В Офісі українського омбудсмена заявили, що Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова засуджує дії бойовиків на Донбасі, спрямовані на зрив процесу пропуску громадян через лінію зіткнення.

«Командувачем Операції об’єднаних сил ухвалене рішення про часткове відкриття 10 червня окремих КПВВ для пропуску громадян через лінію зіткнення з гуманітарною метою. Проте представники незаконних збройних формувань, які здійснюють пропуск осіб через КПВВ з боку тимчасово окупованих територій заблокували цей процес. Як наслідок, із 60 громадян, які перебували в черзі для перетину КПВВ «Мар’їнка» представники незаконних збройних формувань пропустили лише 4 особи ромської національності.Водночас, на КПВВ «Станиця Луганська» своєї черги очікувало 70 осіб, з них 6 – пройшли через українські КПВВ, але вимушені були повернутися назад, оскільки з боку тимчасово окупованих територій пропускні пункти були закриті на вхід», – повідомили в Офісі омбудсмена.

У відомстві вказали, що засуджують такі дії і вважають їх грубим порушенням норм міжнародного права, що призвели до зриву процесу відкриття КПВВ.

«Людмила Денісова закликає міжнародні гуманітарні організації, які мають доступ до цих територій, звернути увагу на ситуацію, що склалася, та усіма можливими способами сприяти у відкритті пропускних пунктів з боку тимчасово окупованих територій», – йдеться в повідомленні.

Українаська сторона 10 червня частково відновила пропуск громадян через КПВВ на Донбасі, – почали з двох пунктів «Станиця Луганська» та «Мар’їнка» (з 11:00 до 14:00). Але Державна прикордонна служба повідомила, що підтримувані Росією бойовики заблокували пропуск громадян через лінію розмежування.

Водночас бойовики на сайтах угруповань «ЛНР та «ДНР» пишуть, що «ситуація з поширенням коронавірусної інфекції може вийти з-під контролю в разі відновлення зараз роботи пропускних пунктів на Донбасі». Сепаратисти кажуть, що КПВВ «Станиця Луганська» та «Мар’їнка» українська влада відкрила в односторонньому порядку, бойовики назвали це «провокацією».

З 22 березня через карантинні заходи рух на КПВВ був обмежений.

У Донецькій області діючими є чотири автомобільні пункти пропуску – «Майорськ», «Мар’їнка», «Новотроїцьке» та «Гнутове». Також на лінії розмежування діє лише один КПВВ у Луганській області – «Станиця Луганська», і він є пішохідним.
…

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив про те, що Кабінет міністрів 10 червня затвердив Еміне Джеппар на посаді першого заступника міністра закордонних справ.

«Команда поповнилася сильним гравцем. Еміне куруватиме такі напрямки: публічна дипломатія, міжнародні організації, державний протокол, Крим. Але перша заступниця – це, звісно, набагато більше і саме дипломатичне життя ставитиме додаткові задачі. Небезпідставно чекаю на драйв, системність і результати за усіма напрямами», – написав Кулеба у фейсбуці.

Раніше в Офісі президента повідомили, що кандидатуру Еміне Джеппар погодили на посаду першого заступника голови МЗС України.

У 2016-2019 році Джеппар була першим заступником голови Мінінформполітики України.
…

Слідство зібрало докази прямої участі Росії у збройному конфлікті на сході України, заявив у нідерландському суді, який розглядає справу MH17, прокурор Вард Фердинандуссе.

«Російська влада завжди заперечувала участь у збройному конфлікті на сході України і командування угрупованнями «ДНР» і «ЛНР». Проте під час розслідування стало чітко зрозуміло, що Росія у відповідний період у районі 17 липня 2014 року була безпосередньо залучена до збройного конфлікту. З різних джерел були зібрані докази про те, що Росія здійснювала збройні постачання озброєним формуванням…, а також долучалася до набору бойовиків і оплати їм», – сказав прокурор.

Крім того, під час розслідування встановили, що російські чиновники були залучені до організації й координації збройних груп, які воювали проти української армії, додав він. 

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, сторона обвинувачення в суді роз’яснювала, чи може до обвинувачених бути застосований імунітет учасника збройного конфлікту (combatant immunity).

Як заявили прокурори, цей імунітет застосовується лише до військових регулярних збройних сил у міжнародних конфліктах, і в разі, якщо сторона конфлікту дотримується законів війни.

Визнаючи, що в сучасних конфліктах важко визначити, чи є конфлікт міжнародним, і країни можуть відправляти своїх військових неофіційно, але базуючись на матеріалах розслідування, слідство дійшло висновку, на даний момент не обов’язково визначати природу конфлікту. Хоча, якщо суд вважатиме, що це необходно, справа містить інформацію, яка дозволить це зробити, заявила сторона обвинувачення.

За словами прокурора, слідство взяло до уваги те, що Росія заперечує свою причетність до збройних формувань на Донбасі, і що ватажки цих формувань заявляли, що вони діють незалежно. 

Також враховуючи, що закони війни в липні 2014 року широко порушувалися, слідство дійшло висновку, що підозрюваних можна судити за загальним правом.

Процес у справі про збиття малайзійського «Боїнга» над Донбасом 17 липня 2014 року відновився 8 червня в судовому комплексі під Амстердамом.

Обвинувачені – троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Нікого з обвинувачених на засіданнях суду немає.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
…

«У нас додалося два фрагменти» – голова Нацагентства Сергій Квіт
…

Посли країн Європейського союзу 10 червня мають затвердити рішення про продовження заборони на інвестиції з країн-учасниць ЄС в анексований Крим.

Як писав раніше у твітері кореспондент Радіо Свобода Рікард Юзвяк, санкції мають продовжити ще на один рік.

Такі заходи, вперше запроваджені в 2014 році як відповідь на незаконну анексію Росією українського півострова, включають заборону на ввезення з Криму товарів, якщо вони не мають українських сертифікатів, заборону заходу до Криму круїзних суден, що плавають під прапорами країн-членів ЄС або контролюються державою-членом об’єднання, а також заборону на придбання компаніями з ЄС майна та компаній на окупованій території.

Згідно із забороною, товари та технології для секторів транспорту, телекомунікацій та енергетики також не можуть експортуватися кримським компаніям або для використання на півострові.

Санкції були запроваджені у 2014 році у відповідь на російську анексію українського півострова. З того часу їх кілька разів продовжували і розширювали.

 
…

Прокуратура Львівської області висунула підозру колишньому голові Львівської обласної державної адміністрації, повідомила керівник прокуратури Львівщини Ірина Діденко.

За її словами, звинувачення полягає в службовій недбалості, що спричинила збитки державі в сумі понад 7 мільйонів гривень.

Згідно з версією слідства, у 2019 році посадовець підписав розпорядження, яким передав у власність товариству земельну ділянку площею понад 15 гектарів, розташовану на території Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області. Ідеться про ділянку за селом Стрілки для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення за ціною 7 231 071 гривня.

На цій ділянці насправді є проточне озеро площею понад 9 гектарів і прибережна захисна смуга, які, відповідно до чинного законодавства, не підлягають відчуженню з державної власності.

Прокуратура готує позов до суду щодо повернення землі та озера у власність держави. Ірина Діденко інформує, що це спільна робота прокурорів, слідчих поліції за оперативного супроводу СБУ.

У провадженні йдеться про відчуження з державної власності озера і прибережної зони, тобто невеликої частини, для ТОВ «Узлісся», власником якого є львівський бізнесмен Ігор Кривецький. У селі Стрілки збудований готельно-відпочинковий і оздоровчий центр «Едем резорт».

У повідомленні, яке опублікувала прокурор, не зазначене прізвище голови Львівської обласної державної адміністрації. Розпорядження «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення» видав 7 серпня 2019 року тодішній очільник області Маркіян Мальський. Він був призначений на посаду вже президентом Володимиром Зеленським 5 липня 2019 року і пропрацював на цій посаді до 26 грудня того ж року.

Радіо Свобода намагалося додзвонитися до Маркіяна Мальського з наміром отримати коментар, але колишній чиновник не відповів на телефонний дзвінок.

Про готельно-відпочинковий і оздоровчий центр «Едем резорт» ішлося в розслідуванні програми «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») «П‘ятизірковий карантин Юлії Тимошенко».

 
…

Меджліс кримськотатарського народу повідомили про звернення до керівництва Асоціації міст України з ініціативою щодо підняття кримськотатарського прапора разом із державним прапором України на флагштоках біля будівель міських рад міст – обласних центрів 26 червня, у День кримськотатарського прапора, повідомив голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров.

«У спільному листі Меджлісу кримськотатарського народу і мерії міста Фастів йдеться також про пропозиції не випускати з флагштоків кримськотатарський національний прапор до моменту відновлення державного суверенітету України над Автономною Республікою Крим і містом Севастополем та прилеглими водами Чорного й Азовського морів», – написав Чубаров у фейсбуці.

Щороку 26 червня кримські татари відзначають День національного прапора. Датою святкування був обраний перший день другого Курултаю кримськотатарського народу, що відбувся 26-27 червня в Сімферополі у 1991 році.

Прапор кримських татар – це полотно небесного кольору із зображеним на ньому золотистим знаком – тамгою.

 
…

Канцлер Німеччини Анґела Меркель зателефонувала 9 червня президентові Росії Володимирові Путіну, повідомила пресслужба Кремля. Однією з тем обговорення була війна на Донбасі, яку Москва продовжує називати «внутрішньоукраїнським конфліктом». 

«Висловлена стурбованість відсутністю прогресу в реалізації Мінських домовленостей 2015 року, а також рішень «нормандської четвірки» за підсумками саміту в Парижі в 2019 році. Відзначено важливість активізації переговорного процесу в Контактної групи і в «нормандському форматі». Президент Росії знову наголосив на доцільності налагодження прямого діалогу Києва з Донецьком і Луганськом, спрямованого в тому числі на узгодження кроків із послідовного виконання мінського Комплексу заходів», – ідеться в офіційному повідомленні Кремля.

Німеччина про деталі розмови наразі не інформувала.

Також 9 червня в ефірі проєкту Радіо Свобода, Радіо Донбас.Реалії, представник Донеччини на переговорах політичної підгрупи Тристоронньої контактної групи, журналіст Денис Казанський сказав, що підтримувані Москвою угруповання «ДНР» та «ЛНР» «не зацікавлені в проведенні виборів за українським законодавством» (такі місцеві вибори є одним із пунктів Мінських угод – ред.). «Вони точно не прагнуть наблизити якесь перемир’я», – зазначив Казанський, маючи на увазі російські гібридні сили.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

 За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
…

Президент України Володимир Зеленський заявляє, що одним із пріоритетів Служби зовнішньої розвідки країни є допомога в поверненні окупованих територій. Він сказав про це, представляючи нового голову відомства Валерія Кондратюка, повідомляє Офіс президента.

«Пріоритетами в діяльності Служби зовнішньої розвідки повинні стати ефективне виявлення потенційних загроз і викликів, допомога в поверненні тимчасово окупованих територій України, захист національних економічних інтересів, сприяння оборонно-промислового комплексу, протидія ворожим інформаційним операціям і захист українців за кордоном», – сказав президент.

За словами Зеленського, він чекає від СЗР «розвідувальну інформацію для вироблення оптимальної переговорної позиції України як у Мінську, так і під час засідання в Нормандському форматі».

Раніше Зеленський запевнив, що Україна не відступає від позиції повернення під свій контроль окупованих територій, в тому числі анексованого Криму.

Президент 5 червня призначив Валерія Кондратюка новим головою Служби зовнішньої розвідки. 

Валерій Кондратюк 2015 році очолив Головне управління розвідки Міністерства оборони. З 2016-го по 2019 рік був заступником голови Адміністрації президента Петра Порошенка.

 
…

Південний окружний військовий суд в російському Ростові-на-Дону 9 червня почав розгляд по суті справи проукраїнського активіста Олега Приходька з анексованого Криму. Як передає громадське об’єднання «Кримська солідарність», засідання суду перенесли з 10:00 на 14:00 через те, що виділена раніше зала для засідання була занадто маленькою для всіх учасників суду і представників преси. Це не дозволяло дотримуватися соціальної дистанції в умовах пандемії коронавірусу.

За інформацією активістів, адвокат кримчанина Назім Шейхмамбетов має взяти участь в засіданні онлайн з підконтрольного Росії Кримського гарнізонного суду.

Раніше в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону Приходько спростував звинувачення в нібито підготовці теракту в Генеральному консульстві Росії у Львові.

Апеляційний військовий суд міського округу Власіха Московської області 7 травня відхилив скаргу захисту кримчанина на продовження арешту – Приходько залишається під вартою до осені.

На початку квітня Приходько був етапований зі слідчого ізолятора Сімферополя до Росії, в СІЗО-1 Ростова-на-Дону, де і перебуває нині.

Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська Федеральна служба безпеки звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

А 5 лютого адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в окупованому Криму.
…

Заборона на в’їзд до України не може бути підставою для заборони фільмів, повідомив новопризначений міністр культури Олександр Ткаченко в ефірі телеканалу «UA: Перший».

«На мою думку, тільки той факт, що комусь заборонений в’їзд не може одночасно служити підставою для того, щоб стрічки, в яких брали участь ці люди, були заборонені», – сказав Ткаченко.

Він зазначив, що вважає заборону серіалу «Свати» необґрунтованою.

«По-перше, я вважаю, що і санкції були введені необґрунтовано. По-друге, давайте розрізняти. Є заборона в’їзду. Яким чином заборона в’їзду може стосуватися аудіовізуального продукту? Я багато разів питав це у керівників минулої влади», – додав Ткаченко.

У листопаді 2017 року Служба безпеки України заборонила в’їзд в Україну терміном на три роки громадянинові Росію, актору Федорові Добронравову, який грав у «Сватах». Після цього Міністерство культури внесло Добронравова до переліку осіб, які загрожують нацбезпеці держави.

Відповідно до чинного законодавства, Держкіно відмовляє у видачі або припиняє дію вже виданого державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів зокрема, якщо одним з учасників фільму є фізична особа, включена до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

Наприкінці березня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправною заборону серіалу «Свати». 16 травня колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду відхилила апеляцію. Згодом серіал знову вийшов на екрани телеканалу «1+1».
…

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заявляє, що готова за наявності підстав і достатніх доказів підписати підозру колишньому президентові Петрові Порошенку. Про це вона сказала в інтерв’ю Українським Новинам.

«За наявності підстав і достатніх доказів у мене немає проблем підписати підозру чинним народним депутатам. Я не слабка людина і я це зроблю в чітко регламентований законом спосіб… у тому числі (Порошенкові)», – сказала генпрокурорка.

За словами Венедіктової, вона в курсі кожної справи, в якій фігурує експрезидент.

«Я як ніхто в курсі, які це справи. 17 справ відкрив Руслан Рябошапка, чотири справи відкрила я, причому три за рішенням суду, одне за заявою Деркача, але рішення суду збігається із заявою Деркача», – повідомила Венедіктова.

Відповідаючи на запитання про те, чи достатньо зараз таких підстав, генпрокурорка підкреслила, що наразі «йде розслідування, але, так чи інакше, прийде час ухвалювати законні процесуальні рішення, і вони будуть різні».

Минулого тижня Печерський районний суд Києва дозволив примусовий привід народного депутата від «Європейської солідарності» Петра Порошенка на допит.

Як повідомило Державне бюро розслідувань, допит має відбутися об 11:00 10 червня в межах провадження про «обставини переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю колекції культурних цінностей, яка складається із 43 картин всесвітньо відомих художників».

Адвокат Порошенка Ігор Головань після цього звинуватив ДБР у порушеннях.

 
…

Захист заарештованого в анексованому Криму українського військового Євгена Добринського подав апеляційну скаргу на рішення підконтрольного Росії Київського райсуду Сімферополя про взяття його під варту, повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Іслям Веліляєв.

За його словами, 8 червня закінчується триденний термін подачі апеляційної скарги на зміну запобіжного заходу.

«Будемо сподівається, що Верховним судом Криму буде розглянута наша апеляційна скарга про зміну запобіжного заходу щодо Добринського на інший, більш м’який. Є інші обмеження свободи – це домашній арешт, є зобов’язання про явку. Я сподіваюся на ці м’якші види обмеження», повідомив адвокат.

Раніше повідомлялося, що українського військовослужбовця Євгена Добринського планують вивезти з СІЗО для проведення слідчих дій.

Військова служба правопорядку у Збройних силах України повідомила, що 30 травня удосвіта на адмінкордоні з анексованим Кримом, біля Чонгара, зник український військовослужбовець. Пізніше в ЗСУ повідомили, що зниклий – Євген Добринський.

3 червня підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя заарештував його на місяць. Перед цим про затримання Добринської повідомила російська ФСБ. Щодо українського військового порушили кримінальну справу «про незаконний перетин кордону Росії». Російські силовики стверджують, що «під час огляду у нього виявили речовину, яка, імовірно, є наркотиком, вона спрямована на експертизу».

Командування десантно-штурмових військ Збройних сил України назвало «прогнозованою російською пропагандою» заяви ФСБ про затриманого українського військового.

Посольство США в Україні висловило стурбованість інформацією про затримання в анексованому Криму українського військовослужбовця і зажадало від Росії припинити анексію Криму і агресію на Донбасі.

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкрдоні з Кримом працюють три контрольних пункту в’їзду-виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».
…

Суд у Нідерландах, де 8 червня відновився процес у справі про збиття малайзійського «Боїнга» над Донбасом 17 липня 2014 року, взяв перерву до завтра. Засідання у понеділок протривало сім годин і має відновитися знову у віторок вранці. У перебігу засідання переважно виступала сторона обвинувачення, яка розповіла про складнощі в зборі доказів, і вчергове наголосила про докази того, що «Бук» був на території, підконтрольній підтримуваним Росією силам.

Також головуючий суддя заявив, що суд хотів долучити до справи засекречені супутникові знімки, на яких зафіксовано запуск ракети по літаку і таким чином, розсекретити їх. За його словами, прокуратура Нідерландів відправила відповідний запит у США ще в 2014 році, а у відповідь отримала меморандум з описом знімків і технічною інформацією до них. Національний прокурор по боротьбі з тероризмом Нідерландів ознайомився з цим меморандумом.

«Прокурор дійшов висновку, що меморандум був підтриманий іншими джерелами, з якими він ознайомився. Він також запросив, щоб його висновки були долучені до досьє. Влада США проінформувала про те, що не може надати додаткові дані щодо запуску ракети на додаток до цього меморандуму», – сказав головуючий суддя.

Таким чином, за його словами, меморандум, наданий США, і висновок прокурора Нідерландів по боротьбі з тероризмом були долучені до матеріалів справи.

Крім того, раніше сьогодні адвокати Олега Пулатова – єдиного підсудного, представленого адвокатами – під час свого виступу заявили, що домагатимуться відстрочки слухань по суті, оскільки, за їхніми словами, обмеження через пандемію в Нідерландах не дозволили повною мірою ознайомитися з матеріалами справи, а також злітати в Росію, щоб порадитися з підзахисним.

Процес в окружному суді Гааги почався в березні. Слухання проходять в судовому комплексі під Амстердамом. За ходом процесу можна спостерігати через відеотрансляцію. Нинішній блок засідань триватиме до 3 липня. При цьому, як вказують у суді, поки що невідомо, чи збиратиметься суд щодня. Через різні обставини судові засідання можуть скорочувати, переносити, зупиняти чи скасовувати.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

 
…

Міністр юстиції України Денис Малюська заявляє, що не має наміру йти у відставку і хоче «довести заплановані реформи до кінця». Він сказав про це в інтерв’ю Радіо Свобода, відповідаючи на питання, чи не хотів звільнитися після відставки прем’єра Олексія Гончарука.

«Ні, не виникало такого бажання. І це не якісь кар’єрні чи особистісні міркування. І це не образа у сторону Олексія Гончарука. Абсолютно усі підтримували мене у тому, що потрібно залишитися і довести ті заплановані реформи до кінця. Це стосується і чинного прем’єра Дениса Анатолійовича, і Олексія Гончарука, і Володимира Зеленського. Усі надали підтримку, усі попросили чи ми домовилися з усіма по тому, що я продовжую працювати. Тому тут жодних суперечностей. У мене жодної моральної дилеми перед собою не було», – сказав Малюська.

За його словами, робота міністром – «це новий досвід і новий челендж».

«Я вислуховую постійно від своїх батьків: куди ти вляпався, навіщо воно тобі треба? Кілька аргументів. Насправді я періодично сам себе, мінімум, раз на тиждень себе запитую: навіщо воно мені було потрібно? Але це новий досвід, це новий челендж, який цікавий. Це робить життя змістовним. Власне, в мене є купа ідей, які я хотів би реалізувати. Це є головним мотиватором. Економічно – це самогубство. Тому що це зовсім не мої доходи, які я отримував раніше», – сказав міністр.

Денис Малюська – один з небагатьох міністрів, хто зберіг свою посаду після відставки в березні уряду Олексія Гончарука. 

 
…

Кримську справу ФСБ Росії проти лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва направили до суду, повідомляється на сайті підконтрольного Росії Слідчого комітету в Криму і Севастополі.

Як зазначається, підконтрольна Кремлю прокуратура Криму затвердила обвинувальний висновок, кримінальна справа направлена до суду для подальшого розгляду по суті.

На даний момент немає коментарів Мустафи Джемілєва щодо цієї інформації.

У Криму 27 травня Слідком Росії завершив розслідування «кримінальної справи» стосовно лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Джемілєв у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії заявив, що його цікавлять «задіяні особи» у цій «кримінальній справі».

«Адвокат Микола Полозов займається цією справою. Я визначив завдання так, що нас цікавлять задіяні особи. Зараз перезняли ці 11 томів, цю нісенітницю, яку вони набрали. Я ці документи передам в прокуратуру АРК. Вони будуть розглядати питання, на кого треба відкривати кримінальні справи. Потім підемо до Європейського суду з прав людини», – сказав Джемілєв.

Раніше у коментарі Крим.Реалії він повідомляв, що має намір домагатися розширення західних санкцій проти тих, хто переслідує його в Росії й анексованому нею Криму.

Слідком в анексованому Криму 13 квітня висунув лідеру кримськотатарського народу звинувачення за трьома статтями російського Кримінального кодексу. За словами адвоката Миколи Полозова, проти Джемілєва зараз використовують матеріали української справи його сина Хайсера.

У Представництві президента в АРК назвали «політичним переслідуванням» російську кримінальну справу проти Мустафи Джемілєва.

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року лідерам кримських татар Рефату Чубарову, Мустафі Джемілєву російська влада заборонила в’їзд на півострів на п’ять років.

 
…

Суд у Нідерландах 8 червня відновить засідання у справі про збитий МН17, йдеться в повідомленні на сайті суду в Гаазі.

«Через коронавірус і відповідно до законодавчих норм, до блоку судових слухань внесені корективи, у зв’язку з чим бути присутніми в залі Судового комплексу «Схіпгол» зможе обмежена кількість людей. При цьому всі можуть стежити за слуханнями в прямому ефірі», – йдеться в повідомленні.

Нинішній блок засідань триватиме до 3 липня. При цьому, як вказують у суді, поки що невідомо, чи збиратиметься суд щодня. Через різні обставини судові засідання можуть скорочувати, переносити, зупиняти чи скасовувати, йдеться в повідомленні.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.
…

Мати політв’язнів із Криму братів Абдуллаєвих, засуджених російськими судами і ув’язнених у Росії, Діляра Абдуллаєва повідомила, що обидва її сини, Теймур (Тимур) і Узеїр, перебувають у штрафних ізоляторах російських колоній.

«Засмучена. Тимурові продовжили покарання в штрафному ізоляторі до 20 червня, а тепер іще й Узеїра вже втретє видворяють у ШІЗО. Мої обидва сини в ШІЗО. А в мене лише вони двоє…» – написала вона у фейсбуці.

Вона не уточнила, звідки має таку інформацію.

Обидва брати Абдуллаєви, Теймур і Узеїр, яких російські суди засудили в так званих «сімферопольських справах «Хізб ут-Тахрір», у березні були доставлені для відбування покарання до двох окремих колоній у місті Салаваті в Башкортостані в Росії. Обидва, як і низка інших засуджених разом із ними і етапованих до тих же колоній, практично відразу потрапили до штрафних ізоляторів із особливо суворими умовами утримання. При цьому обидва брати мають серйозні проблеми зі здоров’ям.

Узеїра Абдуллаєва засудили в червні 2019 року до 13 років позбавлення волі, Теймура Абдуллаєва – до 17 років. Пізніше їм, як і іншим засудженим разом із ними, терміни зменшили на шість місяців.

Російська влада переслідує кримських татар і інших мешканців Криму-мусульман у кримінальних справах про «організацію або участь в діяльності терористичної організації», які стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір». Ця організація заборонена в Росії, і Москва насаджує цю заборону і на території окупованого нею українського Криму, хоча в Україні ця організація діє легально.

Захисники заарештованих і засуджених у «справах Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.
…

Міністр юстиції України Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода розповів про становище з позовами України проти Росії в міжнародних судах і трибуналах.

Як сказав він у «Суботньому інтерв’ю», тільки в сфері відповідальності Мін’юсту таких справ п’ять у Європейському суді з прав людини. Крім того, є ще судові процеси, які веде МЗС, є судові процеси, які ведуть компанії – наприклад, «Нафтогаз», «Ощадбанк», «Приватбанк», які втратили свої активи на окупованих територіях.

«Але є дві ключові проблеми, які є характерними для всіх судових процесів. Перше – це повільність. Тому що суди в міжнародних юрисдикціях працюють навіть повільніше, ніж українські національні суди. Хоча ми всі скаржимося на повільність наших судів. Повірте, в міжнародних юрисдикціях це ще повільніше відбувається», – сказав він.

«По справах проти Росії, по наших категоріях справ ми досі перебуваємо на етапах прийнятності скарги. Ще по суті розгляд не розпочинався. І, враховуючи епідемію, це ще відстрочується. Тому що зараз ефективно міжнародні суди не працюють чи трибунали», – назвав Малюська перший аспект таких справ.

«Другий аспект – це навіть коли наші компанії виграють суди, наприклад, «Нафтогаз», «Ощадбанк», «ПриватБанк» проти Російської Федерації, то складність виконання. Немає активів по світу, на яких можна було би нормально зробити стягнення. Відповідно, у нас величезні, мільярдні правові вимоги до Росії, які ми не можемо ефективно виконати», – звернув увагу міністр.

При цьому він наголосив: «І це не тільки наша проблема. Багато хто бігає по світу, намагається стягнути кошти з Росії. Наприклад, акціонери «ЮКОСа». Там ще більша заборгованість, шалені кошти. Та сама проблема. Це суверен. Проблема юридична. Там захист активів. І знайти щось, що можна було б у них відібрати і задовольнити вимоги, вкрай складно».

Але, додав голова Мін’юсту, «все одно це їм боляче».

«Як показала угода, наприклад, із «Газпромом», контракт, який був укладений наприкінці минулого року, їм це болить. І це гарна розмінна монета у торгах із тим, щоб отримати якісь економічні вигоди. Вони просять і готові йти на компроміси, дають знижки, дають ліпші умови контракту. Якщо ми десь, колись від навіть найбезперспективнішого судового рішення чи позову відмовимося чи досягнемо компромісу, то вони готові нам давати за це економічні якісь бонуси. І ми цим гарно скористалися під час укладення транзитного контракту», – пояснив він.
…

Іран досі не відповів на ноту України про врегулювання всіх питань у справі українського літака рейсу PS 752, який збили поблизу Тегерана в січні, повідомив заступник міністра закордонних справ України Євгеній Єнін у листуванні з Радіо Свобода.

«Перша нота з нашими вимогами і пропозиція для врегулювання всіх питань була направлена до Ірану ще 11 січня. Це озвучував і президент України Володимир Зеленський. Станом на сьогодні, а це 5 місяців, ми не отримали жодної офіційної відповіді. У цій ноті також ішлося і про готовність України провести переговори з Іраном. Відповіді немає. Є лише висловлювання в пресі щодо готовності», – написав Єнін.

Він вважає, що «гарним жестом» була б передача Україні чорних скриньок з літака.

Заступник міністра запевнив, що Україна не затримуватиме переговори з Іраном.

«Я впевнений, що до моменту отримання письмової відповіді від Ірану на нашу січневу ноту, президент вже створить делегацію України. Затримки в початку переговорах від України не буде», – заявив Єнін.

Він додав, шо вимога української сторони до Ірану проста: «як технічне, так і кримінальне розслідування мають відповідати базовим принципам неупередженості, незалежності і прозорості».

«Тому наші слідчі органи і органи прокуратури постійно направляють запити про надання правової допомоги до своїх іранських колег. Коли завершувати слідство, залежитиме від прокуратури, яка є незалежною відповідно до Конституції», – заявив Єнін.

У квітні Радіо Свобода отримало інформацію, що на початку березня іранці передали українській стороні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, який пропонує визнати причиною катастрофи літака МАУ «людську помилку».

5 червня Іранська служба Радіо Свобода писала, що Іран вперше згадав про цей документ. Посольство Тегерана в Україні повідомило, що Іран три місяці тому надав Києву пропозиції врегулювати питання, пов’язані з рейсом PS752.

Єнін не відреагував на питання Радіо Свобода про позицію української влади стосовно цього документа.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.​

На початку березня з’явилась інформація, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові самописці. Проте досі жодних повідомлень про передачу Україні «чорних скриньок» не було.

 
…

На автомобільній заправці біля села Зарічани в Житомирській області стався конфлікт за участі народного депутата від «Слуги народу» Юрія Заславського, повідомила заступниця голови фракції Євгенія Кравчук у коментарі Hromadske.

«Так, дійсно відбувся такий інцидент. Відбулася словесна перепалка в черзі на заправці. І на вулиці до Юрія підійшов чоловік і наніс кілька ударів», – сказав Кравчук.

За словами депутатки, Заславський звернувся до поліції, але не знає чоловіка, який його вдарив.

Сам парламентар наразі не коментував інцидент.
…

Підняти зарплати для працівників тюрем планують до листопада, повідомив міністр юстиції України Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Знову ж таки зарплата у 5-6 тисяч гривень при тому, що людина живе у тюрмі і спілкується лише зі злочинцями – це не адекватна винагорода. Ми по суті їх змушуємо брати участь в якихось корупційних історіях. Тому що, просто залишивши цю роботу, найнявшись на іншу аналогічну, автоматом ця людина отримує на третину більшу зарплату. У чому сенс працювати у тюрмах? Відповідно підняття зарплат – це теж те, що ми плануємо зробити теж восени. Думаю, що десь до листопада ми їх десь піднімемо», – сказав Малюська.

Він пояснив, що зарплати підніматимуть за рахунок скорочення кількості тюрем та персоналу.

«І на цьому все. Ми не будемо брати додаткові кошти з бюджету. Ми будемо в існуючих межах налаштовувати систему на ліпшу роботу», – заявив міністр.

У жовтні 2019 року Державна кримінально-виконавча служба у відповідь на запит Радіо Свобода повідомила, що в українських колоніях та слідчих ізоляторах перебуває понад 50 тисяч людей.
…

Міністр юстиції Денис Малюська прокоментував проблему катувань у виправних колоніях України. В інтерв’ю Радіо Свобода він пояснив, що колонії умовно поділяються на «чорні» (фактично контрольовані криміналітетом) та «червоні» (контрольовані адміністрацією).

За словами міністра, деякі заяви про катування можуть бути пов’язані саме з протистоянням кримінального світу та адміністрацій тюрем.

«Злочинний світ хотів би зробити, щоб «чорними» стали всі тюрми. А адміністрація хотіла би взяти під свій «ніготь» і зробити усіх цирковими тваринками , «чорні» тюрми так само. Відповідно вкрай часто те, що виливається в медіа, наприклад, як бунт, просто нерозумний бунт злочинців, іноді насправді це не так. До них дійсно погане ставлення, їх дійсно погано годують або у них складні умови. Те ж саме і зворотнє відбувається. Якщо засуджені кричать, що їх катують, іноді це може бути  не тому, що їх реально катують, а тому, що вони хочуть змінити владу в колонії», – сказав він.

Зокрема в Олексіївскій колонії, за даними міністра, дійсно були випади знущань та катувань, але є і «елемент провокації», адже Олексіївська полонія – одна з «червоних».

Коментуючи заяви про випадки катувань у Бердянській колонії №77, Малюська зазначив, що можливість підтвердити звинувачення на адресу адміністрації з’явиться після встановлення всіх фактів.

Читайте також: Зґвалтування палицею і вигаданий бунт у колонії. Чим від «підвалів» в ОРДЛО відрізняються українські «зони»?

«Ми маємо справу не з янголятками, а з злочинцями. І злочинці, повірте, не зовсім ті люди, які будуть завжди боротися за добро і говорити правду. Це не змінює того факту, що у нас катування є», – зауважив міністр.

За словами Малюськи, серед працівників колонії зустрічаються, окрім інших, і «садисти, які просто задовольняють якісь свої психологічні потреби, перебуваючи у тюрмах». Для протидії їм він планує застосувати бодікамери на додачу до відеоспостереження.

Читайте також: Малюська про законність карантину: «ми пройшли по самому краю повноважень»

«Вже зараз більшість тюрем обладнані системою відеоспостереження. Це не настільки ефективно, як бодікамера, тому що розмови не записуються. Часто зрозуміти, що врешті-решт відбувається внаслідок відеоспостереження, не так вже й просто. Іноді це спостереження вимикається типу з «технічних причин». Існують проблеми. Але зараз вже технологічні засоби є настільки гарні, що я можу з впевненістю сказати, що роки за два технології забезпечать нам відсутність катувань», – прогнозує він.

Малюська припускає, що фінансування на закупівлю бодікамер можна буде отримати в тому числі від «продажу тюрем», який він анонсував на літо та осінь 2020 року.

Повне інтерв’ю з Денисом Малюскою читайте на сайті Радіо Свобода.
…

Остаточну оцінку законності запровадження карантинних обмежень, які уряд запровадив для протидії поширенню коронавірусній хворобі, надасть суд, сказав міністр юстиції Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода.

За словами міністра, щодо юридичного аспекту карантину існують три аспекти: процедура запровадження, законність самих обмежень та збалансованість рішень.

Читайте також: Ляшко виступає проти відкриття дитячих оздоровчих таборів цього літа​

«Є багато дискусій з приводу того, чи була повністю дотримана легальна процедура запровадження карантину, чи ні. Коротка відповідь: врешті-решт оцінку надасть суд. У нас є безліч позовів в Окружному адміністративному суді, де ці рішення переглядаються. Ключова теза, яку потрібно пам’ятати: не будь-яке процедурне порушення тягне за собою незаконність ухваленого рішення. Це стосується не тільки актів Кабміну, але й корпоративних рішень, рішень юридичних осіб, інших адміністративних актів. Тільки істотні порушення процедури, які вплинули на суть акту, можуть тягнути за собою визнання його незаконним» – зазначив Малюська.

Говорячи про самі обмеження, він висловив думку, що уряд діяв на межі своїх повноважень.

«Ми пройшли по самому краю повноважень. Далі вже точно була би незаконність. Ризикова тактика. Жодного запасу ми собі не залишали, «не дули на холодне», – сказав він.

Малюска додав, що збалансованість рішень має оцінювати не тільки український суд, а й міжнародні установи, в тому числі Європейський суд з прав людини.

Читайте також: Мін’юст планує «розпродаж тюрем» на літо та осінь – Малюська​

«На нашу думку, збалансованість у нас дотримана, тому що ми в принципі застосовували ті самі підходи, які були застосовані у більшості країн Західної Європи. Тому ми теж почуваємо себе досить впевнено. Але у нас все-таки демократія, правова держава, не зважаючи на будь-яку критику. Яскравий приклад цього, що уряд не розуміє, не знає і не впевнений, що вирішить суд. А суд може вирішити по-різному», – вважає Малюська.

За словами міністра, навіть якщо суд встановить порушення процедури або Конституції при запровадженні карантину, мета цього заходу була в тому, щоб захистити життя і здоров’я людей.

Читайте також: Типові правопорушення поліцейських під час карантину за версією правозахисників​

«Я не бачу особливо складних наслідків, з юридичної точки зору чи з точки  зору відшкодування шкоди внаслідок оцінки дій Кабміну під час карантину. Вони були на межі законності, але в межах такої законності і були збалансованими. Тому в нас є прекрасна юридична позиція – захищати від будь-яких позовів державу і державний бюджет. Я не думаю, що будуть якісь істотні виплати держави у зв’язку з карантином. А навіть якщо вони й будуть, незначні, то все одно це виправдано», – підсумував голова Мін’юсту.

Через загрозу COVID-19 в Україні Кабінет міністрів запровадив карантин з 12 березня. У травні його почали поступово послаблювати.

Станом на ранок 6 червня в Україні виявили 26 тисяч 514 випадків захворювання на COVID-19, 777 людей померли і 11 тисяч 812 одужали.

Повне інтерв’ю з Денисом Малюскою читайте на сайті Радіо Свобода.
…

На зустрічі з ректорами українських закладів вищої освіти президенту Володимиру Зеленському радили три кандидатури на посаду міністра освіти і науки. Про це він розповів журналістам під час зустрічі 6 червня.

За словами Зеленського, йому запропонували трьох людей:

народного депутата від «Слуги народу», голову профільного комітету Сергія Бабака
керівника апарату Офісу президента Олексія Бабікова, який працював заступником міністра освіти Дмитра Табачника
ректора Чернігівського державного технологічного університету, колишнього члена «Партії регіонів» Сергія Шкарлета

«Я, поспілкувавшись із усіма ректорами, потім ще поїхав до Хмельницького, там зустрівся з ректором Хмельницького університету… Він теж мені радить поставити саме цього ректора (Шкарлета – ред.). Молодого достатньо ректора, 48 років, який був дійсно в обласному осередку «Партії регіонів». Він сказав: ну слухай, тоді всіх вчителів в областях, містах заганяли в партію», – сказав президент.

Одна з журналісток також звернула увагу на те, що Шкарлет у 2015 році балотувався до Чернігівської обласної ради вже від «Блоку Петра Порошенка», хоча й невдало.

«Ну, балотувався. Балотувалася людина. Я вам розказую, як воно є. Мені здається так, що, якщо вже півроку шукаємо міністра освіти, треба на чомусь зосередитися», – відповів Зеленський.

Він поділився планом поїхати до Чернігова і зустрітися зі студентами університету, який очолює Шкарлет.

Читайте також: У МОН заявили, що випускників не призиватимуть до армії через відтермування вступної кампанії​

«Я прийду в університет, я про це нікому ще не говорив – але я збираюся прийти в університет. Просто хочу подивитися, як він виглядає, і поговорити зі студентами і зрозуміти, що це за людина», – повідомив він. 

Зі слів президента, сам він підтримує кандидатуру Сергія Бабака, проте той, вочевидь, не погоджується на цю посаду.

«Бабак має такий пріоритет від президента України в цій державі, якого не має жодна людина. Але ми ж із вами дорослі люди. Коли президент каже пану Бабаку п’ять разів на день останній тиждень, ви його можете спитати, скільки разів на день я йому кажу: ну май совість, йди в міністри. Треба мати… дівчатка, я б вам сказав, що треба мати, щоб вирішувати такі питання і йти відповідати за це. Тому що сидіти й казати – це погано, це так собі і таке інше. І Сєрьожа знає прекрасно моє до нього ставлення, дуже добре. Коли на кожну кандидатуру він каже «прекрасний заступник міністра» – це не розмова. Він мені вже знайшов шість заступників міністра», – поскаржився Зеленський.

Читайте також: Зеленський про костюми для медиків: «ви дійсно вірите, що Степанов щось закупив?»​

3 червня представниця парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Інна Совсун («Голос») повідомила Радіо Свобода, що комітет провів бесіду тільки з одним кандидатом на посаду міністра освіти і науки – Сергієм Шкарлетом. 

Із відкритих джерел відомо, що Сергій Шкарлет свого часу балотувався до Чернігівської облради і від Партії регіонів, і від «Блоку Петра Порошенка». Із 2010 року і досі є ректором Чернігівського державного технологічного університету. На сайті цього закладу збереглося фото за 2013 рік, на якому тодішній міністр освіти і науки Дмитро Табачник вручає Шкарлету нагрудний знак та посвідчення «Заслужений діяч науки і техніки України».

Нині тимчасово виконує обов’язки міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.
…

В Одесі 6 травня пройшла акція на підтримку директора художнього музею та художника Олександра Ройтбурда. Крім кількох сотень одеситів, в акції взяли віртуальну участь митці, політики та посадові особи з інших міст України.

«Справа не тільки в Ройтбурді, якого я дуже поважаю, а в тому що останнім часом відбувається деконструкція культурних інститутів», – заявив поет Сергій Жадан, якого підключили по відеозв’язку. Він також згадав нещодавні обшуки в Довженко-центрі.

Також по відеозв’язку підключився новий міністр культури Олександр Ткаченко. Він прокоментував бажання обласної ради звільнити Ройтбурда та пообіцяв підтримку.

«Мені здається, що це було політичне рішення, пов’язане із особистими причинами. Будь-яку підтримку Ройтбурда в законних рамках ми зробимо. І з вівторка, вже як міністр культури, я вийду на облраду і буду спілкуватися з ними», – заявив Ткаченко.

Також перед одеситами онлайн виступили міський голова Львова Андрій Садовий, театральний діяч Влад Троїцький і народний депутат В’ячеслав Вакарчук.

Сам Ройтбурд на мітингу подякував присутнім за підтримку та заявив, що підтримує надання музею статусу національного. Таким чином заклад підпорядковуватиметься не обласній владі, а міністерству культури.

Під час акції одеситів закликали підписувати листи до депутатів обласної ради, щоб вони скасували своє рішення про звільнення Ройтбурда. Попри це рішення, обласна адміністрація не розривала контракт із художником, він продовжує працювати директором. Проєкт скасування рішення вже зареєстрований у обласній раді та буде розглянутий на наступній сесії, заявив на акції депутат облради Юрій Басюк.

У травні 2020 року Одеський апеляційний суд підтримав обласну раду, яка у вересні 2019 року проголосувала за звільнення художника з посади директора через неузгоджені ремонтні роботи та концертну діяльність в музеї. Сам Ройтбурд ці звинувачення відкидає.
…

Під час судового засідання із розгляду апеляційної скарги на продовження арешту в Апеляційному військовому суді міста Власіха у другій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір» фігурантові Марлену Асанову двічі знадобилася медична допомога через різкий стрибок тиску, повідомив громадському об’єднанню «Кримська солідарність» адвокат Еміль Курбедінов.

«Марлену Асанову викликали фельдшера, у нього діагностували різке підвищення тиску», – розповів Курбедінов.

Він зазначив, що восьмеро осіб розмістились на трьох квадратних метрах площі у слідчому ізоляторі №1 Ростова-на-Дону, звідки і влаштували відеоконференцзв’язок з судом Власіхи.

«Нашим підзахисним довелося викликати фельдшера для того, щоб їм надали медичну допомогу, через неможливість перебувати в умовах таких тортур», – повідомив Курбедінов.

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисараю. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’​яев і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій у Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року в Криму були затримані координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв і житель села Долинне Бахчисарайського району Едем Смаїлов. Звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справі Хізб ут-Тахрір».

15 листопада 2019 року Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати цю справу по суті.
…

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International засуджує відмову у виправданні та заміну раніше призначеного покарання у вигляді штрафу на позбавлення волі терміном на шість років «свідку Єгови» з Ялти Артему Герасимову в анексованому Криму і називає його в’язнем сумляння. Про це повідомило українське відділення міжнародної правозахисної організації.

«Артем Герасимов і всі інші «Свідки Єгови», позбавлені волі виключно за мирне здійснення свого права на свободу релігії і переконань, є в’язнями сумління. Вони повинні бути негайно і беззастережно звільнені, їхні вироки скасовані, а всі звинувачення проти них – зняті», – йдеться в повідомленні.

Дослідниця Amnesty International у Росії Наталія Прилуцька наголосила, що «Свідки Єгови» переслідуються російською владою за релігійною ознакою «як раніше в Радянському Союзі або нацистській Німеччині».

«Порушуючи режим гласності, Герасимова судили за зачиненими дверима, нібито через побоювання за безпеку свідків. Незрозуміло, правда, свідків чого, – ніби він потай зробив щось злочинне. Навіть в апеляції процес не був гласним – під приводом боротьби з коронавірусною інфекцією в залу засідання не допустили нікого, крім сторін, які беруть участь. Це обурливе порушення прав на свободу віросповідання, свободу асоціацій і на справедливий судовий розгляд», – додала вона.

Раніше правозахисники повідомляли, що підконтрольний Росії Верховний суд Криму задовольнив апеляційну скаргу російської прокуратури щодо члена організації «Свідки Єгови» з Ялти Артема Герасимова, ухваливши рішення про позбавлення його волі терміном на шість років.

Чоловіка взяли під варту в залі суду. При цьому слухачів, які хотіли підтримати підсудного, до будівлі суду не пропустили.

Кримінальне переслідування Артема Герасимова почалося 20 березня 2019 року. Він проводив богослужіння, що слідство трактує як «організацію діяльності екстремістської організації».

5 березня підконтрольний Росії Ялтинський міський суд засудив учасника «Свідків Єгови» Артема Герасимова до штрафу в розмірі 400 тисяч рублів.

Делегація США в ОБСЄ засудила переслідування мусульман і «Свідків Єгови» в Криму.
…

Президент України Володимир Зеленський підтвердив папі Римському Франциску запрошення здійснити візит в Україну, повідомляє 5 червня за підсумками телефонної розмови двох лідерів сайт глави української держави.

«Сторони обговорили сьогоднішню кризову ситуацію, спричинену пандемією COVID-19, насамперед гуманітарні виклики, що постали перед світом. Папа Франциск відзначив, що цінує прагнення України до солідарності», – ідеться повідомленні.

Зеленський поінформував папу Франциска про заходи, вжиті Україною під час карантину, зокрема про онлайн-формат навчання дітей у школах. «Було також відзначено добрий приклад окремих українських церков у підтримці запроваджених урядом карантинних обмежень», – вказує сайт Зеленського.

Президент України поінформував понтифіка про безпекову ситуацію на Донбасі та звернувся з проханням про допомогу у звільненні всіх українців, незаконно утримуваних на окупованій частині Донбасу, в окупованому Криму та в Росії.

Папа Римський, згідно з повідомленням, подякував Зеленському за його спроби мирного врегулювання, а також відзначив, що опікується питанням звільнення українського військовослужбовця Віталія Марківа.

Раніше цього року, 8 лютого, Зеленський побував у Ватикані з офіційним візитом.
…

Партія «Європейська солідарність», лідером якої є народний депутат і п’ятий президент України Петро Порошенко, у п’ятницю заявила про готовність йти на місцеві вибори у Києві разом із чинним мером столиці Віталієм Кличком.

«Виходячи з інтересів киян та держави, «Європейська солідарність» готова і цього разу висунути вас, Віталію Володимировичу, кандидатом на посаду київського міського голови. І готова бачити вас на чолі списку «Європейської солідарності» на виборах до Київради», – йдеться у зверенні на сайті партії.

Водночас мер Києва Віталій Кличко у фейсбуці повідомив, що відмовляється від такої пропозиції.

«Хочу подякувати за таку пропозицію. Але зазначу, що я багато років є лідером політичної сили «УДАР», яка завжди боролась і відстоювала демократичні європейські цінності. І висуватимусь в мери від партії «УДАР Віталія Кличка». А також поведу команду «УДАРУ» на місцеві вибори, зокрема в Київраду», – написав Кличко.

25 жовтня цього року в Україні заплановані чергові місцеві вибори, в тому числі і в Києві.
…