Зеленський: Міноборони має створити військову поліцію

Міністерство оборони України має створити військову поліцію, заявив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради та урядом.

«Міністр оборони Андрій Загороднюк до 31 грудня має впровадити нову об’єднану систему керівництва та управління силами оборони, яка відповідатиме стандартам НАТО. Крім того, у структурі Міноборони має бути створений сучасний ефективний правоохоронний орган – військова поліція», – повідомили в Офісі президента.

При цьому наразі незрозуміло, якими будуть функції новоствореного органу.

В ОП інформують, що Зеленський вважає необхідним створення до кінця року концепції об’єднаного реєстру ветеранів та розробку проєкту технічного завдання платформи «E-ветеран».

 

МЗС: візит депутата Держдуми Росії на Луганщину – це грубе порушення українського суверенітету

Візит депутата Державної думи Росії і лідера партії «Родіна» Олексія Журавльова на непідконтрольну українській владі територію Луганщини є грубим порушенням українського державного суверенітету, заявило Міністерство закордонних справ України.

«Вважаємо цю поїздку, як усі попередні неузгоджені з українською стороною «візити» російських посадовців на тимчасово окуповані території України в Донецькій та Луганській областях, а також в Автономну Республіку Крим та місто Севастополь, грубим порушенням російською стороною державного суверенітету і територіальної цілісності України», – розповіли в МЗС.

У відомстві висловили рішучий протест через візит російського посадовця в Луганську область.

Міністерство закордонних справ перевіряє інформацію про поїздку Журавльова на ділянку розведення сил і засобів у Золотому Луганської області.

За даними ЗМІ, російський депутат 1 листопада приїхав до Станиці Луганської, а наступного дня – до Золотого-5, яке перебуває під контролем підтримуваного Росією угруповання «ЛНР».

2 листопада поблизу Золотого-4 на Луганщині завершилося розведення сил та засобів, що стартувало 29 жовтня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Гончарук планує перепис населення у 2020 році за допомогою онлайн-інструментів

У 2020 році в Україні відбудеться перепис населення за допомогою онлайн-інструментів, заявив прем’єр-міністр Олексій Гончарук в етері телеканалу ICTV.

«Ми подивилися на різну практику у світі, як робиться перепис. І зараз шукаємо можливість зробити перепис максимально з урахуванням онлайн-інструментів. Тобто стимулювати людей самостійно заповнювати інформацію про себе», – сказав Гончарук.

Він очікує, що перепис населення має відбутися у 2020 році. Кошти на це закладені в проєкті державного бюджету.

Держслужба статистики повідомляла, що на кінець 2018 року чисельність населення в Україні становила понад 42 мільйони 200 тисяч людей.

Востаннє перепис населення в Україні проводили у 2001 році.

«Рік без Каті»: акції в роковини смерті активістки відбудуться в 40 містах України і світу

У роковини смерті херсонської активістки Катерини Гандзюк 4 листопада у 40 містах України і світу відбудуться акції «Рік без Каті» з вимогою справедливого розслідування вбивства Гандзюк.

Як повідомляє у фейсбуці ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?», акції почнуться о 19:00.

У Києві активісти мають намір прийти до Офісу президента.

«4 листопада ми знову вийдемо на вулиці наших міст для того, щоб нагадати всім – і вбивцям, і владі, і всім громадянам нашої країни: ми вимагаємо справедливості», – йдеться в повідомленні.

 

Активісти закликали президента Володимира Зеленського прийти на акцію і поставити свічку в пам’ять про Катерину Гандзюк, а також використати «всі важелі впливу» і проявити «політичну волю» для покарання замовників убивства Гандзюк.

Напередодні в СБУ повідомили, що слідство у справі про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк триває у межах п’яти кримінальних проваджень під процесуальним керівництвом Генпрокуратури.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

У справі про замах на Гандзюк були затримані підозрювані у виконанні і організації нападу, але замовників офіційно не встановили.

5 серпня набув чинності вирок п’ятьом особам, засудженим до позбавлення волі за вчинення нападу на херсонську активістку.

 

 

В ООН розповіли про жертви серед цивільних на Донбасі

З весни 2014 року в результаті бойових дій на Донбасі понад 3 330 мирних жителів загинули, 9 тисяч були поранені, йдеться в оновлених даних Організації Об’єднаних Націй.

За підрахунками ООН, 1 мільйон 300 тисяч людей стали внутрішніми переселенцями.

В організації також зазначили, що в результаті збройного конфлікту з’явилася лінія розмежування у 427 кілометрів, через що був перекритий «доступ до основних послуг». За даними ООН, 3,5 мільйона людей потребують зараз допомоги.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Біля анексованого Криму українські військові завершили бойові навчання

На полігоні «Ягорлик» у Херсонській області завершилися чергові навчання підрозділів зенітних ракетних військ Повітряних cил Збройних cил України з бойовими стрільбами. Як повідомляє повітряне командування «Схід», були виконані бойові стрільби із зенітних ракетних комплексів С-300ПТ як по повітряних, так і по наземних цілях, що позначали засоби повітряного нападу противника.

Разом із ними бойові запуски зенітних ракет здійснив бойовий розрахунок з Нікопольського зенітного ракетного полку.

Крім того, під час тактичних навчань офіцери застосовували сучасний автоматизований мобільний командний пункт «Ореанда».

На завершальному етапі навчань усі підрозділи повернулися в пункти постійної дислокації і до несення бойового чергування.

У перший день стрільб на полігоні «Ягорлик» у Херсонській області ракетники провели понад 20 запусків ракет із комплексів С-300ПТ, С-300В1, Бук М1, З-125-2Д1 по повітряних, наземних, надводних і електронних цілях.

Бойові стрільби зенітних ракетних комплексів та іншого озброєння на полігоні «Ягорлик» у Херсонській області відбуваються з 2016 року. Єдиний полігон «Чауда», який використовувала України для цих цілей, залишився в анексованому Криму.

У лютому на полігоні «Ягорлик» на Херсонщині українські військові провели випробування зенітних ракетних комплексів протиповітряної оборони.

Російський блогер Бабченко виїхав з України

Російський блогер Аркадій Бабченко залишив територію України. Про це сам Бабченко написав у соцмережах.

«Щось я не зрозумію, а чого всі так сполошилися? «Якщо Україна обере «кандидата Х» – я зараз без персоналій, я про загальну тенденцію в країні – я на наступний же день починаю запуск процесу «я звалюю». Рівно півроку тому написано. От рівно, майже день у день. Я сказав. Я зробив. У чому проблема?» – написав Бабченко у фейсбуці.

У жовтні 2018 року Бабченко оприлюднив дані про те, чому вважає, що російські спецслужби є причетними до планування замахів на нього і на інших російських політичних емігрантів в Україні та інших країнах, зокрема, Литві.

Читайте також: СБУ має докази причетності Росії до замаху на Бабченка – Грицак

Увечері 29 травня стало відомо, що в Києві нібито вбили російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка. 30 травня голова СБУ Василь Грицак повідомив, що журналіст живий. СБУ затримала громадянина України Бориса Германа, якого, за даними СБУ, для організації вбивства найняли російські спецслужби.

Аркадій Бабченко залишив Росію в лютому 2017 року, мав можливість жити в Празі, але обрав роботу ведучим на кримськотатарському телеканалі ATR у Києві. Він пояснював рішення виїхати з Росії інформацією про можливість відкриття кримінального провадження щодо нього.

Суд оголосив запобіжний захід депутатові Дубневичу

Вищий антикорупційний суд України оголосив, який запобіжний захід обрав для народного депутата з групи «За майбутнє» Ярослава Дубневича, підозрюваного в привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем.

Як вирішив суд, цей запобіжний захід має становити заставу на суму в 100 мільйонів гривень. Її мають внести протягом п’яти днів.

При цьому суд відхилив клопотання генерального прокурора Руслана Рябошапки про тримання депутата від вартою.

Обвинувачення просило для Дубневича тримання під вартою на термін у 60 днів із альтернативою застави на суму трохи більше як 93 мільйони гривень – саме стільки збитків, на думку Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, завдали дії депутата.

Адвокати закликали суд обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання або віддати депутата на поруки колегам. Дубневича були готові взяти на поруки дев’ять представників парламентської групи «За майбутнє».

За версією слідства, народний депутат лобіював виділення грошових коштів з бюджету ПАТ «Укрзалізниця» на закупівлю товарів у підконтрольних йому підприємств. Фінансові втрати від реалізації схеми проведення процедур відкритих торгів стрілочних переводів, запасних частин до них та комплектів роздільного скріплення, відповідно до матеріалів експертизи, становили понад 93 мільйони гривень.

Сам Дубневич вважає необґрунтованими заяви генпрокурора і заявляє про «політичне підґрунтя» справи.

31 жовтня Верховна Рада проголосувала за зняття з Ярослава Дубневича депутатської недоторканності: за дозволи на його притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт.

«Нафтогаз» подав контрпозов до «Газпрому» в Стокгольмський арбітраж – Вітренко

«Нафтогаз України» направив до Стокгольмського арбітражу «Заяву про захист і зустрічні позовні вимоги» у відповідь на позовні вимоги російського газового монополіста «Газпрому», повідомив виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко.

Він уточнив, що йдеться про арбітражне провадження, яке ще у квітні 2018 року ініціював «Газпром», щоб, «по суті, …переглянути рішення попереднього Стокгольмського арбітражу за транзитним контрактом». «Нафтогаз», зі свого боку, в липні 2018-го звернувся до арбітражу з вимогою про перегляд транзитного тарифу і компенсацію за невиконання «Газпромом» зобов’язань щодо транзиту. У вересні 2018 року їх об’єднали в одне провадження.

За словами Вітренка, позовні вимоги «Газпрому» становлять приблизно 6 мільярдів доларів, тоді як вимоги «Нафтогазу» – понад 12 мільярдів доларів.

При цьому він назвав вимоги «Газпрому» необґрунтованими і пообіцяв пояснити детальніше суть вимог сторін пізніше.

Вітренко також нагадав, що як компенсацію збитків за рішенням попереднього Стокгольмського арбітражу «Нафтогаз» уже фактично отримав газ вартістю понад 2 мільярди доларів, який був поставлений «Газпромом» в Україну і кошти від реалізації якого були фактично сплачені в держбюджет як податки й дивіденди «Нафтогазу».

«Газпром» ще залишається нам винним 3 мільярди доларів. Ми розраховуємо, що ми стягнемо цей борг у 2020 році. А у 2021-му ми розраховуємо на прийняття рішення за новим арбітражем», – написав Юрій Вітренко.

«Нафтогаз» і «Газпром» після попередніх рішень Стокгольмського арбітражу, за якими в підсумку «Газпром» виявився винним «Нафтогазові» мільярди доларів, продовжують судові й арбітражні суперечки. Зокрема, «Газпром» оскаржує ті арбітражні рішення в Апеляційному суді Стокгольму (але ці розгляди не зупиняють виконання рішень арбітражу). Українська сторона, зі свого боку, вимагає від російської багатомільярдних відшкодувань у разі можливого припинення транзиту російського газу до Європи через Україну.

У Москві ж висувають як передумову переговорів про продовження транзиту так зване «взаємне врегулювання спорів», маючи на увазі відмову сторін від своїх вимог – що призвело б до втрат Україною тих багатомільярдних сум, які «Газпром» винен «Нафтогазові». Натомість у Києві нагадують, що всі спори між ними вже врегулював Стокгольмський арбітраж (і загалом на користь України).

Розведення у Золотому завершилося, розпочинається розмінування – СЦКК

Поблизу Золотого на Луганщині завершилося розведення сил та засобів. Завтра, 3 листопада, розпочнеться процес розмінування та демонтажу демілітаризованої зони, повідомив керівник української сторони в Спільному центрі з контролю та координації питань припинення вогню Олександр Борщевський.

«Вчора (1 листопада – ред.) було завершено практичний захід щодо розведення сил і засобів. Сьогодні до 12:00 проходить верифікація цього розведення. Й інформування СММ ОБСЄ щодо початку розмінування і демонтажу фортифікаційних споруд, які будуть визначені для виконання цих заходів», – сказав Борщевський.

Крім того, у СЦКК журналістам повідомили, що розведення на третій ділянці поблизу населеного пункту Петрівське Донецької області не відбудеться у зв’язку із обстрілами безпосередньо в зоні розведення.

«30 жовтня був обстріл на даній ділянці. З 30 числа переноситься. Буде 7 діб, буде розведення», – повідомив керівник української СЦКК.

Крім того, керівник оперативно-тактичного угруповання «Північ» Олег Мікац заявив, що оголошений раніше режим «Жовтий» в зоні проведення ООС може завершитися уже з неділі.

 

1 листопада міністр оборони України Андрій Загороднюк заявив, що розведення сил у Золотому-4 Луганської області практично завершилося. При цьому дату розведення сил і засобів у Петрівському Донецької області переглянуть через обстріли 30 жовтня.

 

 

У вечірньому зведенні штабу ООС заявили про завершення розведення сил поблизу Золотого-4.

1 жовтня в столиці Білорусі Мінську учасники Тристоронньої контактної групи щодо мирного врегулювання ситуації на сході України домовилися про початок розведення сил і засобів біля Петрівського Донецької області і Золотого-4 Луганської області із 7 жовтня.

29 жовтня штаб української воєнної Операції об’єднаних сил повідомив, що о 12:00 почався процес розведення сил і засобів у районі Золотого-4 на Луганщині.

30 жовтня українська сторона СЦКК заявила, що перед початком розведення сил і засобів підтримувані Росією бойовики не дотримали умови про відсутність обстрілів поблизу Золотого в Луганській області упродовж семи днів.

31 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що розведення сил у Петрівському повинне початися 4 листопада.

МЗС викликало посла Франції пояснити слова Макрона про українців

Міністерство закордонних справ України запросило посла Франції для надання роз’яснень щодо нещодавніх заяв французького президента Емманюеля Макрона.

«Посол Франції відзначив, що претензій до громадян України, які подорожують Францією, у французької сторони немає. Відтак, слова Е.Макрона, які стосувалися проблематики міграції та законного працевлаштування, були висмикнуті з контексту. Сторони підтвердили, що між Києвом і Парижем існує повне розуміння і співробітництво в реалізації домовленостей про пересування громадян обох країн», – мовиться у коментарі речниці МЗС Катерини Зеленко, оприлюдненому на сайті відомства.

Президент Франції Емманюель Макрон у інтерв’ю правому журналові Valeurs Actuelles заявив про намір боротися з нелегальною міграцією, згадавши при цьому «підпільні українські мережі».

«Я віддаю перевагу людям, які прибувать із Гвінеї чи Кот-д’Івуар легально, …аніж підпільним болгарським чи українським мережам», – заявив Макрон в інтерв’ю, оприлюдненому 30 жовтня.

Як зазначає DW, заяву Макрона розкритикували, вказавши, що таким чином він «підіграє французьким прихильникам правих поглядів і хоче відібрати голоси у правої популістки Марін Ле Пен на майбутніх президентських виборах у 2022 році».

В уряді ж виступили на захист Макрона і наголосили, що президенту важливо звертатися до «всіх французів через усі засоби інформації».

 

 

Прокуратура АРК вивчає інформацію про візит до Чехії представників «Кирим бірлігі»

Прокуратура Автономної Республіки Крим вивчає інформацію про візит представників проросійської кримськотатарської організації «Кирим бірлігі» до Чехії. Про це на своїй сторінці в Facebook 31 жовтня написала прессекретар прокуратури Катерина Діденко.

«СБУ в АР Крим доручено встановити осіб, які здійснили незаконний виїзд із Криму до Чеської Республіки. З огляду на факт тимчасової окупації півострова, і в цілях захисту національних інтересів, незалежності та територіальної цілісності Україна на нормативно-правовому рівні встановила чіткий порядок в’їзду і виїзду громадян з/на територію Автономної Республіки Крим та Севастополя. Колабораціоністи провели чергову спробу легітимізувати окупацію півострова, забули тільки розповісти про факти політичних репресій, численні викрадення, вбивства і переслідування за релігійні погляди і громадську діяльність, що мають місце в Криму», – зазначила Діденко.

 

Раніше в ЗМІ з’явилася інформація про те, що президент Чехії Мілош Земан запросив на урочистий прийом у Празькому граді представників підконтрольної Кремлю кримськотатарської організації «Кирим бірлігі».

 

На сторінці «Кирим бірлігі» у Facebook повідомляється, що захід у Празі відвідала керівник благодійних проектів організації Таміла Безазієва.

Посольство України в Чехії висловило рішучий протест у зв’язку з цим візитом.

Національний лідер кримських татар Мустафа Джемілєв вважає, що президент Чехії Мілош Земан не знає, чим займається підконтрольна Росії кримськотатарська організація «Кирим бірлігі», яка відвідала офіційний захід у Чехії. Джемілєв впевнений, що такі візити організовує російська ФСБ для легалізації анексії Криму.

У Криму продовжено арешт 4 фігурантам алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» – адвокат

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 31 жовтня продовжив арешт до 5 лютого 2020 року фігурантам алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» Ленуру Халілову, Руслану Нагаєву, Руслану Месутову і Ельдару Кантимирову. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив адвокат Айдер Азаматов.

За словами адвоката, суд розглянув клопотання слідства про продовження запобіжного заходу фігурантам справи. Судове засідання було закритим. Суддя виніс про це ухвалу.

«Ми заявляли клопотання про відкриття процесу, але суд відхилив його. Після цього суд відхилив клопотання про відкрите оголошення рішення суду і закрив засідання навіть в оголошенні. Ми клопотали про зміну запобіжного заходу на м’якшу, але суд наші доводи не взяв до уваги і продовжив арешт нашим підзахисним до 5 лютого. Варто зазначити, що коли Руслан Месутов у ході судового засідання почав говорити про застосування в Криму норм міжнародного права і про застосування четвертої Женевської конвенції, суддя його зупинив і сказав, що це висловлювання правоохоронними органами може бути розцінено як спрямоване на підрив державного ладу Росії», – розповів адвокат.

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 24 жовтня залишив під арештом фігурантів алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» до 5 листопада.

Кримчан затримали російські силовики після обшуків 10 червня.

ФСБ Росії заявила, що слідчі заходи проходять у рамках кримінальної справи за ст. 205.5 (організація або участь у діяльності терористичної організації) і стосується релігійної організації «Хізб ут-Тахрір».

Зеленський зробив кадрові перестановки в керівництві УДО

Президент України Володимир Зеленський своїми указами призначив Ігоря Пискуна першим заступником начальника Управління державної охорони (УДО), а Тараса Гребеннікова заступником начальника, звільнивши при цьому з аналогічної посади Олександра Іванчука.

Всі укази про кадрові призначення і звільнення датовані 31 жовтня.

16 жовтня президент Володимир Зеленський звільнив Олексія Оцерклевича з посади начальника Управління державної охорони України, призначивши на цю посаду Сергія Рудя.

Президент Зеленський призначив Оцерклевича начальником УДО у травні 2019 року, звільнивши перед цим Валерія Гелетея.

Рудь раніше був співробітником Інституту УДО Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

 

Рябошапка повідомив про підозру народному депутату Дубневичу – ГПУ

Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка повідомив народному депутату із групи «За майбутнє» Ярославу Дубневичу підозру в злочинах, передбачених статтею 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), повідомила пресслужба ГПУ.

За версією слідства, народний депутат лобіював виділення грошових коштів з бюджету ПАТ «Укрзалізниця» на закупівлю товарів у підконтрольних йому підприємств. Фінансові втрати від реалізації схеми проведення процедур відкритих торгів стрілочних переводів, запасних частин до них та комплектів роздільного скріплення відповідно до матеріалів експертизи становили понад 93 мільйони гривень.

31 жовтня Верховна Рада дозволила притягти до кримінальної відповідальності, затримати та заарештувати Дубневича.

Сам народний депутат говорить про «політичне підґрунтя» справи.

Кабмін затвердив склад конкурсної комісії, яка обиратиме нового голову НАЗК

Кабінет міністрів України затвердив склад конкурсної комісії, яка обиратиме нового голову Національного агентства з питань запобігання корупції.

Міжнародними експертами в складі комісії стали колишній експерт Ради Європи з питань боротьби з корупцією Тільман Хоппе, колишній голова комісії із запобігання корупції Словенії Горан Клименчич та колишній помічник Генерального інспектора з питань аудиту Департаменту комерції у Вашингтоні Майкл Сірс.

Призначеними Кабінетом міністрів українськими експертами стали голова правління громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін, керівниця юридичного відділу «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Катерина Риженко та координаторка «Медійної ініціативи з прав людини» Ольга Кобилинська.

Згідно із законом про перезавантаження НАЗК, новообраний голова агентства повинен розпочати роботу до Нового року.

20 жовтня Кабінет міністрів призначив Наталію Новак тимчасово виконувати обов’язки голови Національного агентства з питань запобігання корупції.

НАЗК почало роботу у 2016 році. Однією з функцій агентства є перевірка декларацій державних службовців і будь-якої інформації з приводу фактів корупції чи зловживання посадою.

«За умов доброї підготовки»: Путін допустив зустріч в «нормандському форматі»

Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва готова до зустрічі в «нормандському форматі», якщо вона буде добре підготовлена, повідомляють у середу російські ЗМІ з посиланням на спільну з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбано пресконференцію в Будапешті.

«Ми завжди готові до проведення будь-яких зустрічей, в тому числі в «нормандському форматі», лиш би вони були добре підготовлені і не вели до порожніх розмов, а закінчувалися б конкретним результатом, який піде на користь, врегулювання в цілому», – сказав Путін, відповідаючи на запитання, чи можливий саміт в «нормандському форматі» у листопаді.

Він додав, що він ефективності розведення сил «справді багато залежить з точки зору врегулювання на Донбасі».

Раніше сьогодні заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко заявив, що про саміт лідерів «нормандського формату» говорити поки передчасно. Він додав, що варто почекати, як завершиться розведення сил у Золотому на Луганщині і як цей процес буде організований у Петрівському Донецької області.

29 жовтня міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що вже є попередня дата саміту лідерів «нормандського формату», і висловив сподівання, що він відбудеться «до кінця наступного місяця».

 

 

Депутат Яременко вибачився за «інтимну переписку» в Раді

Депутат від партії «Слуга народу» Богдан Яременко попросив вибачення за інцидент, в центрі якого опинився.

«Не всі рішення бувають однаково вдалими. Я вилучив попередній пост і хочу вибачитися перед усіма, кому своїм необдуманим вчинком створив проблеми: від дружини і дітей до фракції і президента», – написав Яременко на сторінці у Facebook.

Перед появою цього допису на сторінці у Яременка був текст, в якому він вказував, що поширена у ЗМІ переписка є «провокацією» і зумисне спланованим розіграшем.

Раніше сьогодні у мережі з’явилися фото і відео буцімто телефонної переписки в залі парламенту Богдана Яременка у «чатах знайомств» щодо послуг інтимного характеру. Таку «переписку» опублікував сайт «Букви». Після цього Яременко сказав, що «не варто вірити усьому, що публікують нібито ЗМІ».

Дипломат і громадський діяч Богдан Яременко був обраний у Верховну Раду 9-го скликання за списком президентської партії «Слуга народу», є головою парламентського комітету з питань зовнішньої політики.

ВАКС ухвалив свій перший вирок – щодо екссудді за хиби в декларації

Вищий антикорупційний суд України ухвалив свій перший вирок, повідомляє Рада громадського контролю НАБУ у Facebook.

«Мова йде про кримінальне провадження щодо умисного неподання екссуддею Апеляційного суду Дніпропетровської області Надією Посунся електронних декларацій. Колегія суддів у складі Олени Танасевич, Катерини Сікори та Тетяни Гавриленко визнала обвинувачену винною у вчиненні злочину за статтею 366-1 КК України та призначила їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 51 тисячі гривень з позбавленням права займати державні посади (окрім виборних) протягом одного року», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що саме про таке покарання просили прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Вищий антикорупційний суд України почав роботу 5 вересня.

Верховна Рада ухвалила закон про Вищий антикорупційний суд у червні 2018 року. 6 березня Кваліфікаційна комісія оголосила результати конкурсу до Вищого антикорупційного суду. У ВАКС працюватимуть 38 суддів.

7 травня на перших зборах суддів Вищого антикорупційного суду із третьої спроби його головою обрана Олена Танасевич, її заступником став Євген Крук.

 

 

Зеленський підписав законопроєкт про покарання депутатів-прогульників

Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт про припинення відшкодування народному депутату витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень, у разі пропуску без поважних причин пленарних засідань Верховної Ради або засідань комітетів.

Законопроєкт передбачає, що виплат будуть позбавлятися депутати, які протягом календарного місяця однієї сесії без поважних причин не взяли участь у більш ніж 30% голосувань або у понад 50% засідань комітету, до якого обрані.

Також, за документом, Рада відмовляється від письмової реєстрації депутатів на користь електронної реєстрації перед відкриттям кожного пленарного засідання.

Закон набирає чинності наступного дня після опублікування.

За даними КВУ, у фракції президентської партії «Слуга народу» у вересні було найбільше депутатів, які частіше, ніж інші, ігнорували голосування Верховної Ради (13 депутатів пропустили третину і більше голосувань Ради). При цьому серед фракцій та груп парламенту найчастіше брали участь в голосуваннях саме депутати «Слуги народу» (88%).

У Росії суд переніс дату останнього слова у ялтинській «справі Хізб ут-Тахрір»

Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону переніс дату останнього слова у ялтинській «справі Хізб ут-Тахрір» на 8 листопада 2019 року. Про це в коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив адвокат Едем Семедляєв.

«Сьогодні на засіданні прокурор сказав свою репліку. Після цього хлопці оголосили, що готові до останнього слова. Однак, суддя, з невідомих нам причин, аргументувавши тим, що йому здається, що наші підзахисні не готові, оголосив перерву на два тижні, нібито для підготовки», – розповів адвокат.

Адвокат вважає, що суд навмисно затягує судовий процес. Коментарів сторони звинувачення немає.

 

Російські прокурори вимагають загалом 98,8 років позбавлення волі для шістьох фігурантів ялтинського «справи Хізб ут-Тахрір»: Мусліму Алієву – 20 років позбавлення волі, Інверу Бекірову – 20,6 років, Емір-Усеїну Куку – 15 років, Вадиму Сіруку – 15 років, Арсену Джеппарову – 13,6 років, Рефату Алімову – 14,6 років в’язниці.

Обвинувачені у цій справі були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до забороненої у Росії ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».

Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії звільнити фігурантів ялтинського «справи Хізб ут-Тахрір».

Кабмін погодив призначення голів п’яти голів ОДА

Кабінет міністрів України погодив призначення голів п’яти обласних державних адміністрацій. Про це повідомляє пресслужба уряду 28 жовтня.

Уряд погодив призначення головами ОДА:

Волинської – Погуляйка Юрія Михайловича;
Полтавської – Синєгубова Олега Васильовича;
Сумської – Пащенко Інну Олексіївну;
Хмельницької – Габінета Дмитра Анатолійовича;
Чернівецької – Осачука Сергія Дмитровича.

Раніше сьогодні президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення головою Київської ОДА Олексія Чернишова.