У Гонконзі в неділю тисячі людей взяли участь у демонстраціях проти планів влади Китаю обмежити автономію міста. Це була перша масова акція протесту після початку епідемії коронавірусної інфекції, через яку в Гонконгу були запроваджені жорсткі карантинні заходи.

Частина з них не скасована досі, зокрема, заборонено збиратися групами більш як вісім осіб. Ця заборона не завадила людям вийти на акцію протесту.

У кількох місцях поліція застосувала проти демонстрантів сльозогінний газ, декілька людей були затримані.

Влада КНР внесла до порядку сесії Всекитайських зборів народних представників законопроєкт про національну безпеку в Гонконзі.

Про те, що Гонконг терміново має ухвалити власний закон про національну безпеку для стримування актів насильства і сепаратизму, китайська влада заявила в квітні. Пекін вважає, що протести влітку 2019 року завдали удару по верховенству права в автономії. До сфери національної безпеки китайська влада також зарахувала боротьбу з епідемією COVID-19. Підтримувана Китаєм адміністрація Гонконгу заявила, що виступає за ухвалення документа. Виступаючи на сесії 24 травня, міністр закордонних справ Китаю Ван І закликав без зволікання схвалити документ.

Сполучені Штати засуджують КНР за одностороннє нав’язування Гонконгу нового закону про національну безпеку. За словами держсекретаря США Майка Помпео, цей крок йде врозріз з законодавством регіону і не брати до уваги поради жителів міста. Законопроект засудили також міжнародні правозахисні організації.

Влітку 2019 року підтримуване Пекіном керівництво Гонконгу вирішило ухвалити закон про екстрадицію підозрюваних у злочинах до материкового Китаю. Це викликало масові акції протесту. Вони супроводжувалися сутичками з поліцією. Після масових демонстрацій влада відкликала законопроект, але протестувальники продовжили виходити на вулиці і вимагати більшої незалежності від Китаю і звільнення всіх затриманих активістів. Після початку епідемії масові акції не проводилися.
…

Президенти США і Туреччини обговорили по телефону питання, пов’язані з розвитком світової економіки після пандемії COVID-19. Представник адміністрації США заявив, що темою розмови Дональда Трампа і Реджепа Ердогана, яка відбулася 23 травня, були також важливі регіональні і двосторонні питання.

Трамп знову висловив стурбованість із приводу зовнішнього втручання в лівійський конфлікт і наголосив на необхідності швидкого зниження напруженості в регіоні.

Президенти Трамп і Ердоган підтвердили необхідність політичного врегулювання конфлікту в Сирії.

Адміністрація президента Туреччини повідомила, що Ердоган і Трамп висловили обопільну готовність продовжувати тісну військову і політичну співпрацю і домагатися стабільності в східному Середземномор’ї.

Як зазначає «Голос Америки», Туреччина підтримує визнаний міжнародною спільнотою уряд Лівії, який упродовж останніх тижнів досяг успіхів у боях із Лівійською національною армією під командуванням генерала Халіфи Хафтара.
…

Державні засоби інформації Північної Кореї повідомили про першу публічну появу лідера країни Кім Чен Ина за останні більш ніж три тижні. Це був уже другий за останній час випадок, коли Кім надовго зникав із публічного життя.

Як поінформувало 24 травня офіційне Центральне телеграфне агентство Кореї, Кім керував розширеним засіданням Центральної військової комісії владної Трудової партії Кореї – одного з низки найвищих органів влади країни.

На засіданні, мовиться в повідомленні, були «досліджені і обговорені важливі військові заходи і організаційно-політичні заходи, які зводяться до того, щоб дати можливість усім збройним силам Республіки здійснити черговий стрибок із ідейно-політичного і військово-технічного оглядів, і тим залізною стіною оберегти політичну стабільність і суверенітет країни і надійно стримувати різноманітні тривалі воєнні загрози з боку ворожих сил».

Серед інших питань, які розглянули на засіданні, – «висунуті нові курси на подальше зміцнення сили стримування ядерної війни і приведення до найвищого ступеня боєготовності стратегічних сил країни» і «ухвалені важливі заходи для рішучого підвищення здатності завдати вогневий удар артилерії Корейської народної армії».

Дата засідання не вказана, але в іншому повідомленні, оприлюдненому одночасно, йдеться про наказ про присвоєння військових звань, що його Кім видав 23 травня.

Державні ЗМІ Північної Кореї публікували попереднє повідомлення про публічний захід із участю Кім Чен Ина 1 травня – а до того його востаннє бачили на людях 11 березня. Коли він після того не з’явився на урочистостях 15 квітня з нагоди головного свята країни, Дня сонця, як називають день народження його діда, засновника північнокорейської держави Кім Ір Сена, це викликало спекуляції щодо стану його здоров’я. Лунали навіть припущення, що Кім, який має надмірну вагу, потерпає від діабету і багато курить, міг померти.

Нині припускають, що рідкісними появами на людях Кім намагається уникнути зараження новим коронавірусом. Офіційно в Північній Кореї немає жодного випадку зараження, але експерти не довіряють цим твердженням. Тим часом, за повідомленнями з країни, там таки вживають карантинних заходів.

Кім Чен Ин, який у Північній Кореї обіймає всі найвищі партійні, державні і військові посади, вже не вперше на тривалий час зникає з очей громадськості. Зокрема, 2014 року його не бачили протягом півтора місяця і тоді теж у чутках «ховали».

 
…

Представники угруповання «Талібан» 23 травня оголосили про триденне припинення вогню з нагоди закінчення посту священного місяця Рамадан.

Представник талібів Забіулла Муджахід у твіттері заяви, що керівництво «Талібану» наказало всім бойовикам «ніде не проводити наступальних дій проти ворога». Крім того, їм наказано гарантувати «безпеку співгромадян».

Режим припинення вогню має розпочатися 24 травня.

Афганські таліби ведуть майже 19-річну війну з урядом країни і його союзниками.

У лютому США і таліби підписали угоду щодо припинення найтривалішої військової операції в історії США. Угода передбачає графік виведення американських військ з Афганістану в обмін на зобов’язання від талібів щодо гарантування безпеки і обіцянку провести переговори з афганським урядом про політичне врегулювання. Бойовики-таліби нині контролюють близько половини території Афганістану.

 
…

Лідер російського регіону Чечня Рамзан Кадиров оприлюднев записане послання до мусульман із нагоди закінчення священного місяця Рамадан. Відео- і аудіоповідомлення було опубліковано 23 травня на Telegram-каналі Кадирова.

43-річний Кадиров на самому відео не фігурує, його привітання звучать за кадром відеоряду із зображенням центральної площі Грозного. Кадиров дякує народу Чечні за підтримку заходів з протидії коронавірусу і закликає дотримуватися порад медиків.

Місце перебування Кадирова досі невідоме, хоча 21 травня російські ЗМІ повідомили, що його госпіталізували в московську клініку з підозрою на COVID-19. Речник чеченського парламенту Магомед Даудов 23 травня заперечив повідомлення про хворобу Кадирова. Офіційні російські ЗМІ це не підтвердили.

 
…

За попередньою інформацією, українців серед жертв авіакатастрофи у Пакістані немає. Про це заявив директор департаменту Консульської служби Міністерства закордонних справ України Сергій Погорельцев, повідомляє РБК.

«За попередньою інформацією, громадян України серед пасажирів та членів екіпажу не було», – зазначив Погорєльцев.

Літак розбився при заході на посадку в аеропорт Карачі в п’ятницю вдень і впав на житлові будинки. В управлінні цивільної авіації Пакистану повідомили, що пілот Airbus A320 рейсу PK8303 повідомив про технічні проблеми борту перед катастрофою.

Станом на ранок 23 травня повідомлялося про 97 загиблих в результаті авіакатастрофи, двоє людей вижили.
…

За добу у Росії виявили 9434 нових випадки захворювання на COVID-19, повідомляється на сайті оперативного штабу по боротьбі з поширенням коронавірусної інфекції.

Найбільше нових випадків за добу виявили у Москві (3190), Підмосков’ї (846), Петербурзі (363), та Ростовській (353) області.

При цьому деякі регіони Росії поступово заявляють про ослаблення карантинних обмежень, введених через пандемію. Так, у Московській області з 23 травня скасували дію електронних перепусток. Мер Москви Сергій Собянін заявив, що в столиці обмеження поки збережуться.

Загальна кількість хворих в країні сягнула 335 882, Росія посідає другу сходинку у світі за розповсюдженням коронавірусу.
…

Влада пакистанської провінції Сінд повідомила про 97 загиблих внаслідок авіакатастрофи пасажирського Airbus A320 авіакомпанії Pakistan International Airlines в Карачі.

Літак розбився при заході на посадку в аеропорт Карачі в п’ятницю вдень і впав на житлові будинки. В управлінні цивільної авіації Пакистану повідомили, що пілот Airbus A320 рейсу PK8303 повідомив про технічні проблеми борту перед катастрофою.

На борту перебували 99 людей, зокрема вісім членів екіпажу. Досі невідомо, скільки серед загиблих жителів будинків, в які врізався лайнер. Пошуково-рятувальні роботи тривають.

Під час аварії вижили двоє пасажирів, вони в стабільному стані.
…

Влада Пакистану повідомила про загибель щонайменше 76 людей внаслідок авіакатастрофи літака Pakistani International Airlines, який 22 травня впав у житловому районі Карачі. Число загиблих може зрости, оскільки доля десятків людей залишається невідомою.

Всього на борту літака був 91 пасажир і вісім членів екіпажу. Повітряне судно розбилося на підльоті до аеропорту Карачі, куди летіло з Лахору.

В управлінні цивільної авіації Пакистану повідомили, що пілот Airbus A320 рейсу PK8303 повідомив про технічні проблеми борту перед катастрофою.

За даними влади, щонайменше троє людей вижили, повідомляє телеканал Geo TV.

Наразі невідомо, скільки людей постраждали на землі: внаслідок падіння літака були зруйновані щонайменше п’ять будинків.

Пошукові роботи тривають. За даними влади, вони можуть продовжуватися до трьох днів.

На фото і відео з соцмереж після падіння літака було видно чорний дим над житловим мікрорайоном недалеко від міжнародного аеропорту Карачі. Очевидці повідомили, що перш, ніж упасти, літак загорівся в повітрі.

Прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан заявив, що «шокований і засмучений» трагедією, і пообіцяв «негайне» розслідування.

Катастрофа сталася через кілька днів після того, як у Пакистані почали відновлювати комерційні авіарейси після карантину.

 
…

Федеральне бюро розслідувань США заявляє, що вбитим підозрюваним у нападі на військовій базі в Техасі виявився 20-річний Адам Алім Алсалі.

Раніше в ФБР повідомили, що стрілянина 21 травня «пов’язана з тероризмом».

У результаті стрілянини постраждав моряк, який працював на контрольно-пропускному пункті, через який нападник намагався пройти. Моряк був поранений, але зміг активувати шлагбаум, не даючи нападникові потрапити на базу.

За даними ФБР, нападника застрелили на місці, а військовий, якого він поранив, зазнав незначних поранень, і після надання медичної допомоги залишив лікарню.

Знайомий зі слідством представник правоохоронних органів США заявив, що Алсалі був уродженцем Сирії і мав громадянство США.

Як повідомляє агентство AP, ФБР аналізує повідомлення в соціальних мережах, слідчі вважають, що нападник висловився на підтримку екстремістських груп, зокрема «Аль-Каїди» на Аравійському півострові.

За даними SITE Intelligence Group, яка здійснює моніторинг активності бойовиків в інтернеті, акаунти в соціальних мережах, що відповідають профілям Алсалі у Twitter, Facebook і WhatsApp, підтримували радикальних клериків і бойовиків.

Військово-морський аеродром Корпус-Крісті проводить навчання пілотів. На базі в Техасі немає іноземців чи іноземних студентів.

У грудні минулого року курсант з Саудівської Аравії почав стрілянину на військовій авіабазі у Флориді, убивши трьох і поранивши вісьмох військових.
…

Прокурори Косова висунули звинувачення двом жінкам в участі у діяльності екстремістського угруповання «Ісламська держава» в Сирії. Проце Спеціальна прокуратура Косова повідомила 22 травня.

За повідомленням, двоє жінок, яких ідентифікують лише за ініціалами – А. А. та Л. І. – поїхали до Сирії, де вони «добровільно стали частиною терористичної організації» та надавали членам «ІД» логістину підтримку.

Прокурори уточнюють, що обвинувачені переміщалися територією Сирії, «залежно від змін території «Ісламської території». Після поразки «ІД» жінки були передані курдським військовим та депортовані до Косово 24 квітня 2019 року за допомогою військових США.

Читайте також: Розвідка Іраку заявила про арешт лідера угруповання «Ісламська держава»

Фігуранткам справи загрожує 15 років у в’язниці, якщо їх визнають винними в «організації та участі в терористичній групі».

Раніше цього місяця таке ж звинувачення висунули ще одній косоварці. Вона стала однією з 110 косоварів, якиї репатріювали з Сирії додому 19 квітня 2019 року. Серед них – чоловіки, яких підозрюють в участі у бойових діях на боці «ІД», 32 жінки та 74 дитини.

За оцінками, членами екстремістських угруповань у Сирії та Іраку стали 400 косоварів.
…

Сполучені Штати Америки засуджують Китай за одностороннє нав’язування Гонконгу нового закону про національну безпеку в автономії. Про це заявив держсекретар США Майк Помпео.

Він додав, що дії Пекіна можуть вплинути на оцінку статусу Гонконгу з боку Вашингтона і територія може втратити свої спеціальні торгові привілеї.

Напередодні законопроєкт про національну безпеку автономії було внесене до порядку Всекитайських зборів народних представників. Щорічна сесія відкрилася 22 травня в Пекіні. За словами Помпео, цей крок йде урозріз із законодавством регіону і не бере до уваги думку жителів міста. Вашингтон закликав Пекін переглянути своє рішення. 

Агентство Reuters пише, що новий закон про нацбезпеку може стати приводом для створення в Гонконзі баз спецслужб материкового Китаю. Це може призвести до нових антиурядових протестів.

Про те, що Гонконг в терміновому порядку повинен ухвалити власний закон про національну безпеку для стримування актів насильства і сепаратизму, китайська влада заявила в квітні. Пекін вважає, що протести влітку минулого року завдали удару по верховенству права в регіоні. До сфери національної безпеки китайська влада також віднесла боротьбу з епідемією COVID-19.

Про глибоке занепокоєння ініціативою китайської влади заявили також Велика Британія, Австралія і Канада.

Влітку минулого року пропекінське керівництво Гонконгу вирішило ухвалити закон про екстрадицію підозрюваних у злочинах до материкового Китаю. Це викликало масові акції протесту. Вони супроводжувалися сутичками з поліцією.

Після масових демонстрацій влада відкликала законопроєкт, але протестувальники продовжили виходити на вулиці і вимагати більшої незалежності від Китаю і звільнення всіх затриманих активістів. 

На початку 2020 року на тлі пандемії коронавірусу і запроваджених обмежувальних заходів протести припинилися. Однак спостерігачі відзначають, що влітку акції можуть поновитися з новою силою.
…

Літак державної компанії Pakistani International Airlines, який у п’ятницю врізався в житловий район в портовому місті Карачі на півдні Пакистану із майже сотнею, за попередніми даними, людей на борту, розбився, найімовірніше, через технічні проблеми.

В управлінні цивільної авіації Пакистану повідомили, що пілот Airbus A320 рейсу PK8303 Лахор – Карачі повідомив про технічні проблеми борту перед катастрофою.

«Останнє, що ми почули від пілота, це те, що він має певні технічні проблеми», – повідомили в управлінні цивільної авіації.

На фото і відео з соцмереж після аварії було видно чорний дим над житловим мікрорайоном неподалік міжнародного аеропорту Карачі. Очевидці повідомили, що перш, ніж упасти, літак загорівся в повітрі.

Наразі немає також точних даних щодо постраждалих у мікрорайоні, куди впав літак.

За даними порталу стеження за польотами flyradar24.com, літак Airbus A320 був в експлуатації 15 років.

22 травня сталася авіакатастрофа пасажирського літака державної компанії «Міжнародні авіалінії Пакистану». Він упав у житловому районі міста Карачі. Повідомлялося, що на бортумогли бути щонайменше 107 людей.

Аварія сталася через кілька днів після того, як в Пакистані почали відновлювати комерційні авіарейси після карантину.
…

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп ймовірно добиватиметься подовження дії угоди з Росією про скорочення оборонного озброєння, або СНО-ІІІ (відома також як «Новий СТАРТ»). Про це повідомив радник Трампа з національної безпеки Роберт О’Браєн 21 травня.

О’Браєн зробив свою заяву того ж дня, коли Вашингтон заявив про вихід із угоди про «Відкрите небо», в якому беруть участь 35 країн.

У відповідь на питання каналу Fox News про те, що планує Трамп відмовитися також і від «Нового Старту», О’Браєн відповів негативно.

«Ми плануємо почати дружні переговори з росіянами щодо контролю ядерної зброї», – сказав він.

Читайте також: «Перезавантаження» між Трампом і Путіним? Шквал контактів вказує на позалаштункову дипломатію​

Водночас, хоча Кремль вже висловлював готовність до розширення, адміністрація Трампа закликає долучити до цієї угоди також Китай. Під час телефонної розмови між Трампом та Путіним 7 травня президент США повідомив, що «США віддані ідеї ефективного контролю над озброєнням, який включатиме не лише Росію, але й Китаю».​

Пекін, чий ядерний арсенал поступається російському та американському, висловлював зацікавленість у таких переговорах.

Угода про СНО-ІІІ – це головна угода про обмеження ядерного озброєння між Росією та США, дія якої збігає наступного року.

Читайте також: Посол Росії в ООН заявив, що блокуватиме спроби США продовжити збройне ембарго проти Ірану​

Цей документ підписали 2010 року тодішні президенти США і Росії Барак Обама і Дмитро Медведєв. Він обмежив американський і російський ядерні арсенали, встановивши максимальні кількості засобів доставки – далекосяжних бомбардувальників, шахтних ракет наземного базування і ракет на підводних човнах – а також кількість боєголовок на бойовому чергуванні.

Чинність договору збігає в лютому 2021 року, хоча він передбачає можливість продовжувати її на п’ять років, якщо сторони погодяться на це.
…

Федеральне бюро розслідувань США заявило, що стрілянина на військовій базі США в Техасі 21 травня «пов’язана з тероризмом».

У ФБР розповіли, що в результаті стрілянини постраждав моряк, який працював на контрольно-пропускному пункті, крізь який нападник намагався пройти. Моряк був поранений, але зміг активувати шлагбаум, не даючи бойовику потрапити на базу.

Повідомляється, що нападника застрелили на місці, а військовий, якого він поранив, зазнав незначних поранень, і після надання медичної допомоги покинув стіни госпіталю.

ФБР не надає жодних інших даних про стрільбу і чому саме слідчі вважають, що інцидент був пов’язаний з тероризмом.

В окремій заяві Міністерство юстиції США повідомило, що працює з ФБР, а також з державними та місцевими відомствами над розслідуванням події.

Військово-морський аеродром Корпус-Крісті проводить навчання пілотів. На базі в Техасі немає іноземців чи іноземних студентів.

У грудні курсант з Саудівської Аравії почав стрілянину на військовій авіабазі у Флориді, убивши трьох і поранивши вісьмох військових.

 
…

Іноземні громадяни можуть із 22 травня в’їжджати до Сербії без тестування на COVID-19 та без 14-денної самоізоляції, яка досі була обовʼязковою, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Таке рішення влада ухвалила після заяв кризового штабу, що поширення епідемії призупинено.

Відтак, іноземці на кордоні від сьогодні отримують інформацію про правила поведінки та адреси медичних закладів, до яких можуть звернутися, в разі потреби.

Рішенням уряду також допущені зібрання до 100 осіб, як просто неба, так і у закритих приміщеннях, при чому всі повинні мати захисні маски й дотримуватися відстані два метри один від одного.

Сербська авіакомпанія «Ер Србіа» відновила рейси до Цюриха й Франкфурта, найближчим часом буде відкрите авіасполучення до Лондона, Відня, Парижа й Амстердама.

Станом на 22 травня в Сербії зафіксовано 10919 випадків захворювання на COVID-19, померли 235 людини. Найбільше жертв було в двох закладах для літніх людей.
…

У Росії Центральна виборча комісія відновила підготовку до голосування щодо поправок до конституції, серед яких є «обнулення» президентських термінів, яке дозволить чинному лідеру країни Володимирові Путіну ще двічі обиратися на пост глави держави.

Робота ЦВК була припинена наприкінці березня через перенесення термінів голосування на тлі епідемії коронавірусної інфекції.

ЦВК не повідомляє дату проведення референдуму. Кілька засобів інформації з посиланням на джерела повідомляли, що він може відбутися 24 червня.

Президент Росії Володимир Путін ініціював внесення змін до Конституції в січні. Тоді ж він заявив, що поправки мають бути схвалені всенародним голосуванням, хоча закон цього не вимагав.

Спочатку голосування було призначене на 22 квітня.
…

«Місто має бути звільнене від символів тоталітарної епохи» – Костянтин Павлов
…

Влада США оголосила 21 травня про вихід із угоди про «відкрите небо», в якому беруть участь 35 країн. Як повідомила агенція Reuters, високопоставлений представник Білого дому заявив, що причина виходу – постійне порушення умов цього договору з боку Росії, однак конкретних інцидентів не назвав.

Агентство Associated Press повідомило, що адміністрація президента США Дональда Трампа вже сповістила про своє рішення іноземних партнерів, але не уточнює, кого саме.

Як передає агенція AFP, Трамп підтвердив, що США виходять з угоди про «відкрите небо», і він заявив, що є «хороші шанси» для укладення нової угоди.

Росія на офіційному рівні поки це не коментувала, але у МЗС країни сказали, що повідомлення про вихід США з угоди не отримували.

Читайте також: Пентагон звинуватив Росію в порушенні Угоди про «відкрите небо»

Угода про «відкрите небо» почала діяти у 2002 році. Її підписали 34 країни, включно з Росією. Вона покликана підняти рівень міжнародної стабільності шляхом дозволу країнам-підписантам здійснювати розвідувальні польоти над своїми територіями.

Протягом останніх років спостерігачі США звинувачували Росію у зловживанні своїми правами: здійсненні спостережень із більш просунутим інструментарієм і не лише в рамках визначених маршрутів.

За даними The Wall Street Journal, у жовтні 2019 року президент США Дональд Трамп підписав документ, який сигналізував про наміри його адміністрації вийти з Угоди про відкрите небо.
…

Гуманітарний вантаж із США з 50-ма апаратами штучної вентиляції легень прибув військовим літаком 21 травня у Росію. Доставкою вантажу до Москви займалося Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), яке в 2012 році російська влада заборонила на своїй території країни, звинувативши USAID у спробі вплинути на політичні процеси в Росії.

«У часи кризи США і Росія повинні працювати разом, щоб рятувати життя», – прокоментувала прибуття вантажу речниця посольства США в Росії Ребекка Росс.

Вперше про можливе постачання американських апаратів ШВЛ до Росії в середині квітня заявив президент США Дональд Трамп. 16 травня стало відомо, що США повністю візьмуть на себе витрати з виробництва та доставки в Росію 200 апаратів ШВЛ, 50 з яких мають прибути в Москву 21 травня, а 150 – 26 травня.

1 квітня Кремль також відправив Вашингтону апарати ШВЛ. У Держдепартаменті повідомили, що США заплатили за вантаж, але не вказали суму. Москва називала цю поставку «допомогою». Згодом після виникнення пожеж у двох лікарнях в Росії, які пов’язували з апаратами ШВЛ, які зокрема, Москва передала США, у Вашинтоні заявили, що не використовували їх в американських лікарнях.

 
…

У Росії щонайменше 9 тисяч 479 медичних працівників заразилися коронавірусом за останній місяць. Такі дані наводить агентство Associated Press, зазначаючи, що вони засновані на офіційних заявах і новинних публікаціях з більш ніж 70 регіонів.

Агентство також пише про понад 70 померлих медиків, і деякі медпрацівники вважають, що це число значно вище.

У публікації АР мовиться про проблеми, з якими зіткнулися російські лікарі в умовах епідемії COVID-19. Зокрема, згадується брак засобів індивідуального захисту в лікарнях, і те, що багато лікарів стикаються з погрозами звільнення або кримінального переслідування, якщо вирішують відкрито заявити про наявні труднощі.

Агентство, серед іншого, наводить слова лікаря Ірини Васькяніної з Центральної лікарні підмосковного міста Реутов. У медзакладі, за її словами, були інфіковані понад 40 співробітників. «Новая газета» в квітні писала про звернення співробітників цієї лікарні в Реутові до президента Росії Володимира Путіна з проханням втрутитися в ситуацію і врятувати лікарів.

Лікарка Тетяна Ревва з міста Калач-на Дону у Волгоградській області заявила, що її викликали на допит у поліцію та оштрафували після того, як вона записала відеозвернення про нестачу засобів захисту в її лікарні. Керівництво медустанови заперечує наявність цієї проблеми. Дані від Ревви недавно публікувало і російське бюро Радіо Свобода.

Видання «Медіазона» 19 травня написало, що в Росії внаслідок зараження коронавірусом померли, щонайменше, 186 медичних працівників. У дослідженні «Медіазони» мовиться, що за його основу був узятий створений російськими лікарями меморіальний проект «Список пам’яті» – з іменами колег, які загинули від коронавірусу. Як зазначається, відсоткове співвідношення загибелі медиків у Росії в рази вище, ніж в країнах з схожими масштабами епідемії.
…

Сенат США планує 21 травня проголосувати за призначення представника Джона Реткліффа на посаду директора національної розвідки.

Якщо кандидатуру, висунуту президентом Дональдом Трампом, буде затверджено, Реткліфф замінить на посаді нинішнього виконувача обов’язків директора Річарда Ґренелла, який наглядає за кадровими перестановками у американській розвідувальній спільноті.

Посада директора національної розвідки з’явилася в 2004 році для нагляду за американською розвідувальною спільнотою, яка складається з 17 спецслужб та підпорядкованих організацій.

Республіканець, який є членом Палати представників США, вперше був висунутий президентом Дональдом Трампом торік, але був відкликаний після того, як деякі республіканці в Сенаті поставили під сумнів його досвід. Однак кандидатура Реткліффа здобула підтримку серед республіканців після того, як Трамп знову висунув її в лютому. В лавах однопартійців Трампа в цей час зросла стурбованість щодо Ґренелла та його діяльності в розвідувальній спільноті.

Раніше Реткліфф ставив під сумнів висновки колишнього спецпрокурора Роберта Мюллера, яких він торік дійшов у так званому «російському розслідуванні». Також минулої осені під час слухань щодо імпічменту Реткліфф був членом групи радників Трампа.

Це спричинило питання про те, чи може Реткліфф у разі затвердження змінити розвідку так, щоб догодити президенту, який часто оскаржує висновки розвідувальної спільноти та втручання Росії у президентські вибори 2016 року.

«Незалежно від того, хто що хоче бачити від нашої розвідки, розвідка, яку я очолюватиму в разі затвердження, не буде впливати або змінюватися в результаті впливу ззовні», – сказав Реткліфф у комітеті з питань розвідки Сенату США.

Кандидат на посаду директора національної розвідки США також заявив, що розглядає Китай як «найбільшого суб’єкта загрози зараз».

«Погляньте на COVID-19 та роль, яку відіграє в цьому Китай; наближення до (телекомунікаційної технології) 5G; проблеми кібербезпеки: всі дороги ведуть до Китаю», – сказав він сенаторам.

Трамп висунув Реткліффа на найвищу розвідувальну посаду ще в липні 2019 року, за місяць до того, як тодішній директор розвідки Ден Коутс пішов із посади на тлі розбіжностей із президентом.
…

Тропічний циклон «Амфан» зруйнував тисячі будинків у Бангладеш та Індії, щонайменше 20 людей загинули.

У східно-індійському штаті Західна Бенгалія загинули 12 людей, два райони штату практично повністю зруйновані стихією.

У сусідній Бангладеш повідомили про вісьмох загиблих.

Влада обох країн евакуювала понад 3 мільйони людей, повідомляє Reuters. При цьому евакуйовані спочатку не хотіли залишати домівки, побоюючись заразитися коронавірусом у тимчасових укриттях.
…

Іракська розвідка заявила про арешт лідера угрупування «Ісламська держава», повідомляє канал «Аль-Арабія». За твердженням спецслужби, заарештований очолив організацію після вбивства американськими військовими в жовтні 2019 року колишнього лідера угруповання Абу Бакра аль-Багдаді.

«Ісламська держава» в своїх повідомленнях називає лідером організації Абу Ібрагіма Аль-Хашимі Аль-Кураші. Вашингтон вважає, що під цим ім’ям ховається один із засновників та ідеологів організації Амір Мохаммед Абдель Рахман аль-Мауля, повідомляв раніше «Голос Америки». Іракська розвідка стверджує, що справжнє ім’я заарештованого – Абдельнасер аль-Кірдаш.

Про місце, час і обставини його арешту не повідомляється. «Аль-Арабія» нагадує, що на початку квітня голова національної розвідки Іраку Мустафа аль-Каземі очолив уряд країни.
…

Президент Хорватії Зоран Миланович 20 травня оголосив, що дострокові парламентські вибори в країні відбудуться 5 липня. Заява була зроблена через два дні після того, як парламент країни-члена ЄС був розпущений.

Виборча комісія країни і посадовці з галузі охорони здоров’я мвють визначити, як проходитиме голосування в умовах пандемії еоронавірусу.

Минулого тижня прем’єр-консерватор Андрей Пленкович заявив, що його коаліційний уряд підтримує ідею виборів на кілька місяців раніше запланованої дати, оскільки в країні буде сформовано повноцінний уряд для управління економічними наслідками від пандемії коронавірусу.

За прогнозами, економіка Хорватії може скоротитися на 9,4% в цьому році через пандемію. Туризм складає майже 20% ВВП Хорватії.

30 червня Хорватія завершує своє перше в історії піврічне головування в ЄС і передає його Німеччині.
…

Президент Сербії Александар Вучич, заявив, що серби в Чорногорії, «котрі становлять 30 відсотків населення країни, не беруть участь у владі, не можуть здобути свої права й не можуть впливати на політичні й інші важливі речі». Він про це заявив після зустрічі з патріархом Сербської православної церкви (СПЦ) Іринеєм, в ході якої обговорили ситуацію в сусідній країні, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Сербський президент додав, що «Сербія буде боротися за право свого народу демократичними засобами, юридичним шляхом, але нікому не допустить насильства над сербами».

Патріарх Іриней стверджує, що становище сербів в Чорногорії «ніколи в історії не було важче: так не було ні в час Османської імперії, ні в час комунізму, вони виявляли більше пошани до церкви». За його словами, влада сусідньої держави «створює нову націю, чорногорську, з метою витіснити все, що називається сербським».

Наразі влада Чорногорії не коментувала цих заяв.

Ситуацію в Чорногорії Вучич і патріарх обговорювали й минулого тижня. Белградські проурядові засоби масової інформації щодня повідомляють про «жахливий тиск» чорногорської влади на сербів, зокрема на СПЦ та її священиків. Затримання девʼяти сербських священиків, котрі порушували правила запроваджені в час епідемії COVID-19, белградські пропагандисти називали насильством над СПЦ й сербським народом в цілому.

Президент Сербії відкидає твердження деяких чорногорських урядовців, що Белград втручається у чорногорські внутрішні справи. За його словами, Чорногорія «прямо втручається в сербські справи, оскільки вона визнала Косово».

Непорозуміння між Белградом й Подґорицею тривають від січня, коли чорногорський парламент ухвалив закон про свободу віросповідання. Ієрархи СПЦ стверджують, що основною метою закону є відняти в сербської церкви майно, яке вона здобула в минулому столітті.

Чорногорська православна церква була автокефальною в час коли Чорногорія була незалежним князівством, відносно королівством. Після Першої світової війни вона увійшла до складу новоствореного королівства Югославія і югославський король декретом приєднав чорногорську церкву до сербської.
…

20 травня уряд України погодив зняття посади голови Запорізької облдержадміністрації Віталія Туринка за згодою сторін, а також призначення новим головою ОДА Віталія Боговіна. З останнім члени Кабміну також провели співбесіду щодо планів роботи на посаді.

«Є стратегія розвитку Запорізької області президента і уряду, впровадження цієї стратегії на території. Основні проблеми, які має область на сьогодні – це загальні, такі як і у всіх: дроги, екологія, питна вода і т.д. На жаль, промисловість на сьогоднішній день не дає тих надходжень в бюджет, які навіть в 19 році були. Треба підіймати цей рівень. Величезний потенціал Запорізької області. В області є морський торгівельний порт; величезна інфраструктура курортна, три курорти морських, острів Хортиця – туристична галузь також має розвиватися. Агро більш-менш на належному рівні. Є чим займатися», – розповів під час засідання уряду Боговін.

Попередній голова ОДА Віталій Туринок очолював Запорізьку область з вересня 2019 року.

Віталій Боговін (1969 р.н.) народився у смт Більмак Запорізької області. Раніше на державних посадах не працював. Має ветеринарну освіту. Закінчив Ногайський сільгосптехнікум та Дніпропетровський державний аграрний університет. Власник та співзасновник низки агропідприємств, об’єднаних у «BKW Group». Має двох синів. У 2019 році балотувався на позачергових виборах до Верховної ради від партії «Слуга народу» по 78 мажоритарному округу, однак програв раніше обраному по округу народному депутату Олександру Пономарьову.
…

Посол Росії в ООН Василь Небензя заявив, що звіт із повідомленням про участь російських найманців у збройному конфлікті в Лівії ґрунтується на «неперевірених або сфабрикованих даних і має на меті дискредитувати російську політику» щодо цієї країни.

«Російських військовослужбовців у Лівії немає», – сказав російський дипломат 19 травня на засіданні Ради безпеки ООН.

Небензя також відкинув заклики до Росії з боку Великої Британії та США, які вимагають припинити відправляти найманців для участі в конфлікті.

Спецпредставниця ООН з питань Лівії Стефані Вільямс заявила, що ескалація в цій північноамериканській країні відбулася внаслідок «безперебійного постачання іноземними силами все більш досконалої та летальної зброї».

Вона додала, що «єдиний висновок, який ми можемо зробити, – це те, що ця війна посилиться, розшириться та поглибиться з руйнівними наслідками для лівійського народу». Вільямс закликала Раду безпеки тиснути на країни, які розпалюють конфлікт.

Раніше цього тижня сили міжнародно визнаного уряду Лівії взяли під контроль ключову військову базу Лівійської національної армії, яку очолює підтримуваний Росією та ще кількома країнами Халіфа Хафтар.

Експерти ООН заявили у звіті, який став публічним на початку травня, що найманці з російської воєнізованої організації, відомої як «група Вагнера», підтримують лівійського командувача Халіфу Хафтара в його намаганнях захопити столицю країни, місто Тріполі.

Структура ООН, що відстежує дотримання санкцій, зазначає у доповіді, отриманій 6 травня The Association Press, AFP та Reuters, що в Лівії перебуває від 800 до 1200 росіян, включно зі снайперами та спеціалізованими підрозділами.

У численних публікаціях про «приватну військову компанію Вагнера» йшлося про її наближеність до президента Росії Володимира Путіна і участь у конфліктах, де Москва прагне впливати неофіційно, без залучення армійських підрозділів. Ідеться про бойові дії в кількох країнах – від України та Сирії до країн Африки.

Лівія перебуває у стані громадянської війни після того, як підтримане НАТО народне повстання скинуло диктаторський режим полковника Муаммара Каддафі в 2011 році.

Схід і більшу частину території країни контролює «Лівійська національна армія» на чолі з Хафтаром, у столиці Тріполі владу має міжнародно визнаний уряд національної згоди.
…

Британський ветеран Другої світової війни Томас Мур, який зібрав на благодійність понад 32 мільйони фунтів, отримає лицарський титул. Про це клопотав прем’єр-міністр Борис Джонсон.

У квітні цього року Томасу Муру, який вийшов у відставку в чині капітана, виповнилося сто років. До ювілею йому присвоїли звання почесного полковника збройних сил Великої Британії. Королева і голова уряду направили ветерану особисті привітання.

Томас Мур став популярним після того, як на тлі пандемії оголосив збір пожертв на потреби національної системи охорони здоров’я Британії. Спочатку він планував зібрати близько тисячі фунтів, але в кінцевому підсумку отримав понад 32 мільйони фунтів. Гроші Муру перерахували понад півтора мільйона його прихильників.

«Від імені кожного, кого торкнулася ця неймовірна історія, я хочу сказати величезне дякую. Капітан Мур надихнув всю країну і по-справжньому є її національним надбанням», – заявив прем’єр Джонсон.

За кількістю померлих від коронавірусної інфекції Велика Британія займає друге місце в світі. За останніми даними, в країні від COVID-19 померли понад 35 тисяч осіб. Число підтверджених випадків зараження коронавірусом становить майже 249 тисяч.
…

Партія президента Франції Емманюеля Макрона «Вперед, республіко!» втратила переважну більшість у нижній палаті парламенту після того, як група депутатів вийшла зі складу цієї політичної сили 19 травня.

Цього ж дня парламентарі створили нову політичну групу «Екологія, демократія, солідарність» у Національній Асамблеї. Їхнє рішення залишає в партії Макрона 288 депутатів. Це на один мандат менше, ніж потрібно для формування більшості в палаті парламенту на 577 місць.

Депутати, які відкололися від президентської партії, планують зосередитися на проблемах захисту довкілля та соціальної нерівності.

За повідомленнями, партія «Вперед, республіко!» все ще має підтримку центристської партії «Демократичний рух» та правоцентристської Agir («Дія»). Загалом це дає 56 голосів у Національної асамблеї.

Депутати Макрона отримали більшість у парламенті в 2017 році, за кілька тижнів після його перемоги на президентських виборах.

Тоді Макрон отримав більшість голосів, стверджуючи, що розділення на лівих і правих є застарілим, та обіцяв поєднати створення робочих місць та підтримку бізнесу із соціальними та екологічними питаннями.

Однак протягом останніх місяців від його політичної сили кілька разів відокремлювалися депутати. Критики звинувачують партію Макрона у надмірній протекції інтересів бізнесу.

Рейтинг Макрона також знизився протягом пандемії коронавірусу, натомість підтримка прем’єр-міністра Едуарда Філіппа зросла.
…