Майно кримських татар, які залишили півострів після його окупації Росією, знаходиться під загрозою, вважає лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. На його думку, людей можуть просто позбавити їхньої власності. Про це він заявив у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Близько 10 відсотків кримських татар, за нашими оцінками 25-30 тисяч людей, все ж залишили Крим і зараз на материковій частині України перебувають. А землі, які вони залишили, – під загрозою. Переважна більшість змушена була отримати ці російські паспорти, які люди називають «аусвайсами», тому що, якщо не отримають цей паспорт, то потрібно залишати землю, батьківщину. А у нас гасло таке: залишатися на своїй землі!» – наголосив лідер кримськотатарського народу.

У самого Джемілєва, за його словами, залишилася земельна ділянка у Бахчисарайському районі і будинок.

«У мене будинок в Бахчисараї, будинок мого сина. З нашої сім’ї ніхто не прийняв російське громадянство, у нас немає паспортів, відповідно, наше майно можуть вилучити», – сказав він.

24 березня президент Росії розширив перелік територій, земельні ділянки яких не можуть належати «іноземцям» та «закордонним юридичним особам». До переліку потрапила більшість районів анексованих Криму та Севастополя, а також Керч, Ялта, Євпаторія та інші прибережні міста півострова.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров зазначив, що указ, який передбачає право власності на більшість земельних ділянок в Україні тільки для громадян сусідньої Росії, спрямований на полегшення колонізації анексованого півострова.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Народний депутат Олександр Ткаченко оголосив про наміри взяти участь у праймеріз «Слуги народу» під час виборів мера Києва.

«Думаю, настав час повернути гордість за те, яке місто може бути сьогодні та завтра. Містом для людей, а не для ненажерливих чиновників чи забудовників. Місто, в якому жити достойно, красиво і приємно. Тому вирішив брати участь у праймеріз «Слуги народу» на вибори мера міста. Повернемо собі гордість за Київ», – заявив Ткаченко у Facebook.

Колишній генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко в липні 2019 році заявляв, що спочатку не планував брати участь у виборах мера, «але ситуація сприяє». У жовтні він подав декларацію як кандидата на посаду голови Київської міської державної адміністрації, однак тоді посада йому не дісталася.

У праймеріз «Слуги народу» збирається брати участь ще один представник фракції – депутат Олександр Дубінський.

Місцеві вибори в Україні мають відбутися 25 жовтня.

 
…

П’ятий президент України та народний депутат від «Європейської солідарності» Петро Порошенко задекларував майже 773 мільйони гривень доходів за 2019 рік.

«Левову частку склали оподатковані дивіденди в сумі понад 606 мільйонів гривень. Вони не виплачувалися з 2014 року. Накопичена за тривалий час сума була перерахована лише наприкінці 2018 – початку 2019 років з метою подальшого прозорого фінансування Порошенком власної передвиборчої кампанії», – повідомили Радіо Свобода в «Європейській солідарності».

У партії зазначили, що Порошенко сплатив майже 188 мільйонів податків і більш як 200 мільйонів направив на благодійність та соціальні проєкти.

Найбільше – 584 мільйони гривень – Порошенко витратив гроші на свій передвиборчий фонд.

Окремо в «Європейській солідарності» наголосили, що «повернення Порошенка до рейтингу мільярдерів», коли він буквально за останні дні травня 2020 року «збагатів» на сотні мільйонів доларів – це спецоперація з метою дискредитації лідера опозиції». Партія назвала рейтинг Forbes «класичним зразком фейкових новин».

28 травня український журнал Forbes оприлюднив новий рейтинг українських мільярдерів. Порошенко повернувся до списку й посів третє місце із сукупними статками в 1,4 мільярда доларів. Американський журнал Forbes оцінює статки Порошенка на такому ж рівні й ставить його на 1 723 місце в рейтингу найбагатших людей світу.
…

Цьогорічне українсько-американське військово-морське навчання з залученням інших країн «Сі бриз-2020» відбудеться тільки в морській фазі через пандемію COVID-19, повідомила пресова служба командування Військово-морських сил України.

Як мовиться в повідомленні, такого рішення досягли на заключній конференції для планування навчання, яка відбувалася з 26 по 29 травня – через пандемію в дистанційному режимі шляхом відеоконференції.

«Цього року, з метою дотримання заходів безпеки, навчання проходитиме виключно в морській фазі із залученням авіації, відповідно, основна увага буде приділена відпрацюванню безпекових операцій у морі, серед яких протичовнова, протикатерна, протиповітряна оборона тощо. Участь у «Сі бриз-2020» візьмуть близько десяти країн, а однією з особливостей буде залучення до навчання кораблів постійної групи НАТО», – мовиться в повідомленні.

Такі зміни, повідомив тимчасовий виконувач обов’язків командувача підготовки командування ВМС Збройних сил України капітан 1-го рангу Олексій Доскато, були запропоновані раніше в травні у зв’язку з пандемією, і партнери підтримали цю ініціативу. «Під час фінальної конференції спільними зусиллями було допрацьовано формат українсько-американського навчання з урахуванням нових вимог. Це дасть можливість провести ці заходи без загрози для здоров’я особового складу країн-учасниць», – додав він.

Військово-морські навчання «Сі бриз» (англ. Sea Breeze) відбуваються, за кількома винятками, щороку з 1997-го за програмою НАТО «Партнерство задля миру» як українсько-американські, але з залученням і багатьох інших країн.
…

Голова Служби безпеки України Іван Баканов не задекларував іспанську фірму Nueva Tierra Verde Sociedad Limitada, у якій він і досі обіймає керівну посаду («administrador único») всупереч українському антикорупційному законодавству, що напередодні виявили журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

«Іван Баканов не вказав у декларації, що був і досі є керівником іспанської компанії. Це є порушенням, адже такі відомості він зобов’язаний заповнити у 15-му розділі декларації, про що говорить п. 11 ч. 1 ст. 46 закону України «Про запобігання корупції». Таке порушення є, серед інших, підставою для того, аби Нацагентство з питань запобігання корупції розпочало перевірку цієї декларації, втім, за новими правилами її і так обов’язково перевірятимуть у першу чергу. Окремо НАЗК має перевірити Баканова щодо поєднання двох посад одночасно. За цим фактом, який встановили журналісти, ми вже звернулися до НАЗК і чекаємо на їхню реакцію, адже таке сумісництво заборонене антикорупційним законодавством», – каже юрист ГО «Центр протидії корупції» Андрій Савін.

У своїй декларації про майно і доходи за 2019 рік Іван Баканов задекларував дві автівки – Volkswagen Passat 2010 року випуску, зареєстрований на нього самого, i Volkswagen Touareg 2012 року випуску, зареєстрований на його дружину. Також у декларації – низка об’єктів нерухомості й земельних ділянок, зокрема, дві квартири в Києві (одна з яких зареєстрована на нього, інша на дружину), частка ще в одній квартирі в Кривому Розі і чотири земельні ділянки в Ходосівці в Київській області (одна з них зареєстрована на дружину, інші – на самого Баканова). Крім того, у декларації згадано про незавершений будинок у Ходосівці, зареєстрований на Івана Баканова.

Також у декларації вказано, що Іван Баканов має майже 170 тисяч доларів готівкою – і при цьому майже не має заощаджень на банківських рахунках (1 гривня, 434 долари і 233 євро в нього і 129 гривень у дружини).

Крім того, Іван Баканов вказав у своїй декларації понад 536 тисяч гривень доходу у вигляді зарплати очільника Служби безпеки. Ще понад 107 тисяч гривень вказані як зарплата, отримана від «Студії Квартал 95». Крім того, він задекларував 240 тисяч гривень доходу дружини від підприємницької діяльності і близько 27 тисяч гривень зарплати за місцем роботи в Київському коледжі зв’язку.

Також Іван Баканов вказав, що його дружина має українське громадянство. Минулого червня він зазначав, що його дружина – громадянка Росії, але живе і працює з 1998 року в Україні і оформлює українське громадянство.

Раніше «Схеми» з’ясували, що голова Служби безпеки України Іван Баканов із 2015 року і донині обіймає керівну посаду в іспанській фірмі Nueva Tierra Verde Sociedad Limitada, що заборонено українським законодавством. Відповідно до даних витягу з реєстру юридичних осіб Іспанії, Іван Баканов обіймає у ній посаду «administrador único», тобто одноосібний адміністратор, особа, уповноважена на всі дії від імені фірми.

Засновником компанії виступає кіпрська компанія Davegra LTD, якою володіє Андрій Яковлєв, автор «Студії Квартал 95», де працював Володимир Зеленський до президентства.

Фірма Nueva Tierra Verde Sociedad Limitada спеціалізується на зведенні будівель і на широкому спектрі операцій з нерухомістю. Утім, чи веде вона якусь діяльність і яку саме, з відкритих реєстрів дізнатись неможливо – фірма не подає річні звіти. Через це вона потрапила у список порушників податкової інспекції Іспанії. Восени 2019 року у неї тимчасово відкликали податковий ідентифікаційний номер – це різновид санкції, спрямований на те, щоб заблокувати діяльність компанії до усунення порушення. Також за це передбачений штраф, розмір якого може бути від 1200 до 60 тисяч євро.

У Державному реєстрі юридичних осіб провінції Жирона (де обліковується ця компанія) журналістам підтвердили, що ця фірма діюча і не вважається ліквідованою – адміністратор спершу має усунути всі порушення і подати звіти.

Але, за українським законодавством, голова СБУ не має права бути керівником приватної юридичної особи, мовиться в матеріалі «Схем». Це прописано у 25-й статті закону «Про запобігання корупції», яка забороняє державним службовцям «входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку».

Сам Іван Баканов відмовився від окремого інтерв’ю з цього приводу, але пресслужба СБУ надала такий письмовий коментар: «Широковідомий факт, що задовго до призначення на посаду голови СБУ Іван Баканов успішно займався бізнесом. Зокрема, й за кордоном. Однак наголошуємо, що, дотримуючись вимог закону, він не займається комерційною діяльністю з моменту призначення на державну посаду. Компанія Nueva Tierra Verde Sociedad Limitada офіційно призупинила свою діяльність у 2019 році, що відображено у відповідному реєстрі юридичних осіб».

На аргумент, що в Державному реєстрі Іспанії ця компанія значиться як така, що не ліквідована, а Іван Баканов досі є її чинним одноосібним адміністратором, у пресслужбі СБУ зазначили, що з цим питанням «будуть розбиратися». Також на прохання журналістів їм не надали підтверджень, що Іван Баканов вчиняв якісь дії для виходу з керівного органу цієї компанії з моменту призначення на високу державну посаду.

Процес подання декларацій чиновниками до публічного реєстру НАЗК завершується 1 червня. За оновленим восени 2019 року законодавством, керівництво СБУ тепер має публікувати свої декларації.

У березні 2020 року президент України Володимир Зеленський подав зі статусом «невідкладний» законопроєкт 3196, який має на меті знову засекретити майнові декларації керівництва Служби безпеки України. Водночас під час пресконференції сам Зеленський на запитання журналістів «Схем» щодо засекречення декларацій пообіцяв обговорити це з Іваном Бакановим і назвав того «найчеснішим головою СБУ».
…

Колишня очільниця Національної поліції Хатія Деканоїдзе вважає, що у шостого президента України Володимира Зеленського є шанс увійти в історію, але за однієї умови. Про це вона розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Я бачу його як людину нової формації: молодий, який хоче щось змінити. Я бачу, що у нього реально є шанс увійти в історію, якщо спрямувати країну в правильне русло (і правоохоронну систему, і економіку)», – припустила Деканоїзде.

При цьому, за її словами, у команди чинного президента ще є шанс завершити реформу Національної поліції, яка нині, на думку Деканоїдзе, провалена.

«Я думаю, що реформа в Україні може бути завершена протягом наступного року-півтора. Тобто я думаю, що політична кон’юнктура дійде до цього, – заявила колишня очільниця Нацполіції. – Треба звільнити повністю правоохоронну систему від політики, інакше, звісно, завжди будуть страждати звичайні люди. Це – моя думка. І я коли йшла з посади, теж про це говорила. Це – дуже важливо».

Окрім того, на думку Деканоїдзе, саме від президента Зеленського може зараз залежати питання відставки чинного голови МВС Арсена Авакова.

«Коли команда політична, то вони, звісно, мають понести політичну відповідальність», – вважає вона.

Хатія Деканоїдзе очолювала Національну поліцію України у 2015–2016 роках.
…

93 відсотки зільнених після переатестації поліцейських поновились через суди, заявляє колишня очільниця Національної поліції України Хатія Деканоїдзе. За її словами реформа поліції «не те, що не дійшла до кінця, але і остаточно, мабуть, провалилась».

«Я дивлюсь на ці всі події і думаю, що це все просто совкова система. 93 відсотки тих, які були після переатестації звільнені, вони всі через суди поновились. До того ж кримінальний блок лишається слабким у сфері реформування», – розповіла Деканоїдзе в інтерв’ю Радіо Свобода. 

На її думку, останні події в Кагарлику та у Броварах свідчать про те, що «вся система вже прогнила, і якось вже треба бодай щось робити для того, аби реально або очистити систему, або просто побудувати нову». 

«Дуже часто мене звинувачували в тому, що ось її команда руйнує систему (переатестація і т.д.). Але найголовніше, про що я зараз шкодую, що система до кінця так і не була зруйнована. Тому що для того, аби вийти з радянського болота, треба ненавидіти ту совкову структуру. Розумієте? Ненавидіти корупцію! Щоби був закон, який карає людей, які ставлять себе вище за закон! Це – дуже важливо!», – зауважила ексочільниця Нацполіції. 

На думку Деканоїдзе, причиною провалу реформи поліції може бути нерозуміння владою її важливості або ж відсутність жорсткої політичної волі. 

Уранці 29 травня низка ЗМІ поширила інформацію про те, що колишня очільниця Національної полції України Хатія Деканоїдзе прилетіла до Києва і незабаром, за ініцативи Міхеїла Саакашвілі, може очолити українську митницю. Журналісти також повідомили, що Деканоїдзе нібито вже мала зустрічі зі своїми колишніми українськими соратниками, а президент Володимир Зеленський може обмірковувати її можливе призначення.

Однак в інтерв’ю Радіо Свобода вона це заперечила. 

Хатія Деканоїдзе очолювала Національну полцію України у 2015–2016 роках.
…

У розділі електронних петицій на сайті президента України з’явилося звернення із закликом «Врятувати унікальний «Довженко-Центр» від банкрутства і зникнення!»

Його автори вказують, що від початку 2020 року «Центр не отримав плановане державне фінансування за бюджетною програмою «Державна підтримка кінематографії», що пов’язано з незатвердженням Міністерством фінансів поданого Міністерством культури та інформаційної політики (МКіП) проекту паспорту програми».

«Однією з причин незатвердження паспорту є саботаж керівництвом Державного агентства України з питань кіно своїх обов’язків у частині організації бюджетного процесу та подання в Мінфін занижених показників фінансування», – ідеться в заяві.

За даними заявників, нині невиплаченою залишається заробітна плата працівників центру за січень та лютий 2020 року.

«Через введення на території України карантину основний дохід Центру, який на 70% складається з доходу від оренди нерухомості та проведення заходів, у березні-квітні було повністю втрачено», – наголошується в документі.

Автори звернення закликають президента Зеленського «ініціювати зустріч з усіма стейкголдерами та вислухати команду центру про наявну ситуацію»; «застосувати увесь свій вплив для відновлення фінансування центру».

28 травня Національний центр Олександра Довженка заявив про настання стану неплатоспроможності.

Як ідеться в повідомленні на сайті Національного центру Олександра Довженка, Довженко-Центр – найбільший кіноархів України, в якому зберігається більше ніж 6000 найменувань художніх, документальних, анімаційних українських і закордонних фільмів та тисячі архівних документів з історії українського кіно.

Заснований у 1994 році на базі найбільшої за часів СРСР української кінокопіювальної фабрики (заснованої в 1948 році).
…

Колишня очільниця Національної поліції України Хатія Деканоїдзе заперечує інформацію про те, що може очолити українську митницю. Про це вона розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода. 

«Я це читала і, чесно кажучи, це вперше чую. Я тут кілька днів, просто проїздом і чекаю на чартер у Тбілісі. Мені треба було в особистих справах. Я вперше чую від журналістів взагалі, що щось відбувається, що йдуть якісь розмови про моє призначення. Я взагалі нічого не знаю, ніхто зі мною не говорив. У мене таких планів немає. Моя поїздка ні з чим не пов’язана. Просто в особистих справах. У мене ніяких зустрічей не було. Повірте мені. Взагалі», – зазначила Деканоїдзе. 

Вона також додала, що постійно сумує за Києвом та Україною, однак в основному її діяльність наразі присвячена Грузії та грузинській політиці. 

«Ми в опозиції у Грузії. У нас вибори в жовтні. Ми готуємось і дуже сподіваємось, що олігарх Іванішвілі, який зараз тіньовий керівник країни, після виборів остаточно уже відійде від влади. Тому зараз у нас дуже активні політичні процеси», – розповіла Деканоїдзе. 

Водночас вона не змогла відповісти, чи погодилася б зараз обійняти якусь посаду в Україні, якби така пропозиція їй надійшла. 

«Звісно, я можу з усіма поговорити, обговорити якісь питання, допомагати Україні усіляко, якщо буду удостоєна такої честі, але я не думаю і не думала про якусь посаду. Зараз у мене не це запитання немає відповіді. Але, якщо чесно, я пов’язую свою долю з грузинською політикою і Грузією. Я була удостоєна великої честі: служти і для Грузії, і для України. І я дуже вболіваю за вас, друзі! Ви – молодці!» – зазначила Деканоїдзе. 

Уранці 29 травня низка ЗМІ поширила інформацію про те, що колишня очільниця Національної полції України Хатія Деканоїдзе прилетіла до Києва і незабаром, за ініцативи Міхеїла Саакашвілі, може очолити українську митницю. Журналісти також повідомили, що Деканоїдзе нібито вже мала зустрічі зі своїми колишніми українськими соратниками, а президент Володимир Зеленський може обмірковувати її можливе призначення. 

Хатія Деканоїдзе очолювала Національну полцію України у 2015–2016 роках. 
…

Перебування на вулиці з документом, що посвідчує особу, необхідне для перевірки самоізоляції, йдеться у відповіді Міністерства юстиції на запит Радіо Свобода.

Щоб перевірити, чи має особа перебувати на самоізоляції, «уповноважені особи» (тобто, зокрема, поліцейські) подають електронний запит, на який одержують відповідь про те, чи потребує особа самоізоляції. Разом з тим, у міністерстві не роз’яснили, як саме технічно працівники поліції подають такий запит, перевіряючи документи громадян на вулиці. 

«Відповідно до пункту 15 Порядку (порядок, затверджений постановою уряду від 11 березня – ред.) з метою контролю за дотриманням правил самоізоляції на вулицях, в парках, інших громадських місцях працівники Національної поліції, представники Національної гвардії, уповноважені органами місцевого самоврядування працівники здійснюють вибіркову перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус. На електронний запит уповноважених осіб за допомогою системи надається інформація про те, чи потребує особа самоізоляції (у тому числі про поширення на особу винятків, передбачених пунктом 18 цього Порядку)», – сказано у листі. 

З 2 квітня Кабінет міністрів заборонив українцям перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу. Ця норма не була скасована на першому етапі послаблення карантинних заходів і, таким чином, діє уже майже 2 місяці. 

Національна поліція України раніше не відповіла за запит стосовно того, чи наявні у членів патрулів електронні бази даних, які дозволяють перевіряти за документами, чи має людина перебувати на самоізоляції або обсервації.
…

Позиція німецького уряду щодо санкцій проти Росії не змінилася – про це йдеться у відповіді посольства на запит Радіо Свобода щодо нещодавніх висловлювань ексканцлера цієї країни Герхарда Шредера.

Шредер заявляв, що вважає безглуздими санкції проти Росії.

«Позиція Федерального уряду щодо збереження санкцій проти Росії не змінилася. Санкції не є самоціллю, а пов’язані з чіткими очікуваннями дій Росії. В першу чергу це виконання Мінських домовленостей у конфлікті на Сході України паралельно із санкціями, які стосуються незаконної анексії Криму. Вирішальним для можливого зняття санкцій є прогрес у відповідних конфліктах», – йдеться у відповіді дипломатичного відомства.

Читайте також: Посол України в Німеччині назвав висловлювання Шредера «приниженням України та українців»​

Водночас коментар посольства не містить реакції на випади Шредера в бік посла України в Німеччини Андрія Мельника.​

Нещодавно ексглава німецького уряду у подкасті, перший випуск якого був опублікований 26 травня, назвав українського посла у Німеччині Андрія Мельника «карликом з України». Таким чином Шредер відреагував на критику з боку Мельника через заяви відомого прихильника президента Росії Володимира Путіна щодо анексованого Криму.

Ексканцлер Німеччини Ґергард Шредер в інтерв’ю німецькій газеті Tagesspiegel заявив, що анексований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України, і антиросійські санкції слід скасовувати.

Читайте також: Пропозиція Шредеру укласти парі звернула увагу Німеччини на Крим – посол України​

Одразу після таких заяв Шредера посол України в Німеччині Андрій Мельник назвав їх «безсоромними». А заступник очільника Міністерства закордонних справ України Василь Боднар, коментуючи висловлювання Шредера, додав: «Дуже підленько і низько як для ексканцлера Німеччини».

Ґерхард Шредер працює на компанію російського «Газпрому» – очолює раду директорів «Північний потік-2», у 2017 році його також призначили головою ради директорів «Роснефти», яка перебуває під західними санкціями.
…

П’ятий президент України, нині народний депутат (фракція «Європейська солідарність») Петро Порошенко знову не прийшов на допит до Державного бюро розслідувань, як і анонсували його адвокати.

До ДБР натомість прийшли самі ці адвокати Ігор Головань та Ілля Новиков, які нагадали, що заявили, що повістки їхньому підзахисному були вручені неналежним чином, тому він і не з’явився на допит.

Вони також знову заперечили попередні заяви ДБР, що повістки Порошенкові були направлені належним чином.

Попереднього дня, 28 травня, Головань і Новиков заявляли, що допит їхнього підзахисного в Державному бюро розслідувань, який там анонсували на 29 травня, не відбудеться, бо повістка йому не була вручена відповідно до закону. Виклики у форматі «відосиків» на сайті ДБР не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, наголосили вони.

Державне бюро розслідувань уже не раз публікувало повідомлення про виклики Петра Порошенка на допити на своєму сайті і в соцмережах, у деяких випадках із додаванням відеороликів із такими повідомленнями. Порошенко, зі свого боку, регулярно не з’являвся за такими викликами, які, за словами його адвокатів, не були вручені йому належним за законом чином.

Зокрема, 27 травня ДБР заявляло, що викликає Петра Порошенка на допит на 29 травня у межах розслідування двох кримінальних проваджень після того, як він не з’явився на допит 26 травня за таким самим викликом через інтернет – який, за словами його адвокатів, так само був незаконним.

За словами ДБР, мало йтися про допит у кримінальному провадженні, в якому «досліджуються обставини переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю колекції культурних цінностей, яка складається із 43 картин всесвітньо відомих художників». Інший допит, який, за словами ДБР, теж призначений на цей день, мав би бути допитом Порошенка як свідка у кримінальному провадженні «за фактом можливого незаконного використання спеціальних технічних засобів отримання інформації, що може заподіяти істотної шкоди державним інтересам».

У Державному бюро розслідувань заявляли, що 26 травня прибули до Музею Івана Гончара, де Порошенко замість явки на допит виставив ті самі 43 картини і документи про законність їхнього придбання, митного оформлення і ввезення в Україну, щоб вручити експрезидентові повістку. У відомстві стверджували, що їхні співробітники діяли відповідно до Кримінального процесуального кодексу.

У заяві, оприлюдненій на сторінці музею у фейсбуці, заявлено. що «представники Державного бюро розслідувань проникли в Музей Івана Гончара без судового рішення та без згоди директора музею, що є правовим приниженням і вандалізмом із боку правоохоронних органів».

Інша справа, в якій ДБР хотіло б допитати п’ятого президента, стосується аудіозаписів імовірних розмов Петра Порошенка в часи його президентства з тодішнім віцепрезидентом США Джо Байденом, що їх оприлюднив 19 травня народний депутат Андрій Деркач. Порошенко назвав це оприлюднення російською провокацією. У штабі Байдена, який готується брати участь у президентських виборах у США цієї осені, так само заявили, що оприлюднення цих записів, до того ж відредагованих і змонтованих, – це продовження давньої російської спроби йому нашкодити.

Натомість нинішній президент України Володимир Зеленський 20 травня заявив, що «плівки Деркача» можуть призвести до кримінальної справи проти Порошенка за звинуваченням у держзраді. Відразу після його заяви Офіс генпрокурора заявив, що вже відкрив таке кримінальне провадження.

Петро Порошенко останнім часом, за влади Володимира Зеленського, став об’єктом переслідування приблизно в півтора десятках кримінальних проваджень, відкритих за різноманітними фактами, що мали статися в різні роки. Сам Порошенко і його оточення називають ці переслідування політичними.

Представники влади Зеленського слідом за самим нинішнім президентом часто оформлюють свої виступи як відеоролики, які публікуються в інтернеті. Ці записи нерідко називають жаргонним словом «відосики».
…

Верховний представник Європейського союзу з закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель знову засудив агресію Росії проти України, нагадавши, що вона стоїть на перешкоді поліпшенню відносин між Росією і ЄС.

Виступаючи на відеоконференції Ради безпеки ООН щодо співпраці Організації Об’єднаних Націй і Євросоюзу в дотриманні міжнародного миру і безпеки 28 травня, він, зокрема, заявив: «Маю згадати про Україну, де незаконна анексія Росією Кримського півострова і її невиконані зобов’язання за «Мінськом» призвели до значного порушення – мені шкода казати про це – відносин між Європейським союзом і Росією».

При цьому він наголосив: «Підтримка державного суверенітету і територіальної цілісності залишиться головним елементом відносин між Європейським союзом і його східними партнерами. Принципи, закріплені в Хельсінкі, не можуть бути забуті в час розбудови Європейського континенту в дусі співпраці, міцнішої безпеки і згуртованості».

Росія навесні 2014 року збройною силою захопила Крим і заявила про його вхід до її складу; цього кроку не визнала світова спільнота, його не раз засуджувала Генеральна асамблея ООН. Після того Росія вчинила гібридну агресію на сході України, яка триває досі. Через ці дії провідні західні країни і міждержавні об’єднання, зокрема ЄС, наклали на Росію низку санкцій. При цьому Москва продовжує заперечувати свою участь у власній гібридній війні проти України і відмовляється виконувати свої зобов’язання, які вона взяла на себе на переговорах у білоруському Мінську.

У фінляндському Хельсінкі країни Європи й інших частин світу підписали 1975 року декларацію, яка, серед іншого, закріплювала непорушність кордонів держав, дотримання їхньої територіальної цілісності і невтручання у внутрішні справи інших держав.
…

У листі, надрукованому у сьогоднішньому номері італійського тижневика Il Venerdì, п’ятничного додатка авторитетної газети La Repubblica – другої серед найбільш тиражних в Італії, посол України в Італії Євген Перелигін звернув увагу італійських ЗМІ на упереджене висвітлення справи нацгвардійця Віталія Марківа.

Про те, що лист вийде друком сьогодні, повідомила 28 травня у фейсбуці пресслужба посольства України в Італії.

Український дипломат висловлює реакцію на публікацію від 15 травня про фоторепортера Андреа Роккеллі, який загинув біля Слов’янська 6 років тому, висвітлюючи воєнний конфлікт на Донбасі. Минулого літа суд присяжних Павії визнав причетним до загибелі італійця українського військового Віталія Марківа, засудивши його до 24 років в’язниці.

На думку дипломата, трагічну історію Андреа Роккеллі слід розглядати в контексті російської агресії, проти якої боролися захисники України, зокрема й Віталій Марків. «Та найбільш кричущим є факт, – продовжує Євген Перелигін, – що суд першої інстанції відмовився від належних слідчих дій  на місці трагічного факту, як це зробила команда  журналістів, котрі протягом року проводять незалежне розслідування  в зоні інциденту з потрібними балістичними експериментами та інтерв’ю зі свідками (яких не виявило обвинувачення)». Йдеться про журналістське розслідування, яке ляже в основу документального фільму The wrong place, що має вийти наприкінці літа.

«Не дивлячись ні на що, я вірю у справедливість італійського правосуддя, яке має продемонструвати свою неупередженість, повернувши свободу та гідність Віталію Марківу», – завершує посол Перелигін.

Як сподіваються українські дипломати, після тривалих контактів з редакцією La Repubblica братиме до уваги і позицію сторони захисту.

Читайте також: Україна повинна повернути солдата Марківа – президент Зеленський в Італії

Реакцію українського дипломата надрукували у рубриці «Листи до редакції» під назвою «Смерть Роккеллі і правда Києва». Два тижні тому на сторінках журналу Il Venerdì з’явилася стаття відомого італійського журналіста Маріо Калабрезі «Життя і смерть фотографа».

Автор емоційно розповідає про життєвий і професійний шлях загиблого фоторепортера Андреа Роккелі та упереджено висвітлює постать військового Віталія Марківа. Згадана публікація та радіо подкаст із чотирьох частин подають однобокий перебіг подій відповідно до версії обвинувачення та вироку суду першої інстанції. Це не вперше, коли знані публіцисти видання La Repubblica друкують тенденційні матеріали про перебіг суду над українським військовим.

Вже у сьогоднішньому номері тижневика, відповідаючи  на лист посла Перелигіна,  журналіст Маріо Калабрезі, зазначив, що  не мав на меті розслідувати суть судового процесу. «Стосовно смерті Роккеллі, то українські власті, на жаль, проявили неспроможність пролити світло на факти – адже нині покладаються на журналістське розслідування – натомість, судові органи Італії спробували це зробити», – написав Маріо Калабрезі.

30 червня минає три роки, як боєць Національної гвардії України Віталій Марків перебуває під вартою в Італії. Через епідемію коронавірусу початок розгляду апеляційної скарги у суді другої інстанції в Мілані був заблокований. Адвокати прогнозують суд на осінь.
…

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький розповів в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що припинив ходити на концерти «Кварталу-95» після того, як актори шоу спільно з хором імені Григорія Верьовки висміяли підпал помешкання ексголови НБУ Валерії Гонтаревої.

«Я відкрию вам страшну таємницю. Може, зараз стану ворогом влади. Я ще й на «Дизель-шоу» ходжу. Так що не «Кварталом» єдиним», – розповів Холодницький. За його словами, «це можливість розвіятися і вийти в люди».

«Я ходив на «Квартал», коли ще Зеленський не був президентом. Квиток коштує 3 500 гривень. У «Дизелі» квитки дешевші на 500 гривень», – додав Холодницький.

За словами Холодницького, квитки на «Квартал» йому ніхто не дарував, він купував їх за власні гроші. Журналістка Радіо Свобода Власта Лазур нагадала, що нещодавно, народний депутат Юрій Корявченков (Юзік) у Верховній Раді роздавав квитки на «Квартал» своїм колегам, на що Холодницький відповів: «Якщо «Юзік» буде дивитися цей наш випуск, то я йому скажу: що ж ти мені не дав безкоштовного квитка?» Щоправда, на уточнення журналістки, чи дійсно глава САП взяв би безкоштовний квиток, прокурор відповів, що ні, тому що це – корупція.

 
…

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков видав розпорядження, яким, зокрема, послабив обмеження для роботи журналістів в українському парламенті, спричинені поширенням коронавірусної інфекції.

Відповідно до документа, тепер один оператор або фотокореспондент від одного засобу інформації може бути присутній у ложі преси на балконі зали засідань Верховної Ради. Чисельність людей у цій ложі не може перевищувати 30.

Після початку епідемії COVID-19 зона роботи журналістів у парламенті була обмежена третім поверхом будівлі, де розташований пресцентр Верховної Ради.
…

Державний «Приватбанк» заявляє, що надав виконавчій службі докази підробки документів, за якими були відкриті провадження про стягнення з банку на користь братів Суркісів 250 мільйонів доларів. Про це 28 травня повідомила пресслужба банку.

У заяві йдеться, що відповідне подання буде адресоване також правоохоронним органам.

У «Приватбанку» стверджують, що заяви до державної виконавчої служби від імені позивачів CAMERIN INVESTMENTS LLP, SUNNEX INVESTMENTS LLP, TAMPLEMON INVESTMENTS LLP, BERLINI COMMERCIAL LLP, LUMIL INVESTMENTS LLP, SOFINAM INVESTMENTS LLP були підписані нібито керівництвом компаній, але при співставленні з іншими документами з підписами директорів «виникли підозри щодо автентичності таких підписів».

«Приватбанк» звернувся до спеціалізованої установи щодо проведення почеркознавчої експертизи підписів, за результатами якої встановлено, що підписи від імені директорів компаній виконано іншою особою», – ідеться в заяві банку.

Сторона позивача у справі наразі не коментувала повідомлення «Приватбанку».

Ухвала Печерського районного суду Києва передбачає, що «Приватбанк» має примусово виплатити компаніям, пов’язаним із родиною Суркісів, понад 250 мільйонів доларів США за депозитними договорами, які були припинені ще в грудні 2016 року. Зобов’язання за цими депозитними договорами були обміняні на акції додаткової емісії «Приватбанку» під час націоналізації.

15 червня 2020 року Велика палата Верховного суду продовжить розгляд справи за позовом родини Суркісів про скасування рішення НБУ щодо визначення членів сім’ї Суркісів пов’язаними з «Приватбанком» особами та про визнання нечинними договорів обміну їхніх депозитів на 1 мільярд гривень на акції додаткової емісії банку під час націоналізації.
…

Посол України в Італії Євген Перелигін закликав італійські ЗМІ об’єктивно висвітлювати справу українського нацгвардійця Віталія Марківа. Звернення оприлюднене в журналі Il Venerdi, повідомила 28 травня пресслужба посольства у Facebook.

«Трагічна історія італійського репортера Андреа Рокеллі не повинна розглядатися поза контекстом російської агресії, проти якої боролися захисники України, зокрема й Віталій Марків. Не дивлячись ні на що, я вірю у справедливість італійської судової системи, яка має продемонструвати свою незаангажованість, повернувши свободу та гідність Віталію Марківу», – цитує пресслужба посольства заяву Перелигіна.

У посольстві зазначили, що публікація, яка вийшла в обмеженому редакцією форматі, стала результатом «тривалого діалогу» посольства з керівництвом і журналістами видання La Repubblica для надання в італійських медіа альтернативної точки зору.

30-річний старший сержант Національної гвардії України Віталій Марків відбуває покарання у тюрмі біля Мілана після того, як у липні минулого року суд першої інстанції засудив його до 24 років неволі.

Він перебуває під вартою від дня арешту в Болоньї 30 червня 2017 року.

Солдата, який, окрім українського, має й італійське громадянство, суд назвав причетним до умисного вбивства двох іноземних громадян на війні біля Слов’янська 24 травня 2014 року.

Тоді загинули італійський фоторепортер Андреа Роккеллі і його перекладач, російський дисидент Андрій Миронов, які перебували серед групи бойовиків угруповання «ДНР». Унаслідок того ж інциденту зазнав поранень французький репортер Вільям Руґелон, який був разом із загиблими.

Суд присяжних міста Павії, який виніс вирок, стверджує, що журналісти загинули внаслідок прицільних мінометних пострілів із боку Збройних сил України, а нацгвардієць Марків відстежував рух цих цивільних і передавав інформацію побратимам.

Сторона захисту солдата відстоює версію, що група репортерів потрапила під перехресний вогонь, тому неможливо встановити, внаслідок яких пострілів (із боку бойовиків чи ЗСУ) загинули італієць і росіянин.

Адвокати захисту оскаржили вирок і подали заяву до апеляційного суду присяжних Мілана, суду другої інстанції.

Київ категорично не погоджується з рішенням суду і чекає остаточного виправдання бійця Віталія Марківа й ЗСУ.

Офіційний Рим тримає дистанцію і заявляє про незалежність і неупередженість італійського судочинства.

 
…

Президент Української асоціації футболу Андрій Павелко не є підозрюваним у справі про будівництво футбольних полів. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода заявив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький. За його словами, вони з Павелком – друзі.

«По ньому (Павелку – ред.) нічого не відкрито. Є справа за фактом. І вона вже два роки як розслідується. Оскільки у мене був потенційний конфлікт інтересів, я від цієї справи відсторонений взагалі, там рішення ухвалюється виключно або генпрокурором, або процесуальним керівником. Це питання досліджувалося вже і НАЗК, і Мін’юстом, вже всі там. Бо коли не знали, за що вкусити, то пробували за це кусати. Але так воно й нічим не закінчилося. Тому я знаю, що вже два роки як розслідуються ці провадження. Що в них? Я вам не скажу, бо я не знаю. Але станом на зараз я точно знаю, що Павелко не є підозрюваним і не проходить у цій справі як суб’єкт вчинення злочину», – сказав Холодницький.

За словами очільника САП, йому «самому цікаво, коли у цій справі буде поставлена крапка.

«Бо якщо справа розслідується більше ніж пів року, вже можна ставити питання, що там робиться», – додав він.

На питання, чи не узгоджує Андрій Павелко свої дії з антикорупційним прокурором-другом і чи не радився з ним стосовно того, як себе поводити під час слідства, Холодницький відповів: «Не радився Павелко. У нього достатньо сил і засобів, щоб найняти адвокатів, які йому радять. Наскільки я знаю, там адвокати працюють».

У жовтні 2018 року розслідування програми «Схеми» (спільного проєкту Радіо Свобода й телеканалу «UA:Перший») виявило, що з бюджету Федерації футболу України було виведено понад мільйон доларів у результаті закупівлі обладнання для виробництва трави для футбольних полів через фірму-посередника в Об’єднаних Арабських Еміратах. Туди ж літав і сам президент Федерації футболу Андрій Павелко, який, серед іншого, на той час був народним депутатом та очільником бюджетного комітету у Верховній Раді. Журналісти «Схем» знайшли фотодокази зустрічі Павелка з номінальним директором офшору.

У червні торік детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) провели обшуки в будівлі Української асоціації футболу (УАФ) в рамках розслідування у справі про штучні поля.

 
…

У Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону проукраїнський активіст з Криму Олег Приходько спростував звинувачення в нібито підготовці теракту в Генеральному консульстві Росії у Львові. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив адвокат Сергій Легостов.

«Прокурор представив тільки обвинувальний висновок у справі, за версією слідства, це підготовка до здійснення терористичних актів. Приходько висловив свою незгоду. Він заявив про переслідування українців у Криму і кримських татар. Свою справу вважає політично вмотивованою, про що заявив у суді», – повідомив Легостов.

Приходько на питання прокурора про застосування до нього тортур під час затримання і допитів відповів негативно.

«Тобто тортури або застосування фізичного або психологічного насильства до мого підзахисного не застосовувалися», – пояснив адвокат.

За його словами, на засіданні були присутні дочка Приходька.

Наступне судове засідання відбудеться 9 червня. Як зазначив Легостов, на нього заплановано виклик і допит свідків.

Олег Приходько залишиться під вартою до осені, раніше йому було продовжено арешт до 15 вересня. Російський суд 7 травня відхилив скаргу захисту кримчанина на продовження арешту.

7 квітня стало відомо, що Приходька доставили в СІЗО російського Ростова-на-Дону.

Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська ФСБ звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

Адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив 5 лютого, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в анексованому Криму.
…

У Міністерстві закордонних справ України готують стратегію деокупації Криму. Поки цей план існує лише в проєктному, чорновому варіанті, але буде розширений і доповнений за рахунок ініціатив від РНБО, уряду та Офісу президента, повідомив в інтерв’ю виданню «ФАКТИ» міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Більший і детальний план деокупації має містити і внутрішню політику, і зміни в законодавстві… Всі учасники – Міністерство закордонних справ, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, РНБО, Офіс президента – зведемо наші ідеї та плани в один комплексний документ. Проєкт нашої частини написаний, але він ще остаточно не фіналізований», – пояснив міністр.

Кулеба сподівається, що до роботи над стратегією активно долучиться Еміне Джапарова, чия кандидатура була погоджена на пост заступника глави МЗС. За словами міністра, «у неї є багато конкретних пропозицій з приводу Криму».

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 
…

Напередодні, 26 травня, працівники ДБР увірвалися в Музей Івана Гончара, де було відкрито виставку картин родини Порошенків
…

Партнери України наголосили, що активізація військової діяльності НАТО в Чорному морі є прямим наслідком агресії Росії проти Грузії та України
…

Кримськотатарські активісти і знайомі викраденого в анексованому Криму члена Виконавчої ради Світового конгресу кримських татар, члена Бахчисарайського регіонального меджлісу Ервіна Ібрагімова записали відеозвернення в рамках 46-ї акції на підтримку рідних і близьких жертв насильницьких зникнень на півострові. Як повідомляє «КримSOS», це третя акція в режимі онлайн у зв’язку з пандемією COVID-19.

У запису відеозвернення взяли участь програмний директор «Кримського дому» Алім Алієв, заступник постійного представника президента України в АР Крим Таміла Ташева, кримськотатарські активісти Наріман Джелял і Едем Бекіров.

У річницю викрадення Ервіна Ібрагімова біля посольства Росії в Києві активісти регулярно проводять акції з вимогою розслідувати зникнення кримчанина.

Минулого року адвокат Еміль Курбедінов вказував на те, що «слідство у справі про викрадення Ервіна Ібрагімова в Криму саботується».

Ібрагімова викрали в Бахчисараї ввечері 24 травня 2016 року. Його машину знайшли покинутою посеред дороги. Зниклий збирався 25 травня з членами Меджлісу вирушити в Судак, де був запланований суд над кримськотатарськими активістами.

 
…

Раніше в травні Вищий антикорупційний суд України розпочав розгляд справи проти ексдепутата по суті
…

Під час онлайн-засідання ОБСЄ у Відні представник Росії намагався завадити виступам щодо ситуації в анексованому Криму, а також мілітаризації Азово-Чорноморського басейну. Про це в твітері повідомив кореспондент Радіо Свобода Рікард Юзвяк.

«Безпрецедентний крок в ОБСЄ у Відні: представник Росії намагається завадити і перервати виступи, які йому не подобаються, від України й іншого експерта з ситуації у сфері безпеки в Чорному і Азовському морях», – йдеться в повідомленні.

За даними з відкритих джерел, постійним представником Росії при ОБСЄ є Олександр Лукашевич. 

У представництві президента України в АР Крим повідомили, що в заході взяв участь голова відомства Антон Кориневич, який виступив із доповіддю про загрози для регіональної і міжнародної безпеки, що виникає у зв’язку з російською мілітаризацією Чорного й Азовського морів.

Другим основним спікером на заході був міжнародний експерт Джеймс Шерр, старший дослідник Естонського інституту зовнішньої політики при Міжнародному центрі оборони і безпеки й асоційований член Програми Росії та Євразії Chatham House.

Раніше посол США в ОБСЄ Джеймс Гілмор зажадав покарати Росію за Крим і нагадав про депортацію кримських татар 1944 року.

У США вимагають від Росії забезпечити доступ спостерігачів ОБСЄ в анексований Крим і на окуповані частини Донбасу.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 
…

Заступник голови Міністерства зовнішніх справ України Василь Боднар прокоментував слова колишнього канцлера Німеччини, голови ради директорів компанії «Роснефть» Ґергарда Шредер на адресу українського посла у Німеччині Ґерхарда Шредера.

«Дуже підленько і низько як для ексканцлера Німеччини, але як кажуть, «з ким поведешся, від того й наберешся». Цей коментар Шредера – застереження для інших прихильників РФ в Європі: не водіться з російськими грошима!» – написав Шредер у «Фейсбуці».

Ексглава німецького уряду у подкасті, перший випуск якого був опублікований 26 травня, назвав українського посла у Німеччині Андрія Мельника «карликом з України». Таким чином Шредер відреагував на критику з боку Мельника через заяви відомого прихильника президента Росії Володимира Путіна щодо анексованого Криму.

Ексканцлер Німеччини Ґергард Шредер в інтерв’ю німецькій газеті Tagesspiegel заявив, що анексований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України, і антиросійські санкції слід скасовувати.

На це відреагував посол України в Німеччині Андрій Мельник, який назвав ці заяви Шредера «безсоромними». «Це лише крик відчаю топлобіста Кремля, який втрачає ґрунт під ногами. Навіть ця остання важка артилерія не допоможе. Україна цінує залізобетонну позицію Берліна щодо збереження санкцій і невизнання анексії», – написав він у твіттері.

При цьому український дипломат запропонував ексканцлеру укласти парі.
…

Слідчі Управління з розслідування «справ Майдану» Державного бюро розслудвань завершили досудове розслідування щодо двох колишніх суддів Сосновського районного суду міста Черкаси, які виносили непідсудні рішення під час Революції гідності, повідомила 26 травня пресслужба відомства.

«Слідством встановлено, що колишні судді – зараз адвокати, 25-26 січня 2014 скоїли протиправні дії стосовно 17 осіб. Громадянам була незаконно обмежена особиста свобода, переважно, шляхом взяття під варту. Рішення приймалися без достатніх та належних доказів про вчинення ними масових заворушень для перешкоджання організації та проведенню подальших мирних зібрань, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в Черкасах та інших регіонах», – йдеться в повідомленні.

За даними ДБР, екссудді підозрюються у винесенні «завідомо неправосудних рішень, здійснених в особистих інтересах».

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

У середу, 27 травня має відбутися чергове засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з врегулювання ситуації на Донбасі в режимі відеоконференції.

Його проведення є плановим, і було узгоджене раніше сторонами переговорів.

Напередодні відбулися засідання робочих підгруп у режимі онлайн, які зазвичай передують зустрічі ТКГ.

22 травня з ініціативи голови делегації України в ТКГ Леоніда Кучми відбулося позачергове засідання ТКГ через повідомлення від українських військових про обстріл ліній електропередач на непідконтрольній території Луганської області. Бойовики традиційно звинувачують в обстрілах українську сторону.

На лінії фронту теоретично чинне чергове перемир’я, що, як і попередні, було проголошене як всеосяжне, безумовне, стале і безстрокове.

Та, як і всі попередні, воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді порушується постійно. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 
…

Державне бюро розслідувань заявляє, що його співробітники не застосовували «будь-які заходи фізичного впливу» біля музею Івана Гончара 26 травня.

У ДБР повторили озвучену раніше в коментарі Радіо Свобода тезу, що отримали інформацію про перебування в музеї п’ятого президента України Петра Порошенка. За даними ДБР, адміністрація музею та «інші особи» перешкоджали проведенню слідчих дій. Для належного проведення необхідних слідчих дій, ідеться в заяві, було задіяно спецпідрозділ Державного бюро розслідувань.

«Під час виконання обов’язків спецпідрозділу будь які заходи фізичного впливу не застосовувалось. Проведення слідчих дій завершено», – вказують у ДБР.

Увечері 26 травня співробітники Державного бюро розслідувань залишили приміщення музею Гончара в Києві, де народний депутат від «Європейської солідарності» Петро Порошенко і його дружина Марина відкрили виставку художніх робіт зі своєї приватної колекції.

Як повідомив адвокат Порошенка Ігор Головань, співробітники ДБР забрали документи, що підтверджують законність придбання і ввезення картин. Ці документи були також виставлені в музеї. Перед тим Головань заявив, що дружині Порошенка не вручали повістку в музеї Івана Гончара.

На оприлюднених у мережі відео видно, що співробітники Державного бюро розслідувань після штовханини потрапляють до музею.

Музей Івана Гончара на своїй сторінці повідомив, що «сталося незаконне вторгнення правоохоронних органів до споруди музею. Без рішення суду».

«Представники ДБР заблокували вхід і перешкоджають потраплянню директора до приміщення музею, зокрема до зали із виставкою. Слідчі увірвалися до будівлі, зламавши вхідні двері. Директором музею було подано заяву до поліції щодо пошкодження майна», – заявили в музеї.

Картини представники ДБР не вилучали, додали в музеї.

У партії «Європейська солідарність» засудили дії ДБР, заявивши, що вони не були санкціоновані судом, і вказали на політичні мотиви цих дій.

«Адвокати Петра Порошенка дадуть правову оцінку бандитським діям ДБР, подадуть відповідні позови та скарги. Ми вже подали чотири заяви до поліції. Але політичні висновки очевидні вже зараз. Після погроз Володимира Зеленського на адресу Петра Порошенка, які минулого тижня пролунали на пресконференції, глави держави, ясно як день, що переслідування п’ятого президента носять суто політичний характер і відбувається за наказом і тиском президента шостого», – йдеться в заяві.

«Європейська солідарність» закликала президента Зеленського «негайно повернутися у правове конституційні поле, припинити використання правоохоронної системи для полювання на опозицію, припинити знищення стратегічного партнерства України із західними партнерами, і врешті-решт почати робити для держави щось більш предметне, аніж низькопробні видовища».

ДБР викликало Порошенка на допит 26 травня як свідка в межах провадження, досліджуються «обставини переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю колекції культурних цінностей, яка складається із 43 картин всесвітньо відомих художників».

Сам Порошенко не прибув на допит і в цей час відкривав виставку художній робіт зі своєї власної колекції у Музеї Івана Гончара в Києві. Він запевнив, що купував усі картини законно й має відповідні документи. 

Колишній президент повідомив, що на виставці можна побачити оригінали митних декларацій 43 картин, їх перелік і платіжні доручення на оплату.

Адвокат Порошенка Ігор Головань заявив, що слідчі повернулися до «розміщення на сайті ДБР таких любих президенту Зеленському «відосиків», публікація яких у мережі на думку креативних слідчих має замінити вручення повістки у встановленому КПК порядку».

Водночас ДБР запевняє, що Порошенку надсилали повістку на допит.
…