Allseas діятиме відповідно до норм законодавства та очікує вказівок…» – заява компанії
…

Поліцейські припинили діяльність майже 5300 гральних закладів в Україні, вилучено обладнання приблизно на 50 мільйонів гривень, повідомляє пресслужба Нацполіції.

«Відпрацювання продовжується. На даний час функціонує 715 мобільних груп зі складу працівників слідчих підрозділів, а також Департаменту стратегічних розслідувань. Мобільні групи в постійному режимі здійснюють моніторинг, а також превентивні заходи стосовно профілактики незаконного грального бізнесу», – йдеться в повідомленні.

Раніше міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що від сьогодні буде припинена діяльність гральних закладів в Україні, згідно з урядовою постановою.

«Вона полягає в наступному – скасувати наказ Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства фінансів від 12 грудня 2012 року в частині діяльності розповсюджувачів лотерей. Національній поліції та фіскальній службі забезпечити вжиття відповідних заходів. Постанова Кабміну нам диктує, що всі гральні клуби, лотереї та ігральні заклади повинні бути зачиненими. Вимагаю від Нацполіції до 16 години 20 грудня відповідно до постанови КМУ припинити функціонування гральних закладів», – сказав Арсен Аваков.

Раніше сьогодні прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що уряд своїм рішенням виключив можливість розповсюдження грального бізнесу під виглядом державних лотерей.

Тим часом, у СБУ повідомили, що вночі «накрили» 43 підпільні гральні заклади у шести областях.

«Оперативники провели 57 одночасних обшуків за місцями розташування злачних місць, які діяли під «кришею» правоохоронців. Під час спецоперації вилучено 33 столи для гри у покер, 293 гральні автомати, 11 рулеток і майже мільйон гривень готівки, отриманої від нелегального бізнесу», – йдеться в повідомленні спецслужби.

З 2009 року в Україні заборонений гральний бізнес, однак експерти вказують, що він просто перейшов працювати в «тінь».

18 жовтня цього року Верховна Рада зареєструвала розроблений урядом проєкт закону про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор. Документ, серед іншого, передбачав, що азартні ігри будуть проводитися винятково на території готелів і на гральному обладнанні з використанням програмного забезпечення, яке відповідає міжнародним стандартам. 19 грудня Верховна Рада не ухвалила законопроєкт за основу, а відправила його на доопрацювання.
…

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення призначила позапланову виїзну перевірку телеканалу «Наш» на підставі моніторингу, проведеного 19 грудня 2019 року.

«Цього дня в ефірі ліцензіата було зафіксовано трансляцію (о 13:08) пресконференції президента Російської Федерації Володимира Путіна, яка супроводжувалася плашкою «Москва. Наживо». Одночасно відбувалась пряма трансляція з вулиці Хрещатик у Києві, яку було протитровано: «Нацкорпус перекрив Хрещатик», – йдеться в повідомленні на сайті регулятора.

«Текст висловлювань, зафіксованих під час офіційного моніторингу Національної ради, вказує на те, що їх основною темою є інформація негативного характеру в контексті питань, пов’язаних із національною безпекою України та її територіальною цілісністю. Ці факти мають ознаки порушення законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення та інформації», – додали в Нацраді.

Власником телеканалу «Наш» є Євген Мураєв, який був народним депутатом 8-го скликання від «Опозиційного блоку».

Пресконференція Путіна 19 грудня тривала понад чотири години.

 
…

Такий лист спецслужби на адресу керівництва «Приватбанку» є в розпорядженні журналістів програми «Схеми»
…

У ніч з 18 на 19 грудня на засіданні аграрного комітету через штовханину Киви та Мотовиловця довелося оголосити переву
…

Депутати Чорний і Ларін, як зафіксував рух «Чесно», кнопкодавили одне за одного за допомогою спеціальної конструкції
…

Міністерство закордонних справ України вітає схвалення на 74-й сесії Генеральної асамблеї ООН оновленої і посиленої резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і Севастополі, Україна», йдеться в заяві зовнішньополітичного відомства.

«Ми вдячні партнерам за рішучу підтримку української ініціативи і подальшої консолідації політики невизнання анексії Кримського півострова. Схвалений ГА ООН документ – це черговий прояв наполегливості міжнародного співтовариства в питанні захисту основних свобод і прав людини, принципів і норм міжнародного права», – повідомили в МЗС.

У відомстві зазначили, що в резолюції Генасамблея ООН безпосередньо посилається на термін «агресія» щодо протиправних дій Росії в Криму, підкреслюючи, «що набуття території або іншої переваги внаслідок агресії не може і не буде вважатися законним, та вимагаючи негайного повернення тимчасово окупованих територій».

«Закликаємо Росію також прислухатися до міжнародної спільноти і забезпечити безперешкодний доступ міжнародних моніторингових місій, включаючи СММ ОБСЄ, і неурядових правозахисних організацій до тимчасово окупованого півострова, які б могли надати кваліфіковану оцінку дотримання державою-окупантом своїх зобов’язань за міжнародним правом, зокрема міжнародного гуманітарного права та прав людини», – наголошується в заяві.

18 грудня на засіданні Генеральної асамблеї ООН схвалили резолюцію про захист прав людини в анексованому Росією Криму.

Документ, зокрема, закликає припинити переслідування активістів на півострові, звільнити всіх незаконно затриманих громадян України. Також резолюція засуджує практику призову кримчан у російську армію.

Раніше в МЗС України заявили, що в анексованому Криму «постійно порушуються» права українців і кримських татар. У відомстві зазначили, що «зараз у Криму за сфабрикованими звинуваченнями затримано не менше 35 кримських татар».

У вересні цього року ООН оприлюднила першу доповідь генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в Криму. Зокрема, в доповіді були відображені ключові аспекти порушення громадянських і політичних прав жителів півострова.

 
…

У непідконтрольні урядові України райони Донецької та Луганської областей 19 грудня в’їхав 96-й так званий «гуманітарний конвой» із Росії.

Міністерство з питань надзвичайних ситуацій Росії повідомило, що це останній цього року вантаж для «жителів Донбасу», у ньому буцімто – «медикаменти та новорічні подарунки».

«У 2019 автоколони МНС Росії доставили до Донецька і Луганська області понад 5,3 тисячі тонн гуманітарної допомоги», – йдеться в повідомленні.

Українська сторона не має змоги перевірити вантаж, який Росія везе на захоплені бойовиками території. Міністерство закордонних справ України після кожного такого порушення державного кордону висловлює протест. Офіційний Київ вимагає припинити вчинення міжнародно-протиправних діянь проти суверенітету української держави.

Росія з серпня 2014 року направляє в зону бойових дій на Донбас так звані «гуманітарні конвої». Митну та прикордонну служби України до огляду цих вантажівок не допускають.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби сім разів обстрілювали позиції українських військових, в результаті чого один Український військовий був поранений.

«Окрім цього, у населеному пункті Мар’їнка в результаті вогню збройних формувань Російської Федерації зі стрілецької зброї загинув цивільний мешканець», – додали у штабі.

За даними українських військових, з початку цієї доби проросійські бойовики вогневої активності не проявляли, втрат у ЗСУ немає.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація про обстріли захоплених бойовиками територій відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 
…

У Берліні 19 грудня має відновитися черговий раунд переговорів щодо транзиту російського газу через територію України до ЄС після закінчення 2019 року. Очікується, що в переговорах візьме участь віцепрезидент Єврокомісії Марош Шевчович.

Напередодні переговорів голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв назвав дуже низькою імовірність підписання нового контракту щодо транзиту з російським «Газпромом». Якщо контракту з 1 січня 2020 року не буде, то сторони можуть відновити переговори лише у квітні 2020-го, додав він. Україна, за його словами, має близько 20 мільярдів кубометрів газу у підземних сховищах, чого достатньо, щоб пережити зиму.

Термін дії укладеного 2009 року контракту на постачання газу спливає 1 січня 2020 року. Україна, Росія та Європейський союз досі не домовилися щодо умов транзиту російського газу українськими газогонами до ЄС.

Ускладнює справу те, що Росія на 90% збудувала трубопровід «Північний потік-2», що технічно дасть їй можливість припинити транспортування газу через Україну.

«Північний потік-2» критикують США і кілька європейських країн, у тому числі Україна, які вважають, що цей проєкт підриває офіційну стратегію ЄС, спрямовану на досягнення енергетичної незалежності Європи від поставок російського природного газу.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі сьогодні загинув цивільний.

«Сьогодні близько 12:00 у місті Мар’їнка в результаті вогню збройних формувань Російської Федерації зі стрілецької зброї, було поранено цивільного мешканця. Військовослужбовцями зі складу Об’єднаних сил було оперативно організовано евакуацію пораненого з під щільного ворожого вогню у секторі обстрілу. Проте, на жаль, врятувати чоловіка не вдалося, він помер дорогою до лікарні», – йдеться в повідомленні.

Ніяких повідомлень з цього приводу на сайтах бойовиків немає. 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Перший заступник міністра внутрішніх справ України Сергій Яровий заявив, що до 23-х зросла кількість постраждалих під час сутичок біля Верховної Ради 17 грудня правоохоронців.

«Під час масових акцій постраждало 23 правоохоронці – 17 поліцейських та шестеро гвардійців. 12 поліцейських та п’ятьох гвардійців доставлено до медичних закладів. Офіцер-гвардієць наразі перебуває у тяжкому стані», – сказав Яровий.

Посадовець також додав, що до медиків звернулися 11 громадян, серед них один журналіст.

Напередодні у поліції заявляли, що після сутичок під парламентом були затримані 26 осіб, 17 поліцейських і 2 цивільних особи вказувались як постраждалі.

Зранку 17 грудня біля Верховної Ради сталася штовханина між правоохоронцями та учасниками акції протесту проти запровадження ринку землі. За даними кореспондента Радіо Свобода, активісти облили кількох поліцейських зеленкою та застосували проти них газовий балончик. Згодом демонстранти розпочали ставити намети на проїжджій частині поблизу будівлі парламенту. Однак пізніше  правоохоронці розігнали частину мітингувальників і знесли намети, встановлені біля Верховної Ради.

Під час сутичок співробітники Національної гвардії та поліції розбили камеру й окуляри журналіста Радіо Свобода Сергія Нужненка.
…

«Розбиті окуляри, забій правої руки, численні синці та пошкоджена професійна камера»
…

Президент України Володимир Зеленський заявив, що 17 грудня біля Верховної Ради поліцейські і мітингувальники постраждали «через політичні гасла».

«Кожен має право на мирне зібрання. Кожен має право висловити думку. І кожен має нести відповідальність, якщо від його дій страждає інший. Дискусії про законодавчі ініціативи не повинні порушувати закон. Я поважаю думку українців, впродовж місяців ми слухаємо пропозиції стосовно реформ. Однак на мітингу щодо закону про землю звучать не голоси фермерів, а політичні гасла. Через них постраждали і мітингарі, і поліцейські», – йдеться в повідомленні у фейсбуці Зеленського.

Він додав, що влада «вносить між першим і другим читанням правки в закон про землю на основі обговорень з українцями».

«Якщо ми хочемо кращого життя, то маємо навчитися говорити, поважати одне одного і, зрештою, жити разом. Влада, як і обіцяла, вносить між першим і другим читанням правки в закон про землю на основі обговорень з українцями. Ми дослухаємося до людей. І саме так Україна буде рухатися до кращого життя, попри опір старих «еліт». Це я вам гарантую», – додав президент.

Зранку 17 грудня біля Верховної Ради сталися сутички між правоохоронцями та учасниками акції протесту проти запровадження ринку землі.

За даними поліції, внаслідок сутичок постраждали двоє цивільних, 17 правоохоронців і були затримані 26 осіб.

Як повідомив голова поліції Києва Андрій Крищенко, відкрите кримінальне провадження за статтею «опір працівнику поліції».

19 грудня Верховна Рада планує розглянути законопроєкт про запровадження ринку землі в другому читанні. 
…

Генерал-майор, начальник управління матеріального забезпечення Міноборони Дмитро Марченко вийшов із СІЗО.

Спілкуючись з журналістами він зазначив, що раніше відмовлявся виходити із СІЗО, бо його підлеглі лишилися під вартою.

«За час тримання, один місяць, мене один раз вивозили на допит і чотири рази вивозили, щоб тиснути, без адвокатів. Це підтверджено. Я подаватиму заяву для відкриття кримінального провадження», – зазначив Марченко.

Він наголосив, що ні він, ні його підлеглі не причетні до закупівлі неякісних бронежилетів, у чому його підозрюють.

«Хочу наголосити, що ні я, ні мої підлеглі ніколи в житті не були причетні до закупівель. У нас є лише маленька функція – це контроль якості, згідно тої документації, яку має Міністерство оборони. Також хочу наголосити, що ні я, ні мої підлеглі ніяких порушень своїх обов’язків не робили. Я несу за це повну відповідальність і готовий нести її в подальшому. Справа була сфабрикована», – заявив генерал.

За Марченка внесли заставу у 20 мільйонів гривень. 19 мільйонів вніс п’ятий президент України Петро Порошенко, ще мільйон зібрали активісти.

11 листопада суд заарештував начальника головного управління Міністерства оборони України Дмитра Марченка з альтернативою застави у 76 мільйонів гривень. 28 листопада Київський апеляційний суд зменшив розмір застави до 20 мільйонів гривень.

У червні 2019 року Головне управління Міноборони звинувачувало ДБР в тому, що їхні дії заблокували закупівлі бронежилетів. Крім того, у відомстві заперечували інформацію Бюро щодо проведення експертизи, яка підтвердила низьку якість бронежилетів.

Перед тим, 26 червня, представники ДБР здійснили близько 40 обшуків за місцями проживання низки посадових осіб Міноборони, працівників комерційних структур і в офісних приміщеннях у рамках розслідування кримінального провадження про закупівлю для потреб ЗСУ майна за завищеними цінами.
…

Законопроєкт про внесення змін до статті 106 Конституції України, який дозволяє президенту призначати та звільняти голів Національного антикорупційного бюро та Державного бюро розслідувань, визнано таким, що не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України та відповідає вимогам частини другої статті 157, статті 158 Конституції України. Про це мовиться у висновку Конституційного суду України.

«Системний аналіз положень законопроєкту вказує на те, що в разі ухвалення законопроєкту його положення можуть порушити баланс конституційних повноважень між президентом України та Кабінетом міністрів України, фактично створивши паралельну виконавчу владу, підпорядковану президенту України», – мовиться у повідомленні.

Стосовно статей, яким документ відповідає, то у статті 157 йдеться про те, що Конституцію не можуть змінювати в умовах воєнного або надзвичайного стану, а в 158-й, що закон про зміни до Конституції, якщо його не схвалила Верховна Рада, повторно можна подати лише через рік.

Президент України Володимир Зеленський подав законопроєкт до парламенту 29 серпня. 4 вересня комітет Ради визнав його таким, що не містить ризиків. Згодом документ направили на розгляд Конституційного суду.
…

Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка звільнив прокурора Києва Романа Говду.

«Наказ [про звільнення] є», – сказав Рябошапка в коментарі «Українським новинам».

За його словами, наказ підписаний 11 грудня. Агентство з посиланням на свої джерела пише, що Говда сам подав у відставку.

Він став прокурором столиці в липні 2016 року. До цього Говда працював заступником Генерального прокурора та прокурором Одеської області.
…

«Вечірній квартал» присвятив новий номер колишній голові Національного банку України Валерії Гонтаревій. Відео виступу оприлюднила речниця фракції партії «Слуга народу» Юлія Палійчук у Facebook.

«У жінки прошу пробачення, знову збудуєм дачу вам, гроші зберем на карточку, на «Дельта банку» карточку. Те, що лунала пісня ця, вибачте лисого глупця во ім’я сина і отця, пресвята погорілиця», – заспівав актор Євген Кошовий зі сцени.

Згодом він додав, що «український політик повинен прожити своє життя так, щоб потім не соромно було дивитися в очі своїм колегам… в Лондоні».

У випуску «Вечірнього кварталу» за 19 жовтня на телеканалі «1+1» гумористи разом з хором Верьовки фактично висміяли підпал будинку колишньої голови Національного банку України Валерії Гонтаревої.

Остання назвала подію «соромом», вказавши, що у цивілізованому суспільстві неможливо уявити, щоб хтось «насміхався над людським горем». Український олігарх Ігор Коломойський, про якого у «пісні» теж неопосередковано згадували, прокоментував номер фразою «браво» і зазначив, що найдужче йому сподобалася фраза «Валерія думає на Валерича».

Генеральний директор – художній керівник Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки Зеновій Корінець визнав, що пісня – «некоректна».

У студії «Квартал 95» назвали номер «гострою сатирою».

Наприкінці серпня ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Через тиждень вона повідомила, що в Києві підпалили машину її невістки – також Валерії Гонтаревої. Колишня голова Нацбанку вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови регулятора.

Пізніше Гонтарева заявила, що вночі 17 вересня спалили її будинок в селі Гореничі під Києвом. Вона назвала «нісенітницею» слова своїх опонентів, які припускають, що вона сама організувала підпал будинку й автомобіля своєї невістки, щоб отримати політичний притулок у Великій Британії та уникнути слідства в Україні.
…

П’ятий президент та народний депутат Петро Порошенко вніс 19 мільйонів гривень застави за генерала Дмитра Марченка, підозрюваного в справі про закупівлю неякісних бронежилетів, повідомила пресслужба партії «Європейська солідарність». Ще близько мільйона зібрали активісти.

«Їхня мета – не посадити Марченка чи навіть Порошенка. Їх мета – переписати історію останніх 5 років нашої з вами держави. Бо їм не подобається ця історія. А їхній справжній мир – це реваншизм, путінізм, за волосся повернення нашої України в кремлівське стойло. І сьогодні ми тут займаємось не тільки звільненням Марченка. Ми захищаємо Україну від спроби оббрехати воїнів, нав’язати інші цінності і обдурити людей», – сказав Порошенко.

11 листопада суд заарештував начальника головного управління Міністерства оборони України Дмитра Марченка з альтернативою застави у 76 мільйонів гривень. 28 листопада Київський апеляційний суд зменшив розмір застави до 20 мільйонів гривень.

У червні 2019 року Головне управління Міноборони звинувачувало ДБР в тому, що їхні дії заблокували закупівлі бронежилетів. Крім того, у відомстві заперечували інформацію Бюро щодо проведення експертизи, яка підтвердила низьку якість бронежилетів.

Перед тим, 26 червня, представники ДБР здійснили близько 40 обшуків за місцями проживання низки посадових осіб Міноборони, працівників комерційних структур і в офісних приміщеннях у рамках розслідування кримінального провадження про закупівлю для потреб ЗСУ майна за завищеними цінами.

 
…

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої ночі сім разів обстрілювали позиції українських військових, в результаті чого постраждали двоє бійців ЗСУ.

«Противник обстрілював позиції Об’єднаних сил з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, від початку поточної доби бойовики вогневої активності не проявляли, втрат з боку ЗСУ немає.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація про обстріли захоплених бойовиками територій відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет заявляє, що відмовився від державної охорони і скористався послугами приватних охоронців.

«Я коли звернувся за державною охороною, виявилося, що не просто тобі дають одного або двох людей, там якийсь взвод на мене планували виділити. Мені стало якось ніяково від того, що на мене держава буде витрачати такі ресурси. Тому я вирішив за свій рахунок найняти двох людей. Зараз зі мною ходять двоє приватних охоронців», – сказав Дубілет в ефірі телеканалу ICTV.

8 листопада міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет заявив, що 8 листопада звернувся до Управління державної охорони з проханням надати йому охорону.

«Коли я йшов у Кабмін, я був впевнений, що моя посада буде настільки технократичною, що кому-кому, а мені це точно не знадобиться. Але, мабуть, не в українській політиці. Зараз навколо мене раптом з’явилося дві зони напруги», – написав тоді Дубілет.

За його словами, по-перше, він координує проєкт по боротьбі з тіньовим алкоголем, а по-друге, є одним із координаторів проведення конкурсів на державні топпосади.

Дубілет висловив сподівання, що охорона йому буде потрібна тимчасово.

Колишній IT-директор «Приватбанку» й засновник Monobank Дмитро Дубілет 29 серпня був призначений міністром Кабінету міністрів у новому уряді.

 
…

«Понад п’ять років Росія незаконно окуповує Крим і контролює частину Донбасу збройними формуваннями, якими вона командує» – Вілсон
…

Дмитро Пєсков відповів і на запитання, за яких умов Кремль погодиться провести додаткові переговори для модернізації Мінських угод
…

Мати фігуранта другої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Сейрана Салієва змогла отримати дозвіл на побачення з сином після дзвінка українському консулу в російському Ростові-на-Дону Тарасу Малишевському. Про це Зодіє Салієва розповіла в коментарі громадському об’єднанню «Кримська солідарність».

«У листопаді ми не потрапили. 5 грудня мені сказали, що дозвіл за листопад вже не підходить, його термін вийшов, за ним потрібно було в листопаді приходити. Я їм сказала, що там не вказані ні дата, ні час –терміну давності немає, до якого числа можна потрапити на побачення. Мені довелося зателефонувати генеральному консулу України в Ростові-на-Дону Тарасу Малишевському. Він сказав, що постарається допомогти. Дали дозвіл. Після обіду потрапила до сина», – розповіла мати Сейрана Салієва.

Зодіє Салієва додала, що її син «сильно схуд», тому що не завжди їсть ту їжу, яку дають в СІЗО.

«Він сказав: «Ми не хочемо тут багато їсти, кожен день їжу не беремо, так як один день дають їжу зі свининою, в інший день без неї», – розповіла Зодіє Салієва.

15 листопада Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір».

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій в Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і житель села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
…

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що від початку поточної доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі п’ять разів обстріляли позиції Збройних сил України, в результаті чого один український військовий загинув і ще один зазнав поранення.

«Противник обстріляв наші підрозділи із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 міліметри, гранатометів різних систем та кулеметів великого калібру. Зафіксовано також вогневу активність ворожих снайперів», – йдеться в повідомленні.

В угрупованні «ДНР» звинувачують ЗСУ в обстрілі села Староласпа та околиць Горлівки. В угрупованні «ЛНР» зведених даних про бойові дії не наводять.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 
…

Екіпажі російських літаків Су-27СМ і Су-30м2 під час льотно-тактичних навчань провели повітряний бій в небі над окупованим Кримом. Про це повідомила прес-служба Чорноморського флоту Росії.

«За задумом навчань, ланки чергових літаків Су-27СМ і Су-30м2 підняли по тривозі і направили на перехоплення військових літаків умовного противника, які порушили повітряний кордон Російської Федерації. Під час повітряного бою і умовного застосування ракетного і стрілецько-гарматного озброєння порушники повітряного кордону були знищені», – мовиться у повідомленні.

За інформацією російських військових, пілоти відпрацювали взаємодію з зенітно-ракетними і радіотехнічними підрозділами, питання аеронавігації, пілотування за заданим маршрутом і уникнення засобів ураження умовного противника.

Повідомляється, що в ролі противника виступили літаки зі складу іншого авіаційного підрозділу, дислокованого на військових аеродромах Криму. За інформацією відомства, всього у навчаннях взяли участь близько десяти військових літаків.

Після анексії Криму у 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
…

14 грудня ПЦУ проводить розширений архієрейський собор з нагоди річниці створення єдиної помісної церкви
…

Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід Юлії Кузьменко, підозрюваній у вбивстві журналіста Павла Шеремета – арешт до 8 лютого наступного року. Рішення оголосили близько 23:00 за київським часом.

Присутні в залі кричать «Юлі – волю!»,«Ганьба» та інші гасла проти очільників силових відомств та судді, також чути погрози і нецензурщину щодо прокурорів та журналістів.

Адвокат Владислав Добош заявив про намір подавати апеляцію. 

Прокуратура просила взяти Кузьменко під варту без права застави. За версією слідства, саме вона підкладала вибухівку під машину загиблого журналіста.

Адвокат Добош заявляв про те, що у його підзахисної є алібі, яке може підтвердити її чоловік, а також наполягав на тому, що Кузьменко не можна обирати запобіжний захід у вигляді арешту, оскільки у неї наступного тижня заплановано декілька операцій.

Юлія «Лиса» Кузьменко – дитячий хірург, що також надавала допомогу військовим під час АТО.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

Вдень 13 грудня суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк задовольнив клопотання прокуратури та відправив одну з підозрюваних – військового медика Яну Дугарь – під цілодобовий домашній арешт.
…

Лауреатами нагороди «Світло справедливості» у 2019 році стали громадські активісти Дмитро Карабчук та Юлія Мельник-Пашковська.

Церемонія вручення відбулася 13 грудня в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві. Організатором заходу виступив Інститут лідерства та управління Українського католицького університету.

Юлія Мельник-Пашковська – співзасновниця і керівниця екологічної громадської організації «Еколтава». Як сказано на сайті проєкту, це незалежне об’єднання експертів та екологічних активістів, яке базується у Полтаві, але діє по всій Україні, допомагаючи будувати громади, в яких сміття сортується та переробляється, а енергія споживається ощадно.

Мельник-Пашковська також є кампейнеркою 350.org з відновлюваних джерел енергії у регіоні Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії, організатором екологічних акцій та представником на світових заходах з кліматичних питань.

«Працювати в кліматичному русі складно, бо іноді тяжко любити людей, які знищують природу, а ще зміни відбуваються повільно. Це забирає багато енергії. Тому ми всі часто вигораємо, але я бачу активістів такими феніксами, які вмирають і вкотре народжуються, щоб знову нести своє світло справедливості. Ця нагорода – це визнання важливості теми охорони довкілля, його раціонального використання, не тільки для сьогодення, але і для майбутнього», – сказала активістка.

Дмитро Карабчук – координатор напрямку охорони лісів у Всесвітньому фонді природи (WWF) в Україні. Працюючи у природоохоронних неурядових організаціях, у співпраці з US Forest Service та Інтерполом займався питанням виявлення та протидії незаконним вирубкам, розвитком громадського контролю за діяльністю лісової галузі, покращенням комунікації між лісівниками та громадськістю, а також – впровадженням сучасних закордонних підходів у лісівництві України.

«Ця нагорода – це визнання важливості теми охорони довкілля, його раціонального використання, не тільки для сьогодення, але і для майбутнього. Це показник того, що наша непроста спільна праця багатьох людей у сфері екології є побачена, почута і, сподіваюся, знайде відгук у серці кожного небайдужого», – зазначив Карабчук.

Нагорода заснована канадійкою українського походження Анастасією Шкільник і вручається «за моральне і духовне лідерство в Україні» в пам’ять про її батька Михайла Шкільника, громадського і політичного діяча часів Української Народної Республіки.

«Ця нагорода відзначає особливих людей за їхню здатність запалити світло справедливості у темних щілинах людської душі та вказати шлях до більш людяного суспільства», – сказала про премію Анастасія Шкільник.

У 2017 році лауреаткою премії стала Наталка Седлецька – авторка і ведуча програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

У 2018-му премією був відзначений дослідник і соціолог Леонід Фінберг. До цього премії отримували Надія Савченко, Євген Сверстюк, Мустафа Джемілєв та Лариса Заливна.

Для визначення переможця нагороди «Світло справедливості» впродовж року збирається капітула, яка спочатку визначається зі сферою, з якої буде обрано лауреата, а потім визначає претендентів. До складу капітули входить Владика Борис (Ґудзяк), Мирослав Маринович, Данило Білак, Джим Кінгем, Василь Мірошниченко, Марта Коломиєць, представник Української Католицької фундації з Чикаго Олександр Кузьма.
…

Юридичний комітет Палати представників Конгресу США рекомендував оголосити імпічмент президентові Дональду Трампу за двома статтями: зловживання владою та перешкоджання розслідуванню конгресу про його ймовірні спроби змусити Україну розслідувати справу щодо сина його політичного суперника.

Підтвердження демократичною колегією двох статей імпічменту 13 грудня створює основу для голосування повною палатою представників наступного тижня.

«Сьогодні це урочистий і сумний день», – заявив голова комітету Джеррі Надлер, додавши, що повна палата «діятиме оперативно».

Трамп, який заперечує будь-які правопорушення, опублікував багато твітів із критикою цього процесу щодо себе. 

Прессекретар Білого дому Стефані Гришам заявила, що Трамп «сподівається отримати в Сенаті справедливе поводження та дотримання процедурних моментів, у чому комітет продовжує ганебно відмовляти йому».

У США ведеться розслідування про можливість імпічменту Трампа через звинувачення в тиску на президента України Володимира Зеленського з метою завдати шкоди своєму політичному опонентові Джо Байдену.

Трамп називає розслідування «полюванням на відьом», вказуючи на розшифровку його розмови із Зеленським як на доказ того, що він не порушив жодного закону. Республіканці підтримують президента.
…