеленського. На посаді він протримався близько півроку – від 29 серпня 2019 року до 4 березня 2020 року.
…

Керівник НАБУ Артем Ситник прокоментував у інтерв’ю Радіо Свобода заяву Офісу Президента з приводу рішення КСУ про визнання незаконним його призначення на посаду директора бюро.

Зокрема, в ОП відзначили, що рішення КСУ не зачепить чинність і спроможність усього атикорупційного агентства. Водночас в Офісі додали, що чекають «від виконувача обов’язків ефективної реалізації антикорупційної політики в період обрання нового керівника».

«Я декілька разів перечитав, але не зовсім зрозумів цей пресреліз Офісу президента. Можу сказати точно, що розподіл обов’язків між керівництвом НАБУ: між директором і заступниками, регламентується наказом директора. «Виконуючим обов’язки» може бути один із заступників, якщо відсутній директор. На сьогоднішній день директор не відсутній: я не перебуваю у відрядженні, не перебуваю на лікарняному, не перебуваю у відпустці. Відповідно, говорити про те, що хтось може виконувати обов’язки – немає. Виконую обов’язки на сьогоднішній день я», – наголосив Ситник.

Він додав, що не обговорював це питання з ОП.

«Ми незалежний орган і якраз гарантії нашої незалежності, мабуть, і призвели до такої ситуації», – зазначив директор НАБУ.

Конституційний суд 28 серпня оприлюднив рішення, яким визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.

Національне антикорупційне бюро назвало рішення політично мотивованим. У НАБУ пов’язали рішення КСУ з оприлюдненням так званих «плівок #ОАСК», на яких «задокументовано розмови щодо «керованого правосуддя в Україні», у тому числі й стосовно ухвалення рішень Конституційним судом України».

П’ятий президент України Петро Порошенко своїм указом призначив Артема Ситника директором НАБУ 16 квітня 2015 року. Цьому передував конкурсний відбір.

Згідно з рішенням КСУ, указ президента відтак втрачає чинність. Водночас рішення «не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок здійснення посадових обов’язків» Ситником.

Народні депутати, які зверталися до суду з клопотанням, стверджували, що президент діяв поза межами своїх конституційних повноважень, оскільки посада директора НАБУ не віднесена Основним законом до посад, призначення на які здійснює президент. У суді погодилися з цим висновком. Крім того, там вважають, що «призначення президентом України керівника органу, який за своїми повноваженнями функціонально належить до органу виконавчої влади, призведе до розбалансування системи стримувань і противаг, порушення функціонального розподілу влад та фактичної зміни форми державного правління».
…

Артем Ситник, чиє призначення директором Національного антикорупційного бюро Конституційний суд України назвав незаконним, в інтерв’ю Радіо Свобода запевнив, що відомство під його керівництвом не зазнавало жодного зовнішнього впливу на діяльність.

«Мені здається, це частина пропагандистської машини Кремля, що Україна нібито перебуває під зовнішнім впливом. Насправді це не так. НАБУ в своїй роботі настільки прозоре, наскільки це дозволяє закон про державну таємницю, закон, який охороняє таємницю досудового розслідування. В нас є Рада громадського контролю, яка глибоко інтегрована в процеси, які відбуваються в НАБУ. Тому, якби були реальні докази того, що хтось на щось впливає, то мабуть вони б уже з’явилися. З іншого боку, ми постійно говоримо про те, що співпраця із міжнародними партнерами, це одна із складових нашого успіху і нашої роботи», – сказав Ситник.

Він заявив, що в НАБУ є співпраця з різними країнами, іноземними правоохоронними органами, але про «зовнішній контроль» не йдеться.

На запитання, чи давали НАБУ якісь вказівки щодо розслідувань представники інших країн чи посольств, Ситник відповів: «Це точно неправда».

Конституційний суд 28 серпня оприлюднив рішення, яким визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.

Читайте також: У Зеленського поклали на «попереднього президента» відповідальність за колізію навколо директора НАБУ

Національне антикорупційне бюро назвало рішення політично мотивованим. У НАБУ пов’язали рішення КСУ з оприлюдненням так званих «плівок #ОАСК», на яких «задокументовано розмови щодо «керованого правосуддя в Україні», у тому числі й стосовно ухвалення рішень Конституційним судом України».

П’ятий президент України Петро Порошенко своїм указом призначив Артема Ситника директором НАБУ 16 квітня 2015 року. Цьому передував конкурсний відбір.

Згідно з рішенням КСУ, указ президента відтак втрачає чинність. Водночас рішення «не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок здійснення посадових обов’язків» Ситником.

Народні депутати, які зверталися до суду з клопотанням, стверджували, що президент діяв поза межами своїх конституційних повноважень, оскільки посада директора НАБУ не віднесена Основним законом до посад, призначення на які здійснює президент. У суді погодилися з цим висновком. Крім того, там вважають, що «призначення президентом України керівника органу, який за своїми повноваженнями функціонально належить до органу виконавчої влади, призведе до розбалансування системи стримувань і противаг, порушення функціонального розподілу влад та фактичної зміни форми державного правління».

 
…

Головний лікар обласної лікарні імені Мечникова в Дніпрі Сергій Риженко, якого висунула на посаду мера міста нині владна президентська партія «Слуга народу», повідомив Радіо Свобода, що балотуватися йому запропонували президент Володимир Зеленський і його партія. Він також назвав цей крок, який призвів до його виключення з партії «Європейська солідарність», «необхідністю» і стверджував, що в цій партії його «підтримують».

За результатами з’їзду партії «Слуга народу», на якому раніше 31 серпня офіційно затвердили партійних кандидатів на посади міських голів на місцевих виборах 25 жовтня, Риженко також додав, що не балотуватиметься до обласної ради, депутатом якої він наразі є, але йтиме першим номером у списку партії «Слуга народу» до міської ради.

Як розповів Сергій Риженко, донедавна член фракції опозиційної партії «Європейська солідарність» у Дніпропетровській обласній раді, ініціатива висунення його кандидатури на посаду міського голови Дніпра від владної партії належала не йому. «Це була пропозиція президента й пропозиція партії», – сказав він.

Щодо свого виключення з фракції партії «Європейська солідарність» в облраді він заявив, що воно відбулось безконфліктно. «Я дуже вдячний тим людям, які були зі мною. Я знаю, що по-людськи мене підтримують. Ніякого конфлікту не було. Я їм пояснив, що сьогодні це необхідність», – стверджував Риженко.

28 серпня, після того, як Риженко публічно дав згоду балотуватися від партії «Слуга народу», в партії «Європейська солідарність» повідомили про його виключення з фракції партії, а його рішення балотуватись від «Слуги народу» назвали «помилковим» – бо, як заявили в «ЄС», «за останній рік саме команда «Слуг народу» здійснила низку кроків, які призвели до втрати позицій нашої армії, те ж саме стосується і медицини, яка лишається недофінансованою на фоні коронавірусу».

«Ми шануємо його (Риженка) як фахівця та організатора, який на посаді головного лікаря обласної лікарні імені Мечникова багато зробив для порятунку життів наших поранених героїв, лікування громадян, розвитку медичного закладу. Проте вимоги партійної дисципліни, відповідальності перед виборцями, дотримання етичних та моральних принципів у політичній діяльності мусять бути непохитними… «Європейська солідарність» лишається опозиційною політичною силою до тієї політики, яку проводить «зелена» команда», – додали в партії.

Сергієві Риженку 57 років. За часів президентства Віктора Януковича він працював першим заступником міністра охорони здоров’я, потім очолював Державну санітарно-епідеміологічну службу. На виборах 2015 року був обраний депутатом Дніпропетровської обласної ради від партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Очолює обласну лікарню, яка, зокрема, за роки війни на Донбасі врятувала життя тисячам поранених бійців.
…

Партія «Європейська солідарність» у понеділок провела з’їзд у Києві, в перебігу якої її лідер, п’ятий президент України Петро Порошенко заявив, що його політсила іде на місцеві вибори з командою, яка «об’єднала патріотів із різних політичних сил, професійних і проєвропейських лідерів, щоб зупинити проросійський реванш і будувати європейське життя в Україні».

«Від результату цієї загальнонаціональної кампанії залежить доля країни. Насамперед ми повинні сформувати потужні фракції «Європейської солідарності» в усіх облрадах. Але особливо це важливо в південних та східних регіонах – для забезпечення унітарності країни, боротьби з ідеями федералізму та проявами сепаратизму», – сказав Порошенко, виступаючи на з’їзді.

Під час заходу було озвучено, що до «ЄС» на місцевих виборах долучаються, серед інших, колишні політв’язні Кремля Роман Сущенко та Володимир Балух, ексдепутат попередніх скликань Леонід Ємець, директор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд.

Читайте також: «​Мотивую кандидатів»​ – Шмигаль пояснив, що робив на з’їзді партії «Слуга народу»​

«За півтора роки українська дипломатія втратила ініціативність, амбітність, скоординованість. Бачачи, що Україна й сама послаблює тиск на Росію, наші партнери не мають мотивації бути активнішими за нас самих. Створена нами міжнародна коаліція на підтримку України збавила оберти. Принцип «нічого про Україну без України» порушується. Дедалі частіше наші партнери без нашої участі перемовляються з Кремлем про нас», – сказав Порошенко.

Раніше сьогодні також у Києві відбувся позачерговий з’їзд президентсьої партії «Слуга народу», де, серед іншого, були визначені кандидати у мери деяких міст від своєї політичної сили. З’їзд влаштували на даху – вертолітному майданчику виставкового центру «Парковий». Як повідомив з місця події кореспондент Радіо Свобода, перед входом до центру, між поліцією та людьми, які заявили, що є ошуканими вкладниками однієї зі столичних забудов, виникла сутичка. За даними кореспондента, поліції довелося відтіснити мітингувальників на протилежний бік від «Паркового».
…

Керівник офісу президента України Андрій Єрмак прокоментував заяви заступника голови української делегації в Тристоронній контактній групі щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу Вітольда Фокіна, який пропонував загальну амністію бойовикам і «особливий статус» для всього Донбасу, а не тільки для його окупованої частини.

Ці коментарі Фокіна є особистою позицією особи, яка щойно приєдналася до переговорного процесу і ще розбирається з тематикою, і не відображають офіційної позиції України, наводить слова Єрмака сайт президента.

Він наголосив, що амністія не може стосуватися осіб, які скоювали воєнні злочини, захоплювали заручників, катували і вбивали полонених, торгували людьми, брали участь у фінансуванні тероризму і вчиняли деякі інші тяжкі злочини.

Єрмак також зауважив, що мінські угоди і пропозиції української делегації щодо доопрацювання законопроєкту про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО не передбачають особливого статусу для всього Донбасу – йдеться виключно про тимчасово окуповані райони.

«Є чіткі червоні лінії, які неодноразово окреслював президент України Володимир Зеленський. Тому позиція української делегації в мінській ТКГ повністю відповідає національним інтересам України», – наголосив, як мовиться в повідомленні, керівник офісу президента.

Раніше 31 серпня на слова Фокіна також критично відреагували голова Верховної Ради Дмитро Разумков і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Вітольд Фокін, колишній прем’єр-міністр України, нині заступник голови делегації України в ТКГ, в інтерв’ю проросійському виданню «Страна.уа» 29 серпня заявив, зокрема: «Сьогодні, щоб припинити війну і вберегти життя бійців і командирів, моя позиція – треба оголосити загальну амністію, провести вибори, вирішити питання особливого статусу окремих районів, а краще – всього Донбасу».

В Україні ще з кінця 2014 року діє закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», чинність якого Україна продовжувала вже кілька разів. У Києві й на Заході вважають, що це повністю відповідає виконанню пункту мінських домовленостей, де йдеться про «особливий статус». Москва й підтримувані і скеровувані нею незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР» дотримуються протилежної думки й домагаються чогось на кшталт повної автономії, іноді для всієї території Донецької і Луганської областей, а не тільки для окупованої частини їх, із правом блокувати будь-які неприйнятні для Кремля кроки Києва.

Крім того, за ухваленим 2014 року законом «Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей», який не набув чинності і який тепер у владній партії «Слуга народу» пропонують замінити на інший, непритягнення до кримінальної відповідальності, яке часто помилково називають «амністією», може стосуватися тільки тих учасників подій на сході України, хто не скоїв тяжких злочинів. При цьому правозахисники звертали увагу, що цей закон може бути надто м’яким, і закликали зменшити перелік статей Кримінального кодексу, дії за якими мають потрапити під таку «амністію».
…

Гуморист Олег Філімонов в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповів, як президент України Володимир Зеленський запропонував йому балотуватися на посаду міського голови Одеси від нині владної президентської партії «Слуга народу».

Як сказав Філімонов, який живе в Одесі, а нині перебуває в Києві на з’їзді цієї партії, пропозиція пролунала ще приблизно три місяці тому під час неформальної зустрічі з президентом.

«Я маю сказати, що я досить довго думав. Але я ухвалив рішення, що я піду», – сказав Філімонов.

Два місяці тому, наприкінці червня, Зеленський присвоїв Філімонову звання народного артиста України.

До обрання президентом Зеленський, як і нині, Філімонов теж був актором комедійного жанру і ведучим низки гумористичних телепрограм.

Партію «Слуга народу» її опоненти критикують за висування на політичні посади людей без належного досвіду, зокрема й акторів чи гумористів. У партії відповідають, що це відповідь на запит на «нові обличчя».

 
…

Міністерство охорони здоров’я України збирається запровадити індикатори якості роботи сімейних лікарів з 1 січня, повідомив голова МОЗ Максим Степанов в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Окрім сплати за принципом по кількості укладених договорів, треба ще обов’язково, щоб були відповідні індикатори якості роботи наших сімейних лікарів. Це абсолютно нормально. Що я маю на увазі? Це охоплення імунізації, це щеплення, які вони мають контролювати, проводити тим пацієнтам, з якими вони уклали договір. Це та ж робота з ковідними хворими», – сказав Степанов в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він зазначив, що зараз не передбачене фінансове покарання за неякісну роботу лікаря.

«Це повинен бути понижувальний коефіцієнт, якщо ти не виконуєш обов’язки. І це абсолютно нормально. Саме за таким принципом ми хочемо це робити, починаючи з 1 січня, тобто з нового року. Тому що зараз дуже важко внести зміни до цих договорів», – зазначив Степанов.

Реформа первинної ланки медицини – сімейних лікарів та педіатрів – повноцінно розпочалася в Україні у 2018-му. За результатами дослідження «Індекс здоров’я» за 2019 рік, яке охопило понад 10 тисяч респондентів на підконтрольній Україні території, 73% опитаних задоволені своїм сімейним лікарем і 52% – медичною допомогою на стаціонарі.
…

Посольство США в Україні закликало Росію «припинити посягання на основні свободи в Криму». Відповідну заяву відомство опублікувало 30 серпня, в Міжнародний день жертв насильницьких зникнень.

Крім того, в посольстві закликали російську владу звільнити незаконно ув’язнених українців, а також припинити призов кримчан до лав російської армії.

«У Міжнародний день жертв насильницьких зникнень ми закликаємо Росію припинити посягання на основні свободи в Криму, звільнити українців, яких вона протиправно ув’язнила, щоб помститися за мирне інакомислення, та припинити кампанію призову кримчан до російських збройних сил», – йдеться в повідомленні.

Раніше в неділю Міністерство закордонних справ України закликало світову спільноту звернути увагу на факти зникнення і викрадення людей на території окупованого Криму та окупованої частини Донбасу. Відповідну заяву опубліковали на офіційному сайті відомства з нагоди Міжнародного дня жертв насильницьких зникнень.

Після окупації і анексії Криму на території півострова почали фіксувати випадки викрадення людей, переважно кримських татар. При цьому в кримському управлінні Слідкому Росії стверджували, що «масових зникнень кримських татар на півострові немає».

За даними активістів, до 2019 року з моменту анексії Криму Росією на півострові зникли 44 людини, 15 вважаються зниклими безвісти.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

В Україні обговорюють відновлення вітчизняного виробництва вакцин, повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Ви, мабуть, знаєте, що в Україні було повністю, мабуть, ще в 1990-их роках зруйноване виробництво будь-якої вакцини. Зараз ми неодноразово говорили з президентом країни, щоб ми почали відновлювати виробництво вакцини. Це стосується грипу, це стосується інших вакцин, які ми кожного року використовуємо», – сказав Степанов в етері програми «Суботнє інтрев’ю».

Він вважає, що в Україні є відповідний науковий потенціал.

«Є в нас гарна школа. Звичайно, це процес не дуже швидкий. Це декілька років потрібно для того, щоб ми мали свою вакцину, яка розроблена нашими вченими. У той же ж час я провів вже декілька зустрічей з нашими підприємцями, які мають відповідні лінії. Наші підприємства «Фармак», «Лікхім», які мають відповідні сертифіковані лінії по виробництву вакцини, можуть виробляти або українську вакцину, якщо вона з’явиться, або іншу», – заявив Степанов.

В Україні існує календар профілактичних щеплень передбачає обов’язкову вакцинацію проти 10 захворювань: туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, гепатиту В, гемофільної інфекції, краснухи, епідемічного паротиту.

Крім того, Міністерство охорони здоров’я рекомендує вакцинуватися від вітряної віспи, папіломавірусу, гепатиту, грипу, пневмококової, менінгококової та ротавірусної інфекцій.
…

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов в інтерв’ю Радіо Свобода пояснив, чому частина грошей з Фонду боротьби з COVID-19 пішла на «Велике будівництво», так: «Це рішення Верховної Ради». 

І додав стосовно витрачених з цього фонду грошей на медицину: «Це було 2,9 мільярда на засоби індивідуального захисту і на наші лабораторні центри. Це 5,3 мільярда, які пішли по «Великому будівництву» саме на забезпечення лікарень відповідною медичною технікою. Те, що ми закуповуємо. Це комп’ютерні томографи, ангіографи і решта обладнання. Це 15,8 мільярда, які були додатково передбачені саме на процес лікування, на підвищену зарплату. Звичайно, це кошти, які у тому числі в нас зараз йдуть на підвищення зарплати, починаючи з 1 вересня, теж ми використовували кошти, які були у «ковідному» фонді».

Крім того, міністр охорони здоров’я додав: «Можу і далі говорити, що нам треба додатково, додатково і додатково кошти на систему охорони здоров’я, усвідомлюючи, що той стан, в якому знаходяться наші лікарні… Бо 29 років, коли ніхто нічого не робив. Я маю на увазі глобально. І ми тільки зараз почали цей шлях».

18 червня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект №3509, який передбачав, зокрема, перерозподіл грошей із Фонду боротьби з COVID-19 на ремонт і будівництво доріг та інших об’єктів інфраструктури.

Для фінансування заходів щодо боротьби з коронавірусом уряд створив окремий фонд розміром у майже 65 мільярдів гривень. Фонд боротьби з COVID-19 наповнювався шляхом урізання видатків на інші сфери. Найбільше «порізали» фінансування освітніх, культурних та спортивних проєктів. Частину фінансування також забрали з фонду регіонального розвитку, фонду енергоефективності, Верховного та Конституційного судів тощо.

На початку червня стало відомо, що з «ковідного» фонду витратили близько 30 мільярдів гривень, тобто менше половини. Решту – а це 35 мільярдів – уряд спрямував на «Велике будівництво» доріг та інших об’єктів інфраструктури.

В Україні від початку пандемії захворіли на COVID-19 119 074 особи, померли 2 527 людей, одужали 56 734 пацієнти тисяч.

 
…

Київський райсуд Харкова арештував без права внесення застави шістьох підозрюваних у нападі на автобус з прихильниками народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Іллі Киви.

Ще п’ятьом підозрюваним оберуть запобіжний захід завтра, повідомляє «Укрінформ» з посиланням на прокуратуру Харківської області.

Як зазначив представник прокуратури, усі підозрювані, яким сьогодні обрали запобіжний захід, – мешканці Дніпропетровщини.

Ввечері 27 серпня Кива заявив, що на трасі «Київ – Харків» розстріляли автобус з прихильниками його руху «Патріоти – За життя». За його словами, є загиблі, «кілька людей викрадені злочинцями». Він звинуватив у нападі полк «Азов» та активістів «Національного корпусу». У «Нацкорпусі» заявили, що їхня політична партія разом з полком «Азов» не причетні до нападу. Вони закликали правоохоронців розслідувати причетність самого Киви до «терористичного акту на трасі «Київ – Харків».

У прокуратурі повідомили про чотирьох постраждалих внаслідок інциденту.

За підозрою у нападі затримали 14 людей.
…

В Офісі президента України заявили 29 серпня, що візьмуть «до відома рішення Конституційного суду» про визнання неконституційним указу п’ятого президента України Петра Порошенка про призначення Артема Ситника керівником Національного антикорупційного бюро.

«У зв’язку з цим ми, безумовно, беремо до відома рішення Конституційного суду про неконституційність указу попереднього президента про призначення директора НАБУ. Згідно з цим рішенням, як ми його розуміємо, судді констатували, що непродумана, поспішна, а часто – спекулятивна тодішня практика кадрових призначень, яка йшла урозріз з Конституцією України при формуванні найважливішого елемента антикорупційної архітектури в країні, призвела до необхідності ухвалити конкретне правове рішення про неконституційність», – йдеться у повідомленні.

В ОП відзначили, що рішення КСУ не зачепить чинність і спроможність усього атикорупційного агентства. Водночас в Офісі додали, що чекають «від виконувача обов’язків ефективної реалізації антикорупційної політики в період обрання нового керівника».

Конституційний суд визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором ввечері 28 серпня.

У відповідь НАБУ звинуватило суддів у політичному характері справи й зауважили, що рішення не означає автоматичного звільнення керівника.

9 липня Конституційний суд України розпочав розгляд справи щодо конституційності указу президента про призначення Ситника на посаду директора НАБУ. Провадження було відкрите за конституційним поданням 51 народного депутата щодо конституційності указу президента від 16 квітня 2015 року про призначення Ситника директором НАБУ. Автори клопотання вважають, що тодішній президент України Петро Порошенко, призначивши Ситника директором НАБУ, вийшов за межі своїх конституційних повноважень і порушив встановлену частиною 4 статті 5 Конституції заборону на узурпацію державної влади.
…

Було оголошено прізвища 223 військовослужбовців, які загинули цього дня у 2014–2019 роках
…

Національне антикорупційне бюро назвало політично вмотивованим рішення Конституційного суду України про неконстуційність призначення Артема Ситника директором НАБУ.

«Попри визнання КСУ указу президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ неконстутиційним, воно не передбачає його автоматичного звільнення. Закон України «Про НАБУ» містить вичерпний перелік підстав звільнення директора Національного бюро з посади, рішення Конституційного суду серед них немає», – ідеться в заяві НАБУ.

У НАБУ пов’язали рішення КСУ з оприлюдненням так званих «плівок #ОАСК», на яких «задокументовано розмови щодо «керованого правосуддя в Україні», у тому числі й стосовно ухвалення рішень Конституційним судом України».

Конституційний суд 28 серпня оприлюднив рішення, яким визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.

П’ятий президент України Петро Порошенко своїм указом призначив Артема Ситника директором НАБУ 16 квітня 2015 року. Цьому передував конкурсний відбір.

Згідно з рішенням КСУ, указ президента тепер втрачає чинність. Водночас рішення «не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок здійснення посадових обов’язків» Ситником.

Народні депутати, які зверталися до суду з клопотанням, стверджували, що президент діяв поза межами своїх конституційних повноважень, оскільки посада директора НАБУ не віднесена Основним законом до посад, призначення на які здійснює президент. У суді погодилися з цим висновком.

Крім того, там вважають, що «призначення президентом України керівника органу, який за своїми повноваженнями функціонально належить до органу виконавчої влади, призведе до розбалансування системи стримувань і противаг, порушення функціонального розподілу влад та фактичної зміни форми державного правління».
…

Президент України Володимир Зеленський призначив Ольгу Музиченко першою заступницею голови Антимонопольного комітету України – державним уповноваженим.

Іншим указом він звільнив Музиченко з посади державного уповноваженого АМКУ.

При цьому державним уповноваженим вона стала 19 серпня.
…

Міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов сказав, що йому прикро, що бізнес зазнає збитків через заборону на в’їзд іноземцям. В ефірі Радіо Свобода він пояснив, що такий захід є непопулярним, але вимушеним рішенням уряду. 

«Мені прикро, що український бізнес змушений нести такі втрати. Це, на жаль, об’єктивність. І не треба шукати тут злого умислу. Не треба шукати тут якогось підступу. Ми приймаємо непопулярні рішення. І, дійсно, шкода, що люди несуть за це такі… збитки», – сказав міністр в ефірі програми «Свобода Live».

У тому ж ефірі львівський ресторатор Андрій Худо розповів про збитки, які несе готельно-ресторанний бізнес у Львові. За його підрахунками, через карантин частка іноземних туристів знизилась з приблизно 70% практично до нуля. 

На позачерговому засіданні 27 серпня Кабінет міністрів заборонив в’їзд іноземцям з 00:00 28 серпня і до 00:00 годин 28 вересня.
…

Конституційний суд визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України. Відповідне рішення оприлюднене на сайті КСУ.

П’ятий президент України Петро Порошенко своїм указом призначив Артема Ситника директором НАБУ 16 квітня 2015 року. Цьому передував конкурсний відбір. 

Згідно з рішенням КСУ, указ президента тепер втрачає чинність. Водночас рішення «не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок здійснення посадових обов’язків» Ситником.

Народні депутати, які зверталися до суду з клопотанням, стверджували, що президент діяв поза межами своїх конституційних повноважень, оскільки посада директора НАБУ не віднесена Основним законом до посад, призначення на які здійснює президент. У суді погодилися з цим висновком.

Крім того, там вважають, що «призначення президентом України керівника органу, який за своїми повноваженнями функціонально належить до органу виконавчої влади, призведе до розбалансування системи стримувань і противаг, порушення функціонального розподілу влад та фактичної зміни форми державного правління».

У Національному антикорупційному бюро України наразі не коментували рішення суду.
…

Дніпровський районний суд Києва 28 серпня розпочав розгляд по суті справи про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк. На засіданні головує суддя Юлія Іваніна

У залі присутні обвинувачені голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер та експомічник депутата Херсонської обласної ради Олексій Левін разом зі своїми адвокатами.

Державне обвинувачення у справі представляють прокурори Андрій Сенюк і Олександр Сафарян.

28 липня прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера і експомічника депутата Херсонської облради Олексія Левіна за організацію нападу на Гандзюк.

3 серпня Київський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу захисту колишнього голови Херсонської обласної Ради Владислава Мангера на обраний йому Печерський райсудом запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 вересня 2020 року.

«За результатом апеляційного розгляду ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 липня 2020 року залишено без змін, апеляційні скарги сторони захисту – без задоволення», – мовиться у повідомленні суду.

27 липня прокурори передали до суду обвинувальний акт стосовно голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера за фактом замовлення й організації нападу на активістку Катерину Гандзюк, повідомляє 28 липня пресслужба Офісу генерального прокурора.

27 квітня Служба безпеки України повідомила, що під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської облради Владислава Мангера і помічника-консультанта депутата цієї самої ради Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк, що призвів до її смерті.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

У справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.

Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомили про підозру у вчиненні злочину.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.
…

Радник голови Офісу президента Андрія Єрмака Михайло Подоляк заявив, що голова виконавчого комітету Національної ради реформ Міхеїл Саакашвілі продовжить працювати в Україні, попри його заяви щодо поверення в Грузію. Подоляк агенції «Інтерфакс-Україна» повідомив, що мав розмову із Саакашвілі з цього приводу.

«Він (Саакашвілі – ред.) наголосив, що Україна для нього надзвичайно важлива, і що ми продовжуємо працювати, продовжуємо проектувати нові формати держави, нові формати галузевих реформ. Усе цілком конструктивно і дуже багато у нас напрацювань, які потребують обов’язкового доведення до пуття», – сказав Подоляк.

Він закликав не влаштовувати «традиційні змови» через, як він висловився, «емоційні» заяви Саакашвілі.

«Міхеїл Ніколозович, дійсно, дуже емоційний, часто безапеляційний, швидко і різко реагує на багато що, тим і славиться. Він завжди додає драйву в нашу управлінську рутину», – прокоментував Подоляк.

Напередодні і сам Саакашвілі заявив, що надалі виконуватиме обов’язки голови виконавчого комітету реформ, хоча і має намір взяти участь в осінніх виборах у Грузії.

Голова виконавчого комітету Нацради реформ при президентові України, експрезидент Грузії Міхеіл Саакашвілі 27 серпня оприлюднив у фейсбуці відео, в якому оголосив про повернення до Грузії, де у кінці жовтня мають відбутися парламентські вибори.

Міністр юстиції Грузії Тея Цулукіані заявила, що схвалює рішення Саакашвілі повернутися. Його чекає процедура затримання на кордоні і ув’язення, заявила Цулукіані.

У червні 2018 року в Грузії заочно засудили Саакашвілі до шести років позбавлення волі в справі про побиття колишнього опозиційного депутата Валерія Гелашвілі у 2005 році.

Тбіліський міський суд визнав експрезидента Грузії винним за звинуваченням в умисному нанесенні тяжкої шкоди здоров’ю і в зловживанні владою із застосуванням насильства. Саакашвілі назвав вирок незаконним.

Призначення Саакашвілі у раду реформ викликало різку реакцію перших осіб Грузії і офіційного Тбілісі. Посол Грузії в Україні був відкликаний для консультацій.
…

Адвокати й родичі ув’язнених в Росії та анексованому Криму громадян України не бачать прогресу у їхньому звільненні, заявив у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Микола Полозов.

«Жодної інформації, крім тієї, яку поширює Офіс президента і його керівники в ЗМІ, немає. З моменту обміну у вересні 2019 року ми, адвокати, і родичі політв’язнів не бачили якогось прогресу щодо звільнення українських політв’язнів», – сказав Полозов, відповідаючи на запитання, чи є прогрес у переговорному процесі зі звільнення обвинуваченого Росією в державній зраді кримчанина Івана Яцкіна.

За інформацією Полозова, зараз понад 130 громадян України утримуються в Росії або Криму.

«Переважна більшість з них – це кримські татари. Але, на жаль, якщо переговори ведуться, то вони ведуться в закритому режимі. Комунікації з родичами, громадськими організаціями в Офісу президента немає, а веде переговори Офіс президента. Сказати, в якій стадії (переговори з обміну – ред.), досить складно», – сказав Полозов.

Він уточнив, що на прохання Івана Яцкіна надсилав його заяву в Офіс президента України.

«Це було ще взимку. Мені надіслали відповідь, що направлено на опрацювання в СБУ, МЗС. Потім у мене була інформація, що його (Яцкіна – ред.) все-таки включили в якийсь список, але його ніхто не бачив в очі. Відтоді жодної нової інформації немає, на жаль», – зазначив Полозов.

Російська ФСБ планує восени закінчити слідство у справі обвинуваченого в державній зраді кримчанина Івана Яцкіна.

Уродженець села Войкове Первомайського району Криму Іван Яцкін був затриманий 16 жовтня 2019 року в Криму. Про це стало відомо в грудні.

Кримчанин Іван Яцкін написав лист із московського СІЗО «Лефортово» президенту України Володимиру Зеленському та уповноваженій Верховної Ради України з прав людини Людмилі Денісовій із проханням включити його в список на обмін і надати фінансову допомогу його родині. В офісі Зеленського прийняли заяву Яцкіна.

Микола Полозов повідомляв, що після арешту Яцкіна перевезли з Криму до Москви. За його словами, російські силовики чинили на кримчанина «сильний психологічний тиск».

У СБУ повідомили, що Іван Яцкін не співпрацював зі Службою безпеки України.

На початку серпня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив про підготовку нового обміну в форматі «100 на 100». Єрмак висловив надію, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не назвав.

За його словами, президент України Володимир Зеленський в останній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним ініціював обговорення звільнення 22 кримських татар з анексованого Криму.

У російському ув’язненні, за раніше озвученими даними уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової, перебувають від 113 до 115 громадян України. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв’язнів.

Керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру «Меморіал» Сергій Давідіс повідомляв, що загалом у списку їхнього центру перебувають 315 осіб, 59 з яких – кримчани.

 
…

Держдепартамент США повідомив про зміст і теми розмов, які заступник держсекретаря США Стівен Біген провів в Україні 26 і 27 серпня.

Як ідеться в повідомленні, Біген «зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським, прем’єр-міністром Шмигалем, віце-прем’єр-міністром Резніковим та міністром закордонних справ Кулебою для обговорення широкого кола багатосторонніх та регіональних питань».

Зокрема, йшлося про порядок денний реформ в Україні, конфлікт на сході України та ситуацію в Білорусі.

«Заступник секретаря Біген підтвердив непохитну підтримку з боку США суверенітету та територіальної цілісності України», – вказано в повідомленні.

Заступник держсекретаря США Стівен Біген секретаря відвідав меморіал у Михайлівському монастирі в річницю Ілловайської битви 2014 року, щоб вшанувати пам’ять тисяч людей, які втратили життя, захищаючи суверенітет України.

Також заступник секретаря зустрівся з журналістами, лідерами громадянського суспільства та неурядовими організаціями, щоб підтвердити підтримку США свободи преси, верховенства права та гуманітарної допомоги в Україні.
…

Уряд уточнив категорії іноземців, які зможуть в’їжджати в Україну в період обмежень, і передбачив, що самі обмеження на в’їзд іноземних громадян на територію України діятимуть з 00:00 годин 28 серпня (а не з півночі 29 серпня, як оголосили напередодні) і до 00:00 годин 28 вересня. Про це йдеться в повідомленні, оприлюдненому 27 серпня на сайті Кабміну.

У пресслужбі уряду уточнили, що на на позачерговому засіданні 27 серпня Кабінет міністрів вніс зміни до раніше ухваленої постанови.

«З метою запобігання поширенню на території України другої хвилі гострої респіраторної хвороби СОVID-19 запроваджуються тимчасові обмеження на в’їзд в Україну іноземцям. Водночас право в’їзду на територію України у період дії тимчасових обмежень матимуть окремі категорії іноземних громадян. Також відповідно до українського законодавства, голова Державної прикордонної служби може ухвалювати додаткові рішення про контрольований пропуск іноземців через державний кордон», – йдеться в повідомленні.

Відповідно до урядового рішення, в’їзд в Україну дозволяється іноземцям, які: 

є родичами першої лінії громадян України;
мають офіційний чинний дозвіл на роботу в Україні;
є технічними спеціалістами, які прибувають в Україну на запрошення представників українських підприємств;
прямують територією України транзитом і мають документи, що підтверджують виїзд за кордон протягом двох діб;
прибувають в країну з метою навчання;
проходять військову службу в Збройних силах;
постійно або тимчасово проживають в Україні, мають посвідку на постійне або тимчасове проживання в Україні;
є головами і членами офіційних делегацій іноземних держав, співробітниками міжнародних організацій, а також особами, які їх супроводжують, та в’їжджають в Україну на запрошення президента України, Верховної Ради, Кабінету міністрів, Офісу президента, Міністерства закордонних справ.
є водіями та/або члени екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні перевезення, членами екіпажів повітряних, морських і річкових суден, члени поїзних і локомотивних бригад;
є діячами культури, які прибувають на запрошення закладу культури разом з однією особою, що супроводжує кожного з них;
прибувають для участі в офіційних спортивних змаганнях, що проходять на території України, та супроводжуючих осіб;
є особами, які здійснюють перевезення гемопоетичних стовбурових клітин для трансплантації;
прибувають на лікування до закладів охорони здоров’я України.

Згадані категорії іноземних громадян повинні мати страховий поліс для покриття можливих витрат, пов’язаних з лікуванням СОVID-19 й обсервацією (виданий страховою компанією, яка має представництво в Україні).

Також зможуть в’їхати на територію України іноземці, які:

визнані біженцями або особами, які потребують додаткового захисту;
є дипломатами, працівниками консульських установ, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та члени їх сімей або є особами, які прибувають на запрошення Міністерства закордонних справ України;
є інструкторами збройних сил держав-членів НАТО та держав-учасниць програми НАТО Партнерство заради миру», які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних сил України або прибувають на запрошення Міністерства оборони.

26 серпня в уряді повідомляли, що через пандемію коронавірусу в’їзд іноземцям та особам без громадянства в Україну буде заборонено з деякими винятками з півночі 29 серпня до 28 вересня.

 
…