На конференції делегатів Курултаю кримськотатарського народу VI скликання, яка відбувається 12 листопада в Києві, запропонували виключати з Меджлісу кримськотатарського народу його «окремих членів», які співпрацюють з російською владою Криму, заявив лідер кримських татар Мустафа Джемілєв.

При цьому Джемілєв не назвав конкретних імен і не уточнив, скільки всього таких кандидатів на виключення з Меджлісу кримськотатарського народу, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Деякі делегати наполягають на тому, щоб провести голосування про виключення членів Меджлісу, які зрадили свій народ і державу. На їхнє місце пропонується вибрати нових членів. Інші делегати Курултаю вважають, що на зрадників в рядах Меджлісу просто можна не звертати уваги. Щоб вигнати членів Меджлісу, потрібен кворум делегатів. У нас приблизно 100 делегатів сьогодні зібралося – для кворуму цього недостатньо. Я думаю, після дискусії ми прийдемо до вирішення цього питання », – заявив Джемілєв.

За його словами, Курултай і Меджліс – єдині легітимні представницькі органи на території анексованого Криму «не тільки кримських татар, а й усіх жителів півострова, які не зрадили Україну».

«Відповідальність на делегатах – не тільки перед кримськими татарами, а й перед усіма кримчанами, які зберегли вірність Україні», – зазначив Джемілєв.

Меджліс кримськотатарського народу був заборонений на території Росії й анексованого Криму 26 квітня 2016 року рішенням підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму. Захист Меджлісу направив апеляцію до Верховного суду Росії, проте 29 вересня 2016 року її відхилили.

19 квітня 2017 року Міжнародний суд виніс проміжну ухвалу за позовом України проти Росії. Суд у Гаазі не підтримав вимоги Києва щодо тимчасових заходів проти Росії в рамках Конвенції стосовно заборони фінансування тероризму. Проте Москву зобов’язали припинити обмеження прав кримських татар і етнічних українців, відновити Меджліс та навчання українською мовою в анексованому Криму.

 
…

Лідер проросійського руху «Український вибір», голова політради партії «За життя» Віктор Медведчук заявив, що окремі райони Донецької і Луганської областей повинні мати у складі України автономію з власним урядом і парламентом, що необхідний «прямий діалог із Донецьком і Луганськом», а миротворчі сили ООН мали б тільки охороняти місію ОБСЄ з обов’язкової згоди бойовиків. Саме такої позиції з цих питань дотримується і Кремль.

Як заявив Медведчук в ефірі телеканалу «112 Україна», для того, щоб виконати «головне завдання – повернути Донбас в Україну і Україну на Донбас», необхідні «політична воля української влади» і «прямий діалог із Донецьком, із Луганськом і з Москвою». «Якщо не буде сьогодні прямого діалогу з Донецьком і Луганськом української влади чи інших представників, … ніяких домовленостей про повернення цих територій і людей, які живуть на цих територіях, не буде», – сказав він в інтерв’ю, яке вів російською мовою.

За словами Медведчука, він має власний «мирний план», який передбачає для окупованих територій «особливий статус». «Я бачу цей особливий статус у наданні їм автономії, можливості створити свій уряд, свій парламент, але автономія у складі України», – заявив він.

Віктор Медведчук також згадав, як президент Росії Володимир Путін виступив за власну версію миротворчої місії ООН для окупованої частини Донбасу – головною метою якої було б забезпечення безпеки працівників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. Він висловив жаль, що з цим проектом не згодні у світі.

Він також стверджував, що вводити таку місію навіть на лінію дотику між неконтрольованими і контрольованими урядом територіями «можна тільки зі згоди тих, хто перебуває в Донецьку і Луганську». «Тим більше, що Москва висловлює з цього приводу тверду позицію, і я як людина, яка вела переговори на цю тему в Москві, добре знаю їхню позицію, яку висловлював публічно президент Росії», – додав Медведчук і знову повторив вимогу Москви про «прямий діалог між Києвом і Донецьком та Луганськом».

Медведчук, відомий також як кум Путіна, вже не вперше публічно виступає в засобах інформації з позицій Москви і Кремля.

У Москві говорять про необхідність для Києва виконати обов’язки за мінськими домовленостями і йти на «прямий діалог із Донецьком і Луганськом», маючи на увазі підтримуваних і спрямовуваних Росією бойовиків на окупованій частині Донбасу. При цьому в Москві заявляють, що Росія не має ніяких обов’язків, бо, мовляв, не є стороною домовленостей. Тим часом усі три мінські домовленості уклали саме Україна, Росія і ОБСЄ, представники підтримуваних Росією сепаратистів підписалися під ними в неофіційному статусі.

І Київ, і Захід наголошують, що переговори з бойовиками, угруповання яких визнані в Україні незаконними і терористичними, неможливі – зокрема, й будь-яке узгодження з ними подробиць можливої місії ООН. У Києві й на Заході звертають увагу, що збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР» є не стороною конфлікту, а лише представниками «окупаційних адміністрацій Росії», і діють за вказівками Москви. Тим часом саме Росія є стороною російсько-українського конфлікту, хоча намагається подати свою агресію як «внутрішньоукраїнський конфлікт». У Росії ж прагнуть такого варіанту врегулювання конфлікту, який надав би підтримуваним і керованим Москвою проросійським сепаратистам на окупованій частині Донбасу щонайширшу незалежність від української влади і при цьому з вирішальним голосом у визначенні внутрішньої і зовнішньої політики України.

Росія домагається створення місії ООН на Донбасі в обмеженому форматі – тільки для охорони беззбройних працівників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, в першу чергу поблизу лінії контакту. Україна і її західні союзники відкидають такий підхід, що означав би замороження нинішнього конфлікту, і вимагають створення місії, що взяла б під контроль усю окуповану частину українського Донбасу, обов’язково включно з кордоном із Росією, і мала б широкий миротворчий мандат. Росія у відповідь блокує розгляд пропозицій України і Заходу.

У Радіо Свобода також є цікаві новини, які не потрапляють на сайт. Читайте їх у Telegram-каналі.
…

Президент України нагадав, що Комісія була започаткована майже десять років тому
…

НАТО не визнає псевдовиборів на окупованій території Донбасу. Про це ідеться у заяві Альянсу.

У НАТО підкреслили, що так звані «вибори» суперечать Мінським угодам і підривають зусилля, спрямовані на мирне вирішення конфлікту.

«НАТО повністю підтримує суверенітет і територіальну цілісність України в межах своїх міжнародно визнаних кордонів. Ми як і раніше закликаємо Росію вивести свої війська і припинити підтримку бойових угрупувань в Донецькій і Луганській областях України», – йдеться у заяві.

Альянс закликає до повної імплементації Мінських угод усіма сторонами і підтримує зусилля «нормандського формату» і Тристоронньої контактної групи по врегулюванню ситуації на Донбасі.

На окупованих територіях Донбасу 11 листопада проходять псевдовибори ватажків підтримуваних Росією збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР».

Європейський союз засудив плановані підтримуваними Росією бойовиками на 11 листопада «вибори». «ЄС вважає «вибори»… незаконними і не визнає їх», – йдеться в заяві Євросоюзу, оприлюдненій 10 листопада. ЄС також закликає Росію «повною мірою використати свій значний вплив на сепаратистів, яких вона підтримує», щоб забезпечити швидке і повне виконання Мінських угод, «починаючи зі всебічного припинення вогню і виведення тяжкого озброєння».

Читайте також: «Керівників вам уже призначили» – Грицак закликав мешканців окупованого Донбасу бойкотувати «вибори»

Українська влада закликала жителів окупованих територій не ходити на це голосування і попередила, що участь у них є порушенням українського законодавства.

Псевдовибори суперечать Мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Росія твердить, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

На дільницях, де підконтрольні Росії бойовики проводять у неділю, 11 листопада, так звані вибори, продають продукти зі знижками. Біля багатьох шкіл, технікумів проходять ярмарки. Про це повідомляють з непідконтрольної території слухачі Радіо Донбас.Реалії (проекту Радіо Свобода). 

Так, на дільницях у Луганську товари продають на 30% дешевше, ніж на ринку. Якщо на ринку, приміром, яйця коштують 50 рублів (21 грн.), то там 35 (15 грн.). Такі ж ярмарки проходять у Донецьку.

Також, як повідомляють з Луганська, деяким працівникам бюджетної сфери назвали конкретний час, коли вони мають «проголосувати». Жінці, яка працює в університеті, сказали, що вона має прийти з 8-ї до 9-ї ранку.

«Я прийшла, всіх повикреслювала, кинула в бокс і пішла», – розповіла вона.

За повідомленням очевидців, бойовики на переході з окупованої території у Станиці Луганській запитують у людей, чому вони не на дільницях і погрожують, що якщо вони не повернуться в неділю на окуповану територію і не проголосують, «все буде погано».

Читайте більше: «Не пойду, не хочу»: кого «ЛНР» заставит идти на участки в воскресенье

На окупованих територіях Донбасу 11 листопада проходять псевдовибори ватажків та підтримуваних Росією збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР».​ 

Європейський союз засудив плановані підтримуваними Росією бойовиками на 11 листопада «вибори». «ЄС вважає «вибори»… незаконними і не визнає їх», – йдеться в заяві Євросоюзу, оприлюдненій 10 листопада. ЄС також закликає Росію «повною мірою використати свій значний вплив на сепаратистів, яких вона підтримує», щоб забезпечити швидке і повне виконання Мінських угод, «починаючи зі всебічного припинення вогню і виведення тяжкого озброєння».

Президент України Петро Порошенко повідомив 10 листопада про дії, до яких вдається українська держава у зв’язку з організацією так званих «виборів» на окупованій частині Донбасу.

Українська влада закликала жителів окупованих територій не ходити на це голосування і попередила, що участь у них є порушенням українського законодавства.

Псевдовибори суперечать Мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Росія твердить, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Українська сторона Тристоронньої контактної групи рішуче засудила «організацію Росією» псевдовиборів на тимчасово окупованих Росією територіях Донбасу. Заяву опублікувала у Facebook перша віце-спікер Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі ТКГ Ірина Геращенко .

«Як сторона і підписант Мінських домовленостей Російська Федерація вкотре фундаментально порушила свої зобов’язання за ними», – ідеться у заяві.

«Ігноруючи консолідовану позицію світової спільноти і міжнародних організацій щодо нелегітимного характеру зазначених псевдовиборів та невизнання їх результатів, Кремль свідомо пішов на загострення ситуації на Донбасі. Псевдовибори – це провокація , спрямована на зрив крихкого процесу мирного врегулювання на Донбасі», – зазначає українська сторона.

Представники України у ТКГ вимагають притягти до відповідальності причетних до організації «виборів».

«Уся відповідальність за руйнівні наслідки так званих «позачергових виборів» для подальшої імплементації Мінських домовленостей повністю покладається на Російську Федерацію. Зі свого боку, Україна і надалі докладатиме зусиль для мирного врегулювання ситуації на Донбасі на основі Мінських домовленостей. Ми вимагаємо негайного скликання позачергового скликання ТКГ і звертаємося до країн-членів нормандського формату з проханням провести спеціальні консультації з вимогою до РФ відмовитися від руйнівних сценаріїв дестабілізації ситуації на Донбасі», – ідеться у заяві.

Читайте також: «Керівників вам уже призначили» – Грицак закликав мешканців окупованого Донбасу бойкотувати «вибори»

Європейський союз засудив плановані підтримуваними Росією бойовиками на 11 листопада «вибори» на окупованих територіях Донецької і Луганської областей. «ЄС вважає «вибори»… незаконними і не визнає їх», – йдеться в заяві Євросоюзу, оприлюдненій 10 листопада.

ЄС також закликає Росію «повною мірою використати свій значний вплив на сепаратистів, яких вона підтримує», щоб забезпечити швидке і повне виконання Мінських угод, «починаючи зі всебічного припинення вогню і виведення тяжкого озброєння».

Президент України Петро Порошенко повідомив 10 листопада про дії, до яких вдається українська держава у зв’язку з організацією так званих «виборів» на окупованій частині Донбасу.

Читайте також: Клімкін: світ відреагує посиленням санкцій на «чергову циркову виставу» Кремля

Українська влада закликала жителів окупованих територій не ходити на це голосування і попередила, що участь у них є порушенням українського законодавства.

Псевдовибори суперечать Мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Росія твердить, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Президент України Петро Порошенко повідомив 10 листопада про дії, до яких вдається українська держава у зв’язку з організацією так званих «виборів» на окупованій частині Донбасу.

За його словами, першим із цих заходів буде позачерговий розгляд цього питання на засіданні Постійної Ради ОБСЄ у Відні 12 листопада. Українські дипломати вже розпочали консультації в Раді безпеки ООН у Нью-Йорку з постійними членами цього органу, відзначив президент.

«Ми забезпечили, щоб це питання незаконного проведення так званих виборів було внесено у порядок денний засідання Ради міністрів ЄС у закордонних справах. На найближчому засіданні Комітету міністрів Ради Європи це питання також внесено у порядок денний. Хочу наголосити, що найближчими годинами ми чекаємо і засідання країн Великої сімки, і реакції наших партнерів по Європейському союзу, партнерів зі Сполучених Штатів Америки, Канади і всього світу», – відзначив Порошенко.

Він також закликав українців на окупованих територіях «не брати участь у фейкових виборах».

«Сьогодні Росія робить цей крок лише для того, щоб обрати вже призначених ними наступних маріонеток. Україна буде жорстко протидіяти цьому. Україна буде вживати усіх заходів для того, щоб повернути окуповані Донбас і Крим», – вказав президент України.

Читайте також: Клімкін: світ відреагує посиленням санкцій на «чергову циркову виставу» Кремля

Раніше сьогодні Європейський союз засудив плановані підтримуваними Росією бойовиками на 11 листопада «вибори» на окупованих територіях Донецької і Луганської областей. «ЄС вважає «вибори»… незаконними і не визнає їх», – йдеться в заяві Євросоюзу, оприлюдненій 10 листопада.

ЄС також закликає Росію «повною мірою використати свій значний вплив на сепаратистів, яких вона підтримує», щоб забезпечити швидке і повне виконання Мінських угод, «починаючи зі всебічного припинення вогню і виведення тяжкого озброєння».

Українська влада закликала жителів окупованих територій не ходити на це голосування і попередила, що участь у них є порушенням українського законодавства.

Читайте також: «Керівників вам уже призначили» – Грицак закликав мешканців окупованого Донбасу бойкотувати «вибори»

Підтримувані Росією збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні незаконними і терористичними, заявили про намір провести 11 листопада на окупованих частинах територій Донецької і Луганської областей «вибори» ватажків цих угруповань, а також їхніх «депутатів парламентів». Такі вибори суперечать мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Росія твердить, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано. Ці угоди тим часом передбачають на тих територіях єдині можливі вибори – місцеві, на згаданих вище умовах. Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань. Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій у поширеній 10 листопада заяві закликає громадян України, які живуть на тимчасово непідконтрольних урядові територіях Донецької та Луганської областей, проігнорувати псевдовибори 11 листопада.

Міністерство вказує, що організовані бойовиками заходи суперечать Мінським угодам та резолюції Ради безпеки ООН щодо Донбасу, оскільки ці документи передбачають вибори «виключно на місцевому рівні за умови дотримання українського законодавства».

«Проведення таких «виборів» ставить під сумнів загальне, пряме, рівне волевиявлення народу. Громадяни, які проживають на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, перебувають в інформаційній ізоляції та зазнають тиску з боку держави-агресора щодо прийняття рішення про участь у нав’язаних незаконних виборах. МТОТ звертається з проханням до громадян України, які вимушені перебувати в окупації, утриматися від участі у нелегітимних виборах та просить не піддаватися маніпуляціям держави-агресора», – вказано в заяві.

Читайте також: Клімкін: світ відреагує посиленням санкцій на «чергову циркову виставу» Кремля

Раніше сьогодні Європейський союз засудив плановані підтримуваними Росією бойовиками на 11 листопада «вибори» на окупованих територіях Донецької і Луганської областей. «ЄС вважає «вибори»… незаконними і не визнає їх», – йдеться в заяві Євросоюзу, оприлюдненій 10 листопада.

ЄС також закликає Росію «повною мірою використати свій значний вплив на сепаратистів, яких вона підтримує», щоб забезпечити швидке і повне виконання Мінських угод, «починаючи зі всебічного припинення вогню і виведення тяжкого озброєння».

Українська влада закликала жителів окупованих територій не ходити на це голосування і попередила, що участь у них є порушенням українського законодавства.

Читайте також: «Керівників вам уже призначили» – Грицак закликав мешканців окупованого Донбасу бойкотувати «вибори»

Підтримувані Росією збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні незаконними і терористичними, заявили про намір провести 11 листопада на окупованих частинах територій Донецької і Луганської областей «вибори» ватажків цих угруповань, а також їхніх «депутатів парламентів». Такі вибори суперечать мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Росія твердить, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано. Ці угоди тим часом передбачають на тих територіях єдині можливі вибори – місцеві, на згаданих вище умовах. Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань. Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляє, що Росію очікує посилення міжнародних санкцій за організацію 11 листопада так званих «виборів» на окупованих територіях Донецької і Луганської областей.

«Держава-окупант завтра планує здійснити черговий злочин на українській землі – провести так звані вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Кремль влаштовує чергову циркову виставу для того, щоб приховати свої злочини. Реакцією на такі злочинні дії авторитарного кремлівського режиму і його посіпак на окупованих територіях буде посилення міжнародних санкцій. І ми з нашими партнерами вже працюємо над цим!», – написав Клімкін у Facebook 10 листопада.

Раніше сьогодні Європейський союз засудив плановані підтримуваними Росією бойовиками на 11 листопада «вибори» на окупованих територіях Донецької і Луганської областей. «ЄС вважає «вибори»… незаконними і не визнає їх», – йдеться в заяві Євросоюзу, оприлюдненій 10 листопада.

ЄС також закликає Росію «повною мірою використати свій значний вплив на сепаратистів, яких вона підтримує», щоб забезпечити швидке і повне виконання Мінських угод, «починаючи зі всебічного припинення вогню і виведення тяжкого озброєння».

Українська влада закликала жителів окупованих територій не ходити на це голосування і попередила, що участь у них є порушенням українського законодавства.

Читайте також: «Керівників вам уже призначили» – Грицак закликав мешканців окупованого Донбасу бойкотувати «вибори»

Підтримувані Росією збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні незаконними і терористичними, заявили про намір провести 11 листопада на окупованих частинах територій Донецької і Луганської областей «вибори» ватажків цих угруповань, а також їхніх «депутатів парламентів». Такі вибори суперечать мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Росія твердить, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано. Ці угоди тим часом передбачають на тих територіях єдині можливі вибори – місцеві, на згаданих вище умовах. Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань. Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, –​ у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Співголова опозиційної партії «Опозиційний блок» Юрій Бойко висловив сподівання, що його партія таки приєднається до оголошеного ним спільного проекту з партією «За життя» Вадима Рабіновича.

Переговори про це приєднання ще не завершені, і Бойко очікує на приєднання всієї його партії до проекту «Опозиційна платформа – За життя», сказав він увечері в ефірі телеканалу «112 Україна».

Він також додав, що єдиного кандидата на посаду президента України «Опозиційна платформа» висуне «після консультацій, після переговорів і після з’їздів партій».

Раніше 9 листопада інші чільні діячі «Опозиційного блоку» розкритикували рішення Бойка і Рабіновича створити спільний політичний проект із назвою «Опозиційна платформа – За життя» і висунути спільного кандидата на посаду президента України.

Зокрема, другий співголова «Опоблоку» Борис Колесніков заявив, що заява про створення цього проекту є «особистою ініціативою» Юрія Бойка, яка, за його словами, «не узгоджена з іншими членами «Опозиційного блоку» і не легітимізована з’їздом партії». Коментуючи повідомлення про висування Рабіновича на посаду президента України, Бойко також написав у фейсбуці, що його партія виступає за висування єдиного кандидата на виборах президента, «авторитетного представника промислових і підприємницьких кіл, місцевого самоврядування, що здатен перемагати на виборах, а не кандидата, що є підстилкою для нинішньої влади».

Так само й член фракції «Опозиційного блоку» у Верховній Раді, народний депутат Вадим Новинський заявив, що Юрій Бойко підписав угоду про об’єднання з партією «За життя» як приватна особа. Сам же «Опозиційний блок» ніяких рішень про це не ухвалював, заявив Новинський в інтерв’ю виданню «Українська правда».

Уранці 9 листопада народні депутати Юрій Бойко (фракція «Опозиційного блоку») і Вадим Рабінович (теж фракція «Опозиційного блоку» – з якого він вийшов і створив власну партію «За життя») заявили, що підписали в кулуарах Верховної Ради угоду про створення спільної «Опозиційної платформи – За життя». Угода, серед іншого, передбачає висунення в листопаді спільного кандидата на виборах президента. Відразу після оголошення про цю угоду політрада партії «За життя» ухвалила рекомендувати таким єдиним кандидатом її лідера Вадима Рабіновича, і він висловив подяку однопартійцям за таке рішення.

Попередніми днями, 4 листопада, головою політради партії «За життя» став лідер громадської організації проросійського спрямування «Український вибір» Віктор Медведчук, який раніше заявив про своє рішення приєднатися до цієї партії.
…

Міністерство закордонних справ Чехії оприлюднило заяву, в якій висловило своє ставлення до планованих «виборів» на окупованих територіях Донецької і Луганської областей: цей крок призведе до подальшої дестабілізації, заявили у Празі.

Міністерство, мовиться в заяві, вважає: «проведення так званих «виборів» на частинах території України, контрольованих недержавними утвореннями, є грубим втручанням у внутрішні справи України і засадничим порушенням суверенітету України».

У Празі нагадали, що, відповідно до міжнародного права, будь-які вибори на території України має право організовувати тільки влада України. «На території, яку фактично контролюють Збройні сили Росії, ніякі законні вибори не можливі», – наголошено в заяві.

Крім того, звернули увагу у Празі, проведення згаданих «виборів» перешкоджає виконанню мінських домовленостей, стороною яких є Росія.

«Чехія продовжить підтримувати зусилля в Україні, спрямовані на реформи, і подальші кроки України до ЄС і НАТО», – мовиться також у заяві МЗС Чехії.

Підтримувані і спрямовувані Росією збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні незаконними і терористичними, заявили про намір провести 11 листопада на окупованих частинах територій Донецької і Луганської областей «вибори» ватажків цих угруповань, а також їхніх «депутатів парламентів». Такі вибори суперечать мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Росія твердить, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано. Ці угоди тим часом передбачають на тих територіях єдині можливі вибори – місцеві, на згаданих вище умовах. Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань. Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Президент України Петро Порошенко 10-11 листопада їде з робочим візитом до Франції, повідомляє прес-служба голови Української держави.

«На запрошення президента Франції Емменюеля Макрона візьме участь у заходах у рамках «Паризького форуму заради миру» з нагоди 100-річчя перемир’я у Першій світовій війні, а також, у круглому столі на тему: «Як зробити більш ефективним мультилатералізм для вирішення міжнародних проблем?», – йдеться в повідомленні.

За даними АП, у рамках візиту Порошенко проведе низку двосторонніх зустрічей із лідерами країн світу. З ким саме заплановані зустрічі – не повідомляють.

На заходах з нагоди 100-річчя закінчення Першої світової війни у Парижі будуть присутні лідери десятків країн, зокрема президенти США і Росії Дональд Трамп і Володимир Путін.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся! 
…

Європейський комісар з питань європейської політики сусідства та розширення Йоганнес Ган заявив, що вбивці Катерини Гандзюк і нападники на громадських активістів мають бути притягнуті до відповідальності. Про це єврокомісар сказав пізно ввечері 8 листопада в Києві на зустрічі з представниками громадянського суспільства, першій у межах його перебування в українській столиці.

«Без суворого дотримання верховенства права і незалежних судових інституцій не буде стабільної, сучасної та процвітаючої України», – написав Йоганнес Ган у мережі Twitter.

«Слідом за Анґелою Меркель єврокомісар Йоганнес Ган тепер теж хоче знати, хто замовив Катю Гандзюк», – відзначила в соцмережах учасниця зустрічі, голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

У цій справі затримали п’ять людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.

Після смерті активістки поліція перекваліфікувала її справу на «закінчене вбивство», і кримінальне провадження буде розслідуватися як «умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб». Відповідна стаття Кримінального кодексу передбачає за такі дії від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.

Європейський комісар з питань європейської політики сусідства та розширення Йоганнес Ган прибув в Україну з дводенним візитом 8 листопада.

Як повідомили у представництві Євросоюзу в Україні, 9 листопада Ган зустрінеться з президентом України Петром Порошенком, прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, міністром закордонних справ Павлом Клімкіним, керівником НАБУ Артемом Ситником.

На зустрічі з Гройсманом Ган має представити новий звіт про виконання Угоди про асоціацію, що містить оцінку прогресу, якого Україна досягла минулого року.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Велика палата Конституційного суду України 8 листопада почала розглядати справу за конституційним зверненням Верховної Ради, яка просить КСУ надати висновок щодо конституційності законопроекту про внесення змін до Конституції про стратегічний курс держави на членство в Євросоюзі й НАТО.

Як повідомляє прес-служба КСУ, розгляд відбувається у формі письмового провадження.

Верховна Рада України 20 вересня направила до Конституційного суду запропоновані президентом зміни до Конституції, що передбачають закріплення курсу на європейську і євроатлантичну інтеграцію.

Перед цим прискорити розгляд цього законопроекту Верховну Раду закликав президент Петро Порошенко, який виступав у парламенті зі щорічним посланням.

Після того, як КСУ надасть свої висновки, парламент може ухвалити законопроект у першому читанні не менше ніж 226 голосами, а на наступній черговій сесії – може проголосувати за нього для ухвалення в цілому. Для цього буде потрібно не менше ніж 300 голосів парламентарів.

Читайте також: Це практична річ – депутат Юринець про закріплення в Конституції курсу на НАТО

Президент Петро Порошенко 3 вересня зареєстрував у Верховній Раді законопроект про зміни до Конституції, які передбачають закріплення європейського та євроатлантичного напрямку розвитку держави.

 
…

Верховна Рада України цього року не виплатила 15 мільйонів 826 тисяч гривень зарплати народним депутатам, які не відвідували засідань парламенту, повідомив 8 листопада спікер Андрій Парубій.

За його словами, депутатів не можна змусити ходити на пленарні засідання, і невиплата їм частин зарплат є механізмом впливу на них.

Громадська організація «Комітет виборців України» нещодавно повідомила, що лише 37% народних депутатів (157 із 423) відвідали всі засідання Верховної Ради у жовтні.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

 
…

Європейський комісар з питань європейської політики сусідства та розширення Йоганнес Ган завтра відвідає Україну.

Як повідомили у представництві Євросоюзу в Україні, Ган зустрінеться з президентом України Петром Порошенком, прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, міністром закордонних справ Павлом Клімкіним, керівником НАБУ Артемом Ситником.

На зустрічі з Гройсманом Ган має представити новий звіт про виконання Угоди про асоціацію, що містить оцінку прогресу, якого Україна досягла минулого року.

В ході візиту єврокомісар планує зустрітися з представниками громадянського суспільства і обговорити з ними останні напади на активістів. Також Ган зустрінеться з представниками громадського мовника – керівництвом і наглядовою радою.

Ган разом з представниками ООН підпише угоду ЄС-ПРООН щодо підтримки Євросоюзом сходу України (нова програма ЄС із бюджетом у 50 мільйонів євро).

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Тимчасова слідча комісія парламенту України із розслідування нападу на Катерину Гандзюк й інших громадських активістів 8 листопада проводить своє перше засідання.

На засіданні обрали секретаря комісії. Ним стала депутат від фракції «Самопоміч» Олена Сотник.

Верховна Рада України 6 листопада підтримала постанову про створення цієї ТСК.

Очолює комісію позафракційний народний депутат Борислав Береза, а його заступник – депутат від Блоку Петра Порошенка Сергій Алєксєєв. Загалом до складу комісії входять 18 членів парламенту від різних фракцій та позафракційні депутати.

Серед функцій ТСК – перевірка перебігу розслідування правоохоронними органами нападів на громадських активістів.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

У цій справі затримали п’ять людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.

Після смерті активістки поліція перекваліфікувала її справу на «закінчене вбивство», і кримінальне провадження буде розслідуватися як «умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб». Відповідна стаття Кримінального кодексу передбачає за такі дії від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

 
…

Чинний голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Італії Енцо Моаверо Міланезі підтвердив 8 листопада підтримку імплементації Мінських угод відповідно до принципів та зобов’язань ОБСЄ та в повній повазі суверенітету і територіальної цілісності України.

«Ми надзвичайно стурбовані оголошенням «виборів», які мають відбутися в окремих районах Донецької та Луганської областей 11 листопада. Таке рішення суперечить букві та духу Мінських угод», – сказав Міланезі.

Він закликав усі сторони «конструктивно сприяти проведенню переговорів у Нормандському форматі та у форматі Тристоронньої контактної групи, щоб запобігти такому розвитку».

Читайте також: США закликають жителів східної України бойкотувати «вибори» бойовиків

7 вересня в угрупованні «ДНР» оголосили про намір обрати собі нового лідера 11 листопада. Це сталося після того, як попередній ватажок угруповання Олександр Захарченко 31 серпня загинув унаслідок вибуху в ресторані в центрі контрольованого бойовиками Донецька.

Рішення про проведення 11 листопада виборів «глави» і «депутатів» напередодні ухвалили і в угрупованні «ЛНР».

Це суперечить Мінським угодам, згідно з якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, у відповідності до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Міністерство закордонних справ України оприлюднило заяву, що у випадку проведення голосування його результати будуть «юридично нікчемними, не створюватимуть жодних правових наслідків і не будуть визнані ані Україною, ані світовою спільнотою».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

За підсумками проміжних виборів у США демократи змогли повернути собі контроль над нижньою палатою Конгресу. Але республіканці зміцнили своє становище в Сенаті.
…

Російські правоохоронці в анексованому Криму закрили кримінальну справу щодо мешканця Нового миру Ісмаїла Рамазанова. Про це кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реалії 7 листопада розповів адвокат Рамазанова Олексій Ладін.

За його словами, йдеться про кримінальну справу за фактом незаконного зберігання патронів.

«Кримінальне переслідування щодо Ісмаїла за фактом нібито зберігання ним 24 патронів припинене за відсутністю складу злочину. Слідство не довело, що ці патрони належать Ісмаїлу. Такий результат захист цілком задовольняє», – пояснив адвокат.

Читайте також: Торги за політв’язнів: чому Ердоган просить Путіна звільнити ув’язнених кримчан?

Він також додав, що патрони, знайдені в Рамазанова під час обшуку, згідно з результатами балістичної експертизи, були виготовлені на українському заводі.

«Ми припускаємо, що ці патрони свого часу, ще до 2014 року, надійшли до Служби безпеки Криму, а потім «у спадок» перейшли до Федеральної служби безпеки (Росії – ред.). Власне, вони й були підкинуті Рамазанову», – розповів Ладін.

Адвокат зазначив, що проти його підзахисного лишається відкритим кримінальне провадження щодо пропаганди екстремізму.

«Я подавав клопотання про закриття цієї кримінальної справи, але слідство мені відмовило», – додав він.

23 січня у селищі Новий Світ поблизу Судака російські силовики обшукали будинок кримського татарина Ісмаїла Рамазанова, якого звинуватили в пропаганді екстремізму і того ж дня затримали. Пізніше суд його заарештував.

Читайте також: Російський Слідком у Криму відмовився закривати справу анархіста Каракашева​

Російський Слідчий комітет повідомив, що слідчі порушили кримінальну справу стосовно жителя Сімферопольського району Рамазанова, якого звинувачують у поширенні екстремістських матеріалів за допомогою інтернет-радіо. 14 липня він вийшов з-під варти.

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Посольство США закликає жителів сходу України бойкотувати «вибори», які на окупованих територіях організовують підтримувані Росією бойовики.

«У той час, як Україна робить позитивні кроки щодо зміцнення миру, Росія роздмухує конфлікт, організовуючи бутафорські «вибори». Жителям східної України слід бойкотувати ці «вибори», які не відповідають ні Мінським угодам, ні українському законодавству», – заявило посольство 7 листопада.

Читайте також: В умовах окупації неможливо провести чесні вибори – Волкер

7 вересня в угрупованні «ДНР» оголосили про намір обрати собі нового лідера 11 листопада. Це сталося після того, як попередній ватажок угруповання Олександр Захарченко 31 серпня загинув унаслідок вибуху в ресторані в центрі контрольованого бойовиками Донецька.

Рішення про проведення 11 листопада виборів «глави» і «депутатів» напередодні ухвалили і в угрупованні «ЛНР».

Це суперечить Мінським угодам, згідно з якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, у відповідності до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Міністерство закордонних справ України оприлюднило заяву, що у випадку проведення голосування його результати будуть «юридично нікчемними, не створюватимуть жодних правових наслідків і не будуть визнані ані Україною, ані світовою спільнотою».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Європейський суд з прав людини зобов’язав Україну виплатити 5 мільйонів гривень компенсації постраждалим внаслідок погрому ромського табору на Одещині, повідомив у Facebook співзасновник організації «Український інститут з прав людини» Богдан Крикливенко.

Відповідне рішення у справі «Бурля та інші проти України» ЄСПЛ опублікував 6 листопада. 

Йдеться про конфлікт, датований вереснем 2002-го року у селі Петрівка на Одещині. За даними суду, після смерті у бійці 17-річного хлопця з цього села група із кількох сотень його односільчан за рішенням сільради почала громити будинки, де жили роми (з одним із яких у загиблого начебто був конфлікт). Перед цим ці будинки відрізали від електрики і газопостачання за рішенням сільради. Поліція при погромі була присутня, але не втручалася, зазначається у тексті судового рішення.

Суд вирішив, що таким чином було порушено право на повагу до приватного життя (стаття 8 Європейської конвенції з прав людини) та заборону дискримінації (стаття 14), а також заборону катувань та поводження, що принижує людську гідність (стаття 3).

Читайте також: 5 невирішених проблем ромських жінок із компактних поселень

Як раніше повідомляли у Нацполіції, в Україні є понад три тисяч місць компактного проживання ромів, де живуть понад 100 тисяч осіб. Цього року до поліції надійшло шість повідомлень про напади на ромські поселення: три – у Києві, одне – у Тернопільській області, ще два – на Львівщині.

Останній з таких нападів стався 23 червня, коли група молодиків напала на ромський табір на околиці Львова. Смертельні ножові поранення отримав 24-річний ром, а 10-річному хлопчикові, 30-річній жінці і 19-річному юнакові завдали поранень ножем. Пізніше поліція затримала вісьмох осіб, підозрюваних у нападі: семеро з них – неповнолітні.

 
…

Посольство США в Україні заявляє, що «все ще стурбоване шкідливими газами» в Армянську, де в кінці серпня стався викид хімічних речовин на заводі «Кримський титан».

«У Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища у війні і збройних конфліктах ми все ще стурбовані шкідливими газами в Армянську, забрудненням води з шахти «Юнком» й іншими екологічними загрозами, викликаними конфліктом і російською агресією», – йдеться в повідомленні посольства США.

В Армянську 20 жовтня запустили завод «Кримський титан» після його зупинки через викиди, що сталися в ніч з 23 на 24 серпня. Влада анексованого Криму заявила, що причиною забруднення є випаровування вмісту кислотонакопичувача, використовуваного «Кримським титаном».

У Києві вважають, що викид хімічних речовин на території Криму стався через російських військових, які на тренуваннях нібито обстріляли відстійники відходів титанового і содового заводів.

За вказівкою призначеного Москвою голови анексованого Криму Сергія Аксьонова з Армянська вивозили дітей шкільного і дошкільного віку в кримські санаторії через забруднення повітря в місті.

Завод «Кримський титан» розпочав роботу ще в 1971 році, а на початку 2000-х перейшов під контроль компанії Group DF Дмитра Фірташа. Головним напрямком підприємства є виробництво діоксиду титану – речовини, що застосовується в лакофарбовій, гумотехнічній промисловості, при виробництві пластмас і в багатьох інших галузях.

У 2014 році, після анексії Криму Росією, Дмитро Фірташ змінив структуру управління заводом. У жовтні Group DF передала ПрАТ «Кримський титан» російському дочірньому підприємству ТОВ «Титанові інвестиції». У 2015 році ПрАТ «Кримський титан» був перейменований в «Юкрейніан кемікал Продактс».
…

Генеральна прокуратура України відмовила у екстрадиції узбецького журналіста Нарзулло Охунжонова (Ахунжанова), якої вимагає влада Узбекистану, повідомила у Facebook виконавча директорка українського представництва Amnesty international Оксана Покальчук.

«Amnesty International Ukraine провела акцію термінової допомоги журналісту і домоглася його звільнення з-під арешту, після чого Ахунжанов отримав офіційний статус біженця.В Узбекистані права на свободу вираження та мирних зібрань жорстоко обмежується. Провідні правозахисники, критики уряду та незалежні журналісти стають жертвами систематичних утисків та залякувань, стеження, арештів, нападів та умисної дискредитації», – заявила вона.

Журналіст Нарзулло Охунжонов, який критикував владу Узбекистану, виїхав з країни у 2013 році через погрози. Його заарештували 25 вересня 2017 року за рішенням Солом’янського районного суду Києва, коли Охунжонов з родиною прилетів до Києва з Туреччини, перед тим попросивши тут політичного притулку.

Читайте також: Україна не дає притулок. Історія узбецького журналіста-утікача Охунжонова

Підставою для арешту стало те, що Узбекистан оголосив Охунжонова у міжнародний розшук, і відтак журналіста на час екстрадиційної перевірки заарештували на сорок днів, ідеться у рішенні суду.

Офіційно Узбекистан інкримінував йому шахрайство, нібито вчинене у 2009 році на суму дві тисячі доларів. 

На захист Охунжонова виступила низка українських та міжнародних організацій, зокрема «Комітет захисту журналістів» (CPJ), Харківська правозахисна група та проект «Без кордонів».
…

Представниця Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) Марія Томак передала членові комітету закордонних справ британського парламенту Роберту Сіллі список із прізвищами росіян і українців, які порушують права людини в анексованому Росією Криму. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода, який був присутній на зустрічі родичів утримуваних Росією українців Павла Гриба та Євгена Панова із депутатом британського парламенту в Лондоні.

«Ми вважаємо можливим розширення дії «акту Магнітського» проти цих людей, оскільки йдеться про порушення Європейської конвенції з прав людини, а саме – про катування», – сказала Томак.

Про можливу імплементацію «акту Магнітського» Роберт Сіллі сказав: «Я вважаю те, як реагував британський уряд на отруєння Скрипалів, є доволі вражаючим прикладом ефективної протидії злочинам Росії».

Перед зустріччю в Лондоні посольство України передало Міністерству закордонних справ Великої Британії список людей, яких МІПЛ вважає винними у катуванні українських громадян. Представник посольства заявив, що наразі громадська організація веде перемовини із МЗС України щодо визнання цього списку офіційним.

На зустрічі були присутні Ольга та Ігор Гриби, сестра і батько Павла Гриба, а також керівник об’єднання родин політв’язнів і брат фігуранта справи так званих «кримських диверсантів» Євгена Панова Ігор Котелянець. Останній наголосив, що заяви від таких країн, як Британія, дійсно допомагають зупинити катування українських громадян у російських в’язницях.

«Ми сьогодні мали зустріч із представниками Міністерства закордонних справ з метою нагадати про всіх українських політв’язнів. Це саме те, через що голодував Олег Сенцов – щоб привернути увагу не тільки до себе, а й до інших незаконно засуджених», – заявив Котелянець.

Ольга Гриб, сестра викраденого ФСБ із території Білорусі Павла Гриба, згадала про можливість перенесення мирних переговорів у «нормандському форматі» з Мінська до іншої країни.

«Мінськ – це неприйнятне місце для врегулювання такого конфлікту. Можливо, Британія могла би стати такою країною», – сказала вона, звертаючись безпосередньо до депутата британського парламенту.

Роберт Сіллі – член палати Громад британського парламенту від Консервативної партії, а також учасник комітету закордонних справ. Він неодноразово критикував президента Росії Володимира Путіна і відомий підтримкою санкцій проти Росії, зокрема застосування «акту Магнітського» для боротьби із «брудними російськими грошима».

«Акт Магнітського» – закон США, а також низки інших країн, який накладає економічні санкції й забороняє в’їзд особам, винним у порушеннях прав людини. У травні цього року закон схвалив парламент Британії.
…

Міністр зовнішніх справ Великої Британії Джеремі Хант висловив свої співчуття у зв’язку зі смертю громадської діячки і радниці мера Херсона Катерини Гандзюк.

«Ще один сумний день для демократичних цінностей у світлі вчорашньої смерті антикорупційної активістки Катерини Гандзюк», – написав Хант.

Він нагадав, що президент України Петро Порошенко пообіцяв забезпечити здійснення правосуддя і висловив «щиросердну підтримку» такому наміру.

Коментар посла Німеччини в Україні Ернста Райхеля оприлюднила прес-служба його дипломатичної місії.

Читайте також: 136 днів справи Гандзюк: реакції, кваліфікації та заяви

«Ми глибоко стурбовані зростанням кількості нападів на активістів і політиків. Злочинці й їх покровителі мають бути притягнуті до відповідальності. Не можна допустити панування атмосфери безкарності», – йдеться в заяві.

А голова Міністерства закордонних справ Швеції Маргот Вальстрьом закликала українську влади забезпечити «безпечне середовище для представників громадянського суспільства».

Напередодні зі схожим закликом до Києва звернулася посол Сполучених Штатів в Україні Марі Йованович.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

Читайте також: В БПП назвали делегатів до комісії, яка конролюватиме розслідування вбивства Гандзюк​

У цій справі затримали п’ять людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.
…

Парламентська фракція партії «Блок Петра Порошенка» заявила про підтримку створення Тимчасової слідчої комісії, яка контролюватиме розслідування вбивства громадської діячки Катерини Гандзюк.

«Фракція вирішила делегувати до складу комісії народних депутатів Віктора Короля, Валерія Карпунцова, Юрія Буглака, Сергія Алєксєєва, Максима Саврасова та Ірину Суслову», – йдеться в повідомленні партії.

Коментуючи це рішення, заступниця голови Верховної Ради і член фракції БПП Ірина Геращенко підкреслила, що ТСК повинна займатись контролем розслідування, а не самим слідством.

«Депутати не можуть собою підмінити слідчих. Повне розслідування злочину – відповідальність силових структур і правоохоронних органів. Взагалі, профілактика злочинів має стати ключовим завданням правоохоронців. Треба зупинити цей бандитизм і безкарність», – заявила вона.

Створити тимчасову слідчу комісію, яка контролюватиме розслідування нападів на активістів, вимагали депутати від кількох партій. Раніше 5 листопада одна з них, представниця БПП Світлана Заліщук, звинуватила свою і ще кілька фракцій у блокуванні створення ТСК.

Читайте також: Поліція: слідчі мають достатньо матеріалів, щоб довести вину замовників убивства Гандзюк

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

У цій справі затримали п’ять людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.
…

Для цього створюють і місію Вселенського патріархату – Ставропігійне представництво, яке діятиме в Києві, в Андріївській церкві
…

Народні депутати, серед яких Світлана Заліщук, Мустафа Найєм («Блок Петра Порошенка»), Ігор Луценко («Батьківщина»), Юрій Дерев’янко (позафракційний), на початку погоджувальної ради парламенту 5 листопада вимагали від колег створення тимчасової слідчої комісії для контролю розслідування нападів на активістів.

Про свій намір вимагати створення комісії на погоджувальній раді Світлана Заліщук повідомила заздалегідь. Вона звинуватила колег зі своєї фракції, а також з «Народного фронту» у блокуванні створення колегіального органу. За словами парламентарки, своїх представників до комісії запропонували тільки «Самопоміч» і «Батьківщина».

Як зазначає Заліщук, група народних депутатів, в тому числі й вона, подали до регламентного комітету проект відповідної постанови ще 22 жовтня.

«Метою Тимчасової слідчої комісії визначається перевірка відомостей та ходу розслідувань щодо 55 нападів на громадських активістів у 2017-2018 роках зі «Списку Гандзюк». І лише в шести випадках були затримані нападники. При цьому майже в кожному з цих нападів є нарікання на роботу правоохоронних органів, скарги на їх бездіяльність, та їх можливу причетність до частини з цих нападів», – обстоює ініціативу депутатка.

Аналогічне звернення також поширила народна депутатка від «Самопомочі» Олена Сотник.

Після початку погоджувальної ради Заліщук, Луценко і ще кілька депутатів залишилися стояти за спиною спікера Верховної Ради Андрія Парубія, тримаючи фото Катерини Гандзюк і плакатом із написом «Її вбили».

Виступаючи на погоджувальній раді, голова парламентської фракції БПП Артур Герасимов заявив, що підтримує створення слідчої комісії, однак із певними умовами.

«Ми вимагаємо від Національної поліції кинути всі ресурси, щоб завершити розслідування цього жорстокого злочину (вбивство Катерини Гандзюк – ред.) в найкоротші терміни. Окрім цього, ми пропонуємо заслухати на профільному комітеті керівників відповідних силових органів та отримати інформацію. По результатах заслуховування прийняти рішення щодо створення тимчасової слідчої комісії. Щоб розвіяти всі інсинуації, одразу хочу сказати: наша фракція готова делегувати своїх представників до цієї слідчої комісії», – заявив він.

Читайте також: «Вимагаємо покарати»: акція-реквієм за Катериною Гандзюк у Києві​

Схожу позицію висловив член фракції «Відродження» Валерій Писаренко. Він сказав, що підтримує створення комісії, але вважає, що орган не матиме достатніх повноважень.

«Жодна слідча комісія ще не досягла свого результату в парламенті через те, що немає закону про слідчі комісії, де взагалі були б якісь повноваження. В нас є закон, ми з вами його, коли були на діалогах Жана Моне, обговорювали, що будемо голосувати. Давайте проголосуємо, дамо комісіям реальні повноваження, і після цього будемо ухвалювати комісію, яка вже буде мати певні повноваження. А так ви зараз створите комісію і не досягнете ваших результатів. Тому я за комісію, вас підтримую, але без закону про слідчі комісії це будуть одні лозунги», – заявив Писаренко.

Про смерть відомої в Херсоні діячки, виконувачки обов’язків керуючого справами Херсонської міськради Катерини Гандзюк стало відомо 4 листопада. Її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

Трьох затриманих за підозрою в нападі на Гандзюк тримають під вартою, ще одного відпустили під домашній арешт.

Правову кваліфікацію справи правоохоронці раніше вже змінювали кілька разів: від «хуліганства» через «умисні тяжкі тілесні ушкодження» до «замаху на умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю». 3 серпня генеральний прокурор Юрій Луценко після спілкування з потерпілою заявив, що розслідування справи передадуть Службі безпеки України.

24 вересня адвокат Євгенія Закревська повідомила, що у справі потерпілої з’явилась додаткова кваліфікація – замовне вбивство.

Увечері в неділю, 4 листопада, під будівлями Міністерства внутрішніх справ у Києві й регіональних відділів МВС іще в кількох містах України відбулися акції з вимогами знайти і притягти до відповідальності замовників убивства Гандзюк.
…

Поліція виконала всі необхідні слідчі дії у справі активістки Катерини Гандзюк рамках своїх повноважень та за рішенням Генеральної прокуратури України від 5 листопада передала справу до Головного слідчого управління Служби безпеки України. Про це повідомили у міністерстві внутрішніх справ.

«В межах повноважень Національна поліція України допитала як свідків 367 осіб, призначила 21 судову експертизу, провела дев’ять обшуків, чотири слідчих експерименти, 26 оглядів, 100 негласних слідчих дій відносно 31 особи. Закінчилось слідство щодо п’яти обвинувачених – це виконавці та організатори злочину», – ідеться у повідомленні.

Встановленням замовників злочину займається СБУ, після передачі справи у відомстві зможуть об’єднати провадження, зазначили у МВС.

Читайте також: США закликають притягти до відповідальності винних у вбивстві Гандзюк

Голова Національної поліції України Сергій Князєв висловив сподівання, що замовник нападу на чиновницю Херсонської міськради Катерину Гандзюк, який призвів до її смерті, буде встановлений.

Коментуючи повідомлення про смерть Гандзюк раніше 4 листопада в лікарні в Києві, Князєв нагадав: слідчі вже перекваліфікували цю справу як «закінчене вбивство», і кримінальне провадження буде розслідуватися як «умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб».

Відому в Херсоні діячку, виконувачку обов’язків керуючого справами Херсонської міськради Катерину Гандзюк облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

Трьох затриманих за підозрою в нападі на Гандзюк тримають під вартою, ще одного відпустили під домашній арешт.

Правову кваліфікацію справи правоохоронці раніше вже змінювали кілька разів: від «хуліганства» через «умисні тяжкі тілесні ушкодження» до «замаху на умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю». 3 серпня генеральний прокурор Юрій Луценко після спілкування з потерпілою заявив, що розслідування справи передадуть Службі безпеки України.

24 вересня адвокат Євгенія Закревська повідомила, що у справі потерпілої з’явилась додаткова кваліфікація – замовне вбивство.

Увечері в неділю, 4 листопада, під будівлями Міністерства внутрішніх справ у Києві й регіональних відділів МВС іще в кількох містах України відбулися акції з вимогами знайти і притягти до відповідальності замовників убивства Гандзюк.
…