У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі з початку поточної доби вісім разів обстріляли позиції українських військових, в результаті чого поранень зазнали двоє бійців ЗСУ.

«Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями 122-мм артилерійських систем, мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація про обстріли захоплених бойовиками територій поточної доби відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 
…

Шостий апеляційний адміністративний суд у Києві почав розгляд апеляції опозиційної блогерки і громадської активістки із Казахстану Жанари Ахметової (Ахмет) на відмову їй у статусі біженки в Україні.

Адвокати Ахметової наполягають, що у її переслідуванні у Казахстані є політична складова: активістка є однією з лідерок руху «Демократичний вибір Казахстану», який у 2018 визнаний у цій країні екстремістським, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Представники Державної міграційної служби були присутні на засіданні, але не змогли взяти у ньому участь, оскільки з 1 січня набули чинності зміни до законодавства, за якими представляти інтереси когось у суді може тільки адвокат.

Колегія суддів заслухала аргументи представників Жанари Ахметової та її саму й оголосила перерву до 28 січня для того, щоб ознайомитись із поясненнями ДМС, долученими до матеріалів справи.

Напередодні, 10 січня, «Центр громадянських свобод» оприлюднив заяву на підтримку журналістки Жанари Ахметової з Казахстану, яка шукає в Україні політичного притулку. Наразі під текстом звернення підписались ще п’ять українських правозахисних організацій.

За їхніми даними, міграційна служба України не визнає факту політичного переслідування Ахметової у Казахстані, влада якого, попри те, що справа щодо неї відкрита за підозрою у шахрайстві, називає її в документах «лідером забороненої організації». У 2017 році жінці відмовили у статусі біженки в Україні, а коли вона через суд домоглася повторного розгляду свого звернення, в результаті їй знову відмовили у наданні притулку.

На переконання підписантів, у Казахстані Ахметовій загрожують тортури та ув’язнення.

На батьківщині на підтримку журналістки відбуваються мітинги. Так, 8 січня активісти в найбільшому місті Казахстану Алмати закликали Україну не видавати їхній країні опозиційну блогерку Жанару Ахметову (Ахмет) з міркувань її безпеки.

У березні 2017 року Жанара Ахметова разом із малолітнім сином прибула в Україну, щоб просити про політичний притулок. Влада Казахстану оголосила її в розшук для відбування покарання за вироком про «шахрайство» (за цією статтею її засудили до 7 років позбавлення волі).
…

14 січня почалися консультації щодо нової базової угоди про співпрацю між Україною та Великою Британією. Про це повідомили у Міністерстві закордонних справ України.

У МЗС повідомляли, що Україна укладе з Великою Британією новий договір після того, як Сполучене королівство офіційно завершить процедури, пов’язані з припиненням членства в Євросоюзі.

Минулого тижня Палата громад парламенту Великої Британії схвалила законопроєкт, який передбачає вихід з Євросоюзу до 31 січня 2020 року. Після цього почнуться переговори про нову торговельну угоду з Брюсселем. Опозиція побоюється, що сторони не встигнуть їх завершити до кінця року, проте Джонсон впевнений в зворотному.
…

У доопрацьованому проєкті закону про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади Севастополь згадується як окрема адміністративно-територіальна одиниця України, повідомив постійний представник президента України в АРК Антон Кориневич.

За його словами, відповідна правка внесена за зверненням представництва, яке він очолює.

«Ми залишаємося на позиції, що жодне місто України не повинно мати спеціального статусу. Але допоки АР Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими територіями і обидві згадуються у резолюціях міжнародних організацій, і допоки статус Криму на рівні Конституції не змінено, видається за доцільне, з метою дотримання сталості позиції України на міжнародній арені, залишити Севастополь як окрему адміністративно-територіальну одиницю в Конституції України», – написав чиновник у фейсбуці.

У поданих раніше пропозиціях президента України Володимира Зеленського про зміну Конституції не згадувався анексований Росією Севастополь, який, як і Київ, має спеціальний статус.

4 жовтня 2019 року Верховна Рада України проголосувала за нову Програму дій уряду, в якій відсутня згадка про Севастополь. Журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії звернулися до Кабінету міністрів з питанням про відсутність Севастополя в стратегічному документі, однак відповіді поки не отримали.
…

Президент Литви Ґітанас Науседа у державне свято, яке сьогодні відзначає його країна, – День захисників свободи, висловив слова підтримки Україні, йдеться в повідомленнях на його сторінках у соцмережах.

«Це особливий день для Литви. День, позначений болем скорботи, день, коли ми здобули нашу свободу. Саме в цей день ми відчуваємо особливу несправедливість у нашій братній Україні. Слава Україні! За вашу і нашу свободу», – сказав Науседа.

Він також згадав про українців, які 13 січня 1991 року «кинулися допомагати Литві захищати свою свободу».

«Ми завжди простягаємо руку допомоги Україні. Ми ніколи не визнаємо анексію Криму і підтримаємо Україну перед російським агресором на Донбасі», – додав Ґітанас Науседа.

Днями президент Литви також вручив державні нагороди українцям – учасникам подій 13 січня 1991 року. Повідомлялося, що «з 2002 року вперше нагороджено 11 українців, які підтримали Литву».

13 січня в Литві відзначають День захисників свободи. Саме цього дня 1991 року радянські сили здійснили спробу повалення законної влади Литви, яка 11 березня 1990 року проголосила незалежність від СРСР. Тисячі цивільних стали на захист будівель парламенту та телецентру у Вільнюсі, серед захисників литовського парламенту були й українці – єдині серед представників інших держав. При спробі радянських військ взяти штурмом Вільнюську телевежу і будівлю радіо і телебачення загинули 14 людей, понад тисяча постраждали.
…

Офіс Генпрокурора доручив розслідування вбивства 3-річного сина депутата Київської обласної ради В’ячеслава Соболєва Головному слідчому управлінню Нацполіції України, повідомила у понеділок пресслужба відомства.

«Крім того, змінено групу прокурорів та в подальшому процесуальне керівництво у цьому провадженні буде здійснювати Офіс Генерального прокурора», – йдеться в повідомленні.

Ввечері 1 грудня 2019 року у центрі Києва обстріляли автомобіль, у салоні якого перебувала родина депутата Київської обласної ради В’ячеслава Соболєва. Куля влучила у трирічного хлопчика – сина Соболєва, який помер дорогою до лікарні.

2 грудня правоохоронці заявили про затримання двох підозрюваних у нападі. За даними поліції, їм – 18 і 19 років. Юнакам повідомлено про підозру за статтею «умисне вбивство малолітньої дитини, вчинене на замовлення». 4 грудня за заклопотанням прокуратури їм було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права на заставу.
…

Британське видання Daily Mail видалило згадку про Росію у підписі до фотографії з Сімферополя в анексованому Криму. Наразі під фотографією не зазначена країна, в якій була зроблена світлина.

Раніше посольство України в Великій Британії попросило Daily Mail внести правки до статті, де було опубліковане фото з описом «Сімферополь, Крим, Росія».

Минулого літа британське видання The Guardian опублікувало фото з Судака, при цьому приписавши, що це «Росія». Пізніше засіб масової інформації додав до підпису «анексований».

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Верховний суд України вирішив залучити Службу безпеки України до участі у справі щодо застосування персональних санкцій до бізнесмена Сергія Курченка.

«Таке рішення ухвалене в судовому засіданні сьогодні, 13 січня 2020 року, під час розгляду справи за позовом Сергія Курченка до президента України Петра Порошенка», – йдеться в повідомленні суду.

Повідомляється, що Верховний суд задовольнив клопотання представника відповідача, який просив залучити Службу безпеки України як третю особу, оскільки Рада Національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про застосування санкцій саме за пропозицією СБУ.

Сторона Курченка просить визнати «протиправним/нечинним» указ про санкції.

Наступне судове засідання у справі призначили на 10 лютого, повідомила пресслужба суду.

Рішеннями судів в Україні на майно Сергія Курченка накладено арешт, а щодо нього самого винесено рішення про заочне засудження, зокрема, у справі про створення злочинної організації, «члени якої упродовж 2010-2014 років вчинили низку тяжких та особливо тяжких злочинів у різних сферах економіки з метою заволодіння майном державних підприємств». За даними СБУ, Курченко переховується в Росії. Сергій Курченко, якого зараховують до близького оточення колишнього президента Віктора Януковича, перебуває під санкціями ЄС.
…

Посольство України просить британське видання Daily Mail виправити статтю, де Крим називають російським.

«Увесь світ знає, що Крим – це Україна. На жаль, Daily Mail досі не знає. Будь ласка, внесіть необхідні зміни, щоб не заплутувати своїх читачів», – написало посольство України в Британії на своїй сторінці в Twitter.

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Посольство України відповіло британському журналу, який порадив читачам відвідати Крим
…

Після авіакатастрофи рейсу PS752 «відповідні уповноважені посадовці» запевнили президента Ірану Хасана Роугані та його адміністрацію, що ніхто не збивав український літак, заявив на пресконференції речник уряду Алі Рабії.

«Нас звинуватили в брехні та приховуванні інформації, але насправді все було не так. Те, що я заявляв увечері в четвер (9 січня – ред.), було засноване на спостереженнях щодо широкомасштабної психологічної війни, яку ведуть проти іранського народу Сполучені Штати, та інформації, яка була в адміністрації, що причиною цього нещасного випадку не була ракета», – сказав Рабії.

Читайте також: Керівниця російського RT: Іран, визнавши відповідальність за збиття літака, повівся як «мужик», Росія поводиться інакше

За словами речника іранської влади, попри запити, військове командування до опівночі з 9 на 10 січня відмовлялося повідомити правду адміністрації президента Роугані. Він додав, що сам президент не знав про реальне становище до опівдня 10 січня, коли він скликав Верховні національну раду безпеки. За результатами цього засідання генеральний штаб Збройних сил Ірану взяв на себе відповідальність за трагедію. Відповідне офіційне повідомлення оприлюднили вранці в суботу 11 січня.

Речник уряду також привітав «чесність та відповідальність» командування штабу Збройних сил, який «неодмінно лишатиметься прозорим до самого кінця».

«На жаль, затримка та неспроможність своєчасно поширити інформацію щодо нещасного випадку завдала непоправної шкоди нашому соціальному капіталу», – визнав Рабії.

Читайте також: Визнання Іраном відповідальності за загибель українського літака і реакції в Україні​

Він також повторив попередні заяви іранських чиновників, які пов’язували випадкове збиття українського літака з вбивством генерала сил «Кудс» Касема Солеймані, який загинув внаслідок авіаудару Сполучених Штатів.

Іранські урядовці зазнали різкої критики за триденну затримку із визнанням, що літак «Міжнародних авіаліній України» впав після злету з Тегерану саме через ракетний обстріл. Тисячі громадян цієї країни вийшли на протести, звинувачуючи уряд в некомпетентності та брехні.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Іранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе повну відповідальність.
…

У День українського політв’язня представництво президента України в АР Крим висловило підтримку політв’язням із анексованого Криму і заявило про намір зробити все для їх звільнення.

«Саме в цей день 1972 року в Україні почався «генеральний погром» українського шістдесятництва (…) І сьогодні російська влада продовжує саджати українців і кримських татар, які виступають проти окупаційної влади й агресії Кремля. У в’язницях РФ і тимчасово окупованого Криму утримують сотні українських громадян за політично вмотивованими звинуваченнями. Тримайтеся! Спільними зусиллями зробимо все можливе для вашого звільнення! Чекаємо вдома! Пам’ятайте про політв’язнів минулого і сьогодення», – йдеться в повідомленні.

12 січня – День українського політв’язня, який відзначається з 1975 року за ініціативою В’ячеслава Чорновола.

Раніше уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв’язнів, які перебувають в ув’язненні в Росії: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари.

У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв’язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.

Більшість кримчан, які очікують обміну – кримські татари, вони фігурують в низці кримінальних справ, у тому числі в «справах Хізб ут-Тахрір», «Таблігі Джемаат» (організації, заборонені в Росії, але дозволені в Україні). Правозахисники й адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за релігійною ознакою. Фігуранти цих кримінальних справ – мусульмани.
…

Посольство України у США повідомило про намір відкрити почесне консульство у місті Філадельфія (штат Пенсильванія). Почесним консулом стала юристка Ірина Мазур.

«Ми робимо усе, щоб ставати ближчими та ефективнішими для українців, які проживають чи перебувають в Америці, тому сьогодні підписали угоду про створення нового Почесного консульства України, яке відкривається у одному з набільших міст східного узбережжя США, колишній тимчасовій американській столиці – місті Філадельфія (штат Пенсильванія). Місто також є одним з найбільших осередків української громади Америки», – йдеться у повідомленні на фейсбук-сторінці посольства від 11 січня.

Як зазначається, в урочистій церемонії підписання угоди про заснування консульства взяв участь посол України Володимир Єльченко. 

У США діють генеральні консульства у Сан-Франциско, Нью-Йорку та Чикаго (окрім, власне, консульського відділу посольства у Вашингтоні), а також почесні консульства у Новому Орлеані (штат Луїзіана), Сіетлі (штат Вашингтон), Бірмінгемі (штат Алабама), Тусоні (штат Аризона), Детройті (штат Мічиган), Клівленді (штат Кентуккі), Солт-Лейк-Сіті (штат Юта) і в Х’юстоні (штат Техас).

 
…

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова назвала пріоритетним для себе питання звільнення «в’язнів Кремля». Про це вона написала у фейсбуці до Дня українського політв’язня, що відзначають 12 січня.

«У сучасній історії України 12 січня має новий контекст, адже російська влада продовжує ув’язнювати українців і кримських татар, які виступають проти окупаційної влади та агресії Кремля. Завдяки спільним зусиллям за останні пів року на Батьківщину повернулися десятки українських політв’язнів та військовополонених. Проте досі у російських в’язницях та на тимчасово окупованих територіях утримуються сотні українських громадян. Питання звільнення кожного з них для мене – пріоритетне. Зроблю все можливе для повернення всіх громадян України додому», – зазначила Денісова.

7 вересня 2019 року в рамках обміну в Україну повернулися 35 утримуваних Росією українців, у Росію передали 35 російських і українських громадян, яких в Україні судили за різні кримінальні злочини.

29 грудня в рамках обміну з підтримуваними Росією угрупованнями «ДНР» і «ЛНР» на підконтрольну Україні територію повернулися 76 людей. Київ видав 124 осіб.

За даними представниці України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Валерії Лутковської, у полоні підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі залишається близько 300 людей.

 
…