Учасники Чесько-українського форуму закликали міжнародну спільноту продовжити тиск на Росію, щоб та припинила «грубе порушення прав людини» та «злочини» щодо кримських татар в окупованому Криму та зупинила їхню «гібридну депортацію».

У день 76-х роковин сталінських депортацій корінного населення Криму – кримських татар, чеські та українські учасники форуму видали заяву, звернену до європейської та світової спільноти.

«Ми закликаємо європейську і світову спільноти, міжнародні організації не забувати про важку ситуацію кримськотатарського народу і продовжувати вимагати від Російської Федерації дотримання загальновизнаних норм міжнародного права, у тому числі, міжнародного гуманітарного права, а також прав людини щодо всіх жителів кримського півострова», – мовиться у заяві.

Учасники форуму наголошують, що «після незаконної анексії Криму Російською Федерацією, почалася нова хвиля жорстких репресій та злочинів проти кримськотатарського народу». 

Як мовиться у заяві, «окупаційна влада систематично порушує права кримських татар». Серед порушень закону та прав людини – обшуки, затримання та викрадання людей; масове обмеження права на свободу слова, совісті і релігії, свободу зібрань та об’єднань, права на справедливий судовий розгляд.

Учасники форуму нагадують, що серед десятків злочинів окупаційної влади залишаються безкарними вбивство активіста Решата Аметова та ветерана національного руху Веджиє Кашка, викрадення молодого кримськотатарського політика Ервіна Ібрагімова, позбавлення волі журналістів Ремзі Бекірова та Османа Арифмеметова, захисників релігійних прав мусульман Сервера Мустафаєва та Емір-Усеіна Куку, учасників громадської блокади Криму Ділявера Гафарова та Февзі Саганджи, поновлено переслідування члена регіонального Меджлісу кримських татар Едема Бекірова, активісту Юнусу Машаріпову загрожує безстрокове ув’язнення в психіатричній лікарні.

Учасники форуму звертають увагу, що переслідування кримських татар, зафіксоване в щорічних резолюціях Генеральної Асамблеї ООН чи у доповідях Ради з прав людини ООН, не припиняються, попри численні вимоги до Російської Федерації з боку ООН, ЄС, ПАРЄ та інших міжнародних організацій. 

У заяві мовиться також про те, що російська влада проводить політику «нової своєрідної, гібридної, депортацієї кримських татар з їх історичної Батьківщини». 

«Негласно, але цілеспрямовано, різними способами здійснюється заміщення населення окупованого кримського півострова, значною мірою, представниками військових і різних силових структур Російської Федерації».

Чесько-український форум, до якого увійшли громадські організації Чехії та України, історики, соціологи, економісти, дипломати, було створено на початку 2020 року. Його перше засідання відбулося у Празі 4 лютого 2020 року за участі міністрів закордонних справ України та Чехії.
…

Одеський активіст Сергій Стерненко після візиту до київського управління Служби безпеки України повідомив, що він – потерпілий, а не підозрюваний у справі про напад на нього.

«Друзі, можете привітати. Я – потерпілий, а не підозрюваний… Ось у моїх руках три повістки про виклик. Знаєте, для чого мене засипали повістками? Офіційна версія: для того, щоб ознайомити мені з матеріалами справи. Насправді я переконаний, що плани в них були сьогодні зовсім інші», – сказав Стерненко учасникам акції біля будинку СБУ.

Новина доповнюється…
…

Президент України Володимир Зеленський вірить у деокупацію Криму і повернення на тимчасово окупований півострів вимушених переселенців. Про це йдеться в оприлюдненому 18 травня зверненні глави держави в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

«Ми віримо, що обов’язково настане день, коли Крим повернеться до України. Кримські татари та українці повернуться до рідних домівок, зберуться за одним столом, щоб разом промовити: Bizim ve siziñ azatlığıñız içün! За вашу й нашу свободу!» – наголосив президент України.

У ніч із 17 на 18 травня на будівлі Офісу президента було розміщено світлову проекцію, що символізує солідарність українського та кримськотатарського народів.

Щорічно 18 травня в Україні згадують трагічні події 1944 року, коли корінний кримськотатарський народ радянська влада вислали за межі півострова до Центральної Азії. Всього були депортовані понад 180 тисяч людей. В Україні депортацію кримськотатарського народу визнали геноцидом.

 
…

Вироків у справі MH17 слід чекати щонайменше кілька років, повідомив заступник міністра закордонних справ Євгеній Єнін в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Вироків слід чекати щонайменше кілька років. Такі процеси не відбуваються швидко. До того ж, швидкість не має зашкодити якості. Оскільки ми чудово розуміємо всі ризики подальшого оскарження відповідних рішень в Європейському суді з прав людини, нам потрібна якість. Наша мета – притягнення Російської Федерації та її вищого керівництва до відповідальності за факти порушення міжнародного права, за анексію Криму, за втручання військових на Донбасі, в тому числі збиття малайзійського «Боїнга», – розповів Єнін.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися.

 
…

Законопроєкт про загальнонаціональний референдум винесуть у залу Верховної Ради «найближчим часом», повідомив голова парламенту Дмитро Разумков в інтерв’ю Радіо Свобода.

Він зазначив, що процес ухвалення пакету законопроєктів про народовладдя «трохи затягнувся».

«Його курує мій перший заступник – Руслан Стефанчук. Буквально у вівторок чи у середу, якщо я не помиляюся, був підписаний лист до Венеційської комісії. І туди ж був направлений перший законопроєкт з цього пакету про народовладдя. Це – загальнонаціональний референдум. І я сподіваюся, що найближчим часом, декілька тижнів і ми зможемо його винести у залу Верховної Ради та розглянути», – сказав Разумков в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

За його словами, з одного боку, важливо, щоб це був найбільш збалансований та якісний законопроєкт. З іншого боку, треба отримати і підтримку народних депутатів.

«Також є й інші ініціативи, які, я думаю, будуть незабаром розроблятися і увалюватися. Це і місцеві референдуми, і народне вето, народна ініціатива і багато іншого», – зазначив Разумков.

Згідно з Конституцією, народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або президентом. Водночас референдум не допускається щодо законопроєктів з питань податків, бюджету та амністії.

Окремих законів, які регулюють проведення референдуму, в Україні наразі немає.

 
…

В Україні необхідно розробити механізм позбавлення мандата народного депутата, заявив голова Верховної Ради Дмитро Разумков в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Є багато речей, які є дискусійними. Наприклад, втрата мандату за те, що людина не виконує своїх функціональних обов’язків як народний депутат. І тут, я знаю, багато колег займають іншу позицію. Однак я вважаю, що це правильно. Кожен повинен робити свою роботу», – сказав Разумков в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він наголосив, що український народ не має можливості відкликати народного депутата.

«Вона з’являється лише на виборах. Тому мені здається, що було би правильно, щоб такий механізм був. Однак подивимося, яким буде рішення КСУ. Тому що будемо знову до нього звертатися. А після цього – яким буде рішення парламенту», – заявив Разумков.

Згідно з українським законодавством, дострокове припинення повноважень народного депутата можливе у випадку особистої письмової заяви про складення депутатських повноважень; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім; припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України; смерті; переходу на іншу посаду.

 
…

Міністерство закордонних справ України перебуває на фінальній стадії погодження меморандуму у справі про захоплення моряків та кораблів у Керченській протоці у листопаді 2018 року. Про це заявив заступник голови МЗС Євген Єнін в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Це не просто текст, це докази, це свідчення наших моряків, це результати певних експертиз, які лягають в основу наших позовних вимог, це гарантії припинення кримінального переслідування щодо наших моряків, яких російська сторона не мала права притягати до кримінальної відповідальності, безумовно, це питання компенсації, як матеріальної, так і морального характеру», – заявив Єнін.

При цьому він не вказав конкретної суми компенсації, яку вимагатиме Україна.

Терміни подачі Україною відповідного меморандуму були встановлені наприкінці листопада 2019 року. Відповідно до розкладу МЗС має подати документ до 24 травня. За словами Євгена Єніна, Україна встигає це зробити.

Арбітражний трибунал сформований відповідно до Конвенції ООН з морського права.

Раніше в МЗС України заявили, що українська сторона докладає зусиль для встановлення арбітражним судом порушення Росією Конвенції ООН із морського права при захопленні й утриманні українських військових суден «Нікополь», «Бердянськ» і «Яни Капу», а також 24 членів їхніх екіпажів. Моряків та кораблі Україні повернули восени 2019 року. 

 
…

Посольство України в Туреччині вивісило на будівлі дипломатичного відомства в Анкарі кримськотатарський прапор в пам’ять про жертв геноциду кримськотатарського народу, повідомила дипустанова в твіттері.

«Пам’ять про злочинну депортацію сталінським режимом кримських татар в 1944 році досі віддає страшним болем у наших серцях, який ми поділяємо з кримськотатарським народом. На знак солідарності над нашим посольством у ці дні розміщений кримськотатарський прапор із траурною стрічкою», – йдеться в повідомленні.

Водночас посол України в Туреччині Андрій Сибіга у фейсбуці повідомив, що кримськотатарські прапори розмістили також в українських консульствах у Стамбулі та Анталії.

Читайте також: В Україні 17 і 18 травня – дні вшанування жертв політичних репресій та геноциду кримськотатарського народу

Раніше голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров анонсував меморіальні заходи на 17-18 травня, присвячені пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – їх проводитимуть як напередодні (17 травня – ред.), так і у сам день 18 травня в Україні, включаючи окупований Крим, а також в інших країнах світу. Чубаров повідомив, що завтра о 12:00 по всій території України і на території анексованого Росією Криму буде оголошено хвилину мовчання в пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу.

Щорічно 18 травня в Україні згадують трагічні події 1944 року, коли корінний кримськотатарський народ радянська влада вислали за межі півострова до Центральної Азії. Всього були депортовані понад 180 тисяч людей. В Україні депортацію кримськотатарського народу визнали геноцидом.
…

Міський голова Дніпра Борис Філатов в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода повідомив, що знову буде балотуватися на посаду мера.

«Я це підтверджую. І в принципі я ніколи не заперечував цього. Я хочу закінчити те, що розпочав. Я йду на вибори, і, сподіваюся, що мої земляки нададуть мені мандат довіри на другу каденцію, тому я дійсно йду. У мене є для цього шанси, і це показує не тільки моє внутрішнє світосприйняття, але зокрема й соціологія», – сказав Філатов.

На запитання журналіста Радіо Свобода, чи були спроби Офісу президента домовитися з Філатовим щодо спільних дій на місцевих виборах, мер Дніпра сказав – ні.

«Ніхто зі мною не пробував домовлятися. На мене навіть ніхто не виходив. Якщо ми ведемо мову про регіональну політику (я повторю це втретє публічно), є такий персонаж в Офісі президента, пан Трофімов (Сергій Трофімов, перший заступник голови ОПУ – ред.), який займається регіональною політикою. Щоб було зрозуміло, я не те, що йому не представлений, я його навіть в очі не бачив ніколи», – сказав Філатов.

Мер Дніпра, мільйонер Борис Філатов тривалий час працював юристом у команді олігарха Ігоря Коломойського, а коли останній був призначений головою Дніпропетровської ОДА, став його заступником. У 2014-му Філатов був обраний до Верховної Ради за мажоритарним округом, а в 2015 році став мером Дніпропетровська, нині – Дніпра.

Місцеві вибори в Україні заплановані на 25 жовтня цього року.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики від початку поточної доби двічі відкривали вогонь на Донбасі, в результаті чого зазанав поранення один український військовослужбовець.

«Від початку поточної доби в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід» противник двічі обстріляв наші позиції біля Авдіївки з 82 мм мінометів, гранатометів різних систем та стрілецької зброї», – уточнили в штабі ООС.

За даними українських військових, напередодні бойовики стріляли 6 разів, втрат у ЗСУ не було.

Бойовики угруповання «ЛНР» стверджують, що українська сторона тричі відкривала вогонь за минулу добу на Донбасі, бойовики угруповання «ДНР» на своїх ресурсах інформації про обстріли не вказують.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 
…

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков (фракція «Слуга народу») пояснив позицію владної партії з приводу того, що в уряді досі не призначені три міністри.

Як відповів він у «Суботньому інтерв’ю» для Радіо Свобода на запитання, що заважає цьому призначенню, «я не знаю, що заважає, – я знаю, як це працює: повинне бути подання прем’єр-міністра України».

А на запитання, чому ж немає цих подань, Разумков відповів: «Я думаю, що підбираються найбільш ефективні кандидатури, які потім будуть обговорюватися з фракцією монобільшості, яка працює на засадах коаліції, і вже після вноситися. Це один варіант. А другий варіант – це те, що по ряду міністерств є в. о. І в них це так званий випробувальний термін. Подивимося, як вони будуть працювати, а після цього вже…»

А на зауваження, що на випробувальному терміні працювати міністром некомфортно, він сказав: «Ви ж працюєте не на себе, а ви працюєте на державу. Якщо вам не комфортно, тоді вам не варто займати місце. Тоді в бізнес – там комфортно. Будь ласка».

У нинішньому складі Кабінету міністрів України три міністерства очолюють посадовці в статусі не міністрів, а лише виконувачів обов’язків. Це Міністерство енергетики та захисту довкілля (в. о. міністра Ольга Буславець), Міністерство культури та інформаційної політики (в. о. міністра Світлана Фоменко) і Міністерство освіти і науки (в. о. міністра Любомира Мандзій).

Така ситуація склалася після того, як нинішній президент Володимир Зеленський несподівано влаштував зміну складу уряду України на початку березня. Відтоді й досі на кілька міністерських посад не змогли знайти постійних кандидатів.
…

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков (фракція «Слуга народу») вважає, що розведення сил на лінії контакту з російськими гібридними військами на Донбасі є правильним кроком, і шкодує, що воно не здійснене по всій лінії фронту.

«Розведення, я думаю, – це правильний крок. Єдина проблема, яка є сьогодні, – що розведення не зроблене по всій лінії розмежування», – заявив він у «Суботньому інтерв’ю» для Радіо Свобода.

За його твердженнями», «якщо ми подивимося на кількість обстрілів, які відбуваються на територіях, де було розведення, то їх набагато менше».

Разумков також висловив переконання, що розведення – «це один зі шляхів для того, щоб обстрілів стало менше».

Влада нинішнього президента Володимира Зеленського активно просуває так зване «розведення сил і засобів» на лінії контакту. Наразі воно здійснене в трьох точках, але у владі заявляли про бажання розширити його й на інші точки, а чи й на всю протяжність лінії фронту на Донбасі. Офіційний Київ твердить, що вже здійснене розведення зменшило кількість обстрілів на ділянках, де воно здійснене.

Чимало військових, волонтерів і коментаторів звертають увагу, що ці твердження необґрунтовані: на ділянках, де українські війська власними силами знищили збудовані ними укріплення і відступили вглиб підконтрольної Києву території України, обстріли стали здійснюватися з більш далекобійних і більш руйнівних озброєнь більших калібрів, а кількість обстрілів загалом по лінії контакту, а не лише на кількох кілометрах «розведених» ділянок, насправді зросла, кажуть критики.
…

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков (фракція «Слуга народу») заявив, що не є прибічником ідеї дозволяти приховувати майно від декларування через дітей, але вважає, що в цьому законопроєкті є й правильні речі.

У «Суботньому інтерв’ю» для Радіо Свобода на запитання слухача: «Якщо ви в одному човні з президентом, який декларує нульову толерантність до корупції, то як допустили ухвалення у першому читанні проєкту закону про можливість недекларування дітьми посадовців майна?» – Разумков відповів: «Це було перше читання. Я думаю, що у цьому законопроєкті багато правильних речей, про які ми з вами говорили. Це і декларування наглядових рад, які часто отримують дуже великі, на мій погляд, занадто великі зарплати. І ми як суспільство цього не бачимо. І дуже часто вони просто ігнорують і запити журналістів, і народних депутатів, пов’язані з цими аспектами своєї діяльності».

«Якщо ми говоримо про декларування дітей, то була велика дискусія. Особисто я не є прибічником цієї ідеї. Тому що дійсно є аспекти, які можуть бути використані для ухиляння від інформування суспільства про ті чи інші статки, скоріш за все, пов’язані не з зовсім коректним або законним їх походженням. Але в цьому законопроєкті багато речей, які я особисто теж підтримую», – додав Разумков.

Верховна Рада 13 травня схвалила в першому читанні законопроєкт № 3355-1 про внесення змін до деяких законів України щодо визначення суб’єктів, на яких поширюється дія антикорупційного законодавства». Документ, у разі ухвалення в поданому вигляді, передбачає, серед інших змін, що до членів сім’ї декларантів, щодо майна яких теж мають подаватися декларації, мали б належати їхні діти тільки за умов спільного проживання. Таким чином, майно дітей, які зареєстровані на проживання окремо від декларанта, в разі ухвалення вже не треба було б декларувати. Це давало б можливість записувати майно у власність дітей, яких реєстрували б на проживання окремо від декларанта, і таким чином приховувати його від декларування.

Крім того, з-під обов’язку декларувати майно пропонується вилучити помічників і радників президента, які працюють на громадських засадах.

Із іншого боку, законопроєкт пропонує додати до переліку декларантів також керівників, заступників керівників та інших осіб, які входять до складу наглядової ради акціонерного товариства, у статутному капіталі якого понад 50 відсотків акцій прямо чи опосередковано належить державі.

У Національному агентстві запобігання корупції заявили, що законопроєкт має і позитивні, і негативні моменти. Згадане розширення числа декларантів у НАЗК схвалили, натомість різко розкритикували пропоновану можливість приховувати від декларування майно, записане на дітей із зареєстрованим проживанням не спільно з декларантом.
…

Алессандра Муссоліні, онука італійського диктатора Беніто Муссоліні, в коментарі для Раді Свобода назвала «відновленням правди» те, що її виключили зі списку українських санкцій.

«Як я вже повідомила і офіційно 15 листопада 2019 року поінформувала консульство Італії в Києві, я ніколи не бувала в Україні і, відповідно, ніяким чином не брала участі в будь-якій політичній чи суспільній події в цій країні. Окрім того, ні за яких обставин – ні прямо, ні опосередковано – я не мала можливості висловити буль-які оціночні судження щодо політичної ситуації в Україні. Я також ніколи не мала прямих чи опосередкованих контактів із політиками або з представниками місцевої влади. Свого часу я вважала «санкцію» зовсім безпідставною, і сьогодні беру до уваги факт її скасування, що сприяє відновленню правди», – написала вона електронним листом у відповідь на запит кореспондентки Радіо Свобода в Італії.

         


        Gentile Signora,


        come già anticipato e come formalmente comunicato in data 15 novembre 2019 al Consolato italiano di Kiev, non mi sono mai recata in Ucraina e, pertanto, non ho in alcun modo partecipato ad alcun evento politico o sociale nel Paese.


        Inoltre, in nessuna circostanza - nè direttamente nè indirettamente - ho avuto occasione di esprimere valutazioni di qualsivoglia natura nei confronti della situazione politica dello Stato dell'Ucraina; nè ho nai avuto rapporti diretti nè indiretti con politici o autorià politiche locali.


        A suo tempo trovai del tutto infondata la "sanzione" comminata e oggi prendo atto della rimozione, circostanza questa che ripristina la verità.


        Cordialmente.

        Alessandra Mussolini

Попереднього дня, 15 травня, на очевидну помилку в попередніх санкційних списках України, яку виправили нині, звертав увагу відомий дослідник європейських правих і їхніх зв’язків із Росією Антон Шеховцов. Цитуючи одне з повідомлень засобів інформації того дня про виключення Алессандри Муссоліні з оновленого українського списку санкцій, він звернув увагу, що, за його даними, вона ніколи не була «спостерігачкою» за незаконними псевдовиборами на окупованих територіях українського Донбасу, а саме це свого часу було названо як підстава її внесення до списку.

«Вона потрапила в минулорічний список помилково… – українська влада переплутала її з Алессандро Муссоліно (який до санкційного списку так і не потрапив). Можливо, зараз влада зрозуміла помилку і виключила (Алессандру Муссоліні) зі списку», – писав він у фейсбуці.

Іще понад рік тому, після запровадження попереднього списку санкцій, Шеховцов звертав увагу, що з 82 виявлених ним так званих «міжнародних спостерігачів» на псевдовиборах у листопаді 2018 року, які за підтримки Росії влаштували на захоплених ними частинах Донецької й Луганської областей, до того списку потрапили тільки 42 особи.

За даними, які виявив Шеховцов, італієць на ім’я Алессандро Муссоліно, представник правої партії Forza Italia («Вперед, Італіє»), грав роль «спостерігача» на «виборах», що їх влаштовувало угруповання «ДНР», у листопаді 2014-го і в листопаді 2018 року.

Раніше 15 травня президент України Володимир Зеленський указом № 184/2020 затвердив рішення РНБО про зміни в санкційного списку України, які, серед іншого, передбачали виключення з нього Алессандри Муссоліні, онуки італійського диктатора Беніто Муссоліні. Вона стала фігуранткою українського санкційного списку в березні 2019 року. Причиною запровадження санкцій проти неї тоді було названо те, що вона «була спостерігачкою за так званими «виборами» в окремих районах Донецької та Луганської областей». Щодо неї діяли блокування активів, заборона виведення капіталів з України, заборона в’їзду в Україну.
…

Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак на зустрічі з послами країн «Групи семи» і головою представництва Європейського союзу в Україні обговорив «мінський процес» урегулювання на окупованій частині Донбасу і продовження співпраці з МВФ, повідомили на Банковій.

Він, зокрема, заявив, що Україна виконала всі зобов’язання, які взяла на себе для продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом, коли Верховна Рада ухвалила в цілому закон про банківську діяльність.

Також Єрмак, мовиться в повідомленні, поінформував послів, що оновлене представництво української сторони в Тристоронній контактній групі щодо мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях було значно підвищено – до рівня віцепрем’єр-міністра, заступників міністрів, а також голів комітетів Верховної Ради, що, за його словами, «демонструє прагнення України інтенсифікувати і зробити більш ефективною роботу в «мінському процесі».

За словами Єрмака, на наступній зустрічі ТКГ у форматі відеоконференції Україна представить групу представників окремих районів Донецької і Луганської областей, зокрема з числа українських громадян – внутрішньо переміщених осіб, які можуть репрезентувати Донецьку і Луганську області і «покладуть край монополії на представництво цих територій із боку невизнаних квазідержавних утворень».

«Ми готові узгоджувати, як це передбачено мінським пакетом домовленостей, із громадянами України, які не мають стосунку до незаконних збройних угруповань, які не вбивали наших воїнів, які не мають стосунку до невизнаних утворень. На нашу думку, саме такі люди можуть бути представниками Донбасу», – сказав, за повідомленням, Єрмак.

Очільник офісу голови держави також повідомив, що найближчими тижнями разом із міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою він здійснить візит до Берліна, де будуть продовжені консультації щодо шляхів підвищення ефективності роботи «нормандського» і «мінського» переговорних форматів.

Крім того, мовиться в повідомленні, в перебігу зустрічі йшлося і про недавнє призначення Міхеїла Саакашвілі на посаду голови Виконавчого комітету реформ. При цьому на зустрічі з послами був і сам Саакашвілі.

Голови дипломатичних місій в Україні «привітали ухвалення Верховною Радою закону щодо вдосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності та висловили сподівання на якнайшвидше продовження співпраці України з МВФ», що особливо важливо для української економіки в умовах коронавірусної пандемії р запроваджених у зв’язку з цим обмежувальних заходів, «схвально оцінили медичну реформу, а також наголосили на необхідності збереження незалежності НАБУ та подальшого реформування системи судочинства», повідомили про результати зустрічі на Банковій.

Андрій Єрмак очолив офіс президента України Володимира Зеленського 11 лютого, замінивши на цій посаді Андрія Богдана. До цього призначення він був помічником президента Зеленського після його обрання.

Єрмака називають проросійським діячем, проєкт «Схеми» виявив його бізнес-зв’язки в Росії вже в часи війни Росії проти України. І на нинішній, і на попередній посадах Єрмак фактично курує визначальні моменти зовнішньополітичної діяльності нинішньої влади України, нерідко в обхід Міністерства закордонних справ.

Офіс президента України і його попередники – адміністрація президента, секретаріат президента – є органом, що мав би технічно забезпечувати діяльність голови держави. На практиці в Україні цей орган іще з 1990-х років є неконституційним окремим владним центром із досить широкими фактичними повноваженнями, не передбаченими законом.
…

Голова Верховної Ради України заявляє, що у парламенті немає «антиколомойських законопроєктів» чи інших – спрямованих проти когось. Спікер сказав про це в інтерв’ю Радіо Свобода. 

«Усі законопроєкти повинні бути не проти кого, а для. І для суспільства, для держави. Тому що, якщо ми будемо ухвалювати закони з позицією зробити комусь погано, то вони не зроблять нікому добре», – сказав Разумков.

Тому, за його словами, назва «антиколомойський», як називають закон про банки, не відповідає дійсності.

«Треба подивитися закон і зрозуміти, які позитивні, а іноді і спірні речі, які в ньому так само є. І тоді така назва відпаде так само», – сказав спікер.

Він також прокоментував проєкти постанов, що заблокували підписання згаданого законопроєкту.

«Там така ситуація. Якщо за дві доби після ухвалення законопроєкту вноситься постанова про скасування рішення Верховної Ради, вона розглядається, частіш за все, через декілька днів на пленарному засіданні після того, як буде розглянута регламентним комітетом. І Верховна Рада або підтримає цю постанову, або не підтримає. Як показує практика, такі постанови не підтримуються», – заявив Разумков.

Верховна Рада 13 травня ухвалила законопроєкт про банки, необхідний для затвердження нової програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

За законопроєкт №2571-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» в другому читанні та в цілому проголосували 270 народних депутатів.

Законопроєкт передбачає, що власники і колишні власники банку, інтереси яких були порушені через виведення фінансової установи з ринку, можуть отримати відшкодування збитку лише у грошовій формі. Визнання незаконним рішення про виведення банку з ринку не може бути підставою для його скасування.

Рішення Верховної Ради привітали країни Заходу.

Повністю інтерв’ю з головою Верховної Ради Дмитром Разумковим дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 16 травня.
…

Український олігарх Рінат Ахметов, відповідаючи на запитання Радіо Свобода про свій найбільший страх, заявив, що нічого не боїться, «але є те, що сильно «болить».

«Мені боляче, що ось уже шість років я не був у своєму рідному Донецьку. Що я не можу пройтися рідними вулицями й поговорити з земляками. Що я не можу провідати рідні могили, не можу сходити на могилу батька … Я дуже хочу, щоби це все скоріше сталося. І, напевно, боюся, що це не відбудеться або відбудеться не скоро», – зазначив олігарх.

Радіо Свобода звернулося до Ахметова з проханням про інтерв’ю, зокрема, щодо його участі у боротьбі з епідемією коронавірусу. У пресслужбі відмовили у відео-інтерв’ю, але погодилися надати письмові відповіді олігарха. Вони опубліковані у повному обсязі, без зміни структури.

Український олігарх Рінат Ахметов був серед тих бізнесменів, яких 16 березня, в переддень запровадження карантину зібрав в Офісі президента Володимир Зеленський.

Як пізніше з’ясувалося, Зеленський просив представників великого бізнесу долучитися до боротьби з розповсюдженням коронавірусу. Зокрема, йшлося про допомогу із закупівлею та постачанням тестів, медичного обладнання, захисних і дезінфекційних засобів.

Крім того, президент просив, щоб кожен із запрошених бізнесменів взяв на себе кураторство за окремою областю й допоміг місцевій владі всіма необхідними ресурсами – як-от людьми чи транспортом. Своє рішення просити допомоги у олігархів президент Зеленський пояснив так: ця країна довго їх годувала, настав час допомогти країні.

 
…

Будівля Кабінету Міністрів України підсвітять національною символікою України і кримськотатарського народу 17 і 18 травня до річниці геноциду кримськотатарського народу. Про це в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії повідомив віце-прем’єр – міністр реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков.

«Ми готуємо проєкт спільно з представниками Меджлісу, і я зараз вперше повідомляю вам деталі: 17 або 18 травня ввечері буде зроблене підсвічування, що зображає національну символіку України і кримськотатарського народу на урядовому будинку… Я вас запрошую – це буде дуже знаково і правильно», – повідомив Резніков.

Раніше голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що меморіальні заходи, присвячені пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, вже затверджені, і опублікував їх список. За його словами, вони проводитимуться напередодні та в день 18 травня в Україні, включаючи анексований Крим, а також в інших країнах світу.

У квітні в Криму російська поліція почала вручати застереження кримським татарам. Серед них: активісти кримськотатарського національного руху, правозахисники і журналісти «Кримської солідарності». У цих застереження йдеться про «неприпустимість екстремістської діяльності» в тому числі 18 травня, коли кримські татари згадують жертв депортації 1944 року.
…

Фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір», політв’язня Мусліма Алієва етапували зі слідчого ізолятора в Ростові-на-Дону в аналогічну пенітенціарну установу в Таганрозі. Як повідомила в коментарі активістам «Кримської солідарності» його дружина Наджі Алієва, Муслім Алієв перебуває в одиночній камері.

«Вчора, 14 травня, йому дозволили офіційний дзвінок, який тривав 10 хвилин. Перебуває він в спецблоці, в одиночній камері. На умови утримання особливо не скаржився. Єдине, про що сказав, що холодно», – зазначила Алієва.

Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону 12 листопада засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір». Згідно з рішенням суду, Мусліма Алієва засудили до 19 років ув’язнення, Інвер Бекіров отримав 18 років, Емір-Усеїн Куку – 12 років, Вадим Сірук – 12 років, Арсен Джеппаров – 7 років і Рефат Алімов – 8 років.

Представник російського відділення Amnesty International Олександр Артем’єв назвав «політичним переслідуванням» цей вирок.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест російській стороні через цей вирок.

Обвинувачені у цій справі були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».

 
…

Президент України Володимир Зеленський указом №184/2020 затвердив рішення РНБО про виключення з санкційного списку України Алессандри Муссоліні, онуки італійського диктатора Беніто Муссоліні, а також бізнесмена російського походження Олексія Федоричева.

Алессандра Муссоліні (номер 77 у списку) стала фігуранткою українського санкційного списку в березні 2019 року. Причиною запровадження санкцій проти неї стало те, що вона була спостерігачкою за так званими «виборами» в окремих районах Донецької та Луганської областей. Щодо неї діяли блокування активів, заборона виведення капіталів з України, заборона в’їзду в Україну.

Також санкції зняті щодо бізнесмена Олексія Федоричева (номер 746 у списку), який є громадянином Угорщини та Монако. У 2018 році Національне антикорупційне бюро оголосило Федоричева в розшук, суд наклав арешт на нерухоме майно компанії «ТІС-Міндобрива» та на кошти компанії «ТІС-Зерно», які належать Федоричеву.

У НАБУ кажуть, що бізнесмен у 2014 році «корумпував» керівника Державної продовольчої зернової корпорації. З квітня по липень 2016 року Федоричев у різних країнах зустрічався з головою правління ДПЗКУ (в той час корпорацією керував Петро Вовчук). Згідно з матеріалами, на цих зустрічах бізнесмен за хабар пропонував продати ячмінь і пшеницю за цінами нижче ринкових і досяг «злочинних домовленостей».

Санкції проти бізнесмена включали блокування активів, протидію виведенню капіталу за межі України, а також відмова в наданні / скасуванні віз і застосування інших заборон в’їзду на територію України.

Серед іншого, указом №184/2020 Зеленський продовжив заборону на російські соціальні мережі «Вконтакте» і «Одноклассники», запроваджену ще його попередником, п’ятим президентом України Петром Порошенком.

 
…

Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав засуджених в анексованому Коиму у «справі українських диверсантів» Олексія Бессарабова і Володимира Дудку політичними в’язнями.

«Ми вважаємо, що кримінальне переслідування здійснене за ознаками належності до певної професії (офіцери військово-морських сил України у відставці), наявності стійкого зв’язку з Україною, базоване на тортурах і фальсифікації доказів злочину за відсутності його складу, в порушення прав на захист і справедливий судовий розгляд», – йдеться в повідомленні на сайті відомства.

«Меморіал» також закликає владу Росії негайно звільнити Дудку й Бессарабова.

Російські силовики затримали в листопаді 2016 року в Севастополі співробітників аналітичного центру «Номос» Дмитра Штиблікова й Олексія Бессарабова, а також їхнього близького друга Володимира Дудку. Всіх трьох громадян України звинуватили в «підготовці диверсій у Криму на замовлення української розвідки».

У квітні 2019 року підконтрольний Росії Севастопольський міськсуд засудив Дудку і Бессарабова до 14 років позбавлення волі. Суд також призначив їм штраф: Дудці – в розмірі 350 тисяч рублів, а Бессарабову – в розмірі 300 тисяч рублів. У жовтні того ж року Верховний суд Росії відхилив скаргу захисту і затвердив вирок. Захист Дудки подав касаційну скаргу на вирок.

Штиблікова той же суд засудив у листопаді 2017 року до 5 років колонії суворого режиму і до штрафу в розмірі 200 тисяч рублів.

Влада України заперечує російські звинувачення на адресу українців і називає їх провокацією російських спецслужб.
…

Уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба виступає проти комерційного сурогатного материнства. Про це він заявив, коментуючи повідомлення про перебування в столичному готелі «Венеція» десятків немовлят, які були народжені в Україні сурогатними матерями, але через закриті кордони не можуть потрапити до своїх біологічних батьків.

«Сурогатне материнство в Україні неврегульоване і порушує права дітей. Комерціалізація і дозвіл отримувати таку «послугу» в Україні сприяє безконтрольному продажу українських дітей за кордон. Ситуація з немовлятами в готелі, яка набула розголосу, – ще раз показує безправність дітей, народжених сурогатними матерями. Народження дитини далеко від матері є неприроднім. У такий спосіб Україна просто стає міжнародним онлайн-магазином з немовлятами. І реальну кількість таких дітей, яких «постачає» Україна таким чином, ми не знаємо», – написав чиновник у фейсбуці.

14 травня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що Україна розробила механізм, щоб допомогти батькам вивезти за кордон дітей, народжених сурогатними матерями. За словами омбудсмена, її представники виїхали до готелю «Венеція» в Києві, де перебувало 51 немовля.

Наприкінці квітня центр репродуктивної медицини BioTexCom оприлюднив відеоролик із десятками немовлят, які чекають на батьків на території готелю «Венеція» в Києві. Адміністратор готелю запевняла, що няні кожного дня доглядають за дітьми належним чином.

BioTexCom закликала батьків, які не можуть перетнути кордон, не впадати у відчай, бо окремі країни вже почали співпрацювати з Україною.

13 травня Денісова заявила, що цей відеоролик «свідчить, що держава не вживає всіх належних заходів щодо захисту прав дітей та гідне ставлення до них, а Україна стає країною-донором народження для іноземців дітей, долю яких вона не може проконтролювати».

Вона переконувала, що надання цих послуг іноземним громадянам може призвести у першу чергу до порушення прав дітей та до ситуації, у якій Україна не здатна захистити своїх громадян. У зв’язку з цим Денісова хоча на законодавчому рівні дозволити сурогатне материнство винятково для громадян України.

         


        Допоміжну репродуктивну технологію, відому як сурогатне материнство, застосовують, як правило, в випадку, коли жінка, яка бажає мати власну дитину, з тих чи інших причин не може виносити її. В такому разі запліднену від батька яйцеклітину матері імплантують сторонній здоровій жінці, яка добровільно погоджується виносити плід і народити дитину. При цьому йдеться про дитину її біологічних батьків, а не цієї жінки.


        В Україні сурогатне материнство легальне, в тому числі на комерційних засадах (жінці, яка виносила дитину, за це платять), і регулюється чинним законодавством. В інших країнах ставлення до такої технології різноманітне – від повної легальності до менших чи більших обмежень або й повної заборони.


        У випадку, про який ідеться, народжені на території України діти (які, крім цього факту, ніяких інших зв’язків із Україною не мають) є дітьми своїх біологічних батьків, іноземних громадян, самі є іноземними, а не українськими, громадянами і чекають на повернення додому, до своїх батьків в іноземних країнах. Українська держава через запроваджені через пандемію обмеження не дає їм здійснити це право.


        Таким чином, такі твердження Миколи Кулеби, ніби сурогатне материнство в Україні «неврегульоване», «порушує права дітей» і є «безконтрольним продажем українських дітей за кордон», ніби це «експлуатація жінок з метою отримання доходу приватним бізнесом і задоволення потреб дорослих» і «порушує права дитини», й ніби народжені таким чином діти є «товаром», суперечать реальності.


        При цьому уповноважений президента з прав дитини, пропонуючи заборонити комерційне сурогатне материнство, яке для багатьох жінок є єдиним способом мати власну дитину, – нічого не говорить про відновлення порушених прав іноземних дітей, які застрягли в Україні через урядові обмеження, на повернення до їхніх батьків.

…

Міжнародне співтовариство має притягнути Росію до відповідальності за дії, які порушують суверенітет і територіальну цілісність України, і за її зловживання в східній Україні й анексованому Криму, заявив посол США при Організації з безпеки і співпраці в Європі Джеймс Гілмор.

«В умовах заперечень, відволікаючих маневрів і дезінформації з боку Росії, на тих із нас, хто дійсно вірить в принципи Гельсінського заключного акту і зобов’язання ОБСЄ, лежить колективна відповідальність», – заявив дипломат 14 травня у зверненні до постійної ради ОБСЄ, повідомляє українська служба «Голосу Америки».

Гілмор також згадав про депортацію 200 тисяч кримських татар із півострова 18 травня 1944 року, вказавши, що 76 років після тих подій «жорстокі репресії з боку Росії проти опонентів окупації змусили десятки тисяч кримчан втікати з півострова».

Як зазначив дипломат, «багато кримських татар примусово переміщуються зі своєї батьківщини вдруге за життя».

«Санкції, пов’язані з Кримом будуть залишатися в силі, поки Росія не поверне контроль над півостровом Україні», – наголосив Гілмор.

Раніше він висловлювався щодо того, що анексований Крим страждає від пандемії COVID-19, але через «залякування Росії» відсутня реальна картина про епідситуацію на півострові.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 
…

Тристороння контактна група провела перше засідання за участі оновленої української делегації у режимі відеоконференції. Про це повідомили у Офісі президента України.

«Перше, на чому Україна наголосила у форматі Тристоронньої контактної групи, у складі якої – Україна, Росія та ОБСЄ, – це важливість виконання домовленостей лідерів «Нормандської четвірки», досягнутих під час саміту в Парижі. Особливо наголошувалося на необхідності виконання безпекових вимог, зокрема щодо дотримання сталого режиму тиші. У зв’язку з цим українська сторона ініціювала проведення позачергового засідання профільної групи, оскільки безпекові питання є одними з ключових. У межах роботи безпекової групи Україна підтримала СММ ОБСЄ та вкотре наполягла на безумовному та безперешкодному доступі спостерігачів на всій території України в межах міжнародно визнаних кордонів, зокрема на тимчасово окупованих територіях», – мовиться у повідомленні.

Як зазначили в ОПУ, Україна повністю підтримує реалізацію мандату СММ ОбСЄ та «Червоного хреста» та сприяє цьому.

«В гуманітарній групі продовжено роботу з формування списків для наступного етапу взаємного звільнення утримуваних осіб та списків зниклих безвісти. Українська сторона наполягла на взаємному звільненні утримуваних осіб у форматі «всіх на всіх», визначеному в межах Нормандської зустрічі 9 грудня 2019 року», – повідомили в ОПУ.

Зазначається також, що українська сторона вкотре виключила можливість закріплення особливого статусу ОРДЛО у Конституції та наполягає на тому, що місцеві вибори мають бути проведені з дотриманням усіх вимог, зокрема, відновлення контролю України над східними кордонами.

5 травня президент України Володимир Зеленський затвердив оновлений склад української делегації у Тимчасовій контактній групі, яка засідає у Мінську. Відповідний указ він підписав 5 травня 2020 року.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
…

Президент США Дональд Трамп вніс на розглят Сенату США кандидатуру нового посла в Україні Кіта Дейтона. Про це 14 травня повідомили у Білому домі.

«Кіта Дейтона призначити надзвичайним і повноважним послом Сполучених Штатів Америки в Україні», – мовиться у повідомленні.

Раніше у Білому домі повідомили, що президент США Дональд Трамп вніс кандидатуру генерал-лейтенанта у відставці Кейта Дейтона на посаду посла в Україні. Згідно з повідомленням, зараз Дейтон є директором Центру імені Джорджа Маршалла в Німеччині і старшим радником з питань оборони США в Україні. Раніше Дейтон був військовим аташе в посольстві у Росії. Розмовляє російською і німецькою мовами.

Наразі США мають в Україні тимчасову повірену ­– Крістіну Квін.
…

Міністерство закордонних справ України висловило протест через рішення Воєнного апеляційного суду міста Власиха Московської області відхилити апеляційну скаргу адвокатів незаконно утримуваного в Росії громадянина України Нарімана Мемедемінова на попереднє рішення суду.

«Подібні дії є красномовним свідченням небажання РФ припинити ганебну практику репресій проти кримськотатарського народу. Особливо небезпечними російська окупаційна влада вважає тих, хто намагається доносити об’єктивну інформацію про стан справ на окупованій території. Саме через це Мемедемінов, громадянський журналіст, блогер та активіст, опинився за ґратами», – мовиться у повідомленні.

МЗС вимагає негайно звільнити Мемедінова та інших громадян України, яких утримують у Росії.

«Небезпека для життя і здоров’я незаконно утримуваних громадян України зростає на фоні стрімкого поширення COVID-19 в РФ та тривожних повідомлень про особливу вразливість у місцях позбавлення волі. Не може не викликати обурення, що, на відміну від інших держав, які розглядають кроки з розвантаження місць утримання з метою стримування пандемії, РФ свідомо посилює загрози для українських громадян, які незаконно утримуються у російських в’язницях», – заявили у дипвідомстві.

Київ закликає міжнародну спільноту посилити політико-дипломатичний та санкційний тиск на Росію «з метою припинення Росією порушень прав людини у тимчасово окупованому Криму, звільнення усіх незаконно утримуваних громадян України в РФ і на тимчасово окупованих територіях України, відновлення територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах».

У жовтні 2019 року Наріман Мемедемінов був засуджений до двох з половиною років ув’язнення в колонії-поселенні за звинуваченням в «публічних закликах до терористичної діяльності». Низка українських правозахисників та журналістів закликала міжнародні організації та уряди країн Євросоюзу, США, Канади, Японії вимагати від Росії звільнення Мемедемінова.
…

Колишня заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль очолила захист НАК «Нафтогаз України» в міжнародних арбітражах проти «Газпрому», а також у справах проти Росії. Про це повідомляє пресслужба компанії.

«Радник голови правління НАК «Нафтогаз України» Олена Зеркаль очолила організацію роботи та супровід міжнародних арбітражів та іноземних судових і виконавчих проваджень «Нафтогазу» в спорах з ПАТ «Газпром» та у справах проти Російської Федерації», – мовиться у повідомленні.

У компанії зазначають, що призначення Зеркаль пов’язане з трансформацією структури «Нафтогазу».

«Реалізація цих завдань є природним і логічним продовженням місії, яку я реалізовувала протягом попередніх шести років в Міністерстві закордонних справ, представляючи державу в процесах проти РФ», – прокоментувала Зеркаль своє призначення.

У січні Олену Зеркаль призначили радником голови правління НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва.

Заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль наприкінці листопада 2019 року повідомила, що написала заяву про звільнення з посади за власним бажанням.

Пояснюючи намір піти у відставку, Зеркаль заявила, що вважає неприйнятним для себе «запит» про «дружбу з Росією», а останнім аргументом, щоб звільнитися стало її відсторонення від процесів щодо газу. Олена Зеркаль обіцяла, що звільниться після того, як проведе процесуальне слухання в Арбітражному трибуналі в Гаазі.

Олена Зеркаль працювала заступником голови МЗС з питань європейської інтеграції із серпня 2014 року. Вона представляла позицію Києва в справі «Україна проти Росії» в Міжнародному суді ООН та в Арбітражному трибуналі з морського права.
…

Військовий апеляційний суд у Московській області 14 травня залишив в силі вирок кримському блогеру, громадянському журналісту Наріману Мемедемінову за звинуваченням в «публічних закликах до терористичної діяльності», повідомив проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Едем Семедляєв.

На засіданні суду сам Мемедемінов закликав своїх колег продовжувати висвітлювати переслідування в анексованому Криму.

«Шановна журналістська спільното, професійні журналісти, блогери, громадянські журналісти. Я хочу висловити вам величезну подяку за все те, що ми робили протягом усього часу, поки тривала так звана кримінальна справа щодо мене, а за фактом – переслідування. У мене немає інформації, але я впевнений, що ви продовжуєте роботу в цьому напрямку і розповідаєте про те, що відбувається в Криму, що відбувається з незалежними журналістами після того, як туди прийшов російський закон. Все, що ви робите, це дуже правильно. Тому ще раз повторюся, величезне спасибі вам за це. Прошу вас і далі приділяти увагу переслідуваннм за релігійною, національною та професійною ознаками на території Криму. Сподіваюся, скоро зустрітися з вами безпосередньо, а не через ґрати», – сказав Наріман Мемедемінов.

Перед тим, як суд пішов до нарадчої кімнати, блогер також сказав, що не має ілюзій щодо рішення.

У жовтні 2019 року Наріман Мемедемінов був засуджений до двох з половиною років ув’язнення в колонії-поселенні за звинуваченням в «публічних закликах до терористичної діяльності». Низка українських правозахисників та журналістів закликала міжнародні організації та уряди країн Євросоюзу, США, Канади, Японії вимагати від Росії звільнення Мемедемінова.
…

У підконтрольному бойовикам Донецьку заарештований фігурант справи MH17 Леонід Харченко, повідомила російська служба BBC.

9 березня суд у Нідерландах заочно висунув Харченку звинувачення в причетності до падіння пасажирського літака на Донбасі в 2014 році. Він був командиром одного з розвідувальних підрозділів контрольованого Росією угруповання «ДНР». За даними джерел журналістів, уже 11 березня бойовики затримали Харченка біля його будинку, але у зовсім іншій справі.

Пресцентр Служби безпеки України у розмові з Радіо Свобода повідомив, що наразі не має інформації про затримання Харченка. Радіо Свобода вже надіслало відповідний запит до СБУ.

Співрозмовники BBC розповіли, що провадження стосується незаконного обшуку у 2014 році та незаконного зберігання зброї. За першим пунктом у постраждалих нібито немає до Харченка претензій.

«За другим – цей пістолет йому у 2019 році видали в «міністерстві держбезпеки» (силовий орган у складі контрольованого Росією угруповання «ДНР» – ред.) для забезпечення особистої безпеки у зв’язку зі справою MH17», – розповіла BBC особа, знайома зі справою Харченка.

На його думку, усе це зробили, щоб ізолювати Харченка. Джерела BBC припускають, що колишнього військового розвідника взяли під варту, щоб виключити варіант його затримання українськими спецслужбами.

8 травня арешт Харченка продовжили ще на два місяці. За інформацією BBC, його утримують у СІЗО в Донецьку на вулиці Кобозева, 4.

Пасажирський літак «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс МН17 із Амстердама до Куала-Лумпура, був збитий над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири і 15 членів екіпажу. Всі загинули.

На думку Об’єднаної слідчої групи, Харченко брав участь у переміщенні зенітно-ракетної установки «Бук», з якої збили «Боїнг». За версією нідерландської прокуратури, Харченко також міг координувати переміщення «Бука» до безпосереднього місця запуску ракети та евакуацію комплексу до Росії.

 
…

Народні депутати Олександр Дубінський (фракція «Слуга народу») й Антон Поляков (позафракційний) зареєстрували у Верховній Раді проєкти постанов про скасування результатів голосування за законопроєкт про банки, відомий як «антиколомойський закон». 

Таким чином вони заблокували підписання цього закону.

Голова Верховної Ради і президент зможуть підписати закон лише після завершення розгляду цих постанов.

Верховна Рада 13 травня ухвалила законопроєкт про банки, необхідний для затвердження нової програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

За законопроєкт №2571-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» в другому читанні та в цілому проголосували 270 народних депутатів.

Законопроєкт передбачає, що власники і колишні власники банку, інтереси яких були порушені через виведення фінансової установи з ринку, можуть отримати відшкодування збитку лише у грошовій формі. Визнання незаконним рішення про виведення банку з ринку не може бути підставою для його скасування.

Рішення Верховної Ради привітали країни Заходу.

 
…