До Одеси на навчання «Сі бриз» зайшли кораблі країн НАТО

До Одеси, яка нині є головною базою Військово-морських сил України, для участі в навчаннях «Сі бриз-2020» увійшли кораблі Постійної військово-морської групи НАТО-2 (SNMG2), повідомили в командування ВМС Збройних сил України.

«Серед іноземних військових кораблів, які завітали, – фрегати Королівських ВМС Іспанії Álvaro de Bazán, ВМС Румунії Regina Maria і ВМС Туреччини Yıldırım. Цього року група SNMG2 увійшла до складу учасників українсько-американського навчання «Сі бриз-2020», спрямованого на виконання спільних завдань для сприянню безпеці в Чорноморському регіоні. У зв’язку з запобіганням розповсюдженню гострої респіраторної інфекції COVID-19 відвідування мешканцями та гостями міста кораблів не передбачено», – повідомила служба зв’язків із громадськістю ВМС.

Залучення до навчань кораблів постійної військово-морської групи НАТО стало однією з особливостей цьогорічних навчань, повідомляли раніше в командуванні ВМС.

Іще одна особливість, цього разу пов’язана з коронавірусною пандемією, – в тому, що цього року навчання відбуваються тільки в морській фазі, але з залученням авіації, і тривалість навчань скорочена до одного тижня.

Навчання почалися цього року 20 липня. В ньому беруть участь кораблі, військова авіація і військовослужбовці загалом восьми держав.

Військово-морські навчання «Сі бриз» (англ. Sea Breeze) відбуваються, за кількома винятками, щороку з 1997-го за програмою НАТО «Партнерство задля миру» як українсько-американські, але з залученням і багатьох інших країн.

У Криму тривають пошуки зниклого сина ув’язненого активіста, будуть перевіряти батьків

В окупованому Росією Криму тривають пошуки зниклого 24 липня 3-річного сина громадянського журналіста, який перебуває під вартою як фігурант однієї зі справ щодо «Хізб ут-Тахрір», повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

Російська прокуратура в Криму відкрила справу за статтею Кримінального кодексу Росії, насадженого на українському півострові, про «вбивство малолітньої особи». Попереднього дня, 24 липня, управління Слідчого комітету Росії в Криму вже відкривало кримінальну справу «за фактом зникнення» хлопчика – Муси Сулейманова, сина громадянського журналіста Руслана Сулейманова, якого нині судять у рамках так званої другої сімферопольської справи щодо організації «Хізб ут-Тахрір».

При цьому, як заявили нині в російській прокуратурі, там також «дадуть оцінку діям батьків стосовно належного виконання обов’язків щодо виховання малолітньої дитини», а ще перевіряють органи і установи системи профілактики безпритульності і правопорушень неповнолітніх, щоб оцінити, як вони здійснювали «належний контроль за вказаною родиною».

Хлопчик, який із родиною живе в селі Строгановка під Сімферополем, зник удень 24 липня. За повідомленнями, він пішов гуляти зі старшою сестрою біля їхнього дому, і та в якийсь момент не встежила, як він зник.

Батько Муси Сулейманова, Руслан Сулейманов, далі перебуває під арештом у слідчому ізоляторі – 23 липня суд у місті Сочі в сусідній Росії продовжив йому арешт до середини вересня.

Він проходить у влаштованій Росією так званій другій сімферопольській справі «Хізб ут-Тахрір» – ісламської організації, яка легально діє в Україні, але заборонена в Росії як «екстремістська», і цю заборону Росія незаконно насаджує і в окупованому нею українському Криму.

Обшуки в домах Руслана Сулейманова і ще групи кримськотатарських активістів, у тому числі з лав громадського об’єднання «Кримська солідарність», російські силовики влаштували 27 березня 2019 року. Загалом у цій справі проходять 25 активістів; місце перебування одного з них невідоме з дня тих обшуків, інші перебувають під арештом.

 

Запоріжжя: поліція підтримала позицію «Нацкорпусу» і оскаржить заставу підозрюваному в нападі на бійця «Азову»

Поліція Запорізької області повідомила, що підтримала позицію активістів організації «Національний корпус» і разом із обласною прокуратурою оскаржить рішення суду, яким був відпущений під мінімальну заставу підозрюваний нападник на військовослужбовця батальйону «Азов».

Як нагадали в поліції, суд вирішив відпустити підозрюваного під заставу з мінімальною сумою в 40 тисяч гривень. «Ця ситуація набула широкого суспільного резонансу. Бійці-побратими потерпілого, активісти «Національного корпусу», регіональні засоби масової інформації 24 липня провели акцію протесту під стінами ГУНП в Запорізькій області. Поліція та прокуратура Запорізької області підтримує позицію громадськості і подаватиме апеляцію, аби взяти під варту зловмисника, який може нести загрозу для інших громадян!» – заявив відділ комунікації поліції Запорізької області.

У перебігу згаданої акції біля будівлі обласної поліції до представників «Нацкорпусу» вийшли чільні представники поліції і прокуратури Запорізької області, які пообіцяли учасникам акції, що подадуть скаргу на рішення суду в понеділок, 27 липня. «Наприкінці заходу активісти подякували керівництву правоохоронних органів за приділену увагу і виказали впевненість, що вони зі свого боку відпрацюють на 100%, а громадськість забезпечить дієвий контроль, адже найголовніше – це справедливе покарання за скоєння тяжкого злочину!» – мовилося в повідомленні запорізької поліції 24 липня.

Як повідомляли раніше в поліції, 21 липня близько 23:55 до Комунарського відділення поліції ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення з 5-ї міської лікарні про те, що від одного з торговельних центрів міста до них доставили місцевого жителя 1991 року народження з травмами голови. Стан здоров’я потерпілого дотепер залишається стабільно важким, чоловік досі перебуває в комі.

За даними поліції, потерпілий – військовослужбовець, боєць батальйону «Азов», який прибув до Запоріжжя в короткострокову відпустку із зони проведення операції Об’єднаних сил. «Біля продовольчого супермаркету по вулиці Космічній він зробив зауваження молодику, який чіплявся до дівчат. Це спричинило конфлікт, і агресивний чоловік завдав потерпілому удари по голові, після чого він втратив свідомість. Правопорушник з місця події втік», – повідомляли правоохоронці.

Вони встановили особу підозрюваного протягом кількох годин – ним виявився раніше судимий житель Запоріжжя 1991 року народження. Його затримали в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України, йому оголосили про підозру у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 (умисне тяжке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України. Прокуратура підтримала клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але суд ухвалив інше рішення.

«Азов» є окремим загоном спеціального призначення Національної гвардії України (підпорядковується МВС), що почав свій шлях 2014 року як добровольчий батальйон, потім полк, і, ввійшовши до лав Нацгвардії, брав участь у низці важливих боїв проти гібридної агресії Росії на сході України. Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, відомству якого підпорядкований загін, свого часу, за даними журналіста-розслідувача Артема Фурманюка, називав «Азов» своїм улюбленим полком. Також в одному з інтерв’ю міністр згадував «Азов» серед підрозділів у складі МВС, які він назвав своєю «чорною сотнею Авакова».

У 2018 році Конгрес США знову заборонив використовувати кошти з американської військової допомоги для України «для озброєння, тренування чи іншої підтримки полку «Азов». Автор поправки до бюджету конгресмен Ро Ханна назвав «Азов» «неонацистським батальйоном». Рішення підтримали і демократи, і республіканці. Ця заборона фактично існувала у США ще з 2015 року. Батальйон звинувачення в неонацизмі відкидає, пояснюючи рішення недостатньою поінформованістю США.

Восени 2019 року 40 конгресменів США закликали внести «Азов» до переліку іноземних терористичних організацій, аргументуючи це «ультранаціоналістичним» характером частини і її «співпрацею з неонацистами». В «Азові», що є офіційною структурою в складі Нацгвардії, назвали це звернення «нічим іншим, як інформаційною атакою на Україну, її суверенітет і державну безпеку».

Праворадикальна партія «Національний корпус», як і її напіввоєнізоване крило «Національні дружини», належать до так званого «Азовського руху», який започаткувала частина радикально налаштованих колишніх бійців нинішнього окремого загону спеціального призначення Національної гвардії «Азов». Навесні 2019 року в доповіді Державного департаменту США щодо прав людини «Національний корпус» був визнаний «групою ненависті», яка «вчиняла довільні затримання людей із очевидною згодою правоохоронних органів, здійснювала напади на журналістів, представників нацменшин (ромів) і ЛГБТ-спільноти».

«Приватбанк» заявляє в суді у США про відмивання Коломойським і Боголюбовим майже 800 мільйонів доларів

«Приватбанк», що був націоналізований 2016 року, заявляє, що його колишні власники відмили у США майже 800 мільйонів доларів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Перевіривши додаткові банківські документи, банк подав до суду у штаті Делавер 21 липня змінений позов проти Ігоря Коломойського й Геннадія Боголюбова. У ньому стверджується, що обидва відмили 660 мільйонів доларів через групу американських компаній Optima і ще 100 мільйонів доларів через інші американські компанії.

Банк вимагає від колишніх власників відшкодування на суму в сотні мільйонів доларів.

Свій первісний позов «Приватбанк» подав до суду в штаті Делавер у травні 2019 року, тоді звинувативши колишніх власників у відмиванні у США 623 мільйонів доларів. Справа далі перебуває в процесі розгляду.

У новому документі йдеться, зокрема, про те, що, як стверджує «Приватбанк», іще 86 мільйонів доларів понад суми первісного позову Коломойський і Боголювов відмили в період 2008–2010 років, вивівши ці кошти на два офшорні рахунки одного з підрозділів московського інвестиційного банку «Ренесанс-капітал».

Як стверджується в позові, обидва скупили активи у США на суми в сотні мільйонів доларів, зокрема нерухомість і сталеливарні компанії, завдяки фіктивним позикам, що їх видавав «Приватбанк» різноманітним компаніям, які контролювали самі ж олігархи. Далі, стверджує банк, ці кошти відмивалися у США через заплутану схему оборудок.

«Приватбанк» перебуває в осередді суперечок між Національним банком України і Коломойським, одним із найвпливовіших українських олігархів. Результат протистояння матиме значний вплив на відносини України з Заходом.

Засоби інформації з медіахолдингу Коломойського підтримали президентську кампанію комедіанта Володимира Зеленського, який переміг на президентських виборах 2019 року, і це викликало занепокоєння, що олігарх посилив свій вплив на офіційний Київ.

Національний банк України звинувачує Коломойського і Боголюбова в тому, що вони використовували «Приватбанк» як свою особисту скарбничку, і стверджує, що понад 90 відсотків позик, виданих банком за часів перебування в їхній власності, пішло пов’язаним із ними ж особам і структурам.

У грудні 2016 року держава націоналізувала «Приватбанк» через побоювання, що цей найбільший комерційний банк у країні може збанкрутувати через нестачу капіталу на суму в 5,5 мільярдів доларів.

Західні посадовці і фінансові інституції закликають Україну домогтися повернення хоча б частини з мільярдів доларів, які держава витратила на порятунок банку від наслідків, як кажуть у Києві, дій обох олігархів.

Обидва олігархи заперечують усі звинувачення, називають націоналізацію банку політично мотивованою і позиваються в судах за повернення банку під свій контроль.

Незадекларовані доходи Зеленського: Печерський суд закрив справу через імунітет президента

Печерський районний суд Києва закрив справу про незадекларовані доходи президента України Володимира Зеленського через його імунітет. Суд ухвалив рішення 21 липня. Постанова оприлюднена в Єдиному реєстрі судових рішень 23 липня.

Суддя дійшов висновку, що відповідно до статті 105 Конституції України президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень.

«Зважаючи на положення статті 105 Конституції України з урахуванням Офіційного тлумачення частини першої статті 105 в Рішенні Конституційного Суду № 19-рп/2003 від 10.12.2003, прецедентної практики ЄСПЛ зазначеної вище, суд приходить до висновку, що відносно президента України на час виконання ним повноважень, не може бути складено протокол про адміністративне правопорушення», – йдеться в тексті постанови.

7 липня Офіс президента повідомив, що у 2019 році родина Зеленського отримала кошти в рахунок погашення вартості облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) загальною сумою 5,1 млн грн та здійснила витрати на придбання ОВДП в сумі 5,2 млн грн. Президент не вніс цю інформацію до Реєстру декларацій, як того вимагає законодавство.

Тоді в Офісі президента заявили, що Зеленський «готовий нести відповідальність за порушення відповідно до чинного законодавства».

Наступного дня Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило, що вручило Зеленському два протоколи про адміністративне порушення.

СБУ після подій у Луцьку посилює безпекові заходи в Києві

Служба безпеки України повідомила, що після недавніх подій із захопленням заручників у Луцьку посилює безпекові заходи в Києві, а також в області.

«Звісно, ми звертаємо особливу увагу на безпекову ситуацію в столичному регіоні незалежно від заяв будь-яких політичних сил чи представників місцевої влади. Адже саме в Києві розташовано багато стратегічних об’єктів. Тож посилений контроль над безпековою ситуацією в столиці є звичним явищем для силових органів. Відбувається конструктивна співпраця», – заявив начальник Київського міського і обласного управління СБУ полковник Олег Головаш.

За його словами, після подій у Луцьку Координаційна група Антитерористичного центру при Головному управлінні СБУ в Києві й області рекомендувала керівництву АТЦ встановити підвищений «жовтий» рівень терористичних загроз у цьому регіоні.

«Крім того, вирішено запровадити посилений графік чергувань особового складу правоохоронних органів столичного регіону. Основні зусилля зосереджено на запобіганні терористичній діяльності в місцях масового перебування людей, а також на посиленні безпеки об’єктів можливих терористичних посягань», – мовиться в повідомленні.

«Жовтий» рівень терористичної загрози («імовірна загроза») є другим найвищим після «червоного» («реальна загроза»).

Попереднього дня, 23 липня, мер Києва Віталій Кличко на засіданні міськради закликав правоохоронні органи, зокрема СБУ і поліцію, посилити заходи безпеки в столиці.

Зранку 21 липня поліція повідомила, що в центрі Луцька чоловік, імовірно, з вибухівкою і зброєю, захопив автобус із заручниками. Згодом з’ясувалося, що заручників 13.

Близько 22:00 чоловік, який годинами утримував людей в автобусі, здався силовикам. За даними МВС, ніхто не постраждав.

Того ж дня Національна поліція України повідомила, що посилює заходи для забезпечення публічної безпеки і порядку на території Вінницької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької і Чернівецької областей – «із метою своєчасного реагування на криміногенну ситуацію, недопущення дестабілізації оперативної обстановки, а також для виконання завдань із запобігання терористичним проявам». У межах цих заходів, серед іншого, на в’їздах і виїздах з обласних центрів виставлено мобільні пости, поліція перевіряє документи і здійснює поверхневий огляд тих, кого вважає «підозрілими особами» тощо.

22 липня затриманому повідомили про підозру. Йому інкримінують вчинення терористичного акту, захоплення і тримання осіб як заручників із погрозою знищення людей, посягання на життя працівника правоохоронного органу, а також незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

23 липня його заарештували без права застави на 60 днів. У суді підозрюваний Максим Кривош заявив, що «ні про що не шкодує».

Також іще 21 липня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявляв, що в підозрюваного були спільники, яких уже затримали – одного з них у Харкові.

24 липня суд у Харкові взяв під арешт чоловіка, який, за даними силовиків, був спільником підозрюваного.

Кривош, зі свого боку, запевняв у суді, що в нього не було спільників, а заяви про них – «це все вигадки спецслужб».

Концерти співачки Zivert, яка виступала в Криму, в Одесі та Києві скасували

Запланований раніше концерт російської співачки Юлії Зиверт, відомої як Zivert, в Одесі 24 липня не відбудеться. Про це свідчать зокрема сайти для продажу квитків.

 

Про скасування концерту в Києві повідомив заклад Osocor Residence, який пояснив скасування «політичними перепонами».

Сама Зиверт днями повідомила про скасування своїх виступів в Одесі та Києві, пояснивши їх обмеженнями через коронавірусну пандемію. При цьому в’їзд з країн зі значним поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 в Україну можливий за умови проходження двотижневої самоізоляції або ж тестування на коронавірус методом полімеразно-ланцюгової реакції.

На скасування концертів також звернув увагу громадський активіст Сергій Стерненко, який раніше брав участь в акціях проти виступів в Одесі артистів, що виступали в анексованому Криму.

«Копнякова демократія через розголос в дії», – прокоментував він.

Читайте також: Меланхолія, фанк та гімн для дівчат. 10 українських треків червня​

13 липня проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив, що російська співачка Юлія Зиверт, яка раніше виступала в анексованому Криму, планує два концерти в Україні – в Одесі (24 липня) та в Києві (4 серпня).

13 липня Державна прикордонна служба України заборонила в’їзд до України російському актору, який зіграв одну з головних ролей у знятому зокрема на території окупованого Кримського півострова фільмі «Балканський кордон» (2019 рік), затримали в аеропорту «Бориспіль» у Києві, заборонили в’їзд в Україну на три роки.

У червні Державна прикордонна служба Україна повідомила у відповідь на запит Радіо Свобода, що від початку 2014 року до 9 червня 2020-го ухвалила 10612 рішень про заборону в’їзду іноземцям в Україну.

ВРП заявляє про звернення до Офісу генпрокурора через «втручання в її діяльність»

Вища рада правосуддя звернулася до Офісу генерального прокурора через повідомлення трьох своїх членів про втручання в їхню діяльність, йдеться в заяві ВРП 24 липня.

За повідомленням, два дні тому Рада отримала повідомлення від своїх членів Віктора Грищука, Павла Гречківського та Олега Прудивуса «про втручання у їхню діяльність». Рішення про звернення до Офісу генпрокурора ВРП ухвалила 23 липня.

«Члени ВРП були викликані як свідки у кримінальному провадженні, у якому судді Окружного адміністративного суду міста Києва є підозрюваними, за обставин, коли органом досудового розслідування до ВРП ще не направлено клопотань стосовно суддів ОАСК. При цьому повістки про виклик не містять вичерпної інформації, передбаченої статтею 137 КПК України», – йдеться в заяві.

 

Такі виклики, вважають у Раді, порушують «гарантії незалежності членів ВРП та містить ознаки втручання у діяльність членів ВРП і створення штучних перешкод у їхній роботі».

Хто саме викликав членів Ради на допит, повідомлення установи не уточнює.

Вища рада правосуддя закликає Національне антикорупційне бюро України утриматися від заяв, «які впливають на незалежність судової влади та підривають авторитет правосуддя в цілому».

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

 

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

Сам голова ОАСК Павло Вовк заявив, що іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.

В ООН підтримали домовленості про встановлення повного припинення вогню на Донбасі – Ніколенко

Генеральний секретар ООН відреагував на досягнення в рамках ТКГ домовленості про встановлення повного та всеосяжного припинення вогню на Донбасі. Про це повідомив у фейсбуці речник місії України при ООН Олег Ніколенко.

«Генеральний секретар бере до уваги домовленість, досягнуту під час засідання Тристоронньої контактної групи щодо додаткових заходів, спрямованих на забезпечення всеосяжного, сталого та необмеженого припинення вогню на Сході України. Він закликає усі сторони повністю дотримуватися узгоджених умов та спрямувати зусилля на захист цивільних осіб, які продовжують найбільше страждати від триваючих бойових дій. Генеральний секретар закликає усі причетні сторони вживати подальших заходів у цьому дусі з метою надання нового імпульсу в мирних зусиллях Нормандської четвірки, Тристоронньої контактної групи та ОБСЄ, в тому числі шляхом полегшення гуманітарного доступу та умов на лінії розмежування, а також забезпечення прогресу в реалізації Мінських угод», – йдеться в повідомленні на сторінці Ніколенка.

Тристороння контактна група на засіданні 22 липня узгодила «повне та всеосяжне припинення вогню» на Донбасі з 27 липня. Сторони домовилися про додаткові заходи щодо посилення режиму припинення вогню.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

Бойовики минулої доби стріляли 8 разів, втрат у ЗСУ немає – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримуваніРосією бойовики на Донбасі минулої доби вісім разів відкривали вогонь в бік ЗСУ, ніхто з українських військових не постраждав.

«Від початку поточної доби збройні формування Російської Федерації 3 рази порушили режим припинення вогню. У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід» наші позиції біля Старогнатівки ворог тричі обстріляв з мінометів калібру 120 і 82 міліметри, станкових протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів. За наявною інформацією втрат за поточну добу серед українських воїнів немає», – йдеться в повідомленні штабу.

Бойовики на своїх ресурсах традиційно звинувачують українських військових в обстрілах окупованих сепаратистами територій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

Зеленський сказав, що його «засмучує» підпал будинку Шабуніна

Президент України Володимир Зеленський прокоментував підпал будинку голови правління «Центру протидії корупції» Віталія Шабуніна.

«Буду максимально відвертим. Батьківський будинок активіста Віталія Шабуніна, що був цинічно підпалений, – явна ознака того, що наше суспільство так і не може отямитися після численних трагедій і соціальних потрясінь. Не може відмовитися від нецивілізованих форм з’ясування стосунків. Не може перестати грати в демонстративне насильство. Особисто мене це дуже хвилює та засмучує. Так, я розумію, що подібне трапляється і в інших країнах, але Україна, на мій погляд, повинна вже виходити з епохи конфліктів. Очевидно, що кожен такий випадок кидає тінь на репутацію нашої держави, на наші нові інститути влади й особливо на наші правоохоронні органи. На жаль, це дійсно дуже погана історія. Тому що, незалежно від поглядів, позиції, громадської активності, будь-яка людина в нашій країні має абсолютне право на недоторканність і свою, і свого житла. Це ж аксіома для зрілих і цивілізованих країн», – мовиться у повідомленні, опублікованому на офіційній сторінці Зеленського у Telegram.

За словами президента, він очікує, що правоохоронці «швидко розберуться та поставлять всі крапки над «і» у цій справі.

«Зрозуміло, я щиро співчуваю Віталію Шабуніну та всім тим нашим співгромадянам, які через свою громадянську позицію потрапляють у такі неприємні ситуації. Винних потрібно обов’язково знайти й покарати. Саме так – знайти й покарати», – мовиться у заяві.

 

Вранці 23 липня очільник ЦПК, активіст Віталій Шабунін повідомив, що невідомі минулої ночі підпалили його будинок. За його словами, він з дружиною та дітьми не були вдома, а батьки встигли вибігти. Ніхто не постраждав. Шабунін пов’язав інцидент зі своєю професійною діяльністю.

Громадська організація «Центр протидії корупції» вважає підпал будинку голови правління ЦПК Віталія Шабуніна «посяганням на його життя та членів його родини».

 

Інформація з «чорних скриньок» збитого в Ірані українського літака знята і попередньо проаналізована – органи розслідування

Органи розслідування авіаційних інцидентів Франції, а також Канади повідомили, що інформація з обох бортових реєстраторів українського пасажирського літака, збитого в Ірані на початку січня, повністю знята і здійснений її попередній аналіз.

«Аналіз даних із голосового і параметричного бортових реєстраторів літака «Боїнг-737», реєстраційний номер UR-PSR, завершений у результаті чотирьох днів скоординованої технічної роботи», – повідомили у французькому Бюро розслідувань і аналізу питань безпеки цивільної авіації (BEA), що відоме як одне з провідних агентств світу в справах розшифрування записів пошкоджених бортових реєстраторів із загиблих літаків.

«Іран дякує BEA за прийняття прохання про технічну допомогу і за чудову і прозору роботу на високому рівні», – процитували також у бюро заяву іранського органу розслідувань авіаційних інцидентів, який і веде технічне розслідування цього випадку.

Також у Бюро безпеки на транспорті (TSB) Канади, громадян і жителів якої було багато серед загиблих пасажирів, підтвердили зняття і попередній аналіз даних із реєстраторів літака «Міжнародних авіаліній України» рейсу 752.

Але те, що саме з’ясовано на цей час, не повідомляють. Як пояснили в TSB, відповідно до міжнародних норм, це неможливо без прямо висловленої згоди держави, яка веде розслідування, тобто в цьому випадку Ірану.

Інформацію з обох самописців, які Іран після тривалих зволікань урешті передав до Парижу, зняли 20 липня, 21 липня почався її попередній аналіз. Усі отримані дані передали представникам Ірану.

У роботі брали участь чи стежили за нею через відеозв’язок, крім французького, канадського й іранського органів розслідування, також представники Національної ради безпеки на транспорті США, виробника літака – компанії «Боїнг», виробника двигунів літака – компанії Safran Aircraft Engines, Міжнародної організації цивільної авіації, Управління розслідувань авіаційних інцидентів Великої Британії, авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», Органу розслідувань аварій Швеції і Національного бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів із цивільними повітряними суднами України.

Справа з передачею бортових реєстраторів на розшифрування за кордон за умов, коли Іран не має технічної можливості самостійно зняти і розшифрувати дані з пошкоджених пристроїв, тривалий час лишалася непевною: Іран заявляв про можливу передачу реєстраторів на розшифрування то до України, то до Франції, кілька разів змінюючи свою думку.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність. Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах.

Радіо Свобода називає імена осіб, які влаштовували позасудові розстріли українців на Донбасі 

В оприлюдненому 23 липня розслідуванні Радіо Свобода встановлює осіб і надає нові біографічні дані сімох із дев’яти чоловіків, які служили в так званих «військових трибуналах» у Слов’янську, що ухвалювали страти українців.

Викладені документи у новому матеріалі Радіо Свобода під назвою «Кати Слов’янська» показують, як у цих «військових трибуналах» бойовики вирішували долі кількох чоловіків. 

Трибунали заснував Ігор Гіркін, колишній службовець ФСБ Росії, більш відомий на прізвисько «Стрєлков». Основою цих трибуналів був драконівський закон Сталіна, запроваджений незабаром після вторгнення Німеччини в Радянський Союз під час Другої світової війни. 

Розслідування ґрунтується на документах, знайдених у кабінеті, який використовував Гіркін у будівлі Служби безпеки України у Слов’янську, розслідуванні з відкритих джерел та інтерв’ю з десятками жертв імовірних катувань, членів їхніх сімей і свідків.

Радіо Свобода також встановило, що один із них через московську організацію підтримуваних Росією бойовиків пов’язаний із Владиславом Сурковим – одним з найближчих помічників президента Росії Володимира Путіна й архітектором політики Кремля щодо України на час проведення страт. 

Уряд України назвав Гіркіна російським агентом і звинуватив його у воєнних злочинах. У серпні 2014 року він подав у відставку як командир повстанців на тлі повідомлень про те, що зазнав поранення в бою.

Гіркін – один із чотирьох обвинувачених у вбивстві нідерландськими прокурорами за їхні ймовірні ролі в збитті літака рейсу MH17 над територією східної України у результаті чого загинули всі 298 людей на борту.

Нова інформація, оприлюднена Радіо Свобода про «трибунали» і тих, хто виносив ці смертні вироки, поповнює базу доказів про те, що, на думку експертів, може бути воєнними злочинами з боку Росії і сепаратистів, яким вона надає живу силу, зброю, гроші й політичну підтримку у конфлікті, у результаті якого загинуло понад 13 тисяч людей.

Радіо Свобода публікує докази про страти і причетних до них людей у час, коли Київ шукає справедливості через позови в українських судах і проти російської держави у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) і Міжнародному кримінальному суді (МКС).

Кати Слов’янська. Розслідування

Ткаченко анонсував «відновлення цифрової спроможності» міністерства культури

Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода повідомив, що мінкульт збирається «оновити цифрову спроможність міністерства».

За словами міністра, у відомстві планують створити єдину онлайн платформу, де розмістять усі українські культурні продукти, як то українські вистави чи фільми, для загального доступу. 

«Не існує сайту, на якому можна зайти і подивитися ті прекрасні відео, які я вже бачив, які існують в наших ансамблів, записи театрів тощо. Ми хочемо це створити (онлайн платформу – ред.), щоб тицьнувши одну кнопочку, можна було побачити все те, що має бути надбанням для громадськості. Крім технічного питання, потрібно вирішити ще питання авторських прав, і я сподіваюся, що в недалекому майбутньому такий ресурс буде створений», – сказав Ткаченко. 

За  словами Олександра Ткаченка, на такій платформі також можуть бути розміщені українські фільми, котрі виготовлялися за державні гроші. 

Читати по темі: Український фільм «Мої думки тихі» вийде на HBO Europe – Держкіно

 

У представницві ЄС в Україні стурбовані пожежею в будинку Шабуніна

Голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас висловив стурбованість пожежею в будинку голови правління організації «Центр протидії корупції» Віталія Шабуніна.

«Дуже стурбований повідомленням про пожежу в будинку антикорупційного активіста Віталія Шабуніна. Закликаю владу розслідувати цей випадок і, якщо підтвердиться, що підпал умисний, притягнути винних до відповідальності. Громадські активісти мають почуватися у безпеці, щоб займатися своєю роботою», – написав Маасікас у твітері.

 

Раніше 23 липня в ДСНС повідомили, що в результаті пожежі в будинку керівника громадської організації «Центр протидії корупції», активіста Віталія Шабуніна вигоріло 70 метрів квадратних площі.

У поліції Київщини вказали, що на місці події, крім експертів ДСНС, також працює криміналістична лабораторія. У поліції вказали, що за результатами проведеної перевірки та аналізу усіх зібраних даних найближчим часом буде вирішене питання щодо правової кваліфікації.

Вранці 23 липня очільник ЦПК, активіст Віталій Шабунін повідомив, що невідомі минулої ночі підпалили його будинок. За його словами, він з дружиною та дітьми не були вдома, а батьки встигли вибігти. Ніхто не постраждав. Шабунін пов’язав інцидент зі своєю професійною діяльністю: «Благословляю виконавців і замовників, останнім дякую за мотивацію працювати ще більше». Він також додав, що два тижні тому відповідні служби перевіряли справність газової мережі в будинку.

У «Центрі протидії корупції», який очолює Шабунін, заявили, що цей інцидент є свідчення того, що «влада не може захистити громадських активістів».

Віталій Шабунін – відомий в Україні громадський діяч у сфері боротьби з корупцією, очолює правління громадської організації «Центр протидії корупції», входить до Нацради з питань антикорупційної політики.​

Ткаченко про сюжет на «1+1» про брата Порошенка: повертатися до цієї історії не хочу

Міністр культури та інформаційної політики Олексанр Ткаченко в інтерв’ю Радіо Свобода сказав, що не хоче більше повертатися до обговорення  сюжету, котрий вийшов на каналі «1+1» торік у розпал президентської кампанії і в якому йшлося про можливу можливу причетність Петра Порошенка до смерті рідного брата.

Натомість Ткаченко запропонував поговорити про «медіасередовище, з яким ми маємо справу зараз».

«Стосовно цього питання, яке мені повторююють практично кожного разу, я б хотів повернутся до того, що роблять так звані канали порошенківського пулу сьогодні. Чомусь питання стосовно їхньої партійної належності і те, що вони собі там дозволяють, мало в кого виникають. Зате всі пам’ятають один нюанс, який стався за час виборчої кампанії. Так, він контроверсійний, неоднозначинй. Але це один нюанс.  Давайте поговоримо про те, з яким медіасередовищем ми маємо справу зараз. Чому про цей один нюанс згадують? Тому що насправді він був єдиний. Більше нічого такого не було. І там була точка зору люднини, яку цитували з приводу цієї інформації. І повертатися знову до цієї історії не хочу», – сказав Ткаченко в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода. 

Відповідаючи на питання Радіо Свобода про те, кому належала ідея видати в ефір сюжет про можливу причетність Петра Порошенка до смерті рідного брата, Олександр Ткаченко, тодішній очільник «1+1», сказав, що він «не многорукий Шива, я не можу встигнути за всім і давати всі ідеї». 

23 березня в програмі «Українські сенсації» на телеканалі «1+1» журналісти розповіли про можливу причетність Петра Порошенка до замовних вбивств, зокрема до смерті рідного брата. «Вони перейшли межу», – прокоментував тоді Петро Порошенко. Пресслужба Порошенка не відповіла на запит Радіо Свобода, чи подав він до суду, а чільний представник каналу «1+1» сказав, що такого позову не було.

«Справи Майдану»: розслідування щодо 2 колишніх «беркутівців» завершене, ще одному повідомили про підозру

У Офісі генерального прокурора повідомили про завершення досудового розслідування щодо двох колишніх міліціонерів нині розформованого полку міліції особливого призначення «Беркут» у Києві.

«Слідством встановлено, що 30 листопада 2013 «беркутівці» перевищили свої службові повноваження та затримали учасника мирного зібрання на Майдані Незалежності. Під час затримання екс-правоохоронці застосували до потерпілого фізичну силу, чим незаконно перешкодили організації і проведенню зборів. Надалі міліціонери склали рапорти про затримання потерпілого, в які внесли завідомо неправдиві відомості», – йдеться в повідомленні.

За даними ОГП, ще одному колишньому міліціонеру повідомлено про підозру в перешкоджанні проведенню зборів і мітингів.

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними прокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

 

В анексованому Криму запланований розгляд по суті «справи Чубарова»

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму планує у четвер почати розгляд по суті справи стосовно голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, якого на півострові судять заочно. Як передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, засідання пройде у відкритому режимі, проте кількість слухачів може бути обмежена з урахуванням дотримання соціальної дистанції.

Раніше повідомлялося, що засідання проходитиме без Чубарова, як і попереднє слухання, на якому були присутні «прокурор, призначений захисник і потерпілі у кримінальній справі».

Адвокат Чубарова Полозов раніше повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що його не допустили до захисту у цій справі, пославшись на «конфлікт інтересів». Він має намір оскаржити це рішення. У Сімферополі суд вже відхиляв скаргу адвоката Полозова на недопуск до захисту Чубарова.

Наприкінці березня 2020 року Слідчий комітет Росії заочно висунув «звинувачення» голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову.

Слідком звинувачує Чубарова в тому, що він навесні 2015 року в ефірі одного з українських телеканалів «висловлював заклики до здійснення екстремістської діяльності проти інтересів Росії», а також до деокупації Криму.

23 березня стало відомо, що у Криму російський Слідчий комітет порушив кримінальну справу проти голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова за статтею російського Кримінального кодексу – «Організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством». Йдеться про події 26 лютого 2014 року.

Сам голова Меджлісу Рефат Чубаров в коментарі Крим.Реалії пов’язав порушення «справи» із планами кримських татар щодо організації акції «Марш гідності».

У Чорноморському регіоні зростає напруга через мілітаризацію Криму – Таран

У басейнах Чорного і Азовського морів продовжує зростати напруга через мілітаризацію Росією анексованого Криму. Про це 22 липня під час заключного засідання Форуму безпеки співробітництва ОБСЄ сказав міністр оборони України Андрій Таран.

Він також нагадав, що Росія створює перешкоди вільному судноплавству в регіоні.

«Я хотів би зробити чіткий і рішучий наголос на одному питанні – російська агресія проти України залишається головною проблемою нашої національної і регіональної безпеки», – підкреслив Таран.

Держави-учасниці ОБСЄ підтвердили непохитну підтримку територіальної цілісності і суверенітету України. Вони висловили стурбованість через проведення Росією 17-21 липня цього року раптових масштабних військових навчань.

 

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. У Генштабі ЗС України дії російських військових у Криму називають незаконними.

Генасамблея ООН у грудні 2019 року схвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.

Чийгоз: Росія посилює тиск, обмежуючи пересування кримчан через адмінкордон з материковою Україною

Росія посилює тиск, обмежуючи пересування кримчан з українськими паспортами через адміністративний кордон між окупованим нею Кримом і материковою Україною. Про це на пресконференції у Херсоні 22 липня заявив депутат Верховної Ради України, заступник голови Междлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Хтось каже, що це з коронавірусом пов’язано, що обмежили виїзд. Насправді там все більш тривожно, бо ми знаємо про наміри росіян унеможливити пересування наших громадян за українськими паспортами сюди на материк. Є вже ухвала, яка вручається нашим дітям при поверненні на територію Криму. Там зазначено, що це вони використали свою останню можливість перетнути наш адміністративний кордон. Обмежити, звести до мінімуму живе спілкування наших громадян з Україною – це основне завдання Росії, тому що саме це живе спілкування при всяких наших внутрішніх проблемах підсилює віру наших людей в те, що Україна звільнить Крим», – зазначив Чийгоз.

Перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джеппар опублікувала документ, який вручає прикордонне управління ФСБ Росії на адмінкордоні.

 

Раніше громадянська ініціатива КримSOS спрямувала на ім’я міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби заяву з проханням зреагувати на незаконне обмеження Росією права жителів Криму на вільний перетин адміністративного кордону між Херсонською областю та анексованим півостровом. У заяві активісти зазначають, що у зв’язку з протиепідеміологічними заходами, з 29 березня 2020 року уряд Росії дозволив залишати Росію і Крим громадянам Росії, у яких є також інше громадянство, лише один раз.

На початку липня прикордонне управління ФСБ Росії по анексованому Криму повідомило, що зареєстрованих на півострові кримчан будуть штрафувати за спробу перейти адміністративний кордон за українським паспортом. У свою чергу Україна не визнає російські паспорти, видані в анексованому Криму, і в’їхати на материкову частину України за ними не можна.

7 липня прессекретар Херсонського загону Державної прикордонної служби України Іван Шевцов повідомив в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії, що українські прикордонники нарахували понад 300 людей, яких Росія з початку місяця не пустила до Криму через адмінкордон.

 

Міністр стратегічний галузей промисловості пообіцяв уряду створити пів мільйона робочих місць – ЗМІ

Кабінет міністрів затвердив постанову про утворення Міністерства з питань стратегічний галузей промисловості «без чіткого визначення таких стратегічних галузей», повідомила громадська організація StateWatch, яка отримала копію документа.

Новопризначений міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський у своєму прогнозуванні впливу новоствореного міністерства вказав залучення «в стратегічних галузях промисловості 500 тисяч осіб з високою зарплатою» до 2024 року.

Активісти вказують, що в документі зазначена лише одна галузь – це оборонно-промисловий комплекс.

«Те, що новий міністр обіцяє залучення пів мільйона осіб в стратегічні галузі промисловості без чіткого визначення таких галузей, і Кабмін голосує за це, говорить про те, що до утворення нового відомства на Грушевського підійшли цілком формально», – вважає голова StateWatch Гліб Канєвський.

Олег Уруський – колишній голова Державного космічного агентства. 16 липня Верховна Рада призначила його на посаду віцепрем’єр-міністра – міністра з питань стратегічних галузей промисловості.

«Ситуація не є унікальною». Мендель розповіла про те, хто має відповісти за події у Луцьку

Речниця президента Водимира Зеленського Юлія Мендель, відповідаючи на питання Радіо Свобода про те, на кого Офіс Президента покладає відповідальність за події в Луцьку, відповіла, що дана «ситуація не є унікальною і не можна сказати, що винна людина з правоохоронних органів чи певних відомств».

Журналістка Радіо Свобода уточнила, що Максим Кривош, котрий захопив заручників у Луцьку, раніше мав судимість та відбував покарання у місцях позбавлення волі, при цьому, якимсь чином йому вдалося заволодіти зброєю та мати спільника, котрий також мав арсенал зброї. Чи має хтось понести відповідальність за те, що таке взагалі стало можливим, спитала журналістка Радіо Свобода. 

У відповідь, Юлія Мендель зазначила, що описана ситуація не є «винятково-українською»

«Якщо зробити огляд іноземних медіа про те, що відбувається у світі, то насправді зараз у кожній країні є абсолютно аналогічні ситуації . На жаль, вони трапляються, на жаль не завжди вони вирішують з таким позитивним результатом як у нас вирішилося. Це цілий комплекс питань. Ми говоримо і про соцмережі і про.. ви говорите арсенал зброї. В Україні зараз насправді мільйони одиниць нелегальної зброї це все комплексні рішення які потрібно вирішувати на законодавчому рівні. Ці питання є в огляді і президента України і розуміння того як взагалі функціонує», – ​ заявила Мендель в ефірі програми Свобода LIVE і додала що ситуацію, яку описала журналістка не є унікальною. 

Близько пів на десяту ранку 21 липня, у Луцьку, в центрі міста, на Театральному майдані, озброєний невідомий взяв у заручники пасажирів рейсового автобуса Берестечко-Краснилівка. Нападник сам повідомив поліції про захоплення і заявив, що у нього є автоматична зброя та гранати.

Президент України Володимир Зеленський виконав одну з вимог зловмисника.  Він записав коротке відео, в якому російською мовою закликав дивитися фільм «Земляни». Невдовзі після цього Кривош здався правоохоронцям. 

 

Зеленський скасував візи для громадян шести країн

Президент України Володимир Зеленський встановив із 1 серпня безвізовий режим для громадян Австралії, Нової Зеландії, Королівства Бахрейн, Держави Кувейт, Султанату Оман, Королівства Саудівська Аравія в разі перебування в Україні не більше 90 днів за півроку. Відповідний указ №289/2020 опублікований на сайті глави держави.

«Установити з 1 серпня 2020 року безвізовий режим в’їзду в Україну та транзитного проїзду через територію України для громадян Австралії, Нової Зеландії, Королівства Бахрейн, Держави Кувейт, Султанату Оман, Королівства Саудівська Аравія, якщо термін їх перебування в Україні не перевищує 90 днів протягом 180 днів», – ідеться в документі.

В указі зазначається, що безвізовий режим з вказаними країнами встановлено «з метою розвитку і практичної реалізації принципів партнерства».

На початку червня Зеленський заявляв, що поставить завдання Міністерству закордонних справ розглянути можливість лібералізації візового режиму для іноземців, які відвідують Україну з туристичною метою.

НАЗК виявило ознаки корупції в діях «слуги народу» Холодова, бо він як депутат «діяв у власних інтересах»

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) встановило у діях народного депутата з фракції «Слуга народу» Андрія Холодова адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, про що був складений та направлений до суду відповідний протокол. Холодов це називає «політичиним тиском».

У НАЗК встановили, що депутат Холодов діяв в умовах «реального конфлікту інтересів», коли відправив офіційне депутатське звернення до директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артема Ситника з вимогою надати інформацію про результати досудового розслідування у кримінальних провадженнях, в яких може фігурувати сам. 

В агентстві зазначають, що такими діями депутат порушив статтю 28 Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачена адміністративна відповідальність. Про це йдеться у протоколі від 7 липня, складеному на Андрія Холодова, який НАЗК надало у відповідь на запит журналістів «Схем» ( проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Цьому передувало розслідування «Схем», у якому журналісти викрили народного депутата на зв’язку з тютюновим бізнесом, що могло свідчити про лобіювання депутатом інтересів бізнесу, до якого мала стосунок його родина, а саме – так званої «тютюнової правки» №8 до закону №1049. Після публікації матеріалу та звернень депутатів НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо ймовірного зловживання владою або службовим становищем.

«Холодов А.І., будучи народним депутатом, 07.05.2020 вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: реалізовуючи повноваження народного депутата України, звернувся у власних інтересах (…) до Ситника А.С., директора Національного антикорупційного бюро України, з депутатським зверненням», – йдеться в протоколі про адміністративне порушення, який був складений щодо народного депутата Андрія Холодова 9 липня цього року.

За даними Нацагентства, Андрій Холодов просив директора НАБУ надати йому інформацію про стан та результати всіх досудових розслідувань, які стосуються так званої «тютюнової правки»,яка мала збільшити заробітки для роздрібних торговців цигарками, до закону №1049.

У НАЗК вказують на суперечність між приватним інтересом і службовими повноваженнями депутата Холодова: «Народний депутат не повинен використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема, корисливих цілях. (…) депутатське звернення може стосуватися виключно питань, пов’язаних із депутатською діяльністю – наголошують у Нацагентстві, посилаючись на закон «Про статус народного депутата».

«Зазначеними діями Холодов А.І. вчинив адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене ч. 2 статті 172-7 Кодексу Про адміністративні правопорушення, а саме: вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів», йдеться у складеному протоколі НАЗК. 

Ця стаття передбачає накладення штрафу від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У липні в Нацагентстві повідомили, що адмінпротокол стосовно народного депутата направлений до суду. 

Сам Андрій Холодов у поясненнях НАЗК зазначив наступне: «Я виконував обов’язки народного депутата України, а моя зацікавленість полягала лише в тому, щоб НАБУ належним чином виконувало свої зобов’язання перед народом України. Отже, обвинувачення мене у конфлікті інтересів є надуманими та необгрунтованими. Вважаю це політичним тиском».

Окремо, у грудні 2019 року, НАЗК включило Холодова в моніторинг, щоб визначити чи діяв депутат від «Слуги народу» в умовах реального конфлікту інтересів, коли лобіював законодавче нововведення – так звану «тютюнову» правку. Проте, як повідомило НАЗК «Схеми», у цьому випадку «неможливо однозначно встановити наявність реального конфлікту інтересів».

У розслідуванні «Схеми» довели, що народний депутат від «Слуги народу» Андрій Холодов таки пов’язаний із тютюновим бізнесом, а отже, коли він лобіював у Верховній Раді так звану «тютюрнову правку» до закону №1049, яка мала збільшити заробітки для роздрібних торговців цигарками, він вірогідно відстоював свої інтереси.

Холодов публічно продовжує заперечувати, що має якісь інтереси у торгівлі цигарками. Утім, «Схемам» вдалося знайти документальні підтвердження цього зв’язку.

«Родина депутата Холодова має стосунок до повного циклу дистрибуції цигарок – від оптової закупівлі у виробників (через фірму «Сіті Трейдінг Компані»), розповсюдження цих партій у кіоски (власник кіосків – «Київ Маркет Солюшн»), і роздрібного продажу в цих кіосках через дві фірми («Віктрум» та «Інтертабако»)», – йшлося в матеріалі «Схем».

Пізніше в коментарі журналістам депутат повідомив, що кіпрська компанія REINEWEG LTD, на яку заведена мережа столичних кіосків, була продана «іншому власнику» ще в 2018-му, втім, на прямі запитання, кому він продав цей бізнес, Холодов не відповідає.

«Цей бізнес ретельно замаскований за підставними власниками та неіснуючими адресами реєстрації цих фірм, і зрештою виведений на Кіпр. З 2018 року родина Холодова справді переоформила бізнес на іншого засновника, номінального», – зазначали у розслідуванні журналісти.

Після публікації матеріалу «Схем» Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження щодо ймовірного зловживання владою або службовим становищем. Таким чином Андрій Холодов став першим депутатом парламенту 9-го скликання, щодо якого за результатами журналістського розслідування правоохоронці порушили справу.

13 квітня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №1049 без резонансної «тютюнової правки», просуванням якої займався Холодов і через яку весь закон раніше ветував президент Володимир Зеленський. «За» проголосували 279 депутатів.

Протягом більше ніж пів року оцінку несправжнім чекам у тютюнових кіосках, пов’язаних зі «слугою народу» Холодовим, не можуть дати податківці. 

 

 

Зеленський розповів про телефонну розмову з чоловіком, який тримав заручників у Луцьку

Президент України Володимир Зеленський розповів про телефонну розмову з чоловіком, який утримував заручників у автобусі в Луцьку 21 липня. У відеокоментарі, який поширили кілька медіа, зокрема, «Українська правда».

За словами Зеленського, для переговорів через ситуацію в Луцьку довелося робити перерви в зустрічі з президенткою Швейцарії Симонеттою Соммаругою, яка перебувала в Києві з візитом. Переговори з чоловіком, якого зрештою ідентифікували як Максима Кривоша, тривали близько дев’яти годин, їх вели як перемовники, так і психологи, додав він.

Читайте також: Заручники в Луцьку звільнені: хронологія подій та все, що відомо про нападника​

«Пропонували одразу зробити спецоперацію, яка, ми з вами не знаємо, чим би закінчилась. Тобто це був би штурм, швидкий, я впевнений, що він був би результативним, але завжди є небезпека, що можуть загинути люди. Хтось може загинути, якась кількість і це дуже небезпечно. Тому ми порадилися, я захотів проговорити з цією людиною по телефону і спробувати мати можливість, щоб він відпустив людей», – сказав президент.

Він додав, що, за його інформацією, з більшістю співрозмовників чоловік говорив не довше 10-15 секунд, натомість розмова з ним Зеленського тривала 7-10 хвилин.

«Ми домовилися, що він зробить перший крок. Він відпустить декількох наших людей. Я попросив його відпустити пораненого, вагітну жінку і дитину. Він сказав, що пораненого немає, що це був блеф. Тому домовилися, що він відпустить трьох людей і я після цього запишу відео», – йдеться в коментарі глави держави.

Увечері 21 липня президент дійсно оприлюднив відеозвернення, яке згодом видалив. Зеленський стверджує, що саме цей його крок змусив Кривоша відпустити заручників за 30-40 хвилин після публікації.

 

Зранку 21 липня поліція повідомила, що в Луцьку на Театральному майдані чоловік захопив автобус із близько 20 заручниками. При собі він нібито має вибухівку та зброю.

За словами очільника поліції Юрія Крошка, «вимоги чоловік опублікував у Twitter, зрозумілих вимог на його сторінці не висвітлено: загальні фрази і загальне невдоволення якоюсь системою».

Близько 22 години Служба безпеки України повідомила, що нападника затримали.

Шевченко на зустрічі з послами G7 пообіцяв «відповідальне ставлення» НБУ до своїх зобов’язань

Новий голова Національного банку України Кирило Шевченко пообіцяв послам «Групи семи», що регулятор відповідально ставитиметься до своїх зобов’язань.

«Ми твердо переконані, що співпраця з міжнародними партнерами – необхідна запорука макрофінансової стабільності України. З нашого боку ви побачите відповідальне ставлення до усіх своїх зобов’язань: ми й надалі їх виконуватимемо, керуючись принципами прозорості та партнерства», – сказав Шевченко.

За його словами, Національний банк залишиться і надалі незалежною інституцією, яка буде аполітичною під час ухвалення своїх рішень. Монетарна політика, режим інфляційного таргетування та режим гнучкого курсу будуть збережені, запевнив Шевченко.

Ввечері 1 липня голова Національного банку Яків Смолій написав заяву про звільнення за власним бажанням через «систематичний політичний тиск». В Офісі президента запевнили, що Нацбанк залишатиметься незалежним органом.

3 липня Верховна Рада звільнила Смолія. Під час засідання парламенту голова НБУ серед причин свого рішення про відставку назвав «використання Ради НБУ для створення корпоративного конфлікту всередині інституції».

16 липня Верховна Рада підтримала запропоновану президентом України Володимиром Зеленським кандидатуру Кирила Шевченка на посаду голови НБУ.

 

Уряд Швейцарії готовий допомагати Донбасу із забезпеченням питною водою – Зеленський

Уряд Швейцарії готовий допомагати Донбасу із забезпеченням питною водою, повідомив президент України Володимир Зеленський за підсумками зустрічі з президенткою Швейцарії Симонеттою Соммаругою в Києві.

За його словами, 23 липня вони збираються відвідати прифронтову зону на Донбасі.

Зеленський додав, що для реалізації Швейцарської програми співробітництва з Україною на 2020-2023 роки передбачені 108 мільйонів швейцарських франків на гуманітарну та технічну допомогу.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

Оксана Забужко підтримала флешмоб на захист історика Юрія Дмитрієва. 22 липня в Росії йому оголосять вирок

Письменниця Оксана Забужко закликала підтримати флешмоб на захист російського історика, дослідника розправ сталінського режиму в «Сандармоху», голови карельського відділення товариства «Меморіал» Юрія Дмитрієва.

«Юрія Дмитрієва переслідують за дослідження сталінських репресій та збереження історичної пам’яті. Він багато років шукав розстрільні поховання та укладав списки тисяч убитих людей. Саме завдяки йому світ дізнався про те, як загинули Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Зеров, Валер’ян Підмогильний та інші українські генії. Це судилище відбувається на тлі спроб сфальшувати історію Сандармоху та представити похованих там жертв розстрілів НКВД жертвами Другої світової війни», – написала Забужко, назвавши суд над істориком «найганебнішим політичним процесом останніх років».

 

«Меморіал» визнав 64-річного історика політв’язнем. 22 липня суд оголосить вирок у справі проти Дмитрієва.

7 липня в суді прокуратура оголосила прохання про призначення голові карельського відділення товариства «Меморіал», історикові Юрію Дмитрієву покарання у вигляді 15 років колонії.

Сам Дмитрієв та його адвокати заявляють про його невинватість, стверджуючи, що зображення дочки не були порнографічними, а робилися на прохання соціальних працівників – для звіту про розвиток дитини, яка мала проблеми зі здоров’ям. За словами історика, справа є спробою зірвати його дослідження позасудових страт у Карелії за часів Сталіна.

Кримінальна справа Юрія Дмитрієва тягнеться з 2016 року. Тоді його звинуватили у виготовленні порнографії за участю прийомної дочки.

Пізніше суд повністю виправдав Дмитрієва, але Верховний суд Карелії скасував рішення.

У 2018 році до суду надійшла друга справа проти Дмитрієва за більш тяжкою статтею, історика заарештували. Як зазначає правозахисний центр «Меморіал», «медичне обстеження і психолого-психіатрична експертиза дівчинки не виявили ніяких ознак насильства щодо неї або психологічної травми».

Юрій Дмитрієв близько 30 років розслідує факти масових репресій у Карелії в роки радянської влади, зокрема в урочищі Сандармох, де він знайшов захоронення жертв розстрілів НКВС, зокрема і представників української інтелектуальної еліти, «розстріляного відродження»

Про невинуватість і можливий політичний характер переслідування кажуть колеги історика з «Меморіалу».

На захист Дмитрієва виступають сотні вчених і діячів мистецтва в Росії та за її межами. Усі вони вимагають звільнити Дмитрієва, а справу проти нього вважають сфабрикованою.

Читайте ще: 

Що Росія хоче зробити із Сандармохом та яку книгу пише в СІЗО історик Дмитрієв, який знайшов масове захоронення жертв НКВС​

Історик, який відкрив імена жертв і катів Сандармоху, може повернутися у тюрму в Росії

Міфи і правда про Сандармох

 

США: Палата представників схвалила нові санкції проти «Північного потоку-2», черга за Сенатом і Трампом

Палата представників Конгресу Сполучених Штатів 20 липня схвалила зміни в законодавстві, які передбачають нові санкції проти компаній, причетних до будівництва російського газопроводу «Північний потік-2».

Палата представників, в якій більшість має Демократична партія, схвалила відповідну поправку до Закону про національну оборону. Відтак її мають розглянути в Сенаті, після чого зміни має підписати президент Дональд Трамп.

«Росія намагається побудувати газогін «Північний потік-2», аби отримати надмірний контроль над нашими європейськими союзниками та їхніми джерелами енергії… Ми повинні зупинити ворожу стратегію впливу (президента Росії Володимира – ред.) Путіна», – заявив у Твітері член Палати представників, республіканець Стів Вомак.

 

Росія раніше вже звинувачувала США у застосуванні санкцій як інструменту збільшення власного експорту енергоносіїв.

Проєкт «Північний потік-2» готовий вже на понад 90%. Він складається з двох паралельних газогонів довжиною в 1 230 кілометрів, які пролягають дном Балтійського моря до Європи.

15 липня державний секретар США Майк Помпео анонсував нові санкції проти «Північного потоку-2» та «Турецького потоку». За його словами, Державний департамент вніс відповідні зміни до Акту «Про протидію опонентам Америки через санкції», включивши до них також і ці два російські енергетичні проєкти.

Читайте також: У «Нафтогазі» відреагували на нові санкції, які США анонсує проти «Північного потоку-2»​

Уряди України, США, Польщі і країн Балтії називають новий російський газогін загрозою європейській енергетичній безпеці. Німеччина, яка є одним з вигодоотримувачів проєкту, стверджує, що український транзит збережеться і після його запуску.

Росія планує добудувати цей газогін наприкінці 2020 року. Разом із іншими російськими транзитними газогонами він дасть змогу перебрати на себе майже весь обсяг газу, який нині проходить Україною і приносить їй суттєві доходи, близько 3% від усього ВВП держави, пояснюють експерти.

 

Проєкт «Північний потік-2» після добудови другої лінії газогону зможе забезпечити транзит до ЄС 55 мільярдів кубометрів російського газу на рік.

США заявили, що розглядають будь-які кроки, щоб припинити російський газотранспортний проєкт, бо він загрожує національній безпеці країн Європи, які є союзниками Сполучених Штатів.