Через те, що прокурор та оперативники Державного бюро розслідувань вилучили оригінали документів та зразки продукції, Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних сил не може проводити закупівлі для армії, заявив під час брифінгу начальник цього підрозділу генерал-майор Дмитро Марченко.

«В нас були вилучені як оригінали документів, так і зразки та еталони, робочі зразки і, відповідно, всі електронні носії інформації. Про що це говорить? Що повністю паралізована робота нашого Головного управління – ані видати висновок на проведення торгів, ані отримати готову продукцію ми зараз не можемо фізично», – сказав він.

За словами очільника Управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ, це фактично зупиняє постачання засобів захисту до армії.

«Скільки це триватиме, ми не знаємо. Але на сьогодні ми нічого робити не можемо. Ми просили залишити оригінали документів, зразки та еталони, нас не почули, сказали: це не нам вирішувати», – заявив Марченко.

Читайте також: Обшук у Бірюкова проводить ДБР, на місці присутні депутати – «Європейська солідарність»​

Адвокат Володимир Охріменко, також присутній на брифінгу, вказав на низку порушень, нібито допущену представниками ДБР під час обшуку. За його словами, у визначенні суду щодо обшуку не були вказані імена осіб, які були уповноважені обшук здійснювати.

Також, стверджує Охріменко, документи, вилучені під час обшуку, не були вказані в переліку, наданому судом.

«Суд дав конкретний перелік документів, які вони мали право вилучити. Замість цього були вилучені оригінали документів, які зараз не дозволяють Управлінню займатися своєю подальшою діяльністю, гальмують забезпечення Збройних сил України і невідомо, коли документи будуть повернуті і коли ця діяльність поновиться», – сказав він.

Охрименко додав, що обшук здійснював не тільки прокурор, а й оперативники, хоча вони для цього повинні мати доручення від прокурора чи слідчого на проведення слідчих дій.

«Таких доручень нам ніхто не надавав. Якщо підсумувати, порушень було набагато більше», – стверджує правник.

Читайте також: Зеленський повторив слова Порошенка про «стандарти НАТО в ЗСУ з 2020 року»​

Представники Міністерства оборони також прокоментували інформацію директора ДБР Романа Труби щодо того, що бронежилети, закуплені для військових, прострілюються. За даними відомства, жодна з чотирьох сертифікованих лабораторій, які можуть перевіряти якість бронежилетів, не здійснювали таких випробувань останнім часом.

«Майно з партії, яка була озвучена, не виймалося, не заарештовувалося, не перевірялося. Відповідно, підстав заявляти про те, що три з п’яти бронежилетів партії 2019 року, яка відгружалася – це не відповідає дійсності», – сказав представник Міністерства.

Про те, що вилучення документації блокує закупівлі для армії, повідомляв також волонтер і позаштатний радник п’ятого президента Петра Порошенка Юрій Бірюков.

«Кілька тижнів видача форми буде йти зі складів, запаси є. Так, за рахунок резерву, за рахунок того, що армія змогла відновити – адже запасів на початок війни не було, все було розпродане. А потім, панове волонтери, знову ми, знову ми», – прокоментував Бірюков.

Напередодні представники ДБР здійснили близько 40 обшуків за місцями проживання низки посадових осіб Міноборони, працівників комерційних структур і в офісних приміщеннях у рамках розслідування кримінального провадження про закупівлю для потреб ЗСУ майна за завищеними цінами, повідомив директор ДБР Роман Труба.
…

У Міністерстві оборони України повідомили, що від початку поточної доби і до 12-ї години підтримувані Росією бойовики на Донбасі 12 разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України, в результаті чого поранень зазнав один український військовослужбовець. За попередніми даними, стан пораненого задовільний.

Згідно з повідомленням на сайті Міноборони, бойовики відкривали вогонь поблизу Новолуганського, Старогнатівки, Світлодарська, Новгородського, Хутора Вільний, Оріхового, Опитного та Золотого-4.

«Вже від початку доби підрозділи українських військ вели активні оборонні дії і відповідали противнику вогнем зі штатних засобів, без застосування заборонених зразків зброї», – йдеться в повідомленні.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в обстрілі околиць Донецька, Горлівки та Ясинуватої. В угрупованні «ЛНР» про обстріли 27 червня бойовики не повідомляють.

Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

 
…

Заступником командувача Національної гвардії України призначений Микола Миколенко. Відповідний указ президент України Володимир Зеленський підписав 26 червня.

До цього генерал-майор Миколенко був начальником Північного Київського територіального управління Нацгвардії.

14 червня командувачем Національної гвардії був Микола Балан.
…

Студія «Квартал 95» повідомила про повернення на телеекрани України серіалу «Свати», демонстрація якого кілька років була заборонена.

«Вони скучили, а ви? «Свати» повертаються! Уже з 1 липня о 20:45 1+1 розпочинає показ шостого сезону вашої улюбленої комедії», – проінформувала студія «Квартал 95» у Facebook.

Група 1+1 media заявила раніше цього мясця про намір оскаржити в суді рішення експертної ради при Державному агентстві з питань кіно про відмову у видачі прокатного посвідчення на другий сезон серіалу «Свати».

«Група 1+1 media обурена таким рішенням та вважає його необґрунтованим, нелогічним та політично вмотивованим, особливо з урахуванням останнього рішення Шостого апеляційного адміністративного суду. Раніше, 15 травня, суд не задовольнив апеляційні скарги СБУ та Держкіно на рішення суду про зняття заборони з серіалу «Свати», – ідеться в повідомленні медіагрупи.

Як інформує «Детектор Медіа», членкиня експертної комісії Держкіно Марія Гурська (програмна директорка каналу «Еспресо») сказала, що в серіалі державні установи підписано російською мовою, а деякі вивіски – українською, з чого складається враження, що Україна інтегрована в російський простір. А також – що серіал розвиває в українців комплекс меншовартості, принижує їхню гідність, оскільки родина героїв з українським прізвищем виглядає менш освіченою, «селюками», на відміну від родини з російським прізвищем. Вона зауважила, що в разі перемонтування другого сезону і зміни прізвища героїв серіалу експертна комісія могла би погодитися на видачу прокатного посвідчення.

У цілому за відмову у видачі прокатного посвідчення на другий сезон серіалу «Свати» проголосували 15 членів комісії, один член – за дозвіл, двоє заявили про конфлікт інтересів, а один член комісії не брав участі в засіданні через зайнятість на зйомках.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду 15 травня відхилила апеляцію Служби безпеки України та Державного агентства України з питань кіно, яка стосувалася рішення Окружного адміністративного суду Києва в справі про серіал «Свати».

 
…

Результати голосування учасників літньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), які в повному обсязі підтвердили повноваження російської делегації є кроком до визнання Криму російським, заявив в ефірі телеканалу «Россия-1» голова комітету Державної думи Росії з міжнародних справ Леонід Слуцький.

“Своїм голосуванням щодо поправок (про статус Криму як окупованої української території – ред.) до схваленої зараз доповіді, які кваліфікованою більшістю в дві третини голосів Парламентської асамблеї Ради Європи були провалені, зроблений перший знаковий крок до визнання Криму російським країнами Ради Європи», – сказав російський депутат, який є імовірним претендентом на місце віце-президента ПАРЄ.

Парламентська асамблея Ради Європи 26 червня погодилася повернути делегацію Росії без жодних санкцій. Після дебатів депутати ПАРЄ відхилили всі поправки, запропоновані представниками України, Грузії, Великої Британії, Латвії та інших держав.

У ніч на 25 червня ПАРЄ ухвалила резолюцію, яка дає змогу російській делегації повернутися до роботи в асамблеї вперше після 2015 року. Документ підтримали 118 депутатів, 62 проголосували проти, 10 – утрималися.

Резолюція вносить поправки в регламент ПАРЄ і виключає можливість позбавляти будь-яку делегацію права голосу, навіть якщо повноваження членів делегації оскаржуються або переглядаються. Вони також не можуть бути позбавлені права на виступ і права на представництво в асамблеї і її структурах.

Після цього 25 червня російська делегація подала заявку на підтвердження своїх повноважень.

Проти повернення Росії в ПАРЄ різко виступає Україна. У МЗС України вважають схвалену ПАРЄ резолюцію неприпустимою поступкою Москві. Українська делегація вирішила припинити участь у роботі нинішньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи і закликає Верховну Раду розглянути питання про зупинення участі України в ПАРЄ.
…

Міністерство закордонних справ Росії на своєму сайті після відправленої Україні 25 червня дипломатичної ноти щодо звільнення захоплених торік українських моряків заявило, що вважає реакцію Києва на цей текст спекулюванням на долі моряків.

«На жаль, реакція української сторони на російську ноту ще раз підтверджує, що її цікавить не стільки доля моряків, скільки збереження можливості нею спекулювати. Очевидно, що в цьому і полягала головна мета організованої в листопаді 2018 року попереднім українським керівництвом провокації, яка критикується, в тому числі, представниками нинішньої київської влади», – йдеться в повідомленні.

У російському МЗС підтвердили, що у зв’язку з вимогою подати не пізніше 25 червня початкову інформацію щодо виконання запропонованих Трибуналом ООН з морського права тимчасових заходів зі звільнення моряків і кораблів, надіслали відповідні ноти МЗС Росії в Трибунал і Посольство України в Москві.

«У нотах підтверджена позиція Російської Федерації про те, що процедури врегулювання суперечок, передбачені Конвенцією ООН з морського права, не застосовуються до цієї ситуації. Трибунал, серед іншого, зафіксував, що він не визначає вирішення питання про юрисдикцію в рамках подальшого розгляду, і російська сторона має намір продовжити оскаржувати її наявність», – вказали у російському МЗС.

Раніше сьогодні стало відомо, що Росія таки подала до Міжнародного трибуналу ООН з морського права звіт про виконання рішення щодо звільнення українських моряків і кораблів «за мить до дедлайну». В українському МЗС також підтвердили, що отримали ноту від МЗС Росії із пропозицією щодо надання українською стороною письмових гарантій участі України у продовженні кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства. Українські дипломати назвали таку пропозицію «цинічною».

Міжнародний трибунал з морського права на засіданні в Гамбурзі у справі захоплених Росією українських моряків 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити військові кораблі і повернути їх під контроль України. У Міністерстві закордонних справ Росії раніше вже заявляли, що у Трибуналу ООН немає юрисдикції розглядати справу про захоплення українських моряків.
…

Шостий апеляційний адміністративний суд Києва 25 червня ухвалив рішення за позовом партії «Рух нових сил Михайла Саакашвілі» до ЦВК. Суд вирішив задовольнити заяву позивача, який вимагав від Центрвиборчкому скасувати рішення про відмову в реєстрації як списку партії Саакашвілі, так і кандидатів у мажоритарних округах, висунутих цією політичною силою. Про таке рішення суду повідомили сам голова партії Міхеїл Саакашвілі та його соратник Давид Сакварелідзе.

Речниця генерального прокурора Юрія Луценка Лариса Сарган відреагувала на це судове рішення в мережі Twitter. «Партія Саакашвілі виграла суд проти ЦВК. Суд зобов’язав ЦВК повторно розглянути документи і зареєструвати список… Цей день сьогодні закінчиться?!» – написала речниця.

Центральна виборча комісія 23 червня відмовила в реєстрації кандидатам від партії Міхеїла Саакашвілі «Рух нових сил».

Центрвиборчком нагадав, що позачергові вибори були призначені указом президента від 21 травня.

Читайте також: Саакашвілі: якщо ЦВК не буде мене реєструвати, сподіваюся, суд це вирішить

«Відтак, розгляд 8 травня на засіданні політради партії «РНС» питань, пов’язаних з участю партії у позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, не міг бути здійснений», – заявили у ЦВК.

Комісія також вважає, що позачерговий з’їзд «Руху нових сил», що був скликаний 10 червня та на якому було затверджено виборчий список кандидатів, «відбувся у порушення вимог статуту цієї партії».

Всього станом на 23 червня в одномандатних виборчих округах було зареєстровано 1 593 кандидати в народні депутати України, в тому числі: які балотуються у порядку самовисування – 1 319, висунутих політичними партіями – 274.

Всього станом на 23 червня ЦВК зареєструвала 1 743 кандидати в народні депутати України, включених до виборчих списків 12 політичних партій, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня 2019 року.
…

Буде подана апеляція на це рішення – голова УІНП Володимир В’ятрович
…

Заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Максим Нефьодов виграв конкурс на посаду голови нової Державної митної служби. Про це сам чиновник повідомив у Facebook.

25 червня відбувся фінальний етап конкурсу на посаду голови нової Державної митної служби. Конкурсна комісія вирішила рекомендувати уряду признаити на посаду керівника служби Максима Нефьодова.

24 червня колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Києва розглянула апеляційну скаргу, подану Кабінетом міністрів України, та постановила відновити дію розпорядження про проведення конкурс на посаду голови Державної митної служби.

У Міністерстві фінансів тоді нагадали, що до третього, заключного етапу конкурсу на керівника Державної митної служби пройшли три кандидати – проректор з навчальної роботи Університету митної справи та фінансів Євген Гармаш, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов та Керівник громадської організації «Центр розвитку цифрової економіки», експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Андрій Саварець. За результатами останнього етапу відбору конкурсна комісія визначить кандидата, якого рекомендуватиме Уряду для призначення на посаду керівника ДМС.

Результати конкурсу мають оприлюднити не пізніше 45 календарних днів з дня отримання інформації про його проведення. Станом на 17 квітня, коли була прийнята ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва про призупинення конкурсу на керівника ДМС, минуло 28 днів з дати оголошення конкурсу.

17 квітня Окружний адміністративний суд Києва зупинив розпорядженняКабінету міністрів України про оголошення конкурсу на посаду голови Державної митної служби. Як повідомляла прес-служба уряду, рішення ухвалили за позовом народного депутата Андрія Антонищака.

Міністр фінансів Оксана Маркарова заявила, що ця заборона є необґрунтованою і в уряді з нею «будуть боротися».

20 березня уряд видав розпорядження про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади голови Державної податкової служби й очільника Державної митної служби.

Останній етап відбору, співбесіда, мав відбутися 23 квітня.

Раніше зупинити конкурси Окружний адмінсуд просив екс-голова Державної фіскальної служби Роман Насіров, але суд відмовив йому в задоволенні позову.

Наприкінці 2018 року Кабінет міністрів України розділив Державну фіскальну службу на податкову і митну служби й повідомив про намір провести конкурс на керівників новоутворених відомств.
…

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликає скликати загальнонаціональні збори на майдані Незалежності в Києві через рішення ПАРЄ ускладнити процедуру застосування санкцій, зокрема стосовно Росії.

«Слід всьому світу продемонструвати рішучість української політичної нації в протидії російській агресії і відновлення територіальної цілісності України, включно з Кримом. Відповідно, громадянське суспільство могло б, відкинувши всі внутрішні розбіжності і чвари, скликати в найближчий день, можливо 28 червня – в День Конституції України, мільйон громадян на загальнонаціональні збори на майдані Незалежності», – написав Чубаров у Facebook.

За його словами, ті, хто сьогодні «зрадив Україну, ті, хто віддає на поталу Росії Крим і його жителів, повинні бути осоромлені нашої монолітністю і рішучістю».

Парламентська асамблея Ради Європи на своєму засіданні в ніч на 25 червня підтримала резолюцію, що змінює правила ПАРЄ і ускладнює процедуру застосування санкцій, зокрема стосовно Росії. За таке рішення проголосували 118 членів ПАРЄ, проти були 62, утрималися 10.

Російська делегація не бере участі в сесіях Асамблеї з січня 2015 року після застосування серйозного обмеження повноважень її делегації.

Українські правозахисники вважають, що повернення російської делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи в умовах нехтування вимогами організації Росією стане «моральної капітуляцією» цієї міждержавної організації.

Члени української делегації в ПАРЄ заявили, що можуть залишити її сесію через рішення щодо Росії.
…

У Міністерстві закордонних справ України вважають схвалену ПАРЄ резолюцію, що дозволяє повернути в асамблею делегацію Росії, неприпустимою поступкою Москві.

«Суттєве послаблення санкційного механізму ПАРЄ, передбачене ухваленою резолюцією, відбулося на тлі відсутності жодних конструктивних кроків з боку Російської Федерації, кричущого невиконання цією країною взятих на себе зобов’язань, а також резолюцій ПАРЄ, схвалених у відповідь на російську агресію. Те, що відбулося сьогодні в ПАРЄ, є свідченням відходу від задекларованих стандартів, принципів та цінностей Ради Європи внаслідок безпрецедентного тиску й фінансового шантажу з боку Російської Федерації. На жаль, це сталося  внаслідок відвертого потурання з боку низки країн, керівництво яких, з одного боку, наголошує на необхідності припинення російської агресії проти України, а з іншого – заохочує агресора, йдучи йому на поступки», – мовиться у повідомленні.

МЗС вважає, що ПАРЄ таким чином послабила свою роль у європейській політиці, а також здатність захищати верховенство права, права людини та демократію в усіх державах-членах Ради Європи, в тому числі в Росії.

«Прикро констатувати сьогодні, коли Рада Європи відзначає свою 70-ту річницю, що її Парламентська Асамблея втратила свій авторитет, і Організація більше не може відігравати роль, якою її наділили батьки-засновники. МЗС України послідовно виступало проти такого сценарію, і ця позиція залишається незмінною», – наголосили у міністерстві.

Парламентська асамблея Ради Європи на своєму засіданні в ніч на 25 червня підтримала резолюцію, яка змінює правила ПАРЄ і ускладнює процедуру застосування санкцій, зокрема щодо Росії. За таке рішення проголосували 118 членів ПАРЄ, проти були 62, утрималися 10.

Російська делегація не бере участі у сесіях асамблеї з січня 2015 року після застосування серйозного обмеження повноважень її делегації.

Українські правозахисники вважають, що повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи за умов нехтування вимог організації Росією стане «моральною капітуляцією» цієї міждержавної організації.
…

«Уже сьогодні росіяни подадуть свої повноваження на затвердження асамблеєю. Ми їх оскаржимо»
…

Віце-спікер Верховної Ради України, член делегації українського парламенту у ПАРЄ Ірина Геращенко назвала президентку асамблеї Ліліан Морі-Паск’є «новим Аґрамунтом у спідниці», натякаючи на спроби попереднього президента повернути російську делегацію до співпраці в рамках Ради Європи.

«Рекордна присутність членів ПАРЄ в залі. Українська делегація , разом з британцями і грузинами розпочинають боротьбу проти повернення російської делегації. Президент ПАРЄ поводиться ганебно. Новий Аґрамунт у спідниці. Відверто підігруючи росіянам, які поки що блукають під ПАРЄ, очікуючи, що лобісти заведуть їх за ручку й розвалять сам фундамент цієї інституції. Зала, європейці, відверто підігрують російському лобі. Запах реваншу. Не лише в Україні, але й в цих стінах. Дуже і дуже сильний запах реваншу», – написала вона у Facebook.

У свою чергу голова делегації України у ПАРЄ Володимир Ар’єв заявив про порушення президенткою регламенту під час сьогоднішніх голосувань.

«У зв’язку з напругою в ПАРЄ перенесли святкування 70 -річчя Ради Європи на осінь. При цьому президент ПАРЄ Ліліан Морі-Паск’є щойно припустилася грубого порушення регламенту: свавільно змінила порядок денний, коли голосування показало що не було достатньо голосів (2/3 від присутніх). Такого відвертого нахабства я не пам‘ятаю за всі 6,5 років роботи ПАРЄ. Мало того, Паск’є все визнала після того, як я взяв слово і вказав їй на це порушення, але… відмовилася виправляти неправомірні дії!» – зазначив Ар’єв.

Він додав, делегація звернулася до регламентного комітету з вимогою до Морі-Паск’є усунутися від ведення сесії «через зафіксований факт нехтування голосуванням делегатів до комітетських висновків». «І от зараз побачимо, як європейські принципи діють тоді, коли сильно кортить застосувати політичну доцільність», – наголосив Ар’єв.

Член української делегації Георгій Логвинський повідомив, що делегація спільно з правозахисниками подала 226 правок до резолюції, яка може повернути Росію до ПАРЄ.

«Мінімальний термін розгляду – годин шість. Це напевно поламає плани Росії і їх провідників. Далі буде боротьба за кожне слово, яке може призвести до зовсім протилежного для росіян результату, і явно змінює ситуацію», – заявив Логвинський.

У Страсбурзі 24 червня відкривається сесія Парламентської асамблеї Ради Європи, на якій можуть ухвалити проект резолюції, що змінює правила ПАРЄ і ускладнює процедуру застосування санкцій, зокрема щодо Росії.
…

У Росії почалася раптова перевірка боєготовності Центрального військового округу. По тривозі підняті військові частини в Сибірському, Уральському і Приволзькому федеральних округах, повідомляє прес-служба Центрального військового округу Міноборони Росії.

«Раптова перевірка боєготовності військ Центрального військового округу (ЦВО) пройде з 24 до 28 червня на 35 полігонах», – мовиться в повідомленні.

За даними російського видання РБК, по тривозі підняті військові частини в 29 регіонах країни.

До найвищого ступня бойової готовності привели також частини військ і сил Південного і Східного військових округів, а також окремі з’єднання ВДВ, далекої і військово-транспортної авіації. Як заявив міністр оборони Сергій Шойгу, перевірка проходить за рішенням президента Володимира Путіна.

Російські військовослужбовці візьмуть участь більш ніж в 50 навчаннях, під час яких випробують, зокрема, знищення «деструктивних військових сил», повідомив Шойгу. Він зазначив, що основне завдання перевірки – визначити готовність військового керівництва до управління військами «при наростанні військової загрози та виникнення кризових ситуацій».

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
…

Президент Володимир Зеленський 24 червня підписав низку указів про звільнення голів трьох обласних державних адміністрацій та призначення виконувачів їхніх обов’язків.

Зокрема президент звільнив:

голову Житомирської ОДА Ігоря Гундича (виконувач обов’язків – Ярослав Лагута)
голову Рівненської ОДА Олексія Муляренка (виконувач обов’язків – Ігор Тимошенко)
голову Черкаської ОДА Олександра Вельбівця (виконувач обов’язків – Тарас Висоцький)

Крім того, своїм указом від цього ж дня Зеленський звільнив начальника Головного управління Служби безпеки України в Автономній республіці Крим Олександра Шмітька.

Читайте також: Андрій Голуб: «Зеленського варто оцінювати за малопомітними призначеннями» (огляд преси)​

Також указом Зеленського посаду його позаштатного радника отримав Гео Лерос – куратор арт-проекту «Сіті-Арт». Він також є членом виборчого списку президентської партії «Слуга народу» на парламентських виборах 21 липня під номером 23.

Лерос відомий зокрема тим, що координував проект MoreThanUs («Більше, ніж ми»), в рамках якого художники розписали станцію київського метро «Осокорки».
…

Лідери Франції та Німеччини Емманюель Макрон та Анґела Меркель під час візитів президента України Володимира Зеленського провели «розвідку боєм» щодо позицій, якими у відносинах у трикутнику Україна – ЄС – Росія готовий поступитися навий український керівник. Про це в інтерв’ю «5 каналу» заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Було важливо подивитися і для Макрона, і для Меркель, які наміри стратегічні. Насправді складна ситуація для нової команди стане, коли буде велика фракція в новій Раді, буде великий тиск щось робити, не виключено, що буде великий тиск щось робити за наш рахунок, і я бачу певні ознаки цього. Тому до цього потрібно підготуватися, і чіткі меседжі, які прозвучали, є дуже корисними», – вказав Клімкін.

«На жаль, є проблеми навколо повернення Росії до Ради Європи. Оскільки я намагався пояснити всім нашим партнерам, що проблема не в поверненні як такому: від того, що там буде декілька російських депутатів, нам не холодно й не спекотно. Проблема ж зовсім в іншому: хтось хоче використати це повернення як шлях до «нової нормальності» з Росією», – додав український міністр закордонних справ, каденція якого добігає кінця.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила 18 червня після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, що відновлення в правах делегації Росії у Парламентській асамблеї Ради Європи можливе лише за певних умов.

«Але водночас треба знайти якийсь шлях для того, щоби вони (Росія – ред.) виконали зобов’язання», – сказала Меркель.

3 червня регламентний комітет ПАРЄ ухвалив проект резолюції, яка може змінити правила ПАРЄ і ускладнити процедуру застосування санкцій, зокрема щодо Росії.

Росія не бере участі у сесіях асамблеї з січня 2015 року після застосування серйозного обмеження повноважень її делегації.

Українські правозахисники вважають, що повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи за умов нехтування вимог організації Росією стане «моральною капітуляцією» цієї міждержавної організації. 

17 червня президент Франції Емманюель Макрон заявив, що його країна хоче уникнути повного виходу Росії з Ради Європи. Натомість п​резидент України Володимир Зеленський заявив у Парижі, що у Парламентської асамблеї Ради Європи немає підстав для повернення російської делегації.
…

Вінницький активіст Олександр Комарніцький, потерпілий після розмови з поліцейськими, помер 23 червня. Про це повідомив Анатолій Гриценко, голова партії «Громадянська позиція», членом якої був Комарніцький, а також активісти з Вінниці.

«Царство Небесне світлій людині. Співчуття родині і близьким Олександра. Жорстке і невідворотне покарання вбивці у поліцейських погонах! ДБР уже висунуло йому підозру і посадило під домашній арешт. Від міністра Арсена Авакова і начальника Нацполіції Сергія Князєва ми вимагаємо негайного звільнення керівництва Нацполіціі у Вінницькій області!» – написав Гриценко у Facebook.

Хмельницький міськрайонний суд обрав запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту поліцейському, внаслідок конфлікту з яким у Вінниці постраждав Олександр Комарніцький.

Як повідомляє прес-служба Державного бюро розслідувань, 22 червня слідчі територіального управління ДБР, розташованого в місті Хмельницькому, оголосили поліцейському повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 365 ККУ (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, що супроводжувались насильством). У разі доведення вини правоохоронцю загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати посади на строк до 3 років.

Прес-служба Нацполіції повідомляє, що за розпорядженням голови Національної поліції Сергія Князєва від службових обов’язків відсторонені четверо керівників поліції Вінниччини, готуються документи на звільнення заступника начальника поліції області.

Конфлікт, унаслідок якого отримав несумісні ж життям травми Олександр Комарніцький, стався пізно ввечері 11 червня. «Місцеві поліцейські по-звірячому побили прямо на автобусній зупинці. Кулаками і ногами по голові. Численні переломи черепа, перебуває у реанімації без ознак свідомості. За що побили? Хотіли прямо з вулиці залучити його понятим нібито по якійсь справі про вилучення у когось зброї, а Олександр відмовився, бо не мав до того жодного стосунку і поспішав додому за годину до півночі. Поліцейські кажуть, нібито він їм погрожував і хотів побити… Не вірю!» – написав раніше в мережі Facebook Анатолій Гриценко.
…

Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації кандидатом у народні депутати України колишньому депутату від Партії регіонів та колишньому голові Адміністрації президента Віктора Януковича Андрію Клюєву. Таке рішення ухвалене на черговому засіданні, яке провела голова Комісії Тетяна Сліпачук, інформує офіційний сайт ЦВК. 

«Відмовлено в реєстрації кандидата у народні депутати України Клюєва А.П., висунутого Ліберальною партією України, в ОВО № 46», – повідомила комісія.

Клюєв балотувався до Верховної Ради на мажоритарному окрузі в Донецькій області.
…

Колишнього президента України Віктора Януковича викликають до Київського апеляційного суду на 15 липня на розгляд апеляційних скарг його захисників у зв’язку зі справою про державну зраду.

Повістка/повідомлення про виклик оприлюднене в офіційному виданні «Урядовий кур’єр».

Раніше захисники Віктора Януковича подали загалом п’ять апеляційних скарг на вирок Оболонського районного суду Києва. Потім вони подали ще кілька скарг на ухвали цього ж суду, який відхилив заяви захисників.

24 січня Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винним у державній зраді і пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні й веденні агресивної війни і засудив його до 13 років позбавлення волі заочно. Водночас суд визнав колишнього президента не винним у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років позбавлення волі.

Янукович назвав вирок незаконним. Він заперечує свою провину в цих і в усіх інших інкримінованих йому злочинах. Вирок не набрав чинності, бо був оскаржений.

Віктор Янукович виїхав із України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі він переховується в Росії.

Загалом проти Януковича і його спільників в Україні розглядається ціла низка кримінальних справ, зокрема, щодо масових розстрілів на Майдані. На жодне з судових засідань він дотепер не прибував.
…

Президент України Володимир Зеленський стверджує, ніби Друга світова війна почалася для України 22 червня 1941 року.

Як повідомила його прес-служба, в День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни 22 червня Зеленський нагадав, що рано-вранці 22 червня 1941 року відбулося бомбардування Києва, і заявив: «Друга світова, що увірвалася в наш дім, відтоді охопила всю територію України».

«Війна приносить лише кров, горе й страждання. Маємо робити все, щоб вона не стала для наступних поколінь звичним явищем життя», – сказав також Зеленський.

Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року, також і для України: того дня війська нацистської Німеччини вторглися до Польщі, якій тоді належала західна частина України. 17 вересня 1939-го на західноукраїнські землі вступила й радянська Червона армія. Але про цей факт уникали згадувати в радянські часи, а також у сучасній Росії.

Іще до загально визнаної нині дати початку Другої світової війни 1 вересня 1939 року іноземне воєнне вторгнення на українські землі почалося 14 березня 1939-го – тоді війська Угорщини за згодою Гітлера почали окупацію українського Закарпаття. 15 вересня 1939 року там була проголошена держава Карпатська Україна, яка проіснувала ледь більше як добу до окупації пронацистською в той час Угорщиною.

22 червня 1941 року почалася німецько-радянська війна, яку в СРСР, а нині в Росії називають «великою вітчизняною». Того дня війна почалася для іншої частини України, яка тоді належала СРСР.

У коментарях до повідомлення про цю заяву Зеленського у фейсбуці адміністрації президента багато читачів нагадали голові держави і його прес-службі про цей факт історії України, який, на думку деяких коментаторів, у повідомленні перекручений у радянсько-російському дусі.

День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни – пам’ятний день, призначений на 22 червня указом президента Леоніда Кучми 2000 року. В указі також було використане поширене в ті часи формулювання радянсько-російського зразка: «З метою всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років, їх подвигу та жертовності».

1 вересня, коли для України почалася Друга світова війна, в Україні наразі офіційно не вшановується.

Нині, з 2014 року, на сході України триває російсько-українська війна. Зеленський як новообраний президент заявляв, що хоче завершити її, але не уточнював, на яких умовах.
…

Глава фракції «Опозиційний блок» Вадим Новинський не піде на вибори за партійним списком. Про це повідомив Євгеній Мураєв, який очолює список «Опозиційного блоку».

За його словами, на одномандатних округах від партії балотуватимуться «дуже достойні представники», зокрема Борис Колесніков та Вадим Новинський.

Раніше повідомлялося, що Новинський ввійшов до першої десятки «Опозиційного блоку».

Позачергові вибори до парламенту призначені на 21 липня.
…

Президент Росії заборонив російським авіакомпаніям здійснювати рейси до Грузії з 8 липня цього року, а туроператорам рекомендував не продавати росіянам тури у цю країну. Відповідний указ опубліковано на сайті російського глави держави 21 червня.

​У столиці Грузії Тбілісі тривають протести, які почалися 20 червня після того, як депутат Держдуми Росії Сергій Гаврилов вів засідання Міжпарламентської асамблеї православ’я, сидячи у кріслі спікера грузинського парламенту.

Багатьох громадян Грузії обурило це, бо перед приїздом до Тбілісі Гаврилов підтвердив, що вважає незворотнім визнання Росією як незалежних держав сепаратистських регіонів Грузії – Абхазії і Південної Осетії.

20 червня протести переросли в сутички протестувальників із поліцією. 21 червня через ці події у відставку подав спікер парламенту Грузії Іраклій Кобахідзе – задовольнивши одну з вимог мітингувальників.

Учасники протестів також вимагають відставки міністра внутрішніх справ і призначення дострокових парламентських виборів.

Понад 100 людей залишаються в лікарнях після вчорашніх сутичок.
…

Підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя визнав винним кримського татарина Османа Муратова у першій на півострові «справі про неінформування про злочин» та оштрафував його на 10 000 рублів. Про це повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Захист вважає, що вирок «абсолютно не обґрунтований» і має намір подавати апеляцію.

«Винесений вирок абсолютно не відповідає закону і не обґрунтований. У нас є 10-денний термін, щоб оскаржити рішення суду. Здавалося б, 10 тисяч штрафу не варті ні нервів, ні часу, витрачених на цей судовий процес. Проте, якщо вирок не оскаржувати, це закладе основи для формування негативної практики притягнення інших людей за цією статтею», – пояснила адвокат Муратова Ліля Гемеджи.

Також вона зазначила, що суддя під час процесу неодноразово називала адвокатів «абсолютно некомпетентними», відмовляла у клопотаннях, задоволення яких могло б спростувати докази обвинувачення, перебивала захист у дебатах.

«Вважаю, що підстави, надані як доказ провини мого підзахисного, не знайшли свого підтвердження під час судового слідства. Експерт так і не зміг пояснити, як на телефоні, купленому в 2017 році, звинувачення виявило листування за 2016 рік. Слідчий експеримент у залі суду підтвердив, що за допомогою зміни дати і часу в телефоні, можна створити таку переписку заднім числом. Однак суддя не приділила цьому ніякої уваги. Таке ставлення було протягом усього судового процесу», – розповіла Гемеджи.

У листопаді минулого року в анексованому Криму порушили першу кримінальну «справу про неінформування» ФСБ Росії.

У квітні цього року російський суд в Криму почав розглядати по суті першу в Криму кримінальну справу про неінформування за статтею 205.6 КК Росії. За версією слідства ФСБ Росії, обвинувачений не повідомив правоохоронців, що його родич поїхав воювати до Сирії на боці ІДІЛ. Адвокати Муратова, однак, заявляли, що справа сфальсифікована.

У Криму це перший прецедент після ухвалення поправок до російського законодавства в рамках так званого «пакета Ярової». Стаття про неінформування передбачає відповідальність у вигляді штрафу до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до року.

 
…

13091 громадян України скористалися послугою тимчасової зміни місця голосування станом на п’ятницю, 21 червня, повідомляють у Державному реєстрі виборців.

Найбільше людей із різних регіонів зареєструвалось у Києві, Харківській, Київській та Донецькій областях.

Центральна виборча комісія України спростила процедуру тимчасової зміни місця голосування. Тепер процедура не передбачає подачу документів (копій документів), що підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування. Для цього потрібні тільки паспорт і заява.

Змінити місце голосування для участі у позачергових виборах до Верховної Ради можна до 15 липня.

Позачергові парламентські вибори мають відбутися 21 липня.
…

Статус спостерігачів на позачергових парламентських виборах отримали 163 неурядові організації, при цьому більше половини з них пов’язані з партіями чи політиками, стверджує координаторка виборчих програм громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська.

За даними громадської діячки, на парламентських виборах спостерігачів від громадськості більше, ніж було на президентських.

«Тоді (під час виборів президента у березні-квітні 2019 року – ред.) дозвіл спостерігати отримали 139 організацій. Сьогодні їх аж 163 з тих 170, які звернулися до ЦВК за тим дозволом», – каже Айвазовська.

Читайте також: «Опозиційний блок» не зможе включити до списку Єфремова – ЦВК​

Вона додає, що, хоча в такій кількості немає нічого екстраординарного, лише одиниці з цих неурядових організацій оприлюднюють результати своїх спостережень, методику роботи, публікують матеріали про свою діяльність чи спілкуються з пресою, а також повідомляють про джерела фінансування.

«На жаль, афілійованих політично і партійно серед зафіксованих нами організацій, за попередніми оцінками, близько 58%. Очевидно, що частина організацій ще взагалі ніколи не спостерігала за виборами, тому навіть стверджувати зараз про їхнє відношення до тих чи інших політичних гравців не варто», – зазначає громадська діячка.

Втім, Айвазовська наразі не вбачає в цьому ознак того, що ці спостерігачі спробують впливати на виборчий процес. Вона посилається на досвід президентських виборів, коли від неурядових організацій спостерігачами зареєструвалися близько ста тисяч осіб.

Читайте також: В ДСНС анонсували перевірки виборчих дільниць перед голосуванням 21 липня​

«Тим не менш у полі, на виборчих дільницях, у приміщеннях для голосування ми бачили одиниці, як і наші партнери з міжнародних спостережних місій. Тому, напевно, фейкове спостереження в більшій мірі є закладкою для потенційних конфронтацій або конфліктів, і мобілізація людей відбувається вже напередодні дня голосування за потреби. Але ми бачимо, що це скоріше істерія, вона не реалізовується потім в якісь серйозні впливи цих структур на виборчий процес у день голосувань», – підсумувала вона.

Загалом з 1 червня 2019 року «Опора», за словами Айвазовської, подала 41 повідомлення в поліцію про адміністративні правопорушення щодо виборчого процесу. Серед основних порушень вона називає непрозоре фінансування виборчих кампаній.

Позачергові парламентські вибори мають відбутися 21 липня.
…

Брати-бізнесмени Григорій та Ігор Суркіси неафішовано відвідували Генеральну прокуратуру після того, як в Україну був екстрадований екс-керівник компанії «Енергомережа» Дмитро Крючков, який може дати на них покази. Це зафіксували журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»), про що йдеться у спецрепортажі «Команда Фі».

Крючков разом із Суркісами є фігурантами справи НАБУ щодо розкрадання сотень мільйонів гривень із напівдержавного «Запоріжжяобленерго», а їхні голоси є на записах телефонних розмов, раніше оприлюднених у розслідуванні «П. дав добро».

25 квітня знімальна група «Схем» зафіксувала, як машина, якою користуються брати-бізнесмени Суркіси, виїхала з території Генеральної прокуратури у Києві.

​У той же період, зазначають журналісти, з Німеччини до України був екстрадований Дмитро Крючков, і були оприлюднені записи його телефонних розмов із соратником президента Ігорем Кононенком і братами Суркісами.

«Що означало, що Крючков може почати давати слідству викривальні покази на бізнесменів. Чому Суркіси, фігуранти справи НАБУ – приїжджали в Генпрокуратуру, яка здійснює над цим слідством нагляд – тобто, визначає його подальшу долю? Чи знали про цей візит детективи? З ким саме зустрічались Суркіси та чому заїжджали на закриту територію ГПУ?» – йдеться у спецрепортажі.

У відповідь у Генпрокуратурі зазначили, що 25 квітня Суркіси «перебували на особистому прийомі громадян, який здійснювався генеральним прокурором, із питань забезпечення вжиття правоохоронними органами скоординованих заходів у розслідуванні кримінальних проваджень щодо діяльності Федерації футболу України».

Григорій Суркіс цю версію у коментарі журналістам письмово підтвердив: «У цей день я був на особистому прийомі громадян генеральним прокурором України у зв‘язку із кримінальними провадженнями щодо діяльності Федерації футболу України».

Водночас раніше в день святкування у Відні дня народження олігарха Дмитра Фірташа, Григорій Суркіс у розмові зі «Схемами» від зв’язку із Крючковим відхрестився:

– Я жодним чином ніколи не був з Крючковим нічим поєднаний. Я жодним чином з ним ніколи не займався бізнесом. І ви знаєте, іноді ми бачимо поєднання різних людей: Коломойський і Ахметов розмовляють між собою. Та це розмови, які жодним чином не мають відношення до цих двох людей. Це вирвані із контекста розмови Ахметова з кимось і розмова Коломойського з кимось. Я вам це твердо гарантую…

– Тобто, ви не заробляли на діяльності компанії «Енергомережа»?

– Я жодним чином ніколи… ні я, ні мій брат не мали жодних економічних стосунків з Крючковим… Декілька років тому детективи НАБУ мали можливість нас запитати про це, ми дали всі пояснення. І другий раз нас, власне кажучи, викликали детективи НАБУ, коли ви вийшли в ефір зі своєю програмою.

Хоча Суркіс спершу спростував причетність до оборудок Крючкова, врешті він визнав, що певні фінансові відносини між ним та обвинуваченим були: «Колись одна людина, яка є для мене людиною близькою, попросила дати фірмі пана Крючкова гарантію від мого депозита. Я її надав. Надав двічі. Тобто, він отримував кошти під гарантію мого депозита – тобто кредит. Перший раз він погасив цей кредит. А другий – ні. Скажіть, будь ласка, якщо ми заробляли, як ви розказували в своїй програмі про те, що ми заробляли шалені кошти – якщо мова йшла про 4 300 000 гривен, якщо я не помиляюсь, другий раз, коли я надав за проханням свого друга пану Крючкову чи його фірмі».

Бізнесмен не уточнив, якого друга мав на увазі, але слідством встановлено: серед підприємств, які погоджувались сплачувати за електроенергію не напряму обленерго, а саме компанії Дмитра Крючкова, були і підприємства олігарха Дмитра Фірташа – якого брати Суркіси називають своїм другом, але водночас заперечують, що мають з ним якісь бізнесові інтереси.

Також знімальна група «Схем» зафіксувала, що 25 квітня одразу після Суркісів закриту територію Генпрокуратури залишив і народний депутат Олександр Грановський, відомий своїми зв’язками та впливом серед правоохоронців.

Сам парламентар письмово відповів, що «не пригадує, щоб одночасно з Суркісами відвідував ГПУ». Водночас він не зміг пояснити, що саме 25 квітня робив у Генпрокуратурі.

«Не пам’ятаю. Міг бути і на допиті, і міг бути на зустрічі», – сказав він.

Спростував синхронний візит із Грановським і Григорій Суркіс.

«Я не зустрічався й не бачився з народним депутатом Олександром Грановським на території Генеральної прокуратури України 25 квітня 2019 року», – зазначив він.

У ГПУ ж «Схемам» відповіли, що того дня Грановський справді відвідував відомство, «користуючись правом безперешкодно відвідувати органи держвлади», але на «особистий прийом до генпрокурора не звертався».

Раніше «Схеми» розповіли, що Дмитро Крючков разом із соратником президента Ігорем Кононенко, бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими високопосадовцями, ймовірно, причетний до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція «Схем». Ці записи на прохання журналістів перед публікацією були верифіковані американськими спеціалістами, які співпрацюють з урядом США.

17 квітня Солом’янський суд Києва взяв під варту бізнесмена Дмитра Крючкова, якого 15 квітня екстрадували з Німеччини до України, з альтернативою застави у розмірі 7 мільйонів гривень – хоча обвинувачення клопотало про розмір застави у 346 мільйонів гривень, що відповідає сумі завданих збитків. Тоді ж прокурори САП заявили, що планують оскаржувати це рішення.

А за декілька днів, 19 квітня Дмитра Крючкова випустили із СІЗО під заставу в 7 мільйонів гривень, яку вніс його адвокат Олександр Лисак, і зобов’язали носити електронний браслет. Згодом суд відмовив у задоволенні апеляції САП щодо збільшення розміру застави Крючкову – і залишив її без змін.

Самі Суркіси (міноритарні акціонери напівдержавного «Запоріжжяобленерго») теж фігурують у справі Крючкова. Поки лише як свідки, але слідство офіційно досліджує їхню роль в цій корупційній схемі.

 
…

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій повідомили, що перед дочасними виборами до Верховної Ради 21 липня перевірять місця для голосування щодо безпечності.

«Після того, як будуть визначені об’єкти, де розміщуватимуться виборчі дільниці, вони мають бути невідкладно перевірені на предмет пожежної безпеки. Додатково із членами комісій та обслуговуючим персоналом провести інструктажі щодо дотримання правил пожежної безпеки на об’єктах», – повідомив голова ДСНС Микола Чечоткін.

Він додав, що в питанні гарантування безпеки виборчого процесу ДСНС перебуває поза політикою.

Позачергові парламентські вибори мають відбутися 21 липня.
…

54-день народження українського олігарха та одного з основних фінансових стовпів режиму президента-втікача Віктора Януковича Дмитра Фірташа у Відні відвідали впливові українські політики та бізнесмени, серед яких народні депутати Сергій Льовочкін, Юрій Бойко, Іван Мирний, Михайло Папієв, Іван Фурсін та бізнесмени Ігор та Григорій Суркіси. Про це йдеться у спецрепортажі «Команда Фі» програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

Як вдалось встановити журналістам, святкування відбулось 2 травня у ресторані «Il Melograno» у центрі австрійської столиці.

Цей заклад знаходиться у 20 хвилинах їзди від віденського будинку, у якому мешкає сам Дмитро Фірташ і про який раніше розповідали «Схеми».

Для гостей співала народна артистка Таїсія Повалій, яка також є ексдепутаткою від «Партії регіонів».

Численна охорона чатувала не лише на вході до ресторану, але й на підступах до вулиці, де відбувалося святкування. Бодігарди намагались завадити зйомці журналістів, щоб приховати гостей від камер.

«Схемам» вдалось зафіксувати, що серед тих, хто прилетів у Відень привітати Фірташа особисто, був, зокрема, Юрій Бойко – народний депутат, співголова проросійської партії «Опозиційна платформа – за життя».

Також на святі був присутній колишній керівник охорони Фірташа і один з парламентарів, які голосували за так звані «диктаторські закони 16 січня», Іван Мирний. Нині він депутат від «Опозиційного блоку».

Серед гостей «Схеми» також помітили ще одного депутата від «Опозиційного блоку», який за часів Януковича очолював Чернівецьку ОДА, Михайла Папієва.

Вітати Фірташа приїжджав і парламентар від групи «Воля Народу» Іван Фурсін, який мав з олігархом давні бізнес-стосунки.

Серед присутніх «Схеми» також помітили впливового візитера – ексголову адміністрації президента Януковича, колишнього депутату від «Опозиційного блоку», а нині члена партії «Опозиційна платформа – За життя» – Сергія Льовочкіна.

Після перемоги Євромайдану і втечі Януковича він зберіг свій політичний вплив – йдеться у спецрепортажі.

Пізніше серед гостей журналісти помітили і братів-бізнесменів Григорія та Ігоря Суркісів.

Тоді Григорій Суркіс коротко прокоментував «Схемам» свої стосунки з олігархом: «Ми пишаємось нашою дружбою, ми пишаємося дружбою наших дітей. І я вам скажу з великою повагою до тої ситуації, у якій зараз опинився Дмитрий Фірташ».

Бізнесмен також висловив сподівання на те, що за нового президента Володимира Зеленського Фірташ зможе повернутися на батьківщину: «Я вважаю, що це великий шанс для України – тому що пан Зеленський, який обраний президентом України, отримавши 73% голосів, можливо, зробить все для того, щоб такі люди, як Дмитро Фірташ, слугували Україні і мали можливість бути в своїй родині, повернутися в Україну і разом з усіма зробити так, щоб країна була єдина».

Після завершення свята, залишаючи віденський ресторан, гості утворили затор з автомобілів преміум-класу.

Уже на виході з ресторану журналістам вдалось зафіксувати і самого іменинника.

Пізніше «Схеми» звернулись за коментарями також до інших візитерів олігарха.

Юрій Бойко запевнив, що «у них нічого немає, крім дружніх відносин», а на запитання про фінансування їхньої політсили «За життя» зазначив: «Усі, хто фінансував нашу кампанію на виборах президента України – вони відображені в деклараціях, їх перевірила НАЗК, і, наскільки я знаю, питань особливих там не було».

Михайло Папієв теж пояснив свій приїзд у столицю Австрії дружніми стосунками з Фірташем: «У мене дружні стосунки з Дмитром Васильовичем Фірташем, ви це знаєте. І вони ще з минулого століття, з 80 років. Ми в Чернівцях познайомилися. У політиці як товариш він дає мені поради, і ті поради, в абсолютній більшості своїй, є слушними. Я їх враховую».

6 червня партія «Опозиційна платформа – за життя» презентувала свій список кандидатів в депутати, у ньому перший номер у Юрія Бойка, 5-ий – у Сергія Льовочкіна, 17-ий – у Григорія Суркіса, 21 – у Михайла Папієва.

«Тобто, у списку партії опинились люди з найближчого оточення олігарха Фірташа. За майже п’ять років вимушеного перебування у Австрії, схоже, Дмитро Фірташ не тільки не втратив статус українського олігарха, а й може повернути політичний вплив в Україні», – йдеться у розслідуванні.

Дмитро Фірташ вже шостий рік вимушено перебуває у Австрії, намагаючись уникнути екстрадиції в США.

В Америці олігарха підозрюють у спробі підкупу урядовців Індії. Йшлося про отримання там ліцензії на видобуток сировини – титанової руди. А вже готову продукцію на її основі Фірташ начебто планував продавати американській компанії «Боїнг». Натомість, захист олігарха всі звинувачення відкидає.

25 червня Верховний суд Австрії має оголосити рішення про екстрадицію Фірташа. Відтак олігарха можуть доправити до США вже на початку липня.

 
…

Активісти зайшли в університет і влаштували сидячий протест біля кабінету ректора
…

Представник президента України в Конституційному суді України Федір Веніславський заявив, що рішення суду щодо конституційності указу Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради підтвердило «обґрунтованість юридичної позиції» президента.

«При підготовці указу президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України юридична правота всіх положень була вивірена максимально ретельно, і сумнівів щодо неконституційності указу в цілому чи окремих його положень у нас не було. І Конституційний суд своїм рішенням лише підтвердив обґрунтованість нашої юридичної позиції», – заявив він у коментарі, поширеному сайтом глави держави.

Представник президента в суді додав, що Конституційний суд своїм рішенням продемонстрував незалежність, неупередженість і відданість духу Конституції та ідеї верховенства права.

Конституційний суд України визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) указ президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів». Про це сайт суду повідомив увечері 20 червня.

«Конституційний суд України констатував, що розв’язання конституційного конфлікту народом шляхом проведення позачергових виборів до Верховної Ради України відповідає вимогам частини другої статті 5 Конституції України», – наголошується в інформації на сайті суду.

Рішення Конституційного суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Президент України Володимир Зеленський 20 травня під час інавгураційної промови оголосив про розпуск Верховної Ради 8-го скликання. 21 травня він підписав указ «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради 8-го скликання та призначення позачергових виборів». Позачергові парламентські вибори, згідно з указом президента, призначені на 21 липня цього року.

23 травня указ набрав чинності після опублікування в «Урядовому кур’єрі», наступного дня в Україні стартувала виборча кампанія.

24 травня народні депутати від фракції «Народний фронт» Андрій Тетерук та Ігор Алексєєв внесли до КСУ подання з 62 підписами народних депутатів про неконституційність указу президента про дострокове припинення повноважень Ради. Вони попросили розглянути це подання впродовж місяця.

29 травня КСУ відкрив провадження у справі і призначив її розгляд у формі усного слухання на 11 червня, після цього суд перейшов до розгляду справи на закритій частині.
…