Зеленський про ситуацію в Білорусі: на місці Лукашенка провів би через місяць нові вибори

Президент України Володимир Зеленський заявив із приводу нинішньої ситуації в Білорусі, що, якби був на місці чинного білоруського президента Олександра Лукашенка, через місяць провів би нові, чесні вибори під міжнародним моніторингом.

В інтерв’ю європейському телеканалові «Євроньюз», яке мають оприлюднити повністю 25 серпня, а наразі опублікували 22 серпня лише невеликий уривок, Зеленський сказав: «Якби мене запитали, що б я зробив на місці Олександра Лукашенка? Чесно? Уявімо, що я впевнений у собі. Впевнений у виборі народу. Я впевнена людина. Як я можу заспокоїти всіх? Я б точно сказав: через місяць нові вибори – я йду, ідіть, хто хоче. Міжнародні спостерігачі – я всіх би запросив. Всіх. І сказав би народові Білорусі: будь ласка, оберіть. І після цього результату не було б питань ні в кого. Я в цьому впевнений. Якби Олександр Григорович (Лукашенко – ред.) переміг – він би переміг. А якби перемогла інша людина – значить, інша. Але все було б спокійно, без крові, чесно – і ввійшло би в історію».

(За посиланням – сюжет російськомовної редакції «Євроньюз», у якому, ймовірно, найкраще чути з-під перекладу слова Зеленського українською; в меню можна перейти на версії сюжету низкою інших мов)

Влада президента України Володимира Зеленського не виступала з настільки різкою критикою проведення президентських виборів у Білорусі, як західні союзники Києва, і не заявляла про невизнання офіційно оголошених результатів цих виборів, але також і не вітала Лукашенка з заявленою перемогою, як то вже зробили в кількох країнах світу, починаючи з Росії.

Від вечора дня президентських виборів 9 серпня, коли в Білорусі оголосили перші офіційні результати цих виборів, і дотепер по всій країні щодня тривають акції протесту. У неділю 16 серпня вони стали, ймовірно, наймасовішими в історії країни – на вулиці вийшли сотні тисяч людей.

За твердженням офіційних результатів, Олександр Лукашенко переобраний на шостий термін із більш ніж 80 відсотками голосів, а його головна суперниця Світлана Тихановська отримала понад 10 відсотків. І в Білорусі, і за її межами офіційні результати виборів широко вважають сфальсифікованими. За численними повідомленнями про реальні результати з місць припускають, що насправді Тихановська могла якщо не перемогти в першому турі, то принаймні вийти в другий тур виборів.

Росія блокує створення моніторингової місії в Криму – Джапарова

Росія блокує створення моніторингової місії в Криму, тему якої вже тривалий час, від окупації Росією українського півострова, порушує Україна, заявила в ефірі Радіо Свобода перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

Як сказала вона 21 серпня в «Суботньому інтерв’ю», ця ідея і необхідність роботи постійної або тимчасової моніторингової місії міжнародних організацій від самого 2014 року так чи інакше порушується, просувається і озвучується. Інший момент – це «та стіна, яка називається «Російська Федерація», звернула увагу Джапарова.

«Я просто поясню, що для України принциповим є (і це нормально), що будь-яка моніторингова місія має заїжджати в Крим згідно з українським законодавством як у частину України. Росія на таке формулювання не погоджується».

Заступниця голови МЗС звернула увагу, що порушники порядку в’їзду на територію окупованого українського Криму будуть прагнути приховати це, але для діяльності моніторингової місії така поведінка буде неможливою.

«Тому, очевидно, Росія буде шукати різних аргументів, декларуючи, що вони чекають всіх у Крим (ми чуємо це всюди, що «приїжджайте до нас в гості у Крим – ми вам все покажемо і розкажемо». Штудман (швейцарський дипломат Жерар Штудман, який як спецпредставник генсекретаря Ради Європи відвідав 2016 року з дозволу української влади окупований Крим – ред.) з’їздив туди. Його ФСБ за руку водило на всі зустрічі. І ми розуміємо, що адекватне сприйняття ситуації з ескортом ФСБ достатньо складно сформувати. Тому, на жаль, Росія блокує…» – сказала Джапарова.

І на запитання, чи означає це, що ймовірна моніторингова місія потрапить до окупованого Криму не скоро, вона відповіла: «І місія туди, як на «територію Російської Федерації», як наполягають російські чиновники, політики і дипломати, не потрапить».

Росія, яка твердить, ніби Крим увійшов до неї за невизнаними світовою спільнотою результатами влаштованого Кремлем на окупованому українському півострові псевдореферендуму, що суперечив і українському, і міжнародному праву, чинить опір спробам України і світової спільноти направити до Криму моніторингові місії визнаних міжнародних організацій. Натомість Москва приймає в Криму деяких західних діячів, прихильників Кремля, які приїжджають на півострів на порушення українського законодавства лише як приватні особи.

Серед прикладів таких дій – те, що Росія продовжує відмовляти моніторинговій місії ООН із прав людини в Україні в доступі до Криму, чим порушує резолюції Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй.

 

В Ізраїлі просять Зеленського заборонити цьогорічне паломництво хасидів в Умань через коронавірус

В Ізраїлі керівник Центру боротьби з коронавірусною пандемією звернувся з листом до президента України Володимира Зеленського з проханням заборонити цього року традиційне щорічне паломництво юдеїв-хасидів до Умані на святкування єврейського Нового року через занепокоєння, що це паломництво може спричинити спалах COVID-19.

«Таке зібрання в такий неспокійний час, як очікують, спричинить масове інфікування туристів і місцевих українських мешканців, що стане важким тягарем для місцевих медичних закладів, а ще тисячі повернуться до Ізраїлю і будуть далі поширювати вірус», – написав чільний ізраїльський посадовець у боротьбі проти коронавірусу Ронні Ґамзу в листі до Володимира Зеленського, з яким ознайомилося агентство «Ройтерз».

«Закликаю вас запровадити цього року заборону на ці святкування як елемент намагань усієї світової спільноти зупинити цю жахливу пандемію», – мовиться в листі Ґамзу до Зеленського.

Ізраїльські засоби інформації, які повідомляють про цей самий лист, наводять і інші моменти з нього. Ґамзу, зокрема, зазначив, що владі Ізраїлю не вдалося значно знизити кількість нових випадків інфікування коронавірусом, а серед ультрарелігійних юдеїв, до яких належать і хасиди, показники захворюваності одні з найвищих. Крім того, автор листа висловлює занепокоєння, що ультрарелігійні юдеї можуть в Умані не дотримуватися встановлених епідеміологічних правил.

14 серпня мер Умані Олександр Цебрій публікував у фейсбуці документ Міністерства закордонних справ України від 10 липня з підписом заступника міністра Василя Боднара, в якому йшлося про те, що учасники міжвідомчої наради в МЗС дійшли спільної думки: прибуття десятків тисяч паломників-хасидів до Умані для святкування юдейського свята Рош га-Шана в традиційному форматі цього року неможливе. Таке рішення ухвалено через епідемічну ситуацію в Ізраїлі, який перебуває в «червоній» зоні за показниками захворюваності на коронавірусну хворобу COVID-19, заборону проведення масових заходів в Україні, необхідність створення великої кількості місць для обсервації, складність контролю правоохоронцями дотримання паломниками режиму самоізоляції, мовилося в документі. Водночас у ньому було зазначено, що під час зустрічей і переговорів головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка з директором департаменту міжнародної співпраці Міністерства охорони здоров’я Ізраїлю Ашером Шальмоном ізраїльська сторона повідомила, що з розумінням сприйме скасування міжнародного паломництва до Умані цього року, проте попросила завчасно повідомити про офіційну позицію української сторони.

Українська влада розглядає альтернативні варіанти святкування, наприклад, участь у заходах обмеженої кількості представників юдейської громади, онлайн-трансляція богослужінь тощо, заявляли тоді в МЗС, відповідно до тексту оприлюдненого тоді листа.

Але пізніше цей допис із фейсбуку Цебрія зник.

17 серпня Міністерство внутрішніх справ України повідомляло, що український уряд підтримав рішення обмежити відвідування іноземцями Умані під час цьогорічного святкування юдейського Нового року Рош га-Шана, але в повідомленні не було уточнено, що саме мається на увазі під згаданими в ньому «технічними обмеженнями».

А 18 серпня була оприлюднена спільна українсько-ізраїльська урядова заява, в якій уже йшлося лише про заклик до паломників із Ізраїлю утриматися від поїздок до Умані на Рош га-Шана цього року, без ніяких згадок про обмеження чи заборони.

Мер Умані Олександр Цебрій кілька днів протестував під будівлею офісу президента України в Києві, вимагаючи офіційно заборонити цьогорічне паломництво, щоб убезпечити громаду Умані від ризиків і ймовірних непередбачуваних наслідків, які можливі внаслідок святкування в місті юдейського Нового року в умовах пандемії.

Тим не менше, за повідомленнями з Ізраїлю, великі кількості паломників і далі планують їхати до Умані.

2019 року для зустрічі юдейського 5780-го Нового року, який святкували тоді з вечора 29 вересня до вечора 1 жовтня (дати святкування визначаються за традиційним юдейським календарем і щороку змінюються за календарем григоріанським; цього року воно припадає на період із вечора 18 вересня до вечора 20 вересня), до Умані Черкаської області прибули понад 30 тисяч паломників.

Могила в Умані цадика (праведника) Нахмана, засновника так званої брацлавської течії хасидизму, – одна з найшанованіших святинь і місце паломництва для представників цієї течії. Усі юдеї з цієї течії хасидизму вважають своїм обов’язком побувати хоча б раз у житті на могилі цадика Нахмана і вірять, що новий рік, який вони зустріли на святі Рош га-Шана в Умані, обов’язково буде для них щасливим.

21 серпня число випадків коронавірусної інфекції в 9-мільйонному Ізраїлі перевищило 100 тисяч, 809 людей від цього захворювання померли.

Сьогодні ключовою загрозою є мілітаризація Криму – Джапарова

Сьогодні ключовою загрозою однозначно є мілітаризація Криму Росією, яка окупувала український півострів, заявила в інтерв’ю Радіо Свобода перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

На її думку, яку вона висловила в «Суботньому інтерв’ю», при цьому цей безпековий елемент залишається «дуже недооціненим, недопроговореним».

«Подивіться, як Росія себе поводить у Криму. В принципі все, що проводиться в Криму, має одну мету – військову. Можливо, комусь, хто поїде в Крим побачити прекрасне Чорне море, видасться, що там є якийсь розвиток інфраструктури – то він дійсно є, але мета розвитку цієї інфраструктури військова. Тобто на сьогодні можна констатувати, що Крим – це військова база Російської Федерації», – наголосила Джапарова.

«Все, що тестується і тренується в Криму, далі перекидається, згідно з географією, у тому числі, в регіон Середземномор’я. І, як на мене, те, на чому ми наголошуємо в перемовах із партнерами і будемо продовжувати наголошувати на цьому, – що нам потрібно створювати майданчик, де відбувається активне, оперативне відстеження всього того, що Росія сьогодні здійснює в Чорному морі, намагаючись домінувати, контролювати ситуацію в Чорному морі. І для нас важливо мати платформу, де всі ці наслідки – гібридні, класичні і традиційні військові – відбуваються», – звернула увагу заступниця міністра.

Україна і її західні союзники постійно засуджують дедалі більшу мілітаризацію Росією окупованого нею українського Криму на порушення норм міжнародного права.

У МінТОТ закликають до санкцій проти тих, хто переслідує українських вірян у Криму

У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України закликали до застосування санкцій проти осіб, які переслідують українських вірян у Криму.

Як повідомили в МінТОТ, про це говорили 21 серпня віцепрем’єр-міністр Олексій Резніков, який також очолює міністерство, і архиєпископ Сімферопольський і Кримський Православної церкви України Климент.

За повідомленням, вони обговорили питання утисків релігійних прав громадян України в окупованому Росією Криму, а також «застосування санкційних обмежень щодо осіб, які мають стосунок до виселення громади ПЦУ з кафедрального собору святих рівноапостольних князів Володимира і Ольги в тимчасово окупованому Росією Сімферополі».

«Росія незаконно привласнила і розпоряджається майном кримської громади ПЦУ в окупованому нею українському Криму, продовжує безсоромно порушувати норми міжнародного права. Такі дії не можуть лишатися безкарними. Окрім національних санкцій, Україна порушуватиме питання посилення санкцій проти осіб, причетних до переслідувань ПЦУ на території тимчасово окупованого Криму у співпраці з міжнародними партнерами», – наголосив Резніков.

Раніше російська влада, яка нині фактично діє в окупованому Криму, ухвалила виселити кафедральний собор святих рівноапостольних князів Володимира і Ольги Православної церкви України в Сімферополі з будівлі, яку він займає, і це рішення підтвердили підконтрольні Москві кримські суди і апеляційні інстанції вже в Росії. Крім того, ПЦУ приписано знести свою каплицю в Євпаторії, яку почали будувати ще до окупації 2014 року з українськими дозвільними документами, яких підконтрольна Москві влада не визнає. Крім того, створене Москвою в Криму міністерство юстиції вже не раз відмовляло в реєстрації української православної парафії на окупованому півострові. Віряни ПЦУ, правозахисники і українські урядовці говорять про фактичну повну ліквідацію української православної громади в Криму.

Мінські угоди застаріли – представник уряду в Верховній Раді

Мінські угоди щодо врегулювання на окупованих частинах українського Донбасу застаріли, і західні партнери України в «нормандському форматі» підтримують внесення змін до них, заявив народний депутат від владної нині партії «Слуга народу», представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Василь Мокан.

«На моє особисте переконання, мінські угоди в тому вигляді, як вони існують зараз, уже є і морально, і юридично, і в будь-якому іншому плані застарілими. І Україна зараз займає проактивну позицію, і, слава Богу, є розуміння і підтримка з боку Франції і Німеччини стосовно необхідності оновлення і осучаснення мінських угод, зокрема усунення такої небезпечної прогалини, що «спочатку вибори, потім контроль над кордоном», – сказав він у виступі на телебаченні, запис якого оприлюднив у себе в фейсбуці, з приводу єдиного пункту всіх мінських домовленостей, який на вимогу Росії визначає неприйнятну для України послідовність виконання передбачених ними заходів. Згаданий пункт, зокрема, передбачає «відновлення повного контролю над державним кордоном із боку уряду України в усій зоні конфлікту, яке має розпочатися в перший день після місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання».

Василь Мокан також прокоментував заяву делегата від окупованої частини Донеччини в Тристоронній контактній групі щодо врегулювання на окупованих частинах українського Донбасу, українського журналіста Сергія Гармаша з приводу все повторюваних вимог Росії вивести її з числа учасників переговорів, перетворивши на спостерігача, а учасниками зробити представників підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними.

«Я читав заяву і коментар Сергія Гармаша і абсолютно з багатьма речами там погоджуюся, і його таку різку реакцію пов’язую з тим, що Росія дійсно дуже нахабно себе поводила як дійсно «сторонній спостерігач у процесі», а не безпосередньо країна-агресор і учасник переговорів, і, дійсно, робляться великі зусилля, щоб суб’єктивізувати ОРДЛО і надати їм офіційного статусу. Зрозуміло, що цього, знову ж таки, не допустять. І вже заїжджена фраза «червона лінія» є в тому плані, що ОРДЛО і будь-які їхні представники – це маріонеткові режими, контрольовані з боку Кремля, і вони не є і не можуть юридично бути прямо стороною переговорів», – наголосив Мокан.

Раніше 21 серпня Гармаш заявив у фейсбуці, що Росія в Тристоронній контактній групі «твердо і по-хамськи продавлює політичну суб’єктивізацію» збройних угруповань «ДНР» і «ЛНР». «Вони вже відкрито говорять про «делегацію ОРДЛО», хоча ОРДЛО не є членами ТКГ і, відповідно, не можуть мати в ній ніякої делегації. У ТКГ є лише запрошені російською делегацією (Москва посоромилася навіть зробити їх членами делегації Росії)», – написав Гармаш.

«Справа в методах і формах, які Росія використовує, намагаючись змусити нас прийняти її спотворене трактування цього тексту (мінських домовленостей – ред.). Справа в її тактиці так званого «діалогу». «Діалогу», коли тебе не чують, «діалогу» не з тими, хто реально ухвалює рішення», – додав він і закликав ОБСЄ і західних партнерів України «не заплющувати очей на те, що «мінський процес» перетворений на фарс». «Якщо ТКГ – це Росія, Україна і ОБСЄ, то діалог має вестися між членами ТКГ, а не аватарами Росії з Донецька і Луганська, які нічого не вирішують, а тому й не відповідають за свої дії», – наголосив Гармаш.

19 серпня, коли ТКГ провела через відеоконференцію останню наразі зустріч, Сергій Гармаш повідомляв про нові вимоги Росії і про те, як, за його словами, поставився до них нинішній голова української делегації, перший президент України Леонід Кравчук.

Після закінчення тієї зустрічі, вже по півночі на 20 серпня, в Офісі президента України про її результати повідомили, зокрема, так: «З метою інтенсифікації Мінського переговорного процесу, займаючи проактивну позицію, українська сторона під час роботи групи з політичних питань наголосила на необхідності виконання Паризьких домовленостей лідерів «Нормандської четвірки», зокрема продовження роботи над законодавством з метою імплементації «формули Штайнмаєра». Леонід Кравчук проінформував учасників ТКГ про направлення в рамках підготовки до місцевих виборів в Україні звернення до Верховної Ради з пропозицією розглянути питання щодо відповідності Постанови Верховної Ради «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», а також Комплексу заходів з виконання Мінських угод, який був підтриманий резолюцією Ради Безпеки ООН 2202 (2015)».

Дослідження: 32% українців вважають, що розпад Радянського Союзу – це погано

32% українців вважають, що розпад Радянського Союзу – це погано, свідчать дані дослідження фонду «Демократичні ініціативи» та соціологічної служби «Центру Разумкова».

Протилежної думки 49% опитаних. Решта – вагаються з відповіддю.

Водночас якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні, то «за» незалежність проголосували б 84,4% українців.

Опитування проводили 14-19 серпня. У ньому взяли участь 2018 респондентів. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Холодницький повідомив про звільнення з САП

Заступник генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький оголосив про свою відставку. У фейсбуці він опублікував копію наказу генерального прокурора Ірини Венедіктової від 21 серпня, згідно з яким із цього ж дня Холодницький звільнений «у зв’язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням».

Холодницький написав розлогий текст про результати своєї роботи, але не вказав конкретної причини звільнення.

 

«З 2015 по 2020 рік САП та НАБУ практично завжди були в «опозиції» до усіх правоохоронних структур та представників політичних партій. Те, що раніше було стандартом, виявилось неможливим тепер – незалежно від політичної приналежності, посад, впливу та фінансових можливостей, уникненню від кримінальної відповідальності не підлягав ніхто. Як наслідок ми системно стикались із політичними спробами посягання на нашу незалежність та маніпуляціями щодо результатів роботи. Для цього залучаються величезні ресурси, просуваються тези про необхідність перезапуску/реорганізації/ліквідації САП, зменшення обсягу повноважень, приймаються або навіть скасовуються окремі закони», – написав Холодницький.

Назар Холодницький працював в органах прокуратури 14 років, а Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру очолював із моменту її створення в 2015 році.

Опитування: «Слуга народу» продовжує втрачати рейтинг, ОПЗЖ посилює позиції

Партія «Слуга народу» продовжує втрачати рейтинг, свідчать дані дослідження фонду «Демократичні ініціативи» та соціологічної служби «Центру Разумкова».

У квітні рейтинг владної партії становив 41,5%. З того часу він почав знижуватися й впав до 29,5%.

Другою партією за електоральними симпатіями залишається «Опозиційна платформа – За життя», за яку готові віддати свій голос 21,7% респондентів (проти 14,2% у квітні).

Третьою йде «Європейська солідарність» (15,5%), четвертою – «Батьківщина» (11,5%).

Якби вибори відбувалися найближчої неділі, партія «Голос» не пройшла б до парламенту, набравши 1,8% голосів.

Опитування проводили 14-19 серпня. У ньому взяли участь 2018 респондентів. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Зеленський висловився проти закриття малокомплектних шкіл в рамках реформи освіти

Скорочення малокомплектних шкіл «не завжди доцільне», вважає президент України Володимир Зеленський. Про це йдеться в заяві Офісу президента 20 серпня.

За повідомленням, Зеленський зробив заяву після візиту до школи в одному з сіл Херсонської області, де нібито «дуже бояться» закриття школи через реформу освіти. Він анонсував зустріч із виконувачем обов’язків міністра освіти Сергієм Шкарлетом.

Читайте також: Т.в.о.міністра освіти Шкарлет запросив попередників у колегію при МОН. Квіт, Новосад та Гриневич відмовили​

«Спочатку освітній момент, а потім я хотів би поставити завдання уряду, щоб вони підготували принциповий державний підхід до маленьких містечок і сіл. Це має бути реформа села», – сказав він.

За словами Зеленського, він обіцяв колективу сільської школи «доручити в. о. міністра опрацювати питання невеликих шкіл і їхнього функціонування».​

У квітні 2020 року тодішня виконувачка обов’язків міністра освіти Любомира Мандзій в інтерв’ю Радіо Свобода пояснила, що реформа освіти передбачає закриття низки шкіл із малою кількістю дітей, щоб створити належні умови в опорних школах.

Читайте також: Партія регіонів, плагіат, Табачник і корупція: інтерв’ю з т.в.о. міністра освіти Сергієм Шкарлетом​

«Якщо батьки, громада будуть вважати за необхідне, що якість освіти є в пріоритеті, її можна здобути в опорній школі, тоді вони поїдуть в опорну школу. А якщо вони будуть вважати, що нехай близько до мене і тільки в тій школі, де вчилася колись і я, а ці слова може говорити бабця, якій 73 роки, то вибачте мене, будь ласка… Якщо батьки ставлять в пріоритет якість освіти для своєї дитини, онучки, вони точно можуть отримати цю освіту з умовами, наприклад, в опорній школі, де є, наприклад, всі кабінети, де є обладнання, де справді відбувається освітній процес на найвищому рівні», – сказала вона.

25 червня уряд призначив колишнього ректора Чернігівського національного технологічного університету Сергія Шкарлета тимчасовим виконувачем обов’язків міністра освіти і науки України.

Третьякова розповіла подробиці про прогрес в обміні полоненими  

Останні домовленості в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи щодо обміну полоненими полягають у тому, що сторони погодилися провести верифікацію списків: Україна вже провела перевірку щодо понад ста людей, яких запитують підтримувані Росією бойовики, й надала свій список протилежній стороні.

Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) повідомила народна депутатка із фракції «Слуга народу», представниця України в гуманітарній підгрупи ТКГ Галина Третьякова.

За її словами, Україна передала всі списки, однак Міжнародний комітет Червоного Хреста, про доступ якого до пенітенціарних закладів домовилася Нормандська четвірка, досі не допускають в тюрми окупованих територій.  

«На сьогодні до утримуваних осіб ОРДЛО не допускає представників Міжнародного комітету Червоного Хреста. Такий зараз стан», – зазначила представниця України в контактній групі.

Водночас Червоний Хрест уже відвідав частину утримуваних на підконтрольній Україні території, каже Галина Третьякова.  

«З боку ОРДЛО списків ще немає. Але механізм передбачає, що ми передаємо інформацію щодо запитуваних осіб у чотирьох категоріях. Можна поділити цю інформацію на дві групи: встановлена чи невстановлена запитувана особа», – розповіла Третьякова.

За її словами, доволі часто надходить інформація, що того чи іншого громадянина не встановлено на території ОРДЛО.

«Хоча, за нашою інформацію, він утримується в колоніях так званих республік. Зі свого боку, ОРДЛО часто запитує людей, яких у наших пенітенціарних установах немає. Саме для того, щоб вирішити цю проблему, було вирішено в Нормандському форматі, що сторони дозволяють допуск Міжнародного комітету Червоного Хреста», – сказала Третьякова.  

За словами депутатки, українська сторона вже відпрацювала список зі ста людей, і по кожній особі є інформація про те, чи утримується вона в пенітенціарних закладах України чи її там немає. 

«Та сторона часто говорить, що Україна нібито не допускає МКЧХ, це неправда. Я на постійному зв’язку з представниками МКЧХ, і я постійно їх прошу підтвердити в ОБСЄ, що Україна не чинить перешкод Україна готова оновлювати інформацію (щодо списків – ред.) хоч щодня, ми тримаємо руку на пульсі. Це робота великої кількості служб. Наші списки відпрацьовуються», – зазначила Третьякова.

У грудні 2019 року Верховна Рада України ухвалила зміни до закону про допуск МКЧХ до всіх пенетенціарних установ України.  

Раніше Офіс президента заявив про прогрес у домовленостях про обмін утримуваними особами, якого досягли під час відеоконференції ТКГ 19 серпня. 

Служба безпеки України повідомила у відповідь на запит Радіо Свобода, що станом на 14 серпня 235 людей значаться як незаконно позбавлені волі підтримуваними Росією бойовиками угруповань «ДНР» і «ЛНР».

Представники нацменшин Чехії закликали Білорусь «негайно припинити криваві придушення» протестів

Представники 17 національних меншин, які живуть в Чеській Республіці, звернулися до посла Білорусі в Чехії Валерія Кордюкова з вимогою припинити насильницький спосіб вирішення ситуації й провести в Білорусі вільні та демократичні вибори президента.

У листі автори, зокрема, вимагають звільнити всіх затриманих учасників мирних демонстрацій, забезпечити незалежне розслідування грубого порушення законів і покарати осіб, відповідальних за смерть громадян, катування в’язнів і порушення прав людини, припинити займатися цензурою і забезпечити об’єктивну роботу державного телебачення.

Представники національних меншин також висловили свою повагу до посла Білорусі в Словаччині Ігоря Лощені, який відкрито розкритикував брутальні дії режиму Білорусі під час придушення мирних демонстрацій в країні.

«Дипломатів з такою міцною моральною позицією буде потребувати нова вільна Білорусь», – мовиться в листі.

Лист підписали, зокрема, представники української, білоруської, російської, польської, болгарської, німецької, словацької, сербської, грецької, хорватської, угорської, вірменської та єврейської національних меншин.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

 

У кримського татарина Мусліма Алієва, якого утримують у Росії, підтвердили COVID-19 – Денісова

У кримського татарина Мусліма Алієва, якого утримують у СІЗО у російському Башкортостані, підтвердили COVID-19. Про це повідомила омбудсмен Людмила Денісова.

«Нехтуючи положенням Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями, схвалених Економічною і Соціальною Радою ООН, рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я та Підкомітету ООН з питань запобігання катуванням, нашому співгромадянину не було надано невідкладну медичну допомогу. Його замотали у плівку та вивезли у невідомому напрямку, а співкамерника Рефата Алімова ізолювали, помістивши в окрему камеру. У цьому ж СІЗО знаходяться Вадим Сірук, Енвер Бекіров, Куку Емір-Усеїн та Арсен Джеппаров – вони опинилися у зоні ризику зараження коронавірусом», – розповіла Денісова.

Вона додала, що керівництво слідчих ізоляторів продовжує ігнорувати заяви Енвера Омерова, Арсена Джеппарова, Аліма Суф’янова щодо надання їм належної медичної допомоги.

«Зокрема, у Арсена Джепарова почався сильний запальний процес після операції з видалення новоутворення, через що погіршився слух, постійно підвищена температура та головні болі, а в Аліма Суф’янова понад шість днів поспіль тримається висока температура та болять нирки», – зазначила омбудсмен.

 

Згідно з рішенням російського суду у 2019 році, Муслім Алієв засуджений до 19 років ув’язнення, Інвер Бекіров отримав 18 років, Емір-Усеїн Куку – 12 років, Вадим Сірук – 12 років, Арсен Джепаров – 7 років і Рефат Алімов – 8 років.

Amnesty International назвала в’язнями совісті всіх фігурантів ялтинського «справи Хізб ут-Тахрір».

В анексованому Криму затримали учасника кримськотатарського батальйону – українська поліція

Підконтрольні Росії силовики в анексованому Криму затримали учасника добровольчого кримськотатарського «батальйону імені Номана Челебіджихана» та провели в його домівці обшуки, повідомило українське управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим.

«Затриманий мешканець Кіровського району Автономної Республіки Крим обвинувачується в участі у нібито незаконному збройному формуванні на території України, сприянні українським прикордонникам в спільному патрулюванні прикордонної зони з анексованим півостровом, перевірці громадян і автомобілів на пунктах пропуску», – розповіли в поліції.

Українські поліцейські відкрили провадження за частиною 2 статті 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини) та частини 2 статті 162 (порушення недоторканності житла) Кримінального кодексу України.

Батальйон імені Номана Челебіджихана – добровольче об’єднання, створення якого було проголошене в 2014 році. Складений переважно з кримських татар підрозділ мав охороняти райони, що межують із анексованим Кримом. Батальйон мав стати частиною Національної гвардії України, але наразі існує лише на рівні заяв. Голова громадської організації «Аскер» Ленур Іслямов раніше закликав присвоїти «кримськотатарському батальйону» імені Челебіджихана номер військової частини.

ФСБ заявляє, що СБУ намагалася викрасти в Москві одного з лідерів бойовиків

Федеральна служба безпеки Росії стверджує, що завадила спробі Служби безпеки України викрасти в Москві одного з лідерів сепаратистських угруповань, які в Росії називають «народним ополченням Донбасу». Ім’я особи, про яку йдеться, не розкривається, але в повідомленні вказано, що сім фігурантів кримінальної справи вже затримані.

«ФСБ РФ в результаті спецоперації розкрила і запобігла протиправній акції спецслужб України з викрадення на території Росії і насильницького переміщення в Україну громадянина РФ, одного з лідерів народного ополчення Донбасу, який брав активну участь у бойових діях проти ЗСУ», – цитує повідомлення пресслужби ФСБ державна російська інформагенція ТАСС.

Організаторами і координаторами акції в ФСБ називають двох громадян України, які, згідно з повідомленням, діяли під керівництвом голови Департаменту контррозвідки СБУ. Для викрадення нібито були сформовані дві групи з членів російського організованого угруповання, яким мали заплатити 200 тисяч доларів. ФСБ стверджує, що під час спроби викрадення було затримано сімох громадян Росії, які зараз поміщені під варту, їм висунуті звинувачення.

Служба безпеки України наразі не відреагувала на повідомлення з Росії.

Найвідомішим громадянином Росії, який мешкає в Москві і мав причетність до сепаратистських угруповань на Донбасі, є Ігор Гіркін, знаний за псевдо «Стрєлков». Також у Москві живе так званий «прем’єр-міністр» угруповання «ДНР» у 2014 році Олександр Бородай.

Справа Гандзюк: суд арештував Мангера та Левіна до 18 жовтня

Дніпровський районний суд Києва пізно ввечері 19 серпня арештував на два місяці, до 18 жовтня, підозрюваних у вбивстві активістки Катерини Гандзюк – голову Херсонської облради Владислава Мангера і помічника одного із депутатів цієї ж ради Олексія Левіна.

Адвокат Масі Найем вів пряму трансляцію з зали судових засідань.

 

Суд відхилив кілька клопотань захисту, зокрема, про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Суд також вирішив не призначати Мангеру та Левіну альтернативу у вигляді застави.

 

3 серпня Київський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу захисту колишнього голови Херсонської обласної Ради Владислава Мангера на обраний йому Печерський райсудом запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 вересня 2020 року.

«За результатом апеляційного розгляду ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 липня 2020 року залишено без змін, апеляційні скарги сторони захисту – без задоволення», – мовиться у повідомленні суду.

27 липня прокурори передали до суду обвинувальний акт стосовно голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера за фактом замовлення й організації нападу на активістку Катерину Гандзюк, повідомляє 28 липня пресслужба Офісу генерального прокурора.

 

27 квітня Служба безпеки України повідомила, що під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської облради Владислава Мангера і помічника-консультанта депутата цієї самої ради Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк, що призвів до її смерті.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

У справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.

Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомили про підозру у вчиненні злочину.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.

Гармаш розповів про обіцянки Кравчука на засіданні ТКГ

Перший президент України, голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук на засіданні ТКГ пообіцяв попросити Верховну Раду переглянути постанову, яку Кремль вважав порушенням Мінських угод. Про це повідомив журналіст, представник ОРДЛО в групі Сергій Гармаш.

Таким чином він підбив підсумки доповіді на зустрічі ТКГ по роботі політичної підгрупи. За словами Гармаша, він очікував доповіді «з тривогою».

«Сьогодні дебютував Леонід Макарович (Кравчук – ред.) і після того, що він наговорив у різних своїх інтерв’ю, я чекав недоброго. Але Кравчук приємно здивував. Відділю поки що його погляди й висловлювання, що звучали раніше, від конкретно сьогоднішніх дій на ТКГ», – пише журналіст.

За словами Гармаша, зустріч зайшла в глухий кут, тому що «та сторона» вимагала скасувати одну з постанов Верховної Ради які, на її думку, порушують Мінські угоди.

«Чесно кажучи, я б зірвався і пояснив їм юридичною мовою, чим постанова відрізняється від закону. А Макарович пройшов «між краплинами». Він пообіцяв звернутися до Ради з проханням переглянути цю постанову, якщо переговори будуть розблоковані і він зможе поінформувати депутатів про плідну роботу делегації. Нічого конкретного, але тепер росіянам буде складно зірвати зустріч радників Н-4 («нормандської четвірки» – ред.), на яку так не хочеться їхати Козаку після його відомого листа, де він заявив, що більше не буде брати «в цьому» участь. Принаймні Захід це зрозуміє однозначно не на користь РФ», – вважає він.

За словами Гармаша, робота Тристоронньої контактної групи наразі триває.

Журналіст не уточнив, про яку конкретно постанову йдеться.

Читайте також: ЦВК звертається до правоохоронців та місцевої влади щодо проведення виборів у прифронтових районах

В липні президент Росії Володимир Путін назвав ухвалену 15 липня постанову Верховної Ради України про проведення місцевих виборів у 2020 році «такою, що суперечить Мінським угодам і ставить під загрозу перспективи врегулювання».

Раніше цього місяця Верховна Рада України ухвалила постанову, якою призначила місцеві вибори. Згідно з ухваленим документом, чергові вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів відбудуться 25 жовтня 2020 року.

При цьому пропонується не призначати і не проводити вибори депутатів Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів на тимчасово окупованих територіях АР Крим, міста Севастополя, в окремих районах, містах, селищах і селах Донецької та Луганської областей, а також вибори депутатів Донецької та Луганської обласних рад у зв’язку з неможливістю забезпечення представництва в них спільних інтересів територіальних громад, міст, сіл і селищ Донецької та Луганської областей.

Уряд звільнив в.о. голови Державної митної служби

Кабінет міністрів звільнив виконувача обов’язків голови Державної митної служби України Ігоря Муратова, повідомив представник уряду у Верховній Раді та народний депутат Василь Мокан у фейсбуці.

«Кабмін прийняв проєкт розпорядження про увільнення Муратова Ігоря Михайловича від виконання обов’язків голови Державної митної служби України», – написав Мокан.

Муратов працював з квітня після звільнення Максима Нефьодова з посади голови Державної митної служби.

 

Антикорупційний суд закрив справу Омеляна про недостовірне декларування

Вищий антикорупційний суд закрив кримінальне провадження щодо колишнього міністра інфраструктури Володимира Омеляна про декларування недостовірної інформації через закінчення строків давності. Відповідне рішення суд ухвалив 18 серпня.

Омеляну інкримінували подання декларацій за 2015 та 2016 роки із зазначенням недостовірної інформації на суму 3 034 532 грн та 8 024 419 грн відповідно.

«Строки давності за першим епізодом пред’явленого обвинувачення спливли 5 листопада 2019 року, а за другим – 30 березня 2020 року. Після спливу вказаних строків обвинуваченому двічі роз’яснювалось право на звільнення від кримінальної відповідальності. Проте останній обидва рази наполягав на продовженні судового розгляду, і лише 18 серпня 2020 року звернувся до суду з відповідним клопотанням», – заявили в суді.

Щодо Омеляна відкрите ще одне кримінальне провадження. 19 червня пресслужба Національного антикорупційного бюро заявила, що ексміністру інфраструктури повідомили про підозру у вчиненні «незаконних дій», через які державний бюджет недоотримав 30,5 мільйона гривень. Міністр інфраструктури України 2016-2019 років відкидає звинувачення.

«Біль у грудях, судоми, подагра»: рідних непокоїть стан здоров’я кримчанина Гафарова, який перебуває у СІЗО

Дружина фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Джеміля Гафарова Роза непокоїться через стан здоров’я чоловіка, який вже більше року перебуває у СІЗО Сімферополя. За її словами, стан Гафарова постійно погіршується.

Про погане самопочуття заарештований кримчанин повідомив рідним в останньому листі.

«Щоранку до полудня болить ліва частина грудей і не докличешся ні фельдшера, ні лікаря. Лікарі обходи не роблять, а щоб до них потрапити на прийом, то пишеш заяву, і протягом трьох днів тебе викличуть. Та й під час самого виклику – міряють тиск і все. Сильно болять ноги, суглоби через наслідки хвороби нирок – подагра. Судоми від коліна до ступні через нирки бувають щодня. Тиск виміряти дуже важко», – опублікувала у фейсбуці рядки з листа чоловіка Роза Гафарова.

Вона зазначила, що «кожен день, проведений в ув’язненні, стає для чоловіка боротьбою за життя».

Даних від керівництва СІЗО щодо стану Гафарова немає.

Раніше Гафаров заявляв, що на нього тиснуть співробітники слідчого ізолятора в Сімферополі, через що у кримчанина погіршується стан здоров’я. Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії направили запит у ФСВП Росії, якому зараз підпорядковується пенітенціарна система окупованого Криму, щоб дізнатися позицію російських тюремників з приводу того, що відбувається. Однак відповіді не отримали.

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій в Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір». Едем Яячиков – зник, його місцеперебування невідоме з 27 березня. Пізніше був затриманий ще один підозрюваний Раїм Айвазов.

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя і Жовтневий районний суд російського Ростова-на-Дону 11 березня продовжили арешт тринадцятьом фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір». Таким чином, Ремзі Бекіров, Фарход Базаров, Раїм Айвазов, Сервет Газієв, Ерфан Османов, Владлен Абдулкадиров, Рустем Сейтхалілов, Джеміль Гафаров, Тофік Абдулгазієв, Руслан Сулейманов, Осман Арифмеметов, Меджит Абдурахманов і Рустем Шейхалієв залишаються під арештом в СІЗО.

Україна відправила гуманітарну допомогу до Бейрута – МЗС

Україна відправила гуманітарну допомогу до Лівану, в столиці якого Бейруті на початку місяця стався руйнівний вибух, повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ.

«У Всесвітній день гуманітарної допомоги з Києва відбув літак із медикаментами та продовольством для постраждалих внаслідок вибухів у Бейруті. Бажаємо ліванському народу витримки та міцного духу у подоланні наслідків жахливої трагедії», – йдеться в повідомленні МЗС у твітері вранці 19 серпня.

 

Напередодні посол України в Лівані Ігор Осташ повідомив, що у вантажі, «як і просили ліванці», – медичні препарати і пшеничне борошно.

17 серпня Кабінет міністрів України розпорядився виділити з резервного фонду державного бюджету 8,4 мільйона гривень Міністерству внутрішніх справ для надання гуманітарної допомоги постраждалому від вибуху населення в Бейруті.

Потужний вибух у порту Бейрута стався 4 серпня. Внаслідок трагедії загинули понад 170 людей, більше ніж шість тисяч – поранені, сотні тисяч людей залишилися без житла.

У засобах масової інформації з’явилися дані, що, попередньо, причиною вибуху була недбалість: 2 750 тонн аміачної селітри, яку використовують у добривах та бомбах, протягом шести років зберігали без відповідних заходів безпеки. Втім, президент Лівану Мішель Аун також припустив, що вибух міг бути умисним.

 

ЦВК звертається до правоохоронців та місцевої влади щодо проведення виборів у прифронтових районах

Центральна виборча комісія просить Раду націнальної безпеки і оборони, Службу безпеки України, Національну поліцію, командувача Об’єднаних сил надати актуальну інформацію про загрози проведенню місцевих виборів прифронтових територіях Донецької та Луганської області. Таке рішення ЦВК ухвалила на засіданні 18 серпня.

В установі це звернення пояснюють резонансом, який викликало рішення щодо переліку підконтрольних уряду громад на Донбасі, де неможливо провести вибори.

«Визначені Комісією відповідні переліки територіальних громад Донецької та Луганської областей викликали значний суспільний резонанс. З моменту ухвалення вказаного рішення до Комісії надходять численні звернення народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, виборців тощо стосовно перегляду її рішення і зменшення кількості територіальних громад, на території яких неможливо провести вказані вибори», – заявляє ЦВК.

Читайте також: Поліція Донецької області не рекомендувала скасовувати вибори у деяких громадах Донеччини​

Необхідність змін, за повідомленням, пояснюють, зокрема, тим, що в деяких громадах, які потрапили до переліку, вдалося успішно провести вибори президента та парламентські вибори торік.

Крім того, комісія повідомляє про звернення до Донецької та Луганської обласних військово-цивільних адміністрацій з проханням надати висновки про можливість підготувати та провести місцеві вибори на виборчих дільницях, затверджених 25 червня.

 

Як зазначають у ЦВК, цей орган не має повноважень самостійно визначати рівень безпечності та терористичної загрози під час проведення виборів на окремих територіях Донецької та Луганської областей.

«Разом з тим, зважаючи на необхідність забезпечення можливості громадянам України реалізувати їх право на формування органів місцевого самоврядування шляхом участі у відповідних місцевих виборах, існує потреба в уточненні у компетентних органів інформації щодо безпекової ситуації на окремих територіях цих областей, розташованих поблизу лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями», – пояснюють у комісії.

Читайте також: Місцеві вибори: об’єднання проукраїнських сил як альтернатива проросійському реваншу

Центральна виборча комісія 8 серпня визначила перелік територіальних громад Донецької та Луганської областей, у яких вважає за неможливе провести місцеві вибори.

8 серпня ЦВК призначила на неділю, 25 жовтня, перші вибори депутатів до сільських, селищних, міських рад територіальних громад, а також сільських, селищних та міських голів

15 липня Верховна Рада призначила місцеві вибори на 25 жовтня 2020 року. Документ передбачає, що вибори в анексованому Криму і на окупованих територіях Донбасу «не призначаються і не проводяться».

Поліція Донецької області не рекомендувала скасовувати вибори у деяких громадах Донеччини

Поліція Донецької області не рекомендувала Донецькій військово-цивільній адміністрації скасовувати вибори в деяких громадах Донеччини, випливає з відповіді Головного управління Національної поліції у Донецькій області на запит Радіо Свобода.

Радіо Свобода цікавилося, чи надсилала поліція області обласній військово-цивільній адміністрації висновок про небезпеку проведення виборів у 10 громадах.

«Підготовка відповіді на лист голови Донецької ВЦА відбувалася на основі інформації постанови ЦВК від 25 червня 2020 року №117 про утворення виборчих дільниць та, відповідно, розпорядженні Кабінету міністрів від 7.11.2014 №1085 (це перелік окупованих територій – ред.). Особовий склад буде залучено до несення служби із забезпечення публічної безпеки і порядку на всій території Донецької області, крім населених пунктів, де відсутня можливість проведення виборів відповідно до розпорядження Кабінету міністрів (через окупацію – ред.)», – йдеться в листі Головного управління Нацполіції у Донецькій області.

 

Однак вибори скасовані не тільки на окупованих, а і в низці підконтрольних Україні територіальних громад. Центральна виборча комісія повідомила, що скасувала їх за рекомендацією Військово-цивільних адміністрацій Луганської та Донецької областей. Донецька ВЦА, своєю чергою, послалася на висновки поліції, Служби безпеки України та штабу Операції об’єднаних сил.

ЦВК 8 серпня визначила перелік територіальних громад Донецької та Луганської областей, на території яких неможливо провести місцеві вибори.

«При цьому Комісія зазначила, що всю відповідальність за визначення відповідних територій несуть ті органи, які надали відповідну інформацію», – йдеться в заяві.

 

У Донецькій області вибори не можуть відбутися в 10 сільських, селищних, міських територіальних громадах Бахмутського, Волноваського, Маріупольського та Покровського районі. У Луганській області йдеться про вісім громад Сєвєродонецького і Щастинського районів; серед них є такі, де до цього місцева влада була виборною, але у липні там були створені військово-цивільні адміністрації, і, відповідно, міські ради розпущені. 

Місцевій вибори в Україні призначені ЦВК на 25 жовтня. 

Ексспівробітника КДБ підозрюють в участі у «самообороні Криму» – Нацполіція

Слідчі Головного управління Національної поліції у Автономній Республіці Крим і Севастополі під процесуальним керівництвом прокуратури АРК повідомили про підозру чоловікові за створення і участь у формуванні «самооборона Криму», яке допомагало Росії окупувати півострів. Про це повідомляє пресслужба Нацполіціі України.

«Фігурант, у минулому працівник КДБ СРСР, брав участь у силовому розгоні проукраїнськи налаштованих громадян під час мітингу в Сімферополі, а також захопленні адміністративної будівлі Верховної Ради АР Крим», – мовиться у повідомленні.

За даними прокуратури, 55-річний чоловік після російської анексії Криму «воював на боці бойовиків угруповання «ДНР», за що був нагороджений медалями і орденами окупаційної влади Криму і бойовиків «ДНР».

Начальник поліції Криму Віталій Стрижак повідомив, що «правоохоронці отримали достатньо доказів, які б свідчили про створення та участь чоловіка, якого він називає Віктором Аносовим, у незаконному збройному формуванні «самооборона Криму».

 

Чоловікові повідомили про підозру у вчиненні кримінального злочину, передбаченого частиною 2 статті 260 (створення не передбачених законом збройних формувань або участь у їх діяльності) Кримінального кодексу України.

 

 

Глава Міноборони України заявив про «плідні та результативні» переговори з британським колегою Воллесом

Глава Міністерства оборони України Андрій Таран під час спільного брифінгу з британським колегою Беном Воллесом заявив, що домовленості, досягнуті під час переговорів з британськими партнерами, спрямовані на зміцнення безпеки та обороноздатності України.

«Сьогодні ми провели плідні та результативні переговори. Основну увагу було приділено обговоренню актуальних питань, що становлять взаємний інтерес. А саме оцінці безпекової ситуації на Сході України та в Азово-Чорноморському регіоні, тенденціям і перспективам її розвитку та шляхам реагування на загрози, що виникають. Ми також обговорили стан та перспективи імплементації завдань оборонної реформи, питання євроатлантичної інтеграції, в контексті максимального використання нових інструментів оборонного та військового співробітництва, які отримала Україна з набуттям статусу партнера НАТО з розширеними можливостями», – зазначив міністр Таран.

Він додав, що під час зустрічі сторони виокремили пріоритети українсько-британського оборонного співробітництва, де ключове місце посідає питання розвитку спроможностей та підвищення бойового потенціалу ВМС ЗС України за участі Великої Британії.

Ніяких подробиць щодо досягнутих домовленостей Міністерство оборони не наводить.

Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес прибув в Україну з офіційним візитом вранці 18 серпня.

«Схеми» опублікували відео моменту підпалу авто редакції з камер спостереження

Програма журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший) оприлюднила відео, на якому видно момент підпалу автомобіля редакції.

«Протягом усієї ночі і дня на місці інциденту працювали поліція і наші журналісти. Ми зібрали відео з довколишніх камер спостереження та від свідків інциденту – і зрештою знайшли зафіксований момент підпалу», – повідомили у редакції «Схем».

 

Вночі 17 серпня в Броварах невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру.

Державна служба з надзвичайних ситуацій дійшла висновку, що авто загорілося через «занесення стороннього джерела запалювання».

 

У ніч на 8 серпня журналіст «Схем» Михайло Ткач заявив, що виявив у себе вдома ознаки пристрою негласного стеження (тонкий глибокий отвір у стелі на кухні, що веде до спільного горища, до якого є доступ з різних під’їздів).

Напередодні журналіст отримував сигнали від своїх джерел про можливе стеження.

11 серпня програми Ткач подав скаргу на бездіяльність слідчих Національної поліції України, які не провели перевірку місця подій спеціальним обладнанням для виявлення прослуховуючого обладнання та слідів його встановлення чи зняття, а під час огляду приміщення користувались лише «підручними засобами».

Опитані Радіо Свобода вузькоспеціалізовані фахівці та відомі криміналісти-правники зійшлись на думці, що отвір у стелі квартири журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача та виявлені пізніше поліцією отвори на горищі, вірогідно, свідчать саме про спроби встановити прихований пристрій негласного стеження. Думки опитаних експертів розійшлись хіба що в тому, чи записувальний пристрій вже встигли прибрати, чи його ще не встигли встановити; чи мова йде про відеоспостереження, чи аудіопрослуховування; та хто може за цим стояти.

Поліція розпочала два кримінальні провадження через ситуацію з Михайлом Ткачем (за статтями про порушення недоторканності приватного життя та про незаконний обіг та використання прихованих записувальних пристроїв) і ще одне – через підпал автомобіля Бориса Мазура (умисне знищення або пошкодження майна).

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар закликала українську владу якнайшвидше розслідувати обидва інциденти.