Сумський окружний адміністративний суд поновив Артема Семеніхіна на посаді мера Конотопа – таке рішення суд ухвалив 5 липня за позовом екс-мера до Конотопської міської ради, її виконавчого комітету та державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації.

Згідно з повідомленням, Семеніхін просив скасувати рішення Конотопської міськради від 28 серпня 2018 року, яким місцеві депутати достроково припинили його повноваження.

«Суд частково задовільнив позовні вимоги та скасував рішення Конотопської міської ради 7 скликання від 28.08.2018 «Про дострокове припинення повноважень міського голови Семеніхіна Артема Юрійовича», поновив позивача на посаді міського голови міста Конотоп та зобов’язав виплатити йому різницю між середнім заробітком за час вимушеного прогулу та отриманими доходами у зв’язку з виконанням обов’язків військовослужбовця за контрактом за період з 28.08.2018 по день фактичного розрахунку», – йдеться в повідомленні суду.

Читайте також: Народний депутат заперечує причетність до нападу на ексмера Конотопа​

Конотопська міська рада має право оскаржити це рішення, коли суд укладе повний текст рішення. В суді обіцяють, що повний документ з’явиться протягом десяти днів.

Артем Семеніхін став мером Конотопа в листопаді 2015 року. Влітку 2018-го міська рада достроково припинила його повноваження. 

На члена партії «Свобода» Артема Семеніхіна напали вночі 27 червня. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «замах на вбивство». Його шпиталізували з травмою голови та переломом шийного відділу хребта.

37-річний Артем Семеніхін брав участь у антитерористичній операції на Донбасі, був мером Конотопа у 2015-2018 роках. Зокрема він відомий тим, що в 2017 році зірвав збори партії Віктора Медведчука «Український вибір», назвавши її діяльність антиукраїнською.
…

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що 5 липня виповнилося рівно п’ять років, як російська влада заборонили йому в’їзд в анексований Крим.

«Сьогодні закінчується п’ятирічна «заборона» органів Росії, країни-окупанта на мій в’їзд до Криму … Здавалося б, можна поїхати додому, обійняти маму, близьких … Але і тут російські окупанти вже підготувалися, заочно засудивши до арешту за нібито вчинення мною деяких «злочинів проти основ конституційного ладу і безпеки Російської держави», – написав Чубаров на своїй сторінці у Facebook.

5 липня 2014-го, коли Чубаров повертався на півострів з виїзного засідання Меджлісу на Херсонщині, російські силовики заборонили йому в’їзд на п’ять років. На адмінмежі з півостровом Чубарова зустрічала тодішній російський прокурор Криму Наталія Поклонська. Вона зачитала йому попередження «про неприпустимість екстремістської діяльності», після чого російські прикордонники вручили главі Меджлісу повідомлення про заборону на в’їзд на територію Росії на 5 років.

Відтоді Чубаров не робив спроб в’їхати до Криму.

У травні 2015 року Поклонська змінила свою позицію і заявила, що чекає на голову Меджлісу на півострові. Але не тому, що передумала на рахунок заборони на в’їзд, а у зв’язку з тим, що ФСБ Росії відкрила проти Чубарова кримінальну справу за «заклики до порушення територіальної цілісності Російської Федерації».

Через пів року Київський районний суд Сімферополя, підконтрольний Росії, заочно заарештував голову Меджлісу після відповідного клопотання ФСБ.
…

Голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Яшар Халіт Чевік заявив, що розведення в районі Станиці Луганській є позитивним крок на шляху до розведення сил уздовж всієї лінії зіткнення. Характеризуючи розведення сил у Станиця Луганській Чевік зазначив, що «зараз важливо закріпити і розвивати досягнутий успіх», повідомляє сайт місії.

«Ситуація уздовж лінії зіткнення залишається напруженою і мінливою. Для стабілізації ситуації з безпекою і гарантування захисту цивільного населення вкрай важливо повністю відвести важке озброєння і провести розмінування. За відсутності цих кроків мирні жителі і далі будуть гинути і зазнавати поранень», – сказав він у Відні.

30 червня Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ заявила, що бойовики повідомили про відведення сил від Станиці Луганської. 26 червня українські військові відійшли з однієї з позицій перед КПВВ у Станиці Луганській.

У Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ підтвердили готовність «контролювати та перевіряти процес розведення з обох сторін лінії розмежування».

4 липня в ефірі Радіо Свобода віцеспікерка Верховної Ради Ірина Геращенко заявила, що СММ ОБСЄ повинна встановити пункт постійного спостереження в Станиці Луганській, щоб моніторити ситуацію після розведення сил.
…

Папа Римський Франциск 4 липня упродовж однієї години мав бесіду із президентом Росії Володимиром Путіним. Як йдеться на сайті Ватикану, серед порушених тем була і ситуація в Україні.

«Були розглянуті деякі важливі питання, що стосуються життя Католицької церкви в Росії. Опісля сторони зупинилися на питаннях екології та на деяких актуальних темах у міжнародній сфері, з окремим посиланням на Сирію, Україну та Венесуелу», – йдеться в повідомленні.

Що саме сказав понтифік Путіну щодо України і що почув від російського президента у відповідь не повідомляється. Ватиканський прес-центр додав, що «під час щирих розмов сторони висловили задоволення розвитком двосторонніх стосунків, додатково скріплених сьогоднішнім підписанням протоколу про порозуміння».

Російські ЗМІ теж не пишуть про деталі розмови папи Франциска із Володимиром Путіним. Були повідомлення про те, що на аудієнцію до папи російський президент запізнився.

Під час попередньої зустрічі з Володимиром Путіним у 2015 році папа Франциск закликав президента Росії вплинути на припинення бойових дій на сході України з участю проросійських бойовиків.

4 липня в Римі з офіційним візитом перебуває російський президент Володимир Путін. За даними місцевої преси, для Путіна це 11-й візит до Італії з часу його приходу до влади в Росії 2000 року. У Ватикані він провів свою третю зустріч із папою Римським Франциском.

Громада українців у Римі 4 липня виступила проти візиту Путіна. В історичному центрі італійської столиці, на площі Бокка делла Веріта, активісти провели акцію «Зупинимо путінську агресію в Україні». 
…

Журналісти наводять офіційні документи з австрійського реєстру нерухомості
…

«Під час допиту вона відмовилася надавати показання, вказати джерело оголошеної нею інформації»
…

«Дякую українцям, що вийшли на протест на Майдан»
…

Раніше спікер парламенту Андрій Парубій закликав Держприкордонслужбу, ГПУ і СБУ надати дані щодо проживання в України в останні 5 років Кузьміна, Клюєва і Шарія
…

Центральна виборча комісія ще може скасувати реєстрацію відеоблогера Анатолія Шарія й екскерівника Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Клюєва кандидатами в народні депутати на дочасних виборах у Верховну Раду 21 липня, заявляють у Верховному суді України.

Як заявив 3 липня голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду Михайло Смокович, ЦВК, згідно з законом, може скасувати реєстрацію кандидата в разі виявлення обставин, які позбавляють особу права бути обраною.

Крім того, за словами Смоковича, Верховний суд не зобов’язував ЦВК реєструвати Клюєва і Шарія, а лише зобов’язав продовжити розгляд їхніх документів і запросити більше інформації про їхню відсутність в Україні протягом останніх 5 років.

«Центральна виборча комісія, на мій погляд, могла відмовити в реєстрації», – сказав Смокович.

2 липня ЦВК зареєструвала ексголову Адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Клюєва та відеоблогера Анатолія Шарія кандидатами в народні депутати. Клюєв балотуватиметься в 46-му мажоритарному окрузі в Донецькій області. Шарій йтиме на вибори під першим номером у списку «Партії Шарія».

У ЦВК заявили, що зробили так на виконання рішення Верховного суду, який визнав неналежними докази, на підставі яких комісія раніше відмовила Клюєву і Шарію в реєстрації.

Рішення ЦВК викликало критику. 2 липня ввечері на майдані Незалежності в Києві кілька сотень людей зібралися на акцію протесту. МВС пообіцяло затримати Клюєва, якщо він перетне кордон України.

Дострокові парламентські вибори заплановані на 21 липня.

Згідно з Конституцією України, народним депутатом може стати громадянин, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.

 
…

Міністерство внутрішніх справ України отримало понад півтори тисячі повідомлень про порушення під час виборчої кампанії, заявив радник міністра внутрішніх справ – голова координаційного штабу МВС Іван Стойко.

«Якщо говорити з початку виборчої кампанії, то зараз у нас таких повідомлень вже 1 663… Найбільше в Запорізькій області – 191, Київ – 130, Харківська та Одеська. Найменше – Волинь, Львів, Тернопільська, Чернігівська та Хмельницька області», – сказав Стойко.

2 липня поліція повідомила, що від початку передвиборчої кампанії відкрила 60 кримінальних проваджень через порушення у виборчій сфері.

Дострокові парламентські вибори заплановані на 21 липня.
…

Українські правоохоронці затримають колишнього голову Адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Клюєва, якщо він перетне український кордон, повідомив радник міністра внутрішніх справ – голова координаційного штабу МВС Іван Стойко.

«Якщо він перетне кордон – одразу буде затриманий нашими правоохоронними органами», – сказав Стойко.

Згідно з Конституцією України, народним депутатом може стати громадянин, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.

2 липня Центральна виборча комісія України на виконання рішення Верховного суду повторного розглянула документи Андрія Клюєва і зареєструвала його кандидатом у народні депутати по 46 мажоритарному округу на Донеччині від Ліберальної партії. Політична сила наполягала, що Клюєв впродовж останніх п’яти років жив у Донецьку, який з весни 2014 року контролюється підтримуваними Росією бойовиками, але є територією України.

Андрій Клюєв з 2012 по 2014 рік був секретарем Ради національної безпеки і оборони, до того – віце-прем’єр-міністр України в уряді Миколи Азарова. У січні очолив Адміністрацію президента, але вже в лютому, після перемоги Революції гідності, звільнив цю посаду. У Службі безпеки України заявляли, що Клюєв перебуває на території Росії.

Генпрокуратура України підозрює Андрія Клюєва у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій), статтею 365 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу) Кримінального кодексу України.

У 2014-му його оголосили в міжнародний розшук, однак вже у 2017 році Інтерпол вилучив Клюєва з переліку розшукуваних.
…

Бізнес-партнера колишнього президента України Віктора Януковича екс-депутата від «Партії регіонів» Юрія Іванющенка (відомого як «Юра Єнакіївський») зняли з розшуку. Як повідомляє видання «Українська правда», екс-соратник Януковича знятий з розшуку МВС на підставі інформації з прокуратури Одеської області.

«На початку червня ми отримали постанову прокуратури області про закриття кримінального провадження щодо вказаного громадянина. За законом, це автоматично тягне за собою внесення змін до розшукових баз і зняття з розшуку… 20 червня ми направили запит у прокуратуру Одеської області та в ГПУ на перепідтвердження. 25 червня прокуратура Одеської області надіслала офіційний документ (копію постанови), в якому вказано про прийняте рішення щодо закриття кримінального провадження у зв’язку з відсутністю складу злочину в діях цього громадянина», – заявив речник Нацполіції Ярослав Тракало.

Він пояснив, що розшук може бути розпочатий повторно в разі отримання нового доручення та відповідної постанови прокуратури.

В прокуратурі Одеської області підтвердили, що закрили справу проти Іванющенка у квітні 2019 року. У Нацполіції зазначили, що тоді ж комісія із контролю за файлами Інтерполу вирішила видалити з бази інформацію по екс-нардепу, фактично знявши його з міжнародного розшуку.

Бізнес-партнер колишнього президента України Віктора Януковича екс-депутат від «Партії регіонів» Юрій Іванющенко, ще відомий як «Юра Єнакіївський» втік з України після Революції гідності. Він проходив у кримінальних справах, що стосувалися привласнення і розтрати майна, незаконного збагачення, співучасті у скоєнні кримінальних злочинів, через що був оголошений у розшук. У 2017 році ЄС скасував санкції проти Іванющенка через закриття кримінальних проваджень проти нього в Україні.
…

Президент України Володимир Зеленський у Торонто провів зустріч із першим заступником директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Девідом Ліптоном. Як повідомили в офісі президента, Зеленський наголосив, що співпраця з МВФ залишається пріоритетом для української влади.

«Ми хочемо продовжувати наші відносини з МВФ. Я наголошую на цьому», – сказав Володимир Зеленський.

Він також підкреслив, що гарантує незалежність Національного банку України.

Повідомляється, що Зеленський запросив делегацію МВФ відвідати Київ для «досягнення робочої домовленості щодо нової програми».

«Президент пропонує здійснити такий візит невідкладно після формування нового уряду», – повідомляє офіс Зеленського.

19 червня президент Володимир Зеленський повідомляв, що Україна починає переговори з Міжнародним валютним фондом про нову співпрацю.

Востаннє місія МВФ працювала в Україні в травні 2019 року.

18 грудня 2018 року посол України у США Валерій Чалий повідомив, що в штаб-квартирі Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні затвердили виділення Україні фінансової підтримки для продовження реалізації важливих реформ.

Обсяг нової програми – 3,9 мільярда доларів. Згідно з повідомленням, вона має стати основою для економічної політики уряду в 2019 році – передбачається, що ця політика буде зосереджена на зниженні інфляції та реформах оподаткування, фінансового і енергетичного секторів.

21 грудня 2018 року Україна отримала перший транш за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів.

 
…

Тристороння контактна група зі врегулювання ситуації на Донбасі на засіданні 2 липня не змогла досягти прогресу в питаннях перемир’я й обміну утримуваними особами через позицію російської сторони, повідомила речниця представника України в ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

«Українська сторона не заперечує проти звільнення утримуваних у форматі «всіх встановлених на всіх встановлених», але пропонує прискорити цей процес покроковим виконанням цієї формули. Процес встановлення всіх утримуваних осіб триває», – написала Оліфер у Facebook.

Вона також додала, що з приводу подальшого демонтажу фортифікаційних споруд в районі Станиці Луганської сторони вирішили впродовж тижня узгодити графік знесення цих споруд, графік має погодити СММ ОБСЄ.

«Сподіваємось, що наступна зустріч Тристоронньої контактної групи у Мінську, запланована на 17 липня, буде більш конструктивною», – додала речниця Кучми.

28 червня в аеропорту Мінська відбулася передача українському політику Віктору Медведчуку, якого в Україні вважають неформальним представником президента Росії Володимира Путіна, чотирьох українських полонених, які перебували на території ОРДЛО.

До цього останній обмін полоненими відбувся 27 грудня 2017 року.

За даними Міністерства закордонних справ, Росія незаконно утримує понад 70 українців. До цього числа не входять 24 українські моряки, захоплені Росією біля Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.

За даними СБУ станом на січень 2018 року, підтримувані Росією бойовики на Донбасі утримують 108 заручників.

Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.
…

Центральна виборча комісія 1 липня нагадала виборцям, що у разі їхньої відсутності у день голосування на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня за місцем свого проживання, вони можуть реалізувати право голосу, тимчасово змінивши місце голосування без зміни виборчої адреси.

«Задля запобігання створення черг та інших незручностей Комісія закликає виборців не зволікати із візитом до органу ведення ДРВ та по можливості не відкладати на останні дні подання заяви про тимчасову зміну місця голосування», – йдеться в повідомленні.

У ЦВК зауважили, що подати заяву про тимчасову зміну місця голосування можливо не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування, тобто до 15 липня. 

​Наприкінці травня ЦВК спростила процедуру зміни місця голосування – тепер потрібні лише відповідна заява і паспорт.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня 2019 року.

 
…

«Нас чекає другий акт театру абсурду в Раді безпеки ООН» – Олег Ніколенко
…

В результаті обстрілу загинули 48-річна санітарний інструктор та 47-річний старший водій
…

Представництво президента України в Автономній Республіці Крим назвало незаконним рішення суду в Криму про передачу приміщення Кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира і Ольги, де раніше проводила богослужіння Кримська єпархія УПЦ (КП), у користування російського міністерства майна Криму.

«Таке рішення суду ставить під загрозу подальшу діяльність Кримської єпархії ПЦУ. Незаконні дії окупаційної влади в Криму щодо Православної церкви України, у тому числі і таке «рішення суду», є обмеженням свободи віросповідання – однієї з фундаментальних складових прав людини», – йдеться в повідомленні представництва у «Фейсбуці».

28 червня підконтрольний Москві суд у Криму ухвалив відібрати в Кримської єпархії канонічної Православної церкви України її головний храм, кафедральний собор Святих рівноапостольних князів Володимира і Ольги в Сімферополі, у будівлі якого також працює єпархіальне управління. Як ухвалив Арбітражний суд у Криму, будівля має бути передана в користування «міністерства майна» в системі російської влади на півострові.

За даними Регіонального центру прав людини, з понад 40 громад колишньої УПЦ КП у Криму вже за перший рік російської окупації лишалися лише 11 із 8 храмами, принаймні в трьох випадках влада захоплювала приміщення храмів – у Севастополі, Сімферополі і селі Перевальному.

Значна частина православних храмів і громад Криму і Севастополя підкоряються УПЦ (Московського патріархату), яка продовжує діяти на окупованому Росією півострові. Москва, твердячи про «вступ Криму до складу Росії», при цьому не насадила на півострові безпосередньо Російську православну церкву.
…

Центральна виборча комісія внесла партію «Рух нових сил» колишнього президента Грузії й ексголови Одеської обласної державної адміністрації Міхеїла Саакашвілі до виборчого бюлетеня на дострокових парламентських виборах.

Партію включили до бюлетеня під номер 22 без проведення жеребкування.

23 червня Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації кандидатам від партії Міхеїла Саакашвілі «Рух нових сил». Пізніше, 25 червня, Шостий апеляційний адміністративний суд Києва ухвалив рішення за позовом партії «Рух нових сил Михайла Саакашвілі» до ЦВК, яким вирішив задовольнити заяву позивача, який вимагав від Центрвиборчкому скасувати рішення про відмову в реєстрації як списку партії Саакашвілі, так і кандидатів у мажоритарних округах, висунутих цією політичною силою.

29 червня Верховний суд України підтвердив рішення апеляційної інстанції дозволити партії Міхеїла Саакашвілі «Рух нових сил» реєструватися для участі у виборах. У той же день ЦВК зареєструвала партію для участі у виборах.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня 2019 року.
…

Він запевняє, що на безкоштовних концертах «Океан Ельзи» «немає жодної політичної агітації»
…

В Одесу продовжують прибувати військово-транспортні літаки країн НАТО, що доставляють сюди особовий склад, техніку й необхідне обладнання для українсько-американських навчань «Сі Бриз-2019», які почнуться 1 липня, повідомляє Міністерство оборони України.

За повідомленням, американський літак C-130J Hercules і британський A400 Atlas уже доправили спорядження і перших учасників міжнародних навчань, а чотиримоторний турбогвинтовий A400 Atlas Королівських ВПС Великої Британії привіз до України загін морського спецназу. З британськими водолазами із Special Boat Service прибуло спецобладнання, спорядження і провіант.

Напередодні відкриття міжнародних навчань «Сі Бриз-2019» командувач Військово-морських сил ЗСУ адмірал Ігор Воронченко прибув у польовий табір його учасників.

1 липня в Україні стартують українсько-американські навчання «Сі Бриз-2019». Раніше у Генштабі ЗСУ повідомляли, що у навчаннях планують взяти участь близько 30 кораблів, 30 літальних апаратів і понад 900 військових із різних країн світу. Навчання проходитимуть у Миколаївській, Херсонській і Одеській областях. «Сі Бриз» проводять між Україною та США щороку з 1997 року, навчання є відкритими для інших країн.
…

Центральна виборча комісія скасувала реєстрацію кандидата в народні депутати Дмитра Огньова, якого політична партія «Голос» висунула на окружному виборчому окрузі №121 на Львівщині на позачергових парламентських виборах.

Раніше журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») і Українського радіо викрили його зв’язок із народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Глібом Загорієм, співвласником фармацевтичної компанії «Дарниця» та фігурантом численних журналістських розслідувань.

Таке рішення ЦВК ухвалила на засіданні 29 червня – після того, як за два дні до того, 27 червня номінаційний комітет партії Святослава Вакарчука відкликав кандидата в депутати в одномандатному окрузі №121 Львівської області Дмитра Огньова. Після внутрішньої перевірки там вирішили, що він «не відповідає критеріям партії».

Крім того, 29 червня комісія скасувала реєстрацію ще одного кандидата від партії «Голос» Олександра Курдидика, який балотувався під 11 номером у виборчому списку політсили.

Раніше журналісти програми «Схеми» та Українського радіо оприлюднили інформацію про те, що Дмитро Огньов, відомий широкому загалу як учасник телепроекту «Громада на мільйон» зареєстрований в одній квартирі з народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Глібом Загорієм. Журналісти з’ясували, що дружина Дмитра Огньова – Наталія – є сестрою Загорія.

​

Наталія Огньова, згідно з даними державних реєстрів, разом із братом бере участь у сімейному фармацевтичному бізнесі родини Загоріїв – є співвласником контрольного пакету акцій підприємства «Дарниця» та входить до наглядової ради компанії.

Гліб Загорій – народний депутат фракції Блоку Петра Порошенка та один зі співвласників фармацевтичної компанії «Дарниця», лідера в Україні за обсягом виробництва ліків у натуральному вираженні.

Загорій неодноразово фігурував у розслідуваннях журналістів та антикорупційних активістів «Центру протидії корупції» щодо фармацевтичного бізнесу. Пацієнтські організації називали депутата Загорія «архітектором монополізації вітчизняного фармринку», що призвело до подорожчання цін на ліки, та звинувачували у лобіюванні інтересів «Дарниці» в парламенті й уряді. Він ці звинувачення не коментував.

Зокрема, антикорупціонери викрили законодавчі спроби депутата Загорія завадити запровадженню в Україні системи закупівель ліків через міжнародні організації, що дозволили б уникнути розкрадання коштів на тендерах.

Минулого року керівництво телеканалу «ЗіК» звинувачувало Гліба Загорія і його дружину у спробі рейдерського захоплення телеканалу. Загорій із дружиною вимагали спростування цієї інформації.

Депутат Загорій також відомий купівлею елітної нерухомості у колишньої бізнес-партнерки родини генпрокурора Юрія Луценка. 67-річна жінка, що працювала бухгалтером у компанії родині Луценків, не могла пояснити журналістам, звідки взяла кошти на придбання. Журналісти припускали, що насправді нерухомість була куплена за гроші родини генпрокурора через підставну особу.

​
…

Сьогодні народжуються ще 66 громад із новими повноваженнями і можливостями – віцепрем’єр-міністр Геннадій Зубко
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що не варто пов’язувати повернення Росії у Парламентську асамблею Ради Європи із можливим звільненням Москвою у відповідь українських бранців.

«Багато пишуть про ймовірний розмін між Європою та Росією: повернення Росії в ПАРЄ на можливе звільнення наших в’язнів. Зрада Європи нам всім болить. Але не ведіться на це. Не шукайте такого роду «логічних» виправдань. Тим більше, всі чули, що казав російський президент в японській Осаці», – написав Клімкін на сторінці у Facebook.

Він заявив, що нині тривають розмови про «спільну відповідальність» Європи і Росії за долю України як їхнього спільного сусіда.

«Вже зараз в кулуарах можна почути розмови про те, що Україна є спільним сусідством Росії та Європи, спільною відповідальністю, тому мають бути й спільні дії: насправді, дії будуть російські, а Європа буде спостерігати», – додав Клімкін.

Президент Росії Володимир Путін за підсумками зустрічі із президентом США Дональдом Трампом в японській Осаці заявив, що ситуація навколо українських полонених моряків була однією з пріоритетних тем, але «рішення поки немає».

Парламентська асамблея Ради Європи 26 червня погодилася повернути делегацію Росії без жодних санкцій. 
…

У зоні бойових дій на Донбасі з початку доби 29 червня зазнав поранень один український військовослужбовець, повідомляє штаб операції Об’єднаних сил. За цими даними, підтримувані Росією бойовики здійснили 11 обстрілів позицій українських військових.

«Збройні формування Російської Федерації обстрілювали позиції наших підрозділів із застосуванням заборонених Мінськими угодами артилерійських систем калібру 122 міліметри, мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також із гранатометів різних систем, озброєння БМП, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових у обстрілі Горлівки, а також сіл Доломітне і Майорове. В угрупованні «ЛНР» не вказують даних про обстріли упродовж дня на захоплених бойовиками територіях Луганщини.

Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.
…

Лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко заперечив існування «родинних» зв’язків із лідером партії «Слуга народу» Дмитром Разумковим.

«Дехто в мережах приписує, що він (Дмитро Разумков – ред.) мій син чи хтось каже, що пасинок. Це неправда. От Гліб Разумков – мій син. Олександр Васильович Разумков помер. Але то інша гілка життя Олександра Васильовича Разумкова. І Гліб, і Дмитро. Вони ні разу не бачилися так само. Тому ми не родичі», – сказав Гриценко в програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю».

Гриценко також додав, що бачив Дмитра Разумкова тільки один раз, і відбулося це в студії одного з телеканалів.

У Анатолія Гриценка є троє дітей: Олексій, Світлана та Ганна, також він виховує Гліба Разумкова, сина дружини Юлії Мостової (головний редактор видання «Дзеркало тижня» – ред.) від її першого шлюбу із нині покійним політиком і засновником Українського центру економічних і політичних досліджень Олександром Разумковим. В останнього до зустрічі з Мостовою вже був син Дмитро, який зараз є лідером президентської партії «Слуга народу».
…

Український активіст Володимир Балух, який днями оголосив голодування в російській колонії, вже два дні не спить і не п’є воду, розповіла проектові Крим.Реалії адвокат Ольга Дінзе, яка відвідала українця.

«Він повідомив мені про те, що дійсно оголосив голодування на знак протесту порушення його права на зустріч із консулом України. Оскільки він є громадянином України, він має безумовне право на зустріч із консулом. І в даний час поки він відмовляється від вживання їжі та води. Тобто в даний час він на сухому голодуванні. Природно, довго на сухому голодуванні він не зможе, тому що при відмові від вживання води виникає швидке порушень роботи не тільки внутрішніх органів, а й також нервової системи, що пов’язано з повною втратою сну. На даний час він не спить взагалі вже дві доби», – розповіла Ольга Дінзе.

Адвокат додала, що написала заяву на ім’я начальника колонії з проханням надати Балухові цілодобову медичну допомогу, а також помістити його в медичну частину.

Раніше 28 червня уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова звернулася до своєї колеги з Росії Тетяни Москалькової через нове голодування українського політв’язня Володимира Балуха, який перебуває за ґратами в Росії. «Я звертаюся до уповноваженого з прав людини в Росії Тетяни Москалькової з проханням перевірити умови тримання Володимира Балуха та вжити заходи на відновлення його права на зустріч з консулом України», – повідомила вона у фейсбуці.

Денісова висловила стурбованість повідомленням про вже друге голодування Балуха, яке, за її словами, небезпечне для його життя. «Нелюдські умови утримання, зокрема перебування більше від двох місяців у штрафному ізоляторі та позбавлення права зустрічі з консулом змусили його знову вдатися до такого радикального кроку, – повідомила Денісова, нагадавши слова Балуха з його заяви про оголошене голодування, що датована 25 червня. – Український консул в Росії тричі марно намагався зустрітися з українським політв’язнем. Адміністрація установи, попри те, що Володимир неодноразово заявляв, що є громадянином України, наполягає на його російському громадянстві через кримську прописку».

27 червня стало відомо, що український активіст із окупованого Криму Володимир Балух, якого утримують у колонії в Тверській області Росії, знову оголосив голодування.

В українця в ув’язненні вже тривалий час є проблеми зі здоров’ям, але особливого лікування йому не надають.

Підконтрольний Кремлю суд у Криму засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (понад 4 тисячі 100 гривень) за сукупністю двох кримінальних справ.

Федеральна служба безпеки Росії затримала фермера, громадського активіста Володимира Балуха 8 грудня 2016 року в його будинку в селі Серебрянка Роздольненського району в окупованому Росією Криму. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Російська влада на півострові висунула Балухові обвинувачення у зберіганні боєприпасів, його засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні і до штрафу в розмірі 10 тисяч рублів.

Згодом проти Балуха порушили ще одну справу – через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольному, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це тюремник напав на нього. Через цю справу термін покарання йому збільшили до 4 років і 11 місяців.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою відверту проукраїнську позицію. Він, зокрема, мав прапор України на щоглі на подвір’ї свого будинку, а на стіні табличку «вулиця Героїв Небесної сотні».

Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Володимира Балуха політичним в’язнем.

9 січня підконтрольний Росії Керченський міський суд у Криму відмовив Балухові в умовно-достроковому звільненні.

Активіст своєї провини не визнає, 2018 року він упродовж кількох місяців голодував на знак протесту проти несправедливого, за його словами, ув’язнення.
…

Народний депутат Дмитро Тимчук, який нещодавно загинув за не до кінця з’ясованих обставин, нагороджений посмертно орденом «За мужність» III ступеня. Указ про нагородження Тимчука, разом із багатьма іншими людьми, підписав президент Володимир Зеленський.

Дмитро Тимчук (фракція «Народний фронт») загинув 19 червня в себе вдома в Києві від вогнепального поранення. Серед версій, які розглядають, – нещасний випадок чи вбивство; припускають і можливість самогубства.

Дмитрові Тимчуку було 46 років. Як військовий журналіст побував в українських миротворчих контингентах в Іраці, Косові й Лівані. З початку російської агресії проти України підполковник запасу Тимчук став координатором групи «Інформаційний спротив», відомим українським блогером. Детально висвітлював перебіг кримської кризи, інтервенцію Росії в Україні, а також сепаратистські виступи і російську диверсійну діяльність в Україні, збирав дані про обставини збиття авіалайнера рейсу MH17.

У жовтні 2014 року Тимчук став народним депутатом України восьмого скликання.
…

Виконавчий директор «Нафтогазу України» Юрій Вітренко відкинув закиди російського газового монополіста «Газпрому» щодо нових контрактів про постачання і транзит газу, які мають бути укладені до завершення нині чинних наприкінці року.

Коментуючи зроблені раніше 28 червня заяви голови «Газпрому» Олексія Міллера, він нагадав: іще за чинним контрактом, відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу, російська компанія зобов’язана постачати Україні 5 мільярдів кубометрів газу на рік за ціною «на рівні ціни на ринку в Німеччині».

«Газпром» не виконує ці свої контрактні зобов’язання і не поставляє газ в Україну, навіть коли ми передплачували ці поставки. Натомість пан Міллер розповідає про готовність вести переговори про якісь нові поставки за ціною нижче від ціни в Німеччині. Тобто «Газпром» не хоче поставляти газ за більш високою ціною, а хоче за нижчою ціною. Хтось у це вірить?» – написав Вітренко у фейсбуці.

Він також відкинув твердження Міллера з приводу транзитного контракту, ніби його компанія не отримувала від України пропозицій про так звані свопові поставки газу – щоб російська сторона передавала українській на кордоні між ними певні обсяги газу і Україна передавала б далі в Європу на своєму західному кордоні такі ж обсяги.

«Своп» газу, як запасний варіант у разі, якщо «Газпром» не хоче укладати контракт на бронювання потужностей для транзиту, пропонувався «Газпромові» ще навесні 2018 року в моїх офіційних переговорах із головою делегації «Газпрому» паном (Олександром) Медведєвим, на той час заступником пана Міллера. І цьому існують письмові підтвердження», – заявив Вітренко і додав: «Це все буде використано в новому арбітражі проти «Газпрому». Так що на місці «Газпрому я би ставився до цього серйозно».

В іншому дописі Юрій Вітренко також відкинув іще одне твердження Олексія Міллера, з яким той виступив на прес-конференції в Санкт-Петербурзі, – що Україна до кінця року і закінчення терміну чинного контракту «не зможе підписати новий контракт на транзит за законодавством ЄС». «Цей потяг уже пішов», – заявив Міллер і додав, що його компанія готова продовжити чинний контракт; цю ідею Київ відкидає як неринкову і таку, що суперечить законодавству ЄС щодо газу.

За словами Вітренка, «щоб «потяг вже пішов», потрібно, щоб він колись був». «У нашому ж випадку «Газпром» ніколи не погоджувався укладати контракт на транзит через Україну за європейськими правилами», – сказав один із чільних керівників «Нафтогазу».

Крім того, додав він, іще є час до кінця року встигнути на стороні України повністю впровадити європейські правила і при цьому не зруйнувати її юридичну позицію в новому арбітражі. «Зокрема, потрібно підготувати відокремлення газотранспортного оператора (анбандлінг) із 1 січня 2020 року. Це можна зробити, якщо виконати план «Нафтогазу» за моделлю ISO», – наголосив він.

«Можливо, пан Міллер мав на увазі, що нам будуть продовжувати не давати впровадити європейські правила. Такий ризик дійсно є. Але є надія, що новий парламент та новий уряд зробить усе необхідне для того, щоб не дати можливості «Газпромові» та Путіну таким чином виправдати в очах європейців завершення будівництво «Північного потоку-2» і припинення транзиту через Україну», – написав Юрій Вітренко.

Раніше 28 червня Олексій Міллер, виступаючи на прес-конференції в російському Санкт-Петербурзі, стверджував, що Україна не зможе підписати нового контракту на транзит газу, що відповідав би законодавству ЄС, що «Газпром» не отримував від України пропозицій про свопове постачання, і що Україна має думати в першу чергу про пряме постачання газу з Росії на український ринок.

При цьому Міллер також стверджував, що «баланс відносин щодо газу між Росією і Україною порушений рішенням Стокгольмського арбітражу».

За цим рішенням, «Газпром» виявився винен українській стороні значну суму – на цей час вона разом із відсотками за прострочений термін, які все зростають, становить уже понад 2 мільярди 800 мільйонів доларів. «Нафтогаз» також ініціює проти «Газпрому» ще низку арбітражних проваджень на мільярди доларів і вважає, що має добрі шанси виграти їх. Російська компанія заявляє, що хоче почати з Україною переговори про нові контракти «з чистого аркуша», уклавши «мирову угоду» з тим, щоб українська сторона відмовилася від нових проваджень, а бажано і від свого вже досягненого виграшу.
…

В Україні 28 червня відзначають День Конституції – Основного закону України.

Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні закликав українців «знати і поважати» Конституцію.

«Для цього усій країні я пропоную флешмоб: запиши коротке відео та розкажи про оду із статей Конституції України», – заявив Зеленський, додавши, що хештеґ акції – #мояулюбленастаття. Сам президент обрав статтю 3 Основного закону України: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зазначив, що «Конституція України залишається головним дороговказом у нашому суспільному житті».

«Так, чітко усвідомивши наше безумовне прагнення бути частиною європейської цивілізації, ми закріпили цей курс у Конституції України. Відтепер будь-які спекуляції навколо цього питання втрачають сенс, адже закріплене в Конституції України прагнення українського народу є непорушним», – заявив глава уряду.,

Спікер Верховної Ради України Андрій Парубій подякував українським військовим.

«У цей день моя особлива вдячність справжнім захисникам Конституції України – мужнім українським воїнам. Дякую вам, бійці, що можемо святкувати 23-тю річницю Конституції у вільній, незалежній, європейській країні», – наголосив він.

Цього дня у 1996 році депутати Верховної Ради ухвалили Конституцію України. Це сталося на п’ятий рік після проголошення незалежності країни. Народні обранці працювали усю ніч з 27 на 28 червня – протягом 23 годин без перерви. Під час голосування «за» висловилися 315 парламентаріїв.

Згідно з Конституцією, Україна – суверенна і незалежна, соціальна і правова держава. Україна – унітарна держава, її територія в рамках існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
…