«Той факт, що ми підписали контракт на транзит за принципом «качай або плати» на п’ять років – є непересічною подією…»
…

Підтримуване Росією угруповання «ДНР» «засудило» автора Радіо Свобода Олега Галазюка, якого утримувало в полоні з серпня 2017 року, до 16 років «колонії суворого режиму» з позбавленням права публікацій у ЗМІ й інтернет-ресурсах терміном на чотири роки.

Як повідомив Галазюк Радіо Свобода, «вирок» йому винесли у серпні.

«Мені винесли вирок 7 серпня 2019 року за статтею шпигунство, екстремізм, розпалювання міжнаціональної ворожнечі і за співпрацю з Радіо Свобода», – сказав Галазюк.

У копії «рішення суду» вказано, що Галазюк «діючи з мотивів власного неприйняття ідей формування і функціонування «ДНР» як самостійної держави і прагнення її до інтеграції з Росією, маючи інші погляди на шляхи і перспективи державного будівництва в Донецькому регіоні… вступив у злочинну змову з журналістом Київського бюро інформаційної служби Радіо Свобода…, спрямовану на написання статей, що відображали життя в «ДНР» із негативного боку».

Галазюк заявляє, що писав правдиві публікації про життя в ОРДО, які «допомагали людям, що виїхали, розуміти, що коїться на окупованих територіях».

Олег Галазюк – цивільний заручник угруповання «ДНР» з серпня 2017 року, донецький блогер, автор колонок для Радіо Свобода повернувся на підконтрольну Україні територію 29 грудня в рамках обміну утримуваними особами між Україною й угрупованнями «ДНР» і «ЛНР».

Україні в рамках обміну повернули 76 громадян.

Правозахисники, влада України, представники Заходу засуджували утримання бойовиками «ЛДНР» Галазюка й іншого автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва «тільки за те, що вони виконували свою роботу і повідомляли правду».

 
…

Партія «Європейська солідарність» заявила 30 грудня, що домовленості щодо обміну «всіх встановлених на всіх встановлених», досягнуті в Парижі на зустрічі «нормандської четвірки», були «грубо порушені Російською Федерацією і повністю контрольованими нею бойовиками».

«Це був нерівноправний обмін на умовах Москви, в якому Кремль грав активну роль, а українське керівництво пасивно виконувало його забаганки», – вважають у партії п’ятого президента України Петра Порошенка. У «Європейській солідарності» наголошують, що Росія «не звільнила жодного представника кримських татар і політв’язнів Кремля з російських в’язниць, приховує інформацію про десятки утримуваних в окупованому Криму і на Донбасі».

Опозиціонери звинувачують команду Зеленського у «здачі переговорних позицій» та продовженні «сумнівної політики по замиренню агресора».

Служба безпеки України опублікувала список звільнених у рамках обміну на Донбасі громадян України. У ньому – 12 військових і 64 цивільних, всього 76 громадян.

Обмін утримуваними особами відбувся 29 грудня на КПВВ «Майорське» на Донеччині.
…

Міністерство оборони України закликає журналістів, волонтерів і небайдужих громадян не турбувати військових, звільнених із полону підтримуваних Росією угруповань «ЛДНР», під час надання їм первинної допомоги і реабілітації.

У Міноборони наголосили, що наразі доступ до них надали лише родичам і медичному персоналу.

«Лікування звільнених бійців потребує професійного підходу і спокою. Військовий шпиталь повністю забезпечений усім необхідним для професійної допомоги пацієнтам. Керівництво військової медичної установи перебуває в постійній комунікації з бійцями та їхніми родичами, забезпечуючи усі необхідні їхні потреби», – йдеться в заяві.

«Вкотре звертаємося до журналістів, волонтерів і небайдужих громадян поважати право на лікування і не турбувати наших героїв і медперсонал, надавши можливість професійним військовим медикам робити свою роботу», – додали в пресслужбі Міноборони.

Серед 76 громадян України, які 29 грудня повернулися з полону – 12 військовослужбовців.

 
…

Державний секретар США Майк Помпео 3 січня приїде з візитом до Києва, де зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським, міністром закордонних справ Вадимом Пристайком і міністром оборони Андрієм Загороднюком, повідомляє пресслужба Держдепартаменту США.

За повідомленням, Помпео має намір підтвердити підтримку США суверенітету і територіальної цілістості України.

Помпео також візьме участь у вшануванні пам’яті загиблих на Донбасі й зустрінеться з представниками релігійних організацій, громадянського суспільства і бізнесу, щоб обговорити питання прав людини, інвестиційний клімат і програму реформ уряду.

Після Києва держсекретар США поїде до Мінська, потім до Нур-Султана, Ташкента і Нікосії.

Поїздка Помпео до п’яти країн триватиме з 3 до 7 січня.

Раніше цього місяця американський сенатор-демократ Роберт Менендез висловив занепокоєння повідомленнями про плани адміністрації президента Дональда Трампа дочасно відкликати повіреного у справах США в Україні Вільяма Тейлора після того, як він дав критичні свідчення під час слухань щодо імпічменту.

17 грудня Менендез, який є членом комітету з міжнародних відносин Сенату, написав листа державному секретареві США Майку Помпео, в якому закликав не відкликати Тейлора перед візитом до Києва в січні.

Як очікують, Тейлор, який був ключовим свідком на слуханнях щодо імпічменту Трампа в Палаті представників минулого місяця, закінчить своє перебування на посаді 2 січня.

Розслідування про можливість імпічменту в США ведеться у зв’язку з висловленими на адресу Трампа звинуваченнями в тому, що він тиснув на президента України Володимира Зеленського з метою завдати шкоди своєму політичному опонентові Джо Байдену, затримуючи військову допомогу і візит Зеленського у Вашингтон.
…

У результаті обміну на Донбасі 29 грудня звільнено четверо українських спецпризначенців, повідомили Радіо Свобода в Командуванні Сил спеціальних операцій ЗСУ.

Колишніх військовополонених в аеропорту «Бориспіль» разом із їхніми рідними зустрічали представники командування, у тому числі командувач ССО генерал-лейтенант Ігор Луньов.

Як зазначив прессекретар ССО Олексій Никифоров, із полону повернулися кавалер ордену Богдана Хмельницького ІІ та ІІІ ступенів майор Сергій Іванчук і сержант Іван Дєєв з 8-го полку спецпризначення, старшина Сергій Глондар і молодший сержант Олександр Коріньков із 3-ого полку спецпризначення.

«Для Сергія Глондаря це перша зустріч із його молодшою дочкою, дівчинка народилась, коли він був у полоні», – розповів підполковник Никифоров. 

Глондар і Коріньков перебували у полоні з лютого 2015 року, Іванчук та Дєєв – з 2017-го.

Загалом в опублікованому Службою безпеки України списку звільнених під час обміну 29 грудня – 12 військовослужбовців. 

 
…

Представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Валерія Лутковська повідомила, що в рамках обміну між Україною і підтримуваними Росією угрупованнями «ДНР» і «ЛНР» Київ передав 124 особи. Про це Лутковська повідомила в аеропорту «Бориспіль» ввечері 29 грудня після прибуття літака зі звільненими з полону «ЛДНР» українцями, яких вона супроводжувала.

«Відбувся обмін 76 на 124», – сказала вона.

Українців, які повернулися з полону, а Києві обстежать у лікарні «Феофанія».

В Офісі президента заявили, що звільнені потребують медичного обстеження і подальшої реабілітації.

Підтримувані Росією угруповання «ДНР» і «ЛНР» 29 грудня передали Україні 12 військових і 64 цивільних.

За словами президента Володимира Зеленського, всього було звільнено 81 особу, 76 з них повернулися в Україну, а п’ятеро залишилися на тимчасово окупованих територіях зі своїми сім’ями.

 
…

17 осіб зі тих, що були в узгодженому списку на обмін і яких мала видати Україна, відмовилися переїжджати на територію ОРДЛО, повідомила представниця України у гуманітарній підгрупі ТКГ Валерія Лутковська, яка брала участь у процесі повернення громадян України.

Ще близько 30 осіб відмовилися брати участь в обміні, повідомила Лутковська в аеропорту «Бориспіль» ввечері 29 грудня після прибуття літака зі звільненими з полону «ЛДНР» українцями, яких вона супроводжувала.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що ці люди залишаться за ґратами, в декого з них скоро закінчується термін ув’язнення. «Ті, хто не захотів повертатися в ОРДЛО, дехто звільняється в лютому, дехто – в березні, вони хочуть бути в Україні. Дехто – повернеться за ґрати. Це їхній вибір», – сказав Зеленський.

Зеленський також повідомив, що угруповання «ЛДНР» звільнили 81 громадянина України, але на підконтрольну Україні територію повернулися 76, інші – вирішили залишитися в ОРДЛО, бо в них там родини.

Президент також наголосив, що влада України продовжує займатися полоненими, які залишаються в ОРДЛО і Росії.

Підтримувані Росією угруповання «ДНР» і «ЛНР» видали Україні 12 військових і 64 цивільних.

Українська сторона видала 124 осіб.

 
…

Канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон привітали сьогоднішній обмін утримуваними особами на Донбасі.

У своїй заяві вони наголосили, що «це давно очікуваний гуманітарний жест, який має допомогти відновити довіру між двома сторонами».

Заява Меркель і Макрона оприлюднена на сайті канцлерки.

Вони наголосили, що потрібна подальша робота з обміну всіх затриманих у зв’язку з конфліктом.

Меркель і Макрон також заявили про важливість надати «необмежений і беззаперечний доступ» до всіх затриманих міжнародним організаціям, зокрема Міжнародному комітету Червоного Хреста, а також дати змогу міжнародним організаціям продовжувати пошуки зниклих.

У заяві також вказано, що Франція й Німеччина продовжать свої зусилля в найближчі місяці в рамках підготовки до наступного саміту в «нормандському форматі», на якому будуть розглянуті, зокрема, політичні й безпекові умови для проведення місцевих виборів.

29 грудня в рамках обміну утримуваними особами на Донбасі між Україною й угрупованнями «ДНР» і «ЛНР» Україні видали 76 людей: 12 військових і 64 цивільних. Вони мають прибути до Києва літаком найближчим часом.

Як повідомили біля КПВВ «Майорське» у коментарі hromadske радник секретаря РНБО Сергій Сивохо і представниця України у гуманітарній підгрупі ТКГ Валерія Лутковська, в межах обміну Україна передала угрупованням «ДНР» і «ЛНР» 127 людей, ще 14 відмовились брати участь в обміні.

Серед тих, кого видала Україна, – п’ятеро колишніх беркутівців, обвинувачених у розстрілі людей на Майдані в 2014 році.
…

Європейський союз взяв до уваги обмін особами, пов’язаними з трагічними подіями на Майдані у 2014 році. Про це йдеться в заяві речника голови європейської дипломатії Жозепа Бореля.

«Ми очікуємо, буде продовжено розслідування всіх звинувачень і що всі дотичні сторони зроблять все, аби винні були притягнені до відповідальності», – заявив речник ЄС Петер Стано.

Речник глави європейської дипломатії також привітав «значний обмін утримуваними» після угоди, досягнутої в рамках Тристоронньої контактної групи, вважаючи це одним з кроків з імплементації рішень саміту «нормандської четвірки» в Парижі. «Робота щодо імплементаційних заходів, узгоджених на саміті, має тривати», – заявив Петер Стано.

У заяві також йдеться про підтримку «нормандського формату», ОБСЄ і Тристоронньої контактної групи з боку ЄС, а також повного припинення вогню, що «є єдиним шляхом досягнення тривкого і міцного мирного вирішення конфлікту у східній Україні».

«Євросоюз залишається твердо на позиціях підтримки суверенітету та територіальної цілісності України», – додав речник керівника європейською дипломатії.

29 грудня в рамках обміну утримуваними особами на Донбасі між Україною й угрупованнями «ДНР» і «ЛНР» Україні видали 76 людей: 12 військових і 64 цивільних. Вони мають прибути до Києва літаком найближчим часом.

Як повідомили біля КПВВ «Майорське» у коментарі hromadske радник секретаря РНБО Сергій Сивохо і представниця України у гуманітарній підгрупі ТКГ Валерія Лутковська, в межах обміну Україна передала угрупованням «ДНР» і «ЛНР» 127 людей, ще 14 відмовились брати участь в обміні.

Серед тих, кого видала Україна, – п’ятеро колишніх беркутівців, обвинувачених у розстрілі людей на Майдані в 2014 році.

 
…

«Це рішення влади на вимогу Кремля підважує цінності верховенства права, справедливості та гідності та може розділити суспільство…»
…

Влада має повертати «своїх героїв, але не ціною паплюження цінностей, за які ці герої билися»
…

Після зміни обвинуваченим ексберкутівцям запобіжного заходу у справі про розстріли на Майдані судовий розгляд буде продовжено, повідомила пресслжба Генпрокуратури.

«Вони (обвинувачені – ред.) будуть зобов’язані виконувати покладені судом обов’язки, зокрема прибувати за першим викликом суду. У випадку невиконання обвинуваченими обов‘язків і встановлення обставин, що обвинувачені переховуються від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, судом буде прийнято рішення про оголошення їх у розшук», – йдеться в повідомленні.

У ГПУ додали, що в разі оголошення обвинувачених у міжнародний розшук, може бути ухвалене рішення про здійснення заочного кримінального провадження.

Колегія суддів Київського апеляційного суду в суботу ввечері ухвалила рішення про зміну запобіжного заходу колишнім працівникам підрозділу особливого призначення «Беркут», обвинуваченим у розстрілі людей під час подій Євромайдану у 2014 році. Так, Олегові Янішевському, Сергієві Зінченку та Павлу Аброськіну, які досі перебували під вартою, а також Сергієві Тамтурі та Олександру Маринченку, які були під домашнім арештом, призначили натомість особисте зобов’язання. Таким чином суд залишив без задоволення прохання сторони потерпілих залишити незмінними апеляційні скарги обвинувачених.

28 грудня в суді прокурори підтвердили, що ексберкутівці включені до списку на обмін утримуваними особами між Києвом та бойовиками «ЛДНР».

Після рішення суду про звільнення ексберкутівців під особисте зобов’язання близько сотні протестувальників зібралися під будівлею Лук’янівського СІЗО у Києві, перекинувши сміттєві баки перед воротами установи з метою перешкодити вивезенню колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут».
…

Під будівлею Лук’янівського СІЗО у Києві близько сотні людей влаштували в суботу ввечері протест, щоб завадити вивезенню звільнених судом з-під варти ексберкутівців для планованого на 29 грудня обміну утримуваними особами. Протестувальники перекинули сміттєві баки, щоб перегородити виїзд із СІЗО.

Крім того, під Київським апеляційним судом після оголошення рішення про зміну запобіжних заходів п’ятьом ексберкутівцям на «особисте зобов’язання» сталась штовханина під будівлею суду – також з метою перешкодити вивезенню ексберкутівців, які, за даними прокурорів, включені до списку на обмін утримуваними особами між Києвом та бойовиками «ЛДНР».

Колегія суддів Київського апеляційного суду в суботу ввечері ухвалила рішення про зміну запобіжного заходу колишнім працівникам підрозділу особливого призначення «Беркут», обвинуваченим у розстрілі людей під час подій Євромайдану у 2014 році. Так, Олегові Янішевському, Сергієві Зінченку та Павлу Аброськіну, які досі перебували під вартою, а також Сергієві Тамтурі та Олександру Маринченку, які були під домашнім арештом, призначили натомість особисте зобов’язання. Таким чином суд залишив без задоволення прохання сторони потерпілих залишити незмінними апеляційні скарги обвинувачених.

Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що обмін утримуваними особами запланований на 29 грудня.
…

Йдеться про 5 обвинувачених у розстрілі людей під час подій Євромайдану у 2014 році
…

Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що скерувала до суду справу щодо розкрадання газу на 1,4 мільярда гривень фірмами-власниками Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ, які заснували Богдан та Ярослав Дубневичі. 

«Прокурорами САП за матеріалами досудового розслідування НАБУ затверджено та скеровано до суду обвинувальний акт у справі щодо заволодіння понад 300 млн кубометрів природного газу НАК «Нафтогаз України» стосовно 4 осіб, серед яких директор ТзОВ «Енергія – Новояворівськ», технічний директор ТзоВ «Енергія-Новий Розділ», фінансовий директор двох вищевказаних підприємств, а також організатор схеми – радник директора ТзОВ «Енергія». Ще одного підозрюваного – директора ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» оголошено в розшук, а справу відносно нього виділено в окреме провадження», – йдеться в повідомленні.

Наразі обвинувальний акт скеровано до Антикорупційного суду для розгляду по суті.

У САП вказали, що, за даними слідства, підприємства-власники Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ впродовж 2013-2015 років уклали низку угод про закупівлю в НАК «Нафтогаз України» газу для виробництва теплової енергії населенню. Для здешевлення тепла для цієї категорії споживачів НАК постачав ТЕЦ газ за цінами, суттєво нижчими від ринкових, в результаті чого зазнав значних збитків.

У січні 2018 року детективи НАБУ затримали та повідомили про підозру 5 особам, серед яких 4 посадовці компаній-власниць ТЕЦ та «фізичній особі, яка є наближеною до народних депутатів».

Судом було накладено арешт на майно Новороздільської та Новояворівської ТЕЦ, а самі об’єкти перейшли під тимчасове управління київського приватного підприємства «Гарант Енерго М». Втім воно не змогло впоратися із викликами управління, головним чином – технічним станом ТЕЦ і питанням оплати праці робітникам. В результаті у цьому опалювальному сезоні жителі Нового Роздолу і Новояворівська на Львівщині не змогли вчасно отримати тепло у помешкання. Уряд визнав ситуацію надзвичайною, тепло жителям цих міст подали лише 21 листопада.
…

У Генеральній прокуратурі України повідомили про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою народного депутата VIII скликання у вчиненні хуліганських дій в приміщенні селищної ради на Чернігівщині.

«Стороні захисту для ознайомлення надано матеріали кримінального провадження. Після ознайомлення прокуратура планує скерувати обвинувальний акту до суду», – йдеться в повідомленні.

Раніше і Державне бюро розслідувань повідомило про завершення досудового розслідування цієї справи. В обох відомствах не вказують прізвища ексдепутата. Водночас обставини справи вказують на Максима Микитася.

У липні цього року повідомлялося про сутичку між народним депутатом попереднього скликання і на той момент кандидатом до Верховної Ради за 206 округом Максимом Микитасем та головою об’єднаної територіальної громади Сергієм Пінчуком в селі Любечі.

Максим Микитась є також фігурантом справи про заволодіння чужим майном. Протягом жовтня 2019 року його двічі заарештовував Вищий антикорупційний суд. Востаннє він вийшов під заставу 80 мільйонів гривень.
…

Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що 29 грудня заплановано обмін утримуваними. Про це він сказав під час робочої поїздки до Івано-Франківської області, повідомляє «Укрінформ».

«Повинен бути обмін завтра. Ми чекаємо на це. Поки не завершена повна верифікація всіх людей», – зазначив Зеленський.

Він назвав це питання найскладнішим завданням року.

 грудня в Парижі відбувся саміт у «нормандському форматі» – зустріч лідерів Франції, Німеччини, України і Росії. ​На зустрічі сторони домовились, що до кінця року Київ та Москва проведуть обмін утримуваними особами за формулою «всіх на всіх» до 31 грудня. 
…

Прокуратура Автономної Республіки Крим порушила кримінальне провадження за частиною 1 статті 146 КК України (незаконне позбавлення волі) за фактом затримання і позбавлення волі жителя Сімферополя Дениса Кашук, якого російські силовики підозрюють в придбанні та зберіганні вибухівки.

«Слідством встановлено, що «кримські правоохоронці» спочатку «затримали» кримчанина за «підозрою» у вчиненні злочинів передбачених статтями 222 (незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, його основних частин, боєприпасів) та 222-1 (незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння вибухових речовин або вибухових пристроїв) Кримінального Кодексу РФ. Пізніше, «судді» незаконно створеного Київського районного суду міста Сімферополя обрали затриманому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою», – мовиться у повідомленні.

За інформацією відомства, досудове розслідування здійснює Головне управління Національної поліції України в АР Крим і Севастополі.

Раніше адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив, що ФСБ Росії затримала жителя Сімферополя Дениса Кашука за підозрою в придбанні і зберіганні зброї. У коментарі Крим.Реалії дружина Кашука, Ольга, розповіла, що він не виходив на зв’язок з 17 грудня, а в їхньому будинку пройшов огляд.

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 20 грудня обрав Кашуку запобіжний захід у вигляді утримання в СІЗО до 18 лютого 2020 року. Сторона захисту оскаржила арешт.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест через арешт Кашука в анексованому Криму.
…

Адвокат потерпілих у справах Майдану Олена Сторожук заявила про відвід головуючій судді Маргариті Васильєвій у судовому засіданні з розгляду апеляційних скарг на запобіжні заходи ексберкутівцям, обвинуваченим у розстрілі людей під час подій Євромайдану у 2014 році, передає агенція УНІАН.

«Зі сторони потерпілих мені чітко зрозуміло, що на вас (звернення до судді – ред.) здійснюється тиск. Я вважаю, що ви зобов’язані заявити самовідвід, якщо ви заявляєте, що тиску на вас немає, то такий відвід заявлю вам я у зв’язку з тим, що у вас є явна упередженість», – сказала адвокат.

Наразі про реакцію колегії суддів на цю заяву щодо відводу головуючої невідомо.

Раніше сьогодні колегія суддів не задовольнила іншої заяви сторони потерпілих про відвід прокурорам, яких ГПУ направила на заміну групі тих прокурорів, які вели справу 5 років.

27 грудня Київський апеляційний суд розпочав слухання справи щодо апеляційних скарг у кримінальному провадженні відносно колишніх працівників підрозділу особливого призначення «Беркут».

Обвинувачені ексберкутівці оскаржили ухвалу Святошинського районного суду Києва від 19 грудня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання їх під вартою. Фігуранти справи Олег Янішевський, Сергій Зінченко та Павло Аброськін залишаються наразі в СІЗО. Олександр Маринченко – під цілодобовим домашнім арештом, Сергій Тамтура – під нічним домашнім арештом без носіння електронного браслету.

«Адвокатська дорадча група» 26 грудня повідомила про подання клопотання від тридцяти потерпілих у справі про розстріл протестувальників 20 лютого 2014 року щодо обов’язкової їхньої участі у розгляді апеляції на запобіжний захід колишнім беркутівцям, обвинуваченим у цій справі.

За інформацією адвокатів потерпілих, колишніх беркутівців готують на обмін, а для цього потрібно звільнити їх з-під варти. Однак офіційного підтвердження про те, що ексберкутівці будуть долучені в списки на обмін немає.
…

Президент України Володимир Зеленський звільнив колишнього голову СБУ Василя Грицака з військової служби у запас, йдеться у відповідному указі на сайті Офісу президента.

«Звільнити генерала армії України Грицака Василя Сергійовича з військової служби в запас Служби безпеки України у зв’язку із проведенням організаційних заходів з правом носіння військової форми одягу», – йдеться в тексті документа.

Указ датований 27 грудня 2019 року.

Василь Грицак був звільнений з посади голови СБУ у серпні, його наступником на цій посаді став Іван Баканов.

 
…

Президент України Володимир Зеленський назвав отримання українським «Нафтогазом» від російського «Газпрому» 2,9 мільярдів доларів компенсації за рішенням Стокгольмського арбітражу великою перемогою для країни.

«Ще одна перемога. Для когось, може, й маленька. А для країни – велика. НАК «Нафтогаз України» отримав від «Газпрому» $2,9 млрд компенсації за рішенням Стокгольмського арбітражу. Гроші вже на українських рахунках – відповідно до досягнутих домовленостей», – написав Зеленський у фейсбуці.

У «Нафтогазі» раніше підтвердили отримання від «Газпрому» 2,918 мільярдів доларів компенсації на виконання рішення Стокгольмського арбітражу 2018 року. У компанії додали, що за результатами транзитного арбітражу загалом отримали 5 мільярдів доларів.

У «Нафтогазі» також зазначили, що сторони продовжують переговори щодо умов подальшої співпраці із «Газпромом» після завершення чинного контракту 1 січня 2020 року.

20 грудня представники України, Росії, Євросоюзу, а також компанії «Оператор газотранспортної системи України», «Нафтогазу» та російського «Газпрому» попередньо домовилися зберегти транзит, натомість українська енергетична компанія відмовилася від інших позовів проти російського монополіста.

Серед найважливіших домовленостей сторін:

«Газпром» погодився до 29 грудня виплатити «Нафтогазу» 2,9 мільярда доларів, як це передбачає рішення Стокгольмського арбітражу від лютого 2018 року;
сторони відкликають всі позови, за якими наразі немає ухвалених рішень, в тому числі – позов «Нафтогазу» до російської енергетичної корпорації на 12,2 мільярда доларів та на 1,33 мільярда кубічних метрів газу;
з активів та майна «Газпрому» знімають арешти, сторони відмовляються від претензій в майбутньому щодо претензій у зв’язку з контрактами на постачання та транзит газу від 19 січня 2009 року;
після виконання цих умов – «Газпром» та «Нафтогаз» укладають договір про транзит газу через Україну​.

В українському уряді заявили, що на переговори про транзит російського газу через знадобиться «ще день-два».
…

Красногвардійський райсуд Дніпра у п’ятницю звільнив з-під варти громадян України Дар’ю Мастікашеву та Олександра Каратая, підозрюваних в державній зраді. Інформацію про це Радіо Свобода підтвердив їхній адвокат Валентин Рибін.

За його словами, обоє його підзахисних підписали угоди про визнання провини. Суд засудив обох до 2 років 4 місяців й 11 днів позбавлення волі.

Валентин Рибін поінформував, що Мастікашеву та Каратая було звільнено з-під варти у залі суду, обох їх наразі готують до обміну.

«Після звільнення у залі суду їх у супроводі співробітників СБУ повезли на пункт збору. Інформація про місце перебування не розголошується», – сказав адвокат.

У листопаді 2018 року в Дніпрі розпочався суд над громадянами України, підозрюваними в державній зраді, Дар’єю Мастікашевою та Олександром Каратаєм. Сторона обвинувачення заявила клопотання про продовження їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи наявністю ризиків того, що підсудні можуть ухилятись від суду та чинити незаконний вплив на свідків.

Водночас адвокати наполягали на поверненні обвинувального акту до прокурори, як такого, що «не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу»: в обвинувальному акті щодо обох підсудних фігурувало слово «підозрюється», а не «обвинувачується».

Тоді Бабушкінський районний суд Дніпра повернув обвинувальний акт прокуратурі.

Мастікашевій та Каратаєву інкримінували дії, спрямовані «на шкоду суверенітету та інформаційній безпеці України». Їх підозрювали в тому, що 2017 році вони організували виїзд в Росію колишніх українських військових, учасників бойових дій на Донбасі, під приводом працевлаштування. Обвинувачення вважає, що в подальшому українських екс-військових хотіли використовуватися для диверсій, зрежисованих російськими спецслужбами.

Раніше захисники Дар’ї Мастікашевої та Олександра Каратая заявляли, що обоє були затримані незаконно та зазнали катувань під час слідства. Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch вимагала перевірки інформації про «тортури в СБУ» щодо Дар’ї Мастікашевої. В СБУ незаконні дії заперечували.
…

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова закликала російського омбудсмена Тетяну Москалькову провести медичне обстеження кримських татар Тимура Ібрагімова і Сервера Зекір’яєва, фігурантів другої бахчисарайського «справи Хізб ут-Тахрір».

«Тимур Ібрагімов – інвалід ІІІ групи, в нього відсутнє одне око. Сервер Зекір’яєв має хронічний остеохондроз, радикуліт, ниркову недостатність та гіпертонію. Крім того, наразі, Сервер скаржиться на запалення лімфатичних вузлів на шиї та проблеми з судинами на ногах. Однак, адміністрація пенітенціарної установи на порушення міжнародних стандартів тримання осіб під вартою не надає нашим співгромадянам необхідної медичної допомоги», – написала Денісова у фейсбуці.

Вона зазначила, що з огляду на те, що військовий суд у Ростові-на-Дону відмовив захисту у наданні медичної допомоги цим двом кримським татарам.

«Через це в невідкладному порядку звертаюся до уповноваженого з прав людини в РФ Тетяни Москалькової терміново вжити заходів щодо проведення повного медичного обстеження, за результатами якого забезпечити надання необхідного лікування», – наголосила Денісова.

15 листопада Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір».

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій в Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
…

Заарештований підконтрольним Кремлю судом в анексованому Криму житель Сімферополя Денис Кашук відмовився від незалежних захисників. Цю інформацію проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії підтвердив адвокат Назім Шейхмамбетов, який виступав одним із захисників сімферопольця.

Адвокат вирішив не коментувати це рішення Кашука.

Рідні заарештованого підтвердили в ефірі Радіо Крим.Реалії, що Кашук відмовляється від незалежних адвокатів, але запевняють, що він змушений це робити.

Раніше Шейхмамбетов повідомив, що ФСБ Росії затримала жителя Сімферополя Дениса Кашука за підозрою в придбанні і зберіганні зброї. У коментарі Крим.Реалії дружина Кашука, Ольга, розповіла, що він не виходив на зв’язок з 17 грудня, а в їхньому будинку пройшов огляд.

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 20 грудня обрав Кашуку запобіжний захід у вигляді утримання в СІЗО до 18 лютого 2020 року. Сторона захисту оскаржила арешт.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест через арешт Кашука в анексованому Криму.

 
…

«Все інше – це території, якими московити заволоділи, завдячуючи власній тваринній жорстокості і підступності» – мер Херсона
…

Київський апеляційний суд відправив під нічний домашній арешт колишнього народного депутата із Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олексія Кайду, якого підозрюють у нападі на чинного народного депутата зі «Слуги народу» Андрія Богданця в кулуарах парламенту.

Запобіжний захід обраний до 12 лютого 2020 року.

12 грудня Печерський районний суд Києва відмовився задовольнити клопотання прокурора, який просив відправити Кайду під арешт. Натомість колишнього депутата відпустили на поруки.

За день до цього в стінах парламенту стався конфлікт між депутатом від «Слуги народу» Андрієм Богданцем та групою представників ВО «Свобода». Після цього парламентаря шпиталізували зі струсом мозку.

Сутичка сталася біля приміщення, де відбувалося засідання аграрного комітету, який почав розгляд законопроєкту про обіг земель сільськогосподарського призначення. Наразі «Свобода» виступає проти запровадження ринку землі.

Поліція відкрила провадження за статтею 346 Кримінального кодексу України (погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча).
…

8 листопада патріарх Олександрійський і всієї Африки Феодор ІІ вперше згадав ім’я Епіфанія як предстоятеля ПЦУ в диптиху православних церков
…

Сторона обвинувачення у справі про вибух під час мирної ходи біля Палацу спорту у Харкові клопотав про довічне ув’язнення для обвинувачених Володимира Дворнікова, Віктора Тетюцького і Сергія Башликова, але водночас просив змінити їм запобіжний захід із арешту на особисте зобов’язання, пояснивши це включення згаданих осіб до списків на обмін утримуваними особами. Про це із зали суду повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Зараз у суді триває засідання, розгляд перебуває на етапі судових дебатів.

Раніше родичі загиблих внаслідок теракту та громадські активісти мітингували під Офісом президента у Києві та кілька разів у Харкові проти можливого обміну (з Росією) обвинувачених. На акцію вийшло кілька десятків людей. 

22 лютого 2015 року біля Палацу спорту в Харкові під час мирного маршу «Єдності та гідності» стався вибух. Подію кваліфікували як теракт, на місці загинули двоє людей, були поранені ще 11. Згодом двоє поранених померли в лікарні, серед загиблих – правоохоронець і троє активістів – Данило Дідик (15 років), Микола Мельничук (18 років), Вадим Рибальченко (37 років), Ігор Толмачов (52 роки).

У справі щодо організації теракту і закладенні міни проходять троє підозрюваних – Володимир Дворніков, Віктор Тетюцький і Сергій Башликов, яких, за даними слідства, завербували російські спецслужби. Чоловіки свою провину заперечують.

 
…

Поліція встановила особу підозрюваного у нападі на кількох співробітників медіа під час розгляду апеляції на запобіжний захід фігурантці справи Шеремета Юлії Кузьменко 24 грудня, повідомляє Міністерство внутрішніх справ.

«Провівши першочергові слідчі дії, поліцейські встановили одного із нападників. Ним виявився 29-річний мешканець Київської області. Відомо, що раніше молодик уже мав проблеми із законом: у 2016 році напав із ножем на киянина», – йдеться у повідомленні на фейсбуці відомства.

За цими даними, поліцейські підготували проект підозри та скерували документ для погодження у прокуратуру; слідчі дії тривають.

Як повідомляється, 24 грудня до правоохоронців звернулися троє медійників, і ті почали провадження за статтею «погрози або насильство щодо журналістів». Імен постраждалих у відомстві не називають.

Як зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко, у вівторок, 24 грудня, про перешкоджання журналістській діяльності повідомили четверо співробітників медіа: Антоніна Бєлоглазова та Дмитро Кучер (видання «Правовий контроль» і Sharij.net), Юлія Корзун (видання Страна.ua) та Алла Жизневська (телеканал «ЗІК»).

Апеляційний суд Києва 24 грудня відхилив апеляційну скаргу на запобіжний захід для однієї з підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко, яку 14 грудня заарештували на два місяці. 

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня 2019 міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків. Усі свою причетність до злочину заперечують. 

 
…