Кольченко розповів, як відмовився від російського паспорта

Колишній український політв’язень, кримський активіст Олександр Кольченко кілька разів відмовлявся від російського паспорта. Про це він розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Мені пропонували його під час досудового слідства. Я, звичайно, відмовився. Потім ще в таборі. Викликали в спецчастину, куди приходить жінка, яка займається документальною кореспонденцією. Зазвичай туди викликають в обідній час, а мене викликали вранці. Я подумав: що ж такого термінового? Приходжу туди – там кілька співробітників. Один знімає на камеру. Інший каже: «Вітаємо, ось ваш російський паспорт». Я відповів, спасибі, звичайно, але у мене один вже є. Вони кажуть: «Буде два». Я відповів, що мені і одного якось досить. І написав пояснення, чому я відмовляюся від паспорта, вони зафіксували це», – сказав Кольченко.

 

Він повідомив, що у відмові від російського паспорта написав, що є громадянином України і тому російський паспорт йому не потрібен.

Кольченко вважає дивним і смішним те, що його при цьому вважали громадянином Росії.

 

«Це дуже дивно і смішно. На стадії досудового слідства до нас не пускали адвокатів і консулів, потім, коли був уже суд, до нас все-таки кілька разів пускали консулів, а коли ми приїхали в табір – знову перестали пускати. Я пам’ятаю, одного разу до мене прийшов консул. Це була кімната зі склом і ґратами. Він попросив книгу скарг, влаштував скандал, тому що, скільки він їздить по різних СІЗО, навіть в Чечні такого не було. Завжди можна було спілкуватися особисто», – розповів Кольченко.

Читайте також: Визволення політв’язня Кремля Олександра Кольченка: хроніка ув’язнення та шлях до свободи

Олександр Кольченко повернувся до Києва з російського ув’язнення 7 вересня в рамках великого обміну між Україною і Росією. Тоді, крім нього, в Україну повернулися ще 34 громадян, яких утримувала в ув’язненні Москва.

Поліція відкрила провадження через расизм на матчі «Шахтар» – «Динамо»

Поліція відкрила кримінальне провадження через расизм на матчі чемпіонату України з футболу між донецьким «Шахтарем» та київським «Динамо».

11 листопада слідчий Слобідського відділу поліції Харкова відкрив справу за частиною 1 статті 161 Кримінального кодексу України (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками).

За даними слідства, близько 20 динамівських уболівальників «вигукували непристойні гасла» на адресу гравців «Шахтаря».

10 листопада у Харкові відбувся матч 14-го туру чемпіонату України з футболу між донецьким «Шахтарем» і київським «Динамо». У другому таймі арбітр на кілька хвилин зупинив поєдинок через расистські вигуки вболівальників на адресу темношкірих гравців «Шахтаря».

«Гірники» категорично виступили проти будь-яких проявів расизму. «Динамо», зі свого боку, висловило готовність «всебічно допомагати» в розслідуванні інциденту.

САП: у справі «VAB Банку» оголосили підозру 8 людям

У провадженні про заволодіння коштів для «VAB Банку» оголосили підозру вісьмом людям, повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Раніше була інформація про сімох затриманих.

Серед підозрюваних:

колишній перший заступник голови НБУ (нині голова правління «Райффайзен Банку Аваль» Олександр Писарук);
колишній директор генерального департаменту банківського нагляду;
колишній виконувач обов’язків начальника управління Нацбанку України в Києві та Київській області;
колишній голова спостережної ради «VAB Банку»;
заступник голови правління «VAB Банку»;  
троє посадових осіб приватних компаній, пов’язаних з бенефіціарними власниками «VAB Банку».

Їх підозрюють у заволодінні коштами стабілізаційного кредиту Національного банку України на суму 1,2 мільярда гривень.

САП збирається подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про обрання підозрюваним запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави від 2,5 до 30 мільйонів гривень.

За даними слідства, у жовтні 2014 року «VAB Банк» звернувся до НБУ з клопотанням надати йому стабілізаційний кредит під заставу нерухомого майна. Нацбанк погодився, хоча не фінустанова не надала всі необхідні документи. У прокуратурі стверджують, що вартість нерухомості, переданої в заставу НБУ, була завищена майже у 25 разів. 

Через місяць банк визнали неплатоспроможним, ще пізніше – його ліквідували.

Колишній власник «VAB Банку» та голова ради директорів «Укрлендфармінг» Олег Бахматюк звернувся до президента України Володимира Зеленського із закликом «зупинити призначення винних без жодного права на захист».

 

Колишній власник «VAB Банку» звернувся до Зеленського через розслідування НАБУ

Колишній «VAB Банку» та голова ради директорів «Укрлендфармінг» Олег Бахматюк звернувся до президента України Володимира Зеленського через затримання детективами Національного антикорупційного бюро України колишніх посадовців Національного банку та «VAB Банку».

«Новостворені органи Генеральної прокуратури чи новий генеральний прокурор, як і старий керівник НАБУ, вчергове поновили кримінальну справу, яка стосується провадження стосовно «VAB банку». Справу, яка вже була досліджена усіма силовими структурами нашої держави: Національною поліцією, Службою безпеки України, прокуратурою», – заявив Бахматюк.

За його словами, «фактично компанію тероризували протягом п’яти років».

«Порушується закон, і ми не маємо жодної можливості захищатись. Адже нас вже призначили винними. І в нашому суспільстві людина, яку назвали «олігархом», апріорі стає винною і має бути покарана тільки тому, що паном Рябошапкою чи паном Ситником причислена до цієї категорії. Ми вважаємо, що це неправильна, несправедлива і нерозумна позиція», – зазначив Бахматюк.

Він закликав Зеленського «втрутитися у цей процес».

«Просимо зупинити призначення винних без жодного права на захист. Просимо Вас визначити переговорників, що можуть бути конструктивними у даному діалозі. Ми готові до будь-яких зовнішьоекономічних радників, що мають досвід з міжнародної роботи з реструктуризації, з аудиту», – заявив Бахматюк.

11 листопада НАБУ повідомило, що спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою затримало 7 людей, серед яких – колишні та чинні посадовці Національного банку України, «VAB банку» та компаній, які пов’язані з кінцевими бенефіціарами цього банку. Зокрема, затриманий голова правління «Райффайзен Банку Аваль» та колишній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук.

У Нацбанку заявили, що жодних затримань та обшуків у чинного керівництва НБУ наразі немає.

Дії затриманих кваліфікують як привласнення чи розтрату чужого майна в особливо великих розмірах. Інші деталі відомство не повідомляє, посилаючись на таємницю слідства.

Раніше 11 листопада видання «НВ» повідомило з посиланням на власні джерела, що співробітники НАБУ перебувають в офісі «Райффайзен Банку Аваль», щоб затримати голову правління Олександра Писарука. Писарук був першим заступником голови НБУ Гонтаревої під час її роботи на цій посаді.

Затримання у виданні пов’язали з рефінансуванням Нацбанком «VAB банку» підприємця Олега Бахматюка. У 2015 році цей банк ліквідували.

В уряді попросили підтримати «вимушені переговори» з Росією щодо вилову риби в Азові

Міністерство енергетики та захисту довкілля України попросило «громадськість» підтримати «вимушені переговори» з Росією щодо розподілу квот на вилов риби в Азовському морі. Як інформує пресслужба міністерства 11 листопада, засідання українсько-російської комісії з питань рибальства відбудеться онлайн 13 листопада, а протокол на 2020 рік буде підписаний дипломатичними каналами.

В повідомленні зазначається, що якщо протокол з розподілу лімітів вилову риби в Азовському морі не підписати, Україна не зможе законно здійснювати промисловий вилов риби.

«Не маючи силової переваги в Азовському морі, в України може залишитися для вилову риби лише прибережна частина», – вказує міністерство і додає, що йдеться про роботу 90 підприємств, на яких працює чотири тисячі рибалок та експлуатується понад 800 плавзасобів.

25 листопада 2018 року Росія затримала три українські кораблі та 24 військових моряків біля Керченської протоки. Два катери, «Нікополь» і «Бердянськ», та буксир «Яни Капу», який їх супроводжував, ішли на посилення групи українських військових суден, що несуть бойове чергування в акваторії Азовського моря.

 

Директор Державного бюро розслідувань Роман Труба заперечує, що його відомство має кримінальне провадження щодо дій українських військових моряків під час спроби екіпажів двох катерів та одного буксира перетнути Керченську протоку, нині контрольовану Росією. «Ми з’ясовуємо, чи були правопорушення в діях керівництва держави, які призвели до ескалації конфлікту і подальшого введення військового стану», – написав Труба 11 листопада у своєму телеграм-каналі.

У травні цього року Міжнародний трибунал ООН з морського права зобов’язав Росію негайно звільнити моряків і кораблі «Бердянськ», «Нікополь» та «Яни Капу».

25 червня стало відомо, що українські військові катери «Нікополь» і «Бердянськ», а також буксир «Яни Капу» зникли з акваторії стоянки суден «Генмол» в Керчі, де вони перебували останні місяці.

7 вересня між Україною і Росією відбувся обмін, в рамках якого в Україну повернулися 35 громадян, в тому числі 24 моряки, захоплені ФСБ Росії восени 2018 року в районі Керченської протоки. Кораблі досі залишаються в полоні.

ЦВК зареєструвала Рудика народним депутатом від 198-го округу

Центральна виборча комісія заявляє, що зареєструвала народним депутатом від 198 округу Сергія Рудика, якому в день початку роботи Верховної Ради 9 скликання не видали посвідчення парламентаря. Про це ЦВК повідомила 11 листопада.

«Розглянувши відповідні документи, Комісія зареєструвала народного депутата України, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 198 Рудика Сергія Ярославовича, 1970 року народження, проживає в місті Корсунь-Шевченківський Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, безпартійного, самовисування», – йдеться в заяві комісії.

Читайте також: Зеленський отримав лояльну ЦВК, але «без бонусів» (огляд преси)

5 листопада ЦВК заявила, що встановила результати виборів у спірному 198-му окрузі. Згідно з протоколом, обраним народним депутатом визнали самовисуванця Сергія Рудика.

На виборах Рудик обійшов кандидатку від «Слуги народу» Наталію Дяченко. Однак 29 серпня, в день початку роботи парламенту, апарат парламенту відмовив йому у видачі посвідчення. Рудик викликав через це поліцію і сказав, що відмову у реєстрації йому пояснили наявним листом від ЦВК. Згодом у ЦВК тодішнього складу пояснили ситуацію тим, що суд скасував постанову про реєстрацію його народним депутатом.

Позачергові вибори до Верховної Ради відбулися 21 липня.

Суд скасував заборону на дії ліквідаційної комісії УПЦ КП

Шостий апеляційний адміністративний суд у Києві 11 листопада скасував рішення Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) про задоволення позову Київської патріархії Української православної церкви Київського патріархату до Міністерства культури України про заборону ліквідаційній комісії здійснювати дії, що стосуються майна Київської патріархії УПЦ КП.

Поліція Києва повідомила, що під час судового засідання сталася сутичка між представниками релігійної організації та працівниками суду.

«За попередньою інформацією, група осіб розбила скляні двері в будівлі суду та намагалися потрапити на засідання, у результаті чого сталася сутичка з представниками суду. Для припинення конфлікту працівники поліції застосували сльозогінний газ. П’ятьох активних учасників події правоохоронці доставили до управління поліції, де встановлюють їхні анкетні дані та беруть пояснення», – інформує пресслужба.

 

У вересні Окружний адміністративний суд Києва частково задовольнив позов Київської патріархії Української православної церкви Київського патріархату до Міністерства культури України, заборонивши суб’єктам державної реєстрації юридичних осіб та ліквідаційній комісії дії, що стосуються майна Київської патріархії УПЦ КП.

Також суд визнав протиправність наказу Міністерства культури України, яким скасовано дію статутів УПЦ КП і Київської патріархії.

Наприкінці липня 2019 року Окружний адмінсуд Києва відкрив провадження за позовом УПЦ КП до Міністерства культури України про скасування наказу в частині, де зазначено, що втратили чинність накази міністерства про реєстрацію в новій редакції статуту релігійної організації «Київська патріархія Української православної церкви».

Міністр оборони: розведення йде за планом, хоча бойовики намагаються зірвати процес

Розведення сил і засобів на Донбасі відбувається за планом і контрольованим сценарієм, заявив міністр оборони України Андрій Загороднюк.

«З нашого боку все розвивається керовано. Звичайно, що терористи намагаються зірвати процес – це те, що ми можемо бачити вже. Але ми діємо за нашим планом, в нас є сім днів тиші, ми проводимо розведення за планом, воно проходить за контрольованим сценарієм», – цитує пресслужба Міноборони інтерв’ю Загороднюка на телеканалі «1+1».

За словами міністра, в разі, якщо російська сторона порушить взяті зобов’язання, українські військові протягом короткого проміжку часу займуть попередні позиції.

 

«У нас такі сценарії пропрацьовані, ми знаємо, що робити в такому випадку. Ми зможемо діяти якнайшвидше», – сказав Андрій Загороднюк.

Міністр повідомив, що українські військові, які захищали позиції в районі населеного пункту Богданівка, наразі відійшли на позиції, які займали у 2016 році.

 

«Нинішні позиції навіть кращі, адже ми повертаємось на позиції 2016 року, які ми розбудували, пропрацювали, тож вони повністю готові для виконання військовими завдань», – додав Загороднюк.

Про розведення сил на трьох пробних ділянках домовилися у Мінську ще в 2016-му. Йдеться про території в районі Станиці Луганської і Золотого в Луганській області і Петрівського – в Донецькій. На перших двох, відповідно до заяв штабу ООС, відведення військ уже відбулося.

На третій і останній ділянці, розташованій між підконтрольною Києву Богданівкою й окупованим Петрівським, розведення почалося 9 листопада.

 

Міністр оборони: «позиція держави і моя персональна ціль – скасувати призов»

Міністр оборони України Андрій Загороднюк заявляє про бажання скасувати призов і повністю перейти до професійної української армії.

«Позиція держави і моя персональна ціль – це скасувати призов. Ми рухаємося до професійної армії згідно зі стандартами НАТО, яка буде професійною, підготовленою і оснащеною», – цитує пресслужба Міноборони слова Загороднюка в ефірі телеканалу «1+1» 10 листопада.

Він також додав, що повний перехід на професійну армію є поступовим процесом.

«Це не відбудеться швидко, це не буде протягом року. Кожен військовослужбовець має знати своє місце, в нього має бути чітка військова кар’єра, захищені права так, щоб ми могли конкурувати при відборі, конкурувати за кращих людей у нашій армії. І хороша техніка, звичайно, що є частиною наших спроможностей», – сказав міністр оборони України.

Раніше про те, що Україна йде «шляхом професіоналізації» армії міністр оборони заявляв в інтерв’ю Радіо Свобода.

 

У 2013 році тодішній президент України Віктор Янукович скасував призов до Збройних сил України. У 2014 році призов відновили після анексії Росією Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі.

Ігор Мазур про російські звинувачення: «я не брав участі в бойових діях» у Чечні

Український ветеран Ігор Мазур, що був затриманий 9 листопада на кордоні в Польщі за запитом Росії, заперечує участь у бойових діях на території Чечні.

«Я не брав участі у бойових діях, я був на території Чечні у той час. Ми приїхали туди, як журналісти, і я працював у прес-центрі «Вільний Кавказ». Українські прикордонники не попереджали мене, що я у списку Інтерполу. Я вже у Польщі був кілька разів після того, як звільнився зі ЗСУ. Я був у базі Інтерполу з 2014 року, просто Інтерпол не давав хід цьому. Останні місяці Росія почала активно працювати на міжнародному рівні. Інтерпол здався і включив нас у так званий «чорний список». На жаль, Інтерпол допомагає у цьому Росії», – заявив Ігор Мазур 10 листопада в Любліні.

Сьогодні відділ Окружної прокуратури у польському Холмі звільнив Мазура, який працює в секретаріаті омбудсмена України, на поруки українського консула у Любліні.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, поки триватиме судовий процес щодо його екстрадиції Росії, Ігор Мазур перебуватиме у Люблінському воєводстві. Суд щодо обрання для Ігоря Мазура запобіжного заходу не відбувся.

«Ми думали, що будемо в суді відстоювати, щоб Ігоря Мазура не арештували до закінчення процесу екстрадиції, але сьогодні нам вдалося під моє особисте поручительство звільнити Ігоря Мазура. Польська прокуратура пішла нам назустріч. Ігор – на волі, ми будемо ходити на судові процедури. І сподіваємось, що все щасливо закінчиться. Це українська і польська перемога», – заявив генконсул України у Любліні Василь Павлюк.

Коли саме відбудеться перше судове засідання у справі екстрадиції Ігоря Мазура Росії чи повернення в Україну – невідомо.

Польська прокуратура має отримати від Росії матеріали, які б підтверджували факт розшуку каналами Інтерполу громадянина України Ігоря Мазура за підозрою в участі у бойових діях у Чечні.

Ігор Мазур (позивний «Тополя») – один із лідерів УНА-УНСО, певний час очолював осередок «Правого сектора» Київщини, учасник «Україна без Кучми», Помаранчевої революції і подій Євромайдану. Служив на Донбасі у складі ЗСУ у 2014–2015 роках.

Читайте також: Віцеспікерка Верховної Ради звернулася до членів польського Сейму у зв’язку зі справою Мазура

Його затримали 9 листопада на кордоні з Польщею.

Як повідомляється на сайті УНСО, затримання відбулося на запит Слідчого комітету Росії про подання Мазура у міжнародний розшук разом за звинуваченнями в участі у боях на площі Мінутка у Грозному під час Першої чеченської війни (за звинуваченнями в участі у Першій чеченській проти федеральних військ свого часу були затримані і засуджені у Росії Микола Карпюк та Станіслав Клих – ред.).

За цими даними, до Польщі Ігор Мазур їхав на запрошення віцеспікерки польського сейму Беати Мазурек.

«Технічне виконання міжнародних угод» – у Польщі пояснили затримання Мазура

Віцеспікерка польського Сейму Малгожата Гошевська назвала «виключно технічним виконанням міжнародних угод та зобов’язань» затримання польськими правоохоронцями українського активіста Ігоря Мазура. Вона також закликала до «спокою та розсудливості».

«Відважний громадянський активіст і ветеран війни на Донбасі, Грузії та Чечні став жертвою дій східних сусідів. Він був внесений російськими службами до реєстру затримань Інтерполу. Це – наочний приклад використання Кремлем інститутів міжнародного права для політичної помсти… Польща зробила те, що мусила зробити. Вона затримала особу, яка фігурує в реєстрі. Але – для з’ясування ситуації. Ми вже багато чого знаємо. І я запевняю вас, що дорога до Росії не є відкритою», – написала Гошевська у фейсбуці.

Близько 200 людей зібралися в Києві під посольством Польщі ввечері 9 листопада. Учасники акції мали на меті підтримати затриманого за запитом Росії співробітника секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, добровольця Ігоря Мазура.

 

Раніше 9 листопада міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, коментуючи затримання польськими правоохоронцями Ігоря Мазура, заявив, що Росія вкотре використала інструменти Інтерполу для політичних переслідувань громадян України.

 

Суд щодо затриманого в Польщі одного з лідерів «УНА-УНСО» Ігоря Мазура (позивний «Тополя») може відбутися вже в неділю, 10 листопада, повідомив Радіо Свобода представник офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Андрій Мамалига.

Як повідомляється на сайті УНСО, затримання відбулося на запит Слідчого комітету Росії про подання Мазура у міжнародний розшук разом за звинуваченнями в участі у боях на площі Мінутка у Грозному під час Першої чеченської війни (за звинуваченнями в участі у Першій чеченській проти федеральних військ свого часу були затримані і засуджені у Росії Микола Карпюк та Станіслав Клих – ред.).

За цими даними, до Польщі Ігор Мазур їхав на запрошення віцеспікерки польського сейму Беати Мазурек.

Ігор Мазур («Тополя») – один із лідерів УНА-УНСО, певний час очолював осередок «Правого сектора» Київщини, учасник «Україна без Кучми», Помаранчевої революції і подій Євромайдану. Служив на Донбасі у складі ЗСУ у 2014–2015 роках.

Під посольством Польщі в Києві відбулася акція на підтримку Мазура

Близько 200 людей зібралися в Києві під посольством Польщі ввечері 9 листопада. Учасники акції мали на меті підтримати затриманого за запитом Росії співробітника секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, добровольця Ігоря Мазура.

Акативісти вимагали від польських правоохоронців відпустити Мазура і не підігрувати, як вони стверджують, російській провокації.

Раніше 9 листопада міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, коментуючи затримання польськими правоохоронцями Ігоря Мазура, заявив, що Росія вкотре використала інструменти Інтерполу для політичних переслідувань громадян України.

 

Суд щодо затриманого в Польщі одного з лідерів «УНА-УНСО» Ігоря Мазура (позивний «Тополя») може відбутися вже в неділю, 10 листопада, повідомив Радіо Свобода представник офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Андрій Мамалига.

Як повідомляється на сайті УНСО, затримання відбулося на запит Слідчого комітету Росії про подання Мазура у міжнародний розшук разом за звинуваченнями в участі у боях на площі Мінутка у Грозному під час Першої чеченської війни (за звинуваченнями в участі у Першій чеченській проти федеральних військ свого часу були затримані і засуджені у Росії Микола Карпюк та Станіслав Клих – ред.).

За цими даними, до Польщі Ігор Мазур їхав на запрошення віцеспікерки польського сейму Беати Мазурек.

Ігор Мазур («Тополя») – один із лідерів УНА-УНСО, певний час очолював осередок «Правого сектора» Київщини, учасник «Україна без Кучми», Помаранчевої революції і подій Євромайдану. Служив на Донбасі у складі ЗСУ у 2014–2015 роках.

Заліщук стала радницею прем’єра з питань зовнішньої політики

Ексдепутатка Верховної Ради Світлана Заліщук повідомила на своїй сторінці у фейсбуці, що стала штатним радником прем’єр-міністра Олексія Гончарука з питань зовншньої політики.

«У команді прем’єра я відповідатиму за підготовку його міжнародних зустрічей та міжнародних візитів у тісній координації з МЗС та віцепрем’єром Дмитром Кулебою. Моїми головними kpi будуть успішні контакти голови Уряду зі своїми візаві, міжнародними фінансовими інституціями та дипломатами, створення позитивних передумов для розвитку міжнародної співпраці України, допомога в привабленні інвестицій, сприяння ефективнішому економічному співробітництву між державами. Окремо виділю боротьбу за наше європейське майбутнє та енергетичну безпеку», – зазначила вона.

У минулому скликанні парламенту Світлана Заліщук входила до комітету у закордонних справах.

Німеччина відзначає 30-ліття падіння Берлінського муру

Німеччина відзначає 9 листопада тридцяту річницю падіння Берлінського муру. Лише в Берліні за останній тиждень було проведено близько 200 заходів.

Сьогодні очікується, що президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр та канцлер Ангела Меркель відвідають церемонію біля залишків Берлінської стіни.

4 листопада 1989 року в Східному Берліні, на Александерплац відбувся наймасовіший мітинг в історії НДР – за різними оцінками, в ньому взяли участь від 200 тисяч до мільйона людей. Листопадові мирні виступи під гаслами «Ми – народ!» закінчилися падінням Берлінського муру, який сорок років поспіль розділяв столицю Німеччини.

9 листопада 1989 року Берлінський мур, який розділяв Німецьку Демократичну Республіку і Федеративну Республіку Німеччина майже 30 років, був зруйнований.

Почалося розведення сил поблизу Богданівки і Петрівського

Розведення сил поблизу Богданівки і Петрівського на Донеччині почалося, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. 20 військовослужбовців, три БМП та дві вантажівки відійшли з попередніх позицій на 1 кілометр. За даними українських військових, угруповання «ДНР» дзеркально відводить війська зі свого боку. 

За цими даними, процес розведення триватиме три доби, після чого вибухотехніки зможуть почати розмінування території.

Раніше штаб ООС повідомив про відсутність обстрілів українських позицій на Донеччині 9 листопада.

8 листопада штаб ООС та угруповання «ДНР» взаємно звинуватили одне одного у зриванні розведення поблизу Богданівки і Петрівського.

2 листопада поблизу Золотого на Луганщині завершилося розведення сил та засобів, про яке домовилися на початку жовтня в Мінську на засіданні Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі.

Народний депутат Дубневич вийшов під заставу – адвокат

Народний депутат Ярослав Дубневич вийшов під заставу 90 мільйонів гривень – про це низці ЗМІ повідомив його адвокат Олександр Тананакін.

За словами адвоката, заставу внесли за Дубневича ще 7 листопада, він провів ніч у слідчому ізоляторі і увечері 8 листопада залишив його.

За даними видання «Ґрати», народний депутат здав закордонний паспорт. Невідомо, хто саме вніс заставу за нього.

7 листопада апеляційна палата Вищого антикорупційного суду заарештувала народного депутата із групи «За майбутнє» Ярослава Дубневича до 31 грудня.

 

2 листопада Антикорупційний суд обрав запобіжний захід Дубневичу у вигляді 100 мільйонів гривень застави. Тоді адвокати закликали суд обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання або віддати депутата на поруки колегам. Дубневича були готові взяти на поруки дев’ять представників парламентської групи «За майбутнє».

За версією слідства, народний депутат лобіював виділення грошових коштів з бюджету ПАТ «Укрзалізниця» на закупівлю товарів у підконтрольних йому підприємств. Фінансові втрати від реалізації схеми проведення процедур відкритих торгів стрілочних переводів, запасних частин до них та комплектів роздільного скріплення, відповідно до матеріалів експертизи, становили понад 93 мільйони гривень.

Сам Дубневич вважає необґрунтованими заяви генпрокурора і заявляє про «політичне підґрунтя» справи.

31 жовтня Верховна Рада проголосувала за зняття з Ярослава Дубневича депутатської недоторканності: за дозволи на його притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт.

Суд заарештував народного депутата Дубневича із правом 90 млн гривень застави

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду заарештувала народного депутата із групи «За майбутнє» Ярослава Дубневича до 31 грудня.

Він може вийти на волю під заставу в 90 мільйонів гривень.

2 листопада Антикорупційний суд обрав запобіжний захід Дубневичу у вигляді 100 мільйонів гривень застави. Тоді адвокати закликали суд обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання або віддати депутата на поруки колегам. Дубневича були готові взяти на поруки дев’ять представників парламентської групи «За майбутнє».

За версією слідства, народний депутат лобіював виділення грошових коштів з бюджету ПАТ «Укрзалізниця» на закупівлю товарів у підконтрольних йому підприємств. Фінансові втрати від реалізації схеми проведення процедур відкритих торгів стрілочних переводів, запасних частин до них та комплектів роздільного скріплення, відповідно до матеріалів експертизи, становили понад 93 мільйони гривень.

Сам Дубневич вважає необґрунтованими заяви генпрокурора і заявляє про «політичне підґрунтя» справи.

31 жовтня Верховна Рада проголосувала за зняття з Ярослава Дубневича депутатської недоторканності: за дозволи на його притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт.

Хомчак заявив, що на ділянці розведення військ у Золотому немає обстрілів

На ділянці розведення військ у Золотому Луганської області немає обстрілів, повідомив начальник Генерального штабу Збройних сил України Руслан Хомчак.

«Після того, коли було прийнято рішення, ви всі змогли переконатися… Про те, що там, де відвели, – там сьогодні обстрілів немає, що війська, які відійшли на визначену відстань, готові до реагування на всі ситуації», – сказав Хомчак.

Він заявив, що розведення сил біля Петрівського Донецької області можливе 8 листопада.

«Сім днів тиші вчора якраз пройшло. Сьогодні зроблено всі заяви, проходить верифікація. І з завтрашнього дня ми вже готові будемо виконувати далі ті вимоги, які є, щодо розведення. Відповідно, це буде все дзеркально, і о 12-й годині завтра буде заява відповідних керівників, які за це відповідають, щодо початку тих заходів», – зазначив начальник Генштабу.

2 листопада поблизу Золотого на Луганщині завершилося розведення сил та засобів, про яке домовилися на початку жовтня в Мінську на засіданні Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

«Нехай перевіряють» – Кличко про справу НАБУ

Інформації про те, що Національне антикорупційне бюро відкрило провадження щодо мера Києва Віталія Кличка та його двох заступників навмисне надають сенсаційного характеру в інформаційному полі, заявив міський голова Києва Віталій Кличко в ефірі телеканалу «Україна».

«Цій «новині» вже майже три тижні. І зараз так звані «друзі» розганяють її вже не першою хвилею в інформаційному полі. Неназваний скаржник – фізична особа – звернувся до суду, щоб той зобов’язав НАБУ відкрити провадження. Перспективи ця справа не має, я переконаний. І мені дуже смішно, що там йдеться ще й про нібито держзраду. Нехай перевіряють», – сказав Кличко. 

6 листопада Вищий антикорупційний суд України повідомив про те, що зобов’язав Національне антикорупційне бюро відкрити кримінальне провадження щодо київського міського голови Віталія Кличка. Повідомлялося, що у жовтні неназваний скаржник звинуватив Кличка і двох заступників голови КМДА в низці злочинів, зокрема за статтями про зловживання владою, неправомірну вигоду, привласнення, розтрату майна, службовому підробленні тощо. Також серед звинувачень була вказана і «державна зрада».

Уряд 4 вересня погодив звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації. За словами прем’єра Олексія Гончарука, ухвалу Кабміну ще має погодити президент Володимир Зеленський. Утім президент досі не підписав звільнення Кличка з посади голови КМДА. Зеленський раніше казав, що підтримує ідею щодо розділення функцій міськголови Києва та керівника КМДА.

 

Кабмін вирішив залучити 450 млн євро кредиту від європейського банку для будівництва доріг

Кабінет міністрів України вирішив залучити 450 мільйонів євро кредиту від Європейського інвестиційного банку для будівництва українських доріг, повідомив прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

«Мова йде, зокрема, про два масштабні проєкти – об’їзну дорогу біля Львова та капітальний ремонт ділянок міжнародної траси Київ – Одеса», – написав Гончарук у Facebook.

У проєкті державного бюджету на 2020 рік передбачені 73,7 мільярда гривень на дорожню інфраструктуру. Це на 36% більше порівняно з 2019 роком.

 

З початку роботи до ВАКС надійшли понад 150 кримінальних проваджень і 1900 клопотань

За перші два місяці роботи до Вищого антикорупційного суду України надійшло 153 кримінальних провадження та 1909 клопотань, скарг і заяв.

«При цьому, за період з 5 вересня до 5 жовтня 2019 року ВАКС отримав 97 кримінальних проваджень та 911 клопотань, скарг і заяв. Упродовж другого місяця, тобто з 5 жовтня до 5 листопада 2019 року, до Вищого антикорупційного суду надійшло 56 кримінальних проваджень та 998 клопотань, скарг і заяв», – пояснили у ВАКС.

Вищий антикорупційний суд України почав роботу 5 вересня.

30 жовтня ВАКС ухвалив свій перший вирок – щодо екссудді за хиби в декларації.

Верховна Рада ухвалила закон про Вищий антикорупційний суд у червні 2018 року. 6 березня Кваліфікаційна комісія оголосила результати конкурсу до Вищого антикорупційного суду. У ВАКС працюватимуть 38 суддів.

7 травня на перших зборах суддів Вищого антикорупційного суду із третьої спроби його головою обрана Олена Танасевич, її заступником став Євген Крук.

 

Міжнародні гідрографічні організації вилучили російські навігаційні карти на води України зі своїх каталогів

Регіональні центри електронних карт Міжнародної гідрографічної організації PRIMAR (Норвегія) та IC-ENC (Велика Британія) повідомили про вилучення  російських карт зі своїх каталогів задля гарантування безпеки судноплавства в Азовському і Чорному морях, заявив міністр інфраструктури України Владислав Криклій.

«Ми вдячні міжнародному співтовариству за  підтримку України. Анексія Криму, незаконне будівництво та експлуатація мосту у Керченській протоці – ці дії Російської Федерації не тільки порушують суверенітет та територіальну цілісність України, а й створюють загрози у гарантуванні безпеки  судноплавства в Азовському і Чорному морях. Ми сподіваємось на подальшу увагу всіх країн світу до цієї проблеми», – сказав міністр.

У Мінінфраструктури також процитували керівника Гідрографічної служби Великобританії Тіма Лоува, який зазначив, що Сполучене Королівство і його партнери з ЄС не визнають незаконної анексії Криму Росією.

«Гідрографічна служба Сполученого Королівства є агенцією, що підпорядковується урядові Сполученого Королівства та дотримується політичного курсу, який ґрунтується на курсі ЄС щодо невизнання контролю Росії над Кримом…Політика уряду Сполученого Королівства залишиться незмінною після виходу Сполученого Королівства з Європейського союзу», – сказав Тім Лоув.

У липні Держгідрографія звернулася до Великої Британії, Норвегії та Міжнародної гідрографічної організації допомогти вилучити російські карти на українські води з міжнародного обігу. У відомстві розповіли, що Росія незаконно виробляє морські навігаційні карти на територію України, створюючи загрозу мореплавства в Чорному та Азовському морях, та продає ці карти через компанії Британії та Норвегії. У Держгідрографії зазначали, що випускають та продають повну колекцію карт у зоні своєї юрисдикції.

Попри анексію Криму та відсутність делімітації територіального моря між Україною та Росією, до території України в її міжнародно визнаних кордонах належать внутрішні води і територіальне море, розташоване вздовж Криму, яке є тимчасово окупованою територією України.

З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією півострова, гавані Криму закриті для міжнародного судноплавства.

Журналіст «Схем» у Раді повідомив про загрози в «п’ятирічку Зеленського»

Журналіст програми «Схеми» (спільного проєкту Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») Михайло Ткач 6 листопада на парламентських слуханнях «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення» повідомив про загрози, які виникають перед працівниками ЗМІ за нової влади.

«Якщо президент Зеленський може захищати поведінку своєї прессекретарки тільки тому, що вона формує для нього комфортний простір, тоді чому десь у селі друзі голови сільради не можуть поводитися, як Юлія Мендель. Якщо персональні дані водіїв, відданих справі людей, які разом зі мною знімають матеріали, які більшість із вас, напевне, бачили, можна публікувати, а відповідні органи не реагують за фактом цієї публікації, – чи не головний це доказ того, що цей діяч і досі має вплив? І це тут, у Києві… Як тоді залякують журналістів у регіонах?» – запитав Ткач з трибуни Верховної Ради.

 

«Багато з тих, хто в п’ятирічку Зеленського протидіятимуть журналістам, останні п’ять років чекали за кордоном або в країні і «вболівали за журналістів». Вони раділи щоразу, коли виходили матеріали про Порошенка, Грановського, Кононенка, а зараз, коли вони прийшли до влади і отримали вплив, вони не розуміють, звідки увага до них та їхньої діяльності. За президентства Порошенка владою багато ресурсів було витрачено, щоб створювати атмосферу ненависті та зневаги до журналістів – просто за професійну діяльність. Я не знаю, який зараз план у президента Зеленського, чи буде він особисто ініціювати боротьбу проти журналістів, які критикують його владу і тим самим знижують його рейтинги, чи буде він просто мовчки спостерігати, як проти журналістів будуть боротися інші люди з його мовчазної згоди», – сказав журналіст програми «Схеми».

Михайло Ткач також додав, що в Україні «дуже жорстке законодавство в частині захисту журналістів», та в більш розвинених країнах «це законодавство м’якше, але воно діє». «Ті, хто мають намір перешкоджати журналістській діяльності, не мають перед очима вироків за перешкоджання журналістській діяльності», – відзначив журналіст.

Слухання про безпеку діяльності журналістів в Україні відбуваються вперше за понад два роки. З парламентської трибуни виступили звільнений з незаконного ув’язнення в Росії журналіст інформагенції «Укрінформ» Роман Сущенко, міністр культури Володимир Бородянський, інші представники медіаорганізацій та журналісти провідних каналів.

«Схеми: корупція в деталях» – це програма журналістських розслідувань, що викриває високопосадову корупцію. Є спільним проєктом Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший», виходить в ефір щочетверга о 21:45 на «UA:Перший».

Труба: колишній народний депутат Жеваго переховується «в одній з європейських країн»

Колишній народний депутат Костянтин Жеваго переховується «в одній з європейських країн», повідомив директор Державного бюро розслідувань України Роман Труба у коментарі «Українським новинам».

Втім, він не зміг уточнити, чи подало ДБР запит в Інтерпол про оголошення Жеваго в міжнародний розшук.

Колишнього народного депутата та ексвласника банку «Фінанси та кредит» Жеваго викликали у Державне бюро розслідувань на 27 вересня, щоб оголосити про підозру. 9 жовтня стало відомо, що його оголосили у розшук.

Ще через два дні Спеціалізована антикорупційна прокуратура України повідомила Жеваго про підозру у внесенні недостовірних відомостей у декларацію про доходи.

У Фонді гарантування вкладів раніше інформували, що з банку Жеваго незаконно вивели 5 мільярдів гривень.

У серпні поточного року ДБР повідомило двом топ-менеджерам збанкрутілого банку Жеваго «Фінанси та кредит» про підозру в розтраті 2,5 мільярда гривень фінустанови.

Сам колишній народний депутат заявляв про непричетність до розтрати грошей банку.

ДБР: 5 чиновникам Міноборони оголосили підозри через закупівлю бракованих бронежилетів

П’ятьом чиновникам Міністерства оборони України оголосили підозри через закупівлю бракованих бронежилетів, повідомив директор Державного бюро розслідувань Роман Труба.

«Сьогодні тільки розпочато оголошення підозр. Станом на сьогодні оголошено п’ять підозр. Усі підозрювані – високопоставлені чиновники Міноборони: керівник головного управління, два його заступники і два начальники управління», – сказав Труба.

Він зазначив, що підозри оголосили за частиною 2 статті 28 і частини 3 статті 426 Кримінального кодексу України (бездіяльність військової влади, здійснена групою осіб за попередньою змовою).

Директор ДБР стверджує, що посадовці знали про невідповідність бронежилетів технічним характеристикам.

Загалом Міноборони закупило 11 тисяч бронежилетів «Корсар» на суму близько 100 мільйонів гривень. За даними слідства, 70% бронежилетів прострілюються тими видами зброї, від якої вони повинні захищати.