Голова Мінфіну відкидає обвинувачення в несплаті податків

Міністр фінансів України Олександр Данилюк відкидає обвинувачення у несплаті податків і заявляє, що про підозри прокуратури дізнався з преси.

«Дуже сподіваюся, що це не є політично вмотивованим і не є помстою за те, що було зроблено, щоб перекрити корупційні схеми, унеможливити розкрадання бюджету та неефективне використання державних коштів. Жодної підозри чи будь-яких інших офіційних документів від ГПУ або інших органів я не отримував та про своє нібито ухилення від сплати податків дізнався з преси», – написав Данилюк у Facebook, додавши, що від сьогодні перебуває у відпустці.

«Хочу окремо наголосити, що всі податки із зароблених мною коштів були сплачені», – заявив урядовець.

31 липня стало відомо, що Державна фіскальна служба України призначить позапланову документальну перевірку Данилюка щодо дотримання ним вимог податкового, валютного й іншого законодавства за період від 1998 до 2016 року. Таке рішення раніше цього місяця ухвалив Печерський районний суд міста Києва за клопотанням прокуратури після депутатського звернення.

 

Звинувачення Трояна у корупції: очищення МВС чи підкилимна політика? – ранковий ефір Радіо Свобода

Звинувачення заступника голови МВС Трояна у корупції: очищення міністерства чи підкилимна політика?

Як затримання підозрюваного у викраденні Вербицього та Луценка допоможе у розслідування злочинів проти Майдану?

Чи зможе ЮНЕСКО змусити українську владу припинити руйнування історичного центру Києва?

На ці теми ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: речник МВС Артем Шевченко, політтехнолог Денис Богуш та політолог Олег Саакян; адвокат потерпілих під час Революції Гідності Маркіян Галабала та начальник відділу Департамету спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Олексій Донськой; заступник Міністра культури України Тамара Мазур та ініціатор громадської платформи «SOS – майбутнє!» Наталія Заболотна.

Київ звертатиметься до міжнародних судів через катування сепаратистами звільненої заручниці – Гройсман

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що Київ підготував звернення до міжнародних організацій і судових інстанцій щодо катувань підтримуваними Росією бойовиками на Донбасі звільнену напередодні з полону Людмилу Сурженко.

«13 липня бойовики так званої «ЛНР» на КПВВ у Станиці Луганській викрали Людмилу Сурженко, людину з інвалідністю з дитинства по слуху. Жінку військові злочинці відпустили тільки 29 липня. Людмилу бойовики «ЛНР» у полоні жорстоко катували плоскогубцями, пошкодили руку. Ці нелюди добивалися від жінки зізнання на камеру про те, що вона «працює на українські спецслужби», – зазначив Гройсман на своїй сторінці у Facebook 30 липня. 

У неділю стало відомо про звільнення з полону бойовиків ОРДЛО двох українських заручників – суддю Апеляційного суду Луганської області Віталія Руденка і Людмилу Сурженко.

Руденко і Сурженко були внесені до «мінських списків», зазначили у Службі безпеки.

За інформацією Києва, у полоні підтримуваних Росією бойовиків станом на початок липня перебувало 132 громадян України, сепаратисти вимагають в обмін 600 осіб.

Двох українських заручників звільнили з полону бойовиків – СБУ

У СБУ повідомляють про звільнення з полону підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі двох українських заручників.

«29 липня за сприяння волонтерської групи «Патріот» та Служби безпеки України на контрольовану українською владою територію повернувся один із заручників так званої «ЛНР» – суддя Апеляційного суду Луганської області Віталій Руденко. Дев’ять місяців він незаконно утримувався та піддавався тортурам у МДБ «ЛНР», – мовиться у повідомленні СБУ, опублікованому 30 липня.

«Також до дому повернулась ще одна заручниця терористів Людмила Сурженко. Не зважаючи на те, Людмила є інвалідом дитинства, вона була звинувачена МДБ «ЛНР» у шпигунстві на користь українських військових та піддавалась катуванням», – зазначили у СБУ.

Руденко і Сурженко були внесені до «мінських списків», зазначили у Службі безпеки.

(Відео користувача YouTube Служба безпеки України)

За інформацією Києва, у полоні підтримуваних Росією бойовиків станом на початок липня перебувало 132 громадян України, сепаратисти вимагають в обмін 600 осіб.

Кримська правозахисна група подала черговий звіт про порушення прав людини у Криму

Кримська правозахисна група подала черговий моніторинговий огляд про порушення прав людини в окупованому Росією українському Криму.

У документі зібрані випадки порушення прав людини за травень 2017 року, а також інформація про затримання і обшуки на півострові за цей час.

Правозахисники зібрали інформацію про політично мотивовані кримінальні переслідування, в тому числі про «справу 26 лютого», «справу Хізб ут-Тахрір», «справу українських диверсантів» і «справу Володимира Балуха».

До розділу «Свобода слова і вираження думки» потрапили справи кримського журналіста Миколи Семени, а також «справа Ільмі Умерова» і «справа Сулеймана Кадирова».

Україна вже не раз висловлювала стурбованість переслідуваннями громадян України в окупованому Росією Криму і зверталася до міжнародної спільноти з закликом застосували всі можливі різновиди правового і політичного тиску на Росію, щоб домогтися від неї припинення тоталітарних методів придушення прав людини і свободи слова, а також звільнення всіх утримуваних і у Криму, і в сусідній Росії українських політв’язнів і заручників.

Саакашвілі підтвердив намір оскаржити припинення громадянства в суді

Колишній голова Одеської облдержадміністрації Міхеїл Саакашвілі підтвердив намір у судовому порядку оскаржувати припинення його українського громадянства. Про це він сказав в інтерв’ю виданню «Українська правда», опублікованому вночі 29 липня.

«Ми будемо йти до адміністративного суду. Якщо в адміністративному суді не вийде, тоді підемо в Страсбург», – твердить Саакашвілі. На уточнювальне запитання, чи має на увазі Саакашвілі Європейський суд з прав людини, він відповів: «Так».

Раніше про намір звернутися до суду з приводу втрати підзахисним громадянства заявив наі Радіо Свобода адвокат Саакашвілі Павло Богомазов.

«Плануємо подавати адміністративний позов до адміністративного суду. На даний час ми ще збираємо документи від державних органів», – зазначив він.

Окрім цього, на думку Богомазова, є потреба наполягати на відкритті провадження щодо членів комісії при президентові України, які рекомендували спочатку надати, а потім припинити громадянство Саакашвілі, знаючи факти його біографії.

«І у випадку щодо них визнання фактів протиправної діяльності це також може вплинути на скасування їхнього протиправного рішення», – вважає він.

Повідомлення про припинення громадянства Саакашвілі з’явилпся 26 липня. За цими даними, причиною стало те, що при поданні заяви на отримання громадянства Саакашвілі не вказав наявність кримінальних проваджень проти нього в Грузії, де він раніше був президентом.

27 липня в Адміністрації президента Петра Порошенка підтвердили, що він підписав указ про припинення українського громадянства Міхеїла Саакашвілі.

У ніч на 27 липня Саакашвілі, який нині перебуває у США, заявив, що не збирається ставати біженцем і буде домагатися законного права повернутись в Україну.

Українського громадянства колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі набув у травні 2015 року відповідним наказом Петра Порошенка, після цього його призначили головою Одеської ОДА.

7 листопада 2016-го Міхеїл Саакашвілі оголосив про свою відставку з посади голови Одеської ОДА. Він пояснив це рішення корупцією в регіоні, яку, за його словами, підтримує влада України.

У Грузії, де нинішня влада звинувачує колишнього президента Саакашвілі в низці кримінальних злочинів, його позбавили громадянства після отримання ним українського.

Криворізька ТВК оскаржує скасування постанови щодо відкликання 5 депутатів міськради

Криворізька ТВК оскаржує рішення суду, який скасував постанову щодо відкликання п’ятьох депутатів міськради. Апеляційна скарга подана 28 липня до Дзержинського райсуду Кривого Рогу.

Як повідомили Радіо Свобода у п’ятницю в міській ТВК, апеляційна скарга подана після отримання повного тексту ухвали суду.

Як зазначив у коментарі Радіо Свобода член комісії Олександр Буян, ТВК вважає ухвалу суду першої інстанції необґрунтованою. Зокрема, повідомив він, у ТВК не згодні з формулюванням суду про те, що постанова про відкликання депутатів була ухвалена «передчасно» і що ТВК «не залучала» до перевірки підписів виборців поліцію та держреєстр.

«Нас цікавить, а як саме ми мали залучати поліцію та держреєстр до перевірки підписів виборців? Ми їм спрямовували, я особисто відвозив і передавав під розпис копії підписних листів, завірені ініціативною групою. Винесли постанову, вручили в руки. Що ми ще мали зробити? Ми також написали заяву судді, щоб вона роз’яснила нам своє рішення, що конкретно вона вважає в наших діях незаконним. Будемо все це з’ясовувати в апеляційному суді», – зазначив Олександр Буян.

Дата розгляду поки не призначена.

Водночас у п’ятницю в Дзержинському районному суді Кривого Рогу мали бути розглянуті позовні заяви ще трьох депутатів Криворізької міськради, щодо яких ТВК ухвалила рішення про відликання, – Катерини Шаповалової, Олександра Смалія та Михайла Карого. Через деякі зміни в позовних заявах депутатів ТВК попросила час на ознайомлення з уточненими текстами, засідання суду перенесене на 10 серпня.

11 липня суд у Кривому Розі скасував постанови ТВК щодо відкликання 5 депутатів міської ради, обраних від ВО «Батьківщина» та Радикальної партії Олега Ляшка, – Ольги Бабенко, Геннадія Черствого, Дмитра Антонова, Олександра Костирі, Михайла Бабалича.

За словами самих депутатів, вони вважають, що члени ініціативної групи порушили законодавство під час процедури їхнього відкликання, а члени ТВК – ухвалили «неправові політизовані рішення».

23 червня суд скасував постанову ТВК щодо відкликання трьох депутатів, обраних до міської ради від партії ВО «Батьківщина» – Дмитра Плакси, Івана Груніна та Олексія Букрєєва.

У квітні Кривому Розі розпочався збір підписів жителів за відкликання одразу 11 депутатів міської ради від ВО «Батьківщина» та Радикальної партії Олега Ляшка. За словами ініціаторів, ці депутати ще на початку каденції були виключені зі своїх партій та фракцій «як такі, що не відстоюють їхні принципи та ідеали», а упродовж року після виборів голосували «синхронно з «Опозиційним блоком». Пізніше ініціатори повідомили, що зібрали загалом 45 тисяч підписів і передали їх до ТВК.

3 травня стало відомо, що, попри опломбовані двері, з приміщення ТВК, розташованого в будівлі міськради, зникли аркуші з підписами виборців.

31 травня Криворізька територіальна виборча комісія ухвалила рішення щодо звернення до центральних органів партій ВО «Батьківщина» та Радикальної партії Олега Ляшка про відкликання 11 депутатів міської ради, які обиралися до міськради від цих партій. Усі 11 депутатів звернулись до суду з позовами.

Луценко підтвердив факт обшуку у будинку Трояна

Генеральний прокурор України Юрій Луценко підтверджує, що у будинку заступника міністра внутрішніх справ Вадима Трояна проводили обшук. За його словами, це проводилося у рамках затримань, пов’язаних з вимаганнями.

«У ході спільного з СБУ провадження було задукоментовано і затримано заступника керівника ГО «Цивільний корпус «Азов» Бржезинського, помічника заступника МВС України Іваштенка і громадянина Ш., яких підозрюються у систематичному вимаганні з погрозою життю та здоров’ю від представника одного з підприємств коштів на загальну суму понад 1,5 мільйона гривень. Згідно з даними НСРД 785 тисяч гривень зазначені зловмисники розділили між собою та іншими особами», – написав Луценко ввечері 28 липня у Facebook.

«В зв’язку з цим було проведено 13 обшуків, у тому числі у помешканні заступника МВС Вадима Трояна. Вказані кошти виявити не вдалося», – зазначив Юрій Луценко. 

Про те, що Трояна нібито затримали на хабарі, у п’ятницю повідомило видання УНН, розмістивши також і фото. У МВС і НАБУ у коментарі Радіо Свобода заявили, що інформації про затримання не мають.

Вадим Троян заперечив інформацію про своє затримання. Пізніше МВС спростувало інформацію про затримання.

На Донбасі через обстріли поранений український військовий – штаб

Українська сторона повідомляє про поранення одного свого військового під час обстрілів з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі упродовж нинішньої доби.

«Зранку бойовики з гранатометів і стрілецької зброї били по нашому опорному пункту неподалік Мар’їнки, що на маріупольському напрямку. Внаслідок цього обстрілу один наш військовий отримав поранення», – мовиться у повідомленні штабу української воєнної операції на Донбасі.

Також, за інформацією штабу АТО, є загиблі й серед сепаратистів.

«За нашими оперативними даними, лише за минулу добу загинули щонайменше 7 бандитів, ще 8 отримали поранення. Точні вогневі відповіді української армії змусили бойовиків терміново укріплювати позиції, обговорюючи навіть захист від повітряних ударів», – зазначили у штабі.

В угрупованні «ДНР» заявляють, що упродовж минулої доби українська сторона 294 рази порушила перемир’я. Донецькі сепаратисти кажуть, що найбільше від обстрілів постраждали Петровський і Кіровський райони Донецька, а також Ясинувата і Докучаєвськ. Про загиблих чи поранених вони не повідомляють.

Луганські сепаратисти кажуть, що українські військові упродовж тижня випустили по підконтрольній їм території близько тисячі боєприпасів.

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів, востаннє наразі від 24 червня на час жнив – до 31 серпня. Досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують у провокаціях іншу сторону.

Кваліфікаційна комісія оприлюднить усі критерії оцінки кандидатів до Верховного суду – Козьяков

Вища кваліфікаційна комісія суддів України оприлюднить усі критерії, за якими оцінювались кандидати до Верховного суду України. Про це в коментарі для Радіо Свобода 28 липня заявив голова кваліфікаційної палати комісії Сергій Козьяков.

«Щодо оприлюднення по кожному критерію, ми це зробимо. Вчора вночі, мені здається, що там воно вже є. В будь-якому разі усно ми на засіданні оприлюднили і воно має бути на сайті. Загальний бал оприлюднений. Там є ще три критерії, за якими ми виставляли бали, вони там також будуть оприлюднені. Ми набагато більше надамо інформації», – сказав Козьяков.

Він запевнив, що комісія врахувала зауваження громадськості до кандидатів при їх відборі, зокрема, при заповненні декларації, втім визнав, що помилки могли мати місце через те, що заповнювалися декларації вперше.

«Всі співбесіди з кандидатом записані, вони відбувалися в прямому ефірі і вони є в YouTube, можна подивитися і зробити власні висновки», – заявив Козьяков.

На запитання, чому до рейтингу кандидатів на посади у новому Верховному суді потрапили особи, щодо яких були питання у журналістів-розслідувачів, голова кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заявив, що інформацію про кандидатів перевіряли, і в «багатьох випадках» претенденти надавали докази неактуальності зауважень до них.

«У нас близько 20 джерел, з яких ми отримували інформацію і матеріали, які надає Громадська рада доброчесності, і це лише один із них. У багатьох випадках, хочу підкреслити, кандидати надавали докази того, що матеріали, які надає Громадська рада доброчесності, або застаріли, або не відповідають дійсності. Але серед них були такі, які в дійсності – відповідали», – додав Козьяков.

Раніше Радіо Свобода повідомляло, що кілька суддів, які фігурували у журналістських розслідуваннях програми «Схеми», потрапили до рейтингу кандидатів на посади у новому Верховному суді.

Вища кваліфікаційна комісія 7 листопада 2016 року оголосила конкурс на 120 посад із 200 до нового Верховного суду. Більшість претендентів, допущених Вищою кваліфікаційною комісією до конкурсу – чинні судді з різних судів України.

Матері Клиха та Агеєва просять Путіна й Порошенка звільнити їхніх дітей

Матері українця Станіслава Клиха і росіянина Віктора Агєєва звернулися до президентів Путіна і Порошенко з проханням помилувати і звільнити їх синів. Відеозвернення Тамари Клих і Світлани Агеєвої, зустріч яких відбулася в Києві, опублікувала увечері 27 липня російська «Новая газета».

Матері Агєєва і Клиха також закликали президентів Росії і України припинити війну.

Російський єфрейтор Віктор Агєєв був узятий в полон українськими військовими в Луганській області 24 червня. Він підтвердив, що був відправлений в Донбас незабаром після підписання контракту про службу в російській армії, а як тільки він перетнув український кордон, то майже відразу підписав контракт із угрупованням «ЛНР». У міністерстві оборони Росії стверджують, що Агєєв не є контрактником, а лише пройшов строкову службу і був демобілізований в травні 2016 року. Влада України звинувачує Агєєва в тероризмі.

Громадянин України Станіслав Клих був затриманий на території Росії 2014 року за звинуваченням в участі в бойових діях проти федеральних сил під час першої чеченської війни взимку 1994–1995 років, а також у вбивстві російських солдатів. У травні 2016 року його засудили до 20 років позбавлення волі. Сам Клих провину заперечує, а його родина та друзі наполягають, що засуджений ніколи не був в Чечні. Правозахисний центр «Меморіал» визнав Станіслава Клиха політв’язнем.

Чому зростання житлово-комунальних тарифів не вплинуло на підвищення якості послуг – ранковий ефір Радіо Свобода

Новий Верховний суд: реформа заради процедури, чи заради результату?

Чому зростання житлово-комунальних тарифів не вплинуло на підвищення якості послуг?

Поширення гепатиту Україною набуває ознак пандемії. Як це зупинити?

На ці теми ведуча Ранкової Свободи Ірина Гнатишин говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: координатор громадської ради доброчесності Галина Чижик та голова кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков; радник Заступника голови Київської міської державної адміністрації Юлія Грамотна та координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі Опора Тетяна Бойко; директор державної установи «Центр громадського здоров’я» МОЗУ Наталія Нізова та директор з політики та адвокації благодійної організації «Мережа» Сергій Дмитрієв.

Голова Запорізької ОДА заявляє про підготовку захоплення державної влади у регіоні

Голова Запорізької обласної державної адміністрації Костянтин Бриль заявляє про підготовку захоплення державної влади в регіоні.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, виступаючи під час позачергової сесії облради 27 липня, Бриль заявив про підготовку «масштабних активних дій, спрямованих на підтримку насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території або кордону України, а також фінансування зазначених дій».

«Із залученням різних джерел у владних колах використовуються різні шляхи збору і передачі інформації службового характеру. Акумуляція коштів для фінансування протестних акцій відбувається за рахунок отримання в протиправний спосіб бюджетних коштів… Системні зловживання бюджетними коштами, гальмування з виконанням соціально-важливих екологічних програм, злочин у сфері земельних відносин, блокування програм на важливих соціальних напрямках, підтримка деструктивної діяльності у сфері медицини, будівництва доріг, комунальних інфраструктур та інших стратегічних об’єктів в регіону, їх доведення до вкрай низького стану викликає постійно зростаючі протестні настрої серед населення, які планується використати для досягнення зазначених злочинів планів», – заявив Бриль.

Голова Запорізької ОДА додав, що направить своє звернення разом з наявними фактами до президента, Генпрокуратури і Служби безпеки України.

Правоохоронці ситуацію поки що не коментували.

 

 

Засудженому кримчанину Зейтуллаєву збільшили термін до 15 років

Верховний суд Росії збільшив до 15 років термін ув’язнення жителю анексованого Криму Руслану Зейтуллаєву, засудженому за звинуваченням у справі про створення осередку забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір», повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

На засіданні Зейтуллаєв відкинув звинувачення, висунуті проти нього в суді, і заявив, що вони «будуються на свідченнях деяких засекречених свідків». Також він оголосив про безстрокове голодування.

У травні прокуратура зажадала збільшити термін ув’язнення Зейтуллаєву, засудженому в квітні до 12 років позбавлення волі. Сторона обвинувачення вимагала призначити йому 17 років колонії суворого режиму.

У вересні 2016 року Північно-Кавказький окружний військовий суд визнав Зейтуллаєва винним в «участі в терористичному співтоваристві» і засудив його до семи років позбавлення волі. Після цього російська прокуратура оскаржила це рішення у Верховному суді Росії, і справа була знову направлена в Північно-Кавказький окружний військовий суд на перегляд. Слідчі органи наполягали на тому, щоб Зейтуллаєв був визнаний не учасником, а «організатором терористичного співтовариства». Відповідна стаття Кримінального кодексу України передбачає санкцію від 15 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» в 2003 році, включивши в список 15 об’єднань, названих «терористичними».

Співробітниця Вищого спецсуду викупила частину квартири за 1,3 мільйона гривень – #Точно

Головний спеціаліст Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Іванна Драга викупила частину квартири, співвласницею якої була до того, в столиці площею 100 квадратних метрів за 1 301 000 гривень. Така інформація міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Продавцями квартири виступили Володимир Драга і Наталія Драга, які, за даними попередньої декларації Іванни Драги, були, як і вона, співвласниками згаданої нерухомості.

У згаданій річній декларації співробітниця Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Іванна Драга не задекларувала коштів на банківських рахунках та значного розміру готівки, що б надали змогу придбати коштовну нерухомість. Річна заробітна плата тоді склала 162 341 гривню.

 

Позбавлення громадянства Саакашвілі загрожує репутації України – Курпій

Позбавлення громадянства Міхеїла Саакашвілі загрожує репутації України, заявляє заступник голови парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, позафракційний Віталій Купрій.

На його думку, долю Міхеїла Саакашвілі вирішували на найвищому рівні під час останнього візиту Петра Порошенка до Грузії.

«Я особисто відстежував візит пана Порошенка до Грузії – був у Тбілісі, коли він починався. І я знаю, що за результатом зустрічей і відбулися ці домовленості. Це дуже некрасиво виглядає, бо Порошенко сам запрошував Саакашвілі приїздити в Україну, займатися реформами, дав йому громадянство. Хоча я – великий критик того, що зробив або не зробив пан Саакашвілі, вважаю, що це загрожує репутації України як правової держави», – каже Віталій Купрій, який зараз перебуває в Батумі у розмові з Радіо Свобода.

«Якщо Саакашвілі захоче себе захистити, а він же залишається людиною без громадянства, він може подати в США заяву для отримання політичного притулку», – додає він.

Комісія з питань громадянства при президентові України розглянула питання щодо громадянства Міхеїла Саакашвілі, заявляють у Державній міграційній службі.

«Матеріали стосовно Міхеїла Саакашвілі надані Генеральною прокуратурою України, які отримані від грузинської сторони, опрацьовані Державною міграційною службою України, направлені на розгляд Комісії з питань громадянства при президентові України, та у встановленому порядку розглянуті на засіданні Комісії», – мовиться у повідомленні на сайті відомства.

Також там зазначається, що президент видав указ про втрату громадянства. Між тим, текст побудовано таким чином, що прямо не вказується, якого саме громадянства, а на уточнювальне запитання Радіо Свобода у прес-службі ДМС відповідати відмовились.

На сайті президента також наразі немає ніяких указів щодо громадянства Міхеїла Саакашвілі.

Сам Саакашвілі ще не коментував ситуації.

Про те, що колишнього голову адміністрації Одеської області Міхеїла Саакашвілі позбавили українського громадянства, заявили колишній речник голови СБУ, а нині – редактор інтернет-видання ОРД Станіслав Речинський та депутат від «Радикальної партії» Ігор Мосійчук.

Радіо Свобода звернулося із офіційними запитами для підтвердження чи спростування цієї інформації до Адміністрації президента, Державної міграційної служби та Міністерства внутрішніх справ (куди структурно входить ДМС) і очікує на відповідь.

У травні цього року стало відомо про позбавлення громадянства екс-заступника голови Одеської ОДА Саші Боровика, про що той, за його словами, дізнався з Facebook.

Українського громадянства колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі набув у травні 2015 року відповідним наказом Петра Порошенка, після цього його призначили головою Одеської ОДА.

7 листопада 2016-го Міхеїл Саакашвілі оголосив про свою відставку з посади голови Одеської ОДА. Він пояснив це рішення корупцією в регіоні, яку, за його словами, підтримує влада України.

9 листопада президент України Петро Порошенко підписав указ про відставку Саакашвілі, яку перед цим погодив Кабмін.

У Грузії, де нинішня влада звинувачує колишнього президента Саакашвілі в низці кримінальних злочинів, його позбавили громадянства після отримання ним українського.

САП: Сусу оберуть запобіжний захід сьогодні чи завтра

Затриманому екс-працівнику Генпрокуратури України Дмитрові Сусу оберуть запобіжний захід 26 або 27 липня, повідомив керівник Спеціальної антикорупційної прокуратури Назар Холодницький.

«Слідство зараз триває, він затриманий, вирішується питання про обрання запобіжного заходу. Скоріш за все це буде вирішено або сьогодні, або завтра», – сказав Холодницький 26 липня у Києві.

За його словами, найімовірнішим запобіжним заходом для екс-прокурора буде тримання під вартою з альтернативою внесення застави.

Раніше Національне антикорупційне бюро України повідомило, що 26 липня оголосили підозру затриманому екс-заступнику керівника Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки – начальнику управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Генеральної прокуратури України.

За даними НАБУ, його підозрюють у заволодінні чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, розтраті, поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації.

Екс-працівника ГПУ детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури затримали 25 липня на території міжнародного аеропорту «Бориспіль».

Дмитра Суса звільнили з органів прокуратури в квітні цього року.

Восени минулого року журналісти з’ясували, що прокурор Дмитро Сус їздить на автомобілі Audi Q7 вартістю понад 900 тисяч гривень, яка, згідно з документами, належить його 85-річній бабусі. Після цього Генрокуратура оголосила догану Сусу за «порушення порядку подання декларації» та «подання недостовірних тверджень» в анкеті доброчесності прокурора.

Екс-посадовцю ГПУ повідомили про підозру – НАБУ

Національне антикорупційне бюро України повідомляє, що 26 липня оголосили підозру затриманому екс-заступнику керівника Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки – начальнику управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Генеральної прокуратури України.

За даними НАБУ, його підозрюють у заволодінні чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, розтраті, поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації.

У бюро вирішують питання щодо направлення клопотання з обрання запобіжного заходу підозрюваному.

Екс-працівника ГПУ детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури затримали 25 липня на території міжнародного аеропорту «Бориспіль».

«За фактами можливих злочинних дій затриманої особи детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у різних кримінальних провадженнях, починаючи з квітня 2016 року», – йдеться в повідомленні НАБУ.

Прізвища затриманого у бюро не вказують, але, за даними ЗМІ, йдеться про Дмитра Суса, звільненого з органів прокуратури в квітні цього року.

Восени минулого року журналісти з’ясували, що прокурор Дмитро Сус їздить на автомобілі Audi Q7 вартістю понад 900 тисяч гривень, яка, згідно з документами, належить його 85-річній бабусі. Після цього Генрокуратура оголосила догану Сусу за «порушення порядку подання декларації» та «подання недостовірних тверджень» в анкеті доброчесності прокурора.

 

 

 

НАБУ і САП затримали екс-посадовця ГПУ

У НАБУ повідомляють про затримання екс-посадовця Генпрокуратури України.

«25 липня детективи Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури затримали колишнього заступника начальника Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки – начальника управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Генеральної прокуратури України», – мовиться у повідомленні НАБУ, опублікованому у вівторок.

Його затримали в аеропорту «Бориспіль» через підозру за статтями Кримінального кодексу «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» і «декларування недостовірної інформації».

Ім’я затриманого не повідомляють. 

Екс-заступниця Мінінформації заявляє про закриття справи щодо погроз на її адресу після публікації на «Миротворці»

Експертка зі стратегічних комунікацій організації «Інформаційна безпека», а раніше – заступниця міністра інформаційної політики Тетяна Попова заявила про закриття поліцією провадження щодо погроз після публікації її даних на сайті «Миротворець».

Відповідь на її запит до Дарницького районного управління Нацполіції Попова опублікувала у себе на Facebook. Там йдеться про те, що провадження закрито через відстуність у діянні складу правопорушення.

Поліція наразі цю інформацію не коментувала.

Центр «Миротворець» є громадською організацією. Центр відомий збором даних про підозрюваних у сепаратизмі на Донбасі та в Криму та іноземних громадян, що їх підтримували чи підтримують. «Миротворець» публікує ці дані на своєму сайті в розділі «Чистилище». За повідомленнями, цією базою даних користуються й українські силовики.

У травні 2016 року сайт «Миротворець» оприлюднив список журналістів, які отримували «акредитацію» в угрупованні «ДНР». Ця публікація викликала різку критику за кордоном і серед частини української журналістської спільноти через оприлюднення персональних даних і контактів журналістів, серед яких були як українські, так і іноземні медійники. Із засудженням такої публікації виступили також президент Петро Порошенко та голова СБУ Василь Грицак. 

На підтримку «Миротворця», у свою чергу, висловлювався міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Тетяна Попова тоді заявила, що йде з посади заступника міністра інформаційної політики через «відсутність реакції з боку уряду щодо захисту журналістів», зазначивши, що також потрапила до переліку тих, кому погрожують через засудження публікації особистих даних журналістів на «Миротворці».

 

Уряд України не допомагав жодному з кандидатів на виборах 2016 року в США – посольство

У посольстві України у Вашингтоні заявляють, що уряд України не допомагав жодному з кандидатів на президентських виборах в США в 2016 році.

«Відповідально заявляємо: уряд України не допомагав жодному з кандидатів на виборах 2016 року. Ми вдячні США за двопартійну підтримку України», – йдеться в повідомленні посольства України у Вашингтоні 25 липня в Twitter.

Раніше президент США Дональд Трамп дорікнув міністрові юстиції Джефу Сешнзу у відсутності розслідування «українських спроб саботувати» його виборчу кампанію. «Українські спроби щодо зриву кампанії Трампа – «непримітна робота над підтримкою Клінтон». То де розслідування, міністре», – написав Трамп у Twitter.

Раніше цього місяця кандидат на посаду голови ФБР США Крістофер Рей пообіцяв розібратись, чи втручалась Україна у вибори у США у 2016 році, а речниця Білого дому тоді ж заявила, що «якщо і є якісь докази змови у ході минулих президентських виборів у США, то це – докази змови між Демократичною партією США та урядом України».

Посольство України у США тоді стверджувало, що «жодним чином не координувало із Демократичним національним комітетом жодних зусиль для проведення досліджень чи будь-яких дій направлених проти кандидатів на виборах Президента США або членів їх команд».

Закиди про втручання України у перебіг виборчої кампанії 2016 у США на початку 2017 року з’явились на шпальтах видання Politico у статті «Спроби України саботувати Трампа нашкодили їй самій» журналіста Кеннета Фоґеля.

 

Чи має Путін підстави соромити Порошенка корупцією в Україні? – Ранковий ефір Радіо Свобода

Як українцям вдається витрачати на алкоголь більше, ніж європейцям? Які Путін має підстави соромити Порошенка корупцією в Україні? Чи зможуть українські політики почути спецпредставника США Волкера і відмовитися від «вузькопартійних інтересів»?

На ці теми ведуча Ранкової Свободи Ірина Гнатишин говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: лікар-нарколог Олег Перловський, директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко і спікер департаменту захисту економіки Національної поліції України Наталія Калиновська; російський політик в еміграції Ольга Курносова і експерт «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Лємєнов; народний депутат («БПП») Ірина Фріз і народний депутат («Самопоміч») Ірина Подоляк.

МЗС запустило другий етап проекту «Крим на карті світу»

Міністерство закордонних справ України повідомило, що запустило другий етап проекту «Крим на карті світу», і запросило небайдужих до співпраці.

Цей проект має на меті відслідковувати некоректне позначення на мапах окупованого українського Криму як «російського». Перший етап стосувався друкованих і електронних мап, другий націлений на навігаційні системи і продукти.

Як наголосили в МЗС, кожен може допомогти і долучитися: «просто відкрийте навігатори в своїх смартфонах/планшетах/автомобілях та подивіться, чи правильно позначена АР Крим на карті».

Міністерство просить повідомляти про виявлені некоректні зображення на електронну адресу crimea@mfa.gov.ua або в коментарях до повідомлення про проект у фейсбуці. Для цього МЗС просить подати такі дані:

1. Скриншот/фото некоректного зображення.

2. Інформація про навігаційний продукт (назва, мова використання, рік виготовлення, дата оновлення карт).

3. Компанія-виробник навігаційної карти (назва, країна, центральний офіс).

4. Технічний прилад, на якому використовується програмний продукт (назва, рік, виробник).

5. Додаткова інформація про продукт (наприклад, якщо йдеться про позначення АР Крим на навігаторі, який встановлено в автомобілі – марка, рік випуску авто).

«Чим більше інформації ви нам надасте, тим легше буде сформулювати претензію до компанії-виробника. Ми фіксуємо всі факти та звертаємось через наші посольства до центральних офісів компаній-виробників із проханням виправити неточності в навігаційних системах відповідно до норм міжнародного права та Резолюції ГА ООН №68/262 від 27 березня 2014 року, які підтверджують територіальну цілісність України в межах міжнародно визнаних кордонів», – додали в Києві.

«Виправ помилку! #КримЦеУкраїна!» – мовиться на закінчення допису.

Міністерство нагадало, що в рамках першого етапу проекту завдяки співпраці з громадськістю вже неодноразово вдалося виправити неправильні позначення окупованого українського півострова.

Цей перший етап МЗС України запустило наприкінці 2015 року.

АП: у серпні зустрінуться радники голів держав «нормандського формату»

У другій половині серпня відбудеться зустріч зовнішньополітичних радників голів держав «нормандського формат». Як повідомляє прес-служба президента України, про це домовилися під час телефонної розмови 24 липня лідери «нормандського формату».

«Під час двогодинної розмови було домовлено узгодити остаточні кроки щодо безпеки і продовжити роботу над дорожньою картою імплементації Мінських домовленостей. З цією метою в другій половині серпня має відбутися зустріч зовнішньополітичних радників глав держав Нормандського формату», – йдеться в повідомленні прес-служби Петра Порошенка за підсумками його розмови з канцлером Німеччини Анґелою Меркель, президентом Франції Емманюелем Макроном і президентом Росії Володимиром Путіним.

За повідомленням, під час телефонної розмови її учасники заслухали доповідь голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Ертурула Апакана і його заступника Александра Гуґа.

«Президент України назвав останні дні липня одними з найкривавіших у 2017 році і закликав Росію негайно припинити агресивні дії і постачання зброї на окуповані території», – йдеться в повідомленні. Петро Порошенко також наголосив на важливості введення на Донбас миротворчої місії ООН, вкотре наголосив, що звільнення заручників блокує російська сторона.

Співрозмовники відзначили важливість повного припинення вогню, виведення важкого озброєння і проведення розведення сил з цілодобовим моніторингом ситуації СММ ОБСЄ.

Як йдеться в повідомленні прес-служби президента України, президент Франції і канцлер Німеччини наголосили на неприпустимості будь-яких заяв, що підривають територіальну цілісність України, зокрема щодо створення так званої «Малоросії».

Прес-служби Макрона, Меркель і Путіна наразі не коментували розмову.

Ажіотаж довкола біометричних паспортів спаде через 1-2 тижні – міграційна служба

Ажіотаж довкола отримання біометричних паспортів в Україні спаде через один-два тижні, одночасно зі зменшенням туристичного ажіотажу, заявив у коментарі для Радіо Свобода речник Державної міграційної служби України Сергій Гунько.

«Зараз ми маємо поєднання двох факторів – ажіотаж, пов’язаний з «безвізом», і туристичний ажіотаж. Туристичний сезон щороку в цей період є піковим для оформлення закордонних паспортів. Туристична складова піде на спад вже за тиждень-два. І вже на початку серпня цієї туристичної складової не буде. Коли завершиться психологічна складова – важко прогнозувати. Але ми думаємо, що вже у серпні будемо мати суттєве полегшення ситуації», – повідомив Гунько.

За словами представника служби, нинішній ажіотаж з отриманням біометричних паспортів «не має нічого спільного з виїздом українців до країн Європейського союзу».

«Статистика перетину кордону набагато менша, аніж статистика оформлення закордонних паспортів. Тому цей ажіотаж має психологічні причини, психологічний характер. У будь-якому випадку – це тимчасове явище. Насамперед треба розуміти, що близько 12 мільйонів українців мають на руках закордонні паспорти, з них понад чотири мільйони – біометричні паспорти. За кордон виїжджає в рази менше», – повідомив Гунько.

Він зазначив, що міграційна служба України радить громадянам без нагальної необхідності почекати з оформленням паспортів, утриматися від стояння в чергах і оформити документи пізніше у більш комфортних умовах.

Цього місяця державний «Поліграфічний комбінат «Україна» з виготовлення цінних паперів, який персоналізує дані і друкує паспорти, вже видрукував близько двохсот тисяч біометричних паспортів. На підприємстві заявили, що вивчають можливість орендувати додаткові виробничі потужності, щоб покрити високий попит.

11 червня набрала чинності візова лібералізація для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену». Від початку дії «безвізу» ним вже скористалися понад 100 тисяч українців. Для цього передусім треба мати біометричний паспорт, якщо немає закордонного із чинною візою. Ця умова і стала однією з причин виникнення довгих черг у сервісних центрах.

Розенблат заявляє, що не здав закордонний паспорт через помилку в постанові

Депутат Верховної Ради України Борислав Розенблат, виключений із фракції «БПП», заявляє, що відмовився здати закордонний паспорт через помилку в постанові суду з обрання йому запобіжного заходу.

«Сьогодні о 9:00 команда моїх адвокатів звернулася до Солом’янського районного суду столиці з проханням роз’яснити: як на мене могли покласти обов’язок здати закордонний паспорт іншої людини. Повторюю – не мій паспорт, а паспорт іншої людини. Прокуратура, захопившись піаром, навіть не читає «макулатуру», яку дає на підпис судді», – написав Розенблат у Facebook.

Він додав, що виконав решту вимог ухвали про запобіжний захід, що передбачає заставу в розмірі семи мільйонів гривень, зобов’язання носити електронний браслет, не відлучатися з Києва до Житомира без дозволу слідчого й не спілкуватися з низкою осіб для уникнення впливу на перебіг справи.

Розенблат заявив, що має намір подати позов до Європейського суду з прав людини через некоректно складене рішенням щодо паспорта.

Солом’янський райсуд Києва обрав запобіжний захід для Борислава Розенблата, підозрюваного у так званій «бурштиновій справі», 18 липня.

У цій справі також проходить народний депутат від «Народного фронту» Максим Пояков. 13 липня генеральний прокурор України Юрій Луценко офіційно вручив підозри Розенблатові й Полякову, щодо яких Верховна Рада України раніше дала згоду на притягнення їх до кримінальної відповідальності.

У діях Розенблата прокуратура вбачає ознаки зловживання впливом і хабарництва на загальну суму у 280 тисяч доларів, у діях Полякова – ознаки зловживання впливом і хабарництва на суму в 7 500 доларів. Цих депутатів підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за внесення до парламенту законопроектів і вчинення інших дій, пов’язаних із видобутком бурштину, в інтересах компанії-нерезидента. Депутати ці звинувачення відкидають.

 

 

Представники Держдепартаменту США прибули на Донбас – штаб

Офіційна делегація Державного департаменту США, яку очолює спеціальний представник Вашингтона з питань України Курт Волкер, прибула у зону конфлікту на сході України, повідомляє 23 липня штаб української воєнної операції.

За повідомленням, у складі делегації, крім Волкера – посол США в Україні Марі Йованович, співробітник Держдепартаменту США Лейн Бал, військовий аташе при посольстві США в Україні полковник Пол Шмітт й інші посадові особи.

Під час візиту делегація відвідала оперативно-тактичне угрупування «Донецьк», прифронтову Авдіївку, де зустрілася з військовими, представниками військово-цивільної адміністрації і постраждалими цивільними жителями.

«Наше головне завдання – відновити цілісність і суверенітет України. Як я зрозумів, це не заморожений конфлікт, а гаряча війна», – цитує слова Волкера штаб АТО.

У Держдепартаменті і посольстві США в Україні про результати поїздки делегації поки що не повідомляли.

21 липня Державний департамент США повідомив, що спеціальний представник Вашингтона у справі переговорів щодо України Курт Волкер вирушив із візитом до України і низки європейських держав. Як мовиться в повідомленні, він відвідає східну Україну, де зустрінеться з потерпілими від «агресії Росії» (це формулювання Держдепартаменту), і обговорить важливість безпеки для всіх українців.

24 липня Волкер прибуде до Києва, де зустрінеться з чільними посадовцями, щоб обговорити шляхи відновлення суверенітету і територіальної цілісності України.

Нещодавно призначений спецпредставник нинішньої адміністрації США у справі переговорів про врегулювання в Україні Курт Волкер уже відвідував Київ, де зустрічався з президентом і прем’єр-міністром України, депутатами Верховної ради і представниками України у Тристоронній контактній групі і її робочих підгруп.

 

Суд у Росії заочно арештував прокурора і слідчого з України, їм надають охорону

Басманний суд столиці Росії Москви ухвалив рішення про заочний арешт слідчого Головної військової прокуратури України Вадима Приймачка і прокурора відділу Головної військової прокуратури Руслана Кравченка.

Як повідомляють російські ЗМІ з посиланням на Слідчий комітет Росії, працівники української прокуратури є підозрюваними у справі про «організацію завідомо незаконного притягнення до кримінальної відповідальності громадянина Росії адмірала Олександра Вітка». Проти Вітка українська влада порушила кримінальне провадження за фактом розв’язання і ведення представниками влади і Збройних сил Росії агресивної війни проти України, у результаті чого загинули люди й було окуповано Крим.

Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос заявив, що Кравченку і Приймачку виділять охорону. Він додав, що Слідчий комітет Росії встановив їхні адреси проживання з відкритого реєстру нерухомості українського Мін’юсту за допомогою українського паспорта, раніше виданого на окупованій тепер території Луганської області. «Зроблено за тим же принципом, як встановлювали місце проживання підірваного полковника ГУР МОУ Шаповала. Доведено слідством», – написав Матіос у Facebook.

Прокурор Кравченко представляє сторону обвинувачення в заочному судовому процесі у справі за звинуваченням колишнього президента України Віктора Януковича у державній зраді.

У серпні 2016 року генпрокурор України Юрій Луценко заявив про оголошення підозри у скоєнні злочинів проти основ національної безпеки України 18 високопосадовцям Росії, зокрема міністру оборони Сергію Шойгу, заступнику міністра оборони Дмитру Булгакову, начальнику Генерального штабу збройних сил Росії Валерію Герасимову.

Після цього Слідчий комітет Росії заявляє про порушення кримінальної справи проти міністра оборони України Степана Полторака й інших представників українського військового керівництва за звинуваченням у «застосуванні заборонених засобів і методів ведення війни».