Кулеба пояснив, чи визнає Україна Лукашенка легітимним президентом

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю для Радіо Свобода пояснив, чи визнає України чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка легітимно обраним на наступний термін.

«Я вважаю взагалі постановку питання звуження всієї проблеми до «легітимний» чи «нелегітимний» глибоко помилковою», – сказав він у «Суботньому інтерв’ю» 5 вересня.

За його словами, «в Білорусі зараз розгортаються надзвичайно драматичні процеси… – це інтенсифікація створення союзної держави». Мається на увазі наддержавне утворення, яке Росія і Білорусь домовилися створити ще наприкінці 1990-х років, але яке досі переважно, за деякими винятками, лишалося на папері; останнім часом керівництво Росії чинить на Білорусь дедалі більший тиск, щоб перейти до глибшої інтеграції Білорусі в Росію, а після останніх президентських виборів у Білорусі і масових протестів проти оголошених результатів цей тиск посилився ще більше.

«Питання не в тому. Вийти і сказати гасло «Ми не визнали Лукашенка», а чи вийти і сказати, що «визнали Лукашенка», – то це примітивізація процесу. Наша задача – не гаслами говорити, а конкретними діями захищати свою країну. У нас 1 084 кілометрів спільного кордону з Білоруссю. У нас нескінченна кількість родинних зв’язків. У нас купа громадян України на території Білорусі. У нас глибоко пов’язані економіки. П’ять мільярдів доларів товарообіг. За деякими товарними позиціями експорт із Білорусі до України є критично важливим для нашої держави. Я маю опікуватися цими питаннями», – сказав Кулеба.

«Ми маємо зробити так, що як би не закінчилася ця криза, Україна зазнала мінімально негативного впливу цього процесу. Ось це наша задача», – додав він.

Олександр Лукашенко нині завершує п’ятий термін на посаді, який у світі фактично визнають легітимним. Дата його вступу на посаду на шостий термін, який він, за офіційними даними, здобув, на цей час невідома. У Центральній виборчій комісії Білорусі заявляли, що інавгурація Лукашенка на новий термін відбувається, як правило, протягом місяця після офіційного оголошення результатів виборів (яке відбулося 14 серпня), але конкретну її дату визначать неуточнені «організатори», і вона відбудеться «не пізніше ніж через два місяці». Наразі не визначено, чи визнає світова спільнота шостий термін Лукашенка, який, із погляду офіційного Мінська, почнеться після цієї інавгурації.

У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів, які заявляють про масові фальсифікації і нечинність цих результатів виборів. Сумніви в цих результатах висловлюють і на Заході.

 

Росія повинна пам’ятати, що цивілізацію на значну її територію принесли українці – Кулеба про заборону «Сірого клину»

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю для Радіо Свобода у відповідь на заборону в Росії чергового об’єднання місцевих українців «Сірий клин» нагадав цій країні, що саме українці розбудували свого часу значну частину її нинішньої території.

Як наголосив він у «Суботньому інтерв’ю», ця ситуація з черговою забороною приводить його лише до однієї думки: «Нам потрібно зробити одну річ: сказати нам потрібно зараз, що, дорогі українці Росії, як вам складно не було б зараз, але українська держава завжди пам’ятатиме про вас, про ваших прадідів, які будували цілі міста, розбудовували, приносили цивілізацію на окремі території Російської Федерації. Ми повинні чітко і прямо вголос говорити, що цивілізацію на значну територію Росії принесла Україна, принесли українці, які приїжджали туди, розбудовували господарство, ліси перетворювали на селища і міста, будували економіку. І ми повинні пам’ятати, і Росія повинна пам’ятати про те, що це зробили українці, а не росіяни».

Про заборону організації Кулеба нагадав: «Це ж не якийсь поодинокий випадок. Останні роки Росія планово зачищає свою територію від незалежних українських організацій. Тобто все, що не інфільтровано, не контролюється повністю ФСБ, – все піддається знищенню. Так було з бібліотекою українською в Москві. І так зараз сталося з «Сірим клином».

За словами міністра, Україні взагалі потрібно дуже серйозно переосмислити свою політику щодо закордонних українців, «зокрема щодо того, як ми можемо допомагати українцям в Росії в тих умовах майже тотального контролю ФСБ, під яким вони перебувають». «Це дуже серйозна задача. Наш інструментарій дій в Росії дуже обмежений. Але цим потрібно зайнятися», – наголосив чільний український дипломат.

28 серпня Омський обласний суд у Росії задовольнив адміністративний позов обласного управління Міністерства юстиції Росії і ухвалив рішення про ліквідацію Омської регіональної громадської організації «Сибірський центр української культури «Сірий клин». Згаданий у її назві Сірий клин – традиційна неофіційна назва значних територій на південному заході Сибіру в нинішній Росії і півночі сучасного Казахстану, які були масово колонізовані українцями, починаючи з другої половини 19-го століття.

За повідомленнями, російський Мін’юст виявив у роботі організації низку паперових порушень – таких, як ненадану вчасно звітність «про діяльність», «про використання майна», незатверджені річні бухгалтерські баланси тощо чи й «невідповідність статуту російському законодавству».

Суд в Омську вперше повідомив, що прийняв цей позов, іще на початку серпня. 13 серпня Дмитро Кулеба відреагував на ці повідомлення.

«Дорогі українці Сірого клину та інші українці, які живуть на території Росії… Ми вважаємо всіх вас невід’ємною частиною українського народу. Ми уважно стежимо за всіма протиправними діями Росії проти вас і докладатимемо всіх зусиль, аби ви зберегли право на розвиток українських традицій, української мови, української культури і української ідентичності. Ви фізично далеко від України, але ми завжди поруч з вами і будемо використовувати будь-які наявні інструменти для того, щоб вам допомогти», – сказав Кулеба під час онлайн-брифінгу.

«Нам стало відомо, що російська влада закриває чергову українську організацію в Росії – це українська громада «Сірого клину»… Ми розглядаємо це як продовження репресивної політики Росії проти громадських організацій українців у Росії», – наголосив він.

У зв’язку з цим Кулеба також нагадав, що 2010 року так само через суд була ліквідована Федеральна національна культурна автономія українців у Росії, 2012 року – ще одна загальноросійська організація, Об’єднання українців у Росії, 2017 року була закрита Бібліотека української літератури в Москві, а 2019 року Генеральна прокуратура Росії визнала Світовий конгрес українців «небажаною організацією» на території тієї країни.

«Ми рішуче протестуємо проти цих репресивних дій і вимагаємо від Росії дотримуватися норм міжнародного права і визнаних демократичних норм у цьому питанні», – сказав тоді голова МЗС.

Як прокоментував Радіо Свобода Валерій Семененко, колишній співголова однієї з провідних організацій українців у Росії, Об’єднання українців Росії, який 2012 року пережив її ліквідацію через російські суди, за російським законодавством порушення можна обов’язково знайти практично в кожній громадській організації, якщо вона потрапить під перевірку влади. За його словами, в організаціях українців у Росії такі перевірки почалися з 2009 року, і після того, як вони поклали край існуванню загальноросійських організацій українців, ці заходи тривають далі щодо регіональних.

 

Порошенко зреагував на санкції Росії

П’ятий президент України, нині народний депутат і лідер опозиційної до чинної влади України партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко відреагував на інформацію про те, що Росія наклала на нього і ще групу українських політиків свої персональні санкції.

«Вважаю, це як державна нагорода… Це – як знак якості», – написав він у фейсбуці 5 вересня.

«Шість років вони намагалися нас налякати. Шість років, завдяки нашим з вами зусиллям, ми зберігали Україну. Шість років ми руйнували їхні плани розшматувати Україну і створити «Новоросію». Шість років тому хлопці і дівчата… їхали на Майдан для того, щоб зберегти європейську Україну. А потім прямо з Майдану на фронт для того, щоб дати відсіч російській агресії, яка ніяк не може змиритися з самим фактом існування нашої з вами незалежної держави», – написав Порошенко, який того дня відвідував Дрогобич Львівської області.

Раніше 5 вересня на те рішення Росії, що стосувалося переважно опозиційних до чинної влади України політиків, відреагували в офісі нинішнього президента України Володимира Зеленського. Там російське рішення назвали спекулятивним і пропагандистським і заявили: якщо «запровадження обмежувальних санкцій стосується принципових позицій», зокрема, територіальної цілісності України, стандартів демократії, свободи і прав людини, непорушності постулату про країну-окупанта, то «рекомендуємо запроваджувати санкції відразу проти всіх наших парламентаріїв і навіть проти всіх наших громадян».

4 вересня уряд Росії запровадив санкції проти групи народних депутатів України, в тому числі проти Петра Порошенка. Також до розширеного цим рішенням санкційного списку потрапили ще 40 осіб. Серед них – його колеги з фракції «ЄС» Яна Зінкевич, Михайло Забродський, Софія Федина й Олег Синютка, лідерка партії «Голос» Кіра Рудик, парламентарі від цієї політичної сили Сергій Рахманін, Ярослав Юрчишин, Соломія Бобровська, Ольга Стефанишина й інші. Підсанкційним став і засновник «Голосу» Святослав Вакарчук, який вийшов із фракції і був позбавлений мандата в червні. Також до списку потрапили представники «Батьківщини» й позафракційні.

Росія заявила про запровадження санкцій щодо України в жовтні 2018 року. Перелік був розширений у грудні того ж року. В обмежувальний список тоді потрапили 322 фізичні особи і 68 юридичних осіб. Для них передбачене блокування безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Росії, а також заборона на виведення капіталу за межі Росії.

В анексованому Криму залишили під арештом фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір» Бектемірова

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 4 вересня відхилив апеляційну скаргу адвоката і залишив під арештом фігуранта кримської «справи Хізб ут-Тахрір» Вадима Бектемірова, повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність».

Згідно з повідомленням, Бектеміров залишатиметься в слідчому ізоляторі до 2 грудня.

«У своїй апеляційній скарзі я просив у клопотанні слідчого відмовити в повному обсязі. Обґрунтував це тим, що вину у злочині мій підзахисний не визнає, проживає на території Криму тривалий час, має сім’ю. Однак суд наші доводи не врахував і залишив рішення Київського районного суду без зміни», – розповів адвокат Марлен Халіков.

Також захисник клопотав про те, щоб Вадима Бектемірова доставили в залу судового засідання, але суд не задовольнив це звернення Халікова. Підсудний брав участь у засідання суду через відеоконференцзв’язок із СІЗО.

Вадим Бектеміров – магістр за спеціалізацією «Ісламські віровчення» факультету арабської літератури і гуманітарних наук, закінчив університет «Аль-Джінан» (Тріполі, Ліван). До арешту проводив дуа на підтримку сімей політв’язнів, організовував передачі арештованим кримським татарам-мусульманам, відвідував судові засідання. Російські силовики затримали Бектемірова 7 липня після чергових масових обшуків у Криму. Його звинувачують в організації діяльності «Хізб ут-Тахрір», яка заборонена в Росії та анексованому Криму.

Дії російських силовиків засудили в Представництві президента України в АРК, а Головне управління Національної поліції в АРК і Севастополі почало кримінальне провадження за фактом обшуків за ч. 2 ст. 162 КК України (порушення недоторканності житла) і за ч. 2 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі).

Кулеба про висловлювання Фокіна щодо Донбасу: «кожен має право на помилку»

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю для Радіо Свобода заявив із приводу широко критикованих висловлювань першого заступника голови української делегації в Тристоронній контактній групі щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу Вітольда Фокіна, що «кожен має право на помилку».

«Давайте не будемо відразу сокирою замахуватися. І я щиро сподіваюся, що пан Фокін продовжить свою роботу у ТКГ, не припускаючись повторно таких помилок», – сказав Кулеба в «Суботньому інтерв’ю».

«Я запевняю вас, що з того, що я знаю з тих засідань, контактів в рамках ТКГ, які вже відбулися, пан Фокін займав там офіційну позицію. В інтерв’ю, яке ви згадуєте, він, очевидно, дозволив собі вийти за межі тієї позиції, яку він відстоює в ТКГ, і почав міркувати про речі, які, по-перше, стали дуже резонансними, а по-друге, і керівник офісу президента Андрій Єрмак, і я як міністр закордонних справ чітко заявили публічно про те, що це лише особисті думки пана Фокіна, вони не становлять державної, офіційної позиції України на цих перемовах», – заявив Кулеба.

Вітольд Фокін, колишній прем’єр-міністр України, нині перший заступник голови делегації України в ТКГ, в інтерв’ю проросійському виданню «Страна.уа» 29 серпня заявив, зокрема: «Сьогодні, щоб припинити війну і вберегти життя бійців і командирів, моя позиція – треба оголосити загальну амністію, провести вибори, вирішити питання особливого статусу окремих районів, а краще – всього Донбасу».

Із критикою цієї заяви вже виступали голова Верховної Ради Дмитро Разумков, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, керівник офісу президента Андрій Єрмак, а також сам Дмитро Кулеба, його також планують викликати для пояснень до Верховної Ради.

Кремль домагається проведення місцевих виборів на окупованій частині Донбасу, які мали б визнати Україна і світова спільнота, разом із місцевими виборами в решті України, крім Криму, вже цієї осені без виконання Росією безпекових вимог для проведення таких виборів, щоб легітимізувати створені там нею маріонеткові утворення. Київ дотепер відкидає таку можливість і вимагає спершу виконання таких вимог, як виведення російських військ, роззброєння незаконних місцевих збройних формувань, повернення українського правопорядку, відновлення контролю за кордоном із Росією тощо; позицію України фактично підтримують її західні союзники.

В Україні ще з кінця 2014 року діє закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», чинність якого Україна продовжувала вже кілька разів. У Києві й на Заході вважають, що це повністю відповідає виконанню пункту мінських домовленостей, де йдеться про «особливий статус» ОРДЛО. Москва й підтримувані і скеровувані нею незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР» дотримуються протилежної думки й домагаються чогось на кшталт повної автономії, іноді для всієї території Донецької і Луганської областей, а не тільки для їхньої окупованої частини, із правом блокувати будь-які неприйнятні для Кремля кроки Києва.

Крім того, за ухваленим 2014 року законом «Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей», який не набув чинності і який тепер у владній партії «Слуга народу» пропонують замінити на інший, непритягнення до кримінальної відповідальності, яке часто помилково називають «амністією», може стосуватися тільки тих учасників подій на сході України, хто не скоїв тяжких злочинів. При цьому правозахисники звертали увагу, що цей закон може бути надто м’яким, і закликали зменшити перелік статей Кримінального кодексу, дії за якими мають потрапити під таку «амністію».

У владній нині партії «Слуга народу» вже виступали з гаслом «Маю право на помилку»: в квітні низка депутатів від цієї партії з’явилася в Верховній Раді в футболках із такими написами. Це сталося після того, як у час суворого весняного карантину влада влаштувала для школярів телевізійні уроки, і вчителі, які їх вели, на всю країну раз за разом робили грубі помилки в елементарних моментах, що викликало критику щодо організації таких уроків і добору кадрів для них. Критики цієї партії і її уряду також звертали увагу на численні, на їхню думку, помилки нинішньої влади в керівництві державою, в економічній і соціальній політиці тощо; прихильники партії закликали натомість визнати право помилятися і заявляли, що влада має отримати більше часу для здійснення своїх планів.

В ОПУ озвучили позицію щодо санкцій Росії проти українських парламентаріїв, серед яких і Порошенко

В Офісі президента України прокоментували рішення про розширення урядом Росії санкційного списку проти громадян України, до якого потрапили і члени низки українських парламентських партій.

«Мотивація подібних дій завжди не має очевидних логічних пояснень і носить, найімовірніше, ситуативний спекулятивний характер. У пропагандистських цілях. Проте зараз цей «технологічний прийом» з боку РФ застосований на тлі низки скандальних подій – насамперед безумовного отруєння опозиційного лідера Олексія Навального та тривалої політичної кризи в Білорусі, які різко погіршують ставлення світової спільноти до самої Російської Федерації та змушують світове співтовариство вкотре переглянути формати відносини з РФ у бік подальшої жорсткості й ізоляції. Цілком можливо, що таким нехитрим чином, санкційно атакуючи окремих наших громадян, РФ намагається захищати свої ситуативні інтереси та зменшувати інформаційний вплив численних негативних чинників на громадську думку всередині країни», – йдеться в повідомленні.

В ОПУ додали, що, якщо «запровадження обмежувальних санкцій стосується принципових позицій», зокрема, територіальної цілісності України, стандартів демократії, свободи та прав людини, непорушності постулату про країну-окупанта, то «рекомендуємо запроваджувати санкції відразу проти всіх наших парламентаріїв і навіть проти всіх наших громадян», вказали в президентській канцелярії.

Читайте також: Кулеба про блокування санкцій проти Росії: Кіпр захищає свої національні інтереси

«Якщо ж має місце чергова спроба погратися в різні маніпуляції напередодні чергових виборів у нас (що, природно, виключати не можна, враховуючи схильність РФ до глобальних медійно-пропагандистських провокацій) і підіграти певним політичним групам, то, на жаль, для російської сторони, всі подібні маніпуляції ми прекрасно вміємо читати й вони абсолютно не впливають на наше внутрішнє політичне здоров’я», – йдеться в повідомленні.

4 вересня російський уряд запровадив санкції проти групи народних депутатів України, в тому числі проти п’ятого президента України, народного депутата й лідера партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка. Окрім Петра Порошенка, до санкційного списку потрапили ще 40 людей. Серед них – його колеги з фракції «ЄС» Яна Зінкевич, Михайло Забродський, Софія Федина та Олег Синютка, лідерка партії «Голос» Кіра Рудик, парламентарі від цієї політичної сили Сергій Рахманін, Ярослав Юрчишин, Соломія Бобровська, Ольга Стефанишина та інші.

Підсанкційним став і засновник «Голосу» Святослав Вакарчук, який вийшов з фракції та був позбавлений мандата в червні. Також до списку потрапили представники «Батьківщини» та позафракційні.

Росія заявила про запровадження санкцій щодо України в жовтні 2018 року. Перелік був розширений в грудні того ж року. У обмежувальний список тоді потрапили 322 фізичних особи та 68 юридичних осіб. Для них передбачені блокування безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Росії, а також заборона на виведення капіталу за межі Росії.

 

До шостої річниці підписання Мінського протоколу США закликали Росію вивести з України війська

Посольство США до шостої річниці підписання Мінського протоколу закликало Росію вивести з України озброєння та війська і повернути Україні повний контроль над її міжнародно визнаними кордонами. Про це йдеться у повідомленні посольства у фейсбуці.

«У шосту річницю підписання Мінського протоколу ми закликаємо Росію повністю виконати свої зобов’язання, вивести з України зброю та сили, які вона очолює, та повернути Україні повний контроль над її міжнародно визнаними кордонами», – йдеться в повідомленні.

Американські дипломати наголосили, що підтримка суверенітету та територіальної цілісності України з боку США залишається непорушною.

Читайте також: Зеленський не бачить підстав для відмови від Мінська як майданчика для переговорів ТКГ

5 вересня 2014 року у столиці Білорусі Мінську на зустрічі Тристоронньої контактної групи було підписано попередній протокол до угоди про припинення вогню на Донбасі. Документ підписали представники України, Росії та ОБСЄ.

20 вересня в Мінську за підсумками зустрічі Тристоронньої контактної групи було підписано меморандум із низки пунктів, зокрема про заборону на застосування всіх видів зброї та ведення наступальних дій, про обмін утримуваними особами, забезпечення гуманітарної допомоги, моніторинг режиму припинення вогню на кордоні тощо. Згідно з меморандумом, сторони зобов’язалися відвести свою важку військову техніку від лінії фронту на 15 кілометрів кожна, а уздовж всієї ділянки російсько-українського кордону мала працювати місія ОБСЄ.

Пізніше до цього меморандуму був підписаний додаток, який уточнював пункти меморандуму.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Бойовики 4 вересня один раз порушили режим припинення вогню на Донбасі – штаб ООС

Підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби один раз порушили режим припинення вогню, здійснивши поблизу Авдіївки поодинокі постріли з гранатометів та стрілецької зброї, повідомляє штаб операції Об’єднаних сил у фейсбуці.

«Бойових втрат та поранень внаслідок ворожих пострілів серед особового складу Об’єднаних сил немає. Від початку поточної доби, 5 вересня на усіх ділянках відповідальності українських підрозділів обстрілів з боку збройних формувань Російської Федерації не зафіксовано», – йдеться в повідомленні.

Підконтрольні Росії угруповання «ДНР» та «ЛНР» не повідомляють про бойові дії 4 вересня.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу українські військові не повідомляють про поранених та вбитих внаслідок бойових дій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 

Парламент не має механізму, щоб покарати Медведчука за постачання пального до Криму – депутатка

За понад шість років з початку російської анексії Криму Верховна Рада України так і не виробила механізмів, які дозволили б притягнути до відповідальності депутата Віктора Медведчука за зв’язки з Росією і його бізнес на окупованому півострові. Про це в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії розповіла народна депутатка від фракції «Слуга народу» Мар’яна Безугла, коментуючи останнє розслідування проекту «Схеми: корупція в деталях» про постачання палива в Крим через структури, опосередковано пов’язані з головою політради Медведчуком.

«Поки що в цьому випадку у нас є тільки інструментарій політичних заяв, що особисто у мене викликає подив: події розвиваються з 2014 року, але предметний підхід у Верховній Раді так і не виробили… Мене в цьому випадку більше цікавлять можливі порушення національної безпеки, як голову відповідного комітету Верховної Ради », – зазначила парламентарка.

Безугла є заступницею голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки та очолює підкомітет запровадження цінностей і стандартів НАТО, міжнародного військового співробітництва та миротворчості.

Вона додала, що протягом останнього року правляча партія вже вносила зміни до регламенту Верховної Ради, а на 2021-2022 роки запланувала «більш системну парламентську реформу», щоб реагувати в тому числі і на такі виклики.

У той же час народна депутатка від «Європейської солідарності» Іванна Климпуш-Цинцадзе висловила сумніви в тому, що українська влада буде форсувати розслідування щодо Віктора Медведчука слідом за журналістськими публікаціями.

«Вже і так відомо, що і родина Медведчука, і партія« Опозиційна платформа – За життя » працюють на Росію. Зараз ми повинні отримати підтвердження від українських органів влади щодо фактів, викладених у журналістському розслідуванні – правда, мені здається, що ми навряд чи почуємо повноцінні і відверті відповіді. Особисто я, як голова парламентського комітету з євроінтеграції, буду піднімати це питання перед нашими партнерами в США і не тільки », – заявила Климпуш-Цинцадзе.

Проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший» «Схеми: корупція в деталях» 3 вересня опублікував розслідування, з якого випливає, що газойль – аналог дизельного палива – з «Новошахтинського заводу нафтопродуктів» в Росії, контрольований дружиною голови політради української партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука Оксаною Марченко, бензовозами поставляється до окупованого Росією Криму.

Віктор Медведчук відмовився давати коментар до розслідування, а «Новошахтинський завод нафтопродуктів» не відповів на журналістський запит.

Також журналісти «Схем» з’ясували, що нафтопродукти з заводу Медведчука-Марченко постачаються танкерами до США, де політик перебуває під санкціями з 2014 року. Зокрема його купує американська нафтопереробна корпорація ExxonMobil.

Плановий дефіцит бюджету в 2021-му становитиме 6% – Шмигаль

Прогнозований дефіцит бюджету України в 2021 році становитиме 6% ВВП – про це повідомив на «Форумі МСП. Перезавантаження» 4 вересня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

За словами Шмигаля, сукупний державний та гарантований державою борг на початок 2020 року становив 85 мільярдів доларів і станом на зараз знизився до близько 83 мільярдів.

«Подальша фінансова стратегія – це виконання бюджету, бюджет реалістичний формуємо. Плановий поки що показник дефіциту бюджету наступного року ставимо у районі 6% (ВВП – ред.). Зростання валового внутрішнього продукту наступного року плануємо, макропрогноз 4,7%. Це ті показники, на яких ми зараз будуємо бюджет наступного року», – сказав він.

 

Шмигаль додав, що пріоритетами уряду наступного року буде розвиток внутрішнього ринку та продовження роботи з міжнародними партнерами. Водночас він зазначив, що Кабінет міністрів хоче поступово зменшувати залучення закордонних коштів.

«Залучення зовнішніх коштів ми хочемо рік від року зменшувати, ми хочемо розвивати внутрішній фондовий і фінансовий рік», – заявив прем’єр-міністр.

Сьогодні під час години запитань до уряду у Верховній Раді Денис Шмигаль підтвердив,  що Кабінет міністрів внесе проєкт бюджету на 2021 рік на розгляд парламенту до 15 вересня.

МЗС України збирається подати на розгляд ООН проєкти нових резолюцій щодо Криму – Джеппар

У Міністерстві закордонних справ України розраховують подати на розгляд Генеральної Асамблеї ООН проєкти нових резолюцій щодо окупованого Росією Криму. Про це повідомила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар.

«Працюємо над включенням вже втретє поспіль до порядку денного 75-ї сесії Генасамблеї пункту «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України». Включення цього пункту дає Україні разом з партнерами додаткову можливість з найвищої міжнародної трибуни донести до міжнародної спільноти правду про ситуацію на тимчасово окупованих територіях Донбасу та Криму та злочини, які там здійснює Росія як окупаційна держава», – написала Джеппар у фейсбуці.

За її словами, також міністерство планує подати на розгляд Генасамблеї ООН проєкти посилених резолюцій по Криму. Йдеться про п’яту резолюцію щодо ситуації з правами людини в окупованому Криму і третю – щодо мілітаризації регіону.

«І ще одне – на виконання минулорічної резолюції щодо ситуації з правами людини в окупованому Криму вже найближчим часом очікуємо на оприлюднення чергової доповіді Генерального секретаря ООН, що є важливим для подальшого документування злочинів російських окупантів в Криму», – додала заступниця міністра закордонних справ України.

 

Раніше Моніторингова місія ООН з прав людини повідомляла, що російська влада продовжує переміщати ув’язнених з анексованого Криму на територію сусідньої Росії.

На початку липня Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет представляючи доповідь про стан прав людини в окупованому Росією Криму, також повідомила, що на півострові продовжують застосовувати тортури і обмежувати свободу слова.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини в окупованому Криму – це вигадка.

СБУ: ми повідомили про ймовірні ризики, але не забороняли вибори в підконтрольних громадах на Донбасі

Служба безпеки України розтлумачила, які рекомендації дала обласній владі щодо місцевих виборів на Донбасі. Як ідеться у відповіді Головного управління СБУ у Донецькій і Луганській областях на запит Радіо Свобода, орган написав обласній владі про ризики, але не забороняв вибори, бо не має таких повноважень.

У листі до Військово-цивільної адміністрації Служба безпеки пояснює, що «визначені проблемні питання організації та підготовки місцевих виборів на окремих територіях Донецької і Луганської областей за умови збільшення рівня терористичної загрози та існуючих ризиків життю виборців та членів виборчих комісій». Водночас у СБУ заявляють, що не робили висновків про неможливість проведення виборів.

«Надання висновків щодо можливості організації та підготовки виборів на окремих територіях віднесено до повноважень військово-цивільних адміністрацій та не входить до компетенції органів Служби безпеки України», – йдеться у відповіді Головного управління СБУ в областях.

ЦВК 8 серпня визначила перелік територіальних громад Донецької та Луганської областей, на території яких неможливо провести місцеві вибори. Серед них опинилися не лише окуповані і прифронтові території, а й віддалені від зони бойових дій, де раніше вибори і президента, і парламенту проводилися.

У Донецькій області це 10 громад Бахмутського, Волноваського, Маріупольського та Покровського районі. У Луганській області – 8 громад Сєвєродонецького і Щастинського районів.

Центральна виборча комісія повідомила, що скасувала вибори за рекомендацією Військово-цивільних адміністрацій. Донецька ВЦА, своєю чергою, послалася на висновки поліції, Служби безпеки України та штабу Операції об’єднаних сил. Раніше поліція Донецької області у відповіді на запит Радіо Свобода повідомила, що не давала рекомендацій скасовувати вибори у підконтрольних Україні громадах.

18 серпня ЦВК повторно звернулася до ВЦА і силових органів за роз’ясненнями через суспільний резонанс і те, що в деяких громадах, які потрапили до переліку, вдалося успішно провести вибори президента та парламентські вибори торік.

30 серпня, спираючись на ці відповіді, ЦВК остаточно скасувала вибори у 18-ти громадах.

Місцевій вибори в Україні призначені на 25 жовтня.

НАБУ vs. Окружний суд: ОГП відкрив справу після публікації записів розмов прокурорів

Офіс генерального прокурора відкрив кримінальне провадження через оприлюднену в ЗМІ розмову прокурорів перед операцією Національного антикорупційного бюро в Окружному адміністративному суді Києва, повідомив ОГП у відповідь на запит Радіо Свобода.  

Провадження відкрите за частиною 1 статті 343 та частиною 1 статті 359 Кримінального кодексу України (втручання в діяльність працівника правоохоронного органу та незаконне використання засобів негласного отримання інформації).

6 серпня видання «Цензор.НЕТ» оприлюднило аудіозаписи розмови прокурорів з начальником департаменту Офісу генерального прокурора. Головний редактор Юрій Бутусов доходить висновку, що керівництво ОГП намагалося «зірвати операцію НАБУ щодо Окружного адмінсуду Києва».

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Сам Вовк заперечує, що йому оголосили підозру.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

Українці більше схвалюють дії місцевої, ніж центральної влади з подолання епідемії коронавірусу – опитування

Дії місцевої влади щодо подолання наслідків епідемії коронавірусу українці схвалюють більше, ніж заходи, до яких вдається центральна влада. Про це свідчать результати опитування Центру аналізу та соціологічних досліджень (CISR) Міжнародного республіканського інституту (МРІ).

«Враховуючи те, що міські голови та  центральна влада України пропонують цілу низку заходів у зв’язку з пандемією COVID-19, дані цього опитування яскраво свідчать про більшу довіру до дій органів місцевого самоврядування, спрямованих на подолання цієї кризи. Це є свідченням того, що після успішної реформи децентралізації громадяни України продовжують більше довіряти своїм місцевим посадовим особам, а не чекають, коли почне діяти влада на національному рівні», – зазначив Стівен Нікс, регіональний директор МРІ у Євразії.  

 

За даними опитування, дії органів місцевої влади схвалюють 56 відсотків респондентів, заходи Кабміну підтримують лише 36 відсотків.

Опитування також виявило високий інтерес до місцевих виборів, незважаючи на епідеміологічну ситуацію. 77 відсотків опитаних заявили, що, швидше за все, візьмуть участь у місцевих виборах, призначених на 25 жовтня.

 

Дизпаливо із заводу Медведчука постачається в окупований Росією Крим – «Схеми»

Газойль (аналог дизпалива) «Новошахтинського заводу нафтопродуктів» (Росія), який контролює дружина голови політради партії ОПЗЖ Віктора Медведчука Оксана Марченко, бензовозами постачається в окупований Росією Крим. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший).

«Новошахтинський завод нафтопродуктів» розташований у Ростовській області Росії, більшою часткою підприємства володіє дружина Віктора Медведчука Оксана Марченко, що зазначено в декларації політика.

Журналісти зв’язалися з російськими компаніями-дилерами, які реалізовують продукцію заводу родини Медведчука. Менеджери одразу декількох компаній-дилерів із Краснодарського краю («ЮЛК-Альянс», «Стройпроминвест» і ТК «Югдизель») підтвердили, що працюють і на Крим, а саме: доставляють газойль із «Новошахтинського заводу нафтопродуктів» на півострів бензовозами.

Всі три компанії прорахували вартість дизпалива з доставкою в Крим, а також надіслали паспорт на газойлевий дистилянт «Новошахтинського заводу» на підтвердження свого досвіду реалізації товару з російського заводу Медведчука.

Віктор Медведчук відмовився надавати коментар до розслідування.

«Щодо бізнесу – я ніяких коментарів нікому не даю», – повідомив він журналісту «Схем» біля Верховної Ради.

«Новошахтинський завод нафтопродуктів» не відповів на журналістський запит.

Також журналісти «Схем» з’ясували, що нафтопродукти із заводу Медведчука-Марченко постачаються танкерами в США, де політик перебуває під санкціями з 2014 року. Зокрема, їх отримує американська нафтопереробна корпорація ExxonMobil.

Доставка відбувається танкерами з нейтральних вод Чорного моря в порт Г’юстона (США), але контракти укладені не напряму, а через швейцарську фірму-посередника з орбіти депутата Держдуми Росії.

 

Шмигаль пояснив, чому зняли з розгляду проєкт, який передбачав довічну стипендію батькові Зеленського

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що проєкт указу про призначення довічних стипендій освітянам, серед яких є і кандидатура батька президента, доктора технічних наук, професора Олександра Зеленського, був відкликаний на засіданні уряду 2 вересня для доповнення списків претендентів.

Про це Шмигаль написав 3 вересня у фейсбуці, щоб, зважаючи на «неочікуваний медійний резонанс, прояснити позицію уряду для уникнення спекуляцій».

«Сьогодні отримав лист-звернення від трудового колективу Криворізького державного університету економіки і технологій. У своєму листі освітяни висловили невдоволення тим фактом, що уряд на своєму минулому засіданні не розглянув питання про подання на призначення довічної державної стипендії видатному діячу освіти, доктору технічних наук, професору Олександру Семеновичу Зеленському. – написав Шмигаль. – Як пояснюється у листі, трудовий колектив неодноразово вносив подання на відзначення Олександра Семеновича Зеленського. Починаючи з 2017 року, задовго до того, як президентом став Володимир Зеленський. Тому викладачі університету просять забезпечити об’єктивну оцінку заслуг О. С. Зеленського, винятково виходячи з особистих здобутків і досягнень претендента».

Він закликав трудові колективи вищих навчальних закладів протягом двох наступних тижнів подати списки кандидатів на державні стипендії, щоб уряд ухвалив рішення до 1 жовтня – дня працівника освіти.

Раніше ЗМІ повідомляли, що батько президента Володимира Зеленського потрапив до переліку видатних діячів освіти, яким пропонують призначити довічну державну стипендію.

Відповідний проєкт указу президента Кабінет міністрів виніс на засідання 2 вересня. Проте проєкт зняли з розгляду без обговорення.

Довічна державна стипендія видатним діячам освіти складає на даний час близько 2,5 тисяч гривень на місяць.

«Приватбанк» не має резервних 10 млрд грн, які суд стягнув на користь Суркісів – член наглядової ради

«Приватбанк» не має в резерві 10 мільярдів гривень, які Печерський районний суд Києва стягнув на користь шести британських компаній, пов’язаних з братами-бізнесменами Ігорем та Григорієм Суркісами, повідомив заступник голови наглядової ради банку Артем Шевальов.

«З’явилися окремі «фахові коментарі» про те, що «всьо зарезервовано, всьо будєт харашо». Так ось – це списання по неіснуючих депозитних договорах. Відповідно, жодних резервів бути не може, це прямий «мінус» 10 млрд грн в капітал», – написав Шевальов у фейсбуці.

За його словами, завдяки політиці управління ризиками списання коштів не позначиться на поточному фінансовому стані банку, але можливі наслідки для економіки країни.

«Капітал банку – та подушка стабільності, яка дозволяє йому розвиватися та кредитувати своїх клієнтів, тому після виконання цього «рішення» «Приватбанк» просто прокредитує українських підприємців на 10 млрд грн менше», – заявив Шевальов.

Він додав, що за результатами 2020 року прибуток банку може бути зменшений на ці 10 мільярдів гривень. Відповідно, дивіденди, які банк міг заплатити до державного бюджету, будуть меншими.

«Тому бюджет не дорахується цих мільярдів на виплату пенсій, на оборону, на соціалку, на боротьбу з пандемією», – зазначив член наглядової ради банку.

2 вересня Печерський районний суд Києва вирішив примусово стягнути з державного «Приватбанку» майже 10 мільярдів гривень на користь компаній братів Суркісів в справі про їхні депозити, конвертовані в капітал банку під час націоналізації. В уряді збираються оскаржувати це рішення.

 

В Умані запровадять низку обмежень до святкування Рош га-Шана – Кабмін

Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій на позачерговому засіданні, що відбулося 3 вересня, розглянула питання щодо масового паломництва брацлавських хасидів до Умані Черкаської області для святкування Рош га-Шана і доручила запровадити певні обмеження в місті. Про це повідомляє пресслужба уряду.

Зокрема, за підсумками засідання Черкаській ОДА разом з МОЗ, МВС, Нацполіцією, ДСНС, Держпродспоживслужбою і Нацгвардією доручили на період з 15 до 21 вересня в районі проведення паломництва заборонити:

проведення масових культурних заходів, у тому числі релігійних і культурних, за участі більше ніж однієї особи на 10 кв. метрів площі будівлі або території (якщо захід проводиться на відкритому повітрі), де проводиться захід;
діяльність закладів громадського харчування із організацією дозвілля (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів) та роботу після 24-ї та до 7-ї години суб’єктів господарювання з надання послуг громадського харчування без організації дозвілля (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім надання послуг громадського харчування зі здійсненням адресної доставки замовлень і замовлень на винос;
проведення концертів, дискотек, роботу розважальних закладів (нічних клубів);
стихійну торгівлю, торгівлю непродовольчими товарами безпосередньо в залах магазинів, окрім торгівлі через вікно;
відвідування здобувачами освіти закладів освіти, розташованих у районі проведення паломництва.

Крім того, комісія доручила:

обмежити район проведення паломництва для відвідувачів шляхом встановлення відповідних карантинних контрольно-пропускних пунктів;
створити оперативний штаб із безпечного проведення святкування Рош га-Шана в Умані з залученням правоохоронних органів, медичних служб, органів місцевого самоврядування, представників Федерації єврейських общин України та громадських організацій, забезпечити проведення його щоденних засідань для вирішення оперативних питань;
встановити межі району проведення паломництва; створити гарячу телефонну лінію при Черкаській ОДА для прийому звернень громадян про порушення протиепідемічних правил та інших проблемних питань, які виникають в районі проведення паломництва;
вирішити питання встановлення достатньої кількості карантинних КПП при в’їзді до Умані й поблизу місць паломництва, передбачити на них роботу поліцейських, військовослужбовців Національної гвардії, працівників ДСНС і медичних працівників, забезпечити їх відповідними медичними засобами захисту, а також організувати проведення на карантинних контрольно-пропускних пунктах температурного скринінгу громадян;
організувати встановлення в районі проведення паломництва і на основних об’єктах додаткової розмітки для дотримання громадянами соціальної дистанції, а також додаткових дорожніх знаків.

2 вересня в Умані поліція перейшла на посилений режим роботи.

Від півночі 28 серпня, за рішенням Кабінету міністрів, до України обмежений в’їзд іноземців. Серед винятків тих, кому в’їзд усе-таки дозволений, паломників немає.

Перед тим, 25 серпня, в Офісі президента України повідомляли, що на прохання прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу вирішено суттєво обмежити цьогорічне паломництво хасидів до Умані для святкування Рош га-Шана – юдейського Нового року.

22 серпня чільний ізраїльський посадовець у галузі боротьби з коронавірусною пандемією звернувся з листом до президента України Володимира Зеленського з проханням заборонити цього року традиційне щорічне паломництво юдеїв-хасидів до Умані на святкування юдейського Нового року через занепокоєння, що це паломництво може спричинити спалах COVID-19.

 

18 серпня була оприлюднена спільна українсько-ізраїльська урядова заява, в якій ішлося лише про заклик до паломників із Ізраїлю утриматися від поїздок до Умані на Рош га-Шана цього року, без ніяких згадок про обмеження чи заборони, – хоча 17 серпня МВС України повідомляло, що український уряд підтримав рішення обмежити відвідування іноземцями Умані під час цьогорічного святкування юдейського Нового року Рош га-Шана, вже 5781-го, яке триватиме цього року з 18 по 20 вересня.

Рада розблокувала позику Європейського союзу на 1,2 мільярда євро

Верховна Рада розблокувала позику Європейського союзу на 1,2 мільярда євро.

25 серпня парламент ратифікував меморандум і кредитну угоду з Європейським союзом про надання Україні макрофінансової допомоги.

Колишня членкиня фракції «Слуги народу», а нині представниця групи «За майбутнє» Анна Скороход зареєструвала в Раді постанову про скасування результатів голосування за ратифікацію меморандуму.

Її пропозицію підтримали 48 народних депутатів при 226 необхідних.

Рада не змогла призначити своїх представників до комісії, яка обиратиме керівництво САП

Верховна Рада не змогла призначити своїх представників до комісії, яка обиратиме керівництво Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Відповідний проєкт постанови підтримав 221 народний депутат при 226 необхідних.

Парламентарям пропонували призначити до комісії сімох спеціалістів:

Власову Ганну Петрівну – професора кафедри права Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет», доктора юридичних наук, професора (за згодою);
Гуджала Андрія Андрійовича – керуючого партнера адвокатського об’єднання «ГуДеГ» (за згодою);
Дрозда Олексія Юрійовича – начальника відділу докторантури та ад’юнктури Національної академії внутрішніх справ, доктора юридичних наук, доцента (за згодою);
Куца Віталія Миколайовича – члена Всеукраїнської кримінологічної асоціації та Всеукраїнської асоціації кримінального права, кандидата юридичних наук, професора (за згодою);
Навроцького В’ячеслава Олександровича – професора кафедри теорії права та прав людини Українського католицького університету, професора кафедри кримінального права і кримінології Львівського державного університету внутрішніх справ, члена-кореспондента Національної академії правових наук України, доктора юридичних наук, професора (за згодою);
Романюка Богдана Васильовича – професора кафедри транспортного права та логістики Національного транспортного університету, кандидата юридичних наук, доцента  (за згодою);
Соболя Євгена Юрійовича – завідувача кафедри державно-правових дисциплін та адміністративного права Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені  Володимира Винниченка, доктора юридичних наук, професора (за згодою).

Заступник генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький оголосив про свою відставку 21 серпня. У фейсбуці він опублікував копію наказу генерального прокурора Ірини Венедіктової, згідно з яким із цього ж дня Холодницький звільнений «у зв’язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням».

Назар Холодницький працював в органах прокуратури 14 років, а Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру очолював із моменту її створення в 2015 році.

Заступник держсекретаря США назвав Україну в числі тих, хто заслуговує поваги за підтримку білорусів

Заступник держсекретаря США Стівен Біґан назвав Україну в числі тих, хто заслуговує поваги за підтримку білорусів.

«Сполучені Штати разом із багатьма країнами та організаціями у всьому світі беруть участь у зусиллях із реагування на жахливе насильство, жорстокість та фальсифікації виборів, які спостерігаються в Білорусі», – заявив в ексклюзивному інтерв’ю директору Білоруської служби Радіо Свобода чільний американський урядовець.

«Ідеться, насамперед, про наших партнерів у Центральній та Східній Європі. Я думаю, що поляки та литовці заслуговують на особливу похвалу за свої зусилля, за свою рішучу підтримку народу Білорусі. Це також стосується інших країн Балтії, України та багатьох держав-учасниць ОБСЄ, які рішуче підтримали ініціативу голови ОБСЄ щодо участі в посередництві», – заявив Біґан.

Він назвав також партнерів із Європейського союзу, а також «близького друга і союзника Канаду».

Усі вони, за його словами, показали себе сильними лідерами, з якими США «надзвичайно тісно» координують свої дії.

Розмова відбулася під час поїздки Стівена Біґана до Литви, Росії, Україні та Австрії минулого тижня.

За словами американського урядовця, саме рішення держсекретаря відправити його як представника США у цю поїздку «на дуже важливі і делікатні переговори», свідчить про те, що його країна буде продовжувати активно брати участь у намаганнях досягнути мирного та справедливого результату для народу Білорусі.

На запитання про ймовірне посилення санкцій із боку США, Стівен Біґан відповів, що США ніколи не скасовували санкцій проти Білорусі. «Ми спостерігаємо дуже позитивні кроки Європейського союзу та держав-членів ЄС у накладенні санкцій, і ми будемо дуже тісно співпрацювати з ними», – сказав він.

Щодо імовірного втручання Росії у ситуацію в Білорусі, Стівен Біґан відповів: «Принаймні існує розуміння того, що будь-яке втручання, особливо військове, матиме дуже негативні наслідки для відносин Росії зі США, а також із нашими європейськими союзниками».

24 серпня Стівен Біґан зустрівся у Литві із екскандидаткою у президенти Білорусі Світланою Тихановською. Під час тієї зустрічі американський урядовець звявив: «США не можуть і не будуть вирішувати, як розвиватимуться події у Білорусі, це право народу Білорусі».

У Білорусі уже 25-й день поспіль тривають акції протесту, мітинги і страйки проти фальсифікації виборів президента, які відбулися 9 серпня.

У суботу, 29 серпня, проходив масштабний «Жіночий марш», в якому брали участь кілька десятків людей. У неділю, 30 серпня, пройшов «Марш миру і незалежності» проти фальсифікації виборів. Під час тієї акції міліція затримала 140 людей. 1 вересня на День знань, пройшов марш студентів, під назвою «День солідарності». Багато з них були побиті і відправлені у відділки міліції.

Кулеба: Росія намагається видати своїх зелених чоловічків у Білорусі за українських екстремістів

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Росія намагається видати своїх зелених чоловічків у Білорусі за українських екстремістів.

Так він прокоментував заяву свого російського колеги Сергій Лаврова, який 2 вересня заявив, що ситуацію в Білорусі нібито дестабілізують 200 екстремістів, підготовлених в Україні.

«Україна не вела, не веде і не вестиме жодної підривної діяльності проти Білорусі. Росія навпаки заявляє, що вже направила деяких своїх «фахівців» до Білорусі і готова направити їх ще більше. Намагання Росії представити своїх зелених чоловічків в Білорусі як українських екстремістів – це дешевий і програшний трюк. І головне: воістину, як каже прислів’я: «злодій кричить – тримайте злодія», – написав Кулеба у фейсбуці.

Раніше сьогодні Лавров заявив, що у Росії є підтверджені відомості, що дестабілізацією ситуації в Білорусі займаються з території України. «Там є і «Тризуб Степана Бандери», є і «С14», є Національний корпус, є «Правий сектор». Всі ці структури активно займаються провокуванням радикальних дій у Мінську та інших містах Білорусі», – сказав Лавров.

Росія як держава, що має певний вплив на Мінськ за допомогою фінансових і політичних важелів, раніше застерігала ЄС і США від втручання у справи Білорусі.

Президент Росії Володимир Путін сказав в інтерв’ю державному телебаченню 27 серпня, що у Росії є резерв співробітників правоохоронних органів, готових прибути в Білорусь, щоб зупинити протести. Такий резерв, заявив Путін, буде використаний у випадку, якщо ситуація вийде з-під контролю.

Сотні тисяч людей четвертий тиждень поспіль виходять на вулиці в Білорусі на знак протесту проти результатів виборів, на яких ушосте переміг Олександр Лукашенко і які вони називають сфальсифікованими.

Багато країн не визнали результатів цих виборів і розкритикували жорстокі дії силовиків проти протестувальників у Білорусі.

 

 

До роботи Авакова негативно ставляться 70% українців – опитування

До роботи міністра внутрішніх справ Арсена Авакова негативно ставляться 70% українців, йдеться в соціологічному дослідженні Фонду «Демократичні ініціативи» спільно із соціологічною службою Центру Разумкова. Позитивно діяльність міністра оцінює 18,1%.

Таким чином, баланс позитивної/негативної оцінки діяльності Авакова становить мінус 52%, директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника – мінус 41%, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького – мінус 40%, генеральної прокурорки Ірини Венедіктової – мінус 39%, в.о. голови Державного бюро розслідувань Олександра Соколова – мінус 33%, голови Служби безпеки України Івана Баканова – мінус 30%.

Водночас значна частка громадян взагалі не знає, хто очолює ті чи інші правоохоронні органи. Найбільш упізнаваним є Арсен Аваков – про нього нічого не чули всього 3% респондентів, а найбільш невідомим є в.о. голови ДБР – про Олександра Соколова нічого не знають 37% опитаних.

Дослідження проводили 3-9 липня. У ньому взяли участь 2022 респонденти. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.  Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

 

Командувач Південного військового округу Росії прибув до окупованого Криму перевірити готовність військ

Командувач військами Південного військового округу (ПВО) Росії генерал армії Олександр Дворніков прибув до окупованого Криму для перевірки бойової готовності російського Чорноморського флоту.

«На загальновійськовому полігоні Опук командувач військами ПВО оцінить дії берегових військ, морської піхоти, кораблів і авіації Чорноморського флоту під час двостороннього тактичного навчання», – заявили у міністерстві оборони Росії.

Зазначається, що в ході навчань за підтримки авіації та кораблів військові будуть проводити висадку морського та повітряного десанту «з метою захоплення і утримання узбережжя, відпрацьовується протидесантна оборона».

У навчаннях задіють близько 20 кораблів і суден забезпечення, близько 200 одиниць військової і спеціальної техніки, понад 20 літаків і вертольотів морської авіації Чорноморського флоту.

 

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. У Генштабі ЗС України дії російських військових у Криму називають незаконними.

17-21 липня цього року Росія влаштувала раптові масштабні військові навчання. Ряд експертів і політиків висловили думку, що під приводом цих навчань Росія може піти в наступ в бік України, в тому числі з території анексованого Криму. Цю інформацію спростував прессекретар російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков. Керівництво українського Міноборони заявило, що наразі немає ознак підготовки Росії до активних бойових дій поблизу анексованого Криму.

 

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 

МЗС: від СРСР акт капітуляції Японії в Другій світовій війні підписав уродженець Уманщини

Міністерство закордонних справ України у 75-ту річницю завершення Другої світової війни нагадало, що від СРСР акт капітуляції Японії підписав уродженець Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.

«2 вересня 1945 року о 9:02 за токійським часом на борту американського лінкора «Міссурі» в Токійській затоці був підписаний акт капітуляції. Від СРСР документ підписав уродженець Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко. У 2007 році йому посмертно присвоїли звання Героя України», – розповіли в МЗС.

У відомстві нагадали, що українці були в лавах союзних військ під час Другої світової війни.

«Близько 7 мільйонів наших співвітчизників та співвітчизниць зробили свій героїчний внесок у перемогу. Українці воювали проти нацизму та за рідну землю, проти світового зла та за мирне небо, проти тоталітаризму та за свої сім’ї. Втрати серед українського населення склали близько 8 мільйонів людей. Біля 30 тисяч українських сіл та міст були стерті з землі», – заявили в МЗС.

Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року: того дня війська нацистської Німеччини вторглися до Польщі, якій тоді належала західна частина України. За різними оцінками Друга світова війна забрала від 50 до 85 мільйонів людських життів