Журналісти-розслідувачі заявляють про обстріли знімальної групи під Києвом

Журналісти-розслідувачі проекту «Слідство.Інфо» заявляють, що їх обстріляли зі зброї під час збору інформації для програми. Під селищем Плюти Київської області група вела зйомку з дрона маєтку одного з українських олігархів, розповів Радіо Свобода журналіст Максим Опанасенко.

Коли журналісти вже завершили зйомку, з боку лісу по них відкрила вогонь зі зброї невідома особа. Знімальній групі довелося терміново втікати з місця події.

«Фактично, це Конча-Заспа. Відзнялися абсолютно спокійно. При цьому ми намагаємося не порушувати приватний простір – ми максимально підіймаємо дрон для того, щоб було видно, але не залітаємо на територію об’єкту», – розповідає в коментарі Радіо Свобода журналіст Максим Опанасенко.

«Коли ми почали розбирати дрон, щоб сховати у багажник, то почули постріли, десь метр-півтора над автівкою. Водій, дякувати Богу, дуже швидко зреагував, сказав нам ховатися, заскочив на водійське місце і дав по газах. Ми чули п’ять пострілів», – згадує журналіст.

Постраждалих немає, автомобіль також не зазнав пошкоджень. Максим Опанасенко переконаний, що метою стрілка було залякування. Окрім знімальної групи і її автомобіля нікого навкруги не було, тож журналісти впевнені, що мішенню були саме вони.

До поліції журналісти не зверталися. Як пояснює Максим Опанасенко, залишатися на місці було небезпечно, а зараз не бачить сенсу заявляти до поліції через те, що пояснити тепер ситуацію правоохоронцям буде надто складно. Журналісти намагають самостійно вирахувати, з якого маєтку велися постріли і, можливо, проведуть власне розслідування. Поки що вони не розкривають інформацію, чий будинок знімали.

За словами Максима Опанасенка, ідентифікувати їх як журналістів здалеку було неможливо, а для з’ясування мети їхнього перебування в зазначеному місці до них ніхто не підходив.

«Слідство.Інфо» займається журналістськими розслідуваннями, зокрема щодо корупції в органах влади.

Україна вимагатиме посилення тиску на Росію через репресії в Криму – Беца

Міністерство закордонних справ України буде звертатися до міжнародного співтовариства з проханням посилити тиск на Росію через обшуки в Криму. Про це 13 квітня у коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії заявила речниця українського МЗС Мар’яна Беца.

За її словами, «систематичні, масштабні обмеження кримських татар і етнічних українців говорять про те, що Росія продовжує використовувати цих людей у своїй політичній грі і політичних цілях».

«Ми категорично засуджуємо такі дії і будемо звертатися до всіх наших партнерів для того, щоб посилити тиск на Росію. Бо тільки консолідованим тиском і міжнародною ізоляцією можна досягти певних результатів», – заявила Беца.

Вона додала, що та ситуація, яка склалася в Криму, «ще раз говорить про те, що Росія цинічно і зухвало ігнорує всі норми міжнародного права, зокрема останню резолюцію Генеральної асамблеї ООН». «Ця резолюція зобов’язала Росію як державу-окупанта дотримуватися норм міжнародного права і дотримуватися права людини на окупованому півострові. Але Росія в черговий раз ігнорує будь-які свої зобов’язання», – заявила вона.

У Бахчисараї вранці 13 квітня російські силовики провели обшуки в будинках мусульман – Ризи Муждабаєва і Сейдамета Мустафаєва. Очевидці повідомляли про застосування сили з боку силовиків і звуки пострілів. Адвокат Джеміль Темиш повідомив, що на затриманих кримських мусульман склали адмінпротоколи, їх везуть до суду.

Російські силовики назвали обшуки і затримання «плановими заходами».

6 квітня співробітники ОМОН оточили центральний ринок Сімферополя. Тоді російські силовики затримали близько 80 людей «неслов’янської зовнішності». В управлінні російської поліції по Криму назвали затримання на ринку Сімферополя «плановими робочими заходами».

Після анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, кримських активістів, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір». Цю заборону Москва нав’язує і в окупованому українському Криму. Міністерство закордонних справ України висловило стурбованість у зв’язку з переслідуваннями громадян України в анексованому Криму і закликало припинити тиск на них. Також МЗС закликало міжнародне співтовариство застосувати всі можливі види правового і політичного тиску на Росію, щоб вона припинила порушувати права людини і свободу слова, а також звільнила всіх українських політв’язнів і заручників.

НАНУ просить підтримки влади для відзначення ювілею

Національна академія наук України хоче відзначити своє створення на загальнодержавному рівні і просить про підтримку в проведенні ювілейних заходів уряд, парламент і президента. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, таке звернення ухвалили на загальних зборах НАН України.

«Вчені академії активно працюють над окресленням концептуальних засад і стратегій реалізації цивілізаційного вибору нашої держави, а також над питаннями реінтеграції Донбасу і Криму в політико-правовий і соціокультурний простір України, модернізації вітчизняних державних та суспільних інститутів відповідно до європейських і світових стандартів», – йдеться у зверненні.

Також під час загальних зборів академіки і члени-кореспонденти заслухали доповідь голови зборів, академіка і президента НАН України Бориса Патона. У доповіді він зупинився на успіхах українських вчених як в сфері фундаментальних наук, так і у суспільно-політичних дослідженнях.

«Зокрема, це чиста наука, а саме передбачення нового ефекту в полі чорної діри, що обертається. Або чорної діри Керра. Це суто теоретичний результат розвитку нашими математиками нового підходу до розв’язування рівнянь Максвелла у просторі складної геометрії», – наголосив Патон.

Також він згадав про відкриття і дослідження нової модифікації вуглецю – тривимірної форми графена або «карбонових стільників», довгостроковий моніторинг аерозолів і загального вмісту озону і розробку політики інтеграції українського суспільства в контексті викликів та загроз подій на Донбасі.

Сторіччя Національної академії наук України відзначатимуть в листопаді 2018 року.

Путін і Тіллерсон детально не обговорювали Україну – Пєсков

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявляє, що під час зустрічі Володимира Путіна з держсекретарем США Рексом Тіллерсоном 12 квітня в Москві ситуація в Україні детально не обговорювалася.

«Пунктирно – так. Детального обговорення України не було», – сказав Пєсков 13 квітня, коментуючи зустріч. За словами речника Путіна, детально на зустрічі обговорювали ситуацію в Сирії.

Він також заявив, що говорити про зрушення у відносинах між Росією і США наразі зарано.

Державний секретар США Рекс Тіллерсон 12 квітня після зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Москві і після того, як їх обох прийняв президент Росії Володимир Путін, назвав відсутність поступу в урегулюванні в Україні перешкодою до нормалізації відносин із Росією.

За словами держсекретаря, нині відносини США і Росії перебувають на низькому рівні, а дві ядерні держави не повинні мати таких відносин.

Він нагадав, що Росія має виконати свої зобов’язання, зокрема, щодо виведення військ і озброєнь, і вплинути на сепаратистів, щоб Організація з безпеки і співпраці в Європі могла повноцінно відіграти свою роль у врегулюванні.

Пізніше, відповідаючи на запитання, Тіллерсон сказав, що під час переговорів питання санкцій, запроваджених щодо Росії через її агресію проти України, не обговорювали.

У перебігу переговорів сторони в першу чергу обговорили становище в Сирії, і, як сказав Тіллерсон, вони разом виступають за єдину і стабільну Сирію, а також проти тероризму, що загрожує обом країнам.

Держсекретар США прилетів до Москви у вівторок із італійського міста Лукки, де голови зовнішньополітичних відомств країн «Групи семи» обговорювали, зокрема, шляхи впливу на Росію з тим, щоб змінити її ставлення до президента Сирії. Тіллерсон заявив, що підтримка Дамаска не відповідає стратегічним інтересам Москви.

Перед прибуттям Рекса Тіллерсона до Росії з ним мав телефонну розмову президент України Петро Порошенко, і, як повідомили на Банковій, держсекретар пообіцяв, що Вашингтон не допустить ніяких пакетних домовленостей щодо вирішення ситуації в Україні і Сирії.

Останнім часом відносини між Росією і США далі загострилися через війну в Сирії.

НБУ заявляє про отримання документів щодо продажу української «дочки» «Сбербанку»

Національний банк України отримав документи на погодження продажу української «дочки» «Сбербанку», повідомилиРадіо Свобода у прес-службі НБУ.

За повідомленням, згідно з документами, що надійшли 10 квітня, інвестором виступає громадянин Великої Британії й Росії Саїд Гуцерієв, що має намір придбати 77,5% акцій фінустанови.

«Водночас, як вбачається з поданого у складі пакета документів схематичного зображення структури власності, яку матиме ПАТ «Сбербанк» у разі набуття інвестором істотної участі, найближчим часом також очікується подання пакета документів від ще одного інвестора – АТ «Норвік Банка» [JSC «Norvik Banka»], яке має намір придбати 22,5% акцій ПАТ «Сбербанк», – додали в НБУ.

Отримані від Гуцерієва документи зареєстровані і перебувають на опрацюванні, додали в Нацбанку і повідомили, що, за законом, їх розглянуть протягом трьох місяців з часу надходження повного пакета документів. За цей час НБУ має перевірити відповідність ділової репутації інвестора вимогам, встановленим у нормативно-правових актах Національного банку України, його фінансовий стан і джерела походження коштів.

Національний банк України за рішенням Ради національної безпеки і оборони застосував від 23 березня санкції стосовно дочірніх компаній російських державних банків, які працюють в Україні, зокрема і щодо «Сбербанку».

Після цього рішення стало відомо, що найбільший у Росії комерційний банк «Сбербанк», підконтрольний державі, розглядає варіанти якнайшвидшого виходу з українського ринку. 27 березня російський «Сбербанк» повідомив про продаж своїх філій в Україні.

Представники «Національного корпусу» блокують роботу відділень «Сбербанку» в кількох містах України, вимагаючи припинення діяльності російських підприємств в Україні. 

У Дніпрі активісти знову пікетують відділення «Сбербанку», вимагаючи його закриття

У Дніпрі 12 квітня активісти знову пікетують відділення російського «Сбербанку», вимагаючи припинення роботи російського бізнесу в Україні.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, вони обгорнули будівлю банку великим синьо-жовтим полотнищем і прикріпили на фасаді плакат із написом «Російські банки – геть!».

Окрім того, біля входу до будівлі учасники акції створили інсталяцію із осколків боєприпасів, зібраних в зоні бойових дій на сході України. «Це те, чим російські військові стріляють у наших солдатів, тому вимагаємо припинити роботу російського бізнесу на нашій території», – пояснили Радіо Свобода учасники акції.

За їхніми словами, акція буде безстроковою, до виконання їхніх вимог, серед яких – згортання роботи російських банків на території України. Як зазначають активісти, біля банку в Дніпрі вони організують цілодобове чергування.

Поліція стежить за діями активістів, але не втручається. На місці події – два поліцейські авто.

Водночас у відділенні «Сбербанку» в Дніпрі від коментарів щодо акції відмовились. Охорона будівлі посилена, проте співробітники заявили, що відділення працює у звичному режимі, так само, як й інші відділення в регіоні.

15 березня у Дніпрі біля будівлі російського «Сбербанку» активісти оголосили акцію протесту проти «бізнесу країни-агресора». Тоді фасад будівлі тоді облили червоною фарбою і обклеїли плакатами з написами «Увага! Це банк-окупант, він буде закритий». Вхід до будівлі був заблокований бетонними блоками. За кілька днів робота банку була розблокована.

Днями активісти партії «Національний корпус» заблокували вхід до відділення «Сбербанку» у центрі Харкова і в Києві.

Після того, як минулого тижня політична партія «Національний корпус» заявила, що з 10 квітня «фізично припинить» діяльність російських банків в Україні, у «Сбербанку» заявили, що будь-які подальші агресивні дії щодо фінансової установи розцінюють як умисне заподіяння шкоди інтересам українських клієнтів і Україні.

У Національному банку України закликали правоохоронців гарантувати безперебійну роботу відділень банків і не допустити «фізичної дестабілізації» функціонування банківської системи.

Національний банк за рішенням Ради національної безпеки і оборони застосував від 23 березня санкції стосовно дочірніх компаній російських державних банків, які працюють в Україні, зокрема і щодо «Сбербанку».

Після цього рішення стало відомо, що найбільший у Росії комерційний банк «Сбербанк», підконтрольний державі, розглядає варіанти якнайшвидшого виходу з українського ринку. 27 березня російський «Сбербанк» повідомив про продаж своїх філій в Україні.

Перед запровадженням цих санкцій в Україні активісти, зокрема представники «Національного корпусу», вимагали припинення діяльності російських банків в Україні і блокували роботу відділень банку.

У НАБУ повідомили про передачу ГПУ документів для екстрадиції матері Онищенка

У Національному антикорупційному бюро України повідомили про скерування до Генпрокуратури пакету документів для екстрадиції Інеси Кадирової, матері фігуранта так званої «газової справи» Олександра Онищенка. Про це йдеться в повідомленні НАБУ на сторінці у Facebook.

«НАБУ направило до ГПУ для подальшого скерування компетентним органам Іспанії повний пакет документів, необхідний для початку процедури екстрадиції Інеси Кадирової, громадянки України, за версією слідства – співорганізатора так званої «газової схеми», внаслідок якої інтересам держави завдано збитків на суму близько 3 мільярдів гривень», – йдеться в повідомленні.

У НАБУ зазначили, що після отримання оригіналів документів суд Іспанії ухвалюватиме рішення про застосування так званого екстрадиційного арешту або іншого запобіжного заходу до розгляду питання про екстрадицію вказаної особи в Україну.

Інесу Кадирову було оголошено в міжнародний розшук влітку 2016 року. 30 березня цього року стало відомо про її затримання в Іспанії. Жінка підозрюється, зокрема, у створенні злочинної організації, розтраті майна в особливо великих розмірах та фіктивному підприємництві.

15 червня 2016 року НАБУ та Спеціальна антикорупційна прокуратура заявили про викриття організованого злочинного угруповання, що завдало збитків державі у розмірі понад 3 мільярди гривень унаслідок спільної діяльності на підставі угод, укладених із ПАТ «Укргазвидобування». Відповідно до доказів, отриманих під час досудового розслідування кримінального провадження, організатором корупційної схеми є депутат Верховної Ради Олександр Онищенко.

Сам він спростовує свою причетність до цього і називає порушену справу тиском на нього з метою відібрати його бізнес.

У липні минулого року Верховна Рада позбавила Онищенка депутатської недоторканності. Наприкінці липня депутат повідомив, що перебуває у Лондоні, але зазначив, що не має наміру просити там про політичний притулок. На допит НАБУ до Києва він не прибув.

 

За минулу добу на Донбасі поранені 5 військових – штаб

У прес-центрі штабу АТО вранці 12 квітня повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків минулої доби на Донбасі п’ятеро українських військовослужбовців були поранені.

«Ситуація в районі проведення АТО продовжує залишатись напруженою. За минулу добу російсько-окупаційні війська 45 разів обстріляли позиції Збройних cил України», – йдеться в повідомленні прес-центру на сторінці у Facebook.

За даними штабу, обстріли з боку сепаратистів тривали на всіх напрямках з використанням кулеметів і мінометів різних калібрів, протитанкових гранатометів, зенітних установок.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українську сторону в обстрілах у вівторок вдень околиць Донецька. Бойовики стверджують, що під час обстрілів ЗСУ використовували міномети. Луганські сепаратисти на своїх сайтах поки не повідомляють про те, як минули останні години на підконтрольних угрупованню «ЛНР» територіях».

Від 1 квітня у зоні збройного конфлікту на сході України мало початися чергове перемир’я – напередодні Великодніх свят. Про це раніше домовилися учасники переговорів Тристоронньої контактної групи. Проте обстріли не припинилися, сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.

Держсекретар США висловив сумнів щодо України як риторичний прийом – Держдепартамент

У Державному департаменті США назвали «риторичним прийомом» слова державного секретаря Рекса Тіллерсона, який раніше у вівторок поставив під сумнів, чому американців має турбувати конфлікт в Україні.

Саме цими двома словами відповів на запитання про слова держсекретаря речник Держдепартаменту Роберт Гаммонд, повідомило агентство «Блумберґ».

Агентство нагадало, що Тіллерсон дійсно останнім часом відверто давав знати, що США і Європа не повинні знімати санкцій, накладених щодо Росії через її вторгнення до України і анексію Криму. Він наголошував, що причини, через які запровадили ці санкції, – втручання Росії на сході України і окупація Криму, – далі існують.

Раніше у вівторок міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро повідомив, що під час зустрічі голів зовнішньополітичних відомств країн «Групи семи» того дня Рекс Тіллерсон в якийсь момент сказав: «Який інтерес для американських платників податків цікавитися Україною, крім великих принципів? Чи не Європа мала б узяти на себе цю відповідальність?».

«Я відповів цілком ясно, що Європа вже взяла цю відповідальність. Вона погодилася на санкції, і ці санкції й далі чинні, бо Європа не приймає можливості змінювати кордони, встановлені після Другої світової війни, не приймає того, щоб одна держава могла дозволяти собі анексувати шматок іншої держави, бо буде скринька Пандори, якщо ми дозволимо це і заплющимо на це очі», – сказав Еро журналістам після завершення зустрічі про свою відповідь Тіллерсонові.

Як додав французький міністр, він також заявив американському держсекретареві, що саме в інтересах платників податків у США, щоб Європа була безпечною і політично й економічно сильною, а не слабкою, розколеною і безвольною.

Голови зовнішньополітичних відомств країн «Групи семи» за результатами зустрічі в місті Луцці в Італії ухвалили раніше у вівторок підсумкову заяву, в якій, зокрема, повторили визнання незалежності, територіальної цілісності й суверенітету України, засудили незаконну анексію Криму Росією і підтвердили політику її невизнання і санкцій проти причетних, а також відданість виконанню мінських домовленостей про врегулювання конфлікту на сході України. Вони заявили, що особливо очікують від Росії виконання її зобов’язань і вчинення впливу на сепаратистів, щоб домогтися й від них виконання зобов’язань.

Учасники зустрічі наголосили, що поведінка Росії несумісна з міжнародним порядком, заснованим на правилах, і тому країни «Групи семи» залишаються єдині у застосуванні широкого кола зовнішньополітичних інструментів, включно з санкціями, з метою переконати Росію повернутися на шлях спільної поваги до цих цінностей. «Ми повторюємо заклик до всіх сторін виконати їхні зобов’язання за мінськими домовленостями, включно з виведенням іноземних збройних формувань і озброєнь із території України, поверненням Україні контролю за її боком міжнародного кордону і безпечним доступом і наданням гуманітарної допомоги нужденним. Ми нагадуємо, що тривалість санкцій ясно пов’язана з повним виконанням Росією її зобов’язань за мінськими домовленостями і її повагою до суверенітету України», – мовилося в підсумковому комюніке зустрічі.

Державний секретар США Рекс Тіллерсон відразу після закінчення зустрічі вирушив із Італії до Росії з першим на цій посаді візитом, прибув до Москви і в середу має зустрітися з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, у першу чергу з метою особисто донести до нього позицію Заходу і значної частини арабського світу щодо підтримки Москвою влади Башара аль-Асада в Сирії. Напередодні візиту у Вашингтоні повідомляли, що сторони, крім Сирії, обговорять і деякі інші теми, серед яких буде і становище в Україні.

Перед прибуттям Рекса Тіллерсона до Росії з ним мав телефонну розмову президент України Петро Порошенко, і, як повідомили на Банковій, держсекретар пообіцяв, що Вашингтон не допустить ніяких пакетних домовленостей щодо вирішення ситуації в Україні і Сирії.

Прокуратура Криму звернулася до МЗС перед «міжнародним» заходом російської влади в Ялті

Прокуратура Автономної Республіки Крим у системі Генеральної прокуратури України звернулася до Міністерства закордонних справ України з проханням вжити заходів для попередження порушення законів України іноземцями під час планованого встановленою на окупованому півострові російською владою «міжнародного економічного форуму».

«Зокрема, прокуратура звертає увагу на можливості інформування представництв іноземних країн про дотримання вимог чинного законодавства України щодо порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України і виїзду з неї іноземців та про юридичну відповідальність, яка може настати у випадку недотримання порядку перетину адміністративного кордону», – мовиться в повідомленні прокуратури.

Крім того, у прокуратурі Криму нагадали про резолюцію Генеральної асамблеї ООН від 27 березня 2014 року, яка, серед іншого, закликала утримуватися від усіх дій і кроків, які можна було б тлумачити як визнання будь-якої зміни статусу півострова. «Зважаючи, що організаторами форуму виступають незаконно утворений орган – «уряд Республіки Крим» – та Фонд «Ялтинського Міжнародного економічного форуму» за підтримки адміністрації президента Росії, участь у такому заході офіційних іноземних представників може розглядатися як визнання останніми зміни статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та легітимності окупаційного режиму», – додали у прокуратурі.

Також прокуратура Автономної Республіки Крим попередила про невідворотність покарання за порушення законодавства України.

Таким покаранням за порушення норми, що вимагає від іноземців і осіб без громадянства в’їздити на територію окупованого Криму тільки з попереднього дозволу української влади і через встановлені пункти пропуску на адміністративній межі між Кримом і вільною частиною України, є заборона на в’їзд до України.

Після минулорічного «міжнародного економічного форуму» в окупованій Ялті МЗС України зверталося з нотами протесту до держав, із яких на захід російської влади приїздили політичні діячі.

«ДНР» передало Україні ще 14 ув’язнених – офіс омбудмена

Угруповання «ДНР», що контролює частину Донецької області України, передало Україні ще 14 ув’язнених, повідомив керівник секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Богдан Крикливенко.

«Ще 14 людей Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська сьогодні забрала з місць ув’язнення в Донецьку», – написав він у Facebook.

За даними апарату омбудсмена, всього за два роки з Донецька на підконтрольну уряду України територію вивезли 147 людей, які утримувалися в пенітенціарних установах.

У лютому минулого року угруповання «ДНР» передало українській стороні 18 засуджених, які відбували покарання на території, підконтрольній сепаратистам, зокрема в Єнакіївській, Кіровській, Торезькій, Західній, Донецькій виправних колоніях і в Донецькому СІЗО.

Гройсман: заборони на імпорт енергетичного вугілля з Росії ще немає

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що Кабінет міністрів поки що не встановив заборону на імпорт енергетичного вугілля з Росії.

За його словами, Україна має в умовах припинення постачання антрациту з неконтрольованих територій на Донбасі скоротити споживання цього енергетичного вугілля і покрити його дефіцит диверсифікованими імпортними поставками, відмовившись від такого завезення вугілля з Росії.

«Безумовно, нам необхідно вугілля, якого бракує, закуповувати в різних країнах. Хочу наголосити, що я прибічник того, щоб закуповувати в США, Австралії… – тобто, в інших країнах, а не в агресора… Поки ще постанови (про заборону імпорту антрациту з Росії – ред.) немає, але я вважаю, що для нас дуже важливо диверсифікувати і жодним чином не постачати з Російської Федерації», – сказав Гройсман 11 квітня в Києві.

Прем’єр нагадав, що Україні вдалося повністю відмовитися від російського газу. «501 день жодної краплі російського газу українська держава не отримує», – сказав він.

У березні міністр енергетики і вугільної промисловості України Ігор Насалик повідомив, що уряд планує заборонити імпорт енергетичного вугілля з Росії.

Україна наразі змушена імпортувати енергетичне вугілля антрацитної групи, яке в ній видобувається тільки на окупованій частині Донбасу, через блокаду переміщення товарів через лінію розмежування на Донбасі: спершу з боку активістів і низки депутатів, а потім і з боку уряду – після захоплення сепаратистами шахт та інших підприємств на окупованих територіях, що діяли у правовому полі України. Таке вугілля видобувають, зокрема в сусідній Росії, яка є для України державою-агресором. Інші варіанти – купувати й доставляти його з Південної Африки чи США.

Гройсман вкотре заявляє, що не піде в президенти в 2019 році

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що у нього немає амбіцій брати участь в майбутніх президентських виборах.

«У мене є сенсаційне повідомлення: в 2019 році я буду брати участь в президентських виборах, як всі громадяни України – прийду і проголосую за кандидата в президенти. Інших намірів у мене немає. Я про це вже говорив», – сказав Гройсман 11 квітня в Києві, підсумовуючи рік діяльності уряду.

Раніше прем’єр вже заявляв, що не має президентських амбіцій.

Чергові вибори президента України мають відбутися в березні 2019 року.

 

Посол Великої Британії шкодує через відставку Гонтаревої

Посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф заявляє, що шкодує через відставку голови Національного банку Валерії Гонтаревої.

«Сумно бачити відставку голови НБУ Гонтаревої – трансформаційного й мужнього лідера, яка здійснила справжню реформу в банківському секторі», – написала посол у Twitter.

Раніше в посольстві США заявили, що «бачення та справжня сила волі Гонтаревої змінили банківську систему України», а також наголосили, що тепер важливо призначити незалежного професіонала на посаду голови Нацбанку України.

Голова Національного банку України Валерія Гонтарева повідомила, що 10 квітня подала президентові України заяву про намір піти у відставку за власним бажанням з 10 травня.

 

Батькам загиблого на Донбасі оперного співака Василя Сліпака вручили «Зірку Героя»

Президент Петро Порошенко вручив «Зірку Героя» батькам загиблого на Донбасі добровольця, оперного співака Василя Сліпака.

Цією нагородою його відзначили посмертно «за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові».

Як повідомляє прес-служба президента України, зустріч відбулася 10 квітня.

У лютому цього року президент України присвоїв посмертно звання Героя України українському оперному співакові, волонтеру, учаснику Революції гідності та бойових дій на Донбасі Василю Сліпаку.

«Василь Сліпак був солістом у Паризькій національній опері. Він був активним учасником Помаранчевої революції, з початком Революції гідності очолив волонтерський рух і координував у Франції громадські акції, спрямовані на підтримку України», – йдеться в повідомленні.

Василь Сліпак, який з 2015 року брав участь у бойових діях на Донбасі, загинув 29 червня 2016 року від кулі снайпера поблизу Луганського на Донеччині.

 

 

ВАСУ відклав розгляд позову Шокіна на 20 квітня

Вищий адміністративний суд України переніс на 20 квітня розгляд позову колишнього генерального прокурора Віктора Шокіна щодо поновлення його на посаді. Таке рішення колегія суддів ухвалила 10 квітня через відсутність на судовому засіданні Шокіна і його представників.

Наступне засідання відбудеться 20 квітня о 15:00.

Колишній генеральний прокурор України Віктор Шокін просить Вищий адміністративний суд визнати незаконними й скасувати рішення щодо його звільнення і поновити його на посаді генпрокурора.

Відповідачами у справі вказані президент Петро Порошенко і Верховна Рада України.

У березні 2016 року Верховна Рада схвалила звільнення Шокіна, 3 квітня президент Порошенко звільнив його з посади генпрокурора.

Відповідно до чинного законодавства, генеральний прокурор призначається на посаду і звільняється з посади за згодою Верховної Ради президентом України.

Від початку доби на Донбасі бойовики стріляли 18 разів – штаб АТО

У прес-центрі штабу АТО повідомили, що підтримувані Росією бойовики від початку доби і до 18-ї години неділі здійснили 18 обстрілів на Донбасі. Про це йдеться в повідомленні прес-центру на сторінці у Facebook.

«Поблизу Маріуполя вогнем мінометів калібру 120 міліметрів та гранатометів ворог накривав захисників Новотроїцького. З гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів бив по оборонцях Водяного. А захисників Широкиного, Гнутового та Талаківки обстріляв зі стрілецької зброї. По опорних пунктах наших військ під Новогригорівкою гатив з озброєння БМП», – повідомили у штабі.

За даними українських військових, під обстріли проросійських сепаратистів також потрапили території поблизу Авдіївки, Луганського, Зайцева, Новотошківки, Кримського.

«Незважаючи на збройні провокації з боку ворога, українські військовослужбовці суворо дотримувалися режиму «тиші» і вогонь у відповідь не відкривали», – додали у штабі АТО.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили українських військових в обстрілах у неділю селища міського типу Донецький. Також луганські сепаратисти стверджують, що українська сторона стягує до лінії розмежування важке озброєння. В угрупованні «ДНР» завили, що ЗСУ обстріляли 9 квітня околиці донецька, через що знеструмлені декілька сіл.

29 березня Тристороння контактна група оголосила про нові домовленості про перемир’я – з 1 квітня. Попри чергові домовленості, досягнені у Тристоронній контактній групі, обстріли на лінії зіткнення на Донбасі тривають. І українські силовики, і сепаратисти заперечують свою вину. Сторони конфлікту звинувачують одна одну у порушеннях і провокаціях.

Комісія перевірить побутові умови 54-ї бригади на Чугуївському полігоні – Полторак

Міністерство оборони через скарги волонтерів відрядить комісію на Чугуївський військовий полігон, про це повідомив на своїй сторінці міністр оборони України Степан Полторак.

«Ухвалив рішення відправити спеціальну комісію на Чугуївський полігон, де наразі розміщено особовий склад 54-ї бригади, для перевірки фактів неналежних побутових умов, у яких проживають бійці», – написав Полторак.

За його словами, буде призначене службове розслідування.

«Посадових осіб, чиї дії призвели до недбальства, буде притягнуто до дисциплінарної відповідальності», – заявив Полторак.

Раніше про незадовільні побутові умови, в яких розміщена 54-а бригада ЗСУ після відведення з передової, повідомляв волонтер Юрій Мисягін:

«54-ту бригаду після року і 40 днів боїв на Світлодарській дузі вивели на відпочинок на полігон під Чугуїв. Бійці одного з батальйонів піхоти, розташувавшись в наметах, пішли вмиватися, а тут така невдача: намет, де це можна зробити, є, умивальники теж є, труби до них підвели, по яких тече вода, а кранів немає», – повідомив він, додавши, що після цього 20 кранів для солдатів закупили волонтери.

На початку березня повідомлялось про затоплені водою намети на полігоні у Дніпрі. Військова прокуратура організувала перевірку, а в оперативному командуванні «Схід» тоді відзвітували, що вже вирішили проблему: воду відкачали, територію засипали піском.

Також у сюжеті Радіо Свобода повідомлялося про вагони, у яких перевозять українських солдатів, де були відсутні нормальні умови для перебування людей. Це звичайний «вагон-теплушка» початку минулого століття з діркою у підлозі замість туалету. Перевезення відбуваються згідно з нормативами, затвердженими у 1953 році. Після оприлюднення цього сюжету у Міністерстві інфраструктури домовилися створити робочу групу, яка має переглянути норми перевезення залізницею військових.

Фігурантам бахчисарайської справи «Хізб ут-Тахрір» на місяць продовжили арешт

Суд в окупованому Росією Криму продовжив на місяць термін арешту фігурантам бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір». Про це 9 квітня в коментарі Крим.Реалії заявив адвокат Еміль Курбедінов.

«Судове засідання проходило одночасно по всіх затриманих, всі четверо обвинувачених перебували в клітці. Обвинувачення представило якісь оперативні дані, що на території (материкової – ред.) України ці люди визнані політв’язнями. Сторона звинувачення стверджує, що це є підстави не відпускати їх, тому що Україна сприятиме переміщенню обвинувачених на свою територію», – заявив Курбедінов.

Адвокат додав, що протягом трьох днів буде підготована апеляційна скарга.

Суд проходив в закритому режим і на нього не пустили нікого, крім адвокатів.

12 травня 2016 року в Бахчисараї російські силовики провели серію обшуків в будинках мусульман, а також в місцевому кафе. В результаті були затримані четверо бахчисарайців: Зеврі Абсеітов, Ремзі Меметов, Рустем Абільтаров та Енвер Мамутов. Вони були затримано ФСБ за підозрою в участі в організації «Хізб ут-Тахрір», що визнана в Росії терористичною.

Представники Міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламській халіфат, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році. Цю заборону Москва поширює і на територію України в окупованому Криму.

Раніше фігурантам ялтинської «справи «Хізб ут-Тахрір» Мусліму Алієву, Рефату Алімову, Енверу Бекірову, Арсену Джеппарову, Емір-Усеїну Куку і Вадиму Сіруку суд продовжив арешт на два місяці, до 8 червня. 

«Укртелеком» припинив роботу на непідконтрольній частині Луганщини

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» повідомило, що більше не надає послуг на непідконтрольній владі України частині Луганської області. Це сталося «у зв’язку з втратою контролю над телекомунікаційною мережею», ідеться в короткому повідомленні, датованому 7 квітня. Недоступними стали як послуги телефонного зв’язку, так і доступу до мережі інтернет.

Раніше цього тижня користувачі соціальних мереж, що живуть на окупованій частині Луганщини, повідомляли, що недоступними стали послуги фіксованого зв’язку, які раніше надавав «Укртелеком». Частина цих людей сподівалася, що йдеться про тимчасовий характер перебоїв зі зв’язком.

Аналогічні послуги на непідконтрольній частині Донецької області не надаються ще з 1 березня 2017 року. Тоді в повідомленні «Укртелекому» йшлося, що причиною відключення стало втручання невстановлених осіб у роботу мережі та захоплення офісу озброєними особами.

«Оператор втратив технічну можливість централізовано керувати обладнанням на непідконтрольній території Донецької області і, відповідно, локальний фрагмент мережі оперативно відключено від загальнонаціональної мережі», – вказувалося в повідомленні.

Компанія «Укртелеком», яка раніше була державною, а нині належить бізнесмену Рінату Ахметову, є фактичним монополістом на ринку фіксованого зв’язку. «Укртелеком» надає нині й інші послуги, в тому числі й доступ до мережі інтернет.

ДПСУ: Україну хотіли втягнути у замах на молдовського політика Плахотнюка, Росія може бути причетна

Державна прикордонна служба України повідомляє про завершення спеціальної міжнародної операції з ліквідації злочинного угруповання, що мало на мені вбивство колишнього віце-спікера парламенту Молдови, голови Демократичної партії цієї країни, олігарха Володимира Плахотнюка.

За даними відомства, до угруповання входили громадяни України та Молдови. «Зв’язки керівників ОЗГ вказують на те, що супроводжували реалізацію злочину представники спецслужб РФ», – йдеться у повідомленні прикордонників.

«Після завершення задуманого вбивці мали повернутися до України. Таким чином, задум зловмисників полягав у тому, щоб дискредитувати правоохоронну систему нашої країни та погіршити українсько-молдовські міждержавні стосунки», – вважають у відомстві.

Інформацію про можливу підготовку замаху Державна прикордонна служба України отримала кілька місяців тому, йдеться у повідомленні.

«За вбивство лідера Демократичної партії Молдови зловмисникам обіцяли 200 тисяч доларів, із яких 100 тисяч вони завчасно отримали як аванс. В ході попередніх слідчих дій було встановлено, що до складу ОЗГ входить більше 10 осіб, які протягом 2015-2016 років скоїли ряд тяжких злочинів в м. Києві та Київській області, серед яких вбивство, викрадення людини та розбої», – інформують у ДПСУ.

Напередодні про затримання організаторів замаху повідомив голова Національної поліції Сергій Князєв.

В оточенні Плахотнюка цю інформацію поки не коментували. Нема наразі і реакції російської сторони.

Слідчі дії, згідно з повідомленням ДПСУ, ще тривають. 

Президент України затвердив програму співпраці України з НАТО на 2017 рік

Президент України Петро Порошенко підписав указ «Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік». Про це інформує прес-служба глави держави.

«Програма включає заходи з проведення реформ в усіх важливих сферах функціонування держави: від сектору безпеки і оборони до ключових соціально-політичних та правових реформ, боротьби з корупцією та децентралізації. Метою цих перетворень є наближення України до стандартів НАТО», – повідомляють у прес-службі.

Програма передбачає подальший розвиток політичного діалогу України з НАТО та нарощування практичної співпраці з Альянсом із залученням експертних, фінансових, матеріально-технічних та інших можливостей НАТО та держав-членів альянсу задля посилення обороноздатності України та можливостей протидіяти російській агресії.

«Програма також спрямована на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна – НАТО на рівні глав держав та урядів 9 липня 2016 року у Варшаві. Зокрема, посилення підтримки нашої країни шляхом реалізації Комплексного пакету допомоги НАТО для України, у тому числі проектів у рамках відповідних трастових фондів НАТО», – йдеться у повідомленні на сайті президента.

Координацію роботи з виконання програми покладено на Кабінет міністрів України.

З повним текстом програми можна ознайомитися на сайті президента. 

За добу у зоні бойових дій поранено 5 українських військових – штаб

За минулу добу у зоні бойових дій на сході України поранено 5 українських військовослужбовців. Про це повідомляє штаб української воєнної операції. Упродовж доби у зоні конфлікту українська сторона зафіксувала 43 обстріли з боку проросійських бойовиків.

Як інформують у штабі, найбільше випадків порушення «режиму тиші» зафіксовано біля Маріуполя.

«З мінометів калібру 120 мм, гранатометів, великокаліберних кулеметів та озброєння БМП ворог відкривав вогонь по захисниках Новогригорівки. Міномети калібру 82 мм, гранатомети різних систем, кулемети великих калібрів та вогонь снайперів застосовував у районі Красногорівки. Опорні пункти наших військ поблизу Мар’їнки противник турбував вогнем з 82-міліметрових мінометів та стрілецької зброї», – йдеться у ранковому зведенні штабу у суботу, 8 квітня.

«З протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів обстрілював позиції під Водяним, Широкиним та Березовим. Кулемети великих калібрів застосовував поблизу Чермалика, по захисниках Новотроїцького гатив БМП та ворожі снайпери. Морських піхотинців поблизу Гнутового та Талаківки підрозділи російсько-окупаційних військ обстрілювали зі стрілецької зброї», – інформують в українському штабі про обстріли на маріупольському напрямку.

Крім того, за даними штабу, бойовики стріляли і на донецькому напрямку, зокрема у бік Авдіївки, а також на луганському напрямку.

Угруповання «ДНР» натомість звинувачує українських військових в обстрілах у бік Ясинуватої, угруповання «ЛНР» – у порушенні режиму припинення вогню у бік селища Фрунзе. Українські військові, однак, заявляють, що впродовж минулої доби дотримувалися «режиму тиші».

Стулік: кримчани зможуть поїхати в ЄС без віз лише з біометричним паспортом України

Прес-аташе Представництва Європейського союзу в Україні Давід Стулік заявляє, що жителі окупованого Криму зможуть поїхати в ЄС без віз лише з біометричним паспортом громадянина України.

«ЄС в рамках невизнання незаконної анексії Криму не визнає також і паспорти, які були видані в Криму після анексії, тобто з цими паспортами не можна в’їхати на територію ЄС. Можна тільки з паспортом України або з тими паспортами Росії, які були видані консульствами Росії на території Криму раніше», – сказав Стулік 7 квітня в Києві.

Він зауважив, що ЄС в рамках візової політики буде робити все для того, щоб підтримувати територіальну цілісність і зв’язок жителів анексованого Криму з материковою Україною.

Європарламент на засіданні 6 квітня підтримав запровадження безвізового режиму з ЄС для громадян України.

В ЄС раніше заявляли, що «безвіз» для українців може запрацювати наприкінці червня.

Угода про лібералізацію візового режиму буде поширюватися на всі країни ЄС, окрім Великобританії та Ірландії, а також діятиме в країнах шенгенського простору, що не входять в ЄС, – Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейні та Швейцарії.

Після того, як рішення набуде чинності, українці – власники біометричних паспортів матимуть змогу подорожувати до ЄС без віз на 90 днів у будь-який 180-денний період із туристичною або службово-діловою метою, з метою відвідання родичів чи друзів. Водночас українські громадяни не матимуть права на працевлаштування у Євросоюзі.

 

Президент Чехії знову заявив, що анексія Криму протизаконна, однак повернути його не можна

Президент Чехії Мілош Земан вкотре повторив свою позицію, що анексія Росією українського Криму протизаконна, але повернути півострів уже неможливо.

«Анексія Криму протизаконна, як і будь-яке інше захоплення чужої території. Та єдиний спосіб, як повернути Крим Україні, – це європейська війна. А її все ж ніхто не хоче», – сказав він на зустрічі з громадянами в місті Сланому неподалік столиці Праги.

Раніше Мілош Земан, відомий своєю прихильністю до Росії і її президента Володимира Путіна, вже не раз заявляв про незаконність російської анексії Криму, але стверджував, що схильний зрозуміти цей крок Москви. За його словами, дії Москви можуть бути виправдані тим, що «рішення Микити Хрущова передати Крим Україні було дурним» і «Крим Україні ніколи не належав». Також Земан не раз заявляв, що повернути Крим Україні тепер неможливо, і Захід мав би з цим змиритися.

Крім того, Земан відомий своїми закликами зняти з Росії санкції, накладені через агресію Москви проти України у Криму й на частині Донбасу. Він заперечував російську військову присутність на частині сходу України і називав події в регіоні «громадянською війною», відповідно до позиції Росії.

Також він заявляв, що Україна не має вступати до НАТО й залишатися нейтральною і пропонував «фінляндизацію» України, тобто її добровільне обмеження своїх зовнішньополітичних прагнень і їхнє підпорядкування бажанням Росії.

У Чехії, за Конституцією, зовнішня політика є прерогативою уряду, а не президента. Нинішній уряд Чехії дотримується міжнародної позиції щодо агресії Росії проти України і заявляє, що знімати санкції наразі неможливо.

Чеський суд почав розглядати ліквідацію «представництва «ДНР» в Остраві

Крайовий суд у чеському місті Остраві 7 квітня розпочав розгляд справи щодо ліквідації так званого «представництва «ДНР» у Чехії.

Таким чином суд задовольнив вимогу Міністерства закордонних справ Чехії щодо закриття «представництва».

Як повідомляють чеські ЗМІ, рішення Крайового суду про початок розгляду справи щодо ліквідації «представництва «ДНР» в Остраві вручили голові цієї організації Нелі Лісковій.

Сама Нела Ліскова підтвердила, що рішення суду отримала.

Вперше чеське МЗС виступило із заявою щодо закриття «представництва «ДНР» 29 серпня минулого року. В заяві, зокрема, наголошувалося, що «самозвана «Донецька народна республіка» не може мати в Чехії жодної дипломатичної місії чи консульства, тому що це утворення не є державою, і Чехія його як державу не визнає».

Наприкінці вересня минулого року Крайовий суд Острови зобов’язав так зване «представництво «ДНР» змінити назву, однак ця вимога чеського суду не була виконана. Так зване «представництво» було офіційно зареєстроване в місті Остраві як громадське об’єднання «Представницький центр ДНР».

Угруповання «ДНР» в Україні визнане терористичним. «Почесним консулом» угруповання «ДНР» в місті Остраві себе оголосила Нела Ліскова, яка в Чехії очолює популістську антиєвропейську громадську ініціативу «Національна самооборона».

 

Україна і США розкритикували Росію за чергову відмову розширити прикордонну місію ОБСЄ

Україна і Сполучені Штати Америки розкритикували Росію за чергову відмову розширити територіальний обсяг мандату Спостережної місії Організації з безпеки і співпраці в Європі на російських прикордонних пунктах «Гуково» й «Донецьк» у Ростовській області на кордоні з Україною.

Росія є єдиною державою в ОБСЄ, яка перешкоджає розширенню мандату цієї місії на всю ділянку кордону, прилеглу до тимчасово неконтрольованої урядом України території окремих районів Донецької і Луганської областей, заявила делегація України в ОБСЄ.

«Такі дії Росії свідчать про свідоме небажання сприяти деескалації ситуації на Донбасі та намір продовжувати постачання важкої зброї, військового обладнання і боєприпасів, регулярних військ, бойовиків і найманців, здійснювати підтримку терористичної діяльності на території України», – мовиться в заяві української делегації, яку наводить прес-центр Міністерства закордонних справ України.

Делегація України закликала Росію до неухильного виконання взятих нею зобов’язань у рамках мінських домовленостей, насамперед положення пункту 4 Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року щодо встановлення контролю та постійного моніторингу ОБСЄ над тимчасово неконтрольованою ділянкою українсько-російського державного кордону зі створенням зони безпеки вздовж кордону з боку України та Росії. Прогрес у виконанні цього пункту критично важливий для деескалації ситуації на Донбасі, мовиться в заяві.

Так само й делегація США висловила глибокий жаль із приводу того, що Росія продовжує блокувати розширення географічного обсягу мандату Спостережної місії, незважаючи на чітку, рішучу й постійну підтримку цього з боку інших держав-членів ОБСЄ. Як зазначили в американській делегації, вже вкотре доведеться вдовольнятися неадекватною й обмеженою місією, що покриває тільки два пункти пропуску, що разом становлять кілька сотень метрів із 2 тисяч 300 кілометрів українсько-російського кордону, чималу частину якого (близько 400 кілометрів – ред.) Україна не контролює.

«Через безпідставні обмеження Росією роботи Спостережної місії ця місія й далі не буде у змозі засвідчити повний обсяг участі Росії чи сприяння Росії в постачанні озброєнь, фінансування й наданні живої сили для підтримки сепаратистів на сході України», – мовиться в заяві делегації США.

В цій заяві теж згаданий пункт 4 Мінського протоколу й наголошено, що неодноразова відмова Росії дозволити розширення обсягу цієї місії «вкотре свідчить, що вона відмовляється виконувати свої зобов’язання за мінськими домовленостями».

У четвер Постійна рада ОБСЄ, яка ухвалює рішення повним консенсусом усіх держав-членів, продовжила тривалість мандату Спостережної місії ОБСЄ на російських прикордонних пунктах «Гуково» й «Донецьк» іще на три місяці, до 31 липня, але обсяг мандату через дії Росії знову залишився незмінним: тільки на двох згаданих пунктах пропуску.

Суд звільнив з-під варти екс-«беркутівця» Гончаренка

Апеляційний суд Києва відпустив з-під варти колишнього співробітника харківського «Беркуту» Віталія Гончаренка, підозрюваного в убивствах активістів Євромайдану.

6 квітня суд задовольнив скаргу захисту Гончаренка і зобов’язав його з’являтися до суду за першим викликом.

Прокуратура вимагала залишити запобіжний захід Гончаренку без змін.

Печерський районний суд Києва у ніч із 9 на 10 березня змінив екс-«беркутівцю» запобіжний захід із домашнього арешту на тримання під вартою на 60 діб. Із відповідним клопотанням до суду звернувся прокурор Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Олександр Ковальчук. За даними прокуратури, Гончаренко порушив умови домашнього арешту, на який його раніше випустили з-під варти.

Гончаренка підозрюють у вбивстві трьох учасників Майдану 18 лютого 2014 року на Кріпосному провулку в Києві. Крім того, його підозрюють у нападі на журналістів на блокпосту в зоні бойових дій на Донбасі в січні 2015 року.

Порошенко: рішення Європарламенту – це ще не відкриття кордону

Президент України Петро Порошенко заявляє, що позитивне голосування в Європарламенті щодо надання Євросоюзом безвізового режиму для українців ще не означає скасування віз, і влада України працює над тим, щоб остаточне запровадження «безвізу» не відклали.

«Я хочу наголосити, що це ще не відкриття кордону. Ми ще чекаємо рішення Ради ЄС, ми старанно працюємо, щоб ніхто не відсунув і не відтермінував цей процес», – сказав Порошенко 6 квітня в Києві, коментуючи рішення Європейського парламенту, який підтримав «безвіз» для України.

За словами президента, «пропутінські представники» в ЄС намагаються завадити Україні отримати безвізовий режим і останні дебати в Європарламенті це підтвердили.

Порошенко висловив впевненість у тому, що через декілька тижнів Рада ЄС затвердить рішення про надання Україні безвізового режиму.

6 квітня Європарламент підтримав пропозицію Єврокомісії надати Україні безвізовий режим.

За повідомленням кореспондента Радіо Свобода, посли ЄС мають розглянути це питання 26 квітня.

5 квітня Європейський парламент провів дебати щодо надання Україні безвізового режиму з Європейським союзом.

В ЄС раніше заявляли, що Україна може отримати безвізовий режим з ЄС наприкінці червня.

Угода про лібералізацію візового режиму буде поширюватися на всі країни ЄС, окрім Великобританії та Ірландії, а також діятиме в країнах шенгенського простору, що не входять в ЄС, – Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейні та Швейцарії.

Крім того, 6 квітня в Європарламенті заплановані дебати і голосування щодо резолюції щодо останніх подій у Білорусі, а також резолюції щодо арештів у Росії.

У Мінську зберуться помічники лідерів країн «нормандської четвірки»

У Мінську 6 квітня запланована зустріч помічників глав держав «нормандської четвірки». Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, Україну представлятиме заступник голови адміністрації президента Костянтин Єлісеєв, Росію – помічник президента Путіна Владислав Сурков.

Початок зустрічі запланований на 11:00 у «Дипсервіс-холі» в центрі Мінська. Перемовини пройдуть у закритому режимі, брифінгів для преси за їх підсумками не заплановано.

4 квітня відбулася телефонна розмова президента Росії Володимира Путіна з канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом, за підсумками якої було заявлено, що 6 квітня помічники глав країн «нормандського формату» проведуть переговори щодо Донбасу.

Дискусії лідерів Німеччини і Франції з Путіним 3 квітня передувала їхня розмова з президентом України Петром Порошенком. У повідомленні адміністрації українського президента йшлося, що сторони обговорили порушення Росією і підтримуваними нею бойовиками режиму «тиші» на Донбасі.

Німеччина і Франція відіграють важливу роль у так званому «нормандському форматі» переговорів про врегулювання на частині сходу України, разом із Україною і Росією.

Остання зустріч керівників держав «нормандського формату» – України, Німеччини, Франції і Росії – відбулася восени минулого року. Тоді домовилися, що голови МЗС цих країн мають підготувати «дорожню карту», яка узгодила б цю послідовність виконання пунктів усіх трьох головних мінських угод: Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року і Мінського комплексу заходів від 12 лютого 2015 року. До цього часу керівники МЗС у «нормандському форматі» не дійшли згоди щодо «дорожньої карти».

Від 1 квітня у зоні збройного конфлікту на сході України мало початися чергове перемир’я – напередодні Великодніх свят. Про це раніше домовилися учасники переговорів Тристоронньої контактної групи. Проте обстріли не припинилися, сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.