У Росії розглянуть апеляцію на вирок журналістові з Криму

Військовий апеляційний суд у Московській області 14 травня має розглянути апеляційну скаргу на вирок у справі громадянського журналіста з анексованого Криму Нарімана Мемедемінова. 

Він був засуджений в жовтні минулого року. Суд засудив кримчанина до двох з половиною років ув’язнення в колонії-поселенні за звинуваченням в публічних закликах до терористичної діяльності.

 

Як повідомив раніше проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Едем Семедляєв, він розраховує на виправдувальний вирок апеляційного суду.

Раніше низка українських правозахисних і медійних організація закликали міжнародні організації та уряди країн Євросоюзу, США, Канади, Японії вимагати від Росії звільнення Мемедемінова.

 

 

 

Бахчисарайська «справа Хізб ут-Тахрір»: суд у Росії прослухав приховані аудіозаписи

У Південному окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону у другій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір» досліджували приховані аудіозаписи з мечеті, де збиралися обвинувачені кримські татари. Про це кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла адвокат Ліля Гемеджі.

За словами адвоката, приховані аудіозаписи розмов у мечеті тривалістю близько години кожна в листопаді 2016 року і січні 2017 роки зробив громадянин Латвії Костянтин Тумаревіч. Гемеджі стверджує, що Тумаревіч був знайомий з деякими з обвинувачених. Більш того, фігурант даної справи Марлен Асанов допомагав свідкові Тумаревічу облаштуватися в Криму після переїзду з Латвії.

«Його впізнали за характерною вимовою… На цих зустрічах, зокрема, спікерами були Тимур Ібрагімов і Мемет Бєлялов. Обговорювалися теми, пов’язані з положенням мусульман в світі», розповіла Гемеджі.

Адвокат також пояснила, що стенограма, яку виконав співробітник ФСБ, не збігається з аудіозаписом. За її словами, співробітник ФСБ і лінгвісти, яких залучали для розшифровки аудіо, не володіють кримськотатарською та арабською мовами.

 

«Деякі фрази переводилися довільно. Наприклад, на аудіо йдеться про «тиранічні режими», а в стенограмі оперативний співробітник міняє це на «терористичні організації». Або слово «хутба» (мусульманська молитва – ред.) змінюється на слово «Хізби» (спрощена назва «учасників організації Хізб ут-Тахрір» – ред.). Таким чином, контекст розмови і сенс всього аудіозапису змінюється. Спотворення стенограми дає підставу не просто довільно трактувати сенс сказаного на зборах, а прив’язуватися до конкретних слів і вкладати в них інший зміст. А це, в свою чергу, впливає на якість експертизи, яку роблять співробітники Башкирського університету, зокрема Тимур Уразметов і Олена Хазімулліна», – пояснила адвокат.

Наступне засідання у цій справі призначене на четвер, 14 травня.

20 березня Апеляційний військовий суд Росії залишив під арештом сімох фігурантів так званої другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

 

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій у Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року в Криму було затримано координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

15 листопада 2019 року Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати цю справу по суті.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

«Мені не соромно»: ексдепутат Фірсов прокоментував звільнення з Державної екологічної інспекції

Колишній депутат Верховної Ради Єгор Фірсов підтвердив завершення своєї роботи в Державній екологічній інспекції.

«Сьогодні рішенням Кабінету міністрів я закінчив роботу на посаді виконувача обов’язків голови Державної екологічної інспекції України. Жодних причин такого рішення мені не пояснювали, розмов з цього приводу з прем’єром у мене не було. Але я, звичайно, знав, що таке рішення готується. І судячи з того, яка політична картина вимальовується, моє звільнення було тільки питанням часу. Останніми днями було багато пропозицій «порєшать і офіційно прибрати приставку т.в.о.», але таких переговірників я посилав куди подалі», – написав політик у фейсбуці.

Фірсов обіцяє надати «детальний підсумковий звіт того, що було зроблено моєю командою за недовгий час перебування на чолі ДЕІ». «Забігаючи вперед, скажу, що мені не соромно за нашу роботу, і ми встигли зробити більше, ніж будь-хто інший на цій посаді», – додав Єгор Фірсов.

 

Колишній депутат Верховної Ради пропрацював як тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України менш як півроку.

«Пропозицію зайнятися реформою екологічного контролю я отримав від Олексія Гончарука (колишнього голови уряду України – ред.) чотири місяці тому. Своє бачення ситуації я виклав спочатку на зустрічах з прем’єром, а потім і особисто президенту Володимиру Зеленському. Потім були сотні зустрічей з працівниками міністерства, співробітниками екологічної інспекції, органами влади. Так поступово була складена докладна дорожня карта наших подальших дій», – писав Фірсов у фейсбуці 21 листопада 2019 року.

Кабінет міністрів 13 травня призначив головою Державної екологічної інспекції Андрія Мальованого. Раніше Мальований працював начальник управління екології Київської міськдержадміністрації.

ВАКС почав розгляд по суті справи Онищенка

Вищий антикорупційний суд України провів перше засідання по суті у «газовій справі», де фігурує колишній народний депутат Олександр Онищенко.

«На засіданні прокурор САП оголосив короткий виклад обвинувального акту. Також і сторона обвинувачення, і один із захисників у справі виступили зі вступними промовами», – мовиться у повідомленні Спеціальної антикорупційної прокуратури.

Наступний розгляд, на якому вступні промови оголосять інші два захисника, призначили на 10:00 14 травня.

У грудні 2019 року Онищенка затримали в Німеччині, зараз триває розгляд питання про екстрадицію колишнього депутата.

Ексдепутат Олександр Онищенко втік з України влітку 2016 року. НАБУ називає його організатором корупційної схеми, пов’язаної з видобутком та продажем природного газу в рамках співпраці з ПАТ «Укргазвидобування». У липні 2018 року Національне антикорупційне бюро повідомляло про завершення досудового розслідування щодо Онищенка. За версією слідства, він причетний до розкрадання понад 1,6 мільярда гривень з 2013 по 2016 рік. Збитки підприємству «Укргазвидобування» оцінюються в більш ніж 740 мільйонів.

Загалом слідство встановило причетність до участі у так званій «газовій справі» Онищенка близько 30 осіб.

ЄС, Канада і Британія привітали ухвалення ВР закону про банки

ЄС вітає ухвалення Верховною Радою 13 травня закону про банки, заявив голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас.

«ЄС вітає ухвалення Верховною Радою законопроекту про банківське врегулювання. Життєво важливий захід для захисту державних фінансів України та українських платників податків. За економічну стабільність, справедливість, верховенство права, триваючу фінансову допомогу МФВ та ЄС», – повідомив Маасікас у твіттері.

Крім того, Канада і Велика Британія схвально відгукнулися у твіттері про ухвалення Верховною Радою цього закону.

«Канада вітає ухвавлення Верховною Радою закону про банки. Ця реформа є основою для макроекономічної стабільності та державного існування фінансової системи України, розблоковує допомогу МВФ. Ми віддаємо належне президенту Володимиру Зеленському, прем’єр-міністру Денису Шмигалю і голові парламенту Дмитру Разумкову за їх позицію лідерства в цьому», – йдеться у повідомленні канадського посольства в Україні.

Посол Британії в Україні Мелінда Сіммонс у свою чергу заявила, що ухвалення закону про банки є «важливим моментом і вагомим крок для країни».

«Сполучене Королівство продовжуватиме підтримувати Україну у її зусиллях з реалізації цих ключових реформ», – написала Сіммонс.

Перед тим міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, коментуючи ухвалення так званого «антиколомойського» закону, заявив, що Україна залишається надійним партнером для міжнародних фінансових інституцій.

«Україна надалі рішуче просувається шляхом реформ і залишається надійним партнером для міжнародних фінансових інституцій», – написав також у твіттері Кулеба.

Верховна Рада 13 травня ухвалила законопроєкт про банки, так званий «антиколомойський», що був необхідний для затвердження нової програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

За законопроєкт №2571-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» в другому читанні та в цілому проголосували 270 народних депутатів.

Законопроєкт передбачає, що власники і колишні власники банку, інтереси яких були порушені через виведення фінансової установи з ринку, можуть отримати відшкодування збитку лише у грошовій формі. Визнання незаконним рішення про виведення банку з ринку не може бути підставою для його скасування.

ДБР розслідує причетність посадовців МВС та ДМС до витоку персональних даних громадян

Слідчі Державного бюро розслідувань розпочали досудове розслідування за фактом витоку інформації, що містила персональні дані громадян України та була розповсюджена в одному із анонімних телеграм-каналів, повідомила у середу пресслужба ДБР.

«За попередньою інформацією, до витоку персональних даних можуть бути причетні посадові особи Головного сервісного центру МВС України та Державної міграційної служби. Досудове розслідування розпочато за фактами перевищення влади або службових повноважень працівниками правоохоронних органів, що спричинило тяжкі наслідки та несанкціонованого збуту або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації, що заподіяло істотну шкоду, вчиненому за попередньою змовою групою осіб», – йдеться в повідомленні.

Раніше сьогодні прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що витік персональних даних українців, які днями з’явилися у відкритому доступі в одному з Telegram-каналів, стався ще пів року тому і не має нічого спільного з мобільним додатком для оцифрованих документів «Дія».

Адміністрація застосунку «Дія» 12 травня заявила, що не причетна до ситуації із ймовірним витоком персональних даних громадян. Напередодні у соцмережах користувачі повідомляли, що Telegram-канал UA Baza Bot розмістив оголошення про буцімто продаж персональних даних українців. Користувачі припускали, що інформація могла потрапити до зловмисників із додатку «Дія», в якому можна зберігати цифрові варіанти своїх документів.

Поліція 12 травня заявила, що відкрила кримінальне провадження у зв’язку з поширенням особистої інформації громадян в анонімному Телеграм-каналі.

Рада починає позачергове засідання, на якому розгляне «антиколомойський закон» – трансляція

Верховна Рада України 13 травня починає позачергове засідання, на якому розгляне 26 питань, зокрема у другому читанні законопроєкт про банки (так званий «антиколомойський закон»).

Засідання почнеться о 10:00.

Спікер Дмитро Разумков скликав засідання напередодні на вимогу 158 депутатів.

 

Міністр фінансів України Сергій Марченко минулого тижня заявив, що переговори між Україною та Міжнародним валютним фондом неможливі без ухвалення Верховною Радою закону про банки, який зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському.

8 травня комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту розглянути скорочену таблицю поправок до законопроєкту про банки.

Скорочена таблиця поправок до законопроєкту до другого читання міститиме 241 враховану поправку із запропонованих депутатами 16,5 тисяч.

30 квітня Верховна Рада підтримала розгляд за скороченою процедурою закону про банки. Відповідні зміни до регламенту були внесені, щоб не розглядати понад 16 тисяч правок, адже це б суттєво затримало схвалення законопроєкту.

Закон про банки є однією з умов для співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

 

В СБУ заявили про зростання активності російських спецслужб в інтернеті

У Службі безпеки України заявили, що за даними кіберфахівців, наразі триває зростання активності спецслужб Росії та керованих ними агентурних мереж в інтернеті.

«Вони намагаються використати будь-які інформаційні приводи для створення хаосу та паніки. Зокрема, за вказівкою кураторів проросійські агітатори розповсюджували фейкові новини про святкування Дня Перемоги, вимушені карантинні обмеження та інші заходи, пов’язані із дотриманням правил захисту від розповсюдження коронавірусної інфекції. Служба зафіксувала активізацію російських троле- і ботоферм у закликах до порушення карантинних обмежень, інформаційної підтримки акцій протесту. У період відзначення Дня перемоги їхня активність була частково перенаправлена з теми коронавірусу на впровадження вигідних Кремлю меседжів, пов’язаних з подіями Другої світової війни. Російські спецслужби використовували цей інформаційний привід для маніпулювання свідомістю українських громадян на користь концепції «Руського миру», – йдеться в повідомленні СБУ.

За даними спецслужби, за період дії карантинних заходів заблоковано понад 2,3 тисячі інтернет-спільнот із 980 тисячами користувачів, викрито 323 інтернет-агітаторів, які поширювали фейки.

«Стосовно 16 агітаторів, що діяли за завданням російської сторони, СБУ розпочала кримінальні провадження за дії, що спрямовані на посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу чи захоплення державної влади (ст. 109 і 110 Кримінального кодексу України). Такі агітатори «працювали» в Києві, Одесі, Дніпрі, Львові, Херсоні, Полтаві, Кропивницькому, Конотопі, Івано-Франківську та Хмельницькому», – додали в СБУ.

Повідомляється, що стосовно виявлених 307 агітаторів СБУ передала дані в поліцію, 134 особи притягнуті до адміністративної відповідальності.

«Служба безпеки України закликає інтернет-користувачів бути пильними та приділяти особливу увагу безпеці в інтернеті, довіряти лише інформації з офіційних джерел. У черговий раз нагадуємо про кримінальну та адміністративну відповідальність за свідому дестабілізацію ситуації, у тому числі через інтернет», – йдеться в повідомленні.

Напередодні в СБУ повідомляли про викриття адміністраторів груп у соцмережах, які пропагували сепаратизм і переворот.

Шмигаль анонсує перевірку видачі дозволів на підключення до енергосистеми

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про готовність створити робочу групу при Міністерстві енергетики та захисту довкілля для перевірки видачі дозволів на підключення до енергосистеми. Про це він сказав на засіданні парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг 12 травня.

Таким чином Шмигаль відповів на питання першого заступника голови комітету, народного депутата від «Батьківщини» Олексія Кучеренка.

«Щодо виникнення проблеми зелених тарифів – повністю вас підтримую, також готовий долучитися, створити при міністерстві робочу групу, яка дослідить, як видавалася необмежена кількість дозволів на приєднання до енергосистеми, яка сьогодні призвела до таких перекосів, коли ми вимушені входити в складні переговори», – сказав Шмигаль.

Читайте також: «Атомний вузол»: в Україні розгортається найбільша енергетична криза від початку незалежності – експерти​

Він додав, що зелена енергетика (тобто електроенергія, отримана з відновлюваних джерел) – це «дуже добре» і зрештою перехід на неї неуникненний, однак наразі вона дуже дорога.

«І коли сьогодні занадто дорога зелена енергетика підміняє ефективну атомну, звичайно, це треба розслідувати і з’ясувати, звідки це взялося», – додав він.

Питання Кучеренка також стосувалося того, на якому етапі перебуває державна компанія «Укренерго» в процесі приєднання до Європейської мережі системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E).

Читайте також: Україна відмовилася від електроенергії з Білорусі​

«Щодо виконання «Укренерго» своїх завдань з приєднання до системи ENTSO-E, тут також думаю, що ми можемо дати їм таке доручення, спираючись на ваше побажання. Дамо доручення і заодно перевіримо керованість. Якщо вони підготують повноцінний звіт, де ми зараз перебуваємо по тих наших процедурах і виконанню завдань із приєднання до ENTSO-E – одразу побачимо і як керівництво проявляється, і звіт, і де вони перебувають», – зазначив голова уряду.

Він також повідомив, що Кабінет міністрів не планує збільшувати вартість на електроенергію для населення в 2020 році.

7 травня Державне бюро розслідувань повідомило, що розслідує діяльність Міністерства енергетики та захисту довкілля у зв’язку з зупинкою атомних енергоблоків та закупівлею натомість електроенергії в приватних компаній.

Прокуратура АРК використає інтерв’ю Гордона у кримінальному провадженні проти Поклонської

Прокуратура АРК використає інтерв’ю журналіста Дмитра Гордона з колишнім «прокурором» окупованого Росією Криму Наталією Поклонською в кримінальному провадженні проти неї. Про це в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії повідомив прокурор відділу прокуратури АРК Кирило Копійка.

«Вся інформація, що міститься в зазначеному інтерв’ю, буде долучена до матеріалів кримінального провадження і йому буде дана оцінка», – наголосив Копійка.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що інтерв’ю Поклонської Гордону ображає тих, хто зараз в Криму позбавлені волі, зокрема і через дії Поклонської.

 

Напередодні на це інтерв’ю також відреагував постійний представник президента України в АРК Антон Кориневич. Він зазначив, що «особи, які безпосередньо сприяли окупації частини України, не можуть і не будуть вважатися голосом кримчан».

Реакції самої Поклонської і Гордона на критику даного інтерв’ю поки не було.

До анексії Криму Наталія Поклонська працювала в органах прокуратури України. Навесні 2014 року підконтрольна Кремлю влада півострова призначила її «прокурором» Криму. Вона ініціювала заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу в Росії і на анексованому півострові.

Поклонська називає себе депутатом російської Держдуми «від Криму», однак Україна неодноразово наголошувала, що Росія не має права проводити вибори на окупованому півострові. Поклонська перебуває під персональними санкціями.

На материковій частині України проти Поклонської порушили дві кримінальні справи: про державну зраду і про заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу.

Зеленський включив речницю «Кварталу 95» до складу Нацради з питань телебачення

Голова пресслужби студії «Квартал 95» Тетяна Руденко стала членкинею Національної ради з питань телебачення і радіомовлення – відповідний указ президента Володимира Зеленського оприлюднений 12 травня.

Про призначення Руденко повідомляє і сама Національна рада.

«Згідно зі статтею 4 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» повноваження члена Національної ради починаються з дня його призначення і тривають п’ять років, за винятком випадків, передбачених цим Законом», – повідомляє пресслужба регулятора.

Читайте також: Нацрада звернулася до «1+1» та NewsOne через «секретні лабораторії США в Україні»

Досі Тетяна Руденко очолювала пресслужбу студії «Квартал 95», засновником якої є Володимир Зеленський.

5 березня Володимир Зеленський достроково припинив повноваження чотирьох членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, призначених за його квотою, і перепризначив двох із них.

Згідно із законодавством, Національна рада з телебачення і радіомовлення складається з восьми осіб: чотирьох призначає Верховна Рада, чотирьох – президент.

Закон передбачає, що президент має призначити нового члена Нацради протягом одного місяця з дня припинення повноважень попереднього.

Оголошено в розшук ще 2 підозрюваних в захопленні штабу ВМСУ в Севастополі – прокуратура АРК

Прокуратура АРК повідомляє, що спільно з управлінням Нацполіції України в АРК і Севастополі повідомила про підозру ще двом громадянам України, які, за даними слідства, брали участь в облозі і захопленні штабу Військово-морських сил України в Севастополі під час російської анексії Криму в 2014 році. Їх оголосили у розшук.

«Досудовим розслідуванням встановлено, що зазначені громадяни України, будучи учасниками незаконного збройного формування «Добровольча народна дружина «Рубіж», 19-20 березня 2014 року брали участь в облозі і захопленні штабу Військово-морських сил України в Севастополі. На даний час підозрюваних оголошено в розшук, вживаються заходи для встановлення їх місця перебування», – сказано в повідомленні прокуратури.

Підозрюваним загрожує позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Імена і прізвища підозрюваних у відомстві не вказують.

5 травня повідомлялося про аналогічну підозру, оголошену прокуратурою АРК Володимиру Муцю й Іллі Короткову.

Протягом квітня прокуратура АРК оголосила про підозру п’яти підозрюваним у захопленні штабу ВМС України в Севастополі.

У червні 2019 року повідомлялося про те, що справу одного з підозрюваних у захопленні українських кораблів у 2014 році керівника угруповання «Рубіж» направили до суду.

У прокуратурі зазначили, що були встановлені дев’ять учасників цього незаконного збройного формування, які протягом березня 2014 року брали активну участь в збройному захопленні протичовнового корвета ВМС України «Хмельницький», розвідувального катера «Славутич», військових частин ЗСУ, а також розгортанні і діяльності блокпостів.

 

Бойовики з початку доби двічі відкривали вогонь на Донбасі – Міноборони

У Міністерстві оборони повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі до полудня 12 травня двічі порушували режим припинення вогню.

«Російсько-окупаційні війська здійснили два прицільні обстріли позицій Об’єднаних сил. Свідомо порушуючи режим тиші, окупанти застосували міномети. З 04:40 понад годину ворог вів вогонь від окупованого села Пришиб по оборонцям Кримського, застосовуючи станкові протитанкові гранатомети та стрілецьке озброєння. При цьому окупанти випустили по нашим воїнам 8 мін 120-го калібру. Вдруге за сьогодні окупанти вели вогонь по захисникам Кримського з напрямку від окупованого села Сокільники. З 06:55, протягом пів години, ворог застосовував гранатомети різних систем та стрілецьке озброєння… На жаль, як вже повідомлялося, від початку доби один наш герой отримав осколкове поранення», – йдеться в повідомленні.

У Міноборони заявиили, що у відповідь на вогонь бойовиків ЗСУ змушені були застосувати легке піхотне озброєння.

Бойовики на своїх ресурсах традиційно звинувачують українських військових в обстрілах окупованих сепаратистами територій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

Гримчак повідомив, що НАБУ закрило проти нього справу, а сам він працевлаштувався

Колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрій Гримчак повідомив, що Національне антикорупційне бюро закрило проти нього справу за статтею про «службове підроблення»

«Справа, відкрита НАБУ проти мене за ст. 366 КК України, закрита за відсутністю складу злочину. Відповідний звіт я опублікую тут трохи пізніше, як тільки адвокати отримають весь пакет документів», – написав Гримчак у фейсбуці.

Гримчак заявив, що також відновив професійну діяльність і став керівником в міжнародній юридичній агенції.

«Компанія надає послуги в юридичній сфері як на території України, так і закордоном. Сфера вузька: звільнення захоплених українців», – додав Гримчак.

Юрія Гримчака і брата його дружини Ігоря Овдієнка затримали 14 серпня 2019 року у справі про вимагання 1,1 мільйона доларів хабарів за нібито сприяння в ухвалені рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави. Перед затриманням вдома у заступника міністра пройшов обшук. Їм інкримінували злочин за статтею про шахрайство.

15 серпня минулого року Юрію Гримчаку та Ігорю Овдієнку оголосили підозру. За версією слідства, «бралися кошти на погодження проєктів будівництва та реконструкції будівель та споруд» і «вирішення цивільного позову у Верховному суді». 22 жовтня минулого року Гримчаку змінили підозру на зловживання впливом. Спочатку у грудні з-під варти звільнили Овдієнка, а пізніше після зменшення втричі застави звільнили і Гримчака – він мав носити електронний браслет, здати закордонний паспорт і перебувати під нічним арештом.

Активісти вийшли на протест під будинок президента з вимогою покарання винуватців убивства Гандзюк

Вранці 12 травня група активістів прийшла під будинок на вулиці Михайла Грушевського у Києві, де мешкає родина президента, з вимогою до глави держави притягнути до відповідальності винуватців убивства херсонської чиновниці та активістки Катерини Гандзюк.

«Ми маємо багато запитань до президента. Ми хочемо знати, чи його слова про притягнення до відповідальності замовників вбивства Катерини Гандзюк не були порожніми обіцянками заради політичного піару. Саме тому сьогодні зранку ми прийшли до будинку, де він проживає. Очевидно, що генпрокурор та голова СБУ не розповідають президенту про справжній стан речей. Ми готові розповісти президенту те, що не цікавить генпрокурорку, про відсутність доказів в матеріалах справи і про помилки слідства», – йдеться в повідомленні громадської ініціативної групи «Хто замовив Катю Гандзюк».

Активісти заявляють, що приходитимуть під будинок президента, до будівлі його офісу та на офіційні зустрічі доти, доки не отримають відповіді на питання, які стосуються вбивства Катерини Гандзюк.

На сторінках інших активістів у соцмережах видно, що акція є мирною і небагаточисельною, учасники стоять на відстані одне від одного, поряд з активістами по гучномовцю лунають заклики до президента виконати обіцянку покарання убивць Катерини Гандзюк.

Інформації від правоохоронців про ймовірні порушення під час акції немає.

27 квітня Служба безпеки України повідомила, що під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської облради Владислава Мангера і помічника-консультанта депутата цієї самої ради Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк, що призвів до її смерті. 

Активісти заявили, що вважають передчасним рішення завершити досудове слідство. На їхню думку, генпрокурор Ірина Венедіктова «зливає справу». Остання це заперечує.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

У справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.

Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомили про підозру у вчиненні злочину.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.

У ЦВК не знають, скільки знадобиться часу для підготовки виборів в ОРДЛО

У ЦВК зазначили, що для проведення виборів в ОРДЛО необхідно виконати значно ширший перелік заходів порівняно з підготовкою до місцевих виборів у звичайних умовах

Саакашвілі: грузинському народові загрожує голод, якщо відносини між Києвом і Тбілісі будуть зіпсовані

Колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі заявляє, що грузинському народові, за його словами, загрожує голод, якщо відносини між Києвом і Тбілісі будуть зіпсовані внаслідок його призначення на посаду голови Виконавчого комітету реформ в Україні, проти чого протестує влада Грузії. Так цитує його слова в ефірі грузинського телеканалу «Мтаварі архі» грузинське російськомовне інтернет-видання Sova.

«Якщо Грузія зникне для України, на людях в Україні це не позначиться. Якщо ж Україна зникне для Грузії, це будуть порожні прилавки в магазинах, масовий голод, біди. Тому, звичайно, про це не йдеться, і Україна цього не зробить», – заявив він, за цим повідомленням.

За його словами, значна частина того, що люди купують у грузинських магазинах, «наприклад, зернові, гречка, м’ясопродукти, ковбаса, молоко, – завозиться з України».

Колишній президент Грузії також стверджував, що проти його призначення в Києві насправді була Москва.

«Для Росії це був дуже принципове питання… Для Росії це було чіткою демонстрацією того, що Україна – незалежна країна, а її президент – повний гідності президент незалежної держави. Я не хочу бути яблуком розбрату. Але демонструвати і нагадувати про це Росії і міжнародній спільноті – необхідно», – стверджував, за повідомленням видання, Саакашвілі.

За даними ООН, імпорт до Грузії з України станом на 2018 рік був п’ятим за обсягом – після імпорту з Туреччини, Росії, Китаю й Азербайджану, – і складав 5,6 відсотка від загального імпорту.

Міхеїла Саакашвілі, нині громадянина України, влада нинішнього президента Володимира Зеленського розглядала як можливого віцепрем’єр-міністра, що викликало різку реакцію Грузії, де колишній президент має кілька винесених заочних кримінальних вироків.

Урешті Саакашвілі був призначений на значно менш впливову посаду голови Виконавчого комітету реформ, внаслідок чого Грузія обмежилася відкликанням свого посла для консультацій до Тбілісі, але дала знати, що знижувати рівень відносин із Києвом не буде. Але й нинішнє призначення Саакашвілі в Тбілісі критикують. У свою чергу, Київ критикує таке ставлення, називаючи його «помилкою».

Телеканал «Мтаварі архі» («Головний канал») – новий проєкт соратника Саакашвілі часів його президентства в Грузії Ніки Ґварамії. Раніше Ґварамія був керівником прихильного до Саакашвілі телеканалу «Руставі-2».

New York Times повідомила подробиці багатомільйонного відшкодування Тимошенко зі США

Американська газета The New York Times повідомила з’ясовані нею подробиці відшкодування зі США на суму близько 5,5 мільйонів доларів, що його отримала як «досудове врегулювання» і зазначила в своїй декларації лідер партії «Батьківщина», народний депутат Юлія Тимошенко.

Як написало видання 10 травня, ці кошти виплатила їй юридична фірма зі США Skadden, Arps, Slate, Meagher & Flom, що її Тимошенко звинувачувала в написанні в першій половині 2010-х років звіту, який полегшив тодішній владі України її переслідування.

За даними джерел щоденника, знайомих із обставинами досудового врегулювання, ця фірма виплатила за цією домовленістю загалом принаймні 11 мільйонів доларів чи й більше, щоб уникнути судового позову. По половині суми – близько 5,5 мільйонів доларів – отримали сама Тимошенко, а також Сергій Власенко, народний депутат (фракція «Батьківщина»), а на час тих подій захисник Тимошенко – він скаржився, що тодішня влада часів президента України Віктора Януковича ставилася до нього несправедливо.

Про отримання Тимошенко коштів зі США стало відомо 4 травня, коли на сайті електронних декларацій Національного агентства запобігання корупції зауважили декларацію Тимошенко про отримання нею коштів на суму в 148 345 441 гривень, тобто понад 5,5 мільйонів доларів. Як зазначено в декларації, йшлося про «компенсацію шкоди, заподіяної політичними репресіями 2011–2014 років, яка отримана в США на стадії досудового врегулювання», а джерелом коштів вказана фірма Reid, Collins, Tsai LLP.

Того ж дня сама Тимошенко підтвердила в фейсбуці отримання такої компенсації й заявила, що їй «вдалося добитися справедливості» в справі, за її словами, «політичної розправи» над нею, як вона назвала її ув’язнення в 2011–2013 роках за влади Януковича.

Тоді ж Тимошенко заявила, що «інших подробиць не буде через законодавче регулювання у США щодо юридичних обмежень у справі». При цьому вона ніде не згадувала про фірму Skadden. Це викликало хвилю спекуляцій щодо джерела коштів.

The New York Times у нинішній статті нагадує, що 2018 року в інтерв’ю цьому щоденникові Тимошенко заявляла, що їй «було дуже боляче» дізнатися про звіт фірми Skadden, яка, за її словами, за гроші відмивала репутацію Януковича і його влади. Ця фірма з 2012 року стала представляти інтереси влади Януковича і підготувала звіт, що мав на меті довести законність юридичних переслідувань Тимошенко.

За даними джерел видання, після того інтерв’ю Тимошенко найняла фірму Reid, Collins & Tsai, щоб з’ясувати перспективи подати позов проти фірми Skadden.

Фірма Skadden раніше публічно захищала свій звіт щодо Тимошенко і наголошувала, що той документ аж ніяк не відбілював дій Януковича і не приховував порушень із боку його влади. За даними того звіту, деякі права Тимошенко були порушені в перебігу суду над нею. Але, мовилося в звіті, винесений їй вирок підтверджувався доказами, наявними у справі. За документом, у діях обвинувачення проти Тимошенко не було виявлено ознак політичної мотивованості.

За повідомленнями, Власенко 2019 і 2020 року також за кілька разів задекларував отримання суми загалом близько 5,5 мільйонів доларів від фірми Reid, Collins & Tsai, але з коротким формулюванням «іноземний дохід».

Власенко і фірма Skadden не відповіли на запит Радіо Свобода про коментар.

Один із засновників фірми Reid, Collins & Tsai Вільям Рейд в електронному листі до американського видання The Hill заявляв, що його фірма не може давати коментарі з цього приводу, але підтвердив, що Тимошенко була клієнтом його фірми. На прохання Радіо Свобода про коментар Рейд не відповів.

Фірма Skadden 2019 року заплатила Міністерству юстиції США 4,6 мільйона доларів, щоб владнати справу з розслідуванням щодо того, чи її робота стосовно України не порушила законів про іноземне лобіювання.

Тимошенко з 2011 до самого початку 2014 року, в часи президентства Януковича, Тимошенко була ув’язнена в Україні в справі про перевищення влади під час укладання газових контрактів із Росією у 2009 році. Країни Заходу й міжнародні інституції критикували судове переслідування Тимошенко.

Олег Сенцов у шосту річницю свого арешту нагадав про полонених українців

Український режисер, колишній політв’язень Олег Сенцов 10 травня у шосту річницю свого арешту нагадав про українських громадян, які досі перебувають у полоні.

«10 травня. День, який змінив моє життя шість років тому. День арешту і тортур. Я ні про що не шкодую і нічого не хотів би змінити в своєму минулому, але прожити його ще раз мені б не хотілося. У кожного свій шлях і свій вибір. Я свій зробив ще на Майдані, і якщо було б потрібно, повторив те ж, ні від чого не відрікшись. Але сьогодні я думаю не про це, а про тих наших, хто ще перебуває в полоні у ворога. Хто ще чекає свого звільнення. Хто сподівається на нас та нашу вітчизну», – написав Сенцов у фейсбуці.

Олег Сенцов разом зі ще 34 українцями повернувся з російського ув’язнення 7 вересня 2019 року в результаті обміну з Росією. Москва звинувачувала його в тероризмі в Криму після анексії навесні 2014 року. Його засудили до 20 років колонії.

Раніше в офісі українського омбудсмена повідомляли, що в ув’язненні в Росії перебувають 115 громадян України, з яких понад 80 – кримські татари. 

У МЗС України заявляють про відсутність додаткових обмежень для виїзду громадян України за кордон

У Міністерстві закордонних справ України заявляють про відсутність додаткових обмежень для виїзду громадян України за кордон.

«Чинним законодавством не встановлено жодних додаткових обмежень виїзду громадян України за кордон. В умовах протидії поширенню епідемії коронавірусу в Україні уряд ухвалив рішення про закриття окремих пунктів пропуску через державний кордон, зокрема для повітряного сполучення», – йдеться в поясненні, оприлюдненому пресслужбою українського зовнішньополітичного відомства в неділю.

У МЗС зазначають, що поінформували іноземні дипломатичні представництва в Україні про перелік цих пунктів.

«Іншої інформації про обмеження виїзду за кордон або необхідність отримання від Міністерства закордонних справ України дозволів на виїзд громадян України, зокрема тих, які мають посвідки на проживання за кордоном, МЗС не давало», – повідомили в МЗС.

Крім того, у зовнішньополітичному відомстві зазначили, що в умовах пандемії коронавірусу виконують комунікаційну функцію між центральними органами виконавчої влади, які здійснюють свої повноваження у сфері забезпечення перевезення пасажирів та охорони державного кордону, та іноземними дипломатичними представництвами в Україні.

Таке роз’яснення від МЗС з’явилося після того, як у ЗМІ повідомили, що днями посольство Великої Британії у соцмережі спочатку повідомило, що українці повинні отримати дозвіл для виїзду до Британії від МЗС України, але пізніше змінило своє формулювання, вказавши, що статус громадян із дозволом на проживання у Великобританії просто має бути підтверджений.

29 квітня стало відомо, що громадяни України, які планували полетіти на заробітки до Великої Британії і прибули до аеропорту «Бориспіль», не можуть вилетіти. Пізніше з’ясувалося, що рейс був затриманий через порушення з боку авіакомпанії.

 

Після трьох обстрілів удосвіта бойовики вогневої активності на Донбасі не проявляли – Міноборони

У Міністерстві оборони України повідомили, що відколи удосвіта підтримувані Росією бойовики тричі порушили режим тиші на Донбасі інших обстрілів у неділю вдень не було.

«Після ранкових проявів збройних агресії та отримання гідної жорсткої відповіді з боку захисників України, за наявною інформацією, російсько-окупаційні війська поки що утримуються від порушення режиму тиші. Наші герої контролюють обстановку. Втрат внаслідок прицільного ворожого вогню та бойових дій, серед наших героїв-захисників немає», – відзвітували в Міністерстві оборони.

Бойовики на своїх ресурсах звинуватили ЗСУ в обстрілах у неділю вранці окупованих Горлівки та Донецька.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

HRW закликає Іран не переслідувати активістів через протести щодо збиття українського літака

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) закликала владу Ірану припинити судове переслідування тих, хто проводив в країні мирні акції після помилкового збиття українського пасажирського літака поблизу Тегерана 8 січня.

Правозахисна група заявила, що з кінця квітня іранські суди засудили 13 осіб, в тому числі кількох студентів, до тюремного ув’язнення, очевидно, за те, що вони брали участь у мирній акції протесту.

Влада Ірану раніше заявила, що заарештувала 30 осіб у зв’язку з протестами, а деталей про точну кількість тих, кого заарештували безпосередньо за збиття лайнера, не вказала.

«Влада Ірану слідує за звичним сценарієм дій щодо ухилення від відповідальності, відмовляючись надати будь-які подробиці розслідуванні стосовно винуватців смертельної помилки, але судові чиновники не витрачають час на винесення вироків людям, які протестували через загибель 176 осіб», – заявили у Human Rights Watch.

Офіційний Тегеран раніше заявив, що розслідує трагічний інцидент, втім влада не повідомляє жодних подробиць такого розслідування.

У HRW кажуть, що сім’ї деяких жертв висловили стурбованіст, що пандемія коронавірусу уповільнює встановлення справедливості у цій справі.

Правозахисна організація наполягає, що Іран повинен провести прозоре розслідування і співпрацювати з міжнародними організаціями.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.​

11 березня з’явилась інформація, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові самописці. Проте досі жодних повідомлень про передачу Україні «чорних скриньок» не було.

Посол Мельник розповів, коли Німеччина може визнати Голодомор в Україні геноцидом

Посол України у Німеччині Андрій Мельник в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що поки рано говорити про ймовірне рішення влади Німеччини щодо визнання Голодомору 1932-33 років геноцидом українського народу.

«21 жовтня 2019 року Бундестаг розпочав розгляд цієї петиції (щодо визнання Голодомору геноцидом – ред.). Поки рано говорити, коли саме буде рішення. Я думаю, що рішення навряд чи варто чекати раніше кінця цього року. У цьому є свої плюси. Це дає нам змогу задіювати всі можливі інструменти, насамперед медійні, з тим, щоб інформувати німецький політикум, але так само і німецьку громадськість про те, що таке Голодомор, чому для Німеччини є важливим визнати факт Голодомору і зробити цей важливий політичний жест», – сказав Андрій Мельник.

Він додав, що це питання для нього як посла є його «обов’язком» і «моральним зобов’язанням».

«Я вважаю не лише своїм обов’язком як дипломат зробити все можливе для того, щоб пам’ять про жертв Голодомору була визнана і вшанована в Німеччині. Але для мене це, якщо хочете, моральне зобов’язання і питання честі як для людини зробити все можливе, щоб німецька громадськість зрештою дізналася про ті жахіття, які сталінський режим вчинив в Україні у 1932-1933 роках. І не лише домогтися визнання цього історичного факту на політичному рівні, але й насамперед домогтися (і це для мене має не менш важливе значення) кроків, які німецька сторона буде вживати для того, щоб компенсувати брак знань про цю подію», – зазначив посол України в Німеччині.

Наприкінці минулого року німецькі законодавці посали розгляд петиції про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українців. Це сталося після того, як розміщена на сайті парламенту Німеччини петиція набрала необхідні 50 тисяч голосів.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Минулої доби бойовики 17 разів відкривали вогонь на Донбасі – штаб ООС

У штабі орперації Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби 17 разів відкривали вогонь на Донбасі, використовуючи заборонені до розміщення на лінії зіткнення види зброї.

«Втрат серед наших захисників внаслідок ворожих обстрілів не було. Військовослужбовці Об’єднаних сил, застосовуючи штатне озброєння, своєчасно реагували на ворожі провокації та прицільним вогнем по позиціях противника подавили його збройну активність», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що у неділю бойовики вже двічі відкривали вогонь біля Авдіївки та один раз поблизу Оріхового.

За даними штабу, за поточну добу втрат серед українських військових немає.

В угрупованні «ЛНР» стверджують, що українська сторона 4 рази порушила режим тиші за минулу добу, бойовики угруповання «ДНР» та своїх ресурсах звинувачують ЗСУ в обстрілах у неділю вранці окупованих Горлівки та Донецька.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

9 травня у Львові: нечисленні люди з квітами прийшли до військових меморіалів

9 травня у Львові поодинокі люди прийшли з квітами на військові меморіали – Марсове поле і Пагорб слави. Ці місця посилено охороняли працівники поліцїі, Нацгвардії, офіцери й курсанти Львівського державного університету внутрішніх справ, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Також на Пагорбі слави традиційно, як у попередні роки, зібралась група праворадикальних організацій Львові, які стежили, щоб ніхто з тих, хто відвідує могили, не прийшов із червоним прапором чи «георгіївською стрічкою», забороненими законодавством. Вони встановили динамік і через нього транслювали українські патріотичні пісні.

Вічний вогонь на Пагорбі слави не горів, як і в попередні роки. На військових меморіалах у Львові поховані близько семи тисяч радянських солдатів, військових офіцерів і офіцерів НКВС, КДБ.

 

Оскільки в Україні діє карантин, жодних заходів із нагоди Дня перемоги 9 травня у Львові й області не планували. 

У переддень, 8 травня, у День пам’яті і примирення, очільник області і міський голова Львова, поклали квіти до хреста на Цитаделі, де у роки німецького окупації розташовувався концтабір для військовополонених різних національностей.

 

7 травня, незважаючи на карантин, у приміщенні Львівської обласної організації ветеранів, яке ця структура орендує в обласної ради, зібрались радянські ветерани, для яких організували застілля і вітали листівками з логотипом партії «Опозиційна платформа – За життя». Туди прибули патрульні і пояснили людям умови карантину.

У ці вихідні на території Львова й області публічний порядок забезпечуватимуть близько 1200 правоохоронців, які патрулюватимуть громадські місця, парки, сквери, дитячі і спортивні майданчики, а також нестимуть службу на автодорогах біля контрольно-пропускних пунктів.

Мунулого року 9 травня у Львові на місця радянських меморіалів – Марсове поле і Пагорб слави – традиційно прийшли кілька десятків львів’ян із квітами.

 

 

«Прийшли часи іншої – публічної дипломатії»: посол Мельник про відмову від участі у спільній з послом Росії церемонії у Берліні

Посол України у Німеччині Андрій Мельник розповів у інтерв’ю Радіо Свобода про свою відмову брати участь у спільній з послом Росії церемонії покладання квітів у Берліні.

«На мій погляд, рішення зробити це публічно було правильним. Адже ми ще раз заявили на весь світ про те, що війна, яка триває на сході України, продовжується щодня і щоночі, вона забирає життя наших солдатів, вона калічить людей. У Берліні впродовж останніх 5 років лікуються наші військовослужбовці, які були поранені. Понад 130 солдатів, які пройшли лікування. Один із них досі перебуває тут. Українці страждають, і ми вимагаємо, щоб цей біль українців так само був почутий і у Берліні. А з іншого боку, цей жест, який дехто вважає «недипломатичним», так само і серед моїх колег (це не секрет), він, на мою думку, вказує, що сьогодні прийшли часи іншої – публічної дипломатії», – наголосив дипломат.

Він додав, що зараз не час обмінюватися вербальними нотами, а потрібно озвучувати свою позицію публічно і чітко.

 

«І, по-друге, нам вдалося завдяки цьому кроку привернути увагу німецького суспільства, громадськості, ЗМІ, а також політичних кіл до величезної ціни, яку український народ заплатив за перемогу над нацизмом, заплатив внаслідок війни на винищення, яку вела Німеччина проти нас на нашій території. Я не шкодую, що ця відмова відбулася саме у такий спосіб. Оскільки, звичайно, сидіти тихенько і підтримувати якусь позицію – це одна ситуація, а набагато більш ефективно – заявити на повний голос про те, що нам болить. І мій досвід роботи у Німеччині підтверджує, що лише в такий спосіб можна розворушити людей, можна достукатися не лише до розуму, але і до німецького серця», – розповів Мельник.

Раніше у Міністерстві закордонних справ України повідомили, що посол України у Німеччині Андрій Мельник відмовився від участі в церемонії вшанування завершення Другої світової війни у Берліні 2 травня спільно з представниками Росії.

Повний текст інтерв’ю посла України у німеччині Андрія Мельника читайте тут.

Онук Ватутіна: якщо переносити могилу з Києва, то з військовими почестями

Олександр Ватутін, онук радянського генерала Миколи Ватутіна, назвав свої умови перенесення могили діда з Києва. 

«Ви знаєте, я хотів би перезаховати і перенести пам’ятник на батьківщину, але це мають домовлятися вищі особи, розумієте, це не моя ініціатива має бути. Тому що перепоховання такої людини має відбуватися із військовими почестями, це ж не просто так: викопали і відвезли. Це зовсім інше. Він все ж таки герой Радянського Союзу, він звільняв Київ, як би там не кричали українці, що вони його ненавидять, що він кат і все таке. Він звільняв Київ, починав свою службу в Україні, добре знав українську мову, він взагалі українців любив», – сказав Олександр Ватутін в інтерв’ю Радіо Свобода.

Пам’ятник Ватутіну розташований у центрі Києва, біля будівлі Верховної Ради.

Нещодавно петиція на сайт міської ради Києва з вимого демонтувати монумент набрала необхідну кількість голосів. Тепер петицію мають розглянути столичні органи влади.

Серед пропозицій петиції – перенести поховання на одне з кладовищ Києва. Міський голова Віталій Кличко дав доручення розглянути ці прохання трьом міським комісіям і двом своїм заступникам. 

В Українському інституті національної пам’яті кажуть, що з юридичної точки зору така петиція до міської влади безперспективна.

Вже кілька років поспіль відмову зносити памятник офіційно пояснюють тим, що це не просто монумент, а могила генерала. 

Рідні Ватутіна ще у 2015 оголосили про те, що будуть просити перезахоронення.

В УІНП на це заявили, що питання опрацьовують «у тому числі і з залученням іноземних каналів». «Але наразі ми не маємо жодних конкретних пропозицій на цю тему і, відповідно, ми їх не розглядаємо в офіційній площині», – заявив голова УІНП Антон Дробович.