Президент України Володимир Зеленський призначив Вадима Пристайка послом України у Великій Британії. Відповідний указ від 20 липня оприлюднив Офіс президента.

«Призначити Пристайка Вадима Володимировича Надзвичайним і Повноважним Послом України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії», – мовиться у документі.

На початку червня Верховна Рада України звільнила Пристайка з посади віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. До того він був міністром закордонних справ в уряді Олексія Гончарука.
…

У Офісі президента України заявили агентству «Інтерфакс-Україна», що не бачать сенсу коментувати чи обговорювати заяву глави Чечні Рамзана Кадирова.

«Будь-хто у сучасному інформаційному світі має право на будь-які заяви. Але це точно не привід для пошуку якихось таємних смислів. Тому викликає певний подив така наполеглива спроба частини засобів масової інформації надати факту особистого повідомлення глави суб’єкта федерації сусідньої країни надзвичайне значення», – мовиться у коментарі.

Як зазначили в ОП, у заяві Кадирова йдеться про такі аспекти міждержавних відносин, які є в компетенції виключно чинних президентів України та Росії.

«І які точно немає сенсу коментувати або обговорювати в будь-яких особистих повідомленнях», – заявили у Офісі президента.

Голова республіки Чечні на Північному Кавказі в Росії Рамзан Кадиров знову вимагає від президента України Володимира Зеленського вибачень, добрих відносин із «Великою Росією» і обіцянки президентові Росії Володимирові Путіну закінчити «громадянську війну на сході України». Кадиров нагадав, що Зеленський, який уже колись мусив вибачатися перед Кадировим за сюжет одного гумористичного відеоролика часів до свого президентства, тепер має знову підтвердити свої вибачення або «відповісти» перед ним.

Приводом стала частина інтерв’ю Володимира Зеленського, вже як президента, журналістові Дмитрові Гордону ще наприкінці грудня 2018 року, яку Рамзан Кадиров теж оприлюднив. У сюжеті Зеленський розповідає, як мусив був раніше вибачатися перед Кадировим через один із відеороликів: «Там навіть мова не про нього йшла, була якась нарізка відео, і в цю нарізку потрапило відео, де плакав Рамзан Кадиров. Мені подзвонили з цього приводу: мовляв, що ви думаєте, як відреагує мусульманський світ. Я відповів, що не знаю, в чому там суть, перегляну цю історію. Тому що тема релігії – дуже тонка тема… і мені не хотілося б на ґрунті релігії кого-небудь ображати. І я сказав, що якщо наші хлопці образили когось із мусульманського світу, адже вони могли не подумати, не знати, то я за них хочу попросити вибачення».

Ідеться про ситуацію, що сталася ще 2014 року: тоді в одній із гумористичних передач студії «Квартал 95», яку Зеленський очолював, з’явився сюжет, у якому в уста Кадирова, який у кадрі втирав сльози під час мусульманської молитви, були вставлені інші слова; після того Зеленський мусив вибачитися.

Під час дебатів Володимира Зеленського і Петра Порошенка перед другим туром президентських виборів 2019 року Порошенко дорікнув Зеленському за це вибачення в контексті інших його попередніх заяв, що були зневажливими до України; Зеленський тоді відповів лише, що з Кадировим «ніколи не спілкувався», але конкретно щодо вибачення не відповів.

Після перемоги Зеленського наступними днями Кадиров привітав його і побажав діяти задля «єднання українського і російського народів».

Рамзан Кадиров, авторитарний керівник свого регіону, відомий, серед іншого, тим, що часто вимагає вибачень від тих, хто, на його думку, образив його самого чи його владу, як також владу Кремля. Мешканці Чечні відтак не мають іншого виходу, так само нерідко стається і з тими, хто перебуває в інших регіонах Росії.
…

В Організації Об’єднаних Націй закликали українську владу забезпечити неупереджене розслідування і справедливий судовий процес у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

«Ми закликаємо владу забезпечити притягнення до відповідальності у цій гучній справі, одночасно забезпечуючи всі гарантії ефективного і неупередженого розслідування і справедливий судовий процес для обвинувачених», – йдеться в заяві Моніторингової місії ООН з прав людини у фейсбуці.

У заяві вказується, що хоча доступ до суду був обмежений внаслідок пандемії COVID-19, міжнародні стандарти з прав людини вимагають, що судові слухання мають бути публічними, якщо немає конкретної причини, щоби цього не було.

«Ми наполегливо закликаємо суд забезпечити доступ до слухань усім журналістам і зацікавленим представникам громадськості, в тому числі шляхом трансляцій в режимі онлайн», – йдеться в повідомленні.

Крім того, зазначається, що деякі журналісти, які висвітлюють судовий процес, стикалися з погрозами або зазнавали нападів у присутності поліції з боку протестувальників, що підтримують підозрюваних на суді.

«Ми закликаємо владу гарантувати безпеку присутніх на судах і притягнути винних у цих атаках до відповідальності», – вказали у місії ООН з прав людини.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства. Слідство щодо замовників та організаторів цього злочину триває.

2 липня в поліції повідомляли, що «справа Шеремета» готова для передачі до суду.​
…

20 липня спікер парламенту Дмитро Разумков зібрав журналістів у стінах сесійної зали Верховної Ради для підсумкової пресконференції. Що думає голова Ради про законопроєкт «слуги народу» Максима Бужанського про мову? Чи вважає за необхідне підняття зарплат для народних депутатів? Як пояснює високий рівень недовіри до Верховної Ради? Та які політичні амбіції і плани має сам? На ці та інші теми Дмитро Разумков спілкувався зі ЗМІ майже дві години. Радіо Свобода зібрало всі найважливіші та найцікавіші його відповіді у короткому огляді на 9 хвилин.
…

Президент Росії Володимир Путін прибув у понеділок в анексований  Крим, щоб у Керчі взяти участь в церемонії започаткування будівництва бойових кораблів для ВМФ Росії.

«Що стосується Криму, то цьогоріч ми ухвалили рішення надати особливу підтримку. Це пов’язано із тим, що тут витрати дещо вищі. Вирішили субсидіювати 30 відсотків вартості судна для тих судновласників, які хочуть замовити в Криму свої майбутні судна – малотоннажні, середньотонажні, рибальські», – сказав Путін на суднобудівному заводі «Залив».

МЗС України висловило протест через візит Путіна в анексований Крим.

«МЗС України неодноразово підкреслювало і продовжує дотримуватися принципової позиції про неприпустимість неузгоджених з українською стороною відвідувань російськими посадовими особами території України в її міжнародно визнаних кордонах, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь», – йдеться в заяві міністерства.

Також у відомстві вчергове засудили заходи Росії із мілітаризації Криму і зазначили, що такі дії загрожують безпеці в регіоні.

Посольство США в Україні також заявило про неприпустимість будівництва військових кораблів Росії на анексованій території Криму.

«Самовільне будівництво Росією військових кораблів на суверенній українській території, силоміць захопленій нею, вкотре порушує міжнародні норми. Санкції залишаться в силі, допоки Росія не поверне Україні контроль над Кримом і не виведе свої сили з Донбасу», – наголосили дипломати у твітері.

Поїздка президента Росії в Керч була запланована 16 липня, однак її перенесли через нараду з бюджетних питань.

Востаннє Путін був на анексованому півострові 18 березня. Тоді він прибув до Севастополя. Перед цим 9 січня президент Росії також побував у Севастополі. Путін спостерігав за перебігом спільних навчань Північного і Чорноморського флотів Росії в Чорному морі з борту ракетного крейсера «Маршал Устинов». 10 січня президент Росії провів у Ялті нараду з підконтрольними Кремлю керівниками Криму і Севастополя з питань «соціально-економічного розвитку півострова».
…

У 35-й бригаді морської піхоти підтвердили, що тіло, яке російські гібридні сили передали українським військовим на КПВВ «Мар’їнка» 17 липня, вдалося ідентифікувати. Як вказали військові у коментарі Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода), загиблим виявився бойовий медик 137-го батальйону бригади Микола Ілін.

36-річний сержант Микола Ілін був родом з Білорусі, звідки, за версією друзів, поїхав через політичні переслідування. Медик мав громадянство Естонії, але жив у Білій Церкві Київської області. Побратими загиблого відгукуються про нього як про веселу і комунікабельну людину, яка вільно володіла кількома мовами.

13 липня штаб Операції об’єднаних сил повідомив, що російські гібридні сили обстріляли гуманітарну групу, марковану білими касками та білими пов’язками на бронежилетах, яка мала евакуювати тіло загиблого командира взводу під селом Зайцеве. В ООС зазначили, що для цієї операції українська сторона отримала гарантії тиші, але в сірій зоні була влаштована засідка. Внаслідок обстрілу військовий медик загинув, а сержант був поранений (його доля наразі невідома). Тіло командира взводу, за яким ішла група, 15 липня було передане ЗСУ російськими гібридними силами. Загиблий – лейтенант Дмитро Красногрудь. 

17 липня російські гібридні війська передали українським військовим тіло неідентифікованої людини, яким виявився бойовий медик Микола Ілін.
…

У Криму тільки за два останні роки мінералізувалися понад сотню артезіанських свердловин. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії сказав ексголова Республіканського комітету Автономної республіки Криму з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства Олександр Лієв.

Він також додав, що засоленість і мінералізація свердловин стануть дуже помітним явищем на півострові, особливо в степовому Криму.

«Це таке явище, яке всюди відбувається, а в Криму це явище відновилося, адже 50 років ми з цим не стикалися. Артезіанським свердливинам в Криму 50 років, в них був термін експлуатації 15-20 років. Після цього свердловини оновлювали і вони далі працювали. Тепер оновленню ці свердловини не підлягають, адже сам водний ресурс стає непридатних для питних потреб», – пояснив Лієв.

Читайте також: Росія знайшла воду у Криму. Чи вистачить підземних джерел?​

Ще в 2015 році колегія російського Державного комітету водного господарства дійшла висновку, що вода на анексованому півострові мінералізується і, якщо нею политвати, це може призвести до засолення ґрунту та втрати врожаю.

29 червня Крим.Реалії повідомили, що в Криму через нестачу води почали відкачування води з Іванівського водозабору для забезпечення Сімферополя. Як пояснив керівник підприємства «Вода Криму» Володимир Баженов, ведеться відкачка артезіанської води. При цьому російський «глава Криму» Сергій Аксьонов запевнив, що «ніякої екологічної загрози це не несе».

У Херсонській облдержадміністрації 4 квітня повідомили про наповнення Північно-Кримського каналу і запевнили, що в анексований Крим вода через канал не надходить.

У Постійному представництві президента України в АРК також повідомили, що постачання води в анексовані Росією Крим і Севастополь через Північно-Кримський канал можливе тільки після деокупації півострова.

 
…

У Верховній Раді працюють над законодавством, щоб «і чоловік, і дружина могли йти у декрет», повідомила віцеспікерка парламенту Олена Кондратюк в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Чому ви не можете побути у декреті місяць, наприклад, а потім дружина місяць у декреті? До речі, законодавство це теж ми зараз хочемо ухвалити, щоб мали можливість і чоловік, і дружина йти у декрет. Нічого тут складного немає. Це просто такі ментальні матріархальні якісь вже стереотипи, які в нас навіяли», – сказала Кондратюк в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Що треба, аби чоловік пішов у декрет?
…

Під час цьогорічної зустрічі Українського жіночого конгресу серед іншого обговорюватимуть проблеми, з якими зустрічаються жінки під час місцевих виборів, заявила віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Зараз ми говоримо про те, що це один із проміжних конгресів, де ми підбиваємо ті чи інші актуальні теми, і ми їх повинні проговорювати. Перш за все це теми, наприклад, місцевих виборів. І ми хочемо почути і про те, як вже зараз відчувають по цьому закону, як він почне працювати, як це відчувають жіночі лідерки на місцях, жінки, які працюють в політичних партіях», – сказала Кондратюк в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Вона вважає, що «жінки не мають фінансового механізму пробитися».

«Це те, чому вважається чоловічою справою йти в органи місцевого самоврядування працювати або в політику. Це завжди мусить бути якийсь фінансовий ресурс. У жінок його немає. Це теж пов’язано з чим? З економічною сферою, де вони працюють», – додала Кондратюк.

Український жіночий конгрес відбудеться 23 липня в онлайн-режимі.

 
…

Командування операції Об’єднаних сил повідомило, що отримало від Тристоронньої контактної групи інформацію про те, що проросійські бойовики здійснюють пропуск людей через КПВВ на Донбасі за спискаами. 

«У зв’язку з цим інформуємо про те, що збройні формування РФ можуть не пропускати людей через лінію розмежування, спираючись на дані списків. Просимо врахувати цю інформацію під час планування поїздок», – йдеться в повідомленні.

У штабі запевнили, що українська сторона надалі проводить пропускні операції та в умовах карантину надає можливість переміщення через КПВВ «Станиця Луганська», «Мар’їнка», «Новотроїцьке» у визначений час.

Бойовики на своїх сайтах пишуть, що для на в’їзду на непідконтрольні українській владі території, людині треба подавати запит через сайт так званого «голови ДНР» і «оперативний штаб» бойовиків, і лише після їхнього розгляду, дається відповідь щодо права в’їзду.

Пункти пропуску на Донбасі почали відновлювати роботу в червні. До цього їхня робота була обмежена у зв’язку з пандемією COVID-19.
…

Віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк в інтерв’ю Радіо Свобода висловила сподівання, що закон про опозицію вдасться «виписати» до наступної сесії парламенту, яка розпочинається у вересні.

«Ми почали розробляти закон про опозицію. Причому ми почали розробляти разом з більшістю і з меншістю, всі представники фракцій. До речі, це теж дуже і дуже хороші кроки. Я дуже сподіваюся, що ми його випишемо до наступної сесії Верховної Ради», – сказала Кондратюк в етері програми «Суботнє інтерв’ю».

Вона вважає, що під час обговорень законопроєкту є «добра комунікація».

Законопроєкти про опозицію подавалися останніми роками до Верховної Ради України вже не раз, але жоден із них досі не був ухвалений.

 
…

Заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк (фракція «Батьківщина») в інтерв’ю Радіо Свобода прокоментувала легалізацію Верховною Радою грального бізнесу в Україні, назвавши рішення поспішним.

«Чого його (закон – ред.) так швидко треба було ухвалювати – це взагалі загадка велика… Що стосується азартних ігор? Я не впевнена і точно думаю, що це не пов’язано з фінансуванням місцевих виборів. Тому що те, що закладено в законі про азартні ігри, до речі, тексту якого теж повністю не видно, треба буде його достеменно прочитати, але тим не менше, там є перехідний період у два роки, коли створюється спеціальна наглядова рада, яка буде спостерігати за тим, як ведуться, і ефективно контролювати, як, наприклад, ведеться онлайн-казино, казино, які повинні відкритися, гральні автомати, букмекерство, онлайн-покер і так далі. Тобто створюється величезна на центральному рівні структура, яка повинна слідкувати за цими процесами», – заявила Кондратюк.

Вона додала, що, перш ніж ухвалювати такий закон, влада мала б спитати громадську думку.

«А місцевих органів спитали, чи вони хочуть мати там десь у себе в містах чи десь в районах, чи в областях ці місця, де люди можуть приходити і грати, вже не говорячи про ці гральні автомати? А в людей спитали, де ці люди будуть бігти в ці ломбарди і закладати останнє, що в них є?», – зазначила віцеспікерка.

14 липня Верховна Рада проголосувала за легалізацію грального бізнесу в Україні, що дозволяє організацію та проведення азартних ігор у казино, у залах гральних автоматів, у мережі Інтернет (зокрема покер), букмекерську діяльність тощо. Законопроєкт також передбачає створення реєстру осіб, яким обмежені доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх.

З 2009 року в Україні офіційно заборонений гральний бізнес, однак експерти вказують, що він просто перейшов працювати в «тіні».
…

Заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк (фракція «Батьківщина») в інтерв’ю Радіо Свобода висловила переконаність у необхідності розробки і реалізації законодавчого механізму з відкликання із посад урядовців Кабінету міністрів.

«Коли ми говоримо про комунікацію, про контрольну функцію парламенту, ми кажемо, що вперше ми (треба віддати належне більшості) ведемо мову про закон про інтерпеляцію. Це так звана процедура, коли парламент може викликати того чи іншого міністра, заслухати його. Якщо він не справляється зі своєю роботою, діяльністю, то є можливість навіть його відкликати. Тому що насправді парламент ніби призначає уряд, призначає міністрів, а відкликати немає можливості», – заявила Кондратюк.

За її словами, такий закон вже діє в багатьох країнах, в тому числі – Східної Європи.

Термінів, коли відповідний механізм може бути реалізований в Україні, віцеспікерка не назвала.

Олена Кондратюк від «Батьківщини» є другим віцеспікером Верховної Ради України з 29 серпня 2019 року.
…

Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк стверджує, що йому не вручали підозру детективи, як про це повідомили у Національному антикорупційному бюро України.

«Мені ніхто не вручав ніяких підозр. Я зараз перебуваю у відпустці, після завершення якої правовим шляхом і в порядку передбаченим законом буду доводити свою правоту. Я також хочу висловити слова підтримки суддям ОАСК, безсумнівно втомленим від нескінченних обшуків і безпідставних звинувачень, які лунають на адресу суду з вуст псевдоактівістов і псевдожурналістів», – написав Вовк у фейсбуці 18 травня.

Він заявив, що обшуки в суді є «черговою спробою тиску на ОАСК» і на нього особисто.

«Але я у відставку не піду. Це політика. Якщо ж говорити про право, а не про політику, то потрібно зазначити, що чергові «підозри» оголошені на ті ж факти, що і рік тому. Фактам, яким вже була дана певна оцінка. По яких є експертизи, які доводять фальсифікацію записів. Щодо яких порушено всі можливі норми КПК. Що стосується по-новому фальсифікованих плівок, то раджу наступного разу пошукати більш продуктивних і креативних режисерів. Рік «клеїти» сценарій узурпації влади – це потрібно вміти», – заявив Павло Вовк.

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації. За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики минулої доби 13 разів відкривали вогонь на Донбасі, в результаті один український військовий зазнав поранення.

Згідно з повідомленням, 18 липня бойовики також обстріляли ділянку розведення в районі Богданівки, застосувавши стрілецьку зброю – зі сторони Петрівського.

«Від початку поточної доби збройні формування Російської Федерації 6 разів порушили режим припинення вогню», – йдеться в повідомленні.

Інформації про втрати у ЗСУ за поточну добу немає, додали у штабі.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українську сторону в трьох обстрілах захоплених бойовиками територіях за минулу добу і стверджують, що вранці у неділю ЗСУ обстріляли околиці окупованої Горлівки. На ресурсах угуповання «ЛНР» зведених даних про бойові дії за останні години немає.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 
…

Голова республіки Чечні на Північному Кавказі в Росії Рамзан Кадиров знову вимагає від президента України Володимира Зеленського вибачень, добрих відносин із «Великою Росією» і обіцянки президентові Росії Володимирові Путіну закінчити «громадянську війну на сході України».

Як написав 18 липня в телеґрамі керівник північнокавказької республіки, відомий своєю гучно декларованою прихильністю до Путіна і його курсу і має тверду прихильність Кремля у відповідь, Зеленський, який уже колись мусив вибачатися перед Кадировим за сюжет одного гумористичного відеоролика часів до свого президентства, тепер має знову підтвердити свої вибачення або «відповісти» перед ним.

«Колись я знав Зеленського як людину, яка, визнавши свою провину, мала честь вибачитися. Це було гідно чоловіка. Але тільки навіщо тепер, після прийнятих вибачень, намагатися зобразити із себе щось, викручуватися, крутити, намагатися підняти себе? Тепер же Ви, отримавши повноваження президента України, кожен раз придумуєте нові версії вибачень», – написав Кадиров.

«Ви нечесні і виверткі не тільки в своїх словах, але і в передвиборних обіцянках. Обіцяли покласти край війні, але продовжуєте справу свого попередника Порошенка. Що заважає вам виконати надії двох великих народів? Що вам заважає зателефонувати Володимирові Володимировичу Путіну і оголосити, що закінчуєте з цією громадянською війною на сході України? Гординя або чужа воля?» – мовиться в дописі чеченського керівника.

Також, повторюючи тези кремлівської пропаганди, Кадиров додав: «Тепер заокеанська воля велить нашим українським братам вбивати російських людей у Донецьку і Луганську». Він заявив, що «гарант Конституції України» має зробити перший крок до поліпшення відносин із Росією, і «розбудувати правильні, добросусідські відносини з Великою Росією».

Про те, що Росія веде проти України війну, Рамзан Кадиров, син свого часу діяча чеченського незалежницького руху Ахмата Кадирова часів війни Росії проти Чечні, який потім перейшов на бік Кремля, взагалі не згадав.

Приводом стала частина інтерв’ю Володимира Зеленського, вже як президента, журналістові Дмитрові Гордону ще наприкінці грудня 2018 року, яку Рамзан Кадиров теж оприлюднив. У сюжеті Зеленський розповідає, як мусив був раніше вибачатися перед Кадировим через один із відеороликів: «Там навіть мова не про нього йшла, була якась нарізка відео, і в цю нарізку потрапило відео, де плакав Рамзан Кадиров. Мені подзвонили з цього приводу: мовляв, що ви думаєте, як відреагує мусульманський світ. Я відповів, що не знаю, в чому там суть, перегляну цю історію. Тому що тема релігії – дуже тонка тема… і мені не хотілося б на ґрунті релігії кого-небудь ображати. І я сказав, що якщо наші хлопці образили когось із мусульманського світу, адже вони могли не подумати, не знати, то я за них хочу попросити вибачення».

Ідеться про ситуацію, що сталася ще 2014 року: тоді в одній із гумористичних передач студії «Квартал 95», яку Зеленський очолював, з’явився сюжет, у якому в уста Кадирова, який у кадрі втирав сльози під час мусульманської молитви, були вставлені інші слова; після того Зеленський мусив вибачитися.

Під час дебатів Володимира Зеленського і Петра Порошенка перед другим туром президентських виборів 2019 року Порошенко дорікнув Зеленському за це вибачення в контексті інших його попередніх заяв, що були зневажливими до України; Зеленський тоді відповів лише, що з Кадировим «ніколи не спілкувався», але конкретно щодо вибачення не відповів.

Після перемоги Зеленського наступними днями Кадиров привітав його і побажав діяти задля «єднання українського і російського народів».

Рамзан Кадиров, авторитарний керівник свого регіону, відомий, серед іншого, тим, що часто вимагає вибачень від тих, хто, на його думку, образив його самого чи його владу, як також владу Кремля. Мешканці Чечні відтак не мають іншого виходу, так само нерідко стається і з тими, хто перебуває в інших регіонах Росії.
…

Як наголосив Євген Єнін, розслідувати будуть дії Росії напередодні катастрофи.
…

Заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк (фракція «Батьківщина») в інтерв’ю Радіо Свобода пояснила позицію парламенту щодо виборів Донецької й Луганської обласних рад, які не передбачені ухваленою постановою про проведення в Україні місцевих виборів цієї осені.

«Тут питання політичної відповідальності, чи можливо там проводити вибори, коли в нас є реально окупована частина території», – заявила вона в «Суботньому інтерв’ю».

«Ми вважаємо, що поки існує поділ цієї території – Донецька і Луганська області, поки зараз працюють цивільні і військові адміністрації, вибори зараз навіть на контрольованій частині проводити є неможливим. Поки не буде наведений лад в безпековому питанні, поки не відійдуть російські війська і не буде наша межа кордону так, як вона повинна бути, доти вибори там проводити просто немає раціональності», – наголосила вона.

За її словами, там буде «перехідний період», який урегулює, в тому числі, і Центральна виборча комісія.

Верховна Рада України 15 липня ухвалила постанову про призначення чергових місцевих виборів на 25 жовтня цього року. При цьому такі вибори в цей день не будуть проводитися на окупованих територіях – у частині Донбасу і в Криму. Крім того, також не були призначені вибори Донецької й Луганської обласних рад, хоча під окупацією перебувають тільки частини цих областей, – як мовиться в постанові (її остаточний текст на цей час не опублікований, цитуємо за текстом проєкту, який був поданий на затвердження в парламенті), «у зв’язку з неможливістю забезпечення представництва спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ та міст Донецької та Луганської областей».

Документ також визначає: «Вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які не були призначені, …будуть призначені в установленому окремим законом порядку та в строки, за умов: припинення тимчасової окупації та збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме: виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їх військової техніки з території України; відновлення повного контролю України за державним кордоном України; роззброєння всіх незаконних збройних формувань та найманців, які діють на тимчасово окупованих територіях України; відновлення конституційного ладу та правопорядку на тимчасово окупованих територіях України; забезпечення безпеки громадян України, які проживають на відповідних територіях Автономної Республіки Крим, Донецької і Луганської областей та міста Севастополя, що створить можливості для дотримання стандартів проведення виборів Організації з безпеки і співробітництва в Європі».

Раніше у владній нині партії «Слуга народу» лунали заяви про необхідність провести повноцінні місцеві вибори вже цієї осені одночасно з підконтрольною Києву територією також і в окупованих частинах Донеччини і Луганщини. Проведення таких виборів домагається Росія, сподіваючись тим легітимізувати організовані нею утворення на окупованих територіях Донбасу.
…

Голова Верховного суду Валентина Данішевська оцінила «реформаторські ідеї» Міхеїла Саакашвілі, який нині очолює Виконавчий комітет реформ у складі Національної ради реформ і час від часу виступає з заявами.

Як сказала вона в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна», коментуючи, зокрема, ідеї Саакашвілі щодо тотальної реформи українських судів, «крім гасел про радикальні революційні зміни, ми, власне кажучи, нічого конкретного не чуємо».

«Говорять про створення ідеальної системи, яка буде ідеально працювати. І йде боротьба за те, хто ж призначатиме цих ідеальних суддів», – сказала Данішевська з приводу заяв Саакашвілі.

На запитання, чи можна вважати раціональною ініціативу включення до Верховного суду суддів-іноземців, голова Верховного суду зауважила: «Про ініціативу із суддями-іноземцями я б сказала так: результати роботи такого судді будуть залежати від того, під захистом якої держави він буде перебувати». Вона також вказала на неконституційність такої норми: «Конституція вимагає, щоб суддя був громадянином України, щоб він володів державною мовою. Та, власне, я і не знаю прикладів у світі, щоб ця практика сприяла якомусь прориву».

Також Данішевська додала з приводу реформи судової системи в Грузії, де Саакашвілі свого часу був президентом і пишався своїми реформами в тій країні, зокрема й судовою: «Ми завжди радіємо успіхам своїх колег в інших країнах. Однак здається, що від вироку грузинських судів щодо пана Саакашвілі сам пан Саакашвілі не був у захваті».

Крім того, голова Верховного суду відзначила відсутність хоч якогось діалогу Нацради реформ із суддівським корпусом. «Ніякого діалогу з Нацрадою реформ немає, навіть жодних спроб комунікацій не було. Якщо будуть ідеї, пропозиції розгляду тих чи інших проблемних питань – відразу відгукнемося, тому що ми перші, хто зацікавлений у покращенні правосуддя», – сказала вона.

30 червня Міхеїл Саакашвілі заявив на брифінгу, що за дорученням президента Володимира Зеленського готує до обговорення на осінньому засіданні Нацради реформ «фундаментальну концепцію революційної судової реформи». «Це будуть не напівзаходи, не напівзакони, не якісь внутрішні перестановки з одного місця на інше. Це буде фундаментальний переділ всього, що відбувається у нас у судовій системі», – сказав він. Ця заява викликала «глибоке обурення» й різку критику Ради суддів України, де висловили сподівання, що такі «голослівні заяви не є проявом нерозуміння нагальних проблем судової гілки влади і не є проявом некомпетентності» Саакашвілі.

Саакашвілі на посаді голови Виконкому реформ заявляв, що перейменує його на «Офіс простих рішень і результатів»; пізніше з’ясувалося, що йдеться про створення громадської організації з такою назвою. Критики звинувачують його в тому, що більш ніж за два місяці на посаді конкретні рішення і результати його роботи не відомі; Саакашвілі критику відкидає.

У травні Зеленський призначив Саакашвілі, колишнього президента Грузії, нині громадянина України, який також встиг побути головою Одеської ОДА, головою Виконавчого комітету реформ, висловивши сподівання, «що він зможе надати імпульс Національній раді реформ і допоможе в здійсненні важливих змін у житті країни». Виконавчий комітет реформ є допоміжним органом при президентові України, основним завданням якого є підготовка пропозицій щодо стратегічного планування реформ, узгодженого впровадження їх і моніторинг реалізації реформ.

Це призначення, а також подальші заяви Саакашвілі, який уже не має грузинського громадянства, про його політичні наміри щодо Грузії викликали низку дипломатичних демаршів із боку офіційного Тбілісі, де застерегли, що це може погіршити стратегічні відносини з Києвом; у Києві наголошують, що Саакашвілі як «не уповноважена особа» не висловлює позиції української держави. У Грузії проти Саакашвілі триває заочний розгляд у судах низки кримінальних справ, а в кількох із них уже винесені вироки, що передбачають позбавлення волі. Саакашвілі їх не визнає.
…

Голова Верховного суду Валентина Данішевська розповіла про те, який тиск чинився на суддів її суду.

Як сказала вона в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна», випадок тиску під час розгляду справи про вклади братів Суркісів у «Приватбанку» був єдиним випадком, коли це стосувалося і її особисто також, але це був далеко не єдиний випадок тиску на суддів.

За її словами, судді Верховного суду вже більш як 20 разів зверталися до Вищої ради правосуддя з приводу впливу чи втручання і потерпають від цього так само, як і судді інших інстанцій. «Із 22 звернень суддів частина розглянута, частина ще перебуває на розгляді ВРП», – сказала Данішевська.

Водночас голова суду не змогла сказати, про який характер тиску говорять судді, пославшись на те, що не знайома із заявами колег. «Думаю, що це залежить не лише від дій тих осіб, які намагаються впливати, а й від суб’єктивного сприйняття подій суддею», – додала вона.

27 квітня Велика палата Верховного суду відклала розгляд касаційної скарги НБУ, уряду України і «Приватбанку» на рішення судів нижчих інстанцій за позовом родини Суркісів і заявила про тиск на суддів.

«У зв’язку з тим, що останніми днями на суддів Великої палати чиниться тиск через ЗМІ та інтернет-мережі, Велика палата Верховного суду вирішила звернутися до Генеральної прокуратури України і до Вищої ради правосуддя з відповідними заявами, тому розгляд справи сьогодні відкладено. Це певні статті, коментарі в соцмережах, у засобах масової інформації», – наголосила пресслужба суду.

Суркіси у своєму позові вимагали скасувати рішення НБУ про визнання їх пов’язаними з «Приватбанком» особами і визнання нечинними договорів обміну їхніх коштів у банку на суму понад 1 мільярд гривень на акції банку, пізніше викуплені державою за 1 гривню.

Урешті 15 червня Велика палата Верховного суду скасувала попередні рішення судів першої й апеляційної інстанцій, винесені на користь Суркісів, і закрила провадження у справі. «Велика палата Верховного суду дійшла висновку, що позов у цій справі подано на захист майнових прав на вклад, які позивачі вважають порушеними у зв’язку з визнанням їх пов’язаними особами. Такий спір за суб’єктним складом підлягає розгляду судами цивільної юрисдикції», – заявили в суді. Це рішення означає, що родина Суркісів може знову звертатися з позовами про повернення своїх коштів із намаганням довести, що вони не були пов’язаними з «Приватбанком» особами, до судів цивільної юрисдикції.
…

Заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк (фракція «Батьківщина») в інтерв’ю Радіо Свобода оцінила перспективи вирішити в парламенті питання навколо мови, які останнім часом знову викликають гострі суперечки.

«Мені здається, що достатньо буде політичної волі, принаймні, зараз у цьому парламенті в цьому році поставити крапку на цьому і більше до цього не повертатися. Я, принаймні, докладу до цього максимально зусиль», – заявила вона в «Суботньому інтерв’ю».

«Я вважаю, що політики, коли влазять в мовну проблему, в закон про мови, то це відразу виходить на провокацію. І це реально зараз політична провокація… Державні діячі повинні нести відповідальність і розуміння повинні мати, що цей процес вже є незмінний. Українська мова є єдиною державною в цій країні», – наголосила діячка.

Після приходу до влади в Україні президента Володимира Зеленського і його партії «Слуга народу» 2019 року знову почалися спроби применшити роль української мови в державі і натомість розширити використання російської. Останньою наразі з таких спроб став законопроєкт народного депутата Максима Бужанського (фракція «Слуга народу») про державну мову в освітньому процесі, який передбачав би скасування частини закону про мову, що вимагає перехід учнів 5–11-х класів російськомовних шкіл на українську мову навчання з 1 вересня 2020 року, а також правила про те, що принаймні 80% освітнього процесу має відбуватися українською мовою.

Законопроєкт викликав різку критику громадськості. Профільний комітет парламенту рекомендував відхилити його. Тим не менш, документ двічі вносили до порядку денного роботи парламенту.

Обидва ті дні під будівлею Верховної Ради відбувалися акції протесту проти таких планів, і врешті обидва рази законопроєкт не потрапляв на розгляд. Заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук в ефірі Радіо Свобода висловила думку, що його вже й не будуть розглядати, бо з 1 вересня згадані норми закону почнуть діяти, і скасовувати їх на осінній сесії вже не буде сенсу.

Тим не менше, існують побоювання, що документ може все-таки потрапити на розгляд у разі призначення позачергової сесії.

 
…

США схвалили продаж Україні до 16 патрульних катерів Mark VI і супутнього обладнання, повідомив 18 липня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Він висловив вдячність американським партнерам і додав, що це «підвищить спроможності Військово-морських сил України, допоможе протистояти наявним і потенційним загрозам у Чорному і Азовському морях».

«Шість катерів уже готуються для України в рамках безпекової допомоги США за відповідними програмами. Решту Україна зможе придбати у США за кошти оборонного бюджету. Цей важливий крок свідчить про зростаючу довіру між США і Україною. Ця підтримка, разом з реформою сектору безпеки і оборони та оборонної промисловості, допоможе Україні розвинути сучасні, взаємосумісні з НАТО Збройні сили, які здатні ефективно протистояти російській агресії», – відзначив очільник зовнішньополітичного відомства.

Mark VI – це сучасні, швидкі та маневрені кораблі, призначені для патрулювання прибережних морських територій. Про них в інтерв’ю Радіо Свобода розповів нещодавно призначений командувачем ВМС ЗСУ Олексій Неїжпапа. За його словами, «на американському флоті на них покладають велике коло завдань, враховуючи те, що на катерах встановлюються тактичні ракети, протимінний комплекс, на борту можуть розміщуватись підрозділи спецпризначення».

«Багатовекторний катер, що застосовуватиметься будь-де, легкий для переміщенням суходолом. Ідеальний для наших дій на Азовському морі і, розраховуємо, скоро Mark VI посяде гідне місце на нашому прибережному флоті», – наголосив Олексій Неїжпапа.

Жодній країні ці катери США ще не передавали. Україна може стати першою після Сполучених Штатів, яка матиме на озброєнні Mark VI, відзначив головнокомандувач Військово-морських сил.
…

У фракції «Слуга народу» напрацьовують кілька внутрішніх документів, серед яких так званий «кодекс етики». Про це в прямому ефірі Радіо Свобода повідомила заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук.  

«У нас є робоча група, яка напрацьовує кілька документів. Це положення про фракцію – це якраз цей кодекс етики і коаліційна угода – більш деталізована програма партії», – розповіла Кравчук.

Питання ведучої до Євгенії Кравчук полягало в тому, чи існує у провладній фракції якийсь внутрішньопартійний механізм для запобігання неприйнятній поведінці та висловлюванням з боку «слуг».

За приклад ведуча навела нецензурні висловлювання про «собичий рот» нардепа-слуги Олександра Дубінського на адресу ексочільника Національного Банку України Якова Смолія.

Кравчук визнала, що з боку її колег «дійсно трапляються скандали з якимись необережними висловлюваннями», проте невідомом, чи передбачатиме «кодекс етики» слуг якесь покарання за подібні висловлювання.

«Складно сказати, яке покарання буде передбачати цей кодекс етики, бо насправді саме положення про фракцію може регулювати можливість виключення членів фракції чи включення до фракції якогось іншого депутата. Кодекс етики – це така, швидше, «джентельменська» угода, якої депутати мають дотримуватися. Це внутрішній документ», – зазначила Кравчук.

Інший депутат від «Слуги народу» Гео Лерос у свою чергу заявив, що сумнівається  в ефективності такого кодексу.

«Допоки Офіс президента має колосальний вплив на парламент, то ніякі джентельменські угоди не допоможуть. Я сумніваюся, що це спрацює. Це зайвий раз дасть привід Офісу президента впливати на окремих депутатів та їх перебування у фракці», – заявив Лерос в ефірі програми Свобода LIVE

Минулого місяця заступник голови фракції «Слуга народу» і голова однойменної партії Олександр Корнієнко попросив вибачення перед своєю колегою Іриною Аллахвердієвою, одним із кандидатів від партії на посаду мера Миколаєва Тетяною Домбровською і «всіма українцями» за сексистські висловлювання у спілкуванні з головою фракції Давидом Арахамією на прес-конференції в Миколаєві.

 
…

Болгарія висловила вдячність Україні за збереження в Одеській області з запровадженням реформи місцевого самоврядування Болградського району, на території якого значну частку населення становлять місцеві болгари за національністю. 

Як написала 17 липня у твітері віцепрем’єр уряду Болгарії, міністр закордонних справ Екатерина Захарієва, «сьогодні 74 тисячі болгар в Україні об’єдналися в одному адміністративному районі з центром у місті Болграді після адміністративної реформи». Вона подякувала за це українському урядові і міністрові закордонних справ Дмитрові Кулебі, якого назвала своїм другом.

Болгарський урядовець відреагувала на рішення Верховної Ради, яка раніше 17 липня проголосувала за скорочення кількості адміністративних районів в Україні з 490 до 136.

Відповідно до затверджених змін, в Одеській області стає 6 районів замість дотеперішніх 26. Зокрема, залишається район із назвою Болградський, із центром у місті Болграді. На відміну від дотеперішнього, він об’єднає, крім старого Болградського району, також дотеперішній сусідній Арцизький район і частину Саратського. У новому районі буде десять об’єднаних територіальних громад, із них п’ять на території дотеперішнього Болградського району. 

20 травня 2020 року парламент Болгарії закликав Україну «не розділяти» Болградський район на територіальні громади, щоб, мовляв, не порушити права місцевого болгарського населення і не поставити під удар плани розвитку регіону. Болгарським парламентарям не сподобався намір частини місцевих жителів дотеперішнього Болградського району об’єднатися в п’ять об’єднаних територіальних громад – вони заявляли, що район має залишатися окремою єдиною адміністративною одиницею.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест проти таких, за його словами, неприйнятних спроб втручання іноземної держави у внутрішні справи України. Врешті Болгарія й Україна після переговорів заявили про відсутність взаємних претензій.

За результатами останнього наразі перепису населення України 2001 року, в дотеперішньому Болградському районі болгари за національністю становили майже 61 відсоток населення, українці були на четвертому місці (7,5%) після гагаузів (майже 19%) і росіян (8%). В дотеперішньому Арцизькому районі болгар тоді було 39%, українців понад 27%, росіян 22,5%. У Саратському районі, який входить у новий Болградський частково, українців було майже 44%, болгар 20%, молдован 19%, росіян майже 16%. Оскільки внаслідок реформи новий район значно розширюється, це вірогідно зменшує частку в ньому болгарського за національністю населення.

Вимоги з боку іноземних держав чи національних громад з приводу умовно «національних» адміністративних районів лунали і з інших боків.

Зокрема, Угорщина вимагала від України збереження в Закарпатській області дотеперішнього Берегівського району, в якому, за переписом 2001 року, угорці за національністю становили понад 76% населення (українці майже 19%); за деякими з первісних проєктів його пропонували взагалі ліквідувати. Урешті район із назвою Берегівський був збережений, але в розширеному вигляді, об’єднаний із містом Береговим, яке до старого району не входило (угорці – 48%, українці – 39%), і з дотеперішнім Виноградівським районом, у якому, навпаки, українці становили майже 71,5%, а місцеві угорці понад 26% населення; деякі оглядачі сприйняли це як поступку Угорщині.

Також повідомляли про вимоги організації з назвою «Національна рада румун в Україні»: вона раніше цього місяця домагалася від української влади об’єднання в Чернівецькій області в єдину адміністративну одиницю дотеперішніх Новоселицького, Герцаївського, Глибоцького і Сторожинецького районів, у яких, за переписом 2001 року, люди, які назвалися румунами чи молдованами, становили абсолютну чи відносну більшість, – і попросила в цьому допомоги Румунії. За результатом реформи згадані райони були об’єднані ще з кількома в єдиний новий Чернівецький – тепер в області лишилися три райони з дотеперішніх 11.

Відповідно до ідеї адміністративної реформи в Україні в напрямку децентралізації, основним рівнем місцевого самоврядування стають об’єднані територіальні громади, наступним рівнем будуть області. Райони ж втрачають свої владні повноваження, як і фінансові – кошти мають надходити безпосередньо до ОТГ, – і мають перетворитися на утворення з переважно наглядовими й рекомендаційними функціями. Зокрема, всі основні адміністративні послуги можна буде отримати не в центрі району, як дотепер, а в центрі кожної ОТГ. 
…

Правляча партія «Слуга народу» 16 липня визначилася зі своєю кандидаткою на посаду мера Києва – нею стала чинна народна депутатка Ірина Верещук. Чому депутати монобільшості віддали перевагу Верещук, а не комусь з інших кандидатів? Від цієї партії за крісло мера Києва хотіли позмагатися також Олександр Дубінський, Микола Тищенко, Олександр Качура та Дмитро Гурін.
…

Петиція на сайті президента України про відставку Володимира Зеленського в разі порушення ним закону, як він свого часу й обіцяв, набрала необхідні для її розгляду голоси – понад 25 тисяч. На цей час їх уже понад 26,5 тисяч.

«Ми, що підписалися нижче, закликаємо президента Володимира Зеленського виконати свою передвиборчу обіцянку і подати у відставку з посади президента України через порушення Закону! 18 квітня 2019 року у програмі «Право на владу» кандидат у президенти Володимир Зеленський пообіцяв подати у відставку, якщо порушить закон. Цим він обнадіяв і здобув підтримку 73% виборців у другому турі, який пройшов лише через 4 дні після тієї заяви. 7 липня 2020 року президент Володимир Зеленський признався, що не задекларував 5,1 млн грн доходів від погашення ОВДП і цим порушив Закон «Про запобігання корупції». Звертаємося до пана президента із закликом дотримувати слова і подати у відставку, або визнати, що за 4 дні до другого туру 18 квітня 2019 року він збрехав своїм виборцям», – мовиться в тексті петиції.

«Володимир Олександрович неодноразово підкреслював, що відрізняється від старих політиків. Ми хочемо побачити підтвердження цим гучним заявам. ЯКЩО ПООБІЦЯВ – ТО ІДИ!» – мовиться в документі.

Петиція була оприлюднена 8 липня і набрала підписи, необхідні для її обов’язкового розгляду, менш ніж за 10 днів проти необхідних трьох місяців. Її автором став політолог Віктор Уколов, який за час діяльності був прихильний до низки різноманітних політичних сил, а останніми роками симпатизує п’ятому президентові Петрові Порошенку, який на виборах 2019 року програв Володимирові Зеленському.

Попередніми місяцями набрали необхідне для розгляду число підписів кілька петицій до президента, вимоги яких були б для нього мало прийнятними; на них надходили відповіді, які мали на меті обґрунтувати неможливість їхнього виконання.

18 квітня 2019 року тоді ще кандидат на посаду президента України Володимир Зеленський заявив в ефірі передачі «Право на владу» телеканалу «1+1», що якщо його викриють на тіньових схемах збагачення, він готовий скласти повноваження. «Якщо порушу закон, то піду (у відставку) сам», – заявив він.

7 липня 2020 року пресслужба президента повідомила, що Володимир Зеленський особисто проінформував Національне агентство з питань запобігання корупції про порушення ним законодавства у зв’язку з неподанням повідомлень про суттєві зміни в майновому стані. Наступного дня НАЗК повідомило, що вручило президентові два протоколи про адміністративне порушення в зв’язку з неподанням повідомлень про суттєві зміни у майновому стані і що матеріали про це будуть передані до суду.

Тоді ж низка діячів, серед яких був і автор петиції Уколов, наголошували, що Зеленський порушив закон про запобігання корупції, коли не задекларував суттєві зміни свого майнового стану, і тому має виконати власну обіцянку виборцям і піти з посади.

«Я запропонував Володимиру Олександровичу цілком спокійно і ввічливо подати у відставку, як він обіцяв 18 квітня. Або ж визнати, що він збрехав і обманув виборців, здобувши їхні симпатії. Я не знаю, що він обере. Можливо, він подасть у відставку, хоча дуже сильно в цьому сумніваюся», – сказав тоді Уколов.

Як мовиться на сайті Банкової, електронна петиція, адресована президентові України, розглядається за умови збору на її підтримку не менш як 25 тисяч підписів громадян протягом не більш ніж трьох місяців з дня оприлюднення петиції. Інформація про початок розгляду електронної петиції, яка в установлений строк набрала необхідну кількість голосів на її підтримку, оприлюднюється у розділі електронних петицій на сторінці «На розгляді» не пізніш як через три робочі дні після набрання необхідної кількості підписів на її підтримку. Розгляд електронної петиції здійснюється невідкладно, але не пізніше від десяти робочих днів від дня оприлюднення інформації про початок її розгляду. Про підтримку або не підтримку електронної петиції, адресованої президентові України, публічно оголошується президентом України на вебсайті офіційного інтернет-представництва президента України. Відповідь на електронну петицію не пізніше як наступного робочого дня після закінчення її розгляду оприлюднюється у розділі електронних петицій на сторінці «З відповідями», а також надсилається у письмовому вигляді авторові (ініціатору) електронної петиції. У відповіді на електронну петицію повідомляється про результати розгляду порушених у ній питань із відповідним обґрунтуванням.
…

Національне антикорупційне бюро повідомило деталі підозр, про які повідомило голові Окружного адміністративного суду Києва, його заступнику, п’ятьом суддям та голові Державної судової адміністрації.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі», – йдеться в повідомленні.

Бюро стверджує, що зазначена організація ухвалювала замовні рішення в своїх інтересах та в інтересах політиків та представників бізнессередовища.

Читайте також: «Суддівська корпорація». Кругова порука замість верховенства права у Вищій раді правосуддя? (розслідування)​

«В обмін на неправомірну вигоду (гроші, нематеріальні блага або політичний вплив) голова ОАСК надавав відповідні вказівки підлеглим суддям. У разі непокори голова суду тиснув, погрожував та навіть міг надіслати скаргу на суддю до Вищої ради правосуддя через підставних осіб чи організувати перевірку декларації судді в НАЗК», – йдеться в матеріалах, оприлюднених НАБУ.

Серед прикладів такої діяльності Бюро наводить позов про визнання відсутності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді навесні 2019 року.

«У 2019 році Окружний адміністративний суд міста Києва розглядав позов про визнання відсутності коаліції депутатських фракцій у парламенті, що відкривало шлях для його подальшого розпуску на підставі судового рішення. Голова ОАСК зазначив, що судді готові ухвалити таке рішення для помсти чинній на той момент владі», – йдеться в сюжеті НАБУ.

19 червня 2019 ОАСК дійсно заявив про «відсутність доказів існування коаліції» в парламенті минулого скликання.

В оприлюднених матеріалах Бюро наводить запис нібито голови ОАСК Павла Вовка, який каже про готовність визнати коаліцію парламенту 8 скликання недійсною з політичних мотивів.

ОАСК наразі не коментував суть наведених звинувачень.

Раніше НАБУ повідомило про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва та приміщенні Державної судової адміністрації. В самому ОАСК зазначили, що обшуки відбувається у справах Майдану, проте заявили про порушення територіальної підсудності справи.
…

Європейський конгрес українців та українських громадських організацій в країнах ЄС звернувся до президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через «інформаційну кампанію проти України». Текст звернення оприлюднив зокрема голова Спілки українців Португалії Павло Садоха 17 липня.

У коментарі Радіо Свобода голова Європейського конгресу українців Богдан Райчинець повідомив, що, крім президентки Європейської комісії, організація також надіслала листи кільком єврокомісарам.

Читайте також: Служби безпеки Польщі перевіряють дзвінок пранкерів Анджею Дуді, в якому той згадував Україну​

«Це була ініціатива українських колег із Португалії через негативну інформаційну кампанію проти України в різних виданнях та соцмережах низки країн ЄС. Втішає підтримка й активність різних українських організацій Європи», – додав лідер української діаспори у Європі.

У зверненні ЄКУ посилається на статтю в португальському виданні Publico, яка вийшла 21 червня 2020 року із заголовком: «Україна. Найбільший майданчик для військової підготовки світових право-радикальних угрупувань».

Цю статтю підписанти звернення вважають частиною інформаційної кампанії у медіа та соціальних мережах Євросоюзу.

«У цій же статті Україну порівнюють з терористичною організацією ДАЄШ («Ісламська держава – ред). Європейський конгрес українців, вважає, що дана пропагандистська кампанія носить організований характер і пов’язана із новими заявами президента Російської Федерації – Путіна щодо поверння «подарованих» російських земель країнам, що входили до СССР», – повідомляє Конгрес.

Автори заяви припускають, що звинувачення України в підтримці праворадикальних рухів можуть свідчити про підготовку Москви до нової ескалації агресії.

За даними ЄКУ, в різних країнах Євросоюзу загалом проживають 3 мільйони українців.

Читайте також: Низка ГО, в тому числі StopFake, закликають захистити співзасновницю «Заборони» від тиску​

«У минулому, непростому столітті, Україна не змогла отримати своєї суб’єктності і українці змушені були стати «гарматним м’ясом», для двох світових воєн, до причин винекнення яких не мали жодного відношення. За звільнення Європи від тоталітарних антигуманних ідеологій мільйони українців віддали своє життя у Другій світовій війні і концтаборах Радянського союзу», – нагадують в об’єднанні.

Підписанти просять Єврокомісію «приділити особливу увагу припиненню політики інформаційної дескримінації українців та посилити санкції проти РФ».

Європейська комісія та Урсула фон дер Ляєн наразі не прокоментували звернення.
…

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму призначив на 23 липня перше засідання по суті у справі голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова. Про це повідомили в суді після попереднього слухання 17 липня.

Представник суду заявив, що засідання проходитиме без Чубарова, як і попереднє слухання, на якому були присутні «прокурор, призначений захисник і потерпілі у кримінальній справі».

Раніше адвокат Чубарова Полозов повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що його не допустили до захисту у цій справі, пославшись на «конфлікт інтересів». Він має намір оскаржити це рішення. У Сімферополі суд вже відхиляв скаргу адвоката Полозова на недопуск до захисту Чубарова.

Наприкінці березня 2020 року Слідчий комітет Росії заочно висунув «звинувачення» голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову.

Слідком звинувачує Чубарова в тому, що він навесні 2015 року в ефірі одного з українських телеканалів «висловлював заклики до здійснення екстремістської діяльності проти інтересів Росії», а також до деокупації Криму.

Читайте також: «Російські слідчі працювали нашвидкуруч». Що не так зі «справою Мустафи Джемілєва»​

23 березня стало відомо, що у Криму російський Слідчий комітет порушив кримінальну справу проти голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова за статтею російського Кримінального кодексу – «Організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством». Йдеться про події 26 лютого 2014 року.

Сам голова Меджлісу Рефат Чубаров в коментарі Крим.Реалії пов’язав порушення «справи» із планами кримських татар щодо організації акції «Марш гідності».
…

Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков закрив останнє засідання третьої сесії Верховної Ради 9 скликання.

«Четверта сесія ВР 9 скликання розпочне свою роботу у вівторок 1 вересня 2020 року, о 10 годині ранку. Шановні нароні депутати, третю сесію Верховної Ради 9 скликання оголошую закритою», – сказав спікер парламенту.

Втім, до того він анонсував ще одне засідання у вівторок 21 липня.

Читайте також: Рада проголосувала за скорочення кількості районів втричі​

«Є бажання працювати. Добре, ваше бажання виконане, чекаю на всіх у вівторок о 12:00. Прошу не запізнюватися», – заявив Разумков.​

На честь закриття сесії народні депутати традиційно заспівали гімн України.

Верховна Рада не розглянула раніше анонсований резонансний законопроєкт представника «Слуги народу» Максима Бужанського про зміни в мовному законодавстві.

 
…