Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявляє, що осквернення матеріалів експозиції на задній частині Стіни плачу у Свалявському меморіальному парку є спробою дестабілізувати ситуацію в Закарпатській області.

«Сумною новиною вихідних стала інформація про вандалізм у важливому місці для українських угорців – біля Стіни плачу в Свалявському меморіальному парку. Цей акт вандалізму є провокацією, спрямованою на дестабілізацію ситуації на Закарпатті, хтось хоче завадити нам у подоланні суперечок з Угорщиною», – написав Кулеба у фейсбуці вранці 15 червня.

За його словами, розслідуванням «цього ганебного акту» вже займаються правоохоронці. Кулеба висловив переконаність у тому, що винних «обов’язково знайдуть і покарають, як це було з підпалювачами Угорського дому в Ужгороді».

«Попри усі словесні та фізичні провокації вірю, що Україна та Угорщина здатні знайти взаємоприйнятні рішення, щоб врегулювати спірні питання, не перетинаючи червоних ліній жодної зі сторін. Буду працювати над цим з Петером Сіярто. Українські угорці, як і представники інших національних меншин, є важливою і невід’ємною частиною українського суспільства. І я розумію, що вони не менш важливі для Угорщини», – додав Кулеба.

Він наголосив, що не можна дозволяти використовувати провокації для «чергового розкручування теми антиугорських настроїв в Україні і антиукраїнських настроїв в Угорщині та нагнітання напруги в українсько-угорських відносинах».

Про пошкодження експозиції Стіни плачу в Сваляві місцеві ЗМІ повідомили на вихідних.

Напруженість у відносинах України і Угорщини в останні роки виникла після ухвалення у вересні 2017 року українського закону про освіту, який, на думку Будапешта, обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті. Закон передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, в тому числі в навчальних закладах національних меншин.

На знак протесту проти ухваленого українського закону про освіту Угорщина заблокувала засідання комісії Україна-НАТО. У свою чергу, Київ заявляє, що Україна повністю гарантує захист прав нацменшин, а відповідним законом лише розширює їхні можливості як повноправних представників українського суспільства.
…

Міністерство охорони здоров’я переглядає тарифи для лікарів з 1 липня, заявив голова відомства Максим Степанов на брифінгу 15 червня.

Про це він заявив у відповідь на прохання «допомогти зберегти» один з дитячих діагностичних центрів у Києві, де зарплата медичних працівників нібито не перевищує 2 988 гривень.

«Мені здається, що в результаті цього експерименту мета була не тільки знищити вузьких спеціалістів і педіатрів, які працюють у тому числі в діагностичному центрі, а набагато більше позбавити нас медичних працівників», – заявив Степанов, не уточнивши, який саме «експеримент» він має на увазі.

Читайте також: «Зручна» людина для Степанова чи незалежний кандидат? Що відомо про імовірного очільника Нацслужби здоров’я?​

Він додав, що МОЗ вже готує документи для перегляду фінансування медичних закладів.

«Що стосується перегляду тарифів, перегляду і недопуску закриття лікарняних закладів, звільнення лікарів та медичних працівників, то вже на погодженні є відповідні нормативні документи по внесенню змін, щоб, як я й казав, у нас було не було допущено фінансування менше, ніж було минулого року. Ці зміни, думаю, набудуть чинності з 1 липня і, відповідно, медичні заклади отримають відповідний фінансовий ресурс, який дозволить їм платити заробітні плати і, відповідно, не закриття та перебувати на тому рівні, на якому вони є. Цих заходів ми вживатимемо до кінця 2020 року», – сказав міністр.

Степанов додав, що МОЗ відпрацьовує механізм того, як система охорони здоров’я функціонуватиме в 2021 році «і яким чином ми будемо відновлювати і будувати систему охорони здоров’я, що по суті було знищене».

8 травня ексочільниця МОЗ та ініціаторка медичної реформи Уляна Супрун пояснила, чому деякі медичні установи отримають менше коштів у зв’язку з медичною реформою.

Читайте також: Після критики Супрун Ляшко пояснив, чому уряд виділив гроші нереформованим закладам охорони здоров’я​

За словами Супрун, суть трансформації полягала в тому, щоб змінити систему фінансування охорони здоров’я, аби пацієнт отримував безоплатну, безпечну і якісну меддопомогу, а кошти платників податків використовувались ефективно і «йшли за пацієнтом» в ті медзаклади та до тих лікарів, яких обирає сам пацієнт.

1 квітня 2020 року в Україні стартував другий етап медичної реформи. Заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану чи вузькоспеціалізовану медичну допомогу, повинні працювати за принципом «гроші за пацієнтом».

4 травня президент України Володимир Зеленський закликав МОЗ доопрацювати медичну реформу.

Наступного дня міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що його відомство збирається виправляти помилки планування медреформи. Він заявив, що «медреформа у тому вигляді, в якому ми її отримали, означає звільнення близько 50 тисяч медичних працівників, закриття 332 лікарень – усе це через дефіцит фінансування».

За його словами, дефіцит фінансування спостерігається у 984 лікарнях із 1747.
…

Запобіжний захід для підозрюваного у справі про хабар керівництву антикорупційних органів відстороненому із посади першого заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у місті Києві Миколі Ільяшенку Вищий антикорупційний суд обере до 9:30 15 червня, повідомила у неділю пізно ввечері суддя у справі перед тим, як піти у нарадчу кімнату.

У перебігу засідання, яке транслював ВАКС, сторона захисту просила не застосовувати до Ільяшенка жоден із запобіжних заходів, які передбачають перебування під вартою. Сам Ільяшенко сказав, що не збирається переховуватися і попросив не застосовувати до нього арешт, не накладати заставу, як наполягав прокурор, а попросив про цілодобовий домашній арешт.

Микола Ільяшенко разом із ще двома затриманими особами фігурує у справі про підкуп керівництва антикорупційних органів.

Раніше 14 червня ВАКС заарештував на 60 діб, до 10 серпня, із можливістю внесення застави у 40,3 мільйона гривень Андрія Кічу, якого називають директором з правових питань газовидобувної компанії «Бурісма», власником і керівником якої є ексміністр екології часів президентства Віктора Януковича, Микола Злочевський.

Третій із затриманих фігурантів справи – колишній керівник одного з департаментів ДФС України, якого у САП називали «довіреною особою ексміністра екології», його ім’я публічно наразі не вказувалось.

12 червня детективи НАБУ задокументували факт надання хабаря керівництву антикорупційних органів у 6 мільйонів доларів. Пізніше у САП уточнили, що йшлося про 5 мільйонів доларів, а ще 1 мільйон знайшли в автомобілі податківця, що був призначений йому як посередникові. Усього затримали трьох осіб. За повідомленнями антикорупційних органів, хабаря давали за закриття справи щодо власника компанії «Бурісма», екчиновника Миколи Злочевського, який нині перебуває у розшуку.

13 червня керівники САП і НАБУ заявили, що до справи про пропозицію хабаря можуть бути причетні працівники Офісу генпрокурора. В ОГП заявили про проведення службового розслідування.

У компанії «Бурісма» раніше запевниили, що Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря керівникам антикорупційних органів.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі п’яту добу поспіль не пропускають цивільних осіб у Донецькій області перетнути лінію розмежування у будь-яку зі сторін, зокрема на КПВВ «Мар’їнка».

«КПВВ «Мар’їнка» досі не функціонує з вини окупантів, які блокують усі спроби громадян добратися до рідних домівок. Загарбники демонструють повну байдужість до проблем мирних мешканців. Кричущим прикладом цинічного поводження з цивільними особами є те, що російські найманці уже понад три доби утримують перед своїм блокпостом двох осіб на легковому автомобілі, вперто не дозволяючи їм проїхати додому. Досі люди не можуть пробити стіну байдужості російських найманців. Наші прикордонники зі складу Об’єднаних сил, за необхідності, готові забезпечити повернення цих громадян назад на підконтрольну Уряду України територію», – йдеться в повідомленні.

У штабі ООС зазначили, що від учора все ж запрацював піший перехід на контрольному пункті в’їзду-виїзду в Станиці Луганській.

«Російські збройні формування були все ж вимушені частково розблокували гуманітарний коридор з тимчасово окупованим Луганськом. Сьогодні, 14 червня, там лінію розмежування перетнуло 180 громадян: 75 на підконтрольну Уряду України територію та 105 у зворотному напрямку», – заявили у штабі ООС.

З 10 червня на КПВВ «Станиця Луганська» та «Мар’їнка» частково відновився пропуск громадян. Українська сторона заявляла, що з початком часткового відновлення пунктів бойовики блокували пропуск громадян в межах захоплених ними територій. Самі ж бойовики заявляли, що виступають проти відновлення роботи КПВВ, оскільки вважають це небезпечним в умовах поширення коронавірусу.

З 22 березня через карантинні заходи рух на КПВВ був обмежений.

У Донецькій області діючими є чотири автомобільні пункти пропуску – «Майорськ», «Мар’їнка», «Новотроїцьке» та «Гнутове». Також на лінії розмежування діє лише один КПВВ у Луганській області – «Станиця Луганська», і він є пішохідним.
…

Керівництво державної податкової служби ухвалило рішення про відсторонення від виконання обов’язків Миколу Ільяшенка на час проведення дисциплінарного провадження, передає пресслужба відомства у неділю.

«Головою Державної податкової служби України Олексієм Любченком за фактом порушення присяги держслужбовця відкрито дисциплінарне провадження та відсторонено від виконання посадових обов’язків першого заступника начальника ГУ ДПС у місті Києві Миколу Ільяшенка. З метою встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню Миколою Ільяшенком корупційного правопорушення, призначено тематичну перевірку Головного управління ДПС у місті Києві», – йдеться в повідомленні.

У податковій службі зазначили, що рішення стосовно Ільяшенка було ухвалене напередодні.

Вищий антикорупційний суд сьогодні після 20:00 мав продовжити засідання із обрання запобіжного заходу Миколі Ільяшенку. Він разом із ще двома затриманими особами фігурує у справі про підкуп керівництва антикорупційних органів.

Раніше 14 червня ВАКС заарештував на 60 діб, до 10 серпня, із можливістю внесення застави у 40,3 мільйона гривень Андрія Кічу, якого називають директором з правових питань газовидобувної компанії «Бурісма», власником і керівником якої є ексміністр екології часів президентства Віктора Януковича, Микола Злочевський.

Третій із затриманих фігурантів справи – колишній керівник одного з департаментів ДФС України, якого у САП називали «довіреною особою ексміністра екології», його ім’я публічно наразі не вказувалось.

12 червня детективи НАБУ задокументували факт надання хабаря керівництву антикорупційних органів у 6 мільйонів доларів. Пізніше у САП уточнили, що йшлося про 5 мільйонів доларів, а ще 1 мільйон знайшли в автомобілі податківця, що був призначений йому як посередникові. Усього затримали трьох осіб. За повідомленнями антикорупційних органів, хабаря давали за закриття справи щодо власника компанії «Бурісма», екчиновника Миколи Злочевського, який нині перебуває у розшуку.

Напередодні керівники САП і НАБУ заявили, що до справи про пропозицію хабаря можуть бути причетні працівники Офісу генпрокурора. В ОГП заявили про проведення службового розслідування.

У компанії «Бурісма» раніше запевниили, що Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря керівникам антикорупційних органів.
…

Вищий антикорупційний заарештував до 10 серпня включно Андрія Кічу, підозрюваного у причетності до підкупу керівництва антикорупційних органів за закриття справи проти колишнього міністра екології та природних ресурсів України, бізнесмена Миколи Злочевського.

Кічу, якого називають директором з правових питань газовидобувної компанії «Бурісма», взяли під варту на 60 діб із можливістю внесення застави у 40,3 мільйона гривень.

Сторона захисту Андрія Кічі назвала такий запобіжний захід необґрунтованим, сам підсудний заявив, що грошей на хабар не торкався.

Крім того, суд у неділю обирає запобіжний захід іншому фігурантові справи – першому заступникові голови Державної податкової служби в місті Києві Миколі Ільяшенку. Наразі у суді оголошено технічну перерву до 20:00.

12 червня детективи НАБУ задокументували факт надання «колишнім високопосадовцем попередньої влади» хабаря керівництву антикорупційних органів у 6 мільйонів доларів. Пізніше у САП уточнили, що йшлося про 5 мільйонів доларів, а ще 1 мільйон знайшли в автомобілі податківця, що був призначений йому як посередникові. Усього затримали трьох осіб – першого заступника начальника ГУ ДПС, одного із керівників групи компаній, афільованої з ексміністром екології Миколою Злочевським, а також колишнього керівника одного з департаментів ДФС України, довірену особу ексміністра екології.

За повідомленнями антикорупційних органів, хабаря давали за закриття справи щодо власника компанії «Бурісма», ексміністра екології часів президентства Віктора Януковича Миколи Злочевського, який нині перебуває у розшуку.

Напередодні керівники САП і НАБУ заявили, що до справи про пропозицію хабаря можуть бути причетні працівники Офісу генпрокурора. В ОГП заявили про проведення службового розслідування.

У компанії «Бурісма» раніше запевниили, що її власник і керівник Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря керівникам антикорупційних органів.
…

В Україні 14 червня вшановують пам’ять 40 українських десантників та 9 членів екіпажу літака Іл-76, збитого цього дня в 2014 році поблизу контрольованого на той час українськими військовими аеропорту Луганська.

 «Світла пам’ять воїнам, які загинули у збитому літаку Іл-76, і всім захисникам України, котрі цього дня віддали свої життя за нашу незалежність. Не маємо права забути. Герої не вмирають!» – написав у фейсбуці президент України Володимир Зеленський.

Його попередник на посаді, п’ятий президент України Петро Порошенко також згадав про загибель військових.

«6 років минуло з тієї страшної ночі, коли у небі над Луганщиною росіяни збили із зенітно-ракетного комплексу український літак Іл-76. 40 військовослужбовців 25-ї окремої повітрянодесантної бригади та 9 членів екіпажу, які перебували на борту, загинули», – написав Порошенко у твітері.

Міністерство оборони України повідомило, що 13 червня біля пам’ятника екіпажу літака Іл-76 у Мелітополі зібралися військовослужбовці гарнізону, рідні та близькі загиблих.

«Кількома залпами військові вшанували пам’ять своїх побратимів. Учасники мітингу поклали квіти до меморіалу, після чого відвідали могили загиблих та меморіальний комплекс, який розташований на території військової частини», – ідеться в повідомленні.

Українські військові льотчики отримали наказ 14 червня 2014 року доставити особовий склад та вантаж до Луганського аеропорту. Близько першої ночі, коли літак ішов на посадку, його збили російські гібридні сили. Усі, хто був на борту, загинули.
…

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов заявляє, що відновлювана санітарно-епідеміологічна служба буде відповідати міжнародним стандартам, і в МОЗ є щодо цього план.

За його словами, які наводить пресова служба міністерства, дієва санітарно-епідеміологічна служба дозволить ефективніше протистояти багатьом хворобам, зокрема COVID-19, другу хвилю якої, як каже міністр, багато науковців прогнозують на цю осінь.

«За останні п’ять років українська санітарно-епідеміологічна служба була розвалена. В нас навіть перестали випускати лікарів-епідеміологів. Нам не вистачає до 40–50% кадрового забезпечення: лікарів-епідеміологів, вірусологів, лаборантів. Ми виправляємо ці помилки прямо під час епідемії: залучаємо спеціалістів, перенавчаємо їх. Ми розробили план відновлення протиепідеміологічної служби, яка відповідатиме актуальним світовим викликам та загрозам. Ми дійсно зробимо ефективну службу, яка відповідатиме європейським і світовим стандартам», – наведено в повідомленні слова Степанова.

Державну санітарно-епідемічну службу в Україні звинувачували в надмірних повноваженнях, у першу чергу контрольно-дозвільних, і в пов’язаній із цим корупції (зокрема, 2016 року на хабарі затримали її керівника, головного санітарного лікаря України Святослава Протаса). 2014 року її в рамках планованого реформування ввели до складу новоствореної Держпродспоживслужби. Її функції перерозподілили між ДПСС, Держпраці і МОЗ, зокрема новоствореним Центром громадського здоров’я МОЗ. 2017 року СЕС узагалі ліквідували як таку, подальше існування якої недоцільне, бо виконання всіх її функцій уже забезпечують інші відомства. Ще однією з причин ліквідації СЕС називали заклики міжнародних партнерів України, які прагнули ліквідувати дублювання функцій, щоб було чітко ясно, який орган відповідає за санітарно-епідеміологічну безпеку.

Після приходу до влади 2019 року партії президента Володимира Зеленського «Слуга народу» в ній стали вимагати відновити СЕС. У зв’язку з цим у МОЗ наразі вже створена посада заступника міністра – головного санітарного лікаря (її обіймає Віктор Ляшко).

Цю ідею різко критикує колишня керівниця МОЗ Уляна Супрун, яка стверджує, що «зараз немає потреби створювати нову організацію чи реінкарнувати СЕС» і що на стрімке поширення COVID-19 «неправильною реакцією… є відновлення застарілої, неефективної, корумпованої інституції, яка вже довела своє вміння займатися нічим іншим, як імітацією роботи».
…

В Офісі генерального прокурора України розслідують дії свого працівника чи працівників у справі про нібито пропозицію хабаря від власника і президента газовидобувної компанії «Бурісма», колишнього народного депутата і колишнього міністра екології Миколи Злочевського керівництву Національного антикорупційного бюро і Спеціальної антикорупційної прокуратури за закриття одного з кримінальних проваджень щодо компанії.

Як повідомили в ОГП, його генеральна інспекція розпочала службове розслідування за тим фактом, що працівник чи працівники офісу входили до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щоб перевірити й підтвердити інформацію про закриття згаданого провадження, яке було умовою надання хабаря.

«Наразі встановлюється коло причетних до втручання в ЄРДР осіб. У разі підтвердження інформації вирішуватиметься питання щодо відсторонення їх від займаних посад і притягнення до відповідальності», – повідомили в ОГП.

Раніше 13 червня керівники НАБУ Артем Ситник і САП Назар Холодницький повідомили деякі подробиці справи, за їхніми словами, з пропозицією хабаря, з якою до керівництва обох органів звернулися перший заступник начальника головного управління Державної податкової служби і ще дві особи (імена названі не були). За їхніми даними, цими особами були довірені особи Злочевського: одна, можливо, мала чи має стосунок до його компанії «Бурісма», інша – колишній працівник Державної фіскальної служби.

Як заявили Ситник і Холодницький, сума хабаря спершу становила 1 мільйон доларів за передачу провадження іншому відомству, потім її збільшили до 5 мільйонів доларів за повне закриття провадження.

При спробі дати цього хабаря попереднього дня, 12 червня, були вилучені і 5 мільйонів доларів його суми, і ще 1 мільйон доларів знайшли в авті податківця, що був призначений йому як посередникові, всіх трьох затримали.

Як сказав Ситник, це на його пам’яті рекордна сума в історії України.

При цьому Холодницький звернув увагу, що умовою передачі коштів було те, що особи, які пробували ці кошти передати, бажали отримати процесуальне рішення про закриття кримінального провадження, і задля цього було виготовлено за спеціальним протоколом несправжню імітаційну постанову, яку й внесли до ЄРДР: адже, сказав він, ці особи хотіли переконатися в тому, що справа закрита і дані про це є в Реєстрі досудових розслідувань.

«Тому зараз на причетність до цього злочину також перевіряються представники Генеральної прокуратури (ОГП – ред.), які, діючи за домовленістю з затриманими особами, передавали їм інформацію, що так, дійсно, справа по реєстру вже закрита, і постанова, і процесуальне рішення вже відображені по реєстру досудових розслідувань», – сказав він.

І, за його словами, під час слідчих дій хтось із працівників Офісу генерального прокурора справді моніторив Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо того, чи дійсно кримінальне провадження закрили.

«Я сподіваюся, що генеральний прокурор, яка вміє оперативно проводити службові розслідування, на цей раз не засекретить їх під грифом ДСК, а проведе і службове розлідування за цим ганебним фактом, і повіомить суспільство про результати цього службового розслідування, чи є там взагалі ознаки дисциплінарного чи іншого складу правопорушення», – зауважив Холодницький.

Ситник також повідомив, що епізод, про який ідеться, ніяк не пов’язаний із діяльністю в раді директорів компанії «Бурісма» Гантера Байдена, сина колишнього віцепрезидента США Джо Байдена, який на президентських виборах у США цієї осені буде змагатися з чинним президентом Дональдом Трампом. Звертання Трампа до президента України Володимира Зеленського щодо необхідності розслідувати діяльність Байденів в Україні стало головною причиною його невдалого імпічменту у США.

«Цей епізод стосується стабілізаційного кредиту, який видавався Національним банком України банківській установі, яка пов’язана з паном Курченком (Сергій Курченко, український олігарх часів президентства Віктора Януковича – ред.) «Реал Банк». Давайте не перетворювати цю справу в темний бік, щоб був політичний підтекст. Ще раз хочу звернути увагу: справа зареєстрована лише 3 червня, сьогодні 13 червня. Пройшло 10 днів. Дійсно, люди дуже поспішали, щоб забезпечити необхідне процесуальне рішення саме до 14 червня», – сказав він. 14 червня Микола Злочевський має день народження.

У компанії «Бурісма», зі свого боку, заявили, що її власник і керівник Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря, про яку говорять керівники антикорупційних органів.

Попереднього дня, 12 червня, в САП без подробиць повідомляли, що детективи НАБУ задокументували факт надання «колишнім високопосадовцем попередньої влади» хабаря керівництву антикорупційних органів в особливо великому розмірі, що викликало спекуляції про можливу причетність когось із високопосадовців часів президентства Петра Порошенка. Микола Злочевський, про причетність якого заявляють у НАБУ й САП, теж є високопосадовцем однієї з попередніх влад – за президентства Віктора Януковича він був у 2010–2012 роках міністром охорони довкілля і міністром екології, а в 2012–2014 роках заступником секретаря РНБО.
…

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов 12 червня повідомив про можливість скасування зовнішнього незалежного оцінювання. За його словами, таку інформацію йому підтвердили його джерела.

«Протягом години я отримав інформацію відразу з трьох незалежних джерел, що у високих владних структурах готуються документи про скасування ЗНО взагалі. Інформація надійшла від людей, яких я давно знаю і яким довіряю, хоча поки що не підтверджена офіційно», – написав Горбачов на своїй Фейсбук-сторінці.

Він додав, що, якщо таке рішення буде ухвалене, воно обмежить доступ молоді до вищої освіти і призведе до «ще більшої «втечі розумних» до закордонних університетів».

«Якщо це не так – дуже очікую на однозначну заяву про недоторканість ЗНО як надійного інструменту, який гарантує рівні права доступу до вищої освіти», – додав омбудсмен.​

Згодом Горбачов нагадав, що ще в квітні народний депутат від «Слуги народу», голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак повідомив про «гарячі голови, які пропонують скасувати ЗНО».

Читайте також: Учасникам ЗНО не робитимуть експрес-тести на коронавірус – УЦОЯО​

Освітній омбудсмен закликав громадськість підтримати спроти скасування ЗНО.

Проходження зовнішнього незалежного оцінювання в Україні є обов’язковою умовою для вступу до закладів вищої освіти з 2008 року.
…

10 червня Офіс генерального прокурора України заявив про повідомлення Порошенку про підозру в одному з кримінальних проваджень
…

Перед тим у засіданні свідчили викликані стороною захисту двоє депутатів Верховної Ради
…

Йдеться про Соломію Бобровську та Ґео Лероса – захисник активіста Масі Найєм
…

Президент України Володимир Зеленський переходить на особливий режим роботи у зв’язку з виявленням COVID-19 у його дружини Олени. Про це ввечері 12 червня повідомляє офіційний сайт глави держави.

«Згідно з Конституцією, президент не може нікому делегувати свої повноваження. Стан здоров’я Володимира Зеленського дозволяє йому виконувати службові обов’язки. Главі держави зробили тест на коронавірус. Він дав негативний результат», – ідеться в повідомленні.

Також сайт президента вказує, що ситуації самоізоляції та карантину в Конституції України передбачені не були. «Саме тому ухвалено спеціальний протокол режиму роботи Президента, який відповідає як нормам чинного законодавства, так і санітарно-епідеміологічним вимогам», – повідомляє сайт.

Протокол передбачає, що президент України щодня проходить тестування методами ІФА та ПЛР, а також медогляди. Він обмежує коло фізичного спілкування, переводить наради в онлайн-режим. Очні зустрічі, які передбачають особисте спілкування з главою держави, на найближчі дні виключаються. Так само виключається участь у масових заходах, скасовуються робочі поїздки за межі столиці України. Коло осіб, з якими президент спілкується особисто, звужується до охорони та найближчих помічників.

Дружина президента України Олена Зеленська вдень 12 червня повідомила, що захворіла на COVID-19. «Сьогодні я отримала позитивний результат тесту на коронавірус. Неочікувана новина. Особливо враховуючи те, що я та моя родина продовжуємо дотримуватись усіх правил – маски, рукавички, мінімум контактів», – написала вона.

В Україні за останню добу зафіксували 683 нових випадки COVID-19, свідчать дані на сайті Центру громадського здоров’я МОЗ.

Загалом тепер на території країни виявили 29 753 випадки коронавірусної хвороби. 13 567 людей одужали, 870 – померли.

Зранку 11 червня в Україні зафіксували антирекорд – 689 нових хворих на COVID-19.

 
…

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомиили, що детективи НАБУ задокументували факт надання колишнім високопосадовцем попередньої влади хабаря керівництву антикорупційних органів в особливо великому розмірі.

«Щойно за процесуального керівництва САП детективи НАБУ задокументували факт надання колишнім високопосадовцем попередньої влади за посередництва його «правої руки», високопосадовця Управління ДФС у м. Києві та інших осіб, неправомірної вигоди керівництву НАБУ та керівнику САП за прийняття рішення про закриття кримінальної справи, у якій вказаній особі повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України. Вилучено 6 мільйонів доларів США», – йдеться в повідомленні.

Згідно з повідомленням, детективи Національного бюро наразі проводять невідкладні слідчі діїє

«Попередньо їх дії кваліфіковані за ч. 4 ст. 369 КК України», – додали у САП.

У відомстві пообіцяли надати деталі згодом.

 
…

Шевченківський райсдуд Києва відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту активіста Сергія Стерненка у відводі судді Володимира Бугіля на засіданні із розгляду питання про обрання запобіжного заходу активістові.

Суддя, який був обраний автоматичною системою для розгляду цього клопотання, заявив, що у його задоволенні відмовлено і відповідна ухвала оскарженню не підлягає.

Після зачитування рішення у залі пролунали вигуки: «Ганьба».

Тим часом під стінами суду між активістами і правоохоронцями виникли сутички. Про те, чи є постраждалі, наразі немає офіційних повідомлень. 

Раніше сторона захисту Стерненка наполягала на необхідності забезпечити проходженння людей в залу, зокрема і тих, хто заявив про готовність взяття на поруки активіста.

Напередодні Служба безпеки України вручила йому підозру за двома статтями Кримінального кодексу: «умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині» та «носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу». Стерненко заявив, що вважає вручення йому підозри грубим порушенням норм Європейської конвенції про захист прав людини та Конституції України. В СБУ наголосили, що «повідомлення про підозру у вчиненні злочину є вимогою закону, який діє незалежно від інформаційних кампаній і політичних переконань тих, хто його порушив».
…

Лауреатом премії імені вбитого російського політика Бориса Нємцова за сміливість в обстоюванні демократичних цінностей у 2020 році став громадський активіст із Росії, засуджений у «московській справі», Костянтин Котов. Про це йдеться у повідомленні Фонду Бориса Нємцова.

«Це громадський активіст, політв’язень і просто мужня людина. Ми вітаємо Костянтина і бажаємо йому якнайшвидшого звільнення» – йдеться в повідомленні.

Фонд Бориса Нємцова щороку – після заснування премії в 2006 році, через рік після вбивства опозиційного політика – нагороджує одну людину за виняткову відвагу в боротьбі за демократичні цінності та права людини. Розмір премії – 10 тисяч євро. Зазвичай лауреата оголошують в День Росії 12 червня.

У попередні роки лауреатами ставали політик Лев Шлосберг, активісти Ільдар Дадін, Надія Мітюшкіна і Анастасія Шевченко.

Котов зараз перебуває під арештом за звинуваченням у неодноразовому порушенні правил проведення мітингів.

Костянтин Котов – московський опозиційний активіст, який виходив з одиночними пікетами проти політичних репресій і поліцейського свавілля. Він також допомагав затриманим у Керченській протоці українським морякам, вимагав обміну ув’язненими між Росією та Україною і виступав проти анексії Криму. З березня до серпня 2019 року активіста неодноразово затримувала поліція. Востаннє його затримали 10 серпня у центрі Москви під час акції на підтримку опозиційних кандидатів у депутати Мосміськдуми.

Правозахисні організації визнали Котова політв’язнем.
…

Колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив про обшуки Державного бюро розслідувань.

«6:30 ранку. Усі сплять, діти, дружина, мама. Вривається ДБР з обшуком. Начебто рішення суду щодо колишніх власників будинку, де ми зараз мешкаємо», – написав Омелян у Facebook.

Державне бюро розслідувань наразі не коментувало заяву Омеляна.
…

Україна вимагає від Росії негайно звільнити українського військового Євгена Добринського, якого взяли під варту в анексованому Криму після його зникнення на адмінкордоні півострова з Херсонською областю.

Таку вимогу постійний представник України в ОБСЄ Євген Цимбалюк озвучив під час онлайн засідання Постійної ради цієї організації 11 червня. Відповідний текст заяви розміщений на сайті українського представництва при ОБСЄ.

«Число українських громадян, незаконно затриманих російською стороною, продовжує зростати. 30 травня український військовослужбовець зник безвісти поблизу адміністративного кордону між материковою Україною і окупованим Кримом. Як з’ясувалося пізніше, він був викрадений російською спецслужбою, яка звинуватила його в так званому «порушенні державного кордону». Ми вимагаємо від російської сторони негайно звільнити його», – сказано в повідомленні.

У своїй заяві Україна знову закликала Росію «припинити незаконну окупацію Криму, мілітаризацію Чорного й Азовського морів і зупинити агресію проти України, в тому числі шляхом виведення збройних формувань, бойовиків і їх техніки з тимчасово окупованих територій».

Після інформації про арешт в анексованому Криму українського військовослужбовця Євгена Добринського уповноважений України з питань захисту прав військовослужбовців Олег Чуйко направив відповідні листи правоохоронним органам Росії і російському омбудсмену Тетяні Москальковій для з’ясування правових підстав затримання громадянина України. Однак відповіді досі не надійшло.

Військова служба правопорядку у Збройних силах України повідомила, що 30 травня, приблизно о п’ятій ранку, на адмінмежі анексованого Росією Криму з Херсонською областю, біля Чонгара, зник український військовослужбовець. Пізніше в ЗСУ повідомили, що зниклий – Євген Добринський.

3 червня підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя заарештував його на місяць. Захист українського військового подав апеляційну скаргу на це рішення.

Перед цим про затримання Добринського повідомила російська ФСБ. Проти українського військового порушено кримінальну справу «про незаконний перетин кордону Росії». Також російські силовики стверджують, що «під час огляду у нього виявили речовину, що, імовірно, є наркотиком, її направили на експертизу».

Командування десантно-штурмових військ Збройних сил України назвало «прогнозованою російською пропагандою» заяви ФСБ.

 
…

Конгрес США 11 червня затвердив пакет безпекової допомоги Україні
…

Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак у Мінську обговорив із білоруським колегою Ігорем Сергієнком майбутній візит президента Володимира Зеленського до Білорусі. Про це офіційний сайт українського лідера повідомив увечері 11 червня.

Візит попередньо запланований на жовтень 2020 року, вказано в повідомленні.

«Сторони висловили сподівання, що епідемічна ситуація не завадить участі президентів двох країн у третьому Форумі регіонів України та Республіки Білорусь, який має відбутися восени у білоруському Гродні. Співрозмовники відзначили хорошу динаміку збільшення товарообігу між двома країнами й висловили надію, що пандемія коронавірусу не матиме значного негативного впливу на двостороннє економічне співробітництво», – ідеться в повідомленні сайту Зеленського.

Також у складі делегації був міністр оборони України Андрій Таран, відбулася його зустріч із міністром оборони Республіки Білорусь Віктором Хреніним.

У Білорусі на 9 серпня заплановані президентські вибори. Перебіг нинішньої кампанії відрізняється від попередніх, за підсумками яких ЦВК країни незмінно повідомляв про перемогу Лукашенка. 11 червня відбувся обшук у «Білгазпромбанку», який близько двох десятків років очолював потенційний конкурент Лукашенка на виборах Віктор Бабарико. Є також ще кілька кандидатів, кожний із яких заявляє про опозиційність чинному лідерові.

Олександр Лукашенко керує Білоруссю вже майже 26 років – від 20 липня 1994-го. Нині 65-річний Лукашенко став президентом, коли йому не було й 40 років.

 
…

Президент України Володимир Зеленський призначив контрадмірала Олексія Неїжпапу командувачем Військово-морських сил Збройних сил України. Відповідний указ № 217/2020 глава держави підписав 11 червня, повідомляє сайт Зеленського.

Іншим своїм указом президент звільнив із посади дотеперішнього командувача ВМС України Ігоря Воронченкаю

Олексій Неїжпапа народився в 1975 році в Севастополі. У 1997-му закінчив Севастопольський військово-морський інститут, у 2008 році – Севастопольський військово-морський інститут (оперативно-тактичний рівень) та Національний університет оборони України у 2015-му.

У 2015¬–2019 роках був заступником командувача Військово-морських сил із бойової підготовки – начальником управління бойової підготовки командування Військово-морських сил ЗСУ.

Із квітня 2020 року Олексій Неїжпапа обіймав посаду заступника командувача Військово-морських сил Збройних сил України. Брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

Офіцерську службу від лейтенанта до капітана першого рангу включно він пройшов на кораблях ВМС ЗСУ (на посадах від командира батареї фрегата до командира бригади надводних кораблів). Двічі достроково отримував військові звання на посадах командира корабля та командира бригади.

Неодноразово здійснював керівництво українсько-американськими навчаннями «Сі Бриз» від української сторони.
…

Президент України Володимир Зеленський звільнив Олега Шамшура з посади посла України у Франції та з посади постійного представника України при ЮНЕСКО (за сумісництвом) і призначив на посаду посла України у Франції Вадима Омельченка.

Відповідні укази про звільнення і призначення, датовані 11 червня, оприлюднено на офіційному сайті президента.

Олег Шамшур з лютого 2004 року до грудня 2005 року був заступником міністра закордонних справ, працював послом України в США (2005–2010), був також, за сумісництвом, послом в Антигуа і Барбуда. Послом України у Франції був призначений у жовтні 2014 року.

Напередодні Олег Шамшур відзначився повідомленням про те, що завдяки дипломатичним зусиллям французька компанія Danone припинила рекламну кампанію з участю російського актора Михайла Пореченкова, який стріляв на Донбасі.
…

Національне антикорупційне бюро повідомляє, що відкрило два кримінальні провадження у справі «плівок Єрмака». Як повідомили у НАБУ у відповідь на запит Радіо Свобода, одне з них відкрите щодо голови Офісу президента Андрія Єрмака.

У НАБУ повідомили, що до них надійшла ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду щодо зобов’язання внести відомості в ЄРДР за заявою адвоката в інтересах народного депутата України.

«Відповідно до вказаної заяви, громадянин України одержав неправомірну вигоду за вплив на ухвалення рішень головою Офісу президента щодо призначення низки осіб на посади в органах державної влади. Відомості про кримінальне правопорушення … внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Попередня кваліфікація – частина 2 статті 369-2 (зловживання впливом, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди – ред.)», – йдеться в повідомленні.

Крім того, як заявили у НАБУ, відповідно до вказаної заяви, голова Офісу президента «одержав неправомірну вигоду у великому розмірі за ухвалення рішень щодо призначення низки осіб на посади в органах державної влади». Щодо цього в ЄРДР внесли відомості про кримінальне правопорушення з попередньою кваліфікацією «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою».

ВАКС 2 червня зобов’язав НАБУ взятися за справу «плівок Єрмака».

29 березня народний депутат від «Слуги народу» Гео Лерос опублікував у фейсбуці відеокадри, на яких брат голови Офісу президента проводить кілька розмов. Законодавець називає ці зйомки «відеодоказами», як «Єрмак через свого брата барижить державними посадами, впроваджує свою програму до правоохоронних структур та оборонки (привіт з РФ), ну і, звичайно, заробіток на державі».

Сам голова Офісу президента Андрій Єрмак звернувся до СБУ та ДБР, «щоб було проведено всебічне розслідування обставин здійснення цих записів, передусім їх достовірності, всіх фактів, а також хто і на чиє замовлення це робив, як ці записи опинилися у Гео Лероса».

Пізніше Лерос направив звернення директору Національного антикорупційного бюро з проханням перевірити та дати оцінку інформації, яка міститься на цих відеозаписах.

Брат Андрія Єрмака Денис заявив, що є «вільним громадянином, який має право зустрічатися з ким завгодно, знайомитися із ідеями громадян, проєктами». Він наголосив, що в нього є громадська організація «Українське бюро національного розвитку», що «займається розробками, науковими адаптаціями проєктів, пов’язаних з економікою, соціонікою».

Програма журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») отримала від народного депутата копію записів на день раніше. Журналісти встановили ключових фігурантів записів та особу того, хто записував розмови. Це 39-річний уродженець Харкова Дмитро Олександрович Штанько. Він закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ.

На «плівках», які є у розпорядженні «Схем», немає чітко зафіксованої передачі грошей безпосередньо самому Денисові Єрмаку. Водночас помічник Єрмака та автор зйомки між собою детально обговорюють, скільки коштуватиме кандидатові та чи інша посада і як розподіляється отриманий прибуток між учасниками схеми, включно з часткою брата нинішнього голови ОП.

 
…

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у четвер організував брифінг, в перебігу якого розповів про ключові питання, які стосуються роботи його Кабміну на тлі 100 днів діяльності.

На початку звіту Шмигаль заявив, що його уряд «оперативно відреагував на виклики коронакризи».

«Ми надали швидку підтримку людям, мікро- та малому бізнесу. Без затягування часу були прийняті всі рішення щодо підвищення пенсій, по індексації пенсій, були прийняті рішення щодо скорочення термінів реєстрації безробітних, нарахувань і виплат допомоги з безробіття, збільшення сум для фізичних осіб-підприємців, у яких є діти», – сказав Шмигаль.

Він заявив, що погіршення ситуації з COVISD-19 може призвести до поверення жорстких обмежень.

«Якщо у критичній кількості областей (10 і більше) буде критичне зростання, це буде приводом для повернення до посиленого карантину», – сказав Шмигаль.

Він додав, що якщо в Україні будуть підстави для запровадження «тотального карантину» через епідемію коронавірусу, то місцеві вибори, які заплановані на жовтень цього року, будуть перенесені.

Денис Шмигаль також заявив про те, що за 100 днів його уряд наблизився до «повноцінного комплектування уряду».

«Команда формувалась з маршу і в бій у цих кризових умовах. Сьогодні щодо декількох посад ми ведемо співбесіди, і найближчим часом команда уряду буде доформована й остаточно представлена», – заявив Шмигаль.

Коментуючи ймовірність відставки міністра внтурішніх справ Арсена Авакова, Шмигаль сказав, що нинішній очільник МВС «в управлінні кризами демонструє хороший досвід і хороші якості».

«У кризовій ситуації, у тих процесах, в яких ми перебуваємо, я на сьогодні абсолютно розумію, що не можна розмінюватися на політичні речі, нам необхідно управляти кризами, які у нас на сьогодні виникли. Аваков в управлінні кризами демонструє хороший досвід і хороші якості», – сказав Шмигаль.

Серед іншого, він також висловився про ймовірність відновлення  постачання Україною води через Північно-Кримський канал в анексований Крим.

«Ці питання нас турбують та хвилюють, але відновлення постачання через кримський канал сьогодні на порядку денному не стоїть та не є предметом торгу», – сказав прем’єр.

4 березня Верховна Рада України схвалила новий склад Кабінету міністрів, який очолив Денис Шмигаль. 
…

Активіст Сергій Стерненко заявляє, що 11 червня поліція вручила йому ухвалу про примусовий привід до Служби безпеки України.

«Прийшла до мене додому поліція з ухвалою про примусовий привід в СБУ до слідчого для вручення повідомлення про підозру за самозахист. О 12:00 сьогодні буду туди йти. Провулок Аскольдів 3А в Києві. Буду радий вас всіх там бачити. Але найбільше ваша підтримка буде потрібна в суді. Який буде або вже сьогодні, або завтра», – написав Стерненко у фейсбуці.

Адвокат Масі Найєм, зі свого боку, наголосив, що привід можливий, тільки якщо людина отримала повістку, але не з’явилася без поважних причин або не повідомила про причини своєї неявки.

«Але Сергій, отримавши повістку, надіслав відповідь слідчому, що не може з’явитися з об’єктивних причин: виклик отримано за два дні до дати, на яку викликають, а КПК у ст. 135 зазначає, що має бути щонайменше три дні», – пояснив Найєм.

У зв’язку з цим адвокат наголосив, що суддя, ухвалюючи рішення про примусовий привід, знехтував нормами процесуального кодексу.

«О 12:00 будемо в СБУ. Провулок Аскольдів, будинок 3а», – написав Найєм у фейсбуці.

9 червня адвокат Віталій Коломієць повідомив, що СБУ не вручила підозру активісту Сергію Стерненку.

7 червня активіст заявив, що йому підготували підозру через самозахист.

 
…

За три роки безвізу українці здійснили майже 49 мільйонів поїздок у країни Європейського союзу, повідомляє Державна прикордонна служба до річниці безвізу.

«Найбільша кількість наших співвітчизників користуються кордоном із Польщею. Також для українців були активними ділянки кордону з Угорщиною та Румунією, і дещо менше кордон зі Словаччиною. Крім того зауважимо, що українці все частіше користувалися авіаційним сполученням. Тоді як морське сполучення є найменш популярним», – повідомили у ДПСУ.

Прикордонники додали, що пасажиропотік до країн ЄС зростає щороку. Зокрема, у 2018 році кількість поїздок була на рівні 17,5 мільйона, а в минулому році становила – 18,65 млн.

«Перші місяці 2020 року також не стали винятком, однак далі на ситуацію вплинула пандемія захворювання на коронавірусну інфекцію, через що більшість країн обмежили в’їзд, а регулярне міжнародне авіаційне сполучення призупинилося. Так, відповідно до аналізу, у січні та лютому цього року українці в країни ЄС прослідували 3 мільйони разів, а за аналогічний період 2019 року – 2,3 мільйона», – йдеться в повідомленні.

У прикордонній службі також заявили, що у 2019-2020 роках перелік популярних для відвідування країн ЄС українці «значно розширили». «Якщо в 2017 році найбільшим попитом користувалися такі країни як: Італія, Німеччина, Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина, то далі цей список поповнився ще й Австрією, Грецією, Іспанією, Італією та Чехією», – кажуть у ДПСУ.

11 червня 2017 року набрала чинності візова лібералізація для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування). Безвізовий режим стосується всіх держав-членів Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також країн «шенгенської зони» з-поза меж ЄС. Цей режим наразі не стосується так званих «заморських володінь» Нідерландів і Франції.

Щоб скористатися безвізовим режимом з ЄС, українцям треба мати біометричний паспорт і, якщо попросять прикордонники – довести мету й умови поїздки, свою платоспроможність.
…

Слідство зібрало докази прямої участі Росії у збройному конфлікті на сході України – прокурор Варда Фердинандуссе
…

Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова наполягає, що повідомлення про підозру народному депутату України Петру Порошенку було вручене в законний спосіб.

«Генеральний прокурор має всі законні підстави доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру. Це передбачено частиною 2 статті 481 Кримінального процесуального кодексу України», – сказала Венедіктова в поширеному ввечері 10 червня відеозверненні.

Венедіктова також заявила про тиск на себе як посадову особу.

«Після відмови отримувати документи (повідомлення про підозру – ред.) народний депутат разом із колегами по фракції, адвокатами і охоронцями з’явився до приміщення Офісу генерального прокурора… Парламентарі просто увірвалися до мого кабінету, пошкодивши речі працівникам охорони», – твердить генпрокурор.

Раніше 10 червня в Офісі генерального прокурора повідомили про суть підозри народному депутатові від «Європейської солідарності», п’ятому президентові України Петру Порошенку.

«За даними слідства, народний депутат підозрюється у тому, що, будучи президентом України, у 2018 році шляхом видання явно злочинного наказу схилив військову службову особу – голову Служби зовнішньої розвідки України до перевищення ним влади та службових повноважень, тобто умисного вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, вчиненого в умовах особливого періоду (ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 41 ч. 4 ст. 426-1 КК України)», – йдеться в повідомленні.

Перед тим 10 червня прокурори оголосили підозру Петру Порошенку, який відмовився брати участь у допиті ДБР в межах провадження про «обставини переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю колекції культурних цінностей, яка складається із 43 картин всесвітньо відомих художників».

Один з адвокатів Порошенка Ілля Новіков припускав, що може йтися про підозру через призначення першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка.

«Ця справа була сформульована так, що Порошенко начебто з метою вкрасти гроші, тобто заробітну платню Семочка, призначив його в обхід процедури на цю посаду. Це абсурд. Колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка вже говорив, що це «юридичний треш». Так воно і є насправді», – заявив адвокат.

Перед будівлею ДБР Петро Порошенко закликав президента Володимира Зеленського не переслідувати опозицію.

 
…

Південний окружний військовий суд російського Ростова-на-Дону продовжив на три місяці, до 14 вересня, термін тримання під вартою фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» Арсену Абхаїрову, Рустему Емірусеїнову та Ескендеру Абдулганієву, повідомило громадське об’єднання «Кримська солідарність».

«Слідчий і прокурор не надали жодного доказу. Тільки припущення, що ґрунтуються на тяжкості звинувачення, хоча ми знаємо, що ця причина не може впливати на продовження. Понятих допитують, свідки допитані, тримати їх у СІЗО немає необхідності, тим більше там нелюдські умови. Я вважаю, що запобіжний захід має бути змінений на домашній арешт. Це теж арешт, ваша честь», – сказав на суді 10 червня адвокат Еміль Курбедінов.

Але головуючий судової колегії Руслан Плиско не взяв до уваги доводи захисту і продовжив термін тримання під вартою.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» Рустема Емірусеїнова, Арсена Абхаїрова та Ескендера Абдулганієва по суті.

У грудні 2019 року суд у Росії продовжив на пів року арешт фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» – до 13 червня 2020 року.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району Криму російські силовики провели обшуки. Пізніше до управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії і на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

 
…