Разумков пояснив, чому досі не призначені три міністри в уряді

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков (фракція «Слуга народу») пояснив позицію владної партії з приводу того, що в уряді досі не призначені три міністри.

Як відповів він у «Суботньому інтерв’ю» для Радіо Свобода на запитання, що заважає цьому призначенню, «я не знаю, що заважає, – я знаю, як це працює: повинне бути подання прем’єр-міністра України».

А на запитання, чому ж немає цих подань, Разумков відповів: «Я думаю, що підбираються найбільш ефективні кандидатури, які потім будуть обговорюватися з фракцією монобільшості, яка працює на засадах коаліції, і вже після вноситися. Це один варіант. А другий варіант – це те, що по ряду міністерств є в. о. І в них це так званий випробувальний термін. Подивимося, як вони будуть працювати, а після цього вже…»

А на зауваження, що на випробувальному терміні працювати міністром некомфортно, він сказав: «Ви ж працюєте не на себе, а ви працюєте на державу. Якщо вам не комфортно, тоді вам не варто займати місце. Тоді в бізнес – там комфортно. Будь ласка».

У нинішньому складі Кабінету міністрів України три міністерства очолюють посадовці в статусі не міністрів, а лише виконувачів обов’язків. Це Міністерство енергетики та захисту довкілля (в. о. міністра Ольга Буславець), Міністерство культури та інформаційної політики (в. о. міністра Світлана Фоменко) і Міністерство освіти і науки (в. о. міністра Любомира Мандзій).

Така ситуація склалася після того, як нинішній президент Володимир Зеленський несподівано влаштував зміну складу уряду України на початку березня. Відтоді й досі на кілька міністерських посад не змогли знайти постійних кандидатів.

Разумков: розведення сил на фронті позитивне, шкода, що воно не скрізь

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков (фракція «Слуга народу») вважає, що розведення сил на лінії контакту з російськими гібридними військами на Донбасі є правильним кроком, і шкодує, що воно не здійснене по всій лінії фронту.

«Розведення, я думаю, – це правильний крок. Єдина проблема, яка є сьогодні, – що розведення не зроблене по всій лінії розмежування», – заявив він у «Суботньому інтерв’ю» для Радіо Свобода.

За його твердженнями», «якщо ми подивимося на кількість обстрілів, які відбуваються на територіях, де було розведення, то їх набагато менше».

Разумков також висловив переконання, що розведення – «це один зі шляхів для того, щоб обстрілів стало менше».

Влада нинішнього президента Володимира Зеленського активно просуває так зване «розведення сил і засобів» на лінії контакту. Наразі воно здійснене в трьох точках, але у владі заявляли про бажання розширити його й на інші точки, а чи й на всю протяжність лінії фронту на Донбасі. Офіційний Київ твердить, що вже здійснене розведення зменшило кількість обстрілів на ділянках, де воно здійснене.

Чимало військових, волонтерів і коментаторів звертають увагу, що ці твердження необґрунтовані: на ділянках, де українські війська власними силами знищили збудовані ними укріплення і відступили вглиб підконтрольної Києву території України, обстріли стали здійснюватися з більш далекобійних і більш руйнівних озброєнь більших калібрів, а кількість обстрілів загалом по лінії контакту, а не лише на кількох кілометрах «розведених» ділянок, насправді зросла, кажуть критики.

Разумков про законопроєкт, який дозволить приховувати майно через дітей: не прибічник, але в ньому є правильні речі

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков (фракція «Слуга народу») заявив, що не є прибічником ідеї дозволяти приховувати майно від декларування через дітей, але вважає, що в цьому законопроєкті є й правильні речі.

У «Суботньому інтерв’ю» для Радіо Свобода на запитання слухача: «Якщо ви в одному човні з президентом, який декларує нульову толерантність до корупції, то як допустили ухвалення у першому читанні проєкту закону про можливість недекларування дітьми посадовців майна?» – Разумков відповів: «Це було перше читання. Я думаю, що у цьому законопроєкті багато правильних речей, про які ми з вами говорили. Це і декларування наглядових рад, які часто отримують дуже великі, на мій погляд, занадто великі зарплати. І ми як суспільство цього не бачимо. І дуже часто вони просто ігнорують і запити журналістів, і народних депутатів, пов’язані з цими аспектами своєї діяльності».

«Якщо ми говоримо про декларування дітей, то була велика дискусія. Особисто я не є прибічником цієї ідеї. Тому що дійсно є аспекти, які можуть бути використані для ухиляння від інформування суспільства про ті чи інші статки, скоріш за все, пов’язані не з зовсім коректним або законним їх походженням. Але в цьому законопроєкті багато речей, які я особисто теж підтримую», – додав Разумков.

Верховна Рада 13 травня схвалила в першому читанні законопроєкт № 3355-1 про внесення змін до деяких законів України щодо визначення суб’єктів, на яких поширюється дія антикорупційного законодавства». Документ, у разі ухвалення в поданому вигляді, передбачає, серед інших змін, що до членів сім’ї декларантів, щодо майна яких теж мають подаватися декларації, мали б належати їхні діти тільки за умов спільного проживання. Таким чином, майно дітей, які зареєстровані на проживання окремо від декларанта, в разі ухвалення вже не треба було б декларувати. Це давало б можливість записувати майно у власність дітей, яких реєстрували б на проживання окремо від декларанта, і таким чином приховувати його від декларування.

Крім того, з-під обов’язку декларувати майно пропонується вилучити помічників і радників президента, які працюють на громадських засадах.

Із іншого боку, законопроєкт пропонує додати до переліку декларантів також керівників, заступників керівників та інших осіб, які входять до складу наглядової ради акціонерного товариства, у статутному капіталі якого понад 50 відсотків акцій прямо чи опосередковано належить державі.

У Національному агентстві запобігання корупції заявили, що законопроєкт має і позитивні, і негативні моменти. Згадане розширення числа декларантів у НАЗК схвалили, натомість різко розкритикували пропоновану можливість приховувати від декларування майно, записане на дітей із зареєстрованим проживанням не спільно з декларантом.

Алессандра Муссоліні для Радіо Свобода: ніколи не була в Україні, скасування санкцій сприяє відновленню правди

Алессандра Муссоліні, онука італійського диктатора Беніто Муссоліні, в коментарі для Раді Свобода назвала «відновленням правди» те, що її виключили зі списку українських санкцій.

«Як я вже повідомила і офіційно 15 листопада 2019 року поінформувала консульство Італії в Києві, я ніколи не бувала в Україні і, відповідно, ніяким чином не брала участі в будь-якій політичній чи суспільній події в цій країні. Окрім того, ні за яких обставин – ні прямо, ні опосередковано – я не мала можливості висловити буль-які оціночні судження щодо політичної ситуації в Україні. Я також ніколи не мала прямих чи опосередкованих контактів із політиками або з представниками місцевої влади. Свого часу я вважала «санкцію» зовсім безпідставною, і сьогодні беру до уваги факт її скасування, що сприяє відновленню правди», – написала вона електронним листом у відповідь на запит кореспондентки Радіо Свобода в Італії.

         


        Gentile Signora,


        come già anticipato e come formalmente comunicato in data 15 novembre 2019 al Consolato italiano di Kiev, non mi sono mai recata in Ucraina e, pertanto, non ho in alcun modo partecipato ad alcun evento politico o sociale nel Paese.


        Inoltre, in nessuna circostanza - nè direttamente nè indirettamente - ho avuto occasione di esprimere valutazioni di qualsivoglia natura nei confronti della situazione politica dello Stato dell'Ucraina; nè ho nai avuto rapporti diretti nè indiretti con politici o autorià politiche locali.


        A suo tempo trovai del tutto infondata la "sanzione" comminata e oggi prendo atto della rimozione, circostanza questa che ripristina la verità.


        Cordialmente.

        Alessandra Mussolini

Попереднього дня, 15 травня, на очевидну помилку в попередніх санкційних списках України, яку виправили нині, звертав увагу відомий дослідник європейських правих і їхніх зв’язків із Росією Антон Шеховцов. Цитуючи одне з повідомлень засобів інформації того дня про виключення Алессандри Муссоліні з оновленого українського списку санкцій, він звернув увагу, що, за його даними, вона ніколи не була «спостерігачкою» за незаконними псевдовиборами на окупованих територіях українського Донбасу, а саме це свого часу було названо як підстава її внесення до списку.

«Вона потрапила в минулорічний список помилково… – українська влада переплутала її з Алессандро Муссоліно (який до санкційного списку так і не потрапив). Можливо, зараз влада зрозуміла помилку і виключила (Алессандру Муссоліні) зі списку», – писав він у фейсбуці.

Іще понад рік тому, після запровадження попереднього списку санкцій, Шеховцов звертав увагу, що з 82 виявлених ним так званих «міжнародних спостерігачів» на псевдовиборах у листопаді 2018 року, які за підтримки Росії влаштували на захоплених ними частинах Донецької й Луганської областей, до того списку потрапили тільки 42 особи.

За даними, які виявив Шеховцов, італієць на ім’я Алессандро Муссоліно, представник правої партії Forza Italia («Вперед, Італіє»), грав роль «спостерігача» на «виборах», що їх влаштовувало угруповання «ДНР», у листопаді 2014-го і в листопаді 2018 року.

Раніше 15 травня президент України Володимир Зеленський указом № 184/2020 затвердив рішення РНБО про зміни в санкційного списку України, які, серед іншого, передбачали виключення з нього Алессандри Муссоліні, онуки італійського диктатора Беніто Муссоліні. Вона стала фігуранткою українського санкційного списку в березні 2019 року. Причиною запровадження санкцій проти неї тоді було названо те, що вона «була спостерігачкою за так званими «виборами» в окремих районах Донецької та Луганської областей». Щодо неї діяли блокування активів, заборона виведення капіталів з України, заборона в’їзду в Україну.

Керівник Офісу президента обговорив із послами країн G7 та ЄС «мінський процес» і продовження співпраці з МВФ – Банкова

Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак на зустрічі з послами країн «Групи семи» і головою представництва Європейського союзу в Україні обговорив «мінський процес» урегулювання на окупованій частині Донбасу і продовження співпраці з МВФ, повідомили на Банковій.

Він, зокрема, заявив, що Україна виконала всі зобов’язання, які взяла на себе для продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом, коли Верховна Рада ухвалила в цілому закон про банківську діяльність.

Також Єрмак, мовиться в повідомленні, поінформував послів, що оновлене представництво української сторони в Тристоронній контактній групі щодо мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях було значно підвищено – до рівня віцепрем’єр-міністра, заступників міністрів, а також голів комітетів Верховної Ради, що, за його словами, «демонструє прагнення України інтенсифікувати і зробити більш ефективною роботу в «мінському процесі».

За словами Єрмака, на наступній зустрічі ТКГ у форматі відеоконференції Україна представить групу представників окремих районів Донецької і Луганської областей, зокрема з числа українських громадян – внутрішньо переміщених осіб, які можуть репрезентувати Донецьку і Луганську області і «покладуть край монополії на представництво цих територій із боку невизнаних квазідержавних утворень».

«Ми готові узгоджувати, як це передбачено мінським пакетом домовленостей, із громадянами України, які не мають стосунку до незаконних збройних угруповань, які не вбивали наших воїнів, які не мають стосунку до невизнаних утворень. На нашу думку, саме такі люди можуть бути представниками Донбасу», – сказав, за повідомленням, Єрмак.

Очільник офісу голови держави також повідомив, що найближчими тижнями разом із міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою він здійснить візит до Берліна, де будуть продовжені консультації щодо шляхів підвищення ефективності роботи «нормандського» і «мінського» переговорних форматів.

Крім того, мовиться в повідомленні, в перебігу зустрічі йшлося і про недавнє призначення Міхеїла Саакашвілі на посаду голови Виконавчого комітету реформ. При цьому на зустрічі з послами був і сам Саакашвілі.

Голови дипломатичних місій в Україні «привітали ухвалення Верховною Радою закону щодо вдосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності та висловили сподівання на якнайшвидше продовження співпраці України з МВФ», що особливо важливо для української економіки в умовах коронавірусної пандемії р запроваджених у зв’язку з цим обмежувальних заходів, «схвально оцінили медичну реформу, а також наголосили на необхідності збереження незалежності НАБУ та подальшого реформування системи судочинства», повідомили про результати зустрічі на Банковій.

Андрій Єрмак очолив офіс президента України Володимира Зеленського 11 лютого, замінивши на цій посаді Андрія Богдана. До цього призначення він був помічником президента Зеленського після його обрання.

Єрмака називають проросійським діячем, проєкт «Схеми» виявив його бізнес-зв’язки в Росії вже в часи війни Росії проти України. І на нинішній, і на попередній посадах Єрмак фактично курує визначальні моменти зовнішньополітичної діяльності нинішньої влади України, нерідко в обхід Міністерства закордонних справ.

Офіс президента України і його попередники – адміністрація президента, секретаріат президента – є органом, що мав би технічно забезпечувати діяльність голови держави. На практиці в Україні цей орган іще з 1990-х років є неконституційним окремим владним центром із досить широкими фактичними повноваженнями, не передбаченими законом.

Разумков: у парламенті немає «антиколомойських законопроєктів»

Голова Верховної Ради України заявляє, що у парламенті немає «антиколомойських законопроєктів» чи інших – спрямованих проти когось. Спікер сказав про це в інтерв’ю Радіо Свобода. 

«Усі законопроєкти повинні бути не проти кого, а для. І для суспільства, для держави. Тому що, якщо ми будемо ухвалювати закони з позицією зробити комусь погано, то вони не зроблять нікому добре», – сказав Разумков.

Тому, за його словами, назва «антиколомойський», як називають закон про банки, не відповідає дійсності.

«Треба подивитися закон і зрозуміти, які позитивні, а іноді і спірні речі, які в ньому так само є. І тоді така назва відпаде так само», – сказав спікер.

 

Він також прокоментував проєкти постанов, що заблокували підписання згаданого законопроєкту.

«Там така ситуація. Якщо за дві доби після ухвалення законопроєкту вноситься постанова про скасування рішення Верховної Ради, вона розглядається, частіш за все, через декілька днів на пленарному засіданні після того, як буде розглянута регламентним комітетом. І Верховна Рада або підтримає цю постанову, або не підтримає. Як показує практика, такі постанови не підтримуються», – заявив Разумков.

Верховна Рада 13 травня ухвалила законопроєкт про банки, необхідний для затвердження нової програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

За законопроєкт №2571-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» в другому читанні та в цілому проголосували 270 народних депутатів.

Законопроєкт передбачає, що власники і колишні власники банку, інтереси яких були порушені через виведення фінансової установи з ринку, можуть отримати відшкодування збитку лише у грошовій формі. Визнання незаконним рішення про виведення банку з ринку не може бути підставою для його скасування.

Рішення Верховної Ради привітали країни Заходу.

 

Повністю інтерв’ю з головою Верховної Ради Дмитром Разумковим дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 16 травня.

«Боюся, що це відбудеться не скоро» – Ахметов про своє повернення в Донецьк

Український олігарх Рінат Ахметов, відповідаючи на запитання Радіо Свобода про свій найбільший страх, заявив, що нічого не боїться, «але є те, що сильно «болить».

«Мені боляче, що ось уже шість років я не був у своєму рідному Донецьку. Що я не можу пройтися рідними вулицями й поговорити з земляками. Що я не можу провідати рідні могили, не можу сходити на могилу батька … Я дуже хочу, щоби це все скоріше сталося. І, напевно, боюся, що це не відбудеться або відбудеться не скоро», – зазначив олігарх.

Радіо Свобода звернулося до Ахметова з проханням про інтерв’ю, зокрема, щодо його участі у боротьбі з епідемією коронавірусу. У пресслужбі відмовили у відео-інтерв’ю, але погодилися надати письмові відповіді олігарха. Вони опубліковані у повному обсязі, без зміни структури.

 

Український олігарх Рінат Ахметов був серед тих бізнесменів, яких 16 березня, в переддень запровадження карантину зібрав в Офісі президента Володимир Зеленський.

Як пізніше з’ясувалося, Зеленський просив представників великого бізнесу долучитися до боротьби з розповсюдженням коронавірусу. Зокрема, йшлося про допомогу із закупівлею та постачанням тестів, медичного обладнання, захисних і дезінфекційних засобів.

Крім того, президент просив, щоб кожен із запрошених бізнесменів взяв на себе кураторство за окремою областю й допоміг місцевій владі всіма необхідними ресурсами – як-от людьми чи транспортом. Своє рішення просити допомоги у олігархів президент Зеленський пояснив так: ця країна довго їх годувала, настав час допомогти країні.

 

Будівлю Кабінету міністрів підсвітять символікою кримських татар – Резніков

Будівля Кабінету Міністрів України підсвітять національною символікою України і кримськотатарського народу 17 і 18 травня до річниці геноциду кримськотатарського народу. Про це в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії повідомив віце-прем’єр – міністр реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков.

«Ми готуємо проєкт спільно з представниками Меджлісу, і я зараз вперше повідомляю вам деталі: 17 або 18 травня ввечері буде зроблене підсвічування, що зображає національну символіку України і кримськотатарського народу на урядовому будинку… Я вас запрошую – це буде дуже знаково і правильно», – повідомив Резніков.

Раніше голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що меморіальні заходи, присвячені пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, вже затверджені, і опублікував їх список. За його словами, вони проводитимуться напередодні та в день 18 травня в Україні, включаючи анексований Крим, а також в інших країнах світу.

У квітні в Криму російська поліція почала вручати застереження кримським татарам. Серед них: активісти кримськотатарського національного руху, правозахисники і журналісти «Кримської солідарності». У цих застереження йдеться про «неприпустимість екстремістської діяльності» в тому числі 18 травня, коли кримські татари згадують жертв депортації 1944 року.

Фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» етапували в СІЗО Таганрога

Фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір», політв’язня Мусліма Алієва етапували зі слідчого ізолятора в Ростові-на-Дону в аналогічну пенітенціарну установу в Таганрозі. Як повідомила в коментарі активістам «Кримської солідарності» його дружина Наджі Алієва, Муслім Алієв перебуває в одиночній камері.

«Вчора, 14 травня, йому дозволили офіційний дзвінок, який тривав 10 хвилин. Перебуває він в спецблоці, в одиночній камері. На умови утримання особливо не скаржився. Єдине, про що сказав, що холодно», – зазначила Алієва.

 

Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону 12 листопада засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір». Згідно з рішенням суду, Мусліма Алієва засудили до 19 років ув’язнення, Інвер Бекіров отримав 18 років, Емір-Усеїн Куку – 12 років, Вадим Сірук – 12 років, Арсен Джеппаров – 7 років і Рефат Алімов – 8 років.

Представник російського відділення Amnesty International Олександр Артем’єв назвав «політичним переслідуванням» цей вирок.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест російській стороні через цей вирок.

Обвинувачені у цій справі були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».

 

Зеленський зняв санкції з онуки Муссоліні та бізнесмена Федоричева

Президент України Володимир Зеленський указом №184/2020 затвердив рішення РНБО про виключення з санкційного списку України Алессандри Муссоліні, онуки італійського диктатора Беніто Муссоліні, а також бізнесмена російського походження Олексія Федоричева.

Алессандра Муссоліні (номер 77 у списку) стала фігуранткою українського санкційного списку в березні 2019 року. Причиною запровадження санкцій проти неї стало те, що вона була спостерігачкою за так званими «виборами» в окремих районах Донецької та Луганської областей. Щодо неї діяли блокування активів, заборона виведення капіталів з України, заборона в’їзду в Україну.

Також санкції зняті щодо бізнесмена Олексія Федоричева (номер 746 у списку), який є громадянином Угорщини та Монако. У 2018 році Національне антикорупційне бюро оголосило Федоричева в розшук, суд наклав арешт на нерухоме майно компанії «ТІС-Міндобрива» та на кошти компанії «ТІС-Зерно», які належать Федоричеву.

У НАБУ кажуть, що бізнесмен у 2014 році «корумпував» керівника Державної продовольчої зернової корпорації. З квітня по липень 2016 року Федоричев у різних країнах зустрічався з головою правління ДПЗКУ (в той час корпорацією керував Петро Вовчук). Згідно з матеріалами, на цих зустрічах бізнесмен за хабар пропонував продати ячмінь і пшеницю за цінами нижче ринкових і досяг «злочинних домовленостей».

Санкції проти бізнесмена включали блокування активів, протидію виведенню капіталу за межі України, а також відмова в наданні / скасуванні віз і застосування інших заборон в’їзду на територію України.

Серед іншого, указом №184/2020 Зеленський продовжив заборону на російські соціальні мережі «Вконтакте» і «Одноклассники», запроваджену ще його попередником, п’ятим президентом України Петром Порошенком.

 

Російський «Меморіал» визнав політв’язнями фігурантів «справи українських диверсантів» Дудку й Бессарабова

Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав засуджених в анексованому Коиму у «справі українських диверсантів» Олексія Бессарабова і Володимира Дудку політичними в’язнями.

«Ми вважаємо, що кримінальне переслідування здійснене за ознаками належності до певної професії (офіцери військово-морських сил України у відставці), наявності стійкого зв’язку з Україною, базоване на тортурах і фальсифікації доказів злочину за відсутності його складу, в порушення прав на захист і справедливий судовий розгляд», – йдеться в повідомленні на сайті відомства.

«Меморіал» також закликає владу Росії негайно звільнити Дудку й Бессарабова.

Російські силовики затримали в листопаді 2016 року в Севастополі співробітників аналітичного центру «Номос» Дмитра Штиблікова й Олексія Бессарабова, а також їхнього близького друга Володимира Дудку. Всіх трьох громадян України звинуватили в «підготовці диверсій у Криму на замовлення української розвідки».

У квітні 2019 року підконтрольний Росії Севастопольський міськсуд засудив Дудку і Бессарабова до 14 років позбавлення волі. Суд також призначив їм штраф: Дудці – в розмірі 350 тисяч рублів, а Бессарабову – в розмірі 300 тисяч рублів. У жовтні того ж року Верховний суд Росії відхилив скаргу захисту і затвердив вирок. Захист Дудки подав касаційну скаргу на вирок.

Штиблікова той же суд засудив у листопаді 2017 року до 5 років колонії суворого режиму і до штрафу в розмірі 200 тисяч рублів.

Влада України заперечує російські звинувачення на адресу українців і називає їх провокацією російських спецслужб.

Україна стає «міжнародним онлайн-магазином» із немовлятами – Кулеба

Уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба виступає проти комерційного сурогатного материнства. Про це він заявив, коментуючи повідомлення про перебування в столичному готелі «Венеція» десятків немовлят, які були народжені в Україні сурогатними матерями, але через закриті кордони не можуть потрапити до своїх біологічних батьків.

«Сурогатне материнство в Україні неврегульоване і порушує права дітей. Комерціалізація і дозвіл отримувати таку «послугу» в Україні сприяє безконтрольному продажу українських дітей за кордон. Ситуація з немовлятами в готелі, яка набула розголосу, – ще раз показує безправність дітей, народжених сурогатними матерями. Народження дитини далеко від матері є неприроднім. У такий спосіб Україна просто стає міжнародним онлайн-магазином з немовлятами. І реальну кількість таких дітей, яких «постачає» Україна таким чином, ми не знаємо», – написав чиновник у фейсбуці.

14 травня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що Україна розробила механізм, щоб допомогти батькам вивезти за кордон дітей, народжених сурогатними матерями. За словами омбудсмена, її представники виїхали до готелю «Венеція» в Києві, де перебувало 51 немовля.

Наприкінці квітня центр репродуктивної медицини BioTexCom оприлюднив відеоролик із десятками немовлят, які чекають на батьків на території готелю «Венеція» в Києві. Адміністратор готелю запевняла, що няні кожного дня доглядають за дітьми належним чином.

BioTexCom закликала батьків, які не можуть перетнути кордон, не впадати у відчай, бо окремі країни вже почали співпрацювати з Україною.

13 травня Денісова заявила, що цей відеоролик «свідчить, що держава не вживає всіх належних заходів щодо захисту прав дітей та гідне ставлення до них, а Україна стає країною-донором народження для іноземців дітей, долю яких вона не може проконтролювати».

Вона переконувала, що надання цих послуг іноземним громадянам може призвести у першу чергу до порушення прав дітей та до ситуації, у якій Україна не здатна захистити своїх громадян. У зв’язку з цим Денісова хоча на законодавчому рівні дозволити сурогатне материнство винятково для громадян України.

         


        Допоміжну репродуктивну технологію, відому як сурогатне материнство, застосовують, як правило, в випадку, коли жінка, яка бажає мати власну дитину, з тих чи інших причин не може виносити її. В такому разі запліднену від батька яйцеклітину матері імплантують сторонній здоровій жінці, яка добровільно погоджується виносити плід і народити дитину. При цьому йдеться про дитину її біологічних батьків, а не цієї жінки.


        В Україні сурогатне материнство легальне, в тому числі на комерційних засадах (жінці, яка виносила дитину, за це платять), і регулюється чинним законодавством. В інших країнах ставлення до такої технології різноманітне – від повної легальності до менших чи більших обмежень або й повної заборони.


        У випадку, про який ідеться, народжені на території України діти (які, крім цього факту, ніяких інших зв’язків із Україною не мають) є дітьми своїх біологічних батьків, іноземних громадян, самі є іноземними, а не українськими, громадянами і чекають на повернення додому, до своїх батьків в іноземних країнах. Українська держава через запроваджені через пандемію обмеження не дає їм здійснити це право.


        Таким чином, такі твердження Миколи Кулеби, ніби сурогатне материнство в Україні «неврегульоване», «порушує права дітей» і є «безконтрольним продажем українських дітей за кордон», ніби це «експлуатація жінок з метою отримання доходу приватним бізнесом і задоволення потреб дорослих» і «порушує права дитини», й ніби народжені таким чином діти є «товаром», суперечать реальності.


        При цьому уповноважений президента з прав дитини, пропонуючи заборонити комерційне сурогатне материнство, яке для багатьох жінок є єдиним способом мати власну дитину, – нічого не говорить про відновлення порушених прав іноземних дітей, які застрягли в Україні через урядові обмеження, на повернення до їхніх батьків.

Посол США в ОБСЄ закликав покарати Росію за Крим і згадав про депортацію 1944 року

Міжнародне співтовариство має притягнути Росію до відповідальності за дії, які порушують суверенітет і територіальну цілісність України, і за її зловживання в східній Україні й анексованому Криму, заявив посол США при Організації з безпеки і співпраці в Європі Джеймс Гілмор.

«В умовах заперечень, відволікаючих маневрів і дезінформації з боку Росії, на тих із нас, хто дійсно вірить в принципи Гельсінського заключного акту і зобов’язання ОБСЄ, лежить колективна відповідальність», – заявив дипломат 14 травня у зверненні до постійної ради ОБСЄ, повідомляє українська служба «Голосу Америки».

Гілмор також згадав про депортацію 200 тисяч кримських татар із півострова 18 травня 1944 року, вказавши, що 76 років після тих подій «жорстокі репресії з боку Росії проти опонентів окупації змусили десятки тисяч кримчан втікати з півострова».

Як зазначив дипломат, «багато кримських татар примусово переміщуються зі своєї батьківщини вдруге за життя».

«Санкції, пов’язані з Кримом будуть залишатися в силі, поки Росія не поверне контроль над півостровом Україні», – наголосив Гілмор.

Раніше він висловлювався щодо того, що анексований Крим страждає від пандемії COVID-19, але через «залякування Росії» відсутня реальна картина про епідситуацію на півострові.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 

ТКГ провела перше засідання за участі оновленої української делегації

Тристороння контактна група провела перше засідання за участі оновленої української делегації у режимі відеоконференції. Про це повідомили у Офісі президента України.

«Перше, на чому Україна наголосила у форматі Тристоронньої контактної групи, у складі якої – Україна, Росія та ОБСЄ, – це важливість виконання домовленостей лідерів «Нормандської четвірки», досягнутих під час саміту в Парижі. Особливо наголошувалося на необхідності виконання безпекових вимог, зокрема щодо дотримання сталого режиму тиші. У зв’язку з цим українська сторона ініціювала проведення позачергового засідання профільної групи, оскільки безпекові питання є одними з ключових. У межах роботи безпекової групи Україна підтримала СММ ОБСЄ та вкотре наполягла на безумовному та безперешкодному доступі спостерігачів на всій території України в межах міжнародно визнаних кордонів, зокрема на тимчасово окупованих територіях», – мовиться у повідомленні.

Як зазначили в ОПУ, Україна повністю підтримує реалізацію мандату СММ ОбСЄ та «Червоного хреста» та сприяє цьому.

 

«В гуманітарній групі продовжено роботу з формування списків для наступного етапу взаємного звільнення утримуваних осіб та списків зниклих безвісти. Українська сторона наполягла на взаємному звільненні утримуваних осіб у форматі «всіх на всіх», визначеному в межах Нормандської зустрічі 9 грудня 2019 року», – повідомили в ОПУ.

Зазначається також, що українська сторона вкотре виключила можливість закріплення особливого статусу ОРДЛО у Конституції та наполягає на тому, що місцеві вибори мають бути проведені з дотриманням усіх вимог, зокрема, відновлення контролю України над східними кордонами.

 

5 травня президент України Володимир Зеленський затвердив оновлений склад української делегації у Тимчасовій контактній групі, яка засідає у Мінську. Відповідний указ він підписав 5 травня 2020 року.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

Трамп вніс на розгляд Сенату кандидатуру нового посла США в Україні

Президент США Дональд Трамп вніс на розглят Сенату США кандидатуру нового посла в Україні Кіта Дейтона. Про це 14 травня повідомили у Білому домі.

«Кіта Дейтона призначити надзвичайним і повноважним послом Сполучених Штатів Америки в Україні», – мовиться у повідомленні.

 

Раніше у Білому домі повідомили, що президент США Дональд Трамп вніс кандидатуру генерал-лейтенанта у відставці Кейта Дейтона на посаду посла в Україні. Згідно з повідомленням, зараз Дейтон є директором Центру імені Джорджа Маршалла в Німеччині і старшим радником з питань оборони США в Україні. Раніше Дейтон був військовим аташе в посольстві у Росії. Розмовляє російською і німецькою мовами.

Наразі США мають в Україні тимчасову повірену ­– Крістіну Квін.

МЗС України висловило протест через рішення російського суду у справі Мемедемінова

Міністерство закордонних справ України висловило протест через рішення Воєнного апеляційного суду міста Власиха Московської області відхилити апеляційну скаргу адвокатів незаконно утримуваного в Росії громадянина України Нарімана Мемедемінова на попереднє рішення суду.

«Подібні дії є красномовним свідченням небажання РФ припинити ганебну практику репресій проти кримськотатарського народу. Особливо небезпечними російська окупаційна влада вважає тих, хто намагається доносити об’єктивну інформацію про стан справ на окупованій території. Саме через це Мемедемінов, громадянський журналіст, блогер та активіст, опинився за ґратами», – мовиться у повідомленні.

МЗС вимагає негайно звільнити Мемедінова та інших громадян України, яких утримують у Росії.

 

«Небезпека для життя і здоров’я незаконно утримуваних громадян України зростає на фоні стрімкого поширення COVID-19 в РФ та тривожних повідомлень про особливу вразливість у місцях позбавлення волі. Не може не викликати обурення, що, на відміну від інших держав, які розглядають кроки з розвантаження місць утримання з метою стримування пандемії, РФ свідомо посилює загрози для українських громадян, які незаконно утримуються у російських в’язницях», – заявили у дипвідомстві.

Київ закликає міжнародну спільноту посилити політико-дипломатичний та санкційний тиск на Росію «з метою припинення Росією порушень прав людини у тимчасово окупованому Криму, звільнення усіх незаконно утримуваних громадян України в РФ і на тимчасово окупованих територіях України, відновлення територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах».

У жовтні 2019 року Наріман Мемедемінов був засуджений до двох з половиною років ув’язнення в колонії-поселенні за звинуваченням в «публічних закликах до терористичної діяльності». Низка українських правозахисників та журналістів закликала міжнародні організації та уряди країн Євросоюзу, США, Канади, Японії вимагати від Росії звільнення Мемедемінова.

Зеркаль очолила захист «Нафтогазу» у справах проти Росії

Колишня заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль очолила захист НАК «Нафтогаз України» в міжнародних арбітражах проти «Газпрому», а також у справах проти Росії. Про це повідомляє пресслужба компанії.

«Радник голови правління НАК «Нафтогаз України» Олена Зеркаль очолила організацію роботи та супровід міжнародних арбітражів та іноземних судових і виконавчих проваджень «Нафтогазу» в спорах з ПАТ «Газпром» та у справах проти Російської Федерації», – мовиться у повідомленні.

У компанії зазначають, що призначення Зеркаль пов’язане з трансформацією структури «Нафтогазу».

«Реалізація цих завдань є природним і логічним продовженням місії, яку я реалізовувала протягом попередніх шести років в Міністерстві закордонних справ, представляючи державу в процесах проти РФ», – прокоментувала Зеркаль своє призначення.

 

У січні Олену Зеркаль призначили радником голови правління НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва.

Заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль наприкінці листопада 2019 року повідомила, що написала заяву про звільнення з посади за власним бажанням.

Пояснюючи намір піти у відставку, Зеркаль заявила, що вважає неприйнятним для себе «запит» про «дружбу з Росією», а останнім аргументом, щоб звільнитися стало її відсторонення від процесів щодо газу. Олена Зеркаль обіцяла, що звільниться після того, як проведе процесуальне слухання в Арбітражному трибуналі в Гаазі.

Олена Зеркаль працювала заступником голови МЗС з питань європейської інтеграції із серпня 2014 року. Вона представляла позицію Києва в справі «Україна проти Росії» в Міжнародному суді ООН та в Арбітражному трибуналі з морського права.

Суд у Росії відхилив апеляцію на вирок кримському блогеру Мемедемінову – адвокат

Військовий апеляційний суд у Московській області 14 травня залишив в силі вирок кримському блогеру, громадянському журналісту Наріману Мемедемінову за звинуваченням в «публічних закликах до терористичної діяльності», повідомив проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Едем Семедляєв.

На засіданні суду сам Мемедемінов закликав своїх колег продовжувати висвітлювати переслідування в анексованому Криму.

«Шановна журналістська спільното, професійні журналісти, блогери, громадянські журналісти. Я хочу висловити вам величезну подяку за все те, що ми робили протягом усього часу, поки тривала так звана кримінальна справа щодо мене, а за фактом – переслідування. У мене немає інформації, але я впевнений, що ви продовжуєте роботу в цьому напрямку і розповідаєте про те, що відбувається в Криму, що відбувається з незалежними журналістами після того, як туди прийшов російський закон. Все, що ви робите, це дуже правильно. Тому ще раз повторюся, величезне спасибі вам за це. Прошу вас і далі приділяти увагу переслідуваннм за релігійною, національною та професійною ознаками на території Криму. Сподіваюся, скоро зустрітися з вами безпосередньо, а не через ґрати», – сказав Наріман Мемедемінов.

Перед тим, як суд пішов до нарадчої кімнати, блогер також сказав, що не має ілюзій щодо рішення.

У жовтні 2019 року Наріман Мемедемінов був засуджений до двох з половиною років ув’язнення в колонії-поселенні за звинуваченням в «публічних закликах до терористичної діяльності». Низка українських правозахисників та журналістів закликала міжнародні організації та уряди країн Євросоюзу, США, Канади, Японії вимагати від Росії звільнення Мемедемінова.

У Донецьку заарештований фігурант справи MH17 Леонід Харченко – BBC

У підконтрольному бойовикам Донецьку заарештований фігурант справи MH17 Леонід Харченко, повідомила російська служба BBC.

9 березня суд у Нідерландах заочно висунув Харченку звинувачення в причетності до падіння пасажирського літака на Донбасі в 2014 році. Він був командиром одного з розвідувальних підрозділів контрольованого Росією угруповання «ДНР». За даними джерел журналістів, уже 11 березня бойовики затримали Харченка біля його будинку, але у зовсім іншій справі.

Пресцентр Служби безпеки України у розмові з Радіо Свобода повідомив, що наразі не має інформації про затримання Харченка. Радіо Свобода вже надіслало відповідний запит до СБУ.

Співрозмовники BBC розповіли, що провадження стосується незаконного обшуку у 2014 році та незаконного зберігання зброї. За першим пунктом у постраждалих нібито немає до Харченка претензій.

«За другим – цей пістолет йому у 2019 році видали в «міністерстві держбезпеки» (силовий орган у складі контрольованого Росією угруповання «ДНР» – ред.) для забезпечення особистої безпеки у зв’язку зі справою MH17», – розповіла BBC особа, знайома зі справою Харченка.

На його думку, усе це зробили, щоб ізолювати Харченка. Джерела BBC припускають, що колишнього військового розвідника взяли під варту, щоб виключити варіант його затримання українськими спецслужбами.

8 травня арешт Харченка продовжили ще на два місяці. За інформацією BBC, його утримують у СІЗО в Донецьку на вулиці Кобозева, 4.

Пасажирський літак «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс МН17 із Амстердама до Куала-Лумпура, був збитий над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири і 15 членів екіпажу. Всі загинули.

На думку Об’єднаної слідчої групи, Харченко брав участь у переміщенні зенітно-ракетної установки «Бук», з якої збили «Боїнг». За версією нідерландської прокуратури, Харченко також міг координувати переміщення «Бука» до безпосереднього місця запуску ракети та евакуацію комплексу до Росії.

 

У Раді зареєстрували проєкти постанов, які блокують підписання «антиколомойського закону»

Народні депутати Олександр Дубінський (фракція «Слуга народу») й Антон Поляков (позафракційний) зареєстрували у Верховній Раді проєкти постанов про скасування результатів голосування за законопроєкт про банки, відомий як «антиколомойський закон». 

Таким чином вони заблокували підписання цього закону.

Голова Верховної Ради і президент зможуть підписати закон лише після завершення розгляду цих постанов.

Верховна Рада 13 травня ухвалила законопроєкт про банки, необхідний для затвердження нової програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

За законопроєкт №2571-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» в другому читанні та в цілому проголосували 270 народних депутатів.

Законопроєкт передбачає, що власники і колишні власники банку, інтереси яких були порушені через виведення фінансової установи з ринку, можуть отримати відшкодування збитку лише у грошовій формі. Визнання незаконним рішення про виведення банку з ринку не може бути підставою для його скасування.

Рішення Верховної Ради привітали країни Заходу.

 

У Росії розглянуть апеляцію на вирок журналістові з Криму

Військовий апеляційний суд у Московській області 14 травня має розглянути апеляційну скаргу на вирок у справі громадянського журналіста з анексованого Криму Нарімана Мемедемінова. 

Він був засуджений в жовтні минулого року. Суд засудив кримчанина до двох з половиною років ув’язнення в колонії-поселенні за звинуваченням в публічних закликах до терористичної діяльності.

 

Як повідомив раніше проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Едем Семедляєв, він розраховує на виправдувальний вирок апеляційного суду.

Раніше низка українських правозахисних і медійних організація закликали міжнародні організації та уряди країн Євросоюзу, США, Канади, Японії вимагати від Росії звільнення Мемедемінова.

 

 

 

Бахчисарайська «справа Хізб ут-Тахрір»: суд у Росії прослухав приховані аудіозаписи

У Південному окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону у другій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір» досліджували приховані аудіозаписи з мечеті, де збиралися обвинувачені кримські татари. Про це кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла адвокат Ліля Гемеджі.

За словами адвоката, приховані аудіозаписи розмов у мечеті тривалістю близько години кожна в листопаді 2016 року і січні 2017 роки зробив громадянин Латвії Костянтин Тумаревіч. Гемеджі стверджує, що Тумаревіч був знайомий з деякими з обвинувачених. Більш того, фігурант даної справи Марлен Асанов допомагав свідкові Тумаревічу облаштуватися в Криму після переїзду з Латвії.

«Його впізнали за характерною вимовою… На цих зустрічах, зокрема, спікерами були Тимур Ібрагімов і Мемет Бєлялов. Обговорювалися теми, пов’язані з положенням мусульман в світі», розповіла Гемеджі.

Адвокат також пояснила, що стенограма, яку виконав співробітник ФСБ, не збігається з аудіозаписом. За її словами, співробітник ФСБ і лінгвісти, яких залучали для розшифровки аудіо, не володіють кримськотатарською та арабською мовами.

 

«Деякі фрази переводилися довільно. Наприклад, на аудіо йдеться про «тиранічні режими», а в стенограмі оперативний співробітник міняє це на «терористичні організації». Або слово «хутба» (мусульманська молитва – ред.) змінюється на слово «Хізби» (спрощена назва «учасників організації Хізб ут-Тахрір» – ред.). Таким чином, контекст розмови і сенс всього аудіозапису змінюється. Спотворення стенограми дає підставу не просто довільно трактувати сенс сказаного на зборах, а прив’язуватися до конкретних слів і вкладати в них інший зміст. А це, в свою чергу, впливає на якість експертизи, яку роблять співробітники Башкирського університету, зокрема Тимур Уразметов і Олена Хазімулліна», – пояснила адвокат.

Наступне засідання у цій справі призначене на четвер, 14 травня.

20 березня Апеляційний військовий суд Росії залишив під арештом сімох фігурантів так званої другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

 

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій у Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року в Криму було затримано координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

15 листопада 2019 року Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати цю справу по суті.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

«Мені не соромно»: ексдепутат Фірсов прокоментував звільнення з Державної екологічної інспекції

Колишній депутат Верховної Ради Єгор Фірсов підтвердив завершення своєї роботи в Державній екологічній інспекції.

«Сьогодні рішенням Кабінету міністрів я закінчив роботу на посаді виконувача обов’язків голови Державної екологічної інспекції України. Жодних причин такого рішення мені не пояснювали, розмов з цього приводу з прем’єром у мене не було. Але я, звичайно, знав, що таке рішення готується. І судячи з того, яка політична картина вимальовується, моє звільнення було тільки питанням часу. Останніми днями було багато пропозицій «порєшать і офіційно прибрати приставку т.в.о.», але таких переговірників я посилав куди подалі», – написав політик у фейсбуці.

Фірсов обіцяє надати «детальний підсумковий звіт того, що було зроблено моєю командою за недовгий час перебування на чолі ДЕІ». «Забігаючи вперед, скажу, що мені не соромно за нашу роботу, і ми встигли зробити більше, ніж будь-хто інший на цій посаді», – додав Єгор Фірсов.

 

Колишній депутат Верховної Ради пропрацював як тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України менш як півроку.

«Пропозицію зайнятися реформою екологічного контролю я отримав від Олексія Гончарука (колишнього голови уряду України – ред.) чотири місяці тому. Своє бачення ситуації я виклав спочатку на зустрічах з прем’єром, а потім і особисто президенту Володимиру Зеленському. Потім були сотні зустрічей з працівниками міністерства, співробітниками екологічної інспекції, органами влади. Так поступово була складена докладна дорожня карта наших подальших дій», – писав Фірсов у фейсбуці 21 листопада 2019 року.

Кабінет міністрів 13 травня призначив головою Державної екологічної інспекції Андрія Мальованого. Раніше Мальований працював начальник управління екології Київської міськдержадміністрації.

ВАКС почав розгляд по суті справи Онищенка

Вищий антикорупційний суд України провів перше засідання по суті у «газовій справі», де фігурує колишній народний депутат Олександр Онищенко.

«На засіданні прокурор САП оголосив короткий виклад обвинувального акту. Також і сторона обвинувачення, і один із захисників у справі виступили зі вступними промовами», – мовиться у повідомленні Спеціальної антикорупційної прокуратури.

Наступний розгляд, на якому вступні промови оголосять інші два захисника, призначили на 10:00 14 травня.

У грудні 2019 року Онищенка затримали в Німеччині, зараз триває розгляд питання про екстрадицію колишнього депутата.

Ексдепутат Олександр Онищенко втік з України влітку 2016 року. НАБУ називає його організатором корупційної схеми, пов’язаної з видобутком та продажем природного газу в рамках співпраці з ПАТ «Укргазвидобування». У липні 2018 року Національне антикорупційне бюро повідомляло про завершення досудового розслідування щодо Онищенка. За версією слідства, він причетний до розкрадання понад 1,6 мільярда гривень з 2013 по 2016 рік. Збитки підприємству «Укргазвидобування» оцінюються в більш ніж 740 мільйонів.

Загалом слідство встановило причетність до участі у так званій «газовій справі» Онищенка близько 30 осіб.

ЄС, Канада і Британія привітали ухвалення ВР закону про банки

ЄС вітає ухвалення Верховною Радою 13 травня закону про банки, заявив голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас.

«ЄС вітає ухвалення Верховною Радою законопроекту про банківське врегулювання. Життєво важливий захід для захисту державних фінансів України та українських платників податків. За економічну стабільність, справедливість, верховенство права, триваючу фінансову допомогу МФВ та ЄС», – повідомив Маасікас у твіттері.

Крім того, Канада і Велика Британія схвально відгукнулися у твіттері про ухвалення Верховною Радою цього закону.

«Канада вітає ухвавлення Верховною Радою закону про банки. Ця реформа є основою для макроекономічної стабільності та державного існування фінансової системи України, розблоковує допомогу МВФ. Ми віддаємо належне президенту Володимиру Зеленському, прем’єр-міністру Денису Шмигалю і голові парламенту Дмитру Разумкову за їх позицію лідерства в цьому», – йдеться у повідомленні канадського посольства в Україні.

Посол Британії в Україні Мелінда Сіммонс у свою чергу заявила, що ухвалення закону про банки є «важливим моментом і вагомим крок для країни».

«Сполучене Королівство продовжуватиме підтримувати Україну у її зусиллях з реалізації цих ключових реформ», – написала Сіммонс.

Перед тим міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, коментуючи ухвалення так званого «антиколомойського» закону, заявив, що Україна залишається надійним партнером для міжнародних фінансових інституцій.

«Україна надалі рішуче просувається шляхом реформ і залишається надійним партнером для міжнародних фінансових інституцій», – написав також у твіттері Кулеба.

Верховна Рада 13 травня ухвалила законопроєкт про банки, так званий «антиколомойський», що був необхідний для затвердження нової програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

За законопроєкт №2571-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» в другому читанні та в цілому проголосували 270 народних депутатів.

Законопроєкт передбачає, що власники і колишні власники банку, інтереси яких були порушені через виведення фінансової установи з ринку, можуть отримати відшкодування збитку лише у грошовій формі. Визнання незаконним рішення про виведення банку з ринку не може бути підставою для його скасування.

ДБР розслідує причетність посадовців МВС та ДМС до витоку персональних даних громадян

Слідчі Державного бюро розслідувань розпочали досудове розслідування за фактом витоку інформації, що містила персональні дані громадян України та була розповсюджена в одному із анонімних телеграм-каналів, повідомила у середу пресслужба ДБР.

«За попередньою інформацією, до витоку персональних даних можуть бути причетні посадові особи Головного сервісного центру МВС України та Державної міграційної служби. Досудове розслідування розпочато за фактами перевищення влади або службових повноважень працівниками правоохоронних органів, що спричинило тяжкі наслідки та несанкціонованого збуту або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації, що заподіяло істотну шкоду, вчиненому за попередньою змовою групою осіб», – йдеться в повідомленні.

Раніше сьогодні прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що витік персональних даних українців, які днями з’явилися у відкритому доступі в одному з Telegram-каналів, стався ще пів року тому і не має нічого спільного з мобільним додатком для оцифрованих документів «Дія».

Адміністрація застосунку «Дія» 12 травня заявила, що не причетна до ситуації із ймовірним витоком персональних даних громадян. Напередодні у соцмережах користувачі повідомляли, що Telegram-канал UA Baza Bot розмістив оголошення про буцімто продаж персональних даних українців. Користувачі припускали, що інформація могла потрапити до зловмисників із додатку «Дія», в якому можна зберігати цифрові варіанти своїх документів.

Поліція 12 травня заявила, що відкрила кримінальне провадження у зв’язку з поширенням особистої інформації громадян в анонімному Телеграм-каналі.

Рада починає позачергове засідання, на якому розгляне «антиколомойський закон» – трансляція

Верховна Рада України 13 травня починає позачергове засідання, на якому розгляне 26 питань, зокрема у другому читанні законопроєкт про банки (так званий «антиколомойський закон»).

Засідання почнеться о 10:00.

Спікер Дмитро Разумков скликав засідання напередодні на вимогу 158 депутатів.

 

Міністр фінансів України Сергій Марченко минулого тижня заявив, що переговори між Україною та Міжнародним валютним фондом неможливі без ухвалення Верховною Радою закону про банки, який зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському.

8 травня комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту розглянути скорочену таблицю поправок до законопроєкту про банки.

Скорочена таблиця поправок до законопроєкту до другого читання міститиме 241 враховану поправку із запропонованих депутатами 16,5 тисяч.

30 квітня Верховна Рада підтримала розгляд за скороченою процедурою закону про банки. Відповідні зміни до регламенту були внесені, щоб не розглядати понад 16 тисяч правок, адже це б суттєво затримало схвалення законопроєкту.

Закон про банки є однією з умов для співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

 

В СБУ заявили про зростання активності російських спецслужб в інтернеті

У Службі безпеки України заявили, що за даними кіберфахівців, наразі триває зростання активності спецслужб Росії та керованих ними агентурних мереж в інтернеті.

«Вони намагаються використати будь-які інформаційні приводи для створення хаосу та паніки. Зокрема, за вказівкою кураторів проросійські агітатори розповсюджували фейкові новини про святкування Дня Перемоги, вимушені карантинні обмеження та інші заходи, пов’язані із дотриманням правил захисту від розповсюдження коронавірусної інфекції. Служба зафіксувала активізацію російських троле- і ботоферм у закликах до порушення карантинних обмежень, інформаційної підтримки акцій протесту. У період відзначення Дня перемоги їхня активність була частково перенаправлена з теми коронавірусу на впровадження вигідних Кремлю меседжів, пов’язаних з подіями Другої світової війни. Російські спецслужби використовували цей інформаційний привід для маніпулювання свідомістю українських громадян на користь концепції «Руського миру», – йдеться в повідомленні СБУ.

За даними спецслужби, за період дії карантинних заходів заблоковано понад 2,3 тисячі інтернет-спільнот із 980 тисячами користувачів, викрито 323 інтернет-агітаторів, які поширювали фейки.

«Стосовно 16 агітаторів, що діяли за завданням російської сторони, СБУ розпочала кримінальні провадження за дії, що спрямовані на посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу чи захоплення державної влади (ст. 109 і 110 Кримінального кодексу України). Такі агітатори «працювали» в Києві, Одесі, Дніпрі, Львові, Херсоні, Полтаві, Кропивницькому, Конотопі, Івано-Франківську та Хмельницькому», – додали в СБУ.

Повідомляється, що стосовно виявлених 307 агітаторів СБУ передала дані в поліцію, 134 особи притягнуті до адміністративної відповідальності.

«Служба безпеки України закликає інтернет-користувачів бути пильними та приділяти особливу увагу безпеці в інтернеті, довіряти лише інформації з офіційних джерел. У черговий раз нагадуємо про кримінальну та адміністративну відповідальність за свідому дестабілізацію ситуації, у тому числі через інтернет», – йдеться в повідомленні.

Напередодні в СБУ повідомляли про викриття адміністраторів груп у соцмережах, які пропагували сепаратизм і переворот.

Шмигаль анонсує перевірку видачі дозволів на підключення до енергосистеми

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про готовність створити робочу групу при Міністерстві енергетики та захисту довкілля для перевірки видачі дозволів на підключення до енергосистеми. Про це він сказав на засіданні парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг 12 травня.

Таким чином Шмигаль відповів на питання першого заступника голови комітету, народного депутата від «Батьківщини» Олексія Кучеренка.

«Щодо виникнення проблеми зелених тарифів – повністю вас підтримую, також готовий долучитися, створити при міністерстві робочу групу, яка дослідить, як видавалася необмежена кількість дозволів на приєднання до енергосистеми, яка сьогодні призвела до таких перекосів, коли ми вимушені входити в складні переговори», – сказав Шмигаль.

Читайте також: «Атомний вузол»: в Україні розгортається найбільша енергетична криза від початку незалежності – експерти​

Він додав, що зелена енергетика (тобто електроенергія, отримана з відновлюваних джерел) – це «дуже добре» і зрештою перехід на неї неуникненний, однак наразі вона дуже дорога.

«І коли сьогодні занадто дорога зелена енергетика підміняє ефективну атомну, звичайно, це треба розслідувати і з’ясувати, звідки це взялося», – додав він.

Питання Кучеренка також стосувалося того, на якому етапі перебуває державна компанія «Укренерго» в процесі приєднання до Європейської мережі системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E).

Читайте також: Україна відмовилася від електроенергії з Білорусі​

«Щодо виконання «Укренерго» своїх завдань з приєднання до системи ENTSO-E, тут також думаю, що ми можемо дати їм таке доручення, спираючись на ваше побажання. Дамо доручення і заодно перевіримо керованість. Якщо вони підготують повноцінний звіт, де ми зараз перебуваємо по тих наших процедурах і виконанню завдань із приєднання до ENTSO-E – одразу побачимо і як керівництво проявляється, і звіт, і де вони перебувають», – зазначив голова уряду.

Він також повідомив, що Кабінет міністрів не планує збільшувати вартість на електроенергію для населення в 2020 році.

7 травня Державне бюро розслідувань повідомило, що розслідує діяльність Міністерства енергетики та захисту довкілля у зв’язку з зупинкою атомних енергоблоків та закупівлею натомість електроенергії в приватних компаній.