Колишній голова Інституту національної пам’яті, народний депутат України від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович повідомив, що його викликають на допит у Державне бюро розслідувань.

«Мене викликають на добит в ДБР. У якості свідка по справі, ініційованій Бужанським (народним депутатом «Слуги народу» Максимом Бужанським, – ред.) – за проведення міжнародного форуму, присвяченого 85 роковинам пам’яті жертв Голодомору. У нас знову садитимуть за правду про злочини комуністів? P.S. Виклик підписав слідчий Амелін, той самий, на якого я подав у суд за «непомічання» державної зради Єрмаком (главою Офісу президент Андрієм Єрмаком) і Кучмою (представником України у Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі на переговорах у Мінську Леонідом кучмою, – ред.)», – написав В’ятрович у «Фейсбуці».

10 квітня народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Володимир В’ятрович позвався до суду проти Державного бюро розслідувань і планує позов проти Служби безпеки України. За словами В’ятровича, таке рішення він ухвалив після того, як ДБР не зреагувало на його вимогу відкрити кримінальне провадження проти голови Офісу президента Андрія Єрмака та представника України в Тристоронній контактній групі Леоніда Кучму.

Народний депутат вимагав розслідувати дії Єрмака та Кучми, спрямовані на надання «державі-агресору або її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України». Йдеться про домовленість щодо створення «консультативної ради» з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей.
…

Іран підштовхує Україну до підписання меморандуму про взаєморозуміння у справі про збиття українського літака над Тегераном, який зобов’язує Україну і сім’ї загиблих відмовитися від права позиватися до судів. Про це повідомляє іранська служба Радіо Свобода, Радіо Фарда.

За повідомленням, Іран надіслав Міністерству закордонних справ України проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися з «людською помилкою» як причиною катастрофи. 

Згаданий документ також передбачає, що Україна і сім’ї загиблих не повинні ініціювати кримінальних справ і судових розглядів проти Ірану у відповідь на виплату компенсації Тегераном й оприлюднення даних бортових самописців літака після їх аналізу.

У МЗС України на запит пропоментувати ці дані поки що не відповіли.

Експерт з авіаційного права Андрій Гук на прохання Радіо Свобода прокоментувати документ заявив, що, пропонуючи такі окремі домовленості Україні, Іран може намагатися створити роз’єднаність між країнами, громадяни яких загинули в катастрофі.

Крім того, за його словами, те, що Іран вказує на людську помилку як причину катастрофи, не означає, що Тегеран бере на себе відповідальність за те, що сталося.

За словами Гука, питання про те, чи готовий Іран виплачувати компенсації сім’ям загиблих та авіаційній компанії, яка володіла літаком, залишиться без відповіді, якщо Україна прийме позицію Ірану, викладену в проєкті документа.

Іншими словами, каже експерт, Іран вважає розслідування «людської помилки», яка, можливо, призвела до трагедії, і всі відповідні судові процедури – внутрішньою справою, яку слід розслідувати виключно в Ірані.

Крім того, проєкт меморандуму передбачає, що Іран може дозволити участь міжнародних експертів в аналізі даних «чорних скриньок», але тільки якщо він визнає, що не може сам цього зробити. Але досі, за словами Гука, було зрозуміло, що Іран не співпрацює в цьому плані і не здатний або не бажає розшифровувати дані з бортових самописців.

У підготовленому Іраном документі не зазначено, хто є відповідальною стороною за виплату компенсацій, і немає чітких положень щодо ідентифікації зобов’язань Ірану і строків їх реалізації, а також будь-якої арбітражної процедури, якщо держави не досягнуть розуміння, наголосив експерт.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.​

11 березня посол України в Канаді Андрій Шевченко повідомив, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові самописці. Проте після того інформації про передачу Україні «чорних скриньок» не було.

 
…

Представники українського бізнесу, об’єднані в спільноту «Бізнес-100», звернулися до Верховної Ради з вимогою терміново розглянути законопроєкт 2571-д, який «блокує можливість повернення націоналізованих банків старим власникам та відкриває шлях для отримання міжнародної фінансової допомоги». 

Члени спільноти вважають, що для подолання наслідків пандемії та глобальної економічної рецесії Україна потребує допомоги МВФ. 

«Український бізнес засуджує спроби штучно затягнути процес розгляду та ухвалення цього законопроєкту. Вважаємо, що персональну політичну відповідальність за деолігархізацію країни та вихід з кризи несе президент України Володимир Зеленський, вплив якого на фракцію «Слуга народу» є та має бути визначальним», – ідеться в заяві спільноти «Бізнес-100». 

Спільнота «Бізнес-100» називає себе «колективною платформою» національних інвесторів і «реальним інструментом впливу на відносини між відповідальним національним бізнесом та державними органами влади». Серед її учасників – колишній віцепрем’єр Сергій Тігіпко (ТАС Груп), керівник «Галнафтогаз» Віталій Антонов, Василь Хмельницький (UFuture), Філя Жебровська (Фармак) та інші українські бізнесмени.

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Він, зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському. Цей закон є однією з умов для співпраці з Міжнародним валютним фондом.

До проєкту закону подали пропозиції понад 16 тисяч поправок.

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики завершить розгляд законопроєкту про банки до ранку 22 квітня, повідомив народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк
…

Колишній народний депутат Тетяна Чорновол заявила відвід судді Печерського районного суду Києва Сергію Вовку, який має обирати їй запобіжний захід, передає кореспондент Радіо Свобода.

За словами народного депутата від «Європейської солідарності» Іванни Климпуш-Цинцадзе, яка посилалася на адвокатів та Чорновол, «не має підстав вважати, що справу автоматично розподілили» й передали судді Вовку. Крім того, Климпуш-Цинцадзе заявила, що Чорновол звинуватила суддю в конфлікті інтересів.

«Запобіжний захід не обговорювався через те, що адвокати і сама Тетяна заявили про відвід судді. Тому наступне рішення вже буде з іншим суддею, в інший день, в інший час, який суддя зараз не оголосив. Суд закрився без ухвалення жодного рішення», – сказала депутатка.

Згодом до журналістів вийшла сама Тетяна Чорновол.

«Я була змушена заявити клопотання про відвід судді. Таке щастя, що під час карантину в цьому суді виявилися троє чергових суддів. Вони будуть розглядати цей відвід. [Запобіжний захід обиратимуть] після того, як розглянуть цей відвід», – зазначила Чорновол.

Вона не знає, чи засідання відбуватиметься сьогодні.

Минулого тижня співробітники ДБР провели обшук у будинку Чорновол. Їй повідомили про підозру в умисному вбивстві людини під час Революції гідності.

Зі свого боку, міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков назвав повідомлення Чорновол підозри у вбивстві неадекватним і закликав першого заступника директора ДБР Олександра Бабікова залишити державну службу.

Аваков зазначив, що Бабіков був адвокатом експрезидента-втікача Віктора Януковича.

Натомість у ДБР 14 квітня заявили, що перебувають поза політикою.

 
…

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики завершить розгляд законопроєкту про банки до ранку 22 квітня, повідомив народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк у Facebook.

За його словами, підкомітет вирішив, що 16 585 правок немає сенсу розглядати окремо, адже багато з них cуперечать одна одній.

«Тому відповідно до регламенту будемо виносити на розгляд окремі абзаци законопроєкту (таких 63) і голосувати їх. За попередніми підрахунками, така процедура може тривати 21 годину. Враховуючи, що попередньо комітет призначений на наступний вівторок (21 квітня) о 10:00, то десь зранку в середу із Zoom-у Комітету повинен піти білий дим разом з рішенням комітету до другого читання», – написав Железняк.

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Він, зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському. Цей закон є однією з умов для співпраці з Міжнародним валютним фондом.

До проєкту закону подали пропозиції понад 16 тисяч поправок.

 
…

Чорновол: моя мотивація відмови від дачі свідчень – це те, щоби мої свідчення жодним чином не були використані проти активістів і лідерів Майдану
…

Житель окупованого Криму Іван Яцкін залишиться у Лефортовському СІЗО до 16 червня 2020 року. На засіданні Московського міського суду 14 квітня суддя Наталія Коновалова відхилила апеляційну скаргу захисту і залишила в силі рішення Лефортовського районного суду. Про це в коментарі кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Микола Полозов.

«Що стосується судового рішення, апеляція залишила в силі рішення суду першої інстанції. Незважаючи на те, що я сьогодні підготував доповнення до скарги, обумовлене ситуацією в зв’язку з коронавірусом і поточним станом здоров’я мого підзахисного Яцкіна», – сказав Полозов.

Як пояснив адвокат, існує указ мера Москви про те, що на території міста введено режим підвищеної готовності через загрозу поширення коронавірусної інфекції, а також є застереження для осіб, які найбільш схильні до зараження цією інфекцією.

«Відповідно до рекомендацій ВООЗ та МОЗ Росії до категорії осіб, яким найбільше загрожують захворювання на коронавірус (мається на увазі коронавірусна хвороба COVID-19, – ред.), входять громадяни з певним переліком захворювань. У довідці, поданій СІЗО щодо Івана Яцкіна, є такі захворювання. На жаль, суд не став на сторону захисту, хоча ми наполягали на зміні запобіжного заходу», – додав Полозов.

13 березня Лефортовський районний суд Москви залишив Яцкіна під вартою до 16 червня.

У грудні російське державне інформагентство ТАСС повідомило про затримання Івана Яцкіна, однак назвало його громадянином Росії. Тоді ж була заява про арешт чоловіка.

Російське слідство стверджує, що Яцкін, перебуваючи в Криму, передавав СБУ дані, які «становлять державну таємницю Росії».

20 січня російський адвокат Микола Полозов повідомив, що після арешту Яцкіна перевезли з Криму до Москви. За його словами, російські силовики чинили на Яцкіна «сильний психологічний тиск».
…

Президент України Володимир Зеленський заявляє, що 14 квітня заслухає інформацію голови Державної служби з надзвичайних ситуацій Миколи Чечоткіна з приводу ситуації в Чорнобильській зоні, де майже два тижні триває гасіння масштабних пожеж.

«Уважно стежу за ситуацією в Чорнобильській зоні. Знаю, що вогнеборці роблять усе можливе. Я вдячний їм за мужність.  Завтра (14 квітня – ред.) заслухаю інформацію від голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Миколи Чечоткіна щодо пожеж. Висновки не забаряться. Суспільство має знати правду та бути в безпеці», – написав Зеленський у фейсбуці ввечері 13 квітня.

Чорнобильська зона продовжує горіти, попри намагання вогнеборців загасити займання сухої трави. Вітер і бездощова погода сприяли поширенню вогню.

ДСНС запевняє, що загрози для ЧАЕС та сховища радіоактивних вдходів немає. 

 
…

Тимчасовий виконувач обов’язків голови правління «Укрзалізниці» Желько Марчек відреагував на критику його роботи з боку міністра інфраструктури Владислава Криклія і заявляє, що того дезінформували з приводу реального стану справ у компанії. Заяву Марчека Радіо Свобода надали у пресслужбі компанії.

«Я дуже здивований нещодавнім інтерв’ю міністра інфраструктури для Радіо Свобода та наведеними прикладами, які викликали в нього недовіру до моєї роботи. Складається враження, що мала місце дезінформація щодо реального стану речей», – йдеться в заяві.

Т.в.о. голови «Укрзалізниці» наголосив, що ситуацію з необхідністю продажу непрофільних активів компанія вже вирішила й очікує подальших кроків із боку міністерства.

«Укрзалізниця на 100% готова до продажу непрофільного майна: складено першочерговий перелік закладів та розроблено відповідній алгоритм для їх реалізації. Але без змін, а саме постанови КМУ №1054 про порядок розпорядження майном, у нас немає можливості це зробити ефективно та швидко. Наші фахівці надали пропозиції щодо необхідних змін, ця інформація знаходиться на розгляді міністерства інфраструктури з 20 лютого. Наступний крок очікується саме від МІУ», – заявив Марчек.

«Щодо реструктуризації кредитної заборгованості, в Укрзалізниці розроблена відповідна програма дій. Зокрема, вже відкриті додаткові кредитні лінії, заощаджено кошти під майбутні виплати. Міністерству інфраструктури це теж відомо. І що стосується оптимізації діяльності. Згідно з ухваленою у 2019 році Стратегією Укрзалізниці на 2019-2023 роки ведеться планова робота щодо формування чотирьох функціональних вертикалей: вертикалі вантажних перевезень та логістики, вертикалі пасажирських перевезень, вертикалі інфраструктури та вертикалі виробництва та сервісу», – йдеться в заяві.

Минулого тижня міністр інфраструктури Владислав Криклій в інтерв’ю Радіо Свобода пояснив рішення звільнити в.о. голови «Укрзалізниці» після двох місяців роботи тим, що Желько Марчек не виправдав довіру.

«Рішення, наскільки проінформувала нас наглядова рада, відповідне вже ухвалене. Ми чекаємо на формалізоване подання. Після чого це все буде вже вноситися до Кабміну. Якщо говорити про ті речі, які не виправдали довіру, то їх чимало. Це в першу чергу продаж непрофільних активів, тому що по них ставилися відповідні завдання», – сказав Криклій в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він наголосив, що в «Укрзалізниці» дуже багато непрофільних речей, «починаючи від якихось офісних приміщень, баскетбольних залів, спортивних майданчиків, того, чим не користуються, санаторії, багато-багато різноманітних речей».

«За приблизними підрахунками, можна вивільнити гроші від 8 до 12 мільярдів гривень. А це великі гроші навіть для «Укрзалізниці». І за рахунок них можна було і запланувати якраз придбання, у тому числі оновлення рухомого складу. У цій частині провалена відверто робота членами правління», – заявив Криклій.

Він додав, що «Укрзалізниця» зволікала з реструктуризацією низки кредитів.

«Це теж, я вважаю, велика проблема. Багато операційних питань виникало. По оптимізації діяльності вони теж не здійснили програму, яку декларували. Питань і зауважень дуже і дуже багато», – зазначив міністр.

29 січня Кабінет міністрів погодив звільнення з посади керівника «Укрзалізниці» Євгена Кравцова, який був призначений очільником компанії в січні 2019 року.

У лютому виконувачем обов’язків керівника компанії став Желько Марчек.
…

В уряді України вітають схвалення Верховною Радою законопроєкту про зміни до держбюджету на 2020 рік, але сподіваються, що тепер парламент схвалить необхідні для продовження співпраці з МВФ законопроєкти. Про це 13 квітня заявив міністр фінансів Сергій Марченко.

За його словами, в цьому бюджеті закладено ресурс від міжнародних фінансових організацій, у тому числі пряма бюджетна підтримка МВФ.

«Підтримка наших міжнародних партнерів дуже важлива, бо дає нам можливість повністю профінансувати всі необхідні видатки, в першу чергу заробітні плати лікарів, соціальний захист, видатки на інфраструктуру. Ми очікуємо від парламенту позитивного голосування і за так званий банківський законопроєкт, який прискорить отримання допомоги МВФ», – сказав Марченко.

Народний депутат від «Слуги народу», голова комітету парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що цього тижня навряд вдасться поставити так званий «антиколомойський закон» на голосування.

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Він, зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському. Цей закон є однією з умов для співпраці з Міжнародним валютним фондом.

До проєкту закону подали пропозиції понад 16 тисяч поправок.

 
…

Посольство Сполучених Штатів в Україні прокоментувало порушення Слідчим комітетом Росії кримінальних справ проти лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

«Росія вкотре вдається до фарсу з кримінальними звинуваченнями, цього разу проти кримськотатарського лідера Мустафи Джемілєва, щоб тримати його за межами Криму. Ми закликаємо Росію припинити незаконну окупацію Криму та звільнити всіх політичних в’язнів», – ідеться в повідомленні у фейсбуці дипломатичного представництва.

В окупованому Криму російські слідчі висунули звинувачення лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву за трьома статтями в рамках попереднього слідства. Як повідомив кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Джемілєва Микола Полозов, який брав участь у слідчих діях управління російського Слідчого комітету, проти Джемілєва зараз використовують матеріали української справи його сина Хайсера.

Полозов уточнив, що Джемілєва звинувачують за частиною 3 статті 322 Кримінального кодексу Росії – «Незаконне перетинання державного кордону Росії», за частиною 1 статті 222 – «Незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, його основних частин, боєприпасів» і за частиною 1 статті 224 – «Недбале зберігання вогнепальної зброї, яка створила умови для його використання іншою особою, якщо це спричинило смерть людини або інші тяжкі наслідки».

Як пояснив адвокат, перша стаття стосується подій 3 травня 2014 року, коли Мустафа Джемілєв намагався потрапити в анексований Крим через російський пункт пропуску «Армянськ» на адмінкордоні з Херсонською областю. Тоді його не пропустили і він був змушений повернутися до Києва.
…

Київський апеляційний суд переніс апеляцію на арешт колишнього міністра закордонних справ Леоніда Кожари на 28 квітня.

Рішення ухвалили у зв’язку з клопотанням сторони захисту про доставку підозрюваного на судове засідання.

Наприкінці лютого в будинку Кожари на Київщині знайшли тіло підприємця Сергія Старицького – колишнього керівника телеканалу «Інтер», ексгендиректора телеканалу «Тоніс» та одного з власників рекламного холдингу Atlantic group.

За даними МВС, Леонід Кожара та його дружина стверджували, що Старицький покінчив життя самогубством. Кожару затримали 25 березня, згодом його заарештували з правом 14 мільйонів гривень застави.

10 квітня дружині Кожари оголосили підозру в неправдивих свідченнях. За даними поліції, жінка заявила, що колишній міністр не вбивав товариша. До його смерті нібито була причетна вона сама.
…

Мер Харкова Геннадій Кернес закликає провести акцію «Безсмертний полк» 9 травня на балконах.

«Я закликаю вас 9-го травня рівно о 12:00 вийти на балкони ваших квартир з фотографіями ваших дідів і прадідів і провести загальноміську хвилину Мовчання, Пам’яті та Подяки їхньому подвигу. Якщо ситуація з карантином і надзвичайною ситуацією в країні зміниться на краще до Дня Перемоги, впевнений, що ми встигнемо організувати і провести ходу «Полку Безсмертної Перемоги» так, як ми планували», – заявив Кернес у Facebook.

У Росії «Безсмертний полк» – це, за ідеєю, хода з портретами родичів, які брали участь у Другій світовій війні. Вона розпочиналася як громадська ініціатива, але впродовж останніх кількох років набрала більш офіційного змісту.

Пізніше акції набули прокремлівського характеру. Портрети для участі в акції у Росії можна придбати в магазинах, тобто йдеться вже не про вшанування родичів, а про віддання шани будь-яким учасникам тієї війни.

Росія також сприяє організації акції «Безсмертний полк» у деяких країнах колишнього СРСР.
…

Верховна Рада збільшила штрафи за підпал трави й лісові пожежі.

Рішення підтримали 328 народних депутатів.

Згідно з порівняльною таблицею, опублікованою на сайті парламенту, забруднення повітря речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, каратимется, зокрема, штрафом від 30 600 до 61 200 гривень (раніше штраф був від 1700 до 3400).

За знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом одним із видів покарання буде штраф від 91 800 до 153 000 гривень.

Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах каратимуть штрафами від 3 060 до 6 120 гривень (було – від 170 до 340 гривень). Посадовці платитимуть від 15 300 до 20 400 гривень.
…

Міністр інфраструктури Владислав Криклій заявляє про намір здійснити цього року «цифрову революцію» в питанні запровадження єдиного електронного квитка.

«Єдиний електронний квиток стосується того, щоб взагалі спростити переміщення між різними видами транспорту. Розпочнемо ми, звісно, з себе. Ми зможемо при цьому авіацію, залізницю об’єднати. У тому числі вже з деякими міськими органами влади відпрацьовуємо можливість об’єднання цього з їхніми електронними квитками. В першу чергу ми з Києвом розпочали подібний проєкт, теж об’єднання», – сказав Криклій в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Тому ви зможете практично з єдиним електронним квитком йти, якщо ви з іншого міста їдете залізницею, потім – громадський транспорт, а потім доїхали до аеропорту і літаком кудись летите, то це все зможе бути єдиний квиток. І це суттєво, звісно, спрощує планування, логістику. Власне, не загубите тоді квиток. Тому що все це в електронному форматі завжди можна відновити. І важко загубити», – додав міністр.

Коли саме запровадять нововведення, він не повідомив.

Минулого тижня пресслужба Мінінфраструктури повідомляла, що відомство разом із держпідприємством «Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки» працюють над запуском SmartTicket – єдиного електронного квитка, який дозволить пасажирам користуватися всіма видами транспорту (залізничний, міський, авіа) всіх перевізників на території України. 
…

Міністр інфраструктури України Владислав Криклій заявив, що дізнався про існування брата голови Офісу президента Андрія Єрмака після публікації записів, на яких той начебто «торгує посадами» у владі.

«Якщо говорити про плівки, то, чесно кажучи, про існування брата я дізнався тільки після плівок. Тобто я його особисто не знаю. Більше того, не дивився весь матеріал, але я там не чув ні про себе, ні про когось. Всі ті прізвища, які лунали, там можна подивитися, що ніхто і ніде в нас точно не працює. Тому, що це було – я не знаю. Мені важко коментувати. Нехай займаються правоохоронці і вивчають ситуацію більш досконало», – сказав Криклій в інтерв’ю Радіо Свобода.

29 березня народний депутат від «Слуги народу» Гео Лерос опублікував у фейсбуці відеокадри, на яких брат голови Офісу президента проводить кілька розмов. Законодавець називає ці зйомки «відеодоказами», як «Єрмак через свого брата барижить державними посадами, впроваджує свою програму до правоохоронних структур та оборонки (привіт з РФ), ну і, звичайно, заробіток на державі».

Сам голова Офісу президента Андрій Єрмак звернувся до Служби безпеки та Державного бюро розслідувань, «щоб було проведено всебічне розслідування обставин здійснення цих записів, передусім їх достовірності, всіх фактів, а також хто і на чиє замовлення це робив, як ці записи опинилися у Гео Лероса».

Денис Єрмак заявив, що є «вільним громадянином, який має право зустрічатися з ким завгодно, знайомитися із ідеями громадян, проєктами». Він наголосив, що в нього є громадська організація «Українське бюро національного розвитку», яке «займається розробками, науковими адаптаціями проєктів, пов’язаних з економікою, соціонікою».

«Той факт, що мій брат працює в Офісі президента не має обмежувати мої законні права на трудову діяльність. Я український громадянин і свої права знаю. На плівках я зустрічаюсь із різними людьми, які пропонують різноманітні проекти та ідеї, а також висвітлюють існуючі проблеми і корупційні схеми, які є в відповідних структурах», – пояснив Денис Єрмак.

Програма журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») отримала від народного депутата копію записів на день раніше. Журналісти встановили ключових фігурантів записів та особу того, хто записував розмови. Це 39-річний уродженець Харкова Дмитро Олександрович Штанько. Він закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ.

На «плівках», які є у розпорядженні «Схем», немає чітко зафіксованої передачі грошей безпосередньо самому Денисові Єрмаку. Водночас помічник Єрмака та автор зйомки між собою детально обговорюють, скільки коштуватиме кандидатові та чи інша посада і як розподіляється отриманий прибуток між учасниками схеми, включно з часткою брата нинішнього голови ОП.

 
…

В українських морських портах спостерігається невелике зростання вантажообігу, повідомив міністр інфраструктури Владислав Криклій в інтерв’ю Радіо Свобода.

«1%-1,5%. Але це все одно позитивна динаміка. Нагадаю, минулого року у нас були рекордні показники – понад 160 мільйонів тонн було перевезено через порти. Власне, якщо буде така сама динаміка спостерігатися, то, не дивлячись на цю кризу, карантинний період, вантажообіг не впаде, тоді у нас по портах буде, можливо, одна з найкращих ситуаціях. Тому що вони фактично свою економіку і свої інвестиційні плани зможуть виконувати», – розповів Криклій в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він визнав, що водночас в Україні є маленькі порти, в яких зовсім немає вантажообігу або він суттєво впав. Низку таких портів передадуть на приватизацію. Мова йде, зокрема, про Усть-Дунайський, Скадовський та Білгород-Дністровський порти. Ренійський порт, найімовірніше, передадуть у концесію

 
…

Український військовий загинув на Донбасі внаслідок обстрілу у Вербну неділю, повідомив штаб української воєнної Операції об’єднаних сил. Ще один отримав бойове ураження.

«Незважаючи на велике християнське свято – Вербну неділю, ворог відкрив вогонь з ручних протитанкових гранатометів по позиціях підрозділів Об’єднаних сил на Луганщині. На жаль, внаслідок обстрілу Україна втратила одного свого мужнього захисника, ще один воїн отримав бойове ураження», – інформує штаб.

В угрупованні «ЛНР» наразі не повідомляють про бойові дії 12 квітня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Примусовий військовий призов на території анексованого Криму – це порушення міжнародного гуманітарного права з боку Росії, заявляє Служба зовнішніх зв’язків Євросоюзу.

Як нагадують у службі, Росія здійснює примусове залучення мешканців нелегально анексованого Криму та Севастополя до служби в російській армії.

«Це порушення міжнародного гуманітарного права. Російська Федерація обмежена вимогами міжнародного права та зобов’язана забезпечити захист прав людини на півострові», – йдеться в заяві.

Читайте також: «Глава» окупованої Керчі поскаржився, що містяни уникають призову до російської армії

Зовнішньополітична служба ЄС нагадує, що блок не визнає анексію Криму Росією і «лишається непохитним у підтримці незалежності України, її суверенітету, територіальної цілісності в межах її міжнародно визнаних кордонів».​

Раніше з вимогою до Москви скасувати весняний призов жителів анексованого Криму в російську армію​ виступило Міністерство закордонних справ України.

Член Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов восени 2019 року повідомив в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії, що з 2014 року в російську армію призвали 18,9 тисячі кримчан.

Київ вимагає від Росії припинити призов до збройних сил жителів анексованого Криму. Прокуратура АРК просить кримчан звертатися телефоном або електронною поштою в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль розкрив імена фахівців, які обговорюють з урядовцями стратегії та ідеї виходу країни з карантину. Крім міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашка, до цієї групи увійшли

▪️Ярослав Жаліло — заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень

▪️Елла Лібанова — директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України

▪️Андерс Аслунд — старший науковий співробітник Атлантичної ради США

▪️Олег Устенко — радник Президента України

▪️Ерік Найман — керуючий партнер Capital Times

▪️Віллем Буітер — професор Колумбійського університету

▪️Євген Пенцак — викладач економіки та фінансів Києво-Могилянської бізнес-школи.

«Повторю, що наразі в нас є лише напрацювання й бачення цього плану (виходу з карантину – ред.), які ми щодня оновлюємо, залежно від поведінки шкали захворюваності», – вказав голова уряду.

Днем раніше Шмигаль заявляв, що «у травні Україна має йти на роботу». «У яких умовах, у яких нових соціальних стандартах, у яких часових рамках — це ті питання, над якими уряд працює разом з аналітиками. Ми створили Раду з питань економічного розвитку України, куди ввійшли найкращі вчені та економісти зі світовими іменами», – писав прем’єр-міністр.

Раніше цього місяця міністр внутрішніх справ Арсен Аваков припустив, що початок скорочення карантинних обмежень в Україні можливий не раніше 15 травня, назвавши це «припущеннями оптиміста».

25 березня Кабінет міністрів продовжив карантин і заппровадив режим надзвичайної ситуації у всіх регіонах до 24 квітня. Карантин через загрозу епідемії коронавірусної інфекції розпочався в Україні 12 березня.

 
…

Міністр інфраструктури України Владислав Криклій в інтерв’ю Радіо Свобода прокоментував справу щодо колишніх і теперішніх топ-посадовців міністерства, яку на вимогу суду відкрило Національне антикорупційне бюро України, за начебто незаконне звільнення керівництва Бердянського порту в 2017 році.

На прохання Радіо Свобода підтвердити чи спростувати інформацію про деталі справи і те, що він є її фігурантом, міністр відповів: «Ні, не чув». Також він уточнив причину відкриття провадження і додав: «Вперше чую від вас. Добре, що дізнаюся так, через ефір».

У пресслужбі Вищого антикорупційного суду прізвища фігурантів справи назвати відмовилися. При цьому джерело Радіо Свобода у ВАКС підтвердило, що міністр Криклій є серед них. Клопотання про відкриття справи надійшло до НАБУ від громадської організації ще у лютому, але тоді його відхилили.

Радіо Свобода звернулося за коментарем до Національного антикорупційного бюро, утім у відомстві не підтвердили і не спростували цю інформацію.

Колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян, повідомляючи про нову справу проти нього, звернув увагу на «пікантну деталь». За його словами, одна з політичних партій, що працювала у минулому скликанні і присутня у новому, «була дуже незадоволена» рішенням міністерства у 2017 році.

Вищий антикорупційний суд зобов’язав Національне антикорупційне бюро України зареєструвати кримінальне провадження щодо Омеляна, його заступника, державного секретаря відомства, а також чинних посадовців міністерства.

Заявник, громадська організація «Бердянський антикорупційний центр», стверджує, що ці посадові особи довели державне підприємство «Бердянський морський торговельний порт» до банкрутства через зловживання владою, службові підробки, грубе порушення законодавства про працю та невиконання судового рішення.

На сайті Вищого антикорупційного суду зазначили: «Серед заявлених осіб – ексміністр інфраструктури (2016-2019 рр.), його заступник, Державний секретар Міністерства інфраструктури, а також топ-посадовці діючого складу Міністерства інфраструктури України».
…

Президент України Володимир Зеленський пропонує Верховній Раді «подумати» про кримінальне покарання за підпал сухої трави.

«Я вітаю рішення про збільшення штрафів за спалювання сухостою до 6 тисяч гривень. У той же час я пропоную парламенту подумати про можливість більш жорсткого кримінального покарання за такі бездумні дії», – заявив Зеленський у своєму відеозверненні.

Він наголосив, що цього року кількість пожеж у природних екосистемах збільшилася на 30%.

«Ваше «байдуже» – це пожежі на території у 20 тисяч гектарів. Це в чотири рази більше пожеж в українських лісах. Через ваше «байдуже» цілодобовим гасінням пожеж займається 3,5 тисячі людей та тисяча одиниць техніки ДСНС. Результати вашого «байдуже» були помітні навіть із супутників NASA», – зазначив президент.

На сьогодні штраф за підпал сухої рослинності становить від 170 до 340 гривень. Кабінет міністрів пропонує збільшити штрафи, щоб вони становили від 850 до 6 120 гривень для громадян та від 2 040 до 17 000 гривень для посадовців.

 
…

Із квітня зарплати державних службовців не перевищуватимуть 47 тисяч гривень, повідомив президент України Володимир Зеленський.

«Затягти паски мусять усі державні службовці. Вже з квітня незалежно від рангу та посади їхня зарплата не перевищує 47 тисяч гривень. Це стосується всіх: суддів, народних депутатів, прокурорів, працівників Національного банку України, ЦВК та багатьох інших чиновників. Такі ж обмеження стосуються і членів наглядових рад. Мільйонні зарплати та премії пішли в минуле», – сказав Зеленський.

За даними Державної служби статистики, у лютому середня зарплата у сфері державного управління й оборони становила 14 550 гривень.
…

Народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Володимир В’ятрович позвався до суду проти Державного бюро розслідувань і планує позов проти Служби безпеки України – про це він повідомив 10 квітня.

За словами В’ятровича, таке рішення він ухвалив після того, як ДБР не зреагувало на його вимогу відкрити кримінальне провадження проти голови Офісу президента Андрія Єрмака та представника України в Тристоронній котактній групі Леоніда Кучму.

Народний депутат вимагав розслідувати дії Єрмака та Кучми, спрямовані на надання «державі-агресору або її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України». Йдеться про домовленість щодо створення консультативної ради з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей.

«Днями отримав від ДБР відповідь, що слідчий відмовив у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаним фактом. Така відмова – незаконна. Вважаєте, що всі громадяни рівні, але є рівніші? Вважаєте, що вказівки – вищі за закон? Будемо вас вчити жити у правовій державі через суд. Якщо потрібно – не через один», – заявив В’ятрович.

Він додав, що отримав аналогічну відповідь від СБУ, відтак планує позиватися і проти цього органу теж.

11 березня на зустрічі Тристоронньої контактної групи в білоруському Мінську було домовлено на зустрічі 25 березня підписати рішення про створення так званої «консультативної ради». Офіційно документи зустрічі не були оприлюднені. Ці документи 13 березня опублікувало видання «Дзеркало тижня. Україна».

Читайте також: Не втрапте у капкан, в якому б’ється Молдова: Оазу Нантой про консультативну раду з ОРДЛО (рос.)

В опублікованому документі, зокрема, йшлося про те, що в так званій «консультативній раді» мають вести переговори повноважні представники України, з одного боку, і її окремих районів у Донецькій і Луганській областях, із іншого, а Росія стає спостерігачем разом із Німеччиною, Францією та ОБСЄ. На думку критиків, це означає визнання суб’єктності незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», підтримуваних і скеровуваних Росією і визнаних в Україні терористичними, а також визнання кремлівської тези про «внутрішній конфлікт» в Україні, бо Росія зі сторони переговорів із Україною перетворюється лише на стороннього спостерігача.

25 березня засідання ТКГ відбулося у форматі відеоконференції, і рішення про створення «консультативної ради» все ж не ухвалювалося.

Голова офісу президента України Андрій Єрмак 31 березня заявив, що ідея створення «консультативної ради» розглядатиметься після консультацій з партнерами із Франції, Німеччини та ОБСЄ.

З вимогами до президента Володимира Зеленського доручити представникам України в ТКГ «повернутися в рамки законодавства України» і не допустити підписання рішення про «консультативну раду» виступили не лише численні активісти і група громадських організацій, а й низка народних депутатів із владної фракції «Слуга народу».

 
…

Колишній міністр закордонних справ Вадим Пристайко став головою Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції – відповідний указ президента Володимира Зеленського був оприлюднений 9 квітня.

«Увести до складу Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України Пристайка Вадима Володимировича – Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, голову Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України; вивести зі складу Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України Дмитра Кулебу», – йдеться в документі.

Читайте також: США і НАТО підтримують майбутнє членство України і Грузії в альянсі – заява місії США при НАТО​

4 березня Верховна Рада схвалила відставку уряду Олексія Гончарука. Міністр закордонних справ Вадим Пристайко став віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. До нього цю посаду обіймав Дмитро Кулеба, який натомість очолив МЗС.

Основною задачею Комісії з євроатлантичної інтеграції є сприяння заходам, які спрямовані на наближення України до членства в НАТО.
…

Міністри фінансів країн Євросоюзу 9 квітня дійшли згоди про план стимулювання на 500 мільярдів євро, який має підтримати паралізовані національні економіки в умовах кризи, спричиненої коронавірусною пандемією.

Після кількох тижнів суперечок, які виявили глибокі розбіжності всередині єврозони, міністри домовилися про заходи на підтримку працівників, підприємців та держав, які мусять реагувати на спалах.

Комісар ЄС з питань економіки Паоло Джентілоні у своєму Твітері описав угоду як «пакет безпецедентного обсягу підтримки системи охорони здоров’я, фондів допомоги безробітним, ліквідності бізнесу та фонду плану відновлення».

Основною складовою пакету є дешевий кредит на подолання наслідків надзвичайної ситуації на 240 мільярдів євро від фонду екстреної допомоги жврозони – Механізму європейської стабільності. Він спрямований на фінансування країн, обтяжених боргами, зокрема Італії та Іспанії.

Пакет також передбачає більше гарантій від Європейського банку інвестицій щодо збільшення позик компаніям та схему субсидіювання заробітних плат, щоб компаніям доводилося скорочувати години роботи, а не працівників.

Читайте також: Глава Єврокомісії: ЄС після епідемії коронавірусу необхідний «план Маршалла»​

Водночас в документі не згадується випуск так званих «коронабондів» – об’єднаних боргових зобов’язань Європи. До випуску таких бондів закликали Італія, Іспанія та Франція, які мають особливо великі борги, натомість проти цього виступали більш заможні країни на кшталт Німеччини, Нідерландів, Фінляндії або Австрії.​

Раніше 9 квітня канцлерка Німеччини Анґела Меркель вчергове повторила, що про випуск об’єднаних бондів наразі не йдеться. Натомість прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конта застерігає, що, якщо країни не розділять тягар кризи внаслідок пандемії, весь європейський проєкт опиниться під загрозою.

Читайте також: ЄС ніби взяв ініціативу в боротьбі з коронавірусом, а потім знову випустив її зі своїх рук – Рікард Юзвяк​

Натомість компромічна угода передбачає, що 27 лідерів країн-членів блоку можуть визначити, чи потрібно застосовувтати «інноваційні фінансові інструменти».

Пакет ледь не зірвала позиція Нідерландів – Гаага наполягала на умовах жорстких реформ, від чого відмовлялися Італія та Іспанія. Цей спротив вдалося подолати, коли Франція та Німеччина забезпечили мінімальний перелік умов для отримання грошей з фонду подолання надзвичайної ситуації.

Країни-члени ЄС та Європейська комісія вже виділили сотні мільярдів євро для економік, найбільш кражених пандемією коронавірусу.
…

Народна депутатка 8 скликання Тетяна Чорновол повідомляє, що в її будинку відбувається обшук за участі співробітників Державного бюро розслідувань. Про це вона заявила на своїй Фейсбук-сторінці вранці 10 квітня.

«Приїхав до мене спецназ ДБР по справі Майдану», – написала вона, виклавши фото, на якому видно кількох людей у формі, в тому числі з позначкою ДБР.

Згодом Чорновол оприлюднила фото ухвали, за якою обшук в її будинку відбувається у зв’язку зі справою про смерть Володимира Захарова 18 лютого 2014 року.

За даними видання «Цензор», 66-річний Захаров загинув під час пожежі в офісі «Партії регіонів», задихнувшись чадним газом. Відповідно до тексту оприлюдненої ухвали, саме ймовірна причетність Чорновол до пожежі стала причиною обшуку.

Радіо Свобода наразі не вдалося зв’язатися з ДБР, щоб перевірити цю інформацію. Публічних коментарів Бюро не робило.

25 лютого ДБР повідомило Чорновол про підозру через перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, яке вона нібито вчинила восени 2019 року.
…

Тендерні чиновники часів президентства Віктора Януковича, які фігурували в кримінальних та журналістських розслідуваннях про завищення цін на ліки та лобіювання інтересів конкретних виробників, а також самі представники великого фармацевтичного бізнесу, який частково збудований на державних замовленнях, регулярно відвідують Міністерство охорони здоров’я у період карантину. При цьому, більшість із них робить це неафішовано та відмовляється пояснити мету свого візиту. Це дослідили журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Гості з минулого».

Знімальна група два тижні спостерігала за відвідувачами МОЗу від початку карантину і зафіксувала серед них як «старі кадри» міністерства, коли ним керувала ще Раїса Богатирьова, так і колишніх радників Зоряни Скалецької, пов’язаних зі скандалом довкола законопроєкту щодо імпортозаміщення та яких підозрюють у лобіюванні інтересів приватних постачальників ліків. Серед візитерів знімальна група також помітила і фармбізнесменів, які фігурували в низці офіційних розслідувань щодо антиконкурентних дій та завищення цін на медпрепарати, а також у журналістських розслідуваннях щодо закупівлі медичного обладнання та ліків для онкохворих.

«За час спостережень за відвідувачами МОЗ у період карантину та роботи міністра Іллі Ємця «Схеми» побачили там, зокрема, і візитерів без офіційних посад у відомстві, але із прямим доступом у владні кабінети МОЗ. Все це в той час, коли у міністерства зараз – ключова функція в координації боротьби країни з епідемією коронавірусу і на потреби системи охорони здоров’я перерозподіляються бюджети», – йдеться у розслідуванні.

Серед візитерів «Схеми», зокрема, зафіксували Ольгу Голубовську та Галину Довганчин. Обидві працювали у Міністерстві охорони здоров’я, коли ним керувала Раїса Богатирьова. 

Лікарка-інфекціоністка Ольга Голубовська була головним позаштатним спеціалістом, фігурувала у низці журналістських розслідувань.

«За даними журналістів «УП», Голубовська займалась просуванням ліків від гепатиту С від конкретного постачальника – компанії з орбіти відомого фармбізнесмена Петра Багрія, який лише на державних тендерах 2013–14 років, за даними Центру протидії корупції, заробив майже 700 мільйонів із бюджету», – зазначають журналісти.

Крім того, Голубовська, ймовірно, також лобіювала інтереси іншої фармацевтичної компанії, користуючись статусом радника вже міністра Зоряни Скалецької. Згодом у своїй декларації вона навіть вказала гонорар від фірми, яка виробляла саме цей препарат, але сама Голубовська в коментарі заявила, що не бачить у цьому конфлікту інтересів і не буде казати, за що саме отримала цей гонорар. Як з’ясували «Схеми», нині лікарка працює в оперативному штабі боротьби з коронавірусом, створеним ще прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком. 

Говорити телефоном із журналістами Голубовська відмовилась.

Галина Довганчин, яка також часто відвідує МОЗ – була однією із відповідальних за закупівлі у міністерстві, коли ним керувала Богатирьова, і фігурувала у низці розслідувань щодо можливих порушень у той час. 

«Зокрема, тоді відбулася закупівля за завищеною ціною «швидких» на 1 мільярд гривень, коли третина автівок так і не доїхала до міністерства; чи випадок, коли МОЗ прозвітувало про закупівлю ліків для онкохворих, якої насправді не було. Тоді Довганчин, як одна з відповідальних за цей напрямок, запевняла – тендери «йдуть у поточному режимі», – зазначають «Схеми».

Довганчин розповіла журналістам, що відвідувала МОЗ як представниця державного підприємства «Нове життя», проте не пояснила, як це пов’язано з роботою Міністерства охорони здоров’я.

Серед відвідувачів МОЗ знімальна група зафіксувала також кількох фармбізнесменів. Серед них – Олександр Чумак, Петро Багрій, Ігор Сало із сином Володимиром та Дмитро Буряк. 

Чумак – директор торгового дому «Інтерхім», який реалізує фармацевтичну продукцію однойменного виробника, ексрадник міністра Скалецької. З його ім’ям пов’язані кілька скандалів – зокрема, щодо його погроз депутаткам на засіданні комітету ВР з питань здоров’я нації, які просували законопроєкт, що мав на меті знизити вартість медичних препаратів в Україні. 

«Бізнесмен також був помічником нардепа Олега Мусія, який після Революції гідності очолював МОЗ. І той, уже після звільнення, підтримував «Інтерхім», де працює Чумак.Тоді компанію підозрювали у випуску препарату з синтетичним наркотиком, через що вона потрапила під нагляд СБУ. У свою чергу «Інтерхім» називав це «тиском на бізнес». 

Петро Багрій – фігурант кількох кримінальних проваджень ГПУ та ДБР щодо продажу ліків державі за завищеними цінами. Втім, провадження Генпрокуратури вже закрите.

«Також на пов’язані з ним фірми, які займалися розповсюдженням ліків і отримували чималі гроші із регіональних закупівель, у 2019-му звернув увагу Антимонопольний комітет і навіть оштрафував за антиконкурентні дії на 2,5 мільйони гривень», – йдеться у розслідуванні. 

У розмові зі «Схемами» Багрій пояснив, що приходив до МОЗу, щоб поспілкуватися з Чумаком, якого очолювана ним «Асоціація виробників ліків України» делегувала до робочої групи з фармацевтичних питань при міністерстві. 

У свою чергу Олександр Чумак підтвердив, що відвідує МОЗ саме як представник цієї групи. Водночас офіційно у міністерстві повідомили, що робочі групи під час карантину не збираються. 

Ще один візитер – Дмитро Буряк, російсько-литовський бізнесмен, засновник компанії Vision, яка в Росії займалась «мережевим» розповсюдженням так званих БАДів.

«Однак основний його бізнес в Україні не медицина – а нерухомість. Втім, і інтересу до медицини Дмитро Буряк не втратив. Можливо, для нього відчинені двері до самого на той час міністра Ємця – адже раніше про них писали, як про співініціаторів створення «наукового парку медичного напрямку», де досліджують різноманітні хвороби серця?» – йдеться у матеріалі.

«Схеми» також помітили біля МОЗу бізнесмена Ігоря Сала з сином Володимиром.

«Родина Сало відома, перш за все, своїм бізнесом у сфері енергетики, а саме – торгівлі вугіллям. Сало-старший раніше займався і фармацевтичним бізнесом, зокрема, був дотичний до харківської групи компаній «Здоров’я», – зазначають журналісти. 

Пізніше, на той момент ще міністр, Ілля Ємець повідомив «Схемам», що Дмитро Буряк та Володимир Сало – його радники.

Ще один частий гість, помічений журналістами біля міністерства – Михайло Царенко.

«Громадськості Царенко відомий як керівник «Київзеленбуду», коли у 2012 році комунальники закупили начебто італійські каштани «Бріоті» по 6000 гривень за саджанець на 4 мільйони гривень. Але виявилось, що ці каштани були звичайного – кінського сорту. Царенко тоді наголошував, що «Зеленбуд» відповідальності за це не несе. Згодом Царенко став керівником апарату Київської облдержадміністрації, але після звільнення з ОДА наприкінці 2016-го, зник з інформаційного простору», – розповіли журналісти.

У коментарі «Схемам» мету візиту до міністерства у період карантину Царенко пояснив так: «Ємець Ілля Миколайович – це мій друг, заслужений лікар, з яким я товаришую і допомагаю йому». На уточнення, як саме, відповів: «В тому, що він рятує двох дітей на день».

У перші дні роботи вже новопризначеного міністра Максима Степанова «Схеми» зафіксували, що як і за його попередника до міністерства приїхали автівки тих же бізнесменів з фармацевтичного ринку: Олександра Чумака і Дмитра Буряка.

«Зараз як ніколи важлива прозорість в роботі одного з ключових відомств – МОЗ. З якою метою всі ці люди відвідують міністерство? Чи не переслідують свої приватні інтереси? Контроль громадськості, особливо в умовах карантину – лишається чи не єдиним цьому запобіжником», – йдеться у розслідуванні. 

 
…

Колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян повідомив, що суд зобов’язав НАБУ відкрити справу проти нього та інших тодішніх керівників міністерства за начебто незаконне звільнення керівництва Бердянського порту в 2017 році.

«Пікантна деталь – одна з політичних партій, яка була присутня в парламенті минулого скликання і працює в новому, була дуже незадоволена нашим рішенням у 2017-му. Але ми вважали і вважаємо, що інфраструктура – поза політикою», – прокоментував Омелян у фейсбуці.

Вищий антикорупційний суд зобов’язав Національне антикорупційне бюро України зареєструвати кримінальне провадження щодо колишнього міністра інфраструктури Володимира Омеляна, його заступника, державного секретаря відомства, а також чинних посадовців міністерства, повідомила 9 квітня пресслужба суду.

Заявник, громадська організація «Бердянський антикорупційний центр», стверджує, що ці посадові особи довели державне підприємство «Бердянський морський торговельний порт» до банкрутства через зловживання владою, службові підробки, грубе порушення законодавства про працю та невиконання судового рішення.
…

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону відклав перше засідання по суті у справі проукраїнського активіста з окупованого Криму Олега Приходька. Як повідомив у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Приходька Назім Шейхмамбетов, засідання відклали за клопотанням сторони захисту.

«Ми подавали клопотання про перенесення засідання через наявну епідеміологічну обстановкою і карантинні заходи, суд це клопотання задовольнив. Самого засідання по суті не було. Суд відкрив засідання, розглянув наше клопотання, задовольнив його і засідання закінчилося», – розповів Шейхмамбетов.

Дата нового судового засідання у справі Приходька наразі невідома, адвокату повідомлять про це додатково.

7 квітня стало відомо, що Приходька доставили в СІЗО російського Ростова-на-Дону.

Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська ФСБ звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

Адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив 5 лютого, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Наразі Приходьку продовжено арешт до 15 вересня.

Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в анексованому Криму.
…