Міністерство закордонних справ рекомендує громадянам України утриматися від відвідання Білорусі до стабілізації ситуації там у зв’язку із продовженням протестних акцій, а також ускладненням безпекової ситуації на тлі сутичок між протестувальниками і правоохоронцями.

«У разі потрапляння в надзвичайну ситуацію, виникнення загрози життю і здоров’ю, рекомендуємо громадянам України невідкладно звертатися на «гарячу лінію» посольства України в Республіці Білорусь за тел.: +375 25 60 311 84 або на цілодобову «гарячу лінію» МЗС України за тел.: + 38 044 238 16 57, адреса електронної пошти: cons_or@mfa.gov.ua», – йдеться в повідомленні.

Раніше сьогодні у МЗС заявили, що наразі офіційно відомі особи трьох затриманих у Білорусі громадян України: це Костянтин Рєуцький, Євген Васильєв та Оксана Альошина.

Посольство України на доручення голови МЗС Дмитра Кулеби направило дві ноти до Міністерства закордонних справ Білорусі із запитом на інформацію про всіх затриманих в ході протестів громадян України та місце їхнього перебування.​

Міністр Кулеба повідомив, що консул України в Білорусі наразі не знайшов у мінських ізоляторах згаданих затриманих громадян України.

Пізніше у телеграмі МЗС з’явилося повідомлення про те, що 12 серпня до консульства України в Бресті звернулися родичі громадянина України, який 11 серпня не повернувся додому з роботи.

«Консульство відразу розпочало пошук і встановило, що 11 серпня його затримали в Бресті (як протестувальника) і він перебуває зараз у місцевому СІЗО. Найближчим часом наші консули зустрінуться з керівництвом місцевих правоохоронних органів з метою з’ясування усіх обставин інциденту та надання необхідної консульсько-правової допомоги».

Протести в Білорусі тривають четвертий день. Влада жорстко розганяє демонстрантів, застосовуючи кийки, водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За весь цей час затримано близько семи тисяч людей, точна кількість постраждалих невідома.

 
…

Утримувані в слідчих ізоляторах вже заплатили понад 495,5 тисячі гривень за користування платними камерами, заявляє Міністерство юстиції України увечері 12 серпня.

«Станом на 11 серпня за користування платними камерами у слідчих ізоляторах України сплачено понад 495,5 тисяч гривень. Новою послугою скористалися вже у 17 СІЗО», – йдеться в повідомленні.

За даними Мін’юсту, більшу частину цієї суми заплатили утримувані в Київському слідчому ізоляторі – 332 тисячі гривень. На другому місці – Полтавська установа виконання покарань, яка отримала 24 900 гривень. В решті закладів суми отриманих платежів варіюються від 3 300 до 20 400 гривень.  

Читайте також: В Україні стартував великий розпродаж в’язниць. Що це означає?​

Міністерство юстиції анонсувало платні камери підвищеного комфорту в слідчих ізоляторах у квітні. У травні перші платні камери з’явилися в Лук’янівському СІЗО Києва, а згодом і в інших містах.
…

Президент Володимир Зеленський підписав указ «Про відзначення 29-ї річниці незалежності України», повідомляє його пресслужба.

Згідно з документом, Кабінет міністрів має розробити й забезпечити реалізацію заходів з відзначення 29-ї річниці незалежності України з урахуванням вимог щодо запобігання поширенню хвороби COVID-19.

Зокрема, згідно з указом, 23 серпня, у День Державного прапора України, в Києві, інших населених пунктах, закордонних дипломатичних установах України, військових частинах мають бути проведені офіційні церемонії урочистого підняття Державного прапора.

У День Незалежності України, 24 серпня 2020 року, в Києві, інших населених пунктах передбачається проведення урочистостей за участю представників органів державної влади, місцевого самоврядування, учасників ООС/АТО та громадськості.

З 1 серпня набула чинності постанова Кабінету міністрів про нові правила адаптивного карантину через пандемію коронавірусного захворювання COVID-19.

Відповідно до оприлюдненого раніше документа, адаптивний карантин в Україні продовжений до 31 серпня 2020 року.

 
…

Президенти Франції і Росії провели телефонну розмову, про яку сторони повідомили цілком по-різному
…

П’ятий президент України закликає владу Білорусі негайно припинити насильство, звільнити політв’язнів і оголосити дострокові вибори
…

Посольство України в Білорусі намагається встановити місце і умови утримання українців, волонтерів благодійної організації «Восток SOS» Костянтина Реуцького і Євгена Васильєва, затриманих 12 серпня в Мінську, повідомляє українське Міністерство закордонних справ.

«12 серпня орієнтовно о 17:00 у Мінську затримані двоє громадян України – Костянтин Реуцький і Євген Васильєв. Посольство України в Білорусі вживає заходів щодо встановлення місця та умов утримання затриманих українців. Детальніша інформація буде надана додатково», – йдеться в повідомленні.

Раніше сьогодні hromadske, колишнім журналістом якого є Реуцький, повідомило про жорстке затримання двох волонтерів благодійної організації «Восток SOS» у Мінську.

Зранку 12 серпня в Міністерстві закордонних справ України повідомляли, що у Білорусі затримали дев’ятьох українців і побили українського фотокореспондента.

З моменту оголошення ЦВК результатів виборів у Білорусі четвертий день тривають акції протесту. Влада жорстко розганяє демонстрантів, застосовуючи водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. 

Захід закликав владу Білорусі зупинити насильство проти протестувальників і попередив про можливі санкції.

За останніми даними, затримано понад шість тисяч людей, багатьох із них жорстоко побили, в тому числі неповнолітніх. За офіційними даними, в лікарні звернулися понад 250 осіб з різними травмами. Один чоловік під час протестів загинув, його ім’я влада не озвучує, але провладні медіа назвали його «злочинцем, засудженим за вбивство».

 
…

Офіс генерального прокурора України направив до Генеральної прокуратури Білорусі запити про видачу 28 учасників збройного конфлікту на Донбасі.

В ОГП заявили, що всім 28 особам, серед яких є 9 громадян України, повідомили підозру в участі в терористичній організації (частина 1 статті 258-3 Кримінального кодексу України). Шевченківський районний суд заочно заарештував підозрюваних.

За даними слідства, усі вони брали активну участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей.

29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Слідчий комітет Білорусі підозрює затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко раніше назвав усе це «надзвичайною подією» і звинуватив Росію у «брудних намірах».

5 серпня президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови попросив Лукашенка про екстрадицію затриманих у Білорусі учасників воєнних дій на Донбасі. Наприкінці липня Україна звернулася до Білорусі з запитом про арешт і видачу 28 із 33 затриманих.
…

У Харкові станцію метрополітену «Московський проспект» остаточно перейменували у «Турбоатом», повідомляє пресслужба комунального підприємства «Харківський метрополітен». 

«Інформуємо, що на виконання рішення від 16.10.2019 року «Про перейменування станції метрополітену» 30-ї сесії 7-го скликання Харківської міської ради та з урахуванням рекомендації міської комісії з питань топоніміки й історико-культурного середовища завершено основні роботи з перейменування станції метрополітену «Московський проспект» у станцію «Турбоатом», – йдеться в повідомленні.

16 жовтня 2019 року Харківська міська рада ухвалила рішення про перейменування станції метро «Московський проспект» на «Турбоатом».

«З проханням про перейменування станції до міського голови Геннадія Кернеса на особистому прийомі звернулися представники колективу АТ «Турбоатом», – повідомили тоді у мерії Харкова.

Станцію «Московський проспект» відкрили 1975 року у числі перших семи станцій метро в Харкові. Спочатку її проектували під назвою «Турбінний завод», але потім закріпили за станцією інший топонім.

 
…

Постійне представництво Росії при ООН у відповідь на заклик посольства США в Україні припинити порушення прав корінного народу в окупованому Криму, закликало «припинити порушувати права індіанців».

Так російська місія відреагувала на повідомлення посольства США про ситуацію з правами людини в Криму до дня корінних народів, який відзначався в минулі вихідні.

«У відповідь на заклик посольства США в Україні в зв’язку з Міжнародним днем корінних народів світу закликаємо США припинити жорстокі порушення прав людини індіанців і залишити їх територію», – мовиться у повідомленні представництва у твітері.

На це відреагував посол України в США Володимир Єльченко:

«Правильною дорогою йдете, товариші. Свого часу Хрущов відповів на критику США ще простіше – а у вас негрів вішають! Back in the USSR?» – написав Єльченко у твітері російською.

9 серпня США закликали Росію припинити жорстокі порушення прав людини, які вчиняються щодо кримських татар.

 
…

Голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк, якого разом з деякими іншими суддями цього суду Національне антикорупційне бюро України обвинувачує у скоєнні низки злочинів, зокрема у спробі захоплення державної влади, заявив про тиск на судову систему.

«Розумію, що всі чекають новин щодо історії з НАБУ. Але справа в тому, що новин немає. У встановленому законом порядку мені ніхто нічого не вручав, ані повісток, ані підозр. Як і в минулому році, все обмежилося оскаженілим піаром і істерикою грантових ЗМІ. НАБУ не здатне підтвердити в законному порядку ті абсурдні обвинувачення, які висуває, і звинувачує в цьому кого завгодно, але тільки не себе», – написав Вовк у фейсбуці 11 серпня.

«Як бачимо, зараз вони намагаються тиснути на президента, генпрокурора, і за допомогою кишенькових ЗМІ і сумнівних блогерів -активістів, що перебувають у їх «приватній власності», формувати потрібну їм громадську думку. Це що завгодно, але тільки не позиція правоохоронного органу. Нам немає чого боятися», – написав Вовк.

Сьогодні Національне антикорупційне бюро України повідомило про оголошення в розшук сімох осіб, підозрюваних у спробі захоплення державної влади. Серед них голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк, його заступник Володимир Келеберда, троє суддів цього ж суду і двоє колишніх членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

 
…

6 серпня Печерський райсуд Києва переніс на 14 серпня розгляд позову офшорів Суркісів до «Приватбанку»
…

Їх підозрюють у спробі захоплення державної влади
…

«Ми робимо все необхідне для встановлення всіх причетних до цього злочину» – Гюндуз Мамедов
…

Київський апеляційний суд відпустив підозрювану в «справі Шеремета» Юлію Кузьменко під цілодобовий домашній арешт.

16 липня суд першої інстанції продовжив запобіжний захід Кузьменко до 13 вересня.

Новина доповнюється…
…

Колишній голова Офісу президента Андрій Богдан розцінює підпал свого автомобіля «Tesla Model S» як погрозу від влади.

«Звичайно, усіх хвилює питання хто це зробив і чому? Оскільки це лише черговий момент в ряду кримінальних справ проти мене і моїх друзів і чорнушних хвиль у ЗМІ, я розцінюю це як погрозу від влади. Крім того, прослідковується певний символізм – рівно пів року з того часу, як я щасливим звільнився з посади керівника Офісу президента», – написав Богдан у Facebook.

В Офісі президента наразі не коментували заяву Богдана.

11 лютого президент Володимир Зеленський звільнив Андрія Богдана з посади голови Офісу президента і призначив на цю посаду Андрія Єрмака.

Адвокат бізнесмена Ігоря Коломойського Андрій Богдан працював на посаді голови президентського офісу з травня 2019 року.

 
…

Стурбованість подіями в Білорусі вже висловили генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ та представники Євросоюзу
…

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявив, що режим припинення вогню на Донбасі дотримується вже протягом двох тижнів, – попри щоденні повідомлення пресцентру штабу операції Об’єднаних сил про порушення цього режиму російськими гібридними силами.

«За даними Головного ситуаційного центру при Раді національної безпеки і оборони України, режим припинення вогню на Донбасі з півночі 27 липня 2020 року виконується, а поодинокі випадки його порушення не мають системного характеру. На відміну від багатьох раніше оголошених припинень вогню, які налічували декілька днів, сьогодні триває вже п’ятнадцятий день перемир’я без пострілів з важкого озброєння і бойових втрат», – наводить його слова сайт РНБО.

«Сподівання, що досягнуті Тристоронньою контактною групою домовленості й надалі будуть виконуватися, підкріплюються щоденними даними», – також заявив Данілов.

Від часу набуття чинності домовленістю про нинішнє перемир’я, чергове «повне і всеосяжне», з 00.01 27 липня пресцентр штабу ООС щодня подає дані про все нові обстріли й інші порушення цього режиму припинення вогню з боку російських гібридних сил. При цьому в деяких повідомленнях ідеться прямо про «порушення режиму припинення вогню», в інших висловлюються обтічно про «порушення домовленостей, які були досягнуті за підсумками Тристоронньої контактної групи», і про «ворожі вогневі провокації» – на які, за цими повідомленнями, українські військові не відповідали, бо ті «провокації» «не несли загрози життю та здоров’ю» українських військовослужбовців. Також стверджується, що підрозділи ООС «перебувають напоготові до адекватного реагування на ймовірні підступні дії противника».

Крім того, військові повідомляють, що внаслідок згаданих порушень «серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат та поранень немає», – хоча за час дії нинішнього перемир’я повідомляли про загибель кількох військовослужбовців – офіційно з інших, небойових причин.
…

Іранські страховики не будуть платити відшкодування за збитий український літак, бо його страхували не іранські, а європейські страхові компанії в Україні, заявив голова Центральної страхової організації Ірану Голямреза Солеймані.

«Тому це відшкодування й мають платити європейські компанії», – наводять його слова іранські державні новинні сайти.

Агентство «Ройтерз», яке, серед інших, повідомляє про цю заяву, звертає увагу, що ці слова стосуються можливого відшкодування авіакомпанії «МАУ» за сам літак, але не компенсацій родинам загиблих у ньому.

Європейські авіаційні страхові компанії наразі не коментували ці слова, додає агентство.

Україна нині перебуває в процесі переговорів із іранською стороною щодо компенсацій у зв’язку зі збиттям українського пасажирського літака в Ірані на початку року. Перший раунд відбувся в Києві 30 липня, наступний планується в жовтні. Після першого раунду в Ірані заявили, що в принципі згодні виплатити певну компенсацію.

Як заявляли чільники Міністерства закордонних справ України, до наступного раунду переговорів між Києвом і Тегераном у жовтні українська сторона розраховує отримати від іранської всю необхідну інформацію щодо обставин збиття літака «Міжнародних авіаліній України», і тільки після встановлення всіх фактів, після того, як Іран продемонструє готовність завершити розслідування і покарати винних, можна буде перейти до обчислення рівня компенсацій. Така сама позиція і частини родичів загиблих у збитому літаку.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність. Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.
…

Новопризначений начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов розповів про пріоритети роботи військової розвідки під його керівництвом.

Під час його представлення колективу ГУР Буданов заявив: «Для мене і моєї команди пріоритетом є реінтеграція Донбасу і Автономної Республіки Крим. Ми націлені на результат для майбутнього нашої держави».

Він також наголосив, що чітко розуміє поставлені перед ним завдання, повідомляє пресслужба ГУР.

«Сьогодні перед військовою розвідкою України стоять такі завдання: це збільшення впливу розвідки у сфері міжнародних відносин, повернення тимчасово окупованих територій Донбасу і Автономної Республіки Крим і відновлення справедливості відносно осіб, які принесли війну на нашу Батьківщину», – сказав також начальник ГУР Міноборони.

Президент України Володимир Зеленський, який представив нового керівника, зі свого боку, заявив, що рівень і фаховість Кирила Буданова не викликають ніяких сумнівів.

«Це офіцер, який пройшов усі сходинки військової розвідки, прекрасно знає систему зсередини, є учасником бойових дій із перших днів війни, а отже – це не «кабінетний теоретик», а справжній бойовий офіцер із великим досвідом і великим авторитетом», – сказав президент.

Кирило Буданов, який і раніше працював у ГУР, був призначений його начальником 5 серпня указом президента Володимира Зеленського.

4 квітня 2019 року на Буданова був скоєний замах – нападник посеред ночі мінував його авто в Києві, але підірвався сам. У справі цього замаху затримана група громадян Росії, повідомляли в Офісі генерального прокурора України. Служба безпеки України заявляла, що вважає організатором цієї й кількох інших операцій убивств українських офіцерів розвідки начальника департаменту Федеральної служби безпеки Росії генерала Дмитра Мінаєва.

У Росії державні засоби інформації стверджували, що Кирило Буданов був у групі українських офіцерів, які нібито брали участь у диверсії на півночі окупованого Росією Криму на початку серпня 2016 року. Тоді ж у Росії заявляли, ніби ще одним із причетних до тієї диверсії був офіцер ГУР МО України Максим Шаповал. У червні 2017 року Шаповал загинув унаслідок підриву його авта в Києві – схожим чином, як пізніше намагалися вбити Буданова.
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко звинуватив «ляльководів» з-за кордону в протестах у Білорусі, які спалахнули після оголошення попередніх результатів президентських виборів.

«По одній розмові ми бачимо ляльководів. Одна з ліній цих ляльководів – Чехія. Сьогодні вже з Чехії управляють нашим об’єднаним штабом, де, вибачте мене, сидять ці овечки, нічого не розуміючи, що від них хочуть… Вони продовжують насідати, продовжують вимагати: виводите людей на вулицю і ведіть переговори з владою про добровільну здачу влади», – сказав Лукашенко.

9 серпня відбулися вибори президента Білорусі. Центральна виборча комісія повідомила, що за попередніми даними, чинний президент Олександр Лукашенко набирає 80,23% голосів. Його основна опонентка Світлана Тихановська – 9,9%.

Результати виборів викликали протести в білоруських містах. За даними правозахисників, затримані щонайменше 140 людей.

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький закликав провести позачерговий саміт Європейської ради через події в Білорусі.

 
…

Білорусь повинна дотримуватися загальновизнаних демократичних стандартів, заявив президент України Володимир Зеленський.

«Білорусь у своїх діях повинна максимально дотримуватися загальновизнаних у цивілізованому світі демократичних стандартів. І постаратися забезпечити власному народу його права та свободи у повному обсязі. Тільки так можна зберегти надію на вихід з кризи», – вважає Зеленський.

За його словами, білоруси проживають зараз непрості часи.

«Вони намагаються визначити вектор свого подальшого розвитку. І це дуже непросто. Вже очевидно, що далеко не всі в країні згодні з оголошеними попередніми результатами виборів. А, як відомо, будь-яка легітимність виникає винятково із суспільної довіри», – заявив Зеленський.

Він закликав Білорусь «до максимальної толерантності, терпимості та відмови від вуличного насильства».

«Закликаємо до максимально відкритого, нехай і складного, діалогу. Тому що лише широкий діалог дасть змогу забезпечити громадянам Республіки Білорусь вихід з важкої кризової ситуації й чесно обговорити подальші кроки та формати громадської взаємодії. Тільки взаєморозуміння між усіма сторонами здатне зберегти незалежність країни та забезпечити її подальший рух до свободи та демократії. В іншому разі ескалація насильства наростатиме», – зазначив Зеленський.

9 серпня відбулися вибори президента Білорусі. Центральна виборча комісія повідомила, що за попередніми даними, чинний президент Олександр Лукашенко набирає 80,23% голосів. Його основна опонентка Світлана Тихановська – 9,9%.

Результати виборів викликали протести в білоруських містах.

 
…

…

За час карантину через службу зайнятості працевлаштували близько 220 тисяч людей, повідомив прем’єр Денис Шмигаль в інтерв’ю Радіо Свобода.

За його словами, згідно з опитуванням 20% людей бояться коронавірусу, а 80% – економічних наслідків, пов’язаних з пандемією і кризою.

«Відповідно фонд передбачає безпосередньо боротьбу з COVID і боротьбу з наслідками. Наслідки – це втрата людьми роботи. У нас на сьогодні 506 тисяч зареєстровано безробітних. Було 512-514 тисяч. Ця цифра почала падати, люди почали працевлаштовуватися. За час від початку карантину працевлаштовано біля 220 тисяч осіб через службу зайнятості», – сказав Шмигаль в програмі «Суботнє інтерв’ю».

Йому нагадали про обіцянку створити 500 тисяч робочих місць.

«Ми створили передумови для того, щоб ця кількість робочих місць була створена. І це в тому числі 35 мільярдів з фонду на боротьбу COVID і з наслідками, які були виділені на «Велике будівництво». Це 100 мільярдів гривень виділених на будівництво доріг і на будівництво шкіл, садочків, стадіонів. Кожна гривня в будівництві створює робоче місце і створює плюс 8 супутніх робочих місць в супутніх галузях», – додав Шмигаль.

Він стверджує, що ніхто не знімає зобов’язання створити 500 тисяч робочих місць.

 
…

Мер Києва Віталій Кличко закликав Верховну Раду розробити законодавство про електросамокати.

«Рух такого виду «транспорту» як електросамокати не врегульований чинним законодавством України. Тому питання: де саме мають їздити такі засоби пересування – по дорозі, тротуарах, велосипедних доріжках? За якими правилами: швидкість, світлові позначення, з якого віку «водія»?» – написав Кличко у Facebook.

Він пояснив, що компанії, які надають електросамокати в прокат, повинні узгоджувати свою діяльність з містом, оскільки пункти прокату розташовані на території міста.

«Не може будь-хто прийти і просто за бажанням надавати послуги, за які не несе жодної відповідальності», – зазначив Кличко.

7 серпня компанія Bolt запустила прокат електросамокатів у Києві. Кличко заявив, що Bolt розмістив пункти прокату без узгодження з владою столиці й закликав прибрати «несанкціоновано встановлені пункти прокату», інакше міські служби «будуть змушені прибрати самовільно встановлені пункти з електросамокатами».

У відповідь в Bolt заявили, що Кличко не має підстав вимагати погоджувати з міською владою роботу прокату електросамокатів, оскільки для роботи сервісу не потрібні стаціонарні централізовані парковки.
…

В Україні на єдиній виборчій дільниці, де громадяни Білорусі можуть голосувати, розташованій у посольстві Білорусі в Києві, утворилися черги з охочих віддати свій голос на президентських виборах.

Таких черг біля посольства в Києві не було на жодних попередніх білоруських виборах, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

На виборчу дільницю запрошують по одній-дві людини. Перед тим, як пропустити їх до приміщення посольства, людей перевіряють металошукачами і попереджають про заборону на використання фото- та відеозаписувальної апаратури, зокрема телефонів.

На виборчій дільниці є дві кабіни для голосування.

Тих, хто стоїть у черзі, підтримують сигналами водії автомобілів, що проїжджають повз. Коли вулицею їхало авто з біло-червоно-білим прапором, люди в черзі почали аплодувати і вигукувати «Хай живе Білорусь!».

Посольство охороняють у посиленому режимі. Серед виборців переважають молоді люди.

Ввечері 9 серпня білоруси планують зібратися на майдані Незалежності в Києві на акцію солідарності з Білоруссю. Після короткого віча вони планують вирушити через центр української столиці до посольства, вимагаючи чесного підрахунку голосів.

 
…

США закликали Росію припинити жорстокі порушення прав людини, які вчиняються щодо кримських татар, йдеться в повідомленні на сторінці посольства США в Україні у фейсбуці.

«У Міжнародний день корінних народів світу ми закликаємо Росію припинити жорстокі порушення прав людини кримських татар і залишити суверенну українську територію. Крим – це Україна», – йдеться в повідомленні.

Генеральна асамблея ООН у 1994 році вирішила відзначати Міжнародний день корінних народів світу щорічно 9 серпня. Таким чином міжнародна спільнота прагне привернути увагу до збереження культури корінних народів і їхніх прав.

В Україні корінними народами вважають українців, кримських татар, караїмів і кримчаків, а також греків Приазов’я, які переселилися з Криму на материкову частину України наприкінці XVIII століття.

 
…

…

9 серпня Центральна виборча комісія Білорусі оголосила, що явка на достроковому голосуванні на виборах президента склала 41,7% всіх виборців.

Це дані станом на 19:00 суботи, 8 серпня. Білоруси мали змогу проголосувати завчасно протягом п’яти днів до дня виборів.

Цьогоріч явка на достроковому голосуванні є значно вищою ніж раніше: у 2015 році таким правом скористалися 36,05% виборців, у 2010 році – 23,1%.

 
…

Центральна виборча комісія 8 серпня визначила перелік територіальних громад Донецької та Луганської областей, на території яких неможливо провести місцеві вибори.

За повідомленням, висновки ЦВК ґрунтуються на даних Донецької та Луганської військово-цивільних адміністрацій, до яких орган звернувся по них раніше.

«При цьому Комісія зазначила, що всю відповідальність за визначення відповідних територій несуть ті органи, які надали відповідну інформацію», – йдеться в заяві.

Читайте також: Місцеві вибори: об’єднання проукраїнських сил як альтернатива проросійському реваншу

Відтак у Донецькій області перші вибори не можуть відбутися в 10 сільських, селищних, міських територіальних громадах Бахмутського, Волноваського, Маріупольського та Покровського районів. У Луганській області йдеться про вісім громад Сєвєродонецького і Щастинського районів.

8 серпня ЦВК призначила на неділю, 25 жовтня, перші вибори депутатів до сільських, селищних, міських рад територіальних громад, а також сільських, селищних та міських голів

15 липня Верховна Рада призначила місцеві вибори на 25 жовтня 2020 року. Документ передбачає, що вибори в анексованому Криму і на окупованих територіях Донбасу «не призначаються і не проводяться».

 
…

Центральна виборча комісія призначила на неділю, 25 жовтня, перші вибори депутатів до сільських, селищних, міських рад територіальних громад, а також сільських, селищних та міських голів. Про це ЦВК повідомила за результатами засідання 8 серпня.

Загалом в цей день вперше мають відбутися 1 441 вибори депутатів та голів місцевого самоврядування. Це рішення ЦВК ухвалила на підставі постанови Верховної Ради про утворення та ліквідацію районів та розпоряджень Кабінету міністрів про визначення територій об’єднаних територіальних громад.

Читайте також: Місцеві вибори за новими правилами: як правильно проголосувати?​

Крім того, ЦВК звернулася до комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а також Міністерства розвитку громад і територій по роз’яснення щодо виборів депутатів районних рад.

На думку членів комісії, існує «правова невизначеність щодо призначення перших виборів депутатів районних рад».

17 липня Верховна Рада України ухвалила постанову «Про утворення та ліквідацію районів» – за скорочення кількості адміністративних районів з 490 до 136.

Читайте також: Місцеві вибори: об’єднання проукраїнських сил як альтернатива проросійському реваншу​

Критики реформи вказують на нерівномірний розподіл районів, неузгодженість законодавства та «двовладдя», яке може виникнути в містах. Натомість поборники нового районного поділу стверджують: він якраз має на меті відкрити шлях до ліквідації районного самоврядування.
…