CPJ закликає владу України розслідувати підпал авто «Схем» і можливе стеження за журналістом Ткачем

Міжнародна організація Комітет захисту журналістів (CPJ) закликає українську владу провести ретельне і прозоре розслідування підпалу автомобіля програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший) та можливого прослуховування журналіста програми Михайла Ткача.

Виконавців цього треба притягти до відповідальності, йдеться в заяві CPJ, оприлюдненій 17 серпня.

«Повідомляючи про корупцію, журналісти-розслідувачі «Схем» роблять важливу роботу для громадськості, і влада повинна гарантувати їхню безпеку», – наголосила координаторка програм організації «Комітет захисту журналістів» в Європі та Центральній Азії Гульноза Саїд після телефонної розмови з головною редакторкою «Схем» Наталкою Седлецькою.

«Седлецька повідомила CPJ, що підозрює, що ці інциденти можуть бути помстою за журналістську роботу Ткача і всієї програми, але вона не знає, хто саме може стояти за цим», – йдеться в заяві.

У Нацполіції України не відповіли на електронного листа CPJ з прохання про коментар.

Вночі 17 серпня в Броварах невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру. Державна служба з надзвичайних ситуацій дійшла висновку, що авто загорілося через «занесення стороннього джерела запалювання».

 

У ніч на 8 серпня журналіст «Схем» Михайло Ткач заявив, що виявив у себе вдома ознаки пристрою негласного стеження (тонкий глибокий отвір у стелі на кухні, що веде до спільного горища, до якого є доступ з різних під’їздів).

Напередодні журналіст отримував сигнали від своїх джерел про можливе стеження.

11 серпня програми Ткач подав скаргу на бездіяльність слідчих Національної поліції України, які не провели перевірку місця подій спеціальним обладнанням для виявлення прослуховуючого обладнання та слідів його встановлення чи зняття, а під час огляду приміщення користувались лише «підручними засобами».

Опитані Радіо Свобода вузькоспеціалізовані фахівці та відомі криміналісти-правники зійшлись на думці, що отвір у стелі квартири журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача та виявлені пізніше поліцією отвори на горищі, вірогідно, свідчать саме про спроби встановити прихований пристрій негласного стеження. Думки опитаних експертів розійшлись хіба що в тому, чи записувальний пристрій вже встигли прибрати, чи його ще не встигли встановити; чи мова йде про відеоспостереження, чи аудіопрослуховування; та хто може за цим стояти.

Поліція розпочала два кримінальні провадження через ситуацію з Михайлом Ткачем (за статтями про порушення недоторканності приватного життя та про незаконний обіг та використання прихованих записувальних пристроїв) і ще одне – через підпал автомобіля Бориса Мазура (умисне знищення або пошкодження майна).

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар закликала українську владу якнайшвидше розслідувати обидва інциденти.

Комітет захисту журналістів (Committee to Protect Journalists, або CPJ) – міжнародна неурядова організація зі штаб-квартирою в Нью-Йорку, що займається захистом прав журналістів. Комітет збирає інформацію про репресії та переслідування журналістів по всьому світу та публікує ці дані у звітах. Першим почесним головою комітету, утвореного 1981 року, був американський тележурналіст і телеведучий Уолтер Кронкайт.

ВАКС повернув прокуророві клопотання про відсторонення Холоднюка від посади голови ДСА

Вищий антикорупційний суд повернув прокуророві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про відсторонення від посади голови Державної судової адміністрації, повідомила пресслужба ДСА.

Як мовиться в повідомленні, таке рішення слідча суддя ВАКС ухвалила, виходячи з відсутності необхідних матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи свого клопотання, і відсутності деяких процесуальних документів.

ВАКС, зі свого боку, оприлюднив відеосюжет про розгляд цього клопотання.

Голову ДСА Зеновія Холоднюка підозрюють у створенні злочинної організації, перешкоджанні діяльності Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і зловживанні впливом.

3 серпня ВАКС обрав Холоднюкові запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, частково задовольнивши клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Цей захід буде чинним до 16 вересня.

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлові Вовку, його заступникові і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова ДСА.

За тим повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) і створення штучних перешкод у їхній роботі».

19 липня голова ОАСК Павло Вовк заявив, що йому ніяку підозру не вручали. 20 липня таку ж заяву зробив Зеновій Холоднюк.

26 липня 2019 року Національне антикорупційне бюро України оприлюднило записи розмов, імовірно, суддів Окружного адміністративного суду Києва, зокрема голови цього суду Павла Вовка і його заступника Євгена Аблова. Ці особи, за даними НАБУ і Генпрокуратури (нині Офісу генпрокурора), фігурують у справі про організацію винесення завідомо неправосудних судових рішень і втручання в діяльність судових органів із метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Того ж дня представники НАБУ і Генпрокуратури України провели обшуки в Окружному адмінсуді Києва і в Суворовському районному суді Одеси. В ОАСК назвали обшуки НАБУ і ГПУ тиском.

 

Зеленський ввів до складу РНБО нових голів Служби зовнішньої розвідки та Нацбанку

Президент України Володимир Зеленський ввів до складу Ради національної безпеки та оборони чотирьох посадовців.

Офіс президента повідомив, що до складу РНБО ввійшли новий голова Служби зовнішньої розвідки Валерій Кондратюк, новий очільник Нацбанку Кирило Шевченко, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, віце-прем’єр-міністр України – міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський.

Зі складу РНБО виведені ексголова Служби зовнішньої розвідки Валерій Євдокимов, колишній віцепрем’єр-міністр Вадим Пристайко та колишній голова НБУ Яків Смолій.

Зеленський провів закриту нараду з розвідкою через ситуацію в Білорусі

Президент України Володимир Зеленський провів закриту нараду з керівниками розвідувальних органів України, очільниками силових структур, а також головами низки обласних державних адміністрацій у зв’язку з різким загостренням ситуації в Білорусі, повідомив Офіс президента.

Зеленський вважає, що події в Білорусі можуть суттєво вплинути на Україну.

«Була проведена оцінка всіх можливих сценаріїв подальшого розвитку сьогоднішнього внутрішньополітичного загострення в сусідній країні, включно з різними типами ескалації з огляду на так звані гібридні типи світових конфліктів», – інформує Офіс президента.

Згідно з повідомленням, учасники наради проаналізували ризики безпосередньо для України, які виникають у зв’язку з тим чи іншим розвитком ситуації.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.

 

Уряд виділив 8,4 млн грн на допомогу Лівану

Кабінет міністрів України розпорядився виділити з резервного фонду державного бюджету 8,4 мільйона гривень Міністерству внутрішніх справ для надання гуманітарної допомоги постраждалому від вибуху населення в Бейруті.

Як повідомляє пресслужба уряду, відповідний проєкт розпорядження Кабмін ухвалив 17 серпня на позачерговому засіданні на виконання указу президента.

«МВС спільно з Державною службою надзвичайних ситуацій і Національною гвардією мають забезпечити закупівлю, відправлення, доставку та передачу вантажу гуманітарної допомоги у вигляді лікарських засобів, виробів медичного призначення і борошна пшеничного», – йдеться в повідомленні.

 

Масштабний вибух у порту Бейрута стався 4 серпня. Внаслідок трагедії загинули понад 170 людей, більше ніж шість тисяч – поранені, сотні тисяч людей залишилися без житла.

У засобах масової інформації з’явилися дані, що, попередньо, причиною вибуху була недбалість: 2 750 тонн аміачної селітри, яку використовують у добривах та бомбах, протягом шести років зберігали без відповідних заходів безпеки. Втім, президент Лівану Мішель Аун також припустив, що вибух міг бути умисним.

 

 

Вночі спалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми», який належить водію проєкту

Вночі 17 серпня невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру. Про це повідомила головна редакторка програми Наталка Седлецька. 

Це трапилось близько 00:30 17 серпня у Броварах. 

«Співробітнику програми розслідувань «Схеми» спалили авто. Борис Мазур – наш незмінний водій і постійний учасник знімальної групи. Це трапилось під його будинком у Броварах о пів на першу ночі, машина відновленню не підлягає», – зазначила Седлецька. 

Оперативно-слідча група провела огляд місця події.

Седлецька наголосила, що підпал пов’язаний саме з професійною журналістською діяльністю «Схем», «яка комусь дуже не подобається».

«З очевидних думок – десь рік тому Андрій Портнов опублікував усі персональні дані наших водіїв – їхні паспорти, номери авто, адреси проживання та погрожував редакції. У Нацполіції є навіть кримінальна справа з цього приводу, яка, втім, не рушить з місця. А у минулу п’ятницю Портнов вкотре опублікував ось таке: «маргинальное Радио Свобода – продолжаю комплекс учебно-воспитательных мер», – написала Седлецька.

Водночас, за її словами, «навряд чи доводиться обмежуватись лише цією версією».

«Цю машину дуже добре знають у широкому колі фігурантів наших матеріалів. Цей автомобіль по суті був нашим робочим інструментом, за допомогою якого ми зняли велику кількість журналістських розслідувань», – заявила головна редакторка «Схем».

 

«Був хлопок, що дає підстави стверджувати, що відбувся саме підпал, – розповів адвокат Володимир Щиголь, який виїхав на місце. – В подальшому, коли проводився огляд, було з’ясовано, що найбільш вірогідно підпал відбувся з лівої частини з боку переднього колеса». 

За словами захисника, криміналісти взяли зразки речовини, за допомогою якої, ймовірно, був підпалений автомобіль співробітника «Схем». 

 

«Хімічні зразки, які були відібрані за місцем вчинення злочину, будуть відправлені на експертизу і буде встановлено, за допомогою якої речовини було здійснено підпал. А далі слідство буде встановлювати походження речовини і так далі», – пояснив Щиголь.

І додав: «Враховуючи те, що ця машина постійно використовувалась у професійній журналістській діяльності, очевидно має місце, окрім самого знищення майна – ще й перешкоджання журналістській діяльності, що є теж кримінальним злочином. У слідчого тепер є 24 години, щоб визначити кваліфікацію, внести відомості до ЄРДР і правильно скерувати розслідування».

 

Раніше знімальна група «Схем» неодноразово зазнавала перешкоджань своїй професійній діяльності. 

У листопаді 2019 року колишній народний депутат та ексзаступник голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрій Портнов оприлюднив персональні дані члена знімальної групи програми «Схеми: корупція в деталях» Бориса Мазура, а саме його повні паспортні дані та домашню адресу, номери авто, а також дані, які свідчать про стеження за його місцем проживання.

Згодом Андрій Портнов пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя і ненав’язливим супроводом у темний час доби». Він також не виключив можливого стеження за членами редакції «Схем». 

 

Тоді Національна поліція України зареєструвала кримінальне провадження за двома статтями Кримінального кодексу України – «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» і «погроза або насильство щодо журналіста». Кримінальне провадження і досі на стадії досудового розслідування. 

8 серпня 2020 року журналіст програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» Михайло Ткач повідомив, що виявив у себе вдома ознаки пристрою прослуховування. Поліція розпочала два кримінальних провадження: одне за статтею про порушення недоторканності приватного життя журналіста, друге – щодо незаконного обігу й використання прихованих записувальних пристроїв, але так і не провела огляд приміщення за допомогою спеціального обладнання, яке здатне виявити наявність пристроїв для прослуховування. 

У жовтні 2015 року під час зйомок сюжету про дорогі автомобілі працівників СБУ, що не відповідають їхнім офіційним доходам, на знімальну групу «Схем» у складі Михайла Ткача й Кирила Лазаревича скоїли напад співробітники СБУ. Під час затримання, як свідчать записи відеокамер, вони застосували силу до знімальної групи, відібрали і пошкодили техніку. 

У вересні 2017 року співробітники Державного управління охорони скоїли напад на знімальну групу «Схем» біля одного з ресторанних комплексів під Києвом, де, за інформацією журналістів, святкували весілля сина тодішнього генпрокурора Юрія Луценка Олександра. У момент, коли закриту вечірку мав залишити на той час президент України Петро Порошенко, працівники УДО напали на знімальну групу програми, в результаті чого оператор Борис Троценко зазнав струсу мозку та пошкодження руки.

У листопаді 2017 року на знімальну групу «Схем» напали охоронці Віктора Медведчука, коли журналісти проводили зйомки біля аеропорту «Київ» (Жуляни), фіксуючи прямі перельоти Медведчука до Росії. У грудні того ж року одному з нападників оголосили підозру. Судовий розгляд справи по суті триває і досі.

27 серпня 2018 року Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головної редакторки «Схем» Наталки Седлецької. У жовтні 2018 року ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних телефонів авторки та ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької. У липні 2019 року ЄСПЛ завершив розгляд у справі Наталки Седлецької проти ГПУ і перейшов до стадії винесення рішення. За словами адвоката Седлецької Сергія Зайця, цей етап може тривати протягом року або півтора.

22 лютого 2019 року журналіст програми «Схеми» Михайло Ткач подав заяву в Національну поліцію через систематичне стеження охороною олігарха Ріната Ахметова за ним і знімальною групою, яке тривало протягом пів року. 

6 березня 2019 року під час зйомок у селищі Чабани у Київській області на знімальну групу програми «Схеми» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру.

Пізніше у головному управлінні Національної поліції в Київській області повідомили, що відкрили провадження за даним фактом – за ст. 171 ККУ (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України. 

 

 

Мендель про підпал авто «Схем»: ситуація цілковито неприпустима

Прессекретар президента України Володимира Зеленського Юлія Мендель прокоментувала підпал автомобіля програми журналістських розслідувань Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший).

«Журналістські розслідування – це завжди небезпечна робота. Але ситуація, що склалася зі «Схемами», – цілковито неприпустима. Вочевидь, за роки діяльності у програми з’явилися вороги, щодо яких були зняті розслідування. За фактом підпалу відкрито кримінальне провадження, проводяться слідчі дії. Рада, що ніхто не постраждав – це головне. Чинне законодавство передбачає захист учасників кримінального процесу, серед іншого – потерпілих. Україна має зробити все, щоб захищати свободу слова, яка є запорукою демократичної держави», – написала вона у фейсбуці.

Вночі 17 серпня невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру. 

Це трапилось близько 00:30 17 серпня у Броварах.

Головна редакторка програми Наталка Седлецька наголосила, що підпал пов’язаний саме з професійною журналістською діяльністю «Схем», «яка комусь дуже не подобається».

Офіс Зеленського – владі Білорусі: посиланням на сусідню державу не можна заглушити голос протестів

Посиланням на сусідню державу «не можна заглушити голос багатотисячних протестів», заявив Офіс президента України Володимира Зеленського у зверненні до влади Білорусі.

На думку ОП, сьогодні в Мінську «практично офіційно прозвучало, що нібито керівництво України «наказує» провести нові вибори в Білорусі».

«Це не просто відверта неправда. Це свідоме нагнітання. Свідома провокативна поведінка. Для чого? Чи навіть не так: до чого тут Україна, якщо події стосуються суто Білорусі та внутрішньої недовіри?» – заявили в Офісі президента.

Україна «точно поважає і географічні, й політичні кордони кожної нації та не втручається у вирішення питань про вибори або чиюсь перемогу на них».

«Безсумнівно, посиланням на ту чи іншу сусідню державу не можна заглушити голос багатотисячних протестів своїх же співгромадян. Якщо довіри немає, – а світ бачить, що довіри й близько немає – то цей дефіцит несправедливими звинуваченнями на адресу «керівництва іншої країни» не заповнити. Швидше, можна викликати ще більшу недовіру», – додали в ОП.

Офіс Зеленського заявив, що офіційний Мінськ, «безвідповідально звільнивши «вагнерівців», продемонстрував, що «історична близькість наших двох народів та принцип взаємної допомоги сусідів для нього особисто нічого не вартує».

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють про фальсифікацію результатів виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%.

16 серпня Лукашенко попередив протестувальників:«загубите першого президента – будете стояти на колінах, як в Україні».

 

У центрі Києва відбувся марш на підтримку білорусів

У центрі Києва 16 серпня пройшла хода на підтримку учасників антивладних протестів у білорусі. 

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, близько сотні людей із біло-червоними прапорами йшли центром Києва – від Михайлівської площі до посольства Білорусі в Україні, де пройшов мітинг.

 

Серед лозунгів, які звучали від активістів, були: «Живе Білорусь», «Лукашенко, йди», «Відпускай» (йдеться про затриманих у Білорусі людей).

Серед учасників є як громадяни України, так і білоруси, які з різних причин перебувають в Україні. 

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

 

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.

Україна «загалом поділяє» позицію ЄС щодо ситуації в Білорусі – МЗС

Міністерство закордонних справ прокоментувало результати виборів та протести в Білорусі. В заяві від 15 серпня МЗС не зазначає, чи визнає результати президентських виборів, згідно з якими перемогу здобув чинний очільник Білорусі Олександр Лукашенко.

Натомість у відомстві вказують на те, що цим результатам не довіряє білоруська громадськість.

Читайте також: Лідери країн Балтії закликали до перевиборів у Білорусі

«МЗС України констатує, що офіційно оприлюднені результати виборів президента Республіки Білорусь не викликають довіри в білоруському суспільстві. Ми загалом поділяємо позицію, висловлену Європейським Союзом щодо виборів в Білорусі. Україна надзвичайно занепокоєна випадками необґрунтованої жорстокості правоохоронців щодо громадян, які беруть участь у протестах, представників ЗМІ та іноземців», – йдеться в повідомленні дипломатичної установи.

Офіційний Київ закликає білоруську владу «не допустити подальших переслідувань своїх опонентів і тих громадян Білорусі, які вийшли на вулиці міст продемонструвати свою позицію», а також розслідувати насильство проти учасників протестів.

«Україна вважає Білорусь особливо близькою країною і готова докласти усіх зусиль, щоб допомогти їй пройти цей складний етап без ослаблення суверенітету, врегулювати кризу з дотриманням основоположних прав і свобод громадян», – стверджують у МЗС.

Водночас відомство не уточнює, чи стосується його підтримка позиції Євросоюзу також і підтримки санкцій, якщо блок їх запровадить.

14 серпня міністри закордонних справ Європейського союзу ухвалили рішення в принципі про нові санкції проти Білорусі та її керівництва і доручили робочим групам розробити списки тих, хто підпаде під санкції за насильство проти білоруських протестувальників. А кілька лідерів країн ЄС закликали до проведення нових, демократичних виборів в Білорусі під наглядом міжнародних спостерігачів.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Читайте також: «Нам соромно»: білоруси відмовляються від державних нагород та премій, ідуть із держслужби

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Шмигаль: економіка України «почала відновлюватися» в третьому кварталі 2020-го

Економіка України почала відновлюватися в третьому кварталі 2020 року, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 15 серпня.

За словами голови уряду, на економічну ситуацію позитивно впливає збір урожаю, який перенісся з другої чверті року на третю «через погодні умови». Він вказав на прогноз Міністерства економічного розвитку і торгівлі, згідно з яким протягом наступних трьох років ВВП зростатиме на понад 4% щорічно.

Шмигаль також вказав на показники програми кредитування «5-7-9».

«Загальний об’єм позик для малого та середнього бізнесу вже склав 4,2 млрд грн. 75% всіх кредитів для МСБ з лютого було видано саме в межах програми «5-7-9%». Найбільше кредитів видано українським фермерам – 57%, ще 17% – це торгівля і 6% – це промисловість», – стверджує прем’єр-міністр.

За даними Державної служби статистики, реальний ВВП України в другому кварталі змешився на 9,9% порівняно з першим кварталом 2020 року (з урахуванням фактору сезонності) і на 11,4% – порівняно з другим кварталом 2019 року.

 

Активісти запустили український прапор над окупованим Кримом

Активісти з допомогою повітряних кульок запустили український прапор над окупованим Росією Кримом. Про це у фейсбуці повідомив колишній політв’язень Володимир Балух.

«Друзі! Побратими! Україно! Наш прапор вже над Кримом! Емоції неймовірні! Зараз запускатимем повітряну пошту з листівками! Разом ми сила! Україна переможе!» – написав Балух.

25-метровий національний прапор запустили біля пункту пропуску «Чонгар».

«Це скоріш не ідея, а спільний поклик нас, кримців, які змушені були з різних причин покинути територію окупованого нашого півострова. А чому сьогодні? Все дуже просто. У нас 23 числа День державного прапора України і саме напередодні хотілося запустити цей прапор. А сьогодні вітер наш, небо чисте, видно буде здалеку. Люди наші там на окуповані території чекають від нас світлого посилу», – розповів Балух в ефірі «5 каналу».

1 серпня на адмінкордоні анексованого Криму з Херсонською областю десятки байкерів передали херсонським прикордонникам український прапор у рамках щорічного всеукраїнського «Мотопробігу Єдності».

 

 

Зеленський про повернення «вагнерівців» у Росію: «Дай Боже, щоб білоруській владі не довелося отримати ще один палаючий Донбас»

Президент України Володимир Зеленський розкритикував рішення білоруської влади про повернення до Росії затриманих бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера».

«Наслідки цього рішення будуть трагічними. Ми розуміємо, що «вагнерівці» все одно повернуться до свого звичного заняття – розповсюдження війни. Дай Боже, щоб білоруській владі не довелося й на своїй території отримати ще один палаючий, знекровлений Донбас, створити який всі ці «вагнерівці» дуже добре вміють. Бо вони – це ж про експансіонізм і насилля», – мовиться на сторінці Зеленського у фейсбуці.

Раніше секретар РНБО Олексій Данілов зазначив, що віддавши «вагнерівців» Росії, влада Білорусі ухвалила неправове рішення, яке не відповідає духу двосторонніх взаємовідносин, і є не дружнім кроком по відношенню до України

32 із 33 найманців «ПВК Вагнера», затриманих у Мінську наприкінці липня, повернулися до Росії, повідомили 14 серпня російські державні ЗМІ з посиланням на Генпрокуратуру Росії. 33-ій громадянин Росії, який має також білоруське громадянство, залишився на території Білорусі, додали там.

29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Слідчий комітет Білорусі підозрював затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів.

Офіс генерального прокурора України направив до Генеральної прокуратури Білорусі запити про видачу 28 із них – учасників збройного конфлікту на Донбасі.

6 серпня президент Білорусі Олександр Лукашенко доручив запросити до Білорусі генеральних прокурорів України й Росії, щоб розібратися з ситуацією.

Через кілька днів 9 серпня Лукашенко заявив, що генпрокурори України і Росії так і не приїхали, бо «їм наплювати на цих хлопців».

При цьому генпрокурор України Ірина Венедіктова не отримувала офіційного запрошення від білоруської сторони, повідомили напередодні в Офісі генпрокурора на запит Радіо Свобода.

«Без Криму немає України». Заступник глави Меджлісу кримських татар хоче більшої рішучості від влади

Заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров вважає, що українській владі потрібно бути «більш рішучою і наполегливою», як в питаннях обміну утримуваними особами з внесенням до списків ув’язнених у Росії кримських татар, так і загалом у діях і переговорах щодо повернення під контроль українських територій.

Так Умеров прокоментував інформацію щодо нового списку українців, який нібито підготовлений для чергового обміну утримуваними особами.

«Тепер заговорили, в черговий раз, про обмін. Навіть узгоджений список на 100 чоловік є. Цікаво, є там хтось із Криму? А кримські татари є? Чи знову немає?» – написав він у фейсбуці.

Умеров вважає, що проведенням постійних обмінів «перемоги не досягти».

«Без Криму немає України. Без ефективної підтримки в світі Крим не повернути. Україні необхідно бути більш рішучою і наполегливою у відносинах з лідерами провідних країн. До Росії ж, необхідно ставитися як до супротивника у війні і як до країни-агресора. Ніяких контактів, крім питань щодо виведення військ і відновлення територіальної цілісності України. Обміном заручниками перемоги не досягти. «Обмінний фонд» Росія дуже швидко відновлює», – написав він, зазначивши, що живе надією, що територіальна цілісність України відновиться.

Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що зустріч Тристоронньої контактної групи в Мінську відбудеться 18 серпня.

«Одне з головних питань – продовження режиму тиші і питання обміну. Ми до ОБСЄ вже в цьому форматі передали новий список, ОБСЄ підтвердила вже список на обмін, там більше ста людей. Зараз ми чекаємо з тієї сторони, що вони теж нададуть свій погоджений список. Потім ОБСЄ повинна визначитися в нашому форматі, Україна-Росія-ОБСЄ, коли може технічно вже проводитися обмін», – заявив президент, не уточнивши, кого саме має на увазі під «тією стороною».

У Міністерстві закордонних справ України готують стратегію деокупації Криму. Поки цей план існує лише в проєктному, чорновому варіанті, але буде розширений і доповнений за рахунок ініціатив від РНБО, уряду і Офісу президента.

Глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що не бачить Росію у створенні міжнародного майданчика з питання деокупації Криму.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Секретар РНБО: повернення Білоруссю бойовиків «Вагнера» до Росії – не дружній крок по відношенню до України

Секретар РНБО Олексій Данілов напередодні прокоментував рішення влади Білорусі передати Росії затриманих раніше бойовиків приватної військової компанії «Вагнера».

«На жаль, влада Білорусі ухвалила не правове рішення, яке не відповідає духу двосторонніх взаємовідносин, і є не дружнім кроком по відношенню до України», – зазначив він.

Данілов вважає, що це рішення негативно позначиться на українсько-білоруських відносинах, оскільки «Україна зібрала достатньо доказів щодо участі бійців «Вагнер» у збройному конфлікті на Донбасі в складі незаконних збройних формувань Російської Федерації». Запит на їх екстрадицію Офіс генпрокурора надіслав ще 11 серпня. Як зазначається у повідомленні, «всім цим 28 особам, серед яких дев’ять громадян України, було обґрунтовано повідомлено про підозру в участі у терористичній організації (ч. 1 ст. 258-3 КК України)».

«Зі своєї сторони хочемо зазначити, що Україна знайде час і можливість, маючи доказову базу, притягувати всіх винних у скоєнні злочинів на нашій території до кримінальної відповідальності, в якій би далекій країні вони не переховувалися», – наголосив Секретар РНБО України.

32 із 33 найманців «ПВК Вагнера», затриманих у Мінську наприкінці липня, повернулися до Росії, повідомили 14 серпня російські державні ЗМІ з посиланням на Генпрокуратуру Росії. 33-ій громадянин Росії, який має також білоруське громадянство, залишився на території Білорусі, додали там.

29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Слідчий комітет Білорусі підозрював затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів.

Офіс генерального прокурора України направив до Генеральної прокуратури Білорусі запити про видачу 28 із них – учасників збройного конфлікту на Донбасі.

6 серпня президент Білорусі Олександр Лукашенко доручив запросити до Білорусі генеральних прокурорів України й Росії, щоб розібратися з ситуацією.

Через кілька днів 9 серпня Лукашенко заявив, що генпрокурори України і Росії так і не приїхали, бо «їм наплювати на цих хлопців».

При цьому генпрокурор України Ірина Венедіктова не отримувала офіційного запрошення від білоруської сторони, повідомили напередодні в Офісі генпрокурора на запит Радіо Свобода.

СБУ: 235 людей незаконно позбавлені волі в ОРДЛО

235 людей значаться як незаконно позбавлені волі підтримуваними Росією бойовиками угруповань «ДНР» і «ЛНР» станом на 14 серпня, повідомила Служба безпеки України у відповідь на запит Радіо Свобода.

«За даними інформаційного обліку Об’єднаного центру, на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях значаться як незаконно позбавлені волі 235 осіб», – йдеться в повідомленні.

При цьому в СБУ додали, що «питання звільнення громадян України, яких було незаконно позбавлено волі правоохоронними та судовими органами Російської Федерації, виносяться на рівень міжнародних контактів і вирішуються за участю Міністерства закордонних справ України».

 

Напередодні адвокат одного з кримчан, якого в Росії судять за статтею про «державну зраду», Микола Полозов повідомив, що всього в Росії і окупованому Криму утримують 133 українських політв’язнів.

Станом на 30 квітня СБУ повідомляла, що незаконно позбавленими волі на окупованих територіях Донбасу вважалися 241 людей, а на початку року – 184. 

На початку серпня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив про підготовку нового обміну у форматі «100 на 100». Єрмак висловив сподівання, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не навів. 

За його словами, президент України Володимир Зеленський в останній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним ініціював обговорення звільнення 22 кримських татар, яких ув’язнили в анексованому Росією Криму. 

Останній обмін утримуваними особами на Донбасі відбувся 16 квітня. Офіс президента повідомив, що з полону звільнили 20 українців. У контрольованих Росією угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» заявили, що українська сторона передала 14 осіб.

 

 

Генпрокурор підписала подання про відсторонення Павла Вовка та інших суддів ОАСК

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова підписала подання до Вищої ради правосуддя про тимчасове відсторонення з посад голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка та його колег. Це підтвердив сам Вовк у повідомленні у фейсбуці.

 

Кілька засобів інформації, зокрема, «Українська правда», з посиланням на власні джерела, пишуть, що подання до Вищої ради правосуддя Венедіктова підписала 14 серпня.

Крім того, 17 серпня в Офісі генерального прокурора планують надсилати клопотання про дозвіл на затримання і взяття під варту Вовка та інших суддів ОАСК на підпис керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назару Холодницькому.

Сам Вовк у соцмережі повідомив, що «це дуже хороша новина».

«Ми більш ніж будь-хто інший зацікавлені в тому, щоб НАБУ отримало можливість довести всі їхні абсурдні звинувачення. Щоб вони не розповідали ЗМІ про те, що їм хтось заважає і що нас хтось «покриває». У НАБУ дуже хотіли, щоб прокурор підписала подання – прокурор підписала. Це насправді ніяк не вплине на розслідування», – твердить Вовк.

Вранці 12 серпня Вовк заявляв про готовність прийти на допит до Національного антикорупційного бюро України в разі, якщо НАБУ вручить йому «повідомлення про підозру в установленому законом порядку».

Напередодні НАБУ оголосило в розшук Вовка і ще кількох суддів ОАСК, яких підозрює в намірі захопити державну владу. У НАБУ заявили, що вдалися до такого кроку, бо підозрювані не прибували на допити, а місце їх перебування було невідоме.

У відповідь Вовк заявив про тиск на суд і стверджував, що йому ніхто не вручав ані повісток, ані підозр.

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро заявили, що повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

 

У Дніпрі провели акцію на підтримку білоруського народу

У Дніпрі 14 серпня відбулася акція на підтримку білоруського народу. На Європейській площі міста зібралося близько сотні людей із прапорами України та Білорусі.

У руках вони тримали плакати з написами «Живє!», «Накіпела!» тощо.

Частина жінок, за прикладом білоруських протестувальниць, була одягнена в біле й тримала в руках квіти.

За словами одного з організаторів акції Владислава Мельничука, наразі білоруси борються за свою незалежність проти диктатури так само, як українці в 2013–2014 роках, і українці мають їх підтримувати.

«Не один білорус воює за нашу Незалежність. Передусім слід згадати Майдан: Михайло Жизнєвський – один із перших, хто загинув від рук тодішніх ментів. Сябри не раз показували, що вони з нами. Не в одному місті України відбуваються акції підтримки й солідарності з білоруським народом. Разом з Білоруссю вибудовується фронт протистояння Росії», – сказав він.

На знак підтримки білорусів активісти Дніпра підпалили червоні та білі фаєри – за кольорами білоруського державного прапора. Вони скандували «Живє Білорусь!»

Аналогічні акції підтримки білоруського народу 13 серпня відбулися в Києві та Львові, 14 серпня – в Харкові.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурнентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство.

У Харкові відбулася акція солідарності з білоруським народом

У Харкові відбулася акція солідарності з білоруським народом, у якій взяли участь кількасот людей. Люди скандували гасло «Жыве Беларусь» та інші, підтримуючи вимогу протестувальників у Білорусі про чесні вибори.

Днем раніше, 13 серпня, аналогічні акції відбулися в Києві та Львові, також 14 серпня на підтримку білоруського народу виступили активісти в Дніпрі.

 

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурнентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство.

 

Уряд України пропонує переїзд IT-фахівцям із Білорусі

Уряд України пропонує переїзд та працевлаштування білоруським IT-фахівцям, які відчули проблеми в роботі через дії влади Білорусі під час масових протестів у цій країні. Про це 14 серпня заявив віце-прем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

«Ми розуміємо, які на сьогодні є проблеми для креативної та IT-індустрії – погано, нестабільно працює інтернет, нестабільно працює банківська система, і тому сьогодні ми виділили спеціалістів, які працюють 24/7, щоб допомогти переїхати компаніям та спеціалістам в Україну. Ми допоможемо отримати квоти, які нещодавно виділив наш уряд, для того, щоб IT-спеціалісти Білорусі змогли офіційно працевлаштуватися в Україні, відкрити власну справу, і ця процедура спрощує можливість отримати посвідку на проживання в Україні. Не може креативна та IT-індустрія розвиватися, коли в країні є насильство», – сказав Федоров.

Під час масових акцій протесту, які розпочалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, білоруська влада вдалася до масового відключення інтернету. Метою такого відключення було блокування координації дій між протестувальниками. Фактично такі рішення влади спричинили значні проблеми в роботі не лише розвинутого в Білорусі IT-сектора, а й у роботі банківської системи – неможливо було зняти готівку в банкоматах або розрахуватися карткою в магазині.

Від четверга, 13 серпня, блокування інтернету в Білорусі припинилося.

Україна очолила рейтинг прозорості публічних закупівель

Україна посіла перше місце в Рейтингу прозорості публічних закупівель 2019 року за версією Інституту розвитку свободи інформації. На це, зокрема, звернув увагу засновник платформи публічних державних закупівель ProZorro Максим Нефьодов.

Він припустив, що зрости в рейтингу Україні допомогло ухвалення нової редакції закону «Про публічні закупівлі» восени минулого року.

 

За даними рейтингу, Україна набрала 97,05% балів зі 100. На другому місці Молдова (92,81), на третьому – Колумбія (91,77). Грузія, де базується сам Інститут розвитку свободи інформації, посіла четверте місце і отримала 86,14 балів.

Проєкт фінансує Інститут відкритого суспільства Будапешта та нідерландська організація Hivos. У рейтингу оцінюється доступ до інформації про публічні закупівлі.

Читайте також: «Вже досить»: експерти у США вимагають тиску Заходу на Київ через відступ від реформ​

Методологія, як стверджують автори проєкту, дозволяє порівняти законодавства різних країн щодо публічних закупівель та рівень їхньої ефективності та прозорості.

За підсумками 2018 року, Україна посідала друге місце після Молдови.

Зеленський – Нетаньягу: Україна зацікавлена в купівлі ізраїльської вакцини від COVID-19

Президент України Володимир Зеленський заявив про зацікавленість української сторони у закупівлі ізраїльської вакцини проти коронавірусу, яка наразі проходить випробування в Ізраїлі, для своїх громадян. Як повідомляє пресслужба голови держави, Зеленський сказав про це 14 серпня під час телефонної розмови з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу.

«Україна має бути серед друзів Ізраїлю, які першими зможуть долучитися до дослідження та використання вакцини», – сказав Зеленський.

За повідомленням, під час розмови йшлося також про активізацію торговельної співпраці між Україною та Ізраїлем. Біньямін Нетаньягу повідомив, що його уряд найближчим часом має завершити ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Ізраїлем та Україною. Володимир Зеленський «привітав цей довгоочікуваний крок».

Він також повідомив, що Кабінет міністрів України працює над тим, щоб надати святам Песах, Ханука та Рош га-Шана державного статусу.

Зеленський запросив Нетаньягу відвідати Україну з візитом. У відповідь очільник ізраїльського уряду зазначив, що буде радий бачити українського президента з візитом в Ізраїлі, йдеться в повідомленні.

Під час розмови йшлося також про ситуацію на Донбасі. Нетаньягу привітав досягнуті домовленості щодо встановлення всеосяжного режиму припинення вогню.

А Зеленський привітав Нетаньягу «з важливою для регіональної безпеки подією – досягненням домовленостей про нормалізацію відносин між Державою Ізраїль та Об’єднаними Арабськими Еміратами».

У світі триває робота над понад 100 можливими вакцинами від COVID-19 і щонайменше чотири з них перебувають на третій фазі випробувань.

11 серпня президент Володимир Путін заявив, що Росія першою у світі зареєструвала вакцину від COVID-19. Це повідомлення викликало застереження медичних експертів.

Один із затриманих в Білорусі українців заплатить штраф і повернеться додому – МЗС

Україна і Білорусь досягли домовленість про те, що один із затриманих білоруськими правоохоронцями українців сьогодні заплатить штраф та повернеться додому. Про це напередодні, 13 серпня, в ефірі «Громадського радіо» заявив заступник міністра закордонних справ Євген Єнін.

«Ми постійно працюємо із білоруською владою, наші консули постійно на зв’язку із білоруськими колегами. На сьогодні ми мали контакти із міністром закордонних справ Білорусі. Ми на контакті із білоруською владою і на сьогодні досягнули попередньої домовленості, що один із затриманих завтра сплатить штраф і зможе в такий спосіб зняти свої питання з білоруською владою, після чого за сприяння нашої дипломатичної установи будуть вжиті заходи щодо якомога швидкого транзиту в Україну. Я не називаю прізвищ, ми працюємо з усією ситуацією», – зазначив Єнін.

Він додав, що встановлювати місце перебування затриманих, або отримувати дозвіл на їх відвідування дуже складно.

Раніше сьогодні у МЗС заявили, що наразі офіційно відомі особи трьох затриманих у Білорусі громадян України: це Костянтин Рєуцький, Євген Васильєв та Оксана Альошина.

Посольство України на доручення голови МЗС Дмитра Кулеби направило дві ноти до Міністерства закордонних справ Білорусі із запитом на інформацію про всіх затриманих в ході протестів громадян України та місце їхнього перебування.​

Протести в Білорусі тривають з 9 серпня. Влада жорстко розганяє демонстрантів, застосовуючи кийки, водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За весь цей час затримано близько семи тисяч людей, точна кількість постраждалих невідома.

Голова МЗС Німеччини приїде в Україну на День Незалежності

Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас прийняв запрошення відвідати Україну на День Незалежності, повідомила 13 серпня пресслужба МЗС України.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив вдячність німецькому колезі за готовність уряду ФРН надати Україні 18 апаратів штучної вентиляції легень.

Співрозмовники обговорили ситуацію на Донбасі. Кулеба поінформував Мааса про режим повного та всеосяжного припинення вогню.

Сторони погодилися, що зустріч чотирьох міністрів «нормандського формату» необхідна в найближчі місяці. 

Кулеба та Маас обмінялися думками щодо ситуації в Білорусі. Голова МЗС України поінформував німецького колегу про затримання білоруською владою двох українських правозахисників громадської організації «Восток SOS» Євгена Васильєва та Костянтина Рєуцького.

Група Ярославського претендує на понад 25% акцій «Мотор Січі» та закликає АМКУ не перешкоджати інвестиціям

Група компаній DCH, яка належить великому українському бізнесмену з Харкова Олександру Ярославському, претендує на більш ніж 25% акцій підприємства «Мотор Січ», про що вона домовилася зі своїм китайським партнером, компанією Skyrizon. Про це пресслужба DCH 13 серпня заявила в коментарі Радіо Свобода.

На початку серпня китайський покупець акцій «Мотор Січі», компанія Skyrizon, та українська група компаній DCH зробили синхронні заяви про те, що стали партнерами в питанні розвитку та концентрації акцій «Мотор Січі», головного українського виробника авіадвигунів та деталей до них.

«Основна умова (співпраці з китайським інвестором – ред.) – спільна робота з розвитку ПАТ «Мотор Січ», в межах якої DCН реалізує свої економічні інтереси, включаючи зміцнення глобальних конкурентних позицій української економіки», – зауважує пресслужба групи компаній Олександра Ярославського у коментарі Радіо Свобода.

Окрім того, в DCH закликають Антимонопольний комітет України зняти арешт з акцій «Мотор Січі», які купив китайський інвестор 3 роки тому.

«Ми сподіваємося, що це відбудеться якнайшвидше, враховуючи, що арешти було накладено з численними процесуальними порушеннями. Китайським інвесторам компанії «Мотор Січ» про це добре відомо, тому збереження арештів є хибним кроком, який веде Україну в якості відповідача до міжнародних інституцій судового захисту прав інвесторів», –говорять у групі компаній Ярославського, відповідаючи Радіо Свобода.

Раніше експерти, опитані Радіо Свобода, вказували на ризик перенесення українського виробництва авіадивгунів до Китаю, а також попереджали про можливе погіршення взаємин України та США через продаж цього активу китайцям.

У групі DCH ризик згортання виробництва в Україні спростовують.

«В межах домовленості з китайськими партнерами DCH виступає гарантом збереження в Україні виробничих потужностей, технологій і робочих місць компанії «Мотор Січ». На території КНР вже існує спільне підприємство за участю «Мотор Січ». Тому перенесення чи дублювання виробництва не передбачається, йдеться про розвиток і модернізацію всієї виробничої системи «Мотор Січ» і просування її продукції на цільових ринках», – відповіла група компаній DCH Радіо Свобода.

ПАТ «Мотор Січ» – один із найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки, а також промислових газотурбінних установок. Компанія постачає продукцію більш ніж у 100 країн світу. Коли стало відомо про продаж більш ніж половини акцій компанії китайським інвесторам, це викликало занепокоєння США, на тлі погіршення американсько-китайських відносин.

Акції підприємства «Мотор Січ», продані китайським інвесторам, перебувають під арештом із квітня 2018 року за клопотанням слідчого СБУ з метою збереження речових доказів у порушеній у липні 2017 року кримінальній справі. До цього китайські інвестори мали домовленість про спільну концентрацію акцій компанії з державним концерном «Укроборонпром»: він мав отримати близько 25% акцій, китайський інвестор – сконцентрувати понад 50%. Наразі українська та китайська сторони називають ту угоду неактуальною.

Між тим, 4 серпня 2020 року китайська компанія Skyrizon відкликала з Антимонопольного комітету заявку на концентрацію активів, яку вона раніше подавала разом із ДК «Укроборонпром». Того ж дня китайська Skyrizon і українська DCH домовилися про співпрацю і подали нову спільну заявку про намір сконцентрувати активи «Мотор Січі» до Антимонопольного комітету України.

Білорусь офіційно не запрошувала Венедіктову до Мінська для обговорення видачі «вагнерівців» – ОГП

Білоруська сторона поки що не надсилала офіційного запрошення генеральному прокуророві України Ірині Венедіктовій для відвідання Мінська, щоб обговорити питання видачі затриманих там бойовиків, які брали участь у боях проти української армії на Донбасі, повідомили Радіо Свобода в Офісі генпрокурора.

«Повідомляємо, що на даний час від білоруської сторони не надходило офіційне запрошення генеральному прокурору Ірині Венедіктовій щодо відвідання Білорусі з метою обговорення питання щодо видачі осіб, які брали активну участь в бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР», – повідомили в Офісі генпрокурора на запит Радіо Свобода.

6 серпня президент Білорусі Олександр Лукашенко доручив запросити до Білорусі генеральних прокурорів України й Росії.

 

«Щоб зняти ці балачки з приводу так званих 33 богатирів, я попрошу генерального прокурора… Усі ж стурбовані цією проблемою, серйозна проблема. Покладіть втрьох перед собою міжнародні договори і угоди з Російською Федерацією і Україною і які ми підписали в багатосторонньому плані (ми ж зобов’язання взяли на себе і в цій ситуації теж), наші закони», – сказав Лукашенко.

Він сказав, що Слідчий комітет та Комітет державної безпеки можуть доповісти генеральним прокурорам про ситуацію із затриманими бойовиками.

Через кілька днів 9 серпня Лукашенко заявив, що генпрокурори України і Росії так і не приїхали, бо «їм наплювати на цих хлопців».

 

29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Слідчий комітет Білорусі підозрює затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів.

Офіс генерального прокурора України направив до Генеральної прокуратури Білорусі запити про видачу 28 із них – учасників збройного конфлікту на Донбасі.

 

Акцію на підтримку протестів у Білорусі провели біля білоруського посольства в Києві

Сотні людей зібралися 13 серпня під стінами посольства Білорусі в Києві на знак підтримки мирних протестувальників у Мінську й інших білоруських містах, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. 

Організатором акції виступила правозахисна організація Amnesty international. 

Люди принесли із собою плакати, білоруську символіку та муляж поліцейських щитів. 

 

Активісти запалили димову піротехніку (біло-червоно-білий дим), скандуючи «Живе Білорусь» і закликали припинити міліцейське насильство проти протестувальників у Білорусі.

 

Крім того, на акції були присутні народні депутати від партії «Голос». Зокрема, Інна Совсун заявила, що її політична сила почала процес реєстрації проєкту постанови Верховної Ради про невизнання виборів у Білорусі і буде вимагати скликання позачергового засідання парламенту з цього приводу.

На даний час у Верховній Раді немає зареєстрованих проєктів постанов щодо ситуації в Білорусі.

 

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурнентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство.

 

Зеленський назвав дату зустрічі ТКГ в Мінську та прокоментував ситуацію в Білорусі

Зустріч Тристоронньої контактної групи в Мінську відбудеться 18 серпня, повідомив президент України Володимир Зеленський. Про це він розповів, виступаючи перед журналістами в Борисполі.

«Зустріч буде вже в новому форматі під головуванням Леоніда Макаровича Кравчука. Одне з головних питань – продовження режиму тиші і питання обміну. Ми до ОБСЄ вже в цьому форматі передали новий список, ОБСЄ підтвердила вже список на обмін, там більше ста людей. Зараз ми чекаємо з тієї сторони, що вони теж нададуть свій погоджений список. Потім ОБСЄ повинна визначитися в нашому форматі, Україна-Росія-ОБСЄ, коли може технічно вже проводитися обмін», – заявив президент, не уточнивши, кого саме має на увазі під «тією стороною».

Окрім обміну, за його словами, ТКГ планує обговорити питання розмінування та безпеки. Він додав, що поки не знає, чи вплинуть на засідання групи протести проти результатів виборів у Білорусі.

 

Зеленський повторив заяву міністра закордонних справ Дмитра Кулеби про трьох громадян України, яких затримали в Мінську. Він зазначив, що зараз українська сторона веде переговори, добиваючись повернення затриманих, і порадив українцям утриматися від поїздок до Білорусі.

«Зараз ведуться перемови, ми наполегливо хочемо, щоб нам повернули наших громадян в Україну. Через ту складну ситуацію – складну, я дуже хочу, вірю в це, ми з вами проходили в Україні такі ситуації, хочеться, щоб не було смертей і постраждалих, щоб влада знаходила діалог зі своїм, саме своїм суспільством. Але поки що те, що ми з вами бачимо – що там складна, нестабільна, серйозна ситуація. Я б зараз радив українцям через ті випадки, що наші люди були затримані там, утриматися від поїздок до Білорусі, поки не встановиться більш безпечна ситуація», – зазначив президент.

Читайте також: У Мінську жінки знову стали у «ланцюг солідарності» проти насильства​

Він додав, що, окрім посольства, Київ має «окремих представників, яким надали можливість окремого спілкування» в переговорах щодо повернення українських громадян.

Зранку 12 серпня в Міністерстві закордонних справ України повідомляли, що вже на той час у Білорусі затримали дев’ять українців і побили українського фотокореспондента.

За останні кілька днів у Білорусі, де тривають масові протести проти президента Олександра Лукашенка, силовики затримали чи й побили ще кількох іноземних журналістів. Декого з них уже звільнили.