Порошенко в ООН: настав час створити міжнародну групу «друзів Криму»

Президент України Петро Порошенко звернувся до країн-членів ООН із ініціативою створити «міжнародну групу друзів українського Криму».

«Настав час створити міжнародну групу друзів українського Криму для координації спільних кроків і дій. Ми розраховуємо на скоординовану і цілеспрямовану підтримку наших міжнародних партнерів», – заявив він під час виступу на засіданні Генасамблеї ООН у Нью-Йорку.

Він висловив надію на міжнародну підтримку ініціатив України щодо забезпечення дотримання прав людини в анексованому Криму, «зокрема в наступній відповідній резолюції Генасамблеї ООН».

При цьому він закликав посилити міжнародний режим деокупації Криму.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією.. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості». 

На суді у «справі Умерова» в окупованому Криму сторони проведуть дебати

У підконтрольному Кремлю Сімферопольському райсуді 20 вересня, на черговому засіданні у справі одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ільмі Умерова, планують перейти до дебатів сторін. Про це з посиланням на Ільмі Умерова передає сайт Крим.Реалії.

Очікується, що засідання суду розпочнеться о 14:30. Не виключено, що на на ньому Умеров виступить з «останнім словом».

«Можливо, це буде остання «умеровська середа» в цій кримінальній справі. Попереду – вирок. Упевнений, що прокурор і суддя вже знають, яким буде цей вирок, але те, що він буде обвинувальний, не сумнівається ніхто», – повідомив Умеров.

Напередодні в суді допитали фахівця з кримськотатарської мови Сеітісляма Кішвеєва, на чому наполягала сторона захисту. Він вказав на численні помилки і неточності, допущені в офіційному перекладі виступу Ільмі Умерова з кримськотатарської на російську мову. Він зазначив, що не знайшов жодного заклику до порушення територіальної цілісності Росії і закликів до екстремістських дій у словах Умерова.

2016 року слідчі ФСБ Росії порушили проти Ільмі Умерова кримінальну справу. Затримання, обшук і порушення кримінальної справи, утримання у психіатричній лікарні для проведення примусової судово-психіатричної експертизи відомого учасника національно-визвольного руху кримських татар, заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова викликало сильний громадський і міжнародний резонанс.

7 червня 2017 року підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд в анексованому Криму почав розглядати по суті справу Ільмі Умерова. Повідомлялося, що засідання планують проводити щосереди.

Ільмі Умеров вважає порушену проти нього кримінальну справу політично мотивованою, суд над ним замовним, а його результат вирішеним заздалегідь.

Він наголошує, що слідство здійснило підміну понять, коли подало лінгвістичну експертизу не самого його виступу, в якому він, за твердженням слідства, «закликав до порушення територіальної цілісності Росії», а його перекладу російською, який у документах суду назвали «стенограмою». При цьому перекладач додавав слова, яких Умеров не вимовляв, – навіть назви міст і прізвища, яких не було в первісному тексті його виступу на кримськотатарському телеканалі ATR 19 березня 2016 року, через який його судять. Такий неточний переклад, зокрема, дав можливість звинуваченню трактувати промову Умерова як заклик, а не як висловлення його думки.

Через бої на Донбасі минулої доби втрат серед українських військових немає – штаб

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що минулої доби під час 23 випадків порушення тиші підтримуваними Росією бойовиками жоден український військовий не загинув і не був поранений.

«Активність ворога зберігалась у районі Авдіївської промзони. Тут після 18-ї години бойовики тричі били по наших опорних пунктах з різних видів гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні штабу.

Під обстріли бойовиків потрапили території поблизу Майорська, Верхньоторецького, Невельського, Пісків, Станиці Луганської, Новозванівки, Водяного.

«Майже на кожен другий обстріл з боку противника сили АТО відповідали вогнем зі зброї, не забороненої мирними домовленостями», – додали у штабі української воєнної операції.

В угрупованні «ЛНР» заявили, що ЗСУ минулої доби 5 разів порушували режим припинення вогню. Водночас на сайтах угруповання «ДНР» не повідомляють, як минули останні години на захоплених донецькими бойовиками територіях.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Миротворці, полонені, Крим – про що говоритиме Порошенко на Генасамблеї ООН – ранковий ефір Радіо Свобода

Президент Порошенко на сесії Генасамблеї ООН має намір запросити миротворців на Донбас. Скільки витрачають на створення позитивного іміджу України за кордоном? Хто зазнає дискримінації в Україні, за версією Ради Європи?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Дмитро Баркар і гості студії: експерт-міжнародник Інституту суспільно-економічних досліджень Юлія Курнишова, міжнародний оглядач і блогер зі США Ігор Айзенберг; політичний експерт Богдана Бабич, журналіст і письменник Юрій Макаров; керівник адвокаційного центу Української Гельсінської спілки з прав людини Борис Захаров, голова Об’єднання ромів Ужгорода Мирослав Горват, правозахисник, координатор проекту «Без кордонів» Максим Буткевич.

Спікер Парубій підписав закон «Про освіту»

Викладання в українських школах здійснюватиметься державною мовою, «як у всьому європейському просторі, як у всіх цивілізованих країнах» – спікер парламенту

Саакашвілі прийшов до АП по «документи, з якими зможе піти до суду»

Позбавлений українського громадянства колишній голова Одеської ОДА, лідер «Руху нових сил» Міхеїл Саакашвілі прибув у Київ. Він разом зі своїми прихильниками прийшов до Адміністрації президента України вимагати «документів, з якими зможе піти до суду» у справі про позбавлення його громадянства, передає кореспондент Радіо Свобода.

Що це за документи – Саакашвілі не уточнив.

Днями екс-голова Одеської ОДА, який перебував у Львові, а тоді в Чернівцях, заявляв про намір приїхати до Києва у жовтні.

Саакашвілі повернувся в Україну 10 вересня через кордон із Польщею, не пройшовши прикордонного контролю. Того дня на кордоні виникли сутички між прихильниками політика і українськими правоохоронцями. Під час інциденту постраждали поліцейські і прикордонники. Тоді Саакашвілі заявив, що його український паспорт зник, і припустив, що документ тепер у президента.

У поліції повідомляли про затримання п’ятьох людей у справі про прорив кордону. Йшлося також про встановлення шести можливих організаторів порушення громадського порядку та понад 30 активних учасників подій.

Чинність закордонного паспорта громадянина України Саакашвілі після втрати ним громадянства скасована. У Держприкордонслужбі казали, що в разі спроби проїхати з таким документом він буде вилучений, а сам Саакашвілі депортований з України. Але в результаті дій на кордоні 10 вересня цього не сталося.

Генпрокурор Юрій Луценко 16 вересня заявив, що Міхеїл Саакашвілі не буде заарештований та екстрадований за порушення порядку під час перетину кордону України, «поки він має посвідку на постійне проживання чи інший документ, який він подав». При цьому Луценко не уточнив, про який саме документ ідеться. Генпрокурор вказав, що ті, хто «переправляв Саакашвілі через кордон, будуть мати проблеми з кримінальною справою, але не будуть заарештовані».

Фірсов: утримуваний бойовиками блогер Асєєв у листі висловив сподівання на обмін

Донецький блогер і журналіст Станіслав Асєєв (Васін), затриманий бойовиками в Донецьку, через адвоката передав матері записку, в якій написав, що сподівається на звільнення через обмін заручниками, повідомив у Facebook екс-депутат Верховної Ради Єгор Фірсов.

За словами Фірсова, у листі блогер пише, що в ув’язненні багато читає, займається спортом і пише книжку.

«Все нормально – психологічно не розкисаю. Займаюся спортом, навіть бігаю на прогулянках. Місця мало, але я беру часом. Намагаюся уявити собі набережну і згадати колишній маршрут. Взагалі, спогади тут – окремий вид діяльності», – цитує Фірсов слова Асєєва.

За словами депутата, всі його надії пов’язані тільки з обміном полоненими. «Ні на правосуддя, ні на звільнення – шансів, як він вважає, немає», – написав Фірсов.

Зв’язок із донецьким блогером і автором проекту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії Станіславом Асєєвим, відомим за псевдонімом Станіслав Васін, зник 2 червня. Бойовики понад місяць відмовлялися вказати, де перебуває Асєєв. 16 липня екс-депутат Верховної Ради Єгор Фірсов заявив, що представники угруповання «ДНР» підтвердили утримання в заручниках журналіста Станіслава Асєєва і дозволили йому зустрітися з матір’ю. Раніше він також заявляв про серйозне погіршення стану здоров’я журналіста і про те, що його, ймовірно, катували.

Представниця України у гуманітарній підгрупі на Мінських перемовах Ірина Геращенко заявила, що офіційно представники окремих районів Донецької області підтвердили наявність імені журналіста Станіслава Асєєва (Васіна) у списках на обмін тільки 8 вересня. За її словами, до чоловіка не допускають родичів та місії міжнародних організацій.

Головний редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Ненад Пеїч закликав до звільнення блогера. До з’ясування його долі та звільнення в разі полону закликала низка правозахисних та журналістських спільнот: Національна спілка журналістів України, «Репортери без кордонів», Комітет захисту журналістів (США), «Міжнародна амністія».

У ході переговорів у Мінську Україна чекає звільнення 132 своїх громадян, підтримувані Росією сепаратисти вимагають для обміну 600 осіб.

Порошенко у США пояснив важливість надання Україні оборонної зброї: це відкриє шлях до схожих рішень інших країн

Президент України Петро Порошенко в перебігу робочого візиту до США заявив, що очікуване надання Вашингтоном оборонної летальної зброї важливе для Києва з багатьох оглядів – воно, за його словами, зокрема, відкриє шлях до схожих рішень інших країн.

Виступаючи на зустрічі з лідерами української громади та представниками кримськотатарських організацій у США, Порошенко високо оцінив дотеперішні кроки Конгресу США на допомогу України, зокрема рішення про надання оборонної зброї, повідомила його прес-служба.

«Це не просто позиція, яка дозволяє нам значно підвищити ціну, яку заплатить російський агресор, якщо він перейде до наступальних дій, але це ще відкриває можливості надання нам аналогічної допомоги з боку Великобританії, Канади, інших держав. Чекаємо політичного рішення США», – сказав президент і додав, що в цих переговорах сторони дуже далеко просунулись.

Він також наголосив: «Іще одна важливість оборонної зброї – це не просто протитанкові ракети «Джевелін», ми виробляємо самі «Стугну», яка має інший принцип, але дуже ефективна, ми говоримо про систему радіоелектронної боротьби, яка презентує світу неспростовні докази злочинів Росії – звідки вони відкривають вогонь, щоб убивати наших цивільних, звідки і коли, якого калібру вони підтягнули заборонене мінськими угодами важке озброєння, і, врешті-решт, це докази, які дозволять нам сформувати юридичну позицію, коли будуть розглядатися злочини Росії в Міжнародному суді в Гаазі». Президент додав, що «це не просто зброя, а це є юридичним інструментом захисту української позиції».

«Українці є нацією миру. Ми нікого не хочемо вбивати, але вже наша держава заплатила надзвичайно високу ціну – понад 10 тисяч українців, у тому числі 2 тисячі 700 українських воїнів, віддали своє життя», – сказав, як мовиться в повідомленні, Порошенко.

Голова української держави перебуває з понеділка по четвер у Нью-Йорку у США для участі в 72-й сесії Генеральної асамблеї ООН. Як повідомляли раніше на Банковій, Петро Порошенко має виступити з промовою в перебігу загальних дебатів Генасамблеї, взяти участь у саміті Ради безпеки ООН з питань миротворчості, заходах високого рівня з питань реформування ООН, а також із питання протидії використанню інтернету в терористичних цілях, а на полях сесії також провести низку двосторонніх зустрічей із лідерами країн світу, в тому числі з президентом США. Також у програмі перебування передбачені зустрічі з представниками провідних американських політологічних та ділових кіл.

У суботу спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер підтвердив, що Вашингтон «дуже серйозно» розглядає надання Україні летальної зброї для захисту від російської агресії.

Останнім часом адміністрація президента США Дональда Трампа, за повідомленнями, розглядає можливість змінити позицію щодо надання Україні оборонних озброєнь летальної дії. Пентагон і Державний департамент виступили за такий крок. Але наразі ще зберігається ситуація від часів адміністрації попереднього президента Барака Обами, який виступав проти такого надання.

Суд у Криму має оголосити вирок журналісту Семені 22 вересня

Підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд Сімферополя повинен оголосити вирок кримському журналісту Миколі Семені 22 вересня, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

На засіданні 18 вересня відбулися дебати сторін, сам Микола Семена виступив із заключним словом. Він заявив, що в разі винесення йому обвинувального вироку це відіб’ється на всій журналістиці в Росії, яка нині фактично контролює окупований Крим.

«Вирок, якщо він буде обвинувальним, це вирок не стільки мені, українському журналісту, скільки всій журналістиці в Росії. Бо якщо не буде свободи слова для всіх, якщо не буде свободи вираження думок для всіх – то не буде взагалі і журналістики як такої, не буде свободи слова – не буде громадянського суспільства, не буде чесного правосуддя, не буде правового суспільства, тоді й громадяни перестануть бути громадянами, а будуть васалами», – сказав він.

Сторона обвинувачення на засіданні 18 вересня попросила для кримського журналіста покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, але з відстрочкою виконання на три роки. Прокурор Світлана Будинська також зажадала заборонити Семені займатися будь-якою громадською діяльністю протягом трьох років.

Російська влада звинувачує автора Радіо Свобода і Крим.Реалії Миколу Семену в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії. У квітні 2016 року ФСБ Росії провела обшук в його будинку, а в травні того ж року йому висунули офіційне звинувачення. На цей час журналіст перебуває під підпискою про невиїзд.

Микола Семена заявляє, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне вираження думки».

Правозахисні й журналістські організації вважають переслідування Миколи Семени політично мотивованим.

Міністерство закордонних справ України неодноразово закликало фактичну владу анексованого Криму припинити переслідування українських журналістів на півострові, зокрема і Миколи Семени.

У Москві закликали «не розмивати суті» пропозиції Росії щодо миротворців на Донбасі

У Москві закликали «не розмивати суті» пропозиції Росії щодо миротворців на Донбасі, що, на думку Кремля, мали б там виключно захищати спостерігачів ОБСЄ і не контролювати українсько-російського кордону.

Як сказав журналістам речник президента Росії Дмитро Пєсков, у розгляді російського проекту резолюції Ради безпеки ООН щодо такої миротворчої місії ООН «усе буде залежати від того, наскільки конструктивну позицію займуть і Київ, і США».

У Москві продовжують наполягати на вкрай обмеженому мандаті ймовірної такої місії, Україна і її західні союзники наполягають на значно ширшому мандаті – і територіальному, і щодо завдань місії.

Зокрема, такі російські діячі, як голова Ради федерації (верхньої палати Федеральних зборів, парламенту Росії) Валентина Матвієнко чи перший заступник голови комітету цієї палати з оборони і безпеки Франц Клінцевич, продовжують виступати за те, щоб місія ООН стояла в першу чергу на лінії контакту сторін на Донбасі.

Клінцевич, зокрема, заявив раніше в понеділок, що «блакитні каски» не повинні контролювати кордону між Росією і «невизнаними республіками», як у Росії називають підтримувані нею самою незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ДНР», що визнані терористичними в Україні. За його словами, протилежна позиція України і США «не відповідає ні здоровому глуздові, ні нормам моралі, ні людській порядності» і «веде до конфронтації».

Матвієнко, зі свого боку, заявляла в неділю, що «не бачить ніякої логіки» в ідеї розмістити миротворців ООН на кордоні Росії і України і «єдиним сенсом» перебування місії ООН бачить захист місії ОБСЄ, що працює на Донбасі.

У Києві натомість мають цілком інші погляди на мандат можливої місії. Як повідомила в понеділок представник президента України у Верховній Раді України, народний депутат України (фракція «Блок Петра Порошенка») Ірина Луценко, в перебігу робочого візиту президента України Петра Порошенка до США для участі в сесії Генеральної асамблеї ООН він також буде виступати й на засіданні Ради безпеки ООН і буде наполягати на розширеному мандаті миротворців ООН на Донбасі.

«Основні вимоги, які ми будемо представляти, – це розміщення такої миротворчої місії по всій території тимчасово окупованих районів Луганської та Донецької областей; обов’язкове розміщення такої місії на кордоні, зокрема на 423 кілометрах неконтрольованого українсько-російського кордону; це не тільки охорона місії ОБСЄ, але і обов’язкове примушення до розмінування, роззброєння, виведення іноземних військ – російських військ та інструкторів із території України», – сказала Луценко.

Президент Росії Володимир Путін на початку вересня змінив свій попередній спротив ідеї введення на Донбас миротворців ООН, із якою вже давно виступає Україна, і виступив із власною пропозицією, за якою, зокрема, ця місія мала б розташуватися виключно на лінії контакту і ні на яких інших територіях. Після того, як цю ідею відкинули Україна і низка західних країн, Росія дещо змінила формулювання, погодившись на миротворців не тільки безпосередньо на самій лише лінії контакту, але й далі виступає проти контролю цієї місії над кордоном.

Тепер Росія у своєму проекті резолюції, за повідомленнями російських агентств, пропонує, щоб єдиним виключним завданням миротворчої місії ООН на Донбасі було забезпечення безпеки спостерігачів місії ОБСЄ, які працюють у зонах розведення сил і засобів сторін. Київ і його західні союзники вже назвали цю та деякі інші умови Росії неприйнятними і, серед іншого, наголосили, що ймовірна місія ООН мала б бути розташована на всій окупованій території Донбасу, включно з непідконтрольною нині Києву ділянкою українсько-російського кордону, і її мандат не мав би бути обмежений тільки охороною місії ОБСЄ.

В Україні заявляли, що мають власний проект резолюції про миротворців, але його ще наразі узгоджують із країнами-партнерами і не поспішають вносити на розгляд, поки триває робота над російським проектом. Постійний представник України в ООН Володимир Єльченко вже повідомляв, що перші експертні консультації в Раді безпеки «дуже чітко свідчать, що російський проект не має підтримки».

Постійний представник Росії в ООН Василь Небензя підтвердив, що російський проект резолюції про миротворців на Донбасі вже обговорювали в Раді безпеки ООН, і Україна і США не висловили готовності працювати над ним. Як сказав він в інтерв’ю російському агентству «ТАСС», «ми пропонували роботу щодо тексту цього проекту, але делегації України і США після першого обговорення сказали, що вони далі над текстом працювати не готові і будуть мати істотні зауваження, а можливо, українці будуть мати і контрпроект із питання розміщення миротворчої місії на Донбасі». При цьому Небензя запевнив, що Росія продовжить роботу над своїм документом і буде «далі його просувати, коли для цього настануть підхожі умови».

Європа має й надалі підтримувати Україну – Расмуссен на Донбасі

Європа має й надалі займати тверду і однозначну позицію підтримки України. Про це заявив колишній генеральний секретар НАТО і позаштатний радник президента України Андерс Фог Расмуссен, який 17 вересня відвідав розташування українських військ у зоні проведення АТО, повідомляє прес-центр штабу. 

«У той час, коли на українській землі перебуває понад 40 тисяч російських солдатів та сепаратистів, Європа має й надалі займати тверду і однозначну позицію щодо підтримки України», – цитує слова Рассмусена прес-центр штабу АТО.

Українські військові повідомляють, що на чолі іноземної делегації Расмуссен відвідав «розташування українських військ у районі проведення АТО та пошкоджені обстрілами російсько-окупаційних військ населені пункти Донбасу», де іноземні партнери мали змогу ознайомитися із завданнями, станом і положенням українських військ, що залучені до виконання завдань АТО. 

У групі іноземних гостей були колишні та чинні глави урядів європейських країн, міністри закордонних справ, парламентарі, політичні радники й консультанти.

«Представники штабу та СЦКК розповіли присутнім про стан справ у районі проведення АТО операції та про порушення російською стороною мінських домоленостей», – повідомили у штабі АТО.

Бойові дії на Донбасі тривають понад 3 роки. Обстріли не припиняються досі.

Українська сторона повідомила про поранення 17 вересня одного свого військового через обстріли з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі і зафіксувала 13 випадків порушення режиму тиші до 18-00.

Бойовики ж звинувачують у порушенні режиму тиші українських військових: в угрупованні «ДНР» кажуть про 47 випадків за добу, а в угрупованні «ЛНР» заявляють про 30.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Понад 5 мільйонів гривень заплатили з бюджету через «беззаконня» за півроку – #Точно

Витрати на відшкодування збитків, завданих громадянам незаконними діями органів влади України, протягом першого півріччя 2017 року склали 5,3 мільйона гривень. Така інформація міститься у звіті про виконання бюджету України, опублікованому на порталі державного казначейства, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Виплачена компенсація враховує відшкодування збитків, завданих діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду та інших органів влади.

Минулого року з бюджету на аналогічні компенсації витратили понад 18 мільйонів гривень.

У 2015 році – понад 15 мільйонів гривень.

А понад 52 мільйони гривень сплачено з бюджету цього року на виконання рішень іноземних судів у справах проти України.

В Одесі муніципальна охорона не дала активістам встановити намети біля мерії

Ситуація поблизу мерії Одеси ввечері 16 вересня залишається напруженою. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода з місця подій, біля будівлі сталося кілька інцидентів. Під час останнього з них, після 21:00, муніципальна служба охорони не дала активістам встановити намети на Думській площі, де розташована мерія.

Раніше цього ж вечора у сутичках було використано сльозогінний газ (з обох сторін протистояння) та світлошумові гранати.

За інформацією, яку має кореспондент Радіо Свобода, на неділю, 17 вересня, в Одеській облдержадаміністрації запланована зустріч комітету батьків, діти яких постраждали в пожежі в таборі «Вікторія», громадських активістів та мера Одеси Геннадія Труханова.

Як повідомила поліція Одеської області, вона надасть правову оцінку за результатами конфлікту біля Одеської міської ради. У цьому повідомленні силовики вказують, що «16 вересня, під час мирної акції на Думській площі виник конфлікт між правоохоронцями та активістами, що намагались потрапити до будівлі міськради». «Виникла штовханина, яка супроводжувалась хуліганськими діями з боку активістів», – заявляє поліція.

Одесити, родини яких прямо не зачепила трагедія в муніципальному дитячому таборі «Вікторія», разом із батьками дітей, що були в цьому таборі, близько 17:00 вийшли на акцію протесту проти халатності міської влади. До будівлі мерії, що на Думській площі, принесли шини.

Як інформував кореспондент Радіо Свобода, коли люди спробували зайти до будівлі, сталася штовханина з муніципальною службою охорони. Розбито вхідні двері міськради. Люди обіцяють стояти, поки не прийде міський голова Одеси Геннадій Труханов.

Приводом для протесту стала нічна трагедія в одеському муніципальному дитячому оздоровчому комплексі «Вікторія». Вночі там згорів двоповерховий дерев’яний корпус. Загинули троє дітей, усі вони – учасниці хореографічного колективу «Адель». Кільком потерпілим надають допомогу в обласній клінічній лікарні.

4 вересня в муніципальному дитячому оздоровчому комплексі «Вікторія», який розташований на вулиці Дача Ковалевського в Одесі й працює впродовж цілого року, відкрили осінньо-зимовий сезон. У новому дерев’яному корпусі на момент пожежі перебували 52 дитини, а загалом у таборі – близько півтори сотні.

За фактом трагедії порушене кримінальне провадження за частиною 2 статті 270 Кримінального кодексу України (порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що спричинило загибель людей і майнову шкоду в особливо великому розмірі). Покарання передбачає до 8 років позбавлення волі.

Директора муніципального дитячого комплексу «Вікторія» Петроса Саркісяна затримано. Про це повідомив начальник ГУНП України в Одеській області Дмитро Головін. «Запобіжний захід буде обирати суд», — зазначив генерал поліції. Наразі директор дитячої установи перебуває в лікарні.

Також очільник поліції Одещини поінформував, що призначено дві судово-медичні та пожежна експертизи.

Ще одне кримінальне провадження порушила прокуратура Одеської області. Йдеться про посадових осіб, які мали стосунок до введення табору в експлуатацію, його приймання і виконання норм протипожежної безпеки.

16 і 17 вересня оголошені на Одещині днями жалоби.

Саакашвілі не буде заарештований через перетин кордону – Луценко

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що колишній голова Одеської облдержадміністрації Міхеїл Саакашвілі не буде заарештований та екстрадованй за порушення порядку під час перетину кордону України. Про це Луценко заявив 16 вересня в Києві на зустрічі «Ялтинської європейської стратегії». 

«Саакашвілі не буде заарештований по цій справі, Саакашвілі не може бути екстрадований з цієї країни, поки має посвідку на постійне проживання чи інший документ, який він подав», – заявив Луценко, не уточнивши, про який саме документ ідеться.

Генеральний прокурор вказав, що ті, хто «переправляв Саакашвілі через кордон, будуть мати проблеми з кримінальною справою, але не будуть заарештовані».

«Ті, хто бив українських прикордонників, будуть мати справу з кримінальною справою і будуть заарештовані. І мають сидіти 7 років. Щоб усі політики затямили – можна і треба мітингувати, але при цьому не можна бити солдатів і офіцерів, які захищають кордон», – додав Луценко.

10 вересня біля пункту пропуску «Шегині» виник стихійний мітинг на підтримку повернення в Україну лідера «Руху нових сил», колишнього голови Одеської ОДА, позбавленого українського громадянства Міхеїла Саакашвілі, стався прорив кордону, який охороняли силовики, на пункті пропуску. Під час інциденту постраждали поліцейські і прикордонники.

Міхеїл Саакашвілі таки потрапив на територію України, не пройшовши прикордонного контролю.

У поліції повідомляли про затримання п’ятьох людей у справі про прорив кордону. Йшлося також про встановлення шести можливих організаторів порушення громадського порядку та понад 30 активних учасників подій. В поліції повідомляли і про виклики на допити окремих народних депутатів.

Результатом миротворчої операції на Донбасі мають бути вибори – Клімкін

Україна буде наполягати на кількох ключових елементах можливої миротворчої операції у зоні конфлікту на Донбасі, розповів журналістам під час форуму «Ялтинської європейської стратегії» (YES) міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Зокрема, за його словами, мандат місії повинен охоплювати всю непідконтрольну Україні територію Донецької та Луганської областей та неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону.

«Мандат такої миротворчої місії має включати повний цикл виведення і російських регулярних військ, і найманців, і всього цього металобрухту, який Росія затягнула на територію окупованого Донбасу, і звичайно перші кроки із нормалізації ситуації і повернення нормального життя. Це включає, наприклад, роззброєння. Оскільки хто буде відповідати за роззброєння? Ну, звичайно, це не буде просто місія ОБСЄ. Зараз ідуть консультації, яким чином мають взаємодіяти елементи ОБСЄ, я, до речі, це обговорював із генсеком ОБСЄ дуже детально, ще раз будемо Нью-Йорку», – сказав Клімкін.

Усе це, на думку міністра, має закласти підвалини для початку ефективного перехідного періоду, який дозволить провести вибори на цих територіях.

«І звичайно, ніхто не буде погоджуватись на всі російські маніпуляції, щоб Росія хоча б частково контролювала підготовку до цих виборів і проведення виборів», – наголосив Клімкін.

Президент України Петро Порошенко та низка інших високопосадовців наступного тижня перебуватиме в Нью-Йорку у США для участі в сесії Генеральної асамблеї ООН. У її перебігу, як повідомляв президент напередодні, він, серед іншого, порушить питання про введення миротворців ООН на окуповану частину Донбасу, а також ініціюватиме створення «міжнародної групи друзів» для координації спільних кроків і дій щодо деокупації Криму.

5 вересня президент Росії Володимир Путін заявив, що миротворці ООН на Донбасі можуть бути корисними для вирішення збройного конфлікту, але вони мають бути присутні лише на лінії розмежування сторін. У МЗС України після цієї заяви наголосили, що розгортання миротворчої операції ООН може сприяти відновленню миру та безпеки на Донбасі. При цьому у МЗС вважають, що Росія спотворює ідею розгортання місії.

12 вересня російські агентства повідомили, що в російському проекті резолюції Ради безпеки ООН про створення миротворчої місії для українського Донбасу йдеться, зокрема, про те, що ця озброєна стрілецькою зброєю місія ООН буде вповноважена «виключно забезпечувати безпеку груп спостерігачів місії ОБСЄ», які здійснюють «цілодобовий моніторинг у зонах розведення сил і засобів сторін», а Рекомендації щодо місії, які мав би підготувати генеральний секретар ООН для розгляду на Раді безпеки ООН, мають бути узгоджені «з урядом України і з представниками окремих районів Донецької і Луганської областей України».

Такі позиції значно відрізняються від позицій України, а також Німеччини і Франції. Вони, зокрема, наголошують, що така місія має бути присутня на всій окупованій території, включно з нині непідконтрольною Києву лінією українсько-російського кордону, і узгоджувати її з сепаратистами неприпустимо.

 

Під час зустрічі Порошенка і Трампа говоритимуть про Донбас – Клімкін

Під час зустрічі президента України Петра Порошенка з президентом США Дональдом Трампом будуть присутні голова МЗС України, радники обох країн з питань національної безпеки і представники в ООН. Про це міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив під час «Ялтинської європейської стратегії», відповідаючи на запитання Радіо Свобода.

«Звичайно, будемо обговорювати ситуацію навколо окупованого Донбасу. Будемо обговорювати спільну тактику, тому що ми це вже обговорили з Куртом Волкером – маємо погодити на найвищому рівні. Також безпекову співпрацю – це одне з ключових питань», – сказав Павло Клімкін.

Він додав, що Порошенко та Трамп говоритимуть також про подальше сприяння Сполучених Штатів просуванню українських реформ.

Зустріч Петра Порошенка і Дональда Трампа має відбутися 21 вересня у Нью-Йорку на полях сесії Генасамблеї ООН.

Президент України Петро Порошенко наступного тижня перебуватиме в Нью-Йорку у США для участі в сесії Генеральної асамблеї ООН. У її перебігу, як повідомляв президент напередодні, він, серед іншого, порушить питання про введення миротворців ООН на окуповану частину Донбасу, а також ініціюватиме створення «міжнародної групи друзів» для координації спільних кроків і дій щодо деокупації Криму.

Перша зустріч Порошенка і Трампа відбулася в червні цього року в перебігу робочого візиту президента України до США.

Уряд вніс до Ради проект закону про держбюджет на 2018 рік

Кабінет міністрів України вніс проект закону про державний бюджет України на 2018 рік до Верховної Ради. 

Як повідомляється на сайті парламенту, документ зареєстрований під номером 7000, його передали у комітет Ради з питань бюджету.

Текст законопроекту і пояснювальну записку до нього ще не оприлюднили.

Сьогодні Кабмін затвердив проект державного бюджету на 2018 рік. За словами прем’єра Володимира Гройсмана, у проекті уряд закладає зростання ВВП на 3%, рівень інфляції очікується на рівні 7%.

Згідно з Бюджетним кодексом, уряд має подавати до Верховної Ради проект держбюджету на наступний рік до 15 вересня.

Минулого року держбюджет-2017 депутати ухвалили вночі 21 грудня 2016 року. 

52,9 мільйона гривень сплатили на виконання рішень іноземних судів у справах проти України – #Точно

За оперативними даними Державної казначейської служби України, протягом січня-серпня 2017 року на виконання рішень іноземних судів із бюджету виплачено 52,9 мільйона гривень. Таку інформацію надали в Міністерстві фінансів України на запит проекту Радіо Свобода #Точно.

Загалом до кінця року виплачена сума може зрости до 640 мільйонів гривень.

Минулого року за рішеннями іноземних судів Україна виплатила 635 мільйонів, у 2015 році – 640 мільйонів.

У Міністерстві фінансів додали, що Кабінет міністрів України порядок використання цих грошей регулює власною постановою від 2007 року.

У серпні цього року прем’єр-міністр Володимир Гройсман створив Міжвідомчу робочу групу з питань заборгованості держави за рішеннями судів. До складу нового органу увійшли міністр економіки Степан Кубів, голова пенсійного фонду Олексій Зарудний, голова казначейства Тетяна Слюз.

 

 

Захист жінки, підозрюваної в держзраді, заявляє, що звернувся до ЄСПЛ через тортури в СБУ

Захист громадянки України Дарії Мастікашевої, підозрюваної в державній зраді, заявляє, що звернувся до Європейського суду з прав людини щодо її незаконного затримання співробітниками СБУ і застосування тортур. Про це 15 вересня Радіо Свобода повідомив адвокат Мастікашевої Валентин Рибін.

«Ми подали скаргу до Європейського суду з прав людини і сподіваємось, що найближчим часом буде результат. Ми вважаємо, що порушені статті 3-5 Конвенції захисту прав людини, і в нас досить матеріалу, щоб це довести. Побої Дарії були зафіксовані в слідчому ізоляторі, куди її доправили. Більше того, на відео, показаному на брифінгу в СБУ, її обличчя навмисне було заретушоване, аби приховати сліди побоїв. Ми затребували це відео, нам ніхто його не надає. Матері вдалось зробити фотографію обличчя Дарії, коли вона бачилась з нею 17 серпня, ця фотографія є в інтернеті», – сказав Радіо Свобода Валентин Рибін.

За словами адвоката, його підзахисна зможе упізнати тих осіб, які застосовували до неї тортури.

Окрім того, за словами Рибіна, захист Мастікашевої подав заяви до СБУ і Генпрокуратури України щодо порушення її прав.

Раніше міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch заявила, що Служба безпеки України протягом двох днів із тортурами утримувала без зв’язку із зовнішнім світом жінку, підозрювану в державній зраді. Як йдеться в заяві правозахисників, 29-річна Дар’я Мастікашева, громадянка України, яка живе в Москві, приїздила в серпні на Дніпропетровщину до матері і сина, а коли намагалася сісти на автобус назад до Росії, її затримали представники українських сил безпеки. Як заявляють у HRW, родичі Мастікашевої заявили, що два дні не мали про неї відомостей. Згодом жінці висунули обвинувачення у державній зраді, а суд у Дніпрі вирішив помістити її під арешт.

Речниця Служби безпеки України Олена Гітлянська заявила Радіо Свобода, що звинувачення на адресу спецслужби «не мають під собою жодних підстав» і СБУ «діє винятково у рамках закону».

17 серпня голова СБУ Василь Грицак заявив, що служба викрила механізм російських спецслужб, через який ФСБ Росії планувала використати колишніх бійців АТО для прикриття терактів на території цієї країни. За його словами, двох підозрюваних організаторів вивезення українських бійців взяли під варту.

На Донбасі за добу поранені 2 українських військових – штаб

Українська сторона повідомляє про поранення двох своїх військових через обстріли підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі упродовж четверга.

«Вздовж усієї лінії розмежування від півночі зафіксовано 3 обстріли наших позицій, один з яких характеризується як неприцільний. Водночас навіть від цих декількох вогневих провокацій постраждали українські військові. Близько 14 години внаслідок гранатометного обстрілу наших позицій поблизу селища Піски отримали поранення двоє українських військових. Їх одразу госпіталізовано, на даний момент стан поранених оцінюється як середньої важкості», – мовиться у повідомленні штабу АТО.

В угрупованні «ДНР» заявили про 53 випадки порушення перемир’я за минулу добу.А в угрупованні «ЛНР» кажуть, що минулої доби українські військові випустили по контрольованій ними території понад 30 боєприпасів.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Дніпро: поліція перевіряє розгром салону дружини голови «Союзу радянських офіцерів»

У Дніпрі невідомі потрощили весільний салон, який належить родині керівника забороненої судом громадської організації «Союз радянських офіцерів» Віктора Марченка.

За інформацією громадського об’єднання, яке виклало відео на своїй сторінці у Facebook, акція мала політичний характер, її вчинили «патріоти».

«Патріоти завітали до весільного салону сепаратиста», – йдеться в повідомленні на сторінці організації, яка, втім, не підтверджує своєї причетності до акції.

На відео видно, як невідомі у балаклавах розбивають вітрину салону та обписують фасад будівлі спреєвою фарбою словом «сепар». 

Водночас у коментарі Радіо Свобода у четвер Віктор Марченко зазначив, що весільний салон належить не йому особисто, а його дружині, модельєру одягу. Він також повідомив, що з 2014 року це вже четвертий погром, вчинений невідомими щодо будівлі, де вона працює.

«Директор салону – моя дружина, я до цього підприємства не маю відношення. Але виходить, що вона потерпає через мою політичну діяльність. Хоча сама вона поза політикою. Вони розбили вітрину і написали «Марченко – сепар». Розбита вітрина – це просто «хуліганка», але напис – це вже політичний підтекст. Тому ми звернулись до поліції. Якщо ви хочете зводити рахунки зі мною, то зводьте рахунки зі мною, але я не хочу, щоб тероризували дружину. Це вже вчетверте мені передали «привіт» через дружину», – сказав Віктор Марченко.

У Дніпровському відділі поліції Радіо Свобода повідомили, що заява власників весільного салону про пошкодження майна зареєстрована Індустріальним райвідділом поліції, відомості внесені до журналу обліку, триває перевірка обставин. Вирішується питання про відкриття кримінального провадження.

15 червня в Дніпрі суд заборонив організацію «Союз радянських офіцерів». Позивачем було міське управління юстиції. Відповідача – громадську організацію «Союз радянських офіцерів» – обвинувачували в закликах до повалення влади та проросійській пропаганді, зокрема в тому, що у березні 2014 року члени організації піднімали на флагштоці перед будівлею міської ради російський прапор. Водночас керівник ї організації Віктор Марченко заявляв, що вважає звинувачення необґрунтованими. Він не заперечував, що навесні 2014 року піднімав російський триколор біля мерії, але зазначав, що винятково «на знак дружби України й Росії».

СБУ заперечує прослуховування Саакашвілі

У Службі безпеки України заперечують прослуховування екс-голови Одеської області Міхеїла Саакашвілі.

«Служба безпеки України працює виключно у правовому полі українського законодавства та не здійснює подібних процесуальних дій без рішення суду за громадянами, який би статус вони на сьогодні не мали», – мовиться у повідомленні СБУ.

Раніше у середу Міхеїл Саакашвілі під час відеотрансляції у Facebook заявив, що невідомі хотіли встановити спецпристрої для прослуховування у його готельному номері у Чернівцях.

Міхеїл Саакашвілі 10 вересня потрапив на територію України, не пройшовши прикордонного контролю. Перед цим поблизу пункту пропуску «Шегині» виник стихійний мітинг, стався прорив кордону, який охороняли силовики, на пункті пропуску. Під час інциденту постраждали поліцейські і прикордонники.

Чинність закордонного паспорта громадянина України Саакашвілі після втрати ним громадянства скасована. У Держприкордонслужбі казали, що в разі спроби проїхати з таким документом він буде вилучений, а сам Саакашвілі депортований з України. Але в результаті дій на кордоні 10 вересня цього не сталося.

США стурбовані вироком Чийгозу – Держдепартамент

Державний департамент США висловив глибоку стурбованість обвинувальним вироком заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтему Чийгозу. Про це йдеться в заяві, поширеній прес-службою американського дипломатичного відомства 13 вересня.

Держдепартамент вказує, що справа проти Чийгоза ґрунтувалася на «безпідставних звинуваченнях в організації заворушень, що відбулися ще до російської окупації півострова».

«Вирок Чийгозу є черговим заходом у довгому списку судових заходів проти Меджлісу і його керівників, які опинилися під ударом через протидію російській спробі анексії Криму», – наголошується в заяві.

11 вересня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму засудив одного з лідерів кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза до восьми років ув’язнення за звинуваченням в «організації масових заворушень» у справі про сутички, що сталися 26 лютого 2014 року між учасниками мітингів з одного боку прихильників територіальної цілісності України, з іншого – проросійських активістів біля будівлі Верховної Ради Криму в Сімферополі.

Чийгоза затримали у січні 2015 року за участь у тому мітингу. Він відкинув усі звинувачення на свою адресу і назвав справу політично мотивованою.

Українська влада засудила це рішення і закликала світову спільноту посилити тиск на Росію, щоб змусити її припинити переслідування в анексованому Криму.

За негайне звільнення Чийгоза висловилися низка організацій, громадських активістів, правозахисників.

Європейський союз і низка іноземних держав, зокрема Велика Британія, Польща, Туреччина, Канада, США, також засудили вирок, винесений Чийгозу.

Конгресмени прагнуть перевірити, чи просував екс-радник Трампа американсько-російський ядерний проект

У США двоє конгресменів-демократів звернулися до адвоката Роберта Келлера з листом, у якому наполягають на розкритті його клієнтом Майклом Флінном інформації про спільний російсько-американський проект побудови на Близькому Сході 40 ядерних реакторів.

«Американський народ заслуговує на те, щоб знати, чи… Флінн просував таємно приватні інтереси цих підприємств, коли був консультантом кампанії Трампа, чиновником з передачі влади чи радником президента Трампа з національної безпеки», – вказали члени Палати представників Елія Каммінґс та Еліот Енґель у надісланому 12 вересня листі.

Адвокат Флінна Роберт Келлер відмовився прокоментувати ці повідомлення.

Конгресмени також повідомили, що попросили керівників компаній, причетних до проекту побудови яедрних реакторів, надати до 4 жовтня «всі комунікації», які вони мали з Флінном або іншими посадовими особами адміністрації Трампа. Як члени меншості в Палаті представників, Каммінґс та Енґель можуть лише пропонувати питання до розгляду, але не формують порядок денний законодавчого органу.

Проект, про який ідеться, передбачав побудову на Близькому Сході десятків ядерних реакторів, які живитимуть регіональну електричну мережу. Реактори мали бути розроблені таким чином, щоб їх не можна було використати для виробництва палива для ядерної зброї.

Рекламний слайд проекту демонстрував, що безпеку гарантуватиме «Рособоронпром», російський державний експортер зброї, який перебуває під накладеними колишнім президентом Бараком Обамою санкціями США. Проект мала фінансувати Саудівська Аравія та інші арабські країни Перської затоки, а будувати реактори планував консорціум американських, російських, французьких, голландських, арабських, британських, українських та ізраїльських фірм.

Флінн є центральною фігурою у розслідуванні в Конгресі та міністерстві юстиції США щодо ймовірного втручання Росії в президентські вибори у США та змови між членами кампанії Трампа з Росією. Росія заперечує таке втручання, Трамп також заявляв, що змови не було.

Флінн вимушено залишив посаду радника Трампа з національної безпеки у лютому 2017 року після того, як у міністерстві юстиції США застерегли, що він може бути шантажований, оскільки не повідомив про свої контакти з російськими чиновниками.

Путін із Лукашенком починають військові ігрища, мета достеменно не відома – ранковий ефір Радіо Свобода

Бізнес чи виживання: куди полилися майже півмільйона приватних підприємців?; Починаються навчання «Захід-2017», Україна та НАТО спостерігають; Дешеві секс та алкоголь стали туристичними принадами України?

На ці теми ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна і народний депутат («БПП») Оксана Продан; військові експерти Дмитро Снєгирьов і Віктор Трегубов; народний депутат («Самопоміч») Анна Романова і заступник голови офісу ефективного регулювання КМУ Денис Малюська.

 

Лавринович отримав копію клопотання прокуратури про запобіжний захід – арешт, який розгляне суд

Колишній міністр юстиції України Олександр Лавринович повідомив про отримання копії клопотання прокуратури про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пропонованої до розгляду судом.

«Мені вручили копію клопотання про мій арешт. Це означає, що завтра в Печерському районному суді міста Києва буде це клопотання…Суд розгляне його, коли буде це питання поставлене на розгляд», – повідомив Лавринович після відвідин ГПУ через розслідуванням справи про участь у захопленні державної влади.

Лавринович заявив, що клопотання про арешт може бути викликане пересторогами прокуратури про те, що він може не з’явитися у суді.

Напередодні Олександр Лавринович після допиту у ГПУ, який тривав дві з половиною години, заявив журналістам, що «не почув нічого нового», і додав, що не бачить у своїх діях зі зміни Конституції 2010 року нічого незаконного.

Генеральний прокурор Юрій Луценко раніше заявив, що Лавринович є співучасником «конституційного перевороту».

Олександру Лавриновичу та Віктору Януковичу інкримінують повернення до Конституції в редакції 1996 року без рішення Верховної Ради.

Конституційний суд України 2010 року визнав неконституційною політреформу 2014 року, що внесла зміни до Основного закону, і визнав її нечинною. Це рішення означало повернення країни до президентсько-парламентської форми правління з відновленням частини втрачених повноважень президента. Але, всупереч конституційній вимозі, що вносити зміни до Основного закону може тільки Верховна Рада України, тоді, по суті, саме рішення КСУ фактично повернуло дію Конституції 1996 року і скасувало політреформу 2004 року – без участі єдиного уповноваженого на це органу, парламенту.

До кваліфікації подій на пункті пропуску «Шегині» додано статтю про хуліганство – поліція

До розслідування подій на прикордонному пункті пропуску «Шегині» 10 вересня слідчі додали правову кваліфікацію за ще однією статтею про хуліганство (ч.3 ст. 296 Кримінального кодексу України – ред.). Про це йдеться в повідомленні на сайті Нацполіції України.

«Для проведення досудового розслідування на базі поліції Львівщини створена об’єднана слідча група. Наразі поліцейські опитують очевидців та учасників подій, що мали місце 10 вересня на митному переході «Шегині» у Львівській області. Серед цих громадян – мешканці кількох регіонів держави, зокрема Закарпатської, Херсонської, Полтавської областей тощо», – йдеться в повідомленні.

Раніше у поліції заявляли, що слідчі кваліфікують події на пункті пропуску «Шегині» за ознаками кримінальних правопорушень відповідно до чотирьох статей Кримінального кодексу – ч. 1 ст. 332, ч. 2 ст. 342, ч. 4 ст. 345 та ст. 293. Ці статті стосуються незаконного переправлення осіб через державний кордон, опору представникові влади, правоохоронцю, погрози йому або насильства щодо нього, а також групового порушення громадського порядку.

Напередодні у поліції повідомляли про затримання п’ятьох людей у справі про прорив кордону. Йшлося також про встановлення шести можливих організаторів порушення громадського порядку та понад 30 активних учасників подій. В поліції повідомляли і про виклики на допити окремих народних депутатів.

Міхеїл Саакашвілі 10 вересня потрапив на територію України, не пройшовши прикордонного контролю. Перед цим поблизу пункту пропуску «Шегині» виник стихійний мітинг, стався прорив кордону, який охороняли силовики, на пункті пропуску. Під час інциденту постраждали поліцейські і прикордонники.

Чинність закордонного паспорта громадянина України Саакашвілі після втрати ним громадянства скасована. У Держприкордонслужбі казали, що в разі спроби проїхати з таким документом він буде вилучений, а сам Саакашвілі депортований з України. Але в результаті дій на кордоні 10 вересня цього не сталося. Міхеїл Саакашвілі, за попередніми даними, сьогодні вирушить до Чернівців зі Львова, де йому у вівторок прикордонники вручили адмінпротокол про порушення кордону.

Уряд доручив МЗС і СБУ внести Росію до списку країн міграційного ризику

Кабінет міністрів України доручив Міністерству закордонних справ і Службі безпеки до 30 вересня внести Росію до переліку країн міграційного ризику. Таке рішення ухвалили на засіданні уряду 13 вересня.

Уряд ухвалив план виконання указу президента, яким введено в дію рішення РНБО щодо посилення контролю за в’їздом в Україну.

Згідно з указом, який набув чинності 2 вересня, уряд також має опрацювати у двомісячний строк механізм запровадження попереднього електронного повідомлення іноземцям щодо в’їзду в Україну; здійснення в’їзду-виїзду з України іноземців, в тому числі громадян Росії, за закордонними паспортами, що містять безконтактний електронний носій.

Уряду також доручено сприяти удосконаленню законодавства стосовно порядку реєстрації місця проживання/перебування на території України іноземців, у тому числі громадян Росії, та осіб без громадянства, які походять з держав міграційного ризику або в’їхали в Україну з території таких держав.

Президент України Петро Порошенко раніше заявив про запровадження з 1 січня 2018 року правил перетину кордону для громадян з країн, які становлять ризики для України, за біометричними паспортами.

У липні секретар РНБО Олександр Турчинов після засідання ради повідомив, що, відповідно до ухвалених рішень, не пізніше ніж до початку наступного року, а можливо, й раніше для іноземців на кордонах України має запрацювати біометричний контроль, а для громадян Росії також мають запровадити обов’язкові вимоги попередньої реєстрації поїздки. У Росії розкритикували ці наміри України.