Держсекретар США Майкл Помпео схвально відгукнувся на зусилля української дипломатії щодо врегулювання ситуації на Донбасі і наголосив на «рішучій підтримці» України з боку США. Про це зокрема йдеться в заяві Держдепартаменту за підсумками телефонної бесіди Помпео із мінстром закордонних справ України Дмитром Кулебою.

«Держсекретар позитивно оцінив дипломатичні зусилля України із врегулювання в умовах непоступливої та агресивної поведінки Росії. Держсекретар підтвердив рішучу підтримку США суверенітету і територіальної цілісності України і підкреслив, що Сполучені Штати надалі будуть залучати Росію до відповідальності, в тому числі через санкції, поки вона не виконає Мінські угоди і не припинить окупацію Криму», – йдеться у заяві.

Згідно з повідлмленням, сторони також обговорили результати онлайн-зустрічі глав МЗС у «нормандському форматі» 30 квітня.

Держсекретар Помпео засудив «зусилля Росії та її довірених осіб» щодо використання пандемії COVID-19 шляхом поширення дезінформації та подальшого обмеження руху спостерігачів ОБСЄ та гуманітарних організацій на сході України.

США, ЄС і чимало держав світу запровадили проти Росії кілька пакетів політичних і економічних санкцій, починаючи з весни 2014 року, коли Росія незаконно окупувала український Крим, а потім почала гібридну агресію на сході України, і відтоді регулярно продовжують їх і час від часу розширюють чи посилюють.
…

Президент України Володимир Зеленський призначив Міхеїла Саакашвілі головою Виконавчого комітету реформ, йдеться в указі голови держави.

«Щиро вітаю Міхеїла Ніколозовича з новим відповідальним викликом. Вірю, що він зможе надати імпульс Національній раді реформ та допоможе в здійсненні важливих змін у житті країни», – цитує Володимира Зеленського його пресслужба.

Також цим указом президент призначив Олександра Ольшанського заступником голови Виконавчого комітету реформ.

Документ вносить зміни до указів президента щодо єдиної державної політики реформ в Україні, забезпечення діяльності Національної ради реформ і Виконавчого комітету реформ і положення про Національну раду реформ. Указ, зокрема, передбачає, що виконавчий комітет реформ утворюється у складі голови та заступника голови, яких призначає президент. Досі положення про Виконавчий комітет реформ передбачало, що в ньому є троє співголів, посади голови не існувало.

Указ набирає чинності з дня його опублікування, уточнили в пресслужбі президента.

22 квітня експрезидент Грузії Міхеїл Саакашвілі повідомив, що президент України запропонував йому посаду віцепрем’єра з питань реформ.

30 квітня лідер парламентської фракції партії «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що Саакашвілі мав консультації з президентом Володимиром Зеленським. Вони нібито домовилися про нову посаду для колишнього президента Грузії.

Проти можливого призначення Саакашвілі в уряд України виступила влада Грузії.

У червні 2018 року в Грузії заочно засудили Саакашвілі до шести років позбавлення волі в справі про побиття колишнього опозиційного депутата Валерія Гелашвілі у 2005 році.

Тбіліський міський суд визнав експрезидента Грузії винним за звинуваченням в умисному нанесенні тяжкої шкоди здоров’ю і в зловживанні владою із застосуванням насильства. Саакашвілі назвав вирок незаконним.
…

Посли країн «Групи семи» (G7) – США, Великоританії, Канади, Франції, Італії, Німеччини та Японії – заявили про важливість виконання умов для отримання Україною нової програми Міжнародного валютного фонду. Про це йдеться у твіттері головування США у Групі підтримки послів G7 в Україні.

Згідно з повідомленням, під час зустрічі з головою Верховної Ради Дмитром Разумковим посли країн G7 відзначили важливість забезпечення нової програми МВФ та подальшого просування вперед щодо законодавства на підтримку реформ, які зміцнять економіку та демократію України.

Водночас на сайті Верховної Ради вказано, що учасники зустрічі обговорили хід реалізації реформ в Україні і спікер Дмитро Разумков наголосив на важливості продовження вже розпочатих змін.

Разумков заявив, що після виходу з карантину Україні буде непросто повертатися до сталого економічного розвитку.

«З урахуванням тих проблем, що і так були, а також наслідків пандемії, це буде досить серйозним викликом для України. Буде збільшуватися показник безробіття, як і в багатьох інших країнах, тому лише об’єднавши зусилля наших держав, ми зможемо вийти з цієї ситуації», – сказав голова українського парламенту.

7 травня речник МВФ Джеррі Райс повідомив, що фокус переговорів між Україною і фондом змістився з трирічної програми співпраці EFF на 18-місячну програму stand-by. Розмір нової програми наразі невідомий. Наразі віртуальна місія обговорює параметри цієї угоди.

Влада України і менеджмент МВФ у грудні 2019 року попередньо домовилися про відкриття нової трирічної програми EFF на 5,5 мільярда доларів.

Для того, щоб рішення про нову програму затвердила Рада директорів МВФ, Україна має ще ухвалити закон, спрямований на вдосконалення системи врегулювання банківських проблем і земельної реформи, так званий «антиколомойський закон». Цей законопроєкт уже ухвалений у першому читанні, але депутати, зокрема із владної партії «Слуга народу», подали до нього понад 16 тисяч поправок, що могло заблокувати його ухвалення. Після застосування законодавчого механізму, що дає можливість розглянути таку кількість поправок прискорено, до розгляду залишилися близько 30 правок.

 
…

Заарештованому проукраїнському активістові з Криму Олегові Приходьку рідні передали ліки, які адміністрація російського слідчого ізолятора в Ростові-на-Дону забрала на перевірку, повідомив проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Сергій Легостов.

«Дні три тому Олег Приходько отримав від рідних посилку. Там були ліки для шлунку, які поки що забрали на перевірку. Його розмістили у восьмимісний камері, де також перебувають Сервер Мустафаєв (фігурант другої бахчисарайської справи Хізб ут-Тахрір – ред.), визнаний «Меморіалом» політв’язнем. Ніхто з вісьмох (арештантів – ред.) засобами індивідуального захисту не користується. Їх їм не видають», – сказав Легостов.

Олег Приходько залишиться під вартою до осені, раніше йому було продовжено арешт до 15 вересня. Російський суд 7 травня відхилив скаргу захисту кримчанина на продовження арешту.

7 квітня стало відомо, що Приходька доставили в СІЗО російського Ростова-на-Дону.

Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська ФСБ звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

Адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив 5 лютого, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в анексованому Криму.
…

Верховний суд відклав на 4 червня розгляд справи про звільнення Романа Труби з посади директора Державного бюро розслідувань, повідомила пресслужба суду.

«7 травня 2020 року Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду провів перше судове засідання з розгляду справи за позовом Романа Труби до президента України Володимира Зеленського, третя особа – Державне бюро розслідувань, у якому позивач просив визнати протиправним та нечинним указ президента України від 27 грудня 2019 року № 960/2019 про звільнення його (позивача) з посади директора Державного бюро розслідувань», – йдеться в повідомленні.

У суді зазначили, що «представник третьої особи» попросив про відкладення розгляду справи через карантин, про неможливість узяти участь у засіданні повідомили також з Офісу президента.

«Представник ДБР не заперечував проти відкладення розгляду справи. Суд ухвалив рішення задовольнити клопотання сторін у справі і відкласти її розгляд. Наступне судове засідання призначене на 10:00 4 червня», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що провадження у справі відкрили 10 лютого.

3 грудня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення діяльності Державного бюро розслідувань». Відповідно до закону, чинного директора ДБР та його заступників повинні були звільнити. 27 грудня президент Володимир Зеленський звільнив Романа Трубу з посади директора ДБР. 5 лютого 2020 року до Окружного адмінсуду Києва надійшов позов Труби до ДБР, у якому він оскаржує звільнення з посади.
…

Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення на засіданні 7 травня повинна призначити перевірку телеканалу «1+1», прогнозує член Нацради Сергій Костинський.

За його словами, це слід зробити «через поширення в «Секретних матеріалах» (одна з програм телеканалу – ред.) від 27 квітня фейка про «секретні біологічні лабораторії США в Україні». «Держдеп США уже заявив, що «1+1» поширив фейк російської пропаганди», – відзначив Костинський.

Представник Державного департаменту США Джордж Кент 6 травня заявив, що телеканал «1+1» повторив російський фейк, показавши матеріал про нібито роботу «американських біолабораторій» в Україні.

Про це Кент, який є заступником помічника державного секретаря США в Бюро європейських і євразійських питань Державного департаменту США, сказав в онлайн-дискусії «Зміцнення відносин США зі Східною Європою під час пандемії».

27 квітня у програмі «Секретні матеріали» на телеканалі «1+1» йшлося про те, що в Україні нібито «секретно» працюють біологічні лабораторії США, які можуть бути причетні до розробки бактеріологічної зброї і спалахів хвороб.

Перед цим на сайті партії «Опозиційна платформа – За життя» з’явилося звернення лідера цієї політсили Віктора Медведчука до президента, а також до керівників МОЗ, Служби безпеки і голови уряду з вимогою надати інформацію про «роботу в Україні 15 військових біолабораторій США».
…

Вибори на Донбасі можливі лише за умов припинення вогню, виведення Росією військ та переходу до України контролю над її кордоном, заявив заступник помічника держсекретаря США Джордж Кент під час онлайн-дискусії у «Фонді Маршалла». Про це повідомляє «Голос Америки».

«Перед тим, як навіть почати говорити про умови для проведення місцевих виборів, необхідно гарантувати безпеку. Україна має отримати контроль над її міжнародним кордоном. Я думаю, президент Зеленський та його команда чітко визначила свою позицію. Вони чітко висловили свої наміри досягти мирного розв’язання конфлікту. Так що це залежить від того, чи мають бажання Путін та його команда припинити війну та припинити вбивати громадян іншої країни та території цієї країни», – сказав посадовець.

Головним інструментом розв’язання конфлікту на Донбасі залишаються Мінські угоди, додав відповідальний за політику США щодо України Джордж Кент.

«Це війна, яку розв’язала Росія. І Росія може її припинити. Російські сили продовжують вбивати українців на українській території. Вони порушували Мінські домовленості з моменту підписання. Це війна, в якій продовжують гинути люди. Українці гинуть на своїй власній території. І саме Росія повинна виконати зобов’язання, яка вона на себе взяла», – наголосив американський дипломат.

Раніше цього тижня голова Офісу президента України Андрій Єрмак висловив сподівання, що «нам вдасться провести місцеві вибори на всій території України, у тому числі на сьогодні непідконтрольних територіях».

Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що проведення місцевих виборів на територіях, непідконтрольних українській владі, можливе відповідно до законодавства України та стандартів ОБСЄ на основі копенгагенських критеріїв.

 
…

«Це історія, яку запустив в Україні Віктор Медведчук, … українець, навчений у КДБ»
…

Владу на чолі з президентом Зеленським застерігають «від намірів наступу проти ідеалів Майдану та європейського вибору України»
…

Президент України Володимир Зеленський закликав голів обласних державних адміністрацій найближчими днями повністю погасити заборгованість перед лікарями. Зеленський заявив про це у відеозверненні 6 травня і пригрозив очільникам регіонів позбавленням зарплати і звільненням.

«Ще в середині квітня уряд переказав кошти для виплати надбавок нашим медикам, які протидіють коронавірусу. Проте в окремих регіонах є випадки, коли ці кошти виплачені не були… Таке ставлення до українських лікарів є неприпустимим. Усім головам ОДА доручаю найближчими днями повністю погасити заборгованість перед лікарями. На наступному тижні ми отримаємо повну інформацію по кожній лікарні й кожному медичному працівнику щодо одержання ними заробітної плати та надбавок. У тих регіонах, де будуть невиплати, голови ОДА щонайменше будуть позбавлені зарплати, а можливо, і позбавлені своїх посад» – сказав Зеленський.

Влада пообіцяла українським медикам ще наприкінці березня заплатити 300% окладу за роботу з пацієнтами, хворими на COVID-19. Проте медпрацівники в багатьох регіонах заявили, що доплат не отримали. 

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що надбавки медики отримають найближчим часом.

 
…

Дніпропетровська обласна рада заявляє, що не має юридичних відносин зі штабом «Руху опору капітуляції», навколо перебування якого в будівлі на балансі облради, виник конфлікт. Про це йдеться в заяві, отриманій Радіо Свобода з пресслужби облради.

В облраді визнали, що будівля перебувала в оренді ГО «Інфопростір», однак сесія обласної ради пів року тому скасувала договір оренди.

Після цього, за інформацією облради, невідомі самочинно захопили будівлю.

«Будівля, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, була захоплена невідомими людьми. На фасаді вони розмістили рекламу Штабу опору капітуляції, яка не має жодного відношення до «Інфопростору», – заявили в облраді.

За даними облради, сама будівля має дефекти й потребує ремонту.

Водночас Радіо Свобода поки не отримало відповіді на питання, чи справді в споруді тепер працюватиме штаб протидії коронавірусу, як про те свідчить банер, вивішений у середу.

Між тим, у штабі «Руху опору капітуляції» заявляють, що ГО «Інфопростір» є законним орендарем будівлі. Як поінформував громадський активіст Владислав Мельничук, під час вивішування банера в середу сталась штовханина з правоохоронцями, у результаті синці та забиття отримали троє активістів. Радіо Свобода перевіряє цю інформацію.

Раніше 6 травня невідомі закрили символіку штабу «Руху опору капітуляції», який діяв у будівлі громадського хабу «Медіапростір», банером з інформацією про те, що в цьому приміщенні перебуває штаб боротьби з COVID-19. На банері вказано, що штаб з протидії з COVID-19 працює під егідою Червоного Хреста. 
…

Розгляд апеляційної скарги адвоката на постанову про продовження запобіжного заходу проукраїнському активістові з анексованого Криму Олегові Приходьку суд у Росії розгляне 7 травня, повідомив активістам «Кримської солідарності» повідомив адвокат Назім Шейхмамбетов.

«Завтра, о 1-й ранку в апеляційному військовому суді міського округу Власіха Московської області, пройде розгляд апеляційної скарги захисту Приходька Олега Аркадійовича на постанову про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, винесене Південним окружним військовим судом 27 березня поточного року. Захист братиме участь за допомогою відеоконференції із Кримського гарнізонного військового суду. Олег Аркадійович братиме участь також по відеоконференцзв’язку зі слідчого ізолятора, або з Південного окружного військового суду міста Ростов-на-Дону», – повідомив адвокат.

7 квітня стало відомо, що Приходька доставили в СІЗО російського Ростова-на-Дону.

Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська ФСБ звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

Адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив 5 лютого, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Наразі Приходьку продовжено арешт до 15 вересня.

Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в анексованому Криму.
…

Колишній генеральний прокурор України Руслан Рябошапка у коментарі Радіо Свобода заявив, що провадження Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо нього безперспективне.

«Ця вся історія з точки зору кримінального права й кримінального процесу безперспективна. Вона спостерігається в інформаційному просторі відколи мене призначили генеральним прокурором. Це історія з нібито погашеним кредитом, яка роздувалася з різних сторін. Я її вже десятки разів пояснював і нібито вона вже заглохла, всі про неї забули. Заява цього звільненого нами прокурора, ображеного, мабуть, на нас, стосується того факту, про який багато разів говорили в засобах масової інформації», – сказав Рябошапка у розмові з Радіо Свобода.

Він зазначив, що декларував цей кредит, починаючи з 2016 року. Його продовжують виплачувати. На думку колишнього генерального прокурора, провадження прокуратури використовують для медійних атак на нього.

«Використовується просто, щоб медійно атакувати мене. Сама Спеціалізована прокуратура відмовилася ж відкривати провадження, тому пішли у Вищий антикорупційний суд і через нього зобов’язали прокуратуру зареєструвати провадження. Ці медійні атаки не припинялися з того моменту, коли мене звільнили в березні. Постійно десь там то Бужанський, то Дубінський (народні депутати зі «Слуги народу» Максим Бужанський та Олександр Дубінський – ред.), то ще хтось згадує, то медіа такої російської направленості», – заявив Рябошапка.

Він припускає, що «ця нова історія» виникла через його незгоду з тим, що зараз відбувається у владі, критику президента та його оточення і заяви щодо можливої участі в політиці.

Рябошапка додав, що правоохоронці наразі не зверталися до нього через це провадження.

Згідно з декларацією Руслана Рябошапки, у грудні 2016 року його дружина Олеся Бартовщук отримала у власність житловий будинок у Франції площею у 145 квадратних метрів і вартістю у майже 12,4 мільйона гривень. Крім того, Бартовщук придбала у Франції земельну ділянку на 440 квадратних метрів. Упродовж 2016-2017 років дружина Рябошапки взяла у французькому банку три кредити на 606 тисяч євро.

Колишній генеральний прокурор пояснював, що в цьому будинку живуть його дружина з дітьми. За його словами, вона заробляє достатньо, щоб виплачувати кредит.

6 травня Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила Радіо Свобода, що на вимогу суду відкрила провадження стосовно Руслана Рябошапки за «декларування недостовірної інформації» та «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою».
…

Українські боксери Олександр Усик, Василь Ломаченко та митрополит УПЦ (МП) Онуфрій знялися у документальному фільмі «Здрастуй, брате! Христос воскрес», знятому російським чоловічим монастирем у селі Корсунь в Орловській обасті (Корсуньска Князь-Володимирська чоловіча пустинь) та Києво-Печерською лаврою.

В анотації картини, розміщеної на Youtube-каналі російського монастиря, йдеться: «Фільм розповідає про віру, дружбу, братів у Христі відомих українських боксерів чемпіонів світу Василя Ломаченка, Олександра Усика і російських спортсменів. У нелегкі часи для канонічної православної церкви України бійці залишаються відданими Богу, вірі, вітчизні!»

Ломаченко у фільмі розповідає, що у нього багато друзів в Росії і він не може з ними припинити спілкуватися. «Сказали, що це країна, яка воює з нашою країною…це не вкладається у моїй голові. По суті ми є одним народом», – твердить Ломаченко.

Усик каже, що він не припинить дружити з росіянами, попри війну на Донбасі та окупацію Криму: «З хлопцями, які живуть, приміром, у Москві, ми тренувалися і пили чай з однієї чашки і їли кашу з однієї миски, коли ми маленькими були, а тепер, бачте, хтось ділить портфелі, а я маю ділити дружбу з цією людиною? Та я буду продовжувати з ним дружити. Мене не обходить, те що мене хейтять (ненавидять – ред.) або обзивають, у мене є своя думка».

Митрополит Онуфрій у фільмі заявив про необхідність прощення: «Треба змусити себе пробачити один одного… І тоді, якщо ми пробачимо один одного, у нас з’являться зовсім інші почуття один до одного, не ворожі, а братерські, людські почуття».

Українське законодавство називає датою початку тимчасової окупації Росією території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя 20 лютого 2014 року. Після цього, в квітні 2014 року, на Донбасі розпочалися бойові дії, які тривають і досі. Москва контролює частини Донецької та Луганської областей разом із обласними центрами, Донецьком та Луганськом.
…

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що Київ розробляє стратегію деокупації Криму, при цьому, за його словами, є три важливі кроки, які Київ повинен виконати. Про це Кулеба заявив в інтерв’ю Радіо НВ.

«Перша задача – як ми утримуємо окупований Крим на стратегічному порядку денному, щоб це питання не забувалося. Друге – як ми забезпечуємо ефективність санкційного режиму стосовно Криму. Третє – які додаткові міжнародні інструменти ми можемо задіяти для того, щоб здійснювати тиск на Росію. І декілька інших. А стратегічна задача – це як Крим буде повернений до України. Я абсолютно переконаний, що це так і відбудеться. Це не дипломатична фантазія, а цілком прагматичний розрахунок», – сказав Кулеба.

За його словами, команда Міністерства закордонних справ й інші відомства «постійно працюють» над цим.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Посли Європейського союзу погодили висновки щодо «Східного партнерства», в яких визнають «європейські прагнення» України, Грузії і Молдови, повідомляє кореспондент Радіо Свобода в Брюсселі Рікард Юзвяк.

«Посли ЄС погодили висновки щодо «Східного партнерства». Найважливіше, що вони досі визнають «європейські прагнення» асоційованих країн, зокрема України, Грузії й Молдови, і поступову економічну інтеграцію. Проте опір був значним, що непокоїть», – написав він у твітері.

Минулого місяця кореспондент Радіо Свобода з посиланням на документ, що опинився в його розпорядженні, повідомляв, що держави Євросоюзу досі не досягли остаточної згоди щодо амбіцій на членство з боку східних сусідів блоку, а також стривожені наслідками вже запровадженої візової лібералізації.

Програма «Східного партнерства» стартувала 2009 року і має на меті наблизити Україну, Вірменію, Білорусь, Гузію, Молдову та Азербайджан ближче до блоку. Водночас вона не містить чіткої пропозиції вступити до блоку.

З того часу Грузія, Молдова та Україна підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом, в тому числі угоди про вільну торгівлю. Однак деякі країни-члени неохоче публічно обговорюють питання долучення нових держав до ЄС.

Москва неодноразово висловлювалася проти програми Східного партнерства, заявляючи, що зміцнення економічних зв’язків між Євросоюзом та її основними торговельними партнерами може нашкодити інтересам Росії.

 
…

Конституційний суд отримав подання від групи народних депутатів України з проханням розтлумачити преамбулу Конституції в тій її частині, де йдеться про забезпечення «гідних умов життя» громадян України. Про це суд повідомив 5 травня.

«142 народних депутати звертаються до Конституційного суду з письмовим клопотанням щодо офіційного тлумачення положень абзацу 4 преамбули Конституції України, а саме слів «гідних умов її життя» в їх системому зв’язку з положеннями частини другої статті 3, частини четвертої статті 13, частини п’ятої статті 17 Конституції України», – йдеться в поданні.

Читайте також: До Конституційного суду надійшло подання щодо конституційності «земельного закону»​

Зокрема депутати просять суд розтлумачити, «які умови життя людини слід вважати гідними, що є показником гідних умов життя». Вони також просять залучити до участі в цьому конституційному провадженні представників «народного депутата України Третьякова Г.М.». Вочевидь, йдеться про першу підписантку звернення, представницю «Слуги народу» Галину Третьякову.

Згідно з зазначеною частиною преамбули Конституції, Верховна Рада ухвалює її, «дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя».

Статті, зазначені в поданні, передбачають захист прав і свобод людини державою, захист прав власності, равність усіх суб’єктів господарювання перед законом, а також соціальних захист військових та їхніх сімей.
…

Бюро фінансових розслідувань – новий орган, який мав би опікуватись фінансовими злочинами і діяти за західним зразком
…

Наступне засідання у справі родини Суркісів проти Національного банку, уряду України та «Приватбанку» відбудеться 18 травня, повідомив Нацбанк.

«Сьогодні стало відомо, що розгляд процесу продовжиться о 10:30 18 травня. Нагадаємо, що від рішення у цій судовій битві залежить, чи повинен буде державний «Приватбанк» виплатити кошти особам, пов’язаним із Коломойським», – повідомляє пресслужба регулятора.

Як зазначає НБУ, члени родини Суркісів намагаються довести в суді, що не пов’язані з колишніми акціонерами «Приватбанку» і скасувати процедуру bail-in, в ході якої їхні кошти стягнули на користь держави в обмін на акції банку.

«Також від рішення залежить хід всіх інших судових процесів про націоналізацію Приватбанку. Це ті справи, у яких Ігор Коломойський хоче визнати незаконною націоналізацію ПриватБанку та повернути його собі», – йдеться в повідомленні центробанку.

Велика палата Верховного Суду 27 квітня відклала розгляд касаційної скарги НБУ, уряду України та «Приватбанку» на рішення судів нижчих інстанцій за позовом родини Суркісів, поскаржившись на «тиск на суд».

Читайте також: Коломойський планує звертатися до ЄСПЛ через «Приватбанк» і співпрацювати з Портновим​

У 2017 році суд першої інстанції задовольнив позов Суркісів щодо визнання їх не пов’язаними з банком особами і постановив повернути їм 1,05 мільярда гривень, 266,2 тисячі доларів США і 7,8 тисячі євро. Банк оскаржує це рішення.​

У процесі націоналізації «Приватбанку» вклади родини Суркісів обміняли на акції, а саму родину визнали пов’язаними з банком особами. Проведення операції дозволило державі надалі придбати акції банку за 1 гривню та націоналізувати фінансову установу.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Читайте також: «Банківський закон»: із більш ніж 16,5 тисяч поправок лишилось близько 230 – депутат​

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.
…

У президентській фракції «Слуга народу» не можуть пояснити, чому Верховна Рада за рекомендацією комітету з питань фінансів, податкової та митної політики відхилила законопроєкт про створення Бюро фінансових розслідувань – органу, який мав замінити ДФС і податкову міліцію у її складі, і створення якого було програмним пунктом президента Володимира Зеленського та нової команди.

Представники президентської політсили розповідають, що на це «немає політичної волі», а в «Голосі» пояснюють, що причина – у боротьбі за те, кому буде підпорядковуватись новий орган. Про це йдеться у матеріалі «Наглядачі за бізнесом» програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

«Законопроєкт про Бюро фінансових розслідувань був відхилений за пропозицію нашого комітету ВР, про мотиви я вам не можу повідомити. Просто не можу», – заявив у коментарі «Схемам» керівник комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, депутат від «Слуги народу» Данило Гетманцев, який раніше анонсував створення цього органу як програмний пункт президента Володимира Зеленського.

«Цей законопроект запроваджує новий орган – Бюро фінрозслідувань. Це програмний пункт президента України і це програмний пункт партії «Слуга народу», який ми впроваджуємо в життя…Він відбере повноваження у МВС, СБУ, податкової міліції, яка буде ліквідована… Це буде єдиний орган, який розслідуватиме злочини у сфері публічних фінансів», – говорив у жовтні 2019 Гетманцев.

Журналісти звернулись до депутата після того, як додаткові пів мільярда гривень, які спочатку були передбачені на Бюро фінансових розслідувань, пішли на фінансування ДФС і податкової міліції у її складі – що було затверджено змінами до бюджету на 2020 рік, проголосованими парламентом.

На думку колеги Гетманцева по фракції та комітету – народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, ухвалити законопроект «забракло політичної волі». 

«Я достеменно не знаю (чому був відхилений законопроект – ред). Як мені повідомили в комітеті, зникла політична воля на прийняття цього законопроекту в тому вигляді, в якому він був підготовлений до другого читання. Я нагадаю, що до другого читання за моделлю, яку ми обрали, Бюро фінансових розслідувань підпорядковувалось Кабінету міністрів», – розповіла Василевська-Смаглюк. 

Редакція проєкту закону про бюро фінансових розслідувань передбачала, що контроль за новим органом буде у Кабінету міністрів України, але на думку народного депутата з «Голосу», члена цього ж комітету Ярослава Железняка – президент хотів би мати контроль над цим органом. 

«Ця редакція передбачала, що контроль за цим Бюро буде на рівні Кабінету міністрів України, а саме через Мінфін. Після цього коаліція вирішила змінити своє рішення. І запропонувала постанову про відхилення… Я думаю через те, що президент України не хотів віддавати свої повноваження щодо контролю за фінансовим і безпековим блоком як і за СБУ, так і в принципі за цим органом», – припустив Железняк.

Раніше «Схеми» розповідали, що Державній фіскальній службі, більшість працівників якої на сьогодні є податковими міліціонерами – подвоїли фінансування під час ухвалення змін до державного бюджету 2020 на позачерговому засіданні 13 квітня. Це сталося того ж самого дня, коли урізали фінансування Українського культурного фонду, підтримку української книги, фінансування Суспільного мовника та наукові дослідження. 

У офісі бізнес-омбудсмена повідомили: щороку чверть скарг, які надходять до них на правоохоронців – припадає саме на податкову міліцію. А значна кількість кримінальних проваджень, які податкові міліціонери відкривають, за даними офісу бізнес-омбудсмена – не доходять до суду або розсипаються там.

Після Революції Гідності представники влади хотіли ліквідувати ДФС і податкову міліцію у її складі – разом з економічними департаментами в СБУ та МВС. А натомість планували створити нову фінансову службу розслідувань. З такою ж ініціативою вийшов і президент Володимир Зеленський з новою командою.

Податкова міліція – це по своїй суті правоохоронний орган в середині органу виконавчої влади (ДФС). Її працівники відкривають кримінальні провадження, в рамках яких проводять розслідування щодо ймовірної несплати податків. І мають у своєму арсеналі ті ж інструменти що у інші правоохоронці: можуть приходити на обшук, проводити оперативно-розшукову діяльність та передавати справи до суду, йдеться в розслідуванні.

ДФС знаходиться на етапі реорганізації. У 2018 році було прийнято рішення про її розподіл на Державну податкову та Державну митну служби.

 
…

Заступник голови Офісу президента України Кирило Тимошенко 4 травня в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV пояснив, чому Володимир Зеленський особисто зустрічав літак «Мрія» з комерційним вантажем. Першою з причин чиновник назвав те, що найбільший у світі транспортний літак є українською гордістю.

Другою причиною Тимошенко вказав те, що «частина цього вантажу передавалася нашим лікарям». «У цьому не було секрету, але потім ситуацію перекрутили», – вважає заступник голови ОПУ.

Тимошенко зауважив, що держава не могла самостійно наповнити такий величезний літак гуманітарним вантажем. Згодом до неї звернулася приватна компанія «Епіцентр», яка хотіла привезти комерційний вантаж. «Частину, трохи більше як третину, вони передають до наших лікарів. Це понад 2 мільйони медичних масок, 70 тисяч костюмів і 30 тисяч пар окулярів», – розповів Кирило Тимошенко.

Відстежувати процес завантаження літаків із Китаю їздили депутати і дипломати, а в Україні повітряні судна зустрічали президент, міністри та інші чиновники. Наприкінці квітня власник мережі «Епіцентр», депутат Верховної Ради Олександр Герега написав листи меру Києва Віталію Кличку та депутатам парламенту з пропозицією купувати медичні товари протиепідемічного призначення у його компанії.
…

Дата місцевих виборів в Україні, запланованих на 25 жовтня 2020 року, наразі залишається без змін, заявив під час онлайн-конференції, організованої вашингтонським аналітичним центром Atlantic Council, керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.

«Я дуже вірю, що нам вдасться провести місцеві вибори на всій території України, у тому числі на сьогодні непідконтрольних територіях, загалом на всій території нашої країни. І ці вибори, за українським законодавством, базуючись на всіх принципах Копенгагенської конвенції, будуть дуже потужним шляхом для припинення війни на Донбасі», – заявив Єрмак.

Як стверджує голова ОПУ, виконання принципів Копенгагенської конвенції дасть «можливість виконати всі українські умови з безпеки, а саме – виведення іноземних формувань, передачу кордону під контроль України та інші».

Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що проведення місцевих виборів на територіях, непідконтрольних українській владі, можливе відповідно до законодавства України та стандартів ОБСЄ на основі копенгагенських критеріїв.
…

«Зокрема йдеться про годинник вартістю понад $10 тисяч, якого немає в декларації» – Центр протидії корупції
…

Робота генерального прокурора Ірини Венедіктової відповідає вимогам президента Володимира Зеленського. Про це глава Офісу президента Андрій Єрмак заявив під час онлайн-виступу, який організувала американська неурядова організація Atlantic Council.

«Для команди президента Зеленського одним із пріоритетів було і залишається незалежність роботи правоохоронних органів. Ми вважаємо, що новий керівник Генеральної прокуратури пані Венедіктова повністю відповідає цим принципам», – зазначив Єрмак.

4 квітня стало відомо, що Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження проти генерального прокурора України Ірини Венедіктової. Справа стосується недекларування майна. 

30 квітня громадський активіст Сергій Стерненко повідомив, що Вищий антикорупційний суд за його скаргою зобов’язав Національне антикорупційне бюро України відкрити справу за повідомленням про недекларування генпрокуроркою Іриною Венедіктовою майна.

Раніше «Схеми» виявили, що генпрокурорка Ірина Венедіктова та її чоловік, полковник поліції Денис Колесник, у своїх деклараціях за минулий рік зазначили, що проживали поблизу Харкова і не вказали нерухомість, якою користувалися в столиці, хоча обидва у 2019 році перебралися до Києва, де отримали нову роботу. Натомість журналісти зафіксували, що подружжя наразі мешкає в центрі Києва в елітному старому будинку у квартирі, оформленій на інших людей. При цьому Ірина Венедіктова відмовилася повідомити на запит журналістів, як давно вони з чоловіком мешкають за цією адресою та на якій підставі, а також не пояснила, чому вони не вказали користування нерухомістю в Києві у декларації за 2019 рік, хоча обидва вже працювали у столиці.

Журналісти також зафіксували, що чоловік Венедіктової, заступник начальника Департаменту кіберполіції Національної поліції України Денис Колесник користується автомобілем Honda CR-V, який оформлений на його 69-річного батька. Автівки також немає в його декларації. Денис Колесник, якого «Схеми» зустріли біля згаданого будинку, не відповів на запитання про автомобіль, лише повідомив, що мешкає тут «недавно», але від більш розлогих коментарів відмовився, пояснивши що поспішає на роботу, і попросив надіслати запит. Однак відповіді на запит на його ім‘я, надісланий до кіберполіції, журналісти так і не отримали.

Ірина Венедіктова з серпня 2019 року була депутаткою від пропрезидентської партії «Слуга народу», з грудня 2019 року виконувала обов’язки директора Державного бюро розслідувань. 17 березня на позачерговому засіданні Верховна Рада призначила її на посаду генерального прокурора.
…

Унаслідок застосування скороченої процедури розгляду поправок до закону про банки, який, зокрема, має унеможливити повернення націоналізованих банків колишнім власникам, із 16 тисяч 586 поправок залишилися до розгляду в парламенті близько 230, повідомив народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос»).

Як написав у фейсбуці депутат, який є першим заступник голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, з авторів усіх тисяч поправок тільки одна-єдина депутатка скористалася своїм правом наполягти на одній своїй поправці – «усі інші або забули, або не наполягали».

Железняк нагадав, що після того, як 30 квітня в Верховній Раді відбулося голосування за спеціальну процедуру розгляду великих кількостей поправок кожна фракція чи позафракційний депутат мали можливість подати свої правки, на яких вони наполягають, протягом двох календарних днів.

Таким чином, додав він, фінальна таблиця з переліком поправок вийде в 72 рази менша від оригіналу.

У коментарях він спрогнозував, що розгляд цих поправок на пленарному засіданні Верховної Ради відбудеться, найімовірніше, 12 травня.

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт про вдосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Він має, зокрема, гарантувати неповернення націоналізованих банків колишнім власникам (у першу чергу мається на увазі нині державний «Приватбанк» і його колишній головний співввласник, олігарх Ігор Коломойський) і відшкодування ними витрат на порятунок таких банків, здійснених коштом платників податків, а також значно обмежити можливості повернення колишнім власникам сум активів націоналізованих банків у разі, якщо ті через українські суди доможуться визнання націоналізації незаконною.

Ухвалення цього закону є однією з умов для співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

До проєкту закону подали понад 16,5 тисяч поправок у сподіванні заблокувати чи значно затримати його ухвалення. Після цього Верховна Рада внесла зміни до свого регламенту і погодила розгляд документа за скороченою спеціальною процедурою.
…

Суд заочно заарештував Януковича
…

Президент України Володимир Зеленський отримав би більшість голосів виборців, якби вибори відбулися найближчим часом, свідчать дані соціологічного дослідження Центру Разумкова, проведені в квітні 2020 року та оприлюднені 4 травня.

Опитування тривало з 24 по 29 квітня із залучення 2 056 респондентів з усієї України, окрім окупованих територій.

«Якби найближчим часом відбувалися президентські вибори, найбільше голосів отримав би Володимир Зеленський (45% серед тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме). 13% з-поміж них мають намір голосувати за Петра Порошенка, 11% – за Юрія Бойка, 6% – за Ігоря Смешка, 5% – за ЮліюТимошенко, 3,5% – за Анатолія Гриценка, 2% – за Олега Ляшка», – йдеться у висновках авторів дослідження.

Читайте також: Навколо Зеленського його оточення формує «хибне інформаційне поле» – експрем’єр Гончарук​

При цьому більшість опитаних – 49% – вважають, що події в Україні розвиваються в неправильному напрямку. З політичних інституцій найбільше довіряють президенту, найменше – Верховній Раді.

Ще одне дослідження сьогодні ж оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології. Згідно з ним, якби вибори відбулися наприкінці квітня, Зеленський мав би 42,6% голосів виборців, які визначилися з вибором. 149% голосів отримав би п’ятий президент Петро Порошенко, 12,2% – лідер «Опозиційної платформи – За життя» Юрій Бойко, 9,7% – Юлія Тимошенко.​

Обидва дослідження дійшли висновку, що, якби парламетські вибори відбулися найближчим часом, більшість голосів отримала б партія Зеленського «Слуга народу», з нею – «Опозиційна партія – За життя», «Європейська солідарність», «Батьківщина».

Читайте також: Перший рік Зеленського: від віртуального кандидата до скомпрометованого президента – світова преса

Крім того, дослідження КМІС включило в перелік партій «Партію Анатолія Шарія», яка могла б набрати 2,1% голосів.

На президентських виборах 2019 року Володимир Зеленський отримав 73,22% голосів виборців, Петро Порошенко – 24,45% голосів.
…

Поліція склала адміністративні протоколи через порушення правил карантину на ресторан «Велюр» та магазини мережі «Епіцентр», заявив на засіданні Кабінету міністрів голова Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков.

«Ми провели за останні три дні 162 будівельних супермаркетів, в тому числі «Епіцентр», «Нова лінія», інші суб’єкти. Зараз маємо протоколи про порушення, в тому числі 94 протоколи по супермаркетах, 29 протоколів мережі «Епіцентр», 140 протоколів по порушеннях об’єктів громадського харчування. В тому числі, як ви сказали, в торговельних центрах «Епіцентр» і «Нова лінія» були випадки, коли торгували меблями, предметами електроніки, іншим, що не передбачено умовами карантину. Тому буде відповідальність», – сказав міністр.

Читайте також: «Не розумію, чому «Епіцентр» може працювати, а перукарня – ні» – Гончарук​

Крім того, за даними Авакова, найбільше порушень в роботі закладів громадського харчування виявлено в Рівненській області – 26.

«Донецька область – 17 (випадків порушень – ред.), Харківська – 14, Запорізька – 12 і так далі. В тому числі і ресторани в місті Києві: «Виноградний хутір», «Моншер», «Велюр», «Фабіус», всі ці ресторани порушували, на наш погляд, вимогу карантину, мають місце адміністративні протоколи, вважаю, що суди нас підтримують в цьому. Зараз всі ці заклади зачинені і виконують наші вимоги», – заявив голова МВС.

Всього за останній час поліція склала 10 303 адміністративних протоколи про порушення карантинних норм, зазначив Аваков, хоча не уточнив, про який саме період йдеться.

На цьому ж засіданні уряду прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав пом’якшення карантину, які набудуть чинності 11 травня.

Читайте також: «Якби не політика, підтримка населення була б на рівні 90%» – головний санітарний лікар України про карантин і його наслідки для країни​

27 квітня журналісти програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» опублікували матеріал, в якому стверджується, що відомі особи, зокрема і політики, в час запровадженого карантину відвідують ресторан «Велюр» у Києві, власником якого є депутат Микола Тищенко. Після публікації сюжету мережею почали ширитись критичні зауваження користувачів про вибірковість заборон і рівень відповідальності за їх порушення.

Сам Тищенко заявив, що його ресторан не порушує карантинні обмеження. За його словами, іноді там відбуваються особисті зустрічі. Депутат назвав ресторан «своєрідним штабом».

 
…

Колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявляє, що «точно залишається» у публічній політиці. Він сказав про це в інтерв’ю Радіо Свобода, відповідаючи на питання щодо своєї подальшої кар’єри.

«Я – передовсім громадянин України. Я продовжую активно цікавитися тим, що відбувається в публічній політиці. Я точно залишаюся у публічній політиці… Десятки людей, які працювали з нами в уряді – всі ми залишаємося командою в широкому сенсі слова. Я кожного дня спілкуюся з багатьма колегами з багатьох дуже сфер. Я думаю, що ми з цим середовищем точно залишимося в тому числі на політичній карті», – сказав Гончарук.

Щодо того, чи формуватиме він нову політичну силу, Гончарук зауважив, що про це «рано говорити».

«Як тільки у нас будуть якісь деталі, чітке розуміння, ми про це скажемо. Зараз я говорив би про суть, про майбутнє. Це важливо. Важливо розуміти, що може бути в країні. А може бути добре», – сказав він.

Гончарук також заявив, що ще не ухвалював рішення про можливу участь у місцевих виборах, запланованих на осінь.

29 серпня 2019 року Верховна Рада призначила новий склад Кабінету міністрів на чолі з Олексієм Гончаруком. 4 березня його відправили у відставку.
…

В України зараз немає фінансових передумов для дефолту, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода колишній прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

«Це питання взагалі з’явилося в публічному порядку денному тому, що з’явилися «адвокати дефолту» – люди, які почали пропонувати це серйозно публічно, як рішення. І багато розумних адекватних людей, які розуміють неприпустимість такого розвитку подій, просто публічно вийшли і сказали: дивіться, цього точно не можна. У нас немає фінансових передумов для дефолту. Тобто Україна зараз достатньо сильна для того, щоб адекватно, чесно, правильно обслуговувати свої зобов’язання», – сказав Гончарук.

За його словами, розмови про загрозу дефолту – «це просто маніпуляція для того, щоб підвищити градус».

«У нас кількість золотовалютних резервів зросла. Подивіться, наскільки навіть за останніх шість місяців. Тобто в принципі все рухається в правильному макроекономічному напрямку. Україна покращує свою ситуацію. Якщо не робити дурниць, не битися головою об стіну і просто зайти у співпрацю з МВФ, нормально побудувати кооперацію з ЄС, отримати звідти макрофіндопомогу, нормально будувати роботу зі Світовим банком, отримати звідти кошти, то все може бути абсолютно нормально», – наголосив він.

Водночас, за словами експрем’єра, шляхом до дефолту може стати відсутність співпраці з Міжнародним валютним фондом.

«Є креативні, екзотичні ідеї в окремих людей, які також не соромляться доносити ці ідеї до президента. І тому в публічній площині важливо пояснювати, що відсутність співпраці з МВФ – це шлях до дефолту. Це такий сценарій дефолтний. Тобто люди, які ратують за те, щоб відмовитися від МВФ, від співпраці з нашими міжнародними партнерами, ратують за цей сценарій. Це важливо розуміти», – додав Гончарук.

Україна вже кілька місяців веде переговори з МВФ про трирічний кредит у розмірі 5,5 мільярда доларів. Нацбанк прогнозував отримання двох мільярдів доларів від МВФ у 2019 році та ще по два мільярди у – 2020-му й 2021-му роках. Поки таких кредитів Києву не надали.

Міністр фінансів Сергій Марченко очікує щонайменше 3,5 млрд доларів від МВФ у 2020 році.

 
…