З початку року Збройним силам передали майже 78 тонн неякісних продуктів – Міноборони

Від початку 2018 року Збройним силам України передали майже 78 тонн неякісних продуктів харчування, повідомив майор Олександр Цвіліховський під час брифінгу в Міністерстві оборони.

«Не допущено на забезпечення Збройних сил України майже 78 тонн неякісних чи небезпечних харчових продуктів та понад 30 тисяч комплектів наборів сухих продуктів», – сказав Цвіліховський.

За його словами, за перший квартал 2018 року установи безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини провели майже три тисячі досліджень зразків харчових продуктів.

27 березня в українській армії повідомили, що 23 підрозділи Збройних сил України перейшли на харчування «за каталогами» з можливістю індивідуального коригування раціону, відповідно до стандартів НАТО.

В ЮНЕСКО ухвалили рішення, яке уможливлює моніторингову місію в Криму – Клімкін

Виконавча рада ЮНЕСКО ухвалила рішення, яке уможливило розміщення моніторингової місії в анексованому Росією Криму, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Twitter.

«Щойно виконрада ЮНЕСКО ухвалила важливе рішення щодо Криму. Це фактично можливість для розміщення моніторингової місії і боротьби за освітні права, науку, охорону пам’яток культури в Криму, у тому числі Ханського палацу», – написав Клімкін.

У жовтні 2017 року надзвичайний і повноважний посол України у Франції, представник України при ЮНЕСКО Олег Шамшур повідомив, що організація працює над механізмом прямого моніторингу за пам’ятками світового значення в анексованому українському Криму, який не буде суперечити принципам територіальної цілісності України.

До списку українських об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський» в анексованому Криму. Також кандидатами на внесення в український список були Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.

З 2014 року моніторинг збереження музею-заповідника «Херсонес Таврійський» з боку організації не проводиться, бо вона не визнає анексію Криму Росією.

Після анексії Криму Росія заявила, що взяла під російську юрисдикцію всі об’єкти культурного та історичного значення, які розташовані на території українського Криму. В ЮНЕСКО цього не визнали. Україна наполягає на належності пам’яток українському народові і просить взяти їх під захист ЮНЕСКО.

Близько 316 тисяч військових пенсіонерів уже отримують перераховані пенсії – Розенко

Близько 316 тисяч військових пенсіонерів уже отримують перераховані пенсії, розповів віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, передає прес-служба уряду.

Він зазначив, що загалом такі перераховані пенсії мають отримати 544 тисяч військових пенсіонерів.

За його словами, довідки про перерахунок пенсій практично в повному обсязі надійшли лише від Національної гвардії України, від Міністерства оборони – 99%, від МВС – 97%. Найменше довідок про перерахунок пенсій надійшло від СБУ, Мінінфраструктури, Мін’юсту та Управління державної охорони.

«Таким чином, сьогодні з 544 тисяч військових пенсіонерів, які потребують перерахунку пенсій, ми маємо довідки лише для близько 500 тисяч пенсіонерів. Є певні питання і щодо пришвидшення роботи обласних управлінь Пенсійного фонду, адже станом на сьогодні оброблено лише біля 72% тих довідок, які вже надані», – сказав Розенко.

Віце-прем’єр заявив, що перерахунок пенсій військовим пенсіонерам «має свою специфіку».

«Але ще раз наголошую – до 1 травня всі пенсії мають бути перераховані і виплати мають бути здійснені в повному обсязі», – зазначив Розенко.

30 березня прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що у квітні всі військові пенсіонери отримають доплати до пенсій за січень-березень, а з травня Кабінет міністрів починає системну виплату вже підвищених військових пенсій.

У лютому Кабінет міністрів України схвалив рішення про підвищення пенсій військовослужбовцям з 1 січня в середньому на 1,5 тисячі гривень. В уряді заявляли, що це рішення є тимчасовим і діятиме до моменту ухвалення закону, який закріпить не тільки системне підвищення пенсій військовим, а й окреслить систему пенсійного забезпечення для військових, які сьогодні проходять службу у силових органах.

За даними уряду, пенсії будуть підвищуватись поетапно. На першому етапі, починаючи з 1 січня 2018 року, пенсії для військовослужбовців підвищаться в середньому на 1500 гривень. З 1 січня 2019 року пенсії зростуть у середньому ще на 750 гривень. І з 1 січня 2020 року – ще в середньому на 750 гривень.

Зараз середня пенсія військових складає близько 2900 гривень.

Фігурантам сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» продовжили арешт на два місяці – адвокат

Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму 10 квітня продовжив арешт фігурантам сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Теймуру Абдуллаєву, Узеїру Абдуллаєву, Айдеру Саледінову, Рустему Ісмаїлову, Емілю Джемаденову, розповів адвокат одного з обвинувачених Сергій Легостов в коментарі Крим.Реалії, проекту Радіо Свобода.

«Суд був у кожного окремо. Я захищав Узеїра Абдуллаєва. Йому продовжили на два місяці – до 11 червня 2018 року. Решті, думаю, також», – сказав Легостов.

Адвокат Айдер Азаматов підтверджує продовження арешту фігурантам цієї справи, пише громадське об’єднання «Кримська солідарність».

12 жовтня 2016 року в Криму було проведено обшуки в п’яти мусульманських сім’ях. У результаті обшуків затримано п’ятьох кримських татар, яких звинувачують в участі забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір»: Рустем Ісмаїлов, Узеїр Абдуллаєв, Теймур Абдуллаєв, Еміль Джемаденов, Айдер Саледінов.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє вводити на окупованій території законодавство держави-окупанта.

Капітана кримського судна «Норд» звільнили з-під арешту – адвокат

Капітана заарештованого керченського судна «Норд» Володимира Горбенка звільнили з-під арешту, розповів його адвокат Дмитро Щербина Крим.Реалії, проекту Радіо Свобода.

«Тільки що звільнили (станом на 16.55 – ред.). Зараз на нього чекає допит у СБУ», – сказав Щербина.

6 квітня Херсонський міський суд узяв під варту до 31 травня Горбенка з правом внесення 35 240 гривень застави. Пізніше адвокат повідомив, що за моряка внесли заставу, його повинні були звільнити з-під варти після Великодніх свят, у вівторок, 10 квітня.

Також 6 квітня Приморський районний суд Маріуполя оштрафував вісьмох членів екіпажу.

8 квітня в Державній прикордонній службі України повідомили, що припинили спробу російських дипломатів незаконно вивезти до Росії членів команди затриманого судна «Норд» через автомобільний пункт пропуску «Гоптівка», що на Харківщині. 

У ніч на 9 квітня українські прикордонники не пропустили членів екіпажу керченського судна «Норд» до окупованого Криму.

Державна прикордонна служба України заявила, що затримала 25 березня в Азовському морі судно під прапором Росії, зареєстроване в анексованому Криму, з 10 людьми на борту, у всіх були паспорти громадян Росії, видані в Керчі (місті в анексованому Москвою Криму). У ДПСУ зазначили, що судно порушило порядок виїзду з окупованої території України. Його відконвоювали до Бердянська. Пізніше суд арештував судно.

Прокуратура Криму заявила, що порушила кримінальне провадження за фактом виходу рибальського судна «Норд» із закритого Києвом порту анексованого міста Керч.

Прокуратура Автономної Республіки Крим оголосила про підозру Володимирові Горбенку, капітанові кримського судна «Норд», який є громадянином України. Йому інкримінують «порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї». У прокуратурі додали, що за вчинення цього злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.

З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією Криму, гавані півострова закриті для міжнародного судноплавства.

Миротворці та російський газ. Що Меркель відповість Порошенку – ранковий ефір Радіо Свобода

Менше грошей від МВФ. На що розраховує український уряд?

Зустріч Петра Порошенка та Ангели Меркель. Яких практичних домовленостей очікувати?

«Українська доповідь». Чи можливі санкції проти українських політиків і олігархів?

На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Дмитро Баркар і гості студії: виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко; перший заступник директора центру «Нова Європа» Сергій Солодкий, політолог Петро Олещук; юрист Центру протидії корупції Олена Щербан та голова ГО «Центр UA» Олег Рибачук.

Порошенко розпочав візит до Німеччини

Президент України Петро Порошенко розпочав робочий візит до Німеччини, повідомив його речник Святослав Цеголко у Twitter.

«Президент прибув до Берліна з робочим візитом. Це перший візит іноземного лідера до Німеччини після формування коаліції в цій країні», – написав Цеголко.

В анонсі події на сайті Адміністрації президента йдеться, що Порошенко планує двосторонні переговори з президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмайєром, канцлером Ангелою Меркель та міністром закордонних справ Гайко Маасом. 

1 квітня в АП повідомляли, що Порошенко планує обговорити з Меркель питання запровадження миротворчої місії ООН на Донбасі.

Україну вперше запросили на зустріч голів МЗС «Групи семи» – посол

Україну вперше запросили на зустріч міністрів закордонних справ країн «Групи семи», яка розпочнеться 22 квітня в канадському Торонто, повідомив посол України в Канаді Андрій Шевченко в коментарі виданню «Європейська правда».

За його словами, Україна вперше в історії буде присутня на повноцінному, плановому заході країн «Групи семи».

Він зазначив, що міністр закордонних справ України Павло Клімкін отримав запрошення на зустріч від своєї колеги, канадського міністра Христі Фріланд.

«Настав час серйозних, стратегічних рішень щодо України, Росії і щодо того, як розвернути світ до миру і міжнародного порядку. Ми раді, що Україна зможе приєднатися до цієї важкої, але критично необхідної розмови, і розраховуємо зробити цінний внесок у майбутні спільні рішення», – розповів посол.

До складу «Групи семи» входять США, Японія, Німеччина, Канада, Італія, Франція та Велика Британія. У 2018 році у клубі головує Канада.

Дві українські авіакомпанії можуть позбавити сертифікатів через використання їхніх літаків у Сирії – ЗМІ

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян доручив Державіаслужбі здійснити перевірку фактів, викладених в публікації агентства Reuters, щодо перевезення сирійською авіакомпанією Cham Wings російських найманців між Дамаском (Сирія) і Ростовом-на-Дону (Росія) і використання для цього літаків українських авіакомпаній «Хорс» (Khors Aircompany) і «Дарт» (Dart Airlines).

Про це повідомляють українські агенції новин, посилаючись на прес-службу Міністерства інфраструктури.

«Якщо за підсумками перевірки Державіаслужби інформація підтвердиться, Міністерство інфраструктури буде рекомендувати уряду і РНБО внести зазначені компанії і їхніх власників у санкційний список. Їх сертифікати будуть анульовані», – цитують агенції новин заяву пресслужби міністерства.

«За 14 місяців з 5 січня 2017 року авіакомпанія здійснила 51 політ з Дамаска й Латакії в Ростов і назад. Щоразу для цього використовувалися лайнери Airbus A320, які можуть перевозити до 180 пасажирів. Cham Wings з 2016 року перебуває під санкціями США. Компанію обвинуватили в доставці в Сирію бойовиків – союзників президента Башара Асада, зброї й спорядження для сирійської розвідки», – сказано в повідомленні міністерства з посиланням на розслідування агентства Reuters.

«За інформацією агентства, раніше літаки Аirbus належали європейським і американським авіакомпаніям, але пізніше вони опинилися у парках близькосхідних компаній через мережу посередників та офшорів. Зокрема, 84 вживаних літаків виробництва Airbus і Boeing змогли придбати або орендувати компанії «Хорс» і «Дарт» (зареєстровані в Україні). З цих 84 літаків як мінімум 40 опинилися в Іраку, Ірані та Сирії», – йдеться в повідомленні.

У 2017 році ці дві українські авіакомпанії потрапили під санкції США проти Ірану. Тоді Міністерство фінансів США заявило, що «Хорс» і «Дарт» винаймали свої літаки авіакомпаніям із Ірану, що перебувають під американськими санкціями, і тому зазнали покарання й самі.

 

 

В МЗС Росії виступили з заявою щодо зустрічі «нормандської четвірки»

У Міністерстві закордонних справ Росії виступили з заявою щодо можливих зустрічей «нормандської четвірки» щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу.

Як заявив директор департаменту загальноєвропейської співпраці МЗС Росії Андрій Келін російському агентству «ТАСС», наразі таких зустрічей не заплановано ні на якому рівні – ні міністрів, ні політдиректорів МЗС.

«Тим більше в нинішній значно зіпсованій атмосфері я не дуже уявляю, про що могли б говорити учасники «нормандського формату», – додав він.

Але при цьому Келін сказав, що «на робочому рівні, на рівні помічників президентів, робота триває», бо «необхідно узгодити дорожню карту виконання мінських домовленостей».

Келін також наголосив, що «нормандського формату» без Росії не може бути «за визначенням», коментуючи повідомлення, що у травні може відбутися саміт керівників трьох країн цього формату – України, Німеччини і Франції – в німецькому місті Аахені без участі президента Росії.

За його словами, «автором чуток про якусь тристоронню зустріч» є президент України Петро Порошенко, а «нам про це нічого не відомо».

Про можливість такої зустрічі керівників трьох держав із посиланням на «інформовані джерела в Києві», наближені до адміністрації президента і до МЗС України, повідомило 2 квітня російське видання «Коммерсант».

Зустріч у «нормандському форматі» на рівні міністрів закордонних справ чотирьох країн попередньо планувалася під час безпекової конференції в Мюнхені в лютому, але вона зірвалася через зміни планів кількох учасників.

Чільний представник Єврокомісії заявив про ставлення до «Північного потоку-2»

Чільний представник Європейської комісії на зустрічі з міністром енергетики і вугільної промисловості України в Києві заявив про ставлення до планованого Росією газопроводу в обхід України «Північний потік-2», повідомив прес-центр українського уряду.

За цим повідомленням, генеральний директор Генерального директорату з питань енергетики Європейської комісії Домінік Рісторі на зустрічі з міністром Ігорем Насаликом заявив, що підтримує позицію України щодо газопроводу «Північний потік-2».

«Наша позиція чітка: ми вважаємо, що «Північний потік-2» не сприяє диверсифікації джерел і маршрутів постачання газу. Він не буде підтриманий фінансово з боку ЄС», – наводить прес-служба слова Рісторі.

За повідомленням, представник європейської сторони звернув увагу на значний прогрес у просуванні реформ та відзначив результати, які продемонструвала українська сторона, особливо щодо трансформації енергетичного ринку, назвавши їх разючими.

«Ми продовжимо підтримувати Україну у реформуванні газової та електроенергетичної сфер, нарощуванні потенціалу незалежного регулятора та в русі України щодо анбандлінгу (передачу функцій видобування газу, його транспортування і розподілу незалежним компаніям – ред.). Це однозначно дозволить залучити інвесторів та побудувати партнерські зв’язки з компаніями у Європі», – заявив також Домінік Рісторі.

Коли відбулася ця зустріч, у повідомленні не уточнено.

Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Словаччину. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку». Компанія Nord Stream 2 AG («Північний потік-2»), що займається плануванням будівництва, належить російському «Газпромові» на 100 відсотків через його філію в Нідерландах.

Критики вважають, що, на відміну від першої черги, вже наявного газогону «Північний потік», планована друга не має економічного обґрунтування і є суто політичним проектом Кремля, що має на меті збільшити залежність Європи від російського газу.

Серед таких критиків – не тільки Україна, а й США, а в Євросоюзі Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, і Європейський парламент, а також низка країн, у першу чергу зі Східної Європи. У Єврокомісії, зокрема, заявляли, що в разі побудови газопроводу «Північний потік-2» (Nord Stream-2) будуть порушені принципи прозорості, недискримінаційності і рівного доступу. У США неодноразово заявляли, що «Північний потік-2» є об’єктом політизації енергетики й «інструментом російської агресії» і підриває спроби Європи стати менш залежною від російських ресурсів.

Але інша низка європейських країн, у першу чергу Німеччина, продовжують підтримувати цей проект, який там натомість називають «суто комерційним».

На Великодні свята спрощений режим перетину лінії розмежування на Донбасі – штаб

На Великодні свята для мешканців жителів населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення на Донбасі, спрощений режим перетину лінії розмежування, повідомив штаб української воєнної операції на Донбасі.

Спрощені процедури діють від 8:00 7 квітня і триватимуть 72 години, зазначили військові.

«Таким чином, жителі прифронтових селищ можуть у спрощеному режимі перетинати умовну лінію розмежування, аби потрапити до рідних чи близьких, які проживають на непідконтрольній Україні території», – заявили в штабі.

На лінії розмежування діє лише один КПВВ у Луганській області – «Станиця Луганська», і він є винятково пішохідним. Чотири автомобільні пункти пропуску працюють у Донецькій області – «Майорськ», «Мар’їнка», «Новотроїцьке» та «Гнутове». 

Від квітня 2014 року на частині Донбасу триває збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Москву в підтримці сепаратистів. Росія ці звинувачення відкидає і заявляє, що на Донбасі можуть бути лише російські «добровольці».

Понад 266 тисяч людей підписали декларації з лікарями з часу запуску системи – уряд

Понад 266 тисяч людей підписали декларації з лікарями з часу запуску електронної системи охорони здоров’я, повідомила прес-служба Кабінету міністрів України.

Водночас в уряді зазначили, що з 2 квітня своїх лікарів обрали понад 150 тисяч українців.

Згідно з повідомленням станом на 4 квітня до системи «Електронне здоров’я» підключили 63% комунальних закладів, які надають первинну медичну допомогу.

2 квітня в Україні стартувала кампанія з вибору лікаря, який надає первинну допомогу. Лікаря можна обрати в будь-якому медзакладі, незалежно від місця прописки чи проживання, проте цей медзаклад має бути підключеним до системи «Електронне здоров’я».

МОЗ у своїх рекомендаціях зауважувало, що один лікар може обслуговувати максимум 2 тисячі пацієнтів, але можуть бути і виняткові ситуації.

4 квітня Супрун заявляла, що декларації з лікарями вже підписали 170 тисяч українців.

Адвокат про обмін Балуха: для нього дуже важливо залишатися в Криму через маму

Для заарештованого в анексованому Росією Криму українського активіста Володимира Балуха дуже важливо залишатися на півострові через маму, заявила в інтерв’ю Крим.Реалії, проекту Радіо Свобода, його адвокат Ольга Дінзе.

«Для Балуха дуже важливо залишатися в Криму, оскільки там проживає його мама. У неї стан здоров’я нестабільний, низка хронічних захворювань, за нею потрібний постійний догляд. Мама не хоче залишати Крим, оскільки вона там народилася, усе життя прожила. Для них це дуже складний етап у житті. Тому я думаю, що питання про обмін обговорюватиметься, але я не впевнена, що сам Балух ухвалюватиме таке рішення і поїде з території Криму», – сказала Дінзе.

5 квітня підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Росією Криму відмовив захисту в зміні запобіжного заходу для українського активіста Володимира Балуха на більш м’який.

Сам активіст у дебатах у суді виступати відмовився через погане самопочуття, оскільки від 19 березня голодує на знак протесту проти вироку в одній із порушених проти нього справ. Суд в анексованому Росією Криму визнав Балуха винним у зберіганні боєприпасів і присудив йому 3 роки і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штраф у розмірі 10 тисяч рублів (близько 4,6 тисяч гривень).

Інша справа порушена проти активіста через заяву начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольне Валерія Ткаченка, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це Ткаченко напав на нього.

19 березня підконтрольний Кремлю Роздольненський районний суд обрав для Володимира Балуха запобіжний захід у цій справі у вигляді тримання під вартою до 19 червня 2018 року.

Крім того, адвокат Балуха Ольга Дінзе заявила, що активіста побив конвой у СІЗО після розгляду апеляційної скарги в його справі. З цього приводу триває перевірка.

Міністерство закордонних справ України неодноразово закликало Росію негайно звільнити Балуха, відколи його в грудні 2016 року затримала ФСБ.

Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники заявляють, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Омбудсмен заявляє, що тримає під контролем ситуацію з екіпажем судна «Норд»

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова тримає під особистим контролем ситуацію з екіпажем судна «Норд», передає прес-служба омбудсмена.

Її представники були присутні 6 квітня на судових засіданнях у Маріуполі та Херсоні, де розглядалися справи екіпажу.

6 квітня Херсонський міський суд узяв під варту до 31 травня капітана заарештованого керченського судна «Норд» Володимира Горбенка з правом внесення 35 240 гривень застави.

Державна прикордонна служба України заявила, що затримала 25 березня в Азовському морі судно під прапором Росії, зареєстроване в анексованому Криму, з 10 людьми на борту, у всіх були паспорти громадян Росії, видані в Керчі (місті в анексованому Москвою Криму). У ДПСУ зазначили, що судно порушило порядок виїзду з окупованої території України. Його відконвоювали до Бердянська. Пізніше суд арештував судно.

Прокуратура Криму заявила, що порушила кримінальне провадження за фактом виходу рибальського судна «Норд» із закритого Києвом порту анексованого міста Керч.

Прокуратура Автономної Республіки Крим оголосила про підозру Володимирові Горбенку, капітанові кримського судна «Норд», який є громадянином України. Йому інкримінують «порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї». У прокуратурі додали, що за вчинення цього злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.

З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією Криму, гавані півострова закриті для міжнародного судноплавства.

Підрозділи МВС готуються до деокупації Донбасу – Аваков

«Звільнення території Донбасу та відновлення контролю над східним кордоном буде поліцейською операцією з залученням миротворчих сил, а не військовою» – керівник МВС

АП: Порошенко їде в Берлін на запрошення Меркель

Президент України Петро Порошенко 10 квітня їде з візитом у Німеччину – на запрошення канцлера Анґели Меркель, повідомляє прес-служба голови держави.

За повідомленням, на час візиту заплановані двосторонні переговори з президентом Франком-Вальтером Штайнмайєром, канцлером Анґелою Меркель, президентом Бундестагу Вольфґанґом Шойбле і міністром закордонних справ Гайко Маасом. 

«Президент України Петро Порошенко стане одним із перших іноземних лідерів, який перебуватиме з візитом у Берліні після формування нового уряду і переобрання Анґели Меркель канцлером», – заявляють у прес-службі українського президента.

Зустріч Порошенка і Меркель буде першою після того, як Меркель склала присягу канцлера Німеччини на четвертий термін.

Меркель виступає за деокупацію Кримського півострова, який Росія анексувала у 2014 році, і врегулювання конфлікту на Донбасі.

Раніше перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко заявила, що Петро Порошенко на зустрічі з німецьким канцлером порушуватиме питання утримуваних Росією громадян України і посилення солідарності європейських партнерів у цьому питанні.

 

Суд у Херсоні обирає запобіжний захід капітану кримського судна «Норд»

У Херсонському міському суді 6 квітня почалося засідання з обрання запобіжного заходу капітану арештованого керченського судна «Норд» Володимирові Горбенку, якого напередодні ввечері відпустили у зв’язку із закінченням терміну затримання.

Як повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, Володимир Горбенко перебуває на засіданні суду.

Капітану судна інкримінують «порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї». За вчинення цього злочину передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.

25 березня Держприкордонслужба України повідомила про затримання в акваторії Азовського моря риболовецького судна під прапором Росії, зареєстрованого в анексованому Криму, з 10 людьми на борту, у всіх були паспорти громадян Росії, видані в Керчі (місті в анексованому Москвою Криму). У ДПСУ зазначили, що судно порушило порядок виїзду з окупованої території України. Його відконвоювали до Бердянська. Пізніше суд арештував судно.

За інформацією російських ЗМІ, капітан свою провину заперечує і стверджує, що діяв в рамках міжнародних договорів між Росією і Україною. Іншим членам екіпажу судна загрожує адміністративна відповідальність.

З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією Криму, гавані півострова закриті для міжнародного судноплавства.

За період з 1 серпня 2017 року по 31 січня 2018 року в закриті порти Криму зайшло 591 судно-порушник.

Суд в анексованому Криму повернув прокурору «справу українських диверсантів»

Суд в анексованому Росією Криму повернув прокуророві кримінальну справу проти фігурантів так званої «справи українських диверсантів» Володимира Дудки і Олексія Бессарабова, повідомляє Кримська правозахисна група.

За інформацією родичів затриманих, суд повернув прокурору справу «для усунення недоліків», відповідне рішення ухвалив суддя підконтрольного Росії Севастопольського міського суду Ігор Кожевников.

4 квітня суд продовжив Дудці і Бессарабову на три місяці термін утримання під вартою. Їх залишили в СІЗО до 8 липня.

9 листопада 2016 року в анексованому Криму затримали Дмитра Штиблікова, Олексія Бессарабова і Володимира Дудку, яких підконтрольні Москві кримські силовики назвали членами «диверсійно-терористичної групи головного управління розвідки Міністерства оборони України».

Підконтрольний Кремлю Ленінський районний суд Севастополя пізніше заарештував затриманих. Після цього термін утримання під вартою щодо Штиблікова, Бессарабова і Дудки продовжували кілька разів.

Севастопольський міський суд 16 листопада 2017 року засудив Дмитра Штиблікова до 5 років колонії суворого режиму і до штрафу в 200 тисяч рублів (95 тисяч гривень).

Дмитро Штибліков і Олексій Бессарабов до 2014 року працювали військовими експертами в центрі «Номос». Володимир Дудка – капітан 2-го рангу запасу, в минулому – капітан корабля радіоелектронної розвідки.

У Службі безпеки України заявляли, що затримані в Криму громадяни України не є ані співробітниками служби, ані контактними особами з боку СБУ.

Санкції мають діяти, поки Росія не поверне Крим і не припинить агресію на Донбасі – сенатор США

Агресія Росії на сході України і незаконна анексія Криму означає, що Сполучені Штати повинні продовжувати підтримку українського народу, заявляє американський сенатор Роберт Портман.

«Адміністрація (президента США Дональда – ред.) Трампа, незважаючи на те, що говорять у ЗМІ, взяла певну лінію щодо підтримки України й ухвалила рішення про постачання оборонної летальної зброї, на відміну від попередньої адміністрації. Санкції були подовжені і посилені. І вони дуже важливі і сприятимуть успішному вирішенню конфлікту на Донбасі і питанню Криму», – сказав Портман 5 квітня в Києві.

Сенатор також відзначив прогрес у реформуванні країни. Однак наголосив, що щодо прозорості, верховенства права, корупції важливо продовжувати досягати прогресу. А антикорупційний суд Портман назвав питанням, яке, на його думку, зараз «стоїть найбільш гостро».

Роберт Портман також прокоментував можливу зустріч президентів США і Росії Дональда Трампа і Володимира Путіна.

«Дуже важливо, щоб країна вела діалог і щоб відносини були нормальними, через те, що потрібно врегульовувати питання ядерної зброї. Є багато питань, які президенти мають обговорити. Не тільки те, що відбувається в Україні», – заявив Портман.

Він також повідомив про майбутні снайперські комплекси для армії України, щоб українські військові могли протистояти снайперському вогню на Донбасі.

Наприкінці 2017 року адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила рішення про продаж Україні летальної зброї, у тому числі протитанкових ракетних комплексів Javelin. 1 березня Державний департамент США схвалив продаж Україні 210 протиракетних комплексів Javelin і 37 пускових установок до них на загальну суму близько 47 мільйонів доларів.

Оборонний бюджет США на 2018 фінансовий рік передбачає надання Україні 350 мільйонів доларів оборонної допомоги, зокрема і можливість передачі летальної зброї.

«Джавелін» (Javelin) – американський переносний протитанковий ракетний комплекс (ППРК), призначений для ураження бронетехніки, танків, а також БПЛА, вертольотів і гвинтомоторних літаків, що заходять на посадку. Вартість одного комплексу, укомплектованого 6-ма ракетами становить понад мільйон доларів США.

Справа «рюкзаків Авакова»: НАБУ повідомило про завершення досудового розслідування

Національне антикорупційне бюро України повідомило про завершення досудового розслідування у так званій «справі рюкзаків», одним із фігурантів якої є Олександр Аваков, син міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова.

У НАБУ зазначили, що 4 квітня підозрюваним відкрили матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Потім справу мають направити до суду.

Національне антикорупційне бюро України 31 жовтня провело обшуки в рамках розслідування можливої розтрати державних коштів при закупівлі рюкзаків Міністерством внутрішніх справ для бійців у зоні АТО. У результаті низки обшуків за підозрою в розтраті понад 14 мільйонів гривень затримали трьох людей: колишнього заступника міністра внутрішніх справ України Сергія Чеботаря, представника фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків (Володимира Литвина) і ще одну «приватну особу», як назвали сина міністра внутрішніх справ України Олександра Авакова.

За даними НАБУ, у 2015 році ці особи були причетні до закупівлі коштом Міністерства внутрішніх справ рюкзаків за ціною, суттєво вищою від середньоринкової. За даними досудового розслідування, товар не був поставлений вчасно і, до того ж, не відповідав вимогам, установленим МВС, внаслідок чого державі було завдано збитків у розмірі понад 14 мільйонів гривень.

Олександр Аваков назвав цю справу політичною. Так само й Міністерство внутрішніх справ України, до якого Олександр Аваков формально не має стосунку, назвало «політичними, а не юридично обґрунтованими» дії НАБУ, а міністр Арсен Аваков заявив, що його син не причетний до розтрати бюджетних коштів.

На початку 2016 року журналісти програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший», знайшли відеозаписи, схожі на зйомки прихованою камерою в кабінеті на той час заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря, який до травня 2015 року відповідав у міністерстві за державні закупівлі. На відео зафіксований діалог про закупівлю рюкзаків між нібито сином міністра Авакова Олександром та особою, схожою на Сергія Чеботаря, на той час заступника Арсена Авакова, в якому вони домовляються про отримання сином міністра бюджетного підряду в обхід законної процедури тендеру.

У Міністерстві внутрішніх справ заявили, що процедура закупівлі тактичних рюкзаків для потреб антитерористичної операції була чесною і прозорою.

У суді Херсона невідомі намагалися «відбити» у СБУ затриманого депутата з Євпаторії

У будівлі Херсонського міського суду 5 квітня, де відбувається засідання щодо обрання запобіжного заходу депутату підконтрольної Росії Євпаторійської міськради Сергію Осьмініну, сталася бійка, в результаті якої група невідомих осіб намагалася «відбити» затриманого у співробітників СБУ в АРК, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Адвокат Осьмініна Павло Черненко заявляє, що до його підзахисного була застосована фізична сила під час інциденту. Так, за словами адвоката, Осьмініна намагалися вивести силою з будівлі суду проти його волі. Сам євпаторійський депутат стверджує, що тепер відчуває біль у шиї та спині, а дружина Сергія Осьмініна Галина демонструвала журналістам рани на ногах, сказавши, що проходила обстеження в лікарні після інциденту.

Інформацію про інцидент підтвердив представник президента України в АРК Борис Бабін.

Крим.Реалії намагаються зв’язатися з СБУ в АР Крим, щоб отримати коментар із приводу ситуації.

3 квітня співробітники Служби безпеки України затримали депутата підконтрольної Росії Євпаторійської міської ради анексованого Росією Криму за підозрою в причетності до анексії півострова.

У спецслужбі стверджують, що колишній депутат міськради Євпаторії в березні 2014 року брав участь у діяльності так званої «самооборони Криму». СБУ заявляє, що під час анексії Криму депутат «брав активну участь у захопленні адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування України».

Згідно з повідомленням прокуратури Автономної Республіки Крим, затриманому українськими силовиками 3 квітня на адмінкордоні з Кримом депутату підконтрольного Росії Євпаторійської міськради загрожує до 10 років в’язниці.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

У Москві вручили ноту українському повіреному через арешт судна «Норд»

У Міністерстві закордонних справ Росії вручили ноту протесту тимчасовому повіреному в справах України у зв’язку з арештом рибальського судна «Норд» з анексованого Криму. Про це 4 квітня в Москві заявила офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова.

«3 квітня в МЗС Росії був запрошений тимчасовий повірений у справах України в Росії. Йому була вручена нота з рішучим протестом у зв’язку з неправомірним затриманням Держприкордонслужбою України 25 березня в Азовському морі російського риболовецького судна «Норд», конвоюванням його в порт Бердянська і незаконним утриманням під вартою екіпажу в складі 10 громадян Росії», – сказала Захарова.

МЗС України цю заяву наразі не коментувало.

Державна прикордонна служба України заявила, що затримала 25 березня в Азовському морі судно під прапором Росії, зареєстроване в анексованому Криму, з 10 людьми на борту, у всіх були паспорти громадян Росії, видані в Керчі (місті в анексованому Москвою Криму). У ДПСУ зазначили, що судно порушило порядок виїзду з окупованої території України. Його відконвоювали до Бердянська. Пізніше суд арештував судно.

Прокуратура Криму заявила, що порушила кримінальне провадження за фактом виходу рибальського судна «Норд» із закритого Києвом порту анексованого міста Керч.

Прокуратура Автономної Республіки Крим оголосила про підозру Володимирові Горбенку, капітанові кримського судна «Норд», який є громадянином України. Йому інкримінують «порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї». У прокуратурі додали, що за вчинення цього злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією Криму, гавані півострова закриті для міжнародного судноплавства.

За період з 1 серпня 2017 року по 31 січня 2018 року в закриті порти Криму зайшло 591 судно-порушник.

Балух не має наміру припиняти голодування, його стан погіршується – адвокат

Стан здоров’я засудженого в анексованому Росією Криму українського активіста Володимира Балуха, який тримає голодування, погіршується, але він не має наміру зупиняти протест, заявила проекту Радіо Свобода Крим.Реалії його адвокат Ольга Дінзе.

«Йому це (голодування – ред.) важко дається. Крім того, відбуваються постійні провокації з боку представників адміністрації установи, які приносять йому смачні продукти, спокушаючи його все ж почати приймати їжу. Це трохи дестабілізує його, але він тримається і тримає своє слово», – сказала адвокат.

Представники російських правоохоронних органів в анексованому Криму справу Балуха, умови утримання і стан його здоров’я публічно не коментують.

Засуджений український активіст Володимир Балух з 19 березня продовжує безстрокове голодування, оголошене на знак протесту проти вироку.

14 березня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму змінив вирок Балуху, скоротивши термін ув’язнення на два місяці. Суддя вилучив зі звинувачення пункт про придбання боєприпасів, активіста засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4,6 тисячі гривень).

28 березня Міністерство закордонних справ України закликало негайно звільнити Балуха. Український омбудсмен Людмила Денісова звернулася до російської колеги з проханням допустити лікарів до активіста, який голодує.

2 квітня суд дозволив архієпископу УПЦ КП Клименту стати громадським захисником Балуха.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники наполягають, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – прапор України на подвір’ї його будинку.

Transparency International закликає не політизувати розслідування у справі Холодницького

Антикорупційна організація Transparency International Україна закликає забезпечити юридичну чистоту процесу розслідування обвинувачень на адресу керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького й утриматися від політизації справи.

«Витік конфіденційної інформації, тиск на суддів і підбурювання свідків до неправдивих свідчень є, очевидно, неприпустимими діями для керівника антикорупційного органу. Тому, перед тим як робити деталі розслідування відносно Назара Холодницького надбанням громадськості, вважаємо, що ГПУ та НАБУ зобов’язані були спершу отримати дійсно вагомі докази. Якщо такі докази вини керівника САП справді є, це повинно допомогти Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів (КДКП) провести перевірку його дій без необґрунтованих зволікань», – йдеться в заяві організації.

Водночас TI Україна закликала як членів КДКП, так і співробітників Генпрокуратури, які ведуть провадження щодо Холодницького, «дотримуватися юридичної чистоти процесу».

В іншому випадку, заявляють антикорупціонери, розслідування справи нинішнього керівника САП буде сприйняте українським суспільством і міжнародними партнерами як прояв міжвідомчої боротьби, політизації антикорупційних органів та їхньої незрілості.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) 4 квітня оприлюднило записи розмов керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назара Холодницького, зроблені на «жучок» в акваріумі його кабінету. Щоб керівники антикорупційних відомств пояснили суть конфлікту, депутати викликали їх до Верховної Ради.

Холодницький під час виступу заявив, що буде спростовувати «оприлюднені нарізки» відео щодо нього на засіданні кваліфікаційної дисциплінарної комісії прокурорів, а не в парламенті.

30 березня ГПУ і НАБУ направили до комісії прокурорів дисциплінарні скарги про вчинення керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким дисциплінарних проступків.

Директор НАБУ Артем Ситник заявив, що ризик збереження Холодницького на посаді «перевищує всі інші». Він звинуватив очільника САП у «зливі інформації», тиску на посадових осіб і суд, а також підбурюванні свідка до дачі неправдивих свідчень.

Сам Холодницький зазначив, що не тримається за свою посаду, і висловив здивування заявами Артема Ситника.

Згодом у Національному антикорупційному бюро України заявили, що детективи бюро продовжують співпрацю зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, попри ситуацію, що склалася.

Керівник Групи підтримки України в Єврокомісії Петер Ваґнер в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що Брюсселю відомо про суперечки між антикорупційними органами в Україні, і «це не справляє хороше враження».

Україна вимагає від Росії звільнити активіста Мемедемінова – МЗС

МЗС України повторно звернулося до Росії з вимогою звільнити заарештованого кримськотатарського активіста Нарімана Мемедемінова. Про це написала в мережі Twitter речниця МЗС України Мар’яна Беца.

«Рішуче засуджуємо системне переслідування кримських активістів. Вкотре вимагаємо звільнення журналіста Мемедемінова», – написала Беца.

Раніше 3 квітня підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму залишив Мемедемінова під вартою до 16 травня, повідомляє громадський об’єднання «Кримська солідарність». Як розповіли в громадському об’єднанні, суд проходив через відеозв’язок, у засіданні брав участь адвокат обвинуваченого Еміль Курбедінов.

23 березня підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя заарештував кримськотатарського активіста Нарімана Мемедемінова до 16 травня. Перед цим в будинку Мемедемінова російські силовики провели обшук.

Правозахисники, журналісти, блогери вимагали від Росії і підконтрольної їй влади анексованого Криму негайного звільнити активіста. До звільнення Мемедемінова закликало також МЗС України.

У лютому 2016 року в будинку Мемедемінова вже проводили обшук, підконтрольний Росії Бахчисарайський районний суду 13 липня 2017 року розглядав адміністративну справу проти активіста, його притягували до відповідальності за нібито участь в несанкціонованому мітингу 13 квітня 2017 року поблизу будинку Сейдамета Мустафаєва, в якого в той момент проводився обшук. Тоді біля будинку зібралася велика кількість кримських татар, щоб підтримати співвітчизника, серед них був і Наріман Мемедемінов.

Після анексії в Криму підконтрольна Росії влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман.

«Нормандський формат» без Путіна – ранковий ефір Радіо Свобода

Депутати не скасували е-декларації для активістів

Протести в Україні. Мета і наслідки

«Нормандський формат» без Путіна

На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Юрій Матвійчук і гості студії: народний депутат («Батьківщина») Іван Крулько, політолог Богдана Бабич і народний депутат («РПЛ») Ігор Мосійчук; радник голови МЗС Тарас Качка, виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда та експерт-міжнародник Максим Ялі; член партії ВО «Свобода» Юрій Сиротюк, голова партії «Правий сектор» Андрій Тарасенко і політолог Володимир Цибулько.

Кучма говорив із головою делегації МКЧХ про недотримання перемир’я на Донбасі – Оліфер

Представник України на переговорах у Мінську Тристоронньої контактної групи екс-президент Леонід Кучма провів зустріч із головою делегації Міжнародного комітету Червоного хреста в Україні Аланом Ешліманом, повідомила у Facebook речниця Кучми Дарина Оліфер.

«Під час зустрічі обговорили актуальні питання роботи підгрупи з гуманітарних питань та роботу МКЧХ в Україні. Детально обговорено проведення аварійно-ремонтних робіт моста в районі Станиці Луганської. Особливо Леонід Кучма висловив занепокоєння недотриманням Великоднього перемир’я з боку НЗФ ОРДЛО», – написала вона.

Тристороння контактна група з врегулювання ситуації на Донбасі 26 березня домовилася про всеосяжне, стійке і безстрокове припинення вогню з 30 березня о 00:01 за київським часом. Це вже третя за трохи більше ніж три місяці спроба домовитися про перемир’я.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.