В Україні засудили двох росіян, які намагалися підірвати авто українського розвідника, повідомив Офіс генерального прокурора. Їм призначили покарання у вигляді 7 та 8 років позбавлення волі.

«Доведено, що 4 квітня 2019 року засуджені, виконуючи завдання спецслужб країни-агресора, здійснили спробу закласти під припаркований автомобіль співробітника української розвідки вибуховий пристрій. Проте вибухівка здетонувала в момент встановлення», – повідомили в Офісі генерального прокурора.

За даними слідства, один із засуджених раніше проходив службу в особистій охороні голови Республіки Інгушетія, що входить до складу РФ, а також обіймав посаду заступника керівника його адміністрації.

«Вчиненню замаху на теракт передувала ретельна та багатомісячна підготовка, яка, зокрема, включала використання підроблених паспортів і водійських посвідчень громадян Киргизької Республіки, слідкування за можливими місцями перебування та маршрутами пересування потерпілого, виготовлення саморобного вибухового пристрою, придбання вогнепальної зброї і боєприпасів», – заявили в прокуратурі.

4 квітня 2019 року поліція Києва повідомила про вибух автомобіля в Голосіївському районі Києва, внаслідок якого постраждав чоловік, що закладав вибухівку. Згодом він помер.

Автомобіль належав співробітнику Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирилу Буданову.
…

Верховна Рада 30 квітня підтримала постанову зі зверненням до парламентів іноземних держав та парламентських асамблей щодо засудження російської агресії.

На підтримку документу висловилися 309 народних депутатів, проти – 28. Четверо людей утрималися, 41 парламентар не голосував.

Читайте також: Віртуальна конференція глав МЗС. Чого очікувати від міністрів «Нормандії-4» стосовно Донбасу?​

«Верховна Рада України звертається до парламентів іноземних держав та парламентських асамблей міжнародних організацій із закликом: засудити дії Російської Федерації, спрямовані проти територіальної цілісності та суверенітету України, як такі, що суперечать загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, посилювати політико-дипломатичний і санкційний тиск на державу-окупанта до повного припинення нею збройної агресії та відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних державних кордонів», – йдеться в проєкті постанови поміж іншого.

Крім того, документ пропонує іноземним державам і надалі не визнавати анексію Криму, тиснути на Росію з вимогою припинити окупацію часини Донбасу.

Читайте також: Новий, ширший і суперечливіший погляд на війну в Україні від Міжнародної кризової групи​

Постанова також передбачає засудження порушень прав людини на окупованих територіях, вимогу на виконання рішення Міжнародного суду від квітня 2017 року скасувати заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу та забезпечити доступ до освіти українською мовою в анексованому Криму.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
…

Адвокати колишнього президента України Віктора Януковича заявляють, що їх підзахисний готовий співпрацювати з Державним бюро розслідувань України у справі «про здачу Криму». Як мовиться у пресрелізі адвокатської компанії, 30 квітня заяву від Януковича передадуть ДБР, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Офіційними показаннями Володимира Замани та інших свідків встановлено, що Збройні сили України за станом на 27.02.2014 року були в належній бойовій готовності, а причина втрати Україною території АР Крим – відмова тодішнього вищого військового керівництва держави від захисту територіальної цілісності України військовим шляхом і вказівка західних кураторів особам, які прийшли до влади в ході державного перевороту, «не робити різких рухів в Криму». Крим не був збережений через відмову РНБО вводити воєнний стан», – заявив адвокат президента-втікача Віталій Сердюк.

У квітні 2019 року Сердюк повідомив, що Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження за фактом «навмисної здачі нинішніми вищими посадовими особами України Криму». Він також повідомив, що за дорученням Віктора Януковича передано до ДБР 9 томів доказів, «які розкривають окремі обставини втрати територіальної цілісності України». У цих документах нібито вказана вина конкретних політичних осіб.

Раніше ексглава Ради міністрів АРК Анатолій Могильов заявив, що готує матеріали для звернення до Державного бюро розслідувань України, «з вимогою покарати політиків і чиновників, винних у здачі Криму». На його думку, частина керівництва країни тоді «вчинила державну зраду, не відреагувавши на появу озброєних людей без розпізнавальних знаків на півострові».

При цьому колишній секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов заявив, що підлеглі екс-президента України Віктора Януковича «намагаються зняти з себе відповідальність за розвал і фактичне знищення Збройних сил України та за сприяння окупації Криму».

24 січня 2019 року районний суд Києва визнав Януковича винним у державній зраді і пособництві плануванню, підготовці, розв’язанню і веденню агресивної війни Росії проти України і засудив його до 13 років позбавлення волі заочно. У той же час суд визнав колишнього президента не винним в пособництві посяганню на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років позбавлення волі.

Захисники експрезидента подали не менше п’яти апеляційних скарг на вирок Оболонського районного суду Києва. Потім вони подали ще кілька скарг на постанови цього ж суду, який відхилив заяви захисників. Янукович назвав вирок незаконним. Він заперечує свою провину в цих та усіх інших інкримінованих йому злочинах. Вирок не вступив в силу, оскільки був оскаржений.

Віктор Янукович втік з України у лютому 2014 після розстрілів на Майдані. Зараз він переховується в Росії.
…

Президент України Володимир Зеленський «зрозуміє через декілька місяців» помилковість звільнення керівників Державної митної служби Максима Нефьодова та Державної податкової служби Сергія Верланова. Про це в інтерв ‘ю Радіо Свобода заявив колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

«У нас було багато розмов… Але я так думаю, що вирішальним все рівно є вплив людей, які частіше пояснюють… Тому що багато груп впливу хочуть, щоб президент мав якусь інформацію і доносять її через телеграм-канали, через якісь… Тобто створюють навколо нього інформаційне поле», – сказав Гончарук, додавши, що «достойні, правильні люди звільнені».

Невдачі Нефьодова та Верланова на посадах експрем’єр пояснює тим, що «ти не можеш прийти у митницю і за півроку повністю побороти систему, особливо, якщо тобі у цілій низці регіонів прямо заважають правоохоронні органи».

Гончарук вказав, що Зеленський досі не реалізував передвиборчу обіцянку, що СБУ має бути позбавлена повноважень в економічній сфері.

«Цього і досі не відбулося. І якщо це було би зроблено, то я впевнений, що проблем з митницею і з корупцією на митниці було би значно менше. Тому що, я думаю, для багатьох не секрет, що працівники, на жаль, СБУ роками кришували окремі потоки на митниці і в сфері податків», – відзначив колишній голова уряду.

24 квітня уряд України на позачерговому засіданні вирішив звільнити керівників Державної митної служби Максима Нефьодова та Державної податкової служби Сергія Верланова. Міністр фінансів Сергій Марченко назвав перебування цих чиновників на посадах «ризиком забезпечення фінансової безпеки».

29 квітня Кабінет міністрів України призначив головою Державної податкової служби Олексія Любченка.

Наприкінці 2018 року Кабінет міністрів України розділив Державну фіскальну службу на податкову і митну служби й повідомив про намір провести конкурс на керівників новоутворених відомств.

Сергій Верланов очолив Податкову службу в травні 2019 року. Нефьодов став керівником Митної служби в липні.

 
…

30 квітня, вдруге за час карантину, поновлюється робота низки ринків. За рішенням Кабінету міністрів, право на відновлення роботи отримують 872 ринки.

Напередодні прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що ринки мають працювати «з дотриманням жорстких санітарних норм, порушення яких будуть суворо каратися, аж до закриття ринків на певний період».

Наприкінці березня в Україні вже намагалися відкрити ринки, але згодом рішення скасували. Де працюють ринки, а де тільки готуються до відкриття, досліджують кореспонденти Радіо Свобода у Києві, Харкові, Львові, Одесі, Вінниці, Херсоні.

12 березня в Україні розпочався карантин у навчальних закладах через загрозу епідемії коронавірусної інфекції і щоб не допустити її поширення. З 17 березня заборонена роботу закладів розваг та громадського харчування (окрім приготування їжі на винос), обмежений рух транспорту. Працюють магазини продуктів, побутових товарів та аптеки.

Читайте також: Продовольчі ринки у Львові можуть запрацювати з 1 травня​

Карантин мав тривати до 3 квітня, однак згодом уряд продовжив його ще на три тижні – до 24 квітня. Відтак його продовжили до 11 травня.
…

Відвідувати адмінбудівлі органів державної влади можна з цифровими паспортами в застосунку «Дія», повідомив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров у Telegram.

«Раніше для отримання перепустки у КМУ, міністерства, відомства, місцеві державні адміністрації та інші держоргани був потрібен фізичний документ, що посвідчує особу. Натомість тепер таку перепустку можна отримати, пред’явивши один з цифрових паспортів у «Дії»: ID-картку або ж закордонний біометричний паспорт», – написав Федоров.

22 квітня уряд презентував цифрову версію паспорта громадянина України та закордонного паспорту. Перед цим уряд прирівняв цифрові документи до паперових.
…

Вищий антикорупційний суд стягнув у державний бюджет 30 мільйонів гривень застави, яку призначили для колишнього народного депутата та забудовника Максима Микитася, повідомив Офіс президента України.

В установі нагадали, що раніше суд стягнув 35 мільйонів гривень застави з одеського бізнесмена Вадима Альперіна.

«Це перші в історії нашої країни випадки стягнення застав такого розміру», – зазначили в Офісі президента.

Максим Микитась є фігурантом справи про заволодіння квартирами Національної гвардії. Протягом жовтня 2019 року його двічі заарештовував Вищий антикорупційний суд.

Згодом підприємець вийшов під заставу у 80 мільйонів гривень. За даними правоохоронців, 20 січня Микитась намагався вилетіти з України.
…

Підтримувані Росією угруповання обмежують роботу моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі. Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії (проєкту Радіо Свобода) повідомив заступник командувача штабу Операції об’єднаних сил Богдан Бондар. Він зазначив, що моніторингова місія наразі не може допомагати в переміщені людей через лінію розмежування в умовах карантину.

«Місія ОБСЄ не може нам допомагати в переміщенні цих осіб. Можливості ОБСЄ разом зі ЗМІ, які цю ситуацію висвітлюють, дозволять нам покращити стан з переміщенням людей через КПВВ», – заявив Бондар.

За словам заступника командувача штабу ООС, моніторингова місія перевіряє, чи здійснюються карантинні заходи на непідконтрольній Україні частині Донбасу і яка там ситуація з захворюваністю на коронавірус.

«Ми не знаємо, наскільки відповідає дійсності інформація звідти. Такий моніторинг дозволив би нам більш ефективно працювати, у тому числі по КПВВ», – зазначив військовий.

21 березня штаб Операції об’єднаних сил повідомив про тимчасове закриття контрольних пунктів в’їзду та виїзду з окупованих територій на Донбасі в зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби. Однак для співробітників моніторингових місій ОБСЄ, ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста доступ до перетину з українського боку не обмежувався.

25 березня представники моніторингової місії ОБСЕ повідомляли про те, що члени незаконних збройних угруповань не дозволяють патрулям місії перетинати лінію розмежування.

29 квітня заступник командувача штабу ООС Богдан Бондар повідомив, що з 22 березня більш ніж 200 осіб пропустили через лінію розмежування на Донбасі.

Заступник командувача зазначив, що штаб дозволяє переміщення осіб, але тільки тим, хто найбільше цього потребує.

За даними Радіо Донбас.Реалії, частина людей змушені знімати житло у населених пунктах біля лінії розмежування, через те, що їх не пропускають на окуповану територію Донбасу.

За інформацією МОЗ, станом на ранок 29 квітня в Україні зафіксували 9 866 випадків захворювання на COVID-19. Зокрема, 52 випадки на підконтрольній Україні частині Донецької області та 33 – у Луганській.

Угруповання «ЛНР» та «ДНР» на своїх інформаційних ресурсах повідомляють про 215 випадків зараження на коронавірус на підконтрольних їм частинах Донеччини та Луганщини.

Карантин мав тривати до 3 квітня, однак згодом уряд продовжив його ще на три тижні – до 24 квітня. Відтак його пролонгували до 11 травня.

 
…

Адвоката лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва викликають до Слідчого комітету Росії в окупованому Криму. Про це повідомив захисник Джемілєва Микола Полозов.

Він уточнив, що його викликали для участі у слідчих діях на 5 травня.

Полозов припускає, що це пов’язано з завершенням слідства.

«Планується пред’явлення звинувачення в остаточній редакції», – зазначив адвокат.

Раніше Полозов повідомив, що Слідчий комітет Росії в окупованому Криму дозволив йому бути офіційним захисником лідера кримських татар Мустафи Джемілєва.

В окупованому Криму російські слідчі висунули звинувачення лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву за трьома статтями в рамках попереднього слідства. Як повідомив кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Джемілєва Микола Полозов, який брав участь у слідчих діях управління російського Слідчого комітету, проти Джемілєва зараз використовують матеріали української справи його сина Хайсера.
…

Кабінет міністрів України призначив головою Державної податкової служби Олексія Любченка.

Таке рішення уряд ухвалив на засіданні 29 квітня, повідомив представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан.

«Кабмін сьогодні на засіданні ухвалив низку кадрових рішень: призначити (за контрактом) Любченка Олексія Миколайовича головою ДПС, Олейнікова Євгена Володимировича – заступником голови ДПС, Пліса Геннадія Васильовича головою Держаудитслужби», – написав Мокан у фейсбуці.

У 2009-2011 роках Любченко обіймав посаду заступника голови Державної податкової адміністрації.

24 квітня на позачерговому засіданні уряд усунув Максима Нефьодова від керування митницею, а Серігя Верланова від керування податковою службою без попереднього обговорення.

Пізніше прем’єр Денис Шмигаль пояснив: найближчим часом Кабмін призначить на їхні місця нових, ефективних керівників.

Низка ЗМІ, як, наприклад, «Економічна правда», поширили інформацію про те, що їх наступниками можуть стати Василь Цушко й Олексій Любченко –​ кадри часів Віктора Януковича з неоднозначним політичним шлейфом.

Декларації обох як кандидатів на посади заступників міністра фінансів вже з’явились на сайті НАЗК.

Утім, ці припущення у Мінфіні не підтверджували, хоча і не спростовували.

 
…

Кабінет міністрів після 11 травня використовуватиме інструмент адаптивного регіонального карантину, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 29 квітня.

За його словами, це означає, що в разі спалахів інфекції в окремих регіонах карантинні обмеження будуть посилюватися саме там, а не по всій країні. «Але це наступні наші кроки після 11 травня», – зазначив голова уряду.

За його словами, Україна сьогодні має порівняно невелику кількість тих, хто захворів на коронавірусну інфекцію COVID-19 завдяки тому, що вчасно були введені обмежувальні заходи.

«Я хочу звернутись до всіх українців та особливо до представників бізнесу. Те, що у нас менше хворих у порівнянні з іншими країнами, – це завдяки вчасно вжитим карантинним заходам та вашій відповідальній позиції по цих заходах. Ми вчасно зайшли в карантин і вчасно з нього вийдемо», – заявив прем’єр-міністр.

Шмигаль нагадав, що дорожню карту по виходу з карантину, яка складається з п’яти етапів, презентували минулого тижня.

«Ми також маємо усвідомити, що навіть після відкриття всіх закладів та транспорту – маски, дезінфектори та соціальне дистанціювання – нікуди не дінуться. Відтепер це норма», – додав він.

Станом на ранок 29 квітня в Україні виявили 9 866 випадків COVID-19. 250 людей померли, понад тисяча – одужали.

12 березня в Україні розпочався карантин у навчальних закладах через загрозу епідемії коронавірусної інфекції і щоб не допустити її поширення. З 17 березня заборонена роботу закладів розваг та громадського харчування (окрім приготування їжі на винос), обмежений рух транспорту. Працюють магазини продуктів, побутових товарів та аптеки.

Карантин мав тривати до 3 квітня, однак згодом уряд продовжив його ще на три тижні – до 24 квітня. Відтак його продовжили до 11 травня.

 
…

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі виступила зі спеціальною заявою через можливе призначення на посаду віцепрем’єра України колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі.

«Як глава держави, я добре знаю, що в міжнародних відносинах неприпустимо втручатися у внутрішні справи та кадрову політику іншої держави, однак також неприпустимо і абсолютно незрозуміло обирати цю особу на будь-яку публічну посаду в український уряд, особу чиї кримінальні дії знайшли відображення не лише у вироку грузинської судової влади, а й у відповідному рішенні Європейського суду з прав людини. Не кажучи вже про те, що його звинувачують у тяжких корупційних злочинах», – йдеться у заяві Зурабішвілі від 28 квітня.

Глави держави Грузії також у своїй заяві висловила сподівання, що інтереси України та Грузії «будуть більш цінними і захищеними, ніж вузькі політичні амбіції і розрахунки».

22 квітня експрезидент Грузії Міхеїл Саакашвілі повідомив, що президент України запропонував йому посаду віцепрем’єра з питань реформ. 24 квітня політик зустрівся із парламентською фракцією партії «Слуга народу».

Представники влади Грузії заявили, що вважають неприйнятним призначення Саакашвілі на державну посаду в Україні, тоді як грузинська партія Саакашвілі «Єдиний національний рух» вказала, що таке призначення буде корисним і Україні, і Грузії.

У червні 2018 року в Грузії заочно засудили Саакашвілі до шести років позбавлення волі в справі про побиття колишнього опозиційного депутата Валерія Гелашвілі у 2005 році.

Тбіліський міський суд визнав експрезидента Грузії винним за звинуваченням в умисному нанесенні тяжкої шкоди здоров’ю і в зловживанні владою із застосуванням насильства. Саакашвілі назвав вирок незаконним.

 
…

Під будівлею уряду України 29 квітня відбувається акція протесту представників малого бізнесу, які вимагають за умов карантину рівних умов для всіх бізнесменів.

Під час акції, яка розпочалася о 9:00, підприємці також вимагають зняття карантину вже з 1 травня, щоб мати можливість «годувати свої сім’ї».

Учасники акції приїхали на автомобілях і цим заблокували рух на вулиці Грушевського, де розташована будівля Кабінету міністрів. Поліцейські намагалися відтіснити протестувальників від урядової будівлі і відкрити проїзд по вулиці Грушевського.

Раніше цього тижня урядовці оголосили про плани відновлення роботи продовольчих ринків. Це сталося після серії протестів підприємців.

 
…

«Арманов, який не був присутній на допиті, вирішив пофантазувати…»
…

Вищий антикорупційний суд зобов’язав Національне антикорупційне бюро України відкрити справу за повідомленням про недекларування генпрокуроркою Іриною Венедіктовою майна. Про це йдеться в копії судового рішення, яке активіст Сергій Стерненко оприлюднив у Facebook.

«Скаргу Стерненка Сергія В’ячеславовича на бездіяльність службової особи НАБУ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задовольнити. Зобов’язати службову особу НАБУ внести відомості за заявою Стерненка Сергія В’ячеславовича від 13 квітня 2020 року до ЄРДР», – йдеться в оприлюдненому документі.

Як відзначив сам Стерненко, він подав заяву щодо можливого недекларування генпрокурорко Іриною Венедіктовою годинника імовірною варістю в 10 тисяч євро та членства у ГО з ознаками прибутковості.

Раніше «Схеми» виявили, що генпрокурорка Ірина Венедіктова та її чоловік, полковник поліції Денис Колесник, у своїх деклараціях за минулий рік зазначили, що проживали поблизу Харкова і не вказали нерухомість, якою користувалися в столиці, хоча обидва у 2019 році перебралися до Києва, де отримали нову роботу. Натомість журналісти зафіксували, що подружжя наразі мешкає в центрі Києва в елітному старому будинку у квартирі, оформленій на інших людей. При цьому Ірина Венедіктова відмовилася повідомити на запит журналістів, як давно вони з чоловіком мешкають за цією адресою та на якій підставі, а також не пояснила, чому вони не вказали користування нерухомістю в Києві у декларації за 2019 рік, хоча обидва вже працювали у столиці. 

Журналісти також зафіксували, що чоловік Венедіктової, заступник начальника Департаменту кіберполіції Національної поліції України Денис Колесник користується автомобілем Honda CR-V, який оформлений на його 69-річного батька. Автівки також немає в його декларації. Денис Колесник, якого «Схеми» зустріли біля згаданого будинку, не відповів на запитання про автомобіль, лише повідомив, що мешкає тут «недавно», але від більш розлогих коментарів відмовився, пояснивши що поспішає на роботу, і попросив надіслати запит. Однак відповіді на запит на його ім‘я, надісланий до кіберполіції, журналісти так і не отримали.

Ірина Венедіктова з серпня 2019 року була депутаткою від пропрезидентської партії «Слуга народу», з грудня 2019 року виконувала обов’язки директора Державного бюро розслідувань. 17 березня на позачерговому засіданні Верховна Рада призначила її на посаду генерального прокурора.

Денис Колесник до листопада 2019-го працював заступником начальника Слобожанського управління кіберполіції – начальником відділу протидії кіберзлочинам у Харківській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України. У листопаді 2019-го він пішов на підвищення та був переведений до Києва, де отримав посаду заступника начальника Департаменту кіберполіції Нацполіції та був підвищений у званні до полковника.

 
…

Підконтрольний Росії Верховний суд окупованого Криму розгляне апеляційну скаргу адвоката Миколи Полозова на відмову проводити перевірку за фактом загибелі ветерана кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка. Про це у «Фейсбуці» повідомив сам Полозов.

Він додав, що засідання призначене на 15:30 6 травня.

14 лютого підконтрольний Росії Київський районний суд окупованого Сімферополя відмовив адвокату Полозову у скарзі на відмову слідчого проводити перевірку за фактом загибелі Веджіє Кашка. Суддя Ольга Кузнєцова заявила, що Кашка «була старенькою і від цього померла.

 
…

Поліція Києва перевірила ресторан «Велюр» народного депутата з фракції партії «Слуга народу» Миколи Тищенка на дотримання правил карантину.

«У закладі відвідувачів не було. Там знаходилося кілька працівників. Ми роз’яснили адміністратору ресторану законодавчі норми про дотримання карантину та відповідальність за його порушення. Адміністратор написав пояснення та зобов’язання щодо заборони закладам громадського харчування приймати відвідувачів у період карантину», – повідомив співробітник Голосіївського управління поліції Андрій Вернігор.

27 квітня журналісти програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» опублікували матеріал, в якому стверджується, що відомі особи, зокрема і політики, в час запровадженого карантину відвідують ресторан «Велюр» у Києві, власником якого є депутат Микола Тищенко. Після публікації сюжету мережею почали ширитись критичні зауваження користувачів про вибірковість заборон і рівень відповідальності за їх порушення.

Сам Тищенко заявив, що його ресторан не порушує карантинні обмеження. За його словами, іноді там відбуваються особисті зустрічі. Депутат назвав ресторан «своєрідним штабом».
…

Раніше Володимир В’ятрович подав позов до суду проти ДБР після того, як установа не зреагувало на його вимогу відкрити провадження проти Єрмака і Кучми
…

Перший заступник керівника прикордонної служби ФСБ Росії генерал-полковник Андрій Бурлака міг керувати діями боойвиків і російських військових на сході України. Таке твердження міститься в розслідуваннях Російської служби Бі-бі-сі, дослідницької групи Bellingcat і російського видання The Insider.

В записах, опублікованих слідчими в справі про катастрофу пасажирського «Боїнга» над Донбасом у 2014 році, представники угруповання «ДНР» між собою говорили, що командиром усієї російської операції на сході України був якийсь «Володимир Іванович». Колишній ватажок бойовиків «ДНР» Ігор Гіркін (Стрєлков) згадував, що підкорявся його наказам. Журналістам незалежно один від одного вдалося довести, що під цим псевдонімом з великою часткою ймовірності йдеться про Бурлаку.

Для цього журналісти Бі-бі-сі вивчили переміщення Бурлаки по Росії за допомогою державних баз даних і з’ясували, що він регулярно літав до кордону Росії з контрольованою бойовиками частиною території України – і час цих перельотів збігається з інформацією, отриманою з перехоплених розмов бойовиків. Як розповіло Бі-бі-сі джерело, що має доступ до персональних баз даних, згодом дані про перельоти генерала за 2014 рік були видалені з бази, і інформація про його переміщення залишилася тільки в архівній копії.

Одне джерело, яке назвало Бі-бі-сі ймовірне ім’я «Володимира Івановича», уточнило, що після завершення активної фази бойових дій на сході України в 2014¬2015 роках генерал Бурлака отримав підвищення, а також найвищу державну нагороду, звання героя Росії.

Фоноскопічна експертиза (звірка голосу), зроблена за запитом Бі-бі-сі, показала як схожіть, так і деякі відмінності в голосі генерала Бурлаки і «Володимира Івановича», чиї переговори були перехоплені Службою безпеки України. Аналогічна експертиза, зроблена за запитом The Insider, показала, що голос належить одній людині.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17. Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися.

Пасажирський літак «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс МН17 із Амстердама до Куала-Лумпура, був збитий над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири і 15 членів екіпажу. Всі загинули.

 
…

Онлайн-конференція міністрів закордонних справ України, Німеччини, Франції та Росії в «нормандському форматі» відбудеться 30 квітня, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Давно назріла необхідність у розмові міністрів «нормандського формату», адже ми бачимо, що рішення нормандського паризького саміту пробуксовують, і ми маємо дати імпульс на шляху до їх виконання для того, щоб відкрити шлях до наступного саміту в Берліні, де треба буде досягати нових домовленостей і рухатися до припинення війни, деокупації українських територій і, врешті-решт, до припинення російської агресії загалом», – сказав Кулеба.

Він додав, що сторонам наразі треба оцінити те, що вже було зроблено з моменту Паризького саміту, встановити причини, чому на певних напрямках переговорів «відбувається стагнація» і напрацювати «нариси рішень для наявних проблем», а також надати імпульс Тристоронній контактній групі.

Раніше і міністр закордонних справ Німеччини Хейко Маас анонсував на цей тидждень переговори зі своїми колегами з України, Франції та Росії, які будуть спрямовані на відновлення зусиль з припинення бойових дій на сході України.​

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 
…

Захист фігурантів алуштинської «справи« Хізб ут Тахрір» на попередньому засіданні в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону 27 квітня заявив низку клопотань, в тому числі про припинення кримінальної справи через «відсутність складу злочину». Про це повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність» з посиланням на адвоката Айдера Азаматова.

Повідомляється, що захисники і підсудні брали участь в засіданні у режимі онлайн, а рішення про щодо заявлених клопотань захисисту суд має оголосити сьогодні.

3 лютого підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя продовжив арешт фігурантів алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір».

Кримчан затримали російські силовики після обшуків 10 червня 2019 року. ФСБ Росії заявила, що слідчі заходи проходять в рамках кримінальної справи про «організацію або участь в діяльності терористичної організації» і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір», що заборонена в Росії і на анексованій нею території Криму.

Захисники заарештованих і засуджених у «справах Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.
…

Під Офісом президента протестували через розслідування справи про вбивство активістки Катерини Гандзюк.

Вони вважають передчасним рішення завершити досудове слідство в цьому провадженні. До них вийшли заступник голови Офісу генерального прокурора Олексій Симоненко, прокурор Андрій Сенюк та речниця президента Юлія Мендель.

Згодом розпочалася акція біля будинку голови Офісу генерального прокурора Ірини Венедіктової. На думку активістів, вона «зливає справу».

27 квітня Служба безпеки України повідомила, що під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської облради Владислава Мангера і помічника-консультанта депутата цієї самої ради Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк, що призвів до її смерті.

В Офісі генпрокурора під час онлайн брифінгу заявили, що прокурори в суді доводитимуть, «що саме цей чиновник замовив вчинення злочину, визначив об’єкт посягання, залучив до скоєння злочину іншого організатора, здійснював фінансове забезпечення».

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

У справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.

Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомили про підозру у вчиненні злочину.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.

 
…

Служба безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської облради Владислава Мангера і помічника-консультанта депутата цієї ж ради Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк, повідомляє пресслужба СБУ.

«Усі матеріали готові, співробітники СБУ фахово зробили свою роботу й зібрали доказову базу, яка дасть можливість чітко довести позицію обвинувачення в суді. Сподіваюся, що ця справа буде розглянута першочергово. Виконавці й замовники вбивства Катерини Гандзюк отримують заслужене покарання», ‒ заявив голова СБУ Іван Баканов. 

За версією слідства, Мангер підозрюється у тому, що за попередньою змовою з Левіним організував нанесення тяжких тілесних ушкоджень Катерині Гандзюк, які призвели до її смерті. 

Слідчі СБУ повідомили підозрюваним, їхнім захисникам, потерпілим і їхнім представникам про завершення досудового розслідування. Всім сторонам надали доступ до матеріалів слідства. Після того, як сторона захисту ознайомиться з матеріалами кримінального провадження, їх направлять до суду для розгляду по суті.

Тим часом адвокат Мангера Дмитро Ільченко заявив, що «жодних доказів вини Мангера так і не з’явилося».

У СБУ нагадали, що в справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі. 

Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомили про підозру у вчиненні злочину.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.
…

Батько загиблої активістки Катерини Гандзюк Віктор Гандзюк розкритикував заяву Офісу генерального прокурора про завершення слідства у справі про вбивство його дочки.

«Я не вірю Генеральній прокуратурі (Офіс генерального прокурора – ред.). Цей їхній брифінг було боляче дивитися, було соромно дивитися, було бридко дивитися. Ще місяць тому з усіх сил Генеральна прокуратура старалася продовжити терміни слідства, а зараз слідство не завершене… Власне, Генеральна прокуратура зробила те, чого чекали адвокати Мангера. Тобто незавершену справу передати в суд – це зняти з себе відповідальність, зняти відповідальність зі Служби безпеки України, перекинути все на суд. А для суду явно буде недостатньо доказів», – сказав Віктор Гандзюк у коментарі Радіо Свобода.

«Я не знаю, чому це сталося. Не хочеться думати, що Мангеру вдалося якимось чином вплинути на Генеральну прокуратуру. Я вважаю – це злочин. Злочин – в такому стані все передати до суду. Тому я підтримую заклики до того, щоб вийти і запитати у президента: хто замовив Катерину Гандзюк? І чому слідство розвалюється, хоч президент не раз обіцяв, що справа буде розслідувана до кінця?», – додав він.

При цьому Віктор Гандзюк сказав, що не буде сьогодні присутній на Банковій, де біля Офісу президента ввечері 27 квітня планують зібратися активісти громадського руху «Хто замовив Катю Гандзюк?», які заявляють, що справу Гандзюк навмисне «злили».

Раніше сьогодні Служба безпеки України повідомила, що під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської облради Владислава Мангера і помічника-консультанта депутата цієї самої ради Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк, що призвів до її смерті.

В Офісі генпрокурора під час онлайн брифінгу заявили, що прокурори в суді доводитимуть, «що саме цей чиновник замовив вчинення злочину, визначив об’єкт посягання, залучив до скоєння злочину іншого організатора, здійснював фінансове забезпечення».

«На переконання слідчих і прокурора, саме у нього (Мангера) виник умисел провчити потерпілу. До цього його підштовхнула особиста неприязнь, яка у нього виникла у зв’язку з громадською діяльністю Катерини Гандзюк», – повідомив на брифінгу заступник начальника департаменту Офісу генпрокурора Роман Романчук.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

У СБУ нагадали, що в справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі. 

Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомили про підозру у вчиненні злочину.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.
…

Комітет Верховної Ради з питань фінансів розглянув усі 16 тисяч поправок до закону про банки, який зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському, повідомив народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк у Facebook.

Цей закон є однією з умов для співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

За словами Железняка, комітет після чотирьох днів обговорення рекордної кількості правок рекомендує закон про банки для розгляду в другому читанні.

«Одразу скажу, що всі норми, які стосуються кейсу Приватбанку і забороняють повернення банків ексвласникам, залишилися без змін. Але деякі зміни в тексті закону є», – написав Железняк у фейсбуці 27 квітня.

При цьому, за словами депутата, багато змін, які б покращили банківське регулювання не внесені в текст закону через обмеження згідно зі статтею 116 Регламенту, але домовилися, що найближчим часом до парламенту буде внесений відповідний законопроєкт.

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Він, зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському. Цей закон є однією з умов для співпраці з Міжнародним валютним фондом.

До проєкту закону подали пропозиції понад 16 тисяч поправок.

 
…

«Ця абсурдна справа – складова тиску проти людей, що системно відстоюють українські національні інтереси України і протидіють русскому міру…»
…

Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру (SIPRI) 27 квітня повідомив, що військові витрати в світі в 2019 році зросли до 1,92 трильйона доларів, що є найбільшим зростанням за останнє десятиліття.

За даними SIPRI, на частку п’яти найбільших країн – США, Китаю, Індії, Росії та Саудівської Аравії – припадає 62 відсотки світових військових витрат за минулий рік. Повідомляється, що у порівнянні з 2018 роком, загальні світові військові витрати зросли на 3,6% і це найбільший річний приріст витрат із 2010 року.

Так, військові витрати США збільшилися на 5,3% – до 732 мільярдів доларів, що становить 38% світових витрат. Військові витрати Китаю досягли 261 мільярда доларів в 2019 році, або на 5,1 відсотка більше, ніж роком раніше.

Тим часом Росія продемонструвала тенденцію продовження протягом двох десятиліть збільшувати свої військові витрати – на рівні 65,1 мільярда доларів в 2019 році, що на 4,5% більше, ніж у 2018 році. Військові витрати Росії на 175 відсотків вищі, ніж у 2000 році, і наразі на них припадає 88% військових витрат у Східній Європі.

Дослідники кажуть, що військові витрати Росії, які складаєть 3,9% ВВП, стали одними з найвищих в Європі в 2019 році.

Тим часом, всі 29 країн-членів НАТО разом витратили 1,04 трильйона доларів США, значно збільшивши військові витрати за рахунок Німеччини (на 10% – до 49,3 мільярда доларів) та країн альянсу Центральної та Східної Європи.

«Зростання військових витрат Німеччини частково пояснюється сприйняттям наростання загрози з боку Росії, що поділяється багатьма державами-членами НАТО», – сказав Дієго Лопес да Сілва, дослідник з SIPRI.

У 2019-му Болгарія збільшила витрати на 127% через купівлю нових бойових літаків, а Румунія витратила на 17% більше, ніж позаторік. Польща, на яку в 2019 році припадало 38% від загального числа військових витрат країн Центральної Європи, збільшила ці витрати на 51 відсоток за останнє десятиліття.

На Близькому Сході військові витрати Ірану в 2019 році скоротилися на 15% до 12,6 мільярда доларів в порівнянні з роком раніше, попри загострення напруженості у відносинах зі США і суперниками в регіоні. У SIPRI заявили, що різке скорочення військових витрат Ірану збіглося з санкціями США після виходу Вашингтона з міжнародної ядерної угоди 2015 року. Скорочення військових витрат Ірану сталося також попри те, що його основний регіональний конкурент Саудівська Аравія витратила 62 мільярди доларів на свої збройні сили в 2019 році.

За даними звіту SIPRI, Україна у 2019 році витратила 5,2 мільярди доларів на військові потреби, що на 9,3% більше, ніж позаторік. У 2018-му Україна для нарощування оборонних сил витратила на 21% більше, ніж роком раніше (4,8 мільярда доларів).
…

У найближчі тижні Міністерство енергетики та захисту довкілля представить план розвитку Чорнобильської зони відчуження, повідомила виконувачка обов’язків міністра Ольга Буславець.

«Сьогодні питання безпеки в зоні відчуження залишається у фокусі уваги як України, так і світової спільноти. Адже все, що відбувається в районі Чорнобиля, прямо або побічно впливає на життя і розвиток усієі Європи. Саме тому Міністерство енергетики та захисту довкілля України постійно працює над посиленням заходів з безпеки в Чорнобильській зоні відчуження. Уже в найближчі тижні Міністерство представить на розгляд президенту і Кабінету міністрів план дій на цій території, зокрема  щодо посилення протипожежних заходів», – повідомила Буславець.

Вона також зазначила, що план передбачає низку заходів щодо приведення в безпечний стан об’єкта «Укриття» шляхом демонтажу нестабільних конструкцій старого конфайнмента і залишків конструкцій 4-го блоку ЧАЕС.

Вона також зазначила, що запропонований план є частиною і продовженням створеної раніше стратегії безпечної експлуатації ядерних об’єктів.

26 квітня минула 34-та річниця аварії на Чорнобильській АЕС.

У перших числах квітня почалися пожежі у Чорнобильській зоні. Відтоді рятувальники продовжують боротьбу з вогнем, при цьому час від часу з’являються нові осередки займання.
…

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав обговорити становище з правами людини, зокрема з правами кримських татар в окупованому Росією Криму під час переговорів у «нормандському форматі», а також посилити міжнародні санкції щодо Росії через окупацію Криму.

Із таким закликом він виступив 26 квітня – в день роковин заборони діяльності Меджлісу російською владою.

«26 квітня 2016 року російський окупаційний «верховний суд Криму» оголосив Меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією і заборонив його діяльність на території Росії. Пізніше, 29 вересня 2016 року, Верховний суд Росії, вища судова інстанція держави-окупанта, підтримав це незаконне рішення», – нагадав Чубаров у фейсбуці. Цю заборону Росія насаджує і поза межами своєї території, в окупованому Криму.

«Заборона Меджлісу – вищого представницько-виконавчого органу кримськотатарського народу – є однією зі злочинних дій Москви, спрямованих на придушення волі і єдності корінного народу Криму, який відкрито виступив проти російського вторгнення до Криму та протидіє спробам його анексії, які тривають. Заборона Меджлісу кримськотатарського народу продемонструвала відверте нехтування та порушення державою-окупантом фундаментальних норм міжнародного права, включаючи Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенцію Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод, Декларацію ООН про права корінних народів. Заборона Меджлісу кримськотатарського народу триває, а його члени в тимчасово окупованому Криму зазнають переслідувань», – наголосив Чубаров.

Крім того, додав він, Росія «демонстративно ігнорує наказ Міжнародного суду ООН від 9 квітня 2017 року, який зобов’язує Росію «утриматися від прийняття або підтримки обмежень відносно можливості кримських татар зберегти власні представницькі інститути, включаючи Меджліс», а також забезпечити вільний в’їзд-виїзд на територію Криму керівництву і членам Меджлісу кримськотатарського народу».

За словами Чубарова, в умовах репресій, що посилюються стосовно кримських татар і українців за національністю в окупованому Росією Криму, категоричних відмов Росії звільнити кримських політв’язнів, а також ультимативних тверджень офіційних представників Росії про те, що, мовляв, «питання щодо належності Криму закрито», «закликаємо учасників відеоконференції «нормандського формату» на рівні міністрів, запланованої на 30 квітня 2020 року, обговорити ситуацію з правами людини і становищем кримськотатарського народу в тимчасово окупованому Криму».

Голова Меджлісу також закликав міжнародну спільноту до подальшого посилення санкцій щодо Росії «аж до відновлення державного суверенітету України над Кримом і прилеглими до нього водами Чорного і Азовського морів».

Меджліс кримськотатарського народу є представницьким органом кримських татар і виконавчим органом Курултаю кримськотатарського народу. Російські суди, називаючи Меджліс «екстремістським», при цьому забороняли його як «громадське об’єднання», хоча Меджліс ним не є.
…

Служба безпеки України закрила кримінальне провадження проти телеведучого «Россия-1», генерального директора релігійного телеканалу «Спас» Бориса Корчевнікова, який відвідував окупований Росією Крим.

Про це йдеться у відповіді СБУ на інформаційний запит проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Слідчими органів безпеки здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 332-2 КК України, в рамках якого досліджувалися зазначені Вами обставини (відвідування анексованого Криму – ред.). Згадане кримінальне провадження закрито на підставі пункту 2 статті 284 КПК України (встановлено відсутність в діянні складу кримінального злочину, – ред.)», – мовиться у відповіді СБУ.

Раніше український громадський активіст Сергій Стерненко опублікував у «Фейсбуці» інформацію про те, що за рішенням суду СБУ відкрила кримінальне провадження проти Бориса Корчевнікова за незаконний перетин кордону.

Корчевніков відвідував Крим після окупації у 2014 році. Так, у липні минулого року він опублікував в Instagram фото на тлі аеропорту в Сімферополі, а також виклав фото з геолокацією «Кримські гори», і «Ореанда».

В середині жовтня 2019 року Корчевнвков приїхав до Києва. Він опублікував фотографію з фестивалю православного кіно «Покров», на якому нібито отримав нагороду. Пізніше Корчевніков оприлюднив фото з Києво-Печерської Лаври і монастирів УПЦ (МП). Тоді в СБУ заявили, що «даних щодо здійснення Корчевніковим дій, які можуть завдати шкоди національній безпеці, не отримано».

Позафракційний народний депутат Андрій Деркач заявив тоді, що запрошував на свій фестиваль «Покров» до Києва Бориса Корчевнікова – російського ведучого каналу «Россия-1», який, зокрема, називав українців «фашистами» та «хунтою», – виключно як церковного представника.

 
…