Генеральна прокуратура України оприлюднила спростування інформації від генерального прокурора Руслана Рябошапки про погашену судимість народного депутата з фракції «Слуга народу» Романа Іванісова.

«Інформація щодо підтвердження погашеної судимості одного з народних депутатів України, озвучена сьогодні під час брифінгу в Генеральній прокуратурі, не є підтвердженою. Перевірка наразі триває, про її результати буде офіційно повідомлено додатково. У зв’язку з цим просимо не поширювати відповідну інформацію», – йдеться в повідомленні на сайті ГПУ.

Тим часом, лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія запропонував зупинити членство Іванісова в партії і фракції на період перевірки.

«Як лідер фракції я вважаю, що йому потрібно призупинити членство в партії «Слуга народу» і фракції на час проведення всебічної перевірки та з’ясування всіх обставин даного інциденту. У разі спростування цієї інформації відповідне перебування у фракції буде поновлено», – додав він.

Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка 20 листопада підтвердив, що Іванісов був засуджений, однак судимість, за його словами, була погашена, тому «вважається, що людина не судима».

Про те, що в Іванісова була судимість за зґвалтування неповнолітньої, спочатку написали ЗМІ.

Іванісов у фейсбуці оприлюднив копію довідки про відсутність судимості.
…

Колишній спецпредставник США в Україні Курт Волкер ввечері вівторка почав давати публічні свідчення в рамках розслідування щодо імпічменту президента США Дональда Трампа.

Перед початком свідчень Волкер присягнув, що казатиме правду.

Після виступу Волкера процедура слухань передбачає запитання до нього, і додатковий час, розповів головуючий на слуханнях голова комітету з питань розвідки Адам Шифф.

Разом із Волкером свідчить співробітник Білого дому Тім Моррісон.

Трансляцію слухань веде проєкт Радіо Свобода і Голосу Америки «Настоящее время» (переклад російською мовою – ред.)

Раніше сьогодні свідчення дав високопосадовець Білого дому, керівник Європейського відділу в Раді національної безпеки США підполковник Александер Віндман, а також помічниця віцепрезидента Майкла Пенса Дженніфер Вільямс.

20 листопада показання дасть посол США в ЄС Гордон Сондланд. 21 листопада виступлять двоє чиновників Міністерства оборони і Держдепартаменту США, 22 листопада – колишня співробітниця Білого дому, яка відповідала за роботу з Росією й Україною, Фіона Гілл.

Палата представників Конгресу США вивчає питання про те, чи чинив Трамп тиск на владу України з метою нашкодити своєму політичному опонентові, демократу Джо Байдену. У центрі розслідування – питання про те, чи була прямо пов’язане замороження військової допомоги Києву з боку США з вимогою до української влади розслідувати діяльність сина Байдена в Україні.
…

Служба безпеки України повідомила, що відомому танцівнику українського походження, який торік став громадянином Росії, Сергію Полуніну не заборонений в’їзд в Україну. Про це йдеться у відповіді СБУ на інформаційний запит проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Інформація про заборону в’їзду в Україну запитуваній Вами особі в СБ України відсутня», – йдеться у відповіді.

Раніше батько Полуніна Володимир розповідав, що торік улітку танцівник приїжджав в анексований Росією Крим, і що пізніше йому заборонили в’їзд в Україну.

Сергій Полунін народився у Херсоні, потім мешкав у Києві. Торік Полунін повідомив, що отримав громадянство Росії. Він неодноразово висловився на підтримку політики російського президента Володимира Путіна.

Від 2007 до 2012 років Полунін був прем’єром Королівського балету в Лондоні. Від 2012 року він виступав у російських театрах. Також був призначений в.о. ректора Севастопольської академії хореографії.
…

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом заявив, що Україна сподівається на повну імплементацію у законодавство Німеччини змін до газової директиви Євросоюзу, що стосуються проєкту газопроводу «Північний потік-2».

«Однак ми отримуємо тривожні сигнали щодо можливого виключення «Північного потоку-2» з-під дії консенсусної директиви ЄС німецьким незалежним регулятором. Такий розвиток подій вважаю неприпустимим», – заявив Гончарук.

Він додав, що у разі «преференційного виведення» газопроводу з-під дії газових директив ЄС, російський «Газпром» отримує можливість для зловживання своїм монопольним становищем.

«Ми розраховуємо на те, що участь Німеччини в консультаціях сприятиме продовженню транзиту російського газу до Європи через Україну на розумних умовах та європейських практиках», – сказав Гончарук.

Раніше сьогодні міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас, який перебуває з візитом в Україні, також наголосив, що транзит російського газу через територію України має продовжуватись і після 2019 року. Маас вказав, що не знає, чи обговорюватимуть на запланованій на 9 грудня в Парижі зустрічі «норманської четвірки» питання транзиту газу через Україну.

13 листопада парламент Німеччини ухвалив поправки до газової директиви Євросоюзу. Згідно з документом, компанія-оператор газопроводу «Північний потік-2» повинна бути незалежною від російського «Газпрому», а 50% потужностей газопроводу мають резервуватися для альтернативних постачальників газу.

Уряди України, США, Польщі і країни Балтії називають новий російський газогін загрозою європейській енергетичній безпеці. Німеччина, яка є одним з вигодоотримувачів проєкту, стверджує, що український транзит збережеться і після його запуску.
…

Президент України Володимир Зеленський 19 листопада зустрінеться з прем’єр-міністром Чехії Андреєм Бабішем. Про це повідомили у Офісі президента.

«19 листопада відбудеться зустріч президента України Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Чеської Республіки Андреєм Бабішем, який перебуватиме в Україні з офіційним візитом», – мовиться у повідомленні.

Як стало відомо раніше, разом з прем’єром в Україну мають прибути міністр промисловості й торгівлі Чехії Карел Гавлічек, а також 85 підприємців.

Головна мета візиту – висловити підтримку територіальної цілісності, cуверенітету і незалежності України, а також подальшому зближенню України та Європейського союзу.

Члени чеської делегації також ставлять метою візиту підтримку двосторонніх чесько-українських відносин, зокрема, у сфері економіки. У програмі візиту проведення в Києві чесько-українського торгівельного форуму, в роботі якого візьме участь президент Господарської палати Чехії Владімір Длоуги.

Україна є двадцятим найбільшим торгівельним партнером Чеської республіки. За даними Чеської торговельної палати перед чеськими підприємцями Україна відкриває великі можливості співпраці в галузі авіаційної, оборонної й транспортної промисловості, енергетики, машинобудування.
…

Міністр закордонних справ Німеччини Гайок Маас скасував заплановану на 19 листопада поїздку на Донбас через погодні умови. Маас одразу полетить до Києва, де обговорить з українським колегою Вадимом Пристайком і президентом України Володимиром Зеленським саміт «нормандської четвірки», повідомляє DW.

Попередні плани передбачали, що ввечері 18 листопада міністр прилетить до Харкова, а вранці 19 листопада гелікоптером дістанеться району лінії розмежування на Донбасі. Через сильний туман 18 листопада в аеропорту Харкова скасували або ж затримали багато рейсів.

Минулого тижня кілька джерел повідомили, що зустріч лідерів України, Росії, Франції та Німеччини у «нормандському форматі» запланована на 9 грудня у Парижі. В Офісі президента Володимира Зеленського також підтвердили цю інформацію.

11 листопада президент Росії Володимир Путін обговорив із канцлером Німеччини Анґелою Меркель плани провести зустріч лідерів «нормандської четвірки» (України, Франції, Росії й Німеччини). Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.
…

18 листопада почався процес висування кандидатів на місцевих виборах, які мають пройти 22 грудня 2018 року, повідомляє Центральна виборча комісія.

Процес висування кандидатів у депутати сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад, а також кандидатів на посади сільських, селищних та міських голів почався згідно з Календарним планом підготовки до виборів 22 грудня, уточнюють у ЦВК.

«Подання до ТВК документів для реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови триватиме до 27 листопада включно. А до 28 листопада включно територіальні виборчі комісії прийматимуть рішення про реєстрацію кандидатів у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови або про відмову в реєстрації», – уточнюють у комісії.

За даними установи, близько 30 політичних партій вже повідомили її про участь місцевих осередків у перших місцевих виборах.

22 грудня вибори відбудуться в 86 об’єднаних територіальних громадах, а саме в 69 селах, в 16 селищах та одному місті. Вибори пройдуть у 21 області. За попередніми даними ЦВК, в них може взяти участь понад 380 тисяч виборців.

«Протягом майже чотирьох попередніх років, з 25 жовтня 2015 року до 30 червня 2019 року Центральною виборчою комісією було призначено перші місцеві вибори у 896 об’єднаних територіальних громадах. Відтак, після проведення виборів 22 грудня 2019 року загальна чисельність усіх разом взятих призначених перших виборів в ОТГ становитиме 982», – заявляє Центрвиборчком.

Наступна серія перших місцевих виборів пройде 29 грудня.
…

Українські катери «Нікополь», «Бердянськ» і буксир «Яни Капу», які Росія захопила в районі Керченської протоки у листопаді минулого року і 18 листопада передала Україні, прямують додому, повідомляє пресцентр командування Військово-морських сил Збройних сил України.

«Сьогодні, 18 листопада в акваторії Чорного моря розпочато процес, щодо повернення українських катерів «Нікополь», «Бердянськ» і буксиру «Яни Капу». Наразі українські буксири «Титан», «Гайдамаки» і пошуково-рятувальне судно «Сапфір» разом з катерами і буксиром розпочали рух в напрямку материкової України», – йдеться в повідомленні ВМС у фейсбуці.

17 листопада пресслужба прикордонного управління ФСБ Росії в анексованому Криму повідомила російським ЗМІ, що захоплені Росією три українські військові судна передадуть Україні 18 листопада.​ Буксир «Яни Капу» і малі броньовані артилерійські катери «Нікополь» і «Бердянськ» відбуксирували з порту Керчі до «погодженого місця».

Росія захопила три кораблі ВМС України і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ – 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Моряків урешті передали Україні не за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.
…

21 листопада у Гаазі відбудуться перші слухання Морського трибуналу у справі щодо порушення імунітету трьох українських військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів (Україна проти Російської Федерації) за Конвенцією ООН з морського права. Про це повідомила заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.

«1 квітня 2018 згідно з вимогами Міжнародної Конвенції ООН з морського права ми повідомили Російську Федерацію про спір за Конвенцією ООН з морського права. Бо захоплення і утримування українських військово-морських кораблів та членів їхніх екіпажів є грубим порушенням Росією імунітетів військових кораблів, гарантованих нормами міжнародного звичаєвого і морського права. Міжнародний трибунал з морського права 25 травня 2019 року на запит України зобов‘язав Росію негайно повернути під контроль України «Нікополь», «Бердянськ» і «Яни Капу» на 24 члени їхніх екіпажів. Проте, Наказ Міжнародного трибуналу не був і не є самоціллю. Наша мета – встановлення порушення права, відновлення його і отримання належної компенсації. Саме це і закладено в позові МЗС від 1 квітня 2019 року», – зазначила Зеркаль.

Як приклад подібного слухання, вона навела справу «Арктік Санрайз» (Нідерланди проти Росії).

«Ми також збираємося пройти цей шлях і довести всьому світу і арбітражному трибуналу, що прохід 25 листопада 2018 року був мирним і законним, а дії Російської Федерації, в тому числі щодо кримінального переслідування наших моряків, є порушенням норм міжнародного права», – сказала дипломат.

Росія захопила три кораблі ВМС України і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ – 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Моряків урешті передали Україні не за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.

18 листопада Міністерство закордонних справ Росії повідомило про передачу Україні затриманих біля Керченської протоки кораблів.
…

Такі дії мають на меті «перешкодити Петру Порошенку провести ряд зустрічей з іноземними лідерами» – Ігор Головань
…

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що Москва ніколи не заперечувала можливості повернення Києву трьох суден, захоплених в Керченській протоці в листопаді 2018 року.

«Ніколи не заперечували можливості повернення українській стороні суден, які брали участь в організованій в листопаді 2018 року попереднім київським керівництвом «провокації» в районі Керченської протоки», – йдеться в повідомленні МЗС Росії на сторінці в Telegram.

Також в повідомленні йдеться, що російські дипломати «в червні поінформували Посольство України в Москві про наявні в рамках російського законодавства можливості, які Київ міг би задіяти для звільнення моряків і кораблів».

Українська сторона поки не коментувала заяву російського зовнішньополітичного відомства.

Раніше сьогодні пресслужба прикордонного управління ФСБ Росії в анексованому Криму повідомила російським ЗМІ, що захоплені Росією три українських військових судна передадуть Україні 18 листопада.​

Згідно з повідомленням, три українських судна – буксир «Яни Капу» і малі броньовані артилерійські катери «Нікополь» і «Бердянськ» – відбуксирували з порту Керч до «погодженого місця». Де саме будуть передані кораблі наразі невідомо. 

17 листопада кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив, що судна в керченському порту почали готувати до відправлення. Згодом вони в супроводі російської берегової охорони вийшли в Керченську протоку в бік Чорного моря.

Раніше помічник президента України Володимира Зеленського Андрій Єрмак розповів про завершальний етап повернення в Україну трьох кораблів Військово-морських сил України, які захопила Росія із застосуванням зброї разом з екіпажами в листопаді 2018 року.

Росія захопила три кораблі ВМС України, малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь» і буксир «Яни Капу», і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Кораблі не повернені досі, а моряків урешті передали Україні не безумовно, за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.

 
…

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі 17 листопада 6 разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних силу України.

«Противник обстріляв позиції наших підрозділів з протитанкових ракетних комплексів, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – повідомили у штабі.

Військові зазначили, що втрат внаслідок обстрілів серед особового складу Об’єднаних сил немає.

Згідно з повідомленням, на ділянці розведення біля Станиці Луганської в неділю встановлювали відбійники на узбіччях дороги від мосту у напрямку КПВВ; у районі Золотого-4 – упорядковували територію на місці розбирання бліндажів; біля Богданівки і Петрівського – тривало розмінування.

«На ділянці розведення №3, в районі населених пунктів Богданівка і Петрівське Донецької області, триває очищення територій від вибухонебезпечних предметів. Сьогодні співробітниками ДСНС України обстежено 2,6 гектара території та вилучено 40 ВНП. Загалом, з початку робіт, вилучено 89 вибухонебезпечних предметів на площі 12,17 гектара», – вказали у штабі ООС.

Бойовики на своїх ресурсах звинуватили українських військових в обстрілі 17 листопада Горлівки.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.
…

Росія після повернення Україні захоплених біля берегів анексованого Криму військових кораблів повинна припинити кримінальну справу проти українських моряків, повідомивн на сторінці у Facebook російський адвокат Микола Полозов.

«Оскільки арбітраж трибуналу розглядатиме в тому числі і питання імунітету українських військових суден і членів їхніх екіпажів, то провадження у кримінальній справі в Росії про незаконний перетин кордону групою осіб є тривалим порушенням імунітету українських військових суден і членів їхніх екіпажів і безумовно ускладнює суперечку, розглянуту міжнародним трибуналом ООН з морського права. Після повернення в Україну захоплених моряків і їхніх кораблів природним і розумним завершенням всієї цієї історії в Росії має бути припинення кримінальної справи проти моряків», – заявив адвокат.

Раніше сьогодні пресслужба прикордонного управління ФСБ Росії в анексованому Криму повідомила російським ЗМІ, що захоплені Росією три українських військових судна передадуть Україні 18 листопада.

Згідно з повідомленням, три українських судна – буксир «Яни Капу» і малі броньовані артилерійські катери «Нікополь» і «Бердянськ» – відбуксирували з порту Керч до «погодженого місця». Де саме будуть передані кораблі наразі невідомо. Українська сторона ситуацію поки не коментувала.

17 листопада кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив, що судна в керченському порту почали готувати до відправлення. Згодом вони в супроводі російської берегової охорони вийшли в Керченську протоку в бік Чорного моря.

Раніше помічник президента України Володимира Зеленського Андрій Єрмак розповів про завершальний етап повернення в Україну трьох кораблів Військово-морських сил України, які захопила Росія із застосуванням зброї разом з екіпажами в листопаді 2018 року.

Росія захопила три кораблі ВМС України, малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь» і буксир «Яни Капу», і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Кораблі не повернені досі, а моряків урешті передали Україні не безумовно, за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.
…

Раніше кілька українських засобів інформації повідомляли, що повернення цих кораблів можливе вже найближчим часом
…

Кандидатуру завідувачки кафедри журналістики Чорноморського національного університету імені Петра Могили Тетяни Монахової розглядатиме уряд
…

Під час етапу з окупованого Сімферополя до СІЗО російського Ростова-на-Дону у фігуранта другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Сервера Мустафаєва вилучили медикаменти. Про це в коментарі кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла адвокат Ліля Гемеджі.

«Коли він знаходився в Краснодарському СІЗО в камері розміром чотири квадратних метра, його співкамерник захворів вірусним захворюванням. Відповідно для того, щоб запобігти захворюванню і зміцнити імунітет після минулої хвороби, у нього були ліки, вітаміни і противірусні препарати. Ось ці препарати у нього вилучили, сказавши, що в СІЗО Ростова-на-Дону медикаментів достатньо і допомоги, яку надають в СІЗО Ростова, теж досить», – розповіла адвокат.

Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір» 15 листопада.

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій у Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
…

Уряд затвердив своїм представником у Верховній Раді заступницю голови фракції «Слуга народу» Олена Шуляк. Про повідомляється на сайті Кабінету міністрів.

Як зазначається, Олена Шуляк є заступницею голови комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. 

Раніше Кабмін у парламенті представляла депутатка від «Слуги народу» Ірина Верещук, але 15 листопада вона повідомила, що складає повноваження.

13 листопада Верещук не голосувала за законопроєкт про ринок землі. Керівництво фракції «Слуга народу» виключало ймовірність «репресій» через неголосування за документ.
…

Експосол США в Україні Марі Йованович назвала залякуванням твіти, які розміщував американський президент Дональд Трамп у той час, як вона давала свідчення у під час відкритих слухань у Палаті представників американського Конгресу у справі про його можливий імпічмент.

«Я не можу говорити про те, що намагається зробити президент, але я думаю, що ефект полягає в залякуванні», – сказала у відповідь на запитання журналістів, як вона оцінює ці твіти.

Раніше сьогодні президент США Дональд Трамп розкритикував роботу звільненої ним у травні 2019 року з посади посла в Україні Марі Йованович, яка у цей самий час давала свідчення у Конгресі.

«Всюди, куди приходила Марі Йованович, ситуація погіршувалася. Вона розпочала (роботу як посла – ред.) у Сомалі, і як це пішло? Далі швидко направилася до України, де новий президент (Володимир Зеленський – ред.) негативно висловився про неї у моїй другій телефонній розмові з ним. Абсолютне право президента США призначати послів», – написав Трамп у твітері.

Минулого місяця на закритих слуханнях Марі Йованович стверджувала, що президент США Дональд Трамп чинив тиск на Державний департамент, щоб її звільнили з посади. Йованович твердила, що її «раптово» відкликали у травні і повідомили, що президент втратив до неї довіру. Дипломат зазначила, що про «узгоджену кампанію» проти неї вона дізналася від чиновників. За їхніми словами, кампанія, під час якої Трамп чинив тиск на посадовців, тривала майже рік.
…

Шевченківський районний суд узяв під нічний домашній арешт бізнесмена Олексія Алякіна, чоловіка депутатки Верховної Ради від «Слуги народу» Анни Скороход (нині її виключили з фракції). Це підтвердила у коментарі Радіо Свобода речниця прокуратури Києві Надія Максимець.

«Ми звернулися з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою до вирішення питання про екстрадицію на запит іноземної держави. Суд обрав домашній арешт з дев’ятої вечора до сьомої години ранку», – сказала вона.

За інформацією речниці, на Алякіна поклали обов’язок носити електронний браслет, з’являтися на виклик прокурора або суду та не змінювати місця проживання.

«Буде підготовлена апеляційна скарга, будемо оскаржувати це рішення в апеляційному порядку», – зауважує Надія Максимець.

Як зазначила речниця, зараз триває екстрадиційна перевірка Олексія Алякіна, прокуратура Києва очікує дані від колег із Чернігівської області.

Як раніше повідомили у Генпрокуратурі, громадянина Росії Олексія Алякіна затримали ще 14 листопада через те, що він перебував у міжнародному розшуку за підозрою в шахрайстві в особливо великих розмірах.

Того ж дня його дружина Анна Скороход заявила про тиск на її сім’ю з боку влади України і правоохоронців через її голосування у Верховній Раді.

Водночас голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що фракція жодного стосунку до справи не має.

15 листопада фракція Верховної Ради «Слуга народу» виключила зі свого складу народних депутатів Анну Скороход і Антона Полякова. Народний депутат від «Слуги народу» Іван Шинкаренко в ефірі каналу «Рада» розповів, що виключення Полякова обґрунтовують його «неетичною поведінкою всередині фракції».

 
…

Виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко прокоментував пропозицію президента Росії Володимира Путіна про можливість зниження ціни російського газу для України на 20–25% у разі відновлення прямого постачання сировини.

«Газ із Росії і так має бути на 20–25 відсотків дешевшим, ніж газ з Європи, оскільки «Газпром» при прямих поставках не платить за його транспортування в Європу», – вказав український високпосадовець.

Вітренко вважає, що така знижка мала б рахуватися від рівня «ціна на німецькому ринку мінус вартість транспортування від кордону Росії до Німеччини».

«Причому знижка у 20-25 відсотків, враховуючи майбутні обсяги імпорту газу, не зможе реалістично компенсувати відмову від 3 мільярдів доларів, які нам зараз має сплатити «Газпром» за рішенням Стокгольмського арбітражу», – відзначив виконавчий директор НАК «Нафтогаз України».

Президент Володимир Путін 14 листопада на пресконференції за підсумками саміту БРІКС у Бразилії заявив про ризики припинення транзиту газу через Україну і можливе загострення ситуації через поданий в листопаді позов «Нафтогазу» проти «Газпрому». Путін зазначив, що Росія готова укласти угоду щодо транзиту газу з Україною, надавши знижку на газ у разі прямих почстачань.

Раніше цього місяця Юрій Вітренко повідомив, що «Нафтогаз України» направив до Стокгольмського арбітражу «Заяву про захист і зустрічні позовні вимоги» у відповідь на позовні вимоги російського газового монополіста «Газпрому».

«Нафтогаз» і «Газпром» після попередніх рішень Стокгольмського арбітражу, за якими в підсумку «Газпром» виявився винним «Нафтогазові» мільярди доларів, продовжують судові й арбітражні суперечки. Зокрема, «Газпром» оскаржує ті арбітражні рішення в Апеляційному суді Стокгольму (але ці розгляди не зупиняють виконання рішень арбітражу). Українська сторона, зі свого боку, вимагає від російської багатомільярдних відшкодувань у разі можливого припинення транзиту російського газу до Європи через Україну.

У Москві ж висувають як передумову переговорів про продовження транзиту так зване «взаємне врегулювання спорів», маючи на увазі відмову сторін від своїх вимог – що призвело б до втрат Україною тих багатомільярдних сум, які «Газпром» винен «Нафтогазові». Натомість у Києві нагадують, що всі спори між ними вже врегулював Стокгольмський арбітраж (і загалом на користь України).
…

Народна депутатка від фракції «Слуга народу» Ірина Верещук заявила, що з 15 листопада складає свої повноваження як представниця Кабінету міністрів у Верховній Раді.

«Із сьогоднішнього дня складаю повноваження представника Кабміну в Верховній Раді. Дякую усім, хто допомогав мені в цій роботі. Сфокусуюсь на роботі в Комітеті з національної безпеки, оборони та розвідки», – повідомила Верещук на сторінці у Facebook.

Кабінет міністрів призначив Ірину Верещук представником уряду у Верховній Раді 4 вересня 2019 року.

13 листопада Верещук не голосувала за законопроєкт про ринок землі. Керівництво фракції«Слуга народу» виключало ймовірність «репресій» через неголосування за документ.
…

Підприємець і ексвласник «VAB банку» Олег Бахматюк винен державним установам 29,3 мільярди гривень – такі дані оприлюднив Національний банк України.

Згідно з ними, Бахматюк винен 11 мільярдів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (для вкладників банків «Фінансова ініціатива» та VAB), 10,6 мільярдів – самому Нацбанку за кредитами рефінансування цих банків і ще 7,7 мільярди – трьом державним банкам.

«Щоб гарантувати повернення коштів за кредитами рефінансування, свого часу НБУ не лише домігся від Бахматюка офіційного визнання себе власником «Фінансової ініціативи» та «VAB Банку», але й вперше уклав з ним договір особистої поруки. Заборгованість Бахматюка перед НБУ забезпечена його особистими поруками про її погашення на загальну суму 8,6 мільярда гривень та майновими поруками його компаній», – заявляє Нацбанк.

Читайте також: «Райффайзен Банк Аваль» внесе заставу за Писарука – голова наглядової ради​

Як додають в установі, вона подала понад 50 судових позовів проти Бахматюка та його компаній і домоглася 19 судових рішень, що набули чинності.

«Однак навіть 19 перемог у судах не дозволили поки забезпечити погашення боргів: реалізація майна Державною виконавчою службою йде напрочуд кволо», – зазначають у НБУ.

12 листопада голова ради директорів «Укрлендфармінг» Олег Бахматюк звернувся до президента України Володимира Зеленського через затримання детективами Національного антикорупційного бюро України колишніх посадовців Національного банку та «VAB Банку». Він звинуватив правоохоронців у тому, що «фактично компанію тероризували протягом п’яти років».

11 листопада НАБУ повідомило, що спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою затримало 7 людей, серед яких – колишні та чинні посадовці Національного банку України, «VAB банку» та компаній, які пов’язані з кінцевими бенефіціарами цього банку. Зокрема, затриманий голова правління «Райффайзен Банку Аваль» та колишній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук.

Читайте також: Правління НБУ обурене врученням підозри Писаруку – заява​

Писарук був першим заступником голови НБУ Гонтаревої під час її роботи на цій посаді.

У Нацбанку заявили, що жодних затримань та обшуків у чинного керівництва НБУ наразі немає.

Дії затриманих кваліфікують як привласнення чи розтрату чужого майна в особливо великих розмірах.

Раніше 11 листопада видання «НВ» повідомило з посиланням на власні джерела, що співробітники НАБУ перебувають в офісі «Райффайзен Банку Аваль», щоб затримати голову правління Олександра Писарука.

Затримання у виданні пов’язали з рефінансуванням Нацбанком «VAB банку» підприємця Олега Бахматюка. У 2015 році цей банк ліквідували.
…

Третій комітет Генеральної асамблеї ООН ухвалив проєкт резолюції про захист прав людини в Криму в умовах російської окупації. За таке рішення проголосували 67 країн-членів комітету, проти – 23.

Резолюція засуджує масові затримання активістів і захисників прав людини, зокрема представників «Кримської солідарності», закликає припинити переслідування і звільнити осіб, затриманих за висловлювання думки, в тому числі про анексію Криму Росією.

Крім того, резолюція засуджує призов кримчан до російської армії, закликає негайно звільнити всіх незаконно затриманих громадян України і забезпечити їх повернення додому.

Також документ закликає міжнародне співтовариство продовжити осуд порушень прав людини в анексованому Криму.

Резолюція набуде чинності після її затвердження Генеральною асамблеєю ООН в грудні цього року.

«Цей документ є важливим елементом політики деокупації тимчасово окупованих територій України… Проєкт резолюції має на меті припинити порушення державою-окупантом прав людини на півострові, протидіяти спробам легітимізувати окупацію та анексію АР Крим і м. Севастополя, а також консолідувати позицію міжнародного співтовариства щодо незмінності статусу Криму як невід’ємної складової частини України», – заявили в Міністерстві закордонних справ України, коментуючи рішення.

Серед тих країн, які голосували проти проєкт резолюції: Вірменія, Білорусь, Бурунді, Камбоджа, Китай, Кот-д’Івуар, Куба, КНДР, Еритрея, Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, М’янма, Нікарагуа, Філіппіни, Росія, Сербія, Судан, Сирія, Уганда, Венесуела, Зімбабве.

Раніше ООН оприлюднила першу доповідь генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в анексованому Криму. Текст доповіді опублікований на сайті організації.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Вищий антикорупційний суд України оголосить рішення про запобіжний захід для колишнього першого заступника голови НБУ Олександра Писарука, в п’ятницю, 14 листопада о 10:00. Про це повідомила суддя Віра Михайленко.

Прокурор Національного антикорупційного бюро України просив про арешт Писарука на 60 діб з альтернативою внесення застави в розмірі 30 мільйонів гривень, звинувачуючи Писарука у змові з власниками «ВіЕйБі Банку» при видачі йому стабілізаційного кредиту. Представник обвинувачення твердить, що НБУ не міг видати кредит без змови.

Захист просив відхилити це клопотання і застосувати особисте зобов’язання, апелюючи до недостатності доказів та відсутності ризиків, оскільки з моменту вручення підозри 11 листопада Писарук не покинув країну, маючи таку можливість. Також адвокати вказали, що правління Національного банку, представники «Райффайзен банку Аваль», відомі банкіри та інвестори висловили готовність взяти Писарука на поруки.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила 12 листопада, що у провадженні про заволодіння коштами для «VAB Банку» оголосили підозру вісьмом людям, серед яких – голова правління «Райффайзен Банку Аваль» і колишній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук.

Правління Національного банку обурене врученням підозри Писаруку.

За даними слідства, у жовтні 2014 року «VAB Банк» звернувся до НБУ з клопотанням надати йому стабілізаційний кредит під заставу нерухомого майна. Нацбанк погодився, хоча не фінустанова не надала всі необхідні документи. У прокуратурі стверджують, що вартість нерухомості, переданої в заставу НБУ, була завищена майже у 25 разів.

Через місяць банк визнали неплатоспроможним, ще пізніше – його ліквідували.

Колишній власник «VAB Банку» та голова ради директорів «Укрлендфармінг» Олег Бахматюк звернувся до президента України Володимира Зеленського із закликом «зупинити призначення винних без жодного права на захист».

 
…

Арбітражний суд Центрального округу російської Калуги 14 листопада відхилив касаційну скаргу представників Кримської єпархії Православної церкви України. Представники ПЦУ намагалися оскаржити рішення російського Міністерства майнових і земельних відносин анексованого Криму про розірвання договору оренди собору в центрі Сімферополя. Про це повідомили в пресслужбі російського Мінмайна Криму.

«Дійсно, рішення ухвалене на нашу користь. Касаційна скарга відхилена», – цитує повідомлення Мінмайна Крыминформ.

Представник інтересів Кримської єпархії ПЦУ в суді, юрист українського Регіонального центру прав людини Сергій Заєць у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії сказав, що ще не знає про таке рішення суду, при цьому «не виключає, що так може бути».

Коментарі з цього приводу, додав адвокат, надаватимуться після того, як він ознайомиться з рішенням суду.

Крим.Реалії намагаються отримати коментар архієпископа Климента.

Раніше архієпископ Кримської єпархії Православної церкви України Климент повідомив, що фактична влада анексованого Криму вимагає «звільнити приміщення» Кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира й Ольги в Сімферополі. Російська влада Криму направила припис про «звільнення приміщень» собору.

Раніше повідомлялося, що Арбітражний суд Центрального округу в російській Калузі 14 листопада розгляне касаційну скаргу Управління Кримської єпархії ПЦУ до підконтрольного Росії Міністерства майнових і земельних відносин Криму щодо розірвання договору оренди приміщень Кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира та Ольги в Сімферополі.

24 вересня в управлінні російського Міністерства юстиції Криму втретє відмовили в реєстрації української православної парафії на півострові.

У російському Мінмайна Криму пояснили вимогу до Кримської єпархії УПЦ КП звільнити будівлю Кафедрального собору в Сімферополі закінченням терміну дії договору з єпархією УПЦ КП, яка перейшла у створену Православну церкву України.

Комітет ООН із прав людини як тимчасовий захід двічі просив Росію не виселяти Кримську єпархію Православної церкви України з кафедрального собору Володимира та Ольги в Сімферополі.

Фактична влада Криму стверджує, що не отримувала рекомендацій ООН щодо храму ПЦУ в Сімферополі.

 
…

Український ветеран, співробітник секретаріату омбудсмена Ігор Мазур, затриманий раніше цього місяця в Польщі за клопотанням Росії, повернувся в Україну, повідомив заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко.

«Завдяки чіткій і професійній роботі органів української влади – Офісу президента, дипломатів, народних депутатів, МВС, Національної поліції – Ігор Мазур (Тополя) повернувся в Україну. Це стало можливим у тому числі і тому, що ще ввечері в день затримання Українське бюро Інтерполу за дорученням міністра МВС Арсена Авакова надіслало пакет документів, які прямо свідчили про зловживання РФ своїм правом звернення до цієї міжнародної організації», – написав Геращенко у фейсбуці ввечері 13 листопада.

Ігор Мазур (позивний «Тополя») – один із лідерів УНА-УНСО, певний час очолював осередок «Правого сектора» Київщини, учасник «Україна без Кучми», Помаранчевої революції і подій Євромайдану. Служив на Донбасі у складі ЗСУ у 2014–2015 роках.

Його затримали 9 листопада на кордоні з Польщею.

Як повідомляється на сайті УНСО, затримання відбулося на запит Слідчого комітету Росії про подання Мазура у міжнародний розшук разом за звинуваченнями в участі у боях на площі Мінутка у Грозному під час Першої чеченської війни (за звинуваченнями в участі у Першій чеченській проти федеральних військ свого часу були затримані і засуджені у Росії Микола Карпюк та Станіслав Клих – ред.).

За цими даними, до Польщі Ігор Мазур їхав на запрошення віцеспікерки польського сейму Беати Мазурек.
…

Фірма, на яку записані столичні кіоски, де торгують цигарками, належить кіпрській компанії, яка була заснована у маєтку родини народного депутата від «Слуги народу» Андрія Холодова на Кіпрі у місті Лімасол. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Слуга родинного бізнесу: кіпрська таємниця депутата Холодова».

Як встановили журналісти, фірма «Київ маркет солюшн», яка, згідно з інвестиційним конкурсом, отримала на 10 років право торгувати в сотнях українських кіосків, записана на кіпрську фірму Reineweg LTD. 

Ця компанія була прописана у маєтку родини Холодова від заснування і аж до липня 2019-го, і змінила місце реєстрації на офісну будівлю лише у липні 2019 року, коли він став народним депутатом і після того, як змінились місцеві правила, за якими офіс фірми більше не може розташовуватись у приватному будинку.

Знімальна група «Схем» протягом кількох днів спостерігала, як народний депутат зранку виходив із цього будинку і відвозив своїх дітей до місцевої школи. Там же, на території маєтку, журналісти зафіксували дружину Холодова – Катерину Шаховську, її матір – Стеллу Шаховську, а також батьків депутата.

«Родина народного депутата Холодова мешкає на Кіпрі, а сам він регулярно літає сюди. Як-от цього разу, коли в Україні мала б тривати робота обранця з виборцями. При цьому, як нам повідомили у Верховній Раді на офіційний запит, відпустку на цей період він не брав», – йдеться у розслідуванні.

Сам народний депутат має на Кіпрі постійну посвідку на проживання – про це на умовах анонімності «Схемам» повідомили два джерела в Міграційній службі острівної держави.

У своєму розслідуванні, яке привело журналістів на Кіпр, «Схеми» доводять, що народний депутат від «Слуги народу» Андрій Холодов таки пов’язаний із тютюновим бізнесом, а отже, лобіюючи у Верховній Раді правку, що збільшує заробітки для роздрібних торговців цигарками, він відстоював свої інтереси. 

Холодов публічно заперечував, що має якісь інтереси у торгівлі цигарками. «Ніякого тютюнового бізнесу в мене ніколи не було», – писав він у Facebook. 

«І це не дивно – адже інакше депутату від «Слуги народу» довелось би визнати наявність серйозного конфлікту інтересів при лобіюванні законодавства, яке покращує умови його власного бізнесу», – йдеться в розслідуванні. 

«Схемам» вдалося знайти документальні підтвердження цього зв’язку. 

«Родина депутата Холодова має стосунок до повного циклу дистрибуції цигарок – від оптової закупівлі у виробників (через фірму «Сіті Трейдінг Компані»), розповсюдження цих партій у кіоски (власник кіосків – «Київ Маркет Солюшн»), і роздрібного продажу в цих кіосках через дві фірми («Віктрум» та «Інтертабако»)», – йдеться в матеріалі «Схем».

У жовтні Верховна Рада ухвалила законопроект №1049 з правкою №8, якою змінюється формула перерозподілу прибутків між різними учасниками ланцюжка з торгівлі цигарками. Зокрема, збільшується маржа заробітку для оптових і роздрібних продавців тютюнових виробів. До винесення в зал на голосування, ця правка пройшла через комітет із питань фінансів, податкової та митної політики, її підтримав голосуванням і лобіює публічно заступник голови комітету Андрій Холодов.

У коментарі «Схемам» депутат спершу довго робив вигляд, що не може пригадати, про яку правку йдеться, згодом нібито не міг зрозуміти запитання, чи має його родина у власності мережу кіосків на зупинках. 

На запитання, чи є він «бенефіціаром» правки, розглянутої його комітетом, депутат відповів: «За неї проголосували 215 «слуг народу» і 40 депутатів з інших фракцій. Якщо є така статистика, як ви вважаєте, це я є бенефіціаром цієї правки?» 

Після чого Холодов обурено перепитав голову комітету, чи мають право журналісти підходити до народних депутатів і спілкуватись з ними до початку засідання. 

Раніше «Схеми» розповіли про маєток в елітному районі Відня у власності родини Андрія Холодова. Маєток придбаний у 2013 році за 6 мільйонів євро. 

Також журналісти виявили, що ще кандидатом у народні депутати Андрій Холодов велику кількість часу проводив у Австрії, при чому сукупна тривалість його перебування за кордоном була більша, ніж дозволено вимогами законодавства щодо безперервного проживання кандидата в депутати в Україні протягом останніх п’яти років. 

 
…

Депутат Верховної Ради з фракції «Опозиційного блоку – За життя» Василь Німченко заперечує, що натискав одразу дві кнопки під час голосування в парламенті 12 листопада. Про це він сказав у коментарі проєкту Радіо Свобода «Ньюзрум».

«Історія ще дізнається, кнопкодавство чи ні, я б не робив швидких висновків… Там людина проголосувала – вона була. Я дві кнопки не натискав – у мене руки так стояли… Я показав, що ці руки нічого не крали, я голосував тільки за себе», – твердить Німченко, який є колишнім суддею Конституційного суду.

Рух «Чесно» повідомив 12 листопада, що зафіксував четвертий факт кнопкодавства у Верховній Раді України 9-го скликання. За даними спостерігачів, процедуру особистого голосування порушив депутат Василь Німченко. Саме цей депутат був співавтором одного із законопроєктів про кримінальну відповідальність депутатів за кнопкодавство.
…

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби здійснили 15 обстрілів позицій Збройних сил України, внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої зазнали поранень двоє військовослужбовців.

«Противник обстрілював позиції підрозділів Об’єднаних сил з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

З початку поточної бойовики з ручних протитанкових і автоматичних гранатометів та стрілецької зброї обстріляли позиції ЗСУ неподалік Новотошківського, втрат немає, додали в штабі ООС.

В угрупованні «ЛНР» стверджують, що українська сторона двічі обстріляла напередодні захоплені бойовиками території. На ресурсах угруповання «ДНР» зведеної інформації щодо обстрілів наразі немає.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.
…

Фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» не забезпечують їжею на час судових засідань, повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Едем Семедляєв.

«Вранці хлопців вивозять із СІЗО до сніданку, а ввечері їх доставляють назад, вже коли вечеря закінчилася. І виходить, що вони майже добу перебувають без їжі. Їм ніколи не видають пайок. СІЗО мотивує це тим, що їх вивозять до суду в Сімферополі, тобто не на велику відстань від самого СІЗО, незалежно від того, скільки вони пробудуть в суді», – йдеться в повідомленні.

Семедляєв повідомив, що 12 листопада в суді сторона захисту просила суддю винести «окрему ухвалу щодо СІЗО Сімферополя, на те, що хлопців не забезпечують їжею на час судових засідань, багато суддів, у тому числі і голова суду, винесли ухвалу щодо СІЗО».

«Але суддя Білоус сказав, що цю заяву він не прийме», – розповів Семедляєв.

Раніше стало відомо, що підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя на три місяці продовжив арешт шістьом фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір». 

Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардії 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі представників громадського об’єднання «Кримська солідарність». Всього затримано 24 особи, у тому числі громадські журналісти Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв, Ремзі Бекіров.

27 і 28 березня Київський райсуд Сімферополя заарештував всіх затриманих.

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і громадських журналістів. Він закликав до їхнього негайного звільнення з СІЗО.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».
…