Ткаченко: заборона на в’їзд не може бути підставою для заборони фільмів

Заборона на в’їзд до України не може бути підставою для заборони фільмів, повідомив новопризначений міністр культури Олександр Ткаченко в ефірі телеканалу «UA: Перший».

«На мою думку, тільки той факт, що комусь заборонений в’їзд не може одночасно служити підставою для того, щоб стрічки, в яких брали участь ці люди, були заборонені», – сказав Ткаченко.

Він зазначив, що вважає заборону серіалу «Свати» необґрунтованою.

«По-перше, я вважаю, що і санкції були введені необґрунтовано. По-друге, давайте розрізняти. Є заборона в’їзду. Яким чином заборона в’їзду може стосуватися аудіовізуального продукту? Я багато разів питав це у керівників минулої влади», – додав Ткаченко.

У листопаді 2017 року Служба безпеки України заборонила в’їзд в Україну терміном на три роки громадянинові Росію, актору Федорові Добронравову, який грав у «Сватах». Після цього Міністерство культури внесло Добронравова до переліку осіб, які загрожують нацбезпеці держави.

Відповідно до чинного законодавства, Держкіно відмовляє у видачі або припиняє дію вже виданого державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів зокрема, якщо одним з учасників фільму є фізична особа, включена до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

Наприкінці березня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправною заборону серіалу «Свати». 16 травня колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду відхилила апеляцію. Згодом серіал знову вийшов на екрани телеканалу «1+1».

Венедіктова заявляє, що готова підписати підозри депутатам, зокрема Порошенкові

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заявляє, що готова за наявності підстав і достатніх доказів підписати підозру колишньому президентові Петрові Порошенку. Про це вона сказала в інтерв’ю Українським Новинам.

«За наявності підстав і достатніх доказів у мене немає проблем підписати підозру чинним народним депутатам. Я не слабка людина і я це зроблю в чітко регламентований законом спосіб… у тому числі (Порошенкові)», – сказала генпрокурорка.

За словами Венедіктової, вона в курсі кожної справи, в якій фігурує експрезидент.

 

«Я як ніхто в курсі, які це справи. 17 справ відкрив Руслан Рябошапка, чотири справи відкрила я, причому три за рішенням суду, одне за заявою Деркача, але рішення суду збігається із заявою Деркача», – повідомила Венедіктова.

Відповідаючи на запитання про те, чи достатньо зараз таких підстав, генпрокурорка підкреслила, що наразі «йде розслідування, але, так чи інакше, прийде час ухвалювати законні процесуальні рішення, і вони будуть різні».

Минулого тижня Печерський районний суд Києва дозволив примусовий привід народного депутата від «Європейської солідарності» Петра Порошенка на допит.

 

Як повідомило Державне бюро розслідувань, допит має відбутися об 11:00 10 червня в межах провадження про «обставини переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю колекції культурних цінностей, яка складається із 43 картин всесвітньо відомих художників».

Адвокат Порошенка Ігор Головань після цього звинуватив ДБР у порушеннях.

 

Захист оскаржив арешт затриманого на адмінкордоні з Кримом українського військового – адвокат

Захист заарештованого в анексованому Криму українського військового Євгена Добринського подав апеляційну скаргу на рішення підконтрольного Росії Київського райсуду Сімферополя про взяття його під варту, повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Іслям Веліляєв.

За його словами, 8 червня закінчується триденний термін подачі апеляційної скарги на зміну запобіжного заходу.

«Будемо сподівається, що Верховним судом Криму буде розглянута наша апеляційна скарга про зміну запобіжного заходу щодо Добринського на інший, більш м’який. Є інші обмеження свободи – це домашній арешт, є зобов’язання про явку. Я сподіваюся на ці м’якші види обмеження», повідомив адвокат.

Раніше повідомлялося, що українського військовослужбовця Євгена Добринського планують вивезти з СІЗО для проведення слідчих дій.

Військова служба правопорядку у Збройних силах України повідомила, що 30 травня удосвіта на адмінкордоні з анексованим Кримом, біля Чонгара, зник український військовослужбовець. Пізніше в ЗСУ повідомили, що зниклий – Євген Добринський.

3 червня підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя заарештував його на місяць. Перед цим про затримання Добринської повідомила російська ФСБ. Щодо українського військового порушили кримінальну справу «про незаконний перетин кордону Росії». Російські силовики стверджують, що «під час огляду у нього виявили речовину, яка, імовірно, є наркотиком, вона спрямована на експертизу».

Командування десантно-штурмових військ Збройних сил України назвало «прогнозованою російською пропагандою» заяви ФСБ про затриманого українського військового.

Посольство США в Україні висловило стурбованість інформацією про затримання в анексованому Криму українського військовослужбовця і зажадало від Росії припинити анексію Криму і агресію на Донбасі.

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкрдоні з Кримом працюють три контрольних пункту в’їзду-виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».

Після 7-годинного засідання суд у справі MH17 взяв перерву до завтра

Суд у Нідерландах, де 8 червня відновився процес у справі про збиття малайзійського «Боїнга» над Донбасом 17 липня 2014 року, взяв перерву до завтра. Засідання у понеділок протривало сім годин і має відновитися знову у віторок вранці. У перебігу засідання переважно виступала сторона обвинувачення, яка розповіла про складнощі в зборі доказів, і вчергове наголосила про докази того, що «Бук» був на території, підконтрольній підтримуваним Росією силам.

Також головуючий суддя заявив, що суд хотів долучити до справи засекречені супутникові знімки, на яких зафіксовано запуск ракети по літаку і таким чином, розсекретити їх. За його словами, прокуратура Нідерландів відправила відповідний запит у США ще в 2014 році, а у відповідь отримала меморандум з описом знімків і технічною інформацією до них. Національний прокурор по боротьбі з тероризмом Нідерландів ознайомився з цим меморандумом.

«Прокурор дійшов висновку, що меморандум був підтриманий іншими джерелами, з якими він ознайомився. Він також запросив, щоб його висновки були долучені до досьє. Влада США проінформувала про те, що не може надати додаткові дані щодо запуску ракети на додаток до цього меморандуму», – сказав головуючий суддя.

Таким чином, за його словами, меморандум, наданий США, і висновок прокурора Нідерландів по боротьбі з тероризмом були долучені до матеріалів справи.

Крім того, раніше сьогодні адвокати Олега Пулатова – єдиного підсудного, представленого адвокатами – під час свого виступу заявили, що домагатимуться відстрочки слухань по суті, оскільки, за їхніми словами, обмеження через пандемію в Нідерландах не дозволили повною мірою ознайомитися з матеріалами справи, а також злітати в Росію, щоб порадитися з підзахисним.

Процес в окружному суді Гааги почався в березні. Слухання проходять в судовому комплексі під Амстердамом. За ходом процесу можна спостерігати через відеотрансляцію. Нинішній блок засідань триватиме до 3 липня. При цьому, як вказують у суді, поки що невідомо, чи збиратиметься суд щодня. Через різні обставини судові засідання можуть скорочувати, переносити, зупиняти чи скасовувати.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

 

 

 

Малюська заявив, що не планує звільнятися

Міністр юстиції України Денис Малюська заявляє, що не має наміру йти у відставку і хоче «довести заплановані реформи до кінця». Він сказав про це в інтерв’ю Радіо Свобода, відповідаючи на питання, чи не хотів звільнитися після відставки прем’єра Олексія Гончарука.

«Ні, не виникало такого бажання. І це не якісь кар’єрні чи особистісні міркування. І це не образа у сторону Олексія Гончарука. Абсолютно усі підтримували мене у тому, що потрібно залишитися і довести ті заплановані реформи до кінця. Це стосується і чинного прем’єра Дениса Анатолійовича, і Олексія Гончарука, і Володимира Зеленського. Усі надали підтримку, усі попросили чи ми домовилися з усіма по тому, що я продовжую працювати. Тому тут жодних суперечностей. У мене жодної моральної дилеми перед собою не було», – сказав Малюська.

За його словами, робота міністром – «це новий досвід і новий челендж».

 

«Я вислуховую постійно від своїх батьків: куди ти вляпався, навіщо воно тобі треба? Кілька аргументів. Насправді я періодично сам себе, мінімум, раз на тиждень себе запитую: навіщо воно мені було потрібно? Але це новий досвід, це новий челендж, який цікавий. Це робить життя змістовним. Власне, в мене є купа ідей, які я хотів би реалізувати. Це є головним мотиватором. Економічно – це самогубство. Тому що це зовсім не мої доходи, які я отримував раніше», – сказав міністр.

Денис Малюська – один з небагатьох міністрів, хто зберіг свою посаду після відставки в березні уряду Олексія Гончарука. 

 

Слідком Росії в Криму направив «справу Мустафи Джемілєва» в суд

Кримську справу ФСБ Росії проти лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва направили до суду, повідомляється на сайті підконтрольного Росії Слідчого комітету в Криму і Севастополі.

Як зазначається, підконтрольна Кремлю прокуратура Криму затвердила обвинувальний висновок, кримінальна справа направлена до суду для подальшого розгляду по суті.

На даний момент немає коментарів Мустафи Джемілєва щодо цієї інформації.

У Криму 27 травня Слідком Росії завершив розслідування «кримінальної справи» стосовно лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Джемілєв у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії заявив, що його цікавлять «задіяні особи» у цій «кримінальній справі».

 

«Адвокат Микола Полозов займається цією справою. Я визначив завдання так, що нас цікавлять задіяні особи. Зараз перезняли ці 11 томів, цю нісенітницю, яку вони набрали. Я ці документи передам в прокуратуру АРК. Вони будуть розглядати питання, на кого треба відкривати кримінальні справи. Потім підемо до Європейського суду з прав людини», – сказав Джемілєв.

Раніше у коментарі Крим.Реалії він повідомляв, що має намір домагатися розширення західних санкцій проти тих, хто переслідує його в Росії й анексованому нею Криму.

Слідком в анексованому Криму 13 квітня висунув лідеру кримськотатарського народу звинувачення за трьома статтями російського Кримінального кодексу. За словами адвоката Миколи Полозова, проти Джемілєва зараз використовують матеріали української справи його сина Хайсера.

У Представництві президента в АРК назвали «політичним переслідуванням» російську кримінальну справу проти Мустафи Джемілєва.

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року лідерам кримських татар Рефату Чубарову, Мустафі Джемілєву російська влада заборонила в’їзд на півострів на п’ять років.

 

У Нідерландах відновлюють слухання у справі МН17

Суд у Нідерландах 8 червня відновить засідання у справі про збитий МН17, йдеться в повідомленні на сайті суду в Гаазі.

«Через коронавірус і відповідно до законодавчих норм, до блоку судових слухань внесені корективи, у зв’язку з чим бути присутніми в залі Судового комплексу «Схіпгол» зможе обмежена кількість людей. При цьому всі можуть стежити за слуханнями в прямому ефірі», – йдеться в повідомленні.

Нинішній блок засідань триватиме до 3 липня. При цьому, як вказують у суді, поки що невідомо, чи збиратиметься суд щодня. Через різні обставини судові засідання можуть скорочувати, переносити, зупиняти чи скасовувати, йдеться в повідомленні.

 

 

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

Мати політв’язнів братів Абдуллаєвих: обидва в російських штрафних ізоляторах

Мати політв’язнів із Криму братів Абдуллаєвих, засуджених російськими судами і ув’язнених у Росії, Діляра Абдуллаєва повідомила, що обидва її сини, Теймур (Тимур) і Узеїр, перебувають у штрафних ізоляторах російських колоній.

«Засмучена. Тимурові продовжили покарання в штрафному ізоляторі до 20 червня, а тепер іще й Узеїра вже втретє видворяють у ШІЗО. Мої обидва сини в ШІЗО. А в мене лише вони двоє…» – написала вона у фейсбуці.

Вона не уточнила, звідки має таку інформацію.

Обидва брати Абдуллаєви, Теймур і Узеїр, яких російські суди засудили в так званих «сімферопольських справах «Хізб ут-Тахрір», у березні були доставлені для відбування покарання до двох окремих колоній у місті Салаваті в Башкортостані в Росії. Обидва, як і низка інших засуджених разом із ними і етапованих до тих же колоній, практично відразу потрапили до штрафних ізоляторів із особливо суворими умовами утримання. При цьому обидва брати мають серйозні проблеми зі здоров’ям.

Узеїра Абдуллаєва засудили в червні 2019 року до 13 років позбавлення волі, Теймура Абдуллаєва – до 17 років. Пізніше їм, як і іншим засудженим разом із ними, терміни зменшили на шість місяців.

Російська влада переслідує кримських татар і інших мешканців Криму-мусульман у кримінальних справах про «організацію або участь в діяльності терористичної організації», які стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір». Ця організація заборонена в Росії, і Москва насаджує цю заборону і на території окупованого нею українського Криму, хоча в Україні ця організація діє легально.

Захисники заарештованих і засуджених у «справах Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.

Денис Малюська повідомив про становище з судовими справами України проти Росії

Міністр юстиції України Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода розповів про становище з позовами України проти Росії в міжнародних судах і трибуналах.

Як сказав він у «Суботньому інтерв’ю», тільки в сфері відповідальності Мін’юсту таких справ п’ять у Європейському суді з прав людини. Крім того, є ще судові процеси, які веде МЗС, є судові процеси, які ведуть компанії – наприклад, «Нафтогаз», «Ощадбанк», «Приватбанк», які втратили свої активи на окупованих територіях.

«Але є дві ключові проблеми, які є характерними для всіх судових процесів. Перше – це повільність. Тому що суди в міжнародних юрисдикціях працюють навіть повільніше, ніж українські національні суди. Хоча ми всі скаржимося на повільність наших судів. Повірте, в міжнародних юрисдикціях це ще повільніше відбувається», – сказав він.

«По справах проти Росії, по наших категоріях справ ми досі перебуваємо на етапах прийнятності скарги. Ще по суті розгляд не розпочинався. І, враховуючи епідемію, це ще відстрочується. Тому що зараз ефективно міжнародні суди не працюють чи трибунали», – назвав Малюська перший аспект таких справ.

«Другий аспект – це навіть коли наші компанії виграють суди, наприклад, «Нафтогаз», «Ощадбанк», «ПриватБанк» проти Російської Федерації, то складність виконання. Немає активів по світу, на яких можна було би нормально зробити стягнення. Відповідно, у нас величезні, мільярдні правові вимоги до Росії, які ми не можемо ефективно виконати», – звернув увагу міністр.

При цьому він наголосив: «І це не тільки наша проблема. Багато хто бігає по світу, намагається стягнути кошти з Росії. Наприклад, акціонери «ЮКОСа». Там ще більша заборгованість, шалені кошти. Та сама проблема. Це суверен. Проблема юридична. Там захист активів. І знайти щось, що можна було б у них відібрати і задовольнити вимоги, вкрай складно».

Але, додав голова Мін’юсту, «все одно це їм боляче».

«Як показала угода, наприклад, із «Газпромом», контракт, який був укладений наприкінці минулого року, їм це болить. І це гарна розмінна монета у торгах із тим, щоб отримати якісь економічні вигоди. Вони просять і готові йти на компроміси, дають знижки, дають ліпші умови контракту. Якщо ми десь, колись від навіть найбезперспективнішого судового рішення чи позову відмовимося чи досягнемо компромісу, то вони готові нам давати за це економічні якісь бонуси. І ми цим гарно скористалися під час укладення транзитного контракту», – пояснив він.

МЗС: Іран досі не відповів на ноту України про врегулювання всіх питань у справі PS 752

Іран досі не відповів на ноту України про врегулювання всіх питань у справі українського літака рейсу PS 752, який збили поблизу Тегерана в січні, повідомив заступник міністра закордонних справ України Євгеній Єнін у листуванні з Радіо Свобода.

«Перша нота з нашими вимогами і пропозиція для врегулювання всіх питань була направлена до Ірану ще 11 січня. Це озвучував і президент України Володимир Зеленський. Станом на сьогодні, а це 5 місяців, ми не отримали жодної офіційної відповіді. У цій ноті також ішлося і про готовність України провести переговори з Іраном. Відповіді немає. Є лише висловлювання в пресі щодо готовності», – написав Єнін.

Він вважає, що «гарним жестом» була б передача Україні чорних скриньок з літака.

Заступник міністра запевнив, що Україна не затримуватиме переговори з Іраном.

«Я впевнений, що до моменту отримання письмової відповіді від Ірану на нашу січневу ноту, президент вже створить делегацію України. Затримки в початку переговорах від України не буде», – заявив Єнін.

Він додав, шо вимога української сторони до Ірану проста: «як технічне, так і кримінальне розслідування мають відповідати базовим принципам неупередженості, незалежності і прозорості».

«Тому наші слідчі органи і органи прокуратури постійно направляють запити про надання правової допомоги до своїх іранських колег. Коли завершувати слідство, залежитиме від прокуратури, яка є незалежною відповідно до Конституції», – заявив Єнін.

У квітні Радіо Свобода отримало інформацію, що на початку березня іранці передали українській стороні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, який пропонує визнати причиною катастрофи літака МАУ «людську помилку».

5 червня Іранська служба Радіо Свобода писала, що Іран вперше згадав про цей документ. Посольство Тегерана в Україні повідомило, що Іран три місяці тому надав Києву пропозиції врегулювати питання, пов’язані з рейсом PS752.

Єнін не відреагував на питання Радіо Свобода про позицію української влади стосовно цього документа.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.​

На початку березня з’явилась інформація, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові самописці. Проте досі жодних повідомлень про передачу Україні «чорних скриньок» не було.

 

У «Слузі народу» підтвердили бійку за участі члена фракції

На автомобільній заправці біля села Зарічани в Житомирській області стався конфлікт за участі народного депутата від «Слуги народу» Юрія Заславського, повідомила заступниця голови фракції Євгенія Кравчук у коментарі Hromadske.

«Так, дійсно відбувся такий інцидент. Відбулася словесна перепалка в черзі на заправці. І на вулиці до Юрія підійшов чоловік і наніс кілька ударів», – сказав Кравчук.

За словами депутатки, Заславський звернувся до поліції, але не знає чоловіка, який його вдарив.

Сам парламентар наразі не коментував інцидент.

Підняти зарплати для працівників тюрем планують до листопада – міністр

Підняти зарплати для працівників тюрем планують до листопада, повідомив міністр юстиції України Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Знову ж таки зарплата у 5-6 тисяч гривень при тому, що людина живе у тюрмі і спілкується лише зі злочинцями – це не адекватна винагорода. Ми по суті їх змушуємо брати участь в якихось корупційних історіях. Тому що, просто залишивши цю роботу, найнявшись на іншу аналогічну, автоматом ця людина отримує на третину більшу зарплату. У чому сенс працювати у тюрмах? Відповідно підняття зарплат – це теж те, що ми плануємо зробити теж восени. Думаю, що десь до листопада ми їх десь піднімемо», – сказав Малюська.

Він пояснив, що зарплати підніматимуть за рахунок скорочення кількості тюрем та персоналу.

«І на цьому все. Ми не будемо брати додаткові кошти з бюджету. Ми будемо в існуючих межах налаштовувати систему на ліпшу роботу», – заявив міністр.

У жовтні 2019 року Державна кримінально-виконавча служба у відповідь на запит Радіо Свобода повідомила, що в українських колоніях та слідчих ізоляторах перебуває понад 50 тисяч людей.

За два роки технології забезпечать відсутність катувань у колоніях – Малюська

Міністр юстиції Денис Малюська прокоментував проблему катувань у виправних колоніях України. В інтерв’ю Радіо Свобода він пояснив, що колонії умовно поділяються на «чорні» (фактично контрольовані криміналітетом) та «червоні» (контрольовані адміністрацією).

За словами міністра, деякі заяви про катування можуть бути пов’язані саме з протистоянням кримінального світу та адміністрацій тюрем.

«Злочинний світ хотів би зробити, щоб «чорними» стали всі тюрми. А адміністрація хотіла би взяти під свій «ніготь» і зробити усіх цирковими тваринками , «чорні» тюрми так само. Відповідно вкрай часто те, що виливається в медіа, наприклад, як бунт, просто нерозумний бунт злочинців, іноді насправді це не так. До них дійсно погане ставлення, їх дійсно погано годують або у них складні умови. Те ж саме і зворотнє відбувається. Якщо засуджені кричать, що їх катують, іноді це може бути  не тому, що їх реально катують, а тому, що вони хочуть змінити владу в колонії», – сказав він.

 

Зокрема в Олексіївскій колонії, за даними міністра, дійсно були випади знущань та катувань, але є і «елемент провокації», адже Олексіївська полонія – одна з «червоних».

Коментуючи заяви про випадки катувань у Бердянській колонії №77, Малюська зазначив, що можливість підтвердити звинувачення на адресу адміністрації з’явиться після встановлення всіх фактів.

Читайте також: Зґвалтування палицею і вигаданий бунт у колонії. Чим від «підвалів» в ОРДЛО відрізняються українські «зони»?

«Ми маємо справу не з янголятками, а з злочинцями. І злочинці, повірте, не зовсім ті люди, які будуть завжди боротися за добро і говорити правду. Це не змінює того факту, що у нас катування є», – зауважив міністр.

За словами Малюськи, серед працівників колонії зустрічаються, окрім інших, і «садисти, які просто задовольняють якісь свої психологічні потреби, перебуваючи у тюрмах». Для протидії їм він планує застосувати бодікамери на додачу до відеоспостереження.

Читайте також: Малюська про законність карантину: «ми пройшли по самому краю повноважень»

«Вже зараз більшість тюрем обладнані системою відеоспостереження. Це не настільки ефективно, як бодікамера, тому що розмови не записуються. Часто зрозуміти, що врешті-решт відбувається внаслідок відеоспостереження, не так вже й просто. Іноді це спостереження вимикається типу з «технічних причин». Існують проблеми. Але зараз вже технологічні засоби є настільки гарні, що я можу з впевненістю сказати, що роки за два технології забезпечать нам відсутність катувань», – прогнозує він.

Малюська припускає, що фінансування на закупівлю бодікамер можна буде отримати в тому числі від «продажу тюрем», який він анонсував на літо та осінь 2020 року.

Повне інтерв’ю з Денисом Малюскою читайте на сайті Радіо Свобода.

Малюська про законність карантину: «ми пройшли по самому краю повноважень»

Остаточну оцінку законності запровадження карантинних обмежень, які уряд запровадив для протидії поширенню коронавірусній хворобі, надасть суд, сказав міністр юстиції Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода.

За словами міністра, щодо юридичного аспекту карантину існують три аспекти: процедура запровадження, законність самих обмежень та збалансованість рішень.

Читайте також: Ляшко виступає проти відкриття дитячих оздоровчих таборів цього літа​

«Є багато дискусій з приводу того, чи була повністю дотримана легальна процедура запровадження карантину, чи ні. Коротка відповідь: врешті-решт оцінку надасть суд. У нас є безліч позовів в Окружному адміністративному суді, де ці рішення переглядаються. Ключова теза, яку потрібно пам’ятати: не будь-яке процедурне порушення тягне за собою незаконність ухваленого рішення. Це стосується не тільки актів Кабміну, але й корпоративних рішень, рішень юридичних осіб, інших адміністративних актів. Тільки істотні порушення процедури, які вплинули на суть акту, можуть тягнути за собою визнання його незаконним» – зазначив Малюська.

 

Говорячи про самі обмеження, він висловив думку, що уряд діяв на межі своїх повноважень.

«Ми пройшли по самому краю повноважень. Далі вже точно була би незаконність. Ризикова тактика. Жодного запасу ми собі не залишали, «не дули на холодне», – сказав він.

Малюска додав, що збалансованість рішень має оцінювати не тільки український суд, а й міжнародні установи, в тому числі Європейський суд з прав людини.

Читайте також: Мін’юст планує «розпродаж тюрем» на літо та осінь – Малюська​

«На нашу думку, збалансованість у нас дотримана, тому що ми в принципі застосовували ті самі підходи, які були застосовані у більшості країн Західної Європи. Тому ми теж почуваємо себе досить впевнено. Але у нас все-таки демократія, правова держава, не зважаючи на будь-яку критику. Яскравий приклад цього, що уряд не розуміє, не знає і не впевнений, що вирішить суд. А суд може вирішити по-різному», – вважає Малюська.

За словами міністра, навіть якщо суд встановить порушення процедури або Конституції при запровадженні карантину, мета цього заходу була в тому, щоб захистити життя і здоров’я людей.

Читайте також: Типові правопорушення поліцейських під час карантину за версією правозахисників​

«Я не бачу особливо складних наслідків, з юридичної точки зору чи з точки  зору відшкодування шкоди внаслідок оцінки дій Кабміну під час карантину. Вони були на межі законності, але в межах такої законності і були збалансованими. Тому в нас є прекрасна юридична позиція – захищати від будь-яких позовів державу і державний бюджет. Я не думаю, що будуть якісь істотні виплати держави у зв’язку з карантином. А навіть якщо вони й будуть, незначні, то все одно це виправдано», – підсумував голова Мін’юсту.

Через загрозу COVID-19 в Україні Кабінет міністрів запровадив карантин з 12 березня. У травні його почали поступово послаблювати.

Станом на ранок 6 червня в Україні виявили 26 тисяч 514 випадків захворювання на COVID-19, 777 людей померли і 11 тисяч 812 одужали.

Повне інтерв’ю з Денисом Малюскою читайте на сайті Радіо Свобода.

Президент прокоментував кандидатуру ексрегіонала на посаду голови МОН

На зустрічі з ректорами українських закладів вищої освіти президенту Володимиру Зеленському радили три кандидатури на посаду міністра освіти і науки. Про це він розповів журналістам під час зустрічі 6 червня.

За словами Зеленського, йому запропонували трьох людей:

народного депутата від «Слуги народу», голову профільного комітету Сергія Бабака
керівника апарату Офісу президента Олексія Бабікова, який працював заступником міністра освіти Дмитра Табачника
ректора Чернігівського державного технологічного університету, колишнього члена «Партії регіонів» Сергія Шкарлета

«Я, поспілкувавшись із усіма ректорами, потім ще поїхав до Хмельницького, там зустрівся з ректором Хмельницького університету… Він теж мені радить поставити саме цього ректора (Шкарлета – ред.). Молодого достатньо ректора, 48 років, який був дійсно в обласному осередку «Партії регіонів». Він сказав: ну слухай, тоді всіх вчителів в областях, містах заганяли в партію», – сказав президент.

 

Одна з журналісток також звернула увагу на те, що Шкарлет у 2015 році балотувався до Чернігівської обласної ради вже від «Блоку Петра Порошенка», хоча й невдало.

«Ну, балотувався. Балотувалася людина. Я вам розказую, як воно є. Мені здається так, що, якщо вже півроку шукаємо міністра освіти, треба на чомусь зосередитися», – відповів Зеленський.

Він поділився планом поїхати до Чернігова і зустрітися зі студентами університету, який очолює Шкарлет.

Читайте також: У МОН заявили, що випускників не призиватимуть до армії через відтермування вступної кампанії​

«Я прийду в університет, я про це нікому ще не говорив – але я збираюся прийти в університет. Просто хочу подивитися, як він виглядає, і поговорити зі студентами і зрозуміти, що це за людина», – повідомив він. 

Зі слів президента, сам він підтримує кандидатуру Сергія Бабака, проте той, вочевидь, не погоджується на цю посаду.

«Бабак має такий пріоритет від президента України в цій державі, якого не має жодна людина. Але ми ж із вами дорослі люди. Коли президент каже пану Бабаку п’ять разів на день останній тиждень, ви його можете спитати, скільки разів на день я йому кажу: ну май совість, йди в міністри. Треба мати… дівчатка, я б вам сказав, що треба мати, щоб вирішувати такі питання і йти відповідати за це. Тому що сидіти й казати – це погано, це так собі і таке інше. І Сєрьожа знає прекрасно моє до нього ставлення, дуже добре. Коли на кожну кандидатуру він каже «прекрасний заступник міністра» – це не розмова. Він мені вже знайшов шість заступників міністра», – поскаржився Зеленський.

Читайте також: Зеленський про костюми для медиків: «ви дійсно вірите, що Степанов щось закупив?»​

3 червня представниця парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Інна Совсун («Голос») повідомила Радіо Свобода, що комітет провів бесіду тільки з одним кандидатом на посаду міністра освіти і науки – Сергієм Шкарлетом. 

Із відкритих джерел відомо, що Сергій Шкарлет свого часу балотувався до Чернігівської облради і від Партії регіонів, і від «Блоку Петра Порошенка». Із 2010 року і досі є ректором Чернігівського державного технологічного університету. На сайті цього закладу збереглося фото за 2013 рік, на якому тодішній міністр освіти і науки Дмитро Табачник вручає Шкарлету нагрудний знак та посвідчення «Заслужений діяч науки і техніки України».

Нині тимчасово виконує обов’язки міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.

Міністр культури Ткаченко обіцяє Ройтбурду «будь-яку підтримку в законних рамках»

В Одесі 6 травня пройшла акція на підтримку директора художнього музею та художника Олександра Ройтбурда. Крім кількох сотень одеситів, в акції взяли віртуальну участь митці, політики та посадові особи з інших міст України.

«Справа не тільки в Ройтбурді, якого я дуже поважаю, а в тому що останнім часом відбувається деконструкція культурних інститутів», – заявив поет Сергій Жадан, якого підключили по відеозв’язку. Він також згадав нещодавні обшуки в Довженко-центрі.

Також по відеозв’язку підключився новий міністр культури Олександр Ткаченко. Він прокоментував бажання обласної ради звільнити Ройтбурда та пообіцяв підтримку.

«Мені здається, що це було політичне рішення, пов’язане із особистими причинами. Будь-яку підтримку Ройтбурда в законних рамках ми зробимо. І з вівторка, вже як міністр культури, я вийду на облраду і буду спілкуватися з ними», – заявив Ткаченко.

Також перед одеситами онлайн виступили міський голова Львова Андрій Садовий, театральний діяч Влад Троїцький і народний депутат В’ячеслав Вакарчук.

 

Сам Ройтбурд на мітингу подякував присутнім за підтримку та заявив, що підтримує надання музею статусу національного. Таким чином заклад підпорядковуватиметься не обласній владі, а міністерству культури.

 

Під час акції одеситів закликали підписувати листи до депутатів обласної ради, щоб вони скасували своє рішення про звільнення Ройтбурда. Попри це рішення, обласна адміністрація не розривала контракт із художником, він продовжує працювати директором. Проєкт скасування рішення вже зареєстрований у обласній раді та буде розглянутий на наступній сесії, заявив на акції депутат облради Юрій Басюк.

У травні 2020 року Одеський апеляційний суд підтримав обласну раду, яка у вересні 2019 року проголосувала за звільнення художника з посади директора через неузгоджені ремонтні роботи та концертну діяльність в музеї. Сам Ройтбурд ці звинувачення відкидає.

Фігурантові бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» у російському СІЗО двічі знадобився лікар

Під час судового засідання із розгляду апеляційної скарги на продовження арешту в Апеляційному військовому суді міста Власіха у другій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір» фігурантові Марлену Асанову двічі знадобилася медична допомога через різкий стрибок тиску, повідомив громадському об’єднанню «Кримська солідарність» адвокат Еміль Курбедінов.

«Марлену Асанову викликали фельдшера, у нього діагностували різке підвищення тиску», – розповів Курбедінов.

Він зазначив, що восьмеро осіб розмістились на трьох квадратних метрах площі у слідчому ізоляторі №1 Ростова-на-Дону, звідки і влаштували відеоконференцзв’язок з судом Власіхи.

«Нашим підзахисним довелося викликати фельдшера для того, щоб їм надали медичну допомогу, через неможливість перебувати в умовах таких тортур», – повідомив Курбедінов.

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисараю. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’​яев і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій у Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року в Криму були затримані координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв і житель села Долинне Бахчисарайського району Едем Смаїлов. Звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справі Хізб ут-Тахрір».

15 листопада 2019 року Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати цю справу по суті.

Amnesty International назвала в’язнем сумління засудженого «свідка Єгови» з Ялти

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International засуджує відмову у виправданні та заміну раніше призначеного покарання у вигляді штрафу на позбавлення волі терміном на шість років «свідку Єгови» з Ялти Артему Герасимову в анексованому Криму і називає його в’язнем сумляння. Про це повідомило українське відділення міжнародної правозахисної організації.

«Артем Герасимов і всі інші «Свідки Єгови», позбавлені волі виключно за мирне здійснення свого права на свободу релігії і переконань, є в’язнями сумління. Вони повинні бути негайно і беззастережно звільнені, їхні вироки скасовані, а всі звинувачення проти них – зняті», – йдеться в повідомленні.

Дослідниця Amnesty International у Росії Наталія Прилуцька наголосила, що «Свідки Єгови» переслідуються російською владою за релігійною ознакою «як раніше в Радянському Союзі або нацистській Німеччині».

«Порушуючи режим гласності, Герасимова судили за зачиненими дверима, нібито через побоювання за безпеку свідків. Незрозуміло, правда, свідків чого, – ніби він потай зробив щось злочинне. Навіть в апеляції процес не був гласним – під приводом боротьби з коронавірусною інфекцією в залу засідання не допустили нікого, крім сторін, які беруть участь. Це обурливе порушення прав на свободу віросповідання, свободу асоціацій і на справедливий судовий розгляд», – додала вона.

Раніше правозахисники повідомляли, що підконтрольний Росії Верховний суд Криму задовольнив апеляційну скаргу російської прокуратури щодо члена організації «Свідки Єгови» з Ялти Артема Герасимова, ухваливши рішення про позбавлення його волі терміном на шість років.

Чоловіка взяли під варту в залі суду. При цьому слухачів, які хотіли підтримати підсудного, до будівлі суду не пропустили.

Кримінальне переслідування Артема Герасимова почалося 20 березня 2019 року. Він проводив богослужіння, що слідство трактує як «організацію діяльності екстремістської організації».

5 березня підконтрольний Росії Ялтинський міський суд засудив учасника «Свідків Єгови» Артема Герасимова до штрафу в розмірі 400 тисяч рублів.

Делегація США в ОБСЄ засудила переслідування мусульман і «Свідків Єгови» в Криму.

Зеленський повторно запросив папу Римського в Україну

Президент України Володимир Зеленський підтвердив папі Римському Франциску запрошення здійснити візит в Україну, повідомляє 5 червня за підсумками телефонної розмови двох лідерів сайт глави української держави.

«Сторони обговорили сьогоднішню кризову ситуацію, спричинену пандемією COVID-19, насамперед гуманітарні виклики, що постали перед світом. Папа Франциск відзначив, що цінує прагнення України до солідарності», – ідеться повідомленні.

Зеленський поінформував папу Франциска про заходи, вжиті Україною під час карантину, зокрема про онлайн-формат навчання дітей у школах. «Було також відзначено добрий приклад окремих українських церков у підтримці запроваджених урядом карантинних обмежень», – вказує сайт Зеленського.

Президент України поінформував понтифіка про безпекову ситуацію на Донбасі та звернувся з проханням про допомогу у звільненні всіх українців, незаконно утримуваних на окупованій частині Донбасу, в окупованому Криму та в Росії.

Папа Римський, згідно з повідомленням, подякував Зеленському за його спроби мирного врегулювання, а також відзначив, що опікується питанням звільнення українського військовослужбовця Віталія Марківа.

Раніше цього року, 8 лютого, Зеленський побував у Ватикані з офіційним візитом.

Партія Порошенка захотіла висунути кандидатуру Кличка на виборах у Києві, чинний мер відмовився

Партія «Європейська солідарність», лідером якої є народний депутат і п’ятий президент України Петро Порошенко, у п’ятницю заявила про готовність йти на місцеві вибори у Києві разом із чинним мером столиці Віталієм Кличком.

«Виходячи з інтересів киян та держави, «Європейська солідарність» готова і цього разу висунути вас, Віталію Володимировичу, кандидатом на посаду київського міського голови. І готова бачити вас на чолі списку «Європейської солідарності» на виборах до Київради», – йдеться у зверенні на сайті партії.

Водночас мер Києва Віталій Кличко у фейсбуці повідомив, що відмовляється від такої пропозиції.

«Хочу подякувати за таку пропозицію. Але зазначу, що я багато років є лідером політичної сили «УДАР», яка завжди боролась і відстоювала демократичні європейські цінності. І висуватимусь в мери від партії «УДАР Віталія Кличка». А також поведу команду «УДАРУ» на місцеві вибори, зокрема в Київраду», – написав Кличко.

25 жовтня цього року в Україні заплановані чергові місцеві вибори, в тому числі і в Києві.

У Раді зареєстрували постанову про відставку Авакова – Железняк

Представники фракції «Голос» зібрали необхідне число підписів і подали на реєстрацію у Верховній Раді проєкт постанови про звільнення Арсена Авакова з посади міністра внутрішніх справ. Про це у фейсбуці повідомив заступник голови фракції «Голос» Ярослав Железняк.

«Підписи перевірили, електронні документи підготували… Постанова про звільнення Авакова пішла на реєстрацію. Чекайте найближчим часом на сайті ВРУ. Підписів 55. Рухаємося вперед», – вказав Железняк.

 

Згодом проєкт постанови 3606 з’явився на сайті парламенту з позначкою «Передано на розгляд керівництву».

Раніше очільник комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський (фракція «Слуга народу») в ефірі Радіо Свобода назвав умови, за яких вимагатиме відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

 

Аваков працює міністром внутрішніх справ уже понад шість років. Низка депутатів закидають міністру провал у реформуванні поліції та проблеми з розслідуванням резонансних справ.

 

ЦВК призначила вибори народного депутата замість загиблого Давиденка одночасно з місцевими

Центральна виборча комісія визначила дату проведення виборів народного депутата на окрузі №208 у Чернігівській області на 25 жовтня. Відповідне рішення комісія ухвалила на засіданні 5 червня.

«Призначити проміжні вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 208 (Чернігівська область) на неділю, 25 жовтня», –йдеться в постанові, яку зачитала на засіданні членкиня ЦВК Олександра Кармаза.

Вона зазначила, що виборчий процес почнеться на наступний день після оприлюднення офіційного постанови. За наявності бюджетних коштів така публікація запланована на 26 серпня 2020 року.

Читайте також: Голова Ради Разумков відреагував на загибель депутата Давиденка​

Як додав голова ЦВК Олег Діденко, комісія зіштовхнулася зі складнощами під час вирішення питання про ці вибори, зокрема – відсутність необхідних бюджетних асигнувань. Відтак в установі вирішили розвести в часі призначення виборів і офіційний початок передвиборчої кампанії.

Таким чином, вибори народного депутата на окрузі №208 відбудуться одночасно з місцевими виборами. Це збільшить навантаження на членів дільничих виборчих комісій, проте дозволить заощадити бюджетні кошти, прогнозує Діденко.

«Було знайдене рішення призначити вибори одночасно з місцевими. Окрім всього сказаного, це ще й дозволить зекономити майже 11 мільйонів бюджетних коштів на проведення виборів, тому що фінансування виборчої комісії буде здійснюватися за однією виборчою програмою», – додав він.

 

Увечері 23 травня за фактом загибелі народного депутата Валерія Давиденка правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про умисне вбивство.

Перед тим заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко повідомив, що тіло народного депутата Валерія Давиденка з вогнепальним пораненням у голову виявили в суботу у його офісі в Києві. 

У парламент нинішнього складу Валерій Давиденко був обраний як самовисуванець по 208-му округу в Чернігівській області. Він був членом депутатської групи «Довіра».

Сотні львів’ян вийшли з протестом з вимогою відставки міністра Авакова

Сьогодні близько 300 львів’ян вийшли з протестом до приміщення Головного управління МВС у Львівській області з вимогою відставки міністра Арсенал Авакова.

Серед учасників були переважно молоді люди, зазначає кореспондент Радіо Свобода.

Мітингуючі тримали у руках плакати з написами «Покривання злочинів, скоєних поліцейськими, це реформа МВС?», «Вбивці мають сидіти, Аваков має піти», «Усіх не посадите», «Що там Кагарлик?».

 

«У Верховній Раді внесена постанова про відставку міністра Авакова і хочемо показати, що не лише в Києві, але й у Львові людей дістав «мусорський бєспрєдєл». Вбивство Каті Гандзюк було останньою краплею, коли стало зрозуміло, що відбувається в поліції. Останні роки тих крапель ставало більше»,- заявила учасниця акції Меланія Подоляк.

Інші учасники акції говорили Радіо Свобода про те, що реформа поліції в Україні провалена і неприпустимо, коли у відділку поліції ґвалтують.

 

Жодної партійної символіки на акції не було.

За заходом спостерігала невелика кількість поліцейських, які стежили за дотриманням порядку.

 

У Верховній Раді ставитимуть запитання Авакову – трансляція

У п’ятницю, 5 червня у Верховній Раді відбудеться година запитань до уряду.

Зокрема, відповідатиме на запитання депутатів і міністр МВС Арсен Аваков.

 

Нині у парламенті збирають голоси за його відставку. Низка депутатів закидають міністру провал у реформуванні поліції та проблеми з розслідуванням резонансних справ.

 

Геращенко розповів, чи збирається Аваков у відставку через події у Кагарлику, Одесі та Броварах

Заступник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Антон Геращенко вважає, що за події у Кагарлику, Броварах, Одесі має відповідати не міністр МВС, а насамперед регіональне керівництво поліції. Про це він заявив в інтерв’ю Радіо Свобода. 

«Якщо відбувається якась проблема в якомусь великому закладі, то відповідати повинен безпосередньо начальник, а не та людина, яка займається питаннями організації ефективної роботи», – зазначив він.

За словами Геращенка, Аваков «спокійно ставиться до будь-яких заяв депутатів про свою відставку».

При цьому, головною заслугою чинного міністра МВС його заступник називає те, що «в країні в цілому є порядок» і «все працює чесно і прозоро».

«Арсен Аваков перебуває на своєму посту завдяки довірі, яку йому виявляє президент, прем’єр-міністр і Верховна Рада», – сказав Геращенко.

А на зауваження щодо низького рівня довіри у суспільства до чинного міністра МВС Геращенко відреагував так: «В чому ви її вимірюєте? Якщо вимірюєте в соцопитуваннях, то у нас довіра поліції в пунктах «довіряю» і «повністю довіряю» доходить, згідно з низкою соцопитувань, до 40 відсотків. Для такої країни, як наша, це – добре».

Згідно із соціологічним опитуванням Центру Разумкова, станом на лютий 2020 року рейтинг недовіри до Арсена Авакова був на рівні 74%.

Посол США в ОБСЄ закликав Росію припинити «кампанію придушення в Криму»

Посол США в ОБСЄ Джеймс Гілмор закликав Росію припинити «кампанію придушення» в Криму, повернути Україні контроль над півостровом і звільнити українських політв’язнів. Про це йдеться у виступі посла в Постійній раді ОБСЄ у Відні, опублікованому на сайті місії США.

«Кримські татари та інші, хто виступають проти російської окупації, зазнавали насильницьких зникнень, тюремного ув’язнення, примусового «психіатричного» лікування, показових судових процесів і тортур. Російський уряд продовжує мілітаризацію Кримського півострова, Чорного моря та Азовського моря», – йдеться у зверненні посла.

Гілмор також висловив стурбованість через затримання ФСБ українського військового на адміністративному кордоні між Кримом і Херсонською областю.

«Сполучені Штати повністю підтримують суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальні води. Ми ніколи не визнаємо анексію Криму Росією», – додав посол.

Він зазначив, що санкції стосовно Росії діятимуть до «повернення Криму під контроль України».

Минулого тижня під час онлайн-засідання ОБСЄ у Відні представник Росії намагався запобігти і перервати виступи щодо ситуації в Криму, а також мілітаризації Азово-Чорноморського басейну, які «йому не подобаються».

Раніше посол США в ОБСЄ Джеймс Гілмор вимагав покарати Росію за Крим і нагадав про депортацію кримських татар 1944 року.

У США вимагають від Росії забезпечити доступ спостерігачів ОБСЄ в анексуваний Крим і на окуповані території Донбасу.

 

Очільник Мін’юсту розповів про нововведення у боротьбі з рейдерами, які запрацюють цього тижня

Міністр юстиції України Денис Малюська у коментарі Радіо Свобода заявив, що з поточного тижня для проведення реєстраційної дії нотаріуси і державні реєстратори зобов’язані пройти обов’язкову двофакторну ідентифікацію. Як повідомив міністр, це одна зі складових запобігання зловживанням, пов’язаним із рейдерством, зокрема у період, коли запуститься земельна реформа.

«В нас є план щодо того, що ми будемо робити, коли земельна реформа запуститься, коли з’явиться обіг земель сільськогосподарського призначення, щоб ми могли уникнути потенційний вибух рейдерства. Вже цього тижня, наприклад, реєстратори і нотаріуси – у них запроваджується обов’язкова двофакторна ідентифікація, вони всі отримають mobile-ID протягом наступних двох місяців і будь-яка реєстраційна дія буде супроводжуватися подвійною ідентифікацією. З одного боку це буде електронний ключ відповідного реєстратора, а з іншого боку, буде повідомлення на мобільний телефон – потрібно буде підтверджувати інформацію», – пояснив Малюська.

Він запевнив, що упродовж майже року відбулася «ефективна» робота з очищення кадрів серед реєстраторів та нотаріусів.

«За майже рік ми ефективно попрацювали з людьми, ми очистили ряди державних реєстраторів, найбільш одіозних, ми їх викинули з ринку – реєстраторів, нотаріусів. Ми встановили ефективний механізм санкцій, ми їх відключаємо від реєстрів, як тільки вони щось роблять не те», – додав Малюська.

Наприкінці минулого року Мін’юст анонсував, що для проведення реєстраційної дії усім без винятку нотаріусам і державним реєстраторам прав на нерухоме майно потрібно буде скористатися не тільки електронним підписом, а й підтвердити рішення за допомогою Google-ідентифікації з використанням одноразового паролю. Досі підключення до послуги додаткової ідентифікації здійснювалося лише за бажанням нотаріусів і державних реєстраторів.

Валенса: Україна потребує більшої підтримки Європи і світу

Україна потребує більшої підтримки Європи і світу, заявив колишній президент Польщі Лех Валенса в інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода.

«Україна потребує більшої підтримки – Європи і світу. А в цій Європі нині стільки «балагану», що вона не в стані допомогти. Україна – це велика країна і якби вона отримала можливість розвиватися, коли б вона була вбудована в нашу систему, ми би всі на цьому заробили. Але цього немає, і всі ми від цього несемо втрати», – сказав Валенса.

За його словами, увесь світ тепер перебуває у пошуку. Суспільства хочуть змін «і вибирають політиків, які кажуть, що будуть щось міняти».

«Так до влади прийшли [президент США Дональд] Трамп та [лідер польської партії «Право і Справедливість» Ярослав] Качинський у моїй країні. Нині епоха, яку я називаю «епохою слова». Ми повинні домовитись, як це повинно виглядати. І зміни повинні суспільства, це поклоніння, крок за кроком», – заявив Валенса.

За його словами, треба навчитися правильно розуміти виклики нашого часу. І Україна, і Білорусь повинні бути в Європі.

«Через те, що Україна слабо розвивається, ми так само не отримуємо того, що могли б отримувати, бо вона не купує наших товарів. Ми маємо співпрацювати та бути сумлінними. Мусить мінятися наша ментальність», – додав колишній польський лідер.

Валенса був президентом Польщі в 1990-1995 роках. До цього він був лідером профспілки «Солідарність». У 1983 році він здобув Нобелівську премію миру.

 

Суд скасував рішення про затримання й арешт ексдепутата Жеваго – адвокат

Київський апеляційний суд скасував рішення про затримання і тримання під вартою колишнього народного депутата Костянтина Жеваго, якого підозрюють в організації розтрати майна одного з банків України та легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом в особливо великих розмірах, повідомив його адвокат.

За словами адвоката, якого 4 червня цитує пресслужба Жеваго, суд ухвалив таке рішення 25 травня.

«Рішенням апеляційної інстанції встановлено, що Жеваго не перебував і не перебуває у міжнародному розшуку, не переховувався і не переховується від органів досудового розслідування та суду, а також те, що відсутні правові підстави для взяття Жеваго під варту», – йдеться в заяві адвоката, яка є в розпорядженні Радіо Свобода.

За його словами, скасована постанова судді Печерського райсуду була ухвалена із суттєвими порушеннями Кримінального процесуального кодексу (КПК) України і має всі ознаки завідомо неправосудного рішення. Імені адвоката у пресслужбі ексдепутата не наводять.

 

У пресслужбі Державного бюро розслідувань Радіо Свобода повідомили, що бачили вказану вище інформацію, але поки що не коментують її. Радіо Свобода направило запит у ДРБ.

На початку грудня 2019 року слідчий суддя задовольнив клопотання тодішньої Генеральної прокуратури про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для колишнього народного депутата Костянтина Жеваго.

«У зв’язку із систематичною неявкою до органу досудового розслідування його оголошено у міжнародний розшук та слідчим суддею надано дозвіл на його затримання. Вказана ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставою для затримання підозрюваного за межами України та видачі такої особи компетентним органам України», – йшлося в повідомленні ГПУ.

У серпні минулого року ДБР повідомило двом топ-менеджерам збанкрутілого банку Жеваго «Фінанси та кредит» про підозру в розтраті 2,5 мільярда гривень фінустанови.

Жеваго викликали у Державне бюро розслідувань на 27 вересня, щоб оголосити про підозру. 9 жовтня стало відомо, що його оголосили у розшук.

Ще через два дні Спеціалізована антикорупційна прокуратура України повідомила Жеваго про підозру у внесенні недостовірних відомостей у декларацію про доходи.

У Фонді гарантування вкладів раніше інформували, що з банку Жеваго незаконно вивели 5 мільярдів гривень.

Сам колишній народний депутат заявляв про непричетність до розтрати грошей банку.