Суд у Москві розпочав слухання у справі журналіста Сущенка – Фейгін

У Московському міському суді у вівторок розпочалися слухання по суті справи утримуваного в Росії українського журналіста Романа Сущенка, повідомив у Twitter адвокат Марк Фейгін.

«Процес у справі Сущенка розпочався. Роман Сущенко провину не визнав у повному обсязі», – повідомив адвокат.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

Сам Роман Сущенко заявив у суді, що до затримання шість років офіційно проживав у Парижі і був власним кореспондентом агентства «Укрінформ». В «Укрінформі» підтвердили що Сущенко від 2002 року є кореспондентом агентства, і відкинули звинувачення в шпигунстві, відзначивши, що журналіст був у відпустці, коли прибув до Москви у приватних справах.

Українська сторона називає звинувачення проти журналіста безпідставними і вимагає негайно його звільнити.

Наприкінці березня адвокат Сущенка Марк Фейгін заявляв, що розгляд справи українського журналіста в російському суді може завершитися вже у  травні, і тоді ж під впливом міжнародних посередників Сущенко може бути звільнений. Втім підтвердження такого припущення з боку офіційних органів Росії немає.

Портнов і «Опозиційний блок»: розслідуване СБУ провадження про «держзраду» є «фейковим»

«Фейковим» назвали порушення провадження за статтею «державна зрада» щодо Андрія Портнова партія «Опозиційний блок» і сам колишній заступник голови Адміністрації президента України часів Віктора Януковича.

«Звинувачення Андрія Портнова брехливі та сфабриковані за найгіршими стандартам КДБ. Таке проти Портнова вже «шили» в 2014 і в 2015 роках, але в 2017 році Генеральна прокуратура була змушена закрити їх у зв’язку з відсутністю доказів. Чергова спроба тиску на Портнова мотивована тим, що він відкрито і аргументовано виступає з критикою нинішньої влади і відомий своєю активною правозахисною діяльністю», – йдеться в заяві «Опозиційного блоку».

Сам Портнов вказав: вважає, що провадження «це фейкова кримінальна справа, яку ви самі (депутати Верховної Ради з фракції «Народного фронту» – ред.) придумали й самі зареєстрували». Згодом екс-чиновник у зв’язку з порушеним провадженням виступив у Facebook зі зверненням до президента Порошенка та голови СБУ.

Служба безпеки України розпочала розслідування можливої причетності колишнього заступника голови Адміністрації президента України часів Віктора Януковича Андрія Портнова до анексії Росією Криму у рамках кримінального провадження за статтею «державна зрада». Це Радіо Свобода підтвердила речниця спецслужби Олена Гітлянська.

За її словами, відповідне провадження порушила прокуратура Автономної Республіки Крим.

Раніше депутат Верховної Ради Андрій Левус повідомив про порушення кримінальної справи у відповідь на заяву громадської організації «Вільні люди». Як повідомив у наведеному Левусом документі заступник начальника Головного слідчого управління СБУ Маяков, «прокуратурою АР Крим до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості у кримінальному провадженні… про вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 111 КК України (Державна зрада)». Прокуратура АРК вдалася до таких дій «за обставинами, викладеними у Вашому (представника громадської організації – ред.) повідомленні про вчинення кримінальних правопорушень».

Прокуратура АРК порушила кримінальне провадження щодо затриманого кримського судна

Прокуратура Автономної Республіки Крим порушила кримінальне провадження за фактом виходу рибальського судна «Норд» із закритого Києвом порту анексованого міста Керч. Про це повідомляє сайт Крим.Реалії з посиланням на прес-службу відомства.

«До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 332-1 Кримінального кодексу України (порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї)… В даний час тривають допити членів екіпажу судна, готується клопотання про накладення арешту на вилучене майно», – сказала речниця прокуратури АРК Тетяна Тихончик.

Судно вилучено, згодом буде надана юридична оцінка діям капітана і екіпажу судна, додали у відомстві.

25 березня Держприкордонслужба України затримала в акваторії Азовського моря риболовне судно під прапором Росії.

З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією Криму, гавані півострова закриті для міжнародного судноплавства.

За період з 1 серпня 2017 року до 31 січня 2018 року в закриті порти Криму зайшло 591 судно-порушник.

Укроборонпром: контракт на танки «Оплот» для Таїланду завершений, наступна партія – для України

Контракт на постачання українських танків «Оплот-Т» до Таїланду успішно завершений, їх найближчим часом надішлють до країни-замовника, повідомив генеральний директор державного концерну «Укроборонпром» Павло Букін. За його словами, наступна партія танків буде виготовлена для Збройних сил України.

«Із завершенням експортного контракту з Таїландом концерн налаштовується на виробництво танків для ЗСУ. БМ «Оплот», прийнятий на озброєння ще 2009 року, вимагає оновлення деяких комплектуючих. Адже за цей час з’явилися важливі технологічні інновації. Водночас Збройні сили та підприємства «Укроборонпрому» отримали досвід застосування військової техніки у зоні АТО. Ми готові інтегрувати в «Оплоти» для української армії технології, опрацьовані з урахуванням бойового досвіду. Ідеться про передове цифрове оснащення, зокрема, прицільний комплекс та систему управління вогнем», – сказав Букін.

Начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко заявляв, що українська армія отримає танки цього року.

Грицак: у битві з агресором загинули 23 співробітники СБУ

23 співробітники Служби безпеки України загинули «у битві» з Росією, заявив голова СБУ Василь Грицак з нагоди 26-ї річниці з дня створення спецслужби.

«Співробітники української спецслужби воюючи на видимих і невидимих фронтах ефективно захищають національні інтереси держави, законні права та свободи громадян. Передовою для нас стала вся країна. Ми знешкоджуємо ворога не лише в районі проведення антитерористичної операції, але й у глибокому тилу. Низький уклін 23 нашим героям, які віддали життя у битві з агресором, що занапастив рідну землю», – сказав Грицак.

Відносини між Україною й Росією загострилися після анексії Криму й початку збройного конфлікту на Донбасі.

Президент Петро Порошенко заявив, що протягом 2017 року Служба безпеки України затримала 591 людину за підозрою в терористичній діяльності, зборі розвідувальної інформації і сприяння підтримуваним Росією бойовикам. 

МЗС України вимагає звільнити кримськотатарського активіста Мемедемінова

Міністерство закордонних справ України вимагає звільнити журналіста, кримськотатарського активіста Нарімана Мемедемінова, якого заарештували в анексованому Росією Криму, заявила речниця відомства Мар’яна Беца.

«Після незаконних виборів окупант посилює тиск на кримських татар. Вимагаємо звільнення активіста Нарімана Мемедемінова», – написала Беца у Twitter 24 березня.

23 березня підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя заарештував кримськотатарського активіста Нарімана Мемедемінова до 16 травня.

Напередодні в будинку Мемедемінова російські силовики і правоохоронці провели обшук. Після обшуків його відвезли на допит в управління ФСБ Росії в Сімферополі.

Правозахисники, журналісти, блогери вимагали від Росії і підконтрольної їй влади анексованого Криму негайного звільнити активіста.

У лютому 2016 року в будинку Мемедемінова вже проводили обшук, підконтрольний Росії Бахчисарайський районний суду 13 липня 2017 року розглядав адміністративну справу проти активіста, його притягували до відповідальності за нібито участь в несанкціонованому мітингу 13 квітня 2017 року поблизу будинку Сейдамета Мустафаєва, в якого в той момент проводився обшук. Тоді біля будинку зібралася велика кількість кримських татар, щоб підтримати співвітчизника, серед них був і Наріман Мемедемінов.

Після анексії в Криму підконтрольна Росії влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Рада доброчесності заявила, що більше не братиме участь у процесі оцінки суддів

Громадська рада доброчесності заявила, що припиняє свою участь у процесі кваліфікаційного оцінювання суддів.

«Аби влада, розхвалюючи досягнення судової реформи, перед українцями та міжнародними організаціями вкотре не використала громадськість, Громадська рада доброчесності вирішила припинити свою участь у квазіпроцесі очищення суддівського корпусу. Члени ГРД сподіваються на підтримку в очах суспільства і зроблять усе, аби процес оцінювання суддів відбувся прозоро та ефективно», – заявили в організації.

У Громадській раді доброчесності заявили, що її активістів «технічно витиснули» з процесу переатестації суддів.

«На суддівському конвеєрі Вищої кваліфікаційної комісії суддів влаштовує суддям псевдоперевірку їхнього професійного рівня та доброчесносності. Для того, аби громадськість не перешкоджала такій діяльності, Комісія своїми змінами до Регламенту оцінювання суддів технічно «витиснула» Громадську раду доброчесності з одного з головних етапів судової реформи – переатестації суддів», – заявили в ГРД.

Відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів» Громадська рада доброчесності збирає, перевіряє і аналізує інформацію щодо судді або кандидата на посаду судді, надає її Вищій кваліфікаційній комісії суддів. Також Рада має право надавати висновки про невідповідність судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Перші офіційні збори Громадської ради доброчесності відбулися 23 листопада 2016 року.

Через бойове травмування 1 військовий загинув, 1 зазнав поранень – штаб АТО

У штабі АТО в суботу ввечері повідомили, що в одній з бригад на лінії зіткнення на Донбасі один військовослужбовець загинув, ще один зазнав поранення. За попередньою інформацією військових, це сталося внаслідок необережного поводження з боєприпасами.

«Триває з’ясування обставин інциденту», – заявили у прес-центрі штабу АТО.

Повідомляється, що травмованого військовослужбовця вже відвезли до лікувального закладу та надали необхідну медичну допомогу.

Раніше сьогодні в штабі АТО повідомляли, що в результаті бойових дій і п’яти обстрілів упродовж дня з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі ніхто з військовослужбовців ЗСУ не постраждав.

 

 

Бойовики стріляли 5 разів, втрат серед військових ЗСУ немає – штаб

У штабі української воєнної операції на Донбасі 24 березня повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків ніхто із українських воїнів упродовж дня не постраждав. Згідно з повідомленням на сторінці штабу у Facebook, від початку доби і до 18-ї години суботи бойовики здійснили 5 обстрілів позицій ЗСУ.

Згідно з повідомленням, обстріли бойовиків тривали неподалік Кам’янки, Лебединського та Щастя.

Під час збройних атак підтримувані Росією бойовики використовували гранатомети різних типів, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю.

Бойовики з угруповань «ДНР» та «ЛНР» на своїх сайтах не пишуть про порушення режиму тиші упродовж дня.

Згідно з домовленостями тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі, черговий режим припинення вогню мав розпочатися з початку доби 5 березня. Сторони неодноразово заявляли про його порушення і звинувачували в цьому одна одну.

 

Омбудсмен: умови утримання Савченко в камері перевірили – грубих порушень немає

Працівники секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини перевірили дотримання конституційних прав і свобод народного депутата Надії Савченко і не виявили грубих порушень у камері, де вона утримується, йдеться в повідомленні на сайті омбудмена.

«Надія Савченко повідомила, що оголосила голодування, востаннє вона поїла ввечері 23 березня. На даний момент скарг на здоров’я з її боку немає. Її прохання про гарячу воду, душ задоволено. Також роз’яснено про її право вільно обирати лікаря за необхідністю. Надія Савченко висловила працівникам секретаріату Уповноваженого зауваження про здійснення відеоспостереження та затоновані вікна у камері. Її зауваження перевірили, грубих порушень прав і свобод виявлено не було», – йдеться в повідомленні.

Крім того, повідомляється, що омбудсмен Людмила Денісова здійснює «особистий контроль» за дотриманням прав Савченко.

Раніше у прес-службі омбудсмена повідомили, що затримання народного депутата Надії Савченко відбувалося з порушенням законодавства. 

23 березня Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення про арешт Савченко до 20 травня без можливості застави. При цьому суддя визнав безпідставним її затримання 22 березня. У мотивувальній частині ухвали суддя зауважив, що Савченко не вчинила завершеного злочину, а лише, на думку слідства, мала намір вчинити.

У ході засіданні Савченко заявила, що починає голодування на знак протесту проти затримання й обвинувачень на її адресу.

Захист Савченко заявив про намір оскаржити рішення.

22 березня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Савченко.

Після цього в кулуарах Верховної Ради слідчий повідомив, що затримує її. Згодом в ГПУ повідомили про оголошення Савченко підозри в присутності її адвоката.

Надії Савченко інкримінують злочини, передбачені статтями: «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям. Савченко раніше заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

СБУ за рік затримала 591 людину, підозрювану в тероризмі – Порошенко

Президент Петро Порошенко заявляє, що протягом минулого року Служба безпеки України затримала 591 людину за підозрою в терористичній діяльності, зборі розвідувальної інформації і сприяння підтримуваним Росією бойовикам. Президент навів такі дані 24 березня на урочистостях з нагоди 26-ї річниці створення Служби безпеки України.

«Лише в минулому році десятки терористичних актів і диверсій були зупинені Службою безпеки. Підрозділами «Альфа» в районі проведення АТО здійснено понад сім тисяч спеціальних та оперативно-бойових заходів, у тому числі із недопущення проникнення диверсійно-розвідувальних груп углиб країни. СБУ затримала 591 особу, причетну до терористичної діяльності, збору розвідінформації та сприяння бойовикам та російським окупантам», – сказав Порошенко.

За його словами, були викриті і притягнуті до відповідальності «десятки сепаратистів». «Лише 2017 року за статтею «Державна зрада» Кримінального кодексу України винесено вирок 13 зрадникам», – заявив президент.

Також, за словами Порошенка, набули чинності обвинувальні вироки щодо 11 осіб, причетних до фінансування тероризму.

Порошенко також вкотре похвалив спецслужбу за викриття «ворожого кубла, яке готувало масштабні теракти в Києві з численними жертвами», маючи на увазі затримання народного депутата Надії Савченко і колишнього переговірника Володимира Рубана.

Савченко і Рубан арештовані судами на два місяці за підозрою в підготовці терактів. Обоє свою провину заперечують.

 

Омбудсмен: Савченко затримали з порушенням закону

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова заявляє, що затримання народного депутата Надії Савченко відбувалося з порушенням законодавства. Заяву Денісової 23 березня цитує прес-служба омбудсмена.

«Під час затримання Надії Савченко були порушені вимоги чинного законодавства. Даний факт сьогодні (23 березня – ред.) підтверджений рішенням слідчого судді в ході судового засідання. Він звільнив в залі суду позбавлену свободи Надію Савченко. Водночас, слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого СБУ про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою народному депутату. З огляду на ситуацію, я особисто як Уповноважений з прав людини в подальшому здійснюватиму контроль за додержанням конституційних прав Надії Савченко», – заявила Денісова.

23 березня Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення про арешт Савченко до 20 травня без можливості застави. При цьому суддя визнав безпідставним її затримання 22 березня. У мотивувальній частині ухвали суддя зауважив, що Савченко не вчинила завершеного злочину, а лише, на думку слідства, мала намір вчинити.

У ході засіданні Савченко заявила, що починає голодування на знак протесту проти затримання й обвинувачень на її адресу.

Захист Савченко заявив про намір оскаржити рішення.

22 березня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Савченко.

Після цього в кулуарах Верховної Ради слідчий повідомив, що затримує її. Згодом в ГПУ повідомили про оголошення Савченко підозри в присутності її адвоката.

Надії Савченко інкримінують злочини, передбачені статтями: «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям. Савченко раніше заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Подача води на неконтрольовану частину Луганщини тимчасово припинена – МТОТ

Подача води на неконтрольовану урядом частину Луганщини тимчасово припинена, повідомило Міністерство з питань тимчасово окупованих територій України у Twitter.

«Призупинено подачу води з Петрівської насосної станції на неконтрольовану частину Луганщини. Причина зупинки – аварійна ситуація на магістральному водоводі на непідконтрольній території», – повідомили в міністерстві.

Раніше Петрівську насосну станцію Попаснянського водоканалу неодноразово знеструмлювали через борги.

Парубій прогнозує, що Рада розгляне кандидатів у члени ЦВК у квітні-травні

Верховна Рада України може розглянути кандидатів у члени Центральної виборчої комісії у квітні або травні, повідомив голова парламенту Андрій Парубій в інтерв’ю телеканалу «Рада».

«Ми вирішили найгостріші, ключові кадрові питання, які були на порядку денному сесії. У нас залишається ЦВК, але ми ще очікуємо закінчення спецперевірки кандидатів, бо не всі вони одночасно подали документи, дехто подав їх пізніше. І це наступне кадрове питання, яке стоїть на порядку денному у квітні-травні», – сказав Парубій.

5 лютого голова парламенту повідомив, що доручив відправити документи кандидатів у члени Центральної виборчої комісії на спецперевірку. Тоді він оприлюднив текст президентського подання, згідно з яким Петро Порошенко пропонує Раді розглянути 14 кандидатів у члени ЦВК.

1 червня 2014 року сплив семирічний термін повноважень 12 з 15 членів Центральної виборчої комісії.

Суд арештував Савченко

Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення про взяття під варту народного депутата Надії Савченко без можливості внесення застави до 20 травня. Таке рішення суд ухвалив 23 березня, задовольнивши клопотання прокуратури.

Суд вважає, що Савченко може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню. 

Раніше на засіданні Савченко заявила, що починає голодування на знак протесту проти затримання й обвинувачень на її адресу.

Захист Савченко просив суд звільнити їхню підзахисну, заявляючи, що вона не винувата і не має наміру втікати.

22 березня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Савченко.

Після цього в кулуарах Верховної Ради слідчий повідомив, що затримує її. Згодом в ГПУ повідомили про оголошення Савченко підозри в присутності її адвоката.

Надії Савченко інкримінують злочини, передбачені статтями: «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям. Савченко раніше заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Генштаб: резерв ЗСУ складає близько 150 тисяч військовослужбовців

Резерв Збройних сил України складає близько 150 тисяч військовослужбовців, заявив начальник головного управління персоналу – заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенант Артур Артеменко.

За його словами, оперативний резерв першої черги складає близько 120 тисяч людей, а другої – близько 30 тисяч.

Він зазначив, що у 2018 році вже вдалося підготувати близько трьох тисяч резервістів оперативного резерву першої черги, і близько 400 – другої.

22 березня Артеменко також повідомив, що понад 170 тисяч військових служать за контрактом у Збройних силах України.

У ЗСУ за контрактом служать понад 170 тисяч військових – Генштаб

Понад 170 тисяч військових служать за контрактом у Збройних силах України, повідомив начальник головного управління персоналу – заступник начальника Генерального штабу ЗСУ Артур Артеменко.

«У 2017 році прийнято на військову службу за контрактом понад 36,7 тисячі осіб, у тому числі понад 2,4 тисячі офіцерів. За два з половиною місяці поточного року прийнято понад 6,7 тисячі осіб, у тому числі 400 офіцерів. Загалом кількість військовослужбовців за контрактом у Збройних силах України становить понад 170 тисяч осіб, у тому числі близько 50 тисяч офіцерів», – сказав Артеменко.

У 2016 році контракт зі Збройними силами України уклали понад 69 тисяч військовослужбовців, повідомляв керівник Генштабу Віктор Муженко.

Рада відмовилася розглядати проекти про відтермінування е-декларацій для активістів

Верховна Рада відмовилася включити до порядку денного проекти законів про відтермінування подачі електронних декларацій про доходи громадськими активістами (№8120 та №8120-1).

Голова парламенту Андрій Парубій ставив це питання на голосування кілька разів.

Народний депутат Сергій Лещенко 14 березня зареєстрував законопроект (№8120), у якому пропонує до 2019 року відкласти обов’язок подання е-декларацій представниками громадських організацій, які беруть участь у оцінці виконання антикорупційних програм, здійснюють моніторинг антикорупційної політики в Україні.

Також голова фракції «Блок Петра Порошенка» Артур Герасимов 21 березня зареєстрував альтернативний законопроект (№8120-1), яким пропонує до 1 липня 2018 року відкласти подання перших е-декларацій для антикорупційних активістів.

Особи, які зобов’язані подавати електронні декларації, мають це зробити до 1 квітня. На останній тиждень березня в народних депутатів запланована робота з виборцями.

23 березня 2017 року парламент ухвалив закон про необхідність електронного декларування також для громадських активістів та громадян які «залучаються до здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням, протидією корупції». Ці норми критикувалися як громадськістю, так і міжнародними партнерами.

Президент України підписав зміни до закону щодо електронного декларування. При цьому він заявив, що запропонує внести зміни до тих пунктів документа, які критикують.

В Адміністрації президента повідомили, що оскільки зобов’язання для заповнення електронних декларацій представниками громадських організацій з’являється лише з 2018 року, сторони домовилися створити робочу групу з метою опрацювання узгоджених змін до цього закону. Проте до цього часу зміни не узгодили.

У Раді розглядають подання щодо згоди на затримання і арешт Надії Савченко (трансляція)

Регламентний комітет Верховної Ради вранці четверга розпочав засідання із розгляду подання щодо згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт депутата Надії Савченко. Комітет попередньо вирішив зібратися перед початком засідання парламенту, у порядку денному якого на сьогодні «питання Савченко» стоїть для розгляду четвертим. 

Участь у засіданні комітету бере генпрокурор Юрій Луценко.

У разі згоди комітету ці подання має розглянути весь склад Верховної Ради. 

Генпрокуратура звернулася до парламенту з такими поданнями 15 березня. 

Генеральний прокурор Юрій Луценко 15 березня направив до парламенту подання про притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата Савченко.

Згідно з оприлюдненими поданнями ГПУ, Надія Савченко не пізніше 20 листопада 2017 року вступила у змову з волонтером Володимиром Рубаном, ватажком бойовиків угруповання «ДНР» Олександром Захарченком та іншими особами для повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні. ГПУ підозрює Савченко в плануванні теракту в парламенті України. Сама Савченко пізніше заявила, що не планувала теракту, а лише «політичну провокацію».

У Конгресі США погодили на наступні півроку бюджет, яким збільшені видатки на допомогу Україні

Лідери республіканців і демократів у Конгресі США погодили проект бюджету до закінчення фінансового року – 30 вересня 2018 року, у якому збільшені видатки на допомогу Україні. Перед набранням чинності консолідований закон про бюджетні асигнування на 2018 рік має бути схвалений Сенатом і Палатою представників та підписаний президентом США.

«Загальний обсяг допомоги Україні визначено в обсязі 620 мільйонів 700 тисяч доларів, що перевищує відповідний минулорічний кошторис. Так, згідно із законопроектом Пентагону виділяється 200 мільйонів доларів для надання військово-технічної допомоги Україні, що на 50 мільйонів більше за асигнування 2017 року. Дані кошти спрямовуватимуться на фінансування конкретних проектів американської підтримки ЗСУ», – йдеться в повідомленні посольства України у США.

У посольстві додали, що кошторис допомоги Україні по лінії Держдепартаменту США та причетних агентств визначено у сумі 420 мільйонів 700 тисяч доларів, що також на 10 мільйонів перевищує відповідні видатки минулого року.

У грудні 2017 року президент Сполучених Штатів Дональд Трамп підписав оборонний бюджет США на 2018 рік з виділенням 350 мільйонів доларів на військову допомогу Україні.

Минула доба на Донбасі пройшла без порушень перемир’я – штаб

У штабі української воєнної операції на Донбасі повідомили, що 21 березня в зоні проведення АТО повністю був дотриманий режим перемир’я.

«Встановлене з опівночі 5 березня перемир’я, про що домовилася Тристороння контактна група, минулої доби дотримувалося у повній мірі. З боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано обстрілів по укріпленнях наших захисників. Ситуація по всій лінії розмежування сторін надійно контролюється підрозділами сил АТО», – йдеться у Facebook-повідомленні прес-центру штабу АТО у четвер.

В угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» також не інформують про бойові дії 21 березня.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергову спробу відновити режим припинення вогню, як «повний і безстроковий», з 00:01 години 5 березня. Але він був порушений уже в перші години дії, як і попередні перемир’я. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

Савченко просить суд скасувати виключення її з парламентського комітету

Народний депутат України Надія Савченко намагається через суд оскаржити рішення Верховної Ради про виключення її зі складу парламентського комітету з національної безпеки й оборони.

Як написала Савченко у Facebook, 21 березня вона подала відповідний адміністративний позов до Верховного суду України.

«Відзначу, що постанова, за яку депутати проголосували на засіданні сесії Верховної Ради 15 березня, є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки підстави, визначені чинним законодавством, для ухвалення такого рішення відсутні. Неможливо виключити члена комiтету з комiтету. В законодавствi України є тiльки механiзми вiдкликання голови комiтету, заступника голови та секретаря комiтету», – написала Савченко.

15 березня Верховна Рада виключила Савченко зі складу комітету з питань національної безпеки та оборони.

Це сталося того ж дня, коли генеральний прокурор Юрій Луценко в парламенті заявив, що вносить на розгляд Верховної Ради подання на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт народного депутата Надії Савченко за підозрою в плануванні теракту в парламенті України.

Савченко пізніше заявила, що не планувала теракту, а лише «політичну провокацію».

Кремль: Путін доручив опрацювати список про помилування 16 людей, серед яких є Сенцов і Кольченко

Президент Росії Володимир Путін доручив адміністрації опрацювати прохання політика Ксенії Собчак про помилування 16 людей, серед яких є український режисер Олег Сенцов та активіст Олександр Кольченко.

«Такий список був переданий Собчак президенту. Президент його прийняв і доручив своїй адміністрації опрацювати цей список», – повідомив речник президента Росії Дмитро Пєсков.

Раніше штаб Ксенії Собчак повідомив, що запропонував президенту Росії Володимиру Путіну помилувати людей із списку, в якому є 16 прізвищ, переважно росіян, зокрема, брата опозиціонера Олексія Навального – Олега Навального, фігурантів «справи 26 березня» Дмитра Борисова та Станіслава Зимовця. Також у списку є прізвища утримуваних в Росії українського режисера Олега Сенцова та активіста Олександра Кольченка.

Олександр Кольченко та український режисер Олег Сенцов були затримані російськими спецслужбами в Криму в травні 2014 року. Їх звинуватили в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року суд в Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обвинувачені свою провину не визнали.

Сенцов і Кольченко визнані правозахисним рухом «Меморіал» політичними в’язнями. Російська влада включила їх до списку «терористів і екстремістів».

Уряд України розірвав програму економічної співпраці з Росією

Кабінет міністрів України зупинив дію програми економічного співробітництва з Росією на 2011-2020 роки. Про це повідомив прем’єр України Володимир Гройсман під час засідання уряду 21 березня.

Уряд також доручив Міністерству закордонних справ України в установленому порядку поінформувати про це уряд Росії.

Анонсуючи намір Кабміну зупинити дію програми, Гройсман раніше цього місяця заявляв, що в уряді мають намір «переорієнтувати економіку від тієї прив’язки, яку постійно нав’язувала Росія».

Згаданий документ влітку 2011 року підписали на той час прем’єр-міністри України Микола Азаров і Росії Володимир Путін.

Україна ініціює дебати в ПАРЄ про невизнання російських виборів у Криму

Віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи, депутат Верховної Ради України Володимир Ар’єв заявляє, що подав заявку на проведення дебатів на квітневій сесії ПАРЄ щодо невизнання російських виборів в анексованому Криму.

«Очевидно, Україна повинна звертатися до міжнародного співтовариства, щоб засудити незаконні вибори на анексованому півострові. Принаймні я, як голова делегації в ПАРЄ, вже подав заявку на проведення поточних дебатів на квітневій сесії в Страсбурзі. Але, очевидно, ми можемо віддати перевагу підтримці термінових дебатів з розширеної тематики щодо Росії, якщо таке подання на розширену тематику зробить делегація Великої Британії», – заявив Ар’єв проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Вибори президента в Росії відбулися 18 березня. За попередніми даними, Володимир Путін перемагає на російських виборах із рекордним результатом у 76,7 відсотка голосів і стає президентом вже на четвертий термін.

Російська влада також провела голосування в анексованому нею Криму, попри заперечення України і заяви міжнародних організацій і західних урядів про невизнання «виборів» на півострові.

19 березня речниця МЗС України Мар’яна Беца повідомила, що список із 140 осіб, причетних до організації і проведення голосування в анексованому Криму, передали ЄС. В Євросоюзі це підтвердили.

Верховна Рада України має намір голосувати за невизнання виборів президента Росії.

 

«С14» заперечує виконання «замовлень» СБУ

Праворадикальна організація «С14» прямо не співпрацює зі Службою безпеки України і не виконує її замовлень, заявив Радіо Свобода один із лідерів організації Євген Карась.

«Грошей від СБУ ми ніколи не отримували, подяк також. «Політичних замовлень» ми ніколи не виконували. Ми ніколи не маємо якихось таємних нарад з СБУ, планірок чи цілевказівок за замовленнями», – стверджує Євген Карась. 

За його словами, взаємодія з СБУ відбувається лише тоді, коли члени організації відстежують сепаратистів і «єдиний шлях діяти по закону» – це повідомити СБУ.

«Якщо ж у сепаратистів статті «МВСні», тоді ми так співрацюємо через МВС», – пояснив Карась.

15 березня на сторінці організації «С14» з’явилося повідомлення, що активісти знайшли під Києвом людину, яка нібито воювала проти України на боці підтримуваного Росією угруповання «ЛНР». У коментарях до повідомлення, зокрема, запитували – «а далі що СБУ його закриє?».

Сам Євген Карась зазначає, що його організація «послідовно і всіма методами бореться з сепаратистами і проросійськими структурами».

«С14» уперше про себе офіційно заявила 14 жовтня 2011 року на марші УПА. Організація разом із «Азовом» і «Правим сектором» внесена у перелік моніторингу Міжнародного інтернет-ресурс TRAC, що веде облік терористичних організацій. Самі «С14» пояснюють це тим, що TRAC лише «досліджує» їхню радикальну діяльність. Також «С14» відкидають звинувачення у прихильності до нацистської ідеології, які звучать від представників правозахисних і феміністичних рухів.

ГПУ викликала Бакуліна на допит 5 квітня

Генеральна прокуратура України викликала народного депутата з фракції партії «Опозиційний блок» Євгена Бакуліна на допит 5 квітня, повідомила прес-служба відомства.

У ГПУ зазначили, що 19 березня Бакуліну повідомили про підозру у вчиненні злочинів, передбачених статтями 255 («створення злочинної організації»), 15 і 191 (замах на привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), 366 («службове підроблення») та 209 («легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»).

15 березня Верховна Рада дала згоду на притягнення Бакуліна до кримінальної відповідальності, його затримання й арешт, таким чином задовольнивши відповідне подання Генеральної прокуратури.

16 лютого голова ГПУ Юрій Луценко підписав це подання і згодом подав його до парламенту. У коментарях до допису у Facebook речниця голови ГПУ Лариса Сарган заявляла, що Бакулін «уже близько трьох років» перебуває в Росії.

Згідно з даними на сайті парламенту, депутат востаннє проходив електронну реєстрацію у Верховній Раді 5 липня 2016 року.

В «Опозиційному блоці» подання ГПУ назвали політично мотивованим.

За даними прокуратури, екс-голова правління «Нафтогазу» Бакулін є фігурантом так званої справи про «вишки Бойка» – оборудки 2011-2013 років, коли команда тодішнього президента Віктора Януковича заробила на імітації тендеру для бурових установок сотні мільйонів доларів. У ГПУ хочуть притягти його до відповідальності «за створення організованого злочинного угруповання» та «розкрадання державних коштів».

Уряд пропонує внести зміни до закону про запобігання корупції

Кабінет міністрів України пропонує внести зміни до закону про запобігання корупції. 

Законопроект №8158 зареєстрований на сайті Верховної Ради. 

 Як йдеться у пояснювальній записці, з метою залучення до організації управління держпідприємствами європейських фахівців законопроектом пропонується виключити іноземців нерезидентів, які претендують на посади керівника і заступника керівника, голови та члена наглядової ради деяких юридичних осіб, із числа осіб, на яких поширюються вимоги закону про протидію корупції.

Документом пропонується уточнити, що закон поширюється на керівників та заступників керівників, голову та членів наглядової ради (крім іноземців нерезидентів), виконавчого органу, одноосібний виконавчий орган юридичних осіб, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п’ятдесят відсотків, а також осіб, які входять до складу наглядової ради держорганізації, що має на меті одержання прибутку.

Нині відповідний пункт статті 3, яку пропонують змінити, передбачає, що закон про запобігання корупції поширюється на посадових осіб юридичних осіб публічного права, осіб, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку.

Закон про запобігання корупції, серед іншого, встановлює обов’язок подання е-декларацій для певних категорій осіб.

Луценко: подання ГПУ щодо Савченко Рада розгляне в четвер

Верховна Рада України розгляне подання Генеральної прокуратури про притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт позафракційного народного депутата Надії Савченко у четвер, 22 березня. Про це заявила представник президента в парламенті, народний депутат із фракції «Блок Петра Порошенка» Ірина Луценко.

«У середу буде розглядатися питання на комітеті. Генпрокурор буде в четвер. Фракція «БПП» буде голосувати за всі три позиції – зняття недоторканності, арешт і затримання. Відео, яке ви побачите на засіданні, шокують усе суспільство», – сказала Луценко, яку цитує прес-служба «Блоку Порошенка».

За її словами, фракція БПП підтримає законопроект, яким передбачається надання дозволу на огляд речей народних депутатів України при вході до парламенту. 

15 березня в парламенті генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що Савченко підозроюють у плануванні теракту в парламенті України.

«У слідства є незаперечні докази того, що Надія Савченко, народний депутат України особисто планувала, особисто вербувала, особисто давала вказівки про те, як провести терористичний акт тут, у цьому залі, знищивши бойовими гранатами дві ложі: урядову й посадову, мінометами обрушивши купол Верховної Ради і автоматами добиваючи тих, хто виживе», – сказав Луценко.

Того ж дня до Ради внесли подання на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт народного депутата Надії Савченко. Депутат відмовилася коментувати звинувачення в плануванні теракту, але запропонувала силовикам допитати її публічно на поліграфі. 

Надію Савченко 15 березня в СБУ допитали у справі колишнього переговірника зі звільнення полонених Володимира Рубана, який був затриманий 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з окупованих бойовиками районів Донецької області.