В уряду Шмигаля також є «багато ворогів» – Гончарук

Колишній прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявляє, що в нинішнього уряду прем’єра Дениса Шмигаля теж є «багато ворогів». Про це Гончарук заявив в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Я думаю, що у цього уряду також багато ворогів. І, звичайно, можливо, їх також будуть намагатися зносити. Але це як є. Подивимося. Я не хочу давати якихось прогнозів. Мене цікавить, як будуть розвиватися ті реформи, які були започатковані», – сказав колишній голова уряду.

Гончарук заявив, що, на його думку, будь-якому уряду для того, щоб показати результати потрібен щонайменше рік.

 

За словами експрем’єра, взяти Шмигаля в уряд міністром було його рішенням.

«Він був очільником Івано-Франківської ОДА. І був одним із найкращих голів ОДА. Я, коли його представляв у парламенті, про це сказав. Зараз можу це підтвердити. З Денисом Анатолійовичем у нас була конструктивна, хороша співпраця. І в якийсь момент, коли стало очевидно, що Альона Бабак піде з посади міністра регіонального розвитку і потрібна людина, яка її замінить, ми подивилися на те, що у нас серйозно просідає реформа децентралізації. Потрібна була людина, яка добре розуміє, як це працює на місцях, щоб посилити з акцентом на децентралізацію. І саме з цією ідеєю зупинилися на кандидатурі Шмигаля», – заявив Гончарук.

 

29 серпня 2019 року Верховна Рада призначила новий склад Кабінету міністрів на чолі з Олексієм Гончаруком. 4 березня його відправили у відставку.

 

Холдинг Баффета продав усі свої акції авіакомпаній США

Голова Berkshire Hathaway, мільярдер Воррен Баффет повідомив, що його холдинг через пандемію коронавірусної інфпекції продав усі наявні в нього акції авіаперевізників США. Баффет повідомив про це на телеконференції за участю інвесторів 2 травня.

Ідеться про акції American Airlines, Southwest Airlines, Delta Airlines і United Airlines. У перших двох холдингу на кінець 2019 року належало по 10 відсотків, в Delta Airlines і United Airlines – 11 і 9 відсотків відповідно.

Підприємець вказав, що «для авіакомпаній світ змінився», і цій сфері завдано серйозної шкоди. Чинні обмеження пов’язані з подіями, які ми не можемо контролювати, додав Баффет, одночасно висловивши надію, що ситуація виправиться досить швидко.

Також була представлена корпоративна звітність Berkshire Hathaway за перший квартал. За підсумками цього періоду чисті збитки американського холдингу перевищили 49 мільярдів доларів. За такий же період 2019 року компанія мала прибуток, який оцінювався в більш ніж 21 мільярд доларів.

Berkshire Hathaway має великі пакети акцій у десятках компаній. Серед них провідні американські банки і виробники техніки. Воррен Баффетт, згідно з останніми оцінками агентства Bloomberg, обіймає п’яте місце в списку найбагатших людей світу. Його статки оцінюються в 72 мільярди доларів.

Поширення коронавірусу завдало серйозної шкоди економіці США, які за числом заражень і померлих від COVID-19 обійшли всі країни світу. Курс акцій багатьох компаній значно знизився. Особливо тяжка ситуація склалася для авіаперевізників. З 21 березня загальне число запитів на допомогу з безробіття зросло до 30 мільйонів 300 тисяч. Як зазначає Reuters, це 18 відсотків від усього працездатного населення країни. Такого рівня не було з часів Великої депресії 30-х років минулого століття.

«Не розумію, чому «Епіцентр» може працювати, а перукарня – ні» – Гончарук

Колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук вважає непродуманою, як він висловився, «непропорційність карантину». Про це екскерівник уряду сказав в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.

«Я не розумію, чому «Епіцентр» (мережа будівельних гіпермаркетів, яка з певними обмеженнями продовжила роботу за умов карантину – ред.) може працювати, наприклад, а перукарня – ні. Мені незрозуміло це. Я думаю, що багато таких непродуманих речей», – наголосив Гончарук.

Колишній прем’єр відзначив, що «якщо уряд найближчим часом не припинить або значно не послабить карантин, то він припиниться сам».

«Те, що я спостерігаю на вулицях і з розмов з моїми друзями, колегами, а я багато спілкуюся з різними людьми, з різних регіонів у тому числі, я бачу, що люди не те, щоб дуже втомилися, у них просто ресурси закінчуються сидіти на карантині. У цьому плані я думаю, що потрібно виходити з карантину якомога швидше», – вказав Гончарук, додавши, що «потрібно усвідомлювати всі ці ризики (спалаху захворюваності на COVID-19 – ред.), але важливо не перегнути палицю».

 

12 березня в Україні розпочався карантин у навчальних закладах через загрозу епідемії коронавірусної інфекції і щоб не допустити її поширення. З 17 березня заборонена роботу закладів розваг та громадського харчування (окрім приготування їжі на винос), обмежений рух транспорту. Працюють продуктові магазини та аптеки, а також, із певними застереженнями, магазини будівельних матеріалів (такі, як мережа гіпермаркетів «Епіцентр»), інтернет-магазини тощо.

Наприкінці квітня уряд дозволив відновити роботу продовольчих ринків. Представники малого бізнесу також вимагають від уряду скасування обмежень на свою роботу.

 

«Батьківщина» вимагає від Зеленського припинити тиск на мера Черкас

Партія «Батьківщиина» вимагає від президента України Володимира Зеленського припинити тиск на мера Черкас Анатолія Бондаренка. На місцевих виборах він висувався саме від «Батьківщини».

«Ми не дозволимо Володимиру Зеленському зробити місцеву владу та всенародно обраних міських голів відповідальними за провали у боротьбі з епідемією коронавірусу та економічною кризою, до якої призвели некомпетентність та безхребетність команди президента», – заявили в партії.

«Батьківщина» звинувачує Зеленського в тому, що він «не має ні найменшого уявлення ані про законність, ані про поведінку глави держави».

«Кого і за що сьогодні збирається карати президент? Можливо, власників і відвідувачів елітного ресторану «Велюр», де «слуги народу» насолоджувалися вишуканими стравами та життям у час, коли народу забороняли торгувати на базарах та ходити туди? Можливо, крадіїв із податкової та митниці, що позбавляють державний бюджет 120 мільярдів гривень щороку? Чи може чиновників, які, отримуючи кількасоттисячні зарплати, досі не забезпечили медиків захисними костюмами й так і не виплатили їм обіцяних надбавок?» – заявили в партії.

24 колишнього квітня Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію після заяв міністра фінансів Ігоря Уманського про можливу корупцію на митниці та в податковій службі на 10 мільярдів гривень щомісяця. Того ж дня Кабінет міністрів звільнив голів Державної митної служби та Державної податкової служби Сергія Верланова та Максима Нефьодова. Їм закидали неефективну роботу. Самі посадовці це заперечували.
28 квітня поліція перевірила ресторан «Велюр» народного депутата зі «Слуги народу» Миколи Тищенка, де, за даними ЗМІ, порушують правила карантину. Правоохоронці не виявили відвідувачів у закладі.

«Батьківщина» закликала президента не перекладати на місцеву владу власні провали». Наразі Зеленський та його адміністрація не реагували на заяву партії.

З 1 травня Черкаська міська рада пом’якшила карантин у місті. При цьому центральна влада збирається послаблювати карантин після 11 травня.

У зв’язку з цим президент Володимир Зеленський передав мерові Анатолію Бондаренкові «полум’яний привіт» і пообіцяв «юридичні наслідки».

Сам Бондаренко заявив, що не боїться погроз про відкриття проти нього кримінальних справ й пообіцяв, що «Черкаси будуть чинити опір».

На 4 травня мера Черкас поліція викликала на допит у в рамках відкритого кримінального провадження про «порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням».

 

 

Посол України відмовився брати участь у церемонії в Берліні щодо Перемоги разом із послом Росії

У Міністерстві закордонних справ України повідомили, що посол України у Німеччині Андрій Мельник відмовився від участі у церемонії вшанування завершення Другої світової війни у Берліні сьогодні, 2 травня, спільно з представниками Росії.

«Навіть у найкошмарнішому сні я не міг би собі уявити покладання вінків поруч із представником країни, яка понад шість років веде цинічну і криваву війну на Сході України. Станом на сьогодні 14 тисяч українців було вбито у ході все ще триваючої російської агресії», – цитує МЗС позицію українського посла в Німеччині Андрія Мельника.

Як повідомили в МЗС з посиланням на берлінську газету Tagesspiegel, кілька тижнів тому три посли в Німеччині – України, Росії і Білорусі – отримали запрошення Бургомістра Берліна Міхаеля Мюллера 2 травня 2020 року вшанувати завершення Другої світової війни покладанням вінків. Але, як повідомляється, церемонію було вирішено провести «не поряд із одним з поважних меморіалів міста, а перед непомітним на перший погляд житловим будинком на вулиці Шуленбурґринґ у районі Берлін-Темпельгоф, де у квартирі на першому поверсі цього будинку в останні дні війни був розташований штаб командування 8-ї гвардійської армії СРСР».

Виданню Tagesspiegel Андрій Мельник пояснив, що цінує запрошення очільника Берліна, але не може прийняти його через нинішню агресію Росії проти України.

Збройний конфлікт на Донбасі почався після анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

Гончарук заявив, що не зустрічався із Зеленським після своєї відставки

Колишній прем’єр-міністр Олексій Гончарук в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що не зустрічався з президентом Володимиром Зеленським після своєї відставки.

Водночас колишній голова уряду впевнений, що нормальні людські відносини збереглися.

«Декілька разів обмінялися повідомленнями. Не більше», – сказав Гончарук в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він відкинув думку, що якщо Зеленський з кимось прощається, то «відрізає всі кінці».

«Я такого не помітив. І взагалі в особистому спілкуванні Володимир Олександрович приємна, розумна, я хочу вірити, порядна людина. Я не бачу підстав для того, щоб «палити мости». Більше того, я думаю, що це набагато краще, ніж те, що у нас було до цього. Тобто тут є з чим порівнювати. Але, на жаль, останнім часом дуже багато помилок. І я це пов’язую з тим, що навколо президента часто формується хибне інформаційне поле», – вважає Гончарук.

На його думку, якщо раніше адвокатів співпраці з «тим самим МВФ» навколо Зеленського було більше, «то зараз, очевидно, їх менше».

29 серпня 2019 року Верховна Рада призначила новий склад Кабінету міністрів на чолі з Олексієм Гончаруком. Уже 4 березня його відправили у відставку.

2 травня вийшла перша частина інтерв’ю Радіо Свобода з колишнім прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком. Друга частина буде оприлюднена 3 травня. У ній читайте про спілкування з Зеленським, Шмигаля, Саакашвілі, Цушка та про особисте політичне майбутнє.

 

У штабі ООС повідомили про ще одного пораненого військового на Донбасі упродовж дня

У штабі операції Обєднаних сил повідомили, що через вогневу активність проросійських бойовиків на Донбасі поранень біля Гнутова зазнав український військовий.

«Противник з безпілотного літального апарату скинув постріл ВОГ-17 над позиціями Об’єднаних сил. Внаслідок вибуху один український військовослужбовець отримав осколкове поранення. Воїна оперативно доставлено до лікувального закладу, де йому було надано належну медичну допомогу», – йдеться в повідомленні штабу ООС.

Раніше українські військові повідомляли, що на початку доби через обстріли бойовиків також був поранений військовий ЗСУ.

Бойовики на своїх ресурсах традиційно звинувачують українських військових в обстрілах окупованих сепаратистами територій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

У МЗС привітали рішення Трампа щодо посла США в Україні

Міністр закордонних справ Микола Кулеба привітав рішення президента США Дональда Трампа номінувати нового американського посла в Україні.

«Вітаю рішення номінувати нового посла США в Україні. Із нетерпінням чекаю на його прибуття до Києва. Ми зустрічалися з генералом Кітом Дейтоном ще у його статусі оборонного радника в Україні, і наша взаємодія завжди була чудовою», – написав Кулеба у твіттері.

Раніше у Білому домі повідомили, що президент США Дональд Трамп вніс кандидатуру генерал-лейтенанта у відставці Кейта Дейтона на посаду посла в Україні. Згідно з повідомленням, наразі Дейтон є директором Центру імені Джорджа Маршалла в Німеччині і старшим радником з питань оборони США в Україні. Раніше Дейтон був військовим аташе в посольстві у Росії. Розмовляє російською і німецькою мовами.

Наразі США мають в Україні тимчасову повірену ­– Крістіну Квін.

 

Трамп визначився із кандидатурою посла США в Україні

У Білому домі повідомили, що президент США Дональд Трамп вніс кандидатуру генерал-лейтенанта у відставці Кейта Дейтона на посаду посла в Україні.

«Він отримав численні нагороди за свою військову службу, в тому числі від Державного департаменту і урядів Канади, Німеччини та Австрії. Розмовляє російською і німецькою мовами», – йдеться на сайті Білого дому.

Згідно з повідомленням, наразі Дейтон є директором Центру імені Джорджа Маршалла в Німеччині і старшим радником з питань оборони США в Україні.

Наразі США мають в Україні тимчасову повірену ­– Крістіну Квін.

Бойовики з початку доби 9 разів відкривали вогонь на Донбасі, 1 військовий поранений – ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що з початку поточної доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі дев’ять разів відкривали вогонь, в результаті обстрілів поранень зазнав один український військовослужбовець.

Згідно з повідомленням, обстріли тривали в районі Хутора Вільний, Кримського, Оріхового, Південного та Авдіївки.

Водночас за минулу добу, кажуть у штабі, було зафіксовано 24 обстріли з боку бойовиків, троє українських військових зазнали поранень.

Бойовики на своїх ресурсах звинувачують українських військових в обстрілі напередодні окупованого Донецька.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Експрем’єр Гончарук заявив, що продовження історії з «експортом масок» не було

Колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що історія із обвинуваченням його уряду у буцімто службовій недбалості під час вжиття заходів з протидії коронавірусу в контексті «дозволу на експорт» захисних засобів не мала жодного продовження.

«Продовження не було і бути не могло. Тому що це був хайп і маніпуляції, звичайно. Очевидно, у нас є багато людей, які люблять ловити хайп на подібних подіях. Я думаю, що в тому випадку правоохоронні органи вчергове зробили погану послугу президенту та показали, що вони можуть бути інструментом політичних переслідувань. Але це навіть смішно називати якимись переслідуваннями. Це якесь непорозуміння. Звичайно, український уряд нічого не експортував. Звичайно, навіть й мови не могло бути про те, щоб ми продавали маски за кордон. Але в чому була суть тих претензій, які висловлювалися? У тому, що ми нібито ще у січні не відреагували на листа секретаря РНБО. Це неправда. Це відверта брехня», – сказав експрем’єр в інтерв’ю Радіо Свобода.

Гончарук додав, що очолюваний ним уряд ще з середини січня працював над тим, щоб підготувати систему для проходження епідемії.

«Люди, які зараз працюють в уряді, наприклад, Віктор Ляшко, ще  тоді відповідали, ще тоді почали готувати систему до проходження пандемії. Звичайно, що тоді ще не було зрозуміло масштабів, яких набуде ця пандемія. Звичайно, тоді ще зовсім інакше все це виглядало. Тому що, очевидно, навіть у світі це були поодинокі ще тоді випадки. І ми тоді координували свою діяльність з ВООЗ для того, щоб всі її рекомендації були виконані», – сказав експрем’єр.

23 березня Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про кримінальне провадження за фактом «службової недбалості» посадовців Кабінету міністрів періоду  прем’єрства Олексія Гончарука, вказуючи, що його уряд буцімто не зреагував на листа від РНБО про обмеження експорту та реекспорт продукції, придатної для «реалізації протиепідемічних, профілактичних та лікувальних заходів на території України з метою недопущення поширення випадків захворювання на короновірус COVID-19».

Того ж дня експрем’єр-міністр України Олексій Гончарук заперечив будь-яку «помилковість рішень» його уряду на початковому етапі епідемії коронавірусу і запропонував «не шукати крайніх».

Олексій Гончарук пішов у відставку 4 березня.

Повністю інтерв’ю з експрем’єр-міністром України Олексієм Гончаруком дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» 2 травня.

В уряді пообіцяли дозволити випускати заробітчан за кордон

В уряді України пообіцяли дозволити випускати українських громадян для працевлаштування за кордон після низки скандалів, коли охочим виїхати на заробітки чинилися перешкоди.

Як заявив віцепрем’єр-міністр із європейської і євроатлантичної інтеграції Вадим Пристайко, уряд не буде чинити перепон для виїзду, хоча хотів би, щоб ці люди працювали в Україні, хоч і не змогли б отримувати платню європейського рівня, але висуває цілу низку вимог для того, щоб такий виїзд дозволити.

«Уряд, звісно, розраховує на тих українців, які останнім часом працювали за кордоном, на їхню допомогу в розбудові країни. Ми свідомі того, що запропонувати найбільш активній частині цієї робочої сили європейський рівень зарплат ми наразі не можемо, але і штучні перепони не будемо створювати. Наше завдання – надати цьому процесові максимальну організованість», – наводить слова Пристайка його пресова служба.

За його словами, буде дозволено виїжджати на заробітки за кордон українцям, щодо яких буде виконана ціла низка вимог.

«Ми бачимо це таким чином: за можливості, централізоване звернення урядів тих країн, які зацікавлені в праці наших громадян. Ми очікуємо також гарантованого офіційного працевлаштування не менше від трьох місяців, що приїзд і від’їзд цих груп буде максимально скоординований і організований, можливо, чартерними рейсами. Обсервація та інші необхідні заходи медичної безпеки будуть забезпечені як в країні, куди приїжджають наші робітники, так і при поверненні їх в Україну. Також ми очікуємо належний рівень соціального страхування, в першу чергу медичного, та гідний рівень утримання і заробітної плати. Ми розраховуємо, що цей процес буде максимально прозорим, спокійним, без зайвих бюрократичних перепон», – сказав посадовець.

Попередніми днями низка інших чільних українських посадовців заявляла, що уряд не бачить необхідності для українських громадян виїжджати на заробітки за кордон, твердячи, що це, мовляв, наражає їх на небезпеку заразитися новим коронавірусом.

Зокрема, заступник голови офісу президента Кирило Тимошенко заявляв в інтерв’ю виданню «Ліга.нет» 30 квітня, що, мовляв, не йдеться про заборону виїзду для заробітчан – «просто зараз, за версією влади, краще для українців бути тут (в Україні – ред.) незалежно від того, заробітчани вони чи ні». «Ми не можемо заборонити людям вилітати. Але можемо обмежити», – заявив він.

А міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 28 квітня заявляв, що, на думку уряду, «нелогічним є… організовувати масові чартери на вивезення українців до країн, де триває пандемія з тією чи іншою мірою інтенсивності», паралельно з зусиллями, що спрямовані на повернення до України тих українців, хто через карантинні обмеження застряг за кордоном і прагнув би повернутися.

В уряді вже не раз заявляли, що хотіли б залишити в Україні її громадян, які через коронавірус нині повернулися з заробітків за кордоном додому, щоб вони надалі працювали в Україні за українські зарплати.

Останнім часом у низці європейських країн заявляють, що вкрай потребують іноземних працівників із таких країн, як Україна, які через пандемію приїхали додому, щоб ті знову повернулися до своєї роботи в цих країнах, у першу чергу на збиранні врожаїв у сільському господарстві, але й на інші роботи.

Тим часом в Україні повідомляли вже про кілька випадків, коли влада не дозволяла вильоти чартерних авіарейсів із такими робітниками за кордон.

МОЗ засудило пом’якшення карантину у Черкасах, поліція відкрила кримінальну справу

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов засудив, на його думку, невиправдане пом’якшення карантину, ініційоване Черкаською міською радою.

«Таке рішення ставить під загрозу життя і здоров’я людей, а також може призвести до катастрофічних наслідків щодо поширення коронавірусу», – сказав Степанов.

У відомстві нагадали, що у Черкаській області з початку пандемії зафіксовано 296 випадків коронавірусної хвороби, 9 людей померли.

Крім того, кримінальне провадження за фактом рішення влади Черкас про послаблення карантинних обмежень з 1 травня відкрила Нацполіція.

«Керівництво міської ради зухвало ігнорує вимоги уряду України та свідомо у період пандемії наражає на небезпеку містян і жителів області… 1 травня Черкаським відділом поліції відомості за фактом прийняття виконкомом відповідного рішення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 325 Кримінального кодексу України», – йдеться в повідомленні поліції.

Відреагував на рішення черкаської влади щодо послаблення карантину і очільник МВС Арсен Аваков.

«Пане голово міста Черкас, ви загралися. Припиніть ризикувати здоров’ям і життям людей заради політичних ігор. Реагування буде жорстким», – написав Аваков у твіттері.

30 квітня міська рада Черкас ухвалила рішення про пом’якшення картину з 1 травня. 

12 березня в Україні розпочався карантин у навчальних закладах через загрозу епідемії коронавірусної інфекції і щоб не допустити її поширення. З 17 березня заборонена роботу закладів розваг та громадського харчування (окрім приготування їжі на винос), обмежений рух транспорту. Працюють магазини продуктів, побутових товарів та аптеки.

Карантин мав тривати до 3 квітня, однак згодом уряд продовжив його ще на три тижні – до 24 квітня. Відтак термін карантину пролонгували до 11 травня.

 

 

Гілмор: США засуджують каральну психіатрію в анексованому Криму

США засуджують широке використання Росією каральної психіатрії в анексованому Криму проти незгодних з анексією жителів півострова, заявив голова місії США при ОБСЄ, посол Джеймс Гілмор 30 квітня на засіданні Постійної ради ОБСЄ, повідомляє агенція «Укрінформ».

«Ми засуджуємо те, що Росія продовжує широко використовувати каральну психіатрію щодо кримчан, які виступають проти окупації», – сказав Гілмор.

Американський дипломат заявив, що щонайменше двоє кримськотатарських політв’язнів – Яшар Муедінов і Раїм Айвазов – перебувають у багатотижневому психіатричному ув’язненні.

Він додав, що тактика каральної психіатрії «мала місце в минулому і була залишена позаду, але зараз її застосування знову відновлюється проти політичних опонентів».

Раніше захист фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Яшара Муедінова повідомляв проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії, що чоловіка відправили в Кримську клінічну психіатричну лікарню для проходження судово-психіатричної експертизи і чинять там на нього психологічний тиск.

Суди в Росії і анексованому Криму продовжили термін утримання під вартою 18-м фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір». Відтак Руслан Сулейманов, Асан Яніков, Сейран Муртаза, Іззет Абдуллаєв, Ерфан Османов, Сеітвелі Сейтабдієв, Алім Карімов і Аким Бекіров перебуватимуть у слідчому ізоляторі до 14 червня.

Водночас Рустем Шейхалієв, Риза Ізетов, Сервет Газієв, Яшар Муедінов, Шабан Умеров, Меджит Абдурахманов, Енвер Аметов, Владлен Абдулкадиров, Раїм Айвазов і Ремзі Бекіров перебуватимуть у СІЗО до 15 червня.

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Всього було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій у Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір». Едем Яячиков – зник, де він перебуває невідомо. Пізніше був затриманий ще один підозрюваний Раїм Айвазов.

 

Венедіктова обіцяє, що ОГП вивчить ситуацію з «Епіцентром» і масками

Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова заявила, що очолюване нею відомство вивчить ситуацію з компанією «Епіцентр» депутата Олександра Гереги. Про це Венедіктова заявила 30 квітня в ефірі Hromadske, відповідаючи на запитання щодо «спекуляцій» «Епіцентру».  

«Оскільки це питання, яке реально для громадськості актуальне, резонансне, звичайно ми також будемо його досліджувати і вивчати. Воно повз нас не пройде», – сказала Венедіктова.

Тим часом «Епіцентр» у фейсбуці повідомив, що компанія оплатила авіарейс з Китаю, який здійснював літак «Мрія».

«З початку розповсюдження коронавірусної інфекції компанія «Епіцентр» відгукнулася на ініціативу президента України Володимира Зеленського щодо забезпечення закладів охорони здоров’я необхідними засобами захисту та обладнанням для боротьби з СОVID-19. У межах цієї співпраці національна мережа «Епіцентр» оплатила авіарейс з Китаю, який здійснював літак Ан-225 «Мрія» авіакомпанії «Антонов». 23 квітня літак привіз до України засоби індивідуального захисту для лікарів. Компанія може надати фінансовий звіт про оплату, яку було здійснено авіакомпанії «Антонов», – йдеться в повідомленні компанії.

23 квітня український транспортний літак Ан-225 «Мрія» доставив до України з Китаю черговий медичний вантаж: засоби дезінфекції та гігієни, маски, захисні костюми. У міжнародному вантажному аеропорту «Антонов» (селище міського типу Гостомель, Київська область) літак зустрічав президент України Володимир Зеленський. Повідомлялося, що борт доправив з китайського міста Тяньцзінь понад 100 тонн «гуманітарного вантажу».

Через деякий час після прибуття літака низка депутатів звернулась до Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Нацагентства з питань запобігання корупції (НАЗК) з проханням вивчити ситуацію із засобами захисту із цього вантажу, які опинилися у компанії «Епіцентр» і пропонуються в продажу. Мер Києва Віталій Кличко також підтвердив, що столична мерія отримала від народного депутата Олександра Гереги пропозицією придбати захисні маски у «Епіцентру».

 

 

Журналісти «Схем» зафіксували зустріч начальника військової розвідки Бурби зі звільненим прокурором Куликом

Начальник військової розвідки генерал-полковник Василь Бурба одразу після візиту в Офіс президента 17 квітня мав неафішовану зустріч з Костянтином Куликом, колишнім прокурором сил АТО, якого НАБУ та САП обвинувачували у незаконному збагаченні, і який восени зрештою був звільнений з органів прокуратури, не з’явившись на переатестацію. Зустріч відбулась на парковці одного з заміських ресторанів під Києвом. Про це йдеться у розслідуванні «VIP-карантин» програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Під час спроби журналіста «Схем» поспілкуватись із учасниками зустрічі, Костянтин Кулик поводився агресивно і не відповідав на запитання стосовно мети зустрічі з чинним високопосадовцем військового відомства.

«Костянтина Кулика у політичних колах відносять до орбіти олігарха Ігоря Коломойського – відколи Кулик у розпал президентських виборів пішов проти Петра Порошенка, оголосивши підозри людям з його оточення після візиту в Ізраїль, де на той час перебував олігарх. А наприкінці 2019 року видання «Українська правда» писало про те, що Коломойський «намагається влаштувати скандального експрокурора Костянтина Кулика на роботу в СБУ, аби той займався справами проти його конкурентів» – йдеться в матеріалі «Схем». В свою чергу, олігарх та прокурор спростовували цей зв’язок.

У третьому учаснику зустрічі журналісти впізнали Володимира Вільчинського – це колишній високопосадовець СБУ за президентства Януковича, очолював один з відділів економічної контррозвідки спецслужби. Згодом був був призначений заступником голови Держспоживінспекції, але через скандал із тиском на великі торгові мережі після Революції Гідності був звільнений за статтею «за порушення присяги держслужбовця».

«Тож чого насправді могла стосуватись ця зустріч і наскільки вона була випадковою? Навіщо начальник розвідки Міноборони Василь Бурба проводить зустрічі з колишнім прокурором та експрацівником СБУ, які втратили владу після того, як потрапили у низку скандалів та були звільнені?», – ставлять питання журналісти.

У Головному управлінні розвідки Міноборони, що очолюване Василем Бурбою, журналістам відповіли так: «Зустрічі, про які ви запитуєте, носили приватний характер, про що, зокрема, може свідчити той факт, що вони відбувалися на шляху прямування від Офісу президента України до місця проживання».

Також журналісти звернули увагу, що голова військової розвідки Василь Бурба пересувається на броньованому позашляховику Mercedes Gelandewagen та, оскільки він публічний військовослужбовець, попросили Міністерство оборони надати його декларацію про майно та доходи. 

Однак там відповіли, що не можуть надати запитувану інформацію: «Надання запитуваних вами декларацій неможливе, оскільки при поданні декларацій за 2018 рік на начальника ГУР МОУ поширювався визначений статтею 52-1 Закону України «Про запобігання корупції» спеціальний порядок здійснення заходів фінансового контролю, а термін подання декларацій за 2019 рік не завершився».

Всі три учасники зустрічі, як зауважила знімальна група, були без захисних масок в публічному місці – в порушення «карантинної» постанови Кабміну.

В 2016 році Костянтину Кулику висунули обвинувачення у незаконному збагаченні на суму 2,8 мільйона гривень. Кулик відкидав свою провину. Але саме цю статтю торік прибрали з Кримінального кодексу України, тому справу закрили і Кулику вдалось уникнути можливого покарання. 

У листопаді минулого року Кулика було звільнено з органів прокуратури через те що він не з’явився на переатестацію.

Видання New York Times повідомляло, що український прокурор Кулик був одним із тих, від кого виходила інформація про нібито корупційні оборудки енергетичної компанії Burisma та неправомірні виплати одному з членів ради директорів – синові віцепрезидента США Хантерові Байдену. На підставі цієї інформації президент США Дональд Трамп переконував президента України Володимира Зеленського спонукати прокуратуру до розслідування проти Burisma, до якої має стосунок син можливого конкурента Трампа на президентських виборах 2020 року Джо Байдена. 

Василь Бурба був призначений начальником Головного управління розвідки Міноборони ще президентом Петром Порошенком у 2016 році. Раніше працював у Службі безпеки України.

Друг голови МВС у карантин відвідує елітний бутик-ресторан та проводить зустрічі у 5-зірковому готелі – «Схеми»

«Схеми» показали, як колишній народний депутат, друг Арсена Авакова та бізнес-партнер родини міністра внутрішніх справ Ігор Котвіцький під час карантину регулярно проводить зустрічі в готелі Hyatt, робота якого відповідно до постанови КМДА має бути обмежена, та приїжджає на територію бутику-ресторану Sanahunt, який начебто працює тільки «на винос».

Водночас в готелі офіційно кажуть, що зустрічі в них проводити заборонено. Також Котвіцький регулярно навідується в Міністерство внутрішніх справ, але відмовляється коментувати свої зустрічі, називаючи їх «приватними». Про це йдеться у розслідуванні «VIP-карантин» програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Тричі у розпал карантину знімальна група спостерігала, як Ігор Котвіцький перебуває у 5-зірковому готелі​ Hyatt. 

Зокрема, 8 квітня, журналісти помітили, як на парковці готелю з’явилось спочатку авто, з якого вийшов народний депутат та член комітету ВР з питань бюджету Валерій Лунченко. Потім там же «Схеми» побачили Ігоря Котвіцького. 

Пізніше знімальна група зафіксувала, як машини, якими користуються Котвіцький та Лунченко, одразу з готелю попрямували в урядовий квартал і повернули до бутику Sanahunt, де розташовується також ресторан Sanahunt Lounge, але не зупинились на парковці, а заїхали на територію закритого двору закладу і за ними зачинились ворота. Охоронець закладу, який вийшов до журналістів, на уточнення відповів: «Sanahunt не відкритий».

Лунченко та Котвіцький перебували там близько двох годин після чого спочатку з воріт виїхало авто, яким користується Лунченко, потім, з вимкненими фарами та проти руху транспорту, територію закладу залишило авто Ігоря Котвіцького. 

Лунченко у коментарі «Схемам» підтвердив, що мав зустріч з Котвіцьким, але спочатку не зміг пригадав, чи це було у Sanahunt: «Я вже не пригадаю, можливо і в Sanahunt», а потім подумав і додав: «Ну, в Sanahunt я не заходив».

Про візит в Hyatt розповів, що був там з другом: «Це мій колега з Закарпаття, хлопчина мій, з яким ми товаришуємо років 15. Він також товаришує з Ігорем (Котвіцьким – ред). Вони мали свої справи, між собою спілкувались».

За словами Лунченка, питання, які обговорювались на зустрічі, були «приватні», а запросив його туди сам Котвіцький: «Я запитав, де зручно зустрітись, він сказав: «Якщо зручно – під’їзжай сюди». Ми там зустрілись в лобі, переговорили. І все».

Водночас у постанові Кабміну зазначено: «Заборонити (…) роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо) (…) крім (…) провадження діяльності закладів розміщення, в яких проживають медичні працівники та особи в обсервації».

А у розпорядженні КМДА йдеться: «До окремого розпорядження максимально обмежується робота готелів, хостелів, кімнат відпочинку».

Коли журналісти спробували забронювати столик у закладі, їм відповіли, що ресторан працює «тільки з собою на винос». 

Офіційно Sanahunt не надав своїх пояснень до ефіру, але згодом розмістив повідомлення на сайті, де зазначив, що: «Приміщення ресторану Sanahunt Lounge та приміщення магазину Sanahunt Luxury Department Store зачинені з 17 березня 2020 року для приймання відвідувачів відповідно до вимог законодавства». І додали, що ці заклади «здійснюють торговельну діяльність виключно із застосуванням адресної доставки замовлень», що також передбачає «можливість одержання замовлення споживачами за місцем знаходження» Sanahunt.

Водночас, там відзначили, що «не можуть ані спростувати, ані підтвердити факт та мету перебування на прибудинковій території будівлі за адресою по вул. Грушевського 8/16 осіб, які зазначені у Вашому зверненні. Крім того, оскільки народні депутати України є суб’єктами владних повноважень, ми не є належним розпорядником інформації, яка їх стосується, у значенні Закону України «Про доступ до публічної інформації».

У Hyatt «Схемам» повідомили, що зустрічі в готелі «не проводяться», але «постійні гості» можуть заселитись в готельний номер. На уточнення, чи можливо приїхати на зустріч до мешканця закладу, там відповіли: «Якщо ця людина заздалегідь нас повідомила про те, що в неї буде гість, сказала прізвище та ім’я, то ми ми перевіряємо температуру на вході обов’язково і пропускаємо цього гостя. Це не має бути більше як один гість».

На зауваження журналістів, що вони фіксували, як до готелю приїжджали більші компанії, в Hyatt повідомили, що «не можуть сказати такої інформації». Стосовно зустрічі Котвіцького та Лунченка в готелі сказали: «Єдине, що я можу відповісти, що ніяких бізнес-заходів у нас немає в готелі. І перебувають гості тільки, які проживають тут вже дуже довгий період часу. Можливість у нас відпочивати, взагалі, зупинитись у готелі є, якщо це гість наш постійний, який, ми точно знаємо, що ніде не перебував за кордоном останні два тижні».

«Виходить, що Котвіцький і Лунченко у розпал карантину відвідували спершу готель, а потім заклад, робота яких має бути обмежена – і таким чином могли порушувати карантинні норми», – йдеться у розслідуванні. 

Котвіцький під час карантину також регулярно відвідував МВС – зокрема, 9, 14 та 22 квітня.

«Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та Ігоря Котвіцького пов’язують давні бізнесові стосунки. Вони обидва родом із Харкова і обидва були співзасновниками низки спільних компаній», – підкреслюють журналісти. 

Два рази «Схеми» бачили, як його кортеж від’їжджає від готелю Hyatt, звідти виходить Котвіцький без захисної маски, сідає в автівку і прямує до міністерства. 

На в’їзді до відомства, де всім відвідувачам співробітники міністерства вимірювали температуру, натомість Котвіцького та його охорону не перевіряли, а вартовий на воротах віддавав честь автівкам бізнесмена. 

9 квітня за пів години до візиту Котвіцького територію міністерства залишив автомобіль, яким користується Вілен Шатворян – голова Спілки вірмен України, засідання якої час від часу відвідує Арсен Аваков. 

У січні Шатворян відвідував ювілей Котвіцького. Там же «Схеми» тоді зафіксували і сина міністра – Олександра. 

А на святкування ювілею Котвіцького кількома днями раніше в одному з готельних комплексів Харкова завітав засуджений у резонансній справі так званих «рюкзаків» Авакова Володимир Литвин, який взяв провину на себе у справі, де фігурував син міністра. 

«Схеми» звернулися за коментарями до Ігоря Котвіцького – щодо його зустрічей під час карантину в готелі, ресторані та відвідин МВС, та до Арсена Авакова – стосовно відвідин Вілена Шатворяна, його взаємовідносин із Ігорем Котвіцьким і вибірковим ставленням до перевірок на в’їзді до міністерства.

«Голова Спілки вірмен Вілен Шатворян був з послом Вірменії – щодо організації евакуації наших громадян з Єревану. Всіх перевіряють – чи при вході в міністерство, чи при вході в будівлю. На поверсі у мене взагалі не пускають без масок і дезінфекції рук. Ігор Котвіцький – мій 30-річний товариш. Зараз – не депутат. Робочі питання не обговорюємо. Іноді як мій позаштатний радник розповідає мені про ситуацію в Харкові і проблеми», – відповів Аваков.

Ігор Котвіцький зазначив у коментарі журналістам: «Оскільки вже практично рік я не займаю ніяку посаду, пов’язану із здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, вважаю, що мої зустрічі носять виключно приватний характер. Своє приватне життя, яке передбачає право на відносини з іншими людьми, і діяльність професійного і ділового характеру, я не коментую».

Венедіктова пояснила рішення взяти радниками прокурорів, які не пройшли атестацію

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова вважає «достатньо кваліфікованими» своїх радників, які не змогли пройти атестацію в органах прокуратури. Про це вона заявила в інтерв’ю Hromadske.

У відповідь на зауваження журналіста, що радниками генерального прокурора є колишні прокурори, яких комісія визначила «недостатньо доброчесними або кваліфікованими», Венедіктова сказала: «Це комісія так визнала, а я вважаю, що ці люди якраз достатньо кваліфіковані для мене. І я прислухаюся до їхньої думки».

Водночас вона запевнила, що продовжує реформу прокуратури.

«У мене зараз звітування, заслуховування прокурорів областей. До 30 квітня в областях мають бути звільнені прокурори, які не пройшли перший і другий етапи атестації. За моїми листами прокурори звітують про те, що це виконується. Прокурори, які не пройшли атестацію, вони звільнені. Як можу не підтримувати реформу? Я підтримую», – заявила генпрокурорка.

Журналіст повідомив, що у відповідь на свій запит отримав перелік 10 штатних радників Венедіктової. За його словами, серед них – п’ятеро прокурорів, які не пройшли атестацію.

Визначати дату проведення зустрічі у «нормандському форматі» зарано – Кулеба

Наразі визначати дату проведення наступного саміту у «нормандському форматі» зарано. Про це на брифінгу 30 квітня заявив Дмитро Кулеба після онлайн-конференція глав МЗС Нормандської четвірки.

«Ніхто не сумнівається в тому, що берлінський саміт має бути проведений. Але при цьому ніхто не сумнівається в тому, що ми маємо підійти до нього з конкретними напрацюваннями, з виконаними тими завданнями, які були поставлені під час паризького саміту, і з розумінням того, якими будуть результати берлінського саміту», – зазначив Кулеба.

Востаннє лідери країн «Нормандської четвірки» зустрічалися у грудні 2019 року у Парижі.

 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

В Україні засудили двох росіян, які намагалися підірвати авто розвідника – прокуратура

В Україні засудили двох росіян, які намагалися підірвати авто українського розвідника, повідомив Офіс генерального прокурора. Їм призначили покарання у вигляді 7 та 8 років позбавлення волі.

«Доведено, що 4 квітня 2019 року засуджені, виконуючи завдання спецслужб країни-агресора, здійснили спробу закласти під припаркований автомобіль співробітника української розвідки вибуховий пристрій. Проте вибухівка здетонувала в момент встановлення», – повідомили в Офісі генерального прокурора.

За даними слідства, один із засуджених раніше проходив службу в особистій охороні голови Республіки Інгушетія, що входить до складу РФ, а також обіймав посаду заступника керівника його адміністрації.

«Вчиненню замаху на теракт передувала ретельна та багатомісячна підготовка, яка, зокрема, включала використання підроблених паспортів і водійських посвідчень громадян Киргизької Республіки, слідкування за можливими місцями перебування та маршрутами пересування потерпілого, виготовлення саморобного вибухового пристрою, придбання вогнепальної зброї і боєприпасів», – заявили в прокуратурі.

4 квітня 2019 року поліція Києва повідомила про вибух автомобіля в Голосіївському районі Києва, внаслідок якого постраждав чоловік, що закладав вибухівку. Згодом він помер.

Автомобіль належав співробітнику Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирилу Буданову.

Рада ухвалила звернення до іноземних держав щодо засудження агресії Росії

Верховна Рада 30 квітня підтримала постанову зі зверненням до парламентів іноземних держав та парламентських асамблей щодо засудження російської агресії.

На підтримку документу висловилися 309 народних депутатів, проти – 28. Четверо людей утрималися, 41 парламентар не голосував.

Читайте також: Віртуальна конференція глав МЗС. Чого очікувати від міністрів «Нормандії-4» стосовно Донбасу?​

«Верховна Рада України звертається до парламентів іноземних держав та парламентських асамблей міжнародних організацій із закликом: засудити дії Російської Федерації, спрямовані проти територіальної цілісності та суверенітету України, як такі, що суперечать загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, посилювати політико-дипломатичний і санкційний тиск на державу-окупанта до повного припинення нею збройної агресії та відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних державних кордонів», – йдеться в проєкті постанови поміж іншого.

Крім того, документ пропонує іноземним державам і надалі не визнавати анексію Криму, тиснути на Росію з вимогою припинити окупацію часини Донбасу.

Читайте також: Новий, ширший і суперечливіший погляд на війну в Україні від Міжнародної кризової групи​

Постанова також передбачає засудження порушень прав людини на окупованих територіях, вимогу на виконання рішення Міжнародного суду від квітня 2017 року скасувати заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу та забезпечити доступ до освіти українською мовою в анексованому Криму.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

Адвокати Януковича заявили про його готовність «співпрацювати» з ДБР у справі «про здачу Криму»

Адвокати колишнього президента України Віктора Януковича заявляють, що їх підзахисний готовий співпрацювати з Державним бюро розслідувань України у справі «про здачу Криму». Як мовиться у пресрелізі адвокатської компанії, 30 квітня заяву від Януковича передадуть ДБР, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Офіційними показаннями Володимира Замани та інших свідків встановлено, що Збройні сили України за станом на 27.02.2014 року були в належній бойовій готовності, а причина втрати Україною території АР Крим – відмова тодішнього вищого військового керівництва держави від захисту територіальної цілісності України військовим шляхом і вказівка західних кураторів особам, які прийшли до влади в ході державного перевороту, «не робити різких рухів в Криму». Крим не був збережений через відмову РНБО вводити воєнний стан», – заявив адвокат президента-втікача Віталій Сердюк.

У квітні 2019 року Сердюк повідомив, що Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження за фактом «навмисної здачі нинішніми вищими посадовими особами України Криму». Він також повідомив, що за дорученням Віктора Януковича передано до ДБР 9 томів доказів, «які розкривають окремі обставини втрати територіальної цілісності України». У цих документах нібито вказана вина конкретних політичних осіб.

 

Раніше ексглава Ради міністрів АРК Анатолій Могильов заявив, що готує матеріали для звернення до Державного бюро розслідувань України, «з вимогою покарати політиків і чиновників, винних у здачі Криму». На його думку, частина керівництва країни тоді «вчинила державну зраду, не відреагувавши на появу озброєних людей без розпізнавальних знаків на півострові».

При цьому колишній секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов заявив, що підлеглі екс-президента України Віктора Януковича «намагаються зняти з себе відповідальність за розвал і фактичне знищення Збройних сил України та за сприяння окупації Криму».

 

24 січня 2019 року районний суд Києва визнав Януковича винним у державній зраді і пособництві плануванню, підготовці, розв’язанню і веденню агресивної війни Росії проти України і засудив його до 13 років позбавлення волі заочно. У той же час суд визнав колишнього президента не винним в пособництві посяганню на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років позбавлення волі.

Захисники експрезидента подали не менше п’яти апеляційних скарг на вирок Оболонського районного суду Києва. Потім вони подали ще кілька скарг на постанови цього ж суду, який відхилив заяви захисників. Янукович назвав вирок незаконним. Він заперечує свою провину в цих та усіх інших інкримінованих йому злочинах. Вирок не вступив в силу, оскільки був оскаржений.

 

Віктор Янукович втік з України у лютому 2014 після розстрілів на Майдані. Зараз він переховується в Росії.

Зеленський зрозуміє свою помилку – Гончарук про звільнення Нефьодова та Верланова

Президент України Володимир Зеленський «зрозуміє через декілька місяців» помилковість звільнення керівників Державної митної служби Максима Нефьодова та Державної податкової служби Сергія Верланова. Про це в інтерв ‘ю Радіо Свобода заявив колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

«У нас було багато розмов… Але я так думаю, що вирішальним все рівно є вплив людей, які частіше пояснюють… Тому що багато груп впливу хочуть, щоб президент мав якусь інформацію і доносять її через телеграм-канали, через якісь… Тобто створюють навколо нього інформаційне поле», – сказав Гончарук, додавши, що «достойні, правильні люди звільнені».

Невдачі Нефьодова та Верланова на посадах експрем’єр пояснює тим, що «ти не можеш прийти у митницю і за півроку повністю побороти систему, особливо, якщо тобі у цілій низці регіонів прямо заважають правоохоронні органи».

Гончарук вказав, що Зеленський досі не реалізував передвиборчу обіцянку, що СБУ має бути позбавлена повноважень в економічній сфері.

«Цього і досі не відбулося. І якщо це було би зроблено, то я впевнений, що проблем з митницею і з корупцією на митниці було би значно менше. Тому що, я думаю, для багатьох не секрет, що працівники, на жаль, СБУ роками кришували окремі потоки на митниці і в сфері податків», – відзначив колишній голова уряду.

24 квітня уряд України на позачерговому засіданні вирішив звільнити керівників Державної митної служби Максима Нефьодова та Державної податкової служби Сергія Верланова. Міністр фінансів Сергій Марченко назвав перебування цих чиновників на посадах «ризиком забезпечення фінансової безпеки».

29 квітня Кабінет міністрів України призначив головою Державної податкової служби Олексія Любченка.

 

Наприкінці 2018 року Кабінет міністрів України розділив Державну фіскальну службу на податкову і митну служби й повідомив про намір провести конкурс на керівників новоутворених відомств.

Сергій Верланов очолив Податкову службу в травні 2019 року. Нефьодов став керівником Митної служби в липні.

 

Ринки відновлюють роботу з дозволу Кабінету міністрів (трансляція)

30 квітня, вдруге за час карантину, поновлюється робота низки ринків. За рішенням Кабінету міністрів, право на відновлення роботи отримують 872 ринки.

Напередодні прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що ринки мають працювати «з дотриманням жорстких санітарних норм, порушення яких будуть суворо каратися, аж до закриття ринків на певний період».

Наприкінці березня в Україні вже намагалися відкрити ринки, але згодом рішення скасували. Де працюють ринки, а де тільки готуються до відкриття, досліджують кореспонденти Радіо Свобода у Києві, Харкові, Львові, Одесі, Вінниці, Херсоні.

12 березня в Україні розпочався карантин у навчальних закладах через загрозу епідемії коронавірусної інфекції і щоб не допустити її поширення. З 17 березня заборонена роботу закладів розваг та громадського харчування (окрім приготування їжі на винос), обмежений рух транспорту. Працюють магазини продуктів, побутових товарів та аптеки.

Читайте також: Продовольчі ринки у Львові можуть запрацювати з 1 травня​

Карантин мав тривати до 3 квітня, однак згодом уряд продовжив його ще на три тижні – до 24 квітня. Відтак його продовжили до 11 травня.

Відвідувати адмінбудівлі органів державної влади можна з цифровими паспортами – міністр

Відвідувати адмінбудівлі органів державної влади можна з цифровими паспортами в застосунку «Дія», повідомив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров у Telegram.

«Раніше для отримання перепустки у КМУ, міністерства, відомства, місцеві державні адміністрації та інші держоргани був потрібен фізичний документ, що посвідчує особу. Натомість тепер таку перепустку можна отримати, пред’явивши один з цифрових паспортів у «Дії»: ID-картку або ж закордонний біометричний паспорт», – написав Федоров.

22 квітня уряд презентував цифрову версію паспорта громадянина України та закордонного паспорту. Перед цим уряд прирівняв цифрові документи до паперових.

Антикорупційний суд стягнув у бюджет держави 30 млн грн застави Микитася – Офіс президента

Вищий антикорупційний суд стягнув у державний бюджет 30 мільйонів гривень застави, яку призначили для колишнього народного депутата та забудовника Максима Микитася, повідомив Офіс президента України.

В установі нагадали, що раніше суд стягнув 35 мільйонів гривень застави з одеського бізнесмена Вадима Альперіна.

«Це перші в історії нашої країни випадки стягнення застав такого розміру», – зазначили в Офісі президента.

Максим Микитась є фігурантом справи про заволодіння квартирами Національної гвардії. Протягом жовтня 2019 року його двічі заарештовував Вищий антикорупційний суд.

Згодом підприємець вийшов під заставу у 80 мільйонів гривень. За даними правоохоронців, 20 січня Микитась намагався вилетіти з України.

Бойовики обмежують роботу моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі – штаб ООС

Підтримувані Росією угруповання обмежують роботу моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі. Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії (проєкту Радіо Свобода) повідомив заступник командувача штабу Операції об’єднаних сил Богдан Бондар. Він зазначив, що моніторингова місія наразі не може допомагати в переміщені людей через лінію розмежування в умовах карантину.

«Місія ОБСЄ не може нам допомагати в переміщенні цих осіб. Можливості ОБСЄ разом зі ЗМІ, які цю ситуацію висвітлюють, дозволять нам покращити стан з переміщенням людей через КПВВ», – заявив Бондар.

За словам заступника командувача штабу ООС, моніторингова місія перевіряє, чи здійснюються карантинні заходи на непідконтрольній Україні частині Донбасу і яка там ситуація з захворюваністю на коронавірус.

«Ми не знаємо, наскільки відповідає дійсності інформація звідти. Такий моніторинг дозволив би нам більш ефективно працювати, у тому числі по КПВВ», – зазначив військовий.

21 березня штаб Операції об’єднаних сил повідомив про тимчасове закриття контрольних пунктів в’їзду та виїзду з окупованих територій на Донбасі в зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби. Однак для співробітників моніторингових місій ОБСЄ, ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста доступ до перетину з українського боку не обмежувався.

25 березня представники моніторингової місії ОБСЕ повідомляли про те, що члени незаконних збройних угруповань не дозволяють патрулям місії перетинати лінію розмежування.

29 квітня заступник командувача штабу ООС Богдан Бондар повідомив, що з 22 березня більш ніж 200 осіб пропустили через лінію розмежування на Донбасі.

Заступник командувача зазначив, що штаб дозволяє переміщення осіб, але тільки тим, хто найбільше цього потребує.

За даними Радіо Донбас.Реалії, частина людей змушені знімати житло у населених пунктах біля лінії розмежування, через те, що їх не пропускають на окуповану територію Донбасу.

За інформацією МОЗ, станом на ранок 29 квітня в Україні зафіксували 9 866 випадків захворювання на COVID-19. Зокрема, 52 випадки на підконтрольній Україні частині Донецької області та 33 – у Луганській.

Угруповання «ЛНР» та «ДНР» на своїх інформаційних ресурсах повідомляють про 215 випадків зараження на коронавірус на підконтрольних їм частинах Донеччини та Луганщини.

Карантин мав тривати до 3 квітня, однак згодом уряд продовжив його ще на три тижні – до 24 квітня. Відтак його пролонгували до 11 травня.

 

Адвоката Джемілєва викликали до Слідчого комітету Росії в окупованому Криму

Адвоката лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва викликають до Слідчого комітету Росії в окупованому Криму. Про це повідомив захисник Джемілєва Микола Полозов.

Він уточнив, що його викликали для участі у слідчих діях на 5 травня.

Полозов припускає, що це пов’язано з завершенням слідства.

«Планується пред’явлення звинувачення в остаточній редакції», – зазначив адвокат.

 

Раніше Полозов повідомив, що Слідчий комітет Росії в окупованому Криму дозволив йому бути офіційним захисником лідера кримських татар Мустафи Джемілєва.

 

В окупованому Криму російські слідчі висунули звинувачення лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву за трьома статтями в рамках попереднього слідства. Як повідомив кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Джемілєва Микола Полозов, який брав участь у слідчих діях управління російського Слідчого комітету, проти Джемілєва зараз використовують матеріали української справи його сина Хайсера.