Голова уряду Ізраїлю Біньямін Нетаньягу подякував президенту США Дональду Трампу за ліквідацію ВПС США у Багдаді іранського генерала Гасема Солеймані. Про це повідомляє Times of Israel.

Нетаньягу також висловив підтримку США у «боротьбі за безпеку, мир та самозахист».

За словами Нетаньягу, Сулеймані відповідальний за смерть невинних американців та багатьох інших, і він планував подальші напади.

Іранський генерал, командувач силами «Кудс» Гасем Солеймані загинув внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. Американські та іранські посадовці підтвердили смерть одного з найбільш впливових посадовців Ірану внаслідок удару по двох автомобілях в міжнародному аеропорту Багдада в ніч на 3 січня.

Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня.
…

Президент Польщі Анджей Дуда може не поїхати на Всесвітній форум пам’яті жертв Голокосту, який відбудеться в Ізраїлі. Одна з основних причин відмови Дуди від поїздки полягає в тому, що головним гостем форуму має стати президент Росії Володимир Путін.

Офіційного рішення з цього питання ще немає, але польській стороні не подобається роль, яку може відіграти російський президент під час форуму, повідомила Gazeta Wyborcza.

Представник президента Польщі Кшиштоф Шчерський заявив, що для польської сторони є неприйнятною програма заходів, згідно з якою Путіну буде надана можливість продовжити висловлювати помилкові тези про Другу світову війну.

Путін в останні дні 2019 року кілька разів висловився про причини початку Другої світової війни, політику Польщі та СРСР у передвоєнні роки, про пакт Молотова – Ріббентропа. Він порушив цю тему спершу на підсумковій річній пресконференції, згодом на саміті СНД і на засіданні колегії міністерства оборони Росії.

Путін, зокрема, звинуватив Польщу у співпраці з Німеччиною під час поділу Чехословаччини, назвав польського посла в Берліні «антисемітською свинею» і фактично виправдав радянське вторгнення в Польщу у вересні 1939 року, повторивши тези радянської пропаганди, що польський уряд тоді фактично не керував країною. Висловлювання Путіна викликали різку реакцію Польщі.
…

Міністерство юстиції США в черговий раз опублікувало службові документи ФБР, що включають допити ключових свідків у справі про ймовірне втручання Росії в американські президентські вибори у 2016 році. Розслідування протягом двох років вів спецпрокурор Роберт Мюллер.

Документ на 356 сторінках публікують телеканал CNN і сайт BuzzFeed.

У документах, зокрема, міститься інформація про зустріч сина президента США Дональда Трампа-молодшого з російською юристкою Наталією Весельницькою у готелі Trump Tower в Нью-Йорку в червні 2016 року. Свідчив про цю зустріч топ-менеджер російського будівельного холдингу Crocus Group Іраклій Кавеладзе.

Згідно зі записами ФБР, з проханням відвідати зустріч до Кавеладзе звернувся перший віце-президент групи компаній Crocus Group. За словами Кавеладзе, помічник Араза Агаларова розповів про те, що у Весельницької є негативна інформація про суперницю Трампа на виборах Гілларі Клінтон і це нібито є метою зустрічі.

Кавеладзе розповів слідчим про те, що у Trump Tower був присутній старший радник і зять президента США Джаред Кушнер. За словами бізнесмена, Кушнер був роздратованим і не розумів необхідності зустрічі. Радник, за словами Кавеладзе, відразу після початку переговорів поцікавився, чи мають учасники інформацію про Клінтон. Кавеладзе зізнався, що час було витрачено даремно.

Крім інформації про допит Кавеладзе документ містить записи про бесіди з іншими особами з оточення президента США.

Видання BuzzFeed звертає увагу, що Мін’юст представив документ у відредагованому вигляді.
…

Парламент Північної Македонії 3 січня підтримав заяву про відставку прем’єр-міністра Зорана Заєва, подану після домовленості політичних партій перед достроковими парламентськими виборами 12 квітня. Зоран Заєв залишає свою посаду після двох років і семи місяців при владі.

До виборів 12 квітня країну очолить технічний уряд. Очікується, що парламент вибере новий перехідний уряд на чолі з Олівером Спасовськи до півночі. Цей уряд і має організувати вибори.

Наприкінці жовтня минулого року Північна Македонія призначила дострокові вибори після провалу на саміті ЄС, де лідери країн Євросоюзу не дійшли згоди щодо початку переговорів про вступ до об’єднання двох балканських країн –  Північної Македонії та Албанії. Проти старту переговорів з обома країнами висловилася Франція. Данія та Нідерланди підтримали її в питанні про Албанію.
…

Греція, Кіпр та Ізраїль підписали угоду на будівництво 1900-кілометрового підводного газопроводу, який пролягатиме від сходу Середземномор’я до Європи. Проєкт EastMed потенційно має допомогти континенту знизити залежність від постачань газу із Росії.

Прем’єр Греції Кіріакос Міцотакіс, прем’єр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу та президент Кіпру Нікос Анастасіадес підписали угоду 2 січня в грецьких Афінах.

Це відбулося на тлі намірів Росії почати транзит газу через два нові газопроводи – «Північний потік-2» і «Турецький потік», який мають запустити 8 січня.

Греція, Ізраїль та Кіпр планують залучити приватних інвесторів для будівництва EastMed. Проєкт мають побудувати до 2025 року.

Вартість проєкту оцінюється в сім мільярдів доларів. Очікується, що спочатку через газопровід можна буде транспортувати 10 мільярдів кубометрів газу із ізраїльських та кіпрських вод до грецького острова Крит. Потім газ доставлятимуть на материкову частину Греції, а звідти – в європейську газову мережу через Італію.

Туреччина виступає проти EastMed, стверджуючи, що не дозволить подібні проєкти без своєї участі чи затвердження у східному Середземномор’ї. Натомість США та Європейський союз підтримують газогон. Вашингтон часто наголошує, що Європа повинна бути менш залежною від постачання газу з Росії.
…

Білоруські нафтопереробні заводи у Мозирі та Новополоцьку повідомили Радіо Свобода, що працюють на торішніх запасах з мінімальним завантаженням.

Москва і Мінськ досі не домовилися з ключових питань щодо ціни на нафту на 2020 рік, тарифу на транзит територією Білорусі, а також про компенсацію за російські зміни в оподаткуванні нафтової галузі.

Відсутність контрактів Радіо Свобода підтвердили в управлінні реалізації нафтопродуктів новополоцького підприємства «Нафтан» (Вітебська область). Там зазначили, що з 1 січня припинено постачання російської сировини – нових домовленостей з нафтовими компаніями немає. Підприємство працює на залишках з минулого року. При цьому завантаження доводиться знижувати, заявили на підприємстві. Аналогічна ситуація і на нафтопереробному заводі в Мозирі Гомельскої області, зазначив співробітник адміністрації.

Білорусь постачає продукцію своїх НПЗ і в Україну.

В останні дні 2019 року президенти Росії та Білорусі провели телефонні переговори, за підсумками яких Олександр Лукашенко скликав 31 грудня нараду з керівництвом нафтохімічного комплексу і доручив «підключити альтернативні джерела». Передусім йдеться про постачання сировини залізничним транспортом з портів на Балтиці, а також через нафтопровід «Дружба».

Білорусь має досвід альтернативних поставок з Венесуели – під час конфлікту з Росією через океан було перекинуто 11 мільйонів тонн нафти. Білорусь також отримувала нафту з Азербайджану транзитом через Україну.
…

У Латвії набрав чинності закон, що надає громадянство країни новонародженим дітям жителів, що мають статус негромадянина. Він надавався колишнім громадянам Радянського Союзу, які приїхали до країни після окупації в 1940 році, але не пройшли процедуру натуралізації після відновлення незалежності балтійської держави.

У Латвії живуть два мільйони людей. Понад 200 тисяч з них є негромадянами. Для отримання паспорта їм потрібно скласти іспит на знання державної мови, Конституції та історії Латвії. Відтепер закон забороняє надавати статус негромадянина дітям, які народилися в Латвії після 1 січня 2020 року, якщо батьки дитини не захочуть для нього громадянства іншої країни, повідомляє видання «Делфі».

Закон був ухвалений з ініціативи колишнього президента країни Раймонда Вейоніса. Передбачається, що новий порядок отримання громадянства стосуватиметься невеликої кількості людей – у 2016 році негромадяни зареєстрували 47 новонароджених дітей, у 2017 році – 51, а в 2018 році – 33 дитини.
…

Президент США Дональд Трамп сказав президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану в телефонній розмові 2 січня, що «сторонні сили» ускладнюють ситуацію в Лівії. У повідомленні Білого дому про зміст цієї розмови не було вказано, які саме країни чи утворення має на увазі Трамп.

Раніше 2 січня турецький парламент на екстреній сесії підтримав пропозицію про однорічний мандат на розміщення військ Туреччини на території Лівії. Анкара стверджує, що таке розгортання є життєво важливим для захисту інтересів Туреччини в Лівії та на сході Середземномор’я.

Міжнародні аналітики припускають, що турецькі сили можуть загострити конфлікт в Лівії.

Базований у Тріполі уряд національної згоди прем’єр-міністра Фаїза аль-Сараджа бореться за владу з силами генерала Халіфи Хафтара, що базується на сході Лівії.

Лояльні до Хафтара сили, якого підтримують Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати та російські найманці, в квітні почали наступ на Тріполі з метою захопити столицю.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що уряд національної згоди попросив Анкару розгорнути свої сили у Лівії.

З 2011 року, після повалення і вбивства диктатора Муамара Каддафі, Лівія потерпає від нападів бойовиків та насильства всередині країни.

Міжнародно визнаний уряд Тріполі почав працювати в березні 2016 року, але конкуруюча політична група на віддаленому сході країни відмовилася його визнати.
…

Президент США Дональд Трамп та його турецький колега Реджеп Таїп Ердоган домовилися про необхідність деескалації напруженості в сирійській провінції Ідліб, повідомляє Білий дім 2 січня.

«Лідери погодилися з необхідністю деескалації в Ідлібі, Сирія, з метою захисту мирного населення», – йдеться в повідомленні Білого дому.

Телефонна розмова двох лідерів відбулася через день після того, як вісім людей загинули в провінції Ідліб внаслідок ракетного удару з боку сирійських урядових сил.

На північному заході Сирії лише за два тижні грудня понад 235 тисяч людей залишили свої будинки, рятуючись від бомбардувань і наступу сил президента Башара Асада, якого підтримує Росія, повідомила ООН.

 
…

Парламент Туреччини 2 січня на позачерговому засіданні більшістю голосів схвалив розміщення військ у Лівії для підтримки тамтешнього уряду, підтримуваного ООН. Турецькі законодавці підтримали дозвіл на однорічний мандат розміщення військ.

Міжнародні аналітики припускають, що турецькі сили можуть загострити конфлікт в Лівії.

Базований у Тріполі уряд національної згоди прем’єр-міністра Фаїза аль-Сараджа бореться за владу з силами генерала Халіфи Хафтара, що базується на сході Лівії.

Лояльні до Хафтара сили, якого підтримують Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати та російські найманці, в квітні почали наступ на Тріполі з метою захопити столицю.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що уряд національної згоди попросив Анкару розгорнути свої сили у Лівії. Анкара каже, що цей крок важливий для Туреччини, щоб захистити свої інтереси в Лівії та в східній частині Середземного моря.

З 2011 року, після повалення і вбивства диктатора Муамара Каддафі, Лівія потерпає від нападів бойовиків та насильства всередині країни.

Міжнародно визнаний уряд Тріполі почав працювати в березні 2016 року, але конкуруюча політична група на віддаленому сході країни відмовилася його визнати.
…

У Казахстані нагородили медаллю Темірлана Кадауова, пасажира літака Fokker-100 компанії Bek Air, який розбився 27 грудня, повідомляє казахстанська редакція Радіо Свобода.

Під час аварії 23-річний Кадауов затулив собою вагітну пасажирку. Після падіння він допоміг їй вибратися з літака, відвів на безпечну відстань і допомагав іншим пасажирам.

Темірлан Кадауов був нагороджений медаллю «За відзнаку в запобіганні й ліквідації надзвичайних ситуацій».

Літак Fokker 100 авіакомпанії Bek Air вилетів 27 грудня вранці за маршрутом Алмати – Нур-Султан. При зльоті він втратив висоту, пробив бетонну огорожу, зіткнувся зі споруджуваним двоповерховим будинком (в ньому в той момент нікого не було) і впав у районі житлових будинків.

На борту літака було п’ять членів екіпажу і 93 пасажири, в тому числі іноземці: двоє громадян України, громадянин Киргизстану, громадянин Китаю. Решта – громадяни Казахстану. 12 людей загинули, понад 60 – постраждали.

Слідчі вважають, що причиною катастрофи могла бути помилка пілотів або технічна несправність у системі навігації. Урядова комісія з розслідування причин аварії має підбити попередні підсумки своєї роботи до 10 січня 2020 року.

 
…

Десятки тисяч людей евакуювали в столиці Індонезії Джакарті в четвер після раптових повеней і зсувів ґрунту, в результаті яких загинули понад 20 людей. Цілі райони Джакарти та околиць затопило після сильного дощу 31 грудня і в перші години Нового року.

Причинами загибелі стали утоплення, переохолодження і зсуви ґрунту, 16-річного юнака смертельно вразило струмом.

Повідомляється про значні проблеми з електрикою, тисячі пошкоджених будинків і зниклу худобу.

Влада Індонезії заявила, що екстремальні погодні умови можуть тривати по всій країні до 7 січня. Синоптики ж не виключають, що дощі йтимуть до середини лютого.
…

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив, що звернеться до парламенту (Кнесету) з проханням надати йому імунітету від судового переслідування за трьома кримінальними справами. Це може затримати початок кримінального процесу проти нього на кілька місяців.

Ізраїльський прем’єр оголосив про запит за кілька годин до закінчення терміну, відведеного для подачі такого прохання. Суд не може розпочатися, коли поданий запит на імунітет.

У листопаді прокуратура звинуватила Нетаньягу в хабарництві, шахрайстві і зловживанні довірою. За версією слідчих, прем’єр надавав державні пільги на сотні мільйонів доларів ізраїльським медіамагнатам в обмін на подарунки і лояльне висвітлення своєї діяльності.

Нетаньягу всі звинувачення відкидає і називає справи політичними.

Ізраїль переживає політичну кризу. У грудні Кнесет оголосив про саморозпуск після того, як всі спроби сформувати уряд провалилися. Нові парламентські вибори заплановані на 2 березня.

У кінці грудня Нетаньягу переміг на праймеріз своєї партії «Лікуд». Таким чином, саме він буде очолювати партію на виборах.
…

Поліція затримала близько 400 людей під час протестів 1 січня в Гонконгу.

Мирна продемократична хода з десятками тисяч учасників переросла в сутички з правоохоронцями, які застосовували сльозогінний газ.

Правоохоронці повідомили, що затримали протестувальників за звинуваченнями «в незаконному зібранні та володінні бойовою зброєю».

Протести розпочалися в червні проти намірів влади дозволити екстрадицію громадян Гонконгу до Китаю. Під юрисдикцію Пекіна колишня британська колонія перейшла в 1997 році. Зараз Гонконг – напів автономний «спеціальний адміністративний регіон».

У жовтні влада Гонконгу офіційно відкликала законопроєкт про екстрадицію на материковий Китай правопорушників, підозрюваних у кримінальних злочинах.

Тепер учасники протестів стали вимагати більшої незалежності від Китаю і проведення демократичних реформ. Вони також вимагають розслідування дій поліції під час протестів і амністії для заарештованих активістів.
…

У перший день 2020 року папа Римський Франциск заявив про важливість миру на планеті і усвідомлення за це відповідальності, передає портал Vatican News.

«Саме тому Святий Папа Павло VI захотів присвятити перший день року мирові: молитві, усвідомленні відповідальності за мир. На цей 2020 рік послання наступне: мир – це шлях надії, шлях, яким поступаємо через діалог, примирення та екологічне навернення», – сказав понтифік.

Він закликав «зійти з п’єдесталів гордості» і просити «благословення Пресвятої Богородиці».

«Тоді рік, який розпочинається, буде шляхом надії та миру, не на словах, але через щоденні жести діалогу, примирення та дбання про створений світ», – зазначив папа.

Раніше у зверненні з нагоди Різдва Христового 25 грудня папа Римський Франциск також згадував про мир в Україні, «конкретних вирішень» на користь якого прагне держава.
…

Іракські військові заявили, що проіранські ополченці покинули територію посольства США в Багдаді, яке напередодні зазнало нападу з їхнього боку.

Заява військового командування Іраку 1 січня надійшла після заклику від «Сил народної мобілізації», які заявили, що їхні прихильники мають вийти з території посольства. Це проіранське переважно шиїтське ополчення стало одним з головних організаторів протестів на американському об’єкті у відповідь на авіаудари США в Іраку 29 грудня.

31 грудня натовп під вигуки «Смерть Америці» підпалив стіну дипустанови і порушив зовнішній периметр посольства. Однак увійти до самого посольства ополченці не змогли. Одразу після повідомлення про напад у Пентагоні заявили, що США відправлять на Близький Схід додатково 750 військовослужбовців, а наступними днями ще збільшать свій контингент.

Раніше 1 січня американські війська, які охороняють комплекс посольських будівель в Багдаді, вдалися до подразливого газу, щоб відігнати десятки демонстрантів, які провели під посольством усю ніч.

Через ці події держсекретар США Майк Помпео відклав свої візити в низку країн, в тому числі до України. Помпео 1 січня у розмові з прем’єр-міністром Іраку Аділем Абдул-Махді «наголосив на зобов’язанні влади Іраку не допустити подальших нападів на дипломатичну місію США», повідомила пресслужба Держдепартаменту.

Посольство США в Багдаді розташоване в міцно укріпленому урядовому районі, відомому як «зелена зона», доступ сюди суворо контролюється. Раніше воно вже було об’єктом ракетних та мінометних обстрілів.
…

В Іраці проіранське переважно шиїтське ополчення закликало своїх прихильників розійтися з-під посольства США в Багдаді, яке напередодні зазнало їхнього нападу. Як мовиться в зверненні «Сил народної мобілізації» до прихильників, оприлюдненому у відповідь на заклик уряду країни, «ваш сигнал отриманий».

Раніше 1 січня американські війська, які охороняють комплекс посольських будівель, вдалися до подразливого газу, щоб відігнати десятки демонстрантів, які провели під посольством усю ніч.

31 грудня тисячі людей із прапорами підтримуваного Іраном іракського екстремістського угруповання «Катаїб Хезболла», які зібралися біля посольства США в Іраці, штурмували комплекс посольських будівель, охорона й іракські силовики відповіли подразливим газом і шумовими гранатами, щоб розігнати юрбу. За повідомленнями, потерпіли 12 бойовиків. Офіційний Іран заперечив свою причетність до нападу.

Екстремісти й їхні прихильники протестували біля посольства США в Багдаді проти повітряних ударів США в Іраці й Сирії 29 грудня, що були спрямовані проти баз угруповання «Катаїб Хезболла» в цих країнах і призвели до ліквідації принаймні 25 бойовиків.

«Катаїб Хезболла» («Бригади партії Аллаха») є одним із угруповань, що ввійшли до складу «Сил народної мобілізації» («Аль-Хашд аш-шаабі») – ополчення, що було створене за підтримки уряду Іраку 2014 року для боротьби проти угруповання «Ісламська держава». Воно також бере участь у нинішній війні в Сирії на боці влади президента Башара аль-Асада.
…

У Гонконзі тисячі людей вийшли на нову демонстрацію, вимагаючи від влади цього спеціального адміністративного району Китаю поступок.

Ходу за демократію організував «Громадянський фронт за права людини», група, яка вже організовувала минулого року демонстрації з участю мільйонів людей.

«Ми маємо йти пліч-о-пліч і не забувати про наші первісні наміри. Ми не забудемо про всіх придушуваних і не відступимо від вимог щодо них», – сказав на демонстрації лідер руху Джиммі Шам.

Святкування «західного» Нового року в Гонконзі були менш гучні, ніж звично, через протести, які завдали важких ударів торгівлі, туризмові і секторові розваг району. Зокрема, був скасований традиційний новорічний феєрверк.

Новорічної ночі поліція знову застосовувала подразливий газ, гумові кулі й водомети проти учасників противладних протестів.

У Гонконзі вже місяцями тривають акції протесту громадян, які побоюються наступу центральної влади Китаю на автономні права району і вимагають розшити демократію в ньому.
…

Сполучені Штати Америки направляють на Близький Схід додаткових 750 військовослужбовців негайно, а наступними днями ще збільшать там свій контингент через напад на американське посольство в Іраці.

«Ця передислокація – належний і запобіжний захід, вжитий у відповідь на посилення рівня загрози представникам і об’єктам США, як тому ми стали свідками в Багдаді сьогодні», – заявив 31 грудня міністр оборони США Марк Еспер.

«Сполучені Штати захистять своїх людей та інтереси, де б вони не були у світі», – мовиться в заяві міністра.

Президент США Дональд Трамп склав відповідальність за напад в Іраці, який здійснили бойовики підтримуваного Іраном іракського угруповання, на Тегеран.

Як написав він у твітері, «Іран понесе повну відповідальність за загибель людей чи завдані шкоди на будь-якому з наших об’єктів».

Він також заявив, що Іран «заплатить дуже високу ціну». «Це не попередження, це погроза», – додав президент США.

Але після цих заяв Трамп, виступаючи перед журналістами, наголосив, що не хоче війни з Іраном і не прогнозує її.

Раніше 31 грудня тисячі людей із прапорами підтримуваного Іраном іракського екстремістського угруповання «Катаїб Хезболла», які зібралися біля посольства США в Іраці, штурмували комплекс посольських будівель; охорона й іракські силовики відповіли подразливим газом і шумовими гранатами, щоб розігнати юрбу. За повідомленнями, потерпіли 12 бойовиків. Офіційний Іран заперечив свою причетність до нападу.

Екстремісти й їхні прихильники протестували біля посольства США в Багдаді проти повітряних ударів США в Іраці й Сирії 29 грудня, що були спрямовані проти баз угруповання «Катаїб Хезболла» в цих країнах і призвели до ліквідації принаймні 25 бойовиків.
…

Президент США Дональд Трамп 31 грудня відзначив важливість координації дій із Росією в питанні запобігання тероризму.

“Президент Росії Путін хателефонував, щоб подякувати мені та США за інформування про планований теракт у дуже красивому місті Санкт-Петербурзі. Вони змогли швидко затримати підозрюваних, врятувавши багато життів. Чудова і важлива координація!» – вказав Трамп у твітері.

Пресслужба Кремля повідомила ще 29 грудня, що президент Росії Володимир Путін під час телефонної розмови подякував президентові США Дональду Трампу «за передану по лінії спеціальних служб інформацію, яка допомогла запобігти вчиненню терористичних актів у Росії».

За повідомленням, розмова відбулася з ініціативи російської сторони.

У Кремлі заявили, що під час розмови також «обговорили комплекс питань, що становлять взаємний інтерес».

«Домовлено про продовження двостороннього співробітництва в сфері боротьби з тероризмом», – йдеться в повідомленні офісу Путіна.

Інших подробиць не повідомляють.

Відносини між Москвою і Вашингтоном погіршилися через звинувачення на адресу Росії у втручанні у вибори в США, а також через війни в Україні і Сирії й розбіжності через ядерні договори.
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що посольство Сполучених Штатів в Іраку перебуває поза небезпекою – попри ранкові події поблизу дипломатичної місії.

«Посольство США в Іраку є і було впродовж годин у безпеці! Багато наших видатних воїнів разом із найлетальнішою військовою технікою у світі негайно помчали на місце. Дякую президентові та прем’єр-міністру Іраку за швидку реакцію на запит», – написав Трамп 31 грудня в твітері.

Президент США також додав, що Іран «нестиме повну відповідальність за втрачені життя або пошкодження на будь-якому з наших об’єктів». Раніше Трамп звинуватив саме Тегеран у нападі на посольство в Багдаді.

Сили безпеки Іраку 31 грудня застосували сльозогінний газ поблизу посольства США в Багдаді, а охорона всередині будівлі кидала шумові гранати, щоб розігнати протестувальників, які штурмували диппредставництво на знак протесту проти американських авіаударів.

Агентство Reuters повідомляє про 12 поранених представниках угруповання «Катаїб Хезболла», що брали участь в демонстраціях.

29 грудня Сполучені Штати Америки завдали авіаударів по базах шиїтського угруповання «Катаїб Хезболла» в Іраку і Сирії. Загинули щонайменше 25 людей.

Представники Держдепартаменту назвали це «оборонними ударами» у відповідь на ракетну атаку по військовій базі поблизу Кіркука. Тоді загинув американський контрактник. Ракету випустили шиїтські бойовики, імовірно, члени «Катаїб Хезболла», підтримуваного Іраном.

Прем’єр-міністр Іраку Аділь Абдул-Махді заявив, що своїми діями США порушили суверенітет країни. Керівництво угруповання «Катаїб Хезболла» пообіцяло дати Вашингтону жорстку відповідь.
…

У Європі продовжують вітати укладення українсько-російського контракту про транзит російського газу до Європи територією України.

Із офіційною привітальною заявою з нагоди укладення виступили в Європейській комісії. «Це великий день для енергетичної безпеки Європи, бо всі елементи стали на свої місця», – мовиться в заяві віцеголови Єврокомісії Мароша Шефчовича.

Він також привітав домовленість між операторами газотранспортних систем України і Словаччини, укладену за сприяння Єврокомісії.

«На практиці це означає, що газ продовжить постачатися з Росії до Європи через Україну і 1 січня 2020 року. Це потужний сигнал і нашим споживачам, і нашим промисловцям, що чітко свідчить: ЄС турбується про них і досягає свого», – додав Шефчович.

Він уже виступав із привітанням щодо нового контракту, підписаного пізно ввечері 30 грудня, у своєму твітері в ніч на 31 грудня.

Також контракт привітали, зокрема, в Німеччині, де новий контракт про транзит російського газу територією України привітали канцлерка Анґела Меркель і міністр закордонних справ Гайко Маас, який нагадав, що німецький уряд підтримував укладення контракту.

Із вітальними словами виступив і прем’єр-міністр Словаччини Петер Пеллеґріні. За його словами, цей контракт «збільшує безпеку і передбачуваність газопостачання Центральної Європи».

30 грудня Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і російський газовий монополіст «Газпром» підписали контракт про транзит російського газу до Європи з використанням української газотранспортної системи за правилами Європейського союзу на п’ятирічний термін із можливістю продовження. Термін нині чинного контракту збігає вранці 1 січня 2020 року.

А 31 грудня ТОВ «Оператор ГТС України» підписало останню міжоператорську угоду, що була необхідна для забезпечення транзиту російського газу до Європи газотранспортною системою України за новим контрактом, що почне діяти 1 січня. Як повідомила компанія, цю угоду підписали зі словацьким оператором ГТС Eustream. Цей технічний договір про взаємодію (interconnection agreement) укладений за європейськими правилами, мовилося в повідомленні.

«Таким чином, новий український оператор ГТС підписав угоди зі всіма суміжними операторами, а саме – Польщі, Угорщини, Румунії, Молдови, Словаччини і Росії. Наразі створено всі необхідні технічні і правові підстави для успішного старту роботи незалежного Оператора ГТС України і для безперервного продовження транзиту газу через українську ГТС із Росії до європейських країн із 1 січня 2020 року», – повідомила компанія.
…

Президент США Дональд Трамп 31 грудня звинуватив Іран в організації нападу на американське посольство в Багдаді та звернувся до громадян Іраку.

«Ті мільйони людей в Іраку, які хочуть свободи і не хочуть панування та контролю Ірану, це ваш час!» – написав президент США у твітері.

Як повідомляє Reuters, Держдепартамент і Білий дім поки не відповідають на питання, чи були евакуйовані посол і співробітники дипломатичної місії.

Представники іракської влади заявили, що співробітники посольства були евакуйовані з міркувань безпеки, коли біля будівлі посольства зібралися тисячі городян, обурених авіарейдами США в Іраку.

30 грудня співробітники Держдепартаменту заявили, що у Вашингтоні виявляли стриманість і терпіння з приводу провокацій з боку Ірану і проіранських угруповань. Однак настав час вжити заходів для стримування іранської агресії, заявив представник Держдепартаменту.

Сили безпеки Іраку застосували сльозогінний газ поблизу посольства США в Багдаді, а охорона всередині будівлі кидала шумові гранати, щоб розігнати протестувальників, які штурмували диппредставництво на знак протесту проти американських авіаударів.

Агентство Reuters повідомляє про 12 поранених представниках угруповання «Катаїб Хезболла», що брали участь в демонстраціях.

29 грудня Сполучені Штати Америки завдали авіаударів по базах шиїтського угруповання «Катаїб Хезболла» в Іраку і Сирії. Загинули щонайменше 25 людей.

Представники Держдепартаменту назвали це «оборонними ударами» у відповідь на ракетну атаку по військовій базі поблизу Кіркука. Тоді загинув американський контрактник. Ракету випустили шиїтські бойовики, імовірно, члени «Катаїб Хезболла», підтримуваного Іраном.

Прем’єр-міністр Іраку Аділь Абдул-Махді заявив, що своїми діями США порушили суверенітет країни. Керівництво угруповання «Катаїб Хезболла» пообіцяло дати Вашингтону жорстку відповідь.
…

Суд у Словаччині засудив Золтана Андруска до 15 років позбавлення волі за причетність до вбивства журналіста-розслідувача Яна Куціяка. Суд назвав його посередником у злочині. Вирок оголосили 30 грудня.

За версією звинувачення, Золтан Андруско отримав пропозицію знайти найманого вбивцю.

Андруско в ході процесу визнав провину, уклав угоду зі слідством і на подальших засіданнях буде давати свідчення як свідок.

Звинувачення висунули ще чотирьом підозрюваним, включаючи словацького бізнесмена Маріана Кочнера і його перекладачку. Їм загрожує довічне ув’язнення. Всі четверо провину заперечують.

Судовий процес у справі розпочався 19 грудня і триватиме в січні 2020 року.

Журналіст Ян Куціяк і його наречена Мартіна Кушнірова були знайдені вбитими в помешканні в селі Велька-Мача через кілька днів після вбивства – 25 лютого 2018 року. Як повідомляють словацькі ЗМІ, за виконання вбивства замовник заплатив близько 70 тисяч євро.

Ще у 2018 році словацька поліція затримала і оголосила про підозру в убивстві чотирьом іншим особам, між якими є і ймовірний виконавець злочину.
…

Сили безпеки Іраку застосували сльозогінний газ поблизу посольства США в Багдаді, а охорона всередині будівлі кидала шумові гранати, щоб розігнати протестувальників, які штурмували диппредставництво на знак протесту проти американських авіаударів.

Агентство Reuters повідомляє про 12 поранених представниках угруповання «Катаїб Хезболла», що брали участь в демонстраціях, в організації яких президент США Дональд Трамп звинуватив Іран.

Трамп також закликав сили безпеки Іраку захистити американське посольство.

Кілька тисяч людей перебувають біля будівлі посольства. Персонал дипустанови евакуйований.

29 грудня Сполучені Штати Америки завдали авіаударів по базах шиїтського угруповання «Катаїб Хезболла» в Іраку і Сирії. Загинули щонайменше 25 людей.

Представники Держдепартаменту назвали це «оборонними ударами» у відповідь на ракетну атаку по військовій базі поблизу Кіркука. Тоді загинув американський контрактник. Ракету випустили шиїтські бойовики, імовірно, члени «Катаїб Хезболла», підтримуваного Іраном.

Прем’єр-міністр Іраку Аділь Абдул-Махді заявив, що своїми діями США порушили суверенітет країни. Керівництво угруповання «Катаїб Хезболла» пообіцяло дати Вашингтону жорстку відповідь.
…

Суд у російському Санкт-Петербурзі взяв під варту до 29 лютого двох підозрюваних у плануванні терактів у місті під час новорічних свят. Про це повідомили в об’єднаній пресслужбі судів Санкт-Петербурга.

Суд ухвалив рішення 30 грудня. Російська влада ідентифікує підозрюваних як 22-річного Микиту Семенова і 23-річного Георгія Чернишова.

ФСБ Росії на вихідних повідомила, що підозрюваних затримали 27 грудня на підставі інформації від «американських партнерів».

У Кремлі повідомили, що 29 грудня президент Росії Володимир Путін розмовляв по телефону із президентом США Дональдом Трампом і подякував йому за надану розвідкою інформацію.

У Білому домі повідомили, що під час розмови обидва президенти «підтвердили намір продовжувати співпрацю по боротьбі з тероризмом між двома країнами».

Петербурзьке видання «Фонтанка» із посиланням на джерело в ФСБ повідомляло, що ціллю планованих нападів мали стати торговельний центр і собор, популярний серед туристів.

Підозрювані нібито надіслали фотографії на підтвердження цілей екстремістському угрупованню «Ісламська держава».

На відео, опублікованому ФСБ з обшуків за місцем проживання затриманих, видно боєприпаси, ножі, електричні кабелі й чорний одяг.

Російське державне інформаційне агентство ТАСС повідомляло, що США раніше ділилися інформацією з російською владою про можливі теракти у жовтні цього року і в 2017-му.
…

Суд у Хорватії засудив колишнього прем’єр-міністра Іво Санадера до шести років в’язниці за отримання багатомільйонного доларового хабаря в період перебування на посаді керівника уряду.

Загребський суд 30 грудня визнав Санадера винним в отриманні хабаря в розмірі 10 мільйонів євро в обмін на надання угорській нафтовій компанії МOL найбільшої частки в хорватській енергетичній компанії INA. Угода була укладена понад 10 років тому.

За вироком того ж суду в Загребі виконавчий директор угорської компанії MOL Золт Ернаді отримав два роки в’язниці – за давання хабаря Санадеру.

Жоден із підсудних не перебував у залі суду під час винесення вироку. Голова суду Іван Турудіч оголосив, що європейський ордер на арешт Ернаді вже підписаний, і звернувся до угорської сторони з проханням «діяти відповідним чином».

Вироки можуть бути оскаржені.

66-річний Санадер очолював уряд в 2003–2009 роках. Якщо вирок набере чинності, Санадеру доведеться виплатити державі 10 мільйонів євро.

Колишній голова уряду втік з Хорватії в 2010 році після висунутих йому звинувачень у двох справах про корупцію. Санадер був затриманий в Австрії і роком пізніше екстрадований до Хорватії. Однак у 2015 році Конституційний суд скасував вирок у справі про корупцію.

У 2018 році Санадер був засуджений до двох з половиною років за спекуляцію і мав виплатити 570 тисяч доларів державі – саме такий хабар він отримав від Hypo Bank. Зараз Санадер відбуває термін у цій справі.
…

Швейцарській компанії залишалося укласти 160 кілометрів магістралі, але роботи були зупинені через санкції США
…

Хорватський суд засудив колишнього прем’єр-міністра країни Іво Санадера до шести років ув’язнення за звинуваченням у хабарництві.

Суд у Загребі 30 грудня визнав Санадера винним в отриманні 10 мільйонів євро хабаря в обмін на надання угорській нафтовій компанії MOL найбільшого пакету акцій хорватської енергетичної компанії INA більше ніж десять років тому. 

Суд також засудив головного виконавчого директора MOL Жолта Ернаді до двох років ув’язнення у цій справі.

Ані Санадера, ані Ернаді в суді не було.

Президент суду Іван Турудіч заявив, що на арешт Ернаді видали ордер, і закликав Угорщину «діяти відповідно». 

Ухвали суду можуть бути оскаржені.

66-річний Санадер обіймав посаду прем’єр-міністра Хорватії з 2003 по 2009 рік, а також був лідером владної партії Хорватський демократичний союз від 2000 по 2009 рік.

Санадера також визнали винним у тому, що він уклав угоду з Ернаді, щоб відокремити збиткову частину газового бізнесу від INA.

Якщо вирок вступить у силу, Санадеру доведеться повернути урядові 10 мільйонів євро.

Санадер залишив Хорватію в 2010 році після того, як йому висунули звинувачення у двох справах про корупцію. Через рік його затримали в Австрії й екстрадували до Хорватії. 

Цей вирок був скасований Конституційним судом у 2015 році.

У 2018 році Санадера також засудили до двох із половиною років ув’язнення, звинувативши в наживі на війні. Наразі він перебуває у в’язниці, відбуваючи це покарання.
…

У російському місті Мурманську слідчі затримали прихильників релігійного об’єднання «Свідки Єгови», діяльність якого заборонена в Росії. Про це повідомив сайт «Север.Реалии» з посиланням на регіональне управління Слідчого комітету.

Слідчі разом зі співробітниками Федеральної служби безпеки провели обшуки за п’ятьма адресами, де перебували послідовники руху. У відомстві стверджують, що члени релігійної організації з квітня 2017 року проводили збори і поширювали релігійну літературу серед жителів Мурманська. Порушено кримінальну справу за статтею про участь у діяльності екстремістської організації.

У грудні у Вологді було порушено аналогічну кримінальну справу стосовно 45-річного керівника і 67-річного послідовника організації «Свідки Єгови». У Южно-Сахалінську порушили дві кримінальні справи щодо послідовників Свідків Єгови Олександра Козлітіна і Євгена Еліна. У Пензі суд засудив до шести років колонії лідера релігійної громади Володимира Алушкіна.

У 2017 році Верховний суд Росії визнав релігійну організацію «Свідки Єгови» екстремістською, заборонивши її діяльність на території країни. При цьому, як зазначав Правозахисний центр «Меморіал», у рішенні суду «не було наведено жодного факту порушення віруючими громадського порядку, проявів агресії або насильства з їхнього боку, а також свідчень, що їхня діяльність загрожувала безпеці Російської Федерації».
…