Національне антикорупційне бюро України розраховує завершити розслідування провадження стосовно відстороненого голови Державної фіскальної служби Романа Насірова до кінця травня – початку червня.

«Ми плануємо цього місяця завершити досудове слідство і відкрити матеріали стороні захисту. Можливо, це буде наприкінці місяця, можливо, – на початку наступного», – сказав директор НАБУ Артем Ситник 22 травня у Києві на тренінгу з питань боротьби з топ-корупцією, організованого Transparency International.

Слідство вважає, що Роман Насіров протягом 2015–2016 років, діючи в інтересах депутата Верховної Ради Олександра Онищенка, надав керівникам регіональних і територіальних органів ДФС незаконну вказівку ухвалювати безпідставні рішення про розстрочення податкового боргу трьом компаніям. Такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

На початку березня суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО.

При цьому антикорупційна прокуратура просила суд встановити грошову заставу у розмірі два мільярди гривень.

Пізніше цей запобіжний захід продовжили до 26 червня.

Насіров був призначений головою Державної фіскальної служби у травні 2015 року, до цього він був народним депутатом, він пройшов до Верховної Ради за списками партії «Блок Петра Порошенка».​

 
…

Президент України Петро Порошенко обіцяє одразу підписати закон про заборону виготовлення і публічного використання так званих «георгіївських» стрічок і запровадження за це адміністративної відповідальності, щойно документ надійде з парламенту. Про це петро Порошенко повідомив під час заходів, присвячених Дню пам’яті жертв політичних репресій, на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

За його словами, «георгіївська стрічка» – це не є символіка Другої світової. «Ця символіка – символ агресії проти України 2014-2017 років. Тому що обвішані цими стрічками бойовики вбивають наших воїнів кожного дня і ночі, і прямо зараз, поки ми тут, вони теж цілять в українських воїнів», – наголосив Порошенко.

Порошенко нагадав, що парламентська асамблея ОБСЄ 8 років тому ухвалила резолюцію про тотожність нацистського та сталінського режимів. Саме тому, за його словами, в Україні проходить декомунізація. Він наголосив, що «комуністичним ідолам немає і не буде місця в нашій країні».

«До речі, і без підконтрольних КДБ-ФСБ соціальних мереж мій український народ теж здатний прожити», – додав глава Української держави.

16 травня Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони виготовлення та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки». Документ передбачає, що публічне використання, демонстрація або носіння «георгіївської стрічки» передбачає накладення штрафу від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850–2550 гривень). За повторні такі дії передбачений штраф до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 гривень) або адміністративний арешт на строк до 15 доби з конфіскацією стрічки чи її зображення.

15 травня Порошенко своїм указом увів у дію рішення РНБО про оновлення списку санкцій проти низки російських компаній, згідно з яким в Україні буде заблоковано доступ до російських соціальних мереж «ВКонтакте», «Одноклассники», ресурсів Yandex, Mail.ru. 17 травня цей указ набув чинності.
…

Київ має підтримку Німеччини в тому, що в Україні має «бути мир і окупація має завершитися» – президент
…

Німеччина готова виступає за більш активне залучення країн «Групи семи» на підтримку українських реформ – Цеголко
…

Перше попереднє судове засідання у кримінальній справі проти заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова буде закритим. Про це сам Умеров написав на сторінці у Facebook.

«31 травня о 11:00 відбудеться перше попереднє засідання суду у кримінальній справі проти Ільмі Умерова. Місце проведення – сімферопольський районний суд», – йдеться в повідомленні.

Про час і формат засідання Умерову стало відомо від помічника судді Андрія Кулішова.

За даними сайту підконтрольного Кремлю Сімферопольського районного суду, кримінальну справу стосовно Ільмі Умерова за статтею 280.1 Кримінального кодексу Росії  два дні тому було передано для вивчення судді Андрію Кулішову.

За інформацією, розміщеною на сайті «Миротворець», Андрій Кулішов розшукується правоохоронними органами України за порушення присяги судді й підозрюється у державній зраді. При цьому у списку звільнених кримських суддів Вищою радою судочинства України суддя Андрій Кулішов не вказаний.

12 травня 2016 року екс-прокурор анексованого Криму Наталія Поклонська повідомила, що слідчі ФСБ Росії порушили проти Ільмі Умерова кримінальну справу за статтею про екстремізм.

Затримання, обшук і порушення кримінальної справи, утримання в психіатричній лікарні для проведення примусової судово-психіатричної експертизи відомого учасника національно-визвольного руху кримських татар, заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова викликало сильний громадський і міжнародний резонанс.

Голова Меджлісу Рефат Чубаров вважає переслідування Ільмі Умерова частиною кампанії гонінь і утисків кримськотатарського народу в анексованому Росією Криму.
…

У зоні бойових дій 19 травня зазнали поранень четверо українських військових, йдеться у повідомленні прес-центру штабу АТО на сторінці у Facebook.

«Ситуація у зоні проведення АТО залишається складною, з частковими ознаками ескалації конфлікту з боку російсько-терористичних військ. Кількість ворожих збройних провокацій минулої доби сягнула відмітки 55. Все частіше ворог застосовує артилерійське озброєння, використання якого суворо заборонене Мінськими домовленостями», – вказано в повідомленні.

За даними штабу, найбільше обстрілів напередодні було на приморському напрямку – 26. Крім обстрілу позицій українських військових, бойовики обстріляли і житлові райони, йдеться в повідомленні.

«Одна з ворожих мін калібру 82 міліметри знову влучила у житловий квартал Красногорівки. На щастя, руйнувань та постраждалих серед цивільних осіб немає», – додали у штабі.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили Збройні сили України у восьми порушеннях режиму тиші на підконтрольних бойовикам територіях. За даними сепаратистів, вогонь вівся з 82 та 120-міліметрових мінометів, озброєння БМП, протитанкових гранатометів та стрілецької зброї. В угрупованні «ЛНР» станом на 9:00 суботи не надають інформації про останні години на захоплених донецькими бойовиками територіях.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, воно мало почати діяти від 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.
…

У НАБУ повідомляють про проведення розслідування у кримінальних провадженнях лише щодо двох народних депутатів, з яких Генпрокуратура просить зняти недоторканність – Євгена Дейдея і Андрія Лозового.

«Проте лише стосовно одного з цих двох парламентарів, а саме Євгена Дейдея, проект підозри та відповідного подання до Верховної Ради підготовлено детективами НАБУ за матеріалами проведеного досудового розслідування. Дії підозрюваного кваліфіковано за ч.3 ст. 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення)», – повідомили у НАБУ ввечері 19 травня.

«Щодо решти підозр, то в їхній підготовці детективи участі не брали. НАБУ наразі невідомо, на підставі яких матеріалів досудового розслідування підготовлено ці документи», – додали у НАБУ. 

Генеральний прокурор Юрій Луценко у п’ятницю повідомив, що у ході перевірки електронних декларацій підготовлені подання до Верховної Ради щодо зняття депутатської недоторканності з народного депутата від депутатської групи «Відродження» Геннадія Бобова, депутата від фракції «Народний фронт» Євгена Дейдея та депутата з фракції Радикальної партії Андрія Лозового.

У жовтні 2016 року завершився перший етап подання електронних декларацій за 2015 рік для суб’єктів декларування, які посідають відповідальне й особливо відповідальне становище: президента, прем’єра, членів уряду, депутатів, суддів, правоохоронців. Відповідно до процедури, подання про зняття депутатської недоторканності до Верховної Ради вносить генпрокурор.
…

Низка суддів – кандидатів до нового Верховного суду зазначають, що їх можуть рекомендувати політики та урядовці. Про це йдеться у сюжеті програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і каналу «UA:Перший». 

Кандидат до Верховного суду і чинний заступник голови Апеляційного суду Рівненської області Віктор Остапук зазначив в анкеті, що його може рекомендувати очільник Волинської обладміністрації. Саме в цій області суддя раніше теж працював.

На запитання «Схем», у чому саме очільник Волині може рекомендувати суддю, він кілька разів відповів: «Як людину». При цьому він не зміг пригадати, як і коли вони познайомилися: «Я не пам’ятаю, ще раз Вам кажу. Я працював суддею на Волині більше ніж 20 років. Я багато кого там знаю – область невелика». Остапук заперечив можливий вплив голови Волинської ОДА на нього як на суддю.

Кандидатка до Верховного суду і голова Літинського районного суду на Вінниччині Наталія Білик зазначила в анкеті, що її може рекомендувати народний депутат Іван Мельничук, який був одним із найактивніших лобістів провладного кандидата на посаду аудитора НАБУ Найджела Брауна. Цей депутат – також член антикорупційного комітету парламенту. «У цьому контексті варто нагадати, що у разі обрання судді до Верховного Суду, вона може розглядати справи пов’язані з корупцією топ-урядовців», – йдеться в розслідуванні.

«Це пов’язано з тим, що він депутат-мажоритарник, за нього проголосувала переважна більшість району. Він знає роботу мою як судді і, якщо він висловить про мене думку , то це буде думка не тільки його, а загалом району, – пояснила таку рекомендацію суддя і зазначила, що її з Мельничуком нічого не пов’язує. – Це людина, яку я знаю давно».

Кандидат до Верховного суду Едуард Давиденко зазначив, що його може рекомендувати помічник депутата Антона Геращенка Олексій Рудь, з яким однак, як стверджує конкурсант, він не знайомий, а лише ухвалював щодо нього виправдувальний судовий вирок. «Чесно кажучи, це колишній засуджений, якого ми розглядали справу. Суспільство каже про те, що суди не виносять виправдувальні вироки. То це один із тих, кого ми виправдали», – сказав суддя.

На даний час триває другий етап конкурсу до нового Верховного суду, який буде ухвалювати остаточні рішення, як остання, касаційна інстанція. Вища кваліфікаційна комісія оголосила конкурс на 120 посад із 200 до нового Верховного суду. Більшість претендентів, допущених Вищою кваліфікаційною комісією до конкурсу, – чинні судді з різних судів України.

 
…

Дмитро Штибліков, фігурант «справи українських диверсантів» в анексованому Росією Криму уклав досудову угоду зі слідством, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Це означає, що він визнає провину, співпрацює зі слідством, його справа буде розглядатися окремо і в особливому порядку без вивчення доказів провини, повідомляє журналіст.

Він додав, що жоден незалежний адвокат до Штиблікова допущений не був.

9 листопада 2016 року в Севастополі затримали українців Дмитра Штиблікова, Олексія Бессарабова і Володимира Дудку. У ФСБ Росії заявили, що вони були членами «диверсійно-терористичної групи Головного управління розвідки Міноборони України». Їх звинуватили в плануванні диверсійних акцій на об’єктах військової інфраструктури і життєзабезпечення Криму.

Дмитро Штибліков і Олексій Бессарабов до 2014 року працювали військовими експертами в центрі «Номос». Володимир Дудка – капітан 2-го рангу запасу, в минулому – капітан корабля радіоелектронної розвідки.

У Службі безпеки України заявили, що затримані в Криму громадяни України не є ні співробітниками, ні контактерами з боку СБУ. У свою чергу, у штабі АТО заявляли, що колишні українські військові, які зараз живуть у Криму, можуть стати «потенційними жертвами російських спецслужб».

3 травня суд у Сімферополі продовжив арешт затриманих у «справі українських диверсантів» на 2 місяці, до 8 липня.
…

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман висловив сподівання, що Верховна Рада до кінця нинішньої сесії схвалить пенсійну реформу. Він сказав про це під час виступу в парламенті на Годині запитань до уряду.

«Із 1 жовтня після того, як ви схвалите цю реформу, – а я сподіваюся на те, що ми її спільно приймемо ще до того, як закінчиться ця сесія, – ми зможемо підготуватися, і з 1 жовтня дев’ять мільйонів отримають уже більш високу пенсію», – сказав Гройсман у Верховній Раді Україні, представляючи проект пенсійної реформи, розробленої Кабінетом міністрів.

Згідно з календарним планом, нинішня шоста сесія Верховної Ради закінчується 21 липня. При цьому останнє пленарне засідання призначене на 14 липня, в рамках якого має відбутися також година запитань до уряду.

На засіданні 17 травня Кабінет міністрів України одноголосно схвалив проект закону про пенсійну реформу.

Під час презентації законопроекту прем’єр-міністр повідомив, що документ не передбачає підвищення пенсійного віку за наявності 25 років трудового стажу. Також Гройсман додав, що люди без страхового стажу зможуть виходити на соціальну пенсію в 63 роки, а люди з менш ніж 15 роками трудового стажу – в 65 років. Крім того люди, які бажають вийти на пенсію раніше від 65 років, але мають менше ніж 25 років трудового стажу, зможуть доплатити в Пенсійний фонд і вийти на пенсію раніше.

На реалізацію проекту осучаснення пенсій у 2018 році, за його словами, знадобиться понад 30 мільярдів гривень. За словами Гройсмана, додаткова потреба Пенсійного фонду в коштах на 2017 рік становить 11,2 мільярда гривень на осучаснення пенсій.

Пенсійна реформа є одним із ключових пунктів меморандуму про співпрацю між Україною та Міжнародним валютним фондом. 
…

В анексованому Росією Криму 18 травня у День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу затримували і складали протоколи на людей, які намагалися вшанувати пам’ять жертв депортації.

Зокрема, як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, у Бахчисараї склали протоколи про адміністративне правопорушення на п’ятьох водіїв за проїзд із кримськотатарським прапором. Пасажирів допитали як свідків. Суд у цій справі відбудеться 19 травня.

У Феодосії затримали і відпустили активіста Сулеймана Кадирова, який перебуває під слідством за статтею про сепаратизм за перепост у соцмережах. Кадиров намагався покласти квіти.

У Сімферополі затримали Сервера Караметова, 76-річного активіста національного руху, за пікет із прапором і портретами депортованих рідних на площі Леніна. Разом із ним затримали ще чотирьох кримських татар. Всіх їх відпустили після надання пояснень.

Після цього затримали десятьох молодих людей, які йшли з кримськотатарським прапором після участі в покладанні квітів і молитви (дуа). Серед них було двоє неповнолітніх, щонайменше в одного взяли відбитки пальців.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, дев’ятьох затриманих відпустили, одного неповнолітнього досі утримують в у відділенні підконтрольної Кремлю поліції. Його батьки живуть за 120 кілометрів від міста і без їхньої участі дитину відпускати відмовляються.

Невдовзі до цього ж управління поліції в Сімферополі доправили ще трьох молодих людей, які йшли по вулиці з кримськотатарським прапором.

В анексованому Криму заходи, присвячені річниці депортації кримських татар, проходять за посилених заходів безпеки.

18 травня згадують трагічні події 1944 року, коли корінний народ Криму вислали до Центральної Азії. Всього було депортовано понад 200 тисяч людей, десятки тисяч загинули в дорозі або по прибуттю через брак ресурсів.

 
…

На сайт громадського об’єднання «Реанімаційний пакет реформ» здійснили хакерську атаку невідомі, заявила у коментарі Радіо Свобода керівник комунікаційного напрямку організації Ірина Соломко.

За її словами, про хакерську атаку їм повідомили громадські активісти з Хмельницького, яких під час спроби відвідати через Google-пошук сторінку «Реанімаційного пакету реформ» переадресовувало на сайти порнографічного змісту.

«Наші ІТ-спеціалісти, проконсультувавшись з іншими фахівцями, кажуть, що може бути кілька варіантів. Але це однозначно протиправні дії проти нашого сайту. І ми думаємо, що це не випадково», – зазначила вона та додала, що напередодні проблеми були і з офіційною сторінкою організації у Facebook.

Наразі робота сайту поновлена.

У РПР не можуть назвати конкретної причини, яка могла спровокувати атаку, але припускають, це може бути пов’язано з їхньою діяльністю, зокрема з критикою законопроекту №6220, який вони вважають «шибеницею для страти слідства НАБУ». Також в організації відзначають активізацію так званих ботів, які працюють проти них.

 
…

Голова Запорізької обласної держадміністрації Костянтин Бриль заявляє, що звільнився у лав Служби безпеки України у запас за власним бажанням. Він заявив про це 18 травня в Запоріжжі.

У зв’язку з цим Бриль пообіцяв найближчим часом оприлюднити свою електронну декларацію, неподання якої він раніше пояснював розпорядженням СБУ.

За словами голови ОДА, він вже звернувся до Національного агентства із запобігання корупції за поясненнями, як це зробити.

«Я буквально сьогодні звертаюсь НАЗК, щоб мені там роз’яснили подачу моєї електронної декларації, яку я до цього подав до Служби безпеки України, бо на сьогоднішній день цей порядок іще не визначений… Я звертаюся до НАЗК, щоб мою декларацію, яку я подав і яка перебуває в архіві СБУ, НАЗК змогло оприлюднити на загальнодоступних інформаційних ресурсах», – сказав Бриль. 

Раніше голова Запорізької ОДА заявив, що не оприлюднювати декларацію йому наказала Служба безпеки України.

«Не маю права порушити наказ. Я є чинним офіцером Служби безпеки України. Для всіх офіцерів без винятку: для Бриля, для Іванова, для Петрова є особливий порядок подачі до НАЗК наших декларацій. Я її подав. І розкрити цю декларацію, яка містить набагато більше інформації, ніж звичайна декларація, яку я подавав і вона була загальнодоступною, я не маю права порушувати наказ», – відповів Костянтин Бриль на запитання журналістів програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і каналу «UA:Перший».

У СБУ у відповідь на запит програми «Схеми» заявили, що декларація голови Запорізької облдержадміністрації Костянтина Бриля відсутня на сайті НАЗК, оскільки він проходить військову службу у Службі безпеки України. У відомстві запевнили, що голова Запорізької ОДА Костянтин Бриль подав декларацію вчасно.

На сьогодні голова Запорізької ОДА Костянтин Бриль – єдиний з голів облдержадміністрацій, чия електрона декларація відсутня у вільному доступі.

Згідно з інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, він є власником понад 40 соток землі та двох будинків на 625 і 282 квадратних метри в елітному поселенні Пуща-Водиця у Києві.

Дружина Костянтина Бриля Майя є власницею квартири площею 222 квадратні метри і гаража в центрі Києва, однокімнатної квартири під Києвом, а також мисливського будинку в урочищі «Діброва» у Київській області.
…

Президент України Петро Порошенко закликав президента Європейського парламенту Антоніо Таяні не допускати візитів євродепутатів до анексованого Росією Криму і непідконтрольної українській владі території Донбасу.

Як повідомляє прес-служба Адміністрації президента за підсумками зустрічі, Порошенко засудив випадки протиправного відвідування окремими членами Європарламенту окупованих територій Криму та Донбасу.

У Міністерстві закордонних справ України раніше заявляли, що поїздки закордонних представників в анексований Крим не мають статусу офіційних. Українське зовнішньополітичне відомство застерегло іноземних громадян і осіб без громадянства від незаконних поїздок у Крим.

Схожа позиція стосується й окупованої частини українського Донбасу.

Київ також застосовує санкції проти іноземців, що на порушення встановлених норм відвідують окуповані території Криму і частини Донбасу.

За цими нормами, в’їзд на ці території для іноземців і осіб без громадянства можливий тільки зі згодою української влади і через встановлені пункти перетину адміністративної межі між окупованою і вільною територією України.

Російська пропаганда активно використовує кожен незаконний приїзд іноземних діячів на ці території як нібито свідчення підтримки чи визнання за кордоном їхньої окупації.
…

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції планує на засіданні 7 червня визначити правила й терміни затвердження кандидатів на посаду аудитора Національного антикорупційного бюро. Про такий намір на засіданні комітету 17 травня повідомив його голова Єгор Соболєв.

На сьогоднішньому засіданні не було кворуму, тому комітет не міг ухвалювати рішень, хоча порядок денний засідання передбачав обговорення кандидатур, після чого погоджених кандидатів мали запросити на співбесіду.

Через відсутність кворуму присутні на засіданні члени комітету вирішили звернутися з відкритим листом до спікера Андрія Парубія та голів фракцій і проінформувати їх про ігнорування засідань комітету деякими членами.

Соболєв припустив, що призначення аудитора НАБУ від Верховної Ради може затягтися до осені.

За даними секретаріату комітету, десять осіб подали заявки для участі в конкурсі на посаду аудитора Національного антикорупційного бюро України від парламенту. Як повідомив на засіданні секретар комітету, дев’ять заявок надійшли вчасно, одна – від громадянина США Фаріда Попула – була подана після закінчення терміну прийому 5 травня. Комітет має визначитися, чи допускати до конкурсу кандидата, що надіслав документи пізніше від встановленого строку.

Серед кандидатів – громадянка США, адвокат Марта Берш, іспанський прокурор Карлос Кастресана. Їх обох рекомендує «Реанімаційний пакет реформ». Також заявку подав висунутий раніше фракцією «БПП» Найджел Браун, кандидатуру якого Верховна Рада вже відхиляла.

Крім того, подалися на участь у конкурсі професор кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Михайло Буроменський, професор кафедри правосуддя того ж університету Олександра Яновська, адвокат і професор Академії адвокатури Сергій Гончаренко, юрист і виконавчий директор Української Гельсінської спілки Аркадій Бущенко.

Самовисуванцями без необхідних рекомендацій є прокурор відділу нагляду за дотриманням законів Служби безпеки України й Державної прикордонної служби, управління нагляду в кримінальному провадженні Києва Євген Дудко й пенсіонер Валерій Небога.

Голова комітету Єгор Соболєв заявив, що має намір запропонувати членам комітету повторно рекомендувати Верховній Раді обрати заступника генерального інспектора Міністерства юстиції США Роберта Сторча. При цьому він не відповів прямо, чи подав Сторч документи на участь у повторному конкурсі.

У 2017 році Національне антикорупційне бюро України проходитиме перший зовнішній аудит за два роки роботи. Негативний висновок цього аудиту – одна з небагатьох підстав для відставки директора бюро. До комісії, яка має здійснювати аудит НАБУ, по одному представнику делегують Верховна Рада, уряд та президент України. Поки що не обраний жоден із трьох.

Верховна Рада двічі не змогла обрати свого представника в групі з аудиту антикорупційного бюро – голосів бракувало і для американського юриста Роберта Сторча, якого комітет пропонував ще з грудня 2016 року, і для Найджела Брауна – англійського слідчого, якого несподівано висунули фракції «Блок Петра Порошенка» і «Народний фронт».
…

Голова Європейського парламенту Антоніо Таяні заявляє, що після підписання Угоди про лібералізацію візового режиму між Україною і Європейським союзом відносини між ними будуть простішими.

«Нові правила є добрим сигналом для вашої країни, яка є дуже проєвропейською державою. Нам треба працювати разом задля миру й стабільності на континенті і ваше залучення у цей процес для нас є надзвичайно важливою. Усвідомлюємо, що ситуація нелегка, тому треба працювати старанно. Ви маєте нашу підтримку, але з вашого боку також потрібне потужне залучення. Після цього позитивного рішення відносини України та ЄС будуть простішими», – сказав Таяні після підписання угоди про безвізові відносини для України 17 травня в Страсбурзі.

При цьому керівник Європарламенту зауважив, що оптимістично дивиться на реалізацію плану мирного врегулювання конфлікту на Донбасі в рамках Мінських угод.

Президент України Петро Порошенко, який був присутній на церемонії підписання угоди в Європарламенті, заявив, що це «історичний день для України і для Європейського союзу».

«Україна повертається до європейської родини і каже остаточне «прощавай» радянській та російській імперіям. Ми рішуче налаштовані до реформування нашої країни, бо тільки для безвізового режиму ми впровадили 144 реформи. Ми рішуче налаштовані продовжувати цей шлях», – заявив Порошенко у Страсбурзі.

Подякувавши Європарламенту, Єврокомісії і Раді ЄС за підтримку, Порошенко зазначив, що це дуже важливо у часи агресії проти України. «Я завжди кажу, що війна не є підставою для невпровадження реформ. Тож дуже ціную підтримку України з боку Європейського парламенту в ці важкі часи, коли українці обороняються від російської агресії», – заявив президент.

17 травня у будівлі Європарламенту в Страсбурзі відбулася церемонія підписання документу щодо надання безвізового режиму подорожей до Євросоюзу для громадян України. Рішення підписали президент Європейського парламенту і представник мальтійського головування в Раді ЄС, міністр внутрішніх справ і національної безпеки Мальти Кармело Абела.

Після підписання законодавчий акт має бути оприлюдненим в Офіційному журналі ЄС і фактично набере чинності орієнтовно 11 червня.

Угода про лібералізацію візового режиму поширюватиметься на всі країни ЄС, окрім Великої Британії та Ірландії, а також діятиме в країнах шенгенського простору, що не входять в ЄС: Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейні та Швейцарії.
…

17 травня у Європарламенті відбудеться підписання рішення щодо надання безвізового режиму подорожей до Євросоюзу для громадян України. Участь у заході візьмуть президент України Петро Порошенко та голова Європейського парламенту Антоніо Таяні, повідомляє у Facebook представництво ЄС в Україні.

«17 травня президент України Петро Порошенко здійснить робочий візит до міста Страсбург (Франція) для участі у церемонії підписання президентом Європейського парламенту та представником мальтійського головування в Раді ЄС законодавчого рішення про запровадження Європейським союзом безвізового режиму для громадян України», – вказує також офіційний сайт президента України.

Очікується, що церемонія підписання рішення про безвізовий режим для України розпочнеться о 15:45 за київським часом.

Рада міністрів Євросоюзу 11 травня ухвалила остаточне рішення про надання Україні безвізового режиму. Після підписання законодавчий акт має бути оприлюднений в Офіційному журналі ЄС і фактично безвіз набере чинності орієнтовно 11 червня.

В ЄС раніше заявляли, що безвіз для українців може запрацювати наприкінці червня. Для безвізових поїздок громадян України необхідно отримати біометричний паспорт.

Угода про лібералізацію візового режиму поширюватиметься на всі країни ЄС, окрім Великої Британії та Ірландії, а також діятиме в країнах шенгенського простору, що не входять в ЄС: Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейні та Швейцарії.
…

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch вважає, що президентові України Петру Порошенку слід скасувати заборону, яка впливає на роботу таких інтернет-платформ, як «ВКонтакте», «Одноклассники», РБК та «Яндекс», а також вжити заходів щодо захисту свободи слова і інформації в Україні.

«За один хід Петро Порошенко завдав страшного удару по свободі слова в Україні. Це непростиме порушення права українців на отримання інформації за їхнім вибором, Євросоюз та інші міжнародні партнери України мають негайно закликати Україну скасувати його», – заявила дослідниця Human Rights Watch із українських питань Таня Купер.

Правозахисники вказують, що соціальні мережі «ВКонтакте» та «Одноклассники» належать Mail.Ru Group, частину акцій якої контролює тісно пов’язаний із Кремлем олігарх Алішер Усманов. Також Human Rights Watch відзначає, що станом на квітень 78% усіх інтернет-користувачів в Україні, або близько 20 мільйонів, мали акаунт у «ВКонтакте» (ця статистика не вирізняє активних користувачів і тих, хто ніколи або майже ніколи не використовує цю соціальну мережу – ред.).

На відміну від правозахисників, у НАТО погодилися з позицією Києва, що рішення блокувати в Україні російські інтернет-ресурси є питанням безпеки, а не свободи слова.

Президент України Петро Порошенко указом від 15 травня ввів у дію рішення РНБО про оновлені санкції щодо Росії, що стосуються майже 500 компаній і 1228 фізичних осіб. Під санкції, зокрема, потрапили російські соціальні мережі «ВКонтакте» і «Однокласники», а також сервіси «Яндекса» і Mail.Ru Group.
…

Міністерство освіти і науки України повідомило, що порекомендувало школам та іншим навчальним закладам провести 18 травня інформаційні години, лекції, бесіди, тематичні уроки, в межах яких учням та студентам розповідали б про трагічні події, пов’язані із геноцидом кримськотатарського народу.

«Педпрацівники можуть, зокрема, використовувати матеріали фотовиставки «18 травня 1944 року – трагічна дата в історії кримськотатарського народу. Боротьба за повернення на Батьківщину. Інтеграція в демократичній Україні», – мовиться в повідомленні про виданий у понеділок лист щодо проведення заходів до Дня пам’яті жертв геноциду.

Передбачається, що заплановані заходи будуть висвітлюватися на сайтах навчальних закладів, а також органів управління освітою.

18 травня 1944 року почалася депортація сталінським режимом із Криму близько 200 тисяч кримських татар. Майже половина депортованих загинула в дорозі чи на місцях вигнання. В Україні ця депортація визнана геноцидом.

Цей день, 18 травня, в Україні вшановують як День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. По всій країні заплановані меморіальні заходи пам’яті жертв депортації кримських татар.

Крім того, після незаконної окупації Криму Росією навесні 2014 року 18 травня визначене також як День боротьби за права кримськотатарського народу.

Після захоплення Криму російська окупаційна влада забороняє кримським татарам організовувати вшанування пам’яті жертв депортації, а натомість сама влаштовує такі вшанування в обмеженому обсязі і у проросійському дусі.
…

У Міністерстві закордонних справ Росії назвали «проявом цензури» запровадження в Україні оновлених санкцій проти російських компаній і осіб.

Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова у коментарі російському виданню «Комерсант» заявила, що такий крок Києва є «проявом цензури з політичних мотивів».

«Київський режим використовує всілякі силові методи впливу на своїх громадян: від заборони музики і літератури до військової агресії проти свого народу», – додала Захарова.

Водночас речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Кремль наразі не розробив заходів у відповідь, проте «не забуває про принцип взаємності».

«Ми дуже уважно відстежуємо ситуацію і, звичайно, не забуваємо про принцип взаємності… Наразі не готовий вам сказати (які кроки робитиме Москва у відповідь – ред.). В Україні не так багато якихось потужних інформаційних ресурсів, які мають популярність у російськомовному просторі», – цитує речника Володимира Путіна російське державне агентство ТАСС.

У Кремлі також назвали запроваджені Києвом санкції проти російських юридичних і фізичних осіб «недружнім і недалекоглядним» кроком, що порушує права українців на отримання інформації.

16 травня президент України Петро Порошенко своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, що передбачає застосування нових санкцій проти російських фізичних і юридичних осіб.

У списку 468 юридичних осіб – зокрема, сервіси «Яндекс», соцмережі «ВКонтакте», «Однокласники», сайти Mail.Ru Group, антивірусні компанії «Лабораторія Касперського» і DrWeb. Економічні санкції також запроваджуються проти найбільших російських телекомпаній: «ТВ Центр», РБК, ВГТРК, «НТВ-Плюс», «Звезда», ТНТ, РЕН, ОТР.

Згідно з указом, інтернет-провайдери зобов’язані заблокувати доступ до цих інтернет-ресурсів.

Вперше Україна запровадила обмеження щодо Росії у вересні 2015 року. Це зробили у відповідь на анексію Криму і збройну підтримку сепаратистів на Донбасі.

​НА ЦЮ Ж ТЕМУ: 

Прощавайте «ВКонтакте», «Однокласники», «Яндекс» і Mail.Ru! УПЦ (МП) приготуватись (огляд соцмереж)

Порошенко підписав указ про санкції щодо «Яндекса», «Однокласників», «ВКонтакте»

«Укртелеком»: компанія вже почала виконувати рішення про блокування низки російських сайтів​

Шевченко: кіберполіція виконуватиме рішення про блокування доступу до низки російських сайтів​

Карикатура російського художника Сергія Йолкіна
…

Президент України Петро Порошенко заявив про «перший контакт» його адміністрації з командою новообраного президента Франції Емманюеля Макрона. Як повідомив у Twitter речник президента Святослав Цеголко, Порошенко сказав про це у столиці Мальти Валлетті 16 травня, де наразі президент перебуває з робочим візитом.

За словами Порошенка, які цитує агенція «Інтерфакс», його дипломатичний радник Костянтин Єлісєєв поспілкувався з новим дипломатичним радником президента Макрона по телефону. «Ми зараз працюємо над організацією телефонних переговорів», – додав президент. інші подробиці поки що невідомі.

У команді Макрона про переговори наразі не повідомляли.

Новий президент Франції Емманюель Макрон обійняв посаду глави держави 14 травня.

7 травня, вітаючи його з перемогою у другому турі президентських виборів у Франції, президент України Петро Порошенко заявив, що розраховує на «амбітну співпрацю» з Францією та активізацію «нормандського формату» (зустріч керівників держав України, Німеччини, Франції і Росії ) щодо врегулювання конфлікту на сході України.

 
…

Антикорупційні активісти протестують під будівлею Верховної Ради України проти законопроекту №6220 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу, який, за їхніми словами, позбавить незалежності Національне антикорупційне бюро.

Активісти, одягнуті як «кати» із символікою парламентських фракцій, встановили під будівлею Верховної Ради шибеницю з написом «законопроект №6220».

Активісти наголошують, що проект закону №6220 передбачає, що детективи НАБУ не зможуть розслідувати підслідні їм корупційні злочини, якщо раніше за тими ж обставинами інші правоохоронці вже закрили справи.

«Якщо Генпрокуратура закрила справу по одному з депутатів, наприклад, за незаконне збагачення, то НАБУ не матиме можливості відкрите своє провадження, навіть за наявності доказів», – пояснює Андрій Слюсар, юрист «Transparency International Україна».

«Це дасть змогу в ручному режимі вирішувати, які справи НАБУ закрити руками інших правоохоронних органів, а які – ні», – додає Віталій Шабунін, голова правління «Центру протидії корупції».

«Цей законопроект встановлює генпрокурорськй надзор та контроль над незалежним слідством НАБУ, – пояснює Єгор Соболєв, голова парламентського комітету із запобігання та протидії корупції. – Ми наполягатимемо на тому, щоб цей законопроект не поширювався на діяльність НАБУ».

Посли «Групи семи» вже висловили свою стурбованість законопроектом, який становить загрозу НАБУ.

Раніше в НАБУ теж закликали народних депутатів не допустити ухвалення цього законопроекту в чинній редакції. У НАБУ, зокрема, вважають, що ухвалення цього законопроекту дасть іншим правоохоронним органам можливість для маніпуляцій.

14 травня під час прес-конференції президент України Петро Порошенко заявив, що буде накладати вето на закони, що «руйнують діяльність антикорупційних органів».

Законопроект №6220 вже був проголосований в першому читанні в квітні. 17 травня комітет з питань правоохоронної діяльності розглядатиме правки до другого читання, а голосування за законопроект заплановане на 18 травня.

 
…

Санкції щодо цілих секторів економіки Росії та проти значного числа окремих юридичних і фізичних осіб скоординовано запровадили ЄС, США, країни «Групи семи» і деякі інші держави
…

У прокуратурі Харківської області підтверджують, що суд у Харкові в справі колишнього мера Слов’янська Нелі Штепи ухвалив рішення про свій відвід, через що справа тепер має бути направлена на повторний автоматичний розподіл і після цього буде слухатися заново.

«Факт є факт. Суд ухвалив таке рішення. Ми не можемо його оскаржувати або давати йому якусь оцінку. Суд вирішив задовольнити відвід. Отже, ми чекаємо на наступну трійку суддів, які будуть розглядати це кримінальне провадження», – сказала Радіо Свобода речниця обласної прокуратури Віта Дубовик.

Коли саме було ухвалене рішення, вона не уточнила.

Раніше про те, що колегія Комінтернівського райсуду Харкова, що слухала справу екс-мера Слов’янська Нелі Штепи, ухвалила рішення про свій відвід, повідомив агенції «Інтерфакс» адвокат Штепи Дмитро Марченко.

За його словами, клопотання про відвід колегії суддів захист заявив після того, як Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції про повернення обвинувального акту прокурору. «Червонозаводський райсуд за нашим клопотанням вирішив повернути обвинувальний акт прокурору для приведення його у відповідність до норм КПК. Прокуратура оскаржила це рішення. Апеляційний суд її скаргу задовольнив і спрямував справу на новий розгляд, не вказавши при цьому, що розглядати повинна нова колегія суддів. Разом з тим КПК не припускає повторного розгляду справи суддями, чиє рішення було скасоване апеляційним судом. Це і стало підставою для нашого клопотання про відвід суду», – сказав Марченко.

Штепу затримали у липні 2014 року. 8 жовтня 2014-го їй оголосили остаточну підозру в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, які спричинили загибель людей) і частиною 1 статті 258-3 (створення терористичної групи чи організації) Кримінального кодексу України.

У прокуратурі зазначають, що екс-мерові Слов’янська Штепі загрожує довічне ув’язнення. Вона звинувачення прокуратури відкидає.

Наприкінці січня цього року держобвинувачі в Червонозаводському районному суді Харкова заявили відвід головуючому судді Віктору Єжову, оскільки їм стало відомо про кримінальне провадження щодо нього за статтею «створення терористичної групи чи організації», зареєстрованому за матеріалами СБУ. Після отримання інформації про почате розслідування, Єжов заявив самовідвід.

Захист заявив клопотання щодо визначення підсудності. Апеляційний суд Харківської області оголосив розгляд справи щодо Штепи в Комінтернівському райсуді міста.

 
…

Метою України має бути вступ до Європейського союзу і досягнення з Євросоюзом чотирьох свобод: вільного пересування людей, товарів, капіталів та послуг, – а також поглиблення безпекового співробітництва, заявив у Брюсселі міністр закордонних справ Павло Клімкін.

«Безвізовий режим – це приємно, але це ще не привід для святкування. Метою України має бути вступ до ЄС і поступове набуття всіх переваг чотирьох свобод. Має бути чіткий погоджений з Євросоюзом план, де ми маємо зрозуміти, де нам будуть допомагати. Але логіка має бути амбітною», – зазначив Радіо Свобода голова українського МЗС.

Він додав, що якщо мета буде менш амбітною, Україну «назавжди чекає доля країни-постачальника аграрної продукції та робочої сили».

Інший ключовий вимір співпраці України і ЄС – у безпековій сфері. Клімкін заявляє, що в справі зближення з Україною Євросоюз готовий до подальшого прогресу.

«ЄС готовий іти далі, я почув це сьогодні від усіх європейських міністрів. Співдружність прекрасно розуміє, що безвізовий режим і Угода про асоціацію – це важливі досягнення. Але далі є шлях, що веде нас до більш амбітної мети», – зауважив Павло Клімкін після зустрічі у Брюсселі з міністрами закордонних справ ЄС у форматі «Група друзів України в ЄС + Україна».

Як пояснює українське Міністерство закордонних справ, ключова мета брюссельського візиту Павла Клімкіна полягатиме у консультаціях щодо розвитку ситуації на Донбасі в контексті виконання Мінських домовленостей, запровадження безвізового режиму, а також прогресу реформ в Україні.

1 травня остання інстанція в процесі скасування віз українцям, а саме Рада ЄС, що представляє кожну з країн Євросоюзу, схвалила надання Україні безвізового режиму. Тепер залишилося зачекати урочистого підписання документа в Страсбурзі за участю президента Петра Порошенка та лідерів Європарламенту і Ради ЄС. Самі ж поїздки українців до 34 держав ЄС і «шенгену» без віз – за умов наявності біометричного паспорта – можуть початися в середині червня.

Згідно з опитуванням, оприлюдненим Центром Разумкова у вересні минулого року, близько половини населення України підтримують вступ країни до Євросоюзу, головним зовнішньополітичним пріоритетом відносини з країнами ЄС називають майже 46% українців.
…

Кабінет міністрів України запропонує цього місяця на розгляд Верховної Ради проект пенсійної реформи.

«Вже у травні ми запропонуємо Парламенту проект пенсійної реформи, завдяки якому зможемо з 1 жовтня підвищити пенсії для 5,6 мільйонів пенсіонерів», – повідомив Гройсман у Twitter.

Він додав, що готовий до «особистої відповідальності» за впровадження та результати пенсійної реформи після голосування за неї у парламенті.

Раніше прем’єр-міністр України Володимир Гройсман повідомив, що пенсійна реформа передбачає підвищення пенсій для 9 мільйонів пенсіонерів з 12 мільйонів. Він заявляв про намір забезпечити оновлення пенсій від 200 гривень до тисячі гривень на місяць для понад 5 мільйонів пенсіонерів. Також днями Гройсман повідомив, що мінімальний страховий стаж для отримання пенсій українцям буде збільшено із 15 до 25 років у рамках пенсійної реформи, а підвищення пенсійного віку наразі не планується.

Пенсійна реформа є одним із ключових пунктів меморандуму про співпрацю між Україною та Міжнародним валютним фондом. 
…

У зоні бойових дій з початку доби 14 травня зазнали поранень четверо українських військовослужбовців, повідомляє штаб української воєнної операції на Донбасі на сторінці у Facebook.

«Обстріли позицій сил АТО з боку російсько-терористичних військ впродовж дня не припиняються. З початку доби бойовики 24 рази відкривали вогонь по позиціях Збройних сил України», – повідомили у штабі.

За даними українських військових, під час бойових атак сепаратисти використовували 82, 120, 122-міліметрові міномети, а також артилерійські систем калібру 152 міліметри. Стріляли бойовики також з танку, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

«Наші позиції в районі Кримського бандити обстрілювали з озброєння бойових машин піхоти. А по опорних пунктах сил АТО неподалік Станиці Луганської та Новоолександрівки вели вогонь з станкових протитанкових гранатометів», – додали у штабі.

В угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» не оприлюднили актуальних повідомлень про бойові дії 14 травня.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, воно мало почати діяти від 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.
…

Президент Петро Порошенко заявив про готовність внести зміни до Конституції України в частині створення кримськотатарської автономії в Криму. Про це він сказав у неділю на прес-конференції у Києві.

«Вважаю, що це було помилкою, що за 23 роки до початку російської анексії Криму українська влада не змогла забезпечити відповідний статус автономії кримських татар. Я готовий внести кілька змін до Конституції, в тому числі з питань кримськотатарської автономії. Якою буде формат цієї автономії? Мені повинна запропонувати конституційна комісія, в якій (робочій групі – ред.) беруть участь представники Меджлісу кримськотатарського народу», – сказав Порошенко.

Він також висловив сподівання, що це питання буде врегульоване найближчим часом.

«Тягнути з цим не треба. Затримки нема за президентом. Дуже важливо знайти – 300 голосів у залі (Верховної Ради – ред.)», – додав президент.

Керівництво Меджлісу кримськотатарського народу наполягає на змінах до Конституції України щодо перетворення Криму в Кримськотатарську автономну республіку. Наразі в Конституції України вказується, що Автономна республіка Крим є невід’ємною складовою частиною України.

Конституційна комісія України 11 травня вирішила створити робочу групу, яка розроблятиме поправки і доповнення до Конституції України в частині Автономної республіки Крим. Перше засідання робочої групи призначене на 22 травня.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

У столиці Туреччини Анкарі відбувся жалобний мітинг пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, повідомляє проект Радіо Свобода, сайт Крим.Реалії.

Активісти з кримськотатарськими національними прапорами вийшли на центральну площу міста Анадолу. До учасників заходу звернувся зі сцени голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, а також посол України в Туреччині Андрій Сибіга.

18 травня 1944 року почалася депортація сталінським режимом із Криму близько 200 тисяч кримських татар. Майже половина депортованих загинула в дорозі чи на місцях вигнання. В Україні ця депортація визнана геноцидом.

Цей день, 18 травня, в Україні вшановують як День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. По всій країні заплановані меморіальні заходи пам’яті жертв депортації кримських татар.

Крім того, після незаконної окупації Криму Росією навесні 2014 року 18 травня визначене також як День боротьби за права кримськотатарського народу.
…

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі визначив графік подальших процедур у справі «Україна проти Російської Федерації», повідомляє МЗС.

«12 травня в Гаазі відбулася нарада делегацій сторін у справі «Україна проти РФ» у Міжнародному суді ООН під головуванням Голови Суду Ронні Абрахама, за результатами якої визначено графік подальших процедур у справі. Україна має подати свій письмовий меморандум до 12 червня 2018 року, Російська Федерація свій контр-меморандум – до 12 липня 2019 року», – йдеться у заяві міністерства.

Позов України було подано 16 січня 2017 року, а перші слухання у Міжнародному суді (Гаага, Нідерланди) – головному судовому органі ООН – пройшли 6-9 березня.

Україна позивається проти Росії щодо двох конвенцій: про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

19 квітня Міжнародний суд задовольнив запит України про запровадження тимчасових заходів щодо Криму (зокрема, Росія має скасувати заборону Меджлісу), але не задовольнив щодо Донбасу. Водночас суд узяв до розгляду обидва провадження.

Після російської анексії Криму на Донбасі триває збройний конфлікт, внаслідок якого загинули, за даними ООН, майже 10 тисяч людей. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». Росія також стверджує про «законність» захоплення Криму всупереч міжнародному праву як «відновлення справедливості».

 
…