Депутат Верховної Ради Надія Савченко, яка перебуває під арештом, 3 лютого подала документи та заяву про висунення кандидатом на пост президента України до Центральної виборчої комісії (ЦВК).

Заяву передала до ЦВК сестра політика Віра Савченко. Вона ж сказала, що заява про висунення кандидатом подана без застави в розмірі 2,5 мільйона гривень.

Савченко подає документи без внесення грошової застави, посилаючись на статтю 103 Конституції України, в якій перераховані вимоги, яким повинен відповідати претендент на пост президента України. У цій статті не йдеться про заставу в 2,5 мільйона гривень.

3 лютого – останній день подачі документів для реєстрації кандидатом у президенти.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Станом на 2 лютого Центральна виборча комісія зареєструвала 28 кандидатів у президенти.

Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Порошенко подав документи до ЦВК – речник

Гнап, який через пожертви зібрав необхідні 2,5 млн, подав документи до ЦВК

Аваков заявив про свою місію і функцію на виборах

 
…

Україна разом із «партнерами по антиросійській коаліції» з ЄС готують «Азовський пакет» санкцій – міністр інфраструктури
…

«Цей конституційний принцип був і залишається непорушним» – президент України під час церемонії інтронізації глави ПЦУ Епіфанія
…

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив, якою бачить свою місію і функцію на майбутніх президентських виборах.

«Рівні права отримають усі кандидати у президенти. В цьому і полягає моя місія і функція, це принципове питання, і я хочу, щоб це всі почули», – сказав Аваков 2 лютого, виступаючи перед журналістами.

«Ми напрацювали інструментарій, як реагувати на порушення і забезпечити прозорість на виборах. Перш за все, ці функції покладені на Національну поліцію України. Коли ми будемо виявляти якісь порушення у виборчому процесі, то будемо озвучувати їх публічно. Щоб український народ був у курсі всіх подій і щоб у жодного кандидата не було спокуси зайняти найвищий пост у державі через підкуп і порушення», – додав голова МВС.

Він наголосив, що особливі ризики вбачає в купівлі голосів. «Ми бачимо, що є спроби розгорнути систему масштабного підкупу виборців. Ми уважно стежимо за цією ситуацією. Якщо це перейде у фазу скоєння злочину, то поліція обов’язково втрутиться… На даний момент уже зареєстровано дев’ять кримінальних проваджень, зокрема провадження, коли передвиборча кампанія фінансується не з виборчого фонду, напад на кандидатів та інші», – сказав міністр.

Аваков також заявив, що на виборах, зокрема на дільницях для голосування, ніхто не зможе підміняти сили МВС у їхніх ключових функціях. «Ні поліція, ні МВС нічого не бояться, в Україні немає сил, які тут можуть похитнути українську державність», – сказав Арсен Аваков.

За даними Національної поліції України, з початку президентської кампанії 31 грудня 2018 року і до 29 січня 2019-го до поліції було подано 357 заяв, відкрито вісім кримінальних проваджень, зокрема через хуліганство, підкуп виборців, перешкоджання журналістській діяльності, зловживання службовим становищем і перевищення влади, і складено 73 адміністративні протоколи. Одне з найпоширеніших порушень – ведення кампанії за відсутності виборчого фонду.

Дев’яте провадження відкрили у зв’язку з обливанням зеленкою 1 лютого народного депутата Олександра Вілкула, який є кандидатом на посаду президента України, висуванцем від частини партії «Опозиційний блок», яка оформилася в нову партію «Опозиційний блок – Партія миру та розвитку».

Вибори президента України відбудуться 31 березня, а в разі необхідності другого туру він буде призначений на 21 квітня.
…

«Наприклад, Елладська церква (у Греції – ред.) і Кіпрська мають на лютий заплановані засідання архієрейських соборів. Маємо надію, що будуть ухвалені позитивні рішення»
…

Під час збройного конфлікту на Донбасі загинули майже два десятки колишніх співробітників розформованого українського спецпідрозділу «Беркут», заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков в інтерв’ю «Лівому берегу», оприлюдненому 1 лютого.

«Знаєте, скільки беркутівців загинули на фронті? На жаль, майже два десятки хлопців. Не треба клеїти огульні ярлики на невинуватих хлопців. Це підло. Вина – факти – відповідальність. Іншого я не приймаю», – заявив Аваков.

Він стверджує, що колишніх співробітників «Беркута» усувають від роботу у випадку рішення суду проти них.

«А якщо немає рішення суду, то що ти будеш робити? У моїх руках доля цих людей, розумієте? Я не можу вигнати людину на підставі громадської думки, яка не підкріплена фактами, особливо коли це «думка» сформована проплаченою пропагандою або модним «полюванням на відьом». По кожній людині повинно бути персональне слідство і адекватне законне рішення», – додав Аваков.

«Беркут» був розформований у лютому 2014 року, через кілька днів після розстрілів протестувальників у центрі Києва.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на листопад 2017 року, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.
…

У фільму «Заручники Путіна: українські політв’язні Кремля» з’явився офіційний трейлер, інформує правозахисна ініціатива Let My People Go.

Згідно з повідомленням, фільм розповідає про «феномен заручників Кремля на прикладі історій трьох політв’язнів – Бекіра Дегерменджі, Павла Гриба, Євгена Панова». Також у ньому згадують про Геннадія Афанасьєва та Ахтема Чийгоза, які були засуджені російським судом, але згодом звільнені.

«Фільм має на меті нагадати глядачам в Європі про близько 70 українських політв’язнів, які утримуються за гратами в Росії та окупованому Криму. Серед них – активісти Євромайдану, Кримські татари, а також звичайні та, часом, випадкові люди», – зазначили правозахисники.

Фільм створений польськими кінорежисерами та журналістами Божедаром Паяком та Пьотром Маліновським за підтримки британського посольсьва до України. Продюсер – Аля Шандра.
…

Адвокат Микола Полозов заявляє, що наймолодшого утримуваного в Росії українського військового моряка Андрія Ейдера могли заразити гепатитом уже в Москві.

«Є серйозні підозри, що пораненого військовополоненого Андрія Ейдера заразили в медсанчастині СІЗО «Матроська тиша» гепатитом В. Якщо аналізи підтвердяться, то це зовсім щось позамежне», – написав захисник і додав текст своєї молодшої колеги Олександри Маркової.

«Офіційне підтвердження цьому буде лише на початку наступного тижня, коли я особисто побачу епікриз, який все-таки видали Андрію при переведенні з «Матроської тиші» до «Лефортова»… на жаль, сьогодні п’ятниця, і попереду ще цілих два дні, які тягнутимуться вічністю в очікуванні хоч якоїсь визначеності», – вказала Маркова.

19-річний Андрій Ейдер був поранений разом із Василем Сорокою та Андрієм Артеменком, коли російські військові відкрили вогонь по катеру «Бердянськ».

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди в Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз вони перебувають у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.
…

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив 1 лютого в ефірі телеканалу «Прямий», що суд ухвалив рішення про розгляд у Чернігові справи позафракційного народного депутата України Надії Савченко та керівника Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимира Рубана. За словами Луценка, прокурори готові їхати до Чернігова для підтримки обвинувачення.

«Справу Савченко і Рубана фактично було завершено. Мені здається, що вони обоє намагалися затягнути ознайомлення з матеріалами слідства. Але зрештою це закінчилося, і зараз вони мають постати перед судом. Буквально сьогодні було ухвалено судове рішення про те, що цей суд відбудеться в Чернігові», – зазначив Луценко.

Він пояснив, що суд ухвалив таке рішення з огляду на те, що більшість свідків у цій справі або проживають у цьому місті, або ж їм зручніше доїжджати до нього. «Бо перший варіант був Слов’янськ», – вказав генпрокурор.

Тим часом, адвокат Надії Савченко Олександр Тананакін на своїй сторінці у Facebook не підтвердив перенесення суду до Чернігова. «Судове засідання з питання визначення підсудності справи Савченко – Рубана відбудеться тільки в понеділок, 4 лютого об 11:00, але сьогодні не кожен може дивитися в завтрашній день, чи не так, Юрію Віталійовичу?» – запитує адвокат.

Удень 1 лютого адвокат Володимира Рубана Валентин Рибін написав, що «на понеділок Верховний суд призначив розгляд клопотання про підсудність, а на середу запрошують до Слов’янська на підготовче судове засідання».

Читайте також: Як Савченко і Рубан мали влаштувати теракт у Києві – експерти показали план

Рубана затримали 8 березня на КПВВ «Майорське». За версією правоохоронців, він намагався перевезти велику кількість зброї з окупованої території Донецької області.

​Його підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Як заявляв голова Служби безпеки України Василь Грицак, затримавши Рубана, СБУ вдалося «запобігти масштабним терористичним актам», які мали бути вчинені у Києві й інших містах України. Він заявив, що рівень терористичної загрози «був найбільшим за часи незалежності України».

Пізніше в цій справі заарештували народного депутата Надію Савченко. Вона заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».
…

Український в’язень Кремля Олександр Кольченко не має скарг до умов свого тримання в колонії в місті Копейську Челябінської області, але має нездоровий вигляд, повідомила 1 лютого правозахисниця Тетяна Щур. Вона посилається на адвоката Уральської правозахисної групи, який відвідав Кольченка 29 січня.

«Не сподобався він мені. Блідий якийсь, худенький зовсім і замкнутий. Напружений. Посміхатися перестав», – передає правозахисниця слова захисника.

Тетяна Щур нагадує, що 25 грудня 2018 року, адвокат і Олександр Кольченко вже зустрічалися. «Тоді теж все було нормально, ніяких змін з часу попередньої зустрічі: відвідує спортивний зал, бібліотеку, отримує дієтхарчування у вигляді ложки сиру, шматочка масла і яйця пару разів на тиждень», – вказує правозахисниця.

«Після тодішнього відвідування через да дні – переміщення в ШІЗО (штрафний ізолятор – ред.) до 6 січня. За що? «За самовільне пересування поза локальною ділянкою». Але так «пересуваються» по колонії всі і завжди. І тільки перед особливими днями особливих засуджених виокремлюють і карають. Причому, коли і де це було, хто написав рапорт, засуджений, як правило, не пам’ятає або не знає. Так саме сталося з Сашком і перед Новим роком. Саме так «за пересування» в спортзал, бібліотеку, їдальню», – додає Тетяна Щур.

Кримчанин Олександр Кольченко проходив в одній справі зі своїм більш відомим земляком – Олегом Сенцовим.

Сенцов і Кольченко були затримані представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.
…

Лікар московського СІЗО «Лефортово» помітив у полоненого українського моряка Василя Сороки, якого російські силовики поранили під час захоплення у Керченській протоці, пошкодження ще одного м’яза. Про це повідомив адвокат моряка Андрій Бадамшин, вперше зустрівшись з ним після переведення з медчастини «Матроської тиші» до «Лефортово».

«Стан здоров’я на сьогодні стабілізувався, погіршення стану руки не відбувається. Всі також мучать болі, функції пальців, кисті не відновлюються, набряк не спав. Проте лікар в Лефортово виявив недоліки своїх колег з лікарні «Матроська тиша», виявивши пошкодження ще одного м’яза. Нарешті лікарі звернули увагу на набряк. Прописали уколи для зняття набряку і знеболююче. Нагадаю, що з дезінформації Михайла Федотова набряк – результат вправ з еспандером, а не поранення і потворного лікування», – написав Бадамшин у Facebook.

Адвокат додав, що Сорока не скаржиться на умови утримання в СІЗО. Військовий зазначив, що годують добре, але немає душу, як було в медчастині «Матроської тиші».

На питання адвоката, чи є в камері телевізор, Сорока відповів ствердно, але зазначив, що його сусіда по камері відселили і той забрав свою антену. «Ну я зробив антену з кип’ятильника, але на довго її не вистачить», – додав військовий.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московських слідчих ізоляторах, військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.
…

Генеральна прокуратура України повідомляє, що завершила розслідування стосовно судді Дніпровського райсуду Києва в рамках справ Майдану. 

Її підозрюють у винесенні завідомо неправосудних рішень про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою щодо двох людей, яких 18 лютого 2014 року було «незаконно затримано, сфальсифіковано матеріали провадження і притягнуто до кримінальної відповідальності за нібито участь у масових заворушеннях, а до суду подані незаконні клопотання про їх арешт».

Крім того, судді інкримінують винесення завідомо неправосудного рішення і щодо учасника автопробігу «Автомайдану» до резиденції «Межигір’я».

Читайте також: Слідство по розстрілу Майдану фактично завершене – Луценко

Як повідомили 31 січня в прокуратурі, дії судді кваліфікують за статтями «незаконне перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, здійснене за попередньою змовою групою осіб» і «постановлення суддею завідомо неправосудних ухвал, що спричинило тяжкі наслідки».

Стороні захисту відкрили доступ до матеріалів, і після ознайомлення підозрюваної з матеріалами провадження обвинувальний акт направлять до суду, додали в ГПУ.

«В іншій частині досудове розслідування триває. Збираються та перевіряються на предмет достатності для притягнення до кримінальної відповідальності докази стосовно співучасників цих та інших злочинів, вчинених під час акцій протесту у 2013-2014 роках», – наголошують у прокуратурі.

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення тодішньої влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

Українських військовополонених, військових моряків Андрія Артеменка, Андрія Ейдера, Василя Сороку та Сергія Чулібу російські слідчі допитали впродовж двох днів, 30 і 31 січня. Про це повідомив адвокат Микола Полозов.

«У ході слідчих дій військовополонені відповіли на запитання слідчих у рамках статті 17-ї третьої Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року «Про поводження з військовополоненими». Поранені військовополонені додатково відповіли на запитання адвокатів щодо стану здоров’я. Крім того, щодо поранених військовополонених адвокатами були заявлені клопотання про госпіталізацію в Україні або нейтральній країні (відповідно до положень Конвенції), і проведенні медичного обстеження в лікувальних установах поза системою Федеральної служби виконання покарань», – вказав Полозов.

Він також додав, що відносно решти військовополонених українських моряків слідчі дії будуть проводитися на наступному тижні.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московських слідчих ізоляторах, військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.
…

Речник Генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік не має даних про можливу комунікацію між ОБСЄ та ООН щодо впровадження нового плану для врегулювання конфлікту на Донбасі, відмінний від Мінських домовленостей.

Про це він заявив на прес-конференції 30 січня.

«Звісно, ми бачили інформацію про новий план у пресі. Але мені нічого сказати. Я тільки скажу, в принципі, що ми рішуче підтримуємо керівництво Нормандської четвірки, Тристоронньої контактної групи і, звичайно, ОБСЄ у вирішенні українського питання», – сказав Дюжаррік.

24 січня посередник на переговорах від ОБСЄ Мартін Сайдік озвучив пропозицію замінити Мінські угоди новим мирним планом. В інтерв’ю австрійській газеті Kleine Zeitung він заявив, що мова йде про залучення ООН до проведення місцевих виборів і гарантування безпеки.

Читайте більше: Переговори у Мінську: «мирний план Сайдіка» щодо Донбасу офіційно не обговорювали

Сайдік серед іншого сказав, що потрібен інший документ, який буде мати «справжню політичну і правову вагу», оскільки Мінські угоди так і не були ратифіковані російським і українським парламентами. 

Новий план передбачає серед іншого поліцейську місію ООН і діяльність в Донецькій і Луганській областях агентства із відновленню під егідою Євросоюзу. 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН іще станом на листопад 2017 року, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.
…

Керівником вказаний предстоятель ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній
…

З початку президентської кампанії до Національної поліції України подано 357 заяв, відкрито вісім кримінальних проваджень та складено 73 адміністративних протоколи. Таку статистику порушень наводять представники громадської мережі ОПОРА, повідомив кореспондент «Радіо Свобода».

Одне з найпоширеніших порушень – відсутність виборчого фонду.

«Із січня місяця за нашими оцінками 28 політиків вели активну агітаційну кампанію в регіонах України, тоді як станом на зараз 24 – зареєстровано. Лише чверть з них на цей момент відкрила виборчий фонд. Фактично уся інша діяльність є поза законом. І, на нашу думку, повинна бути припинена», – повідомила координатор виборчих програм «ОПОРИ» Ольга Айвазовська.

Загалом, за офіційними даними Національної поліції України станом до 29 січня із заявами звернулося 357 осіб. Відкрито 8 кримінальних проваджень, що мають пряме відношення до виборчого процесу, серед яких хуліганство, підкуп виборців та перешкоджання журналістській діяльності, зловживання службовим становищем та перевищенням влади. Складено 73 адміністративних протоколи. Крім того, були зафіксовані порушення за участі державних чиновників, пов’язані із законною вимогою щодо утримання від демонстрації власних політичних поглядів і переконань. Найбільше зловживань, пов’язаних із використанням державних чиновників, за словами спостерігачів, у чинного глави держави Петра Порошенка.

«На першому місці – Андрій Садовий – 58 заяв і звернень. На другому – Анатолій Гриценко – 58. На третьому місці – Юлія Тимошенко – 29 заяв. На четвертому – Сергій Каплін – 25. Далі йде Олег Ляшко – 24. І Олександр Шевченко – 14», – зазначила координатор виборчих програм «ОПОРИ».

Передвиборча кампанія стартувала 31 грудня 2018 року. До 3 лютого триває реєстрація кандидатів на пост глави держави. До 9 лютого буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

Чергові президентські вибори призначені на 31 березня 2019 року.
…

Понад 6 300 виборців скористалися тимчасовою зміною місця голосування, свідчить інформація на сайті Державного реєстру виборців Центральної виборчої комісії.

Найбільше тимчасово перереєстрованих виборців – 3 359 – з Донецької області.

У вересні 2018-го ЦВК спростила процедуру голосування для жителів непідконтрольної Україні території.

Українці, які мають прописку в ОРДЛО чи в Криму, можуть не додавати до заяви документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їх голосування.

Їм потрібно буде звернутися до відділу державного реєстру виборців за місцем проживання і написати заяву про тимчасову зміну місця голосування, для цього необхідно мати при собі паспорт.

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року.
…

До України намагалися ввезти 250 карабінів Scorpion, повідомило Державне бюро розслідувань.

«Наприкінці січня 2019 року до Одеської митниці з Чехії прибуло 250 одиниць зброї «карабін Scorpion», які не відповідають вимогам державного стандарту (ДЕСТ) та не можуть бути переміщені через державний кордон України», – заявили в ДБР.

У відомстві заявили, що «з метою легалізації» карабінів представник підприємства-замовника за участі інспектора митниці відібрав зразки зброї, які напрпавили до приватної майстерні для переробки та приведення до норм держстандарту.

За даними слідства, після цього впорядковані зразки мали бути скеровані до експертної установи для отримання сертифіката відповідності. Згодом усю зброю мали розмитнити як «карабіни мисливські», що відповідають стандарту і можуть бути реалізовані на території України.

Згідно з повідомленням, під час обшуку автомобіля кур’єра слідчі вилучили зразки зброї, документи та близько 35 тисяч доларів, 1 800 євро та 175 тисяч гривень.

Державне бюро розслідувань – новий правоохоронний орган, створений для розслідування злочинів (у тому числі корупційних, не підслідних НАБУ) високопосадовців, суддів, співробітників Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, екс-президентів та членів уряду.

Орган почав свою роботу 27 листопада 2018 року. 30 січня слідчі Державного бюро розслідувань України розслідують 3 417 кримінальних проваджень.
…

Міністерство закордонних справ України заявило 30 січня, що Росія 29 січня відмовила у дозволі українському консулу відвідати незаконно утримуваного політичного в’язня Павла Гриба.

«Міністерство розцінює такий крок як грубе порушення Російською Федерацією своїх міжнародних зобов’язань, зокрема, положень статті 13 Консульської конвенції між Україною та Російською Федерацією, що передбачає право консульських посадових осіб України на відвідання громадян України в місцях їх тримання під вартою на території Російської Федерації», – наголосили українські дипломати.

Український омбудсмен Людмила Денісова 29 січня заявила, що утримуваний у Росії український в’язень Павло Гриб перебуває на межі життя і смерті.

«20-річний політв‘язень потребує негайної операції на серці, адже стан здоров‘я надкритичний… Павло Гриб не забезпечується повноцінним медикаментозним лікуванням, і це сприяє загостренню наявних хвороб. Також негативний вплив на стан здоров’я в’язня Кремля посилюють умови тримання, стресові ситуації та неповноцінне харчування», – написала уповноважена Верховної Ради з прав людини в мережі Facebook.

Про критичний стан Павла Гриба 30 січня заявив також міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Минулого тижня Людмила Денісова звернулася до голови Європейського комітету з питань запобігання катуванням Миколи Гнатовського із закликом втрутитися у ситуацію з утримуваним у Росії українцем Павлом Грибом та розслідувати застосоване до нього жорстоке поводження.

Павла Гриба Росія обвинувачує в тероризмі, але він не визнає провину.

Українець зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу й шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.
…

Голова політради партії «Опозиційна платформа – за життя» Віктор Медведчук заявив 29 січня про необхідність створення «автономного регіону Донбас» і закріплення цього статусу в Конституції України. У виступі на партійному з’їзді Медведчук заявив, що його політична сила має план встановлення миру на Донбасі.

«План… передбачає створення автономного регіону Донбас у складі України – зі своїм парламентом, урядом і іншими органами влади», – вказав політик.

Медведчук вважає, що домовленості можуть бути досягнуті у чотирикутнику Київ – Донецьк –Луганськ – Москва.

Медведчук на з’їзді партії «Опозиційна платформа – за життя» висловив підтримку кандидату в президенти України Юрію Бойку. З’їзд ухвалив висунути цю кандидатуру на виборах.

Представниця президента України у Верховній Раді Ірина Луценко заявила в ефірі «5 каналу», коментуючи висловлювання Медведчука, що його позиція є віддзеркаленням поглядів президента Росії Володимира Путіна.

«Вважайте, Путін словами Медведчука сказав «хочу Донбас» так, як він захотів Крим… Медведчук на замовлення Путіна чітко розуміє, що їм треба вкинути ту автономію, через яку, можливо, він зможе управляти політичними процесами всередині України», – сказала Ірина Луценко.

Станом на 29 січня Центральна виборча комісія зареєструвала 23 кандидати в президенти України. Чинний президент Петро Порошенко 29 січня заявив про висунення своєї кандидатури на другий термін на посаді.
…

150 обвинувальних актів вже скеровано до суду – директор Державного бюро розслідувань України
…

У Запоріжжі День пам’яті Героїв Крут відзначили смолоскипною ходою. Її учасники пройшли центральним проспектом Запоріжжя від міськради до майдану Героїв революції, де відбувся мітинг. 

«Між 2019 роком і 1918 ром можна провести паралель, адже з початком російсько-української війни саме молодь 17–18 років, добровольці, молоді хлопці пішли захищати свою державу. Так само, як і крутянці, вони не мали належної підготовки військової. Так само, як і крутянці, які всього тиждень готувались до бою, так само наші хлопці зараз. І досі ми втрачаємо молодих героїв. Дуже шкода, але ми обов’язково йдемо до перемоги», – розповіла організаторка акції Ярина Геращенко. 

Смолоскипна хода на знак вшанування пам’яті Героїв Крут відбувається в Запоріжжі п’ятий рік поспіль. 

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції в сучасній Чернігівській області за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном із київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько 400 людей, тривав 5 годин. 27 юнаків потрапили після бою в полон до більшовиків та були страчені. 

У березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди та з поверненням уряду УНР до Києва, Центральна Рада вирішила урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Щороку в Україні урочисто вшановують пам’ять Героїв Крут.
…

29 січня організація Transparency International оприлюднила результати дослідження «Індекс сприйняття корупції 2018».

Порівняно з попереднім роком, Україна покращила свої результати – 32 бали та 120 місце серед 180 країн (2017 рік – 30 балів, 130 місце).

Втім, серед сусідів Україні вдалося обійти лише Росію, яка з 28 балами займає 138 місце. Решта мають вищі оцінки: Польща – 60, Словаччина – 50, Румунія – 47, Угорщина – 46, Білорусь – 44, Молдова – 33 балів.

Виконавчий директор Трансперенсі Інтернешнл Україна Андрій Боровик вважає, що «такий результат не відповідає задекларованим нашою країною прагненням до швидкої євроінтеграції, реформ та очищення від корупції всіх сфер життя».

«Якщо ситуація з корупцією в Україні продовжить змінюватися такими темпами, то наздоганяти ту ж таки Польщу доведеться не одне десятиліття. Влада повинна, а громадянське суспільство давно готове подвоїти зусилля на цьому шляху», – вважає Боровик.

Зазначається, що показники України покращилися завдяки оцінці ситуації у сфері бізнесу.

«Позитивний вплив справило запровадження процедури автоматичного відшкодування податку на додану вартість, розширення сфер роботи систем ProZorro і ProZorro.Продажі та діяльність інституту бізнес-омбудсмена», – зазначили в організації.

В ТІ заявили, що українська влада проігнорувала більшість її рекомендацій.

«Українська держава не дослухалася до рекомендації підвищити роль громадськості у процесі перевірки кандидатів на посади суддів. Громадська рада доброчесності неодноразово опинялася в ситуації, коли Вища кваліфікаційна комісія суддів ігнорувала її висновки щодо претендентів. Не було посилено Національного антикорупційного бюро України», – заявили в організації.

В ТІ стверджують, що публічне протистояння між правоохоронними органами минулого року посилилося, а тиск на журналістів і активістів не припинився. Також, як вважають в організації, не було створено умов для перезапуску Національного агентства з питань запобігання корупції.

У ТІ вказали, що Національна поліція та Служба безпеки України досі не втратили функції боротьби з економічними злочинами, і тиск з боку силовиків на бізнес залишається вагомим. Служби ж, яка б займалася фінансовими розслідування, в Україні не створено.

Як вважають в організації, прогрес останніх років Київ забезпечив в основному реформами, які почали ще в 2014 році, а одним з «головних стримуючих факторів антикорупційного поступу досі залишається брак політичної волі».
…

Міністерство закордонних справ України вимагає від російської сторони невідкладно надати відомості про стан здоров’я захоплених біля берегів Криму українських військових, які отримали поранення, а також негайно забезпечити їх необхідною кваліфікованою медичною допомогою.

Про це йдеться в заяві відомства, оприлюдненій 28 січня.

«Незважаючи на неодноразові звернення та вимоги української сторони щодо необхідності інформування України про стан здоров’я українських військовослужбовців, а також у зв’язку з появою інформації про погіршення стану їхнього здоров’я, російська сторона так і не надала жодної інформації з цього приводу. Міністерство закордонних справ України розцінює зазначені дії Росії виключно як свідоме приховування реального стану здоров’я українських військовополонених», – відзначається в документі.

Російська сторона досі не надала офіційної інформації про стан здоров’я трьох поранених українських моряків, заявила 28 січня перший віце-спікер Верховної Ради, представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи (ТКГ) Ірина Геращенко.

27 січня про переведення поранених моряків до «Лефортова» повідомила російська активістка та волонтерка Вікторія Івлєва. Згодом інформацію підтвердив адвокат Микола Полозов.

Раніше суд у Москві продовжив термін утримання під вартою для всіх 24 захоплених українських військових до квітня. Їх звинувачують у незаконному перетині кордону Росії. Самі моряки, як і Українська держава, вважають себе військовополоненими. Звільнити їх вимагають США і Євросоюз.
…

Facebook заборонить розміщувати в своєму українському сегменті виборчі оголошення, куплені за межами України під час президентської кампанії
…

Міністерство закордонних справ України не реєструватиме офіційних спостерігачів від Росії на президентських виборах 2019 року, заявив голова українського зовнішньополітичного відомства Павло Клімкін.

«Ми відправили відповідне звернення до БДІПЛ ОБСЄ», – нагадав він на спільній прес-конференції з міністром закордонних справ Чехії Томашем Петршчиком 28 січня у Києві.

Міністр висловив сподівання, що ЦВК також не реєструватиме російських спостерігачів.

Минулого тижня у Центральній виборчій комісії України звернули увагу країн та міжнародних організацій, що, згідно з українським законодавством, Росія є державою-агресором, яка тимчасово окупувала частину території України, і попросили враховувати цю інформацію при ухваленні рішення про направлення офіційних спостерігачів.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін іще 9 січня повідомляв, що МЗС України не прийматиме заявки про реєстрацію російських спостерігачів на президентських виборах.

21 січня в Центральній виборчій комісії Росії повідомили, що подали до МЗС своєї країни перелік осіб, які, на думку Москви, мали б стати спостерігачами на виборах президента України 31 березня від ОБСЄ для короткострокового і довгострокового спостереження.

22 січня заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін сказав, що Росія буде домагатися допуску своїх спостерігачів на президентські вибори в Україні.
…

Громадська рада міжнародних експертів спільно з Вищою кваліфікаційною комісією суддів завершили етап ветування «сумнівних» кандитатів до Антикорупційного суду, залишивши у конкурсі 71 кандидата, повідомляють громадські організації.

Таким чином, як зазначає українське представництво Transparency international, на засіданні 28 січня конкурс покинули суддя В’ячеслав Піковський та науковець Ірина Смазнова.

Всього, за даними Центру протидії корупції, експерти відсіяли 42 кандидата – 40% зі 113, які перед цим успішно склали тестування.

Серед претендентів на посади антикорупційних суддів, яким спочатку висловили сумнів, тільки семеро продовжили змагання.

«Президент має призначити суддів не пізніше 30 днів з дня отримання подання Вища рада правосуддя (ВРП) та не має права відмовити у призначенні будь-кого із кандидатів. Очікується, що Петро Порошенко призначить суддів до першого туру президентських виборів — до 31 березня 2019», – зазначають у активісти.

Однак до цього, як пояснюють у ЦПК, Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя можуть виключити кандидатів із сумнівних політичними зв’язками, через те, що їхнє призначенняможе негативно вплинути на довіру до судової влади.

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

 
…

«Українські консули вже добиваються зустрічі з ними»
…

Українсько-чеські стосунки потребують поштовху для свого розвитку. Про це перед відльотом до Києва сказав міністр закордонних справ Чехії Томаш Петржічек, передає кореспондент Радіо Свобода.

Для створення відповідної платформи для розвитку цих стосунків, він пропонує організацію Чесько-українського форуму.

«Цей форум міг би займатися розвитком співпраці, а також питанням майбутнього і нашого минулого. Також буду говорити з нашими українськими партнерами про продовження нашої гуманітарної допомоги та допомоги у розвитку», – сказав Петржічек на перс-конференції у Празі.

У Києві міністр планує зустрітися з президентом Петром Порошенком, міністром закордонних справ Павлом Клімкіним, першим заступником голови Верховної Ради України Іриною Геращенко та віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванною Климпуш-Цинцадзе.

У другий день свого візиту чеський міністр закордонних справ також планує поїхати на схід України і особисто дізнатися про ситуацію в безпосередній близькості від конфлікту.

«В Маріуполі, українському стратегічному порту в Азовському морі поблизу лінії фронту. Я би хотів особисто поговорити з представниками місцевої влади про ситуацію в цьому місті після початку блокади в Керченській протоці», – сказав Петржічек.

Перший за останні п’ять років візит чеського міністра закордонних справ до України мав розпочатися 27 січня, але через погані погодні умови виліт літака було затримано. Візит триватиме до 29 січня.
…

Протягом тижня українські прикордонники обстежили тисячі квадратних миль Азово-Чорноморській акваторії. Про це повідомляє прес-служба Державної прикордонної служби.

«Обстежено більше 3,5 тисяч квадратних миль певних морських районів. Виявлено та розпізнано близько 40 суден різної класифікації, забезпечено супровід вантажних суден, що прямували в українські порти, зокрема, в Маріупольський морський торговельний порт. Під час несення служби корабельно-катерний склад Морської охорони здійснював контроль в територіальному морі за збереженням природних ресурсів, додержанням правил промислової та іншої діяльності», – йдеться у повідомленні.

Як зазначили у ДПСУ, на всіх українських суднах у постійному режимі працюють автоматичні ідентифікаційні системи, що дозволяє легко їх ідентифікувати.

Напруженість у регіоні Керченської протоки, в якій, відповідно до українсько-російської угоди і міжнародного морського права, має існувати свобода судноплавства, але яку фактично з часу окупації Криму наразі контролює Росія, різко зросла після 25 листопада 2018 року.

Тоді Росія в результаті відкритого нападу з застосуванням зброї на ураження захопила в міжнародних водах поблизу Керченської протоки 24 українських моряків, які стали військовополоненими, і три їхні кораблі, коли ті намагалися пройти протокою з Чорного в Азовське море.

Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. У Києві також анонсували наступні спроби проходу військових кораблів через Керченську протоку, можливо, з міжнародними спостерігачами на борту.
…