Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури опублікували пізно ввечері 26 травня відкритий лист у відповідь на відеозвернення генерального прокурора Ірини Венедіктової.

У зверненні, оприлюдненому у фейсбуці, прокурори нагадали, що генпрокурор та його заступники не мають права давати вказівки працівникам САП та здійснювати дії, які стосуються виконання прокурорами їхніх повноважень.

«Ми категорично незгодні з твердженням генпрокурора щодо нашої бездіяльності, відсутності результатів роботи та звинуваченнями в порушенні розумних строків в кримінальних провадженнях», – вказано в заяві.

Раніше 26 травня генеральний прокурор Ірина Венедіктова поскаржилася на «бездіяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» і заявила, що це питання потребує її негайного реагування. Заява Венедіктової розміщена на сайті Офісу генпрокурора.

Президент Володимир Зеленський 17 березня підписав указ, яким призначив Ірину Венедіктову генеральним прокурором України. Іншим указом Зеленський звільнив Венедіктову від тимчасового виконання обов’язків директора ДБР.

17 березня Верховна Рада України проголосувала за кандидатуру Ірини Венедіктової на посаду генерального прокурора України. 

Венедіктова раніше була народною депутаткою від партії Зеленського «Слуга народу». Перед президентськими виборами 2019 року Зеленський представляв Венедіктову у складі своєї команди.
…

Державне бюро розслідувань 8 травня закрило справу про перешкоджання професійній діяльності журналістів видання «Цензор.нет» Івана Марусенка та Михайла Криворучкіна з боку народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Олександра Пономарьова, який у лютому 2018 року в кулуарах Верховної Ради напав на них, вирвавши з рук телефони.

Слідчий ДБР не побачив у цих діях парламентаря «складу злочину». Водночас потерпілий журналіст Іван Марусенко вважає це рішення незаконним і вже подав скаргу на ім’я генпрокурорки Ірини Венедіктової з проханням його скасувати.

У постанові про закриття кримінального провадження слідчий ДБР Олександр Амелін обґрунтував своє рішення тим, що «розмова двох депутатів мала конфіденційний характер», «дозвіл на зйомку її учасники не давали», а тому, на його думку, «перешкоджання незаконній професійній діяльності журналіста не утворює складу злочину». Текст постанови слідчого ДБР є в розпорядженні редакції.

Адвокат журналіста Івана Марусенка Анатолій Попов направив скаргу на рішення слідчого ДБР до генеральної прокурорки Ірини Венедіктової – адже «скарга на незаконне закриття цього кримінального провадження має бути предметом уваги та розгляду генерального прокурора, який входить… до системи прокурорів, які мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих», а «вручення підозри народному депутату – це компетенція виключно генерального прокурора».

У скарзі захист журналіста звернув увагу на обставини справи: «Обставини справи чітко вказують про те, що журналісти Марусенко І.П. та Криворучкін М.В. проводили відеозйомку відкрито. Спілкування між депутатами Соболєвим С.В. та Пономарьовим О.С. проводилося у публічному місці, де перебувають депутати, журналісти та інші особи, які дотичні як до діяльності депутатського корпусу, так і до висвітлення цієї діяльності публічного характеру. Обставини справи вказують на те, що спілкування між депутатами відбувалося саме за результатами їхньої діяльності як народних депутатів і саме таку діяльність висвітлюють журналісти, які акредитовані у Верховній Раді України», – йдеться в документі.

Тому, на думку юриста, це «спростовує висновок слідчого Амеліна О.В. про те, що журналісти Марусенко І.П. та Криворучкін М.В. мали отримати «дозвіл на зйомку» у народних депутатів України Соболєва С.В. та Пономарьова О.С».

Крім того, за словами адвоката Попова, жодних зауважень чи прохань від депутата Пономарьова припинити його знімати під час окремого спілкування з журналістами не надходило. Натомість саме в той момент, йдеться у скарзі, парламентар «здійснив напад на журналістів і вихопив з їхніх рук мобільні телефони, які журналісти використовували при здійсненні своєї професійної діяльності».

«Небезпека позиції, яка висловлена ДБР в обґрунтування підстав для закриття цього кримінального провадження полягає в тому, що ДБР запроваджує нові стандарти в оцінці діяльності журналістів, розподіляючи її на законну і незаконну за принципом щодо отримання згоди публічної особи на висвітлення питань діяльності такої особи. Тобто, якщо депутат Пономарьов не хоче, щоб про його діяльність журналісти збирали інформацію, то така діяльність журналістів, на думку слідства, вже вважається незаконною. Очевидно, що запровадження таких стандартів зведе нанівець роль ЗМІ як «сторожового пса демократії», – підкреслив Анатолій Попов. – Не кажучи вже про те, що така позиція слідства прямо іде всупереч усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо права на висвітлення діяльності публічних осіб, до яких за визначенням відносяться політики».

У 2018 році у Верховній Раді тодішній народний депутат від депутатської групи «Воля народу» Олександр Пономарьов (нині він депутат від партії «Опозиційна платформа – За життя») напав на журналіста «Цензор.нет» Івана Марусенко та його колегу Михайла Криворучкіна й вирвав у них з рук телефони, якими вони здійснювали зйомку.

Того ж дня за цим фактом було відкрито кримінальне провадження щодо перешкоджанню законної діяльності журналістів.

Згодом, у травні 2016 року в Генпрокуратурі повідомили, що направили до Верховної Ради подання на притягнення депутата Олександра Пономарьова до кримінальної відповідальності. Однак у червні того ж року регламентний комітет Верховної Ради відмовився його підтримати, визнавши подання тодішнього генпрокурора Юрія Луценка «невмотивованим», а докази «сумнівними».

Розгляд справи тривав близько двох років. А на початку 2020 року провадження було передано до Державного бюро розслідувань.

 
…

Офіс генерального прокурора України повідомив про підозру начальникові оперативного відділу 74-го розвідувального центру Головного управління Генштабу Збройних сил Росії. Російському чиновникові інкримінують підбурювання посадової особи уряду України до державної зради. Імені підозрюваного громадянина Росії відомство не називає.

«За даними слідства, співробітник розвідувальних органів РФ у 2017 році залучив до конфіденційного співробітництва громадянина України, який на той час обіймав посаду заступника керівника протоколу прем’єр-міністра України (Володимира Гройсмана – ред.), з метою отримання від нього відомостей, розголошення яких могло зашкодити суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України», – ідеться в повідомленні, оприлюдненому 26 травня.

Офіс генпрокурора додав, що українця було визнано винним у скоєнні державної зради і у вересні 2019 року в межах обміну утримуваними особами передано Російській Федерації.

У повідомленні йдеться про перекладача Гройсмана Станіслава Єжова. Служба безпеки України затримала його 20 грудня 2017 року за підозрою в роботі на російські спецслужби.

Наприкінці серпня 2019 року Єжов уклав угоду про визнання провини і вийшов на свободу, 7 вересня він поїхав до Москву разом зі ще 34 особами, яких Україна видала Росії в межах обміну утримуваними особами.

 
…

Печерський райсуд Києва заочно взяв під варту колишнього міністра оборони України у справі про розстріли на Майдані 18-20 лютого 2014 року, повідомляє 26 травня Офіс генпрокурора.

«За клопотанням прокурора Офісу генерального прокурора Печерський районний суд Києва 25 травня 2020 року обрав колишньому міністру оборони України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за фактами організації низки тяжких та особливо тяжких насильницьких злочинів, у тому числі умисних вбивств, скоєних у період з 18 лютого 2014 по 20 лютого 2014 року у центральній частині міста Києва», – йдеться в повідомленні.

Як уточнили в Офісі генпрокурора, в цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини організації колишнім президентом Віктором Януковичем перевищення влади і службових повноважень працівниками правоохоронних органів, перевищення влади низкою колишніх високопосадовців «з метою перешкоджання проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій, що призвело до масових жертв серед мітингувальників».

Рішення суду надає право стороні обвинувачення розпочати стосовно колишнього міністра оборони України процедуру екстрадиції, додали в ОГП. Також прокурори звертатимуться до суду за дозволом на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia).

В ОГП не уточнюють імені колишнього міністра, але у згаданий період Міноборони очолював Павло Лебедєв.

Він залишив Київ у лютому 2014 року і переїхав до Севастополя. Прокуратура його підозрює у сприянні працівникам правоохоронних органів у перевищенні влади стосовно учасників акцій протесту у лютому 2014 року. Він перебуває у всеукраїнському розшуку. Активи Лебедєва після втечі не потрапили під санкції. У РНБО журналістам пояснили це тим, що подібних пропозицій там не отримували.
…

Французька газета Le Monde виправила інтерактивну карту з позначеним як територія Росії Кримом у матеріалі про поширення коронавірусної інфекції в світі від 5 травня.

Тепер, якщо навести курсор на карту України – півострів позначається як українська територія.

Раніше про те, що на карті Крим позначений «російським», повідомив проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, який направив запит у французьку газету. Відповіді не було, проте карту замінили.

Схожі інциденти, коли видання публікують карту, де Крим позначений як частина Росії, стаються регулярно. Українські дипломати звертаються до видань із вимогою виправити помилку.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Під час засідання у красногвардійській «справі Хізб ут-Тахрір» 25 травня в Південному окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону допитали свідків, які були присутні під час обшуку в будинку Арсена Абхаїрова. Як повідомила проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Ліля Гемеджі, троє свідків – це студенти Сімферопольського політехнічного коледжу.

«З трьох свідків, які були присутні на обшуку, виявилося, що в протокол були внесені тільки двоє. Як з’ясувалося, всі вони вчаться в одному коледжі, і їм надійшла ось така пропозиція від керівництва коледжу – взяти участь в обшуку. Ми з’ясували, що вони пропустили практику з дозволу керівництва навчального закладу. Виходить, якщо ти поїхав на обшук, керівництво твого навчального закладу заохочує тебе до цього. Сторона захисту вважає, що це особи, які були використані силовими структурами за допомогою ресурсу коледжу», – стверджує адвокат.

Також Ліля Гемеджі повідомила, що залучення студентів свідками (понятими) під час обшуків у Криму – постійна практика.

«Наприклад, у справі першої сімферопольської групи точно так само залучалися студенти, тільки фізкультурного коледжу», – розповіла вона.

Раніше повідомлялося, що наступне судове засідання у цій справі відбудеться 10 червня.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» Рустема Емірусеїнова, Арсена Абхаїрова та Ескендера Абдулганієва по суті.

У грудні 2019 року суд в Росії продовжив на пів року арешт фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» – до 13 червня 2020 року.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району російські силовики провели обшуки. Пізніше в управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії і на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
…

Посол України у Німеччині Андрій Мельник заявив, що його пропозиція щодо парі у відповідь на висловлювання ексканцлера ФРН Герхарда Шредера щодо неповернення анексованого Росією Криму Україні нагадала німцям й іншим європейцям, чий Крим. Про це він сказав у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

За словами посла, його відповідь на заяву Шредера спровокувала дискусії щодо створення окремого майданчику для переговорів про Крим.

«Наша ідея з парі – це спонтанний креатив, який викликав у Німеччині цілу хвилю цікавих дискусій. Це стало топ-новиною для дуже багатьох німецьких ЗМІ і дозволило Україні зайвий раз звернути увагу німецького політикуму на те, що нам потрібно нарешті заснувати міжнародний переговорний майданчик для Криму», – наголосив український посол.

Ексканцлер Німеччини Ґергард Шредер в інтерв’ю німецькій газеті Tagesspiegel заявив, що анексований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України, і антиросійські санкції слід скасовувати.

На це відреагував посол України в Німеччині Андрій Мельник, який назвав ці заяви Шредера «безсоромними». «Це лише крик відчаю топлобіста Кремля, який втрачає ґрунт під ногами. Навіть ця остання важка артилерія не допоможе. Україна цінує залізобетонну позицію Берліна щодо збереження санкцій і невизнання анексії», – написав він у твіттері. 

При цьому український дипломат запропонував ексканцлеру укласти парі.

 
…

Закон про мовні квоти на телебаченні набрав чинності в Україні 13 жовтня 2017 року
…

Печерський райсуд Києва змінив запобіжний захід для підозрюваної у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, волонтерки та військової медсестри Яни Дугарь із нічного домашнього арешту на заставу в 168 тисяч гривень.

Таке рішення суд ухвалив ввечері 25 травня, задовольнивши клопотання прокурорів. 

Яна Дугарь заявила під стінами суду, що наразі не зможе виплатити цю заставу. Також вона наголосила, що прокуратура не має ніяких доказів її причетності до цього злочину.

Прокурори, тим часом, не прийшли на засідання щодо зміни запобіжного заходу Яні Дугарь.

Також 25 травня цей суд продовжив на два місяці тримання під вартою для іншого підозрюваного у справі Андрія Антоненка (Riffmaster). Арешт йому продовжили до 23 липня.

На 25 травня також було призначене засідання щодо запобіжного заходу третій підозрюваній у справі, лікарю і волонтерці Юлії Кузьменко.

На початку засідання її адвокат Тарас Безпалий заявив про відвід судді Печерського районного суду Києва Віталію Писанцю, який розглядає клопотання про продовження тримання Кузьменко під вартою. Адвокат пояснив що має сумніви щодо його неупередженості.

Для розгляду відводу собі – суддя оголосив перерву в засіданні, однак не уточнив, скільки вона триватиме.

Адвокат Безпалий пояснює, що відвід Писанцю має розглядати інший суддя, та що наразі Печерський суд визначає, хто саме з його суддів та коли саме розглядатиме відвід.

Журналістів на всі три засідання не пустили, натомість суд організував онлайн трансляцію всіх цих засідань.

Під час судових засідань щодо Антоненка, Дугарь і Кузьменко під стінами Печерського суду почалася акція протесту з вимогою припинити їхнє судове переслідування та тримання під вартою й домашнім арештом.

Пізніше, о 19:00, рідні та друзі трьох підозрюваних скликали акцію протесту під Офісом президента з вимогою дотримуватися справедливості та законності у справі Шеремета.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства.

 
…

Прокуратура Луганської області встановила близько 600 людей, потерпілих від катувань підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі. Ці дані внесені у реєстр потерпілих осіб від злочинів, вчинених в умовах збройної агресії Росії проти України, повідомив в ефірі проєкту Радіо Свобода, Радіо Донбас.Реалії прокурор Луганської області Олексій Ляшенко. 

За його даними, наразі відомство розглядає більше ніж шість тисяч кримінальних правопорушень, вчинених незаконними збройними формуваннями.

«Прокуратура Луганської області здійснює процесуальне керівництво більш ніж 6 тисячами кримінальних проваджень щодо правопорушень, вчинених незаконними збройними формуваннями, які перебувають під контролем окупаційної адміністрації Росії. З метою систематизації та акумуляції даних про потерпілих від злочинів фізичних і юридичних осіб, в прокуратурі запроваджений відповідний реєстр», – зазначив Олексій Ляшенко.

Також, за його даними, наразі до реєстру досудових розслідувань внесено інформацію про понад 4 тисячі 200 потерпілих внаслідок кримінальних правопорушень, пов’язаних зі збройною агресією Росії проти України.

25 травня прокуратура Луганської області повідомила про запровадження реєстру фізичних та юридичних осіб, потерпілих від злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту на окупованій території або пов’язаних зі збройною агресією Росії проти України.

Цей реєстр надасть змогу громадянам отримати відповідний процесуальний статус потерпілого, встановити розмір заподіяних збитків і звернутися до суду для їх подальшого відшкодування, заявили у прокуратурі.

За даними відомства, відповідно до чинного законодавства забезпечується нерозголошення персональних даних.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
…

У понеділок, 25 травня, Південний окружний військовий суд російського Ростова-на-Дону переніс засідання у «справі» червоногвардійської групи «Хізб ут-Тахрір» на 10 червня. Про це повідомило громадське об’єднання «Кримська солідарність».

«Суд ставить на вирішення клопотання про продовження роботи і допит ще одного свідка. Держобвинувач не заперечує, захист просить відкласти. Суд погоджується перенести на 10 ранку 10 червня 2020 року», – мовиться у повідомленні.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» Рустема Емірусеїнова, Арсена Абхаїрова та Ескендера Абдулганієва по суті.

У грудні 2019 року суд в Росії продовжив на пів року арешт фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» – до 13 червня 2020 року.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району російські силовики провели обшуки. Пізніше в управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії і на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
…

У поліції створили «таємний департамент», повідомила Національна поліція України у відповідь на запит громадської організації «Центр протидії корупції».

Назва нового підрозділу – Департамент захисту інтересів суспільства і держави.

«Ні його функції, ні повноваження, ні структура не розкриваються», – заявили активісти.

Голова правління ЦПК Віталій Шабунін цікавиться, як громадяни можуть дізнатися, що таке «інтереси суспільства та держави».

«Це може бути все, що заманеться [голові МВС Арсену] Авакову. Тому цілком ймовірно, що поліція вирішила продовжити займатися тиском на бізнес та економіку, але вже без Департаменту захисту економіки, на ліквідації якого так піарилися, а за допомогою нового підрозділу. За нашою інформацією, цей департамент успадкував  функції економічного, але покриватиметься за ширмою «службової інформації», – каже Шабунін.

У вересні 2019 року у межах боротьби з незаконним втручанням правоохоронців у діяльність бізнесу уряд ліквідував Департамент захисту економіки Нацполіції. Натомість влада планує створити єдиний орган для економічних розслідувань.
…

З 2015 року Росія в анексованому Криму закликала в свої збройні сили близько 22,5 тисячі осіб, повідомляє Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

«При цьому порушено близько 80 кримінальних справ проти осіб, які уникали призову в російську окупаційну армію», – йдеться в повідомленні міністерства.

4 квітня в Міністерстві оборони Росії повідомили, що мають намір закликати на військову службу 3 300 кримчан. Повідомлялося, що значна частина призовників проходитимуть службу за межами Криму, у військових частинах Південного та інших військових округів сусідньої Росії.

Член Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов восени 2019 року повідомив в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії, що з 2014 року в російську армію призвали 18,9 тисячі кримчан.

Київ вимагає від Росії припинити призов до збройних сил жителів анексованого Криму. Прокуратура АРК просить кримчан звертатися телефоном або електронною поштою в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 
…

В Україні знову може з’явитися окреме аграрне міністерство, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».

«Є кілька ідей. Перше – це можливість виокремлення з Міністерства економіки аграрного спрямування в окреме міністерство. Це існує на рівні ідеї, ми над цим працюємо спільно з міністром економіки, спільно з віцепрем’єрами», – сказав Шмигаль.

Він планує, що промисловий блок посилять.

«Як це робити, поки що дискутується: створювати окрему посаду віцепрем’єра, призначити сильного заступника в Міністерстві економіки, або, можливо, створювати Міністерство промислової політики та оборонного замовлення. Триває дискусія, ми шукаємо формули, людей і найкращий формат реалізації», – заявив Шмигаль.

Міністерство аграрної політики ліквідували у вересні 2019 року.
Наприкінці 2019 року темпи падіння промисловості становили 8,3%. У середньому за рік промисловість скоротилася на 1,8%.

…

Про відновлення концертів в Україні зможуть говорити ближче до 22 червня, повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час брифінгу.

«Взагалі проведення масових заходів не передбачене на тих етапах, які в нас є сьогодні… Ми можемо про це говорити ближче до 22 червня – які саме, у який спосіб можливо дозволити ті чи інші великі заходи, у які строки і за яких умов», – сказав Степанов.

22 травня в Україні розпочався адаптивний карантин, який триватиме до 22 червня. В Україні передбачені п’ять етапів виходу з карантину.

 
…

Прокуратура Автономної республіки Крим повідомила Наталії Поклонській, яка після російської анексії Криму очолила підконтрольну Кремлю прокуратури Криму, а згодом стала «депутаткою Держдуми», про дві підозри за кількома статтями. Водночас Поклонська фігурує в низці розслідувань, за якими про підозру їй не повідомляли. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомили в пресслужбі прокуратури АРК.

Зокрема, як пояснили у відомстві, Поклонській повідомили по підозру в злочині, передбаченому частиною 1 статті 255 Кримінального кодексу України – «створення злочинної організації». Вказується, що Поклонська та група інших осіб, в тому числі російський голова Криму Сергій Аксьонов та російський спікер парламенту Криму Володимир Константинов створили злочинну організацію «з метою здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів на території Автономної республіки Крим, а також брали в ній участь».

Читайте також: Де Поклонська сказала неправду Гордону​

Підозру Поклонський також оголосили за частиною 3 статті 146 – «незаконне позбавлення волі та викрадення людини». Йдеться про «справу кримських терористів», за яким у 2014 році в Криму були затримані і потім засуджені в Росії кримчани Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Геннадій Афанасьєв та Олексій Чирній.

Також Поклонська підозрюється прокуратурою АРК в «порушенні законів та звичаїв війни» – цей злочин передбачає частина 1 статті 438 ККУ.

«У підозрі є два епізоди, які інкримінуються як воєнний злочин. Представляючи окупаційну владу, Поклонська брала участь у забороні Меджлісу кримськотатарського народу, а також причетна до незаконного переслідування учасників мітингу 26 лютого 2014 року», – повідомили у правоохоронному відомстві.

Читайте також: «Це зміна фігур Поклонської та Гіркіна зі зрадниці та диверсанта на медіаперсон» – Портніков про інтерв’ю Гордона (рос.)

Поклонська також фігурує в низці українських розслідувань, за якими їй наразі не висувалися підозри. Зокрема, за даними прокуратури, йдеться про блокування доступу до сайту Крим.Реалії на території анексованого півострова та Росії, що кваліфікується як «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів».

Крім того, в прокуратурі Криму вказують на участь Поклонської у виборах до Держдуми Росії в якості кандидатки від анексованого Криму, чим вона «завдала шкоди суверенітету України». Ознаки цього злочину класифікується за частиною 1 статті 111 Кримінального кодексу України – «державна зрада».

Минулого тижня прокуратура АРК вказала на те, що адвокати Поклонської активно працюють у відкритій на материковій території України справі проти неї щодо порушення законів і звичаїв війни. Відтак колишня українська прокурорка не могла не отримати повідомлення про порушену проти неї кримінальну справу, як вона це стверджувала в інтерв’ю Дмитрові Гордону.

 
…

Столичні поліцейські не зафіксували порушень з боку учасників протестної акції «Рік Зеленського – рік реваншу», яка пройшла в центрі Києві 24 травня, повідомляє Міністерство внутрішніх справ.

«Заплановані на сьогодні заходи у центрі столиці завершилися. Порушень громадського порядку не зафіксовано», – йдеться в повідомленні.

МВС нагадало, що в центрі столиці вдень працювали посилені наряди правоохоронців, також були залучені військові Національної гвардії, кінологи, вибухотехніки та поліція діалогу.

Акція «Рік Зеленського – рік реваншу» відбулася в центрі Києва, на Майдані Незалежності 24 травня. До неї долучилося близько тисячі людей. Вони скандували гасла «Стоп реванш», «Ні капітуляції».

Захід з нагоди річниці президентства Володимира Зеленського організувала спільнота «Рух опору капітуляції», учасники закликали українську владу не допустити легітимізації підтримуваних Росією угруповань, які контролюють нині окремі частини Донецької та Луганської областей.

Аналогічні акції відбулися і в регіонах, зокрема в Дніпрі та Запоріжжі.
…

Семеро громадян України, яких захопили пірати в Гвінейській затоці в березні, звільнені, заявляє міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 24 травня.

Читайте також: Біля берегів Африки пірати викрали українця – МЗС

Він зазначив, що йдеться про членів екіпажу судна MSC TALIA F, яке зазнало нападу в Гвінейській затоці.

«Українські консули, посольство України в Нігерії, компанія-судновласник спільно працювали, аби їх звільнити. Я радий нарешті повідомити: наші моряки вже на волі, у безпеці, і скоро відправляться додому», – написав Кулеба в своєму Твітері.

22 березня видання Seafarers Journal повідомило про захоплення сімох українських моряків на борту контейнеровозу MSC TALIA F, який йшов під прапором Мадйери. За даними видання, громадяни України стали єдиними заручниками піратів з цього судна.
…

Активісти, які вимагають від влади притягнення до відповідальності замовників убивства Катерини Гандзюк, стурбовані через можливий розвал цієї справи в суді, сказав в програмі «Суботнє інтерв’ю» на Радіо Свобода шоумен і волонтер Сергій Притула.

«Є багато волонтерів і активістів, які зараз потихеньку починають всерйоз сердитися на президента через тупцювання на місці, ба більше, відкочування справи Катерини Гандзюк. Це, направду, якийсь такий дуже незрозумілий кейс, який розвивався, розвивався, розвивався, а потім – раз і щось трапилося і справа розвалюється на очах», – сказав Притула.

Раніше цього тижня на пресконференції з нагоди річниці перебування на посаді президент України Володимир Зеленський пообіцяв, що замовники вбивства Катерини Гандзюк сядуть за ґрати.

Група активістів регулярно проводить заходи з вимогою до глави держави притягнути до відповідальності винуватців убивства херсонської чиновниці та активістки Катерини Гандзюк. Одна з таких акцій вібулася і безпосередньо перед пресконференцією президента.

«Очевидно, що генпрокурор та голова СБУ не розповідають президенту про справжній стан речей. Ми готові розповісти президенту… про відсутність доказів в матеріалах справи і про помилки слідства», – йдеться в повідомленні громадської ініціативної групи «Хто замовив Катю Гандзюк».

27 квітня Служба безпеки України повідомила, що під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської облради Владислава Мангера і помічника-консультанта депутата цієї самої ради Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк, що призвів до її смерті. 

Активісти заявили, що вважають передчасним рішення завершити досудове слідство. На їхню думку, генпрокурор Ірина Венедіктова «зливає справу». Остання це заперечує.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

У справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.

Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомили про підозру у вчиненні злочину.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.
…

Акція «Рік Зеленського – рік реваншу» триває в центрі Києва, на майдані Незалежності. У ній бере участь приблизно одна тисяча людей, вони скандують «Стоп реванш», «Ні капітуляції» та інші гасла.

Організатором акції виступає «Рух опору капітуляції», учасники якого називають його позапартійним громадським об’єднанням. Промовці зі сцени закликають українську владу не допустити легітимізації підтримуваних Росією угруповань, які контролюють нині окремі частини Донецької та Луганської областей.

Серед учасників акції є колишні депутати Верховної Ради Тетяна Чорновол, Андрій Левус, Андрій Тетерук, ексміністр освіти Сергій Квіт та інші відомі особи.

Раніше 24 травня МВС України повідомило, що поліція посилила заходи безпеки у центрі Києва.

Про заплановані в українських містах акції до річниці перебування Володимира Зеленського на посаді президента ідеться в соцмережах у повідомленнях спільноти, яка називає себе «штабом спротиву капітуляції».

За інформацією кореспондента Радіо Свобода в Запоріжжі, до спільноти увійшли понад 10 волонтерських, ветеранських та партійних організацій. Цього тижня одного з членів «штабу», керівника місцевого осередку організації «Демсокира» через акцію викликали на бесіду до обласного управління поліції.
…

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков від імені колег висловив співчуття рідним та близьким загиблого 23 травня депутата парламенту Валерія Давиденка.

«Верховну Раду сколихнула страшна звістка про трагічну смерть нашого колеги по парламенту, народного депутата VIII та IX скликань Валерія Давиденка. Наразі обставини загибелі народного депутата з’ясовуються правоохоронними органами. Розслідування має бути оперативним та максимально об‘єктивним», – наголосив Разумков.

Увечері 23 травня за фактом загибелі народного депутата Валерія Давиденка правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про умисне вбивство.

Перед тим заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко повідомив, що тіло народного депутата Валерія Давиденка з вогнепальним пораненням у голову виявили в суботу у його офісі в Києві. За словами Геращенка, правоохоронці перевіряють всі можливі версії загибелі політика. Деякі ЗМІ вказували, що, за непідтвердженими даними, причиною смерті могло стати самогубство.

У парламент нинішнього складу Валерій Давиденко був обраний як самовисуванець по 208-му округу в Чернігівській області. Він був членом депутатської групи «Довіра».
…

У Північно-Атлантичному альянсі повідомили, що в 2019 році літаки НАТО перехоплювали російські літаки в європейському повітряному просторі майже 300 разів.

Посадовець Альянсу, який побажав не називати свого імені, повідомив Болгарській службі Радіо Свобода, що активність російських військових літаків в Чорному морі та інших частинах Європи зросла з 2014 року.

«У 2019-му союзні літаки піднімалися в небо 290 разів, щоб супроводжувати або перекривати російські військові літаки по всій Європі», – зазначив представник НАТО.

Раніше цього тижня п’ять літаків НАТО від трьох членів Чорноморського альянсу – Болгарії, Румунії і Туреччини – вирушили на перехоплення двох російських стратегічних бомбардувальників Ту-22 і двох літаків-винищувачів Су-27, які наблизилися до спільного повітряного простору трьох країн у західній частині Чорного моря. Військові Болгарії заявили, що російські літаки повернулися в російський повітряний простір без інцидентів.

«Вони роблять це регулярно. Перевіряють наші можливості і хочуть бачити, як ми будемо реагувати, як швидко будемо відправляти літаки і чи будуть наші радари їх бачити», – прокоментував ситуацію міністр оборони Болгарії Красимир Каракачанов.

Сплеск російської військової активності в Чорному морі почався з 2014 року, коли Росія анексувала український півострів Крим. Відтоді Москва збільшила збройні сили в регіоні, що спонукало чорноморських членів НАТО посилити свої спостережні зусилля.
…

Заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін в коментарі Радіо Свобода заявив, що українська сторона досі не отримала жодних офіційних повідомлень від влади Ірану щодо причин збиття «Боїнга» авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» в січні поточного року. Таким чином Єнін відреагував на повідомлення про те, що в Ірані відповідальним за збиття літака назвали оператора ракетної системи.

«Українська сторона не отримувала жодних офіційних повідомлень з боку іранської сторони щодо причин збиття українського літака над небом Тегерану. Більше того, скажу, що згідно з Чиказькою та Монреальською конвенцією, країна, на території якої відбулася катастрофа, зобов’язана забезпечити невідкладне, об’єктивне, неупереджене розслідування причин, як на технічному рівні, так і провести відповідне кримінальне розслідування. І ми не зупинемось, поки ми не будемо знати, що справедливість відновлена, що виннні притягнуті до кримінальної відповідальності, поки ми не отримали гаратій від іранської сторони, що зазначені інциденти неможливі в подальшому, поки сім’ї загиблих, авіакомпанія та держава Україна не отримали компенсацій», – сказав Єнін.

За словами, заступника міністра закордонних справ, міжнародно-правова відповідальність за збиття лайнера лежить на іранській стороні.

«Наразі ми говоримо про покладання міжнародно-правової відповідальності за вчинений інцидент на іранську сторону, саме тому всі факти мають бути підтверджені відповідними рішеннями суддів, вступити в законну силу. Ми, як країна, яка є основною потерпілою від зазначеної трагедії, маємо отримати доступ максимальний до всієї інформації розслідування, переконатись в тому, що воно проведено об’єктивно і грунтується на неупереджених оцінках відповідних органів влади іранської сторони. Більше того, цю позицію поділяє не лише Україна, а й всі ініші постраждалі держави», – додав дипломат.

Раніше сьогодні колишній іранський законодавець Махмуд Садекі з посиланням на отриману відповідь на його запит від міністра оборони Ірану повідомив, що відповідальним, на думку іранської влади, за збиття українського літака на початку січня поблизу Тегерана є оператор ракетної системи, який порушив правила дій ведення вогню «без отримання дозволу» у сформованих на той час умовах. За повідомленням, оператор ракетної системи звинувачується в тому, що, імовірно, він не спілкувався з командним центром, покладаючись на «нечітку інформацію» від Міністерства оборони, коли ухвалив рішення про запуск ракети.

4 квітня іранські військові посадовці повідомили, що у справі про збиття українського лайнера затримана одна людина, яка перебуває під слідством.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.​

На початку березня з’явилась інформація, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові самописці. Проте досі жодних повідомлень про передачу Україні «чорних скриньок» не було.

 
…

Відповідальним за збиття українського літака на початку січня поблизу Тегерана є оператор ракетної системи, який порушив правила дій ведення вогню «без отримання дозволу» у сформованих на той час умовах. Про це заявив колишній іранський законодавець Махмуд Садекі з посиланням на отриману відповідь на його запит від міністра оборони Ірану, бригадного генерала Аміра Хатамі щодо причин катастрофи літака.

Садекі повідомив, що надіслав запит міністрові 23 квітня і отримав відповідь лише напередодні.

За його словами, Хатамі повідомив, що оператор ракетної системи звинувачується в тому, що, імовірно, він не спілкувався з командним центром, покладаючись на «нечітку інформацію» від Міністерства оборони, коли ухвалив рішення про запуск ракети.

Махмуд Садекі зазначив, що хотів отримати від міністра оборони Ірану роз’яснення причин «відсутності координації в національній мережі протиповітряної оборони», що призвела до пуску двох ракет по українському пасажирському літаку в небі біля Тегерана.

4 квітня іранські військові посадовці повідомили, що у справі про збиття українського лайнера затримана одна людина, яка перебуває під слідством.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.​

На початку березня з’явилась інформація, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові самописці. Проте досі жодних повідомлень про передачу Україні «чорних скриньок» не було.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики у суботу шість разів відкривали вогонь на Донбасі, один український військововслужбовець зазнав поранення.

Згідно з повідомленням, бойовики під час обстрілів використовували заборонені до розміщення на лінії зіткнення 122-міліметрові артилерійські системи, міномети калібрів 82 і 120 міліметри, а також гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети, снайперську та стрілецьку зброю.

«На усі випадки агресивних дій російських найманців підрозділи Об’єднаних сил з наявних вогневих засобів відповідали прицільним вогнем по опорних пунктах противника. Зберігаючи контроль над обстановкою, українські військовослужбовці припинили ворожу активність», – йдеться в повідомленні.

Бойовики на своїх ресурсах традиційно звинувачують українських військових в обстрілах окупованих сепаратистами територій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 
…

Міністерство закордонних справ України прокоментувало рішення Сполучених Штатів вийти з Договору про відкрите небо (ДВН).

«Міністерство закордонних справ України взяло до уваги офіційне повідомлення Державного департаменту США про наміри США вийти з Договору з відкритого неба (ДВН). Україна якнайбільше зацікавлена у збереженні та подальшій імплементації цього Договору, але за умови його добросовісного виконання усіма без виключення державами-учасницями. Починаючи з моменту підписання (24 березня 1992 р.), Україна завжди була відданою ДВН, який є одним з базових міжнародних договорів у сфері європейської безпеки і контролю над озброєннями та об’єднує 34 держави-учасниці, включаючи європейські країни, США та Канаду», – мовиться у повідомленні відомства.

Як зазначили в МЗС, режим «відкритого неба» сприяв імплементації Резолюції ГА ООН «Проблема мілітаризації АР Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів». Зокрема регулярним спостережними польотам США вздовж узбережжя окупованого Криму, що «сприяло нормалізації поведінки РФ у цих водах».

«Проте, починаючи з 2015 р., роль та ефективність ДВН у цілому поступово знижується через неможливість здійснювати міжнародний повітряний моніторинг за військовою активністю РФ у найбільш критичних для безпеки України районах – над тимчасово окупованою територією АР Крим і м. Севастополь, Донецької та Луганської областей внаслідок їх окупації Росією та заборони польотів над ними, як і над ділянками території РФ, прилеглими до державного кордону України», –наголосили у МЗС.

При цьому, як зазначили у міністерстві, Україна закликає всіх держав-учасниць договору докласти максимальних зусиль для пошуків виходу з ситуації, що склалася.

Влада США оголосила 21 травня про вихід із угоди про «відкрите небо», в якому беруть участь 35 країн. Водночас Трамп заявляв про готовність укласти нову угоду.

Угода про «відкрите небо» почала діяти у 2002 році. Її підписали 34 країни, включно з Росією. Вона покликана підняти рівень міжнародної стабільності шляхом дозволу країнам-підписантам здійснювати розвідувальні польоти над своїми територіями.

Протягом останніх років спостерігачі США звинувачували Росію у зловживанні своїми правами: здійсненні спостережень із більш просунутим інструментарієм і не лише в рамках визначених маршрутів.
…

Заступник генерального директора кримськотатарського телеканалу ATR Айдер Муждабаєв заявив,  проти нього у Росії порушили кримінальну справу за частиною 2 статті 205.2 Кримінального кодексу Росії (Публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, публічне виправдання тероризму або пропаганда тероризму).

Постанову Слідчого комітету Росії Муждабаєв опублікував на своїй сторінці у твітері.

Згідно з документом, кримінальне провадження відкрили за пост у «Фейсбуці», у якому Муждабаєв писав, що необхідно «рятувати Сенцова». У постанові мовиться, що він «закликав ловити російських агентів, приставляти автомати і вимагати у Путіна видати Сенцова в обмін на них».

Пост, про який йде мова в документі, знайти не вдалося, зазначає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Приймаю вітання! Тепер я, як і багато інших кримських татар і українців, офіційний терорист Російської Федерації», – написав Муждабаєв.

У Слідчому комітеті Росії публічно не коментували інформацію про справу проти Муждабаєва.
…

Раніше «Схеми» розповіли, що Сергій Нечипоренко, якого близько 4 років судять за хабар у 150 тисяч доларів, досі не отримав вирок
…

Міністерство закордонних справ України запускає платформу, яка координуватиме міжнародні дії зі звільнення Росією українських політв’язнів. Про це повідомляє сайт МЗС.

«Протягом останнього року Україні вдалося провести три успішних етапи звільнення утримуваних осіб і повернути з російських в’язниць понад 130 громадян України. Проте питання звільнення незаконно утримуваних Росією за політичними мотивами громадян України і надалі залишається актуальним, передусім у контексті тривалих репресивних практик на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та Севастополя, а також на території самої Росії», – йдеться в повідомленні.

У заяві МЗС зазначено, що «на тлі нових затримань і вироків, а також спроб Росії зловживати інструментарієм і форматами інститутів ООН для легітимізації спроби анексії Криму, МЗС України бачить своїм завданням надання нового імпульсу міжнародним зусиллям, спрямованим на звільнення незаконно утримуваних Росією за політичними мотивами громадян України».

«Проблематика політв’язнів повинна залишитися в числі пріоритетних питань порядку денного в нашому діалозі з іноземними партнерами, а міжнародний тиск на Росію з метою їхнього якнайшвидшого звільнення – посилюватися. З цією метою МЗС ініціює запуск платформи з координації міжнародних зусиль для звільнення незаконно утримуваних Росією за політичними мотивами громадян України», – повідомили в МЗС.

У зовнішньополітичному відомстві уточнили, що учасниками платформи повинні стати представники органів державної влади, до компетенції яких входить діяльність із надання допомоги, захисту прав і звільнення незаконно утримуваних громадян України, неурядових правозахисних організацій та об’єднань родичів політв’язнів, Меджлісу кримськотатарського народу.

Президент України Володимир Зеленський 20 квітня на пресконференції заявив, що має намір домагатися повернення українських політв’язнів, які перебувають на території Росії і в анексованому нею Криму, після завершення епідемії COVID-19.

Керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру «Меморіал» Сергій Давідіс повідомив, що всього в списку їхнього центру перебуває 315 осіб, 59 із яких – кримчани.

У російському ув’язненні, за даними уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової, перебувають від 113 до 115 громадян України. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв’язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.

16 квітня відбувся черговий обмін утримуваними особами на Донбасі. Обмін відбувався в районі пропускного пункту «Майорське» під Горлівкою, повернулися на підконтрольну Києву територію 20 громадян України. При цьому в Офісі президента зазначили, що переговори щодо звільнення ув’язнених українців у Криму та Росії тривають.

 
…

На Дніпропетровщині збираються пом’якшити карантин. Ввечері 22 травня на селекторній нараді керівництва області з Кабміном і МОЗ ухвалене рішення про те, що Дніпропетровська область відповідає критеріям і тепер входить до переліку територій, які можуть переходити до другого етапу послаблення карантину, підтвердили Радіо Свобода в пресслужбі обласної ради.

Рішення обласної спецкомісії з питань надзвичайних ситуацій вже готове, зокрема в ньому йдеться про запуск громадського транспорту, поінформували в облраді.

Воно буде розповсюджено після оприлюднення рішення МОЗ, повідомив голова облради Святослав Олійник.

Наразі на сайті МОЗ вже оновлена інформація про готовність регіонів. 

Вранці 22 травня МОЗ оприлюднило список регіонів, не готових до послаблення карантину, куди ввійшла й Дніпропетровщина.

Голова Дніпропетровської ОДА Олександр Бондаренко заявив, що регіон не включили до списку готових через «формальний показник» – невідповідність встановленій міністерством нормі ПЛР-тестів на день на 100 тисяч населення.

«Проте цей показник досить формальний. Наприклад, якщо в регіоні мало контактних осіб, то і великої кількості тестувань не буде», – сказав Олександр Бондаренко.

У пресслужбі ОДА також повідомили, що обласна влада веде переговори з МОЗ.

Напередодні міська влада Кривого Рогу вирішила запустити громадський транспорт у звичному режимі – без спецперепусток – попри те, що рішення про помякшення карантину в області ще не було. У пятницю транспорт запрацював без спецперепусток. Водночас в обласному центрі спецперепустки, як і раніше, діяли.

З 11 травня у Дніпрі відновили роботу усіх маршрутів трамваїв і тролейбусів й запустили більшість маршрутів громадського транспорту. Транспорт не ходив у звичному режимі близько двох місяців після запровадження карантину – тільки для працівників критичної інфраструтури, за наявності спецквитка, маски й рукавичок.
…