Чехія знову закликала Росію звільнити Сенцова

Чехія вкотре закликає Росію негайно звільнити ув’язненого українського режисера Олега Сенцова й інших українських громадян, повідомляє чеське посольство в Україні.

За повідомленням, 12 травня посол Радек Матула передав двоюрідній сестрі Олега Сенцова Наталії Каплан лист чеської Асоціації режисерів і сценаристів, в якому вони висловили підтримку Сенцову.

Крім того, посол попросив від його імені й від імені Чехії висловити Олегу Сенцову підтримку «в його нелегкій ситуації та захоплення його вольовою боротьбою».

«Так само, як Чеська Республіка не визнає російської анексії Криму, не припинить також закликати до звільнення Олега Сенцова та інших українських громадян, засуджених в Російській Федерації під час процесів, що суперечили міжнародному праву й елементарним процесуальним нормам», – йдеться в повідомленні.

Міністерство закордонних справ Чехії в минулому уже декілька разів висловлювало незгоду з вироком не Олегу Сенцову й іншим ув’язненим у Росії українським громадянам.

Олег Сенцов разом з активістом Олександром Кольченком був затриманий представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015-го Північно-Кавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів. У цій же справі були засуджені Олексій Чирній і Геннадій Афанасьєв, якого звільнили по обміну в червні 2016 року.

 

 

Порошенко після майже року мовчанки проведе прес-конференцію для журналістів

Президента України Петро Порошенко після майже року мовчанки проведе у неділю, 14 травня, прес-конференцію.

Як повідомляє прес-служба Адміністрації президента, захід проведуть з нагоди Дня Європи та надання Україні безвізового режиму з Європейським союзом.

Востаннє Порошенко проводив прес-конференцію для журналістів  у червні  минулого року. 

Уряд Росії надав кошти на сировину для підприємств окупованої частини Донбасу – агентство

Уряд Росії надав російському Федеральному агентству державних резервів («Росрезервові») з резервного фонду уряду у бюджеті країни 10 мільярдів рублів на закупівлю сировини і матеріалів для металургійних підприємств на окупованій частині українського Донбасу, пише російське агентство «РБК», посилаючись на власні дані. Підтверджень цього з інших джерел наразі немає.

За цим повідомленням, на російському порталі правової інформації оприлюднене розпорядження уряду Росії від 4 травня, підписане прем’єром Дмитром Медведєвим, про надання згаданої суми, що нині становить понад 4,6 мільярда гривень, на «відновлення запасів держрезерву щодо сировини і матеріалів металургійної промисловості». Як пише агентство, ці запаси призначені саме для підприємств, що нині перебувають на територіях України, захоплених підтримуваними Росією угрупованнями «ДНР» і «ЛНР».

За повідомленням агентства, в «Росрезерві» не змогли оперативно прокоментувати такі дані.

У повідомленні нагадали, що «Росрезерв» раніше підтверджував свою участь у «наданні гуманітарної підтримки потерпілим територіям південно-східних районів Донецької й Луганської областей України», і про те, що, як писали в «РБК» місяць тому, «Росрезерв» залучений до механізму забезпечення захоплених сепаратистами підприємств на окупованій частині сходу України залізорудною сировиною з Росії – такі дані надали агентству джерела, наближені до великих російських металургійних холдингів.

На початку березня угруповання «ДНР» і «ЛНР» захопили під так зване «зовнішнє управління» розташовані на окупованих територіях металургійні підприємства, що доти працювали в українській юрисдикції, відтак ці підприємства втратили постачання сировини з вільних територій України і ринок збуту на них.

Конгрес США допускає виділення фінансової допомоги Україні в 2018-му

Голова Комітету національної безпеки Палати представників Конгресу США Майкл Маккол заявляє, що США мають намір передбачити в своєму бюджеті на 2018 рік виділення Україні допомоги.

«Те, що відбувається в Україні, впливає на весь світ. Якщо ми не зупинимо пана Путіна (президент Росії Володимир Путін – ред.) і російську агресію тут (в Україні – ред.), то вона пошириться всюди», – сказав Маккол під час зустрічі делегації членів Конгресу США з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом 11 травня в Києві.

Він зазначив, що США підтримують Україну від самого початку агресії Росії і готові продовжувати підтримку. «Ми будемо розглядати виділення бюджетних асигнувань цього регіону в 2018 році», – сказав Маккол.

5 травня посольство України в США заявляло, що Конгрес США схвалив консолідований закон про бюджетні асигнування на 2017 рік, яким передбачено виділення Україні допомоги в розмірі 560 мільйонів доларів.

Віце-президент США заявив про «непохитну підтримку» суверенітету України

Віце-президент США Майк Пенс під час зустрічі 10 травня з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним висловив «непохитну підтримку» суверенітету України з боку адміністрації Дональда Трампа. Про це йдеться в заяві Білого дому.

За цим повідомленням, Пенс наголосив на підтримці «територіальної цілісності» України і закликав до «мирного врегулювання конфлікту» з підтримуваними Росією сепаратистами на Донбасі.

Як повідомило раніше посольство України в США, міністр закордонних справ України Павло Клімкін 10 травня провів зустрічі з президентом США Дональдом Трампом і віце-президентом Майком Пенсом. За цим повідомленням, на зустрічі з Трампом «сторони обговорили подальшу підтримку України з боку Сполучених Штатів», а під час зустрічі з Пенсом , «сторони детально обговорили розвиток ситуації на Донбасі».

Зустрічі Павла Клімкіна з американськими лідерами передували зустрічі президента США Дональда Трампа та держсекретаря Рекса Тіллерсона з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. За інформацією американської сторони, Трамп підтвердив зобов’язання своєї адміністрації щодо вирішення конфлікту в Україні і наголосив на відповідальності Росії щодо повного виконання Мінських домовленостей. У Державному департаменті повідомили, що Тіллерсон під час переговорів з Лавровим заявив, що санкції проти Москви діятимуть, допоки вона не відмовиться від дій, що їх спровокували.

Конфлікт на сході України розпочався в 2014 році, наступного місяця після того, як Росія анексувала український півострів Крим. Ці дії Москви спричинили осуд і санкції з боку ЄС та США.

Клімкін обговорив проблему Донбасу з Трампом і Пенсом

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який перебуває з триденним візитом у Вашингтоні, 10 травня провів зустрічі з президентом США Дональдом Трампом і віце-президентом Майком Пенсом. Про це вночі 11 травня за київським часом повідомило посольство України в США.

«Президент США Дональд Трамп прийняв у Білому домі міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, де сторони обговорили подальшу підтримку України з боку Сполучених Штатів», – ідеться у повідомленні. Раніше того ж дня відбулася зустріч керівника українського зовнішньополітичного відомства з віце-президентом США Майком Пенсом.

«Сторони детально обговорили розвиток ситуації на Донбасі. Павло Клімкін подякував за незмінну позицію адміністрації США в підтримці територіальної цілісності України та протидії російській агресії», – наголошує посольство України в США.

В обох зустрічах також взяв участь посол України в США Валерій Чалий.

Зустрічі Павла Клімкіна з американськими лідерами передували зустрічі президента США Дональда Трампа та держсекретаря Рекса Тіллерсона з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. За інформацією американської сторони, Трамп підтвердив зобов’язання своєї адміністрації щодо вирішення конфлікту в Україні і наголосив на відповідальності Росії щодо повного виконання Мінських домовленостей. У Державному департаменті повідомили, що Тіллерсон під час переговорів з Лавровим заявив, що санкції проти Москви діятимуть, допоки вона не відмовиться від дій, що їх спровокували.

«Співробітника СБУ», що, за версією журналістів, слідкував за Шереметом, звільнили у 2014-му – Гітлянська

У СБУ заявляють, що Ігор Устименко, який, за версією журналістів «Слідство.Інфо», перебував біля дому журналіста Павла Шеремета у ніч перед його вбивством, був звільнений з відомства ще у квітні 2014 року.

«Повідомляємо, що Устименко Ігор Андрійович був звільнений з СБ України 29 квітня 2014 року. Якби журналісти звернулись до нас із запитом про пана Устименка не після виходу програми в ефір, а до неї, можливо, не було б про що розповідати…» – написала у Facebook речниця СБУ Олена Гітлянська.

Журналісти проекту «Слідство.Інфо» разом з представниками міжнародної мережі OCCRP 10 травня презентували у Києві документальний фільм про вбивство журналіста Павла Шеремета. Автори фільму-розслідування «Вбивство Павла» заявляють, що їм вдалося викрити деталі, на які офіційне слідство не звернуло увагу.

«Чи була це некомпетентність, непрофесіоналізм, чи слідчі Національної поліції, СБУ і Генпрокуратури банально перевантажені роботою, що справою Шеремета вони займаються «постільки-поскільки», чи, можливо, за цим стоїть певна політична воля, яка блокує хід справи в певному напрямку, – ми ще не знаємо», – заявив Дмитро Гнап, один з авторів фільму.

Журналісти кажуть, що встановили осіб, які у ніч перед вбивством перебували біля будинку, де проживав Павло Шеремет. За версією авторів фільму, ці особи можуть бути як свідками, так і співучасниками подій тієї ночі, проте правоохоронці їх не допитували.

У фільмі називаються імена встановлених осіб, зокрема Ігоря Устименка. З посиланням на власні джерела журналісти вказують на можливу його причетність до Служби безпеки України.

«Як ми дізналися, він був працівником СБУ станом на 2014 рік. Як ми знаємо, у нас тоді змінилася влада. Можливо, це якось пов’язано із ФСБ (Росії – ред.). Ми не змогли далі докопати», – зазначила Олена Логінова, співавторка фільму.

«Він служив у Криму», – додав Дмитро Гнап.

Журналісти зазначають, що до виходу фільму не розкривали виявлених фактів перед офіційним слідством, проте звертались до СБУ, Генпрокуратури та МВС із проханням відповісти на питання у справі Шеремета. Деякі звернення, за словами авторів фільму, залишись без відповіді, на деякі – отримали відмову.

Авторами фільму «Вбивство Павла» є Анна Бабінець, Олена Логінова, Дмитро Гнап, Влад Лавров. Режисером є американець Метт Сарнецкі.

Підтвердження цієї інформації з інших джерел немає.

Білоруський, російський та український журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня в центрі Києва в результаті вибуху автомобіля. Поліція кваліфікує його загибель як умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох людей. До розслідування вбивства на прохання української влади приєдналося Федеральне бюро розслідувань США.

6 серпня стало відомо, що Національна поліція України проводить службову перевірку щодо можливої організації першим заступником голови поліції Вадимом Трояном незаконного стеження за керівниками інтернет-видання «Українська правда» Павлом Шереметом та Оленою Притулою. За словами Трояна, він сам ініціював таку перевірку. Він наголосив, що у Нацполіції не проводяться незаконні дії щодо журналістів та спостереження за ними.

У Сімферополі почалося засідання суду у справі кримського журналіста Семени

У Залізничному суді Сімферополя в анексованому Росією Криму розпочалося чергове засідання у справі журналіста, автора Радіо Свобода Миколи Семени.

Як повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, на засіданні очікується забезпечення примусового приводу двох свідків обвинувачення, які вже тричі не з’явилися на суд. Зокрема, в суд мають доправити журналіста Сергія Мєшкова, на допиті якого наполягав на минулому засіданні Микола Семена.

Попереднє засідання, яке відбулося 3 травня, перенесли через неявку свідків, яких суд постановив примусово привести на сьогоднішнє засідання.

Влада, встановлена Кремлем у Криму, звинувачує Семену в тому, що в одній з його статей міститься заклик до порушення територіальної цілісності Росії. Семена наполягає, що не винуватий, стверджуючи, що статус Криму був і залишається спірним, і що він має право відкрито висловлювати свою думку.

Якщо Семену визнають винним, йому загрожує до п’яти років тюремного ув’язнення.

Сполучені Штати, Європейський союз, Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та міжнародні спостерігачі за ЗМІ висловили занепокоєння у зв’язку з судовим переслідуванням Семени. Активісти заявляють, що його судовий процес є частиною тиску Росії на незалежні засоби масової інформації та на інакомислення після захоплення Криму Москвою.

Міністерство закордонних справ України закликає російську владу анексованого Криму припинити переслідування українських журналістів на півострові, і зокрема Миколи Семени.

 

Прокуратура відкрила кримінальне провадження через перевищення влади поліцією Дніпра

Прокуратура Дніпропетровської області відкрила кримінальне провадження за фактом перевищення влади службовими особами Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області під час заходів 9 травня у Дніпрі. Інформацію про це Радіо Свобода підтвердили в прес-службі прокуратури області 10 травня.

За даними прокуратури, це кримінальне провадження об’єднане з іншими трьома, відкритими за фактами хуліганства, масових заворушень і побиття під час сутичок депутата Дніпропетровської обласної ради.

Розслідування перебуває на контролі керівництва прокуратури області, заявили у відомстві.

Водночас у прокуратурі поки що не назвали точну кількість осіб, доправлених до правоохоронних органів після сутичок. За даними прокуратури, ця інформація «постійно уточнюється».

Як зазначили у відомстві, відомо про одну особу, затриману за підозрою в побитті депутата обласної ради під час подій 9 травня.Раніше сьогодні генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив у Facebook, що у райвідділі у Дніпрі станом на десяту ранку перебували 12 осіб, затриманих за статтею Кримінального кодексу про масові заворушення. За його інформацією, одному із затриманих вручили підозру, а іншим «вручать протягом 72 годин».

За його словами, вісьмох із затриманих ідентифікували як «тітушок», які напали на учасників бойових дій на Донбасі. Як заявив Луценко, слідство працює над тим, щоб встановити організатора і джерело фінансування «тітушок», і розслідує можливу співпрацю Нацполіції з ними.

9 травня у Дніпрі, біля пам’ятника Вічної Слави, сталася штовханина під час святкування 9 травня. Конфлікт спалахнув на підході до пам’ятника, під час проходження колони, організованої партією «Опозиційний блок», після того, як демобілізовані учасники бойових дій на сході України зажадали від організаторів ходи відмовитись від використання партійної символіки. Внаслідок цих подій, за даними поліції, були травмовані 14 людей – вісім учасників заходу і шість поліцейських, які здійснювали охорону порядку.

Міністр внутрішніх справ Україи Арсен Аваков оголосив про звільнення керівників поліції в Дніпрі та області через дії силовиків 9 травня.

Поліція: через порушення 8-9 травня по Україні відкрили 8 справ

Національна поліція України повідомляє про відкриття восьми кримінальних проваджень у п’яти регіонах країни за підсумками подій 8 і 9 травня, коли відбувалися масові акції.

Як повідомив 10 травня заступник голови Національної поліції Олександр Фацевич, загалом на території України 8 і 9 травня за ініціативою органів державної влади і місцевого самоврядування відбулося понад дві тисячі масових заходів, участь в яких взяли близько 700 тисяч громадян.

«У цілому заходи в державі проходили спокійно, наполовину менш активно, ніж у попередні роки. Про це свідчить незначна кількість учасників акцій у більшості регіонів, набагато менше конфліктних ситуацій, і, в результаті, затриманих громадян, мінімальна кількість травмованих», – сказав Фацевич.

Він додав, що за різні правопорушення до відділків поліції «були запрошені 89 осіб». Чи відпустили всіх затриманих – у поліції наразі не повідомляють.

За даними поліції, публічну безпеку і порядок під час масових заходів гарантували понад 30 тисяч поліцейських і 3,5 тисячі військовослужбовців Національної гвардії.

9 травня в Україні за традицією з радянських часів досі вшановують День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні після вшанування 8 травня, в день капітуляції 1945 року нацистської Німеччини, Дня пам’яті і примирення.

9 травня під час акцій, зокрема у Києві, Дніпрі, Одесі і Харкові, сталися сутички.

 

Кримчанина Амета Аметова знову забрали до відділення поліції Судака – активістка

Кримчанин Амет Аметов знову перебуває у відділенні підконтрольної Росії поліції в Судаку – після вчорашнього обшуку в його будинку і затримання, повідомляє кримськотатарська активістка Ленора Дюльбер.

«До обіду в будинок Ільвера Аметова знову приїхали правоохоронці і забрали його сина Амета в місцеве відділення поліції. Вчора Амет весь день провів у компанії невідомих йому людей, ввечері його довезли до Судака і залишили на дорозі біля кварталу, де він проживає. Зараз він в міському відділенні поліції, спілкується з правоохоронцями», – мовиться в повідомленні.

8 травня голова Судацького районного меджлісу Ільвер Аметов заявив, що під час обшуку в будинку російські силовики побили його сина і відвезли його в невідомому напрямку. За словами Аметова, в будинок увірвалися близько десяти силовиків. Свою появу вони пояснили повідомленнями про те, що в будинку можуть бути зброя і наркотики.

Увечері 8 травня стало відомо, що Амета Аметова відпустили.

Коментарів підконтрольних Росії силових відомств Криму з приводу обшуків і затримання поки що немає.

У квітні 2016 року підконтрольний Росії Верховний суд Криму заборонив діяльність Меджлісу на території анексованого півострова. Світова спільнота висловила протест у зв’язку з такими діями російської влади. Захист Меджлісу відправив апеляцію до Верховного суду Росії, однак апеляційна інстанція підтвердила заборону на діяльність Меджлісу кримськотатарського народу.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір»; цю заборону Москва намагається насаджувати і в окупованому українському Криму.

Акція до 9 травня у Львові минула без провокацій

У Львові зранку 9 травня кілька десятків людей разом зі священиками Української православної церкви (Московського патріархату) молились на Марсовому полі у Львові, а потім прийшли на Пагорб слави, де молилися і поклали квіти на могили.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, акція обійшлася без провокацій.

На обидвох військових меморіалах у Львові поховані близько семи тисяч радянських солдатів, військових офіцерів і офіцерів НКВС, КДБ. На багатьох таблицях дата смерті – 1945 рік. На Пагорбі слави з нагоди Дня перемоги запалили «вічний вогонь».

Усі місця, які були заявлені ветеранськими організаціями, посилено охоронялись силовиками. Також за порядком пильнували представники громадських організацій, партій, місцеві депутати.

«Відбувається патрулювання, за необхідності можемо перевірити людину. Єдине, що було з дрібних інцидентів, що жінку попросили зняти «георгіївську стрічку». Громадяни свідомо підійшли і не виявлено правопорушень», – наголосив поліцейський Андрій Таран.

Маленьку «георгіївську стрічку» жінка залишила посеред квітів, активісти це виявили і спалили заборонений в Україні символ.

Цього року 9 травня ще менше людей у Львові прийшли на військові меморіали, щоб покласти квіти на могили. Серед присутніх були поодинокі особи, які у роки Другої світової війни тримали зброю у руках.

«Я – 1925 року народження. На фронті був з липня 1941-го і до кінця. У 1941-му з Вінниччини, Козятина, потрапив в армію, обороняв Київ у складі Південно-Західного фронту. Як нас німці оточили у серпні 1941 року, весь наш фронт, ми з другом вирвалися, я пішов у радянські партизани, був у лісах Житомирської області розвідником. Потім територію звільнили, ми пішли знову на фронт. З 8 на 9 травня наша батарея стояла недалеко Берліна. Почалась така стрілянина, я підняв батарею по тривозі. Не знав, що то вже перемога. Приїхав на Львівщину лейтенантом, дослужився до полковника. Ми колись 9 травня святкували, не було колись, як нині 8 травня. Я хотів ще в АТО поїхати воювати проти сепаратистів. Я коли почув, що Путін (президент Росії Володимир Путін – ред.) сказав, що росіяни перемогли у війні, то він плюнув нам всім ветеранам у лице. Ми ж чотири роки воювали з нацизмом», – розповів Микола Чишкун, учасник Другої світової війни.

У Львові жертв війни вшанували 8 травня у День пам’яті і примирення. На теренах західної частини України 9 травня 1945 року війна не завершилась. До середини 50-х років українське підпілля воювало з військами НКВС. Понад мільйон жителів із західних областей України радянська влада репресувала і виселила у Сибір.

Поліція Дніпра відкрила справу через сутички біля пам’ятника Слави 9 травня

Поліція Дніпра відкрила кримінальне провадження через сутички під час масового заходу біля пам’ятника Слави 9 травня. Про це Радіо Свобода повідомили в прес-службі головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

За даними речника поліції Ольги Кузнецової, за фактом сутичок в Соборному районному відділенні поліції відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 296 Кримінального кодексу – хуліганство.

За її словами, зокрема, під час сутичок невідомі застосовували сльозогінний газ, двоє поліцейських зазнали ураження очей. Поліція сльозогінного газу не застосовувала.

Водночас в обласній лікарні імені Мечникова Радіо Свобода повідомили, що після масових заходів 9 травня за медичною допомогою до закладу звернулися п’ятеро людей.

«Двоє лікуються у відділенні, у них черепно-мозкові травми, одна особа – із щелепно-лицьовою травмою, ще двоє з легкими ушкодженнями, їм надали допомогу і відпустили додому», – повідомили Радіо Свобода в лікарні. За даними з лікарні, серед тих, хто звернувся до закладу, один учасник АТО.

Дніпряни, користувачі соцмереж повідомляють про щонайменше про двох постраждалих у сутичках біля пам’ятника учасників бойових дій на сході України. А народний депутат України Андрій Денисенко – про те, що серед активістів «десяток зазнали травм».

9 травня у Дніпрі, біля пам’ятника Вічної слави, сталася штовханина під час святкування 9 травня. Конфлікт спалахнув на підході до пам’ятника, під час проходження колони, організованої партією «Опозиційний блок», на чолі якої йшов народний депутат, один з лідерів партії Олександр Вілкул.

Демобілізовані бійці АТО, які стояли обабіч, зажадали від організаторів ходи відмовитись від використання партійної символіки. У цей момент з колони вискочили молодики спортивної статури, зав’язалась бійка. Учасники АТО також просили людей, які йшли в колоні, зняти «георгіївські» стрічки. У тих, хто не реагував на прохання, стрічки зривали силоміць. Поліція розмежовувала й відтісняла сторони конфлікту.

Порошенко порівняв путінську Росію з гітлерівською Німеччиною

«Як і в часи Другої світової, сьогодні ми, українці, на передовій. Саме на нашій території розгорнувся фронт протистояння агресорові, фронт боротьби за цінності демократії»

У Дніпрі переселенці збирають підписи за заселення їх у гуртожитки, відремонтовані коштом ЄС

У Дніпрі переселенці збирають підписи за заселення їх до чотирьох гуртожитків, відремонтованих коштом Європейського Союзу. Відповідну електронну петицію переселенці зареєстрували на сайті президента України.

Згідно з текстом петиції, чотири гуртожитки в Дніпрі були реконструйовані за гроші, виділені Євросоюзом, ще влітку 2016 року, однак заселення досі не розпочате. Вони сподіваються, що президент зможе посприяти пришвидшенню «фактичного заселення» цих будівель.

«До цього часу фактичного поселення ВПО в зазначені гуртожитки не відбулось. На неодноразові звернення/запити на отримання публічної інформації/скарги ВПО органи місцевого самоврядування дають відповіді, більшість із яких не має належного обґрунтування», – йдеться в тексті петиції.

За словами переселенців пільгових категорій, які стоять у черзі на заселення до гуртожитків, проблема виникла через юридичну колізію: будівлі колишніх медичних закладів, реконструйовані під житло для тимчасово переміщених осіб, мають статус нежитлових приміщень. За таких умов заселення в них людей неможливе.

У Дніпровській міськраді Радіо Свобода підтвердили, що з травня 2016 року чотири гуртожитки є комунальною власністю міста і перебувають на балансі КП «Житлосервіс–5», однак через невизначеність правового статусу заселення до них мешканців не відбулось.

За інформацією управління експлуатації житлового господарства міськради, в мерії шукають варіанти зміни статусу приміщень.

«Має бути ухвалене попереднє колегіальне рішення, за яким шляхом іти. Питання вирішить виборний орган – міська рада, який є власником приміщень», – зазначають в управлінні.

2015 року на Дніпропетровщині стартував проект реконструкції коштом Євросоюзу 15 будівель під житло для переселенців із Донбасу. На перетворення будівель старих, занедбаних гуртожитків і закладів охорони здоров’я під житло для переїжджих зі сходу України Європейський союз виділив 1,5 мільйона євро. Це мало вирішити питання з житлом для понад двох тисяч тимчасово переміщених осіб. 

Відносини Німеччини з Ізраїлем надто важливі, щоб починати протистояння – Штайнмаєр

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр прагне залишити в минулому недавню напруженість у відносинах з Ізраїлем, заявивши, що зв’язки між двома країнами дуже важливі, щоб починати протистояння.

«Нам не потрібні нові правила, і ми не повинні накладати жодних обмежень» щодо того, з якими громадськими організаціями ми можемо зустрічатися. Про це Штайнмаєр сказав після зустрічі з президентом Ізраїлю Реувеном Рівліном 7 травня.

Візит Штайнмаєра відбувається на тлі дипломатичного скандалу, що виник між прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу і міністром закордонних справ Німеччини Зігмаром Габріелем.

25 квітня Нетаньягу скасував зустріч з Габріелем після того, як глава МЗС Німеччини зустрівся з представниками правозахисних груп, які критикують ізраїльський уряд.

Штайнмаєр не планує зустрічей з жодною суперечливою групою. Він планує 7 травня зустрітися Нетаньягу.

Подібні непорозуміння виникали і в минулому між іноземними чиновниками та ізраїльським урядом.

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр перебуває в Ізраїлі з чотириденним візитом.

Папа Римський критикує назву найбільшої неядерної бомби

Папа Римський Франциск розкритикував найменування найбільшої неядерної американської бомби, яку військові неформально називають «матір’ю всіх бомб». Франциск сказав, що материнство не повинно бути пов’язане зі смертельною зброєю.

Виступаючи в суботу перед студентами, папа Римський сказав, що йому стало «соромно», коли він почув цю назву.

«Мати дає життя, а вона (бомба) дає смерть, і ми називаємо цей пристрій матір’ю. Що відбувається?» – запитав Франциск.

Військово-повітряні сили США минулого місяця скинули таку бомбу, яка офіційно називається GBU-43/B MOAB, на сході Афганістану на бойовиків угруповання «Ісламська держава». Назва «мати всіх бомб» широко використовувалася у повідомленнях про цей бомбовий удар.

Критика з боку папи Франциска пролунала напередодні його зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, запланованої на 24 травня.

Назва «мати всіх бомб» (англ. Mother of All Bombs) виникла як напівжартівливе псевдорозшифрування абревіатури з її назви MOAB (Massive Ordnance Air Blast – важкий боєприпас для повітряного вибуху).

Ірина Геращенко пропонує заборонити в’їзд в Україну журналістам, які незаконно їздили в ОРДЛО

Перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко пропонує запровадити заборону на в’їзд до України журналістам, які поза встановленим порядком відвідували тимчасово окуповані території Донбасу. Про це вона написала у Facebook.

«Підтримую і поділяю позицію Держприкордонслужби, також висловлену колегою (не родичем) Антоном Геращенко про заборону на в’їзд в Україну тих журналістів, які протиправно відвідали окупований Крим. Та й ніякі це не журналісти, а пропагандисти», – зазначила вона.

«Але також вважаю, що заборона на в’їзд в Україну має бути введена і проти тих пропагандистів, які незаконно, не через КПВВ, а через неконтрольовані ділянки україно-російського кордону заїжджали на окупований Донбас», – додала Ірина Геращенко.

Вона закликала громадян допомогти Держприкордонслужбі скласти такі списки.

Народний депутат і радник керівника МВС Анон Геращенко на своїй сторінці у Facebook наголосив, що представники російських ЗМІ, які незаконно відвідали анексований Росією Крим і цим порушили українське законодавство, не будуть допущені на територію Української держави.

6 травня прикордонники не пустили в Україну акредитованого на «Євробачення» фотокореспондента МІА «Россия сегодня» Раміля Ситдикова. 7 травня прикордонники не пропустили в Україну двох журналісток з Росії, які їхали до Києва на міжнародний пісенний конкурс «Євробачення» – через відвідування ними окупованого Криму.

8 і 9 травня порядок забезпечуватимуть 16 тисяч правоохоронців – Національна поліція

Під час масових заходів 8 і 9 травня правопорядок в Україні забезпечуватимуть близько 16 тисяч правоохоронців. Про це повідомляє департамент комунікації Національної поліції України.

Так під час масових заходів 8 травня планується задіяти близько 3,5 тисяч правоохоронців, а 9 травня – близько 12,5 тисяч працівників Національної поліції та Національної гвардії, повідомили у правоохоронному відомстві.

Зазначається, що за попередньою інформацією, 8 травня з нагоди відзначення Дня пам’яті та примирення по всій країні заплановано проведення більш як 400 заходів. У них заявлена участь близько 60 тисяч громадян.

«9 травня, з нагоди відзначення 72-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, буде проведено більш ніж 1200 заходів по всій країні, за участі майже 400 тисяч осіб», – йдеться у повідомленні.

Повідомляється, що голова Національної поліції України Сергій Князєв наголосив на тому, що поліція буде жорстко реагувати на будь-які провокації під час проведення масових заходів в Україні.

8 і 9 травня в Україні відзначають День пам’яті та примирення і 72-гу річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Наприкінці березня відповідний указ підписав президент Петро Порошенко.

Євродепутат з Італії опублікувала фото зі святкування в окупованому Луганську

Євродепутат з Італії Елеонора Форенца, представниця «Партії комуністичного відродження», опублікувала свої фото зі святкування 1 травня в окупованому Луганську.

«Ми не знаємо, чому ви кажете до побачення, Лунін, ми кажемо – здрастуй, Володимире», – написала Форенца у Facebook під фотографією біля пам’ятника Луніну.

У Європарламенті 40-річна Форенца входить до фракції Європейські об’єднані ліві/Ліво-зелені Півночі. 

Раніше у понеділок ватажок угруповання «ЛНР» Ігор Плотницькийзаявив, що «представники» понад 20 держав взяли участь у першотравневих урочистостях у контрольованому сепаратистами Луганську, серед них й Елеонора Форенца.

Угруповання «ДНР» і «ЛНР» визнані в Україні терористичними.

Бойові дії на Донбасі тривають від квітня 2014 року. За цей час, за даними ООН, тут загинули близько 10 тисяч людей.

Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці проросійських сепаратистів на Донбасі. Москва ці звинувачення відкидає, заявляючи, що на Донбасі немає російських військових, але є «добровольці».

Західні столиці не визнають окупації Донбасу, відтак наголошують, що не посилають туди своїх представників.

Сепаратисти обстрілюють Мар’їнку, поранені 2 цивільних – Аброськін

Керівник поліції Донецької області В’ячеслав Аброськін повідомляє про обстріл з боку підтримуваних Росією сепаратистів житлових кварталів Мар’їнки, у результаті чого поранені 2 цивільних.

«Сьогодні ввечері бойовики масовано обстрілюють приватний сектор Мар’їнки, де продовжують жити мирні мешканці. У результаті обстрілу, у районі вулиці Поліграфічної, отримали поранення двоє місцевих жителів, 1952 р.н. і 1973 р.н. Інформація про постраждалих уточнюється», – зазначив Аброськін ввечері 1 травня у Facebook. 

Раніше у понеділок поліція Донеччини повідомила, що у Мар’їнці 52-річний місцевий житель отримав осколкове поранення обличчя і струс мозку внаслідок обстрілу з боку бойовиків. За повідомленням, це сталося напередодні ввечері.

У поліції заявили, що порушили кримінальну справу за статтею «теракт».

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, воно мало почати діяти від 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.

5 українських військових поранені на Донбасі за добу – штаб

Українська сторона заявляє про 5 поранених своїх солдатів на Донбасі під час обстрілів з боку підтримуваних Росією сепаратистів.

За інформацією штабу української воєнної операції, упродовж доби сепаратисти 25 разів обстрілювали позиції Збройних сил України.

«На приморському напрямку, по позиціях поблизу Повлополя, ворог гатив зі 120-міліметрових мінометів, гранатометів, кулеметів великих калібрів та стрілецької зброї. З мінометів калібру 82-мм противник бив по опорних пунктах поруч Мар’їнки. 82-міліметрові міномети, гранатомети різних систем та кулемети великих калібрів підрозділи російсько-окупаційних військ застосовували по оборонцях Красногорівки, а гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети – по захисниках населених пунктів Гнутове, Талаківка, Широкине та Водяне. У районі Павлополя діяли ворожі снайпери», – повідомили у штабі АТО ввечері 1 травня.

На донецькому напрямку, за інформацією штабу, сепаратисти обстрілювали Луганське, Верхньоторецьке, Новгородське, Авдіївку, Зайцеве і шахти «Бутівка». На луганському – Новозванівку.

У деяких випадках, зазначають у штабі, українські військові відкривали вогонь у відповідь.

В угрупованні «ДНР» заявляють про обстріли українських військових околиць Донецька і Ясинуватої, у результаті чого був поранений цивільний.

Луганські сепаратисти кажуть про три обстріли з боку Збройних сил України упродовж нинішньої доби.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, воно мало почати діяти від 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.

Українці в Перемишлі показали речі, які їм вдалося зберегти під час акції «Вісла»

Об’єднання українців Польщі з 28 до 1 травня вшановує 70-ті роковини акції «Вісла» у Перемишлі. Саме з цих теренів східної Польщі у 1947 році польська комуністична влада примусово виселила українців у північно-західні регіони. Загалом рідні домівки і землю тоді змушені були покинути близько 150 тисяч людей.

У неділю, 30 квітня, українці на березі річ Сян у Перемишлі представили акцію «Збірний пункт», де були показані речі, які українські родини зберегли від часу операції «Вісла», – вишивані сорочки, рушники, предмети домашнього вжитку, картини, книжки, зокрема «Кобзар» Шевченка 1932 року видання.

«Мені було вісім років, і пам’ятаю багато. Чому пам’ятаю, бо діє не пам’ять, а травма, яка сидить у голові. При таких нагодах, вшануванні все це пригадуєш…Гута Поруби Березівського повіту, нас звідти було виселено 28 квітня раненько. Гарно світило сонечко. Мама вийшла на подвір’я, ми були в хаті, і мама нам сказала, що військо йде до села. Тоді почути це слово військо, це як струмом по тілу, бо був страх, що буде за 5–10 хвилин. Прийшов військовий і сказав усім дорослим на зібрання…» – пригадує Юліан Бак, який пережив операцію «Вісла».

«Я уже третє покоління українців. Мої тато, бабусі, дідуньо були виселені примусово зі східних теренів. Мені змалку вони розповідали про атмосферу рідного села Волоч, звідки були виселені, там мешкали українці і був український дух. Звідти вирвали всіх і виселили в Любуське воєводство на заході країни. Для мені ці спомини дуже завжди зворушливі, це була травма для рідних на все життя. Я вчитель у польській школі, і мене учні питають, чому я вважаю себе українкою, коли є полькою. Але моя душа українська», – каже Мирослава Тимечко.

Речі, які українці представили на березі Сяну, дуже дорогі для кожного, бо це їхня пам’ять про родину і про їхнє українське походження.

1 травня у Перемишлі українська спільнота продовжить заходи щодо вшанування 70-х роковин акції «Вісла». Люди обговорюватимуть питання української меншини у Польщі, співпрацю з українськими мігрантами, які масово виїжджають до Польщі.

70-ті роковини операції «Вісла» проігнорувала польська влада, провладна партія. Участь у заходах взяли кілька польських інтелектуалів, заступник мера Перемишля, депутати від опозиційної партії «Громадянська платформа».

«Ми налаштовані, що можемо почекати, що політики польські прийдуть і ми будемо розмовляти про наше спільне майбутнє. З нашого боку все робитиметься, щоб зберегти стратегічні відносини з Польщею», – наголосила співголова депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Польщею, народний депутат Оксана Юринець.

Комісія з питань громадянства не розглядала припинення громадянства Артеменка – депутат Пацкан

Комісія з питань громадянства при президентові України на своєму засіданні не розглядала питання припинення громадянства позафракційного народного депутата України Андрія Артеменка. Про це в ефірі телеканалу «112 Україна» повідомив член комісії, народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка», член комітету з прав людини Валерій Пацкан

1Була комісія минулого тижня з питань громадянства, де не розглядали питання пана Артеменка. Він також звернувся до мене як до члена комісії з листом. Але відповіді у мене поки що немає», – сказав Пацкан.

«Коли буде винесено на розгляд комісії це питання, я зможу прокоментувати. Після цього буде прийнято рішення президента на підставі матеріалів комісії – позбавити чи ні громадянства», – додав депутат. Також Пацкан вказав на необхідність ухвалити зміни до законодавства щодо припинення українського громадянства осіб з множинним громадянством.

Депутат Андрій Артеменко назвав необґрунтованим можливе позбавлення його громадянства України і заявив, що оскаржуватиме це рішення в разі підтвердження інформації.

29 квітня лідер Радикальної партії Олег Ляшко у Facebook заявив, що президент Петро Порошенко припинив громадянство Артеменка у зв’язку з тим, що він має громадянство іншої країни – Канади, що заборонено українським законодавством.

Раніше Радикальна партія виключила народного депутата Артеменка з фракції. Це сталося після того, як стало відомо, що той передав план нормалізації відносин між Україною і Росією екс-раднику президента США Майклу Флінну незадовго до його відставки.

Серед іншого, план містить ідею проведення всеукраїнського референдуму про передачу Криму Росії в оренду, а також передбачає виведення російських військ з території України. 27 лютого 2017 року Артеменко заявив, що так званий «План примирення України з Росією» був ініціативою Радикальної партії.

21 квітня Генпрокуратура звернулася до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з проханням ініціювати через Державну міграційну службу процедуру втрати громадянства України народним депутатом Артеменком, посилаючись на наявність у нього паспорта громадянина Канади.

Акторка Меріл Стріп приєдналася до кампанії за звільнення Сенцова – Найєм

Американська акторка, триразова володарка кінопремії «Оскар» Меріл Стріп приєдналася до міжнародної кампанії за звільнення українського режисера Олега Сенцова. Про це 30 квітня повідомив депутат Верховної Ради України Мустафа Найєм, який раніше цього тижня у США відвідав церемонію вручення родині Сенцова премії американського ПЕН-центру імені Барбари Голдсміт «Свобода писати».

За словами Найєма, Меріл Стріп, яка є давнім партнером ПЕН-центру, знала, що серед номінантів премії є засуджений режисер, але не була поінформована про деталі. «Під час недовгого діалогу мені вдалося досить детально розповісти їй про історію Олега Сенцова – про матеріали його справи, про його родину, про Крим, про насильно нав’язане громадянство і двох його дітей, які залишилися на анексованій території», – написав Найєм у Facebook.

Він додав, що наприкінці розмови Стріп сама запитала, «чим ми можемо йому допомогти». «Я… запропонував їй символічно підтримати Олега фотографією з табличкою #FreeSentsov. Вона погодилася без будь-яких застережень. «Тільки знаєте що, давайте разом – хто ж повірить, що я сама придумала цю табличку», – запропонувала акторка», – цитує діалог Найєм.

Американський ПЕН-центр наприкінці березня присудив кримському режисерові Олегу Сенцову щорічну премію «Свобода писати». 27 із 40 переможців премії «Свобода писати» вийшли із в’язниці впродовж 18 місяців з моменту нагородження. Щорічну нагороду Барбари Голдсміт американський ПЕН-центр вручає в’язням сумління, які опинилися в надзвичайно складних обставинах.

Олег Сенцов разом із Олександром Кольченком був затриманий представниками російських спецслужб у Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка до списку політв’язнів.

ВМС України готові застосувати зброю у разі провокацій на військових об’єктах – заява

Командування Військово-морських сил України заявило про готовність застосувати зброю у разі провокацій стосовно військових об’єктів або військовослужбовців. Про це йдеться у заяві відомства на сайті Міноборони.

Згідно з даними ВМС, останнім часом почастішали випадки спроб вчинення провокацій, диверсій, терористичних актів та інших протиправних дій проти військових об’єктів, особливо баз (арсеналів), складів тощо.

«У разі будь-яких спроб провокацій, неадекватних дій з боку деструктивних елементів стосовно військових об’єктів або військовослужбовців посадові особи гарнізонів, військових частин, чергових служб, варти і нарядів вживатимуть відповідні заходи протидії, передбачені чинними нормативно-правовими актами України, у тому числі, у випадку необхідності – із застосуванням зброї», – йдеться в повідомленні.

Військові заявляють, що «антиукраїнські сили» наміри здійснити провокації «підганяють» під свята і річницю трагічних подій 2 травня 2014 року в Одесі.

«Командування Військово-морських сил Збройних сил України звертається до місцевих органів влади, громадян з проханням бути пильними, не «вестися» на провокації російських спецслужб, зберігати спокій, дотримуватися законів України, а при виявленні підозрілих осіб в місцях дислокації військових об’єктів негайно повідомляти військове командування і правоохоронні органи», – додали у відомстві.

Раніше сьогодні перший заступник міністра внутрішніх справ України Сергій Яровий повідомив, що Правоохоронні органи не допустять сутичок і провокацій під час масових заходів, запланованих на травневі свята і до річниці подій 2 травня 2014 року в Одесі.

2 травня 2014 року на марш футбольних фанатів і проукраїнських сил у центрі Одеси напали проросійські активісти з вогнепальною зброєю. Були вбиті шість людей-учасників маршу. Згодом проукраїнські демонстранти зібралися вже на нову демонстрацію і рушили на площу Куликове поле, де був розташований наметовий табір проросійських активістів.

Проросійські активісти й їхні прихильники сховалися в будівлі Будинку профспілок. Обидві сторони кидали одна в одну пляшки з займистою рідиною. Внаслідок пожежі, що виникла в будинку, при спробах вистрибнути з нього і внаслідок застосування проросійськими активістами вогнепальної зброї там загинули ще 42 людини з обох сторін конфлікту. Також у перебігу протистоянь того дня було поранено близько 200 людей.