Депутатка Верховної Ради Яна Зінкевич (фракція «Європейська солідарність») заявляє, що одна з підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета була в зоні бойових дій на Донбасі, коли стався злочин.

«Вранці будемо пробиватися до Яни Дугарь. На фото – довідка, яка підтверджує перебування Яни в АТО на момент вбивства Шеремета. Докази, які були надані щодо Яни, навіть абсурдні за своєю суттю і притягнуті за вуха», – написала Зінкевич у фейсбуці.

У довідці про участь особи в антитерористичній операції говориться, що старший солдат Яна Дугарь в період з 3 червня 2016 року до 26 вересня 2016 року брала участь в АТО на території Донецької та Луганської областей.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

 
…

У перший день зустрічі на вищому рівні в Брюсселі глави держав і урядів країн Євросоюзу продовжили дію економічних санкцій проти Російської Федерації на наступні півроку, повідомив кореспондент Радіо Свобода, уточнивши, що офіційно про це оголосять наступного тижня.

Також у ніч із четверга на п’ятницю це підтвердив президент Європейської ради Шарль Мішель, повідомляє «Укрінформ».

«Ми мали дискусію щодо Росії та України. Ми були проінформовані про результати «нормандського саміту», який відбувся минулого понеділка у Парижі. Емманюель Макрон і Анґела Меркель оновили для нас інформацію щодо ситуації. Ми продовжили санкції на наступні шість місяців, виходячи з того, що імплементація Мінських угод залишається важливою. Ми будемо продовжувати за цим спостерігати», – сказав президент Європейської ради.

Європейський союз після анексії Криму у 2014 році і початку бойових дій на Донбасі запровадив і щоразу продовжує санкції, пов’язані з порушенням територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Втім, у Брюсселі є політичні сили і лідери, які лобіюють зняття обмежень з Кремля через його агресію проти України.

Попереднє  продовження санкцій відбулося 20 червня. Тоді лідери країн-членів Європейського союзу продовжили два пакети санкцій щодо Росії – секторальні економічні і у зв’язку з окупацією Криму. Перший із названих був продовжений іще на шість місяців, другий на цілий рік.

Санкції проти цілих секторів економіки Росії на даний час лишаються чинними до 31 січня 2020 року.

Секторальні економічні санкції обмежують доступ певних російських банків і компаній до первинних і вторинних ринків капіталу в ЄС, накладають заборону на експорт і імпорт у торгівлі озброєннями, встановлюють заборону на експорт товарів подвійного призначення для військового використання або для військових кінцевих отримувачів у Росії, а також обмежують доступ Росії до певних технологій і послуг, які можуть бути використані у видобуванні нафти і пошуку її покладів.
…

Президент України Володимир Зеленський заявив в ефірі програми «Право на владу» на телеканалі «1+1», що не давав інтерв’ю російському державному телеканалу.

«Журналістка щось запитала у коридорі, я щось відповів. Таке інтерв’ю», – сказав Зеленський.

Раніше повідомлялося, що президент України Володимир Зеленський дав інтерв’ю Всеросійській державній телевізійній та радіомовній компанії. Повну версію розмови обіцяють оприлюднити 15 грудня в ефірі програми «Москва. Кремль. Путін» на телеканалі «Россия-1».

9 грудня після першого за три роки «нормандського саміту» Зеленський запропонував російським журналістам приїхати до України, на Донбас, щоб побачити все на власні очі.
…

Речниця Міністерства закордонних справ Марія Захарова заперечила необхідність Москви видати на запит Нідерландів фігуранта справи про збиття малайзійського «Боїнга» на Донбасі у 2014 році Володимира Цемаха, повідомляє російська державна інформагенція «ТАСС».

«Цемах не був оголошений прокуратурою Нідерландів в розшук, не був внесений в базу Інтерполу як особа, яка розшукується. Якби російська влада повірили запиту прокурора з Нідерландів, то самі б порушили б цим статтю 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод. Вона стосується права на свободу і особисту недоторканність. Російське законодавство в цій галузі також було б порушене», – заявила Захарова.

За її словами, «переконливої» доказової бази в розслідуванні катастрофи MH17 немає.

2 грудня Прокуратура Нідерландів заявила, що 19 листопада було отримане повідомлення від російської влади, що запит на арешт Володимира Цемаха не може бути виконаний через відсутність даних про місцеперебування Цемаха на території Росії. На думку нідерландських правоохоронців, Росія свідомо дозволила Цемаху покинути російську територію.

7 вересня Україна передала Росії Володимира Цемаха в межах обміну утримуваними особами. Цемах – колишній «командир протиповітряної оборони» угруповання «ДНР» у місті Сніжне, поблизу якого в липні 2014 року був збитий малайзійський «Боїнг» рейсу MH17.

У Нідерландах повідомили, що Україна затримала обмін утримуваними особами, щоб дати можливість прокуратурі Нідерландів допитати Цемаха, затриманого українськими розвідниками наприкінці червня під час спецоперації на окупованих територіях.

11 вересня стало відомо, що Нідерланди перекваліфікували Володимира Цемаха зі свідків у справі про збиття літака рейсу MH17 у небі над Донбасом у підозрювані.

Дочка Володимира Цемаха Марія Левченко-Цемах заявила у коментарі проєктові Радіо Свобода з участю «Голосу Америки» «Настоящее время», вони з батьком повернулися з Росії на територію Донбасу, підконтрольну російським гібридним силам і бойовикам угруповання «ДНР».

Рейс МН17 «Малайзійських авіаліній» прямував з Амстердама в Куала-Лумпур. Лайнер був збитий 17 липня 2014 року. Загинули всі 298 людей на борту, переважно громадяни Нідерландів.
…

П’ятий президент України, народний депутат Петро Порошенко вважає кримінальне провадження про державну зраду, відкрите щодо нього Державним бюро розслідувань, «підтвердженням подвійних стандартів Російської Федерації». Про це він заявив в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода.

На думку Порошенка, президент Росії Володимир Путін з одного боку «їде в Париж, де говорить про необхідність імплементації Мінських угод», а з іншого – «реалізує свої помисли» через представників колишнього українського лідера Віктора Януковича, що втік до Росії.

Про відкриття кримінального провадження щодо Порошенка спочатку заявив колишній перший заступник голови адміністрації президента при Вікторі Януковичі Андрій Портнов, який подав відповідну заяву в бюро. ДБР підтвердило цю інформацію Радіо Свобода.

Звинувачення на адресу Порошенка пов’язані з підготовкою і проведенням переговорів щодо Мінських угод у лютому 2015 року.

У розмові з Радіо Свобода Петро Порошенко висловив упевненість, що керівництво ДБР понесе відповідальність «за те беззаконня, яке вони тут вчинили».

Це не перша справа, яку ДБР розслідує стосовно Порошенка – їх вже понад 10. Захист політика вважає їх «російським замовленням» і спробою завдати шкоди репутації.

Коментуючи саміт «нормандської четвірки» 9 грудня в Парижі, на якому вперше пройшла зустріч нинішнього президента України Володимира Зеленського з Володимиром Путіним, Порошенко заявив, що не може назвати переговори в Парижі кроком вперед, але також і не вважає їх двома кроками назад.

Колишній президент зазначив, що до учасників переговорів була донесена позиція, яку підтримує очолювана ним партія «Європейська солідарність» і її парламентські партнери по опозиції: незаперечність європейського і євроатлантичного вибору України, а також неприпустимість зняття з Росії відповідальності за анексію Криму і компромісу щодо суверенітету і територіальної цілісності України.

9 грудня в Парижі пройшов саміт у «нормандському форматі» – зустріч лідерів Франції, Німеччини, України і Росії. Головною темою зустрічі стали пошуки шляхів мирного врегулювання збройного конфлікту на Донбасі.

Учасники домовилися про забезпечення режиму припинення вогню до кінця 2019 року, а також обмін утримуваними особами за форматом всіх на всіх. За підсумками зустрічі ухвалили декларацію, в якій сторони висловили прихильність Мінським угодами як базі для подальших переговорів.

Після зустрічі Володимир Зеленський заявив про низку розбіжностей між ним і Володимиром Путіним, які вирішити не вдалося. Головна з них – питання про контроль над кордоном.
…

У Києві перехожий затримав чоловіка, який прикріплював до автомобіля підозрілий предмет, повідомила столична поліція.

«Помітивши дивну поведінку невідомого, киянин не розгубився: він затримав його і передав правоохоронцям. З’ясувалося, що чоловік намагався встановити на чужий автомобіль трекер для стеження. Розпочато кримінальне провадження», – розповіла поліція.

Інцидент трапився близько 17 години 12 грудня на вулиці Малій Житомирській. Чоловіка затримали. Під час слідчих дій у його помешканні вилучили аналогічний пристрій та мікрокамеру.

Провадження відкрите за статтею 359 Кримінального кодексу України (незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації). Максимальне покарання за цей злочин – десять років тюрми.

 
…

Адвокат Назім Шеіхмамбетов оскаржив постанову підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя про продовження запобіжного заходу українському активісту Олегу Приходьку. Про це повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

На думку адвоката, суд не врахував усіх доводів захисту при ухваленні свого рішення.

«Нами було оскаржено постанову Київського районного суду про продовження запобіжного заходу громадянину України Приходьку Олегу Аркадійовичу. Ми подали скаргу, обґрунтували свої позиції, в тому числі ми звернули увагу на те, що, по суті, постанова Київського районного суду не включає доводи і позицію, які були викладені як в запереченнях адвоката на шести аркушах, так і в запереченнях самого обвинуваченого на п’яти аркушах. Ми вважаємо, що суд не провів належним чином аналіз доводів захисту і з огляду на це прийшов до помилкових висновків про обґрунтованість клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу на два місяці у вигляді утримання під вартою», – розповів Шеіхмамбетов.

6 грудня суд в анексованому Криму до 10 лютого 2020 року продовжив арешт українському активісту Олегу Приходьку.
…

Служба безпеки України затримали в Івано-Франківську організовану групу з чотирьох людей, яка незаконно продавала інформацію із закритих державних інформаційних ресурсів, у тому числі і військового. Про це інформує СБУ у Львівській області.

За даними оперативної служби, четверо мешканців Івано-Франківської і Львівської областей організували нелегальний бізнес. Вони створили сайт, розмістивши його на закордонному сервері, і пропонували придбати інформацію з обмеженим доступом. Це були, зокрема, відомості військового характеру про закупівлю та переміщення техніки.

Лише до одного із «сервісів» зловмисників підключили майже 50 замовників. Серед них і клієнти з Росії.

Під час слідчих дій оперативники управління СБУ у Львівській області виявили в офісі і за місцями проживання учасників злочинної групи комп’ютерну техніку з базами даних, що є власністю держави з обмеженим доступом, кредитні картки, на які особи отримували кошти за продану інформацію.

Кримінальне провадження відкрите за статтями про несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерів та несанкціонований збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом.
…

В Одесі представили книжку «2 мая: мифы и пропаганда» Володимира Саркісяна, присвячену подіям 2 травня 2014 року, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Тоді в результаті протистояння між проукраїнськими та проросійськими активістами загинули 48 людей – шість із них у центрі міста від вогнепальних поранень, а 42 – через пожежу в Будинку профспілок на Куликовому полі.

Саркісян входив до так званої «Групи 2 травня» – групи з кількох журналістів і експертів, які з самого почали вести самостійне розслідування подій. Матеріали їхнього розслідування були опубліковані в жовтні 2016 року. В тому числі там була розписана похвилинна реконструкція подій – сьогодні із ними можна ознайомитись на сайті групи. 

В новій книзі Саркісян, експерт з токсикології, розвінчує близько десятка найбільш відомих міфів російської пропаганди щодо подій 2 травня – про нібито вбивство вагітної жінки, нібито геноцид одеситів і нібито використання білого фосфору для вбивства людей.

Як розповів Саркісян, ідея книжки прийшла йому на думку наприкінці 2014 року, але потім інтерес до подій 2 травня зійшов нанівець. Лише наприкінці 2018 року, коли експерт побачив, що на питаннях цих подій знову починають спекулювати в російських і навіть європейських виданнях, то він повернувся до ідеї написати книжку.

«Під час своєї роботи я спілкуюсь із людьми із усієї України, і мене вразило, що навіть через п’ять років люди в інших містах досі не знають, що відбувалось в Одесі 2 травня 2014 року. Прочитавши мою книжку, ви не зробите для себе великого відкриття – все, що тут написано, окрім декількох деталей, було відоме з матеріалів розслідування групи 2 травня», – говорить Саркісян. Він додав, що серед його джерел були і публічні, і непублічні персони, деякі з яких ділилися інформацією лише на умовах анонімності.

Саркісяна підтримала ще один член «Групи 2 травня» Тетяна Герасімова, яка також прийшла на презентацію книги.

«Впродовж останніх п’яти років мені іноді здавалось, що треба припиняти думати про ці події – нехай їх вивчають історики. Але останнім часом я бачу, що знову підіймається хвиля російської пропаганди, в якій на жаль беруть участь одесити, які вже залишили місто. В рамках цієї пропаганди дуже обережно знову просуваються міфи про 2 травня», – заявила Герасімова під час обговорення книги. 

«Група 2 травня» була створена майже одразу після подій – туди увійшли журналісти Віра Запорожець, Валерія Івашкіна, Тетяна Герасимова, Юрій Ткачов, Леонід Штекель, Павло Поламарчук і Сергій Дібров, експерти Володимир Саркісян, Юрій Мукан, Владислав Балінський і Юрій Весілик. Пізніше до групи приєдналися спеціаліст з ведення переговорів Євген Пересипкін, підполковник МВС у відставці Владислав Сердюк і Світлана Підпала. В 2016 році була створена громадська організація «Експертно-аналітичне агентство «Група 2 травня», куди увійшли Тетяна Герасимова, Владислав Балінський, Сергій Дібров, Юрій Мукан, Світлана Підпала, Володимир Саркісян і Владислав Сердюк.

23 вересня 2019 року колишній голова Верховної Ради та народний депутат Андрій Парубій заявив, що Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження щодо нього через сутички 2 травня 2014 року в Одесі. 30 жовтня 2019 року Верховна Рада відмовилася створювати тимчасову слідчу комісію для розслідування сутичок, які відбулися 2 травня 2014 року в Одесі. Проєкт постанови ініціювали представники «Опозиційної платформи – За життя».
…

Велика Британія привітала домовленості, досягнені на зустрічі «нормандської четвірки» у Парижі 9 грудня. Про це повідомили у посольстві Сполученого королівства.

«Ми вітаємо зобов’язання, взяті Сторонами на саміті Нормандської четвірки, зокрема, подальше розведення сил, всебічне припинення вогню та обмін утримуваних осіб. Велика Британія залишається рішучим прихильником України та прагнень президента Зеленського до припинення конфлікту», – мовиться у повідомленні.

Британія також закликала Росію виконати її зобов’язання за Мінськими домовленостями.

9 грудня у Парижі лідери Франції, Німеччини, України та Росії домовилися, що до кінця року Київ та Москва проведуть обмін утримуваними особами за формулою «всіх на всіх» до 31 грудня. Вони підтримали повне припинення вогню на сході України, яке має розпочатися до кінця 2019 року.

Крім того, лідери країн «нормандської четвірки» вважають за необхідне інкорпорувати «формулу Штайнмаєра» в українське законодавство.

Після зустрічі президент України Володимир Зеленський заявив, що закон про особливий статус Донбасу може бути продовжений ще на рік.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель повідомила, що сторони домовилися знову зустрітися через чотири місяці, щоб, серед іншого, обговорити місцеві вибори на нині окупованій частині Донбасу.

 
…

У Міністерстві закордонних справ України заявили, що у анексованому Росією Криму постійно порушуються права українців і кримських татар.

«Українські та кримськотатарські громади залишаються найбільш вразливими групами в окупованому Росією Криму. Їхні права постійно порушуються. На даний момент в Криму за сфабрикованими звинуваченнями затримано не менш, ніж 35 кримських татар», – мовиться у повідомленні.

14 листопада Третій комітет Генасамблеї ООН ухвалив резолюцію про захист прав людини в Криму в умовах російської окупації.

Організація об’єднаних націй раніше оприлюднила першу доповідь генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в анексованому Криму. Текст доповіді опублікований на сайті організації.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Голова фракції «Слуги народу» у Верховній Раді Давид Арахамія та його перший заступник Олександр Корнієнко зареєстрували законопроєкт, який пропонує зміни до статті 1 закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».

Ця стаття визначає дію закону до 31 грудня 2019 року. Втім, текст законопроєкту наразі не оприлюднений.

9 грудня в столиці Франції Парижі відбулася зустріч лідерів країн «нормандського формату». Вони «висловили зацікавленість» у досягненні домовленостей «щодо всіх правових аспектів» закону про особливий статус Донбасу з метою забезпечення його функціонування на постійній основі.

Після зустрічі президент України Володимир Зеленський заявив, що закон може бути продовжений ще на рік.
…

Організаційний комітет акції «Варта на Банковій» заявив уночі 10 грудня, що президент України Володимир Зеленський за результатами переговорів лідерів країн «нормандського формату» в Парижі не допустив здачі національних інтересів України. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна».

«Президент Володимир Зеленський не перетнув жодних «червоних ліній». Вважаємо, що це і наша з вами заслуга. Саме завдяки масовому невдоволенню в Україні було засвідчено, що більшість українців хочуть миру, але не шляхом поступок агресору», – заявили члени оргкомітету у зверненні зі сцени під будівлею Офісу президента.

«Ми усвідомлюємо, що може існувати непублічна частина домовленостей між лідерами «нормандської четвірки», тому ми, представники громадянського суспільства, і далі стежитимемо за розвитком подій. Українська нація здатна реагувати швидко і дієво, як вона це робила неодноразово», – йдеться в заяві.

У Києві та багатьох інших містах України 8 грудня відбулася акція «Червоні лінії для Зе». Надвечір того ж дня активісти біля Офісу президента України розпочали акцію «Нічна варта на Банковій» і встановили намети. Учасники акції закликали Володимира Зеленського не порушувати національні інтереси України під час зустрічі «нормандської четвірки» у Франції.

 
…

Директор Федерального бюро розслідувань США Крістофер Рей заявив, що у ФБР немає підстав вважати, що Україна втручалася в американські вибори 2016 року.

«У нас немає інформації, яка вказує на те, що Україна втрутилася в президентські вибори 2016 року», – сказав Рей в інтерв’ю ABC News.

Загрозою для президентських виборів 2020 року в США Рей назвав Росію. «Щодо самих виборів, ми вважаємо, що Росія становить найбільшу загрозу», – вважає директор ФБР.

Раніше деякі сенатори-республіканці припустили, що Україна могла втрутитися в президентські вибори США в 2016 році.

На відміну від цих припущень, втручання Росії в американські вибори у США вважається доведеним фактом. Комітет Сенату з розвідки оприлюднив 25 липня 2019 року доповідь про таке втручання Росії.

Доповідь Сенату, як і звіт спецпрокурора Роберта Мюллера, містить висновок, що втручання Росії у внутрішньополітичні процеси США в 2016 році не є ізольованим явищем і що Кремль продовжує свою підривну діяльність і зараз, маючи на меті вплив на президентські вибори 2020 року.
…

Президент Росії Володимир Путін на пресконференції після закінчення саміту в «нормандському форматі» в Парижі повторив попередні позиції Кремля щодо ситуації, за московською фразеологією, на «південному сході України».

Він, зокрема, продовжував твердити про необхідність «прямого діалогу між сторонами конфлікту», виходячи з позиції Росії, ніби вона такою стороною не є.

Путін також заявляв про необхідність синхронізувати процес досягнення перемир’я з проведенням в Україні політичних реформ, що передбачені мінськими домовленостями. За його словами, «в першу чергу йдеться про внесення в Конституцію країни (України – ред.) змін, що закріплюють особливий статус Донбасу на постійній основі».

А закон про так званий «особливий статус» ОРДЛО (закон про особливості місцевого самоврядування в цих регіонах – ред.), на думку Путіна, має отримати «постійний характер».

Крім того, президент Росії говорив про необхідність для України «виконати інші зобов’язання, а саме щодо амністії і про законодавчу заборону кримінального переслідування осіб, які брали участь у подіях на південному сході України».

На думку Путіна, нині процес урегулювання в Україні «розвивається у правильному напрямку».

При цьому він нічого не згадував про необхідність для Росії виконувати її зобов’язання за мінськими домовленостями. Офіційно Москва твердить, ніби ніяких зобов’язань і не має.

Але Путін водночас заявив, що Росія «буде робити все, щоб внести свій підсильний внесок» у врегулювання на сході України.

Переговори лідерів усієї «нормандської четвірки» – президентів України, Франції, Росії і канцлера Німеччини – відбулися у столиці Франції Парижі. Головною темою було припинення війни, яку Росія веде проти України на Донбасі.
…

На засіданні Вищого антикорупційного суду 9 грудня почалося дослідження доказів, заявлених стороною обвинувачення у справі щодо міського голови Одеси Геннадія Труханова, повідомляє пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згідно з повідомленням, в суді наразі досліджують відеозаписи обшуків, а також листування обвинуваченого та його родичів.

«Наступне засідання, на якому продовжиться дослідження доказів, призначено на 15:00 годині 23 січня 2020 року», – повідомили у САП.

Геннадія Труханова підозрюють у декларуванні недостовірної інформації. За версією слідства, міський голова у своїх деклараціях за 2015-2016 роки подав завідомо недостовірні відомості стосовно майна та інших об’єктів декларування, які відрізняються від достовірних на суму понад 33 млн гривень та 18 мільйонів гривень відповідно.

 
…

Громадська організація «Комітет виборців України» проаналізувала показники законодавчої роботи народних депутатів України за перші 100 днів роботи парламенту.

«Всього за період із 28 серпня до 6 грудня народні депутати зареєстрували 797 проектів законів, що є високим показником. Попри це, низка політиків поки що не ініціювали жодного проєкту закону. Загалом у парламенті є 24 таких депутати», – йдеться в повідомленні КВУ.

За даними організації, серед тих, хто не вніс жодного законопроєкту, переважно члени фракції «Слуга народу» (13) та «ОПЗЖ» (9).

«Натомість у Верховній Раді є народні депутати, які вже стали авторами десятків проєктів законів. Рекордсменом за кількістю зареєстрованих документів є Дмитро Шпенов (позафракційний), який став автором 70 проєктів законів», – повідомили у КВУ, зазначивши, що Шпенов за 100 днів роботи реєстрував «майже по закону в день».

Перше засідання Верховна Ради України дев’ятого скликання провела 29 серпня.

Відповідно до порядку денного Верховної Ради, з 9 до 13 грудня депутати працюють у комітетах і комісіях, втім минулого тижня парламентарії проголосували за те, щоб вийти 12 грудня на позачергове засідання.
…

Президент України Володимир Зеленський і президент Росії Володимир Путін проведуть двосторонню зустріч після переговорів «нормандської четвірки» в Парижі. Про це повідомив в понеділок заступник глави Офісу українського президента Кирило Тимошенко.

«Після зустрічі чотирьох лідерів в нормандському форматі президент Володимир Зеленський проведе двосторонню зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним», – сказав він на брифінгу у Парижі.

Тимошенко пояснив, що двостороння зустріч Зеленського і Путіна відбудеться після «нормандського саміту», тому що «так домовилися лідери».

Помічник російського президента Юрій Ушаков також заявив, що зустріч Путіна з Зеленським запланована після переговорів в «нормандському форматі», повідомляє ТАСС. Він додав, що не знає, скільки триватиме розмова президентів України і Росії.

9 грудня відбудеться перша за три роки зустріч лідерів «нормандської четвірки». Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Росії Володимир Путін проведуть переговори в столиці Франції.

 
…

Президент України Володимир Зеленський зустрінеться з канцлером Німеччини Анґелою Меркель та президентом Франції Емманюелем Макроном перед початком «нормандського формату», повідомила «Європейська правда» з посиланням на графік Зеленського, наданий в Офісі президента.

За даними журналістів. Зеленський прибуде до Єлисейського палацу о 14:55 за місцевим часом (15:55 за Києвом). О 15:05 запланована зустріч Зеленського з Макроном, а о 15:30 – з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

О 16:00 має початися зустріч лідерів країн-учасниць «нормандського формату», а на 18:45 запланована зустріч з представниками ЗМІ. Даних про окремі переговори Зеленського і Путіна наразі немає.

9 грудня відбудеться перша за три роки зустріч лідерів «нормандської четвірки». Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Росії Володимир Путін проведуть переговори в столиці Франції Парижі.

Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.

 
…

Міжнародно визнаний державний кордон України є «головною червоною лінією» для української влади перед самітом лідерів «нормандської четвірки», заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко у Twitter.

«Завтра Нормандський саміт. Ми їдемо, у першу чергу, заради наших полонених в російських тюрмах та заради наших громадян на окупованих територіях. Наша головна червона лінія, від якої не відступимо на жодний міліметр, – міжнародно визнаний державний кордон України», – написав Пристайко.

9 грудня відбудеться перша за три роки зустріч лідерів «нормандської четвірки». Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Росії Володимир Путін проведуть переговори в столиці Франції Парижі.

Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.

За день до саміту в низці українських міст відбулися акції під назвою «Червоні лінії для Зеленського».

 
…

У Дніпрі біля будівлі облдержадміністрації провели акцію протесту «Червоні лінії для Зеленського». На неї зібрались близько трьох сотень людей з національною символікою.

За словами учасників, їхня мета – нагадати владі про «червоні лінії» – вимоги українського народу, які ніхто не має права зігнорувати. Люди зауважували, що зібрались самі, скоординувши свої дії в соцмережах.

Як зазначив один із учасників Дмитро Медведь, дніпряни мали висловити свою позицію напередодні поїздки Володимира Зеленського на переговори, зокрема, «нагадати про ті межі, яких не можна переходити».

«Президент буде їхати і про щось домовлятися. Він нас не питав, він з нами не радився. Але у нас є позиція і ми її висловлюємо. Ми не бажаємо дешевих поступок від [президента Росії Володимира] Путіна, ми не бажаємо дешевого газу, це пастка. Ми знаємо одне – є «червні лінії»: Крим – це Україна, Донбас – це Україна. Спочатку – виведення всіх окупантів, притягнення до суду колаборантів, роззброєння, безпека, кордон. І тільки потім можуть бути вибори. Треба, щоб пройшов час. Вибори мають проводити українські державні органи, брати участь українські партії», – сказав Дмитро Медведь.

Серед вимог учасників акції була відмова від будь-яких компромісів щодо унітарності держави, її європейського та євроатлантичного курсу, заборона виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу до виконання умов безпеки і деокупації, виведення російських військ, роззброєння незаконних збройних формувань, встановлення контролю над державним кордоном.

Учасники акції в Дніпрі вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих під час пожежі в Одесі, а також бахмутского волонтера Артема Мірошниченка. Вони зажадали від влади об’єктивного розслідування справи щодо його загибелі.

Зустріч «нормандської четвірки» відбудеться 9 грудня в Парижі за участі лідерів України, Німеччини, Франції і Росії. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.

Володимир Зеленський і Володимир Путін 9 грудня в Парижі вперше зустрінуться особисто, раніше вони спілкувалися лише по телефону.

 
…

Раніше стало відомо, що компанія Apple на території Росії почала відображати Крим і Севастополь «російською» територією в своєму додатку «Погода»
…

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив 7 грудня, що, на його думку, цієї п’ятниці Венеційська комісія «знову дала ясно зрозуміти», що ухвалений у період президентства Петра Порошенка Закон про мову «відбирає» раніше здобуті права національних меншин України у сфері користування ними рідної мови, передає кореспондент Радіо Свобода.

У комюніке зовнішньополітичного відомства Угорщини міністр заявляє: таким чином ця фахова експертиза нібито доводить, що мовний закон «суперечить міжнародному праву та зобов’язанням України».

Читайте також: Закон про мову не гарантує балансу між зміцненням української та захистом мов нацменшин – ВК​

«Попередній президент України Петро Порошенко та підтримані попереднім парламентом закони (про мову та середню освіту – ред.) хотіли покласти край використанню мов меншин у всіх сферах життя. Для Угорщини це неприйнятно», – йдеться в заяві очільника МЗС Угорщини.

Разом із тим Петер Сійярто зазначив, що уряд його країни має певні сподівання щодо новообраного глави України Володимира Зеленського.

«Новий президент, нова надія», – міркує він.​

Угорський високопосадовець знову повторив оприлюднену ним же позицію 4 грудня. Як тільки закарпатські угорці «знову отримають відібрані у них права», Угорщина, як і раніше, підтримуватиме євроатлантичну інтеграцію України, підкреслив Сійярто.

Читайте також: В Україні відреагували на умову Угорщини щодо блокування вступу в НАТО​

Рада експертів з конституційного права Венеційської комісії Ради Європи заявила, що закон про державну мову України не забезпечує балансу між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин.

«Для уникнення того, щоб мовна проблема стала джерелом міжетнічної напруженості в Україні, вкрай важливо домогтися відповідного балансу в її мовній політиці. Влада досі не зробила цього, в тому числі в недавньому законі про державну мову», – йдеться у висновках Венеціанської комісії, розміщених на сайті Ради Європи.

Венеціанська комісія – орган Євросоюзу з верховенства права – ще в 2017 році закликала Україну забезпечити істотний рівень викладання офіційними мовами Європейського союзу, такими як угорська чи румунська.

«Україна виконує всі рекомендації Венеціанської комісії щодо закону про освіту», – заявив президент України Володимир Зеленський у жовтні.

Читайте також: Мова навчання у вишах України: «русифікація» студентів?​

Відносини України і Угорщини впродовж останніх років є напруженими. Вони зіпсувалися після ухвалення у вересні 2017 року українського закону про освіту, який, на думку Будапешта, обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті. Закон передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, в тому числі в навчальних закладах національних меншин.

Восени 2017 року набрав чинності новий український закон про освіту. Норма закону щодо державної мови освіти викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном. У липні цього року Конституційний суд України визнав конституційною мовну статтю закону «Про освіту».

У квітні 2019 року, Верховна Рада України ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон набрав чинності, за винятком окремих положень, 16 липня.
…

Народниій депутат від партії «Голос», заступник голови комітету з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук звинуватив у відтермінуванні запровадження системи кримінальних проступків правоохоронну систему: Міністерство внутрішніх справ, Генеральну прокуратуру та Державне бюро розслідувань. Про це він заявив в ефірі Радіо Свобода.

За словами Осадчука, наразі на кожного слідчого припадає близько 600-700 справ, що робить неможливою ефективне розслідування.

«Вже ухвалене законодавство України про таке запроваджене поняття, як кримінальні проступки, де ми з Кримінального кодексу виокремили величезну кількість злочинів, щоб у спрощеному порядку їх розглядати. Перш за все розслідування на рівні і прокуратури, і поліції, і ДБР», – повідомив він.

Осадчук нагадав, що дедлайн запуск цієї системи був 1 січня 2020 року. Але Верховна Рада відклала його запровадження до липня.

«Була величезна дискусія наша з Генеральною прокуратурою, ДБР, поліцією, вони всі показували пальцем один на одного, але ми зійшлися на тому, що дійсно, вони всі провалили підготовку… Ми вперлися в класику нашої бюрократичної реальності – бюджетні обмеження, процедура закупівель, виділення бюджетів, немає софту в ГПУ, щоб зробити апгрейд системи Єдиного державного реєстру», – сказав він.

Як стверджує народний депутат, через відтермінування «десятки тисяч кримінальних справ лежать без руху, і це формує відчуття незахищеності і відсутності справедливості».

Водночас, додав Осадчук, народні депутати досягнули домовленості з правоохоронцями, за якими відповідальність за виконання рішення лягає на керівника чи його першого застуника.

«Ми домовилися, що кожен правоохоронний орган визначає персонально відповідального за цю систему на рівні або керівника, або першого зама. І якщо боронь Боже, вони в травні прийдуть у парламент знову просити відстрочку, ми будемо не про відстрочення розмовляти, а про персональну відповідальність цих керівників. Буде це Аваков чи Рябошапка, для нас немає значення. Вони за це будуть персонально відповідати аж до звільнення», – заявляє парламентар.

Міністерство внутрішніх справ, Генеральна прокуратура та Державне бюро розслідувань наразі не коментували заяви Осадчука.

П’ятий президент Петро Порошенко підписав закон про кримінальні проступки, вказує сторінка законопроекту на сайті Верховної Раді.

Закон передбачає, що кримінальним проступком є діяння (дія або бездіяльність), за скоєння якого передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тисяча гривень) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі. На думку авторів законопроекту, запровадження інституту кримінальних проступків суттєво спростить роботу органів розслідування і спростить розгляд у суді незначних кримінальних правопорушень.

Розслідування кримінальних проступків буде проводитися у формі дізнання зі спрощенням процедури, включаючи скорочені терміни, не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру або затримання, або в інших випадках на термін до 1 місяця.
…

Президент України підтвердив, що на полях зустрічі в «нормандському форматі» 9 грудня зустрінеться з президентом Росії
…

Венеціанська комісія повідомила 6 грудня, що частина змін до законодавчої бази України стосовно Верховного суду та органів суддівського врядування «викликає глибоке занепокоєння». Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) ухвалила відповідне рішення в п’ятницю.

Зокрема, закон № 193 передбачає нові правила щодо структури та ролі Вищої ради правосуддя (ВРП) та складу і статусу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), вдвічі зменшує кількість суддів Верховного суду та запроваджує суворі дисциплінарні заходи щодо суддів та членів ВРП та ВККС.

«Венеціанська комісія вітає той факт, що два органи судового управління були зближені, і що проєкт щодо поширення дії Закону про очищення влади (люстрацію) на голів ВККС та Державної судової адміністрації, які діяли між 2013 та 2019 роками, був відкинутий. Вона також схвалює, що, урядова більшість, схоже, відкрита до подальших змін у судовій системі, щоб усунути недоліки нового закону, який був схвалений за дуже швидкою процедурою без достатнього врахування думок усіх зацікавлених сторін», – вказано у висновку.

Венеціанська комісія вказує, що ініціювання після виборів нової реформи, яка призводить до серйозних змін у складі обраного в 2018 році Верховного суду є «очевидною загрозою незалежності» суддів.

Реформа Верховного суду може бути здійснена після зменшення його навантаження після реформи судів першої та другої інстанцій, відзначають у комісії.

7 листопада набрав чинності закон України «Про внесення змін до закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування». Водночас, поки не вступив у дію підпункт 16 пункту 1 розділу I цього закону, який набирає чинності з 1 січня 2020 року.

Президент України Володимир Зеленський 4 листопада підписав законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування.

25 жовтня Верховний суд офіційно звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням ветувати його законопроєкт №1008 «про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

16 жовтня 236 народних депутатів підтримали цей законопроєкт у другому читанні, попри застереження представників міжнародних організацій.

3 жовтня посол ЄС в Україні Матті Маасікас повідомив, що Європейський союз поділяє занепокоєння Ради Європи через проєкт судової реформи президента Зеленського. 1 жовтня у своєму листі до міністра закордонних справ України Вадима Пристайка генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич також повідомила, що законопроєкт №1008 передбачає широкомасштабні зміни, які можуть мати значні наслідки для незалежності судової системи.
…

Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України разом із ОБСЄ у рамках меморандуму спільно моніторитимуть конфліктні настрої щодо кримчан на Херсонщині, заявив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії заступник міністра з питань Криму і євроінтеграції Олексій Ілляшенко.

«Проєкт називається «Розширення географії імплементації показників щодо оцінок виникнення конфліктів в суспільствах, на які негативно вплинули наслідки конфлікту». Йдеться про вивчення настроїв та лояльності місцевих до кримчан. У нас дійсно є інформація про те, що на прилеглих територіях існують конфлікти і непорозуміння між людьми, лояльними до Росії, і навпаки», – сказав Ілляшенко.

За його словами, проєкт моніторингу охопить Каланчак, Новоолексіївку та Херсон в рамках меморандуму з ОБСЄ та Швейцарією, що був підписаний ще в середині жовтня.

Він зазначив, що результати моніторингу можуть допомогти зрозуміти, де краще розміщувати сервісні центри для кримчан і наскільки місцеве населення готове до таких змін.

Раніше в представництві президента України в АР Крим підтримали ідею облаштування на адмінкордоні з Кримом сервісного центру з надання адмінпослуг і автостанції.

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольних пункту в’їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».
…

У новій доповіді, представленій сьогодні Радою експертів з конституційного права Венеціанської комісії Ради Європи, йдеться, що, хоча, за міжнародним правом, існує чітке зобов’язання не тільки для всіх держав, а й для міжнародних організацій не визнавати анексію, прямо чи побічно, це не обов’язково зобов’язує Парламентську асамблею Ради Європи (ПАРЄ) у відмові в повноваженнях делегації держави, яка анексує чиюсь територію.

Як повідомляє пресслужба Ради Європи, доповідь підготували на запит Комітету ПАРЄ щодо правил процедури, імунітетів та інституційних питань наприкінці червня 2019 року в контексті відмови у повноваженнях російській делегації в ПАРЄ.

«Повноваження залишаються оскаржуваними до відкриття сесії ПАРЄ 2020 року, коли всі держави-члени, включаючи Росію, повинні будуть представити списки своїх нових делегацій. Анексія є незаконним актом, який порушує заборону на застосування сили і принципи територіальної цілісності держав і невтручання у справи, що належать до внутрішньої юрисдикції іншої держави. Відповідно до міжнародного права, існує чітке зобов’язання для всіх держав, а також для міжнародних організацій, включаючи Раду Європи, не визнавати анексію, прямо чи побічно», – йдеться на сайті Ради Європи.

Як йдеться в повідомленні, експерти Венеціанської комісії вважають, що «основне зобов’язання держави, яка здійснює анексію, полягає в тому, щоб дозволити населенню анексованої території брати участь у виборах парламенту тієї держави, якій ця територія належить за законом».

«Для держави, яка анексує, організація виборів до свого власного парламенту є мірою, яка суперечить принципу міжнародного гуманітарного права, згідно з яким держава, що окуповує, має утримуватися від будь-яких важливих інституційних змін. У будь-якому разі, організація виборів державою-окупантом на анексованій території не здатна і не може «вилікувати» незаконність анексії. Крім того, вибори, що проводяться на територіях за межами міжнародно визнаних кордонів, матимуть труднощі щодо відповідності «вільним і справедливим» виборам», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що зобов’язання Парламентської асамблеї Ради Європи не визнавати анексію впливає на перевірку повноважень делегації, яка анексує територію іншої держави.

«Стосовно загальнонаціональних виборчих округів «зобов’язання за міжнародним правом для ПАРЄ не визнавати анексії необов’язково зобов’язує до відмови у повноваженнях усій делегації держави, що здійснює анексію», – йдеться в повідомленні із тезою про те, що «можливі інші варіанти».

Очікується, що повний текст доповіді буде опублікований у понеділок, 9 грудня, на сайті Венеціанської комісії.

У червні Парламентська асамблея Ради Європи змінила процедуру застосування санкцій, і Росія повернулася до повноцінної роботи в ПАРЄ.

У відповідь на це делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України в ПАРЄ залишили зал засідань. Україна офіційно відмовилася від участі в осінній сесії ПАРЄ.

Російська делегація не брала участі у сесіях асамблеї з січня 2015 року після застосування серйозного обмеження повноважень її делегації.

Українські правозахисники вважають, що повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи за умов нехтування вимог організації Росією стане «моральною капітуляцією» цієї міждержавної організації.
…

Користувачі соціальних мереж запустили флешмоб після висловлювань президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва про анексію Криму.

У Instagram і Twitter публікують фото плакату з головою осла, з яким напередодні вийшов на пікет у Нур-Султані казахстанський художник Асхат Ахмедьяров, щоб попросити вибачення у народу України.

Також користувачі ставлять хештег «Вибачте за нього», саме цей напис був на плакаті Ахмедьярова.

«Я – громадянка Казахстану, і мені соромно за слова Токаєва. Я висловлюю солідарність Україні і вважаю Крим тимчасово окупованою Росією територією України», – пишуть користувачі в Twitter.

Раніше в інтерв’ю Deutsche Welle президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що не називає анексією події, які відбулися в Криму в 2014 році, коли Росія заявила про «приєднання» українського півострова до своєї території.

4 грудня Міністерство закордонних справ України заявило, що готує демарші Казахстану через слова Токаєва.

 
…

Суд в анексованому Криму 6 грудня продовжив на два місяці арешт українського активіста Олега Приходька.

Як повідомив кореспондентові проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Назім Шеіхмамбетов, суддя підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя Олена Холодна продовжила арешт Олегові Приходьку до 10 лютого 2020 року.

Засідання суду проходило в закритому режимі, на процес не пустили навіть рідних Приходька.

Раніше повідомлялося, що російська служба з фінансового моніторингу внесла кримчанина Олега Приходька в список осіб, причетних до екстремістської діяльності або тероризму.

Приходька затримали 10 жовтня. Російська ФСБ звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин. За рішенням суду, активіст залишиться під вартою в СІЗО до 10 грудня.

Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в Криму.
…