«В опублікованих записах міститься факт можливого порушення законодавства України та Віденської конвенції про дипломатичні зносини, яка захищає права дипломата на території іншої держави»
…

Президент України Володимир Зеленський відкликав поданий ним раніше проект закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)» (реєстраційний номер 2598). Як інформує 16 січня сайт глави держави, Зеленський вирішив відправити документ на доопрацювання.

У повідомленні йдеться, що президент ухвалив таке рішення після зустрічі з головою владної фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією та його заступниками.

«Учасники відзначили консенсус стосовно стратегічних завдань цієї реформи – створення в Україні системи спроможних місцевих громад. Розвиток місцевого самоврядування повинен поєднуватися з дієвими конституційними механізмами захисту державного суверенітету та територіальної цілісності, а також конституційних прав і свобод громадян», – ідеться в офіційному повідомленні.

Раніше цього тижня посольства Німеччини та Канади розкритикували законопроєкт Зеленського щодо децентралізації. «Зміни до Конституції щодо децентралізації повинні зміцнити права громад! Новий проєкт не відповідає цій вимозі», – йшлося в повідомленні посольства Німеччини в твітері.

У посольстві Канади також заявили, що стурбовані обмеженням демократичних процесів цим законопроєктом і закликали узгодити його з принципами Євросоюзу. «Ми закликаємо до інклюзивних громадських консультацій щодо змін і узгодження з принципами ЄС», – ідеться в твіті дипломатичного представництва.

13 грудня 2019 року президент Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади. Президент пропонував ліквідувати поняття «район» і запровадити натомість «округ», а також інститут префектів замість держадміністрацій; виокремити такі адміністративно-територіальні одиниці, як громада, округ, область, АР Крим.
…

Європейський Союз висловив глибоке занепокоєння з приводу широкомасштабної мілітаризації Росією анексованого Криму. Про це йдеться в заяві, озвученій делегацією Євросоюзу під час засідання Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки 15 січня у Відні, повідомляє агентство «Укрінформ».

«Ми висловлюємо глибоку стурбованість з приводу широкомасштабної мілітаризації Кримського півострова з боку Росії, яка продовжує впливати на безпеку в Чорноморському регіоні і за його межами», – наголошується в заяві.

На засіданні Форуму нагадали, що ЄС рішуче засуджує акти агресії Росії проти України і не визнає незаконну анексію Автономної Республіки Крим і Севастополя.

У грудні 2019 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Південний окружний військовий суд російського Ростова-на-Дону відхилив «практично всі питання» адвоката Едема Семедляєва, які він ставив свідкові обвинувачення у другій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір», повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

За його словами, допит оперативного співробітника ФСБ Росії, з ініціативи якого відкрили цю кримінальну справу, проходить вже протягом десяти засідань.

«Сьогодні ми продовжили допитувати оперативного співробітника ФСБ Артикбаєва Миколу Максадовича. Це вже 10-те судове засідання, в якому ми допитуємо цього свідка. Сьогодні черга ставити запитання дійшла і до мене, але суддя зняв практично всі запитання, які я ставив», – розповів Семедляєв.

Він також пояснив, якщо суддя не знімає питання, то свідок звинувачення, швидше за все, говорить, що він не пам’ятає ті чи інші факти, або ж каже, що «інформація є державною таємницею», і він так «уникає відповідей на питання».

Напередодні сторона захисту заявила два відводи судді і близько 30 заперечень на дії суду у другій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір».

15 листопада 2019 року Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір».

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисараю. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій у Росії і окупованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

 
…

Прокуратура Донецької області повідомила про взяття під варту на 60 діб із правом внесення застави у розмірі 105 тисяч гривень представникові угруповання «ДНР», який, за даними слідства, охороняв уламки збитого в небі над Донбасом в 2014 році літака «Боїнг» рейсу МН17.

«Наразі досудове розслідування триває», – повідомили у прокуратурі.

11 січня 26-річному мешканцю Торецька була оголошена підозра за статтею про «створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань».

10 січня у Держприкордонслужбі України повідомили про затримання охоронця збитого літака рейсу МН17.

Літак «Боїнг-777» «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс MH17 з Амстердама в Куала-Лумпур (Малайзія), був збитий над зоною збройного конфлікту на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – всі, хто був на борту.

При узгодженні з Україною, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих. У Міжнародну слідчу групу (JIT), яка з’ясовує причини катастрофи MH17, входять представники Нідерландів, Бельгії, Австралії, Малайзії та України.

Судовий процес у справі про збиття літака розпочнеться в Нідерландах 9 березня 2020 року.
…

Членкиня фракції «Голос» Ольга Стефанишина заперечила у коментарі Радіо Свобода те, що Ольга Жерегіна (яка, за даними низки ЗМІ, отримала у грудні 2019 року виплату у понад 117 тисяч гривень та суміщає роботу помічником у неї та членкині фракції «Слуга народу» Анастасії Красносільської), нині працює на неї.

«З 1 листопада 2019 року Ольга Жерегіна не є моїм помічником. Ми працювали з нею з початку роботи Верховної Ради. Потім вона перейшла (у помічники до іншого депутата – ред.), тому що їй більше цікава тема антикорупції, наскільки вона мені сказала», – розповіла Ольга Стефанишина. 

На підтвердження цього вона продемонструвала Радіо Свобода депутатське звернення своєї колеги по парламенту – членкині фракції «Слуга народу» Анастасії Красносільської, – датоване 31 жовтня 2019 року.

У ньому Красносільська просила Стефанишину з 1 листопада 2019 року звільнити Ольгу Жерегіну з помічників без виплати компенсації за невикористану відпустку. 

Те, що Ольга Жерегіна нині працює лише на неї, Радіо Свобода підтвердила і сама Анастасія Красносільська. 

«Чому цю інформацію не виправили – не можу за це відповідати», – зазначила парламентар. 

При цьому Анастасія Красносільська підтвердила суму 117 815 гривень, отриману Ольгою Жерегіною за роботу її помічником та пояснила, що ця виплата включає у себе не лише заробітну плату Жерегіної за грудень (близько 40 тисяч гривень), але і премію.

«Фактично ми використали кошти, які я не використала на помічника, не маючи помічника два місяці. Прийшла Ольга і зробила обсяг роботи (в тому числі відповіла на звернення громадян, які я отримувала протягом тих двох місяців, коли не мала помічника). Відповідно за це, я вважаю, вона може отримати премію», – пояснила у коментарі Радіо Свобода Анастасія Красносільська. 

Водночас вона наголосила, що «жодних додаткових витрат із державного бюджету не відбулося». 

«Все відбулося в рамках коштів, які були зекономлені за той час, коли помічника в мене не було. І робота помічницею за той час була зроблена фактично в подвійному обсязі», – зауважила депутат.  

15 січня низка ЗМІ оприлюднила інформацію щодо сум виплат, які отримали частина депутатських помічників у грудні 2019 року. Зокрема, було вказано, що Ользі Жерегіній дісталося понад 117 тисяч гривень. При цьому журналісти, посилаючись на проєкт «Посіпаки», зазначали, що вона суміщає роботу помічницею у двох депутатів: членкині фракції «Голос» Ольги Стефанишиної та членкині фракції «Слуга народу» Анастасії Красносільської. Водночас на офіційному сайті Верховної Ради України прізвище Жерегіної було вказане лише серед помічників депутата Красносільської. 
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі з початку поточної доби дев’ять разів обстріляли позиції українських військових, в результаті чого загинув один український військовий.

«Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем калібру 152 мм, мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також гранатометів різних систем, БПЛА, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї.

Окрім цього, була присутня снайперська активність», – йдеться в повідомленні.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація про обстріли захоплених бойовиками територій поточної доби відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Печерський районний суд Києва 15 січня розглядає клопотання захисту про зміну запобіжного заходу військовому медику Яні Дугарь, яку підозрюють у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета.

Перше засідання 15 січня тривало кілька хвилин, судді надали стороні обвинувачення дві години на ознайомлення з клопотанням про зміну запобіжного заходу.

8 січня Київський апеляційний суд залишив Яну Дугарь під цілодобовим домашнім арештом. Колегія суддів змінила місце реєстрації Дугарь із селища Гвардійського Дніпропетровської області на місто Київ.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

14 грудня суд взяв під варту без можливості внесення застави Андрія Riffmaster Антоненка. Його заарештовано на два місяці – до 8 лютого 2020 року. Аналогічний запобіжний захід обрано і для Юлії Кузьменко.

За даними МВС, подружжя Грищенків підозрювані в іншому провадженні, але «представляють оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета».

 
…

15 січня Кабінет міністрів України призначив головою Національного агентства з питань запобігання корупції Олександра Новікова, який став переможцем відкритого конкурсу.

«Перед керівником НАЗК стоїть важливе завдання – максимально швидко забезпечити відкритість та прозорість роботи органу, а головне – успішність боротьби з корупцією. Бо саме корупція є одним з найбільш шкідливих негативних чинників, які впливають на рівень довіри до влади», – заявив на засіданні уряду прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

За інформацією «Урядового порталу», Новіков має юридичну освіту, працював в органах прокуратури та дізнання, підтримував державне обвинувачення у справах боротьби з організованою злочинністю та економічними злочинами.
…

Американське видання The New York Times 14 січня опублікувало новий відеозапис з камери відеоспостереження, на якому видно, що в збитий український пасажирський авіалайнер після зльоту з аеропорту Тегерана 8 січня могли влучити дві ракети.

На кадрах видно, як, імовірно, по літаку спершу запустили одну ракету, а через приблизно 30 секунд – ще одну.

The New York Times повідомляє, що ракети були запущені з іранського військового об’єкта на відстані близько 13 кілометрів від літака. З відео видно, що жоден снаряд не збив одразу літак. Після потрапляння, ймовірно, другої ракети літак протримався у повітрі близько хвилини, після чого загорівся і почав падати. Повідомляється, що відео на YouTube завантажив іранський користувач.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерана до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Уранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали, що літак помилково збили іранські сили протиповітряної оборони.

14 січня офіційний Тегеран повідомив, що через катастрофу літака були заарештовані «деякі особи».
…

Внаслідок необережного поводження з боєприпасами загинув солдат Віталій Караван, повідомили 14 січня у пресцентрі 56-ї окремої мотопіхотної бригади. Згідно з повідомленням, смерть настала вночі 13 січня.

«За даним фактом проводиться службове розслідування», – повідомили військові.

Водночас у зведеннях штабу операції Об’єднаних сил за 13 січня вказувалось, що втрат серед військовослужбовців ООС цього дня не було.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

У Дніпрі заступника мера відсторонили від роботи після інформації СБУ про підозру департаменту мерії Дніпра в розтраті 25 мільйонів гривень бюджетних коштів на ремонті шкіл і дитсадків. Про відсторонення від роботи заступника мера Олександра Шикуленка 14 січня повідомили в пресслужбі міської ради.

За даними мерії, міський голова Борис Філатов відсторонив свого профільного заступника Олександра Шикуленка і запропонував звільнитися начальниці управління освіти Оксані Салогуб.

У мерії пояснили, що кадрові зміни сталися «через ситуацію, що виникла в гуманітарному департаменті», однак подробиці не повідомили.

Борис Філатов на своїй сторінці у фейсбуці повідомив, що відсторонення його заступника триватиме до завершення розгляду справи щодо гуманітарного департаменту, про яку заявила СБУ. 

Водночас у пресслужбі управління СБУ в області Радіо Свобода підтвердили, що СБУ підозрює посадовців міськради і бізнесменів у розкраданні 25 мільйонів гривень бюджетних коштів, виділених на реконструкцію дитсадків і шкіл міста.

Речник управління СБУ в області Валерій Єфанов зазначив, що керівництво одного з департаментів мерії провело публічні закупівлі на суму майже 130 мільйонів гривень для проведення капремонту закладів освіти. Переможцями стали, за його словами, «партнерські» комерсанти. Він зазначив, що підрядники виконали роботи не в повному обсязі, із завищенням вартості, а «зекономлені» кошти учасники виводили в «тінь».

Кримінальне провадження відкрите за статтею 191 Кримінального кодексу України (розтрата майна).

Як уточнив Радіо Свобода Валерій Єфанов, станом 14 січня повідомлення про підозру жодному фігуранту не вручене.
…