Шмигаль вважає критику карантину з боку представників місцевої влади «політичною»

Більшість українців розуміє доцільність карантину, натомість мери окремих міст висловлюються проти нього як політики, вважає прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Більшість людей розуміє небезпеку і розуміє, що обмеження мають бути. Питання: які це мають бути обмеження, в яких кількостях, межах і так далі? Ті речі, про які ви говорите, коли двоє мерів висловили незгоду. Вони мають право висловлювати незгоду. Це політичні фігури. Вони проявляють політичну активність на фоні передвиборчого процесу. Але в той же час держава має в руках всі інструменти для того, щоб процес був керований», – сказав Шмигаль.

 

Голова уряду, який раніше очолював Івано-Франківську обласну державну адміністрацію, додав, що більшість мерів міст, на його думку, є «дуже відповідальними людьми».

«Заяви мерів є, на мою думку, політичними. Загалом з мерами у нас є діалог, конструктивна співпраця. Ми не один селектор разом провели, з багатьма мерами співпрацюємо. Моя історія і на посаді прем’єр-міністра почалася з регіонів. І я розумію і відповідальність мерів, їхню психологію і підходи їхні до роботи», – стверджує він.

Читайте також: «Червона зона»: про що свідчить «карантинне» протистояння Луцька, Тернополя і центральної влади

Від 1 серпня в Україні почали діяти нові правила адаптивного карантину, за якими регіони країни ділять на чотири зони, відповідно до темпів поширення COVID-19: «зелену», «жовту», «помаранчеву» і «червону».

До «червоної» зони зокрема потрапили Луцьк і Тернопіль. Представники місцевої влади в цих містах висловлювали незгоду з цими рішеннями.

7 серпня статуси цих міст змінилися.

Шмигаль заявляє про «спротив» у реформі будівельної галузі

Уряд «зрушив» у реформі будівельного ринку, але натикається на спротив, сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інетрв’ю Радіо Свобода.

Про цю реформу він згадав у контексті роботи Національної ради реформ, виконком якої очолює Міхеїл Саакашвілі.

«Рада реформ представляє свою роботу, показує свої напрацювання. Ми залучаємося до деяких напрацювань… Ми вже зрушили у реформі будівельного ринку і ліквідації, на мою думку, найбільшого корупційного монстра в будівельному ринку – ДАБІ. Готовий законопроєкт поданий у Верховну Раду. Сподіваюся, що ми докладемо максимум зусиль разом з депутатський корпусом, щоб вже у вересні цей закон був ухвалений, і ми про цей будівельний жах забули», – сказав голова Кабінету міністрів.

Читайте також: Нова Держінспекція містобудування. Чи поменшає корупції в будівельній галузі після реформи?​

При цьому, за словами Шмигаля, реформа просувається повільніше, ніж планувалося, через «доволі великий спротив».

«Корумповані сфери завжди створюють певний спротив. І тому, коли є ідея зробити реформу, то завжди ставиш такі маячки часові так, як тобі це хотілося би зробити, в надії, що суспільство і всі люди будуть докладати до цього максимум зусиль. Всім же ж хочеться отримати якісну виправлену ситуацію, без корупції. Але, на жаль, не всім. Є моменти, коли є спротив на різних рівнях при підготовці документів, при їх просуванні, наприклад, у Верховну Раду, при юридичній експертизі», – зазначив прем’єр-міністр.

При цьому, за словами Шмигаля, до обговорення долучаються і представники будівельного ринку, які можуть внести свої побажання до законопроєкту про реформу.

 

«В 17 законодавчих актах передбачається внесення змін, передбачається персональна відповідальність суб’єктів діяльності на будівельному ринку. Чого не було досі, що давало змогу спричиняти ось такі порушення і породжувало корупцію», – каже він.

В липні 2020 року Кабінет міністрів України заявив про початок роботи нового Реєстру будівельної діяльності в рамках реформи містобудування. Навесні уряд вже повідомляв про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції і створення нових органів, які мають розділити її функції.

У ЄС стурбовані спробами Росії переглянути свою роль у механізмах врегулювання ситуації на Донбасі – посол Едерер

Спроби Росії переглянути свою роль у «нормандському форматі» і Тристоронній контактній групі викликають стурбованість у Євросоюзі, заявив посол ЄС у Росії Маркус Едерер.

«Розвиток ситуації, який спостерігаємо останнім часом, викликає стурбованість. Я б назвав це спробами Росії переглянути свою роль у «нормандському форматі» і Тристоронній контактній групі, а можливо навіть і надати їй нового змісту», – сказав Едерер в інтерв’ю «Інтерфаксу».

Він зазначив, що ознаками таких змін є позиція делегації Росії під час останнього раунду переговорів політичних радників лідерів «нормандської четвірки» в Берліні, а також недавній лист російського представника в цьому форматі Дмитра Козака його німецькому колезі.

Посол ЄС наголосив, що Росія від початку «брала участь у «нормандському форматі» і ТКГ як сторона конфлікту на сході України», що не узгоджується з заявами російської сторони, що бойові дії на Донбасі – це внутрішньоукраїнський конфлікт.

«31 липня речник президента (Росії Володимира Путіна Дмитро) Пєсков зробив заяву, в якій офіційно спростував припущення про можливий вихід Росії з «нормандського формату». Мені здається, ця заява була важливою, своєчасною, і її можна тільки вітати, оскільки будь-які, навіть віддалені, натяки на можливу відмову Росії від своїх зобов’язань у «нормандському форматі» або Тристоронній контактній групі або на вихід Росії з цих форматів можуть негативно позначитися на врегулюванні конфлікту», – додав Едерер.

Наприкінці липня заступник голови Адміністрації президента Росії і московський куратор окремих районів Донецької та Луганської областей Дмитро Козак написав раднику канцлера Німеччини Ангели Меркель листа, в якому запропонував «припинити безглузді переговори радників» голів країн «нормандське четвірки». Замість цього Козак зажадав передати функції радників головам МЗС Росії, України, Франції та Німеччини.

Шмигаль прокоментував перебування Медведчука в окупованому Криму

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль прокоментував перебування одного з лідерів партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука в окупованому Росією Криму.

«Негативно ставлюся. Це надзвичайно неприйнятний крок з боку українського політика, яким він не був би, ким він не був би. Тому ставлюся до цього критично негативно», – сказав голова уряду в інтерв’ю Радіо Свобода (повністю це інтерв’ю читайте на сайті після 18:00).

 

Раніше цього тижня прессекретар депутата Верховної Ради, співголови партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука Олег Бабанін підтвердив кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що він поїхав до анексованого Криму.

Читайте також: «Два Крими» однієї сім’ї: чим володіють на півострові куми Путіна​

Раніше 2 серпня Крим.Реалії повідомили із посиланням на свої джерела, що депутат Верховної Ради України, один з лідерів партії «Опозиційна платформа – За життя», кум президента Росії Володимира Путіна Віктор Медведчук у неділю, 2 серпня, в’їхав до анексованого Криму через пункт пропуску «Каланчак» разом зі своєю дружиною Оксаною Марченко.

За даними Крим.Реалії, родина Медведчука володіє в Криму бізнесом, який з’явився там вже після російської анексії. Дві фірми – «Таврія-інвест» і «Фірма Укрснаб» –​ у селищі Гаспра записані на Оксану Марченко.

Також, згідно з декларацією Медведчука, його дружина має земельну ділянку в Оползневому під Ялтою площею понад п’ять тисяч квадратних метрів, а також будинок із госпбудівлями.

У 2018 році Віктор Медведчук повідомив російському телеканалу «ТВ Центр», що продовжує їздити до анексованого Криму на відпочинок.

Кримська земля з декларації Медведчука входить до переліку територій, якими, згідно з указом президента Росії Володимира Путіна, не можуть володіти «іноземні громадяни». Російська влада зобов’язує власників продати ділянки громадянам Росії або російським компаніям, інакше вони можуть бути викуплені державою.

Крим.Реалії намагалися з’ясувати у Віктора Медведчука, якою в зв’язку з цим буде доля його родинного маєтку на кримському узбережжі. Але він не відповів на інформаційний запит.

Затриманих журналістів планують вислати з Білорусі

Затриманих у Мінсьу журналістів телеканалу «Настоящее время» Ірину Ромалійську, Івана Гребенюка та Юрія Баранюка планують депортувати з Білорусі, повідомляє канал.

Згідно з повідомленням, станом на зараз телефони всіх трьох досі заблоковані.

Про депортацію затриманих також повідомила Білоруська асоціація журналістів із посиланням на Ірину Ромалійську.

Раніше 7 серпня Міністерство закордонних справ України заявило, що консул України в Білорусі очікує на офіційне підтвердження затримання Ромалійської та Гребенюка, які є українськими громадянами. Юрій Баранюк – громадянин Росії.

Консул України очікує на офіційне підтвердження затримання громадян України в Білорусі, заявляє Міністерство закордонних справ.

За заявою, посольство вже зв’язалося з місцевими правоохоронними органами.

«Консул очікує від білоруської сторони на офіційне підтвердження факту затримання та доступу до затриманих громадян для надання первинної консульської допомоги. Справа перебуває на контролі МЗС та Посольства України в Білорусі», – йдеться в повідомленні міністерства.

7 серпня в Мінську затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка.

За попередніми даними, задримання пов’язане зі статусом акредитації трьох журналістів.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар висловила обурення цим затриманням.

«Телеканал «Настоящее время» вчасно запросив акредитацію для своїх журналістів перед президентськими виборами, але вона їм не була надана. Відмова влади вчасно акредитувати наших журналістів – ще один приклад нехтування правами вільної преси та правом громадян Білорусі на інформацію без цензури. Ми обурені затриманням наших журналістів і вимагаємо дотримання владою визнаного в усьому світі права журналістів на виконання своєї професійної діяльності», – заявляє Дейзі Сінделар.

 

Ромалійська припускає, що приводом для депортації з Білорусі став ефір «Настоящего времени»

Одна із затриманих у Мінську журналістів проєкту Радіо Свобода та «Голосу Америки» «Настоящее время» Ірина Ромалійська припустила, що приводом для затримання та депортації її та колег стала їхня журналістська робота в Білорусі. Про це вона написала в себе на фейсбуці.

Ромалійська зазначила, що заборону на в’їзд до Білорусі, про яку раніше повідомляв її колега Іван Гребенюк, отримали всі троє.

«Наскільки я зрозуміла, приводом (для депортації – ред.) став вчорашній ефір «Настоящего времени». Співробітники, які нас допитували, переповідали мені точки, з яких я включалася», – написала вона.

 

За її повідомленням та повідомленням Гребенюка, журналісти вилітають до Одеси.

Як повідомляло «Настоящее время», вчорашній чотиригодинний ефір каналу з зірваного мітингу опозиційної кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановській тільки в соцмережах отримав понад пів мільйона переглядів.

7 серпня в Мінську затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка.

 

За попередніми даними, затримання пов’язане зі статусом акредитації трьох журналістів.

Згодом стало відомо, що затриманих планують депортувати з Білорусі.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар висловила обурення цим затриманням. 

Антимонопольний комітет розглядає чотири справи щодо «Мотор Січі»

На розгляді Антимонопольного комітету наразі перебуває чотири справи про набуття контролю над акціонерним товариством «Мотор Січ», заявляє пресслужба АМКУ 7 серпня.

За повідомленням, комітет зокрема досліджує вплив транзакцій щодо цієї компанії на конкуренцію на ринках, на яких працює «Мотор Січ». 

Крім того, АМКУ розслідує продаж акцій товариства, здійснений без його дозволу.

«Не дивлячись на те, що вчора покупець акцій ПАТ «Мотор Січ» відкликав заяви про надання дозволу на концентрації, АМКУ продовжує здійснювати дослідження питання набуття акцій ПАТ «Мотор Січ» без отримання дозволу АМКУ, розпочате за власною ініціативою. АМКУ в межах повноважень буде проведена оцінка продажу стратегічного підприємства «Мотор Січ» на відповідність конкурентному законодавству», – заявляє комітет.

Читайте також: Пристрасті навколо «Мотор Січі»: китайський інвестор, американський чинник, український олігарх і державна таємниця

За заявою, АМКУ планує вжити «жорстких заходів» в разі виявлення порушень.

Дочірня компанія китайської Beijing Skyrizon і DCH Group українського бізнесмена Олександра Ярославського 4 серпня спільно подали нову заяву в Антимонопольний комітет України (АМКУ) про купівлю акцій підприємства «Мотор Січ», повідомила цього тижня Beijing Xinwei Technology Group Co., Ltd на Шанхайській фондовій біржі. Про це також 5 серпня інформувала DCH Group.

Акції «Мотор Січ» перебувають під арештом із квітня 2018 року за клопотанням слідчого СБУ з метою збереження речових доказів у порушеній у липні 2017 року кримінальній справі.

ПАТ «Мотор Січ» – один із найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки, а також промислових газотурбінних установок. Постачає продукцію більш ніж у 100 країн світу.

 

При Мінреінтеграції створили комісію для забезпечення мовлення на окупованих територіях

Міністерство реінтеграції окупованих територій України заявило 7 серпня про створення Комісії з питань стабільного функціонування національного телебачення і радіомовлення на тимчасово окупованих територіях і прикордонних територіях України.

Комісію очолив віцепрем’єр-міністр України, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков. Основним завданням комісії називають забезпечення взаємодії органів влади в питаннях українського мовлення на Крим і Донбас.

Як заявила секретарка Комісії Юлія Лапутіна, за наявною в міністерстві інформацією, на тимчасово окупованих територіях понад половина громадян взагалі не має доступу до українських телеканалів та інтернет-сайтів.

Читайте також: «Від пів року в одиночній камері можна було збожеволіти» – дружина кримчанина, яка півтора року чекає його з тюрми​

«Тому одним із наших першочергових завдань буде повернення жителів тимчасово окупованих територій до політичного, культурного та суспільного життя України. Держава застосовує всі технології для забезпечення громадян вітчизняним мовленням, втілюючи стратегію інформаційної реінтеграції окупованих територій», – додала Лапутіна.

Комісія є постійно діючим експертним дорадчим органом.

У червні Кримська правозахисна група повідомила, що ситуація з доступом українського FM-радіосигналу в окупованому Росією Криму (на півночі півострова) в червні погіршилася порівняно з попереднім моніторингом у березні.

 

Україна готова забезпечувати людей у Криму водою в разі гуманітарної катастрофи – Шмигаль

Український прем’єр-міністр Денис Шмигаль допускає можливість поставок прісної води з материкової частини України в анексований Крим у разі, як він висловився, гуманітарної катастрофи на півострові. Про це Шмигаль сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.

«У разі необхідності забезпечити людей водою, якщо гуманітарна катастрофа, звичайно, Україна будь-де в Криму чи десь в іншому місці, буде забезпечувати українців водою і всім необхідним, медикаментами, їжею і так далі», – сказав Шмигаль у «Суботньому інтерв’ю».

При цьому він сказав, що Україна не буде постачати воду «окупантам, окупаційним військам, для потреб військових баз».

«Це неможливо», – наголосив Шмигаль.

 

Він також зазначив, що на даний момент технічно неможливо постачати дніпровську воду до Криму.

«Кримський канал перекритий, і вже не одне розслідування журналісти зробили, що неможливо сьогодні поставити воду в Крим по наявній інфраструктурі, необхідно вкладати кошти, ремонтувати цю інфраструктуру», – сказав прем’єр-міністр України.

11 червня на пресконференції в Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль сказав, що питання про відновлення поставок дніпровської води в Крим в українській повістці немає. До цього 5 березня Денис Шмигаль під час ток-шоу «Право на владу» стверджував, що його Кабмін «не перекриє воду для українців в Криму» і заявив, що неподання води «призведе до гуманітарної катастрофи».

 

Пізніше він написав у фейсбуці, що українська влада не може подавати воду в Крим до деокупації півострова, тому що «неможливо з технічних причин поділити воду, яка піде людям і воду, яка піде на військові бази».

Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень. У травні наповнюваність водосховищ Криму знизилася на 7,1 млн кубометрів, визнали в кримському Держкомводогоспі.

Повністю розмову з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться на каналі Радіо Свобода на YouTube 8 серпня.​

Коломойський: усі інвестиції в США були зроблені з власних коштів

Бізнесмен Ігор Коломойський у коментарі Радіо Свобода заявив, що всі його інвестиції в Сполучених Штатах Америки були зроблені з власних коштів.

«Усі інвестиції в США були зроблені з власних коштів, які зберігалися в «Приватбанку» та були отримані у 2007-2008 роках в угоді з Evraz та з доходів інших бізнесів», – розповів Коломойський у листуванні з Радіо Свобода.

Бізнесмен має на увазі продаж частини своїх металургійних активів російській компанії Evraz. За даними ЗМІ, тоді він отримав мільярд доларів та 9,72% акцій Evraz.

Коломойський також заперечив звинувачення на свою адресу з боку уряду США.

6 серпня Міністерство юстиції США подало цивільну скаргу з вимогою конфіскувати майно в Техасі та Кентуккі, яке належить підконтрольній бізнесмену компанії. Американський уряд звинувачує Коломойського та Боголюбова у викраденні «мільярдів доларів» «Приватбанку» та відмиванні їх на території США.

«Приватбанк» націоналізували в грудні 2016 року. У Національному банку України заявляли, що до націоналізації банку завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» дані НБУ.

21 травня 2019 року «Приватбанк» звернувся до Канцелярського суду американського штату Делавер із позовом про відшкодування збитків, яких, як вважає банк, він зазнав у результаті різних протиправних дій. Ці дії, вважає «Приватбанк», вчинені проти нього його колишніми власниками – Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим, їхніми наближеними особами Мордехаєм Корфом, Хаїмом Шошетом та Уріелем Лейбером, а також компаніями, зареєстрованими у США.

Загалом у позові йдеться про «відмивання грошей» протягом майже 10 років загальним обсягом у 470 млрд доларів – тобто, майже 13 річних бюджетів України.

У позовній заяві «Приватбанк» стверджує, що Коломойський та Боголюбов є бенефіціарними власниками або мають контроль у кількох фірмах, зареєстрованих у США. І ці компанії, йдеться в позові, брали участь у відмиванні грошей, які виводились із «Приватбанку».

Загалом йдеться про десятки активів: феросплавні та металургійні заводи, комерційну нерухомість та готелі.

4 серпня 2020 року Федеральне бюро розслідувань повідомило Радіо Свобода, що проводить обшуки в офісах компанії Optima в американських містах Клівленд і Маямі.

США намагаються конфіскувати майно Коломойського у справі «Приватбанку»

Сполучені Штати Америки намагаються конфіскувати майно українського бізнесмена Ігоря Коломойського.

6 серпня Міністерство юстиції США подало цивільну скаргу з вимогою конфіскації майна в Техасі та Кентуккі, яке належить підконтрольній Коломойському компанії.

 

У скарзі Коломойського та його українського партнера Геннадія Боголюбова звинувачують у викраденні «мільярдів доларів» їхнього колишнього банку «Приватбанку» шляхом фіктивних кредитів та відмивання грошей на території Сполучених Штатів за допомогою двох американських партнерів.

Українці разом з американцями Уріелем Лейбером та Мордехаєм Корфом витрачали гроші на купівлю американської комерційної нерухомості та заводів з виробництва сталі та сплавів. Федеральне бюро розслідувань зазначає, що кредити рідко поверталися банку.

«Коли було потрібно платити за позику, інші позики були використані, щоб погасити старі позики чи у деяких випадках гроші повертали з інвестицій за незаконно присвоєні кошти», – заявили у ФБР.

Адвокат Коломойського Майкл Салліван в електронному листуванні з виданням Washington Post розповів, що бізнесмен «категорично відкидає звинувачення та скарги, які подало Міністерство юстиції».

«Приватбанк» націоналізували в грудні 2016 року. У Національному банку України заявляли, що до націоналізації банку завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» дані НБУ.

21 травня 2019 року «Приватбанк» звернувся до Канцелярського суду американського штату Делавер із позовом про відшкодування збитків, яких, як вважає банк, він зазнав у результаті різних протиправних дій. Ці дії, вважає «Приватбанк», вчинені проти нього його колишніми власниками – Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим, їхніми наближеними особами Мордехаєм Корфом, Хаїмом Шошетом та Уріелем Лейбером, а також компаніями, зареєстрованими у США. Загалом у позові йдеться про «відмивання грошей» протягом майже 10 років загальним обсягом у 470 млрд доларів – тобто, майже 13 річних бюджетів України.

У позовній заяві «Приватбанк» стверджує, що Коломойський та Боголюбов є бенефіціарними власниками або мають контроль у кількох фірмах, зареєстрованих у США. І ці компанії, йдеться в позові, брали участь у відмиванні грошей, які виводились із «Приватбанку».

 Загалом йдеться про десятки активів: феросплавні та металургійні заводи, комерційна нерухомість та готелі. Наприклад, завдяки грошам з «Приватбанку» одна із компаній, Optima Ventures, стала найбільшим власником комерційної нерухомості в американському місті Клівленд. Найбільше майна у Коломойського та Боголюбова «Приватбанк» виявив у штатах Огайо, Іллінойс і Техас.

4 серпня 2020 року Федеральне бюро розслідувань проводить обшуки в офісах компанії Optima в американських містах Клівленд і Маямі.

Лукашенко розповів, за яких умов Білорусь видасть «вагнерівців» Україні

Білорусь видасть Україні затриманих бойовиків російської так званої «приватної військової компанії Вагнера», якщо Київ доведе їхню причетність до злочинів на Донбасі. Про це президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив в інтерв’ю Дмитру Гордону, яке вийшло в ефір 6 серпня на його YouTube-каналі.

«Навіть такого питання ніколи у мене не стояло. І стояти, думаю, не буде. У нас є міжнародні угоди з Росією та Україною. Суть полягає в тому, що генеральний прокурор України, генеральний прокурор Білорусі, Росії, правоохоронні системи в контакті… Ніхто нікого не видає, поки не встановлять провини», – сказав Лукашенко.

Він наголосив, що країна, яка робить запит на екстрадицію підозрюваних, «має довести провину цих людей: що цей вбив цього, що стріляли і так далі, і таке інше».

 

Україна звернулася до Білорусі з запитом про арешт і видачу 28 із 33 затриманих там підозрюваних бойовиків приватної російської військової компанії «Вагнера», які, за даними Києва, брали участь у бойових діях на сході України у складі російських гібридних сил. Про це 31 липня повідомили в Офісі генерального прокурора України.

29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії». Слідчий комітет Білорусі підозрює затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів. Президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав усе це «надзвичайною подією», зібрав Раду безпеки країни і звинуватив Росію у «брудних намірах». Секретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков 30 липня повідомив, що на території країни триває пошук іще близько 200 бойовиків. Росія такі версії білоруської сторони заперечує.

Усі затримані мали російські паспорти. Дехто з них, вихідці з України, головно з Донецької і Луганської областей, також є українськими громадянами (раніше називали сім прізвищ, нині в ОГП заявили про дев’ятьох). Центр «Миротворець», який, зокрема, документує дані про учасників російських незаконних збройних формувань на українському Донбасі, раніше реєстрував 24 із затриманих нині в Білорусі як учасників таких формувань у різні часи (нині в ОГП говорять, що таких серед затриманих 28).

«Північний потік-2»: сенатори США погрожують санкціями німецькій компанії

Троє сенаторів США – Тед Круз, Том Коттон і Рон Джонсон – у листі керівництву німецької компанії Fährhafen Sassnitz попередили про можливість застосування санкцій у  випадку, якщо вона продовжить надавати матеріально-технічну допомогу проєкту «Північний потік-2». Лист, відправлений 5 серпня, цитує німецьке видання Handelsblatt.

Компанія Fährhafen Sassnitz керує портом Мукран. Там зберігаються труби, необхідні для завершення прокладання дном Балтійського моря російського газопроводу. Також цим портом імовірно користуватимуться судна, які братимуть участь у будівництві.

«Якщо ви продовжите надавати товари, послуги і підтримку проєкту «Північний потік-2», ви зруйнуєте майбутнє фінансове становище своєї компанії», – мовиться у листі. Сенатори стверджують, що як тільки судна «Академік Черський» і «Фортуна», які перебувають у порту, почнуть прокладати труби дном моря, німецька компанія потрапить під санкції США.

Минулого року Круз відправляв схожого листа керівництву швейцарської компанії Allseas, судна якої займалися укладанням труб. Це сталосяс після того, як США ухвалили законопроєкт, який передбачає санкції проти власників трубоукладачів. Allseas тоді вийшов з проєкту, відтоді спорудження газопроводу так і не відновилося.

 

Нові санкції проти компаній, які допомагають реалізації «Північного потоку-2», зараз розглядають у Конгресі США. Формально вони ще не вступили в силу, проте держсекретар Майк Помпео раніше дав зрозуміти, що США можуть накласти необхідні санкції, скориставшись вже наявними законами.

Сполучені Штати виступають проти завершення проєкту «Північний потік-2», – трубопроводу з Росії до Німеччини – заявляючи, що він загрожує енергетичній безпеці Європи, роблячи її залежною від Росії. У Німеччині з таким трактуванням не згодні, Берлін неодноразово заявляв, що не приймає екстериторіальних санкцій.

Коли відновлять спорудження газопроводу – наразі неясно. У четвер стало відомо, що російська компанія «Межрегионтрубопроводстрой» (МРТС) не має наміру надавати баржу «Фортуна» для добудови газопроводу. При цьому МРТС не є власником судна, а орендує його.

 

Створення міжнародного майданчика щодо окупованого Криму посилить роботу з цього питання – Джеппар

Створення міжнародного майданчика з обговорення питання окупації Криму Росією посилить його актуальність для світової спільноти. Про це заявила перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джеппар під час зустрічі з послом Великобританії Меліндой Сіммонс.

Як повідомили у МЗС України, Джеппар детально ознайомила співрозмовницю із системними порушеннями Росією міжнародного права на тимчасово окупованому півострові та наголосила на важливості створення спеціалізованого міжнародного формату, «Кримської платформи», покликаного систематизувати координацію міжнародних заходів на вищому та інших політичних рівнях.

«Ініціатива має посилити актуальність кримського питання для міжнародної спільноти», – наголосила перша заступниця міністра.

У свою чергу Сіммонс запевнила у незмінності позиції Лондону, яка полягає у необхідності повернення Росією Криму та висловила готовність і надалі спільно діяти разом з Україною у цьому напрямі.

Читайте також: Деокупація Криму неминуча, незважаючи на зміни Конституції Росії – глава МЗС України​

У Міністерстві закордонних справ України готують стратегію деокупації Криму. Поки цей план існує лише в проєктному, чорновому варіанті, але буде розширений і доповнений за рахунок ініціатив від РНБО, уряду і Офісу президента.

Глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що не бачить Росію у створенні міжнародного майданчика з питання деокупації Криму.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 

«Слуга народу» почала передвиборчу кампанію з гаслом «Україна – це ти»

Партія «Слуга народу» розпочала передвиборчу кампанію на місцевих виборах із гаслом «Україна – це ти», повідомила заступниця голови фракції політсили в парламенті Євгенія Кравчук.

«І вперше за 29 років незалежності це не просто красиві слова. «Слуга народу» завершила процес децентралізації і відтепер питання розвитку громад, міських чи сільських – вирішуватимуться не в Києві, а на місці. Тобто українці зможуть обрати на місцевих виборах реальну владу, яка матиме гроші і повноваження зробити життя в містах і селах кращим», – написала Кравчук у фейсбуці 6 серпня.

 

15 липня Верховна Рада призначила місцеві вибори на 25 жовтня 2020 року.

Документ передбачає, що вибори в анексованому Криму і на окупованих територіях Донбасу «не призначаються і не проводяться».

 

Гордон: Лукашенко заявив, що дасть «зелене світло» для передачі «вагнерівців» Україні та Росії

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що дасть «зелене світло» для передачі затриманих бойовиків Україні та Росії, повідомив журналіст Дмитро Гордон в коментарі Білоруській службі Радіо Свобода. 5 серпня Гордон записав з білоруським президентом інтерв’ю.

«Він сказав, що Зеленський просив його передати Україні тих, хто брав участь у боях на Донбасі проти України, і українців у тому числі. Він сказав, що буде дане «зелене світло» прокуратурі та іншим правоохоронним органам Білорусі, які відповідно до білоруських законів зроблять все необхідне для того, щоб винних передати і Росії, і Україні», – заявив Гордон.

29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Слідчий комітет Білорусі підозрює затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко раніше назвав усе це «надзвичайною подією» і звинуватив Росію у «брудних намірах».

5 серпня президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови попросив Лукашенка про екстрадицію затриманих у Білорусі учасників воєнних дій на Донбасі.

«Голос» має трьох претендентів на участь у виборах мера Києва – Рудик

«Голос» має трьох претендентів на участь у виборах мера Києва, повідомила голова партії «Голос» Кіра Рудик в інтерв’ю «Українській правді».

Водночас вона відмовилася називати імена претендентів, «бо це ж внутрішня історія, вона ж іще кипить».

У відповідь на питання, як будуть обирати кандидата, Рудик відповіла: «Ми говоримо багато про те, що буде краще. Є соціологія, є фактор впізнаваності. Є ще імідж партії і є ще гроші, які треба витратити на кампанію. Від цього буде залежати».

Журналісти зазначили, що існують чутки, що на вибори мера Києва від «Голосу» піде ведучий Сергій Притула.

«У нас 11 серпня буде з’їзд, на ньому ви побачите всіх кандидатів», – відповіла Рудик.

15 липня Верховна Рада призначила місцеві вибори на 25 жовтня 2020 року.
Згідно з опитуванням групи «Рейтинг» за Притулу на виборах мера Києва готові проголосувати 11,6% жителів столиці. Він поступається за своїм рейтингом лише чинному меру Віталію Кличку (41,7%).

Силовики не хотіли брати відповідальність за Луцьк, тому її взяв Зеленський – радник голови ОП

Президент Володимир Зеленський виконав вимоги чоловіка, що захопив 21 липня заручників у Луцьку, тому що «силові структури не готові були брати відповідальність». Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів антикризовий радник голови ОП Михайло Подоляк. 

«У цій ситуації я просто запитую: а яке інше рішення було? Ніхто не хотів брати відповідальність. Жоден генерал багатозірковий не хотів сказати: «Я ухвалю рішення». Для мене очевидно, що силові структури не готові були брати відповідальність. Тому президент її взяв. І це – дуже сильний хід з його особистої точки зору», – наголошує Подоляк.

При цьому він підкреслює, що на такий крок президент Володимир Зеленський наважився сам. 

«Це було повністю і особисто його рішення. Що, до речі, досить дивовижно. Він оцінив всі ризики, сам закрився, сам подумав і сам ухвалив рішення. Для нього було принципово вийти з цієї ситуації з мінімальними чи із відсутніми втратами. Принципово. Президент як особистість зробив дуже сильний крок», – зазначає радник голови ОП.

При цьому він вважає, що на відміну від Зеленського (на рейтинг якого ця історія не мала впливу), для держави це – «погана історія», бо є одним із прикладів того, що принаймні поки що «в нас президент весь час буде ухвалювати важкі рішення сам».

«Це якраз говорить про інфраструктуру країни, а не про президента. Країна ще раз підтвердила, що в нас досить слабкі державні інститути і що нам треба із цим закінчувати. Ми або отримаємо нормальну (так, компактну державу), але сильну», – говорить Подоляк..

Він пояснив: «компактну в плані того, що в нас держава «роздута» і має багато регуляторних функцій, які дозволяють державі заробляти на цих функціях.

«Тіньовий сектор. Корупційний сектор. Якщо ми це зачистимо з одного боку, а з іншого боку, зробимо так, що якщо держава прийняла правила гри, а їх хтось порушив, ми жорстоко караємо за це, тоді це буде ефективна держава і тут тоді не треба буде президенту самому вирішувати такі кризові ситуації», – говорить Подоляк.

Близько пів на десяту ранку 21 липня, у Луцьку, у центрі міста, на Театральному майдані, озброєний невідомий взяв у заручники пасажирів рейсового автобуса Берестечко-Краснилівка. Нападник сам повідомив поліції про захоплення і заявив, що у нього є автоматична зброя та гранати.

Ввечері президент України Володимир Зеленський виконав одну з вимог зловмисника. Він записав коротке відео, в якому російською мовою закликав дивитися фільм «Земляни». Невдовзі після цього Кривош здався правоохоронцям.

Зеленський змінив начальника Головного управління розвідки

Президент України Володимир Зеленський указом від 5 серпня звільнив з посади начальника Головного управління розвідки Василя Бурбу.

Відповідний указ опублікований на сайті Офісу президента.

Ще одним указом на цю посаду призначено Кирила Буданова.

Бурба був призначений начальником ГУР у 2016 році п’ятим президентом Петром Порошенком.

Число росіян на Донбасі назвав претендент на посаду посла США в Україні

Близько 2300 росіян зараз перебувають на сході України, заявив у комітеті з міжнародних відносин Сенату кандидат на посаду посла США в Україні Кіт Дейтон.

За словами Дейтона, як їх цитує «Голос Америки», Росія передала підтримуваним нею бойовикам «понад 400 танків, 700 одиниць колісної артилерії, гаубиці, безпілотники, артилерію ППО, стрілецьку зброю» та інші види зброї.

Дейтон також заявив, що українським військовим на Донбасі протистоїть «досить потужна сила».

«Їх насправді очолюють та супроводжують російські військові», – заявив Дейтон.

Кандидатуру генерал-лейтенанта у відставці Кіта Дейтона на посаду посла США в Україні запропонував президент Дональд Трамп.

Кіт Дейтон добре обізнаний із ситуацією в Україні і наразі є військовим радником США для України в сфері оборони. З 2010 року очолює аналітичний центр Джорджа Маршалла в Німеччині, а раніше 40 років служив у Сухопутних силах США.

5 серпня кандидатуру Дейтона підтримав Український конгресовий комітет Америки. Колишні посли США в Україні раніше також привітали номінацію Дейтона. Зокрема, експосол Вільям Тейлор назвав Дейтона «військовим професіоналом, який не належить до жодної партії».

У Києві під відкритим небом відкрилася виставка про маловідому історії Криму

У Києві на Контрактовій площі 5 серпня відкрилася виставка «Подорож невідомим Кримом». Вона присвячена життю маловідомих діячів кримськотатарської культури, а також історії кримськотатарських міст і поселень.

Організатори виставки – Український інститут національної пам’яті та громадська організація «Егрідал», повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Глава Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович зазначив, що завдання виставки – відновлювати і розповідати маловідому широкому колу людей історію кримських татар.

«Спочатку Російська імперія, потім Радянський Союз – ці імперські утворення, вони не були зацікавлені в тому, щоб люди розуміли глибину кримськотатарської культури і історії. Це б виділяло кримських татар серед загальної одноманітності радянської дійсності, а також ставило б під сумнів територіальні претензії Росії на Крим. Тому і про поетів, і про мистецтво, і про первинні назви міст Криму говорилося мало. Це велике завдання – відновити історію, розповідати про культурні пластах XV-XVI століть. Тому так, дійсно, це поки що маловідомий Крим», – розповів Дробович.

З ним погодився історик Вахтанг Кіпіані.

 

«Люди повинні розуміти, за що вони борються: на фронті, в інформаційній сфері, культурній. Крим повинен бути присутнім в публічному дискурсі, а люди повинні розуміти, наприклад, через що довелося пройти кримським татарам під час і після депортації. Якщо ці уроки історії будуть пройдені, тоді залученість у розуміння того, що зараз відбувається з Кримом, і боротьба за його повернення будуть набагато більшими», – пояснив Кіпіані.

Виставку також відвідав глава Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров.

«Коли мова йде про нечисленні народи і трагедії, які їм довелося пережити в період Радянського Союзу, то історична справедливість буде ще довго відновлюватися. Ця виставка тому приклад», – зазначив Чубаров.

Міністерство закордонних справ України до річниці початку Великого терору тридцятих років ХХ століття нагадало про сталінський геноцид кримськотатарського народу і анексію Криму Росією.

2 червня Верховна Рада ухвалила постанову по вшануванню жертв геноциду кримськотатарського народу і засудження порушень Росією прав і свобод кримськотатарського народу.

 

Зеленський обговорив із Лукашенком екстрадицію затриманих бойовиків – ОП

Президент України Володимир Зеленський і президент Білорусі Олександр Лукашенко обговорили питання екстрадиції затриманих у Білорусі учасників воєнних дій на Донбасі, повідомила 5 серпня пресслужба українського голови держави.

За повідомленням, про це йшлося під час телефонної розмови Зеленського і Лукашенка.

«Глави держав детально обговорили питання, пов’язані із затриманням на території Білорусі наприкінці липня групи осіб, яка належить до приватної військової компанії «Вагнера». Відзначено важливість подальшої ефективної взаємодії компетентних органів двох держав, зокрема в контексті передачі Україні осіб, що підозрюються в терористичній діяльності на території нашої держави», – йдеться в повідомленні.

Зеленський при цьому висловив сподівання, що підозрюваних в участі в незаконних збройних формуваннях на Донбасі передадуть Україні «для притягнення до кримінальної відповідальності згідно з чинними міжнародно-правовими документами».

29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера».

За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

 

Слідчий комітет Білорусі підозрює затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко раніше назвав усе це «надзвичайною подією» і звинуватив Росію у «брудних намірах».

4 серпня Олександр Лукашенко заявив про ще одну групу бойовиків, яка, за його словами, були перекинута на південь Білорусі. Офіційний представник білоруського Слідчого комітету Сергій Кабакович сказав, що «не має такої інформації». 

 

 

МЗС України до річниці початку Великого терору нагадало про геноцид кримських татар і анексію Росією Криму

Міністерство закордонних справ України до річниці початку Великого терору тридцятих років ХХ століття нагадало про сталінський геноцид кримськотатарського народу та анексію Криму Росією.

«На жаль, антигуманні репресії свободи слова та вираження поглядів не відійшли в минуле з розпадом СРСР. Сьогодні в Росії активно відроджується культ Сталіна, а політика історичної пам’яті спрямована на замовчення, применшення або виправдання злочинів радянської влади. Більше того, репресії в дусі сталінського НКВД тривають і сьогодні. Окупувавши Крим і частину Донбасу, Росія провадить на цих територіях масові репресії. Убивства, зникнення людей, арешти, несправедливі суди та жорстокі тортури стали там повсякденним явищем. Жертвою переслідувань у Криму стала ціла нація – кримські татари, корінний народ півострова. Ця політика стала продовженням злочину депортації кримськотатарського народу 1944 року», – мовиться у коментарі МЗС.

2 червня Верховна Рада ухвалила постанову по вшануванню жертв геноциду кримськотатарського народу і засудження порушень Росією прав і свобод кримськотатарського народу.

 

5 серпня Україна вшановує пам’ять жертв Великого сталінського терору. Саме цього дня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи», яка запустила масові репресії.

«Сподіваюся, ми це зробимо»: Мендель може подати до суду на Балашова через «вагітність від Зеленського»

Прессекретарка президента Юлія Мендель за порадою антикризового радника голови ОП Михайла Подоляка розглядає можливість судового позову до політика Геннадія Балашова через його заяви про її «вагітність від Зеленського». Про це Подоляк розповів в інтерв’ю Радіо Свобода. 

«Є форма, яку б я хотів, щоб ми запровадили. Я їй це радив (і ми ще думаємо про це) – прямий позов судовий про приниження честі та гідності (що очевидно) та порушення всіх моральних норм, які тільки можливі. Конкретно до першоджерела. І хай потім він в суді доводить, що це не він все вигадав», – розповів радник голови ОП.

Він вважає, що це має бути великий позов, «максимально великий (на астрономічну суму) і ці гроші автоматично мають бути зараховані на будь-який дитячий будинок».

«Це буде ідеальна практика для України. Кілька разів їх покараєш на нормальні суми, гроші підуть у дитячі будинки і все, історія завершилася. Не треба кримінальних справ, не треба адміністративних протоколів, стандартна американсько-європейська практика: позов і до побачення. Сподіваюсь, що ми це зробимо», – сказав Подоляк.

На запитання Радіо Свобода, навіщо Офісу президента і безпосередньо прессекретарці Юлії Мендель взагалі було реагувати на заяву Балашова, Подоляк зазначив, що «на це треба було відреагувати обов’язково», і додав, що форма, яку для цього обрала Мендель, була хоч і суперечливою, але «правильною для тієї аудиторії, яка накручувала цю тему». 

«Вона могла естетично не подобатися комусь, але вона була правильна. Бо щойно вона це зробила, ще день-два і, в принципі, всі люди зрозуміли, що це все чисто жовтушний хайп. Вона зробила ідеальну конструкцію, яка дозволила вирішити проблему хайпу над конкретною ситуацією. Все», – вважає Подоляк.

Він впевнений, якщо Мендель не зробила б маленький сюжет, то воно б «розросталося далі».

«Навіщо? Вони відволікають, вони реально нервують, з банальної точки зору – це як якийсь анекдот, який гуляє ринком і багато хто в нього втягується. Вона зняла цю проблему. Через два дні все завмерло», – вважає Подоляк.

Він також додав, що пресслужба Офісу президента «щільно співпрацює» з ним як з радником голови ОП.

Політтехнолог Подоляк став антикризовим радником Андрія Єрмака на початку квітня.

 

Зеленський висловив співчуття через вибухи в Бейруті

Президент України Володимир Зеленський відреагував на події, що сталися в Лівані ввечері 4 серпня.

«Глибоко шокований новинами про страшні вибухи в Бейруті та велику кількість жертв. Мої найглибші співчуття рідним і близьким загиблих. Я також щиро бажаю якнайшвидшого одужання пораненим», – ідеться в повідомленні від імені Зеленського в соціальних мережах.

 

За останньою інформацією, щонайменше 30 людей загинули внаслідок двох вибухів, що сталися в порту столиці Лівану Бейрута. Число поранених становить понад 2500.

 

Причиною трагедії могли стати вибухові матеріали, конфісковані багато років тому, припустив голова спецслужби Лівану Аббас Ібрагім, якого цитує агенція France-Presse.

Президент Лівану Мішель Аун скликав екстрене засідання Вищої ради оборони країни. Прем’єр-міністр Хасан Діаб попросив «дружні країни» надати допомогу.

Середа, 5 серпня, оголошена днем жалоби в Лівані.

Призначити Піскуна радником було неправильним рішенням генпрокурора Венедіктової – радник голови ОП

Радник голови Офісу президента з антикризових комунікацій Михайло Подоляк вважає, що призначення Святослава Піскуна радником генерального прокурора України Ірини Венедіктової було неправильним кадровим рішенням. Про це він розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Я думаю, що це було неправильне рішення, і я вважаю, що Ірина Валентинівна ухвалить відповідне нове рішення по Піскуну. Я вважаю, що вона ухвалить. Вона зрозуміє, що мабуть щось не так з цим кадровим призначенням. Це – моя позиція. Я вважаю, що Піскун на сьогодні не може обіймати будь-яку посаду в тій вертикалі, в якій він зараз обіймає. Це для авторитета держави вкрай погане явище. Як було вкрай погане явище призначати суб’єкта за прізвищем «Луценко» генеральним прокурором, так само і суб’єкта за прізвищем «Піскун» призначати радником генерального прокурора. Це – неправильне рішення для суспільного здоров’я», – вважає Подоляк. 

При цьому він зазначив, що кадрове призначення Піскуна до ОГПУ і кадрові призначення Леоніда Кравчук і Вітольда Фокіна – це різні речі. 

«Що стосується Фокіна і Кравчука. Це – функція авторитетів у важкій переговорній ситуації. Росія не сприймає тут взагалі нікого, з точки зору авторитетних позицій. Чому був Леонід Данилович, чому зараз Леонід Макарович – це виключно функція представництва для тієї сторони перш за все: аби наш представник міг щось сказати і та сторона це почула. Такі переговорні майданчики завжди містять в собі грандіозного старожила в будь-якій країні. Позиції, які вони мають озвучити зі своїм авторитетом, ми будемо з ними погоджувати, це ж зрозуміло», – говорить Подоляк. 

Про призначення Святослава Піскуна, який працював генеральним прокурором за президентства Леоніда Кучми і Віктора Ющенка, позаштатним радником генпрокурора на громадських засадах стало відомо 30 липня. Сама генпрокурор Ірина Венедіктова заявила, що ухвалила таке кадрове рішення через досвід Піскуна. Вона також додала, що Піскун як «людина системи» працював гепрокурором при різних президентах «на державу», як це роблять лікарі, вчителі і правоохоронці і наголосила, що не варто їх «плутати з політиками». 

30 липня Леонід Кравчук погодився очолити українську делегацію в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі замість Леоніда Кучми, а також запропонував  долучити до процесу переговорів першого прем’єр-міністра України (1990−1992 рр.) Вітольда Фокіна, якого «знають на Донбасі, він з 16 років в шахті». Сам Фокін заявив, що погодився на це.