Москалькова зустрілася зі Штибліковим, Денісова планує – з Карпюком

Уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова відвідала в омській колонії Росії Дмитра Штиблікова, засудженого у справі так званих «кримських диверсантів». Як повідомили Радіо Свобода у прес-службі Москалькової, цей візит відкриває програму спільних відвідин російським і українським омбудсменами в’язнів у Росії та в Україні.

У канцелярії російського омбудсмена заявили, що Уповноважена Верховної ради з прав людини Людмила Денісова «відмовилася їхати до Омська».

Натомість українська омбудсмен повідомила, що планує сьогодні відвідати ув’язненого в Росії Миколу Карпюка, засудженого за участь у Першій чеченській війні. Як повідомила Денісова в ефірі телеканалу «112.Україна», українське посольство має встигнути узгодити процедури, щоб представники українського консульства і вона особисто могли зустрілися з Карпюком.

Людмила Денісова нині перебуває в Росії. Напередодні вона не змогла зустрітися з утримуваним в колонії Лабитнангі українським режисером Олегом Сенцовим. На понеділок, 18 червня, у неї запланована зустріч з російською колегою Тетяною Москальковою у Москві.

Читайте також: Росія вдалася до підступних дій – МЗС про недопуск Денісової до Сенцова​

У травні 2016 року суд у російській республіці Чечні засудив українця Миколу Карпюка до 22,5 років за звинуваченням в участі у Першій чеченській війні. Він свою провину заперечує і заявляє, що ніколи не був у Чечні. Бранець каже, що був захоплений російськими силовиками незаконно, а свідчення і признання були отримані російським слідством під тортурами. Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Карпюка політв’язнем.

У листопаді 2016 року в Севастополі затримали трьох так званих «членів диверсійно-терористичної групи головного управління розвідки Міністерства оборони України», серед яких опинився і колишній військовий експерт Дмитро Штибліков. Минулого року він був засуджений до 5 років колонії суворого режиму. Чоловік уклав досудову угоду зі слідством, тобто визнав свою провину. Жодного з незалежних адвокатів до нього не допустили.

Сейм Польщі закликав Росію звільнити Сенцова та інших політв’язнів – ухвала

Сейм (нижня палата парламенту) Польщі закликав Росію звільнити українських політичних в’язнів, зокрема незаконно засуджених Олега Сенцова та Олександра Кольченка, повідомляє у Facebook посольство України в Польщі.

«Польський Сейм прийняв ухвалу, в якій закликав РФ звільнити українських політичних в’язнів, зокрема режисера Сенцова та кримського активіста Кольченка. У документі наголошено, що цього очікують мільйони людей демократичного світу», – заявили дипломати.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Twitter подякував польському Сейму за це рішення і зазначив, що «завдяки таким партнерам, як Польща, ми є сильніші і солідарні в захисті цінностей та життів невинних людей».

14 червня Європейський парламент закликав Росію негайно звільнити всіх українських політичних бранців, які були незаконно затримані, заарештовані і ув’язнені.

Читайте також: Письменник Стівен Кінґ закликав не дати Сенцову померти

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії за Полярним колом 14 червня розпочав другий місяць голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів. Як повідомила Радіо Свобода сестра Сенцова Наталія Каплан, 8 червня Сенцова відвозили до реанімації. Зараз він перебуває у медчастині колонії, припиняти голодування не збирається.

Активісти в Україні і світі вимагають від Росії і її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців, зокрема, українського режисера Олега Сенцова. Акції на підтримку Олега Сенцова проходять у багатьох країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

Контррозвідка викрила бойовика «ДНР» із арсеналом зброї – штаб

Штаб української воєнної Операції об’єднаних сил заявляє, що контррозвідка викрила бойовика «ДНР» із арсеналом зброї. Чоловіка затримали на початку червня представники Служби безпеки України та Національна поліція. 

За даними силовиків, 35-річний чоловік, який оселився в родичів на підконтрольній українській владі території Донеччини, з 2014 року перебував у складі підтримуваного Росією угруповання «ДНР» та зі зброєю в руках протистояв українським військовим. 

Згідно з повідомленням, за місцем його проживання вилучили два пістолети ПМ, автомат АК-74, підствольний гранатомет, боєприпаси до них та «інші засоби ураження». 

Чоловіку повідомили про підозру у «створенні не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань» та «незаконному поводженню зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами». 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей. 

Балуху стало зле в суді у Роздольному. Приїхала швидка

Під час судового засідання в підконтрольному Кремлю Роздольненському суді Криму 15 червня українському активісту Володимиру Балух стало зле, йому викликали швидку допомогу і оголосили перерву. Про це повідомляє кореспондент Крим.Реалії.

Перед цим 15 червня суд допитав колишню дружину Балуха Наталю. Вона пояснила суду, що їй відомо про неодноразові конфлікти Володимира Балуха з начальником ізолятора тимчасового тримання Роздольненського району Анатолієм Ткаченком. За її словами, Ткаченко постійно ображав Володимира за національною ознакою.

Балух продовжує безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня 2018 року.

Також читайте: МЗС України вимагає звільнити Балуха: його життя під загрозою

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Суд у Криму визнав Балуха винним у зберіганні боєприпасів і засудив його до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (близько 4600 гривень).

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України, розташований на подвір’ї його будинку.

МЗС України і США наполягають на звільненні російською владою українського активіста Володимира Балуха.

Досудове розслідування щодо голови ЦВК Охендовського досі не поновили – ГПУ

Генеральна прокуратура України повідомляє, що досудове розслідування щодо голови Центральної виборчої комісії Михайла Охендовського, підозрюваного в отриманні хабарів, досі зупинене. Про це ГПУ заявила 14 червня у відповіді на запит Радіо Свобода щодо стану розслідування у кримінальних провадженнях щодо так званої «чорної бухгалтерії» Партії регіонів.

«Детективи НАБУ ведуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, в якому 13 червня 2016 року про підозру в отриманні неправомірної вигоди (хабарів) повідомлено голові Центральної виборчої комісії О. На даний час вказане провадження зупинене на підставі п.3 ч.1 статті 280 КПК України (через необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва – ред.)», – йдеться у відповіді ГПУ.

У квітні Солом’янський районний суд Києва скасував постанову голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького про припинення досудового розслідування щодо голови Центральної виборчої комісії Михайла Охендовського у справі так званої «чорної бухгалтерії» «Партії регіонів».

Читайте також: «Заздріть мовчки»: хто фігурує у «чорній бухгалтерії» регіоналів?

9 червня 2017 року в САП повідомили про зупинення досудового розслідування кримінального провадження щодо голови ЦВК. У відомстві зазначили, що до уповноважених органів інших держав направили низку клопотань про надання міжнародної правової допомоги у цій справі. У САП пояснили, що слідство зупинили «до отримання відповідей».

При цьому в НАБУ наголошували, що зібраних доказів достатньо для повідомлення Охендовському підозри в остаточній редакції.

30 травня 2016 року Національне антикорупційне бюро України почало розслідування на підставі заяви екс-заступника голови Служби безпеки України Віктора Трепака про «чорну бухгалтерію» «Партії регіонів».

Трепак в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня. Україна» заявив, що передав до НАБУ документи, які підтверджують незаконні виплати Партією регіонів готівки низці колишніх і нинішніх високопосадовців. За його словами, йдеться про так звану «чорну бухгалтерію» Партії регіонів із загальними виплатами на суму близько 2 мільярдів доларів.

У грудні 2016 року НАБУ у рамках цього провадження повідомили про підозру Охендовському в одержанні хабарів в особливо великих розмірах – понад 160 тисяч доларів. У НАБУ повідомили, що достовірність підписів Охендовського у журналі звітності про видатки з «чорної бухгалтерії» підтвердили дві експертизи.

Сам Михайло Охендовський провину заперечує.

НАБУ зверталося до суду з клопотанням про відсторонення Охендовського з посади голови ЦВК, проте суд це прохання не задовольнив.

Звільнити Олега Сенцова та інших політв’язнів закликала Росію місія США при ОБСЄ

Звільнити незаконно засудженого українського режисера Олега Сенцова та інших українських політичних в’язнів закликала Росію місія США при Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) на засіданні Постійної ради Організації у Відні (Австрія), повідомляє американська місія при ОБСЄ на своєму сайті.

Тимчасовий повірений у справах США при ОБСЄ Гаррі Кемієн наголосив на більш як 30-денному протесті-голодуванні українського режисера Олега Сенцова.

«Росія перевела пана Сенцова з Криму до Росії, і ми закликаємо Росію негайно звільнити його та усіх інших українських політичних в’язнів, включаючи трьох інших, які також голодують з протестом: Володимира Балуха, Олександра Шумкова та Станіслава Клиха», – наголосив Кемієн та відзначив тяжке становище понад 60 українських політичних бранців, які наразі утримуються в Росії».

Представник місії США при ОБСЄ також закликав Росію і контрольованих нею бойовиків на Донбасі відвести сили від Донецької фільтрувальної станції, як це передбачено Мінським меморандумом від вересня 2014 року.

14 червня Європейський парламент закликав Росію негайно звільнити всіх українських політичних бранців, які були незаконно затримані, заарештовані і ув’язнені.

Читайте також: У Європарламенті закликали не допустити, щоб футбол у Росії відвернув увагу від страждань політв’язнів

14 червня, на відкритті фінального етапу чемпіонату світу з футболу, що проходить у Росії, президент Росії Володимир Путін заявив, що «силу гуманістичних засад футболу» потрібно використовувати для «зміцнення миру і взаєморозуміння між народами».

Президент України Петро Порошенко зауважив у Facebook, що права людини не входять у життєві інтереси Кремля.

«Україна і світ пам’ятають і борються за звільнення кожного українського політв’язня. Чемпіонат світу з футболу в Росії міг би стати хорошою можливістю для гуманітарних жестів, але, схоже, права людини не входять в життєві інтереси Кремля», – підкреслив Порошенко.

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії за Полярним колом 14 червня розпочинає другий місяць голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів. Як повідомила Радіо Свобода сестра Сенцова Наталія Каплан, 8 червня Олега відвозили до реанімації. Зараз він перебуває у медчастині колонії, припиняти голодування не збирається.

Reuters: ЧС-2018 охороняють «казаки», які воювали в Україні й Сирії

У складі російських воєнізованих формувань, які охороняють безпеку чемпіонату світу з футболу, служать «казаки», що раніше воювали в Сирії і на Донбасі, пише агенція Reuters.

Фан-зони і вулиці російських міст, де пройде чемпіонат, патрулюватимуть понад 800 членів місцевих «казацьких» організацій, розповіли їхні керівники.

Агентство встановило, що щонайменше 19 із них раніше воювали або на сході України у лавах підтримуваних Росією бойовиків, або як найманці в Сирії, де вони надавали підтримку союзникові Москви президентові Башару Асаду.

Читайте також: «Якщо чоловіки будуть цілуватися, підкажемо поліції звернути увагу»: у Росії «казаки» готуються до ЧС-2018

У низці міст Росії, де відбудеться чемпіонат, «казаки» будуть працювати ще і як стюарди або волонтери, відзначає Reuters.

Представники «казачих» груп запевняють, що їхні члени беруть участь у збройних конфліктах за особистою ініціативою. Однак, пише Reuters, насправді ці організації прямо підтримують своїх представників, які вирушили в зону конфлікту.

У Києві й Вашингтоні засудили практику застосування «казаків» у ролі охоронців на чемпіонаті. Секретар Ради безпеки України Олександр Турчинов у бесіді з агентством вказав, що використання «казацьких» угруповань, з одного боку, показує «нездатність російського керівництва забезпечити законність і порядок» за допомогою поліції, а з іншого – «компрометує офіційний захід ФІФА». Американський конгресмен Еліот Енгель назвав присутність «казаків» на ЧС-2018 «обурливою зрадою статуту» міжнародної футбольної організації.

Представник ФІФА заявив, що організація «повністю довіряє» організованим на ЧС-2018 заходам безпеки.

У Кремлі неодноразово відхрещувалися від підтримки «добровольців», які воюють в Сирії і на сході України. Український уряд вважає злочинцями всіх, хто воює на боці бойовиків на Донбасі.

14 червня в Росії стартує чемпіонат світу з футболу 2018 року в умовах бойкоту з боку частини світових політиків і на тлі загострення відносин Росії із Заходом.

ОБСЄ: активізація «нормандського формату» сприятиме прогресу «Мінська»

Активізація контактів «нормандської четвірки» (представників України, Франції, Німеччини і Росії) надасть імпульсу й мінському процесу, заявляє представник ОБСЄ в Тристоронній контактній групі зі врегулювання ситуації на Донбасі Мартін Сайдік за підсумками зустрічі ТКГ 13 червня.

Він нагадав, що на нещодавній зустрічі міністрів закордонних справ «нормандської четвірки» «сторони підтвердили відданість Мінським угодам та мирному врегулюванню конфлікту».

Сайдік, заяву якого цитує прес-служба ОБСЄ, також висловив задоволення завершенням ремонтних робіт на Донецькій фільтрувальній станції, яка забезпечує питною водою населені пункти по обидва боки від лінії розмежування між окупованою Ясинуватою і вільною Авдіївкою.

Читайте також: Результати зустрічі «нормандської четвірки»

За його словами, цього року порівняно з минулим зменшилося число постраждалих серед цивільних, але більше число загиблих дітей. «А навіть одна втрата – це занадто багато», – сказав представник ОБСЄ.

11 червня у Берліні відбулася зустріч міністрів закордонних справ «нормандської четвірки», на якій обговорювали можливість розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі й питання обміну ув’язненими.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

Денісова направила до КСУ подання щодо е-декларування для громадських активістів

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова направила до Конституційного Суду України подання щодо визнання неконституційним електронного декларування для громадських активістів, повідомляє прес-служба омбудсмена.

«Омбудсмен наголошує, що необхідність подання електронних декларації про майновий стан робить громадянське суспільство, яке має відігравати роль органу контролю влади, залежним від неї. Антикорупційні обмеження передбачені лише для чиновників. Поширення цих зобов’язань на фізичних осіб суперечать конституційним правам та принципу верховенства права в частині порушення правової визначеності», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: На Заході провал закону про скасування е-декларування для громадських організацій пов’язали із Порошенком

Наявність норми про електронне декларування для громадських активістів неодноразово критикували в Європейському союзі і закликали владу України дотриматися обіцянки і скасувати зобов’язання для антикорупційних активістів подавати е-декларації. А США назвали цей закон «каральним».

Українська влада обіцяла змінити норму про обов’язок подавати е-декларації, проте так цього і не зробила.

Порошенко звільнив Жебрівського і нагородив його орденом

Президент України Петро Порошенко підписав указ про звільнення голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського. Указ оприлюднений на сайт голови держави 13 червня.

«Звільнити Жебрівського Павла Івановича з посади голови Донецької обласної державної адміністрації, згідно з поданою ним заявою», – йдеться в документі.

Іншим указом президент нагородив Жебрівського орденом князя Ярослава Мудрого «за значний особистий внесок у державне будівництво, багаторічне сумлінне служіння Українському народу».

Раніше сьогодні Кабінет міністрів України схвалив проект указу президента про звільнення голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського.

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський 11 червня оголосив, що 9 червня подав президенту України Петрові Порошенку прохання про відставку.

Чиновник подякував своїй команді за роботу, розповів про свої здобутки на посаді, але не пояснив, що спонукало його до ухвалення рішення про відставку.

Також на цю тему: Куркуль Донбасу: що залишає після себе Жебрівський

56-річний Жебрівський був призначений на посаду голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації три роки тому, 11 червня 2015 року. Перед тим, із серпня 2014 року він служив добровольцем у зоні бойових дій на Донбасі в званні старшого сержанта, брав участь у боях під Дебальцевом, Волновахою та в інших містах Донеччини й Луганщини.

Після демобілізації в січні 2015 року і до призначення на в адміністрацію очолював управління Генеральної прокуратури України з розслідування корупційних злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище.

В окупованому Криму оголосять вирок у «справі 26 лютого»

Підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя 13 червня планує зачитати вирок обвинуваченим у «справі 26 лютого». Засідання має розпочатися о 13:30, повідомляє сайт Крим.Реалії.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, який також був засуджений російським судом у цій справі, сказав, що очікувати «позитивного» вироку не варто.

«Передбачати дії маріонеток-суддів і всіх карателів неможливо. Ці справи перебувають на контролі у перших осіб Росії. В даному випадку в мене немає впевненості, що вони обмежаться умовним покаранням. Швидше за все, вони виявляться в реальності ув’язнення. Я добре знаю хлопців і думаю, що вони не будуть приголомшені цією новиною», – вказав Чийгоз.

4 червня підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя переніс оголошення вироку у «справі 26 лютого» на 13 червня.

У травні 2015 року на окупованому півострові розпочався суд над групою кримськотатарських активістів за участь в мітингу на підтримку територіальної цілісності України біля стін будівлі Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Активістів звинувачують в участі в масових заворушеннях.

Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на два провадження: окремо – по одному з лідерів кримськотатарського національного руху Ахтему Чийгозу, і окремо по інших фігурантах процесу – Алі Асанову, Мустафі Дегерменджі, Ескендеру Кантемирову, Таляту Юнусову, Ескендеру Емірвалієву, Арсену Юнусову і Ескендеру Небієву.

Звинувачення вимагало покарання для Алі Асанова і Мустафи Дегермеджі у вигляді 5 років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном на 3 роки і 6 місяців, іншим фігурантам цієї справи – 3 роки 6 місяців умовного терміну позбавлення волі з таким же випробувальним терміном.

25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засуджених у Криму заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова та передала їх Туреччині, пізніше Умеров і Чийгоз приїхали до Києва.

Українці Австралії приєдналися до одноденного голодування солідарності з Сенцовим

Австралійська федерація українських організацій (AFUO) закликала «наших друзів по всьому світу» висловити солідарність з Олегом Сенцовим і взяти участь в одноденному голодуванні 13 червня, напередодні чемпіонату світу з футболу в Росії. Про це повідомив генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів, який живе в Австралії.

Раніше Український конгресовий комітет Америки закликав усіх небайдужих долучитися до одноденного голодування на знак солідарності з ув’язненим у Росії українським режисером. Тих, хто долучиться до акції, закликають писати про це у соцмережах із хештегами: #LetMyPeopleGo, #FreeSentsov, #SaveOlegSentsov.

Читайте також: Сенцов: як для четвертого тижня польоту, пілот почувається нормально

Українські організації світу закликають уряди країн свого перебування підтримати негайне звільнення Олега Сенцова і понад 60 інших українських політв’язнів, які зараз перебувають у Росії.

Засуджений у Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають в російських в’язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

Активісти в Україні і світі продовжують вимагати від Росії і її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять в різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

У Парижі відбудеться акція за звільнення Сенцова та інших українських політв’язнів

У Парижі 13 червня перед будівлею посольства Росії у Франції відбудеться акція за звільнення Олега Сенцова, Олександра Кольченка та всіх українських політв’язнів, утримуваних Москвою. Ініціаторами акції є дві організації – Ukraine Action і «Колектив Кольченка».

Попередня акція на підтримку Олега Сенцова в Парижі відбулася 2 червня.

Український режисер Олег Сенцов, засуджений на 20-річний термін за статтею «тероризм», 31-й день тримає голодування в колонії. Свої дії він оголосив безстроковими. Сенцов вимагає звільнити українських політв’язнів у Росії.

На підтримку Сенцова виступили громадські діячі та діячі культури в багатьох країнах. У Росії на церемонії закриття кінофестивалю «Кінотавр» у Сочі 10 червня звільнити його закликали члени журі. 7 червня відпустити режисера вимагав американський ПЕН-центр.

Український конгресовий комітет Америки закликав усіх небайдужих долучитися 13 червня до одноденного голодування на знак солідарності з ув’язненим у Росії українським режисером Олегом Сенцовим.

Одеська облрада затвердила складання мандата Марією Гайдар

Депутати Одеської обласної ради 12 червня затвердили рішення про складання депутатського мандата російським і українським політиком, радницею президента України Марією Гайдар. Це рішення підтримали 54 депутати Одеської облради.

Згідно з даними Одеської обласної виборчої комісії, місце Гайдар, яка була обрана по багатомандатному виборчому округу за списком Одеської територіальної організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» займе керівник медіа-холдингу «Думська» Юрій Басюк.

Марія Гайдар є дочкою російського політика та економіста Єгора Гайдара. Вона перебувала в опозиції до влади Путіна в своїй країні, а в середині липня 2015 року переїхала до Одеси, де була представлена як заступник тодішнього голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі. З цієї посади пішла в травні 2016 року.

Також читайте: Із Порошенком мені працювати набагато простіше, ніж із Саакашвілі – Марія Гайдар

У жовтні 2015 року Гайдар стала депутатом Одеської облради, балотувалася від «Блоку Петра Порошенка «Солідарність».

У березні 2017 року президент України Петро Порошенко призначив її своїм радником з питань сільської медицини.

«Наші змагання не мають політичного контексту» – СONIFА про команди з угруповань «ДНР-ЛНР»

Конфедерація незалежних футбольних асоціацій (CONIFA), відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо участі команд угруповань «ДНР» і «ЛНР» в організованому нею чемпіонаті, відповіла, що «не займає жодної позиції щодо політичного статусу самопроголошених республік».

«CONIFA хоче наголосити, що є політично нейтральною, волонтерською благодійною організацією, що зареєстрована у Швеції. CONIFA не займає жодної позиції щодо політичного статусу організацій-членів. CONIFA не займає жодної позиції щодо політичного статусу самопроголошених республік – Луганської та Донецької – на Донбасі. Наші змагання не мають політичного контексту, ми політично нейтральні. Ми лише надаємо платформу для усіх, – незалежно від політики, раси, релігії або історії, – щоб грати у футбол», – заявила організація у письмовому коментарі для Радіо Свобода.

Читайте також: «Футбольний сепаратизм». За кого грає Kárpátalja і як на це відреагували в Україні

До CONIFA входять невизнані FIFA футбольні федерації, що представляють невизнані або визнані лише деякими країнами «самопроголошені утворення». Організацію створили п’ять років тому зі штаб-квартирою у Швеції, а власний «чемпіонат світу» вона почала проводити з 2014 року.

Переможцем цьогорічного «чемпіонату світу», який пройшов у Лондоні, стала команда Kárpátalja, так угорці називають Закарпаття. На цей прецедент відреагували міністр закордонних справ України Павло Клімкін, міністр спорту та молоді Ігор Жданов і Федерація футболу України.

CONIFA теж розповсюдило заяву, у якій висловила стурбованість закликами ФФУ та міністра спорту України до правоохоронних органів – вжити заходів до гравців Kárpátalja.

Балуха поміщали в «стакан» у СІЗО – Чийгоз

Керівництво сімферопольського СІЗО провело черговий обшук у засудженого в анексованому Росією Криму українського активіста Володимира Балуха, який на знак протесту голодує понад 85 днів. Про це 12 червня сайту Крим.Реалії повідомив заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

«Днями у Володимира були чергові обшуки. Вночі начальник СІЗО особисто проводив обшук. Потім його помістили в «стакан» (вузька камера, в якій можна лише стояти або сидіти – ред.)… Хотілося б, щоб він не доводив свій стан до критичного», – розповів Чийгоз.

Коментарі керівництва СІЗО з цього приводу відсутні.

Керівництво сімферопольського СІЗО не вперше проводить особистий обшук у Володимира Балуха в нічний час.

11 червня Кримська правозахисна група повідомила, що Балуха протримали у вузькій камері близько двох годин, а з камери, де в’язень перебуває постійно, зник телевізор.

Читайте також: МЗС України вимагає звільнити Балуха: його життя під загрозою

Кримська правозахисна група розцінює це як необґрунтовану ізоляцію українця від зовнішнього світу з метою чинити на нього додатковий тиск.

Раніше російський омбудсмен Тетяна Москалькова у відповіді на запит української колеги Людмили Денисової повідомила, що Балух «не скаржиться на жорстоке поводження» в СІЗО Сімферополя. За її словами, його утримують у двомісній камері площею 10,5 квадратних метрів, обладнаній відповідно до встановлених стандартів. У камері є телевізор і бак для питної води.

Балух від 19 березня продовжує голодування через незгоду з судовими переслідуваннями, які називає сфальсифікованими. Адвокат Ольга Дінзе заявила, що український активіст Володимир Балух за час голодування втратив 30 кілограмів ваги.

Суд в анексованому Криму визнав Балуха винним в зберіганні боєприпасів і засудив його до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4600 гривень).

УККА закликає 13 червня оголосити одноденне голодування на підтримку Сенцова

Український конгресовий комітет Америки закликає всіх небайдужих долучитися до одноденного голодування на знак солідарності з ув’язненим у Росії українським режисером Олегом Сенцовим.

УККА пропонує провести акцію 13 червня – напередодні чемпіонату світу з футболу, що відбуватиметься в Росії. Тих, хто долучиться до акції, закликають писати про це у соцмережах із хештегами: #LetMyPeopleGo, #FreeSentsov, #SaveOlegSentsov.

«Конгрес твердо переконаний: неприйнятно з точки зору моралі, що міжнародну спортивну подію, створену для заохочення міжнародної доброї волі і гармонії, проводитимуть у країні, яка продовжує грубо ігнорувати основні права людини і верховенство права».

Читайте також: Сенцов: як для четвертого тижня польоту, пілот почувається нормально

УККА закликає Сполучені Штати Америки підтримати негайне звільнення Олега Сенцова і понад 60 інших українських політв’язнів, які зараз перебувають у Росії.

Засуджений у Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають в російських в’язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

Активісти в Україні і світі продовжують вимагати від Росії і її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять в різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

Сенцова разом із кримським анархістом Олександром Кольченком російські силовики затримали в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.

Лабитнангі, де утримують Сенцова, – місто в Ямало-Ненецькому автономному окрузі Росії, розташоване північніше від Північного полярного кола. 

Балуха в СІЗО поміщали в камеру, де можна лише стояти чи сидіти – правозахисники

Українського активіста Володимира Балуха, який 85 день голодує в Сімферопольському СІЗО в анексованому Росією Криму, поміщали в «олівець» (вузька камера, в якій можна тільки стояти або сидіти) і протримали там близько двох годин, повідомляє Кримська правозахисна група.

За її даними, це сталося 10 червня, після того, як Балуха привезли в СІЗО Сімферополя з ізолятора тимчасового тримання Роздольного.

За інформацією правозахисників, в українця без пояснення причин взяли відбиток пальця правої руки. Володимир Балух поскаржився родичам, що в задушливому приміщенні він відчув сильний біль в голові і серці, йдеться в повідомленні.

Читайте також: МЗС України вимагає звільнити Балуха: його життя під загрозою

«Коли Балуха привели в його камеру, він виявив, що з камери зник телевізор, про наявність якого повідомляє в своїй офіційній відповіді українському омбудсмену російський омбудсмен Тетяна Москалькова … Насправді, Балух у камері на даний час перебуває один, співкамерника у нього немає, а телевізор був єдиним джерелом інформації», – йдеться в повідомленні.

Кримська правозахисна група розцінює це як необґрунтовану ізоляцію українця від зовнішнього світу з метою чинити на нього додатковий тиск.

За інформацією правозахисників, у СІЗО Сімферополя відмовилися коментувати ситуацію.

Читайте також: «Голодування як вияв презирства до окупаційного режиму» – Володимир Балух

Раніше російський омбудсмен Тетяна Москалькова у відповіді на запит української колеги Людмили Денисової повідомила, що Балух «не скаржиться на жорстоке поводження» в СІЗО Сімферополя. За її словами, його утримують у двомісній камері площею 10,5 квадратних метрів, обладнаній відповідно до встановлених стандартів. У камері є телевізор і бак для питної води.

Напередодні кримський архієпископ УПЦ КП Климент повідомив, що психологічний стан українського активіста Володимира Балуха «дуже важкий».

Балух від 19 березня продовжує голодування через незгоду з судовими переслідуваннями, які називає сфальсифікованими. Адвокат Ольга Дінзе заявила, що український активіст Володимир Балух за час голодування втратив 30 кілограмів ваги.

Суд в анексованому Криму визнав Балуха винним в зберіганні боєприпасів і засудив його до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4600 гривень).

Інша справа проти активіста порушена через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольне Валерія Ткаченка, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це Ткаченко напав на нього. Зараз триває суд у цій справі.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

У Берліні відбуваються переговори глав МЗС у «нормандському форматі»

У Берліні (Німеччина) відбувається зустріч міністрів закордонних справ у «нормандському форматі».

Участь у переговорах беруть міністри закордонних справ України Павло Клімкін, Німеччини – Гайко Маас, Франції – Жан-Ів Ле Дріан та Росії – Сергій Лавров. 

Міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас у понеділок заявив, що в першу чергу на зустрічі планують обговорити можливу миротворчу місію ООН на сході України.

«Нова тема на сьогодні – це місія ООН в Україні. Це допоможе пожвавити мирний процес в Україні, спираючись на нашу оцінку ситуації, а також запропонувати нові рамки для врегулювання конфлікту», – сказав Маас журналістам.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у мережі Twitter назвав теми розмови в «нормандському форматі» в Берліні 11 червня.

«Реальна безпека під контролем ОБСЄ та миротворців, звільнення наших хлопців та справжні вибори, організовані Україною та міжнародним співтовариством – це шлях до миру», – зазначив український міністр.

Читайте також: Міністри «нормандського формату» обговорять введення миротворців на Донбас

Усі сторони переговорів підтримують запровадження миротворчої місії, але мають різні позиції щодо її мандату.

Україна, Німеччина та Франція прагнуть, щоб війська ООН були розгорнуті на всіх територіях, контрольованих бойовиками, підтримуваними Росією, в тому числі на українсько-російському кордоні. Москва виступає проти цієї ідеї.

Попередня зустріч глав МЗС країн «нормандської четвірки» відбулася 18 лютого 2017 року.

У лютому 2018 року зустріч глав МЗС країн «нормандського формату» була запланована на полях Мюнхенської конференції з безпеки, але згодом з’ясувалося, що вона не відбудеться, бо на неї не встигає прибути німецька делегація.

Порошенко розповів про домовленість, як краще залучити Червоний Хрест до справи українських заручників

Президент України Петро Порошенко повідомив про свою домовленість, що має на меті тісніше залучити Червоний Хрест до захисту прав українців, ув’язнених у Росії і на окупованих територіях.

Як написав він у фейсбуці, про це він домовився з принцесою Софією Ліхтенштейнською, яка також є президентом Ліхтенштейнського Червоного Хреста.

За словами президента, домовленість передбачає, що принцеса Софія порушить у Женеві, де працює штаб-квартира Міжнародного комітету Червоного Хреста, питання про активізацію діяльності цієї організації на захист прав ув’язнених у Росії і на окупованих територіях українців.

Також представники Міжнародного комітету Червоного Хреста мають отримати можливість відвідувати українських заручників і забезпечувати гуманітарну допомогу, наголосив Порошенко.

«Вчора доручив уповноваженому Верховної Ради з прав людини Людмилі Денісовій активізувати співпрацю з Червоним Хрестом і особисто відвідати наших героїв у в’язницях Росії та на окупованих нею територіях Донбасу і Криму», – додав президент.

Петро Порошенко не уточнив, коли саме була досягнена згадана ним домовленість. Принцеса Софія супроводжувала свого чоловіка, спадкоємного принца Князівства Ліхтенштейн Алоїза в перебігу його офіційного візиту до Києва ще 5–6 червня.

Принц Алоїз фактично виконує обов’язки голови своєї держави в рамках спланованої поступової династичної передачі влади – він офіційно отримав повноваження керувати Ліхтенштейном від свого батька, князя Ганса-Адама II, який залишається монархом формально.

У перебігу згаданого візиту до України Петро Порошенко після зустрічі з принцом Алоїзом висловив йому і принцесі Софії вдячність Ліхтенштейнові за допомогу, яку ця держава в рамках діяльності місії Червоного Хреста надає тимчасово переміщеним особам та українським громадянам, які опинилися в російській окупації на сході України і в Криму.

Тоді ж дружина президента України Марина Порошенко разом зі спадкоємною принцесою Софією Ліхтенштейнською провела зустріч із керівництвом місії Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні та Товариства Червоного Хреста України, вони обговорювали питання допомоги українцям на окупованій території частини Донецької та Луганської областей, а також на лінії зіткнення.

На Банковій анонсували плани президента щодо закону про антикорупційний суд

Прес-служба президента України повідомила, що Петро Порошенко планує зробити з законом «Про Вищий антикорупційний суд».

Як мовиться в повідомленні Банкової, цей документ уже надійшов до адміністрації голови держави і нині готується до підписання президентом.

Цей закон, ініційований самим президентом, Верховна Рада ухвалила 315 голосами 7 червня, а попереднього дня, 9 червня, його підписав голова парламенту Андрій Парубій.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року. Проте досі не був схвалений спеціальний закон щодо такого суду.

МОЗ просить лікарів утриматися від участі в політичних заходах

Тиск на медичних працівників з метою примусової участі їх у політичних подіях передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність – міністерство

Омбудсмен Денісова заявляє, що спочатку відвідає українських в’язнів у Росії, а потім у Криму

Уповноважений Верховної Ради Людмила Денісова заявляє, що спочатку відвідає українських в’язнів у Росії, а потім в анексованому нею Криму, передає її прес-служба.

Вона зазначила, що згідно з домовленостями між президентом України Петром Порошенком та президентом Росії Володимиром Путіним, наразі готується список політв’язнів, яких планують відвідати омбудсмени обох країн.

«Ми уже говорили з омбудсменом Росії Тетяною Москальковою. Зараз узгоджуємо дату, коли я поїду до РФ, а вона, зі свого боку, приїде в Україну. Поїздки буде дві. Спочатку я поїду до Росії. Потім я відвідаю Сімферопольське СІЗО на тимчасово окупованих територіях Криму», – коментує Людмила Денісова.

Вона зазначила, що під час візитів планує перевірити умови тримання українських громадян, забезпечення їх юридичною та медичною допомогою, а також дотримання Росією свого законодавства під час ув’язнення українців та виконання нею ратифікованих міжнародних конвенцій, що регулюють права обмежених у свободі.

9 червня відбулася телефонна розмова між президентом України Петром Порошенком та його російським колегою Володимиром Путіним. За повідомленням прес-служби Адміністрації президента України, вони, зокрема, домовилися, що найближчим часом уповноважені з прав людини України і Росії обміняються візитами до ув’язнених громадян.

Після цього російський омбудсмен Тетяна Москалькова повідомила, що збирається відвідати в Україні керівника «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського, довірену особи Володимира Путіна під час виборів президента 2018 року Олену Одновол, яких підозрюють у держзраді, а також військових Олександра Баранова та Максима Одинцова, яких у лютому 2018 року визнали винними в державній зраді й дезертирстві, засудивши їх до 14 і 13 років позбавлення волі відповідно.

За даними української правозахисної ініціативи Let My People Go, у Росії з політичних мотивів утримують 64 людини.

Російський омбудсмен заявила, що відвідає в Україні Вишинського й довірену особу Путіна

Російський омбудсмен Тетяна Москалькова відвідає в Україні заґратованих керівника «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського, фігурантів «справи кримських дезертирів» Олександра Баранова та Максима Одинцова, а також керівницю кримського відділення російського громадського руху «Волонтери перемоги», довірену особи Володимира Путіна під час виборів президента 2018 року Олену Одновол. Про це Москалькова повідомила в коментарі російському виданню РБК.

Омбудсмен уточнила, що цей список неповний. За її словами, у неї відбулася розмова з уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Людмилою Денісовою, яка до цього обговорила візит Москалькової до України з президентом Петром Порошенком.

«Ми з Денисової визначилися, що обмінюємося списками тих людей, яких ми хочемо відвідати, і домовляємося про графік відвідування, дати, географію відвідування… Їй президент сказав, що він готовий забезпечити безперешкодне відвідування для мене України і місць несвободи і забезпечити мою безпеку», – зазначила Москалькова.

9 червня відбулася телефонна розмова між президентом України Петром Порошенком та його російським колегою Володимиром Путіним. За повідомленням прес-служби Адміністрації президента України, вони, зокрема, домовилися, що найближчим часом уповноважені з прав людини України і Росії обміняються візитами до ув’язнених громадян.

Вишинського та Одновол українська влада підозрює в державній зраді, обидва наразі перебувають під арештом. Баранова й Одинцова у лютому 2018 року визнали винними в державній зраді й дезертирстві, засудивши їх до 14 і 13 років позбавлення волі відповідно.

Парубій очікує, що за проект закону про нацбезпеку голосуватимуть 21 червня

Голова Верховної Ради Андрій Парубій очікує, що парламент голосуватиме за проект закону про національну безпеку в другому читанні 21 червня.

«Я вірю, що через один тиждень, коли буде пленарний тиждень, 21 червня я зможу поставити на голосування і отримати позитивне рішення щодо законопроекту про національну безпеку», – сказав Парубій під час міжпарламентської конференції між Україною, Грузією та Молдовою 9 червня.

Він заявив, що цей закон «має стати вагомим кроком до покращення обороноздатності нашої країни, а також до адаптації нашого сектору безпеки до стандартів НАТО».

«Це буде ще один дуже важливий крок на шляху розбудови безпеки й сильних Збройних сил України», – зазначив Парубій.

Верховна Рада 5 квітня підтримала президентський законопроект про національну безпеку в першому читанні.

Президент України Петро Порошенко в лютому вніс цей документ до парламенту як невідкладний. Він заявляв, що законопроект, зокрема, передбачатиме запровадження цивільного парламентського контролю за діяльністю СБУ.

У січні документ підтримала Рада національної безпеки та оборони. Секретар РНБО Олександр Турчинов тоді заявив, що положення законопроекту спрямовані на підвищення ефективності діяльності всіх складових сектору безпеки і оборони відповідно до норм і стандартів НАТО та ЄС. Водночас міжнародні партнери висловлювали низку зауважень щодо цього закону.

У Росії оголосив голодування ще один український політв’язень

Засуджений у Росії Станіслав Клих заявив адвокату, що оголошує голодування. Про це 8 червня повідомила перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко з посиланням на слова матері політв’язня під час зустрічі із президентом України Петром Порошенком.

«Це була дуже щира і важка зустріч, бо кожна історія кожного бранця – це велике горе. Мама Стаса Клиха сказала, що вчора спілкувалася з його адвокатом і син заявив, що теж оголошує голодування», – вказала Геращенко у Facebook.

Уже 82 дні в окупованому Криму голодує на знак протесту проти вироку Володимир Балух. Адвокат Ольга Дінзе повідомила, що за час голодування він втратив 30 кілограмів ваги. Після місяця повної відмови в’язня від прийому їжі кримський архієпископ УПЦ КП Климент переконав Балуха вживати мінімальний набір продуктів (дві склянки вівсяного киселю, 50-70 грамів сухарів із чорного хліба і чай із медом), який підтримує «балансування на нульовій позначці».

14 травня ув’язнений на півночі Росії Олег Сенцов оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають в російських в’язницях. Пізніше до цього долучились Олександр Кольченко (він припинив голодування цього тижня через різке погіршення стану здоров’я) та кілька російських політв’язнів.

Понад половина українців вважають, що свобода слова в Україні є – опитування

Понад половина (55%) опитаних соціологами жителів України вважає, що в Україні є свобода слова, але понад третина (34,6%) дотримується протилежної думки. Такими є результати дослідження, яке 8 червня представили голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко та експерт громадської організації «Інформаційна безпека» Тетяна Попова.

Дослідження засвідчує, що нинішній рівень свободи слова в Україні, на думку учасників опитування, майже відповідає рівню 2013 року (тоді повною мірою чи переважно існування свободи слова визнавали 56,1% опитаних, іншої думки дотримувалися 36,3%).

«34,6%, які вважають, що її (свободи слова – ред.) або немає частково, або зовсім немає – це дуже велика кількість населення. Отже, цифри показують, що і державним органам, і медійним організаціям треба ще багато чого зробити, аби змінити це ставлення», – вказала Тетяна Попова.

«Фактично українці визнають, що ситуація зі свободою слова є тривожною», – вважає Сергій Томіленко.

Всеукраїнське дослідження «Думки і погляди населення України (Омнібус)» провів Київський міжнародний інститут соціології з 10 травня по 6 червня 2018 року (польовий етап тривав з 18 травня по 5 червня) – вивчалися думки дорослих жителів України у віці за 18 років. Загалом у рамках дослідження проведено 2025 інтерв’ю з жителями 110 населених пунктів України.

НАТО: принцип відчинених дверей є актуальним для України

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ 7 червня підтвердив відкритість альянсу до вступу нових членів. Так у Брюсселі на зустрічі з міністром оборони України Степаном Полтораком Столтенберґ відповів на запитання щодо перспектив вступу України до оборонного союзу.

«Принцип відчинених дверей, один із основних принципів НАТО, є актуальним як для України, так і для інших країн. Вважаю історичною подією, що в новій будівлі штаб-квартири альянсу я першим міністром із країн-партнерів приймаю міністра оборони України Степана Полторака», – сказав Столтенберґ.

Полторак на цій зустрічі поінформував Столтенберґа про особливості воєнно-політичної обстановки в Україні, а також розповів про реформи в українському оборонному відомстві.

«Ми усвідомлюємо, що майбутнє української держави нерозривно пов’язане з членством у системі колективної безпеки й оборони альянсу. Попри складну ситуацію на сході України наш внесок в операції альянсу буде збережено й нарощено», – цитує слова міністра оборонне відомство України.

Раніше 7 червня генеральний секретар НАТО підтвердив, що президент України Петро Порошенко буде запрошений на саміт НАТО 11-12 липня в Брюсселі, але додав, що формат зустрічей із ним ще не визначений.

На засіданні Ради Росія – НАТО 31 травня країни-члени Північноатлантичного альянсу закликали Росію припинити втручання в Україну і намагання зруйнувати єдність альянсу.

Північноатлантичний альянс 9 березня заявив, що визнає прагнення України бути повноцінним членом цієї організації.

Президент України Петро Порошенко 10 березня привітав визнання НАТО прагнення України бути повноцінним членом цієї організації і заявив, що «наступна амбіція – План дій щодо членства (ПДЧ) для України».