Джемілєв і Гройсман привітали Ердогана на інавгурації президента Туреччини

Уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман взяли участь в урочистих заходах з нагоди інавгурації президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана. Про це глава українського уряду написав у Facebook пізно ввечері 9 липня.

«Туреччина – важливий економічний і політичний партнер. У нас багато спільних планів у взаємній торгівлі, енергетиці. Ми також вдячні за позицію щодо захисту кримських татар у Криму. Разом зі мною сьогодні Мустафа Джемілєв », – написав Гройсман.

Раніше заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз заявив, що Ердоган підтвердив готовність боротися за звільнення українських політв’язнів, які голодують у Росії та анексованому Криму.

На думку адвоката засудженого в Росії режисера Олега Сенцова Дмитра Дінзе, президент Росії Володимир Путін дослухається до президента Туреччини Ердогана в питанні звільнення Олега Сенцова.

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають в російських в’язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

Стан здоров’я українського активіста Володимира Балуха, який голодує на окупованому півострові, погіршився. Про це 25 червня проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила адвокат Ольга Дінзе після відвідування свого підзахисного в СІЗО Сімферополя.

14 червня Європейський парламент закликав Росію негайно звільнити всіх українських політичних в’язнів, які були незаконно затримані, заарештовані та ув’язнені.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції відбуваються в різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

Крим: прокурор просить для фігуранта «справи диверсантів» Панова 10,5 років в’язниці

У підконтрольному Росії Верховному суді Криму 9 липня на засіданні у справі обвинуваченого в підготовці диверсій на території півострова громадянина України Євгена Панова прокурор Есвет Фурмамбетов попросив для нього покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 років і шість місяців з відбуванням покарання в колонії суворого режиму.

Як повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, таке покарання прокурор попросив у ході дебатів на засіданні, на якому головував суддя Андрій Палій.

Оголошення вироку призначене на 13 липня на 10:00.

У квітні 2018 року суд перейшов до розгляду по суті справи Панова. Обвинувачений відмовився від угоди з російським слідством, йому продовжили арешт на півроку, до 26 вересня.

Читайте також: Українські в’язні гібридної війни

ФСБ Росії затримала в анексованому Криму Панова, а також Андрія Захтея в серпні 2016 року. Російські спецслужби заявляють, що затримані були членами «групи диверсантів», яка нібито планувала здійснити теракти на об’єктах туристичної та соціальної інфраструктури півострова.

Затриманих деякий час утримували в московському СІЗО Лефортово, пізніше – повернули до Криму.

Влада України заперечує російські звинувачення на адресу українців і називає їх «провокацією» російських спецслужб.

Раніше повідомлялося, що Захтей підписав досудову угоду зі слідством. Однією з умов підписання угоди з боку слідства була відмова Захтея від адвоката за угодою.

У лютому його засудили до шести років і шести місяців колонії суворого режиму і штрафу 220 тисяч рублів (близько 105 тисяч гривень).

 

У Раді розглядають можливість збільшити кількість членів ЦВК – Парубій

У Верховній Раді України розглядають ідею збільшення кількості членів Центральної виборчої комісії, що дозволить призначити всіх 14 кандидатів, внесених президентом, заявляє спікер Андрій Парубій.

«Наразі я збираю пропозиції від різних фракцій про те, як вийти з цієї ситуації. Одна пропозицій стосується того, щоб у законі про Центральну виборчу комісію змінити кількісний склад Центральної виборчої комісії. І таким чином ми зможемо розглядати в залі всі пропозиції, подані фракціями або подані президентом до парламенту, без дилеми: 14 (кандидатів – ред.) і 13 (вакантних місць – ред.)», – заявив Парубій 9 липня в Києві.

За його словами, фракції будуть обговорювати цей варіант на своїх засіданнях, і якщо така ініціатива знайде підтримку, то він винесе її на голосування.

5 липня Верховна Рада відмовилася розглядати питання про оновлення складу ЦВК. Попри те, що питання про звільнення членів ЦВК і призначення нових було в порядку денному парламенту, під час рейтингового голосування на підтримку розгляду цього питання не набралося необхідних 226 голосів депутатів.

У лютому цього року президент України Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради подання щодо 14 кандидатур на посади нових членів Центральної виборчої комісії.

Читайте також: У ЦВК намагаються зберегти дух Охендовського – Матвієнко

1 червня 2014 року сплив семирічний термін повноважень 12 з 15 членів ЦВК.

У 2019 році в Україні мають відбутися чергові президентські і парламентські вибори – у березні і жовтні.

Етапування Балуха може стати для нього смертельним – Чийгоз

Етапування українського активіста Володимира Балуха, який голодує 113 днів, в анексованому Криму може стати для нього смертельним, заявив проекту Радіо Свобода Крим.Реалії заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

«Транспортувати Балуха не можна. Будь-яке транспортування Балуха по етапу для нього – смерть. Цього категорично робити не можна. Днями адвокати повинні подати апеляцію на вирок. За процедурою у нього є місяць-півтора», – сказав Чийгоз.

За його словами, Балух не має наміру припиняти голодування, а його стан здоров’я «вкрай серйозний».

Читайте також: Володимир Балух: «Моє серце б’ється в серці українського Всесвіту»

5 липня підконтрольний Росії Роздольненський районний суд Криму засудив українського активіста Володимира Балуха до 5 років колонії загального режиму і штрафу 10 тисяч рублів (близько 4 тисяч гривень) за сукупністю двох кримінальних справ (за звинуваченням у зберіганні боєприпасів і побитті начальника ІТТ у Роздольному).

Балух продовжує безстрокове голодування, оголошене 19 березня на знак протесту проти переслідування.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Хорватський футболіст підтвердив відсутність політики в його словах на підтримку України

Футболіст збірної Хорватії на Чемпіонаті світу з футболу Домаґой Вида підтвердив, що в його короткому відеовиступі зі словами підтримки України, за який він отримав попередження від ФІФА, не було ніякого політичного підтексту, який заборонений правилами Міжнародної федерації футболу.

Коментуючи оприлюднений в інтернеті кількасекундний відеозапис, у якому захисник збірної Хорватії Домаґой Вида і колишній хорватський футболіст Оґнєн Вукоєвич виступили на підтримку України, футболіст заявив: «Я шкодую, що частина засобів інформації витлумачила наші слова таким чином. Звичайно ж, то була не політична заява, а лише подяка за підтримку з України, де ми грали багато років. Ми не мали на меті нікого образити. Протягом моєї кар’єри я грав із колегами в команді з багатьох країн, і я всіх їх дуже поважаю, мені подобається російська гостинність на цьому змаганні, і я щиро сподіваюся, що ця заява не буде зрозуміла ніяк інакше, як слова подяки друзям із України за підтримку, і не лише в матчі проти Росії, а загалом на Чемпіонаті світу».

Хорватський футбольний союз, який оприлюднив на своєму сайті слова Види, зі свого боку теж наголосив, що слова на відеоролику – то «виключно відповідь на численні слова підтримки, які нинішньому і колишньому футболістам надійшли з України протягом Чемпіонату світу, з огляду на те, який глибокий слід залишили Домаґой Вида і Оґнєн Вукоєвич у тій державі протягом своїх клубних кар’єр, захищаючи кольори київського велетня «Динамо».

А проте, мовиться в повідомленні, Хорватський футбольний союз вказав їм обом, як і іншим членам збірної, щоб вони «в майбутньому утримувалися від будь-яких слів, які можуть бути витлумачені в політичному контексті».

«Те, що згадані слова не мали ніякого політичного значення і не були спрямовані проти будь-кого, підтверджують і багаторічні чудові і дружні відносини Хорватського футбольного союзу з Російським футбольним союзом, які триватимуть і в майбутньому. І нарешті, Хорватський футбольний союз і члени хорватської збірної повністю підтримують засади боротьби проти всіх проявів нетолерантності в футболі, так само як і проти змішування політики і спорту», – мовиться в заяві.

Раніше 8 липня Міжнародна федерація футболу (ФІФА) винесла попередження футболістові збірної Хорватії Домаґоєві Виді через оприлюднений в інтернеті відеозапис, у якому він після перемоги над командою Росії виступив на підтримку України. При цьому в разі визнання політичного підтексту йому могло загрожувати й серйозне покарання – від грошового штрафу до відсторонення від матчів.

Після згаданого матчу, в якому Хорватія 7 липня перемогла Росію за післяматчевими пенальті і пройшла до півфіналу Чемпіонату світу з футболу, що відбувається нині в Росії, в інтернеті оприлюднили кількасекундний відеозапис, у якому Домаґой Вида і Оґнєн Вукоєвич вигукнули «Слава Україні!», а Вукоєвич додав російською мовою: «Ця перемога – за «Динамо» і за Україну». Обидва гравці свого часу виступали за клуб «Динамо» (Київ), Оґнєн Вукоєвич і зараз працює і в київському клубі, і в хорватській збірній на адміністративних посадах.

Тоді ж російське видання «Sports.ru» написало, що Домаґой Вида дав його кореспондентові коротке інтерв’ю, в якому заперечив, що то була посвята хорватської перемоги Україні, і назвав свою заяву жартом. Як написало видання, Вида заявив (цитуємо за російським текстом): «Не було нічого такого. У футболі немає політики. Це жарт для моїх друзів із київського «Динамо»… Я люблю росіян, люблю українців».

Попри таку заяву хорватського футболіста, російський інтернет сповнений різкої критики на його адресу через його прихильні до України слова, гравця критикували також деякі російські офіційні особи.

ФІФА дотримується принципу «футбол поза політикою» і не стала застосовувати санкцій щодо Росії слідом за світовою спільнотою через її агресію проти України, участь у війні в Сирії та інші втручання за кордоном. Міжнародна федерація, зокрема, стежить, щоб на нинішньому чемпіонаті світу не було ніяких політичних жестів. Раніше на цьому ж чемпіонаті ФІФА оштрафувала трьох гравців збірної Швейцарії, двоє з яких албанці за національністю, після того, як вони після перемоги над командою Сербії показували пальцями фігуру «орла», зображеного на албанському прапорі, натякаючи на підтримку косовським албанцям у їхньому політичному протистоянні з Сербією.

Порошенко Польщі: «Ми проти односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого»

Президент України Петро Порошенко, відвідуючи в Польщі місце поховання загиблих унаслідок польських етнічних чисток місцевих українців у селі Сагринь на Холмщині, виступив проти «односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого», до яких вдається при оцінці Волинської трагедії 1943–44 років польська сторона.

Виступаючи на відкритті Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських «Селянських батальйонів» та підрозділів Армії крайової в 1944 році, Порошенко, зокрема, заявив: «Ми проти односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого, оскільки вони не сприяють процесу нашого історичного примирення. Підтримуємо ініціативи щодо перегляду відомих змін до польського законодавства про інститут національної пам’яті – і розраховуємо, що буде переглянуто також положення, які стосуються оцінки українців».

Президент також наголосив: «Ми за фаховий діалог на рівні істориків. І ще раз кажу: ми проти політизації чутливих питань спільного історичного минулого».

«Події на Холмщині, як і низка інших трагічних конфліктів між українцями і поляками в часи Другої світової війни, вимагають ретельних історичних досліджень. І ці дослідження мають здійснюватися спільно істориками і науковцями, спільно українськими і польськими, базуватися на щирому прагненні до встановлення справжньої історичної правди про причини, перебіг та наслідки конфлікту, якою б гіркою не була би правда для кожної із сторін. Наші народи заробили право знати правду. Але займатися цією правдою мають точно не політики. Мають історики і науковці. І про це ми домовилися, і ми ніколи не дамо політизувати ці сторінки нашої історії», – сказав президент України, згадуючи про свою домовленість із президентом Польщі Анджеєм Дудою під час перебування польського керівника в Харкові у грудні 2017 року.

«І сьогодні, схиляючи голову у спільній молитві, щиро звернімося до Господа словами: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», – сказав, серед іншого, Петро Порошенко.

Пізніше 8 липня, вже на Волині, президент України взяв участь у заходах ушанування пам’яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943–1944 років у селі Гончий Брід. «Трагічні сторінки нашої історії, зокрема і кривавий конфлікт 1943–44 років, мають бути пересторогою. Ми, сучасні покоління українців і поляків, не маємо права ставити сьогодення і майбутнє у залежність від минулого», – наголосив він.

Президент нагадав про трагічні події, які відбулися в селі Гончий Брід, де жертвами стали десятки людей, серед яких були мешканці не лише цього села.

Також цього ж дня, 8 липня, президент Польщі Анджей Дуда відвідав Волинь, але за окремою програмою. Він, зокрема, в селищі Олика відвідав цвинтар, на якому поховані загиблі в час Волинської трагедії місцеві поляки, знову назвав події Волинської трагедії 1943–44 років «геноцидом» і «етнічною чисткою» тодішнього місцевого польського населення з боку українців, повторивши нинішню політичну термінологію офіційної Варшави. Після цього він закликав до дружби між двома народами, яка, за його словами, має спиратися «на правді» з варшавського погляду.

Число українців, убитих у Сагрині бійцями польського антикомуністичного підпілля зі складу «Селянських батальйонів» та Армії крайової в березні 1944 року, історики оцінюють від понад 800 до понад 1200 людей. На меморіалі пам’яті вбитих є імена близько 660 загиблих, які вдалося встановити. Цей меморіал збудували ще 2008 року, але досі не вдавалося провести церемонію його відкриття.

У Гончому Броді внаслідок кількох нападів поляків у 1943–44 роках загинули понад 70 українців.

У перебігу Волинської трагедії 1943–44 років, яку в Польщі офіційно називають «Волинською різаниною», внаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, – з іншого, загинули десятки тисяч людей. При цьому число жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, оцінюється від 30 до 70 тисяч людей; цифри офіційної Варшави – 100 тисяч загиблих поляків – не підтверджує майже ніхто. Кількість убитих українців оцінюють від 5 тисяч (цю найнижчу оцінку використовує Варшава) до понад 20 тисяч людей. Події Волинської трагедії Варшава давно називає «етнічними чистками», а 2016 року там перейшли до офіційного визначення «геноцид»; єдиними винуватцями трагедії називають «українських націоналістів». Заперечення Києва і нагадування про спільну відповідальність за трагедію і про злочини також поляків проти українського населення Польща при цьому відкидає і наполягає, щоб Україна визнала ту «історичну правду», яку диктує Варшава. Політичні суперечки, зокрема, пов’язані з оцінками тих подій, призвели останнім часом до зростання напруженості у відносинах між двома країнами.

Президент Польщі знову назвав події Волинської трагедії «геноцидом» і «етнічною чисткою»

Президент Польщі Анджей Дуда, перебуваючи на Волині в Україні, знову назвав події Волинської трагедії 1943–44 років «геноцидом» і «етнічною чисткою» тодішнього місцевого польського населення з боку українців, повторивши нинішню політичну термінологію офіційної Варшави. Після цього він закликав до дружби між двома народами, яка, за його словами, має спиратися «на правді» з варшавського погляду.

Виступаючи в селищі Олика, де він відвідав цвинтар, на якому поховані загиблі в час Волинської трагедії місцеві поляки, Дуда, зокрема, нагадав: «Буквально через кілька днів, 11 липня, ми будемо вшановувати 75-і роковини геноциду, який відбувся на Волині. У Польщі це буде Національний день пам’яті жертв геноциду, вчиненого на Волині проти поляків українськими націоналістами».

«Це була ніяка не війна між Польщею і Україною – це була звичайна етнічна чистка, як ми б це назвали сьогодні. Ішлося просто про те, щоб усунути поляків із тих теренів… Наслідком того були акції у відповідь із польського боку… Вражає вже сама диспропорція: (загинули) близько 100 тисяч поляків, близько 5 тисяч українців. Вона насправді справляє величезне враження. І це, перепрошую, є історична правда», – висловив Дуда офіційну позицію Варшави.

«Одне є певне: мусимо спирати наші відносини на правді. Просто треба її визнати. Не може йтися ні про яку помсту… Ми передусім повинні на історичній правді будувати наші добрі відносини. Це найважливіше! Ми повинні будувати дружбу між нашими народами», – заявив, серед іншого, президент Польщі.

При цьому він згадав, що Польща підтримує Україну в реформах, економічно, в її прагненні до Європейського союзу, у прагненні повернути захоплені і окуповані території, в тому, щоб Росія припинила окупацію українських земель і щоб повернувся мир до України в кордонах, визнаних міжнародною спільнотою. Але водночас Дуда знову повторив: «Хотів би, щоб наші відносини спиралися на правду, яка вестиме нас до добрих відносин, до дружби між нашими народами».

Цього ж дня, 8 липня, президент України Петро Порошенко відвідав Польщу – село Сагринь на Холмщині, де поховані загиблі внаслідок польських етнічних чисток місцеві українці, – і відвідує також Волинь, але за окремою від польського керівника програмою.

У перебігу Волинської трагедії 1943–44 років, яку в Польщі офіційно називають «Волинською різаниною», внаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, – з іншого, загинули десятки тисяч людей. При цьому число жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, оцінюється від 30 до 70 тисяч людей; цифри офіційної Варшави – 100 тисяч загиблих поляків – не підтверджує майже ніхто. Кількість убитих українців оцінюють від 5 тисяч (цю найнижчу оцінку використовує Варшава) до понад 20 тисяч людей. Події Волинської трагедії Варшава давно називає «етнічними чистками», а 2016 року там перейшли до офіційного визначення «геноцид»; єдиними винуватцями трагедії називають «українських націоналістів». Заперечення Києва і нагадування про спільну відповідальність за трагедію і про злочини також поляків проти українського населення Польща при цьому відкидає і наполягає, щоб Україна визнала ту «історичну правду», яку диктує Варшава. Політичні суперечки, зокрема, пов’язані з оцінками тих подій, призвели останнім часом до зростання напруженості у відносинах між двома країнами.

У ЄС повідомили, які питання обговорюватимуть з Україною на саміті

Лідери України і Європейського союзу на саміті 9 липня обговорять реалізацію Угоди про асоціацію, прогрес реформ в Україні та їх підтримку з боку ЄС.

Як повідомляється на офіційному сайті Ради ЄС, очікується, що Україну на саміті представлятиме президент Петро Порошенко, а ЄС – голова Ради ЄС Дональд Туск і голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер.

За повідомленням, на саміті також обговорюватимуть питання кризи та конфліктів.

«Стосовно тривалої російської агресії та конфліктів на сході України, то саміт підтвердить підтримку ЄС незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Керівники наголосили на необхідності цілковитого виконання мінських угод усіма сторонами, наголошуючи на відповідальності Росії в цьому контексті», – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Саміт Україна-ЄС закличе Росію звільнити Сенцова – європейський дипломат

У червні президент Петро Порошенко заявив, що Україна має приєднатися до енергетичного, цифрового, митного союзу ЄС й увійти до «шенгенської зони», такими є його «перші пріоритети» для саміту Україна-ЄС.

Учасники «Донбас медіа-форуму» вимагають від Порошенка тиснути для звільнення Асєєва

Учасники «Донбас медіа-форуму»-2018, який відбувся в Харкові, звернулися до президента України Петра Порошенка та представників МЗС з вимогою «активізувати зусилля і тиск через міжнародні структури на ляльководів «ДНР», щоб домогтися безумовного звільнення Станіслав Асєєва (Васіна)».

«Очевидно, журналіст Асєєв потрапив за грати тільки через свої тексти та думки, які не співпали з думками самозваної влади «ДНР». «Злочин» Станіслава у тому, що йому вдалося до арешту з точністю документального кіно відобразити у своїх текстах те, що діялося по той бік лінії розмежування», – ідеться в зверненні, яке підписали понад 300 учасників форуму.

«Часу немає, кожна хвилина зволікання може стати фатальною», – додали автори звернення.

Український журналіст, автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв, відомий під псевдонімом Станіслав Васін, понад рік утримуваний у полоні бойовиків у Донецьку, тиждень тому оголосив голодування. Про це повідомив колишній народний депутат Єгор Фірсов.

За його словами, до голодування Васіна змусило погане ставлення – він хворіє, проте не отримує належного лікування.

​Станіслав Асєєв працював журналістом в окупованому Донецьку і писав репортажі про життя на непідконтрольній території. Він перестав виходити на зв’язок на початку червня 2017 року. Згодом виявилось, що він на той момент вже місяць перебував у полоні.У Донбас медіа форумі беруть участь понад 400 українських журналістів, які протягом двох днів у Харкові обговорюють виклики та можливості, з якими стикаються регіональні ЗМІ.

ГПУ скасувала тимчасову заборону на будівництво музею Революції гідності

Заступниця генерального прокурора Анжела Стрижевська своєю постановою скасувала як незаконну постанову прокурора Департаменту спеціальних розслідувань про заборону зміни обстановки на вулиці Інститутській. Повідомлення про це 6 липня оприлюднила прес-служба Генпрокуратури.

Раніше Департамент спеціальних розслідувань заборонив вчиняти будь-які дії, які змінювали б ландшафт на вулиці Інститутській, до завершення слідчих експериментів у справі щодо розстрілу Небесної сотні.

Згідно з повідомленням на сайті ГПУ, постанова про тимчасову заборону будівництва є незаконною, адже базується на статті 237 Кримінального процесуального кодексу. В цій статті прописаний порядок проведення огляду місцевості з метою з’ясування обставин кримінального злочину.

Читайте також: «На конкурсі проектів музею Революції гідності перемогли архітектори з Німеччини​»

Натомість сама постанова Горбатюка передбачає проведення слідчого експерименту, яку регламентує стаття 240. Ця стаття не дає прокурору права встановлювати будь-які заборони у зв’язку з проведенням слідчих дій.

Водночас скасування заборони на будівництво музею не перешкоджає проведенню слідчого експерименту у справі розстрілу Небесної сотні, уточнює прес-сліжбу Генпрокуратури.

Про заборону ГПУ на будівництво музею нещодавно повідомив його директор Ігор Пошивайло. Тоді голова Департаменту спеціальних розслідувань Сергій Горбатюк пояснював, що заборона змінювати ландшафт місцевості пов’язана зі слідчими діями і є тимчасовою. Він припускав, що на це знадобиться близько двох-трьох місяців.

Музей Революції гідності буде присвячений пам’яті загиблих під час протестів взимку 2013–2014 року. У лютому 2014-го в результаті дій силовиків проти активістів у центрі Києва загинули понад сто людей, їх згодом почали називати Небесною сотнею. На вулиці Інститутській у Києві є меморіальні плити на честь загиблих, а також хрест і портрети вбитих активістів. Меморіалу Героїв Небесної сотні як такого наразі немає.

На суді в справі Крисіна адвокати оголосили відвід судді

Адвокати Юрія Крисіна, якого звинувачують у переслідуванні активістів Революції гідності та в причетності до вбивства журналіста В’ячеслава Веремія, 6 липня оголосили відвід судді Дарницького районного суду Києва Любові Леонтюк. Про це із зали суду повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Адвокат Крисіна Тетяна Гнатюк назвала причиною відводу те, що на минулому засіданні суддя задовольнила клопотання прокурора про надання Крисіну державного адвоката через неявку платних адвокатів, але зробила це без участі підсудного.

Прокурор Юлія Малашич стверджує, що сторона захисту «має намір зривати всі засідання до вересня», оскільки у вересні суддя Любов Леонтюк має йти на пенсію за віком. Наступним кроком захисту, констатує Юлія Малашич, може бути оголошення відводу її самої як прокурора.

Наразі заяву про відвід судді Леонтюк має розглянути суддя Дарницького суду Києва Тетяна Щасна, наступне засідання у справі Крисіна призначили на 13:00 10 липня.

Читайте також: П’ять років тюрми для «тітушковода» Крисіна: історія боротьби небайдужого суспільства

13 червня Апеляційний суд Києва скасував умовний термін і засудив до п’яти років позбавлення волі Юрія Крисіна за звинуваченням у причетності до вбивства журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія під час Майдану в 2014 році.

22 грудня 2017 року Шевченківський районний суд Києва засудив Крисіна до чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки за статтею про «хуліганство». Прокуратура просила суд про 6-річне ув’язнення для Крисіна, і після оголошення вироку заявила про намір його оскаржити. Крисін у суді визнав себе винним у хуліганстві. Вирок викликав обурення і протести.

Журналіста газети «Вєсті» вбили в Києві вночі 19 лютого 2014 року. Як повідомив сайт видання, В’ячеслав Веремій разом із колегою на автомобілі повертався після роботи на Майдані, де виконував редакційне завдання. На розі вулиць Володимирської і Великої Житомирської в Києві на таксі, в якому вони їхали, напали невідомі особи з бейсбольними битками і зброєю, в касках, камуфляжі і чорних масках. Журналіст помер у лікарні швидкої допомоги від вогнепального поранення в живіт.

Журналісти Італії позиваються проти України у зв’язку із загибеллю свого колеги на Донбасі

Організації італійських журналістів висунули цивільний позов проти держави Україна у зв’язку із загибеллю їхнього колеги Андреа Роккеллі на Донбасі чотири роки тому. Адвокати асоціацій журналістів представили позов 6 липня в суді присяжних містечка Павії біля Мілана під час першого засідання суду в справі обвинувачення українського солдата Віталія Марківа в причетності до загибелі італійського репортера Роккеллі та російського дисидента, перекладача Андрія Миронова. Цей позов подали Національна федерація італійської преси (FNSI), Асоціація журналістів Ломбардії та Асоціація фоторепортерів Cesura Lab, яку заснував Андреа Роккеллі. 

Як стало відомо Радіо Свобода, журналістські організації висунули позов на ім’я посла України в Італії Євгена Перелигіна. За даними дипломатичних джерел, суть цього позову наразі невідома. До наступного засідання у справі, призначеного на 14 вересня, дипломати у співпраці з адвокатом підсудного Раффаеле делла Валле мають виробити подальший план дій української сторони. 

Як вважають довірені дипломатичні джерела Радіо Свобода, справа Марківа стає політичною і переходить на вищий рівень, адже тепер ідеться не лише про обвинувачення громадянина України в убивстві, а в цьому злочині обвинувачують державу Україна. Інтереси країни захищатиме посольство України в Італії спільно з міністерством юстиції України. 

На засіданні були присутні обвинувачений Віталій Марків, адвокати обох сторін та їхні родичі і друзі. Серед учасників також були представники дипломатичного корпусу України в Італії, кілька десятків активістів української громади з національними стягами, які біля будівлі суду влаштували флешмоб на підтримку арештованого співвітчизника. 

Оприлюднили графік судових засідань: до 30 листопада цього року мають відбутися п’ять засідань у справі, два суди у вересні, одне в жовтні і два в листопаді. До постійних телевізійних зйомок процесу рішенням суду допустили Радіо Свобода. Також суд висвітлюватимуть один італійський телеканал і російський державний канал «Россия-1».

Читайте також: Суд у справі нацгвардійця Марківа почався в Італії

Як повідомив Радіо Свобода голова Християнського товариства українців в Італії Олесь Городецький, судова зала була вщерть заповнена. Сьогоднішнє перше засідання було формальним, питання по суті не розглядалося. 14 вересня має розпочатися заслуховування свідків у справі. 

29-річний нацгвардієць Віталій Марків з подвійним громадянством України й Італії 12 місяців перебуває під вартою у в’язниці в Мілані після того, як 30 червня 2017 року італійські правоохоронці арештували його в аеропорту Болоньї після прибуття з дружиною у відпустку до своєї матері, яка живе в області Марке. 

Український військовий відкидає усі звинувачення і заперечує свою причетність до загибелі Роккеллі та Миронова. Адвокат підсудного Раффаеле делла Валле вважає обвинувачення проти Марківа безпідставними, а слідство упередженим, тому в розмовах з Радіо Свобода неодноразово висловлював занепокоєння судовим процесом, який почався. 

Україна заперечує причетність бійця Національної гвардії до смерті італійського репортера. Звернення української влади сприяти розслідуванню та створити двосторонню слідчу групу італійські судові органи не взяли до уваги. 

Газові переговори України і Росії відбудуться 17 липня – Шефчович

Віце-президент Єврокомісії з питань енергетики Марош Шефчович заявив, що газові переговори України і Росії відбудуться 17 липня. 

«Конструктивна та стабільна співпраця між Росією та Україною у сфері енергетики має першочергове значення як для обох країн, так і для Європейського союзу. Необхідність довгострокового транзиту російського газу через Україну в ЄС надійним, комерційно життєздатним шляхом є невід’ємною частиною цього», – йдеться в заяві заступника голови ЄК, оприлюдненій на сайті Європейської комісії.

За його словами, сторони представлені на переговорах представниками як від урядів, так і від комерційних організацій.

«Наша мета – узгодити наш довгостроковий порядок денний, а також методику нашої роботи. Переговори, які на нас очікують, складні, і тому потребують цілковитої уваги і конструктивної участі. Як було доведено в минулому, тристоронній процес є найефективнішою платформою для пошуку вирішення газових питань, важливих для зацікавлених сторін, транзиту газу через Україну після 2019 року», – зазначив Шефчович.

Європейський союз прагне залагодження газового протистояння між російським «Газпромом» та українським «Нафтогазом» і готовий до посередництва щодо транзитного контракту після 2019 року, раніше заявляв Марош Шефчович.

У ЄС заявили про готовність бути посередником в переговорах між Києвом та Москвою як задля вирішення нинішньої проблеми газопостачання, так і для з’ясування майбутнього російського газового транзиту через Україну.

 

Порошенко привітав продовження санкцій ЄС щодо Росії

Президент України Петро Порошенко привітав рішення Ради Євросоюзу продовжити до 31 січня 2019 року економічні та секторальні санкції щодо Росії за її дії проти України.

«Ціную солідарну підтримку держав-членів української незалежності і територіальної цілісності. Наші вимоги чіткі – повне виконання Мінських домовленостей, виведення російських військ з Донбасу, введення миротворців ООН, відновлення контролю над державним кордоном, звільнення утримуваних Росією українських політичних в’язнів і заручників, повернення Криму», – вказав голова української держави в мережі Twitter.

«На наступному «українському» тижні в Брюсселі продовжу роботу з лідерами ЄС та євроатлантичної спільноти щодо вироблення стратегії протидії російській загрозі. Разом ми непереможні!» – додав Петро Порошенко.

Рада Євросоюзу продовжила економічні санкції, спрямовані на конкретні сектори російської економіки до 31 січня 2019 року. Рада ухвалила це рішення шляхом письмової процедури та одноголосно.

Ці обмежувальні заходи спрямовані на фінансовий, енергетичний і оборонний сектори, а також на товари подвійного використання. Вони були вперше запроваджені 31 липня 2014 року строком на один рік у відповідь на дії Росії з дестабілізації ситуації в Україні.

29 червня лідери Європейського союзу домовилися про продовження економічних санкцій, які мають на меті покарати Росію за її агресію в Україні. Тоді президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Анґела Меркель закликали лідерів продовжити санкції після надання інформації про стан виконання Мінських угод.

Читайте також: ЄС продовжив «кримські санкції», Київ закликає переходити «від невизнання до деокупації»

Лідери ЄС заявили, що санкції не будуть скасовані, допоки Росія та інші сторони конфлікту не досягнуть успіхів у реалізації мінських домовленостей.

За понад чотири роки на Донбасі загинули понад 10 тисяч 300 людей.

США підтримують заклик ОБСЄ до звільнення журналіста Асєєва

Сполучені Штати підтримують заклик ОБСЄ до очолюваних Росією сил на Донбасі звільнити журналіста Станіслава Асєєва. Про це, коментуючи 5 липня звіт представника ОБСЄ з питань свободи засобів інформації Арлема Дезіра, заявив тимчасовий повірений у справах США при ОБСЄ Гаррі Каміан.

«Сполучені Штати стурбовані погіршенням умов для журналістів та незалежних засобів інформації в регіонах України, контрольованих силами під проводом Росії. Пане Дезір, ми підтримуємо ваш заклик до військ під проводом Росії на Донбасі звільнити ув’язненого журналіста Станіслава Асєєва», – йдеться в заяві представника США.

Також читайте: Журналіст Асєєв, який перебуває в полоні «ДНР», оголосив голодування – Фірсов

Наприкінці червня в Києві представник ОБСЄ з питань свободи засобів інформації Арлем Дезір закликав російську владу та підтримуваних нею сепаратистів на Донбасі негайно звільнити українських журналістів Станіслава Асєєва, Романа Сущенка та Миколу Семену, а також режисера Олега Сенцова.

Про журналістів, утримуваних Росією та силами, які вона підтримує, представник ОБСЄ з питань свободи засобів інформації Арлем Дезір згадав у регулярному звіті станом на 28 червня.

Сестра про стан Сенцова: нічого критичного немає, але аналізи недобрі

Сестра українського режисера Олега Сенцова Наталія Каплан 5 липня відвідала його в колонії в російському місті Лабитнангі. Після відвідання Каплан заявила, що аналізи у Сенцова, який продовжує голодування, не дуже добрі, але «нічого критичного немає», передає Громадське.

За словами сестри, за час голодного протесту Сенцов втратив 15 кілограмів і зараз важить 75 кілограмів, маючи зріст 190 сантиметрів. Каплан додала, що зупиняти голодування її брат не збирається.

«Він дуже вдячний, що так багато дій навколо його імені, що люди не опускають руки і продовжують боротися. Але разом із тим він дуже розчарований, що дуже мало уваги іншим політв’язням і вважає, що якщо звільнять його одного, це буде повний провал», – наголосила Наталія Каплан.

Сенцов просить омбудсмена Верховної Ради Людмилу Денісову, незалежних лікарів, дипломатичних представників і сімферопольського архієпископа УПЦ КП Климента відвідувати й інших українських в’язнів, засуджених у Росії, додала сестра засудженого.

Дивіться також: Зюбіна: якщо Олега Сенцова не стане – це сколихне російське суспільство (відео)

У серпні 2015 року Олег Сенцов і Олександр Кольченко були визнані винними у справі про створення терористичного співтовариства, вчиненні та плануванні терактів на території анексованого Криму. Сенцов отримав 20 років колонії суворого режиму, Кольченко – 10 років колонії. Обидва засуджених свою провину заперечують. Правозахисники визнали їх політв’язнями.

14 травня Олег Сенцов оголосив безстрокове голодування в колонії в Лабитнангі, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії. Після численних акцій на підтримку Сенцова в Кремлі заявили, що громадський резонанс не вплине на процедуру обміну українця на росіян.

Депутати та активісти оскаржують підвищення тарифів у суді

Окружний адміністративний суд Києва повідомляє, що 4 липня до нього надійшов позов колишнього урядовця Олексія Кучеренка та громадської організації «Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг» щодо постанови НКРЕКП від 28 грудня 2017 року «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2018 рік». Автори позову вимагають визнати постанову незаконною.

Читайте також: «Українська енергетика: що заважає реформам та чого очікує міжнародна спільнота»

Наприкінці червня цього року цей же суд отримав аналогічний позов від групи народних депутатів. Серед них – Вікторія Войціцька («Самопоміч»), Сергій Лещенко (БПП), Мустафа Найєм (БПП), Єгор Соболєв («Самопоміч»), Олена Сотник («Самопоміч»), Віктор Чумак (позафракційний).

Позивачі теж вимагали визнати постанову НКРЕКП, що визначає тарифи на електроенергію, незаконною. За словами однієї з них, Вікторії Войціцької, основним фактором підвищення тарифів є формула ціни на вугілля «Роттердам плюс» (тобто сума вартості закупівлі вугілля на біржі у Ротердамі, Нідерланди та доставки його до України). Підвищення вартості вугілля для теплоелектростанцій відповідно підвищує вартість електроенергії.

Войціцька зазначає, що позов має на меті скасування підвищення тарифів для бізнесу, освітніх та медичних закладів, водоканалів та електротранспорту.

На початку червня голова НКРЕКП Оксана Кривенко заявляла, що найближчим часом тарифи на електроенергію змінюватись не будуть.

Порошенко підписав закон про валюту

Президент України Петро Порошенко підписав 4 липня ухвалений парламентом закон «Про валюту і валютні операції».

«Це ще один акт економічної свободи і наша спільна перемога!» – вказав Порошенко в мережі Twitter.

Верховна Рада 21 червня ухвалила у цілому законопроект «Про валюту і валютні операції», який спершу називався «Про валюту». За документ, ініційований президентом, після ряду невдалих спроб проголосували 228 парламентарів.

Закон прийде на зміну застарілим декрету Кабінету міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 1993 року, закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 1994 року, передбачає зміни до деяких інших законодавчих актів України.

Згідно з презентацією Національного банку до відповідного законопроекту, новий закон передбачає принцип «Дозволено все, що прямо не заборонено законом».

Зокрема, за новим законом банки зможуть проводити валютні операції без додаткових ліцензій, бізнес – отримувати кредити у нерезидентів без їх реєстрації, а громадяни – інвестувати кошти за кордон без індивідуальних ліцензій НБУ.

Також закон поступово скасує встановлений для бізнесу максимальний термін розрахунків за експортно-імпортними контрактами у межах 180 днів і санкції за порушення у вигляді штрафу в розмірі 100% суми операції і заборони на проведення зовнішньоекономічної діяльності.

Крім того, новий закон скасує валютний контроль дрібних розрахунків, залишивши лише вже діючий фінансовий моніторинг операцій в сумі зі 150 тисяч гривень.

Денісова просить російське СІЗО проінформувати про стан Еміра-Усеїна Куку

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова заявила, що звернулася до керівника СІЗО в Ростовській області в зв’язку з погіршенням стану здоров’я фігуранта «ялтинської справи Хізб ут-Тахрір» Еміра-Усеїна Куку. Про це 4 липня повідомила прес-служба українського омбудсмена.

«Висловлюю свою стурбованість з приводу погіршення стану здоров’я Еміра-Усеїна Куку і прошу вас вжити всіх необхідних заходів для забезпечення його необхідною кваліфікованою медичною допомогою, а також надати мені актуальну інформацію про стан здоров’я Куку», – йдеться у зверненні.

Фігурант «ялтинської справи Хізб ут-Тахрір» Емір-Усеїн Куку 26 червня оголосив голодування, повідомила його дружина Мер’єм.

Раніше голодування оголосили інші українці, яких називають політичними в’язнями в Росії, зокрема, Володимир Балух та Олег Сенцов.

У лютому-квітні 2016 року в Ялті були затримані Арсен Джеппаров, Рефат Алімов, Емір-Усеїн Куку, Муслім Алієв, Інвер Бекіров і Вадим Сірук. Їх звинувачують у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».

Російський військовий суд розглядав ялтинську «справу Хізб ут-Тахрір» на виїзних засіданнях у Сімферополі, після чого заарештованих кримчан етапували в Ростов-на-Дону.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку 15 об’єднань, названих «терористичними». Після захоплення Криму Москва намагається насаджувати цю внутрішньоросійську заборону і на цій окупованій частині території України, хоча в Україні організація діє легально.

Павла Гриба жорстоко побили російські в’язні – батько

Заарештованого в Росії українця Павла Гриба жорстоко побили російські в’язні, повідомляє його батько Ігор Гриб у Facebook.

«Дві години тому адвокат Марина Дубровіна пробилася до СІЗО-4 на побачення до Павла. Він повідомив, що під час етапування до Ростова-на-Дону був жорстоко побитий іншими російськими в’язнями, коли ті довідались за якою статтею Паша звинувачується. Вони забрали всі речі і продукти харчування, які напередодні передали українські консули. Він залишився в самих шортах і майці», – пише Ігор Гриб.

Він додає, що його син не має ні засобів гігієни, ні змінної білизни.

«Зі слів Павла, таке ставлення з боку інших в’язнів буде і в подальшому. Один сильний удар в область живота може привести до розриву зворотньої вени, як наслідок – внутрішня кровотеча і смерть. Ніхто не зможе надати кваліфіковану медичну допомогу. Павла постійно мучить сильний головний біль, слабкість. Відсутність ліків тільки погіршує й без того жахливий стан здоров’я», – заявляє Ігор Гриб.

3 липня Північно-Кавказький окружний військовий суд залишив українця під вартою до 20 грудня та призначив попередні слухання в його справі на 9 липня.

1 липня Павло Гриб зустрів у слідчому ізоляторі свій 20-й день народження.

Павло Гриб зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі. Йому інкримінують вчинення злочину за статтею про тероризм.

Генеральна прокуратура України відкрила провадження через зникнення українця.

Адвокат Павла Гриба в Україні Євгенія Закревська повідомила, що Європейський суд з прав людини вимагає від Росії доступу українських лікарів до хлопця, щоб оцінити стан його здоров’я. За повідомленням батьків, Павло Гриб через інвалідність має постійно вживати підтримуючі препарати.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу і шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.

Україна вимагає звільнення наймолодшого українського в’язня в Росії – МЗС

Україна вимагає звільнення наймолодшого українського в’язня в Росії, 20-річного Павла Гриба. Про це в мережі Twitter написала речниця міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца.

«Висловлюємо протест РФ у зв’язку з судилищем у справі Павла Гриба. Сфабрикована справа, незаконні обвинувачення», – вказала речниця.

3 липня батько Павла Ігор Гриб повідомив із посиланням на адвоката Марину Дубровіну, що син «виглядає дуже виснаженим і пригніченим».

«Він не може придбати ні медикаментів, ні продуктів харчування, бо Росфінмоніторинг уже три місяці як заборонив надсилати грошові перекази. У камері дуже спекотно і задушливо. Молимося, щоб Павло витримав ці тортури», – написав Ігор Гриб у Facebook.

Читайте також: У Росії заблокували переказ коштів на рахунок незаконно ув’язненого Павла Гриба – ЗМІ

Північно-Кавказький окружний військовий суд залишив українця під вартою до 20 грудня та призначив попередні слухання в його справі на 9 липня.

1 липня Павло Гриб зустрів у слідчому ізоляторі свій 20-й день народження.

Павло Гриб зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі. Йому інкримінують вчинення злочину за статтею про тероризм.

Генеральна прокуратура України відкрила провадження через зникнення українця.

Адвокат Павла Гриба в Україні Євгенія Закревська повідомила, що Європейський суд з прав людини вимагає від Росії доступу українських лікарів до хлопця, щоб оцінити стан його здоров’я. За повідомленням батьків, Павло Гриб через інвалідність має постійно вживати підтримуючі препарати.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу і шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.

Кабмін пропонує Раді запровадити кримінальну відповідальність за контрабанду

Кабінет міністрів України пропонує Верховній Раді запровадити кримінальну відповідальність за контрабанду. Відповідний проект закону оприлюднений на сайті парламенту 3 липня.

Документ розширює визначення терміну контрабанда. Згідно із законопроектом, це, зокрема, переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів у значних розмірах. За такий злочин пропонують встановити покарання від трьох до семи років.

При цьому контрабанда товарів вважається вчиненою у значних розмірах, якщо їх вартість у 500 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (8 500 і більше гривень).

Крім того, Кабінет міністрів пропонує карати за контрабанду, вчинену організованою групою, або контрабанду в особливо великих розмірах позбавленням волі на термін від 8 до 15 років з конфіскацією майна.

20 червня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявляв, що через контрабандні схеми державний бюджет не отримує від 70 до 100 мільярдів гривень на рік.

Українці відтепер зможуть перебувати в Сербії без віз до 90 днів – Порошенко

Президент України Петро Порошенко повідомляє про розширення угоди про безвізовий режим із Сербією, завдяки якому громадяни України зможуть перебувати в цій країні до 90 діб без оформлення візи.

«Ми розширили угоду про безвізовий режим з Сербією. Тепер українці зможуть перебувати у цій країні без віз 90 днів. Відповідну угоду підписали сьогодні у Белграді», – сказав Порошенко.

Як уточнили у прес-службі президента, угода передбачає збільшення терміну безвізового перебування громадян з 30 до 90 днів протягом 180 днів. Угода укладається на невизначений термін і набирає чинності на 30 день із дати отримання останнього повідомлення про виконання сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності, йдеться в повідомленні.

Президент України 3 липня перебуває в Сербії з офіційним візитом.

Від 11 червня 2017 року українці можуть їздити без віз (за умови наявності біометричного закордонного паспорта) при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування). Безвізовий режим стосується всіх держав-членів Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також країн «шенгенської зони» з-поза меж ЄС. Цей режим наразі не стосується так званих «заморських володінь» Нідерландів і Франції.

 

Колишній радянський дисидент закликає президента Чехії допомогти звільнити Сенцова

Колишній радянський дисидент Віктор Файнберг написав листа президенту Чехії Мілошу Земану, в якому закликає його та інших чільних чеських політиків допомогти звільнити засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова. 

Як повідомляють чеські ЗМІ, Файнберг надіслав лист також голові уряду Чехії Андрею Бабішу й міністру закордонних справ Яну Гамачкові.     

«В історії є миті, коли ситуація у світі залежить від життя чи смерті однієї людини. Режисер Олег Сенцов, український громадянин російського походження, віддає своє життя за захист Батьківщини, Криму, яким заволодів російський імперіалізм», – наголошує в листі Віктор Файнберг.  

Він зазначає, що Сенцов «брехливо звинувачений у злочинах, які не вчинив, і засуджений до 20 років в’язниці». 

Досі реакції на лист Файнберга немає.

Уродженець Харкова, учасник дисидентського руху в колишньому СРСР Віктор Файнберг належить до групи «восьми відважних», які 25 серпня 1968 року вийшли на Червону площу в Москві на знак протесту проти окупації Чехословаччини військами Варшавського пакту. 

На початку червня Файнберг відвідав Прагу, де йому вручили нагороду міністерства закордонних справ Чеської Республіки Gratias agit за поширення доброго імені Чехії за кордоном.

Український режисер Олег Сенцов був звинувачений російською владою в організації терактів в Криму і відбуває 20-річний тюремний термін у колонії в Лабитнангі. 14 травня він оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів у Росії. Сенцов заявив про намір «голодувати до смерті».

Про помилування українця у російського президента Володимира Путіна 25 червня попросив генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Яґланд, а також діячі російського мистецтва. Сам Сенцов відмовився просити Путіна про помилування.

До режисера приїжджала український омбудсмен Людмила Денісова, однак її до нього не впустили.

За даними української правозахисної ініціативи Let My People Go, у Росії з політичних мотивів утримують щонайменше 70 українців.

Обвинувачення просить для Балуха надто суворе покарання, навіть за російськими законами – адвокат

Виходячи з усталеної в Росії судової практики, держобвинувач у другій кримінальній справі стосовно українця Володимира Балуха попросив суд покарати активіста невмотивовано великим терміном позбавлення волі, заявила проекту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Балуха Ольга Дінзе.

«Прокурор попросив призначити покарання – 6 років позбавлення волі загалом, а за цей епізод, який зараз інкримінують Балуху – 4 роки позбавлення волі. Вважаю, дане покарання не відповідає скоєному злочину. За практикою призначення покарання за цією статтею в Росії, це – приблизно 4-6 місяців позбавлення волі. Я не знаю, хто давав йому вказівку попросити настільки суворе покарання», – сказала Дінзе.

Адвокат також зазначила, що захист просив виправдати активіста, акцентуючи увагу на тому, що дії Балуха були реакцією на провокації начальника Роздольненського ІТТ, а отже – необхідною обороною.

За словами Дінзе, Балух почувається нормально і продовжує голодування – п’є тільки воду.

На засіданні підконтрольного Кремлю Роздольненського районного суду в Криму прокурор попросив для українського активіста Володимира Балуха чотири роки колонії загального режиму за звинуваченням у дезорганізації роботи Роздольненського ізолятора тимчасового тримання.

Читайте також: «Вирізати хохлів». Український активіст розповів про образи в кримському ізоляторі

Активіст голодує від 19 березня через незгоду з судовими переслідуваннями, які називає сфальсифікованими.

Після місяця повної відмови Балуха від прийому їжі кримський архієпископ УПЦ КП Климент переконав його вживати мінімальний набір продуктів (дві склянки вівсяного киселю, 50-70 грамів сухарів із чорного хліба і чай із медом), який підтримує «балансування на нульовій позначці».

За даними захисників, 22 червня Балух знову посилив голодування і перейшов на воду.

Суд в анексованому Криму визнав Балуха винним у зберіганні боєприпасів і засудив його до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 тисяч рублів.

Інша справа проти активіста порушена через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольне Валерія Ткаченка, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це Ткаченко напав на нього.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

 

 

SaveOlegSentsov: кияни передали листи очільникам Франції та Німеччини

«Суспільство має тиснути на своїх політиків, на тих, хто має важелі впливу на Путіна, на офіційну Москву, щоб росіяни звільнили незаконно утримуваних українців» – Чубаров

Сенцова примусово не годують – адвокат Дінзе

Адвокат українського режисера Олега Сенцова Дмитро Дінзе в ефірі недільної програми «Завтра» – спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «112 Україна» – заявив, що Сенцова наразі примусово не годують.   

«Годування обговорював Олег із начальником медичної частини тільки після того, як в Олега настане друга криза», – розповів Дінзе.

Перша криза в українського режисера сталася на 26-й день його голодування, нагадав адвокат Сенцова.

Їжа для примусового голодування, за його словами, є білково-вітамінною сумішшю. Вона схожа на дитяче харчування світлого кольору. Дають її особам, які голодували певний час і не можуть приймати звичайну їжу, щоб вони виходили з голодування.

Як повідомляв Дінзе після відвідування свого підзахисного 21 червня, Сенцов перебуває в окремій палаті медчастини колонії, лікарі якої роблять усе можливе для збереження життя ув’язненого. В Олега загострилися проблеми зі серцем і нирками. За свідченням лікарів колонії, кризова ситуація зі здоров’ям Сенцова може настати найближчим часом.

Також 21 червня президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним та закликав його звільнити українських заручників, яких утримують у російських тюрмах та на окупованих нею територіях. Порошенко також наголосив на важливості допуску Уповноваженого з прав людини Людмили Денісової до Олега Сенцова та інших ув’язнених українців, повідомила прес-служба глави української держави.

Незаконно ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії за Полярним колом з 14 травня розпочав голодування з вимогою звільнення всіх, утримуваних Кремлем, українських політв’язнів.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять в різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.