«Юридична сотня»: безкоштовна освіта та заснування бізнесу – у топі звернень від ветеранів

Ветеранів бойових дій на Донбасі, які повертаються додому, цікавлять можливості отримати освіту коштом держави та питання відкриття власної справи,повідомила на брифінгу у Києві голова організації «Юридична сотня» Леся Василенко.

Також, за її словами, серед найпоширеніших питань, з якими бійці звертаються до правників – це особливості служби за контрактом та його розірвання, невиплата грошового забезпечення, пільги для учасників бойових дій та ветеранів з інвалідністю.

Як повідомили в «Юридичній сотні», організація напрацювала проекти законів, спрямованих на захист учасників бойових дій, включно з добровольцями та іноземцями, які служать в Збройних силах України за контрактом. Зокрема, представники організації зазначили, що у першому читанні Верховна Рада ухвалила законопроекти щодо забезпечення рівних можливостей для проходження служби жінок і чоловіків у структурах безпеки та оборони (законопроект 6109) та інші.

«За останній рік «Юридична сотня» посилила свою діяльність щодо розробки законопроектів, підтримки проектів законів, які розробляють відповідні органи центральних органів виконавчої влади. Зокрема, ми співпрацюємо з Міністерством оборони, допомагаємо просувати ті законопроекти, які потрібні для наших воїнів», – наголосила Василенко.

Правозахисна громадська організація «Юридична сотня» запрацювала під час подій Майдану, а з початку воєнних дій на Сході України її представники розгорнули волонтерську мережу задля захисту прав учасників бойових дій та їхніх родин.

Задля інформування учасників бойових дій про їхні права та підтримки їхніх родин, «Юридична сотня» започаткувала гарячу телефонну лінію (0-800-308100), якою упродовж 2017 року скористались близько 19 тисяч осіб, та підготувала рекомендації пам’ятки для військовослужбовців.

 

 

 

Рада не змогла включити до порядку денного скасування е-декларування для громадських активістів

Верховна Рада на ранковому засіданні 3 квітня не змогла включити до порядку денного законопроекти, якими пропонується скасувати норми про е-декларування для громадських діячів-антикорупціонерів. Депутати двічі голосував за включення цих законопроектів до порядку денного, але рішення підтримували не більш як 208 народних депутатів за необхідних 226.

Не голосувала у повному складі фракція «Опозиційного блоку», а також майже вся фракція Радикальної партії та група «Воля народу» («за» – лише по одному депутату).

Законопроект № 8209 пропонує встановити, що дія закону про запобігання корупції не поширюється на громадських активістів, які отримують кошти в рамках реалізації в Україні програм у сфері запобігання і протидії корупції. Також передбачається звільнення активістів від адміністративної та кримінальної відповідальності за неподання декларацій.

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Мангул, повідомивши 1 квітня про завершення чергового етапу е-декларування, окремо згадав про електронні декларації, які цього року мали подати активісти антикорупційних організацій.

«На жаль, Верховна Рада до 1 квітня не спромоглася прийняти закон щодо скасування електронного декларування для активістів-антикорупціонерів… НАЗК в цьому питанні на боці громадських активістів щодо необхідності скасування надання декларацій тими громадянами, які займаються антикорупційними розслідуваннями», – відзначив чиновник.

Нині закон зобов’язує до 1 квітня певні категорії посадовців, держслужбовців подавати електронні декларації. Цього року цей обов’язок покладено і на активістів антикорупційних організацій.

Це викликало критику самих активістів, а також міжнародних партнерів. Українська влада обіцяла змінити норму про обов’язок подавати е-декларації, проте так цього і не зробила. У ЄС закликали скасувати цю норму. У заяві наголошується, що «неспроможність скасувати цієї вимоги… не відповідає європейським прагненням України та наполегливим рекомендаціям Україні від міжнародних партнерів».

Після оприлюднення цієї заяви у прес-службі Адміністрації президента повідомили агентству «Інтерфакс-Україна», що Петро Порошенко наполягає, щоб Верховна Рада скасувала e-декларування. Голова Верховної Ради Андрій Парубій запропонував 3 квітня – після збігу строків (1 квітня) подання активістами декларацій – першим розглянути питання про скасування е-декларацій про доходи для громадських активістів.

Гусейнов: суд відхилив запит прокуратури про екстрадицію

Азербайджанський опозиційний журналіст, громадянин Нідерландів Фікрет Гусейнов, якого восени затримали в Києві, заявляє, що Печерський районний суд столиці України 2 квітня відхилив запит прокуратури щодо його екстрадиції до Азербайджану.

Про це Гусейнов написав у Facebook. Водночас, за його словами, прокуратура всупереч рішенню не повернула йому паспорт.

«У задоволенні клопотання першого заступника прокурора Київської області старшого радника юстиції Грабця І.Н. про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відносно підданого Королівства Нідерланди Гусейнова Фікрета Нуралді огли, … для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави – відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає», – йдеться в документі, копію якого Гусейнов надав Радіо Свобода.

2 квітня суддя оголосив вступну і резолютивну частину рішення. Повний текст буде оголошений 5 квітня 2018 року.

Прокуратура рішення поки що не коментувала.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017-го. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

В ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрет Гусейнов заявляв, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили. Генеральна прокуратура України у відповідь на запит Радіо Свобода заявляла, що перевірка відбувається на основі звернення Генпрокуратури Азербайджану.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.

В Україну їде американський сенатор Портман – говорити про зброю і реформи

Сенатор-республіканець Роберт Портман заявляє про намір відвідати Україну «для вивчення ситуації». Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода. За його словами, основними темами візиту буде американська військова допомога Україні та тутешній стан реалізації політичних та економічних реформ.

«Одне – це територіальна цілісність країни, яка після Майдану повернулася обличчям до Заходу. Ми повинні – разом з Євросоюзом – підтримати українців. Але, по-друге, важливо також пересвідчитись, що Україна втілює реформи. Певного прогресу досягнуто, але є місце для ще більшого поступу. Ми будемо говорити з керівництвом країни, депутатами Ради про ці питання також», – сказав сенатор.

Наприкінці 2017 року адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила рішення про продаж Україні летальної зброї, у тому числі протитанкових ракетних комплексів Javelin. 1 березня Державний департамент США схвалив продаж Україні 210 протиракетних комплексів Javelin і 37 пускових установок до них на загальну суму близько 47 мільйонів доларів.

Оборонний бюджет США на 2018 фінансовий рік передбачає надання Україні 350 мільйонів доларів оборонної допомоги, зокрема і можливість передачі летальної зброї.

«Джавелін» (Javelin) – американський переносний протитанковий ракетний комплекс (ППРК), призначений для ураження бронетехніки, танків, а також БПЛА, вертольотів і гвинтомоторних літаків, що заходять на посадку. Вартість одного комплексу, укомплектованого 6-ма ракетами становить понад мільйон доларів США.

Бакуліна оголосили в розшук

Національна поліція України оголосила в розшук народного депутата з фракції партії «Опозиційний блок» Євгена Бакуліна, проти якого Генеральна прокуратура розслідує кримінальне провадження.

Інформація розміщена на сайті Міністерства внутрішніх справ у розділі «Розшукувані особи».

Датою зникнення Бакуліна вказано 19 березня 2018 року.

15 березня Верховна Рада дала згоду на притягнення Бакуліна до кримінальної відповідальності, його затримання й арешт, таким чином задовольнивши відповідне подання Генеральної прокуратури.

У ГПУ зазначили, що 19 березня Бакуліну повідомили про підозру у вчиненні злочинів, передбачених статтями 255 («створення злочинної організації»), 15 і 191 (замах на привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), 366 («службове підроблення») та 209 («легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»).

Генеральна прокуратура України викликала народного депутата на допит 5 квітня.

Раніше речниця генпрокурора Лариса Сарган заявляла, що Бакулін «уже близько трьох років» перебуває в Росії.

Згідно з даними на сайті парламенту, депутат востаннє проходив електронну реєстрацію у Верховній Раді 5 липня 2016 року.

В «Опозиційному блоці» подання ГПУ назвали політично мотивованим.

За даними прокуратури, екс-голова правління «Нафтогазу» Бакулін є фігурантом так званої справи про «вишки Бойка» – оборудки 2011-2013 років, коли команда тодішнього президента Віктора Януковича заробила на імітації тендеру для бурових установок сотні мільйонів доларів. У ГПУ хочуть притягти його до відповідальності «за створення організованого злочинного угруповання» та «розкрадання державних коштів».

Ляшко у 2017 році заробив більше, ніж Гройсман і Порошенко – декларація

Лідер Радикальної партії, народний депутат Олег Ляшко задекларував понад 20,6 мільйона гривень доходів у 2017 році.  

Більша частина суми – 15 911 000 гривень – дохід від продажу нерухомого майна громадянину Риженкову Олександру Миколайовичу (можливо, колишньому народному депутату). Ще 1 871 000 гривень Ляшко заробив від надання майна в оренду – також Риженкову.

Крім того, народний депутат отримав 259 308 гривень зарплати у Верховній Раді, 252 825 гривень коштів на ведення депутатської діяльності, 1 669 467 гривень процентів в «Ощадбанку», 108 439 гривень процентів у банку «Аркада» та 571 045 гривень виграшу в лотерею. Загалом парламентар задекларував 20 643 084 гривні доходу.

Росіта Сайранен, з якою, відповідно до документа, Ляшко спільно проживає, але не перебуває в шлюбі, задекларувала 559 тисяч гривень доходу від відчуження рухомого майна.

У розділі «Грошові активи» Ляшко вказав 4 445 067 гривень та 713 444 долари на рахунках в «Ощадбанку», ще п’ять тисяч гривень у «Приватбанку», а також 484 тисяч доларів, 70 тисяч євро та 839 тисяч готівкою.

Сайранен задекларувала 209 тисяч гривень, 15 тисяч доларів та 20 тисяч євро готівкою. Також у неї вказаний борг у розмірі 60 тисяч доларів.

Особи, які зобов’язані подавати електронні декларації про доходи, повинні були це зробити до 1 квітня.

Президент України Петро Порошенко задекларував за 2017 рік загальну суму доходів 16,3 мільйона гривень, а прем’єр Володимир Гройсман – 17,1 мільйона гривень.

Гройсман: певні громадські заклади не допускають фахівців для перевірки безпеки

Деякі громадські заклади не допускають фахівців для перевірки дотримання вимог безпеки, заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«До мене доноситься інформація, що певні мережі не допускають контролерів. Хочу, щоб всі почули: не грайтеся з безпекою людей. Краще пройти перевірку добровільно, ніж чинити опір», – заявив Гройсман.

Він зазначив, що перевірки не є спробою тиснути на підприємців.

«До бізнесу треба ставитися з пошаною. Якщо є проблеми – виявляти їх, давати час на те, щоб швидко ліквідувати. Нам потрібні не штрафи. Нам потрібна безпека. Я не хочу створювати умови тиску, мене цікавить ліквідація будь-яких загроз безпеці громадян. Але якщо хтось ігноруватиме наші вимоги – будемо жорстко реагувати», – сказав прем’єр.

28 березня уряд доручив перевірити на пожежну безпеку торговельно-розважальні центри, кінотеатри, школи, дитячі садки й інші місця масового перебування людей. Гройсман повідомляв, що перевірки розпочнуться 30 березня.

Рішення ухвалили після пожежі в торгово-розважальному центрі в російському Кемерові 25 березня. За офіційними даними, жертвами стали 64 людини, серед них багато дітей.

Данилюк: легалізація грального бізнесу може принести близько 5 мільярдів гривень щороку

Легалізація грального бізнесу може збільшити надходження державного бюджету України на п’ять мільярдів гривень, заявив міністр фінансів України Олександр Данилюк в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна», яке було оприлюднене 30 березня.

«За експертними оцінками, від легалізації всього грального бізнесу на соціальне забезпечення громадян, підтримку охорони здоров’я, спорту та культури держава може додатково отримувати близько п’яти мільярдів гривень щороку», – заявив Данилюк.

Згідно з державним бюджетом на 2018 рік, Україна очікує отримати 1,9 мільярда гривень надходжень від лотерейної діяльності.

В Україні діяльність закладів із азартними іграми заборонена від 2009 року.

СБУ: вислані зі США дипломати Росії на 5 років є небажаними особами в Україні

Служба безпеки України закрила в’їзд в Україну видвореним зі США 60 громадянам Росії «за причетність до діяльності спецслужб країни-агресора», повідомила 31 березня прес-служба СБУ.

«Їхня діяльність визнана несумісною зі статусом дипломата. Заборона на п’ять років стосується 48 дипломатів посольства Росії та 12 осіб з Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку, яких було вислано з США 26 березня», – ідеться в повідомленні.

Українська спецслужба нагадує, що 27 березня закрила в’їзд 23 громадянам Росії, причетним до розвідувальних служб РФ, яких видворено з Великої Британії у зв’язку з отруєнням Сергія Скрипаля та його дочки.

Президент США Дональд Трамп наказав вислати «десятки» російських офіцерів розвідки через отруєння в Британії колишнього подвійного шпигуна з Росії Сергія Скрипаля, повідомила прес-служба Білого дому 26 березня.

Екс-розвідника Сергія Скрипаля та його дочку Юлію виявили 4 березня непритомними на лавці в парку Солсбері на півдні Великої Британії. Пізніше британські слідчі встановили, що їх отруїли нервово-паралітичною речовиною з серії «Новачок», яку розробили в Росії (СРСР).

14 березня прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей звинуватила Росію в отруєнні Скрипаля і його дочки й оголосила про вислання 23 російських дипломатів.

Згодом до вислання дипломатів або відкликання з Росії послів вдалися понад 30 країн, які таким чином висловили солідарність із Лондоном. Україна, яка оголосила небажаними особами 13 дипломатів, є на третьому місці за кількістю таких осіб – слідом за США та Великою Британією.

Справа Скрипаля матиме наслідки для «Північного потоку-2» – Порошенко

Президент України Петро Порошенко вважає, що особи, які підтримують проект будівництва газопроводу «Північний потік-2», «стають поплічниками президента РФ Путіна у його гібридних війнах». Про це Порошенко заявив у коментарі німецькому медіаконцерну Funke Media Group, інформує 31 березня прес-служба голови української держави.

«Переконаний, що спроба отруєння газом у Солсбері (отруєння екс-шпигуна Сергія Скрипаля, його дочки Юлії та британських громадян – ред.) матиме наслідки і для «Північного потоку-2». Проект газопроводу потребує перевірки «з економічної, політичної і моральної точки зору», – цитує прес-служба слова президента.

Порошенко вкотре заявив, що для Росії «Північний потік-2» є не «бізнес-проектом», а «інструментом політичного шантажу».

27 березня компанія Nord Stream 2 AG заявила про отримання дозволу на будівництво і експлуатацію газопроводу в німецькій виключній економічній зоні.

5 березня спікер німецького уряду Штеффен Зайберт заявив, що новий газопровід через Балтійське море в обхід України «є винятково комерційним проектом», однак додав, що «в інтересах Німеччини та Європи, щоб Україна продовжила відігравати роль у транзиті російського газу».

У США неодноразово заявляли, що «Північний потік-2» є об’єктом політизації енергетики і підриває спроби Європи стати менш залежною від російських ресурсів.

Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Польщу. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку». Компанія Nord Stream 2 AG («Північний потік-2»), що займається плануванням будівництва, належить російському «Газпромові» на 100 відсотків через його філію у Нідерландах.

Американський штат оголосив березень місяцем пам’яті Голодомору в Україні – посольство

Американський штат Массачусетс визнав геноцидом Голодомор 1932-1933 років на теренах України, повідомило українське посольство в США 29 березня.

У прокламації, яку оприлюднило дипломатичне представництво України, йдеться: «Я, Чарльз Бейкер, губернатор штату Массачусетс, проголошую березень 2018 року місяцем пам’яті геноциду в Україні».

У посольстві зазначили, що Массачусетс став дев’ятим американським штатом, який визнав Голодомор геноцидом. Раніше це зробили у Вашингтоні, Вісконсині, Іллінойсі, Мічигані, Нью-Джерсі, Нью-Йорку, Орегоні та Пенсильванії.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Наразі Голодомор визнали геноцидом 24 країни світу, а ще в низці країн – органи влади їхніх окремих територіальних одиниць.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Державне бюро розслідувань отримало свою Раду громадського контролю

Понад 90 громадських організацій обрали зі своїх лав склад Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань. Про це повідомила Радіо Свобода головуюча на установчих зборах Ради громадського контролю, голова Всеукраїнської профспілки адвокатів Надія Корінна.

За її словами, 15 членами Ради громадського контролю ДБР, крім неї самої, стали Василь Апасов, Максим Балдін, Олександр Вольвак, Ростислав Дмитрусь, Сергій Іванов, Ганна Колесник, Денис Колесников, Катерина Кувіта, Наталія Мамченко, Максим Марчук, Ростислав Попович, Ігор Проценко, Ярослав Романенко та Анатолій Свирид.

На установчі збори подали документи понад 100 громадських об’єднань, з них 99 пройшли перевірку та отримали право формувати Раду громадського контролю ДБР. У зборах 30 березня взяли участь представники 91 громадської організації, повідомив Радіо Свобода голова Державного бюро розслідувань Роман Труба.

Він особисто відкрив установчі збори, під його керівництвом делегати обрали головуючого та рахункову комісію. Проте, за словами очільника ДБР, його участь у формуванні наглядового органу є суто технічною і обмежується друком бюлетенів та іншими організаційними питаннями.

Зі свого боку, голова антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ та один з учасників відбору складу Ради громадського контролю Олександр Лємєнов назвав перелік організацій-учасників нерепрезентативним, а сам метод формування контролюючого органу, за його словами, не запобігає маніпуляціям.

Так, за підрахунками РПР, 37 із 99 зареєстрованих організацій пов’язані між собою та є близькими до керівництва ДБР, ще 46 – мають зв’язки з політиками. Лише близько 15 виглядають як дійсно незаангажовані громадські організації, вважають у Реанімаційному пакеті реформ.

Аналогічну оцінку процесу формування Ради громадського контролю ДБР зробили депутат від БПП Мустафа Найєм та активіст «Автомайдану» Олексій Гриценко.

Також вони вказують на деякі порушення. Зокрема, на те, що як мінімум один з бюлетенів замість представника громадської організації отримала інша особа, яка, імовірно, і голосувала, стверджують учасники.

Державне бюро розслідувань – новий правоохоронний орган, що покликаний розслідувати злочини високопосадовців, суддів, співробітників Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, екс-президентів та членів уряду, у тому числі корупційні злочини, не підслідні НАБУ.

Павлоградський суд викликав на засідання бойовика «Гіві», якого вважають загиблим

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області викликає на засідання обвинуваченого у справі про теракт Михайла Толстих (командира угруповання бойовиків «Сомалі» на прізвисько «Гіві»). 30 березня суд опублікував відповідне повідомлення в офіційній газеті «Урядовий кур’єр».

За повідомленням суду, після публікації в пресі обвинувачений вважається повідомленим про час і місце суду. У разі неявки суд розгляне справу без нього, йдеться у повідомленні.

Як підтвердили в суді, справу має розглянути колегія із трьох суддів на чолі з головою суду Наталією Самоткан. Михайла Толстих обвинувачують у скоєнні терористичного акту. Судове засідання призначене на 9:00 5 квітня.

Радіо Свобода підготувало інформаційний запит до суду з приводу виклику Толстих на засідання.

Правозахисниця, директорка програми USAID «Права людини в дії» Української Гельсінської спілки з прав людини Надія Волкова повідомила Радіо Свобода, що справа проти «Гіві» перебуває в Павлоградському суді з грудня 2016 року. Вона зазначила, що причин для закриття провадження немає, поки факт смерті обвинуваченого не встановлений офіційно.

«Підставою для закриття кримінального провадження є смерть людини. Якщо суд не виніс постанови, що людина є померлою, то вона вважається живою. Але йде інформація, у тому числі від СБУ про те, що «Гіві» вважається загиблою особою. Та СБУ не може це 100-відсотково підтвердити, адже це сталось на непідконтрольній Україні території. Тому суд не може закрити провадження. Наскільки я розумію, відбуватиметься заочне засудження, так само, як і в «справі Плотницького», – сказала Волкова.

За словами правозахисниці, щоб підтвердити смерть «Гіві, Україна мала б звернутися з офіційним запитом до Слідчого комітету Росії. Надія Волкова також вважає, що судовий процес проти «Гіві» наразі треба тимчасово припинити.

«Мені здається, було б доречним призупинити цей судовий процес. Зараз не встановлено, хто є відповідальним за ці (неконтрольовані Україною – ред.) території. Росія не визнає себе стороною конфлікту. Навіть якщо зараз суд винесе вирок, то які наслідки?» – додала Надія Волкова.

8 лютого 2017 року в угрупованні «ДНР» заявили про загибель у результаті вибуху Михайла Толстих, ватажка бойовиків на прізвисько «Гіві». У Міноборони України тоді підтвердили смерть.

Голова Миколаївської ОДА Савченко відсторонений – АП

Голова Миколаївської облдержадміністрації Олексій Савченко відсторонений від роботи, повідомив Радіо Свобода керівник головного департаменту інформаційної політики Адміністрації президента Андрій Жигулін.

«Зараз голова Миколаївської ОДА відсторонений. Якщо слідство доведе його провину, він буде звільнений», – сказав Жигулін.

30 березня Савченко розповів, що подав президентові заяву про складання повноважень на період розслідування справи про самогубство колишнього льотчика, екс-директора комунального підприємства «Миколаївський міжнародний аеропорт» Владислава Волошина.

29 березня Миколаївська обласна рада перенесла розгляд питання про оголошення недовіри голові облдержадміністрації Олексію Савченку. Депутати вирішили у перші два тижні квітня на позачерговій сесії заслухати звіт голови ОДА, а після цього ухвалювати рішення про оголошення недовіри, повідомляли місцеві ЗМІ.

Начальник Головного управління національної поліції в Миколаївській області Юрій Мороз попросив 29 березня керівництво поліції змінити підслідність справи загиблого героя-льотчика Владислава Волошина. Він вважає, що для об’єктивного та неупередженого розгляду справи провадження могли б розслідувати Головне слідче управління Національної поліції або інші територіальні підрозділи.

Про те, що 29-річний Волошин скоїв самогубство в своїй квартирі в Миколаєві, стало відомо 18 березня. Волошин раніше був пілотом у Збройних силах України, брав участь в українській воєнній операції на Донбасі.

Російський сенатор – «Нафтогазу»: коли залишитеся без газу, подивимося, хто буде «котиком»

Член Ради федерації Росії Олексій Пушков відреагував на заяву української компанії «Нафтогаз» про визнання російським «Газпромом» боргу за рішенням Стокгольмського арбітражу.

«На рішенні Стокгольмського арбітражу життя не закінчується. Коли «Нафтогаз» залишиться без російського газу, подивимося, хто буде «котиком», – написав член верхньої палати парламенту Росії в мережі Twitter.

Прес-служба української компанії 29 березня назвала «котиками нашими» співробітників «Газпрому», коли повідомляла, що у міжнародних стандартах фінансової звітності російський «Газпром» визнав заборгованість.

«От котики наші. Можна скільки завгодно робити вигляд, що рішення Стокгольмського арбітражу це ще не факт і «будєм посмотрєть», але міжнародні стандарти фінансової звітності – це міжнародні стандарти фінансової звітності», – ішлося в повідомленні «Нафтогазу».

Україна не купує російський газ з кінця 2015 року.

У грудні 2017 року «Нафтогаз» повідомив, що Стокгольмський арбітраж відхилив вимоги російської компанії «Газпром» до «Нафтогазу України» щодо принципу «бери або плати» на суму 56 мільярдів доларів за 2009-2017 роки. Як заявляли в українській компанії, «Нафтогаз» також домігся зменшення майбутніх обов’язкових річних обсягів закупівлі газу в «Газпрому» більш ніж у 10 разів відповідно до фактичних потреб в імпорті газу.

Україна 1 березня надіслала ноту ЄС, в якій попередила про відмову Росії виконувати рішення Стокгольмського арбітражу щодо компенсації за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту. Також 1 березня «Газпром» повернув «Нафтогазу» сплачені раніше українською компанією кошти за обсяги газу, купувати які зобов’язує рішення Стокгольмського арбітражу. Таким чином, Росія не поновила постачання Україні газу.

МЗС Росії повідомило про скасування договору з Україною на постачання зброї і військової техніки

Росія розірвала договір з Україною на постачання зброї і військової техніки, повідомляє російський портал правової інформації з посиланням на офіційне повідомлення МЗС Росії.

«28 березня 2018 року припинена дія договору між урядом Російської Федерації і урядом України про порядок взаємного постачання зброї і військової техніки, комплектуючих виробів і запасних частин, організації ремонту і надання послуг військового призначення, який був підписаний у Києві 8 лютого 1995 року», – йдеться в повідомленні МЗС.

Україна припинила дію цього договору 8 листопада 2017 року.

Стосунки між Києвом та Москвою погіршилися після анексії Росією Криму та початком збройного конфлікту на Донбасі.

Ситник про «справу Холодницького»: найближчим часом ви почуєте офіційну позицію НАБУ

Офіційна позиція Національного антикорупційного бюро України про ситуацію з прослуховуванням керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького з’явиться найближчим часом, заявив журналістам директор НАБУ Артем Ситник після панельної дискусії в Міністерстві фінансів України.

«Я зараз обмежений у коментарях, тому що є таємниця досудового розслідування і є державна таємниця, але найближчим часом ви почуєте офіційну позицію НАБУ з цього приводу», – сказав Ситник.

20 березня ЗМІ писали, що кабінет Холодницького кілька тижнів прослуховувався за допомогою апарата, який був прикріплений до акваріуму біля столу прокурора. Преса заявляла, що «прослуховування» могли встановити співробітники НАБУ за згоди генпрокурора.

22 березня Холодницький заявив, що апарат, схожий на пристрій для прослуховування, виявили 6 березня. «Я думаю, що це якась провокація. Я чекаю інформації, що це була за апаратура, чия вона, хто був ініціатор», – сказав очільник САП.

26 березня генеральний прокурор Юрій Луценко підтвердив факт прослуховування й повідомив: «Дійсно, відповідно до законодавства Генеральна прокуратура України спільно з Національним Антикорупційного бюро проводила слідчі дії, що стосуються, у тому числі і керівника САП пана Холодницького».  

Водночас він зазначив, що лише після допитів та експертиз зможе розповісти, чи є ознаки кримінальних правопорушень у діях очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Суд продовжив арешт соратника Саакашвілі Дангадзе

Печерський районний суд Києва продовжив на два місяці арешт соратника екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі Северіона Дангадзе.

Згідно з рішенням суду, соратнику Саакашвілі продовжили запобіжний захід до 27 травня. Ухвалу можна оскаржити протягом п’яти днів в апеляційній інстанції.

6 грудня 2017 року Печерський районний суд Києва заарештував Дангадзе на 60 діб без права внесення застави. Згодом арешт продовжували.

5 грудня 2017 року генеральний прокурор України Юрій Луценко оприлюднив записи телефонних розмов, імовірно, Северіона Дангадзе і представника українського бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії. На плівках співрозмовники домовляються про фінансування бізнесменом акцій протесту в Україні, які тоді скликав Міхеїл Саакашвілі. Луценко заявив, що Саакашвілі отримав від Курченка через Дангадзе півмільйона доларів на діяльність в Україні. У команді Саакашвілі це заперечували, називаючи справу сфабрикованою, а арешт Дангадзе незаконним.

Тимошенко каже, що не знає, хто замовив та оплатив їй лобістів у США

Голова фракції «Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» у парламенті, народний депутат Юлія Тимошенко заявила, що не замовляла та не оплачувала послуг фірми Avenue Strategies – компанії, яка, згідно з надісланими до Міністерства юстиції США документами, буде займатися лобістською діяльністю на користь Тимошенко на території Америки.

Вона також стверджує, що їй нічого невідомо про фірму Two Paths LLC (Делавер, США), яка підписала контракт на надання цих послуг в інтересах Тимошенко і зобов’язалась за них сплачувати 65 тисяч доларів щомісяця. Про це вона повідомила в коментарі журналістам програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»).

Журналісти запитали Тимошенко, чи надавала вона фірмі Two Paths LLC гроші на оплату послуг лобістської фірми Avenue Strategies.

«Категорично – ні (не надавала кошти, – ред.). Я взагалі ці компанії не знаю, не розумію, хто замовляв, як замовляв. Це для мене таке ж питання, як і для вас», – відповіла Юлія Тимошенко.

Згідно з документами з сайту Мін’юсту США, контракт з фірмою Avenue Strategies підписала не сама Юлія Тимошенко, а фірма Two Paths LLC, що діє від її імені.

Також у коментарі «Схемам» Юлія Тимошенко повідомила, що не знайома з керівником лобістської компанії Avenue Strategies, колишнім помічником президента США Дональда Трампа Беррі Беннеттом, який раніше розповів в інтерв’ю виданню The Hill, що працюватиме «лише персонально на Юлію Тимошенко, щоб організувати кілька її візитів» до США.

«Я не знайома з Беррі Беннеттом в принципі. Але якщо він до мене добре ставиться, якщо він готовий якось зі мною співпрацювати чи допомагати, я абсолютно «за», – заявила політик.

Також Юлія Тимошенко підтвердила, що зустрічається з американськими чиновниками. «У нас дуже багато зв’язків. Це зв’язки дружні. Це зв’язки людей, які власне дуже добре дивляться на Україну, ми любимо Україну і працюємо для України», – заявила лідерка «Батьківщини». Утім, вона зазначила, що грошей за ці зустрічі не платить: «Категорично – ні».

У той же день, коли Юлія Тимошенко погодилась на коментар для програми «Схеми» після декількох відмов, на сайті видання «Обозреватель» з’явилась новина із заявою від компанії Two Paths LLC. У ній йдеться про те, що сама лідерка «Батьківщини» начебто не має жодного відношення до фінансування послуг лобістів, а гроші за них заплатять небайдужі люди. Хто саме – не вказано.

Оплата сторонніми особами послуг для посадовців законодавством трактується як подарунок, зазначають юристи. При цьому закон України «Про запобігання корупції» забороняє народним депутатам одержувати подарунки від юридичних або фізичних осіб, вартість яких перевищує один прожитковий мінімум (3 723 гривень станом на березень 2018 року).

Якщо Юлія Тимошенко вже дізналася про факт оплати її лобістських послуг сторонніми особами, то щоб не порушити закон, вона має відмовитися від цього подарунку, пояснює юристка ГО «Центр протидії корупції» Олена Щербан.

«Тепер вона повинна або відмовитися офіційним листом від такого коштовного подарунку, або просити деталі, щоб задекларувати. Якщо вона не відмовляється від нього, то це адміністративне правопорушення. І тоді, коли вона свідомо такий подарунок приймає, треба з’ясовувати – чи немає ознак неправомірної вигоди, адже колись її можуть попросити віддячити за це», – каже Щербан.

15 березня американське видання The Hill повідомило, що Юлія Тимошенко у підготовці до президентських виборів найняла американських лобістів, що працювали на кампанію Дональда Трампа.

Фірма Avenue Strategies, яку очолює Беррі Беннетт, подала до Міністерства юстиції США документи, де йдеться про те, що вартість лобістських послуг для Тимошенко складає 65 тисяч доларів на місяць.

Розкрити цю інформацію американські лобісти були змушені у рамках виконання закону FARA – про реєстрацію іноземних агентів. У звіті до Мін’юсту США чітко вказано  – клієнт Тимошенко, колишній прем’єр-міністр України, діє через фірму Two Paths.

Two Paths LLC – це американська компанія, створена 13 лютого 2017 року, йдеться у витязі з реєстру юридичних осіб штату Делавер (США).

Це так званий «офшорний» штат Делавер, повідомляють журналісти програми «Схеми». Дізнатись про реальних власників Two Paths LLC із публічних джерел неможливо, компанія навіть не зобов’язана їх вказувати при реєстрації. Вона також не публікує свої річні фінансові звіти. Усе це дає доволі високий ступінь анонімності клієнтам, що обирають штат Делавер як місце реєстрації своїх юридичних осіб.

Контракт триватиме з лютого до серпня 2018 року. Передбачена також можливість його продовження. Лобістські послуги, серед іншого, передбачають «дослідження, зв’язки з урядом, PR, стратегічні консультації». Лобісти також допомагатимуть Юлії Тимошенко налагоджувати зв’язки із конгресменами та допомагатимуть відповідати на запити і прохання уряду США.

Апеляційний суд залишив Савченко під арештом

Апеляційний суд Києва залишив народного депутата Надію Савченко під арештом. 

Рішення оскарженню не підлягає. Таким чином, суд не задовольнив прохання адвокатів скасувати запобіжний захід для народного депутата.

23 березня Шевченківський районний суд Києва обрав Надії Савченко, підозрюваній у плануванні теракту, запобіжний захід у вигляді взяття під варту без можливості внесення застави до 20 травня.

Народному депутату інкримінують злочини, передбачені статтями: «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям. Савченко раніше заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

МЗС України просить владу Аугсбурга відреагувати на візит німецьких дітей до Криму

Консульство України в німецькому місті Мюнхені просить владу Аугсбурга відреагувати на візит німецьких дітей до анексованого Росією Криму.

«Генконсульство обурене фактом використання дітей з Аугсбурга у пропагандистських проектах Кремля на тимчасово окупованій території України. Генеральний консул України в Мюнхені Юрій Ярмілко невідкладно звернувся з листом до обербургомістра Аугсбурга Курта Грібля із проханням жорстко відреагувати на неприпустиме залучення неповнолітніх громадян ФРН до сумнівних політичних акцій», – заявили в консульстві.

За повідомленнями російських ЗМІ, 27 березня в аеропорт Сімферополя прибула група школярів з Німеччини для участі в «Днях російсько-німецької дитячої народної дипломатії». До складу групи входять 17 людей, німецькі підлітки пробудуть на півострові до 2 квітня, повідомило агентство «РІА Крим».

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав організацію візиту «небезпечною авантюрою».

Українське зовнішньополітичне відомство неодноразово застерігало іноземних громадян і осіб без громадянства від незаконних поїздок у Крим.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

МЗС України знову вимагає звільнити засудженого в Криму Балуха

Міністерство закордонних справ України знову вимагає звільнити засудженого в анексованому Росією Криму українця Володимира Балуха, повідомила речниця МЗС Мар’яна Беца у Twitter.

«Вимагаємо від Росії негайно звільнити політв’язня з Автономної Республіки Крим Володимира Балуха, який оголосив голодування з 19 березня. Справа сфабрикована», – написала Беца.

Засуджений в анексованому Росією Криму за звинуваченням у зберіганні боєприпасів український активіст Володимир Балух 19 березня оголосив голодування, протестуючи проти винесеного йому вироку.

28 березня дружина активіста Наталія Балух повідомила, що близькі й рідні не можуть отримати інформацію про стан здоров’я її чоловіка.

14 березня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму змінив вирок українському активісту Балуху. Суддя Тимур Сльозко виключив з обвинувачення пункт про придбання боєприпасів. У зв’язку з цим вирок скоротили на два місяці – до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні.

У січні 2018 року підконтрольний Кремлю Роздольненський районний суд засудив Балуха до трьох років і семи місяців колонії-поселення і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4,6 тисячі гривень).

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники вважають, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

МЗС України неодноразово закликало Росію звільнити активіста.

СБУ: механізм оформлення бойовикам документів для виїзду до ЄС заблокований

У Києві та Київській області затримали людей, які оформлювали для підтримуваних Росією бойовиків з угруповань «ДНР» та «ЛНР» документи, необхідні для виїзду до країн Європейського союзу, повідомив прес-центр СБУ. У спецслужбі зазначили, що затримали «трьох організаторів угруповання».

За даними правоохоронців, до механізму оформлення нелегального переправлення громадян до країн ЄС були причетні співробітники Державної прикордонної служби України.

«Серед замовників документів були, зокрема, учасники незаконних збройних формувань терористичних організацій «Л/ДНР», які вирішили «легалізуватись» в Європі. Ділки вклеювали фотокартки в оригінальний бланк незаконно отриманого документа із використанням неавтентичних голограм та штучним нанесенням відповідних засобів захисту паспортного документа», – заявили в СБУ.

У відомстві додали, що під час обшуків виявили обладнання та оргтехніку для виготовлення таких документів, бланки, печатки, готові фальсифіковані паспорти та інші документи з ознаками та елементами підробки, значну кількість готівки, вогнепальну зброю та понад три тисячі набоїв різного калібру.

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею «незаконне переправлення осіб через державний кордон України».

Штаб АТО: бойовики стріляли 32 рази, втрат у ЗСУ немає

Підтримувані Росією бойовики на Донбасі здійснили 27 березня 32 обстріли позицій ЗСУ, в результаті яких жоден український військовий не постраждав, йдеться в повідомленні прес-центру штабу АТО на сторінці у Facebook.

За даними українських військових, на донецькому напрямку бойовики напередодні стріляли в Опитному, Новотроїцькому, Лебединському, Старогнатівці, Мар’їнці, Гнутовому, Авдіївці, Талаківки, Павлополя, Водяного, Пісках, Широкині, Шахті Бутівка та Кам’янці. 

Згідно з повідомленням штабу, обстріли також тривали на луганському напрямку – під вогонь бойовиків потрапили Новолуганське, Луганське і Зайцеве.

В угрупованні »ДНР» звинуватили українських військових в обстрілі села Соснівське. На сайтах угруповання «ЛНР» поки не повідомляли, як минули останні години на захоплених бойовиками територіях.

Згідно з домовленостями тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі, черговий режим припинення вогню мав розпочатися з початку доби 5 березня. Сторони неодноразово заявляли про його порушення і звинувачували в цьому одна одну.

Кум Путіна, Савченко, переворот і докази Луценка – ранковий ефір Радіо Свобода

Генпрокурор зацікавився Медведчуком у справі Савченко-Рубана. Чи вистачить доказів?

Луценко проти Холодницького. Хто кого заарештує?

Біткойн забороняють у соцмережах. Чи легалізують в Україні?

На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Дмитро Баркар і гості студії: керівник Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків Михайло Дяденко, політолог Петро Олещук, експерт з питань безпеки Василь Богдан; член Ради громадського контролю НАБУ Сергій Миткалик, доктор політичних наук Сергій Римаренко, політолог Сергій Таран; співзасновник експертного центру Distributed Lab Павло Кравченко, керівник проектів та програм Департаменту відкритих ринків НБУ Емал Бахтарі та інвестиційний банкір, спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.

Московський суд продовжив Сущенку арешт на півроку – адвокат

Московський міський суд продовжив українському журналісту Роману Сущенку арешт на півроку, повідомив його адвокат Марк Фейгін у коментарі «Укрінформу».

«У цьому випадку продовження арешту – абсолютно стандартна ситуація. Арешт Роману Сущенку було продовжено на півроку, рахуючи з дня надходження кримінальної справи до суду. Оскільки воно надійшло 16 березня, то арешт продовжено до 16 вересня. Завтра, у середу (28 березня – ред.), я, природно, буду оскаржувати це рішення», – розповів Фейгін.

27 березня Московський міський суд почав слухання в справі Сущенка по суті. На засіданні, за словами адвоката, українець не визнав провину в повному обсязі.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

Сам Роман Сущенко заявив у суді, що до затримання шість років офіційно проживав у Парижі і був власним кореспондентом агентства «Укрінформ». В «Укрінформі» підтвердили що Сущенко від 2002 року є кореспондентом агентства, і відкинули звинувачення в шпигунстві, відзначивши, що журналіст був у відпустці, коли прибув до Москви у приватних справах.

Українська сторона називає звинувачення проти журналіста безпідставними і вимагає негайно його звільнити.

Наприкінці березня адвокат Сущенка Марк Фейгін заявляв, що розгляд справи українського журналіста в російському суді може завершитися вже у травні, і тоді ж під впливом міжнародних посередників Сущенко може бути звільнений. Втім підтвердження такого припущення з боку офіційних органів Росії немає.

Опитування: 86% українців вважають українські телеканали основним джерелом інформації

85,7% жителів України вважають загальнонаціональні українські телеканали основним джерелом отримання інформації – свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного на замовлення ГО «Детектор медіа».

27% українців отримують інформацію з українських інтернет-сайтів, 24% – з соціальних мереж. Для ще 18% основним джерелом виступають особисті соціальні кола: родичі, друзі, сусіди, колеги.

Іншими джерелами користуються не більше ніж 8% населення. Зокрема, 5% респондентів зазначили, що вони отримують інформацію про ситуацію в Україні і світі з російських телеканалів.

Дослідження проводилося від 5 до 21 лютого 2018 року за фінансування Міністерства іноземних справ Данії («Даніда») і NED (США). Опитування проводили в усіх регіонах України, окрім АР Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися лише на територіях, які контролює Україна. Загалом було опитано 2 тисячі 43 респонденти.

Суд у Москві оголосив перерву в розгляді справи Сущенка до 28 березня

Московський міський суд, який 27 березня почав слухання по суті в справі арештованого в Росії українського журналіста Романа Сущенка, оголосив перерву.

Як повідомив у Twitter адвокат Марк Фейгін, розгляд справи перенесли на ранок 28 березня. Процес відбувається в закритому режимі.

На сьогоднішньому засіданні, за словами адвоката, Сущенко не визнав провину в повному обсязі.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

Сам Роман Сущенко заявив у суді, що до затримання шість років офіційно проживав у Парижі і був власним кореспондентом агентства «Укрінформ». В «Укрінформі» підтвердили що Сущенко від 2002 року є кореспондентом агентства, і відкинули звинувачення в шпигунстві, відзначивши, що журналіст був у відпустці, коли прибув до Москви у приватних справах.

Українська сторона називає звинувачення проти журналіста безпідставними і вимагає негайно його звільнити.

Наприкінці березня адвокат Сущенка Марк Фейгін заявляв, що розгляд справи українського журналіста в російському суді може завершитися вже у травні, і тоді ж під впливом міжнародних посередників Сущенко може бути звільнений. Втім підтвердження такого припущення з боку офіційних органів Росії немає.