«Газпром» заявляє, що принцип «бери або плати» у контракті з Україною не скасований

Російська компанія «Газпром» заперечує заяви «Нафтогазу Укроаїни» про скасування Арбітражним інститутом Торговельної палати Стокгольма (Швеція) умови «бери або плати» у контракті на постачання газу Україні.

«Це не так. Не скасувало арбітражне рішення take or pay. Я не буду вам розповідати, що там насправді, але скасування take or pay немає… Це маніпуляція така публічна. Робота йде.», – заявив 6 червня заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв.

За його словами, заперечення і коментарі щодо спору з «Нафтогазом» будуть представлені в суді 30 червня.

«Нафтогаз України» 31 травня заявив, що отримав окреме рішення Стокгольмського арбітражу у провадженні проти «Газпрому» за контрактом на постачання газу. За повідомленням компанії, Стокгольмський арбітраж задовольнив вимогу «Нафтогазу» щодо перегляду ціни в контракті на постачання газу з «Газпромом» з урахуванням ринкових умов, а також скасував вимоги російського монополіста за умовою «бери або плати» та повністю скасував заборону на реекспорт Україною газу. За принципом «бери або плати», прописаним у контракті 2009 року, Україна мала щороку купувати 52 мільярди кубометрів газу або, навіть не купуючи, оплачувати його вартість.

У жовтні 2014 року компанія «Нафтогаз України» звернулася до Стокгольмського арбітражу з вимогою перегляду контракту на транзит газу з російським «Газпромом», а також компенсації у зв’язку з недостатніми обсягами прокачування.

Перед цим «Нафтогаз» подав позов щодо ціни газу на російську компанію «Газпром» до арбітражного суду у Стокгольмі.

У 2016 році голова української компанії Андрій Коболєв оцінив суму претензій «Нафтогазу» до російського «Газпрому» в 30 мільярдів доларів.

Водночас російський «Газпром» подав до Стокгольмського арбітражного суду три позови проти «Нафтогазу» на загальну суму понад 23 мільярди доларів.

«Південмаш» заявляє про укладення контракту на виготовлення 12 ракет-носіїв для міжнародних програм

Державне підприємство «Південний машинобудівний завод», що працює у Дніпрі, виготовить 12 ракет-носіїв серії «Зеніт» для міжнародних програм «Морський старт» і «Наземний старт». Інформацію про це 6 червня підтвердили на підприємстві.

За даними заводу, «Південмаш» і компанія S7 Sea Launch Limited уклали контракт на виробництво і поставку ракет-носіїв.

Згідно з повідомленням, ракети-носії будуть використані в рамках міжнародних космічних проектів для досліджень і використання космосу в мирних цілях.

На підприємстві заявляють, що новий контракт допоможе заводу вийти з майже чотирирічної фінансової кризи.

Як розповіли на підприємстві, зараз у виробництві на підприємстві є дві ракети «Зеніт-3SL» і «Зеніт-3SLБ». Зараз портфель замовлень «Південмашу» перевищує 350 мільйонів доларів.

Водночас у незалежній профспілці підприємства Радіо Свобода поінформували, що працівникам заводу винні зарплату: половину – за грудень минулого року та п’ять місяців нинішнього року. У профспілці також зазначили, що підписання контракту на виготовлення 12 ракет-носіїв може завантажити виробничі потужності підприємства не на один рік, тож робітники сподіваються на виплату заборгованості й підвищення оплати праці.

2016 року працівники державного підприємства «Південний машинобудівний завод» кілька разів виходили на акцію протесту проти невиплати заборгованості із зарплати. 2015 року працівники заводу провели більше ніж десять акцій у Дніпрі та Києві. На адміністрації підприємства пояснювали, що така ситуація склалась через фінансову скруту – підприємству бракувало замовлень на його продукцію.

Родичі «кримського диверсанта» Панова записали відеозвернення до Путіна

Родичі ув’язненого в анексованому Криму фігуранта «справи кримських диверсантів» Євгена Панова разом з волонтерами ініціативи записали відеозвернення до президента Росії Володимира Путіна з вимогою звільнити українця. Звернення опублікували на сторінці «Євромайдан SOS» на сторінці у Facebook 6 червня, коли Євген Панов відзначає 40-річчя.

«Всім зрозуміло, що доля Євгена Панова вирішується не в суді. Тому цей відеомеседж ми відправляємо прямо в Кремль пану Путіну. Ми ще раз нагадуємо, що рідні політв’язнів продовжують відзначати їх ювілеї без самих винуватців свята», – сказала волонтер «Євромайдан SOS» Олександра Сурган.

До Володимира Путіна звернувся і рідний брат Панова Ігор Котелянець.

«Сьогодні ми святкуємо день народження українського воїна і волонтера Жені Панова, якого ви утримуєте в заручниках у Криму майже рік. Він і понад 40 інших українських політв’язнів в російських в’язницях є свідченням не вашої перемоги, вони є свідченням вашого страху, страху вашої системи перед нашим національним почуттям гідності. Перед нашою сміливістю і самовідданою боротьбою. Вам вже давно не 30, і диктатори в сучасному світі добре не закінчують. Тому ми звертаємося до вас, закликаємо вас до мудрості, мудрості сьогодні, щоб в призначений час Бог і ваш народ виявив милосердя до вас. Володимире Володимировичу, пора відпускати», – звернувся Котелянець.

Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя 2 червня продовжив термін утримання під вартою Євгену Панову і Андрію Захтею, обвинувачених у підготовці «диверсій» на території Криму, до 7 серпня.

10 серпня ФСБ Росії повідомила, що в ніч на 7 серпня 2016 року в анексованому Криму затримали групу «українських диверсантів», які нібито готували теракти на півострові. Затриманих деякий час утримували в московському СІЗО Лефортово, пізніше повернули до Криму.

Влада України спростовує звинувачення на адресу українців і називає їх «провокацією» російських спецслужб. Ті, в свою чергу, заявляють, що Євген Панов і Андрій Захтей були членами «групи диверсантів», яка нібито планувала теракти на об’єктах туристичної та соціальної інфраструктури півострова.

Минулої доби на Донбасі поранені двоє українських воїнів – штаб

Минулої доби в ході бойових дій на Донбасі поранень зазнали двоє українських військовослужбовців, повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

«Оперативна обстановка у районі проведення АТО залишається складною. Вчора вдень російсько-терористичні бандформування відносно знизили свою вогневу активність на окремих ділянках лінії розмежування сторін, проте вже з настанням сутінок бойовики значно підвищили інтенсивність та руйнівний характер своїх збройних провокацій вздовж всього фронту. Впродовж минулої доби проросійські незаконні збройні формування 60 разів відкривали вогонь по позиціях сил АТО, зокрема 9 разів використовували заборонене Мінськими домовленостями озброєння», – йдеться в повідомленні.

Найбільше обстрілів напередодні було на приморському напрямку, водночас найспокійнішою була ситуація на донецькому, зазначили у штабі.

Після відносного затишшя на луганському напрямку вдень проросійські бойовики суттєво активізувались із настанням сутінок, повідомили у штабі. Так, під обстріли тут потрапили території біля Кримського, Катеринівки, Новоолександрівки, Богуславського, Станиці Луганської та Новозванівки.

Сайти донецьких і луганських сепаратистів станом на 7:00 ранку понеділка не повідомляють про обстріли за попередню добу в районах, ними захоплених.

Чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України мало почати діяти з 1 червня. Проте обстріли не припиняються, а сторони конфлікту звинувачують в цьому одна одну.

Ранковий ефір Радіо Свобода: Якщо вибори сьогодні. Чому владні партії втрачають рейтинги?

У ранковому ефірі Радіо Свобода обговорює такі питання:

– Якими є нинішні політичні симпатії українців?

– Чи прискориться глобальне потепління через «прохолодне» ставлення Трампа до Паризької угоди?

– Чим капелани можуть зарадити солдатам на Донбасі?

У Ранковій Свободі на Крим.Реалії ведучий Юрій Матвійчук говоритиме зз екс-міністром екології України Сергієм Курикіним, з соціологами Олексієм Антиповичем та Петром Жуком, капеланами Олександром Шмуригіним та В’ячеславом Бевзем про можливі наслідки виходу США з Паризької кліматичної угоди, про те кого і чому українці хочуть бачити у владі, а також про місце релігії на війні.

Дивіться із 07:00.

Росія не лише не виконує рішення суду ООН, а й нарощує репресії щодо кримських татар після нього – Чубаров

Після рішення Міжнародного суду від 19 квітня, зокрема, про відновлення забороненої Москвою діяльності Меджлісу Росія не лише не виконує рішення суду, а й нарощує репресії проти кримських татар, заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат Рефат Чубаров в інетрв’ю телеканалу «112.Україна».

«Вони (репресії – ред.) залишаються системними, нарощуються. Жодних проявів того, що окупанти якимось чином якщо не беруться за розум, то хоча б озираються на те рішення, яке з’явилося. Деякий парадокс щодо рішення Міжнародного суду ООН – не виконати це рішення Росія не може: вона не тільки є стороною процесу, вона зобов’язана і знала про це, коли погодилася на цей суд. Але виконувати це рішення вона теж не буде. Вони шукають якийсь вихід з того, щоб не виконувати це рішення», – сказав Чубаров.

Він також додав, що рішення Європейського суду з прав людини щодо захисту прав і свобод в окупованому Криму Кремль також виконувати не збирається.

«За рішенням ЄСПЛ: у них вже є вторована доріжка, тому що Конституційний суд (Росії) дав їм можливість за рішенням Верховного суду Росії: рішення, яке приймається Європейським судом з прав людини і нібито «суперечить правам людини», вони виконувати не будуть», – сказав Чубаров.

19 квітня Міжнародний суд, найвищий судовий орган у системі ООН, виніс проміжне рішення за позовом України проти Росії. Суд не підтримав вимоги Києва щодо тимчасових заходів проти Росії в рамках Конвенції із заборони фінансування тероризму, що мали стосуватися окупованої частини Донбасу. Натомість Москву зобов’язали припинити обмеження прав кримських татар і етнічних українців в окупованому Криму, відновити діяльність Меджлісу, яку Москва заборонила на українському півострові, і навчання українською мовою в окупованому Криму. Рішення по суті щодо порушення Росією обох конвецій іще не винесене.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Фейгін підтвердив участь в засіданнях у «справі Умерова» наступного тижня

Адвокат Марк Фейгін підтвердив участь у судовому процесі проти одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ільмі Умерова в підконтрольному Кремлю суді Криму. Про це він написав у неділю на сторінці у Facebook.

«У найближчі дні я вирушаю до Криму, щоб взяти участь в засіданнях Сімферопольського районного суду на захист Ільмі Умерова. Це буде вражаючий процес, що запам’ятається надовго», – написав Фейгін.

Наступне засідання підконтрольного Кремлю суду у «справі Умерова» призначене на 7 червня.

Попереднє судове засідання у справі відбулося 31 травня. Тоді суд відмовив Умерову в перенесенні дати попереднього засідання через відсутність одного з адвокатів – Еміля Курбедінова, також не мав можливості долучитися до справи адвокат Марк Фейгін.

У травні 2016 року екс-прокурор Криму Наталія Поклонська повідомила, що слідчі ФСБ порушили проти Ільмі Умерова кримінальну справу за статтею про екстремізм.

Затримання, обшук і порушення кримінальної справи, тримання в психіатричній лікарні для проведення примусової судово-психіатричної експертизи заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова викликало громадський і міжнародний резонанс.

Голова Меджлісу Рефат Чубаров вважає переслідування Ільмі Умерова частиною кампанії гонінь і утисків кримськотатарського народу в анексованому Росією Криму.

Згідно з даними офіційного сайту підконтрольного Кремлю Сімферопольського районного суду, кримінальну справу стосовно Ільмі Умерова передали для вивчення судді Андрію Кулішову.

За інформацією, розміщеною на сайті «Миротворець», Андрій Кулішов розшукується правоохоронними органами України за порушення присяги судді та підозрюється за статтею 111 Кримінального кодексу України («державна зрада»). При цьому в списку звільнених кримських суддів Вищою радою правосуддя України суддя Андрія Кулішова немає.

Суд окупованого Криму продовжить розгляд справи журналіста Семени у понеділок – Смедляєв

Підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд Сімферополя в понеділок, 5 червня, продовжить розгляд справи кримського журналіста Миколи Семени. Про це на сторінці у Facebook написав голова ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв.

«У Залізничному районному суді Сімферополя триватиме чергове засідання у справі журналіста Миколи Семени, якого звинувачують у закликах до порушення територіальної цілісності Росії за статтею про блокаду півострова», – написав Смедляєв.

За його даними, засідання розпочнеться о 14:00.

7 грудня 2016 року слідчий в анексованому Криму висунув журналісту Миколі Семена звинувачення в остаточній редакції в кримінальному злочині, передбаченому частиною 2 статті 280.1. Кримінального кодексу Росії «Публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації». Кримінальну справу, складене слідчими, складається з шести томів.

На допиті ФСБ Микола Семена заявив, що в своїх матеріалах реалізовував право на «вільне вираження думки».

Міністерство закордонних справ України від 3 травня закликало російську владу анексованого Криму припинити переслідування українських журналістів на півострові, і зокрема Миколи Семену.

Порошенко підписав закон про вищу освіту для абітурієнтів з окупованих територій

Президент України Петро Порошенко підписав закон «Про внесення змін до закону України «Про вищу освіту» щодо забезпечення права на здобуття вищої освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України», який 16 травня ухвалив парламент, повідомляє прес-служба президента.

«Закон передбачає, що для осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та які отримали документ про загальну середню освіту, прийом на навчання до одного з вищих навчальних закладів, розташованих на території Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей, здійснюється на конкурсній основі за результатами вступних випробувань у межах установлених квот прийому до вищих навчальних закладів (наукових установ) України», – йдеться у повідомленні.

А розмір квоти для абітурієнтів з окупованих територій, відповідно до документу, у вищих навчальних закладах, розташованих на території Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей, «встановлюється в обсязі 1 тисяча місць державного замовлення та розподіляється між зазначеними вищими навчальними закладами у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України», додають у прес-службі.

Закон набирає чинності на наступний день після його опублікування та вступає в дію через місяць із дня набрання ним чинності.

Раніше аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько розповів, що у вишах України не можуть назвати конкретну кількість бюджетних місць за кримською квотою для абітурієнтів з півострова. Через це кримчани не можуть остаточно ухвалити рішення щодо вступу.

7 лютого 2017 року Міністерство освіти і науки анулювало ліцензії 71 вишу, що розташовані на тимчасово непідконтрольній органам державної влади України території Донецької й Луганської областей, а також на територіях анексованого Росією Криму й міста Севастополя.

Суд продовжить розглядати справу Кернеса в липні

Чергове засідання суду Київського райсуду Полтави у справі щодо міського голови Харкова Геннадія Кернеса і його охоронців, яких звинувачують у викраденні, побитті і загрозі вбивством двох учасників Євромайдану, призначене на 3 липня, повідомляє портал «Судова влада України».

Засідання заплановане на 11:00 під головуванням судді Андрія Антонова.

Наприкінці травня суддя Київського райсуду Полтави Юрій Куліш відмовив у задоволенні клопотання держобвинувачення про відвід судді Андрія Антонова. Прокуратура просила про відвід судді, називаючи ого упередженим.

2 березня 2015 року прокуратура заявила, що харківського міського голову підозрюють у викраденні людини, катуванні, погрозі вбивством.

26 березня 2015 року Генпрокуратура передала до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно Кернеса і двох його охоронців.

Харківський міський голова Геннадій Кернес заявляє, що кримінальне провадження проти нього є сфабрикованим.

 

Штаб Навального в Москві працює надворі, бо в офісі вночі замінили замки – Ляскін

У ніч на суботу в приміщенні московського передвиборного штабу опозиціонера Олексія Навального замінили замки, співробітники працюють надворі, повідомив соратник політика Микола Ляскін. Також він зазначив, що на власника приміщення чинився тиск, але не уточнив, ким саме.

Московський штаб Олексія Навального діє з 29 травня. Його відкриття кілька разів переносилося через проблеми з орендодавцями. На початку травня власник приміщення в Москві, в якому спочатку знаходився штаб, вирішив розірвати договір оренди.

Олексій Навальний має намір брати участь у виборах президента Росії в 2018 році. Його передвиборчі штаби відкрилися в десятках міст, і, як повідомляє російська служба Радіо Свобода, у деяких з них на соратників опозиціонера і співпрацюють з ними орендодавців тиснули. Так минулого тижня в Іркутську побили сина бізнесмена, який здає приміщення під штаб Навального. У березні в Санкт-Петербурзі підпалили двері штабу політика. В Уфі двері передвиборчого штабу закидали яйцями, а в Томську співробітникам штабу залили монтажною піною двері квартир і глушники в автомобілі.

Наприкінці квітня на самого Навального напали в Москві. Невідомі облили політика зеленкою, він отримав хімічний опік ока. Через кілька днів після цього опозиціонеру видали закордонний паспорт, і він відправився на операцію до Барселони.

Вибори президента Росії заплановані на березень наступного року.

4 травня прокремлівський Всеросійський центр дослідження громадської думки, відомий за російським скороченням ВЦІОМ, опублікував результати опитування, згідно з яким роботу Путіна на посаді президента Росії позитивно оцінюють 81 відсоток росіян – на 4 відсотки менше, ніж на початку 2017 року. Пізніше «Левада-Центр» оприлюднив дослідження, за яким більше половини росіян хотіли би бачити Путіна на посту президента і після 2018-го.

Згідно з результатами опитування, шість відсотків проголосували б за лідера ЛДПР Володимира Жириновського, три відсотки за лідера КПРФ Геннадія Зюганова, а два – за опозиціонера Олексія Навального.

ГПУ заявляє про затримання на хабарі керівника відділу міжрегіональної митниці

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляє про затримання на хабарі керівника відділу міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України.

Він повідомив, що затримання провели військова прокуратура Львівського гарнізону спільно з оперативними співробітниками Управління захисту економіки Нацполіції. Як заявив Луценко, чиновника затримали «під час одержання чергового місячного збору неправомірної вигоди від службових осіб Львівської митниці у розмірі 60520 доларів США і 10 тисяч гривень».

«Прикметно, що ця посада створена центральним офісом ДФС саме для боротьби з корупцією місцевих митників. Військова прокуратура довела: хабарі збирають і перші, і другі», – написав Луценко у Facebook і закликав уряд провести системні зміни усієї митної служби.

У березні від посади відсторонили голову ДФС Романа Насірова. Правоохоронні органи звинувачують його в тому, що він упродовж 2015–2016 років, діючи в інтересах депутата Верховної Ради Олександра Онищенка, надав керівникам регіональних і територіальних органів ДФС незаконну вказівку ухвалювати безпідставні рішення про розстрочення податкового боргу трьом компаніям. Такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

 

В «Опозиційному блоці» підтверджують часткову втрату зору в Королевської

Партія «Опозиційний блок» підтверджує, що в народного депутата від цієї політичної сили Наталії Королевської лікарі діагностували опік сітківки ока і часткову втрату зору після того, як 2 червня її облили зеленкою в Одесі.

Раніше про це повідомила депутат Одеської облради Ірина Ковалиш.

Невідомі облили Королевську зеленкою в Одесі біля готелю, де в проходив з’їзд платформи «Жінки за мир» за її участю.

В «Опозиційному блоці» засудили напад, заявили, що він «замовлений владою», і закликали «знайти і покарати його виконавців».

Минулого року у Слов’янську на Донеччині 9 травня Наталію Королевську облили зеленкою, водою та закидали яйцями.

ЄС планує надати Україні ще 50 мільйонів євро допомоги – Йоганнес Ган

Європейський союз розглядає нову програму допомоги Україні на 50 мільйонів євро, заявив комісар Євросоюзу з питань європейської політики сусідства Йоганнес Ган 2 червня у Дніпрі.

«Зараз разом із віце-прем’єр-міністром ми обговорюємо нову програму допомоги вартістю 50 мільйонів євро. Це свідчення того, що ми будемо продовжувати підтримувати Україну. Своїм візитом я хотів запевнити вас, що конфлікт, який відбувається в Україні, далеко не забутий, а якраз навпаки», – зазначив Йоганнес Ган.

Він додав, що від початку конфлікту в Україні Європейський союз із різних джерел надав країні приблизно 400 мільйонів євро допомоги.

За словами Гана, переважно ця допомога була спрямована на гуманітарні питання, однак також використовувалась для того, щоб підтримати приймаючі громади, куди переселялись внутрішньо переміщені громадяни.

Єврокомісар також поінформував, що 2 червня побував у Маріуполі, де мав можливість побачити результати впровадження проектів коштом Євросоюзу, зокрема, це реконструйована поліклініка і створений соціальний гуртожиток.

Відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо планів підтримки в Україні громадських активістів і медіа, які провадять антикорупційну діяльність, Йоганнес Ган зазначив, що Євросоюз надає постійну фінансову підтримку організаціям громадянського суспільства в Україні, зокрема, тим, що займаються питаннями боротьби з корупцією.

«У цьому контексті хочу згадати, що в листопаді відбудеться саміт українського партнерства і у рамках цього саміту буде проводитись конференція, присвячена питанням підтримки неурядових організацій, питанням боротьби з корупцією. Це ще одне свідчення того, що боротьба з корупцією стоїть дуже високо у нашому порядку денному», – додав він.

1-2 червня єврокомісар з питань європейської політики сусідства Йоганнес Ган відвідує Україну. У рамках візиту він, зокрема, дав старт програмі «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні», на яку ЄС виділив 16 мільйонів євро.

Оприлюднено доказ зв’язку Медведчука з власником найбільшого імпортера скрапленого газу з Росії

Власник швейцарської компанії Proton Energy Group S.A., яка викупила активи російської «Роснефти» в Україні, та з 2017 року стала найбільшим імпортером скрапленого газу з Росії, Нісан Моісеєв був помічений у компанії Віктора Медведчука, який спростовував свій зв’язок із ним. Їхній спільний приліт на чартері Медведчука до аеропорту «Жуляни» зафіксували журналісти програми «​Схеми»​ (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»). 

Експерти ринку та журналістські розслідування раніше вказували на можливу причетність самого Медведчука до компаній Нісана Моісеєва, які викупили російський нафтогазовий бізнес в Україні. Вперше вдалося зафіксувати наочне підтвердження зв’язку між Медведчуком та Моісеєвим, – йдеться в розслідуванні.

Журналісти зафіксували на камеру, як 14 листопада 2016 року із аеропорту «Внуково» (Москва) до аеропорту «Київ» прилетів приватний літак «Фалькон 900». Це один із найдорожчих приватних літаків – його вартість сягає близько 50 мільйонів доларів.

З літака вийшов кум президента Росії Володимира Путіна та представник України в гуманітарній підгрупі на Мінських переговорах Віктор Медведчук у компанії декількох чоловіків, серед яких був Нісан Моісеєв.

Бізнесмена розпізнали журналісти профільного видання «Нефтеринок». Вийшовши з терміналу, чоловіки обнялись та поцілувались на прощання.

Нісан Моісеєв – власник швейцарських фірм Glusco Energy S.A. та Proton Energy Group S.A. В 2016 році російська держкомпанія «Роснефть» продала свої українські активи (мережу АЗС під брендами ТНК, Золотий гепард, Formula та Smile, а також нафтобази та Лисичанський нафтопереробний завод) фірмі Glusco Energy. А з 2017 року Proton Energy Group став найбільшим імпортером скрапленого газу в Україну.

«Ця зустріч збіглася у часі з «зачищенням» ринку імпорту скрапленого газу України під нового гравця, яким став той самий Нісан Моісеєв», – йдеться в розслідуванні.

Наприкінці 2016 року в традиційних імпортерів скрапленого газу почалися проблеми: діями СБУ, Мінекономрозвитку та митниці був зупинений його імпорт, і майже одночасно з’явилися фірми, які почали імпортувати великі обсяги скрапленого газу з Росії. При цьому, експерти відзначають, що дії української СБУ були синхронізовані з діями російських органів контролю.

«Митна служба разом з СБУ почала тут (в Україні –​ ред.) різко розчищати територію, тобто почала тиснути на наших потужних імпортерів зрідженого газу. А там (в Росії – ред.) Федеральна служба експортного контролю визначила Proton – дочірню структуру Glusco – як єдиного експортера ресурсу «Роснефти». Від якої людини могли були бути такі синхронні дії з тієї і цієї сторони? Крім, як Медведчук, у мене ніяких асоціацій немає», – розповідає екс-президент «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук.

Раніше видання Liga.net у своїх розслідуваннях пов’язувало фірми Proton Energy Group та Glusco Energy із Віктором Медведчуком. Втім і Нісан Моісеєв, і Віктор Медведчук це спростовують.

«З паном Медведчуком я знайомий давно, також як з багатьма іншими українськими, російськими, європейськими, ізраїльськими, американськими публічними людьми та бізнесменами. Нас пов’язують дружні відносини, а не ділові», – заявив «Схемам» Моісеєв. Він підкреслив, що Медведчук ніякого стосунку до Proton Energy Group та Glusco Energy не має. «Вони належать мені, я їхній єдиний власник», – сказав він.

Віктор Медведчук не відповів на запит по суті, вдавшись до образ на адресу Радіо Свобода. Але раніше у прес-службі громадського руху «Український вибір», лідером якого він є, повідомляли, що ні Віктор Медведчук, ні його структури жодного стосунку до угоди купівлі-продажу активів «Роснефти» не мають.

Тимошенко заявляє, що її контракт з Росією сприяв перемозі в Стокгольмському арбітражі

Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявляє, що «Нафтогаз України» виграв позов проти російського «Газпрому» у Стокгольмському арбітражному суді завдяки укладеному нею газовому контракту 2009 року.

«Контракт допоміг Україні виграти Арбітражний суд у Стокгольмі. Він був підписаний у 2009 році і довів, що Янукович діяв не за цим контрактом. Він на корупційній основі переплатив зайві гроші, які не мусив платити. З’ясування ситуації у Стокгольмському арбітражі також чітко показало, що не було ціни в 450 доларів за тисячу кубометрів, вона становила 232 долари, як знають усі», – цитує Тимошенко сайт її політичної сили.

Вона додала, що теперішня влада безпідставно критикує газовий контракт 2009 року, «адже якби він був поганий, то його давно б розірвали».

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман розкритикував заяву Тимошенко. «З боку Тимошенко це не просто зневага до здорового глузду. Це – цинічна зневага до людей. На мій погляд, це – просто огидно! Юлія Тимошенко має до перемоги в Стокгольмі таке ж відношення, як Янукович – до перемоги Революції Гідності», – написав Гройсман у Twitter.

«Нафтогаз України» 31 травня заявив, що отримав окреме рішення Стокгольмського арбітражу у провадженні проти «Газпрому» за контрактом на постачання газу. За повідомленням компанії, Стокгольмський арбітраж задовольнив вимогу «Нафтогазу» щодо перегляду ціни в контракті на постачання газу з «Газпромом» з урахуванням ринкових умов, а також скасував вимоги російського монополіста за умовою «бери або плати» та повністю скасував заборону на реекспорт Україною газу. За принципом «бери або плати», прописаним у контракті 2009 року, Україна мала щороку купувати 52 мільярди кубометрів газу або, навіть не купуючи, оплачувати його вартість.

У жовтні 2014 року компанія «Нафтогаз України» звернулася до Стокгольмського арбітражу з вимогою перегляду контракту на транзит газу з російським «Газпромом», а також компенсації у зв’язку з недостатніми обсягами прокачування.

Перед цим «Нафтогаз» подав позов щодо ціни газу на російську компанію «Газпром» до арбітражного суду у Стокгольмі.

У 2016 році голова української компанії Андрій Коболєв оцінив суму претензій «Нафтогазу» до російського «Газпрому» в 30 мільярдів доларів.

Водночас російський «Газпром» подав до Стокгольмського арбітражного суду три позови проти «Нафтогазу» на загальну суму понад 23 мільярди доларів.

У Дніпрі під міськрадою вимагали зняття екс-беркутівця з посади керівника муніципальної поліції

У Дніпрі 1 червня ввечері сотні жителів пікетували будівлю міської ради, вимагаючи зняття з посади керівника КП «Муніципальна поліція» екс-беркутівця Андрія Ткаченка. Серед учасників акції – активісти Євромайдану та учасники бойових дій на Донбасі, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

У руках пікетувальники тримали плакати з написами «Вище «Беркута» – нижче нікуди!», «Бити будете?», «Відстояли в 2014, відстоїмо в 2017» і роздають листівки з написом «Філатов, забань «Беркут»!».

За словами учасників акції, вони звертаються до міського голови Бориса Філатова з вимогою щодо скасування його рішення про призначення Андрія Ткаченка на посаду, а до міської ради – щодо ліквідації самого КП «Муніципальна поліція», яке, фінансуючись з міського бюджету, «перетворилось на приватну охоронну фірму влади».

«Ми не повинні дати владі перейти цю «червону лінію». Вимога №1 – звільнення пана Ткаченка. Вимога №2 – ліквідувати КП «Муніципальна поліція», – сказав один з координаторів акції Артем Романюков.

Представники КП «Муніципальна поліція» стежать за акцією. Вони одягнуті у формений одяг з написами «Поліція» на спинах і нашивками «Муніципальна поліція» на рукавах.

Водночас у четвер на своїй першій прес-конференції новопризначений керівник муніципальної поліції Дніпра Андрій Ткаченко заявив, що не причетний до розгону демонстрантів на столичному Майдані 2013-2014 років, адже в той час «підрозділ дніпропетровського «Беркуту» разом із львівським «Беркутом» перебували в резерві».

«Коли сталися події на Банковій, ми сиділи в Кабміні, нас звідти не випускали. До кінця січня ми перебували біля Верховної Ради. Після подій на Інститутській я здав усю зброю», – сказав він.

Ткаченко також пообіцяв, що в захисті громадського порядку муніципальна поліція Дніпра співпрацюватиме з Нацполіцією та спілками воїнів АТО.

Цими вихідними міський голова Дніпра Борис Філатов заявив, що змінює очільника муніципальної поліції. Замість колишнього бійця «Правого сектору» добровольця Кирила Харахулаха посаду обійме екс-беркутівець Андрій Ткаченко. Попри те, що звинувачень у злочинах проти учасників Революції гідності проти Ткаченка не висували, у соціальних мережах піднялася хвиля критики.

За даними з сайту мерії, комунальне підприємство «Муніципальна поліція» Дніпровської міської ради створене в липні 2016 року. Основними його завданнями визначено «забезпечення прав членів територіальної громади у сфері благоустрою та громадського порядку». На матеріальне забезпечення підприємства цього року з міського бюджету вже витратили не один мільйон гривень.

Журналісти показали люксовий автопарк працівників економічного управління СБУ

Низка працівників Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ користуються дорогими автомобілями класу люкс, вартість яких може бути неспівмірною з заробітною платою державних службовців. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший». 

Деякі із зафіксованих автомобілів офіційно належать не працівникам СБУ, а їхнім батькам, які мають невеликі офіційні доходи, йдеться в сюжеті.

Деяких співробітників на люксових авто вдалось упізнати. Так, журналісти кілька днів поспіль фіксували біля будівлі управління авто Toyota Land Cruiser орієнтовною вартістю 60 тисяч доларів.

Журналісти встановили, що на ньому пересувається Дмитро Бузницький, згадки про якого як про заступника начальника економічного управління СБУ є в інтернеті.

При цьому авто офіційно належить 63-річній Єлизаветі Бузницькій із Канева, очевидно його матері, яка працює диспетчеркою шлюзу державного підприємства «Укрводшлях». Начальник шлюзу – її чоловік, Микола Бузницький. З декларацій видно, що саме таке авто з’явилося в Єлизавети Бузицької кілька років тому. При цьому дохід Єлизавети Бузницької у 2016 році складав приблизно 250 доларів на місяць, а Миколи Бузницького – трохи більше ніж 600 доларів.

Ще один автомобіль BMW GT вартістю близько 40 тисяч доларів, який журналісти неодноразово фіксували біля управління, належить Володимиру Бурлюку – кандидату військових наук, викладачу з Кам’янця-Подільського.

Він – батько 27-річного Олексія Володимировича Бурлюка, який і приїжджає на цьому авто щоранку в СБУ. 

Олексій Бурлюк після низки запитань журналіста визнав, що авто, яким він користується, належить батькові. Мати Олексія, як і його батько, також працює викладачем. 

На Toyota Land Cruiser, вартість моделі якого становить близько 70 тисяч доларів, пересувається Юрій Борейчук.

Він працює в Службі безпеки з 1994 року, про що свідчать дані з відкритих джерел. Він працював у центральному управлінні, а згодом очолив управління, яке має запобігати економічним злочинам у транспортній галузі.

У 2005 році його призначали перевіряти фінансово-господарську діяльність «Укрзалізниці». 

Станом на 2015 рік Юрій Борейчук працював у 3-у управлінні Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки. Ймовірно, Юрій Борейчук працює в управлінні й досі. При цьому Юрій Борейчук на запитання журналістів заперечив, що він Юрій Борейчук. А на запитання про те, звідки у нього кошти на Land Cruiser і яка наразі зарплата у Службі безпеки України, відповів: «Робіть запит».

Загалом журналісти програми зафіксували майжe півтора дeсятки дорогих автомобілів. Власників дeяких ідeнтифікувати нe вдалося. А ті, кого вдалося ідентифікувати, не захотіли відповідати на запитання журналістів.

Пeрeд eфіром прeдставники СБУ направили листа, яким намагалися зняти з ефіру програму «Схеми» про елітні авто її співробітників. 

Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ має захищати інтереси держави у галузі економічної безпеки. Службовці, які тут працюють, непублічні: їхнього штатного розпису немає в мережі, на будівлі немає вивіски, а до перехожих, які затримуються біля воріт, виходять охоронці. «Останнім часом почастішали нарікання бізнесу на управління, що покликане захищати інтереси держави у галузі економічної безпеки, – підприємці скаржаться, що працівники цього управління займаються протидією бізнесу задля власної вигоди», – йдеться у розслідуванні.

Минулої доби двоє військовослужбовців ЗСУ поранені на Донбасі – штаб

У результаті бойових дій минулої доби двоє військовослужбовців Збройних сил України були поранені на Донбасі, повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

«Хоча інтенсивність ворожих збройних провокацій вздовж усієї лінії розмежування дещо знизилась, все ж російсько-терористичні бандформування 35 разів застосовували зброю проти підрозділів Збройних силУкраїни. Двічі, зокрема, й заборонені Мінськими угодами артилерійські системи», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, приморський напрямок залишається найбільш атакований бойовиками – 15 обстрілів упродовж середи.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили українську сторону в трьох порушеннях режиму тиші упродовж минулої доби. Луганські бойовики стверджують, що військові ЗСУ стріляли зі 120-міліметрових мінометів та озброєння БМП.

Станом на 7:00 четверга, 1 червня, сайти угруповання «ДНР» не надають інформації про останні години на захоплених донецькими бойовиками територіях.

Напередодні українська сторона Спільного центру контролю й координації режиму припинення вогню (СЦКК) заявила, що з 1 червня Збройні сили України будуть дотримуватись «режиму тиші».

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, що мало почати діяти з 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.

У Дніпрі через протест проти призначення екс-беркутівця в муніципальну поліцію скасували дитяче свято

Міська рада Дніпра погодилася скасувати дитяче свято через акцію протесту «Забань «Беркут!» – проти призначення керівником КП «Муніципальна поліція» екс-керівника дніпропетровського «Беркута» часів Віктора Януковича Андрія Ткаченка. Обидва заходи мали відбутися в один і той самий час 1 червня біля мерії. Про таке рішення 31 травня ввечері поінформували в міській раді й ініціативній групі мітингу.

За даними мерії, сторони «дійшли згоди щодо скасування дитячого свята, яке мало відбутися 1 червня, у Міжнародний день захисту дітей, під стінами муніципалітету».

«Час проведення акції протесту збігається з часом проведення свята. Ми впевнені, що в учасників мітингу вистачить здорового глузду, щоб не допустити провокацій під час своєї акції. Однак ризикувати життям і здоров’ям маленьких містян не можна в жодному разі», – заявили в мерії.

31 травня представники ініціативної групи мітингу повідомили про те, що їхній захід може бути заборонений через плани мерії щодо проведення дитячого свята.

Як зазначив один із координаторів мітингу Олександр Слободенюк, мітинг заплановано на 18:00. В той же час, на тій самій локації, з 17:00 до 20:00 мерія запланувала проведення дитячого свята. Як зазначив активіст, до оголошення планів щодо мітингу про дитяче свято нічого не було відомо. Окрім того, активіст не знайшов у реєстрі громадську організацію «Спілка активної молоді», від імені якої була подана заява на проведення цього свята.

Також 31 травня стало відомо, що колишній керівник міліцейського спецпідрозділу «Беркут» у Дніпрі, який брав участь у подіях на столичному Майдані 2013-2014 року, офіційно призначений директором «КП «Муніципальна поліція» Дніпровської міськради.

Цього дня Андрій Ткаченко поширив звернення до жителів міста, де заявив, що «керував «Беркутом» у Дніпрі», але «ніколи не робив нічого, що могло б загрожувати територіальній цілісності України».

«Коли прийшла війна, я не тікав. Я пішов захищати рідну землю разом із тисячами інших хлопців. Це був мій вибір. Мені вдалося зрозуміти та переосмислити багато речей. Можу сказати напевне: я більше не дозволю використовувати себе у брудних іграх влади проти народу. Із цим покінчено», – заявив новопризначений керівник.

Цими вихідними міський голова Дніпра Борис Філатов заявив, що змінює очільника муніципальної поліції. Замість колишнього бійця «Правого сектору» добровольця Кирила Харахулаха посаду обійме екс-беркутівець Андрій Ткаченко. Попри те, що звинувачень у злочинах проти учасників Революції гідності проти Ткаченка не висували, у соціальних мережах піднялася хвиля критики. 

За даними з сайту мерії, комунальне підприємство «Муніципальна поліція» Дніпровської міської ради створене в липні 2016 року. Основними його завданнями визначено «забезпечення прав членів територіальної громади у сфері благоустрою та громадського порядку». На матеріальне забезпечення підприємства цього року з міського бюджету вже витратили не один мільйон гривень.

МОЗ: конкурс на посаду головлікаря «Охматдиту» виграла лікар із Коломиї

Переможцем конкурсу на посаду головного лікаря Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» стала лікарка із Коломиї Ірина Садов’як, повідомляє Міністерство охорони здоров’я України.

За повідомленням, комісія з проведення відкритого відбору кандидатів на посаду ухвалила таке рішення 31 травня за підсумками повторно оголошеного конкурсу.

«Зазвичай очільника лікарні призначало Міністерство охорони здоров᾽я України. Це вперше проведено відкритий конкурс, щоб дати можливість позмагатися за цю посаду найкращим менеджерам нашої країни», – йдеться в повідомленні.

Конкурс оголошували вдруге. Під час першого конкурсу члени комісії не обрали переможцем жодного з кандидатів.

Минулого тижня комісія розглянула подані кандидатами документи вдруге і вирішила допустити до участі в наступному етапі конкурсу сімох претендентів, чиї документи відповідали вимогам. Перевіряли також відповідність кандидатів кваліфікаційним вимогам.

Усього для участі у конкурсі документи подали дев’ять претендентів минулого, і ще 10 цього разу.

60 народних депутатів пропустили у травні 90% голосувань в Раді – КВУ

У «Комітеті виборців України» повідомили, що 208 народних депутатів пропустили більш ніж половину всіх голосувань у Верховній Раді в травні, із них 60 – пропустили понад 90% голосувань.

За даними дослідження комітету, дев’ятеро депутатів не взяли участі в жодному голосуванні впродовж місяця, що минає. Натомість тільки двоє народних депутатів Віктор Пинзеник та Михайло Бондар взяли участь в 100% голосувань.

Всього в травні відбулося 12 пленарних засідань парламенту, на яких було проведено 497 голосувань.

На початку травня у КВУ повідомили, що з початку року із заробітної плати депутатів вирахували 1,7 мільйона гривень за прогули засідань Ради.

 

Один український воїн загинув і п’ятеро поранені минулої доби на Донбасі – штаб

У результаті бойових дій минулої доби один український військовослужбовець загинув і п’ятеро зазнали поранень на Донбасі, повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

«Ситуація в районі проведення АТО залишається напруженою, проте контрольованою українськими захисниками. Минулої доби російсько-терористичні бандформування 44 рази застосовували зброю проти підрозділів Збройних сил України. 8 таких фактів, зокрема, свідчать про використання бойовиками озброєння, що заборонене Мінськими угодами», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, найбільше обстрілів напередодні було, як і за останній період, на приморському напрямку – 24.

«Ввечері, близько 19:45, бойовики вкотре обстріляли з мінометів місто Авдіївку. В результаті поранення отримали троє мирних мешканців, які в момент обстрілу перебували на автобусній зупинці. Всі вони госпіталізовані до міської лікарні. Один з них – у важкому стані. Також одна з мін влучила у подвір’я приватного будинку. Там, на щастя, ніхто не постраждав. Загалом, Авдіївка та її передмістя залишаються однією з найгарячіших точок на мапі бойових дій», – розповіли у штабі.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили українську сторону в п’яти порушеннях режиму тиші упродовж минулої доби. Луганські бойовики стверджують, що військові ЗСУ стріляли зі 120-міліметрових мінометів, озброєння БМП, протитанкових гранатометів і стрілецької зброї.

Станом на 6:30 середи сайти угруповання «ДНР» не надають інформації про останні години на захоплених донецькими бойовиками територіях.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, що мало почати діяти з 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.

 

 

Бойовики відправили вченого Козловського у колонію – племінник

Вченого-релігієзнавця Ігоря Козловського, ув’язненого угрупованням «ДНР», перевели з Донецька у виправну колонію в Горлівці, повідомив його племінник Денис Козловський.

«Нам стало відомо, що його перевели в Микитівську виправну колонію №87, до місця виконання покарання», – сказав племінник «Укрінформу». 

Він додав, що до цього в’язень перебував у місці попереднього тримання – в СІЗО в окупованому бойовиками Донецьку.

Денис Козловський заявив, що умови утримання його дядька наразі невідомі. За попередньою інформацією, він перебуває в «карантині» (коли заарештований (засуджений) потрапляє у в’язницю, проходить медичне обстеження, санобробку і чекає розподілу в камеру).

За підсумками зустрічі тристоронньої контактної групи в Мінську 15 травня Ірина Геращенко повідомила, що підтримувані Росією бойовики погодилися внести вченого-релігієзнавця Ігоря Козловського до списку заручників, яких можуть звільнити.

3 травня так званий «військовий трибунал «ДНР» «засудив» незаконно утримуваного донецькими бойовиками українського історика і релігієзнавця Ігоря Козловського до 2 років та 8 місяців позбавлення волі. Як повідомив син ученого Олександр Козловський, «суд» бойовиків «не взяв до уваги ані вік 63-річного вченого, ані те, що в утримуваного є син-інвалід, який потребує його піклування».

В Україні і по світу неодноразово проходили акції #FreeKozlovsky із вимогою звільнити Ігоря Козловського з полону бойовиків. Правозахисна організація Amnesty International визнала Ігоря Козловського «в’язнем сумління».

НАБУ заявляє, що відмовило Насірову у виїзді «на лікування» у США

Детективи Національного антикорупційного бюро України відмовили відстороненому голові Державної фіскальної служби Роману Насірову в наданні дозволу на виїзд за межі України, повідомляє прес-служба НАБУ. Таке рішення ухвалили 30 травня за результатами розгляду клопотання підозрюваного.

«Це вже друге звернення голови ДФС. Вперше до детективів Бюро він клопотав у квітні з проханням надати дозвіл відвідати змагання збірної України по дзюдо у Варшаві. 25 травня до НАБУ надійшло клопотання щодо надання дозволу на виїзд до Сполучених Штатів Америки, мотивуючи поїздку необхідністю «проходження лікування», – йдеться в повідомленні.

У НАБУ заявили, що в разі виїзду за кордон гарантувати повернення підозрюваного в Україну «не може нічого, окрім його правосвідомості». Крім цього, між Україною та США не укладена угода про екстрадицію.

Як заявляє слідство, Роман Насіров упродовж 2015–2016 років, діючи в інтересах депутата Верховної Ради Олександра Онищенка, надав керівникам регіональних і територіальних органів ДФС незаконну вказівку ухвалювати безпідставні рішення про розстрочення податкового боргу трьом компаніям. Такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень, кажуть у НАБУ. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

На початку березня суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО.

Пізніше цей запобіжний захід продовжили до 26 червня.

Насіров був призначений головою Державної фіскальної служби у травні 2015 року, до цього він був народним депутатом, він пройшов до Верховної Ради за списками партії «Блок Петра Порошенка».​

Національне антикорупційне бюро України раніше заявляло, що розраховує завершити розслідування провадження стосовно відстороненого голови Державної фіскальної служби Романа Насірова до кінця травня – початку червня.

До КСУ надійшло подання щодо конституційності закону про декомунізацію

До Конституційного суду України надійшло подання 46 народних депутатів щодо відповідності Конституції закону про декомунізацію. Як йдеться в повідомленні на сайті КСУ, подання передали на вивчення до секретаріату суду.

Верховна Рада у квітні 2015 року ухвалила внесений Кабінетом міністрів закон про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів, заборонила їхню пропаганду й символіку.

За даними Українського інституту національної пам’яті, в Україні упродовж 2016 року в рамках виконання закону про декомунізацію перейменували понад 51 тисячу вулиць і знесли 1 тисячу 320 пам’ятників Леніну.

Згідно із законом, символіка і пропаганда нацизму, націонал-соціалізму, цих цінностей, будь-яка діяльність нацистських, фашистських угруповань в Україні забороняються.