Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заявляє, що українська газотранспортна система є надійнішою за російський газопровід «Північний потік».

«Росія знов призупинила роботу «Північного потоку» через плановий ремонт. Аж до кінця липня. І знову українська ГТС (яка, до речі, ніколи не зупиняла транзит через ремонт або техобслуговування) компенсує європейським споживачам проблеми у росіян», – вказує «Нафтогаз» у Facebook.

«Це непогана відповідь на питання, чия ГТС надійніша, для учасників тристоронніх українсько-європейсько-російських переговорів, які проходять сьогодні у Берліні і присвячені майбутньому транзиту газу через Україну», – додають у НАК.

Між Україною, Європейським союзом і Росією 17 липня в Берліні відбуваються тристоронні консультації щодо умов, за якими з 1 січня 2020 року до країн ЄС транспортуватиметься по українських газопроводах російський газ. У переговорах беруть участь міністр енергетики Росії Олександр Новак та міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Російський газовий гігант «Газпром» суттєво скоротив обсяги транзиту газу через Україну відтоді, як Москва анексувала Кримта підтримує сепаратистів на сході України.

Київ стурбований втратою доходів від транзиту, а також імовірними новими маршрутами газопостачання Європи в обхід України.

Переговори будуть зосереджені на планах «Газпрому» щодо будівництва газопроводу Nord Stream 2 та його введення в експлуатацію до кінця 2019 року. Цей газогін передбачає постачання сировини до Німеччини через Балтійське море в обхід України.

Nord Stream 2 дублюватиме маршрут газопроводу Nord Stream, який уже існує, і подвоїть обсяги експорту російського газу до Німеччини за цим маршрутом.
…

Президент Росії Володимир Путін заявив, що під час переговорів з президентом США Дональдом Трампом обговорювалася «важливість добросовісної реалізації Мінських угод».

«Під час обговорення української кризи звернули увагу на важливість добросовісної реалізації Мінських домовленостей. США могли б більш рішуче наполягати на цьому і налаштовувати українське керівництво на цю роботу», – сказав Путін після переговорів із президентом США Дональдом Трампом у Гельсінкі.

Зустріч Трампа і Путіна віч-на-віч почалася з майже годинним запізненням через те, що президент Росії спізнився на саміт. Згідно з попереднім графіком, переговори тет-а-тет триватимуть близько півтора години, потім запланований початок переговорів у розширеному форматі американської і російської делегацій.

Дивіться також: Перші фото зустрічі Трампа і Путіна

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Другі Мінські угоди були підписані 12 лютого 2015 року. Цей документ повинен був змусити сторони конфлікту на Донбасі виконувати так званий «Мінськ-1» – домовленості, укладені у вересні 2014 року. Передбачалося, що другі мирні домовленості зможуть повністю врегулювати ситуацію до кінця 2015 року, однак жоден із 13 пунктів повністю так і не виконали, а припинення вогню та відведення зброї відбулося лише частково, зазначають як сторони конфлікту, так і незалежні спостерігачі.

Росія заявляє, що є лише «гарантом» виконання Мінських домовленостей
…

Прокурор Олексій Донський, який представляє державне обвинувачення у справі Юрія Крисіна, не виключає, що справи щодо злочинів проти учасників подій Майдану можуть бути паралізовані через зміни в Генпрокуратурі. 

Про це він заявив кореспонденту Радіо Свобода після судового засідання у справі Крисіна.

«Розформування або реформування департаменту, який розслідує справи Майдану (департамент, очолюваний прокурором Горбатюком), може паралізувати всі справи про злочини проти майданівців. Навряд чи одні справи почнуть спочатку, з призначенням інших суддів і прокурорів, а інші – продовжать в нинішньому складі», – зазначив Донський.

За словами Донського, є й інші перешкоди щодо справ Майдану. Зокрема, він не виключає, що захист Юрія Крисіна продовжить спроби затягувати суд у справі, маючи надію, що зрештою призначать нового суддю, коли у вересні суддя Любов Леонтюк, яка її слухає, піде на пенсію.

22 червня депутат Верховної Ради України Мустафа Найєм висловив занепокоєння можливою ліквідацією департаменту спецрозслідувань у Генеральній прокуратурі: «генеральний прокурор готується підписати наказ фактично ліквідує департамент спеціальних розслідувань ГПУ, який займається розслідування справ Майдану. 

Тим часом, 23 червня речниця генпрокурора України Лариса Сарган заявила, що департамент спецрозслідувань ГПУ, очолюваний Сергієм Горбатюком, який займається, зокрема, справами Майдану, буде трансформовано у слідче управління, а не ліквідовано. Коли офіційно відбудеться реорганізація, буде повідомлення на сайті ГПУ по факту, додала вона. 

Начальник департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк раніше розповідав журналістам, що в Генпрокуратурі не інформують, як має відбуватися подальша робота, перед слідчими зараз стоїть вибір: чи продовжувати вести справи, чи подавати документи до ДБР.

Сергій Горбатюк озвучив один з варіантів, який, на його думку, є прийнятним: автоматичне переведення фахових працівників слідства в ГПУ до ДБР після завершення їхніх повноважень в Генпрокуратурі з подальшою атестацією за результатами роботи.

Водночас, директор Державного бюро розслідувань Роман Труба в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що він категорично проти можливості автоматичного переведення слідчих ГПУ до ДБР.

Він зауважив, що закон передбачає квотний режим прийняття на роботу працівників, а саме: до 30% слідчих, які до цього працювали в органах прокуратури, до 19% – слідчих, які працюють в інших державних органах і не менше 51% – це особи, які протягом останнього року не працювали на посадах слідчих.
…

«Чому б це ми поставляли несправні Javelin нашим друзям та партнерам? США взагалі нікому й ніколи не поставляли несправну зброю»
…

Підтримувані Росією бойовики п’ять разів порушили режим припинення вогню в денні години  15 липня – від сьомої ранку і до 18-ї години. Як повідомляє штаб Операції об’єднаних сил, в результаті цих обстрілів серед військових Збройних сил України втрат немає.

«Важке озброєння ворог не застосовував. Окупанти відкривали вогонь із гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї по позиціях Об’єднаних сил у районах населених пунктів Кримське, Новолуганське, Світлодарськ, Піски», – уточнили українські військові в повідомленні на сторінці штабу у Facebook.

В угрупованні «ЛНР» про бойові дії 15 липня не повідомляли, водночас звинуватили українських військових у трьох випадках порушення режиму тиші попередньої доби. В угрупованні «ДНР» стверджують, що ЗСУ напередодні ввечері обстріляли Докучаєвськ.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі 27 червня оголосила про чергове «всеосяжне, стале і безстрокове припинення вогню» з 1 липня, з 00.01 за київським часом, цього разу з нагоди жнив. Воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді, як і всі попередні перемир’я, порушується постійно.

Це була вже четверта спроба домовитися про перемир’я лише за 2018 рік. Припинення вогню й раніше проголошувалися як безстрокові, але сторони одразу звинувачували одна одну в порушеннях. При цьому сторони заперечують свою вину і посилаються на провокації противників.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року в регіоні загинули понад 10 тисяч людей.

 
…

Міністри закордонних справ країн «Групи семи» (G7) оголосили заяву перед черговою річницею катастрофи літака рейсу MH17 «Малайзійських авіаліній» над Донбасом в 2014 році, повідомляє 15 липня МЗС Канади, що зараз головує у G7.

«Ми, міністри закордонних справ країн «Групи семи», Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великобританії та Сполучених Штатів Америки і Високого представника Європейського союзу, єдині в нашому засудженні, в максимально можливій мірі, збиття цивільного літака Малайзійських авіаліній рейсу MH17 з Амстердама до Куала-Лумпура 17 липня 2014 року… Ми повністю підтримуємо роботу Об’єднаної слідчої групи, незалежного кримінального розслідування під керівництвом Нідерландів, Австралії, Бельгії, Малайзії та України. Висновки групи про роль Росії в збитті MH17 є переконливими, значними і глибоко тривожними», – йдеться у заяві.

У документі міністри G7 закликають Росію повністю співпрацювати зі слідством, щоб «встановити істину і досягти справедливості щодо жертв МН17 і їхніх найближчих родичів».

Дипломати також закликали Кремль «негайно зв’язатися» з Нідерландами та Австралією, щоб пояснити і відповісти на всі питання, які стосуються будь-яких можливих порушень міжнародного права.

Раніше і лідери країн ЄС закликали Росію визнати свою відповідальність у справі про катастрофу літака рейсу MH17.

Навесні міжнародна спільна слідча група, в яку входять представники п’яти країн, опублікувала проміжну доповідь про катастрофу, з якої випливає, що «Боїнг» 17 липня 2014 року був збитий з установки «Бук», що належала 53-й зенітно-ракетній бригаді російської армії.

Конкретних винних осіб у доповіді не названо. Після публікації звіту Нідерланди й Австралія, які беруть участь в роботі слідчої групи, закликали Росію визнати свою відповідальність за катастрофу літака, жертвами якої стали 298 людей, переважно – громадяни Нідерландів.

У Москві з висновками слідства не згодні і стверджують, що воно ігнорує інформацію, надану російською стороною. У російських ЗМІ і заявах офіційних осіб називалися різні версії катастрофи, в якій звинувачували, зокрема, українських військових, проте в ході слідства вони не знайшли підтвердження.
…

«Необхідно всього 12 студентів для набору курсу, щоб коледж і далі випускав нових бандуристів та кобзарів. Прийом документів триває до 25 липня»
…

Сервер Мустафаєв просить Гармс звернути увагу міжнародної спільноти на політичні переслідування громадян в окупованому Криму
…

В анексованому Росією Криму випущений з СІЗО кримськотатарський активіст Ісмаїл Рамазанов, якого звинувачують у «роздмухуванні ненависті» за допомогою інтернет-рації Zello, повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність».

Суд 12 липня відмовився продовжити арешт Рамазанова. При цьому він уже провів у СІЗО Сімферополя майже півроку і через 10 днів все одно мав вийти на свободу. Запобіжний захід Рамазанова змінений на підписку про невиїзд.

Рамазанов був затриманий 23 січня. Він стверджував, що був побитий під час затримання співробітниками ФСБ. Його звинувачують у тому, що за допомогою інтернет-рації Zello він поширював інформацію, яка розпалює ненависть.

Рамазанов фігурує серед 64 українських в’язнів у Росії, звільнення яких вимагає Олег Сенцов. Український режисер уже два місяці тримає голодування в російській колонії з такимим вимогами.
…

Президент України Петро Порошенко висловив побажання щодо того, як він хотів би використати частину вертольотів, про закупівлю яких із Франції був підписаний контракт із компанією Airbus Helicopters.

Як сказав він на зустрічі в Києві з чільними керівниками компанії і послом Франції в Україні, «наша Україна зараз відбиває російську агресію, і сума, яка виділяється на цей контракт, є дуже значною». «Ми б просили, щоб частина цього контракту, частина вертольотів, могла б піти для Збройних сил України», – сказав він і попросив урахувати це побажання.

Раніше 14 липня директор ДП «Українське авіаційне-транспортне підприємство «Хорив-авіа» Геннадій Балла і генеральний виконавчий директор компанії Airbus Helicopters Брюно Еван підписали в Києві контракт на придбання 55 вертольотів Airbus Helicopters для системи авіаційної безпеки та цивільного захисту МВС України – у присутності прем’єр-міністра Володимира Гройсмана і голови Міністерства внутрішніх справ України Арсена Авакова.

Ідеться про 21 важкий вертоліт H225 із власності французького уряду, які перероблять для України для здійснення пошуково-рятувальних операцій (перші з них мають прибути до Києва вже до кінця року), а також про новозбудовані 10 легких H145, призначених у першу чергу для термінової меддопомоги, і 24 легкі H125, придатні для широкого використання, повідомила французька компанія.

При цьому всі три моделі існують і в цивільному, і у військовому варіантах. Україні будуть постачатися саме цивільні, а не військові версії.

Машини призначені для потреб Національної поліції, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної прикордонної служби та Національної гвардії. «За планом, гелікоптери будуть використовуватися для забезпечення громадського порядку, антитерористичних заходів, охорони державного кордону, повітряної розвідки, охорони особливо важливих об’єктів, аеромедичної евакуації, доставки оперативних груп реагування та рятувальників, проведення пошуково-рятувальних робіт і навіть гасіння пожеж. Вертольоти відповідають найвищим стандартам оснащення», – повідомили в Кабінеті міністрів України.

Вартість контракту склала 555 мільйонів євро. Контракт передбачає і закупівлю вертольотів, і технічну підтримку і навчання пілотів і персоналу обслуги. Частину коштів надає пул французьких банків, а також казначейство Франції у формі середньострокових кредитів, поінформували в українському уряді.

Перший заступник голови МВС Сергій Яровий звернув увагу, що підписаний контракт із Airbus Helicopters дозволить Україні технічно не залежати від Росії. Україна досі використовує радянські вертольоти Мі-8, які весь час потребують ремонту, і без російських комплектуючих наразі неможливо їх обслуговувати, наголосив посадовець.

Підготовка до закупівлі цих вертольотів триває вже кілька місяців. Заяву про наміри України закупити 55 вертольотів сторони підписали 23 березня, міжурядову угоду про це – 29 травня. 13 липня президент України підписав закон про ратифікацію цієї угоди, що відкрило шлях для нинішнього укладення контракту.
…

Шевченківський районний суд Києва пізно ввечері 13 липня продовжив термін тримання під вартою без можливості внесення застави народного депутата України Надії Савченко. Термін продовжено на 60 днів, до 10 вересня.

Ухвалу судді на засіданні, яке наживо транслював Youtube-канал «Судова влада України», заглушили звуки вигуків «ганьба» з боку понад десятка прихильників Савченко в залі суду.

Перед тим Савченко оголосила, що поновлює голодування.

Раніше 13 липня суд вирішив призначити державного адвоката Надії Савченко. Це рішення суд схвалив у зв’язку з неявкою адвокатів Савченко.

13 липня опівночі закінчувався термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який раніше суд обрав для Савченко.

Клопотання про продовження запобіжного заходу Савченко розглядалося кілька днів.

У березні суд вирішив взяти Савченко під варту без можливості внесення застави до 20 травня. Згодом суд залишив Савченко під арештом до 13 липня.

22 березня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Савченко.

Читайте також: Свідчення Савченко на поліграфі: після повідомлення СБУ адвокат вимагає повторної експертизи

Надії Савченко інкримінують злочини, передбачені статтями: «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям. Савченко раніше заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю і підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.
…

Міністерство інфраструктури та міністерство економічного розвитку і торгівлі України працюють над правилами для туроператорів, щоб посилити їхню відповідальність перед клієнтами. Про це міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив в ефірі Радіо Свобода. 

«Ми з мінекономіки прописуємо нові правила, які будуть передбачати страховий фонд. Якщо ти – туроператор, умовно, в тебе у фонді має бути 500 тисяч євро, якщо ж ти – турагент, то 20 тисяч євро, щоб була відповідальність», – зазначив він. 

Крім того, додав Омелян, в уряді вже зараз посилюють контроль за роботою туроператорів і авіакомпаній. 

«Спільно з мінекономіки ми зараз вводимо посилений контроль. Ми – за роботою авіакомпаній, а вони – за роботою туроператорів для того, щоб всі розуміли, що відповідальність є», – сказав він. 

Наразі відповідальність туристичних компаній перед клієнтами є «мінімальною», зауважив Омелян. 

«В чинному правовому полі будь-який туроператор може бути пірамідою, коли збере гроші з людей, а завтра скаже, що «ви знаєте, у мене не вийшло», – зазначив міністр. 

Раніше туристичний оператор JoinUp оголосив про скорочення політної програми та зміну міст вильоту до Туреччини для більш як тисячі українців.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України 5 липня оголосило про намір посилити відповідальність туроператорів.

Читайте також: «Держава була змушена втрутитися»: рішення ціною туристів, що «застрягли»

Від кінця червня сотні українських туристів були заблоковані в аеропортах кількох країн. По кілька годин, а то і діб, люди чекали, зокрема, в аеропортах Тунісу, Албанії, Грузії, а також в аеропорту «Київ». Авіакомпанія Bravo Airways пояснила затримки рейсів на кілька діб невиплатою коштів туроператором «Оазис тревел Україна». Останній свою провину не визнає.

Повністю інтерв’ю з Володимиром Омеляном дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 14 липня.
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що надіслала до голови Ради при президентові РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людини Михайла Федотова листи, в яких просить проінформувати про стан здоров’я українських в’язнів Станіслава Клиха, Еміра-Усєїна Куку, Володимира Балуха та Павла Гриба.

«Станіслава Клиха повторно перемістили до Обласної психіатричної тюремної лікарні в Магнітогорськ (Челябінської області – ред.). За моєю інформацією, Станіслав не давав дозволу на госпіталізацію, проте його примусово лікують невідомими препаратами», – вказує український омбудсмен.

«З аналогічним проханням я звернулася щодо громадянина України Еміра-Усєїна Куку, який оголосив безстрокове голодування», – відзначає Денісова.

«Попросила також терміново обстежити з наданням відповідного медичного висновку Володимира Балуха, який перебуває в Роздольненському ізоляторі тимчасового тримання (в окупованому Криму – ред.) і голодує вже 117 діб», – ідеться у повідомленні у Facebook.

«Я поінформувала Михайла Федотова про те, що під час етапування громадянин України Павло Гриб був жорстоко побитий іншими ув’язненими. Також стало відомо, що Павло страждає сильним головним болем і слабкістю, ліків йому не надають. Тому прошу забезпечити надання йому кваліфікованої медичної допомоги, а також всіляко сприяти забезпеченню особистої безпеки як Павла Гриба, так і інших ув’язнених громадян України на території Російської Федерації», – наголосила українська уповноважена з прав людини.

Фігурант ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Емір-Усеїн Куку 26 червня оголосив голодування. Раніше голодування оголосили інші українці, яких утримують у Росії з політичних мотивів, зокрема, Володимир Балух та Олег Сенцов. Куку і Сенцов пояснювали своє рішення оголосити голодний протест вимогою звільнити українських політв’язнів. За даними «Медійної ініціативи за права людини», таких у Росії – понад 70.

Павло Гриб зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі. Йому інкримінують вчинення злочину за статтею про тероризм. Генеральна прокуратура України відкрила провадження через зникнення українця.

Станіслава Клиха затримали на території Росії 2014 року за звинуваченням в участі в бойових діях проти федеральних сил під час першої чеченської війни взимку 1994-1995 років, а також у вбивстві російських солдатів. Також по цій справі проходить ще один українець – Микола Карпюк.

Клих провину заперечує, а його родина і друзі наполягають, що засуджений ніколи не був у Чечні. 26 травня 2016 року суд у російській республіці Чечні засудив Клиха до 20 років позбавлення волі; у жовтні 2016 року Верховний суд Росії відхилив апеляцію його захисту на вирок.
…

Суд у російському Санкт-Петербурзі заарештував на п’ять діб активістку руху «Солідарність» Ольгу Смирнову, затриману під час пікету на підтримку українського режисера Олега Сенцова. Її визнали винною в непокорі поліції, повідомляє об’єднана служба міських судів.

За час проведення чемпіонату світу з футболу в Росії Смирнова взяла участь у декількох акціях на підтримку українського режисера, який оголосив голодування з вимогою звільнити українських політв’язнів у Росії.

Читайте також: Адвокат підтвердила, що мати Сенцова просить Путіна помилувати сина

Активістку кілька разів затримували і один раз помістили під адміністративний арешт.

Акції на підтримку Сенцова регулярно проходять в Україні і світі.

У Кремлі заявляли, що громадський резонанс не вплине на рішення про можливий обмін Олега Сенцова.
…

13 липня, в день народження Олега Сенцова, стало відомо, що до Володимира Путіна з проханням помилувати сина звернулася Людмила Сенцова
…

Підконтрольний Росії Залізничний районний суд Сімферополя відхилив клопотання адвоката Ольги Дінзе про умовно-дострокове звільнення українського активіста Володимира Балуха за першим вироком. Про це 13 липня повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

На початку судового засідання прокурор Денис Мишкін подав клопотання про припинення розгляду клопотання про умовно-дострокове звільнення за першим вироком, бо вже був винесений новий вирок.

Суддя Дмитро Михайлов задовольнив клопотання прокурора.

5 липня підконтрольний Росії Роздольненський районний суд Криму засудив українського активіста Володимира Балуха до п’яти років колонії загального режиму і штрафу 10 тисяч рублів (близько 4 тисяч гривень) за сукупністю двох кримінальних справ (за звинуваченням у зберіганні боєприпасів і побитті начальника ІТТ у Роздольному).

Балух продовжує безстрокове голодування, оголошене 19 березня на знак протесту проти переслідування.

Читайте також: Володимир Балух: «Моє серце б’ється в серці українського Всесвіту»

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.
…

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян повідомив, що через Керченський міст цього року Україна вже втратила щонайменше півмільярда гривень. Про це він заявив в ефірі Радіо Свобода.

«За найскромнішими підрахунками, цього року ми втратили вже півмільярда гривень. Це прямі втрати через зниження параметрів суден для перевалки в портах Маріуполя і Бердянська, але цих втрат, безумовно, набагато більше, якщо порахувати соціально-економічний ефект, втрати самих судновласників, бізнесу. Я думаю, що це на мільярди, і, можливо, навіть не гривень», – зауважив Омелян.

За словами міністра, зараз найбільше шкоди завдає те, що міст обмежує прохідність суден. Це, зазначив Омелян, знижує економічну привабливість Маріупольського і Бердянського портів. Крім того, додав міністр, є загроза закриття проходу Керченською протокою, як це було під час будівництва мосту.

Читайте також: «Я наголошував: будувати міст не можна» – експерт назвав головну небезпеку Керченського мосту

Російська влада, яка контролює Крим, запустила 16 травня автомобільний рух по мосту через Керченську протоку. Згідно з українським законодавством, в’їзд до Криму через переправу та міст заборонений і кваліфікується як порушення порядку перетину в’їзду на окуповану територію або виїзд із неї.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Повністю інтерв’ю з Володимиром Омеляном дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 14 липня.
…

Засідання НАТО за участі України супроводжувалися загальним визнанням її прагнення до членства, заявляє президент Петро Порошенко за результатами своєї участі у саміті альянсу в Брюсселі. 

«Виступали 19 лідерів країн-членів і кожен заявляв, що підтримка України мала б полягати в тому, щоб прискорити її перспективу членства. Це якраз демонструє їхнє ставлення до України та політики відкритих дверей НАТО», – каже Порошенко, вказуючи на заяву підсумкової декларації саміту. 

«Дехто казав, що нас там хтось заблокував, чи буде блокувати… Відверто наголошую, що висновки цього саміту підтверджують: двері НАТО для України відкриті», – каже президент, зауважуючи, що цей процес заблокувати нікому не вдасться.

При цьому, Порошенко наголошує, що для цього слід «змінювати країну», проводити реформи та досягти стандартів НАТО й повної взаємодії з силами цього блоку. 

На цю ж тему: Саміт у Брюсселі: майбутнє членство України в НАТО залишається в силі

В оприлюдненій 11 липня підсумковій декларації саміту НАТО, який нині триває у Брюсселі, Північноатлантичний альянс наголосив, що рішення Бухарестського саміту щодо того, що одного дня Україна стане членом НАТО, залишаються чинними.

28 лютого президент України Петро Порошенко заявив, що розглядає можливість прописати в Конституції прагнення України вступити до ЄС і НАТО.

За його словами, прагнення до членства в Євросоюзі та НАТО можна будо б зафіксувати в преамбулі до Конституції, для чого достатньо підтримки двох третин конституційного складу Верховної Ради.

 
…

«Позиція (щодо статусу Криму – ред.) всіх членів Альянсу, в тому числі за участі президента Трампа, відображена в підсумковій заяві саміту НАТО»
…

Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила провадження у так званій «справі рюкзаків» щодо двох фігурантів – сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова й екс-заступника міністра Сергія Чеботаря через відсутність «прямих достатніх доказів», що ці особи «були обізнані з планом поставки саме неякісних рюкзаків». Про це йдеться у відповідній постанові за підписом прокурора САП, яка є у розпорядженні журналістів програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший).

«Умисел вказаних осіб на заподіяння майнової шкоди МВС України, поза розумним сумнівом не доведений, оскільки Литвином В. Я. висунуто версію про одноосібне вчинення кримінального правопорушення», – йдеться у документі.

Згідно постанови, всю провину на себе взяв Володимир Литвин – представник фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків. Прокурори з цим погодились.

«Версія, висунута Литвином В.Я., може бути правдивою та виключає обізнаність Чеботаря С. І. та Авакова О.А. з його наміром поставити неякісні рюкзаки. З урахуванням цих показань мають бути знову оцінені всі інші докази у кримінальному провадженні. За таких обставин прямих достатніх доказів того, що Чеботар С.І. та Авакова О.А. були обізнані (…) слідством не здобуто та можливості їх здобуття вичерпано», – зазначено в документі.

Таким чином, йдеться у постанові САП, було ухвалене рішення кримінальне провадження у частині підозри Чеботаря і сина Авакова «закрити у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення».

Постанова передбачає також скасування арешту майна Чеботаря й Авакова і повернення їм речових доказів. «Запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання вважати таким, що припинив своє існування», йдеться у постанові, підписаній прокурором Василем Кричуном, начальником відділу САП.

Повний текст постанови тут: 

Назар Холодницький наразі не відповів на запитання Радіо Свобода, чому на постанові про закриття провадження не стоїть дата, утім підтвердив факт закриття провадження проти Олександра Авакова і Сергія Чеботаря.

12 липня стало відомо, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура без погодження з детективами НАБУ закриває кримінальне провадження щодо сина чинного глави МВС Арсена Авакова – Олександра і його екс-заступника Сергія Чеботаря, фігурантів так званої «справи рюкзаків».

5 квітня НАБУ повідомило про завершення досудового розслідування у цій справі. НАБУ розслідувало можливу розтрату державних коштів при закупівлі рюкзаків Міністерством внутрішніх справ для бійців у зоні бойових дій на сході України. У жовтні минулого року після обшуків у цій справі за підозрою в розтраті понад 14 мільйонів гривень затримали трьох людей: Сергія Чеботаря, представника фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків (Володимира Литвина) і ще одну «приватну особу», як назвали сина голови МВС Арсена Авакова, Олександра.

За даними НАБУ, в 2015 році ці особи були причетні до закупівлі коштом Міністерства внутрішніх справ рюкзаків за ціною, суттєво вищою від середньоринкової.

Олександр Аваков назвав цю справу політичною. МВС, до якого Олександр Аваков формально не має стосунку, назвало «політичними, а не юридично обґрунтованими» дії НАБУ, а міністр Арсен Аваков заявив, що його син не причетний до розтрати бюджетних коштів.

На початку 2016 року журналісти програми «Схеми» знайшли і проаналізували відеозаписи, схожі на зйомки прихованою камерою в кабінеті на той час заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря, який до травня 2015 року відповідав у міністерстві за державні закупівлі. На відео зафіксований діалог про закупівлю рюкзаків між нібито сином міністра Авакова Олександром та особою, схожою на Сергія Чеботаря, на той час заступника Арсена Авакова, в якому вони домовляються про отримання сином міністра бюджетного підряду в обхід законної процедури тендеру.
…

У НАБУ таке рішення вважають «нерозумним і непослідовним»
…

Від початку голодування правозахисник, фігурант ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Емір-Усеїн Куку втратив у вазі дев’ять кілограмів, повідомляє об’єднання «Кримська солідарність» з посиланням на адвоката Едема Семедляєва.

«У середньому він втрачає 600 грамів у день. Перебуває в СІЗО-4 в одиночній камері під постійним відеоспостереженням. Незважаючи на оголошене ним голодування, кожен день йому приносять їжу і щодня зважують», – сказав адвокат 11 липня.

Куку оголосив голодування 26 червня. 10 липня його вивезли з СІЗО російського Ростова-на-Дону в невідомому напрямку. Співробітники СІЗО відмовилися повідомляти адвокатові Сергію Локтєву місце перебування його підзахисного. Пізніше стало відомо, що Куку вивозили на огляд у медустанову.

Читайте також: «Його підштовхнуло беззаконня»: Емір-Усеїн Куку тиждень голодує

У кінці травня Північнокавказький окружний військовий суд на три місяці продовжив термін утримання під вартою шістьом фігурантам ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».

Обвинувачені у цій справі, серед яких Емір-Усеїн Куку, були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до організації «Хізб ут-Тахрір».

Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку 15 об’єднань, названих «терористичними». Після захоплення Криму Москва намагається насаджувати цю внутрішньоросійську заборону і на цій окупованій частині території України, хоча в Україні організація діє легально.

 
…

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення проголосувала за стягнення штрафу з телеканалу «Інтер» у розмірі 25% ліцензійного збору, що для цієї компанії становить чотири мільйони сорок шість тисяч п’ятдесят сім гривень шістдесят три копійки. Про це йдеться на сайті регулятора.

Перевірка телеканалу відбувалася на підставі скарг на трансляцію «Інтером» концерту 9 травня цього року.

«Регулятор одержав численні листи зі скаргами, зокрема від Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, Київської міської організації Політичної партії «Українська Галицька партія», а також від громадян Ковбика М.М. та Семілетко Т.В., в яких повідомлялося, що 9-го травня 2018 року телеканал «Інтер» транслював у своєму ефірі концерт «Перемога. Одна на всіх», зміст якого, на їхню думку, принижує гідність громадян України, розпалює ворожнечу, закликає до підриву цілісності держави та містить ознаки пропаганди, яка створює викривлене уявлення про окремі аспекти історичного розвитку України», – мовиться у повідомленні.

Тим часом, представниця телеканалу Ольга Мусійко заявила, що це рішення є безпідставним і буде оскаржено в суді.

Читайте також: «Де ж ти, СБУ»: скандал довкола каналу «Інтер» набирає обертів

9 травня націоналістичні організації пікетували будівлю телеканалу «Інтер» у Києві, звинувачуючи телеканал в антиукраїнській позиції. Пікетувальники обклеїли будівлю телеканалу наліпками з написами «Інтер» буде наш» і «Зробимо «Інтер» українським». Біля будівлі запалювали димові шашки.

Також на цю тему: Концертом по мізках. Письменник Андрій Курков про телеканал «Інтер» та війну

Обурення протестувальників викликав концерт до Дня перемоги на нацизмом у Другій світовій війні, показаний телеканалом, під час якого ведучі заявляли про необхідність «не дозволити» перейменування вулиць в Україні «іменами фашистських злочинців».
…

Президент України Петро Порошенко привітав рішення Брюссельського саміту НАТО щодо зміцнення партнерства з Україною та українських перспектив євроатлантичної інтеграції. 

«Це результат багаторічної роботи нашої команди та чітке визнання прогресу України на шляху реформ і наближення до стандартів альянсу… Високо ціную підтвердження відданості альянсу підтримці суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах», – вказав Порошенко у Facebook увечері 11 липня.

«Сьогодні і завтра у Брюсселі продовжу відповідну роботу з лідерами НАТО для реалізації інтеграційного потенціалу України та взаємодії в інтересах миру, безпеки і стабільності на континенті», – додав президент України.

Північноатлантичний альянс наголосив, що рішення Бухарестського саміту щодо того, що одного дня Україна стане членом НАТО, залишаються чинними. Про це йдеться в оприлюдненій 11 липня підсумковій декларації саміту організації, який триває у Брюсселі.

«НАТО розмірковуватиме про подальші дії, беручи до уваги рішення, ухвалені на самітах в Уельсі та Варшаві. Ми будемо продовжувати працювати з Україною, багаторічним партнером альянсу, на основі принципів та цінностей, закріплених у Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО», – йдеться в підсумковому документі саміту НАТО.

Голова місії України при НАТО Вадим Пристайко анонсував, що Україна на саміті НАТО проведе обговорення небезпек, що існують на східному фланзі альянсу з боку Росії, відносин України та Організації Північноатлантичного договору й просування Києва до членства у блоці.

На цю ж тему: Саміт у Брюсселі: майбутнє членство України в НАТО залишається в силі

Президент України Петро Порошенко 11–12 липня 2018 року здійснює візит до Королівства Бельгія, де бере участь у заходах саміту НАТО на запрошення генерального секретаря альянсу Єнса Столтенберґа.
…

Північноатлантичний альянс наголошує, що рішення Бухарестського саміту щодо того, що одного дня Україна стане членом НАТО, залишаються чинними. Про це йдеться в оприлюдненій 11 липня підсумковій декларації саміту організації, який триває у Брюсселі.

«З огляду на відновлення нових прагнень України до членства в НАТО, ми зберігаємо рішення, які ми прийняли на Бухарестському саміті та на наступних зустрічах на вищому рівні. Незалежна, суверенна та стабільна Україна, яка твердо налаштована на демократію та верховенство права, має важливе значення для євроатлантичної безпеки. Ми залишаємось рішучими в нашій підтримці права України вільно вирішувати своє майбутнє та напрям її зовнішньої політики, без втручання ззовні», – йдеться в документі.

У документі значна частина присвячена ходу реформ в Україні, зокрема, зазначено, що реалізація основних реформ – боротьби з корупцією та впровадження всеосяжного виборчого процесу, а також верховенство права мають важливе значення для закладення засад процвітання та миру в Україні. 

Лідери 29 країн-союзниць вітають «значний прогрес досягнутий у сфері реформ, зокрема, недавнє ухвалення закону про Вищий антикорупційний суд та закону про національну безпеку». 

Разом з тим, декларація містить зауваження, що країни НАТО «з нетерпінням чекають подальшого прогресу в зусиллях України, спрямованих на вирішення основних викликів, для повної реалізації амбітних, але необхідних реформ, та забезпечення того, щоб вони тривали й повністю відповідали міжнародним зобов’язанням які на себе взяла Україна». 

«Що стосується Закону про освіту, ухваленого Верховною Радою у вересні 2017 року, союзники закликають Україну в повній мірі виконувати рекомендації та висновки Венеційської комісії. Україна повинна в повній мірі скористатися усіма доступними інструментами в рамках Комісії Україна–НАТО, зокрема щорічної національної програми, для досягнення своєї мети щодо впровадження принципів та стандартів НАТО», – заявляють учасники саміту. Вони додають, що «залишаються зобов’язаними продовжувати підтримувати українську програму реформ у сфері оборони та безпеки, в тому числі, через комплексний пакет допомоги, щоб Україна могла покращити власну безпеку». 

Декларація саміту зазначає, що військово-політичний блок цінує «важливий внесок України в операції альянсу, сили реагування НАТО та навчання, і ми вітаємо внесок України для забезпечення безпеку та стабільність у євроатлантичному регіоні та за його межами. Ці внески сприяють підвищенню рівня взаємосумісності Збройних сил України із силами НАТО», – йдеться в документі.

«НАТО розмірковуватиме про подальші дії, беручи до уваги рішення, ухвалені на самітах в Уельсі та Варшаві. Ми будемо продовжувати працювати з Україною, багаторічним партнером альянсу, на основі принципів та цінностей, закріплених у Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО», – йдеться в підсумковому документі саміту НАТО.

Голова місії України при НАТО Вадим Пристайко анонсував, що Україна на саміті НАТО проведе обговорення небезпек, що існують на східному фланзі альянсу з боку Росії, відносин України та Організації Північноатлантичного договору й просування Києва до членства у блоці.

На цю ж тему: Україна і саміт НАТО: визначатимуть, хто є хто і кому куди

Президент України Петро Порошенко 11–12 липня 2018 року здійснює візит до Королівства Бельгія, де бере участь у заходах саміту НАТО на запрошення генерального секретаря альянсу Єнса Столтенберґа.
…

У Дніпрі ввечері 10 липня родичі українських полонених та зниклих безвісти на Донбасі, колишні полонені, правозахисники та активісти провели акцію на підтримку бранців «Свободу – полоненим!» У руках вони тримали плакати з написами ««Свободу українським полоненим!», портрети взятих у полон і досі не визволених, а також зниклих безвісти бійців та цивільних.

Організаторами заходу виступила низка громадських організацій – «Українська асоціація полонених», «Берегиня», «Правозахисна група «Січ».

«Акція нагадує, що ми не повинні забути загублених на війні. Можу навести цифру щодо підрозділу «Кривбас»: один по Дебальцевому і 15 по Іловайську, тобто 16 родин… Акції важливі, але допомога сотням родин загублених на війні також. Наше завдання – знати тих, хто поряд з нами живе, чий син чи батько в полоні або в незаконному ув’язненні. Наша совість визначається тим, як ми їм допомагаємо, адже на законодавчому рівні їхній статус, на жаль, поки неурегульований», – сказав екс-куратор батальйону «Кривбас» Микола Колесник.

Священики різних конфесій відслужили молебень за швидке звільнення українських громадян з полону. Представники релігійних громад – УПЦ КП, УГКЦ, римо-католицької церкви, Вірменської апостольської церкви та мусульманської громади міста – поіменно назвали всіх українських полонених, чиї прізвища відомі. 

«Чотири роки наша сім’я бореться, щоб повернути сина додому. У мого сина двоє маленьких діток. Щовечора внучка, яка вже навчилась писати, пише татові листи й складає під його портрет. Я зачитаю, щоб ви зрозуміли, як це важко чекати з полону додому: «Я не можу зрозуміти, чому тато не з нами. Наша мрія, щоб тато повернувся додому…», – розповіла мама одного із полонених Руслана Сугака. 

«Я навчила доньку свого сина впізнавати його на фотографіях. Слава Богу, дитина не знає, що це горе, сльози і біль», – додала мама одного із зниклих безвісти Лілія Іванова.

Учасники акції збирали підписи під зверненням до української влади з вимогами імплементації міжнародного гуманітарного права в питаннях, пов’язаних зі звільненням українських військовослужбовців та цивільних громадян України, забезпечення допуску міжнародних гуманітарних місій у місця незаконного утримання громадян України, створення комісії з питань Мінських угод щодо обміну полоненими, ухвалення парламентом законопроекту про реабілітацію колишніх полонених тощо.

Як зазначали учасники заходу, тільки за офіційними даними, досі в заручниках бойовиків на окупованих територіях залишаються 113 людей, 500 військових та цивільних вважаються зниклими безвісти. Окрім того, Кремль тримає за ґратами понад 70 політв’язнів – громадян України.
…

Віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи Володимир Ар’єв вважає, що «вся історія з обвалом рейтингу ФІФА насправді має колосальне значення поза межами флешмобу».

«Останніми роками Росія робила все можливе для розсварення і подрібнення патріотично налаштованих українців. Ми гриземося через внутрішні справи натхненно і самовіддано. Ніби назавжди. Я сам вже було відчув щось схоже на розпач, адже за таким вінегретом іде напад, розділених легше ламати. Але якщо чіпають важливе, все стає інакшим. Це свідчить про дорослішання», – вважає політик.

На його думку, «ті понад 150 тисяч, що згуртовано вбивали рейтинг продажної структури, будуть серйозною проблемою для РФ у разі чогось гіршого».

На офіційній сторінці Міжнародної федерації футболу (FIFA) у Facebook станом на 14:00 10 липня зникла можливість залишати відгук. Це сталося після того, як користувачі організували флешмоб #GlorytoUkraine, у рамках якого обвалили рейтинг FIFA до 1,1 бала з 5 можливих. Від 9 липня десятки тисячі юзерів написали на сторінці Міжнародної федерації футболу в соціальній мережі повідомлення на підтримку хорватських футболістів, яким загрожує покарання після публікації проукраїнського відеоролика.

Більшість повідомлень складалися лише з гасла «Слава Україні!» різними мовами, але були й ті, хто намагався аргументувати причини свого незадоволення діями керівного органу світового футболу.

ФІФА покарала колишнього хорватського футболіста, а на нинішньому чемпіонаті світу посадовця збірної Хорватії Оґнєна Вукоєвича, який виступив у відеоролику зі словами підтримки України, наклавши на нього штраф на 15 тисяч швейцарських франків (близько 400 тисяч гривень) за те, що той «після чвертьфінального матчу Росії і Хорватії повівся неспортивним чином, порушивши засади «фейр-плей».

8 липня, Міжнародна федерація футболу попередила футболіста збірної Хорватії Домаґоя Виду, який теж узяв участь у згаданому відеоролику.

Читайте також: Glory to Ukraine: користувачі Facebook «атакували» сторінку ФІФА

7 липня Хорватія перемогла Росію за післяматчевими пенальті і пройшла до півфіналу чемпіонату світу з футболу, що відбувається нині в Росії. Невдовзі після цього у мережі з’явився 9-секундний ролик, у якому був вигук «Слава Україні!» та йшлося про те, що «ця перемога – за «Динамо» і за Україну».

У минулому обидва гравці виступали за футбольний клуб «Динамо» (Київ). Оґнєн Вукоєвич і зараз працює в київському клубі на адміністративних посадах, суміщаючи цю діяльність з адміністративною посадою у хорватській збірній.
…

Президент України Петро Порошенко 11–12 липня 2018 року здійснить візит до Королівства Бельгія, де візьме участь у заходах саміту НАТО на запрошення генерального секретаря альянсу Єнса Столтенберґа, повідомив увечері 10 липня офіційний сайт глави української держави.

«У рамках саміту глава держави візьме участь у засіданні Північноатлантичної ради на рівні глав держав та урядів за участю України та Грузії, а також у засіданні глав держав та урядів країн – контрибуторів місії НАТО в Афганістані «Рішуча підтримка». Програмою візиту також передбачена низка двосторонніх зустрічей президента України з лідерами іноземних країн, які братимуть участь у саміті альянсу», – вказано в повідомленні.

На цю ж тему: Україна і саміт НАТО: визначатимуть, хто є хто і кому куди

Президент Порошенко також візьме участь у публічному заході – спеціальній сесії «НАТО залучає: діалог у рамках брюссельського саміту», який буде проведений німецьким Фондом Маршалла у штаб-квартирі альянсу.
…

Журналіста й блогера Дмитра Галка, білоруського громадянина, який останнім часом жив і працював в Україні, висвітлював події в зоні бойових дій на Донбасі, судять у Мінську. 10 липня у суді Совєтського району Мінська розпочинається суд у його справі.

Галка звинувачують у насильстві стосовно працівника білоруської міліції. Йому загрожує шість років ув’язнення.

Батько Дмитра Микола Галко розповів Радіо Свобода про погіршення стану здоров’я сина через те, що той не виходив на прогулянки на свіжому повітрі. Від прогулянок Дмитро відмовився тому, що, на його думку, «в СІЗО це супроводжувалося принизливим для ув’язнених зверненням з боку охоронців».

«Там виводять у тюремний дворик, нахиляючи головою до колін, як довічно ув’язнених. Так обходяться з усіма ув’язненими, в тому числі з тими, кого ще не судили. Ось Дмитро і відмовився від таких прогулянок. Але у нього почала боліти голова, бо не вистачає свіжого повітря. Передали йому ліки, але не знаємо, чи допомогло», – каже про сина Микола Галко.

Читайте також: Арештованому на кордоні білорусько-українському журналістові, який працював у зоні АТО, загрожує 6 років ув’язнення

Дмитра Галка звинувачують у застосуванні насильства щодо співробітника міліції. Інцидент стався в листопаді 2017 року в мінській квартирі, де Дмитро Галко жив із сином Яном. Під час святкування дня народження сина хтось із сусідів викликав міліцію через шум. Дмитро відкрив двері. Після цього, за версією слідства, у нього стався конфлікт з міліціонерами, був розбитий мобільний телефон співробітника внутрішніх органів. Галко на це сказав, що тільки тримав міліціонера за руку.

Після інциденту Дмитро і Ян поїхали в Україну. 22 квітня під час повернення до Мінська Дмитра Галка затримали на білорусько-українському кордоні і з того часу перебуває під вартою.

За словами батька арештованого журналіста, він провини не визнає і готовий захищатися на суді. Батько вважає, що насправді не було ніякого нападу, а просто були дії, які є дрібним хуліганством, що Дмитро визнавав і за що вже відбув адміністративний арешт. Свідчення проти нього даватимуть шестеро міліціонерів.

Хто такий Дмитро Галко?

Дмитрові Галку 38 років, він працював у багатьох незалежних білоруських ЗМІ, серед останніх місць його роботи в Білорусі був заснований Павлом Шереметом опозиційний сайт «Белорусский партизан», який минулого року потрапив під блокування в Білорусі.

Дмитро Галко був також позаштатним автором кількох українських ЗМІ, зокрема англомовного видання Kyiv Post. З 2014 року Галко здійснив багато відряджень на Донбас, писав про російсько-українську війну.

У квітні 2014 року пережив полон підтримуваних Росією бойовиків у Слов’янську.

Публікація Галка для мінського тижневика «Новы час» «Кіборги» – хлопці з сусіднього двору» отримала престижну премію Білоруської асоціації журналістів «Вільне слово».

За серію матеріалів з Донбасу Галко також став лауреатом премії імені Світлани Наумової в номінації «Журналістика».

Останнім часом Галко жив в Україні, у Маріуполі, він одружився з українкою Юлією Гаркушою, з якою виховує 2-річного сина Нестора.

В Україні Галко продовжував працювати журналістом, писав статті, допомагав у роботі західних кореспондентів.

У Білорусі в Галка є двоє синів від попередніх одружень, Андрій і Ян.
…

Колишнього хорватського футболіста, а на нинішньому Чемпіонаті світу в Росії посадовця збірної Хорватії Оґнєна Вукоєвича, який виступив у відеоролику зі словами підтримки України, покарали 9 липня Хорватський футбольний союз і ФІФА.

Футбольна федерація Хорватії повідомила, що звільнила Вукоєвича з посади помічника тренерського складу футбольної збірної країни і позбавила його членства в делегації Хорватії на чемпіонаті, а також позбавила його акредитації на цьому чемпіонаті.

«Хорватський футбольний союз також приносить вибачення російській громадськості за вчинок члена штату збірної», – мовиться в повідомленні.

ХФС також наводить і слова самого Вукоєвича, який, за цим повідомленням, заявив, що розуміє і поважає рішення футбольного органу своєї країни. Із приводу своїх слів на підтримку України він заявив: «У моїх словах не було ніяких політичних конотацій, я лише хотів подякувати за підтримку друзям в Україні і в моєму клубі, київському «Динамо» (за який Вукоєвич тривалий час грав – ред.)… Між тим, я розумію, що ті слова могли мати й інші тлумачення. Я шкодую через це і вибачаюся перед російською громадськістю, якщо вона сприйняла мої слова таким чином».

Крім того, мовиться на сайті Хорватського футбольного союзу, дисциплінарна комісія Міжнародної федерації футболу (ФІФА) оштрафувала Вукоєвича на 15 тисяч швейцарських франків (близько 400 тисяч гривень) за те, що той «після чвертьфінального матчу Росії і Хорватії повівся неспортивним чином, порушивши засади «фейр-плей».

Таке покарання, мовиться в повідомленні, було накладене, «беручи до уваги його особисте публічне вибачення, а також ті заходи, яких вжив Хорватський футбольний союз, включно з його офіційним вибаченням і усуненням Оґнєна Вукоєвича зі складу хорватської делегації на Чемпіонаті світу».

Попереднього дня, 8 липня, Міжнародна федерація футболу винесла попередження футболістові збірної Хорватії, захисникові Домаґоєві Виді, який теж узяв участь у згаданому відеоролику на підтримку України. Той теж вибачався і заперечував будь-який політичний підтекст своїх слів. «Звичайно ж, то була не політична заява, а лише подяка за підтримку з України, де ми грали багато років. Ми не мали на меті нікого образити», – заявив, зокрема, Вида, який, як і Вукоєвич, тривалий час грав у київському футбольному клубі «Динамо».

Після чвертьфінального матчу, в якому Хорватія 7 липня перемогла Росію за післяматчевими пенальті і пройшла до півфіналу Чемпіонату світу з футболу, що відбувається нині в Росії, в інтернеті оприлюднили 9-секундний відеозапис, у якому Домаґой Вида і Оґнєн Вукоєвич вигукнули «Слава Україні!», а Вукоєвич додав російською мовою: «Ця перемога – за «Динамо» і за Україну». Обидва гравці свого часу виступали за клуб «Динамо» (Київ) (Вида у 2013–18 роках, Вукоєвич у 2008–15-му), Оґнєн Вукоєвич і зараз працює і в київському клубі, і донині і в хорватській збірній на адміністративних посадах.

ФІФА дотримується принципу «футбол поза політикою» і не стала застосовувати санкцій щодо Росії слідом за світовою спільнотою через її агресію проти України, участь у війні в Сирії та інші втручання за кордоном. Міжнародна федерація, зокрема, стежить, щоб на нинішньому чемпіонаті світу не було ніяких політичних жестів.
…