Верховний суд України вирішив, де будуть розглядати справу народного депутата Надії Савченко і керівника громадської організації «Центр звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимира Рубана. Як мовиться в повідомленні суду, кримінальне провадження за обвинуваченням Савченко і Рубана направлять зі Словʼянського міськрайонного суду Донецької області до Чернігівського районного суду Чернігівської області.

Таке рішення ухвалила колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, задовольнивши клопотання прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, повідомили в суді.

Рубан і Савченко обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України і проти громадської безпеки, нагадали у Верховному суді.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляв про перенесення розгляду цієї справи зі Слов’янська до Чернігова ще 1 лютого – за його словами, з огляду на те, що більшість свідків у цій справі або живуть у цьому місті, або ж їм зручніше доїжджати до нього. Адвокати Савченко і Рубана тоді звертали увагу, що на той час Верховний суд іще був не розглянув питання про місце розгляду справи.

Володимира Рубана затримали 8 березня 2018 року на КПВВ «Майорське». За версією правоохоронців, він намагався перевезти велику кількість зброї з окупованої території Донецької області.

Його підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю і підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів і політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і секретар РНБО Олександр Турчинов.

Як заявляв голова Служби безпеки України Василь Грицак, затримавши Рубана, СБУ вдалося «запобігти масштабним терористичним актам», які мали бути вчинені у Києві й інших містах України. Він заявив, що рівень терористичної загрози «був найбільшим за часи незалежності України».

Пізніше в цій справі заарештували народного депутата Надію Савченко. 22 березня Верховна Рада України дала згоду на її притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт.

Їй інкримінують злочини, передбачені статтями Кримінального кодексу «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Рубана. 1 серпня Генеральна прокуратура України повідомила, що правоохоронці завершили розслідування провадження, в якому фігурують Рубан і Савченко.

Савченко заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію». Рубан усі звинувачення відкидав.
…

Генеральній прокуратурі України відоме ім’я правоохоронця, який вигукував «лягай, бандеро» під час затримання активістів 9 лютого в Києві, заявив очільник ГПУ Юрій Луценко.

«Усю ніч йшли слідчі дії. Вже знаємо, хто бив лежачу людину ногами і кричав про Бандеру. Готуємо підозру. Так само принципово дамо оцінку спробі захоплення приміщення райвідділку Нацполіції», – цитує генерального прокурора його речниця Лариса Сарган на своїй сторінці у Facebook.

9 лютого відбулося затримання активістів на Контрактовій площі в Києві. Там же проходила зустріч кандидатки в президенти Юлії Тимошенко з виборцями.

Активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» заявили, що поліцейські затримали учасників акції безпідставно.

Пізніше сутички між активістами і правоохоронцями сталися в київському управлінні поліції. Під час цих подій один із поліцейських вигукнув російською мовою «лягай, бандеро».

10 лютого начальник поліції Києва Андрій Крищенко вибачився за слова підлеглого.

Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом імовірних неправомірних дій поліції під час затримання учасників акції
…

Служба «Бі-Бі-Сі» видалила статтю про нібито оплату президентом України Петром Порошенком зустрічі з президентом США Дональдом Трампом до рішення суду, повідомила прес-служба компанії у коментарі «Громадському телебаченню». Адвокати президента України вимагають від суду зобов’язати «Бі-Бі-Сі» визнати зміст публікації неправдивим.

«Ми вирішили видалити статтю з нашого веб-сайту на час очікування результату», – йдеться у повідомленні.

Також у «Бі-Бі-Сі» вважають, що «діяли в інтересах суспільства і будуть продовжувати захищати цю справу».

23 травня 2018 року журналісти оприлюднили статтю під назвою «Юристу Трампа «Україна заплатила» за організацію зустрічі в Білому Домі». У тексті йшлося, що адвокат Трампа Майкл Коен отримав щонайменше 400 000 доларів за організацію першої зустрічі між президентом України Петром Порошенком і президентом США Дональдом Трампом у червні 2017 року.

Адвокати у позові від 3 вересня 2018 року переконують, що через публікацію Порошенко «зазнав серйозної репутаційної шкоди, пережив суттєвий стрес та збентеження». Крім того, вона завдала збитків не тільки іміджу президента України, а і його репутації політика та підприємця.

На попередньому слуханні Високого суду у Лондоні в лютому суддя визнав, що адвокати президента України Петра Порошенка мають достатні аргументи для судового розгляду скарги.
…

Через порушення під час виборчої кампанії відкриті 24 кримінальні провадження, повідомила прес-служба Міністерства внутрішніх справ України. У відомстві додали, що також правоохоронці склали 118 адміністративних протоколів.

Згідно з повідомленням, протягом тижня територіальні органи Національної поліції зареєстрували 350 заяв та повідомлень про порушення, пов’язані з виборчим процесом.

Вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року. Центральна виборча комісія зареєструвала 44 претендентів на цю посаду.
…

Партія «Батьківщина» виключила голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера з числа своїх членів. Відповідне рішення оприлюднила Херсонська обласна організація партії.

Згідно з рішенням, керівництво партії також рекомендує Мангеру залишити посаду голови облради. Документ датований 8 лютого 2019 року.

Владислав Мангер – один із тих, кого активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» пов’язують із нападом, який призвів до смерті 33-річної херсонської активістки і чиновниці Катерини Гандзюк.

Читайте також: Заступник голови Херсонської ОДА про заяву батька Гандзюк: він «працює на політику»​

Хоча Мангер заперечував свою причетність до злочину, 31 січня він оголосив при призупинення членства в партії «Батьківщина» на час розслідування.

7 лютого журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») повідомили, що довірена особа Мангера Андрій Мурашкін влітку 2018 за безцінь здав в оренду базу відпочинку на березі моря ключовому підозрюваному у вбивстві Гандзюк Олексієві Левіну. Це сталося за тиждень до того, як Катерину Гандзюк облили кислотою, що зрештою призвело до її смерті.

Читайте також: «Як у 2013-му?»: соцмережі про сутички в Києві (і відповідальність Авакова, Тимошенко й Порошенка)​

9 лютого у Києві відбулася зустріч кандидатки в президенти та лідерки партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко з виборцями. На Контрактовій площі, де планувалася зустріч, зібралися активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?».

Як повідомляли ЗМІ, вони принесли плакати з закресленим прізвищем Мангера. Однак поліція затримала кількох учасників, які мали шеврони організації С14. 
…

За даними СБУ, представники силових структур Росії готові були платити дві тисячі доларів за відеозапис підпалу
…

Після затримання групи людей перед зустріччю кандидатки в президенти Юлії Тимошенко з виборцями на Контрактовій площі в Києві їхні товариші влаштували штовханину біля управління поліції, повідомляють правоохоронці.

Згідно з заявою, всіх затриманих на Подолі спершу відпустили, проте «група підтримки», яка прибула на місце, застосувала газові балончики до правоохоронців, а трьох поліцейських госпіталізували.

«У результаті всіх активних учасників затримали, а це – близько 40 осіб. Із ними проводять першочергові слідчі дії», – йдеться в повідомленні.

Поліція відкрила провадження за ознаками погроз або насильства щодо правоохоронців, захоплення державних будівель і хуліганства. Як стверджують у Нацполіції, в затриманих вилучили ножі і револьвер «наган».

Натомість активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» заявляють, що поліція затримала тих, хто приїхав підтримати затриманих на Контрактовій площі, причому в обох випадках дії правоохоронців вважають невиправданими.

Як стверджують представники ініцативи, поліцейські застосовували силу до затриманих, що призвело до серйозних ушкоджень.

«Активістів, які сьогодні прийшли на її (Тимошенко – ред.) зустріч з виборцями з плакатами «Хто замовив Катю Гандзюк?», спакували без жодних причин, забрали особисті речі. До них застосували газ. Поліція спецпризначення, більш відома як беркут, била їх по голові дубинками, нанесла серйозні травми кільком активістам. Одному з хлопців вибили зуб. Зараз «пакують» навіть тих, хто не був на мітингу, а просто приїхав підтримати затриманих до відділку», – йдеться в заяві.

Раніше 9 лютого стало відомо про затримання людей на Контрактовій площі, де мала також відбутися зустріч Юлії Тимошенко із виборцями. Як повідомляв кореспондент Радіо Свобода, серед затриманих були представники організації «С14».
…

Чинний президент України Петро Порошенко, якого ЦВК зареєструвала кандидатом у президенти на виборах 2019 року, заявляє, що президент Росії Володимир Путін прагне повернути Україну під російський вплив, тому Росія намагається втрутитися в українські вибори, як це було, зокрема, у США і низці інших країн.

«Вибори 2019 року для Путіна – це як генеральна битва за Україну, яку він маніакально прагне повернути назад», – заявив Порошенко під час всеукраїнського громадського форуму «Відкритий діалог» в суботу в Києві.

За його словами, «план Путіна очевидний – знищити незалежну українську державу і демократію, позбавити українців права жити в мирі й безпеці».

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року.

Начальник департаменту кіберполіції НПУ Сергій Демедюк напередодні повідомляв, що хакери, ймовірно, підконтрольні Росії, все частіше атакують сервери Центральної виборчої комісії України і комп’ютери її співробітників, намагаючись проникнути в електронні системи, щоб маніпулювати президентськими виборами, які заплановані на 31 березня 2019 року. 

Україна вже була об’єктом масштабних кібератак. Починаючи з 2014 року, хакери атакували енергетичні, транспортні та банківські системи України. Шкідлива програма NotPetya вразила тисячі комп’ютерів не тільки в Україні, яка була головною мішенню атаки, але і у всьому світі.

Українські чиновники заявили, що за атаками стоять російські спецслужби.

У тому, що Росія здійснює організовані кібернапади, заявляють і деякі країни Заходу. Зокрема, США розслідують імовірне втручання Росії у вибори президента у 2016 році. Російська влада ймовірну причетність до таких кібератак відкидає.
…

У селі Оріхове Сакського району анексованого Росією українського Криму 8 лютого російські силовики провели обшук у проукраїнського активіста Олега Приходька. Про це 9 лютого «Крим.Реалії», проекту Радіо Свобода, розповів сам Приходько.

«Проводили вчора (8 лютого – ред.) обшук. Була ціла юрба силовиків. Забрали мій і дружини комп’ютер, телефон, українську символіку, прапори. Навіть в автомобілі. Також забрали макети німецьких автоматів. Обшук вони пояснили тим, що вночі в Саках розбили могили радянським льотчикам, намалювали свастику. І вони чомусь вирішили прийти до мене», – розповів Приходько.

За його словами, після обшуку його відвезли до Сімферополя, де переписували всі контакти з телефону, проводили бесіду і сказали, що «будуть проводити експертизу того, що у мене забрали».

Російські силовики публічно не коментують проведення обшуку у Приходька.

У червні 2016 року російські силовики вже затримували Олега Приходька за українські номерні знаки на автомобілі.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Росія окупувала та анексувала український півострів Крим у березні 2014 року. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Уряди Данії, Швеції та Швейцарії до 2022 року виділять жителям Донбасу 14 мільйонів доларів у рамках програми ООН із відновлення та розбудови миру. Найбільше виділить Данія (9 мільйонів 45 тисяч доларів США). Швеція виділить 3 мільйони доларів США, а Швейцарія – 2 мільйони доларів. Про початок проекту оголосили 8 лютого, йдеться на сайті Програми з розвитку ООН в Україні.

В ООН розраховують, що гроші «дадуть змогу розпочати пошук шляхів для вирішення ключових проблем в Донецькій і Луганській областях» на підконтрольних українському уряду територіях. Вони забезпечать ефективне управління регіоном і поліпшать доступ місцевих жителів до структур правосуддя, підвищать безпеку життя людей в регіоні та поліпшать охорону навколишнього середовища. Також гроші повинні сприяти «соціальній згуртованості» на сході України і допомогти провести реформи децентралізації та охорони здоров’я в Донецькій і Луганській областях.

За даними ООН, конфлікт на сході України триває вже п’ятий рік, і цивільне населення зазнало значних втрат: з 2014 року загинуло 3300 чоловіків, жінок і дітей, отримали поранення близько 9000 мирних жителів. 1,5 мільйона осіб стали внутрішньо переміщеними особами, а чимало інших, які живуть у постраждалих від конфлікту районах, стикаються з різноманітними проблемами.

Програму реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), ООН Жінки, Фонд народонаселення ООН і Продовольча та сільськогосподарська організація.
…

Компанія «Вода Донбасу» заявляє про обстріл свого автомобіля біля Ясинуватої Донецької області.

Згідно з повідомленням, у машині був персонал насосної станції першого підйому Південнодонбаського водопроводу. Унаслідок інциденту ніхто не постраждав.

Бойовики «ДНР» звинувачують в обстрілі автомобіля українську армію. Радіо Свобода не вдалося отримати коментар Збройних сил України з цього приводу.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.
…

Цією місією керуватиме архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент
…

Депутат Станіслав Ґроспіч в ефірі головного телеканалу Чехії назвав уряд України «фашистським режимом»
…

Партія «Сила людей» закликали свого однопартійця Дмитра Гнапа відмовитися від участі у президентських виборах через те, що він у 2015 році не перерахував отримані редакцією «Слідство.Інфо» 15 тисяч євро на потреби армії. Заяву опублікували у Facebook народні депутати Остап Єднак та Наталія Веселова.

Як стало відомо 7 лютого, у 2015 році Гнап пообіцяв передати на потреби армії 15 тисяч євро, які редакція отримала в рамках премії «Вільна преса Східної Європи-2015» за сприяння розвитку незалежної журналістики. Після цього Гнап повідомив, що тоді він перевів 2 тисячі євро «роті розвідників, які стояли під Артемівськом», ще 3917 євро витратив на потреби «Слідство. Інфо», а залишок, 9087 євро, залишив на своєму рахунку.

Сам Гнап заявив, що 2 тисячі євро редакція перерахувала «роті розвідників, які стояли під Артемівськом». Ще 3 917 євро він витратив на поточні потреби проекту «Слідство. Інфо», однак залишок, 9 087 євро

Читайте також: Гнап таки зібрав через пожертви 2,5 мільйона гривень на участь у виборах, але раді не всі

«Сьогодні проявилися факти, які дискредитують та компрометують кандидата від політичної партії «Сила людей» в президенти України Дмитра Гнапа тим, як він розпорядився коштами, які він взяв публічне зобов’язання надати на підтримку армії у 2015 році. Ми вважаємо пояснення кандидата неприпустимими і такими, що не задовольняють нас», – зазначив народний депутат Остап Єднак.

Він додав, що партія вибачається перед своїми виборцями та симпатиками.

У відповідь на заклик однопартійців Гнап відповів, що не збирається знімати свою кандидатуру.

Екс-розслідувач Дмитро Гнап відповів на заклик депутатів партії «Сила Людей» та заявив, що не буде знімати свою кандидатуру з виборів президента, бо він «нічого поганого не зробив».

«Я не збираюсь знімати свою кандидатуру з президентських виборів, бо нічого поганого я не зробив», — сказав Гнап.

За його словами, гроші він зберігав «на чорний день проекту» «Слідство.Інфо».

«Те, що я вчасно не передав ці гроші, це моя лажа. Колись не вистачало часу. Але як тільки перша людина мені подзвонила, я сказав, що вони лежать на депозиті, і я готовий передати їх. І ми домовились. Зараз «Слідство.Інфо» відкриває рахунок. Сьогодні я ці гроші поклав на банківський рахунок, перевівши їх з готівки до безготівки, і чекаю, щоб перевести ці гроші», – підкреслив Гнап.

Гнап повідомив, що йде в політику, 25 червня 2018 року. До того він був ведучим і журналістом програми розслідувань «Слідство.Інфо».

3 лютого Гнап подав документи до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатом на виборах президента. Заставу для цього він збирав з допомогою громадськості.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

В Організації з безпеки і співпраці в Європі висловили жаль через рішення України не допустити участі громадян Росії в місії спостереження за виборами.

Як повідомили в ОБСЄ, директор її Бюро демократичних інституцій і прав людини, яке займається спостереженням за виборами, Інчіпйорк Соулрун Чістлатоухтір у листі до Міністерства закордонних справ України також висловила глибоке розчарування тим, що парламент України ухвалив закон, який затверджує таке обмеження.

За її словами, «рішення не дати можливості акредитувати громадян однієї з країн-учасниць ОБСЄ безпрецедентне і суперечить зобов’язанням, які взяли всі країни-учасниці, запрошувати спостерігачів від усіх інших країн-членів, які можуть забажати спостерігати за виборчими процедурами в межах, дозволених законом».

Вона також наголосила, що спостерігачі, які беруть участь у місіях БДІПЛ, представляють не свої країни, а всю ОБСЄ. «Вони зобов’язані дотримуватися методології спостереження БДІПЛ і пов’язані суворим кодексом поведінки спостерігачів за виборами, який, серед іншого, вимагає від них бути цілковито безсторонніми і ніяким чином не втручатися у виборчий процес», – мовиться в повідомленні ОБСЄ про листа директорки БДІПЛ.

Крім того, вона наголосила, що включення до складу місій спостерігачів від усіх країн-учасниць ОБСЄ, які хочуть узяти участь у спостереженні за виборами, є визначальним принципом спостережного мандату БДІПЛ.

Директор БДІПЛ закликала ще раз переглянути це питання і заявила, що спільні зобов’язання «встановлюють чіткі стандарти ставлення країн-учасниць одна до одної і стосуються без винятку кожної країни-учасниці».

Вона не стала згадувати про ставлення до України з боку Росії, яка від весни 2014 року здійснює проти України гібридну агресію і через це визначена в українському законодавстві як країна-агресор і окупант частини території України.

Раніше 7 лютого Верховна Рада України ухвалила закон, що доповнює закони про вибори президента України, про вибори народних депутатів України і про місцеві вибори приписом, відповідно до якого «офіційним спостерігачем від іноземних держав, міжнародних організацій не може бути: 1) особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом; 2) особа, пропозиції щодо якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом».

Перед цим, 6 лютого, речник місії БДІПЛ ОБСЄ в Україні Томас Райнер підтвердив, що серед імовірних спостерігачів Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ на виборах в Україні є двоє росіян – всупереч численним попередженням Києва, що громадян Росії як країни-агресора до спостереження за виборами в Україні не допустять.

1 лютого заступник голови МЗС України Сергій Кислиця заявляв: «Якщо хтось має намір і далі примушувати до того, щоб офіційні спостерігачі від уряду і парламенту країни-агресора спостерігали за виборами у країні, частину території якої вона окупувала і громадян якої вона вбиває, то це вже за межею моралі і етики…» Він також нагадав, що в політичних документах ОБСЄ йдеться про необхідність дотримуватися національних законів у питанні міжнародного спостереження за виборами – «хоча, звісно, за своєю природою всі документи ОБСЄ не є юридично зобов’язуючими», додав дипломат.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повторив 28 січня, що МЗС не буде реєструвати офіційних спостерігачів від Росії на президентських виборах 2019 року. Він висловив сподівання, що ЦВК також не реєструватиме російських спостерігачів.

У Центральній виборчій комісії України 23 січня звернули увагу країн і міжнародних організацій, що, згідно з українським законодавством, Росія є державою-агресором, яка тимчасово окупувала частину території України, і попросили враховувати цю інформацію при ухваленні рішення про направлення офіційних спостерігачів.

22 січня заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін сказав, що Росія буде домагатися допуску своїх спостерігачів на президентські вибори в Україні. Перед тим, 21 січня, в Центральній виборчій комісії Росії повідомили, що подали до МЗС своєї країни перелік осіб, які, на думку Москви, мали б стати спостерігачами на виборах президента України 31 березня від ОБСЄ для короткострокового і довгострокового спостереження.

Павло Клімкін іще 9 січня повідомляв, що МЗС України не прийматиме заявки про реєстрацію російських спостерігачів на президентських виборах.

Президентські вибори в Україні призначені на 31 березня, другий тур у разі необхідності може відбутися 21 квітня.
…

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя продовжив арешт кримськотатарському активісту Едему Бекірова до 12 квітня. Про це повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність».

Представник російського слідства на суді клопотав про продовження арешту на підставі того, що у Бекірова є українське громадянство, і він «може втекти на територію суміжної держави».

Адвокат Бекірова Іслям Веліляєв наполягав, що його підзахисний може перебувати під більш м’яким запобіжним заходом, оскільки він раніше не судимий, звинувачується у злочині, докази якого у слідства базуються тільки на свідченнях засекреченого свідка. Також він нагадав про тяжкий стан здоров’я Бекірова. Проте, суд залишив активіста в СІЗО Сімферополя.

На засіданні суду в четвер Едем Бекіров заявив, що перебування в СІЗО Сімферополя принижує людську гідність, і що російське слідство намагається його зломити. Бекіров також заявив про свою невинність і нагадав, що у нього перша група інвалідності, і він фізично не міг перевозити боєприпаси.

5 лютого омбудсмен Людмила Денісова повідомила, що стан активіста надкритичний.

Рідні Бекірова заявляли про загрозу його життю. Відомо, що в активіста – цукровий діабет і ампутована нога, через що йому необхідно постійно робити перев’язки.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері й родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова на два місяці.

Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» у зв’язку з рішенням суду.
…

Доповідатиме голова комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін привітав Македонію з підписанням протоколу про вступ до НАТО і заявив, що цей приклад надихає Україну на її власному шляху до Альянсу.

«Вітаю друзів (за кілька днів – Республіку Північна Македонія) з підписанням протоколу про вступ до НАТО. Добрий знак, який нас надихає. Жодні історичні контексти й розбіжності не стануть на заваді прагненню до безпеки і демократії. Впевнений, Україна подолає свій шлях до НАТО», – написав Клімкін у Twitter 6 лютого.

Македонія вже незабаром стане 30-ю країною НАТО. Офіційні представники цієї держави і 29 послів від держав-членів НАТО 6 лютого у брюссельській штаб-квартирі організації підписали протокол щодо членства – результат тривалого процесу, який був позначений складною суперечкою щодо назви країни між Скоп’є та Афінами.

Водночас, як зазначають в НАТО, приєднання Македонії слід розцінювати як добрий знак для інших держав, що прагнуть стати частиною цього військово-політичного блоку.

22 листопада Верховна Рада 311 голосами ухвалила в першому читанні президентський законопроект про зміни до Конституції щодо стратегічного курсу країни на членство в Європейському союзі й НАТО. У другому читанні депутати мають розглянути ці зміни 7 лютого. Для їх схвалення потрібні 300 голосів.
…

Служба безпеки України заявляє, що не здійснювала «жодних дій, оперативно-розшукового або процесуального характеру», які б обмежували права і свободи осіб, зареєстрованих кандидатами в президенти. Про це пізно ввечері 6 лютого у Facebook написала речниця СБУ Олена Гітлянська.

«Разом із тим голова СБУ Василь Грицак заявив, що служба у межах своєї компетенції уважно вивчить усі обставини, які можуть свідчити про можливі правопорушення щодо кандидатів. При цьому зробимо це у максимально стислі терміни і прозоро для громадськості, для чого чекаємо відповідних заяв та матеріалів від кандидатів у президенти», – написала Гітлянська.

Звинувачення на адресу СБУ щодо незаконного стеження і прослуховування кандидатів у президенти перед виборами вона назвала безпідставними.

6 лютого позафракційний депутат Віктор Чумак, який є керівником виборчого штабу кандидата в президенти Анатолія Гриценка заявив, виступаючи в парламенті, що в штабі знайшли п’ять пристроїв для прослуховування. Він висловив сумнів у тому, що їх могли встановити приватні охоронні структури, і допустив, що «без втручання держави не обійшлося».

Натомість речниця СБУ Олена Гітлянська заявила у коментарі Радіо Свобода, що Служба безпеки діє «виключно в рамках чинного законодавства» і назвала оприлюднені дані «дуже сумнівною інформацією».

На сьогодні Центральна виборча комісії зареєструвала 37 кандидатів на посаду президента. Остаточний список кандидатів Центрвиборчком має оголосити до 9 лютого.

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року.
…

Поліція розслідує 15 кримінальних проваджень через порушення під час виборчої кампанії, повідомив голова Національної поліції України Сергій Князєв.

«Основне наше завдання – це забезпечення волевиявлення громадян. Тому спроби незаконного фінансування чи роздачі коштів, підкупу виборців, збір даних, які надають ідентифікацію громадян, – повинні супроводжуватися негайною реакцією та правовою кваліфікацією з боку поліції. Якщо буде ухвалене неправомірне рішення, реакція з боку керівництва МВС та Нацполіції буде миттєва», – наголосив Князєв.

Одне провадження відкрите за статтею про порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму, ще чотири – через можливий підкуп виборців.

Серед інших порушень – хуліганство, перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та порушення правил експлуатації комп’ютерів, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється.

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. Остаточний список кандидатів Центрвиборчком має оголосити до 9 лютого. На цей час зареєстровані 34 кандидати.
…

В Україні розпочав роботу єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, повідомляє Національне агенство з з питань запобігання корупції (НАЗК).

«Реєстр містить інформацію про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку із вчиненням корупційного правопорушення», – йдеться в повідомленні.

Як повідомили в НАЗК, реєстр безкоштовний, зручний у користуванні та доступний цілодобово через офіційний веб-сайт НАЗК.

Міжнародна організація Transparency International наприкінці січня повідомила, що Україні за минулий рік дещо поліпшила свої позиції в рейтингу «Індекс сприйняття корупції», набравши 32 бали зі 100 можливих.

Раніше у Transparency International для зменшення рівня корупції радили Запустити Антикорупційний суд, продовжити судову реформу, посилити можливості слідчих органів, перезапустити НАЗК, впровадити нові електронні державні інформаційні системи, позбавити правоохоронні органи права втручатися в економічну діяльність.
…

Колишній президент України Віктор Янукович назвав незаконним вирок Оболонського районного суду Києва, який визнав його винним у державній зраді та пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні та веденні агресивної війни.

«Вирок був написаний під диктовку влади, і той тиск, який був на суд, він був безпрецедентним. Вирок не має абсолютно нічого спільного з законом», – сказав Янукович під прес-конференції в столиці Росії Москві.

24 січня Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винуватим у державній зраді та пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні та веденні агресивної війни і засудив його до 13 років ув’язнення. Водночас суд вважає екс-президента невинуватим у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років тюрми.

Адвокати заявили про намір оскаржити рішення.

Янукович виїхав з України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі президент-утікач переховується за кордоном. Янукович заперечував свою провину в інкримінованих йому злочинах.
…

У партії «Опозиційна платформа – за життя» назвали звернення в Генпрокуратуру депутата Андрія Тетерука проти голови політради цієї партії Віктора Медведчука «передбачуваним і юридично нікчемним наклепом».

«Чергова дика, популістська заява, пронизана повним запереченням Конституції, стоїть в одному ряду з недавньою заявою лідера «Народного фронту» Арсенія Яценюка, який закликав «звільнити Україну від Медведчука», – йдеться у заяві партії.

Як випливає з повідомлення, Віктор Медведчук має дати «юридичну відповідь» щодо кримінальних проваджень, в яких він фігурує.

5 лютого Генеральна прокуратура України повідомила, що відкрила кримінальне провадження проти проросійського політика, голови політради партії «Опозиційна платформа – за життя» Віктора Медведчука за статтями «державна зрада» і «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України». Справу відкрили за зверненням народного депутата Андрія Тетерука через заяву Медведчука на партійному з’їзді 29 січня, де він заявив про необхідність утворення так названого «автономного регіону Донбас».

Голова політради партії «Опозиційна платформа – за життя» Віктор Медведчук 29 січня заявив, що його політична сила має план встановлення миру на Донбасі. За його словами, необхідно створити «автономний регіон Донбас» і закріпити цей статус в Конституції України. Медведчук вважає, що домовленості можуть бути досягнуті у чотирикутнику Київ – Донецьк – Луганськ – Москва.

Представниця президента України у Верховній Раді Ірина Луценко заявила в ефірі «5 каналу», коментуючи висловлювання Медведчука, що його позиція є віддзеркаленням поглядів президента Росії Володимира Путіна.

Віктор Медведчук, лідер українського проросійського руху «Український вибір» і голова політради проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя», відомий також як кум президента Росії Володимира Путіна. Медведчук завдяки особистим стосункам із Путіним відігравав певну роль в обміні українських заручників на затриманих в Україні за антиукраїнську діяльність росіян і проросійських діячів. При цьому такі обміни не відбуваються вже тривалий час.
…

«Супрун має повну підтримку президента України. І я дуже ціную, що ми з пані Супрун, разом з урядом і парламентом зробили в напрямку медичної реформи»
…

У посольстві США в Україні заявили, що уважно стежать за ситуацією довкола Уляни Супрун, яка рішенням суду була усунена від виконання обов’язків міністра охорони здоров’я України.

«Ми разом з громадянами України та колегами з інших дипломатичних представництв уважно стежимо за цією ситуацією», – йдеться у Twitter-повідомленні посольства.

Дипломати до свого допису прикріпили також реакцію посольства Великобританії в Україні, яке раніше в особі посла Джудіт Гоф висловило стурбованість ситуацією довкола Уляни Супрун.

5 лютого стало відомо, що Окружний адміністративний суд Києва заборонив Уляні Супрун «вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень голови МОЗ». Першим про це повідомив лідер Радикальної партії Олег Ляшко, пізніше інформацію підтвердили і в самому Міністерстві охорони здоров’я. В уряді заявили, що оскаржуватимуть це рішення суду.

Напередодні сама Уляна Супрун розповіла, що позов представника Радикальної партії Ігоря Мосійчука, в якому він вимагає позбавити її права обіймати посаду, суд має розглянути 15 лютого.

Уляна Супрун понад два роки, від липня 2016 року, є виконувачем обов’язків міністра охорони здоров’я.

У квітні минулого року комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я підтримав зареєстрований у січні 2017 року проект постанови про звільнення в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун з посади. Супрун тоді заявила, що у відставку не збирається.
…

Народного депутата Надію Савченко перевели до Лук’янівського СІЗО у Києві. Про це у Facebook 4 лютого повідомила її сестра Віра Савченко, посилаючись на Червоний хрест.

Віра Савченко вважає, що таким чином, «до виборів, хочуть сховати Надію з Києва».

1 серпня Генеральна прокуратура України повідомила, що правоохоронці завершили розслідування провадження, в якому фігурують заарештовані нині екс-керівник Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимир Рубан та народний депутат Надія Савченко.

Читайте також: Як Савченко і Рубан мали влаштувати теракт у Києві – експерти показали план

Рубана затримали 8 березня на КПВВ «Майорське». За версією правоохоронців, він намагався перевезти велику кількість зброї з окупованої території Донецької області.

​Його підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Як заявляв голова Служби безпеки України Василь Грицак, затримавши Рубана, СБУ вдалося «запобігти масштабним терористичним актам», які мали бути вчинені у Києві й інших містах України. Він заявив, що рівень терористичної загрози «був найбільшим за часи незалежності України».

Пізніше в цій справі заарештували народного депутата Надію Савченко. Вона заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».
…

Через три місяці після смерті Катерини Гандзюк активісти пікетували будівлю Адміністрації Президента та офіс ВО «Батьківщина». Акція пройшла під гаслом  «Хто замовив Катю Гандзюк?», повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

В акції взяли  участь близько 50 осіб, присутні тримали в руках плакати з написом «Вибачте, так а хто замовив Гандзюк?», а також із закресленими прізвищами голови Херсонської ОДА Андрія Гордєєва і його заступника Євгена Рищука,  та голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера.

Біля офісу «Батьківщини» між депутатом цієї політсили Іваном Крулько та присутніми активістами сталась суперечка, коли депутат вийшов зачитати заяву партії щодо Мангера, зазначив кореспондент.

В ефірі «Громадського» Мангер заявив, що у разі, якщо депутати обласної ради підтримають таке рішення, він готовий піти з посади через справу Гандзюк. Він додав, що призупинив своє членство у партії «Батьківщина» на час розслідування, щоб «припинити усі спекуляції».

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

У цій справі затримали п’ятьох людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.

4 грудня Луценко заявив, що в справі про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк оголосили підозру раніше судимому громадянину Левіну, який залишив територію України, коли поліція затримала перших підозрюваних.

Після смерті активістки поліція перекваліфікувала її справу на «закінчене вбивство», і кримінальне провадження буде розслідуватися як «умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб». Відповідна стаття Кримінального кодексу передбачає за такі дії від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.
…

Адвокат заарештованого в анексованому Росією Криму Едема Бекірова Олексій Ладін отримав висновок медекспертизи, в якому мовиться, що наявні у активіста захворювання не перешкоджають його перебуванню в СІЗО. Про це повідомляє об’єднання «Кримська солідарність».

Висновок зроблено на основі аналізів, взятих під час перебування Бекірова на медичному обстеженні в лікарні імені Семашко в Сімферополі.

Рідні Бекірова заявляли про загрозу його життю. Відомо, що в активіста – цукровий діабет і ампутована нога, через що йому необхідно постійно робити перев’язки.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері й родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова на два місяці.

Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» у зв’язку з рішенням суду.
…

Кримського блогера Нарімана Мемедемінова в СІЗО Сімферополя в анексованому Росією Криму із загальної камери перевели в камеру, що перебуває під посиленим контролем, повідомив його адвокат Еміль Курбедінов.

Як заявив захисник, якого цитує громадянська ініціатива «Кримська солідарність», до такого кроку в СІЗО вдалися після того, як на Мемедемінова прийшов рапорт, в якому його характеризують як особу, що вивчає, поширює і пропагує екстремістську ідеологію.

«Також адвокат каже про те, що Наріман повідомляє про погіршення стану здоров’я. Уже понад місяць він просить про медичну допомогу, але лікарі СІЗО ігнорують прохання. Курбедінов стверджує, що якщо не вивезти підзахисного до лікарні на обстеження і лікування, його стан значно погіршиться і загрожує серйозними ускладненнями», – кажуть правозахисники.

Читайте також: Стаття за статтю: як у Криму з журналістів роблять «злочинців»

У березні 2018 року в Бахчисарайському районі в будинку Нарімана Мемедемінова російські силовики і правоохоронці провели обшук. Після цього підконтрольний Росії суд заарештував Мемедемінова. Його звинувачують у «публічних закликах до здійснення терористичної діяльності, вчинених із використанням мережі інтернет».

Прокуратура АРК при Генпрокуратурі України у березні 2018 року відкрила кримінальне провадження через затримання Мемедемінова за статтями 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), 162 (порушення недоторканності житла) Кримінального кодексу України.

Національна спілка журналістів України (НСЖУ) назвала арешт Мемедемінова в Криму «порушенням прав на свободу думки, вільне отримання і поширення інформації, в тому числі за допомогою мережі інтернет».

МЗС України засуджує затримання громадського активіста і вимагає від підконтрольної Кремлю влади анексованого Криму звільнення Мемедемінова.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

 
…

Російська волонтерка Вікторія Івлєва повідомила, що активісти передали 3 лютого утримуваним Росією українським морякам харчі та сигарети.

«Двісті сигарет, вийняті з пачок і ще сто сірників, вийнятих з коробок. Тільки в такому вийнятому вигляді приймають у слідчий ізолятор «Лефортово» тютюнову продукцію. Може, в інші слідчі ізолятори теж так приймають, я просто не знаю, а от про «Лефортово» знаю», – написала Івлєва у Facebook.

«Тільки не питайте мене, для чого в двадцять першому столітті в центрі Москви перед передачею в СІЗО потрібно розкривати запечатаний блок сигарет, в ньому розкривати запечатану пачку і вивалювати вміст в кульок – я й гадки не маю… Зате сигарети потім не перераховують», – вказала волонтерка.

«Крім сірників і сигарет, через шість рук нас трьох – журналіста, інженера і фінансиста – сьогодні пройшли: ковбаса, сало, лимони, апельсини, мандарини, яблука, банани, зелень кавказька свіжа, салати в горщиках, галети, шоколад, льодяники, батончики «Рот-фронт», молоко, сир м’який, сир твердий, сирки з ваніліном, майонез, кетчуп, масло вершкове, сметана, солодкий перець, огірки, набір овочів для вінегрету, хліб, лаваш, капуста червона», – розповіла Вікторія Івлєва.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди в Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз вони перебувають у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.
…