Медведчук став головою політради партії Рабіновича

Лідер громадської організації проросійського спрямування «Український вибір» Віктор Медведчук став головою Політичної ради проросійської партії «За життя» на чолі з народним депутатом Вадимом Рабіновичем. Рішення про це ухвалив позачерговий з’їзд партії, перший етап якого відбувся в Києві, інформують прес-служби партії і руху.

Як мовиться в повідомленнях, рішення про обрання Медведчука на високу партійну посаду було ухвалене одноголосно.

Відповідно до статуту партії, Політична рада є її найвищим керівним органом у період між з’їздами, а голова Політради за своїми повноваженнями є фактично другою особою після голови партії.

Медведчук, виступаючи на з’їзді партії «За життя» після обрання, заявив, зокрема, про «згубний вплив реформ, які здійснюють євроінтегратори і які призвели до зубожіння громадян за останні чотири роки», – повідомили в «Українському виборі».

В організації також навели слова Медведчука на з’їзді партії про те, що «переговори, які ведуться протягом останніх місяців, мають стратегічний характер і спрямовані на об’єднання політичних сил для представлення інтересів Південного Сходу, російськомовного населення і людей, які розуміють необхідність кардинальної зміни курсу розвитку країни». Про які саме переговори йдеться, в повідомленні не уточнено.

У програмі партії «За життя» йдеться про необхідність збудувати соціалізм в Україні і стверджується, що «вибір партії – проукраїнська політика, позаблоковий статус, міжнародне партнерство!» Але чільні діячі партії, починаючи з її голови Вадима Рабіновича чи народного депутата Євгена Мураєва, який очолював політраду партії донедавна (він вийшов із неї наприкінці вересня), неодноразово виступали з заявами проросійського змісту. Віктор Медведчук наприкінці липня повідомив про рішення приєднатися до партії «За життя» Вадима Рабіновича, заявивши, що своєю метою бачить «мир на Донбасі й відновлення стосунків із Росією».

Публічна позиція Віктора Медведчука, відомого також як кум президента Росії Володимира Путіна, часто повторює позицію Кремля. Зокрема, у згаданому вище його виступі на з’їзді партії «За життя» він повторив кремлівську формулу про «Південний Схід України» – регіон, який Москва сподівалася окупувати на початку 2014 року, а нині виставляє як частину України, де нібито триває конфлікт. Маніфест його руху «Український вибір – Право народу» передбачає, серед іншого, повернення України на «східний вектор інтеграції», зокрема, до Євразійського економічного союзу під проводом Росії.

Україна відкрила консульcтво в турецькій Анталії

Консульство України почало роботу в портовому місті Анталія в Туреччині. В церемонії відкриття взяв участь президент України Петро Порошенко в рамках свого візиту до Туреччини.

За даними прес-служби президента, Туреччину щороку відвідує понад 1,3 мільйони укранців, з них 800 тисяч приїздять до Анталії. При цьому місцева українська громада складає понад 35 тисяч людей.

Як заявив Порошенко, в Анталії, відомій своїми курортами, відбувається чимало міжнародних самітів, тож він сподівається, що наявність консульства дозволить українським дипломатам активніше долучатись до цих подій.

Посол України в Туреччині Андрій Сибіга висловлює думку, що наявність дипломатичної місії в місті підвищує рівень «консульської опіки та турботи».

Посольство України в Туреччині розташоване в столиці Анкарі. Також українська дипломатична місія представлена Генеральним консульством у Стамбулі.

Порошенко 3 та 4 листопада перебуває в Туреччині з офіційним візитом, в ході якого він провів переговори і спільну прес-конференцію з президентом країни Реджепом Тайїпом Ердоганом і зустрівся з місцевою українською громадою.

У Євросоюзі прокоментували смерть Гандзюк

Свої співчуття у зв’язку зі смертю херсонської активістки Катерини Гандзюк висловив Європейський комісар з питань розширення та політики добросусідства Йоганнес Ган.

«Дуже засмучений новинами про смерть неймовірно сміливої Катерини Гандзюк. Атаки на активістів громадянського суспільства неприйнятні. Винні в цьому жорстокому злочині мають бути притягнені до відповідальності. Мої думки з її родиною і друзями», – написав Ган.

Також прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що злочин проти Гандзюк не має терміну давності.

Президент України Петро Порошенко закликав притягти до відповідальності винних у смерті Гандзюк.

4 листопада активісти та друзі Катерини Гандзюк повідомили про її смерть.

Відому херсонську громадську діячку, виконувачку обов’язків керуючого справами Херсонської міськради Катерину Гандзюк облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і сильне пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

Трьох затриманих за підозрою в нападі на Гандзюк тримають під вартою, ще одного – відпустили під домашній арешт.

Читайте також: Гандзюк: я досі не знаю імені замовника нападу на мене

Правову кваліфікацію справи правоохоронці змінювали кілька разів: від «хуліганства» через «умисні тяжкі тілесні ушкодження» до «замаху на вбивство». 3 серпня генеральний прокурор Юрій Луценко після спілкування з Гандзюк заявив, що розслідування справи передадуть Службі безпеки України.

24 вересня адвокат Євгенія Закревська повідомила, що у справі активістки з’явилась додаткова кваліфікація – замовне вбивство.

У 2019 році уряд виділить на «теплі кредити» 400 млн гривень – Гройсман

У 2019 році Кабінет міністрів України виділить на «теплі кредити» 400 мільйонів гривень, повідомив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман у Facebook.

«Це означає, що українцям буде легше придбати енергоефективне обладнання: металопластикові вікна та двері, лічильники для тепла і води, котли, теплоізоляційні матеріали та інше. Програма діє в Україні з жовтня 2014 року. За чотири роки існування нею скористалися близько 500 тисяч українських родин», – написав Гройсман.

У серпні Державне агентство з енергоефективності України повідомило, що українці використали всі 400 мільйонів гривень, які були передбачені бюджетом на «теплі кредити». У жовтні Кабінет міністрів виділив додаткові 100 мільйонів гривень на цю програму.

«Соціалістична партія України» висунула Іллю Киву кандидатом у президенти

«Соціалістична партія України» висунула свого лідера Іллю Киву кандидатом у президенти.

Як повідомляє прес-служба партії, рішення ухвалили одноголосно.

Кива з жовтня 2015 року до травня 2016-го очолював департамент протидії наркозлочинності Національної поліції України. Згодом став радником міністра внутрішніх справ України.

Про наміри брати участь у виборах президента заявили, зокрема, Роман Безсмертний, Геннадій Балашов, Інна Богословська, Михайло Добкін, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Валентин Наливайченко, Роман Насіров, Вадим Рабінович, Андрій Садовий, Мішель Терещенко, Юлія Тимошенко, Віктор Чумак та Олександр Шевченко.

Порошенко та Ердоган доручили пришвидшити підготовку Угоди про зону вільної торгівлі

Президент України Петро Порошенко та президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган доручили пришвидшити підготовку Угоди про зону вільної торгівлі між двома країнами, повідомила прес-служба Адміністрації президента. України

Ердоган заявив, що ухвалене рішення про підписання цієї угоди до кінця року.

«Ми віримо, що завдяки цьому ми досягнемо мети – торговельного обігу в 10 мільярдів доларів», – сказав президент Туреччини.

За даними МЗС України, у 2017 році торговельний обіг між Україною та Туреччиною порівняно з попереднім роком збільшився на 20,1% і становив 3,78 мільярда доларів.

Порошенко вперше з липня зустрінеться з президентом Європейської ради

Президент України Петро Порошенко вперше з липня зустрінеться з президентом Європейської ради Дональдом Туском, свідчать дані на сайті європейського органу.

За цією інформацією, Порошенко зустрінеться з Туском 8 листопада в столиці Фінляндії Гельсінкі під час конгресу Європейської народної партії.

Остання зустріч Порошенка й Туска відбулася в межах 20-го саміту Україна-ЄС, який відбувся у Брюсселі у липні.

Тимошенко заявила про готовність співпрацювати із «Самопоміччю», Садовий відкинув цю пропозицію

Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила про готовність співпрацювати із «Самопоміччю» мера Львова Андрій Садового, «Громадянською позицією» Анатолія Гриценка та співаком Святославом Вакарчуком.

«Ми готові до співпраці з партією «Самопоміч», зі Святославом Вакарчуком, якщо він піде у політику, із «Громадянською позицією» Анатолія Гриценка. Ми прагнемо об’єднати в роботі на Україну всі демократичні сили. Ми прагнемо створити спільну, сильну національну команду з правильною стратегією та з результатом, який буде не на папері, не у звітах, не в пропагандистських сюжетах, а так, щоб люди відчули на власному досвіді, що країна змінюється», – сказала Тимошенко під час прес-конференції у Львові.

Мер Львова Андрій Садовий назвав заяву лідера «Батьківщини» «звичайною технологією, аби здобути симпатії львів’ян».

«У Львові треба говорити добре про Садового, за якого тут голосують, і Вакарчука, якого люблять. Щирості тут немає. Пані Тимошенко, насправді все просто. Люди хочуть справжніх змін, а не повернення старих схем», – написав Садовий у Twitter.

Гриценко та Вакарчук наразі не коментували слова Тимошенко.

Суд зобов’язав ГПУ відновити розслідування справи Арбузова – адвокат

Печерський районний суд Києва скасував рішення про припинення розслідування в справі щодо колишнього голови Національного банку України Сергія Арбузова за підозрою в розтраті державних коштів для створення телеканалу «Банківське телебачення», повідомив його адвокат Євген Пеліхос у коментарі «Укрінформу».

«Підтверджую. Було рішення суду про скасування зупинення, що означає відновлення провадження», – сказав Пеліхос.

Він зауважив, що цю справу ГПУ порушила у травні 2014 року, оголосивши підозру Арбузову у незаконному виділенні коштів для створення телеканалу «Банківське телебачення».

Пізніше, за словами захисника, Печерський суд надав прокуратурі право заочного розслідування у цій справі, проте до суду провадження не було передано, і 5 жовтня Генпрокуратура прийняла рішення про призупинення розслідування у зв’язку з розшуком підозрюваного.

«Рішення про призупинення було на основі розшуку, ніби його (Арбузова – ред.) шукають. Але є рішення щодо заочного засудження, і тому на основі розшуку справу не можна призупиняти», – зазначив Пеліхос.

Арбузов очолював Нацбанк із грудня 2010 до січня 2013 року. Його оголосили в розшук у травні 2014-го.

Перший заступник голови Держфінмоніторингу отримав понад 100 тисяч гривень зарплати у жовтні – #Точно

Перший заступник голови Державної служби фінансового моніторингу України Ігор Гаєвський отримав у жовтні заробітну плату розміром 100 894 гривні. Така інформація міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Ігор Гаєвський зайняв посаду першого заступника голови Держфінмоніторингу після перемоги на конкурсі в лютому 2017 року. До того він займав посаду голови юридичного департаменту цієї служби.

Держфінмоніторинг покликаний реалізовувати державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму. Держфінмоніторинг збирає, обробляє та аналізує інформацію про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, а також інші операції, що можуть бути пов’язані з підозрою в легалізації (відмиванні) вищезгаданих доходів.

Капітана «ЯМК-0041» і ще двох рибалок випустили з кримського СІЗО – Денісова

У Криму капітана українського риболовецького судна «ЯМК-0041» Віктора Новицького і ще двох українських рибалок – Руслана Кондратюка і Андрія Морозова – звільнили зі слідчого ізолятора, повідомляє уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

Вона уточнює, що морякам замінили запобіжний захід із тримання під вартою на підписку про невиїзд.

Читайте також: Рибалок «Норду» на материковій частині України утримували російські дипломати – Слободян​

«Хочу наголосити, що такі дії Російської Федерації не мають нічого спільного із реальною правозахисною практикою, а є лише використанням українських громадян у своїй зовнішньополітичній грі. Адже спочатку Росія всупереч усім міжнародним нормам права незаконно анексує Кримський півострів, потім незаконно використовує водні ресурси України і затримує українські судна», – прокоментувала це омбудсмен.

Вона додала, що українська сторона продовжує працювати для захисту прав українських моряків, затриманих у Криму.

4 травня російські прикордонники затримали українське риболовецьке судно «ЯМК-0041» (порт приписки Очаків) на захід від мису Тарханкут в анексованому Росією Криму.

Пізніше підконтрольний Росії суд у Криму заарештував капітана затриманого судна «ЯМК-0041» Віктора Новицького, йому загрожує до 5 років позбавлення волі. Його звинуватили у «незаконному видобутку морських ресурсів». Згодом стало відомо, що морякам затриманого судна не висунули ніяких звинувачень.

Іще двох українських рибалок із Херсонщини російські прикордонники затримали у вересні, звинувативши їх у «незаконному перетині кордону» на озері Сиваш.

В ОБСЄ закликали українську владу «звільнити журналіста» Вишинського

Представник ОБСЄ у справах свободи засобів інформації Арлем Дезір висловив розчарування рішення суду в Україні, який утретє продовжив досудове затримання керівника бюро інформаційного агентства «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського.

«Я повторюю мою заклик до української влади прискорити розслідування щодо Вишинського та звільнити журналіста. Журналісти мають право висловлювати різні думки та звітувати про проблеми, які можуть вважатися суперечливими, чутливими або образливими, без страху бути покараними», – цитує Дезіра сайт ОБСЄ.

Херсонський міський суд 1 листопада продовжив до 28 грудня строк тримання під вартою підозрюваному в державній зраді керівнику «РИА Новости Украина» Кирилу Вишинському.

Читайте також: Вишинський має намір скаржитися до Вищої ради правосуддя на дії судді

Затриманому 15 травня в Києві медіаменеджеру інкримінують державну зраду і проведення підривної інформаційної діяльності проти України. Вишинському загрожує до 15 років позбавлення волі в разі визнання винним. Він усі звинувачення відкидає.

За даними СБУ, Вишинський за завданням Москви готував інформаційні матеріали в Криму для виправдання анексії Росією українського півострова, пізніше в Києві – для підтримки угруповань «ДНР» і «ЛНР». Щомісяця він отримував на цю діяльність 53 тисячі євро, ці гроші, як заявили в СБУ, надходили з Росії через Сербію.

СММ ОБСЄ назвала нового заступника голови місії

Новим заступником спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні став Марк Етерінґтон, повідомила прес-служба СММ.

«Марк Етерінґтон повертається до СММ ОБСЄ на посаді заступника голови місії, привносячи свій багатий досвід і професіоналізм на благо місії та України», – розповіли в місії.

Повноваження попередника Етерінґтона на посаді заступника голови СММ ОБСЄ Александра Гуґа завершилися 31 жовтня.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні почала свою роботу 21 березня 2014 року на підставі запиту від уряду України до ОБСЄ і консенсусного рішення всіх 57 країн-учасниць ОБСЄ. СMM – це неозброєна цивільна місія. Її основні завдання – це неупереджено і об’єктивно спостерігати та звітувати про ситуацію в Україні, а також сприяти діалогу між усіма сторонами конфлікту.

У квітні 2014 року Етерінґтон був призначений заступником голови місії разом із Гуґом. Він, зокрема, працював в ОБСЄ старшим представником місії з питань зв’язку та був головою групи в Південному Судані.

НАБУ не прослуховувало приміщення центральної синагоги Києва – Ситник

Національне антикорупційне бюро України не прослуховувало приміщення центральної синагоги Києва та не проводило слідчих чи оперативно-розшукових дій стосовно її рабина, заявив у коментарі Радіо Свобода голова НАБУ Артем Ситник.

«Ця інформація не відповідає дійсності. І я не знаю, чому саме стосовно НАБУ робляться такі заяви. Я можу сказати, що візуальне спостереження за приміщенням синагоги працівниками НАБУ не здійснювалося, спеціальна апаратура в приміщенні синагоги не встановлювалася. І відносно священнослужителів негласні слідчі дії чи оперативно-розшукові заходи не проводилися», – наголосив Ситник.

За його словами, якщо в будівлі синагоги і було вилучене спеціальне обладнання для спостереження, то воно не належить НАБУ.

«Там у заяві було сказано, що нібито вилучена якась спеціальна техніка, апаратура. Це точно не техніка НАБУ. Ще раз наголошую: спеціальна техніка у приміщенні синагоги не встановлювалася працівниками Антикорупційного бюро, а відносно священнослужителів ніяких засобів, негласних слідчих дій чи оперативно-розшукових заходів не проводилося», – сказав Ситник.

Крім того, він зауважив, що діяльність синагоги не підпадає під юрисдикцію НАБУ.

«Це не є суб’єкт, який підслідний Антикорупційному бюро», – зазначає голова відомства.

Раніше Єврейська релігійна громада Києва оприлюднила заяву, в якій звинуватила «осіб, що мають безпосередній стосунок до Національного антикорупційного бюро України», у стеженні за приміщенням центральної синагоги Києва.

Як стверджують в громаді, її служба безпеки виявила приховане спостереження за приміщенням, транспортні засоби, які для цього використовувалися, а потім знайшла пристрої «для зняття інформації» в приміщеннях духовної споруди.

Пов’язуючи ці знахідки із працівниками НАБУ, представники громади послалися на власні джерела. Крім того, у заяві згадуються «висловлювання високопосадовця правоохоронного органу вищого рівня, що принижують честь і гідність єврейського народу і вірян», які НАБУ записало під час негласних слідчих дій, а потім оприлюднило.

Ім’я високопосадовця в заяві не озвучили. Однак, на думку представників єврейської громади, свідоме розсекречення таких висловлювань також є проявом антисемітизму.

Головний рабин України та Києва Моше Реувен Асман, чий підпис стоїть під заявою, закликав правоохоронні органи надати юридичну оцінку цим діям та провести розслідування. Також він звернувся до міжнародних організацій, дипломатів і єврейських общин світу із закликом взяти розслідування перерахованих тверджень «під особистий контроль».

Росія в санкційному списку переплутала лідера «С14» та галериста

Росія в санкційному списку переплутала лідера праворадикальної організації «С14» Євгена Карася з його повним тезкою, який є галеристом.

«Сьогодні Росія наклала іменні санкції на українських діячів. У списку Іллєнко, Коханівський, Аваков і…. Євген Карась. Але не Васильович. А Валерійович. Митець і власник художньої галереї, а не лідер «С14», – написав активіст у Facebook.

Галерист Євген Карась відреагував із іронією на потрапляння до санкційного списку.

«Потрапив до списку санкцій ворогів Росії в дуже яскравій компанії під номером 119 з 322 найнебезпечніших громадян. Ось що означає мати повного тезку-радикала і більш доступні дані. Тепер потрібно вгадати, я дійсно настільки небезпечний або нас вчергове переплутали», – заявив галерист.

Народні депутати, члени уряду, інші представники української політики – загалом 322 громадяни України і 68 українських підприємств опинилися в санкційному списку, затвердженому російським урядом.

22 жовтня президент Росії Володимир Путін підписав указ про запровадження економічних санкцій проти України. Тоді він доручив урядові підготувати перелік фізичних і юридичних осіб, на яких будуть поширюватися санкції, і визначити, в чому вони полягатимуть.

23 жовтня Дмитро Медвєдєв заявив, що санкції передбачатимуть блокування активів, заборону на виведення капіталів і постачання низки товарів, а також заборону на ввіз до Росії певних товарів українського походження.

Клімкін назвав санкційний список Росії «початком серіалу» впливу на вибори в Україні

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін прокоментував оприлюднення Росією списку 322 громадян України і 68 українських підприємств, щодо яких Москва запроваджує санкції.

«Навіть зовсім поверховий аналіз так званого «санкційного списку» РФ і часу його оприлюднення свідчить про початок багатосерійного серіалу щодо спроби впливу на Україну напередодні виборів і після них. Але це насправді навіть не перша серія, це тільки тізер», – написав Клімкін 1 листопада в мережі Twitter.

Народні депутати, члени уряду, інші представники української політики опинилися в санкційному списку, затвердженому російським урядом.

22 жовтня президент Росії Володимир Путін підписав указ про запровадження економічних санкцій проти України. Тоді він доручив урядові підготувати перелік фізичних і юридичних осіб, на яких будуть поширюватися санкції, і визначити, в чому вони полягатимуть.

23 жовтня Дмитро Медвєдєв заявив, що санкції передбачатимуть блокування активів, заборону на виведення капіталів і постачання низки товарів, а також заборону на ввезення до Росії певних товарів українського походження.

САП розповіла про перебіг розгляду в суді справи щодо Насірова

31 жовтня прокурори зачитали 24 сторінки обвинувального акта щодо екс-голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова, повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

«Прокурори САП на вимогу сторони захисту розпочали 7 грудня 2017 року зачитувати повний текст обвинувального акту, який складається з 774 сторінок. Упродовж сьогоднішнього судового засідання прокурорами зачитано 24 сторінки обвинувального акту. Таким чином, у справі зачитано уже 391 сторінку обвинувального акту», – заявили в САП.

Наступне засідання призначене на 20 листопада 2018 року.

На початку березня 2017 року суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО. 15 лютого Насіров попросив Окружний адміністративний суд Києва поновити його на посаді голови Державної фіскальної служби.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

Вишинський має намір скаржитися до Вищої ради правосуддя на дії судді

Підозрюваний в державній зраді глава «РИА Новости-Украина» збирається скаржитися до Вищої ради правосуддя на дії слідчого судді. Про це повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії».

31 жовтня Херсонський міський суд відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту підозрюваного в зраді глави «РИА Новости-Украина» Кирила Вишинського про відвід слідчого судді Галини Радченко.

При цьому суд погодився з тим, що на вересневому засіданні були допущені порушення, які дають право звернутися зі скаргою до компетентних органів.

У суді Вишинський наполягав на тому, що Радченко «фактично відмовляла йому в захисті», смс-повідомлення про засідання його адвокату прийшло із запізненням, а саму суддю він викрив у брехні.

«Суд зазначив, що були значні порушення, які дають можливість нашому підзахисному звернутися до компетентних органів з приводу дій судді, зокрема зі скаргою до Вищої ради правосуддя. Я думаю, що Кирило Вишинський цим скористається. На суді він зазначив, що буде реалізовувати свої права», – прокоментував ситуацію адвокат Андрій Доманський.

Читайте також: Вишинський, якого в Україні підозрюють у держзраді, отримав у Росії премію імені Політковської

Херсонський міський суд 6 серпня залишив під арештом обвинуваченого в державній зраді Вишинського на 60 діб, продовживши тримання під вартою до 4 листопада.

Затриманому 15 травня в Києві медіаменеджеру інкримінують державну зраду і проведення підривної інформаційної діяльності проти України. Вишинського загрожує до 15 років позбавлення волі в разі визнання винним. Він усі звинувачення відкидає.

За даними СБУ, Вишинський за завданням Москви готував інформаційні матеріали в Криму для виправдання анексії Росією українського півострова, пізніше в Києві – для підтримки угруповань «ДНР» і «ЛНР». Щомісяця він отримував на цю діяльність 53 тисячі євро, ці гроші, як заявили в СБУ, надходили з Росії через Сербію.

Порошенко підписав закон «Маски шоу стоп-2»

Закон під умовною назвою «Маски-шоу стоп 2» полегшує механізм притягнення до відповідальності слідчого чи прокурора, які прийняли незаконне рішення під час розслідування

Ради безпеки ООН обговорює ситуацію на окупованих територіях України – трансляція

Рада безпеки ООН обговорює на своєму засіданні ситуацію на окупованих територіях України. Радіо Свобода веде пряму трансляцію.

Українська місія при ООН інформувала, що в межах Римського статуту Україна подала дві декларації про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо розслідування злочинів, скоєних на українській території починаючи з листопада 2013 року.

Востаннє Рада безпеки обговорювала ситуацію в Україні 29 травня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Вісім посадовців не подали декларації за 2017 рік – НАЗК

Вісім посадовців не подали електронні декларації про доходи за 2017 рік, повідомило Національне агентство України з питань запобігання корупції.

«Під час здійснення контролю своєчасності подання декларацій було встановлено, що сім посадових осіб не подали декларації після звільнення за 2017 рік, а одна особа – щорічну декларації за цей же рік», – заявили в НАЗК.

У відомстві зазначили, що серед посадовців, які не дотрималися вимог закону «Про запобігання корупції» – колишні аудитор одного з відділів Нацбанку, завідувач сектору Державної казначейської служби, спеціалісти окружного адміністративного суду, територіальних органів Мін’юсту, Пенсійного фонду, командири відділень ДСНС.

Крім того, у НАЗК заявили, що під час перевірки декларацій слідчого територіального управління Нацполіції в Чернівецькій області встановили ознаки декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (понад 460 тисяч гривень).

У відомстві зазначили, що з початку року направили до правоохоронних органів 83 обґрунтовані висновки щодо неподання декларацій посадовцями та 69 – щодо недостовірних відомостей у декларації на суму понад 250 прожиткових мінімумів.

Національне агентство з питань запобігання корупції, яке фактично створене у 2016 році, серед іншого, здійснює перевірку декларацій, проводить моніторинг способу життя чиновників, посадових осіб, держслужбовців, суддів, прокурорів.

Прокуратура АРК: кримчан не будуть масово переслідувати за службу в російській армії

Прокуратура Автономної Республіки Крим не збирається масово притягувати до кримінальної відповідальності жителів анексованого півострову, яких призвали в російську армію. Як стверджує прокурор Прокуратури АРК Єлизавета Дзигора, кримінальна відповідальність може наставати тільки, якщо призваний громадянин вчинив злочин згідно з українським законом. Про це вона говорила 29 жовтня в ефірі проекту Радіо Свобода «Радіо Крим.Реалії».

«Той факт, що громадянин України перебуває на службі в Збройних силах Росії, безумовно, не є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за кримінальним законодавством України. Я хочу зробити акцент на тому, що не існує ситуації, що також поширюється в інформаційному просторі, про можливе масове притягнення громадян України до кримінальної відповідальності за службу в російській армії. Це, безумовно, не так. І в разі, коли з’являються факти, що можуть свідчити про наявність чи відсутність складу злочину, в кожному окремому випадку це питання відпрацьовується абсолютно за конкретними фактами», – зазначила вона.

У моніторинговому звіті ООН, який представили 13 вересня, йшлося, що з 2015 року Росія призвала до своїх Збройних сил близько 12 тисяч чоловіків, які живуть в анексованому Криму.

Київ вимагає від Росії припинити призов до збройних сил жителів анексованого Криму. Прокуратура АРК просить кримчан звертатися по телефону або електронній пошті в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.

Читайте також: Представник Порошенка розповів, як уникнути призову в окупованому Криму

За даними підконтрольного Кремлю кримського уряду, в 2018 році в російську армію мають призвати понад дві тисячі кримчан.

Екс-перекладачеві Гройсмана, обвинуваченому в державній зраді, продовжили арешт

Голосіївський районний суд Києва 29 жовтня продовжив арешт колишньому перекладачеві прем’єр-міністра України Станіславу Єжову. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Термін тримання під вартою було продовжено на два місяці – до 27 грудня. Про це клопотав представник військової прокуратури Ігор Кринін. Він обґрунтував необхідність арешту тим, що обвинувачений може втекти, сховатися від слідства або вплинути на свідків.

Адвокат екс-чиновника Валентин Рибін наполягав на іншому запобіжному заході – цілодобовому домашньому арешті. Він заявив, що, на його думку, прокурор не надав суду докази того, що його підзахисний передавав секретну інформацію російським спецслужбам, і в його діях не було складу злочину.

Адвокат додав, що клопотання прокурора необґрунтоване, оскількі всі докази по справі зібрані, і тому обвинувачений не може вплинути на хід слідства. На думку захисника, його клієнт не може вплинути на свідків, тому що їхні свідчення не підтверджують провину перекладача в держзраді. На цьому ж наполягав і сам Єжов, який просив суддів відпустити його під домашній арешт.

​СБУ затримала особистого перекладача прем’єр-міністра України Станіслава Єжова 20 грудня 2017 року. Відтоді він перебуває під арештом. Проти Єжова відкрито провадження за статтею 111 Кримінального кодексу – державна зрада. За версією слідства, чиновник був завербований російськими спецслужбами під час поїздки до Санкт-Петербургу в червні 2017 року.

Натомість у Кремлі сказали, що «не мають жодної інформації» в зв’язку цим затриманням.

У серпні справу Єжова почав розглядати Голосіївський районний суд Києва. Під час судового процесу прокурор звинуватив екс-чиновника в тому, що він пересилав російській розвідці інформацію про закордонні поїздки та перемовини прем’єра України та інші дані про роботу голови уряду.

Сам перекладач не визнає провини та заявляє, що справа проти нього політично мотивована. Він підтверджує, що надсилав інформацію про діяльність прем’єр-міністра по електронній пошті, яка вказана в обвинувальному акті, але каже, що вона не належить представникам російських спецслужб.

Роз’єднання «Нафтогазу» неминуче – Гройсман

Україна в будь-якому муситиме реформувати державну енергетичну компанію «Нафтогаз», заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман в інтерв’ю інформаційному агентству «Укрінформ». Так він прокоментував питання про подальшу долю підприємства.

За словами голови уряду, роз’єднання «Нафтогазу» на різні підприємства вимагають європейські стандарти, але спершу необхідно узгодити модель, за якою будуть впроваджуватись реформи.

«Щоб наважуватися розпочати зміни, має бути чітка модель. У будь-якому випадку роз’єднання «Нафтогазу» неминуче: це передбачає європейське законодавство – добування газу з одного боку, а транспортування і зберігання – з іншого. Такою є вимога Європейського Союзу, і, якщо ми хочемо стати єдиною частиною енергетичного співтовариства, енергетичної системи, маємо піти на цей крок», – пояснив Гройсман.

Читайте також: «Гройсман пообіцяв, що цього опалювального сезону більше не будуть підвищувати ціну на газ​»

Він додав, що конкретний порядок реформування держпідприємства мають визначати фахівці енергетичної галузі й наглядова рада «Нафтогазу».

Раніше Володимир Гройсман розкритикував обіцянку очільниці партії «Батьківщина» та колишньої голови уряду Юлії Тимошенко ліквідувати «Нафтогаз» в разі перемоги на виборах президента. Він заявив, що таким чином Україна втратить можливість стягнути з Росії 2,6 мільярда доларів з відсотками. Як повідомив 26 жовтня Андрій Коболєв, через відсотки борг зріс до 2,7 мільярдів.

Цю суму російський «Газпром» має виплатити українському енергетичному держпідприємству згідно з рішенням Стокгольмського арбітражу. Як пояснив Гройсман, ліквідовувати «Нафтогаз» до цієї виплати не можна.

Суд у справі про держзраду відмовив адвокатам Януковича у поновленні слідства

Оболонський районний суд Києва, який розглядає справу за звинуваченням Віктора Януковича у державній зраді, 29 жовтня відмовив адвокатам колишнього президента України в поновленні судового слідства.

Суддя Владислав Дев’ятко заявив, що суд заслухав 15 свідків захисту. «Суд надав стороні захисту обґрунтувати свою позицію, всебічно повно суд дослідив аргументи сторін – як обвинувачення, так і захисту. З кожного аргументу сторони захисту, зокрема, ми допитали по декілька свідків. Тому на даний час суд ухвалює – немає підстави для поновлення судового слідства», – вказав суддя Дев’ятко.

29 жовтня суд продовжує заслуховування в дебатах виступу адвоката Януковича Олександра Байдика.

13 вересня суд розпочав заслуховування сторони захисту на стадії дебатів. Сторона обвинувачення 16 серпня попросила у суду 15 років ув’язнення для Януковича.

Оболонський районний суд 29 червня 2017 року ухвалив рішення щодо проведення спеціального судового провадження щодо Януковича.

За даними Генпрокуратури, Януковича підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою змін меж території та державного кордону України), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни) Кримінального кодексу України.

Суд у справі Мартиненка перенесли, він говорить про затягування

Шевченківський суд Києва переніс розгляд справи колишнього народного депутата Миколи Мартиненка на 5 листопада. Причина – один із суддів колегії сьогодні задіяний в іншому процесі, пояснили в канцелярії суду. 

 

Сам Микола Мартиненко заявив журналістам, що бачить ознаки затягування процесу. За його словами, офшорна компанія, що фігурує у епізодах про виведення коштів з компаній «Енергоатом» та «СхідГЗК», з ним жодним чином не пов’язана, і він має відповідні докази. 

Читайте також: «Слідство має докази винуватості Мартиненка за всіма епізодами – прокурор​»

З іншого боку, заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан зауважила, що зв’язок офшорної фірми та Мартиненка доведено під час процедури верифікації Миколи Мартиненка як клієнта швейцарського банку.

Окрім того, у ЦПК побоюються, що Мартиненко має намір прискорити розгляд справи, щоб отримати рішення суду до запуску Вищого антикорупційного суду, який може ретельніше дослідити докази і винести більш суворий вирок.

20 квітня 2017 року детективи НАБУ й прокурори САП затримали колишнього депутата Верховної Ради Миколу Мартиненка і першого заступника голови правління НАК «Нафтогаз України», колишнього голову спостережної ради Одеського припортового заводу Сергія Перелому.

Їх підозрюють за статтями «створення злочинної організації» і «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» у рамках справи про розтрату коштів державного підприємства «СхідГЗК». Обидва заперечують свою провину.

Микола Мартиненко назвав справу проти себе політичною і заявив, що його «кінцева мета» – довести безпідставність усіх звинувачень проти себе. За словами екс-депутата, він має намір співпрацювати зі слідством.

22 квітня 2017 року суд відпустив Миколу Мартиненка на поруки 18 депутатів Верховної Ради, міністра молоді та спорту Ігоря Жданова й на той час заступника голови Центральної виборчої комісії Андрія Магери.

Кількасот людей у Києві вимагали виборчої реформи

Близько 300 людей у Києві 28 жовтня вийшли на мітинг за проведення виборчої реформи. Більшість присутніх прийшли з прапорами політичних партій – Народного руху України, «Громадянської позиції», «Аграрної партії» , Всеукраїнського об’єднання «Свобода», «Сила людей» та інших. З парку Шевченка колона учасників мітингу рушила до Майдану Незалежності, де провела віче.

Учасники вимагали невідкладного ухвалення у другому читанні проекту Виборчого кодексу (№3112-1), що передбачає проведення парламентських виборів за пропорційною системою з відкритими регіональними списками.

Активісти та політики понад рік виходили на масові акції на підтримку ухвалення Виборчого кодексу. Остання до сьогоднішньої акція, під час якої активісти блокували депутатам Верховної Ради виходи з парламенту, відбулася 16 жовтня.

Регуляторна служба не погодила проект постанови Кабміну про ціну газу для населення

Державна регуляторна служба України не погодила проект постанови Кабінету міністрів про підвищення цін на газ для населення.

«Прийняття проекту порядку у запропонованій редакції може призвести до монополізації ринку природного газу НАК «Нафтогаз України», невиконанню Україною її обов’язків за договором про заснування Енергетичного співтовариства», – зазначено у рішенні, опублікованому на сайті служби.

Також зазначається, що в документі відсутній аналіз регуляторного впливу на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави, а також обґрунтування відповідності проекту принципам регуляторної політики.

У службі наголосили, що розробники постанови не дотрималися принципів державної регуляторної політики, визначених законодавством.

Кабінет міністрів України з 1 листопада підвищив ціну на газ для населення на 23,5%, до 8550 гривень за тисячу кубометрів. За словами прем’єр-міністра, спочатку Міжнародний валютний фонд вимагав підвищити ціну на газ на 60%.

На сьогодні ціна газу для населення становить 4942 гривні за тисячу кубометрів, а з урахуванням податку на додану вартість і зборів, які включають транспортування, – 6958 гривень за тисячу кубометрів.

Питання визначення ціни газу для потреб населення є предметом переговорів України з Міжнародним валютним фондом. Представники фонду раніше наполягали на тому, що вартість «блакитного палива» має бути піднята до рівня імпортного паритету.