У 2019 році Росія не повернеться в ПАРЄ – Ар’єв 

Голова української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи Володимир Ар’єв в ефірі Радіо Свобода заявив, що у 2019 році російська делегація найімовірніше не повернеться до роботи в організації. 

За його словами, єдина можливість відновити повноваження – винести це питання у січні. Однак, зауважив Ар’єв, наразі в проекті порядку денного його немає.

«Якщо Росія не подається в січні, значить, її в 2019 році увесь рік немає. Коли ми побачили проект порядку денного на січень 2019 року, ця доповідь там не стоїть. У кращому випадку вона буде розглядатися у квітні, можливо, навіть улітку наступного року», – сказав Ар’єв. 

Крім того, це малоймовірно, оскільки обмежувальні заходи щодо російської делегації Росії не зняли, зауважив він.

«Потяг пішов. Росія чітко сказала, що вони не подаватимуться доти, доки асамблея не піде назустріч. У плані скасування можливостей запровадження санкцій проти національної делегації. Асамблея не пішла назустріч. Власне, що сталося: Росія сказала, що вона не подаватиме свою делегацію. І питання на січень уже не виноситься. Взагалі всі національні парламенти подають свої делегації лише раз на рік. І цей час – січень, початок чергової сесії ПАРЄ. В інший час можливе подання, лише якщо в парламенті були вибори. Тоді впродовж півроку після цього можна подати свою делегацію. Третього варіанту розвитку подій просто не існує», – додав Ар’єв.

Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ через анексію українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася від участі в роботі асамблеї, а влітку 2017 року припинила платити членські внески в Раду Європи. 

Нині Москва домагається від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі. 

Повністю інтерв’ю з Володимиром Ар’євим дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 20 жовтня.

Будапешт подвоїть допомогу угорській меншині на Закарпатті – урядовець

Угорщина подвоїть допомогу на потреби закарпатським угорцям у тих сферах їхнього життя, що забезпечують збереження і повнокровний розвиток даної нацменшини. Про це заявив у п’ятницю 19 жовтня на прес-конференції у Будапешті представник угорського уряду.

За словами статс-секретаря Арпада Яноша Потапі, уряд Угорщини виділить на це 3 мільярди форинтів (близько 300 мільйонів гривень) – замість запланованих 1,5 мільярда форинтів – у проекті соціального пакету допомоги українським угорцям на майбутній рік.

Урядовець уточнив, що ці кошти адресовані 23-24 тисячам осіб у сфері освіти, охорони здоров’я, культури та соціальній галузі угорської меншини у вигляді доплат до річного заробітку.

Читайте також: «Угорщина завжди готова до консультацій з Україною – Сійярто​»

Сьогодні ж про таке рішення свого уряду повідомив представників угорської меншини Закарпаття Левенте Мадяр, статс-секретар МЗС Угорщини, у Берегові. Він зокрема зазначив, що цільова допомога на економічний розвиток угорській громаді за останні два роки досягла 17 мільярдів форинтів (1,7 млрд. гривень). Але з огляду на «непросте становище угорської спільноти» вона може розраховувати на ще більшу суму підтримки на майбутнє.

«Якщо існує держава і народ, які зацікавлені в сильній Україні, це – Угорщина та угорський народ. Адже чим вона сильніша, багатша і суверенніша, тим краще для Угорщини і закарпатських угорців», – наголосив Левенте Мадяр.

Читайте також: «Клімкін – Будапешту: «або ми працюємо на Закарпатті разом, або Угорщина там працювати не буде»​

Він підкреслив, що Угорщина бажає Україні успішно подолати труднощі, впоратися з викликами, і що в цьому його країна готова надати своїй сусідці всіляку допомогу. Натомість Угорщина лише має прохання до України забезпечити для угорської нацменшини мирні умови життя і дотримання прав, сказав у своєму зверненні до української влади Левенте Мадяр.

У вересні поширене в соцмережах та ЗМІ відео, що в одному з консульств Угорщини в Україні масово видають угорські паспорти українським громадянам, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині. Кульмінацією дипломатичного конфлікту стала висилка Києвом угорського консула з Берегова та українського дипломата з Будапешта.

Прокуратура передала агенції з розшуку активів кримське судно «Норд»

Прокуратура Автономної Республіки Крим передала арештоване кримське судно «Норд» Національному агентству з повернення активів, отриманих від корупційних та інших злочинів (АРМА). Про це 19 жовтня повідомила прес-служба відомства.

«Рішення ухвалене з метою збереження бюджетних коштів, що витрачаються на утримання арештованого судна на території морського порту Бердянськ», – вказали в прокуратурі.

Прикордонна служба України 25 березня 2018 року затримала в Азовському морі риболовне судно «Норд» з екіпажем з 10 осіб, які вийшли з окупованого Росією Криму. Капітану судна Володимиру Горбенку інкримінують порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з метою заподіяння шкоди інтересам держави».

Херсонський міський суду 10 квітня відпустив його під заставу із зобов’язанням прибувати для проведення слідчих дій, іншим морякам був призначений адміністративний штраф. Горбенкові пізніше була оголошена підозра за статтею про незаконний вилов риби.

Українські прикордонники відмовилися випускати членів екіпажу за російськими документами, оскільки Київ вважає їх своїми громадянами, які проживають в Криму. Двом з дев’яти моряків вдалося повернутися додому. Решта перебувають у Києві на території посольства Росії. Судно «Норд» заарештоване українською владою.

Балуха вже етапували до Керчі – Чийгоз

Український активіст Володимир Балух перебуває в Керченській колонії в окупованому Криму. Про це 18 жовтня повідомив сайт проекту Радіо Свобода Крим.Реалії із посиланням на заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза.

Перед цим також дружина українського активіста Володимира Балуха Наталія повідомляла, що його мають етапувати в Керченську колонію.

Офіційного підтвердження від російської влади і адвокатів Балуха поки немає.

На час етапування Балух вирішив тимчасово припинити голодування. За даними адвоката Дмитра Дінзе, у Балуха після понад 200 днів голодування є підозра на виразку або панкреатит.

Перед цим підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок засудженому до 5 років колонії Володимиру Балуху, засудивши його до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (це близько 4 тисяч гривень). Активіста засудили до такого тюремного терміну за сукупністю двох кримінальних справ.

Балух оголосив безстрокове голодування 19 березня 2018 року. Після місяця повної відмови від прийому їжі кримський архієпископ УПЦ КП Климент переконав Балуха вживати мінімальний набір продуктів (дві склянки вівсяного киселю, 50-70 грамів сухарів з чорного хліба і чай з медом), який підтримував «балансування на нульовій позначці».

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України, який знаходився на подвір’ї його будинку.

Дружина Балуха побачила чоловіка перед етапом

Дружина українського активіста Володимира Балуха Наталя 17 жовтня побачилася з ним у СІЗО Сімферополя. Про це вона сама повідомила Кримській правозахисній групі.

За словами Наталії, побачення було коротким, чоловіка вона бачила через скло, розмовляла з ним по телефону близько півтори години. «Коли я чекала зустрічі в СІЗО, мої нерви не витримали, я заплакала. Але як тільки побачила Вову, мені відразу стало легше, сльози самі висохли», – розповіла вона.

За її словами, Балух тримається бадьоро, попри підірване голодуванням здоров’я. У нього ослаблений імунітет, він хворіє на гостре респіраторне захворювання. Крім загострення хронічних хвороб, Балуха мучить зубний біль.

Дружина передала Балухові необхідні ліки. Оскільки на час етапу він припинив голодування, дружина передала йому каші, горіхи, овочі та інше.

Володимир Балух сказав дружині, що «дуже непокоїться про її здоров’я і здоров’я його літньої матері».

За інформацією Наталії, Балуха 18 жовтня мали етапувати до Керченської колонії.

17 жовтня про такі наміри російської влади Криму повідомляв і заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз. Офіційного підтвердження цього від російської влади і адвокатів Балуха поки немає.

Також на цю тему: Засудженого в Криму Балуха скоро етапують у російську колонію – Денісова

На час етапування Балух вирішив тимчасово припинити голодування. За даними адвоката Дмитра Дінзе, у Балуха після понад 200 днів голодування є підозра на виразку або панкреатит.

Перед цим підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок засудженому до 5 років колонії Володимиру Балуху, засудивши його до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (це близько 4 тисяч гривень). Активіста засудили до такого тюремного терміну за сукупністю двох кримінальних справ.

Балух оголосив безстрокове голодування 19 березня 2018 року. Після місяця повної відмови від прийому їжі кримський архієпископ УПЦ КП Климент переконав Балуха вживати мінімальний набір продуктів (дві склянки вівсяного киселю, 50-70 грамів сухарів з чорного хліба і чай з медом), який підтримував «балансування на нульовій позначці».

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України, який знаходився на подвір’ї його будинку.

Волкер: США не змінять політику щодо Росії, санкції ефективні

Влада США може запроваджувати нові санкції проти Росії «кожні один-два місяці», заявив 18 жовтня спеціальний представник США по Україні Курт Волкер.

На конференції в Атлантичній раді у Вашингтоні Волкер підтвердив намір США не змінювати політику щодо Росії, на його думку, санкції є ефективним інструментом тиску. Тому їх збираються зберегти, а також періодично розширювати санкційний пакет, як це і відбувалося досі. Волкер також подякував Євросоюзу за єдність у питанні санкцій проти Росії.

Спецпредставник також підтримав рішення про скасування ембарго на продаж Києву американської зброї, сказавши, що США нині ставиться до України «просто як до звичайної країні, що має право себе захищати». На думку Волкера, метою постачання озброєння є не ескалація конфлікту на Донбасі, а стримування можливої подальшої агресії Росії.

США вперше запровадили санкції проти Росії у відповідь на анексію Криму в 2014 році. З початком збройного конфлікту в Донбасі до політичних санкцій додалися й економічні заходи. Паралельно зі США санкції запроваджує і Євросоюз.

Обвинувачений у держзраді: прокуратура АР Крим вимагає екстрадиції з Росії колишнього кримського депутата

Прокуратура Автономної Республіки Крим вимагатиме екстрадиції з Росії колишнього депутата Верховної Ради Криму Віталія Нахлупіна, повідомив 17 жовтня речник Генпрокуратури України Андрій Лисенко. В Україні цю особу обвинувачують у державній зраді, уточнюють у прокуратурі.

 

29 грудня 2016 року прокуратура АР Крим направила в суд обвинувальний акт щодо Нахлупіна. Під час розслідування кримінального провадження отримано беззаперечні докази того, що цей депутат надав допомогу і сприяння окупації Криму Росією. 

 

Зокрема, за його безпосередньої участю незаконно прийнята так звана «Конституція Республіки Крим» та інші документи. Нахлупін у березні 2014 року через офіційний інтернет-сайт Верховної Ради Криму відкрито звернувся до жителів автономії про необхідність взяти активну участь в так званому «референдумі».

Російські ЗМІ 17 жовтня повідомили, що співробітники правоохоронних органів затримали в Москві «заступника голови Ради міністрів Криму» Віталія Нахлупіна за підозрою в отриманні хабара.

Представництво ЄС закликає владу притягнути до відповідальності винних у замаху на активіста Михайлика

Представництво Європейського союзу в Україні закликає українську владу притягнути до відповідальності винних у замаху на одеського активіста Олега Михайлика, який дістав 22 вересня тяжке вогнепальне поранення. Про це представництво повідомляє в мережі Facebook.

«Під час свого візиту до Одеси я мала нагоду поспілкуватися з Олегом. Мене вразила його самовідданість у боротьбі за верховенство права, законність, прозорість та демократичний розвиток свого рідного міста. На жаль, у цій боротьбі він ризикує життям», – заявила заступник голови представництва Анніка Вайдеманн.

«Я сподіваюсь, що правоохоронні органи України швидко проведуть ретельне розслідування. Винні у скоєнні замаху на Олега повинні буті притягнуті до відповідальності», – вказала дипломат.

Також на цю тему: На одязі підозрюваного в нападі на одеського активіста знайшли сліди пороху – прокуратура

27 вересня Київський районний суд Одеси відправив до слідчого ізолятора усіх трьох підозрюваних у нападі на одеського активіста Олега Михайлика – Торніке Герасіна (Нагладзе), Лашу Герасіна і Манучара Варшанідзе.

Усіх трьох затримали ще 24 вересня, коли вони добровільно прийшли до Приморського райвідділу надати пояснення, чому їхні телефони були поблизу місця нападу на Олега Михайлика. 22 вересня в Одесі із вогнепальним пораненням у груди госпіталізували громадського активіста, представника партії «Сила людей» Олега Михайлика. Сам він заявляв, що не бачив нападників.

Завтра Балуха етапують до колонії в Керчі – Чийгоз

Російська влада має намір 18 жовтня етапувати українського активіста Володимира Балуха до Керченської колонії, повідомив проекту Радіо Свобода Крим.Реалії заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

Офіційного підтвердження цього від російської влади поки немає.

Також на цю тему: Засудженого в Криму Балуха скоро етапують у російську колонію – Денісова

На час етапування Балух вирішив тимчасово припинити голодування. За даними адвоката Дмитра Дінзе, у Балуха після понад 200 днів голодування є підозра на виразку або панкреатит.

Перед цим підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок засудженому до 5 років колонії Володимиру Балуху, засудивши його до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (це близько 4 тисяч гривень). Активіста засудили до такого тюремного терміну за сукупністю двох кримінальних справ.

Балух оголосив безстрокове голодування 19 березня 2018 року. Після місяця повної відмови від прийому їжі кримський архієпископ УПЦ КП Климент переконав Балуха вживати мінімальний набір продуктів (дві склянки вівсяного киселю, 50-70 грамів сухарів з чорного хліба і чай з медом), який підтримував «балансування на нульовій позначці».

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України, який знаходився на подвір’ї його будинку.

СБУ перевіряє інформацію журналіста Бігуса щодо «держзради» Семочка

Служба безпеки України заявляє, що в межах розпочатого за заявою журналіста Дениса Бігуса кримінального провадження за частиною 1 статті 111 («державна зрада») Кримінального кодексу України перевіряє оприлюднену у ЗМІ інформацію щодо колишнього співробітника СБУ Сергія Семочка.

«Орган досудового розслідування планує долучити до процесуальноі співпраці Дениса Бігуса та його команду для дослідження викладених у журналістському розслідуванні обставин. Водночас зазначаємо, що перевірка інформації стосовно статків та можливого незаконного збагачення Сергія Семочка перевіряється НАБУ у межах зареєстрованого ними кримінального провадження за ч. 3 ст. 368-2 («незаконне збагачення») Кримінального кодексу України», – вказано в повідомленні.

Національне антикорупційне бюро України 3 жовтня відкрило провадження щодо першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка. Провадження зареєстроване за статтею 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) за матеріалами журналістського розслідування програми «Наші гроші».

Журналісти стверджують, що родичі Семочка мають нерухомість на понад 200 мільйонів гривень. Розслідувачі припускають, що посадовець отримав статки завдяки «дахуванню» фармацевтичних компаній. Вони зазначають, що Семочко у відповіді на запит не пояснив походження майна.

Семочко призначений першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки України президентським указом від 31 липня. До цього він очолював управління СБУ в Києві та Київській області. Ще раніше Семочко був керівником Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ.

Прокуратура просить Францію видати затриманого Європолом громадянина України

Прокуратура Києва підготувала матеріали для екстрадиції громадянина України, про затримання якого у Франції повідомив Європол, повідомляє прес-служба відомства. Запит до відповідних французьких органів надіслала Генеральна прокуратура України

За даними прокуратури, затриманий може бути причетний до правопорушень в Україні.

«Досудовим розслідуванням, яке проводить столична прокуратура, встановлено, що вказаний чоловік у березні-квітні 2015 року під виглядом укладання контракту на поставку мінеральних добрив виробництва ПАТ «Одеський припортовий завод» заволодів грошовими коштами приватної компанії у сумі понад 12 мільйонів євро, які були перераховані як передплата за товар», – йдеться в заяві.

Також чоловіка підозрюють у тому, що він підробив свідоцтво про власну смерть.

Згідно з повідомленням, столична прокуратура оголосила затриманого в міжнародний розшук 1 серпня 2018 року.

Раніше Радіо Свобода не отримало від речника ГПУ Андрія Лисенка підтвердження, що затриманий – одесит Дмитро Малиновський, якого розшукують за підозрою в шахрайстві та підробці документів. Таку інформацію оприлюднили в ЗМІ.

16 жовтня Європол повідомив про затримання у французькому Діжоні неназваного громадянина України, якого підозрюють у міжнародному шахрайстві.

На переговорах щодо звільнення заручників на Донбасі прогресу немає – Геращенко

Представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко повідомила про безрезультатність переговорів, які відбулися в Мінську 16 жовтня.

«Ключова тема гуманітарної групи, де сьогодні працювали представники СБУ і Міністерства з питань тимчасово окупованих територій – звільнення заручників. Тут немає жодного прогресу. Москва не визнає своїх росіян в українських тюрмах. ОРДЛО займає деструктивну позицію», – вказала Геращенко у Facebook.

«Ми також нагадали координатору ОБСЄ Фрішу, що його не допустили до всіх ув‘язнених в ОРЛО, яких катують. Вчергове підняли питання підлітків, незаконно затриманих бандитами в окупованому Донецьку ще у вересні 2016 року. Представники ОРДО обіцяли ОБСЄ відпустити дітей… до грудня 2016, натомість зараз засудили їх до тюремних термінів за шпигунство. Очікуємо від ОБСЄ жорсткішої позиції щодо дітей і підлітків», – додала представниця України.

Представники бойовиків натомість заявляють, що «президент України Петро Порошенко має розблокувати процес обміну полоненими, який саботує українська сторона». Таке висловлювання представниці угруповання «ЛНР» Ольги Кобцевої цитує сепаратистський ресурс «Луганский информационный центр». Кобцева також стверджує, що представники України в гуманітарній підгрупі Віктор Медведчук та Ірина Геращенко проігнорували роботу підгрупи.

Наступне засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську заплановане на 6 листопада. На ній буде відсутній заступник Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Гуґ, мандат якого завершується наприкінці жовтня. Українська сторона подякувала дипломату зі Швейцарії за його чотирирічну роботу на Донбасі, повідомила Геращенко.

Україна домовляється про широку програму допомоги НАТО у безпеці військових сховищ – Клімкін

Для посилення безпеки складів військових боєприпасів Україна вже може використовувати ресурси, які надає НАТО, але йдуть домовленості про значно ширшу програму допомоги у цій сфері, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Ми вже можемо використовувати існуючі можливості. Це і поради НАТО стосовно дизайну, стосовно того, яким чином ми маємо будувати ці сховища. І стосовно процедури їхнього моніторингу, що є дуже важливим. Це і щодо відповідного обладнання, якого ми потребуємо», – пояснив Радіо Свобода Павло Клімкін.

Міністр закордонних справ зауважує, що союз НАТО не буде будувати Україні сховищ, але готовий послідовно у цьому допомагати, бо Київ домовляється про значно ширшу програму співпраці у цій сфері.

«Після попередніх трагічних подій ми вже розмовляли з НАТО, і зараз ми домовляємося про набагато ширшу за змістом і за динамікою програму співпраці», – сказав він.

На військових складах біля Ічні Чернігівської області в ніч на 9 жовтня почалися вибухи й пожежі. Результати цього не подолані досі. У прокуратурі відкрили кримінальне провадження за частиною 3 статті 425 Кримінального кодексу України (недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану). Слідчі не відкидають і версію теракту на території арсеналу.

Це вже не перший випадок таких інцидентів на військових складах України.

Речник УПЦ КП про рішення РПЦ: «Мінська схизма»

«Перед всіма належними до МП в Україні постає питання: йти разом з РПЦ у розділення чи залишатися в єдності зі Вселенським православ’ям – через Помісну Українську Церкву?»

У деяких питаннях між Києвом і Будапештом є прогрес, по інших треба ще розмовляти – Клімкін

Україна та Угорщина дійшли цілковитої згоди щодо того, що назва «уповноваженого» угорського уряду у справах Закарпаття має бути змінена, але щодо інших розбіжностей консультації мають тривати. Про це, повідомляє з Люксембурга кореспондент Радіо Свобода, після зустрічі з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто заявив голова МЗС України Павло Клімкін.

«Ми повністю домовилися, що назва їхнього «уповноваженого» буде іншою. По-друге, після відео та всіх цих подій (в інтернеті оприлюднили відеозапис роздачі громадянства Угорщини в консульстві на Закарпатті – ред.) нам потрібні реальні комплексні консульські консультації, і ми домовилися щодо їхнього проведення», – заявив голова українського дипломатичного відомства, додаючи, що наступна зустріч із угорським колегою має відбутися у 24 жовтня у Варшаві на форумі з питань безпеки.

«І, звичайно, говорили про всі наші інші «улюблені» теми», – додав Клімкін у твітері.

Клімкін зазначив, що для владнання суперечностей перед Києвом і Будапештом ще залишається чимало роботи.

«Є дискусія, з деяких питань є прогрес: щодо консультацій, зміни назви посади «уповноваженого», про наступну зустріч. Про інші питання, звичайно, треба розмовляти далі. Це не кінець цієї складної історії, але лінія консультацій і розмови у нас є», – сказав український міністр.

Тим часом Петер Сійярто після консультацій із Павлом Клімкіним знову висловив занепокоєння занесенням до списку на сайті проекту «Миротворець» понад 500 імен громадян України, яким Угорщина видала і своє громадянство, а також петицією на сайті Верховної ради щодо депортації угорців (ідеться про петицію, що пропонує тих, хто отримав паспорти громадян Угорщини, позбавляти українського громадянства як «перевертнів» «із наступною депортацією до їхньої нової батьківщини – Угорщини»; ця петиція за три тижні набрала трохи більше як 500 підписів із 25 тисяч, які вона мала б зібрати за три місяці, щоб бути розглянутою – ред.).

«Я сподіваюся, що запевнення з боку представника України у владнанні цих проблем не залишаться тільки словами, а будуть якомога швидше втілені на ділі. І це не є двостороннім питанням, бо утиски прав меншин та етнічних груп – це міжнародне питання, і ми будемо використовувати всі наявні міжнародні механізми для знаходження на них належної відповіді», – заявив Сійярто, висловивши сподівання, що «українські партнери також хочуть вирішити цю проблему».

Голова угорської дипломатії і його колега з України взяли участь у зустрічі міністрів закордонних справ у рамках програми «Східного партнерства» ЄС.

Петер Сійярто, виступаючи 11 жовтня на прес-конференції в Будапешті, обіцяв закарпатським угорцям, що вони і надалі можуть розраховувати на допомогу «материнської держави».

Позаминулого тижня міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав неадекватним рішення Будапешта вислати українського консула у відповідь на проголошення Києвом персоною «нон-ґрата» угорського дипломата. Перед тим, 26 вересня, Клімкін під час переговорів у штаб-квартирі ООН з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто офіційно повідомив про вимогу відкликати консула Угорщини в українському Берегові, або він буде висланий із країни.

У вересні поширене в соцмережах та ЗМІ відео, як в одному з консульств Угорщини на Закаопатті масово видають угорські паспорти українським громадянам, а також інструктують приховувати цей факт від української влади, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині.

Крім того, ще один дипломатичний скандал викликало призначення Угорщиною урядового уповноваженого з питань розвитку Закарпаття, відповідального також за програму розвитку угорськомовних дитячих садків у Карпатському басейні (в українській термінології – басейні річок Тиси і Дунаю – ред.). У Києві зажадали пояснень від угорської сторони, бо до сфери компетенції цього уповноваженого віднесено частину суверенної території України.

Угорщина вже було погодилася раніше змінити назву посади на більш нейтральну (раніше цей же посадовець був урядовим комісаром, відповідальним за співпрацю між прикордонним регіоном Угорщини Саболч-Сатмар-Береґ і Закарпатською областю України), але потім відступила від тієї обіцянки.

Ці суперечки додалися до інших – навколо українського закону про освіту і законопроекту про державну мову, які, на думку Будапешта, обмежать права угорської меншини в Україні. Київ ці звинувачення відкидає. Проте через ці суперечності Угорщина, зокрема, блокує розвиток відносин між Україною і НАТО.

Тягнибок заявив, що не висуватиме свою кандидатуру на посаду президента

Лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок заявив, що не буде висувати свою кандидатуру на посаду президента України.

Під час мітингу перед маршем з нагоди 76-ї річниці створення Української повстанської армії Тягнибок висловив сподівання, що такий крок допоможе знайти порозуміння в націоналістичному таборі й домовитися про висування єдиного кандидата. Тягнибок пропонує обрати таким колишнього заступника голови Верховної Ради, голову секретаріату ВО «Свобода» Руслана Кошулинського.

Під час виборів 2014 року Тягнибок набрав 1,16 відсотка голосів.

Наступні президентські вибори в Україні мають відбутися 31 березня 2019 року.

На книжковій виставці у Франкфурті провели мовчазну акцію на підтримку Сенцова

На книжковій виставці в німецькому місті Франкфурт 13 жовтня біля російського стенду провели мовчазну акцію на підтримку українського режисера Олега Сенцова та інших українських політв’язнів у Росії й анексованому Криму.

Про це повідомив у Facebook програмний директор «Кримського дому» Алім Алієв.

«Росіяни розгубилися і сиділи нерухомо (слухачів їхньої презентації було менше, ніж людей, які прийшли на акцію). Свій стенд вони оформили в агресивному червоному тоні з радянським шрифтом і без тіні смаку», – написав він.

На фотографіях видно, що в акції брав участь уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв.

У Франкфурті на книжковій виставці Андрій Курков, Сергій Плохій, Вікторія Амеліна і Юрій Дуркот прочитали оповідання Олега Сенцова англійською та німецькою мовами.

Цього місяця стало відомо, що Олег Сенцов 6 жовтня припиняє голодування, яке оголосив 14 травня з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях. У листі він пояснив це загрозою примусового годування.

Прокуратура Естонії висунула підозри п’ятьом турфірмам за продаж путівок до Криму

Державна прокуратура Естонії порушила кримінальну справу стосовно п’яти естонських туристичних фірм, які підозрюються в організації туристичних поїздок до анексованого Криму, пише естонське видання Postimees.

«Державна прокуратура підтверджує, що в офісах п’яти турфірм були проведені обшуки у зв’язку з підозрою, що фірми могли організувати туристичні поїздки до окупованих Росією Криму й Севастополя, куди, відповідно до рішення Європейського союзу про санкції, заборонено організовувати турпоїздки й надавати там туристичні послуги», – цитує видання прес-секретаря держпрокуратури Каареля Калласа.

Він також додав, що прокуратура не клопоче про взяття будь-кого з них під варту.

Каллас нагадав, що 2014 року Європейський союз запровадив санкції на надання послуг в Криму й Севастополі.

«Цей захід запроваджений спільно всіма країнами ЄС і спрямований на те, щоб дати чіткий сигнал про те, що жодна країна ЄС не визнає незаконної анексії Криму і Севастополя Росією», – підкреслив Каллас.

Читайте також: Посольство України засудило візит делегації зі Швейцарії в окупований Крим

Раніше повідомлялося, що за даними підконтрольного Кремлю Міністерства курортів і туризму Криму, анексований Крим із початку року прийняв 5,6 мільйона туристів, що майже на третину більше показників 2017 року.

Інформації про кількість відпочивальників на анексованому півострові з незалежних джерел немає.

На території Криму і Севастополя 16 березня 2014 року відбувся невизнаний світом «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій.

Україна не ув’язнюватиме за подвійне громадянство і нікого не депортує – Павло Клімкін

Свідомі українці повинні відмовитися від подвійного громадянства, але ніхто їх карати у будь-якому випадку чи ув’язнювати не буде. Про це на прес-конференції в Ужгороді заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін, який перебуває на Закарпатті з робочою поїздкою та зустрічається з громадами національних меншин.

«Нашим законодавством не передбачене подвійне громадянство. Є питання, яким чином діяти далі. Свідомі громадяни мають відмовитися самі. Зараз такого не відбувається, паспортів дуже багато, – прокоментував Павло Клімкін. – У нашому законодавстві не передбачено покарання, якщо ти звичайний громадянин, ніхто не потягне у в’язницю. Але Стаття 19 закону про держслужбу це забороняє. Думаю, що після останніх подій, ті, хто розуміє, що мають подвійне громадянство і перебувають на держслужбі, мають здійснити відповідні кроки. Потрібно дотримуватися українських законів»

МЗС не має методик виявлення громадян з паспортами інших країн, і це не справа відомства, каже Клімкін. Інші відповідні служби це робити можуть, але ніхто не розпочинає полювання за угорською чи іншими громадами в Україні.

За словами міністра, зустрічі з угорською громадою в Ужгороді засвідчили, що її представники готові дотримуватися українських законів.

«Ми маємо над цим далі працювати, повинні зменшити емоційний градус і підняти градус розуміння», – додав Павло Клімкін. – Сьогоднішня ситуація, це розуміють обидві сторони, вигідна Росії. Одне з моїх звернень було дуже просте: Росія зараз збільшить свої зусилля щодо дестабілізації ситуації тут не у два-три рази, а у десятки разів. Пильнуйте і не намагайтеся розкручувати емоції там, де це сприяє Росії».

Міністр також зауважив, що угорську громаду турбує ситуація стосовно петиції на сайті Верховної Ради з пропозицією депортувати закарпатців, які мають угорське громадянство. Він запевнив, що МЗС засуджує такі петиції.

«Про яку депортацію можна говорити, ми за це не караємо. Тут якісь такі ідіотські міфи циркулюють, – додав Павло Клімікін.

Читайте також: Паспорти розбрату і вигнання консулів: чого далі очікувати у відносинах Києва і Будапешта

Він також прокоментував останні заяви керівника МЗС Угорщини Петера Сіярто, з яким зустрічатиметься вже наступного тижня.

«МЗС Угорщини часто висловлюється, орієнтуючись на внутрішню політику. Я намагаюся робити заяви з огляду на реальну ситуацію. По-друге, у нас є кілька тем, для розмови з Петером Сіярто. Вони стосуються не тільки Закарпаття», – сказав Павло Клімкін.

Виступаючи 11 жовтня на прес-конференції в Будапешті, очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто пообіцяв закарпатським угорцям, що вони і надалі можуть розраховувати на допомогу «материнської держави».

Минулого тижня міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав неадекватним рішення Будапешта вислати українського консула у відповідь на проголошення Києвом персоною «нон-ґрата» угорського дипломата. Перед тим, 26 вересня, Клімкін під час переговорів у штаб-квартирі ООН з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто офіційно повідомив про вимогу відкликати консула Угорщини в українському Берегові або він буде висланий з країни.

У вересні поширене в соцмережах та ЗМІ відео, що в одному з консульств Угорщини в Україні масово видають угорські паспорти українським громадянам, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині.

На Донбасі бойовики стріляли 11 разів, втрат серед українських військових немає – штаб

На Донбасі вдень 13 жовтня підтримувані Росією бойовики 11 разів відкривали вогонь, у тому числі п’ять разів вони застосували важке озброєння, заборонене Мінськими домовленостями, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил.

За цими даними, у період із 7:00 до 18:00 години із мінометів калібру 82 міліметри бойовики обстрілювали українські позиції поблизу Вільного, Троїцького та Лебединського. Крім того, з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї стріляли поблизу населених пунктів Кримське, Катеринівка, Чермалик, Гнутове та Водяне.

«Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил немає», – ідеться у вечірньому зведенні.

Читайте також: Тільки Росія блокує введення миротворців на Донбас – спецпредставник США Волкер

Угруповання «ДНР» звинуватило українських військових в нічному обстрілі околиці підконтрольного бойовикам Донецька. За повідомленням, внаслідок цього виникла пожежа в житловому будинку та була порушена лінія електропередачі. Про постраждалих не повідомляють.

В угрупованні «ЛНР» про події 13 жовтня не повідомляють.

Тристороння контактна група з урегулювання ситуації на Донбасі домовилася про чергове перемир’я, починаючи з півночі 29 серпня. Рішення ухвалили у зв’язку з початком навчального року. Однак в перші ж години ОБСЄ зафіксувала порушення домовленостей.

Раніше схожі режими тиші також не дотримувалися, сторони звинувачували в порушеннях одна одну.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року в регіоні, за даними ООН, загинули понад 10 тисяч людей іще станом на кінець 2017 року – відтоді нових даних не оголошували.

Порошенко заявив про готовність ЗСУ дати відсіч «збройній агресії з моря»

Президент України Петро Порошенко 12 жовтня проінспектував навчання Збройних сил на узбережжі Азовського моря і повідомив про готовність до оборони від Росії.

«Сьогодні у Запорізькій області військові відпрацювали навчання по обороні ділянки морського узбережжя на 12 балів. Наші військові чітко продемонстрували, що ЗСУ готові дати відсіч можливій збройній агресії ворога з моря та захистити Україну», – вказав глава держави у Facebook-повідомленні.

У військових навчаннях на узбережжі Азовського моря беруть участь підрозділи морської піхоти, берегової артилерії, армійська авіація, танкові підрозділи Військово-морських сил України та Сухопутних військ. У координації із ЗСУ діють підрозділи Національної гвардії України та Державної прикордонної служби. Всього в навчаннях беруть участь 600 військовослужбовців та 150 одиниць техніки.

Метою навчань є відпрацювання реакції української армії та флоту разом з іншими силовими підрозділами на можливу висадку ворожого десанту на узбережжя Азовського моря.

На Донбасі у 2018 році загинули 28 дітей – ОБСЄ

У зоні бойових дій на Донбасі у 2018 році загинули 28 дітей, повідомив заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Гуґ.

«Через неповне виконання сторонами своїх обіцянок відвести озброєння, провести розмінування, розвести сили та засоби і припинити вогонь цього року загинули або отримали поранення 28 дітей та майже 200 інших невинних жертв серед цивільного населення», – цитує Гуґа офіційний Twitter-акаунт СММ ОБСЄ.

За його словами, сторони збройного конфлікту «обіцяли припинити стріляти, але «всеосяжного режиму припинення вогню» не досягнуто». «Минулого тижня СММ ОБСЄ зафіксувала понад 6600 порушень режиму тиші, а за 2018 рій – понад 218 тисяч. У будинках немає світла, водночас нічне небо освітлюють трасуючі снаряди і вибухи», – вказано в повідомленні.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року в регіоні, за даними ООН, загинули понад 10 тисяч людей іще станом на кінець 2017 року – відтоді нових даних не оголошували.

Біля маєтку екс-міністра Злочевського йде вирубка державного лісу – «Схеми»

Журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший) зафіксували, як на території державного лісу в Хотянівці під Києвом біля одного з маєтків, які пов’язують з екс-міністром екології часів президентства Віктора Януковича Миколою Злочевським, вирубують дерева. Про це йдеться у спецпроекті «Пострепорт».

«Схоже, їх зрубали не лише на приватній ділянці, але й на частині державного лісу. Вона – ближче до водойми», – зазначається у сюжеті.

Журналісти звернулися за коментарем до головного лісника державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» Анатолія Шияна. Телефоном він відповів коротко: «Нічого про це не знаю».

Власником лісових ділянок, на яких стоять вищезгадані маєтки, є ТОВ «Великі ключі». Співзасновником цієї фірми раніше був особисто екс-міністр екології, нині ж частка Злочевського у ТОВ «Великі ключі» переоформлена на кіпрську компанію «Біртіліна Консалтінг ЛТД». Бенефіціарний власник – Андріа Тофаллі із Кіпру.

Однак «Великі ключі», як і раніше, пов’язані із колишнім міністром екології: керівник компанії Євген Марчевський є незмінним з 2014 року, контактна адреса фірми збігається з адресою іншої компанії, що напряму належить Злочевському, а телефон збігається з номером Валерія Ткача, через якого торгують взуттям в елітному магазині ZLOCCI, котрий також пов’язаний із родиною Злочевського.

Після виходу в 2014-му сюжету програми прокуратура спробувала через суд повернути державі ці лісові ділянки, а держінспектор двічі намагався перевірити законність будівництва в лісі, але не довів справу до кінця. Поліція не допомогла держінспектору та не знайшла порушень. У підсумку – зник тільки паркан на березі водойми.

Наразі ж потрапити на цю територію громадяни, як і в часи Януковича, не можуть.

«Лісники, наприклад, могли б розірвати угоду із користувачем лісу. Але лісництво не поспішає. Кажуть, немає заяви від громадян. А факт, що державний інспектор не може туди потрапити, не беруть до уваги», – йдеться у розслідуванні «Схем».

 

Держдепартамент США: Росія має приєднатися до України у прагненні миру

Державний департамент США вітає владу України із продовженням дії закону про особливий порядок самоврядування на окупованих територіях і закликає Росію приєднатись до України у прагненні до миру. Про це йдеться у заяві речниці Держдепартаменту Гезер Науерт.

«Продовживши дію закону, який мав перестати діяти вчора, Україна продемонструвала продовження своєї відданості мирному вирішенню конфлікту й імплементації Мінських угод. Рішучі кроки України у бік миру різко контрастують із нездатністю Росії виконувати мінські зобов’язання», – йдеться в заяві, оприлюдненій 11 жовтня.

У Держдепартаменті наголосили, що Москва має встановити загальне і повне припинення вогню і скасувати незаконні, фіктивні «вибори», які вона організовує на підконтрольних Росії територіях на сході України.

«Ми закликаємо Росію приєднатись до України у прагненні до миру. Росія й сили, які вона озброює, тренує, які вона скеровує і разом з якими воює, досі не виконали багаторазові обіцянки припинити ворожі дії, вивести іноземних бійців, обмінятись затриманими або розпустити незаконні збройні формування», – наголошує Науерт.

У Держдепартаменті наголосили, що залишаються відкритими до діалогу з Росією з метою відновлення територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів і продовжують підтримувати зусилля Франції та Німеччини, спрямовані на втілення Мінських домовленостей.

4 жовтня Верховна Рада ухвалила, а президент Петро Порошенко підписав продовження дії закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».

Закон про особливий порядок самоврядування на Донбасі Верховна Рада ухвалила у вересні 2014 року терміном на три роки. Ним передбачено, що особливий порядок на окремих територіях буде введений «після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України». У жовтні 2017 року парламент продовжив дію закону на рік.

Закон про мову робить неможливим використання угорської мови у публічному просторі – Сійярто

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто вважає ухвалення Верховною Радою у першому читанні в Києві закону про державну мову частиною антиугорської кампанії в Україні і що цей процес підтримує держава.

Як повідомляє кореспондент «Радіо Свобода», угорський політик заявив про це на національному громадському телебаченні М1 11 жовтня, заперечуючи твердження посла України в Будапешті Любові Непоп у середу, 10 жовтня, під час відвідин МЗС Угорщини про те, що Українська держава не причетна до «чорного списку» «Миротворця» і до петиції, оприлюдненій на сайті Верховної Ради України.

«Мовний закон України робить неможливим використання угорської мови та мови решти національних меншин у сфері державного управління, ЗМІ і культурі. Цей та інші кроки (оприлюднення «чорного списку» на сайті «Миротворець» із розміщенням особистих даних імен близько 300 закарпатських угорців, що нібито мають подвійне громадянство і водночас є працівниками державних органів України або органів місцевого самоврядування, а також петиція з вимогою депортації осіб із українсько-угорським громадянством, – ред.) ідуть урозріз із основоположними правами і нормами міжнародного права. Україна постійно порушує його та свої міжнародні обов’язки. Тому ми і надалі будемо виступати проти прискорення євроінтеграційної співпраці України на всіх міжнародних форумах і в кожному окремому випадку станемо на захист членів угорської етнічної громади на Закарпатті», – сказав Сійярто.

Водночас у прес-релізі урядового сайту наводять слова міністра про те, що він вважає брехнею непричетність української влади до «чорного списку» «Миротворця».

За словами Сійярто, на сайт «Миротворця» потрапили особисті дані кількасот закарпатських угорців, які недоступні у публічних джерелах і можуть знаходитися тільки в урядовій базі даних чи спецслужб. Минулого тижня міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав неадекватним рішення Будапешта вислати українського консула у відповідь на проголошення Києвом персоною «нон-ґрата» угорського дипломата. Перед тим, 26 вересня, Клімкін під час переговорів у штаб-квартирі ООН з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто офіційно повідомив про вимогу відкликати консула Угорщини в українському Берегові або він буде висланий з країни.

Читайте також: Паспорти розбрату і вигнання консулів: чого далі очікувати у відносинах Києва і Будапешта

У вересні поширене в соцмережах та ЗМІ відео, що в одному з консульств Угорщини в Україні масово видають угорські паспорти українським громадянам, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині.

 

 

 

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

До чого може призвести нова суперечка між Угорщиною та Україною?

Угорщина задіює фінансові вливання на Закарпатті. Невидима мадяризація?

Угорський виклик: несиметрична відповідь України

Закарпатці в угорському рабстві. Про це мовчить Будапешт

Україна в час війни і Закарпаття як полігон для ворожих спецслужб

Росія не повернеться в ПАРЄ у січні – Яґланд

Російська делегація не повернеться до роботи у Парламентській асамблеї Ради Європи у січні 2019 року. Про це на засіданні асамблеї повідомив генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Яґланд.

Яґланд зазначив, що Росія повідомила його про таке своє рішення.

За словами генсека, Москва в чергове відмовилась сплачувати внесок в бюджет Ради Європи, тому його будуть складати з врахуванням цього факту.

Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ через анексію українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася від участі в роботі асамблеї, а влітку 2017 року припинила платити членські внески в Раду Європи.

Москва домагалась від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі, однак асамблея не ухвалила 9 жовтня відповідного рішення.